Розвиток українського

мовознавства у XX ст.
ПРОЕКТ ВИКОНАЛИ:
Бриляков Вадим
Брилякова Тетяна
Гаврик Віктор
Глечик Ксенія
Круть Ксенія
Розвиток вітчизняного
мовознавства у ХХ ст.
В історії українського радянського
мовознавства виділяють чотири періоди:
I період (1917 - початок 30-х років); II
період (30-40-ві роки); III період (50-60-ті
роки); IV період (70-80-ті роки).
1 період (1917-початок 30-х
років).
1 період (1917 -- початок 30-х
років). Характеризується
активним дослідженням
фонетики і граматики, історії й
діалектології української мови,
яскраво вираженим
практичним спрямуванням
мовознавчої науки;
Агата́нгел Юхи́мович
Кри́мський[1] (літературний
псевдонім А. Хванько; 3 [15]
січня 1871, Володимир-
Волинський — 25 січня 1942,
Кустанай, нині Костанай,
Казахська РСР) —
український історик,
мовознавець, вчений,
орієнталіст, письменник і
перекладач, поліглот, один з
організаторів Академії наук
України (1918). Український
науковець походив з
кримських татар, що
прийняли православ'я[2][3][4].
Жертва сталінського терору.
2 період (30-40-ві роки).
2 період (30-40-ві роки). Період
наступу на українізацію і
репресивної політики ВКП --
КПРС, коли згорталися
теоретичні дослідження і
призупинилася практична
робота;
Бори́с Антоне́нко-Давидо́вич
(справжнє прізвище: Давидов,
також Давидів; 5 серпня 1899,
Засулля (тоді Полтавщина,
тепер Сумщина) — 8 травня
1984, Київ) — український
письменник, літературний
перекладач; член літературної
організації Ланка-МАРС;
дослідник проблем розвитку й
культури української мови.
Жертва сталінського терору.
3 період (50-60-ті роки).
3 період (50--60-ті роки).
Характеризується намаганням
оновити теорію мовознавства,
увагою до розвитку
граматичних досліджень,
лексикографії та
лінгвостилістики;
Павел Ефимович Гриценко
Родился 23 сентября 1950 года
в с. Матроска Измаильского
района Одесской обл., Украина.
Исследует украинский
диалектный язык, проблемы
взаимодействия диалектов и
литературного языка,
типологии и связей славянских
диалектных систем, теории
лингвистической географии,
диалектной текстологии и
текстографии, истории
языкознания.
4 період (70-80-ті роки).
Іри́на Дми́трівна Фаріо́н (*29 квітня
1964, Львів) – доктор філологічних
4 період (70--80-ті роки).
наук, професор, доцент катедри
Відзначається не лише
української мови Інституту
розвитком порівняльно-
гуманітарних та соціальних наук
історичного мовознавства, а й
Національного університету
творенням сумнівних
«Львівська політехніка»,
прогнозів, що видавалися за
український мовознавець,
соціолінгвістику
політичний і громадський діяч.
Народний депутат України VII
скликання, голова підкомітету з
питань вищої освіти комітету
Верховної Ради України з питань
науки і освіти, заступник голови
комітету Верховної Ради України з
питань науки і освіти (2012–2014)
Висновок:
Розвиток вітчизняного
мовознавства у ХХ ст.
невіддільний від історії
української науки, долі
українського народу та його
мови. Через це він позначений
як вагомими здобутками,
важливими відкриттями, так і
нереалізованими
можливостями, болісними
втратами
Дякуємо за увагу