«Внутрішньополітична й економічна

ситуація в УРСР в повоєнний період»

ПЛАН
1. Особливості внутрішньополітичного життя.
2. Відбудова промисловості.
3. Стан сільського господарства
4. Голод на Україні 1946-1947 років.
5. Ідеологічні кампанії боротьби з
“українським націоналізмом” та
“космополітизмом”
 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
● Опрацювати § 3
● Виконати завдання 12,
● Виконати завдання 14 (підготувати презентації або повідомлення, обравши різні області
України)
 Особливості внутрішньополітичного життя.
Негативні
➢ величезні збитки внаслідок
Другої світової війни:
➢ зруйнований економічний
потенціал
➢ численні людські втрати
Позитивні
➢ значно розширились кордони
➢ зросла політична й економічна
вага республіки в СРСР
➢ Україна вийшла на міжнародну
арену як суб'єкт міжнародного
права
➢ докорінно змінився склад її
населення
➢ вперше за багато століть майже
всі українські землі були
об'єднані кордонами однієї
держави.
ЗМІЦНЕННЯ ВПЛИВУ КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ
1. Постійне посилення тотального контролю над усіма сферами життя
2. Ліквідація органів управління, які діяли у воєнний час та відновлення
діяльності органів радянської влади.
3. Репресивні кампанії радянської влади проти військових, «неблагонадійних» -
ворогів народу, євреїв.

В післявоєнний період у СРСР відправлено у заслання

понад 52 тис. осіб, яких вважали небезпечними за В 1952 р. на металургійному комбінаті в м.Сталіно
«антирадянські зв’язки і ворожу діяльність» заарештували велику групу «інженерів-
шкідників»(переважно євреїв) та розстріляли
Повстання в таборах ГУТАБУ-Головне управління виправно-трудових
таборів, трудових поселень і місць утримання (1934-1956 рр)
Протягом 1946-1956 років відбулося 47 повстань
(Норильськ, Воркута, Тайшен, Печора, Салехард, Екібастус)
 Репресивні кампанії радянської
влади
 З 1945р. по 1947р. в Україну повернулось з
Німеччини 1млн. 250тис.осіб, вивезених на
примусові роботи. Кожен четвертий
звинувачений у зраді і засуджений.
 З 1945р. по 1953р. репресовані 43 тис. осіб,
що перебували на окупованих територіях.
 1947 р. до УРСР прибув Л. Каганович, який
розгорнув боротьбу проти «українського
націоналізму» - відновилися репресії та
утиски.
 З 1949 р. його наступником став
Л. Мельников, який
продовжив викорінення українства.
 Відбудова промисловості.
Особливості повоєнної відбудови
 ОСОБЛИВОСТІ ВІДБУДОВИ В УКРАЇНІ
- Великі площі відбудовчих робіт;
- Відсутність зовнішньої допомоги (власні сили республіки);
- Розвиток важкої промисловості та енергетики за рахунок
легкої, сільського господарства, соціальної сфери;
- Економіка України вважалася частиною
загальноекономічної системи, а не самостійним
комплексом;
- Командно-адміністративна система;
- Ідеологічне заохочення праці (соціалістичні змагання, рух
новаторів та передовиків);
- Штучний голод 1946-1947 років;
- Нестача кваліфікованої робочої сили, сучасних технологій
та обладнання (залучення жінок та підлітків до важкої
фізичної праці).
Скасування обмежень
воєнного часу
Перші Промислові заходи
кроки відбудови

❖ відновлено відпустки ❖ відновлення зруйнованих заводів

❖ встановлено 8-годинний робочий день ❖ частковий перехід на випуск мирної
❖ скасовано неоплачувані позаурочні продукції
роботи
Орієнтація на власні Неповернення до
сили
Перші України евакуйованих
кроки відбудови підприємств

Командно-
адміністративні
❖ проведення масових суботників методи керівництва

Позбавлення УРСР
економічної
самодостатності

Відновлення
п’ятирічних планів
 Перші Використання трудового
Першочергова увага ентузіазму населення
до розвитку важкої
кроки відбудови
промисловості

80% - важка
промисловість
12% - легка
промисловість
7% -сільське
господарство
1% - інші галузі
 Відбудова промисловості. Наслідки відбудовчих процесів

➢ протягом 1946-1950 рр відбудовано зруйновані в роки війни

промислові підприємства, шахти, електростанції 1950 р.
➢ повністю відновлено основні галузі економіки УРСР - металургія та
енергетика
➢ переведення на випуск мирної продукції підприємств, які випускали
в роки війни військову продукцію
 Зросли обсяги промислового виробництва. Перевершення рівня
 Створено нові галузі промисловості — радіотехнічна,
довоєнного
приладобудування, автомобілебудування та ін.
виробництва
 Побудовано нові великі заводи — Київський авіаційний, Одеський
автоскладальний, Харківський підшипниковий, Запорізький
трансформаторний, Львівський інструменталь-ний та ін.
 Україна відновила свою роль у промисловому потенціалі СРСР, за
УРСР відновлює
рівнем індустріального розвитку випередила багато країн Європи.
 У грудні 1947 р. завдяки зростанню виробництва сільсько- статус провідної
господарської продукції були скасовані продовольчі картки. Україна індустріальної
знову стала житницею і тваринницькою базою СРСР країни Європи
 Стан сільського господарства

Нестача техніки Використання жіночої Викачування

і фахівців праці коштів з села

Відсутність Відсутність
Низький відсоток паспортів у
матеріальної
фінансування селян
зацікавленості у селян
 Голод на Україні 1946-1947 років.
Посуха і неврожай 1946 р Зовнішньополітичні
Причини голоду інтереси керівництва
Зменшення внаслідок 1946-1947 рр Радянського Союзу
війни посівних площ

Занепад матеріально-
технічної бази колгоспів

Надмірно високі плани

хлібозаготівель

Нестача спеціалістів та
робочої сили
 Наслідки голоду 1946-1947 рр

Масова втеча селян у Майже 3 млн осіб хворіли на

міста дистрофію, анемію

Застосування закону Голод подолано після жнив

від 07.08.1932 про 1947 р. Тільки тоді
“п’ять колосків розпочинається відбудова
села

Померло близько 1 млн

осіб, зафіксовано
випадки людоїдства

Засуджено тисячі
колгоспників
 Ідеологічні кампанії боротьби з
“українським націоналізмом” та “космополітизмом”
Буржуазний націоналізм - ідеологічно зумовлений термін, яким ідеологи комуністичного режиму
позначали тих, хто виступав за розвиток національної культури, мови, збереження звичаїв, історичних
традицій свого народу.
1950 рік
Дискусія з мовознавства
“за великий
російський
народ” сполучити комуністичну
ідеологію з ідеєю виняткової
місії росіян у світовій історії

російська, українська і білоруська

нації є результатом розгалуження
«єдиної давньоруської народності».
 Ідеологічні кампанії боротьби з
“українським націоналізмом” та “космополітизмом”

Ждановщина — кампанія посилення парттійного контролю за

культурним життям СРСР, ідеологічний наступ сталінського
керівництва на радянську (у т. ч. укр.) інтелігенцію, переслідування діячів
культурири, назва якої походить від прізвища секретаря ЦК ВКП(б),
близького соратника Сталіна А. Жданова, тривала 1946-1948, інколи
називають 1946-1953.

встановлення жорсткого контролю над

духовним розвитком радянського
суспільства
 Ідеологічні кампанії боротьби з
“українським націоналізмом” та “космополітизмом”
Ждановщина Мета - зміцнити тотальний ідеологічний контроль над
П культурними процесами
р - нейтралізація патріотично налаштованої
и
інтелігенції
ч
- придушення національного руху
и
н
Н - створити образ внутрішнього і зовнішнього ворога
и А - культурно-ідеологічна ізоляція країни.
С
- певне послаблення - гальмування розвитку науки, літератури і мистецтва
ідеологічного тиску на
Л - розмежування інтелігенції
радянське суспільство в І - протиставлення влади й народ
- ліквідація патріотичного піднесення років війни,
роки Другої світової війни; Д
- початок розгортання паростків відродження української культури
К - посилення відірваності радянських митців від
«холодної війни»
-зростання патріотизму И досягнень світової культури
- ідеологічне обґрунтування конфронтаційної
національної інтелігенції.
зовнішньої політики СРСР.
 Ідеологічні кампанії боротьби з
“українським націоналізмом” та “космополітизмом”

Космополітизм (від гр. «громадянин світу») —

ідеологія, що проповідує байдуже ставлення до історії
своєї Батьківщини, зречення нац. традицій і к-ри,
патріотизму, заперечує держ. і нац. суверенітет в ім’я
абстрактно витлумачених «єдності людського роду»,
єдиної держави із «світ. громадянством».

В СРСР - боротьба з «низькопоклонством» перед Заходом, проти «космополітизму».

Об’єктом переслідувань були обрані літератори, митці, учені. Космополіти - категорія
«ворогів народу» – інтелектуалів єврейської національності.
 Ідеологічні кампанії боротьби з
“українським націоналізмом” та “космополітизмом”
Космополітизм НАСЛІДКИ ● у літературі та театрі по суті
зникло поняття мистецької школи;
М
● поглибилась ізоляція від надбань
Е
Т західної культури;
А ● остаточно щезла атмосфера творчої
змагальності;
● літературна та театральна критика
● посилити культурно-ідеологічну ізоляцію країни, фактично перетворилася із засобу
не тільки розколоти інтелігенцію, а до певної стимулювання творчості на засіб
міри протиставити її іншим соціальним групам; втримання митців у рамках
● розпалити шовіністичні та антисемітські настрої; офіційного "соціального
● відновити важливий фактор функціонування замовлення";
тоталітарної системи – образ внутрішнього ● катастрофічно була обмежена
ворога, що у роки війни дещо відійшов у тінь. свобода творчості.