1. Які події сприяли популяризації ОУН серед молоді ?

Найвідомішою терористичною акцією ОУН стало вбивство у Варшаві в червні 1934 р. польського міністра
внутрішніх справ генерала Б. Перацького. Його знищили у відплату за пацифікацію 1930 р. Реакцією влади на
цей теракт було створення концентраційного табору в Березі Картузькій.
Упродовж 1935-1936 рр. у Варшаві й Львові відбулися процеси над учасниками замаху на Б. Перацького та
членами Крайової екзекутиви1 ОУН на Західній Україні. На лаві підсудних країна побачила молодих
революціонерів, переконаних у правоті своєї справи. Серед них привертали увагу С. Бандера, який з січня
1933 р. очолював Крайову екзекутиву ОУН, і організатор замаху на Б. Перацького М. Лебідь. Варшавський і
львівський процеси сприяли популяризації ОУН серед української молоді.
2. Що собою представляла структура ОУН ?
Організація українських націоналістів (ОУН) виникла в лютому 1929 р. у Відні. До її створення були причетні
УВО та студентські угруповання.
ОУН не була політичною партією парламентського типу. З одного боку, вона виникла як політичний рух із
власною ідеологією, яка, втім, ще потребувала розвитку. З іншого боку, вона була суворо законспірованою
організацією військового типу. Військова організація постала з УВО. Власне, УВО не одразу розчинилася в
ОУН. До середини 1930-х рр. вона зберігала організаційну самостійність, виконуючи роль бойової фракції
ОУН.
Націоналісти не переоцінювали можливості індивідуального терору. Вони обстоювали ідею, що шлях до
самостійності України прокладуть тільки дії мас, спрямовані на розхитування й знищення окупаційних
структур. Водночас Є. Коновалець та його однодумці вважали терор корисним для досягнення поставлених
цілей.
3. Які події призвели до змін у структурі ОУН?
Під час боїв на г. Маківка у червні 1915 р. Євген Коновалець (1891-1938) потрапив у російський полон. У
1917-му таємно прибув із Царицина до Києва. З січня 1918 р. беззмінний командир полку Січових стрільців. У
Армії УНР 1918-1919 рр. командував дивізією, корпусом Січових стрільців під час бойових операцій проти
більшовицьких та денікінських військ.
Один з організаторів Української військової організації (УВО, 1920), співзасновник Організації українських
націоналістів (ОУН, 1929), перший голова її Проводу. Убитий агентом НКВС у Роттердамі (Нідерланди).
Між закордонним Проводом українських націоналістів (ПУН) і Крайовою екзекутивою від початку склалися
напружені стосунки. Поширилися чутки, що польські спецслужби отримували інформацію від деяких членів
закордонного проводу ОУН. Це не відповідало дійсності, але відчуженість між молодими бойовиками в
Західній Україні та старшими за віком функціонерами в еміграції почала стрімко наростати.
У травні 1938 р. радянський агент убив Є. Коновальця. ОУН залишилася без керівництва напередодні
вирішальних в історії Європи подій і незабаром розкололася.
4. Що стало причиною суперечок в ОУН ?
У серпні 1939 р. Провід українських націоналістів скликав у Римі Другий великий збір ОУН, на якому
головою організації обрали Андрія Мельника. Щоправда, більшість крайовиків не визнала його лідерства. У
лютому 1940 р. діячі крайового осередку ОУН сформували у Кракові власний «революційний провід»,
визнали своїм лідером Степана Бандеру і почали готувати на Волині й у Галичині антирадянське повстання,
сподіваючись, що масштабні репресії влади обурять народ, а отже, підготують для нього ґрунт.
Причиною розколу були насамперед внутрішні розбіжності між старшим поколінням УВО-ОУН,
представники якого здебільшого перебували в еміграції і не мали реального впливу на Батьківщині, та
молодшим, так званими крайовиками, які прагнули діяти революційними методами і знайти найкоротший
шлях для здобуття незалежності У країни.