Professional Documents
Culture Documents
Ukraina V Druhii Svitovii Viini U Dokumentakh Zbirnyk Nimetskykh Arkhivnykh Materialiv Tom 2 1941-19
Ukraina V Druhii Svitovii Viini U Dokumentakh Zbirnyk Nimetskykh Arkhivnykh Materialiv Tom 2 1941-19
УКРАЇНА
В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ
у ДОКУМЕНТАХ
Том 2
ІУАМ РКАЬІКО 8ТАТЕ ЦКЧУЕК8ІТУ ОР ЬУІУ
МУКНАІЬО НЇШ8НЕУ8КУ ІЖТІТОТЕ ОР ТНЕ ЮАІМІАН АКСНЕООКАРНУ
АКТ) 8ОІЖ8Е 8ТООІЕ8 ОР ТНЕ КАТІОКАЬ АСАОЕМУ ОР 8СІЕЖЕ8 ОР ІІККАІКЕ
1УАМ ККУИАКЕУУСН 1К8ТІТСТЕ ОР ІЖКАІЬПАК 8ТІЮІЕ8 ОР ТНЕ МТІОШЕ
АСАОЕМУ ОР 8СІЕКСЕ8 ОР ІЖЕАІК'Е
ІМТНЕООСШЕМТ8
СоПесІіоп оГ іЬе беппап АгсЬіуаІ Маіегіаіз
(1941-1942)
Уо1.2
Ь’уіу 1998
ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. І.ФРАНКА
ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА
ім. М. ГРУШЕВСЬКОГО НАН УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ УКРАЇНОЗНАВСТВА ім. І.КРИП’ЯКЕВИЧА НАН УКРАЇНИ
Зібрав і впорядкував
Володимир КОСИК
Львів 1998
УДК 94(477)
ББК 63.3 (4 Укр) 624
К71
Косик В.М.
К71 ’ Україна в Другій світовій війні у документах. Збірник
німецьких архівних матеріалів(1941-1942). Т.2 /Упорядку
вання Володимира Косика. — Львів: Інститут україно
знавства ім. І.Крип’якевича НАН України; Львівський
державний університет ім. І.Франка, Інститут української
археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського НАН
України, 1998. — 384 с.
І8ВМ 966-02-0744-1
5
Протинімецька діяльність ОУН-Бандери розвивалася дуже швидко не лише
на Волині, але і в інших областях Райхскомісаріату “Україна”. Взимку (1941-
1942) проводилися військові вишколи молоді, велася широка пропагандистська
діяльність. Боротьба приймала двофронтовий характер: проти німецько-
гітлерівського і російсько-радянського імперіалізмів.
Німецькі знавці українських справ не могли зрозуміти, чому ОУН-Бандери
пішла на боротьбу проти німців, бо ж історичним ворогом України була Москва
(Росія), проти якої вела війну Німеччина. Тому вже від січня 1942 р. з’являється
пояснення, за підшіптуваннями українських політичних противників ОУН-
Бандери, шо у бандерівський рух опору проникнули агенти НКВД, які
спрямовують боротьбу проти Німеччини.
Уже в квітні 1942 р. появляються озброєні відділи самооборони ОУН-
Бандери. Тому один з німецьких документів говорить, шо “вже в травні вдалося
встановити, шо бандерівський рух серйозно займається організацією
бандитських груп” (док. 47). Документи говорять також і про існування “руху
Мельника” та про Т.Бульбу-Боровця. Однак у цьому томі не висвітлюється
роль і діяльність Т.Бульби-Боровця, про це йтиметься в наступному томі або в
окремій публікації. Все ж таки в одному з документів сказано, шо Т.Бульба-
Боровець створив у 1941 р. “Поліську Січ” з відома німецької військової влади
для боротьби проти залишків радянської армії (“партизанів”), і у листопаді
1941 року її розпустили (док. 31). Однак деякі автори (О.Субтельний,
А.Жуковський, Яр.Грицак та ін.) представляють “Поліську Січ” як початок
Української Повстанської Армії (УПА), шо не відповідає правді.
Дуже цікавим є документ про становише в Україні, в якому німецький
чиновник стверджує, шо радянські агенти працювали в Гестапо з метою
знищення українських націоналістів з допомогою німців. Деякі німці вважали,
шо український націоналізм більш небезпечний для німецьких інтересів, ніж
комунізм (док. 46).
Один з документів описує методи, які застосовували німці, шоб
“вербувати”, тобто вивозити молодь на роботу до Німеччини (док. 48). У
німецьких архівах багато документів про страшну долю більшості цих
“остарбайтерів“ (робітників зі Сходу), які необхідно опублікувати окремо.
Німці проводили масові арешти членів ОУН-Бандери за протинімецьку
діяльність не лише на українській території, але і в Райху (док. 50, 51). Один з
документів виявляє, шо українських співпрацівників СД (Гестапо) ОУН карала
смертю (док. 51). У цьому ж документі вмішено лист митрополита Андрея
Шептицького до полковника Андрія Мельника з проханням дійти до злагоди
із Степаном Бандерою. Цей лист написаний 7 липня 1941 р., тобто на початку
німецької окупації, але його поширювали в Києві у грудні 1942 р.
Один з документів говорить про те, шо ОУН-Бандери виготовляла для
своїх членів і для євреїв фальшиві'паспорти (док. 24).
Деякі документи з 1942 р., наприклад, документ від середини жовтня
1942 р. стосовно початку Української Повстанської Армії (УПА), ми перенесли
до третього тому.
Володимир Косик,
доктор історичних наук
Сорбонського Університету (Париж)
і Українського Вільного Університету (Мюнхен)
Львів, 9 жовтня 1998р.
6
№1
Самочинні дії у Литві й Україні загрожують інтересам
Німеччини
5.7.41 (олівцем)
7
5) Згідно з офіційними турецькими повідомленнями преси,
які дають підтвердження циркулюючих чуток, існує небезпека
того, що економічно важливі прикордонні області Кавказу через
турецькі претензії можуть стати предметом дипломатичних
переговорів з Райхом. І тут тактичний частковий розв’язок
питань може унеможливити раціональне оформлення загальної
проблеми Кавказу.
Резюме
9
у/іг^зскаІЧІісгІїе ЗскіиБнеІзіеІІип^сп аи Ьезсігеп» ішС Сіє
іппоге уегиаГСивв Ьів Иіпай зиг ^сйпігетггаїїиіі^ 1и£оп£ ги
Ьгіп&еа
* Ев вІМ Роїігеіігирреп жіІ^Гйіігі чтотаеп, аіе
топ Роїеп Йигс1х8еіз± аіпб»
Йи в а апеп±аорип^,
И7 ЕО 165
10
№2
Програмний Маніфест ОУН-Бандери
(липень 1941)
11
МАНІФЕСТ
Існуючий політичний уклад сил у світі, що насильно здавлює
вартісні та життєздатні народи, валиться від визвольних ударів.
Московська імперія, СССР ~ сьогодні складова частина ^гого укладу.
Ми, українці, підносимо прапор боротьби за свободу народів і люди
ни. Розвалюючи на завжди жахливу тюрму народів — московську
імперію, творимо новий, справедливий лад і кладемо основи нового
політичного укладу сил у світі,
І.
Боремося за. визволення українського та всіх поневолених Мос
квою народів. Боремося протп московського імперіалізму, що довів
національний, політичний, релігійний, культурний, соціальний і гос
подарський гнет до крайніх меж.
2.
Несемо новий лад Східній Європі і підмосковській Азії. Несемо
всім поневоленим Москвою народам свободу творити власне життя
на своїй рідній землі по своїй вольній волі.
3.
Кличемо революціонерів усіх поневолених Москвою народів до
спільнот боротьби та співпраці з Українськими Революціонерами На
ціоналістами. Тільки Україна є правдивим союзником усіх поневоле
них і ззгроженнх Москвою народів у їхній боротьбі з московсько-
більшовицьким^ імперіялізмом.
■ 4.
Українці сплою обективнлх умовим є авангардом поневолених
Москвою народів у їхній боротьбі за повне визволення. Українці на
землях поневолених Москвою народів стають у перші лави їх Рево
люційної Боротьби. Кличемо всіх українців, де вони не жили б, ста
вати в боєві лави фронту Української Національної Революції.
5.
Творимо д Україні спільний фронт боротьби всіх селян, робітни
ків 1 трудової Інтелігенції проти московсько-більшовицького гнету і
^визиску
За свою владу, за землю, за людське життя.
12
6.
Боремося протп крайнього пониження людини в п праці та в п
хаті, проти ограблювання її з усякої радости життя, проти ©жебра
кування селян, проти обтяжування жінок найтяжчими обов'язками
під брехливого заслоною урівноправнення, проти злочинного оглуп-
лювання дітей і молоді брехливою більшовицькою наукою, газетою,
кіном, теаїром, рад1ом,йітіінгом та усією безтолковістю сталінсько
го режіму.
Боремося за гідність і свободу людини, за право виявляти отвер-
то свої політичні переконання, за свободу віросповідання, за повну
свободу совісти.
Боремося проти жахливого режіму НКВД у колгоспах, заводах,
фабриках, армії, флоті, школі і хаті.
Боремося за право працюючих виявляти отверто свої політичні
переконання словом І друком, відбувати свобідно прилюдні збори та
творити свої політичні, громадські та професійні організації.
Боремося проти економічного грабіжу України та всіх понево
лених Москвою народів, проти невільництва в колгоспах, заводах і
фабриках, проти ограблювання громадян із щоденних здобутків пра
ці, проти насильних виселень із рідних земель.
Боремося за те, щоби кожний поневолений Москвою нарід міг
вповні користуватися багацтвамп своєї рідної землі та здобутками
своєї щоденної праці,
Віримо і знаємо, Що близький вже час, коли здійсняться завіти
наших батьків, а з крови довгої черги героїчних поколінь спалахне
вогонь яороднього гніву. .Встане Україна і розвіє тьму неволі
*.
1 тільки через повний розвал московського Імперіалізму, шляхом
Української Національної Революції та збройних повстань усіх поне
волених Москвою народів здобудемо Українську Державу та визво
лимо ус! поневолені Москвою народи.
13
№3
Про вбивство Сеника і Сціборського
(повідомлення німецької армії)
14
ЗеїйЬопітаг.ййпШс 197
Де Аіі&епеіпе V егуаііцд^ ,
Віє Зіітпип^ ипіег йег Ветоікепш^ ізі іп. аіі^ешеїпеп
АІІегііп^кз зіоіі оіі, <Іазз ііе Бетбікегиа^ по од. зепг ап£зі—
1.ІСІ1 ізсу етеіі зіе &1аи,Ьіу йазз біе Воізспет/ікеп носії гпіііісккош—
неп кбппіеп. Везопіегз Ьезсіі££‘БІ£Х Не Зетбікегші^ сіє Ья^е та
Е і е к . ШЛ йеш Еаіі топ Кіеяг олігїЧе зісп йіе З^іпе-ш^ йег Ве-
тб1кегип& аег беиізспеп ї/еЬгтасд^ ипй оеп йеи^зспеп Віепзізіеі-
Іеп £е&епи.'Ьег етезепіііск оеззегп» Зіс.Чег кегйеп зісп Дали аисп
посИ. £ееі£пе1еге Кгйїіе зиг ШЛагоеіі іп <їег ^ег^аі-іліп^ шеїсіеп»
(...)
ВА-МА КН 20-11/333
15
№4
Комунікат ОУН-Бандери
Комунікат ч. 7*
Дня ЗО серпня 1941 р. загинув бл.п. Сеник Омелян
і Сціборський Микола. В зв’язку з цим деякі круги
заінтересовані в розбиванні українського
національного життя поширюють вістку, що вони
впали від кулі ОУН. До постатей бл. п. Сеника і
Сціборського, як і до всієї політичної групи, до якої
вони належали, ОУН відноситься негативно,
вважаючи її акцію шкідливою для Українського
Народу. Рішуче однак стверджуємо, що ОУН не має
нічого спільного з вбивством бл. п. Сеника і
Сціборського. ОУН як політична організація в своїй
боротьбі не вживає індивідуального терору.
Приписування вбивства бл. п. Сціборського і Сеника
ОУН, вважаємо провокацією!
16
4. СУРМ А.
КОМУНІКАТ.
У звязку з каїновим злочином, доко від кулі ОУН. До постатей бл. п. Ссника
наним членом бандерівської диверсії Сте і Сиіборського, як І до всієї політичної
паном Козісм у Житомирі дня ЗО серпня групи, до якої вони належали, ОУН відно
ц. р., на особах бл. п. Омеляна Сеникз- ситься негативно, вважаючи П акцію шкід
Грнбінського і Миколи Сиіборського, .'таї ливою для Українського Народу. Рішуче
зв. „Крзєвий Провід ОУН
* бандеріяди ви однак стверджуємо, іцо ОУН не мас нічого
дав наступний „КомунікдГ ч, 7/ спільного з вбивством бп. п. Сеннка і Сці-
„Дня ЗО серпня 1941 р. згинув бд. п. борського. ОУН як політична організація
Сеник Омелян і Сиіборськнй Микола. в своїй боротьбі не вживає індивідуально
8 звязку з иим деякі круги заінтересовані го терору. Приписування вбивства бл. п.
в розбиванні українського національного Сиіборського і Сеника ОУН, вважаємо
життя поширюють ' вістку, ідо вони впали *
провокацією!
Стверджуєм 0:
1) Цс правда, що не має нічого спіль Бандерівці зробили вбивство
ного З убивством бл. п. Ссника І Сцібор’ членів ОУН системою своєї
ського ОУН, отже Організація, основана „акції
*. *
Туму то „приписування вбивства 1
сл. п. полк. Євгеном Конова.тьцем І ведена бандеріяди *,
не є „провокацією лише
сьогодні полк. Андрієм Мельником, бо ж ствердженням дійсности на основі зібраних
не може ОУН вбивати своїх найкращих доказів і матеріалів. Заперечення „прово
членів і провідних людей, які її основува дом “ бандеріяди тих фантів, і відмежову
ли, ввесь час аж до останнього свойого вання себе від тих злочинів, свідчить лише
віддиху стояли в П Проводі та готові були про неморальність 1 неетичність тих, які
за неї життя віддати Я віддали. дають своїм членам намаз, а по виконанні
тих наказів вирікаються їх І публично
2) Натомість каїнового злочину В Жи пятмують своїх членів як звичайних ‘Кри
томирі, дня ЗО серпня и. р. доконав член мінальних злочинців!
бандерівської диверсії, яка
кар я гідно і злочинна підшивається 4) Вкіниі стверджуємо, що бандеріяда
під назву ОУН. видала чергові присуди смерти на сорок
українських громадян, між якими е Й иє-
3) Бзндеріяда не лише вживає індиві члени ОУН, і реєстр тих громадян разом
дуального терору, але прнміпює його в ма із їхніми світлинами бандеріяда вислала по
сових розмірах. Таких каїнових злочинів всіх своїх осередках з дорученням при
як у Житомирі виконано більше. На під стрічі тих громадян мордувати. А в тім
ставі переведеного доходження стверджено про ие ч;.енн бандеріяду говорять у Львові
вже десятки вбивств наших членів банде навіть із посторонніми людьми, 'мовляв:
рівцями: нпр. Кущ Шубський, Гадус, Шуль „Інша боротьба була в Генерал Губерна
га, брати Лрншляки, Федів та інші; десят торстві, а інша мусить бути тут-, „впаде
ки членів пропало А у їх справі ведеться ще неодна *голова
, „впаде ще пять *голов
доходження, десятки членів дістало засуди і т. д.
смерти Й були спроби їх виконати; десят
ки наших членів терор' зуваля •'бандерівці Подаємо це ствердження до прилюд
дулами револьверів і грозили їм застрі- . ного відома.
.іенням, коли ці не припинять своєї праці.
17
№5
Ще про вбивство Сеника і Сціборського
(•••)
2. Політична ситуація.
ЗО серпня в Житомирі певний прибічник Бандери застрелив
двох українських націоналістів
,
* які співпрацювали з органами
німецького вермахту. У колах противників Бандери притри
муються думки, що йшлося про організовану акцію. Мало місце
звернення про надання захисту
.
**
***
Зростає кількість видалень прибічників Бандери з
причини їхньої небажаної пропаганди. Хоча в даний час цій
справі ще не надається особлива увага, однак слід мати на увазі,
що із зростанням труднощів у забезпеченні продуктами
населення, ознаки яких вже існують, створюється поживний
грунт для радикальної пропаганди. На жаль, німецькі інстанції
своїми заявами щодо майбутньої політики стосовно населення,
в яких ситуація змальовується чорною фарбою, постачають
противникам постійно все нові агітаційні матеріали.
Дійсної протидії цим викривленням з боку німецької контр
пропаганди не відмічається. У зв’язку з цим вплив на населення
здійснюється в рамках військових завдань і в окремих випадках.
18
Цього, однак, недостатньо для боротьби з ворожою пропагандою,
тому що з протилежної сторони здійснюються тривалі активні
зусилля, які являють собою далекосяжні вимоги і можуть бути
розбудовані у програмному відношенні. Українській схильності
до політизування і дискутування німецька пропаганда має надати
лозунги.
Розвивається справа видання українських газет, що відчуває
труднощі через нестачу паперу і друкарських машин у маленьких
містечках, які могли б забезпечувати навколишні села. (...)
2. РоІІІІбсИе Ь&гл •
Асі ичігаеп 1п ЗЬіІоліг глуєі икгьіпівсЬе Лаііоп&ІІ—
аіеп^іе дії йеиІ&сЬеп *.екгшйсПІ88І:е11еіі ги£апт€пагЬеі1е1еп,Уап"
сіпеа надіега-ЛсЬ5пг;ег ег8сЬо5зед.Іа КгеІБсп уог. Напс1вг&-0еєп«гп
;;іга аіе Аиї’аоьине ез &ісП ит еіве ог^ипі^іегіе
Лкііок !део<іеПе«3& ’лигае ил ЗсИиіа егвисГЛ;.
уоп < сзд^ег&'т/аіЬ&вдех'іі у/е^ег. шіег^ипБСІїіет
Ргора^апда пєлтеп аисЬ дієвої Кгбскеіг»иг.£йь ?.£. ЬезопЛеге
Ье<І€Ц'Ьил£ £>ос2: піс'Л ЬєІ£е1е^Л ізі сіосИ ліспі хи уегквп-
*с кьеьйсп Зсіл/іегі&кєііеп ір сієг VегБО^ь^т£, сі^г
пегм<Дкіїв тій г;«
Воудікегип^,Лєгеа г.аеісЬел бісЬ Ьегеііз ‘ЬетегкЬьг шасЬєн.аег
ЛіііітЬоЗої Кг гаїікйіо /тора^йіпаа Ьегеііеі * іта . Ьеідег Іісїагп
;и5йегиг&егі аеиХьскег ЛіелБізіеІІвг. иЬег 61е кілГ1І£;е ’ЧЦГЬік
8ЄБеайЬег дех' Всуо1хеі’иЬі5,іг. (Іе^еі. тії ййБІегєп Ґ&гЬел
. ІгсЦсІеп Се£кпет бісів Г:єие5 Л^&іфііо&втаїегіаі •
Тіне еіаЬеіІІіске і.1еиегип£ «іієбєг лизугйсЬее йигсЬ гіеиі-
зсЬе Се£епргора^аг(1в І&1 пісіїї аи Ьетегкеп.Оіе ВееіпГ1й&бип£ <1ег
Веубікегипй егГоі^г ЛаЬвг іс КаЬзьеп Лег аіІІІйгі&сЬеп /.иГ£вЬеп
ипд ів ЬіпаеІГаіі.Оав іиі хиг Век&трГішв $*** &е£вег1гх1іеа Лгора-
банда аЬег пісГЛ аизгеісИеа<1;<1еші уоп Лег апдегеп Ееііе г.сгйеп
даиегсде Е1іде1гкип£ен ¥огбепоятеп,йіе шві1ьекеа<1е Тсг4ег;т$еп гег-
Ігеїеп идд ргоегатааіізсЬ ьисГЬаиепй віпд.Оса икгаіпівскев Нап$
ти |* о1111бієгєп шИ ^ізкпііегеп пиівг-ех. іигсЬ діє деиізсЬе Угора-'
еахкіа ЬсИ1а£иогіе реПеГегІ аегдбп.
Сіє Аиб^абе икгаіг.іїсЬег 2еііии^еп бсИгєіієі Гогіизіе шігс
сгасЬ^егІ сигеП 4еп Кап^еі ап Рарієг ипд ОгискЕшзсЬіпеп іп Кіеід-
БІЯаівп.ііе дьз иаііеєепде ^аад тії уегаогєеп кбьпеп.Зіе Вєуоі-
ВА-МА КН 22/203
19
№6
Боротьба проти євреїв, партизанів і бандерівців
Начальник поліції безпеки
і Служби Безпеки (СД) Берлін, 2 жовтня 1941 р.
-IV АІ-В. №1В/41 8-К8.
(•••)
Айнзапгрупа II
*
Дислокація — Київ
Айнзапгрупа Д
Дислокація — Миколаїв
20
Діяльність по виявленню партизанських груп продовжу
валась. Пошуком виявлено, що совєти вже кілька років на
зібраннях закликали не лише до вступу до Червоної Армії, але
й до створення партизанських загонів. Партизанська боротьба
та їхня підготовка були важливими темами вишколу.
(...)
У Миколаєві був затриманий єврей, командир загону по
боротьбі з парашутистами. Цей загін в бою з німецькими
солдатами застрелив 43 солдати. Ще був схоплений командир
загону партизанів, який скоїв підступні вбивства при вході військ.
Його супроводжував 12-літній син, що мав при собі автомат.
Затримано 3-х євреїв, які належали до партизанської роти, що
діяла біля Нового Бугу. Рота була в цивільному одязі, але
озброєна рушницями та одним кулеметом. Був виявлений склад
із 15 рушницями, фугасними і запалювальними боєзапасами та
зарядженими кулеметними магазинами.
(-)
Розпочато розслідування стосовно груп Бандери, особливо
у Миколаєві. Бургомістр є прибічником Мельника. Згідно із
його свідченням фактичним натхненником бандерівської групи
є Ярий, жінка і мати котрого — єврейки. Його батько — чех.
Ярий відігравав значну роль стосовно комуністичного впливу
на групу Бандери
.
* Зі 195 членів самооборони у Миколаєві 8
досі слід розглядати як бандерівців. Ознакою того, як добре
працює розвідка цієї групи, є те, що серед членів самооборони
поширюється чутка, що поліція безпеки скоро буде розшукувати
у Миколаєві бандерівців, як це сталося у Житомирі і Кіровограді.
Ці 8 членів самооборони ведуть себе демонстративно бездоганно.
В економічній сфері на першому місці проблема цін. Хоча
однакові ціни на сільськогосподарські продукти встановлені,
але вони дуже відрізняються територіально і вже наближаються
до рівня цін в Райху, наприклад, по маслу (1 кг — 2,50 райс-
марок).
(-)
21
з
- 2 - £> <-А О Ой іЯ £<^<1 . а .
ІЇГ. г , а
Еіпва!;гкгарре С,
X ОкЛа^г І°МІ
З^апдогР К і е я .
мав Зопдегкеиіапдо 4а Нас іп 2и валіте пагЬеі!: зіЬ
ігиррепзйаЬ ипд хкві Копипапдов дав Роїіхеі-йедіаел^в
Зад ат 29. ипд 50.9.41 1л Ківш 35.771 Іидеп •хвки€1егг.
Еіпваїхдгирре Р«
Зйапдог!; М 1 к о 1 і в » .
Піе РгРІиасЬипз дав ОеЬіеіев дигсЬ діє ловппапдов
уог. Лисеп ипд коотипів^ізсйвп Е1етеп“Сеп витає Гог!;-
$езег«і. ІпвЬевопдеге вигдеп іп дег ВегісЬ^вгеІ
* діє
^ікоіа^е» шиї Сіюгвоп гоп «7иде.п ГгеізевасЬі;
ипд посН уогйапдепе Рипкйіопаге епРзргесЬепд ЬеЬап-
деі!;. /от 16.9» Ьіа 50-9- вигдеп 22.467 Лидеп ипд
.іса-типізееп ехеки^іегг. Оавал^гаНІ 35.732. ВгтКг-
Іип^еп ег&аЬеп вієдегша, дазв дісЬ діє ЬоЬеп коскпипі-
в!;івсЬеп РипкгіопМге ?ая£ ііЬегаІІ іп ЗісЬегЬеіі ?е-
ЬгасЬІ; Наїдав. СеГазвІ вигдеп іп егз£ег Ьіпіе ґііЬгепдв
Рагсізалеп одег РиЬгег ?оп ЗаЬоНа^е^гиррз.
ЕгтШ’яп^вСагієквіі; ііЬег Раг<;І8г.пепзгирреп жигдеп
ГогРдезеїг^. РаЬпдип^еп ег^аЬеп, Лаза Зовзесв всіюп
5еі1 Лакгеп іп Уегваттіипзеп пісіхі пиг вит Еілігісг
іп діє ВоСе Агшвв, а^пдегп зисії гиг Віїдипє топ Раг-
гізапеп&гирреп аиТТогдегйеп. КатрГ дег Рагіїзапеп
ипд ікге АизЬіІдипк нагеп иіеМіІ^е ЗсЬиІипвЗ'кЬеіЕвп.
6-)
- 5 -
Іп Йікоіа^вш аигда аіп Ладе аіа РііПгег еіпвв Раїї-
всКігт^йвегаЬвакПгиррв ^вГаваї. Юівевг Тгирр Ьаг іп
ОоГвсЬі ті!; деи^всЬвп боїда^еп #3 Воіда^еп «гвсНоввал.
Жвігвг «игдв РііНгег еіпеа Тгирр» НвсквпвеЬііевеп $аґал~
веп, дег Ьеіт ВіптагвсЬ двг Тгирреп ЬіпеегНаКізе Лоег-
Гаїїв Vег•^ЬI;е. Іп веіпег Вв£1ві
*ипв Ьеґапд вісЬ веіл
хвдІҐЗаПгІвег 5окп, дег вКО ті * вісЬ ґіійгів. Роп еіпвг
Ьеі Коку-Ви £ е1п£вве£х£еп Раг!:ізапвпкоарапіе кигдеп
З Ладен £в£ап£еп зепоткеп. Коврапіе ваг іп йігії, аЬег
тії; Овтекгеп ипс3 ЇМО. аия£егив!;еі;. Еіп ьа^ег тіе 15 Ое-
вейгеп, Зргепв- ипд
* Вгяпдтопі^іоп опд деГйІКеп МС-
Кязйеп вигде аизєеЬоЬеп.
6.0
22
Віє Егтії^іил^еп ііЬег Вапдег&вгирреп «Неп ілз- г
>е8оп<івге їв Мікоіа^еа віпвеїоігеї;. Вйг$ег«е18^ег із
*
АлЬаПовг ▼оп Меіпук. ИасЬ. зеілеп Аиававап івг бет
еівепІІІсЛв Іпврігайог бег Ваххіегавгирре Дату, дазавп
Ргаи илб Ми<;<;ег ^іідівсЬ віпб. 8оіп ¥а£ег ізі ТасЬас.че. .
НіпвІсЬеіісН еіпег котвипІя^іасЬап ВаеіпТІиаашіс *
- 4 -
ВА К 58/218
23
№7
Масове знищення євреїв у Києві
(Про єврейське питання і знищення євреїв див. також перший
том збірника документів №№ 24, 44, 52).
24
вермахту заходи також були схвалені. Євреї, які не були затри
мані, або ті, які поступово повертаються у місто з числа втікачів,
час від часу піддаються відповідній процедурі.
Одночасно вдалося затримати ряд службовців НКВД,
політичних комісарів і партизанських командирів.
(•••)
п. 7- опи&ьчЧЬі
- 15 -
алеє Диіеп зісЬ пхеа-
йвІв^И.їт -Дву.іахЙІ^^ЙЙА Ьаі.іЦ^Л ЇКіЛівП. Вів
Вагвікбгйдв. <ййо?т« аШаІ^-уьї? £еп СсиівсЬвп
ВвМгМйі епівргеоНвпДв ТегзіІілхаватаевПіЛяїхШ. Лив
сХіеает СгигЛе. тиЛоп іп 7еїеіпЬатип$ иі± сет ЛаЛі--
Імішаапйапіеп вМЙІІІсЬс- «Тибзп £іек'& ахіІ&еГогб.егг,
віЬЬ аа ІЛоЛ^, й<п 29.9» Ьіа вьоо ПЬг гл еіпеп
Ьебіідпа^вп Р1<
*&£ еіП2иїіп£йгь, Нідее Аиігихе у.'игйеп
аигсИ аїе Ап#віібгіьеа йег аи£з«в^е11і;еп икі’аіаівгЛ^н
ІІ11І2 іп £ег запгвп 9*ЬаЛ^ ап£+0сЬ1а;зп« С1йісНзе:іЛі$
тгигіе шипаііс& Ьекапп1§в£еЬепг йаяз $&!т’с1іске З’иЗсп
К1Єі?8 илзееіейеі^ ігсіхаеп. Іп 2иваатепагЬ^іі
Лот йгих>рзп5±аЬє ш4 2 Коятапіов (Іе$ Рс1ігеі-К«г?іпіеіі'Ь5
З Ц а Ьві Лав ЗопЛегкотапЛо 4а ага 29• алЛ >0.^.
33 771 «Тшіеп ахеЬгЬіегІ;. Єеіа, ЙеїЧзаскзтл УЗзсїи
ипЛ ЙІ^іаші^ваійске улхгйоп вісЬег£езіеил ип£ схил
Хеіі Леї
** N37 2г.г Ай8гиоіихі$ Леу 7о1кз<1еи£вс1іеп,
«ит 2еі1 Лет котгаіззагіссіїзп Зішіілгегуиііилхгх
25
1Ьег1аавші£ ап В^бікзгшг; йЬсг^еЬегь Біе
йкиоп веІЬв! іаї гаіЬш^аІов уєті^о^яі. лг^еа<іке1с1і;-.
&піоакеііха1І9 НаЬвп аісії піо)г‘с єгйєЬіп» йіе
йіе> ^и&ш диі’еЬяе£ц}іг’іс ЧІ^іе41ил$зта$$гиКмеп каі
1игс2іаив йіє 2шгі>доп$ бет ВвтЬІкзггиг.# $е/илавл,
)аз8 41е ІиАеп Іа^засііііс’4 НахііДіегі ч^ Деп, ізЬ
Ьівіхзг каиг. Ьзіи^іпіземогісп, шогае аисИ паеН ден
зіаііагідеп Егі’а’^паг^е^а каиа аи/ АЬІеЬаиіЦ) .<іа
воп.
*
Гоп аег ^еИгшаскї. їлігаеп діє длггсЬ^вІйЬгіеп Маяв-
іа2иіап еЬьлХаІІа §и<-§еЬоі$зег4> Ріе посИ піеКі ег-
гааїЛеПі Ь&іїі паса иіиі пасії їй діє 3 май ї; зигйск-
сєктепдеп £311йоЬієШі «Тидеп изгдєп уоп РаП ш
*а11 оп^ргвоИєдй ЬШмтає11;«
ОІєіСшоіііз коппШеіпе АеіМе ВКГДї-Ве.-^єг,
юІііімЬаг ;Соі^<»агВ ті .;?ит1іазхлзп<їи}і-‘?г ^гїазз ’;
ВА К 58/218
26
№8
Завжди проти партизанів, євреїв і бандерівців
(Документ із процесу у Нюрнберзі №102-К)
(•••)
II. Виконавча діяльність
д. остлянд
(...)
В. БІЛОРУСІЯ
(...)
С. УКРАЇНА
27
Акція проти партизанів в районі Костромка привела до
арешту 16 осіб, серед яких знаходилися один політрук, один
командир підрозділу винищувальної бригади і 3 комуністичних
революціонери.
У міському шпиталі в Миколаєві був виявлений єврей
Гершко Саломон, який належав до протидесантного ударного
батальйону.
Перевірка військовополонених виявила трьох євреїв, які
були членами партизанської роти.
У Балаканівці був заарештований колишній голова сільської
ради, який робив спробу організувати власну партизанську групу.
Крім того, був заарештований і ліквідований член політбюро
і голова робітничої спілки, який на той час був організатором
партизанських груп.
У Києві були розстріляні 14 партизанів.
У ході акції під Херсоном були схоплені 2 особи, які мали
намір передати розвідані відомості до позицій більшовиків.
Одночасно в ході тривалого бою був застрелений командир
партизанської банди.
в) Євреї.
Озлоблення українського населення проти євреїв є надзви
чайно великим, бо їм приписується вина за підриви у Києві
.
* У
них вбачають також донощиків і агентів НКВД, які накликали
терор проти українського народу. Акцією відплати за підпали у
Києві були арешти всіх євреїв та страта 29 і ЗО вересня разом
всього 33 771 єврея. Гроші, коштовності і одяг були зібрані і
28
передані в розпорядження К8У (націонал-соціалістична народна
благодійність) для забезпечення фольксдойчів
* і частково також
комісарської міської управи для роздачі потребуючому на
селенню.
Житомир
У Житомирі виникла необхідність розстріляти 3 145 євреїв,
бо вони з врахуванням досвіду розглядались як носії більшо
вицької пропаганди і саботажу.
Херсон
Мірою покарання за акти саботажу в Херсоні була страта
410 євреїв.
Розв’язання єврейського питання було особливо енергічно
започатковане з боку айнзацгруп поліції безпеки і СД в районі
на схід від Дніпра. Зайняті командами нові території були
звільнені від євреїв. При цьому були ліквідовані 2.891 єврей. В
інших місцях євреї були позначені особливими знаками і
зареєстровані. Через це стало можливим направити в розпо
рядження органів вермахту робочі групи чисельністю до 1 000
осіб для проведення невідкладних робіт.
(...)
д) Захоплений матеріал.
Херсон. Короткохвильові передатчики
Айнзацкоманда поліції безпеки і СД Херсон одержувала
численні донесення про ймовірні світові сигнали, з допомогою
яких більшовицька артилерія наводилась на цілі. У ході відразу
організованої акції прочісування був виявлений короткохвильо
вий передавач, який, на думку дивізії, керував російським артиле
рійським вогнем по місту.
У Миколаєві були виявлені списки членів комуністичної
партії і співробітників НКВД. Крім того, були захоплені
інструкції по організації і діяльності партизанських загонів і
диверсійних груп.
29
III. Економіка, торгівля і культура
А. БІЛОРУСИ
(■••)
Б. УКРАЇНА
а) Економіка і торгівля.
30
б) Ситуація з постачанням.
З огляду на те, що господарські служби досі в стані оцінити
запаси і споживання, вони переконані, що з відрахуванням
поставок для війська зібрані в часи врожаю запаси будуть
достатніми для найнеобхідніших потреб міського цивільного
населення. Незважаючи на це, вільне постачання на селі, яке
не піддається контролю, досі не зменшилось.
У сільського населення, на противагу, ситуація з харчуван
ням з часу окупації території значно покращалась. Внаслідок
ще не остаточно проведених акцій збору у селян в їх вільному
розпорядженні залишається більше продуктів, ніж раніше, так
що можуть бути накопичені резервні запаси.
Забезпечення водою і електроенергією в більшості місцях,
незважаючи на значні руйнування, змогло знову бути відновлене.
Брак квартир, особливо відчутний у Києві через значні
пожежі і підриви, зміг бути усунений після ліквідації євреїв
через заселення у звільнені єврейські квартири.
в) Сільське господарство.
Старанність селян при збиранні врожаю була надзвичайно
задовільною. Незважаючи на недостатнє керівництво і нестачу
машин та реманенту, врожай був зібраний, в більшості випадків,
на 3-5 днів швидше, ніж в попередні роки.
Однак осінні польові роботи, як і раніше, наштовхуються
на значні труднощі, бо в цьому випадку нестача сільськогоспо
дарських машин є більш помітною.
г) Культура.
1. Школа
З допомогою малочисельних наявних вчителів організований
тимчасовий навчальний процес, почасти без підручників. Скрізь
замість російської викладається німецька мова. Російська мова
повинна бути повністю витіснена і в майбутньому має вживатися
лише українська та німецька.
У районі Ананьєв, поза тим, використовується ще і ру
мунська мова.
Питання, за яким навчальним планом та підручниками має
відбуватись навчання в школі, досі ще не вирішене.
31
Лише у поселеннях фольксдойч як навчальні предмети у
дотеперішні навчальні плани були введені розмовна німецька
мова, читання, письмо, арифметика, гімнастика і співи. Заро
бітна платня вчителів депонована у бургомістрів на наступні
місяці у формі підготованого фонду на основі єврейських грошей.
2. Церква
Виходячи з того, що більшовицьке панування з проведенням
державної атеїстичної пропаганди не спромоглося суттєво
підірвати релігійність населення, і прив’язаність населення до
православної церкви все ще глибоко вкорінена, з румунської
сторони виявляється бажання, щоб антикомуністична пропа
ганда і світоглядне виховання були доручені церкві. Румунська
православна церква хоче направити необхідну кількість свяще
ників для нової області
.
* Тим часом створено нове архієпис-
копство у Тирасполі. Архієпископом призначений нинішній
румунський військовий єпископ Антал.
Також і в районах, окупованих німецькими військами,
ставлення населення до церков слід оцінити як надзвичайно
позитивне. Реставрація церкви почалася майже всюди, і, як
тільки з’являються священики, відбуваються Служби Божі, які
характеризуються численними відвідуваннями. Часто прово
дяться також молитовні години, які відбуваються під керів
ництвом певного місцевого мешканця. У багатьох випадках
висловлюється бажання замінити досі вживану церковну мову
церковнослов’янську (кирилицю) українською і створити
українську національну церкву з головою у Києві.
32
IV. Поведінка чужих груп народів
А. БІЛОРУСИ
(...)
Б. УКРАЇНЦІ
а) Ставлення до німецькості.
Хоча українське населення можна в цілому розглядати як
дружнє до Німеччини, все ж відсутність цілеспрямованої
німецької пропаганди спричинює те, що населення частково
має невірні уявлення про німецькі наміри. Сильній критиці
піддається, наприклад, сучасне німецьке ставлення до колек
тивних господарств і до проблеми заробітньої платні.
Після того, як стало відомо, що в Східній Галичині і на
Волині надається перевага полякам при виконанні певних
завдань управління на противагу українцям, позначилося легке
незадоволення.
Ставлення до румунів
На території, окупованій румунами, настрій, в цілому, є
більш дружелюбний до німців. У німцях вбачали друга, який
відходить, а в румунах — супротивника, який приходить в країну.
Причину цього слід вбачати у неоднаковій позиції і поводженні
німецьких і румунських військ. У колах українців відчувають,
що румуни ведуть цю війну як національний реванш проти
Росії за анексію Бессарабії і Північної Буковини, тоді як війну,
яку ведуть німці, розглядають лише як визвольну боротьбу проти
єврейського більшовизму. Отже, румун — це переможний супро
тивник, тоді як у німцеві вбачають визволителя.
б) Прагнення самостійності.
Українське населення і надалі ставиться вкрай негативно
до плану самостійної України.
Група Бандери
Найсильнішою групою, яка підтримує ідею самостійної
України, є, як і раніше, група Бандери, прихильники якої
надзвичайно активні і чий фанатизм зумовлений частково
33
особистими причинами, а частково глибоким національним
почуттям.
Прихильники Бандери на початку воєнної кампанії були
об’єднані у Львові та Сяноку у невеликі групи і одержали
короткий вишкіл. У подальшому їх забезпечили грошима і
пропагандистським матеріалом. Під виглядом виконання завдань
по встановленню порядку, таких як призначення бургомістрів,
організація міліції і боротьба проти євреїв та комуністів,
здійснювалась політична робота.
в) Ставлення до більшовизму.
У новоокупованих за звітний період українських районах
спостерігається також повне відкидання більшовизму з боку
українців. Майже з кожної сім’ї один з її членів був виселений
або страчений більшовиками. Крім того, українці в старій Росії
були вільними та самостійними хліборобами і не забули того,
що в них через примусовий вступ до колективних господарств
забрали все.
Правда, комунізм залишив певний вплив серед молоді. Цей
факт слід пояснювати надзвичайно активною пропагандою, з
допомогою якої прославлялись “успіхи і досягнення комунізму”.
Однак фанатичні прибічники і переконані борці в рядах молоді
відсутні.
(...)
34
ОЕК РКО2Е88
СЕСЕК БІЕ
НАЕРТККІЕСЗУЕКВКЕСНЕК
УОК ОЕМ
1КТЕВМАТІОКАЕЕМ
МІЬІТАКСЕВІСНТ8НОГ
КОВМВЕВС
14. ЯОУЕМВЕВ 1945 — 1. ОКТОВЕВ 1946
35
ПОКШ1ЕИТ Ю2-Я
5ЕСН8ТЕК ТДТЮКЕІТ8- ІЖВ ЬАПЕВЕКІСНТ ПЕК 5ОСЕНАММТЕМ
ЕЖБАТгОІШЕРЕИ Ш ПЕК 8О\7.5ЕТЦИІ(Ж УОМ 1. ВІЗ 31. ОКТО-
ВЕК 1941
Оейеіте ЯеісЬиасЬе!
100 Аиб £егІ і §ип£еп
42. Аиз£егІі£ип£
ТаІі£кеііз- и п 6 Ьа£еЬегіскІ N г. 6
сі е г ЕіпзаЩгиррсп гіег ЗісЬегкеіІзроІігеї
и п <3 а е з 8 0
і п а е г и а 8 5 к.
(Всгіскізгеіі ^от І. -- 31.10.1941.)
ОККАІИЕ.
РагіІ5апепІаіі£кеіІ и п а -Ьекатр1ип£.
ОЬи'окІ аисИ іт ЗиааЬзсЬпіИ аіе РагІізапепІаІІ£ксіі зекг
зіагк І5І, ЬезІеЬі сЬосИ аег Еіпагиск, ааВ аіе АизЬгеііип£ ипд
игігкип£5УОІ1е Рагіізапепіаіі^кеіі аигсЬ аіе Пискі кокегег
Рагіізапепійіігег ипа аеп Мап£е1 ап Іпіііаііуе аег гигйск^еЬІло-
Ьепеп ипіегійкгег зіагк ЬееіпЯиззі иша. Миг іп еіпет Гаїї
£е1ап£ ез еіпет Коттапао аег ЗісИегЬеіІзроІігеі ипа аез 8В,
іт Катр£ тії Рагіі з а п е п деп Зекгеїаг аег КР.
СеЬіеІз1еіІип£ МікоІаіечу-СИегзоп, 2. 21.
Коттіззаг еіпег Р а г І і з а п е п а Ь І е і 1 и п £ Гйг
N і к о 1 а ] е XV , Скегзоп ипа Кгіт, ги егзскіеззеп.
Уог СМезза игиггіе аег ГйЬгег еіпег Гйпїкорб^еп Рагіізапеп-
бгирре паск еіпет Реиег£еГесМ £еїап£еп &епоттеп. Ег Ьаііе
діє Аиї^аЬ’е, АгШІегіезІеВип^еп хи егтіїїеіп ипа еіпет зои^е-
Іізскеп ВеГеИІззіеІІе ги теїаеп.
Еіпе Акііоп £е£еп Рагіізапеп Ьеі Козіготка їйЬгІе гиг Гезі-
паИте уоп 16 Регзопеп, ипіег депеп зіск еіп Роїіігик, еіп
АЬіеіІипцзІйкгег еіпег Уег-
291
36
!02 Н
- Зсіїс 18 —
/
292
37
уегкаНсі ипд ат 29. ипд 30.9. іпз^сзаті 33 771 Лидєп схекиїіегі.
Оеїд, \УегІзаскеп ипд Векіеідипд хуигдеп 8ІсЬег£О5Іе1Н ипд дег
№зУ гиг Аизгйзіип# дег Уаїкздеиізскеп ипд г.Т. аиск дег кот-
тіззагізскеп 8идіусг\уаіїип£ /иг 0ЬсгІаззип£ ап діє Ьедиг£іі£е
Веуд1кегип£ гиг УегІй£ип§ £езіе11і.
8Ь Нот 1г
102-н
— Зеііе 20 —
е) ЕгГаВіез Маїегіаі.
с ье гзоп
38
В. О К К А І N Е.
а) ДУігІзсЬаїі ипд Н а п й е 1.
Іп деп Ьегсііз зеіі Іал^егег 2сіі Ьезеігіеп ОеЬісісп зіпд
у/езепІІісИс Апдегипееп аи£ дсш іпдизігіеііеп ипд уигізсЬаІІ-
ІісЬеп Зекіог пісЬі ги уеггеіскпеп. ЬедІ£ІісЬ іп дег 8ііттип£
дег іпдизігіеііеп КасЬагЬеііегзсЬаіі тасЬі зісЬ еіпе гипеЬтепде
УегзсЬІесЬіегип^ ЬепаегкЬаг, діє аи€ діє Егкеппіпіз яигйскги-
ійЬгеп ізі, даВ гаЬІгеісЬе ІпдизігіеЬеігіеЬе аисЬ іт Еи^е еіпез
УУіедегаиіЬаиез пісМ зо Ьаід у/іедег іп ВеігіеЬ £езеІгі \уегдеп
кдппеп. Сіє АгЬеіІегзсНаН ізі даЬег £епеі§і, ікге угеііеге
ЕикипГі аіз Ігозіїоз апгизеЬеп. Віезе МіВзііттип^ ізі итзо
£гдВег, аіз ^егаде діє ЕасЬагЬеіІег ипіег деп 8о\у]сіз уегЬаІі-
пізтаВі^ §иі уегдіепі ЬаЬеп.
Еіпсп уо11і#сп МіВегГоІ£ Паї дег УегзисЬ, Цкгаіпег аіз
коттіззагізсЬе Уегугаїіег ипд ВеігіеЬзГйЬгег еіпхизеігеп, хиг
£еИаЬі. Віє 8регіа1ізіегип£ ипіег дет Зоу/іеІ-Ке^іте
у/аг зо у/еіІ£еЬепд дигсИ£е£йЬгі, даВ Еіпхеїрегзопеп тії итіаз-
зепдеп Кеппіпіззеп дег ВеігїеЬе ипд СезсЬа£із(йЬгип£ каит
уогЬапдеп зіпд.
Віє УГіедегіп£ап£зеігип£ уоп УГігізсЬаіі ипд Напде! зібВі
дигсїі діє гаИгеісЬеп Хегзібгип£еп ипд
— Зеііе 24 —
Ь) Уегзог£ип£5Іаее.
8о\уєіі діє \УігізсЬа£і58іе11еп Ьізкег іп дег Ьа£е зіпд, діє
Везіапде ипд деп УегЬгаисИ ги йЬегзеИеп, £ІаиЬеп зіе, даВ
пасЬ АЬгие <3сз ТгиррепЬедагГя діє йеегпіеіеп Везіапде аисЬ
296
39
102-П
-• 5сІ1е 25 —
с) ЕапдигігізсИаГі.
Віе ВегеіІгуіПі^кеіі дег Ваиегп Ьеі дег ЕіпЬгіп£ип£ дег
Егпіе \уаг дигсЬаиз гиГгіедепзІеНепд. Тгоіх тап^еіпдег Ап-
и^еізип§еп ипд ГеЬІепз уоп Мазскіпеп ипд Сегаїеп у/игде діє
Егпіе £гдВіепіеі1з 3—5 Та£е еЬег еіп^єЬгасМ аіз іп уегеап-
£епеп Дакгеп.
Віе НегЬзіЬезіеІІипз 5І6ВІ да£е§еп паск у/іє уог аи£ £гоВе
8с1іу/іегі£кеііеп, да зісИ ЬіегЬеі дег Мап^єі ап ІапдлуігізсЬаК-
Ііскеп МазсЬіпеп зіагкег ЬетегкЬаг тасЬі.
д) КиИиг.
1. 8 с Ь и 1 є .
Міі деп \уепі£еп уогЬапдепеп ЬекгкгаИеп и/ігд
— ЗеКе 26 —
297
40
102-Н
2. К і г с Ь є .
Аиз^екепд уоп дег ТаізасЬе, даВ діє ЬоІ5сЬе\¥І5ІізсЬе Негг-
зсЬаІі тії дег зіааіііск ЬеігіеЬепеп Соиіозепргора^апда ез
пісіїї уегтосЬі Ьаі, даз ге1І£Іозе ЕтрВпдеп іп дег Веуб1кегип£
егпзіїісЬ ги ЬедгоЬеп ипд даВ діє АпЬап£ІісЬкеіІ ап діє £гіесЬ,-
огіЬ. КігсЬе іп дег Веуд1кегип£ посЬ Тезі уегчуиггеїі ізі, идіі
тап гитапізсЬегзеіІз діє апіікоттипізіізске Ргора^апда ипд
у/еНапзсЬаиІісЬе Еггіекип^ уоп дег КігсЬе дигсЬНіЬгеп Іаззеп.
Иіе гитапізсЬ-огіЬ.
— ЗсИе 27 —
298
41
— ЗсКе 28 —
В. иККАІМЕН.
а) УегЬаИеп £едепйЬег сієм ВеиВсМит.
ОЬ'лгоИІ сііе икгаіпізсЬе Веуб1кегип£ дигскаиз аіз деиІзсИ-
Ггеипдіісії ап£Є5еНеп игегдеп капп, Ье^ігкі доск даз Гекіеп
еіпег дигсЬзс1і1а£епдеп деиізскеп Ргора^апда, даВ діє Веубіке-
гип§ г.Т. Іаізсйе Уогзіеііип^еп йЬег деиІБске АЬзіскІеп Наї.
Віагк кгіїізіегі ^ігд 2.В. діє деггсіїійе деиІзсИе Еіпзіе11ип£ ги
деп Ко11ек1іу\уігі8ска£іеп ипд бет ЬокпргоЬІет.
ИасНдет аисЬ Ьекаппі ^е^’огдеп ізі, даВ іп О5І£а1ігіеп ипд
АУоІЬупіеп діє Роїеп £йг зє'лдззе Уегиа1іип£8аи££аЬеп деп
ІІкгаіпегп уог£его£еп \¥егдеп, Паї віск еіпе ІсісЬІе Уегзіітгпип?
аЬ&егеісЬпеІ.
Іп дет уоп деп Китапеп Ьезеїгіеп СеЬіеІ ізі діє Зііттипб
V ♦ г п а їх е п а!1§етеіп деиІзсИІгеипдІіскег. Мап з а Ь іп деп ВеиізсЬеп
Гит'Леп еіпеп Ргеипд аЬгйскеп ипд іп деп Китапеп
еіпеп С е £ п е г іп даз Ь а п д коште п. Вег Огипд
Ьіегійг дйгГіе іп дет ипіегзсЬіедІісЬеп АиІІгеіеп ипд УегЬаІІеп
дег деиізсЬеп ипд гитапізсЬеп Тгирреп 1іе£еп. Мап етрйпдеі
іп деп Кгеізеп дег ІГкгаіпег, дав діє Китапеп діезеп Кгіе£ аіз
паїіопаїеп Кеуапскекгіе§ §е§еп Киззіапд Ніг діє Апекііегип
*
ВеззагаЬіепз ипд дег МогдЬикоидпа ІйИгеп, ^аЬгепд тап деп
Кгіе§ дег ВеиисЬеп аіз аиззсИІіеВІісйеп Ве€геіип£зкатр£ уоп
дет ]йдізсЬеп ВоІзсЬе’ипзтиз апзіеЬі. Оег Китапе ізі
аізо дег зіе£геісйе
— Зєііе 29 —
Ь; 5е1ЬзІапді£кеіІ8Ье8£ґеЬип£еп.
Аиск ^еіІегИіп уегкаїі зісЬ діє икгаіпізске Веуд1кегип& дет
Ріап еіпег зе1Ь5Іапді£еп Пкгаіпе дигсЬаиз аЬІекпепд £е£епйЬег.
*гСр
* гь” зі-агкзіе Сгирре, діє еіпе зе1Ьзіапді£е ІТкгаіпе Ье£йг-
хуогіеі, ізі пасЬ ипе уог діє Вапдега-Сгирре, дегеп АпЬап^ег
аиВегогдепІІісЬ акііу зіпд ипд дегеп Капаїізтиз іеііз уоп рег-
5дп1ісЬеп Сгйпдеп ипд Іеііз уоп ІіеГет Маііопа1§е£йїі1 §е1га&еп
чл'ігд.
Віє АпИап^ег Вапдегаз игигдеп Ьеі Ве^іпп дез Геїдгибез іп
ЬетЬег£ ипд 8апок іп кіеіпеп Огирреп гизаттеп§е£аВі ипд
*ііег!ип
егкіекеп еіпе киггс ВсЬи’.ипд. 8іе ичігдеп \\ч тії Ск.?д
299
42
102-К
— зеїи зо —
43
№9
Ще про знищення населення, зокрема євреїв
(•••)
Труднощі частково виникли через те, що колгоспники —
раніше в деякій своїй частині заможні селяни — з відступом
росіян відразу почали вимагати для себе поділу землі і розподі
лу худоби. У цих випадках завдяки планомірній роз’яснюваль
ній роботі було вказано на необхідність тимчасового збережен
ня колгоспного господарства, що дало, як результат, те, що,
в основному, на майбутнє такі вимоги вже більше не висува
тимуться.
Б. Виконавча діяльність
Що стосується саме виконання, то командами айнзацгрупи
досі було ліквідовано приблизно 80 000 осіб.
Серед них знаходяться біля 8 000 осіб, щодо яких на основі
розслідувань була доведена ворожа проти Німеччини або більшо
вицька діяльність.
Решта була страчена на основі заходів відплати.
Багато заходів було проведено в рамках широкомасштабних
акцій. Найбільша з них мала місце безпосередньо після зайняття
Києва; вона була спрямована винятково проти євреїв, з цілими
сім’ями.
Труднощі при проведенні такої великої акції — перш за
все стосовно охоплення — були подолані в Києві таким чином,
що з допомогою оголошень на будинках єврейське населення
закликалося до переселення. Хоча спочатку передбачувалася
участь на рівні 5 000-6 000 євреїв, з’явилося їх понад ЗО 000, які
внаслідок надзвичайно вмілої організації до моменту страчення
все ще вірили у своє переселення.
44
Хоча досі в такий спосіб ліквідовано біля 75 000 євреїв
,
*
однак вже сьогодні ясно, що цим проблема євреїв не може бути
вирішена. Правда, передусім менші міста і села вдалося очистити
від європейської проблеми, а у більших містах все ще спос
терігається те, що після такої страти всі євреї зникають, але
потім через якийсь час команда, повернувшись знову, все ще
виявляє таку кількість євреїв, яка значно перевищує число
страчених.
Поряд з цим команди провели досі у багатьох випадках і
акції військового характеру. Окремі підрозділи команд повторно
на вимогу вермахту здійснили прочісування лісів для виявлення
партизанів...
* В Україні.
45
чо
342
ш 4
ВА К. 58/218
47
№10
Події і ситуація у Дніпропетровську
Начальник поліції безпеки
і Служби Безпеки (СД) Берлін, 12 листопада 1941 р.
-IV АІ - В. №1 В/41 §.Кз.
(...)
Айнзацгрупа “Ц”
Місце дислокації — Київ
Дніпропетровськ
Загальні відомості
48
.
проф. Олійниченко
* Управління було сформоване за згодою
воєнного коменданта. Відразу з перших днів його діяльності
обласне управління опинилося під впливом члена ОУН Реґея,
**
який був відтак усунений (тобто арештований. -В.К.) айнзац-
командою. Воєнний комендант, полковник фон Альберті схвалив
створення цього “обласного управління” не лише як органу
допомоги для воєнного командування, але і як певної форми
власного українського суверенітету. Цьому управлінню воєнний
комендант засвідчив письмово, що “Україна” в подальшому
часі має бути прийнята до сім’ї європейських народів як одна
з найбільших держав. Внаслідок цього це обласне управління
почало в меншій мірі займатися практичними справами, а
розгорнуло натомість політичну діяльність. Заснування націо
нального українського товариства, а, отже, певного роду політич
ної партії, було майже погоджене з воєнним комендантом. Згідно
зі статутом товариства вся Дніпропетровська область повинна
була охоплюватись його місцевими групами. До завдань, в першу
чергу, мала б належати діяльність в національній та українсько-
державницькій сферах. Статути були складені надзвичайно вміло
і могли реалізуватись через правництво, лекційну діяльність та
проведення зібрань, що дозволило б використовувати їх до будь-
якої мислимої мети. Рушійною силою при організації цього
товариства був Олійниченко. На пост голови передбачався
колишній вчитель Сокіл. При перевірці особи Сокола було
встановлено, що він одержував від совєтів пенсію у розмірі 250
рублів за особливі революційні заслуги (проф. Олійниченко як
антикомуністичний елемент довгий час перебував в совєтському
ув’язненні. Однак не підлягає сумніву, що і він є таким же
переконаним українським націоналістом, для якого німці
становлять лише неминуче зло, яке необхідно подолати задля
інтересів української держави). Обласне управління відразу
замовило виготовлення для себе більшої державної печатки з
гербом і надписом: “Українська Держава. Обласне управління
Дніпропетровська". Уповноважений від айнзацкоманди 6, який
мав завдання вжити відповідні заходи через голову цього
обласного управління, отримав відповідь, що управління і його
49
керівні люди мають довіру воєнного коменданта. Через таку
поведінку були заарештовані заступник голови управління і шість
керівників відділів, а державну печатку було конфісковано (проти
шести керівників відділів були виявлені звинувачення в сенсі
попередньої більшовицької діяльності). Втручання СД спочатку
було в гострій формі відхилене з боку воєнного коменданта.
Лише після того, як командир айнзацкоманди 6 наполягав на
цьому у дуже енергійній розмові, щоб заарештовані і державна
печатка не видавались (не були звільнені — В.К.), і вияснив
йому (коменданту - В.К.) недоречність такого його способу дії,
дійшли до погодження, згідно з яким воєнний комендант дав
запевнення, що розпорядження у цивільній сфері будуть
видаватися лише за згодою СД. Допоміжна поліція у Дніпро
,
*
петровську] яка діє під керівництвом власного шефа поліції,
працює цілком добре. У багатьох випадках без її допомоги було
б неможливим викриття більшовицьких елементів. Коли ж
прийшло до багаторазового тертя із воєнною комендатурою та
"обласним управлінням" з приводу підпорядкування цієї
допоміжної поліції, компетентна айнзацкоманда вирішила у
формі наказу, що поліція підпорядковується винятково СД.
Воєнна комендатура після початкового опору погодилась з цим,
і з того часу взаємодія відбувається без проблем.
За згодою воєнного коменданта 25.10.1941 мав знову
розпочати свою навчальну діяльність Дніпропетровський
університет. Необхідні для цього попередні дії вже завершені.
Так як момент відкриття університету занадто прискорений,
айнзащрупа Ц заборонила відновлення навчальної діяльності.
Дозволено далі пересівати навчальний матеріал і приводити до
ладу лабораторії, а також практичне залучення студентів
останнього семестру медицини до роботи в університетських
клініках. Лекції на медичному факультеті також не дозволені.
Становище з харчуванням
50
незначні, а у східних районах майже катастрофічні. Внаслідок
ворожої діяльності, браку машин, робочої сили, через викрадення
худоби виникла ситуація, яка спричинює занепокоєння. До цього
ще додається і те, що на жовтень, листопад, грудень в Райх
повинні бути зроблені поставки в розмірі 100 тисяч голів великої
рогатої худоби і, крім того, ще дотепер невідомої кількості зерна.
Кількість худоби після обов’язкових поставок досягла 20 % від
довоєнного рівня. Прогнози щодо показників врожайності
коливаються в межах 20-50 % від можливого врожаю. Через
вказані напружені обставини в питанні з харчуванням і обов’язок
поставки з області Д(ніпропетровська) до Райху сільсько
господарське відомство округи намагається в сфері харчових
продуктів витримати до наступного врожаю через скорочення
норм розподілу продуктів для робітників і для інших груп
населення. На даний час в Д. нараховується приблизно 18 ти
сяч робітників промисловості. Для харчування цих робітників
передбачена наступна ставка:
Щоденно 300 грамів хліба, 50 грамів м’яса, 100 грамів крупи
(перловка, манка і т.д.), 50 грамів олії. Решта населення не
повинна одержувати ні хліба, ні м’яса, ні муки, а лише щоденно
250 грамів пшоняної крупи, або ...
51
ІЛ. /Уоу. Чі
ІМ,
45
ІМЗІМТОлЛ
К і е V ♦
Зп£ергбре^го»узХ
Л1ІДЄЕЄІПЄ8»
52
- 11 -
46
івШепЛжйі, (ЙШМІ Д, Ь егі і,
00 *^ЙЙНЖШ5М^ШІ5 кийгк ЙВ» аів ЗДіОДдоЗД
*01 ЙЯамЯуіщи^іоц^ ваа&Иж *
вія» .% гоа а&»
*
вйДО^МВДВДй ЗИоввг С-Ліегіятвг-
»
*
явіНпв 1вдЗД&£& *
г
в ІеІАШзк&пОед-Ь осІигіигШаїі,
Оадв ДОк *Цкгд&хе ДШЗДвш
* еів еіпег Дог вгСвв'кеп
81МЛЄЙ 1а По ,<гатої441всйе •таїкегїеиаііів аиї^егіоззеп
тгегйед угОгДЄж ІдХоІдеІеввед Ьезвпп £іезе Сеоіе-Ьзтег-
*
ігаІЛпа# вісЬ шепі'ге «І'Ь ргак’ЬівеЬеп £1п£ед ви Ье-
Таевед, водсіет Роїііік ви ■'сгеіЬед. Гіе агиддіиі^ еі *
лев паііодеіеп икгаіпівсЬеп ІЛлгЬя, аізо еідег Лгі ро-
ЛіівсЬед Рагіеі, ^аг тош РеіакоттапахгБеп 2г-ві £е-
пеЬтІ£« тгогс.еда Іаиі дІиЬзі&Іиі воІІ-Ье йаз девшгіе
ОеЬігС діл Отивбгирред Дієвеє ГЗлїЬв їГсегаоеед ^ег-
аед- 2-й <еп ?лі^ба-еа веЬбхЛе ід егвіег Іідіе веіп
Тіткед аиТ паііодаїет, * иктаідівсЬ«в1аа
Ь 1іоЬет ЗеЬіе
*Ь .
Віє біаиіса угагед визвете-Б &евсіііск± еЬ^еТавзІ ипС
коои’Ьед йигсЬ йав Г.есМ, Усгігг^е идд Уегзанпіипйеп
еЬвиЬаІ-йед, аи 3 всієш диг еуаепкІісЬеп 7-,-ескв ^е^гзллсМ
тее£аеп« рів .1;геіЬеііс-е Іхеїі Ьеі іег Сгііг.аип£ аіевев
ДлГо8 тег ОІеЗпіЛвсЬвпко. Аів Чствіїяег_
єх
* укт сег
еЬетгііве Ьеїгег 3 о Ь о 1 тот$еве1іепв Зві ^егргіі-
І1Ш& <іег Регвод йев 8око1 тгагае ^евізевіеііі, йавз
йіезег еіде Репаіод топ 250 НиЬеІ Тііг Ьезопаете тето-
1и
*иіод?лгд УехйівпвЛв топ аеп БоггЗв'&з Ьезог:вп Ьа^іе
(Вг СієЗпіІясЬепко іві вів апііксгдгадібііесЬез
КІєтеїЛ топ аед Зсувів Х^п^ете 2еіі; ід И?^-й ;<еЬаі-
іеп тгогаеп. :^з віеЬІ 5©аосЬ аиввег 2і7віХв1> аавз сг
від еЬвдво аЬетЕсггзІвг икгаіпівсЬег КеЛіодглігк іві *
£Нт йед аіе ЗеиІвсМеп дат від по-Ьтвпаї^ев Леї йш>-
віеііеп, <1&8 ви ‘Ьвввііі^еп іш Іпієтевве еіпев иЬтаі-
півекеп 8-Ьаеівв Ііег/и)- ІЯе СеЬІеібтег'-’гЛ-іггад Ьа-Ь^е
вісь &1в егвіев від дпЗмегеа Зіа&'ЬввіслеІ ПІЛ Т/ар-
рвц щ£ Дег ШвсЬхіТ
* **
едокіпеаіва *г(№Ме
Ьа1-
втзт
Іаввед» :$д £еаиї>
53
47
1га<1ег В1пза1в#штяпйоа б, Лет Ьеіт ЕгМаІЛеїЛєп
Ліеваг ОвЬіеІвуег'т&ІІизд впіергасЬепЛе МаввпаЗріеп ег~
Згеіїод. аоіііе, ниг&е випМсЬа! тії; Лет Ветегкеп аЬ&е~
аре1а1, Лавв Діє Уегчаїїипя ипЛ іЬге ЗДЬгепЛеп Ейппег
Лаа ТеМгаиеп Лев ВеІЛкгиптапСаиІеп Ьеааваеп» ЛиТзгигЛ
Ліеаев Тегкаїїепа утигЛе вип^скаї Лег 8-Ье1Іуег±ге1еп-
А$ РгавіЛепІ ша 6 АЬіеіІипзвІеіІег Іеаїзепомтеп ипЛ
Лав біааівеіевеї ЬеесЬІазпаЬтІ (£Є$еп Ліе б /Ліеііигсс-
Іеііег 1а& ЬеІавІепДеа Маїегіаі 1т Біппе ІгЦкегег Ьо"-
веЬеугівІіваііет ВеІ^Ивдав уот). Рег тоа ЗР
тгатве топ РеІЛкеттапЛапІеп гшШсЬві іп вскаглег ІГ»тт
аЬ^вІекпі, Егві єіа Лег КсяшапДеит Леа 2іааа1еквттеп
*
Лса б іп Лег векг ИеїНвеп ВНІеггеЛипе ЛаЬеі ЬІіеЬ,
аіе НйХ111п£в ішЛ Лав 51ааіввіе£©1 пісИІ ІіегаивзеЬеп
ви кбхшеп ипЛ іЬт Лаа №Ьа11Ьаге Лет Нап(3.1ип$зі7еізе
тогв^еНІе, кат е» ви еіпег Віпі^иад, Легвижої^е Лег
УвіакоттапЛапІ аіе 2идісЬегип$ &Ь9 Лдогапип^еп аиі
вІУІІет 6^Ь1е± пиг тії 2ив1ітппт£ Леа 8р уеггіиївЬтеп.
Ріж Нііівроіігеі іп В * ег^еііеі ипіег еіпет еі^епеп
ТоІіееісЬеТ Лихе Най в &и1« Іп гаЗДгеісЬеп Гаїіеп гаго
аіе ВпІСвскипд уоп ЬоІесИеггіаіізсїіеп 21+техгЬеп жИпе
1ВГЄ Еіїїе каит тбзІІсЬ венеееп
* Ра еа хи теїхгі-’асіїеп :
Ьип^еп твеп аег Пп1ега1е1Іип£ Діевег НіІТвроІісеі иіі
<«г Ржіакодтапаапіит ипЛ Лвг •’ОеЬіеІагегуге^іііів’’
каі Лав вивІМпСіве Еіпваїхкбшпапао апееогйпеї, саза
ЛІЖ ОДХероІіяеі аивасЩІееаІіок Лет ЗБ ипіетаїеііі.
ВеІДкаттапЛапіит Паї віск пасіх апТйп$11окет 'ЛЛегаї&па
Щегтіі а^ве^ипЛеп ипЛ аеіІЛет ізі Ліе ЗиашжвпагЬеіі
геіітп^аіоа,
Ші (Иаждтіжиад Леа УеІЛкотпіапЛапІеп аоіііе ат
2ЬЛ0и.941 Ліе Ппіувгвіїаі іп РпЗвргореІгоуга? Ідге
МРг^ИвМжіІ кієЛєт аиЛекюеп
* Ріж кіегаи псЬтепаї-
в«п Твгаг'Ьеііап еіпЛ Ьагеііа аЬвевсЬІоаееп. Ра Лег
ЗеіЗДДОЙ Лвг Тие&4ДОг8£?пивд Лег ШігДОІіЗД іигЛ *
жив ЗжкЙЙЙЛ аіе ТПМвгідЬжШвІтаїте Ьй
54
ВА К 58/219
2
І
п
3,’чопк.іал е«р ьге •([ еа^вТцеО вар ФЧОТТ^ЛЗши
«е^атш г атрч'риа-аавти^гйцхадеЯ.иті^іовхзд хха^иив^я
-а£-.иа;.9раза^пв арр цодпла *еа^в^аз ичггохтЗдп йрр
- г4о<- ** ог .иацоа.^^ иау1ігз/\цое ие&цпг^ср^ <4Н4£
• «♦чотах^а еаризз.вв$ат.із[«іол вер ^ог ТТ^8 еу\ -япгхддорт
І
ь»
кл
і
00
№11
На Волині найбільш активна ОУН-Бандери
Начальник поліції безпеки
і Служби Безпеки (СД) Берлін, 14 листопада 1941 р.
-IV АІ - В. №1 В/41
(...)
І. Політична сутуація
1) Комуністи
(...)
... Певні особи не здали свої радіоприймачі і використовують
їх для підслухування російських радіостанцій, у деяких випадках
для цього влаштовуються навіть таємні зібрання.
У лісових та болотистих районах все ще перебувають
партизанські групи, які все-таки видаються настільки сильними,
що мають стати небезпечними для менших підрозділів. У районі
Олеська (приблизно 32 км на Північ від Володимир-Волинська)
в бою з партизанською групою загинув нагороджений орденом
юнкер Заблатніґ.
Проти радянської пропаганди і її носіїв діє зовнішній пост
Рівне. Для успішного придушення партизанських дій необхідно
дочекатись зими, бо до часу замерзання боліт не може бути
проведена масштабна акція.
56
цього руху. Ознаки цього відомі: самочинність у випадках, коли
накази німецьких інстанцій не співпадають з інтересами ОУН;
у деяких випадках, свідомий саботаж німецьких заходів.
Поза тим, як політичні течії в рамках українства, слід згадати:
група ОУН-Мельника, яка у менш явній формі переслідує такі
ж цілі, як і група Бандери, а саме: створення незалежної
суверенної України. Внаслідок характерної для цієї групи ОУН
відсутності ініціативи, існування групи ОУН-Мельника зараз
ще не становить жодної гострої небезпеки.
ОУН (має бути УНР — В.К.) під керівництвом Левицького
*
діє, але має розголос лише у колах небагатьох офіцерів, що
вижили і були соратниками Петлюри та деякої частини духо
венства. Якщо офіцерськими колами через їх малу значимість
можна знехтувати, то симпатія у колах духовенства потребує
певної уваги. Серед населення ставлення до ОУН (має бути
УНР — В.К.) на даний момент ще є байдужим.
Скоропадський користується певною популярністю у людей
похилого віку та в колах місцевої інтелігенції. Так як симпа
тизування до цієї фігури серед молоді було виявлене лише в
дуже обмеженій мірі, то ця політична течія видається приреченою
на зникнення з вимиранням старшого покоління.
Резюмуючи, про українські політичні течії на Волині можна
сказати, що небезпеку являє собою лише ОУН під впливом
Бандери. Мельник міг би в певний момент стати небезпечним,
якщо внаслідок боротьби проти Бандери його крило ОУН буде
надміру випущене з уваги. Інші партії можна б навіть непомітно
підтримувати, бо вони, не маючи очевидної перспективи на
тривалий успіх, являють собою істотний елемент для розколу
політичної думки серед українців.
(...)
57
'М* пм
НххпаТілпк кояіскепа
Всв‘Єіпші'Єс Рогаопоп каксп ікга Кипі^ипк^стМЛ^
пі аНі акзоІіеҐсгЬ ипй Ьохадівсп аісве ата АЬЬйгс..
гцевіаодсг ЗопЛог^ я.Т; С0£от їгетаєп СсЬсілпуггвапр
1ип£оц-$га аісаЛ • гугоско ак^оНа!-Єє».
• Іп аса Ьотепіасіеп 8м&£ї£оЬІсіс‘п ЬсТіпасп віо?
посЬ іьппог Рстіїзггісп&гирреп, аіс іопсгкіп во •
ви веіп есксіпеп, Лаяв зіс їііг кіеіпвгс Еіпііоіісп
воТМктІІек у;ег£сп кВппеп. Іп йог Се£спа уоп Сіспк,
(оа. 52 Ьа пбгаїіск У/ІаСіпіт - ІйГоІупзк) ізі ісг 0.—
ДопвЗшіксг 3 а Ь 1 а і п 1 £ іп Ксхіріе £с/.хп иіп.
Раг1іадлоп£гирр с £с:Єа1 1 сп.
(?С£сп аіс во^ЗсіізсЬє Ггвра^ппаз ипа ікто Тга/^т
угіга воігепе Лов Аивввпрввіепв Ноутсрії-^сєсіц'ііиг.
2иг єг£сІ®гє1сИсіг ВЬкйпр£хш£ аог Раггівг.аеп пиьи
йог Шіпіег аЬ$о *
аг±еі угегаоп, ас уєг СоГгісгеп а о*
Зйтрїц сіпс хшїаввспао Акїіоп пісМ ахи *сІу?сГШіг1
ігегасг каші<
2) В а п а е г а ипа опасти иктаіпіесЬс роїііівсік
3^гбппт£сп«
Цпіет аеп икгпіпіосИоп роїіІівсИсп Зігбиип^сгі
игіміокеїі угіе иьіісЬ а$р, Вппа^а-КісМипь асг 01Ж
аіе вг-йявіа АкіІУІШІ» Віє МІ1І2 іп Кгеіее Коїте
вокоІхі'Ь воЬг віогіс ІтЮт авп ЕіпПивв аієзег Вс-
^ебиод еотаіоа ви воіп. Віо Зупрій^о- зіпй аіс йЬ-
Пскей: Еі&йхт&сМі£кс1-Ь> тео аіе Апогапит^еп йсиї-
вокет Зіеііоп віск піскі піі аеп Іпіогозвсп йет
ОПВ Йескбп, іп еіпгеїпоп МІІеп Ьемиввіе Законе
(Іеиівскет Моввткпсп.
Яеі-Ьег иЦвасп аія роїіііеекс ЗітЗпип£еп іхтст-
каїк аеє ЦктаіпегШів агуЛкпІ угегасп: аіо Меіпік-
Опрро 4«т 01Щг жеіеко іп уіепівег кгавоет Тата ііа
в101«1ит Хіоїв міе йіо Всайета-Огирре ▼ояОДв
*»
410 5сЬаіГи»в еіпог ип&ЬЬМщгівеи ІДОо»
Німа Шсгаіпо» ХаХоЗ^о <іо« <0г Йвво ВІсЬіппв йег
58
88
• зі -
Мглссіб ап Іпі-Ьіаііто Ьо *
ЛохЛеї Ом ЗавОДка Саг Мсіпік - ОШ а»2. пооН
по пкййо боМхг»
Зіо ООТ ШгЄот ЬсїгіігкуЗ . ів *Ь *
Паї г.Ьст £&
кіапс лаг Ьоі йол ^гспі/топ йЬстІоЬапСоп ОТ^ізіотсп
ип£ Мі’асМпр^отп РоОДпгзв ипсі Ьоі оіпап '<11 е.сг
*й1ісЬкоі^<
Со1в ТГспп пал Сіє ОЇТізісгвктоіво аіз ид-
мевспіііок сисЬ г.иввсг ДсігЬ Іаввеп кглп, зо стТог-
Лоті йіс ЗулрсЛЬіо іп Кгсівоп Саг Саіз’еіісккоіі досі
оіпісо ЛиТпагквегІ'сіі, Іп 1с-г Вотбік.гипс усгУі’ііі
пап віоіі Сет ОПК б’с епиЬсг зда&окві; поок ^ІсісЬ-
соїіія.
ВкОгараСаку^ С;спіае8і с іпа &екі8во ВсІісЬ-еИаіІ
Ьоі 4оп £1Легсп Ьсиїсп ипЛ іп Соп Егоівсп Сет огів-
апжЛевізоп Іп1о11і$оп2
* бутіроЛІіісп ипіог йег Лі*
ваші пат іп стопа итсвоп-еіісЬсп &’.взс Тсз-Ьгов-Ьсії
*
шогСсп кошЛсп, огвокоіп-'с Сісвс роїіІівсЬс З’Ьг&тпя
ОІ'Ь Соп Аивв'ЬогЬоп Саг кіісгсп (гопата'Ьіоп гип Уог-
Ійбскеп ▼сгигіоііг,
2ивсппопїазвопС кепп иЬаг Сіо икгпіпівсЬспроІІ
*
Ивокаї ВітСпипесп іп 7сйЬупіап совсс'Ь ^огСсп, ^ма
ріпо пкріо пиг Сіє ипіот Сеп Мдїіивв ВппСе«
*
Ггаа в^еЬоцйо (ЮТ Спгв^сіІ’Ье Мсіпік кбппіо оіппаХ
*
дп?Й>р ‘11 пИ шоуг?гт | У/СГЛ ПШ йЬаг Ссхз КгПрТо ведем
веіпш ^моїг; Саг ОПК ви воЬт аиввег ДвМ
*
3>Іо йЬгі&<т Рогіаіоп кбппіаН во^г шаа£СМ1«
11£ фо£ЮТ.ог6 теахчієп, Сг. зіа - воІЬз! ЬарЛин
СсІЮ ^иввіоЬі аиі СсисглСсп ЕгТоІс/ЬаЬеп - еіп <о~
*
вовйкНоЬев Ш.опса дог .ліГзрсД’^ипс Сет роїі'ЬівсЬт
ІМІМК ХЙагиіпсгп Сг^еЮПоПе
-^|М(КЯЗік{(вв$9^
1) 1о 1 с п •
ЬаЬеп ао£ах« плоМйь Ш ОиУіПі»ПіМ»
ВА К 58/219
59
№12
Ліквідація євреїв і арешт членів ОУН-Бандери
(•••)
А. ОСТЛЯНД
(...)
В. БІЛОРУСЬ
(•••)
С. УКРАЇНА
(...)
в) Євреї
Соціальна і кримінальна специфіка євреїв викликала і в
Україні необхідність енергійного втручання айнзацкоманд поліції
безпеки і СД. Так було розстріляно багато єврейських комісарів
і жінок-військовослужбовців.
У Лубнах були піддані екзекуції 1 865 євреїв.
У Чернігові перед приходом німецьких військ євреї підпали
ли центр міста. Після цього айнзацкоманда поліції безпеки і
СД розстріляла всіх євреїв, що залишились там. По кількох
днях, в ході подальшої акції були схоплені 49 євреїв, що поверну
лися в тому часі, і також піддані екзекуції (були страчені - В.К.).
У ході єврейської акції в Києві та Житомирі було конфіско
вано 137 вантажівок з предметами одягу і передано до націонал-
соціалістичної народної благодійної організації. Більша частина
60
їх після дезінфекції призначалась для розподілу серед фолькс-
дойчів. Крім того, воєнний шпиталь військ СС зміг поповнити
свою потребу у вовняних ковдрах з цього запасу.
г) Виявлений матеріал
При перегляді матеріалів у будинку НКВС в Лубнах був
виявлений “Організаційний план партизанів для Лубен і
прилеглих районів”. Згідно з ним у багатьох місцевостях
утворились партизанські загони, штаб яких знаходився у
Холептах.
(•••)
Е. УКРАЇНА
Серед українських політичних течій найбільшу активність
розгорнула ОУН напрямку Бандери
.
*
Так, безпосередньо після свого створення обласна управа в
Дніпропетровську опинилась під впливом члена ОУН Регея, який
в меншій мірі займався практичною управлінською діяльністю,
а віддавав перевагу політичним інтригам. Ним було також
передбачено створення національного українського товариства
з завданнями в національно-політичній сфері.
Регей на розпорядження за поданням айнзацкоманди по
ліції безпеки і СД був усунутий (арештований) як політично
нетерпимий елемент.
61
У Миколаєві подальші арешти невиправних прибічників
Бандери привели до виявлення важливих матеріалів. Так були
захоплені плани організаційних заходів і організаційної струк
тури організацій, крім того, дані про завдання, застосування
псевдо та пропагандистські матеріали.
Хоча і не можна говорити про загальний успіх групи
Бандери, проте в деяких місцях їх пропаганда має до тої міри
наслідки, що паралізує робочу запопадливість, яка досі панувала,
а в окремих випадках висловлюється незадоволення заходами у
сільському господарстві.
Поряд з групою Бандери необхідно згадати групу ОУН
Мельника як подальшу політичну течію, яка переслідує майже
ті самі цілі, що і група Бандери. Внаслідок характерного для
цієї групи браку ініціативи вона не являє собою жодної гострої
небезпеки.
Група ОУН під керівництвом Левицького
* має своїх
прибічників лише серед небагатьох офіцерів, які вижили і були
колись соратниками Петлюри, та у певної частини духовенства.
Незважаючи на незначущість цієї групи, останній факт заслуго
вує на певну увагу.
62
- 22
с) ДиДеп«_
Зіс азогіаіе ипіі кгієіпсіїе Усгапіасипс дсг ^идеп
сіаспіс аисИ іг. йсх
* икгаіпе сіп с:?гсізсИоз ВіпзсИгрі-
Ісп дог Еіпоа1;гкоєаапдоз дег Зіскеглсіізроіігсі ипй
'Доз'‘52 сгГогаегІіс’л. Зо'г/игд сп єслгсго ЛІідізсИе Кодпіа-
'■заго-ипд •?1іп1апугеі<|сг сгзспоззоп.
Іп Ьиопу \уиг<Ісп 1 865 «Іиіеп ехекиііегі/
Іп ТзсИегпЇ£0’г/ Иаіісп Діє «Іидеп уог Біпаис
бсг асиізсксп ТгиррсП иіс Іппспоіаді іп Вгапд се- .
*
зісскі Уоп сілеє 2іпза
*
гкрпсіапйо дсг ЗісЬегЬеіХе-
роїігоі ипй йсз 33 у/игдеп дагаиІПіп ойзіїіске гиг(іск£о-
—— —*—*• "■
Ьііс^дпап «Іиасп сгсскоосеп. ЗіпІ£о Та^о зріі1;ег улігйеп
Ьсі ‘ аігісг 'Л'сііогсп Лкііоп 49 іпгтеіасИсп гигисксо- ,
кскгіс «Іийсп сгІаП- ипд еЬсг.Гаїїс схеки'Ьіегі.
Іт 2г.С'~ 4сг Лгиасг.акі;іоп іп Хісл ипсі Зкіїсоіг
•.тигісп 157, Ьазіу.чз/ісп піУ Бск1сіаипкзз±Цскеп оісЬсг-
^озгоііі ипі асу ПЗУ ЦЬогкоЬеп. Бог сг$8і;о Теіі’
йауоп &е1ап"ьо пас?. Зсзіпіок'Ьіоп аиг Уетіріїшіс ап
Усікзісигоспс. Аибсхчіеіп коппіз сіп Кгіесз^агагє'Ь'Ь
V*
йсг 7аГГсп-/і веіпеп ВсаагГ ап ЯоНдескоп иеп. айв
аіссст '/оггзи йескеп.
63
- зг-
. ЦКПАІПЕ.
І'пісг асп икгаіпіесксп роїііізскеп Зігб-
хилбсп епіг/ісксііе біс ^апбега-Еіскіиа£ аег ОШЬ
ііе бгбВіс АкііУІіеі.
• 2с зіаг.й иг.тііісІЬсг пасЬ ікгсг Еггісіїіипб '■
і
а і е Сз’ЬісізУогугаїіипп Рпрсргорсігог/ок игЛег сео Еіп-!
І
51из5 без С'ШТ. -ІІгппса /Ксдеіі 4 бет сіс?. V? спі&ег ті і. і
ргакіізсксг Усг’.7а1 іип^сагЬеіі зі з уісісісЬг гЛі роїі-;
іізсксп 1'пігіс'Ьеп ЬсіаВіе. Уоп ікт у.-аг аис-і діє Сгітг
•іиг.Б сіг.сз паіісг.аіеп икгаіпізскеп КІиЬз тіі Ли££аЬеп
сл:5 па’гіопаї-рсіііісекст Сссіеі УогсбзсЬеп. \
Р.егеіЗ •.•лігдс су.і Усгапіпозипг: ссе Еіг.заіхкотпап-
доа дег Сіспсгксіізроііхеі ипд без 51) аіс роїііізск
ипіга^Нсг ак^сзскоЬеп.
Іг. Нікоіа^су/ іикгісп у.’сіїеге Резгпзкпеп ипЬе-
ІскгЬегсг Вщіаега-Апкап£ей? гиг 8іскегзіе11ип$ гіскіі-
- оСП Каіегіаїз. Зо коппісп Ріііпс йЬсг СгсзпізаіібпзтаВ-
пакпеп ипб бог Сгііеесгипс бег Огсапізаііопеп, Гегпег._
Ап^аЬсп С’ссг Аиіс^Ьеп, Аписпбипс гоп Вескпатап ипб-
134
64
- 52
Ргорабаг-йсгзііегіаі егГаВ
*Ь т?егдєп.
їТспа зиск уоп сіпст г.1І£осіеіпеп «іЕгТоі£ дег >
Вапдега-Сгирре піскг ессргосНсп гоегдеп кахт, зо
г/ігкі сіск дегеп Ргорасаасіа ап еіпгеїаеп Огіеп -йосЬ
іпзоГсгп сиз, даВ дег кізксгієе АгЬеіХзеі^ег егіакті
ипй уегсіпгсІЛ Ппгиігіедсг.Іїсі'Ь иЬег діє МаВпактеп
аиГ Іаг.дтеігізскаГІІІісксп Секісі; £саиВеі"Ь гсігд.
і
КсЬсг. дег Валі е га-С гир ро тиВ ліс т;еііеге
рсіііізске Зігбппф діє Кеіпік-Огирре дег ООТТ. егттаїїГ'Ь
т.сгсіоп, діє Газі діє еісіс’пеп Яіоіе г.’іе діє Вапдега-^ :
Сгирре усгГоісі. ІпТоІсс дез Гиг діезе НісИіші£
дсг СТО. сЬзггкіегізііасІїсп Кап,~е1з ап Іпіііаііуе
Ьсдаиіеі аіе іедоск кеіг.с акиїе СсГоірг.
Зіпс иаісг 1е?.'іігкіз Іаіісе Ста-Сгирре Ьаі ііиге І
Апкапссг пиг іп дсп г.’спісеп иЬегІоЬспдеп ОіТігіегеп
егп
илд Ігіі1кагір
* Ре1;1^игаз ипд 'осі сіпев Тоіі дег
СсізіїісіїкеіV. Тго12 дег Ведси1:игі£ЗІС5І£кеіі діезег
Сгирре егГсгдсгі діс Ісізіеге Таїааске сіпі^е
.'ьИГпегкзапкеі -.
135
ВА К 70/8 С/31
65
№13
Настрій у Києві, діяльність ОУН-Бандери в Криму
Начальник поліції безпеки
і Служби Безпеки (СД) Берлін, 5 грудня 1941 р.
-IV АІ - В. №1 В/41 е-Кз.
(•••)
Айнзацгрупа Ц
Місце дислокації — Київ
66
і ставлення німців щодо українців, надали поштовху до песиміз
му. Українці захищали позицію, відповідно до якої німці виборо
ли українців (визволили) не як ворогів, а як друзів. А зараз у
ставленні німців до себе вони розчарувались. Українці відчу
вають, що німці поводяться з ними як з меншовартісними людь
ми і задають собі питання, чи таке положення є тимчасовим,
чи воно перетвориться на тривале. Так, наприклад, поширюва
ний серед них розголос, що укладання шлюбу між німцями і
українцями ніби не дозволяється, розглядається як незрозумілий
і ганебний.
Показним для песимістичного і незадовільного настрою
українців у Києві є, крім того, обмеження їх політичної діяль
ності. Вони вважають себе у всьому, що вони роблять, обме
женими з боку німецької поліції і німецького вермахту та їхню
незалежність обрізаною.
Незадоволення у молодих людей чоловічої статі зросло через
начебто труднощі з німецького боку при заснуванні політичних
організацій, таких як, наприклад, “Січ”.
Населення Києва майже не виявляє прошарку інтелігенції.
Інтелігенція походила раніше з рядів партії та НКВС. Правлячим
і активізуючим елементом був єврей, стосовно якого українець
відчував себе підлеглим і підпорядкованим. З цього приводу він
ще і сьогодні не знаходить вірного ставлення у єврейському
питанні. Він вбачає у єврейському питанні лише релігійний
конфлікт, а не расову проблему.
(...)
Айнзацгрупа П
Місце дислокації - Сімферополь
67
Лебедем зі Львова групи 6-х осіб. Вищеназвиний належав до
*
такої 6-ти особової групи, яка діє на території Сімферополя.
Розшуки продовжуються...
- 2-
243
Згавйоге К і е « .
Віідпцпв йог ‘икгаіпівоксп Веу#1кетип£
іп йог Бїайї К 1 о V? .
68
-5- 244
аіо ЩиівоЬеп Діє ц&аівег ВІСЬ
* гДй іЬге ГоіпДс,. Щь,
Доха віє ІЬго ГгсшіЄо Лго1<ск£арГг Ьакап. Є1с ес^п
З вігі іп беа УатИ&ІІоп Лет РоиЛзсксп ІЬдсп ^ггсаНЬоу сдУИі
ВА К 58/219
69
№14
Діяльність ОУН-Бандери в Житомирі і Запоріжжі
Начальник поліції безпеки
і Служби Безпеки (СД) Берлін, 8 грудня 1941 р.
-IV АІ - В. №1 В/41 8,В8.
(...)
Айнзацгрупа “Ц”
Місце дислокації — Київ
70
прибічниками ОУН було поставлене завдання шукати в лісах
російські рушниці і набої та переховувати їх, щоб вони не
потрапили в руки німецького вермахту. Коли надійде час,
визнаний проводом ОУН за сприятливий, а необхідні парти
занські групи будуть створені (звідси організація вірної Бандері
поліції), тоді має бути нанесений удар проти німецьких
окупаційних військ. М[арчук] заявив також, що за заявами
провідних осіб бандерівського руху німецький вермахт розгля
дається як найбільший ворог України. Ці керівні кола ОУН не
вірять у перемогу Німеччини над Радянською Росією і Англією.
Навпаки, панує думка, що Німеччина після перемоги над
Радянською Росією була б до такої міри ослаблена, що вона не
змогла б продовжувати війну. Використовуючи це становище,
сформована українцями армія мала б подолати німецькі збройні
сили і створити самостійну українську державу, виникненню
якої Росія, знекровлена у програній з Німеччиною війні, не
могла б перешкодити.
Розпочаті розслідування, пов’язані з арештом чотирьох
вказаних членів ОУН, ще не завершені.
71
Через існуючі в даний момент транспортні труднощі від
правка західноукраїнців на їх батьківщину не могла досі бути
проведена.
Шааісегцрре с.
Кі « » »
ЗМІсшііг,
72
*4-
гоасіавІаДІ ааІіегепЛе тсІквЛаиївоЬе ЖГ$оди£а9ь
*
2 і е 1 к е, Дег вісЬ піоЬІ Ьагеіі їапД, Ден Геівзддоь
Дог ОІЛТ Гоїсе ви Іеівісп, топ Лея ?ев1$епотопш ао^с-
ееїві когЛоп 4.віл Зіове ііаввп&іиае Ьегеіві егаеиі» Лавв
Не ВапАега^Игиррв піоИІ $е *
і1Н і зі, топ 1г$епДе1пег
апДегеп Зо Не $еіго1їепе АлогЛпип$ап? ви говрекііогсп,
бо-гоіі віо пісЬІ іп ЛІо РІНпо Дет ООТ Ьіпеіправвоа.
иіе иеіі Ьеиіс Дієво Ріале еіпвп Ьегоіїв еіпДеиіі$ £«-
£сп Дав ВоггІвсЬе КеіоМ ^егІсУіІвІеп СІ.зтакіаг апзепотег
ЬаЬоп, &ЄІ11 вив Леп Ливосгип£сп еілов Дог ^еві^ег.оштепепі
Лев Зіяючії а г 1 в о Ь и ): , Иеггог. К» огкіатіс, але»-.
Сап АлЬЯпсетп4 йог ООЙ^шї^сдейеп * огДеп веі, ін Деп ”21-.
Дет пасИ гиввІвсНеп Ое*<з1ігеп ипД жипіііоп ви висиеп *лпЛ
апгоп
Дієве вІсЬег аил«иЬо
* г Даті і "в'іе пз.сНТ іг. Діє і:.Л-
Де Дог БоиІвсЬоп ї/еЬгьіасЬі їіеісп. Т’опп Дег Еаііулпкі,
Доп ЛІ о РиЬгип# Дог ОСТ Т(1т Глз11$ Ь211, ^еіго^сп ипД
Діє егїогйегІісЬеп Рагіівапепсгирреп іи^$сзЮ111 ееіг \гл:.«
Дап (ДаЬег йіо ВіІЛиод Ьа^егаїгсисг Яііівеп), зоїі ?р$еп
Дів ДоиІвоЬеп Всв?Лвип&8ігиі?рсп/й:ся£здоМс.^п Згсгбсг,
&• егкІДгІо У/еі1г.гг Дане пасЬ ливвегип.-^п лаЬгс;і
ог
**
вЛпІісІСсІіол йег ЗапДога-Бе'.'Сг^иі$ Сіє Реиїзс,Уеїіг-
паскі аів Дог дговвіе ГеіпД Дсг цкгаіпе щу.єзз^зг- ^гЛс
Вісве ЇШігопДсп Кгоіве Дег ОШ зІвиЬІвп пісЬІ ап зіпсг
3е1гг:зв1апа
міе£ ЕсиІвоЬІапЛз ііЬет 5о
* илД Уіу.”
пеЬг веі леп Дог ЛпвісЬІ, Дав8 Беиізсіїїепа ’.шсії Лсп ьіс--
&е ЦЬет $оЗе1пі88І?лЛ
* Дегагііз £ввсікувскі аеі:і ’’’ігСе,
Давв ов Деп Кгіоз піоЬі псІІсгҐОЬгеп коппге. ісзв ’а<;е
аизпи1вепД> всі Не Діє топ Деп ’мкгеіпегп аг^зовіоІНс
тее Доп Д*;и1вс1іоп 31геНкг2ї1еп Лей П^еі гі>оп ішД Дсп
*
є^І081апД1$сп иктаіпІвоЬоп Зі^.аі ЬіІДеп, Левзея шівіс
Ьип$ Дав Лхігск Ліз КісДег1а$е &сдеп БоиІесМапс аив$еЬ1и-
іеіе Г.ивоІапЛ піоЬІ глігДо тсгЬіпаога ИДішоп.
Біс іп 2иваіш&ви1іап$ тії Лет РовІпаЬхпе Лот уіог огт*2Ьп-
Хап ОЦІМдзиІе ап&евіоіііап ЛгаІНІипдоп оіпй пооЬ лЬЬг ай *
дсаоШодесхи
73
Вжайота-Ввтеодип^ іп ЗарогоеВДе»
ВА К 58/219
74
№15
Діяльність ОУН-Бандери і церковна ситуація
(...)
75
- звільнення неприйнятливих їм службових осіб;
- пропагандистська діяльність.
В якій мірі ці плани набули однозначно спрямований проти
Німецького Райху характер, випливає з висловлювань одного
заарештованого. Згідно з ними прибічники ОУН одержали
завдання здійснювати пошук російської зброї і боєприпасів та
надійно їх переховувати, щоб вони не потрапили в руки
німецького вермахту. Коли керівництво ОУН визнає момент за
слушний, а необхідні партизанські групи будуть створені, має
бути нанесений удар по німецьких окупаційних військах.
Партизани будуть формуватись з вірних Бандері міліціонерів.
Керівні кола ОУН не вірять у перемогу Німеччини над
Радянською Росією і Англією. Вони вважають, що Німеччина
після перемоги над Радянською Росією не зможе довести до
кінця війну проти Англії. Така ситуація має бути використана
для побудови самостійної України, причому втручання
Німеччини і Радянської Росії як знекровлених народів не слід
очікувати.
76
132
І.ІХ~ У 4%.
7» ^сЛісИкіІ •іеі
* Вапйегй-МЗ-гиррс.
й.гсзгзгз?г:»5^г з^гплзяяиаеяввг
150
77
133
(76
- 15 ,
159
78
134
- 16 -
IV. Кігсіїептгезеп.
*
=хгхг=ггїггя
Е
ВА К70/8С/31
79
№16
УНО переконує Гітлера про потребу незалежності
України
Його Ексцеленції
Панові райхсканцлеровіФюреру Німецького Народу
Адольфу Гітлерові.
Берлін
Ваша Ексцеленціє!
80
За це відновлення бореться пробуджена Українська Нація
мужньо і самовіддано ще з 1917 року, сповнена рішучості
назавжди звільнити Україну від чужоземного колоніального
рабства і за всяку ціну добитися відновлення незалежної
Соборної Української Держави. У цій запеклій українській
національній боротьбі віддали своє життя вже понад 10 мільйонів
українців, щоб надати через своє мучеництво, кров і смерть
українській визвольній боротьбі незламної динаміки та сили,
забезпечуючи тим самим у будь-якому випадку кінцеву перемогу
у цій боротьбі.
Тому Українська Нація змогла непохитно протистояти усім
спробам чужоземного поневолення України і навіть спричи
нилася у великій мірі до краху польського і московського
імперіалізмів. Таким чином, українці взяли активну участь у
створенні успішних передумов сучасної великої боротьби за нову
Європу, внаслідок чого ще більше зміцнилося право вимог
українців на національну свободу і державну самостійність.
Я сподіваюся знайти визнання цього факту у Вас, Ваша
Ексцеленціє, як поборника нової Європи. Тим більше, що
відновлення самостійної Соборної Української держави відпо
відало б також і німецьким національним інтересам, особливо
в той час, коли результат цієї боротьби за нову Європу
вирішується тепер в Україні.
Необхідно уникнути повторення помилок 1918 року, коли
німецька сторона обійшлася з Україною із застосуванням коло
ніальних методів, тому що українська нація має занадто високу
силу, значущу історію і занадто високу культуру, щоб терпіти
долю колоніального народу. Тому колоніальні зазіхання до
України з боку старої і нової польської держави зазнали поразки,
й те ж саме станеться і з московською імперією.
Ці факти, а також помилки 1918 року в Україні, не слід
недооцінювати, в іншому випадку противникам Німеччини буде
легко здійснювати їхню стару політику.
Отже, німецько-українське взаєморозуміння і співро
бітництво є даним фактом для обох націй, які по своїй природі,
постійно удосконалюючись, залежні одна від одної. Цей факт
змушує мене постійно звертатися до керівних осіб та установ
Німецького Райху щодо німецько-українського взаєморозуміння
та співпраці, ризикуючи навіть з німецького боку бути невірно
зрозумілим або й засудженим.
81
Я вважаю своїм обов’язком перед нашими обома націями
тепер, в переддень Нового року, звернути увагу Вашої Ексце-
ленції на цей факт і на небезпеку. Новий рік, що наступає,
стане далеконосним для Європи і європейських народів на довгі
часи, якщо теперішня війна розтягнеться ще на декілька років.
Тому Всемогутній Господь повинен бути милостивим до нас і
допомогти у Новому році спільними зусиллями завоювати та
побудувати нову Європу.
З українським вітанням!
Підпис: Тиміш Омельченко
підполковник у в. Голова проводу УНО.
82
Не'0Є9М>Ш їт Вмпвемгсм
* - ¥/е1Іег0аЬ« €!««•< Аиігч^тв пкМ де»іаНві. Я«р»оЛАІИп пиг тії аЛЖйІсЬег авпеЬтідипя <1е9 Вигккмгсл!
*»
українське Національна
Вегіїп 8^ її 1. Лап-иат
Об'єднання. 8гІап4«ігав«
*а 84”
Еиеге Ехгеїіепг!
83
133
5есеп^ат1і5еп &Г053ЄП Підщеп тип баз пене Еигора, ?/одигс1і діє СеІЛил^
дег и’пгаіпізскеп АпзрисЬе аиГ Діє паііопаїе Ггеікеіі ипд зіааіііске
ЗеіЬзізіапді^кеіі виг поск ЬеІЄ5іІ£І упхгде.
Віе АПегкеппип& діезег Таізаске егкоГГе іс’л уог аііеш Ьеі Еи-
егег Ехгеїіепг, аіз УогкатрГег Ліг баз пеие Еигора, ги Ііпдсп. Иоск
бази, ж) діє ЖіедеткетзіеІІип^ без ееІЬзгзгапді^еп АІІикїаіпізскеп
Зіааіез аиск деп деиізскеп^паііопаїеп Іпіегеззеп епізргаске ипд ке-
зопдегз Ьеі дег себешгагїія іп дег Вкгаіпе Ііедепдеп Епізсквідип^ іп
Йіп^еп итп баз пеие Еигора.
Віє ЯІеиєгЬоІипй дег ГеМег дес «Гакгез 1918, аіз діеВктаіпе
деиізскетзеіїз ті і де? Апигепдип# дег Коїопіаігаеікодеп Ьекапдеіг чот-
деп ізі, зоїііе уеплібдеп чгегдеп,да діє ТТкгаіпізсІїе Иаііоп ги £гоз-
зез паііопаїез ВежіззізеІп, ги ^гоззе ЗЬагке, ги Ьедеиіепде Сезсіїіскіе
ипд ги ИоЬс Киїіит Ьезіігі, ит даз ЗскіскзаІ еіпез Коїопіаїтоікез ег-
ігагеп ги кбппеп. Ьатит ітимеш діє Коїопіаі ипд ЗегзЬискеІип^з^еІизге
беєепиЬег дег Цктаіпе зеііепз без аііеп ипд Лез пеиеп Роїепзіааіез
Уіеі ги зеіпеш Впіег^апе Ьеі ипд еЬепзо ттігд ез деш Мозкоугііеіііт-
регіит ет^еНеп.
Юіезе ТаізасЬеп, піе аиск ЕеЬІ£гііТе дез ^аИ^ез 1918 іп дег
Цкгаіпе, зоїіеп пісИі йЬегзекеп етегдеп, зопзі ттігд ез деп Ое^петп
ВеиізсЬІапдз егіеіскіегг, іИге аііе Роїііік неііет ги ’ЬєітеіЬеп.
Ез ЬІеіЬї аізо еіп деи^зск-икгаіпізсИФЕіпуегпеИпіеп шід Зизаш-
тепатЬеііеп даз ОесеЬепзЬе Ліг Ьеіде НаіІопеп, діє уоп дег ІГаіиг
зіск тепгоіізіапді^епд аиГеіпапдет ап^еятіезеп зіпд. Віезе Таізасіїе
ггтіпбі тісЬ ілипет тоіедег Ьеі деп тазз£еЬепеп Еапг.єгп илд Зіеііеп дез
Веиізскеп Неіскез ит даз деиізскх-икгаіпізсіїе Еіпуегпеїтеп ипд ііі-
ггЬеііея паскгизисіїеп, зеІЬзі аиі діє Сеїаііг кіп деиізсіїегзеііз шізз-
уегзіапдеп одег £аг уегигіеііі ги шегдеп.
Іск каїге ез Гйт теіпе РПІскІ £ебеп\ГЬет шізегеп Ьеідеп Кзіі-
опеп, ги дег £е£еП",ах“Ьі£;еп ДаИгез^епде посітзіе Еиеге Ехгеїіепг аи£
діезе ї’агзаске ипд аиГ діє СеГактеп аиТіпегкзаго ги таскеп. Ваз кот-
иепде пеие <Таііг етігд зсіїіскзаІзЬезіітпепд Гиг Еигора ипд Еигораз
Уоікег аи£ Іап^е ^еіі, \?епп дег ге^епттатііге Кгіес аис’г поск аи£
мекгеге дакге з і сії аиздекпеп зоїііе. Оагип зої.і ипз дег Д11тАСкгі£е
СоМ: &паді£ зеіп ипд ИеІГеп 1ш пеиеп «Гакг тіі еетеіпзатеп КгаГЬсп
даз пеие Еигора ги егкшцрїеп ипд ги еггіскіеп.
ВА Я 43 ІІ/1504Ь
84
№17
Лист митр. А. Шептицького, М. Величківського,
А. Лівицького, М. Омеляновича-Павленка, А. Мельника
до Гітлера
Його Ексцеленції
Фюрерові і Райхсканцлеру Німецького Райху
Адольфу Гітлеру
в Берліні.
Ваша Ексцеленціє!
Українська нація пов’язувала з розвитком ситуації у Східній
Європі, яка привела у середині минулого року до війни між
Німеччиною і Радянським Союзом, великі надії. Провідні кола
українського народу були завжди свідомі того, що зіткнення
націонал-соціалістичної Німеччини з більшовицькою Москвою
було неминучим, і тільки Німецький Райх під керівництвом
Вашої Ексцеленції міг бути в стані завдати більшовизмові
смертельного удару. Поразка Росії повинна дати Україні можли
вість приєднатися до політичної системи Європи.
Під впливом керівних кіл ставлення українських мас до
Райху було цілком дружнім, і тому українці вітали німецьку
армію із захопленням та допомагали німецьким солдатам всюди
і як тільки могли. Українці у Червоній армії масово переходили
на німецький бік, тому що вони вважали, що тут існують
українські військові формування, і тому що вони очікували, що
їм не буде відмовлено у боротьбі за звільнення своєї Батьківщини
та у відбудові української держави.
А розчарування цих полонених було великим, коли їхні
сподівання не справдилися. Українське населення знову охопила
тривога, коли на територіях, звільнених від більшовиків, почали
відбуватися події, свідками яких ми сьогодні є.
Усвідомлення нашого обов’язку перед нашим народом і
почуття нашої відповідальності перед історією змушують нас
звернутись до Вашої Ексцеленції, у руках якого є доля цілої
85
Європи, щоб звернути увагу на сьогоднішній стан речей в Україні
і на небезпеку, яка в цьому криється. Ми сподіваємося, що
наші наміри знайдуть у Вас розуміння, і наше слово здобуде
Вашу довіру.
Недопущення українців до участі у збройній боротьбі проти
їхнього споконвічного ворога пліч-о-пліч з німецькою та
союзницькими їй арміями позбавило антибільшовицький табір
важливого морально-політичного фактора, який би, без сумніву,
полегшив виконання військових завдань на українських терито
ріях і, перш за все, допоміг переможним арміям зміцнити їхні
позиції у цій країні. Великодушне звільнення українців з таборів
для військовополонених ні в якій мірі не змогло відшкодувати
цієї втрати, тим більше що їхнє повернення додому здійсню
валося в таких умовах, що багатьом тисячам воно коштувало
власних життів. їхні могили лише збільшили сум українського
народу над втратою цієї людської сили і невикористанням
військово-політичних можливостей, які були наявними.
Включення західноукраїнської території Галичини до Гене
рального губернаторства і передача Одеси разом з іншою областю
під управління Румунії, не давши українському народові надії
на пізніше воз’єднання їх з матірною територією, створило не
менш тяжке враження. Обставини, за яких це сталося, і режим,
який був введений на цих українських територіях, дають підстави
вважати, що йдеться про приєднання Галичини до Польщі, а
Одеси до Румунії. Рішення такого роду зводить нанівець широко
задумані наміри щодо нового ладу Європи.
В українських центральних областях знову українцям
відбирається можливість культурно-національного розвитку, в
той час як створюються труднощі патріотичній пресі, заборо
няються традиційні культурні і просвітницькі об’єднання,
закриваються школи, відбирається дозвіл на діяльність наукових
інституцій і залишаються професорські кадри, мозок нації, без
можливості наукової діяльності, навіть без засобів до життя.
Такий стан речей викликає в української громадськості велику
тривогу про майбутнє національної культури.
Ненависна більшовицька система в Україні ліквідована,
проте, з іншого боку, право на приватну власність, за яке вперто
і ціною великих жертв боровся український народ, не відновлено.
Колективні господарства, більшовицький засіб зробити
українського селянина рабом, збереглися. Такий стан викликає
86
серед населення упереджене ставлення, яке ні в якій мірі не є
корисним для організації роботи та її ефективності.
Провідні українські кола відразу після взяття столиці України
німецькими військами зробили необхідні кроки до співпраці з
німецькими установами у цій країні. Вони спонукали до
утворення Української Національної Ради у Києві і до заходів
щодо отримання дозволу від німецької адміністрації на її
діяльність. Таким чином, всі творчі сили країни були мобілізовані
на відновлення громадського та економічного життя в Україні.
Проте німецька адміністрація припинила діяльність Української
Національної Ради.
У тій мірі, в якій скуповуються українські території
німецькими військами, у тій же мірі зменшуються можливості
співпраці українського населення з німецькими установами.
Замість того набирають значення антиукраїнські, а навіть
антинімецькі фактори, які втратили були свої позиції у цій країні
внаслідок поразки Польщі і Росії, проте зараз знову відновлюють
свій вплив. Ця обставина є причиною напруження взаємних
відносин в Україні.
Ми добре свідомі того, що умови військового стану,
безсумнівно, тягнуть за собою певні труднощі. Проте ми мусимо
вказати на те, що Україна занадто видана більшовицькій
пропаганді і через те потребує особливої уваги. Український
народ був би здатним чинити опір розкладаючому впливові
Москви і був би готовим сам нести великий тягар, коли б мав
певність того, що буде визнаватися і шануватися його право на
життя та національний розвиток у його власних культурних,
економічних і політичних формах.
На жаль, сьогоднішня дійсність не дає українцям цієї
впевненості. Тому серед народних мас та в керівних колах в
Україні панує велика стурбованість і страх за майбутнє нації.
Сьогоднішній стан протирічить історичним завданням України,
які випливають з її географічного положення.
І коли у минулому Версальська Європа зробила ризиковану
помилку, підгримуючи ворогів України, Польщу і Росію, і тим
самим перешкодила українському народові у здійсненні його
історичного завдання, то тепер у розсуді нової Європи, яка під
керівництвом Вашої Ексцеленції після знищення Польщі веде
гігантську битву на просторах України, годиться признати право
України на самостійне існування.
87
Інформуючи Вашу Ексцеленцію про справжній стан речей
в Україні, просимо Вас усунути негативні сторони і прийняти
до уваги позитивні моменти, на яких ми наголошуємо, бо коли
б вони знайшли своє застосування у сьогоднішній дійсності, то
це і означало б значне покращення ситуації у нашій країні. Ми
запевняємо Вашу Ексцеленцію, що провідні кола в Україні готові
до якомога тіснішої співпраці з Німеччиною, щоб об’єднаними
силами німецького та українського народів вести боротьбу проти
спільного ворога і втілити в життя новий лад в Україні та в усій
Східній Європі.
(Власноручні підписи:)
Митрополит Андрей Шептицький
Президент Української Національної Ради у Львові
Професор М. Величківський
Президент Української Національної Ради у Києві
Андрій Лівицький
Заступник Симона Петлюри, Головного Отамана
Української Народної Республіки тепер у Варшаві
*
Андрій Мельник
Вождь Українських Націоналістів тепер у Берліні
88
ВмМмвгсМ
* -ПУейегдаЬе бівмг АігіпаПтв г>ісМде5І»»ІеІ,Я«р»ой«Міоп пиг тії «сМНІІсМг белеЬтІдмпд гіев Вилсіез«гсЬі
*«.
Н0гдв*і«іі* І*п
у^аші942
Зеіпе Ехгеїієпг
беп Гікгег ипб ЕеісПзкапяіег бег Р'етгЬгсЬеа КеісЛег
А а о 1 ї Н і ї 1 е г
іп В е Т 1 і п.
'Легкії епг !
Еіе иктаІлієсЬе ЯаЛІоп. гегЬап'д жіЛ -бет ^пігіскіипе
Зег Ьй£е іп Од-Ьеигора,діе іпідег -ТіІЛЛе дея УОгД'г^п «ТаИге * гизі
Игіе£ 2?7і2Сііе‘п Веиіізсїііапа ипо аег Зоте^е^ипіоп Тіїігіе ,ггосзе ноїТ-
пипзеп.Віе ГаЬгепбеп Кгеізе без икгаіпізсЬеп -Уоікез г.'агеп сісії іт-
тег бегзеп ЬетізсЛ,4аєг еіп йипаптепзіозд де? паіііопаїєогіаіієіі--
зсИеп ВеиЛзсЬІапбв тії; бет Ьо1вске”/ізі1гсИеп І’оскаи ипаизЬіеіЬ-
ІісЬ ?»йг ипд дазе пи * баз ВеиізсИе НеісК ипієг дег РиИгдтїе Зг.гег
Ехгеїіепа ітпіапае зеіп кстпіе,бе!п Воі^сИе-.-.'і’гг.из Тодег^озз
ги уегзейгеп.Віе Кіедег1а$е НизгіапЗз зоГІІе дег Гкгаіпе діє Г’с^-
ІісНкеіІ; зеЬегцвісп депі роїііігсіїеп ЗусЬєт Зигораз апгигс’пі.іог-еп.
Ппіег дет ‘Еіпі'іи^з дег і’икгепдеп Кг^ієе т.-аг діє Зіп-
ЕІе11ип£ дег иктаіпізсЬеп Еая^еп беті НеіеУі зе/тАпаЬег еіпе бигс»і-
аиз Ггепп'’5сЬз1Ч11с)іе ипд ан» ^ієзеп Згипб Ь<?{тг\1г -їеп ^ір 7Уга-
іпег діє деи^7сЬог ТГаГТяп пії пр£0і9ірг|’П^ іпИ г.:-глп деи до’ Гсс^рп
ЗоїбаЛеп ЬеКІІГІ їси,?,’© цп-д -іе *•!<» ппг >оппг-'П .Віє '”:т2іу'єг
іп дег іїоїрп Аіг)°р р’іпр'Р'і гєрп’ниТІ ииі' д?р є®и'Сг'п%.п С?11л 4^лг,
уріі зір діаиЬІеп,дає? Мег пУгаіпіесИя т* і1іЛ«г-Готг ’1іо^®п ■‘ єсііп-
дрп,ипб 7’віі зіе еггигхеїеп^дгтз і?іпеп діє сіікєіі; ліп«т з/'М-
Vеп ТеіІпаЧне апі УлжрГ Гііг діє ^сГгєіипз ікгп" 'гл±ег1“Пдєс
Тііг дєп ’^ієбегаиГ'Ьаи икгаіг>ігсЧєп ЗГааІег пісИ
* чег агЬ М«і-
Ьеп їлігд.е.
Ціід діє Епііаигс??іП£ біезег СгвГапсепеї гаг ,аіс
єіск інге НоГГпиП£ЄП пісМ; егі’аіНеп.Оіе икгаіпігс'іл Веуоікегип^
гсіедегипі ег^гіГТ егпєіе ?еєог£пІ5 ,а1г іп деп уоп деп Т’оІсгТіегікрп
ЬеГгеііеп ПеМеіеп діє Нгеігпігге г.‘1п1;гсЛеп,д.еі'ег'. &еи$еп гіг Ноиіє
?іпд.
Ваз ?.еки<»«-'кзе1п ипзгвг Рґііскіїеп тог чп-»егеп Усік ипд
да«? Сеі’йИІ итізгег Ургап^'огіипє уог дег Пе«сИісИ1;р по'Ьі^еп чпз,
(ІІІАп:..
89
136
90
з 137
іп кеіпег 7єі2й йрг Ог£?пі?а1іоп бег Аг'пеі-Ь ипб іЬгет
ДцГГІеЬІ^кеІІ ЙІЄПІІсЬ ІЗІ *
Віє ГііЬгепбеп икгаіпізсНяп Ргеісє тасИіеп зоГогІ; пасН
Йег Еіппайте бет Наирізіабі бег Пкгаіпе бигсЬ біе бехгЬосЬеп Тгир-
реп діє гиг АиГпаУнпе бег ЯизелітепагЬеі’к тії беп беиірсіїеп Вевбг-
<3еп іп біезет іііпбе пб1;і£еп ЗсЬ.гіНе.Зіе уегапізпгіеп біе Вії-
<]ипе без ЦкгаіпізсНеп Маііопаїгаіез іп Купіте пр/ Гапппакпіеп ,біе
Бгіаийпіз ги беззеп ТаіІ£кеі± уоп бег йеиіпсіїеп Уегл’аЗ іип£ ги
егІапгеп.АиТ біеге ТСеізе ?*иг<3е біе УоЬіІігіРгдпу ?.13ег зсИ^ріе-
гірсЬєп КгаіЧе без Ьапбез гит ЇЇІРбегаиїЬаи без оіТепіІісвеп иг.б
без Т/ігізсНаТІзІеЬепе іп бег Пктеіпе апге^ігеЬі.Восв біе беи±?свр
ЦеНогбе гіеіііе біе Та^і^кеіг бег Іткг:'іпігсЬеп Гаїіопаїгаіез еіп.
Іт аеІЬеп ТЛага^іе икгаіпісске уоп ^еиігсвеп
Тгирррп Ьеееігі у'вгдеп1¥еггіп$егп сгісН біе Т’бсИсЬкеНеп еіпег
2и??лтепггвеі1 бет икгаіпіпсНеп т^б1кегипг- ге і і бел беиінсЬ.еп Не-
Ьбгбеп.Ап Зіеііє безяеп котз.еп агЛіикгаіпігсЬе, 1а зеївпі апіі-
йриізсве Ракіогеп гиг 5е1іип£,ге1сУіе іУіге Ропіііогеп іп біезетп
Ізпб іп£о1$е бег Кіебегів^е Роїепз ипб Виезі&пбг тегіогеп вавеп,
Зебосії івге Еіпіііієее гигиск^е^іппеп.РІр^ег ^."іипб ігЧ
б.ег Стгипб ги еіпег Зраппипег без £Є£лпєеііІ£еп У< тва]Іпі^гег
* іп
бег Гкгаіпе.
ТСіг еіпб ипз бегєеп 'Ье^игеї,бапе бі * 5 'Вебіп£пдл1<;еп
без Кг1е5гги.5-Ьапйе& иптсеі'еегіісв зеті<>2е Зскг1^г5 ду' піі;епЛпгсН
гісЬ яіеНеп.Госк'№Іг ліиезеп багаиГ вігг’еігеп,біе Пкгаіпе
аІІгиееНт бет * Ьо1зсЬеті«:1і® сйеп Рторр-^аг.ба аг’л^еі іеГеті; ІИ ипб
аи
* біегеп Огипб еіпег ІзеЕОпбегеп Вевпг.біипз в<іЛ?.гГ.Ваг икга-
іпіесНе Уоїк уійге беп гегзе1;гепбеп ЕіпїТІззеп ? о?каиз
* Е?£ОпдЬег
еєКг тібегєІіапбеГаІііе ипб жіге вегеИ,^гог'-е ЬаИеп ги
егіг?£еп,тепп ее біе ЗісвегЬеіі венапзе,д?_г'п неіп НесУіІ аиГ І е-
веп ипб еіпе паїіопр.іе Еп'Ь^іскІипп' іп беп іЧ« еі^епеп киїіигеї-
ірп ^"ігізсЬаГіїісНеп ипб роїіііясіїег. Рог^еп ?.г.єг’’епгЛ ипг’- .^езсЧ-
’лагбе
*
Ьеібег £ІЬі біе кеиііге ІігкІісЬкеіі; 61 еге
Ч»Н беп Цкгаіпегп пісві;»І)е?ва1в Ьегг^сИІ ипі°?’ Уоіу—
ипб іп беп Іеііепбеп Кгеізеп іп бет тГ:гг.іпл "е'тг^іл’пг
'.іп'' Ригсві ит біе ЯикипП бет Тг.+ іоп.Г'і» в.е'.’Ліуе 1?^ іп
кгаггет. ТтібегзрзЧісЬ ги беп «гегсвісЧіїісНеп АиГ^-веп ?.ег Тіігг-ігх»,
бі° гісЬ аис іЬгег геосгарвірскеп егуев^п,
4 ЇІпб ^епп іп бег Уег£?п;7>г.У.еі1 б?' Еигора \гоп Уптгг.П іе~
зіг.^п 'Ьесспкіісвеп Еевіег Ье^іпр,іпг?~ «=т б'лгсН ■^“‘ггіиїгггг г< **
?^іпб« бет Пкгиіпе,Ро1епз иг.б Еигсіапбг ,й?г и!:г: іг?"св~ Уоі V сп
ВгГіНІипз еєіпєг вігі;огізсвеп Аи5£звел Ніпбег1;е,ро ігі Р'' іп
^23 Вгес'Ч’Ьеп без пбиеп Бигорає,ге1ске£ тіпіег сег ’РиНп’пд ~игег
^хгеїіепг пасії бег УегпісІгСипе роїепз еіпеп £іу-.'пгі?свеп Рапірі
іп беп Яеігеп бет Пкгаіпе ГііЬгі ^ез.іеііі ,бег Пкгаіпе ба? НесНі;
аиГ еіпе зеГЬеіатгбіее’ Ехіеіепг гигиегкеппеп.
Іпбеп гіг Еигег Ехгеїіепг 6рп ?.-аЬгеп 51апб бет Віпле
іп бег Пкгаіпе ипі?егвгеіі;еп^ЬИіеп *' іг,6єргрп пртЛіурп Зеііеп
ЛЬНіІГе ги ясваі'Геп ипб біе роеИітеп Уопепіге ги веги.скзісв±іреп,
91
4
138
ВА В. 43 П/1504Ь
92
№18
Діяльність ОУН-Бандери в Херсоні та інших містах
України
Айнзацгрупа О
Місце дислокації — Сімферополь
93
використання своїх постів в Українській самообороні проводити
активну агітацію за ОУН серед населення. При цьому керівник
групи, командир самооборони Конрад діяв дуже вміло, висту
паючи не особисто, а майже завжди через своїх помічників. Під
приводом організації підрозділів самооборони в селах прово
дились зібрання, на яких були присутні до 2 000 чоловік. При
цьому велась агітація за ОУН і Бандеру, пропагувались цілі
ОУН, роздавались листівки і здійснювались заклики до активної
співпраці.
Те, що діяльність прибічників Бандери не мала більших
успіхів, пов’язано з тим, що серед сільського населення були
повністю відсутні знання про взаємозв’язки, а у широких колах
заснування організації відкидалося взагалі. Прибічники Бандери
були визнані “східними галичанами”, як випливає з показань, і
через це їх розглядали як чужинців; ця поведінка зумовлена
мовними відмінностями. Незважаючи на це, проводилась
широкомасштабна пропаганда з використанням друкованих
матеріалів.
94
вислані у нові окуповані райони. Численні члени Українського
легіону, який раніше перебував у Львові, були виділені як
перекладачі до складу німецького вермахту. Так як згідно з
подальшими інформаціями більшість керівників бандерівського
руху походила з Львівської області, можна зробити висновок,
що направлені особи під прикриттям своєї перекладацької
діяльності, і використовуючи своє становище при наступі
німецького вермахту, здійснювали пропаганду в інтересах ОУН
на всіх окупованих українських територіях. З численних показань
свідків виходить, що прибічникам Бандери вдалося лише завдяки
посвідченням ОУН перетинати мости і прикордонні переходи
та використовувати транспортні засоби вермахту, щоб потрапити
у намічені райони. Як випливає з подальших свідчень, був
поширений політичний лозунг, згідно з яким в Яссах, а пізніше
в районі Миколаєва створена Українська Армія, яка складається
переважно з українських націоналістів напрямку Бандери. Під
приводом зголоситися добровольцями для вступу у цю армію
на окуповані території прибули численні прибічники Бандери і
пропагували там свої ідеї. Заклики і “пам’ятки” розвішувались
публічно, частково в управліннях бургомістрів (магістратах) і в
казармах підрозділів самооборони. Командири самооборони і
бургомістри призначались, а якщо вони не були надійними в
сенсі ОУН, то їх заміняли прибічниками Бандери або з їх
допомогою намагались усунути. Такими методами ОУН посту
пово мала поширюватись і займати якомога більше постів. Так,
наприклад, командир Херсонської Самооборони хотів припи
нити там свою діяльність, щоб очолити самооборону у Сім
ферополі. Його помічник Костю
* мав намір діяти у Севастополі.
Із свідчень і згідно з бесідами з секретарем архієпископа
Антонія у Кам’янці-Подільському (секретар належав до кола
підозрюваних осіб), майбутнього єпископа Херсонського і
Одеського, випливає, що можна зробити висновки взаємовідно
син Української Національної Церкви і ОУН. Нова Українська
Національна Церква спирається переважно на “українських
патріотів” і своєю принциповою позицією демонструє суттєвий
збіг з програмою ОУН.
95
- зо - Чк
ЕіпааІЕСТйрре Д: 138
Зіапаогі: ЗішТегороІ.
96
- л - 137
97
- 32 -
98
- 33 - 139
*
Аиз аеп 7егпеіупип£еп ег&аЬеп зісН іп^егез
вап!;е 7ез18іе11ип$еп ііЬрг 41 є 4ег
ОТТ№.. ТЦг ДІЄ ВчгсИбоггипз іИгег '’іеіе іп
бог Отовз-Гкгаіпе. ^еі деп аггпіі+.е11еп
Вапвега~АпЬгп§егп Надавім ®я зісИ аиз
*
зсЬІіазвІіоЬ шп 'егваїізіег, 4іе ч»!* оТГеп-
Ьаг ї>я
*Єеп АиїЧгИ.£еп іп Зіо пеп Ьезе1г1;еп
Сеоіеіе епІзаПй жогЗеп жзгвп. тгіе1е Ап£е-?,
Потіле йег еЬегааІв іп ІеїтЬетц зіеПепІеп
ПкгЖіпізекеп Іів£1оп иагеп 4ег ДеиІзсМеп
7івЬгдасИ^ •!« ОоілеїесЬет -гизегенг. іягогЛевд
*
Ва пасЬ чгеііегеп 3
взізІаіішгтеп 4іе *
'екг-
заИІ дег їііИгепДеп Гйппег *ет в-
Вяп4ега-Т*
'*азип^ аиз Зепі ЬетЬєгвег Вевігк в^ашШп,
капп £ЄҐоІ£ЄхЧ мгзгаеп, <іавз Діє жиг ^еНг-
таскі ііЬага^еІІіеп ммппег ипіег 4ет Веск-
99
- 34 - НО
100
- 35 -
ш
кйпГівп бет ЗеІЬвіасЬиігаЬіеіІип^еп апв-
іеІЬвізсИиІгкоттт'апЛаліеп ипб
ВНг£егтеівіег *
иг4еп *
віп^езе-Ьгі; оЛег, з'-леї
віє пісНі гиуегійззід і® 5іппе Лет О’-Ч
егескіепеп, ЛигсН ВапЗега-АпИ^П£Єг аЬ^е-
Ідзі оЛег ги уєг4г$П£ЄП уегзисИі. *гіі
Ліевеп •'еІИойеп зоІІЛе зісИ гііе Отт^. аіі-
тйкІісЬ ▼огвсЬіеЬеп ипі тб^НсИві уієіє
101
36
142
Ра^гісСеп’1 шИ іп ІЬгег г-гип4Ьа1Лип$
1ісЬе
¥гезеп
* ^ЬегеіпзИптиг.я ті4- Зея
йег опч.
ВА К 58/220
102
№19
Діяльність ОУН-Бандери в Херсоні та інших містах
(...)
Діяльність ОУН
103
є можливим вийти на зв’язкових. Частково вони використовують
молодших осіб, які нічого не знають, з якою метою їх вико
ристовують.
Стосовно школи міліції у Клевані вдалося одержати наступні
відомості:
Керівником школи є певний Остап
* або працюючий в школі
інструктор на ім’я Славко. Остап знає зв’язкових у Києві і най-
докладніше поінформований про паролі. Він повинен знати,
де захована зброя, призначена для повстання, а також в яких
місцях у Клевані або Рівному переховуються друкарські шрифти
ОУН. Заарештований у Києві інструктор Клеванської школи
міліції Василь Щербак назвав прізвище 13 прибічників Бандери,
у володінні яких мала перебувати зброя.
Згідно зі збіжними даними заарештованих тут бандерівців
конкретний термін початку запланованої революції не названий.
Сигнал до повстання має дати Бандера, на звільнення якого
розраховують в ОУН. Запаси зброї походять з віднайдених
складів або з підібраного біля вбитих червоноармійців споряд
ження. У передбаченні прийдешньої акції, ОУН присвячувала
однаково багато уваги як залишеним совєтами складам зброї,
так і банкам. Гроші банків призначались не лише на фінансу
вання ОУН, але, передусім, для утримання осіб, які повинні
працювати із закордоном або за кордоном. Цим пояснюється
те явище, що люди Бандери постійно намагаються пробиватися
на територію країни разом з фронтовими військами або відразу —
за ними.
Заарештовані тут бандерівці підтверджують, що із початком
повстання планувалось провести підриви мостів.
104
/6 П
дгкадазкі, іге1$ 1929 КР-4<іі;£1іеа> аег-Шігег еіпег
50 Мапп аїагкеа £аЬо$а£ЄаМеі1ап£ Давнії когліепко
,
*
Діє £еЬеіав МіІагЬеігегіп Дез N0X1 цпа УеїЧгаиХс
Ьокаппівп ІЮТКРШігугв ТзоЬегпіаявкі ті і Натеп Лппа
ГогаесЬко» вО¥гіс еіпе вапае ВеіЬе тееііегег Кршиїгів^сп»
Вегеїсклспа ізі;, Дав уегвсііівг.епе усп іПп^п тії асп1. £аГ
"Неіі ЗіаИд’* Ден ЇЇс£ гаг Егзс.>ііе8ип£ аохга^еп,
105
194
- Л9 -
ВА К 58/220
106
№20
Розпорядження Розенберґа про вищі учбові заклади
107
V.
Викладачі факультетів, названих у п.П, підлягають суворому
випробуванню на їх політичну надійність. їх викладацька та
дослідницька діяльність повинна й надалі проходити під
контролем.
піди. Розенберґ.
Юсг Ке1сЬвтіп1в14т 91
їііг Ліе ьевегхіеп Озі^еьіеіе.
і/2с/143/41 Всгііп, леа 21.1.1942.
V е г о ї я пап <
ліс НоСЬбсЬиіроІІЛХк Да ВеіаЬЛЬатіггпгіаі
П к т а 1 п е.
І«
А11е НссЬбсЬиІеп 1т ГсіспзксглізвагДгЛ Пкгяіпс віхи ьів^виТ
иеіісгсз ги зсЬІлсзвсп» віев 811 і с^епТаПз.Гіг аіе всі^вгйг.»
яі^оп Гіікиїгагеп, Лг5е1±зип1тстз1иа1еп,,.ес1^з1:«ішлі5'}п ІпвіЛіи-
ге» Тііт ^іс 2^01^3геїіеп •’ет^ЗожДсг-Акалетіе, РсскЬогПзсЬиІеп
иг^ зопвгі^еп ЕіптВсМипзєп Лісзет Ахг.
П<
Еіпс Аизкаїїте ги Іп Ркг. І £еггоТТспеп возгіпвпип® гііг 1е-
*і£1ісЬ Тих ліс телігіпізскеп, гіггаггііісіхеп, ІапЛжіггзсЬеТг-
Псков, Гогзг^ігІзсІїаТгііскеп ипЛ ІсЖЬххізсІїеп Гвкиїїагеп иПЛ
ліе^п£-Ьітті32епзсЬаІ11іс1іеп Гг?сЬег, ліс гиг^ьс^ігіегип# *с£
Зіиліитз іп Лап уог^спатіед Гаскстп поїжеплі^ зіпл. (2.в. їиг
Мелігіпг ..РЬузік, Скетіс)
* Біевє-ТакиІІМгеп зіпв от^авіааіо-
гізсЬ ипа ТасЬІісЬ аіз зе1гзі:«тілі5€ Іпвіііиііопеп тесііехги-
іиИгеп.
Ваззеї^е £111 Тік
* аіс- РаскЬссіїзакцією, Іпзіііиіс, Акаастаіеп
ипл зопз1І£сп Еіптіск1лн\г*сп яег сьспьегеісЬпеїеп Оеїзісіе»
ПІ—
Біиаепісп ЬЗИегет Зєтсзісг, ліе гіскг ги аеп ипісг І зепапп-
ісп ГаЬ’ЛЛИІсп £С.Чб: зізМ яіо і ?г!іс1ікеі1 оТІсп» ікг 51и-
ліиш зрйіег ги ьееаЛсп. $аз Нсскі іііегги шизв сгзі Литок усх-
кіІЛІіекез УстЬаІІеп еттсігкі жег
*
еп.
-2-
108
92
- 2 -
$ет ЮсЬткУтрег вЗшііісЬсг іп Исі
* І £сті&гигссп ги зсИІіс-
бвепасп чгівзеазоЬаГіІісЬєа ІлзШпіІіопсп ізі 7огв0г£ІіеЬ
ги СПІІ638СП. Еіпс ^іеасгеіазгеїіипз зоїсЬсг ІсИгУз^гс,
Ліс вісь паеЬ еіп^еЬен^ег Рзчіїип& аіз роІііізсЬ гиустіаз-
5І£ СП7ІС5СП Ьа^ев, І81 £С&сьепспГа11з Іп АигзіоЬ^ гд зісі-
Іеп.
8Є2. Ксзеп-ЬОГВ.
ВА К 6/206
109
№21
Німецька служба безпеки (СД) про ОУН
(...)
110
українського уряду на чолі з Ярославом Стецьком уЛьвові відразу
після падіння міста. Поліція безпеки і СД відразу після цієї
урядової заяви провели необхідні дії по обмеженню діяльності
Бандери.
ОУН була змушена якомога докладніше дізнатися про
німецькі наміри, щоб відповідно до цього визначити власний
метод роботи і тактику. Вона використала і використовує ще і
сьогодні перекладачів-українців, які працюють у німецьких
установах. Завдяки цьому ОУН має уявлення не лише про
частину німецьких намірів, але також про практичні можливості
їх реалізації. Відповідно до цього вона перебудувала свої методи.
На місце початкової офіційної діяльності тепер прийшла
нелегальна таємна діяльність із застосуванням псевдонімів і
паролів. Довірені особи і активісти улаштувалися на непомітних
назовні постах української цивільної адміністрації.
Основою української військової влади, до якої змагає
Бандера, служить міліція. Вже в липні 1941 р. у заклику
українського лейтенанта Легенди містилась вимога створення
українського війська. Знайдена російська зброя мала прихо
вуватись для озброєння передбачуваного війська, а не здаватись
(німцям - В.К.). За такими інструкціями ОУН діяла до
сьогоднішнього дня.
Дана німецьким органам обіцянка щодо організації
господарського життя в Україні і надана в зв’язку з цим
німецькою стороною свобода дій і пересування для людей
Бандери була інтерпретована прихильниками ОУН лише в
такому сенсі, який відповідав їхнім власним планам і намірам.
В інших випадках вони не звертали уваги на будь-які обіцянки.
Навіть і призначення німецькими органами начальників міліції,
бургомістрів та інших службовців визнавались лише тоді, коли
Ці особи бажали і могли надати перевагу планам ОУН.
За таким розвитком подій уважно стежили айнзацгрупи
поліції безпеки і СД. До відкритого протистояння з ОУН дійшло
лише після того, як група Бандери почала усувати своїх
конкурентів, прибічників Мельника, з допомогою багатьох
*.
вбивств
111
Ця боротьба вступила в нову фазу, коли одним колишнім
співробітником НКВС були виявлені стосунки НКВС з ОУЦ.
НКВС сприймав ОУН як серйозну небезпеку для подальшого
існування Радянської України. Через це НКВС був змушений
вжити заходів для знищення ОУН. План такого знищення
передбачав проникнення в ОУН агентів НКВС. Серед них
знаходились Турчманович
,
* один з найближчих співробітників
Степана Бандери, і Богдан Бандера
,
** брат провідника ОУН.
НКВС цілком враховував можливості окупації України
німецькими військами і на цей випадок передбачав повстання
населення в тилу німецької армії. Крім спеціальних агентів
НКВС, які мали завдання по розгортанні такого повстання,
НКВС бажав використати для цього також і агентів, спеціально
направлених в ОУН. Повстання мало спочатку маскуватись під
національну визвольну боротьбу, а після виникнення заворушень
агенти НБСВС мали б захопити керівництво і за підтримки
партизанів перетворити масову революцію у більшовицьку
справу.
Найсерйознішими противниками бандерівського руху серед
,
***
його земляків на Заході є Лівицький а на Сході — Мельник.
В той час, як Лівицький прагне об’єднання всіх трьох груп, в
тому числі і групи Бандери, антагонізм між Мельником і
Бандерою став нездоланним внаслідок політичних вбивств у
Житомирі та Вінниці4*. Останні жорсткі заходи проти Бандери
мали свій вплив також і на Мельника, а саме настільки, що він
нещодавно почав переходити до заснування конспіративних
осередків5*, щоб, можливо, протистояти з успіхом німецьким
ударам.
У деякій мірі Мельник зайшов настільки ж далеко, як і
Бандера. Бандерівському проголошенню уряду у Львові він
112
протиставив створення української Національної Ради у Києві.
Національна Рада, яка намарно добивалася визнання з боку
німецьких інстанцій, є офіційно неполітичним органом для
відстоювання українських інтересів і життєвих потреб. Фактично
вона являє собою певну форму українського уряду, рушійною
силою якої у Києві є д-р Кандиба. Населення Східної України
майже нічого не знає про існування цієї Національної Ради, а
обізнана київська інтелігенція ставиться до неї з певного
недовірою.
113
Л/, - 3/у
- 18 -
185
114
- 19 -
' 186
115
- 20 -
187
^>4
116
- 21 -
117
- 22 -
ВА К 70/8 Б/31
118
№22
Про діяльність ОУН-Бандери і ОУН-Мельника
в Центральній Україні
(...)
119
відчутно погіршилось. Східноукраїнське населення явно виявляє
спротив емігрантам-західноукраїнцям, яких можна розглядати
основними носіями націоналістичних ідей.
Подібно до комуністів члени національного українського
руху користуються різноманітними сфальсифікованими доку
ментами, псевдонімами, таємними паролями і т.д.
Серед українських національних угруповань, без сумніву,
сьогодні найбільший вплив (у Києві - В.К.) посідає група
Мельника. У цьому нічого не змінює навіть надзвичайно активна
і посилена пропаганда Бандери. Ця пропаганда, здається, йде
йому на шкоду. Оскільки Бандера цілком відкрито виступає
проти Німеччини та її збройних сил, він не зацікавлює у своїх
цілях населення, принаймні, в Східній Україні. Вже також серед
прихильників Бандери приходять до розуміння того, що теперіш
ній момент не надається для відкритої боротьби. В одній з
виявлених інструкцій для прихильників цього напрямку гово
риться, що члени ОУН повинні б насамперед утримуватись від
усяких провокацій, актів терору і саботажу щодо німецького
уряду і його спорядження.
У даний момент наголос слід би робити на прискореній
розбудові внутрішньої організації, причому треба форсувати,
передусім, створення і озброєння українського національного
війська. Лише тоді, коли ці приготування достатньо визріють і
ОУН одержить засоби, необхідні для чинення прямого тиску (на
Німеччину - В.К.), можна буде вступити у переговори з німецьким
урядом і згідно з результатами цих переговорів у сенсі Бандери
визнати німців як союзників або знищити їх. Ця інструкція, як
виходить, не потрапила до всіх призначених місць, або її не
виконують, бо і надалі появляються нахабні підбурливі матеріали.
Захоплені друковані матеріали і свідчення різних бандерівців,
заарештованих останнім часом, знову доводять, що прихиль
ників бандерівського руху неможливо залучити до якоїсь
позитивної співпраці. Залишається лише обраний шлях цілкови
того знищення цього руху.
Стосунки між Бандерою і Мельником зазнали подальшого
загострення. Обидва рухи намагаються взаємно дискримінувати
їх прихильників у різноманітних німецьких інстанціях. При
цьому рух Мельника має в цьому перевагу, бо з німецького
боку він ще не розглядається як цілком ворожа течія і через це
може застосовувати згадану діяльність з більшим успіхом.
120
В одному погляді обидві течії згодні, а саме — у крайній
націоналістично-шовіністичній позиції, яка виявляється і
стосовно до німців. Якщо сьогодні намагаються усунути
службовців неукраїнської національності з допомогою бойкоту,
доносів, а в деяких випадках і погрозами та примусом, то це не
слід розглядати як вияв ставлення всього українства. Саме
східний українець є у питаннях національностей надзвичайно
терплячим. Носіями екстремістських намагань, за незначними
винятками, є лише західні українці.
За донесеннями надійних довірених осіб, а також на основі
власних спостережень рух Мельника, здається, не лише переслі
дує таку ж саму мету, як і рух Бандери, але і підтримує також
певні зв’язки з Англією. До такого висновку доходиться неминуче
при розгляді агітаційних методів. Взагалі поширюється
твердження, що Мельник є вождем українців і, як такий,
користується повною підтримкою Німецького Райху. У випадках,
коли виникають сумніви у цих твердженнях, і на це посилаються,
мовляв, це не може відповідати дійсності, бо Мельник врешті-
решт переслідує антинімецькі цілі, вказується на те, що доля
війни поки що таки не вирішена, і з тактичних міркувань не
бажано було б дратувати англійців. Цікавим у зв’язку з цим є
той факт, що пропаганда проти євреїв і поза цим безпосередня
участь українців в єврейських акціях, якщо таке було, припинені.
Існують навіть друковані матеріали, які, правда, належать рухові
Бандери, в яких заголовки і речення антисемітського змісту
були закреслені.
Центр руху Мельника у Східній Україні зараз знаходиться
у Києві. Його керівником є такий собі д-р Кандиба
,
* навколо
якого гуртується деяка кількість почасти відомих, почасти
невідомих західноукраїнців. Поряд з цим штабом ОУН стоїть
організована також д-ром Кандибою Національна Рада під
керівництвом професора Величківського
** і його заступника
Чудінова. Величківський не є ніяким професором, а лише
присвоїв собі звання задля більшої привабливості. Він є абсо
лютною підставною фігурою і керований Кандибою, який і є,
121
власне, душею Національної Ради. Заступник Величківського,
Чудінов, є політичним авантюристом, який, крім того, пов’яза
ний з різними темними фінансовими махінаціями. Національна
Рада, не визнана жодною німецькою інстанцією, є немовби
неофіційним українським урядом
.
* Він у даний час зайнятий
підбором і формуванням відповідного штабу працівників, усу
ненням всіх людей, які не належать до ОУН, без огляду на
фактичні здібності, а також політизацією всіх існуючих українсь
ких громадських організацій з метою поступового перетворення
їх у міністерства. Далі зусилля Національної Ради скеровані на
те, щоб “врятувати якомога більше цінностей від підступів
німців”. Одним з типових представників цього напрямку є
д-р [М.] Андрусяк, що живе тут.
Інтереси більшовиків і мельниківців є далекосяжно однакові.
У першу чергу йдеться саме про те, щоб посіяти, по можливості,
незадоволення серед українців, що і вдається.
Там, де відсутня фактична основа, вона притягується
штучно, в основному через твердження, ніби німці давали
українцям різні обіцянки, які тепер не виконуються.
Залучення молоді до українських національних прагнень
здійснюється через спортивну організацію Січ.
У цьому спортивному об’єднанні, яке має дуже багато
відгалужень, менше займаються спортом, а більше політичним
вишколом з виразною шовіністичною тенденцією.
Також і в пресі рух Мельника поступово став провідним.
Хоча через енергійні втручання і розстріли відповідальних
редакторів київська українська газета в даний час очищена від
шкідливих елементів, однак у редакціях українських про
вінційних газет сидять переважно націоналістичні елементи, які
надають своїм газетам не лише бажану для руху Мельника
спрямованість, але, очевидно, постачають для ОУН нелегальні
друковані матеріали. Як і раніше, основну частину цих матеріалів
поставляє централя у Львові, яка одержує їх почасти з Берліна
і Праги.
Існуюча у Києві Українська спілка письменників під голо
вуванням поетеси Ядвіги Теліги
** є також суто націоналістичним
122
явищем. Її робота зараз обмежується лише матеріальним
забезпеченням своїх членів.
Сильним центром націонал-українських сил є Київська
Академія Наук, чий перший секретар є згаданий вже Чудінов.
Президія Академії складається лише виключно з членів
Національної Ради, так що після офіційного розпуску Націо
нальної Ради [в листопаді 1941 р.] залишається відкритою
можливість подальшої діяльності цієї установи в рамках Академії
Наук. Також Академія намагається зібрати і організувати
націонал-українські елементи. Важливі для німецької економіки
інститути Академії виводяться з її складу і підпорядковуються
німецькій структурі управління.
Подальшим інструментом націонал-української політики є
Українська Автокефальна Церква, за якою стоїть, по суті, орга
нізація Лівицького. Найвидатнішим представником цієї церкви
є єпископ Холмський Іларіон, який більше політик, ніж глава
церкви, зараз претендує на пост Київської метрополії, а в даний
час у Києві його представляє Коровицький. Наскільки сильними
є зв’язки автокефальної церкви з рухом Мельника, в даний
момент не дається повністю встановити. Але вони існують.
Твердження різних довірених осіб, що між єпископом Іларіоном
і НКВС існують певні стосунки, не доведене, але видається
ймовірним з огляду на характер єпископа. Гетьман Скоропадсь
кий все ще сподівається стати вождем українців в недалекому
майбутньому. За повідомленням київського адвоката Май-
ковського, який на запрошення Міністерства закордонних справ
мав поїздку по Німеччині і вступив у контакт з провідниками
різних українських національних течій, деякі прибічники
Скоропадського заявили, що вони розглядають не лише
Німеччину, але ґАнглію як покровителя української національної
держави, якщо б Німеччина програла війну.
123
5
292
Уоп дег *’іпзЛг» В Ііе^оп ЬЛае Ліихьзді уог.
ЕіпздЛзЕГи>£е _С:
$1апдогі. і о № .♦
124
-*- 293
125
294
*і1
Ьаг П1в НЬетаІІ ЛигсЬ^еЛпш^еп оа*.г зіе кігй
піоЧ
* ЬаГоХ£1, 1я зиск шзНегИіп нпустз ск&піи?
Че^ввоИгіТ^гп иТсгєГипаеп *иг<1еп« Уп.з зіс'зег$б—
аиШе 9зЧ~іГЬги£ зошіе 4іе Аизза^еп ^’егзоЬІ^
*
іп Лег 7етізс
еп2б1Л Гез^депои іепег Вапйе-
га-ЬаЦмй Ьа/еіз^п егпеий, іазя ез пісЬ * д#$~
ІіоЦ із$, аіс АпИВав^г йег ВлгЛ .га-’гелге<ип5 хи
Іг£ехмиге1сивг розІЛІУег ЧІЛагЬеіЛ Чегапяихіс'ипе
£з ЬісіЬг пог <іег сіп£ззсИ1а&епе ;&з Зет гсзі-
Іоаеп У^гпіс^Липе аіезег ?е.’/е^ип^ иЬгі£.-
Баз ’/згИМИпіз ху/ізсНєп В .гЛгга ипсі \Л :іЛ
кзі сіп
* леіиегс Уог8с'игіип£ лгГНгеп
* *
Зсісі
Во
*Є£Шв€П ЗІП'І СІГГІЛ ЬвСкШІ, ІЧге Ц^8ЄПЗ«1-
Ап1лап#€Г Ьзі йсп удгзоНісйепєп Зсасзз-ісіА
5іе11зп ха бізкгіаііпісгеп» 71огЬеІ *іа£ сіпік-
Воіге£^иік ізл Устоді £аа~зс1ізгзиі1з пос *-, пісЧг у?1И;
аіз їеіМІІоЧо 5ігйпип£ пссз^сп 2-і ^егіед ипа
капп йсЧог Аісзе Т» кгЬ» тіі ^гбвзегооі ЗгГоІ-: гп-
«гспаиі
*
Іп сіпсг ЗсхісИипв зіва зісИ Ьеібе згг&гапзгп
аЬаг зіпі£ ипа зодг 1п йиг ^апз ахігеїд пясіоп * -
ММІлоЬ^Чзиуіпіаизскгп гіпзізііип^аі аиоИ
деп ВвиїзсИєп £евоп11Ьег< зизжіткЛ
*
. т^па пап
5гагюоМі. Ааізрежзопси пісЧІ-икгяіпізоЬеі- ”аїіоп'-
*
,
11%?Л Зшвек. Воукоі Вепипвіаїіопеи, іп Ьозііпгі-
<еп Лііійї вздаг йигйН 1^ДгаЬпп«- ипа
усп ІИт«п Р зіва ш Лііїзтоп, зо ізі ааз пісЧ *
51з АижСІим Аег 3€іи^ипв лзз Жг'іпегіиля іп
міздг Ліга&аНхвіІ ^иїяаГаззсп
* Оагжд <1ет Оз^ **
Цкгаітг ім іп К&гі<тс;ШііопГх«>веп < идзвхогашіїг
Мок <иі4Жш« ОД ТгДфх йех мЬґШіоМаскси Всвіга
ьшшп оім м* імДаввл дотамт шюоіпгев
ІЛсхаімх. </•
126
295
127
- 7 -
296
128
- 297
*
іро1і
ваЬе ЗоНиІипя шіЛ оЬацуіпізивоЧ апаеДси
* Ьвг
ТепДеш»
129
-Су 298
ВА К 58/220
130
№23
МЗС Райху про меморандум УНР
131
тел. 24-20-43) направив до Міністерства закордонних справ
пам‘ятну записку, яка міститься у додатку і адресована панові
Райхсміністру закордонних справ. У колі його прибічників
Андрія Лівицького називають “президентом”, а саме з часу смерті
Петлюри. Петлюра також вважав себе на еміграції керівником і
“президентом директорії” оголошеної у 1918 році “Української
Народної Республіки” — УНР .
* Андрій Лівицький за життя
Петлюри вважався його головою уряду і прем‘єр-міністром.
Група Петлюри або група Лівицького провадила в останні
роки не особливо помітне існування. Її місцем перебування,
після того як Петлюра змушений був остаточно залишити Східну
Україну, була спочатку Варшава, пізніше Париж, де у 1926 році
Петлюра став жертвою замаху. Незадовго до нинішньої війни
Андрій Лівицький з деякими послідовниками переїхав до
Варшави, де він, наскільки відомо, проживає і сьогодні.
У той час як інші керівники еміграції поза деякими колами
інтелігенції є цілком невідомими в Східній Україні, то навіть
східноукраїнський селянин тут і там знає хоч щось про Петлюру,
як про борця проти більшовизму і представника селянських
інтересів. Частково радянський режим сам зберігає цей спогад,
бо в ході публічних процесів проти українських діячів були поси
лання на їхні колишні зв‘язки з Петлюрою. Імена теперішніх
керівників групи УНР вже більше нічого не значать для Східної
України.
У таборі українських емігрантів люди з УНР складають групу
серед інших, причому, як відомо, гаряче ведеться суперечка за
право керівництва. Відповідно до її змінливої долі, партія УНР
у своїх зовнішніх стосунках здійснювала багатоманітне лавіру
вання, а у своїй внутрішньополітичній програмі намагається в
кожному випадку достосуватися духові часу, про що свідчить
запропонована пам‘ятна записка. З допомогою викладених там
державно-правових обгрунтувань для своїх “претензій на
безперервність” вона постійно намагається оперувати.
Як ці юридичні формулювання, так і інші міркування
пам‘ятної записки Лівицького цікаві лише, по суті, тільки як
стаття про характеристику української еміграції і різноманітний
відтінків політичних ідей, представлених у ній.
132
Цим подається панові раднику посольства Гільгеру
для ознайомлення, інформування колегій і для
принагідного службового рапорту для панаРайхсмі-
ністра закордонних справ.
*
Вс£« Сов. СгоВкорї
СЗ Ваш
*
ІіесЬеп
133
Іівоіхсп Рго£го=пз віоИ Звкеіїв ден 2е Навісі назираввеп
▼ствиоМ, потоп аисЬ Сіо тогііеєепйе ЕспкесктіХІ 2ей£-
піз пЬ1о£І» 4еп ^ХсісИТаІІз йпгіп пісйвГ£ЄІе5ісп
еіпаІвгсаЬіІіаЬеп СгіІпІоп ііг іЬтоа •Коп‘іпи!Д і^зал-
*ертиоЬ рГІссіе віє віеів хи орегіегог..
ЗотоМ йіезе ^игІвіізсИеп Гатіе^ип^еп піе ЛІо соп-
з1і_сд АаоТиЬтип^сп йог Ьіпіїх^' іде.?: ЮепкзсЬгіГі іп-
Іегеавіогеп і_з яеаопіІісЬеп пиг аіи ВаіЛгн^ хат СКагЛ-
Іоп.
ІегІвіік Дег икгаіпісоЬоп Епі-га
* шіб йвг пзг-піьХа-
сЬсп 8сЬаігісгаписп йог 1п ІЬгеп ЙсіИсп тогїгеіспвь роіі
*
НосЬса Ійсеп
Ніегпіі
Есгтп ВоІвсЬпІІагаІ НіХ^ог
зиг КсппіпіспдЬпе, ип1егтісП1ші£ Лев Стазішзз шхй зиз
СеІесзпіІісЬсп Тогітс Ьвіт Ногтп ЙАЦ ▼отсеїеєі
*
*
Встііп» йеп 6. Рейтинг 1942
£сз» Взаз
134
№24
Дальша боротьба СД проти комуністів і ОУН
Україна
В Україні оборонна боротьба Айнзацгрупи поліції безпеки
і СД скеровується проти двох головних противників —
комуністів і їх активістів (функціонерів - В.К.) та Організації
Українських Націоналістів, які виявляють дуже велику
активність. Особливої ваги надається при цьому виявленню
членів ОУН, яким вдалося проникнути на пости в органах
управління, перевірці їх діяльності і в слушний час їх викриттю
та знешкодженню.
Боротьба проти комуністів охоплює особливо широке поле
діяльності поліції безпеки у Києві та в інших великих про
мислових містах.
В ході проведеної у Краматорську облави вдалося заарешту
вати 350 осіб, з яких 60 осіб розстріляли як комуністичних
функціонерів або членів [партії].
В подібній акції, яка одночасно присвячувалась боротьбі з
посиленими виявами саботажу, у Дніпропетровську вдалося
розстріляти 105 комуністичних функціонерів і 17 професійних
злочинців.
У Києві продовжується акція по ліквідації 3 груп саботаж
ників і підривників, що перебувають під єдиним командуванням
капітана Смірнова, який був направлений сюди Червоною
Армією.
Крим
У Криму успішно продовжується пошук комуністів та інших
ненадійних елементів в районах Сімферополя, Каразубазару,
Алуніти і Євпаторії. Лише у Сімферополі були виявлені і
Розстріляні понад 100 комуністичних агентів НКВС та саботаж
ників. При цьому слід констатувати, що великі акції для
135
затримання цих елементів були безуспішними, тоді як акції,
докладно підготовлені розвідувальною діяльністю, постійно
приводили до цілковитого успіху.
Більшовицькі наступальні дії на фронті в районах Керчі та
Севастополя, повітряні атаки авіації, особливо на Сімферополь,
обстріли прибережних міст підрозділами Червоного флоту і
посилена діяльність партизанів тримали населення у постійному
неспокої. Страх перед поверненням червоних внаслідок близь
кості фронту і досвіду більшовицької повторної окупації є
настільки сильним, що більша частина населення пасивно
ставиться до німецьких заходів. Важке становище з харчуванням
також визначає поведінку населення.
Для розвантаження проблеми харчування у Сімферополі і
в інших найбільших містах було активізоване переселення
мешканців у більш північні райони.
(•••)
Україна
В Україні особлива увага поліції безпеки і СД продовжувала
надаватись боротьбі з групою Бандери і групою ОУН Мельника,
яка останнім часом стає все більш активною.
У Житомирі, Кременчузі і Сталіне вдалося заарештувати
певну кількість прибічників Бандери, які намагались приєднати
населення до ідеї політичної незалежності України. При цьому
було виявлено, що група Бандери своїм членам і працюючим
на їх рух євреям постачала фальшиві паспорти.
Поліції безпеки і СД стали відомі наміри, спрямовані на
об’єднання української молоді в особливих гуртках. Молодіжне
об’єднання має назву “Січ”, яка давно мала означати укріплене
місце перебування гетьмана на одному з дніпровських островів
і Раду козацької спільноти. Назва стала пізніше освяченим
ідеалом об’єднання борців за свободу.
У Києві була захоплена нелегальна листівка групи ОУН-
Мельника, яка мала заголовок:
“Хай живе самостійна українська держава!
Хай живе Організація Українських Націоналістів!"
Хай живе капітан (полковник - В.К.) Андрій Мельник!
За розвитком обох груп ОУН та “Січ” уважно стежить полі
ція безпеки і СД, щоб і тут у слушний момент мати змогу
нанести удар.
136
178
-9 - 7ІХІ'ейеу&-и«<? ЛІЇ.Ю,
|.Л-г
*.?.И92-
Кгіп Аг.
* дег гл'ігп. Иаі сіє ?с‘ппдиг.£ г.асгі Коссипізіеп
иг.с. аг.ссгсп ипги’/егіабзісеп ВІег.егЛеп і- Найд Зісїе-
горсі. Кагсзисйсаг, АІиосі'Ла ипб ,7ояраїог1а егїоіс-
тск Гсг-і-езсіг-і иегбсг. Хбппсг., АНсіп іп бісТегсро!
•.•игаег. и'оег 1С0 кссг.ипіаіісспе к“л7/і>-'Л£ег.гсп иг.б $а-
Іогсигс сгдіі^сіі гіг.а сгосГ.оззеп. ВаЬеі із--Гсзіги-
оісіісп, баЗ С-гобзкЛіспеп сиг Еглавзипг аісзег 31 е--
ДСГЛе ГС£СІДа31£ СТГоІ£ІОЗ Г/аГОГ;г «ІІПГСГЛ АХХІОПЄГ.,
аіе сигсЬ ис£ап$геіскс КасНгісйгспигЬеіі еіп£сЬепа
УогЬегсііеі; «агеп, с-егз ги усіїес Зг£оІ£е £Н1хгіеп.
203
137
- -
Ще ЬоІвсЬе^івІіаскеп Ап^гіГГе ап бет Ргопі
топ КегІзсЬ ипа Зетеааіорої, Ю4е£егап&г1££е, Ьеаоп-
бега аиГ ЗітГегорої, ВезсЬіеВип£ бет Кііз1епз1£(11е
йигсЬ. гоїе Ріоііепеіпкеііеп ип£ діє тегзійгкіе Рагіі-
аапепіаііякеіі кіеііеп діє Ветбікегип^ 1п з!£п<1і£ег
ВеипгикІ£ип£. Біе’ Ригсіїї тог йег ІШсккеЬг Леї Ноіеп
ібі іп£оі£Є дег Ргопіпаке ипй йег Ег£аіігип£еп Ьеі дег
їїіеаегЬе8еІ2ипє йцгсії Діє Воізскетеізіеп зо еіагк,
дав зіск йег егЗВІе Теіі йег Еіпюокпег йеп йеиіасіїеп
МаВпаішеп £Є£Єп11Ьег раззіт тєгИШі. Віє асЬІесЬІе
ЕгпаИгип£з1г&е Ьеаііпипі е'Ьепї’аІІа біе Наїїипб дег
ВетОІкегипд.
2иг Епііавіипб йег ЕгпиЬгип£б£гаве іп ЗішГе-
горої ші(і апйегеп £гЬВ1еп ЗІйДІеп ягигде діє Аиа-
аіейі-ипб топ Веу/оііпегп іп пбгсіїіскеге ОеЬіеІе акіі-
тіегі. (• • •)
- 20 -
138
- го - 214
Вег ЗісЬегНеііероІізеі ипсґаепі 53 зіпд Безіге-
*
ьип$ел ЬекепігЬ єеюогдег., діє аиї еіпо гизаавспГазоидд
^еГ икгаіпізсПеп Лх^епд ід Ьеєопдегел Зігкеїп Ьіпгіеіел.
*
ріе ^£елдуегеіпієигі£ Гикг бел 'Іашел "БИвсЬ", дег
- 21 -
253
ВА К 70/80/31
139
№25
Розенберґ пробує злагіднити політику Коха
(документ Нюрнберзького процесу № 045-Р5)
(-)
Берлін, 16 березня 1942 р.
К./Н.
140
пОВідомляють про наслідки таких промов, а саме, що це
багаторазово виставлене напоказ зневажливе ставлення часто
приносило багато гірші наслідки для готовності до праці, ніж
усі інші заходи. Представництва вермахту звернулись до нас з
нагальною вимогою проявити стурбованість для умиротворення
українського населення з метою запобігання саботажу, форму
вання банд і т.д.. Подібними висловлюваннями, як мені
видається, не тільки не виявляється сприяння німецьким
інтересам, а завдається шкода. Постійним спостереженням стану
речей на окупованих Східних територіях я дійшов до переко
нання, що німецька політика може мати певну, можливо,
зневажливу думку про якості завойованих народів, однак це не
є завданням політичного представництва вигукувати про заходи
і оцінки, які, врешті-решт, можуть привести до тупої зневіри у
завойованого населення, замість того, щоб сприяти бажаному
продуктивному трудовому використанню. Часто згадуване при
цьому посилання на Індію видається мені в цьому сенсі
цілковито помилковим. Англія в значній мірі експлуатувала Індію
і ділила на владні групи, але вона ніколи не викрикувала, що
вона поділяє і експлуатує, а навпаки, десятиліттями наголо
шувала, які благословіння вона принесла цій країні і з допомогою
деяких облегшень створила для себе вихідні засади для подібної
пропаганди.
Якщо б ми були змушені у внутрішньополітичному плані у
найвідкритішій наступальній формі сповістити народу нашу
волю на противагу іншим бажанням, то наше політичне керів
ництво на Сході має бути мовчазним там, де необхідна твердість
диктується німецькою політикою. Воно повинно мовчати про
своє, можливо, зневажливе ставлення до завойованих народів.
Так, розумна німецька політика може, за певних умов, з
допомогою незначних полегшень і простим людським співчуттям
досягти більше задля німецьких інтересів, ніж відкритою
необдуманою брутальністю.
Оскільки за останній час, незважаючи на численні вказівки,
всюди проявляються наслідки попередньої поведінки, я маю
намір переслати райхскомісару в Україні декрет, що додається.
Я прошу фюрера прийняти рішення стосовно цієї довідки і
проекту декрету.
141
ВОКУМЕГіТ 045-Р8
АКТЕИКОТІХ КО8ЕНВЕВС8 ЕПН НІТЬЕК УОМ 16. МАНХ 1942
Овен біе сесегШвен пек вкнашівснеи ВЕУйькЕвикс
ООВСНгиРСНКЕМОЕ РОЬІТІК (ВЕІУЕІЗЗТОСК ЦЗ-822)
97
142
^г^гтасИіБУегІгеіип^еп ИаЬеп уоп ипз бгіп^епд $е£огбегі, іт
Іпіегсззе дег УегНіпбегип£ уоп ЗаЬоІа^е, ВапбепЬіІдип^еп изул
іііг еіпе ВеІгіедип£ дег икгаігпзскеп Веуб1кегип£ 5ог£е ги іга^еп.
ригсЬ бегагіі£е Ведеп зскеіпі тіг аЬег бет деиізсіїеп Іпіегеззе
пісЬ1 пиг пісЬі £едіепі, зопдегп
З —
£Є5--пзасІ ги \уегс!еп. ІсН Ьіп Ьеі ГогіІаиГепдег ВеоЬасМип£ дег
ріп^е іп деп Ьезеігіеп Озі£еЬіеІеп дег ОЬеггеиеипб, бав? діє
деіисИе Роїііік (іЬег діє Еі&епзскаНеп дег Ьекеггзскіеп Удікег
еіпе Ьезііттіе, уіеІІеісЬі зиск аЬзскаіхепде Меігшп£ какеп капп,
даз5 ез аЬег піскі Аи£&аЬе дег деиізскеп роїііізскеп УегІгеІип& ізг.
Маззпактеп ипд Іігіеііе кіпаизгигиіеп, діє іеїхіеп Епдез ги еіпег
$іитр£еп Уеггигеі£1ип£ дег Ьекеггзскіеп Веуд1кегип£ Ійкгеп кдп-
пеп, апзіаіі деп егугйпзскіеп ргодикііуеп АгЬеіізеіпзаїх хи
ідгдегп. Оег даЬеі уіеііаск ^еайззегіе Ніпу/єіз аи£ Іпдіеп егзскеіпі
тії
* іп діезег Ніпзіскі ^апгііск іаізск. Еп^іапд Паї Іпдіеп гит
£го5зеп Теіі аиз£еЬеиіеі ипд іп МасЬі^гирреп аиГ^еіеіІІ, Паї ез
аЬег піе ИіпаизбегиІеп, дазз ез аиііеііі ипд аизЬеиіеі, зопдегп Паї
іт Се£епіеіі зеіі ^ЬггеЬпІеп Ьеіопі, ауєісИє 8ебпип#еп ез дет
Ьапде £еЬгасИ1 ЬаЬе ипд Ьаі дигсН еіпі^е ЕгІеісЬіегип^еп зісЬ
аисЬ Аи$£ап£зрипк€е Ійг еіпе дегагН^е Ргора^апда £е$сИаіїеп.
- ЗеНї ♦ —
Миззіеп \уіг іппегроІііізсЬ іп оЯепзіег Ап^гіЯзІогт ипзег \Уо11еп
іт (хе£епзаи ги деп апдегеп іт £апхеп Уоїк уегкйпдеп, зо Ьаі
діє роїііізсИе ГйИгипб іт Озіеп догі зеЬлУеі£зат ги зеіп, уго поі-
\мепді£е Нагіе уоп дег деиїзеНеп Роїііік дікііегі угігд; зіе Ьаі
ги зск\уеі£еп йЬег іИге уієіієісЬі аЬзсИаІгепде Веигіеііипд дег
ЬеИеггзсЬіеп Удікег. 5а, еіпе кіи^е деиізсЬе Роїііік капп ипіег
Втзіапдеп аисЬ дигсН Ійг діє Роїііік Ьеіап^іозе ЕгІеісЬіегипееп
ипд еіпгеїпез тепзсЬІісИез Епі£е£епкоттеп теИг Ійг деиізсЬе
Іпіегеззеп еггеісіїеп аіз дигсЬ оіїепе ипйЬег1е£іе Вгиіаіііаіеп.
Ва іп Іеігіег 2еіі ігоіг теИг£асЬег Ніпугеізе діє Аи5\чігкип£еп
гіез ІгйИегеп УегЬаІіепз зісИ йЬегаїї геі£єп, каЬе ісИ діє АЬзісЬі,
ап деп Кеіскзкоттіззаг Ійг діє Икгаіпе Ьеі1іе£епдеп Егіазз ги
йЬегзепдеп. Іск Ьіііе деп Ейкгег, йЬег діезеп Уегтегк ипд деп
Егіаззепіигигі хи епізскеідеп.
143
№26
Боротьба проти комуністів і українського руху опору
144
і цілі проекційні апарати з навчальними та пропагандистськими
фільмами.
145
- 9 - 116
Іа Вогсіск Аег Б1а<И Пкііояіг кигдеп 15
ШШг егХавЦ діє еш ІОДегггшД опд Рсг^іалпеп-
ЬЦаапв аиХ^оМопь • Ао££огаегап£ гот РигсЬЬпІЬт
егТоІ^іе ДІЛ дат Ніпжеіз, АпВ Діє КЦсккеНг дег Воївскє^і-,
в^еп 1а РхНЬЗакг £ежіВ веі.
Кікоіа^еі? твіде!; егПУЬсе кодтопІвіізсНе ГІЦвіег-
ргераеапДа. Ег'пііііипвел ЬаЬеп лоск ги кеіпвп пйкегсп
/евгеївііапвеп еегиьги
Іш Вегеіск без гйск^йг^ієеп НеггевБо'ЬіеІев вигаси,
игіе дав Коттапіо Кгетеп1зсНи< теїаеі, З’иіесґіеп 5. ипб
©•5.42 теИгеге Огіс ^ісЬегЬбіГвроІІгеіІіеП ііЬсгкоН.
ЬаЬеі угигде £еві£ев£и111;, даВ уіеіе копивипізгізсме Рипк-
ііопМге яіск аиї бав ЇІаоНг Балд гигиск£Є2$о‘£еп ПаЬеп.
ГасН іііпеп гсігчі голі Ятеескє дег ЕевгпаИше веГаЬпйеІ;<•-.
ІП Скагкоте тічіеп іп вег 2еіЛ уоп 11. Ьів 15.?.4
*еп
6 КЮЧ)-А£еп идд 24 акііуе Квтдіипівгеп шє§еп К.Р.^Рго-
ра^апіа Тевіз^потілип.
»іе дав ЗК. 4 к, Согі^ка, теїбеС, ^ігд іп
Кгалтіргвка^а ипд Зіа^^іпвк иіе ЕгогЛпакс ато Ап1;;В
£-поатеп, теіедег акхіу ги яегдеп, Апогдпип^сп бег <.гекг~
шаек^ шіЬеаскйей аи Іаввеп ипд г.Т. ої.7еп 3
еі-
*
1ид£ ги пеЬтеп. Ппгегв^иігі увп Ь«І8сЬе
*
іьЬізспег
РІивЬІгЛІргоравппда теегдеп ип£1аиЬ1івк« Сегііскге УЬег
ЕгГоІ^е дег Бо»3о1;в ипа Уегіивйе дег Веиізскеп ріап-
8ЙШІ£ уегЬгеІЛеІ.
Пав ЕК» 6, Зйаііпе, ПаХ ат 10,3.42 еіі * зкііуи
Коаюипівйеп Іез^£впоштоп. Всі еіпет. шиг&еп Зодива^аГГеи
ипд £апее УегТіЯігипвваррага^е тіґ ЗсЬиІип^- ипд Ргорі.-
вапдаїїітеп веГшідеп.
Укгаіпівоье Шіаегвгапдвйаве&ип^.
Аа 25.2.42 тігдеп іл Кіе
* 3 икхт.іпівске КгаТг-
їакгег £ев
*£епоашвд 9 діє дигсЬ. КісЬ€ЬеІо1&еп Ьевіекепк
ВаІоКІе ипд дагаИ. ГаЬ.г1Меві£в8 Уегкиїіеп діє біокегЬаі
*
146
117
ВА К 58/221
147
№27
Дальша боротьба проти комуністів і націоналістів
(...)
148
Україну, життєвий і страдницький шлях, а також його револю
ційні свободолюбні вірші. Листівка завершувалась:
“Шевченко бачив, що лише люди з живою кров’ю, сміливі
і горді, можуть перемагати у своїй боротьбі. Тому він карає тих,
хто згинається перед окупантами... Сьогодні ми прагнемо туди,
до святої могили на дніпровському березі. Там ми бажаємо
присягнути безсмертному духові, захиснику укр. революціонерів,
що ми не спочинемо раніше, ніж виконаємо його накази, поки
Україна не стане вільною самостійною державою”.
Командир поліції безпеки і СД в Рівному повідомляє про
арешт деяких прихильників Бандери, які в околицях Кам’янця-
Подільського поширювали пропагандистські матеріали. У Луцьку
був ліквідований польский осередок руху опору. Відбувся арешт
14 осіб, які спільно здійснювали підготовку повстання, проводили
зібрання, військовий вишкіл і володіли забороненою зброєю.
Зовнішній службовий пост у Вінниці (кдр. Житомир)
повідомляє про зростання бандерівського руху і посилене
формування осередків у місті і на селі. Слід розраховувати
найближчим часом на заходи поліції безпеки. Команда у
Кременчузі схопила 2 кур’єрів ОУН, які повинні були з Полтави
через Кременчуг проїхати на Львів і Краків.
Інше:
У колишньому кварталі відпочинку НКВС у Києві виявле
ний бункер, який у часи більшовиків був споруджений особливо
надійними членами НКВС і партії. У відгалуженні бункера, про
дійсне призначення якого поки що не досягнуто ясності,
знаходилася шахта типу колодязя глибиною біля 100 м з
різноманітними кабелями та ін. (...)
149
136
150
- б -
137
ВА К 58/221
151
№28
Про діяльність ОУН-Бандери і ОУН-Мельника
Рух Бандери
*
У зоні оперативної відповідальності командира поліції
безпеки і СД у Житомирі вдалося заарештувати найважливіших
функціонерів ОУН у цьому районі. Обласний провідник Роман
Марчак
** був застрелений при спробі втекти. Були виявлені
приблизно 2 000 брошур і листівок. Під ліжком Марчака
знайдений пістолет системи наган з набоями дум-дум. Завдяки
свідченням одного із заарештованих бандерівців у підвалі
повністю зруйнованого вогнем будинку були виявлені заховані
валізи і рюкзаки з великою кількістю пропагандистських
матеріалів, організаційних планів та списки членів для районів
Житомир, Київ, Харків і Полтава, а також укомплектована
майстерня для виготовлення підробних паспортів. У подальшому
в ході розслідування були виявлені 2 друкарських машинки, на
яких виготовлялись пропагандистські матеріали.
Сьогодні беззаперечно встановлено, що рух Бандери поста
чав фальшивими паспортами не лише всіх своїх функціонерів,
але і євреїв.
152
Як можна побачити з віднайдених наказів, робота руху в
зимові місяці поширювалась лише як пропагандистська розві-
дувальна діяльність серед найширших верств населення включно
до найменших сіл.
Добре функціонуюча служба розвідки забезпечувала інфор
мування обласного провідника про найменші події в повітах і
районах. Інформації доставлялись обласному провіднику часто
за сотні кілометрів на велосипеді, пішки або німецькими
армійськими автомобілями. У більшості випадків ці донесення
були зашифровані.
Вартим, щоб згадати, є те, що ці донесення часто доставля
лись згорнутими у трубочку, написаними на найтоншому папері
і схованими у авторучці. Акції по захопленню підготовлені і
здійснюються, по можливості, в найкоротші строки.
В одному з таких донесень вказується на поляків, які мають
намір створити власну організацію.
У подальшому в рамках розслідувань наштовхнулись на
організацію “Вільні козаки”, яка також бажає вибороти самостій
ну вільну Україну і частково працює вже рука в руку з рухом
Бандери. Провідні члени руху Бандери належать переважно до
інтелігенції. Як особливо можна спостерігати на прикладі списку
київських членів, йдеться про професорів, вчителів, студентів,
поетів і т.д. Внаслідок пропагандистської діяльності функціо
нерів, які майже винятково прибули з Західної України, рух
охопив вже широкі верстви населення на селі. Організації в
Житомирській області вдалося проникнути у всі гілки
управління.
18.3.42 відбувся арешт активного комуніста, щодо якого
були доведені тісні стосунки з єврейськими колами. Як
радянський сільський староста і голова колгоспу, він змушував
селян до риття окопів і перед приходом німецьких військ
наказав вигнати худобу з села. Пізніше він погодився на
перебування військовополонених, про яких не сповіщалось,
і спробував організувати партизанську групу. 16.3.42 командир
поліції безпеки і СД у Києві заарештував колишнього майора
НКВС з Кіровограда, якого звинуватили у змушуванні своїх
підлеглих до знешкодження осіб фольксдойчів та дружніх до
німців українців. Він визнав, що направив 56 осіб1 до
концтабору Комсомольська, начальником якого він був з 1937
по 1938 рік.
153
У Староконстянтинові (командир поліції безпеки і СД у
Рівному) заарештовано колишнього комсомольського секретаря
і голову радянської сільської ради.
В Зоні спеціальної команди 46 (Горлівка) в останній час
особлива активність компартії не була виявлена. Мали місце
лише випадки усної пропаганди у ворожому до німців сенсі у
Краматорській. В Артемівську загрозу відродження компартійної
діяльності можна вважати відвернутою. Перевірка всіх важливих
підприємств в цій місцевості була завершена.
154
188
Вап4ега<3е\уелипг .
Іш ЗівпзІЬезігк іез Коптапісигз іег Дсііег-
кеіізроііаеі ипй 4ез З** іп РЛііотіт ізі из ^е*
*
іип^еп, діє Ьеаеиіепйзіеп Рипкііопаг<з Зеї О.ІЗ.К.
іп (Пезет СеЬіеІ Тсвіаипектеп^ Рег СеЬісІзЗДЬгоГ
.іот. пмагівсЬак теиг4о Ьеі еіхит ГІисЬІ-
▼егвиок ^гясИоввсп, #з теигЗай са< 2.000 Зго»
зоЬиг^п ипд ЕІисЬіаХісг зісіїег^аіеііі. ипХсг
асп Веіііез НагізсЬак теиг4е еіпе тії 2ит-2ша-
Гіипіііоп яеіааепс Паеап1-2із1о1е уог£«Липаехи
?игс1і 41е диззазеп еіпез а^г ^єзіе^поштепеп Вап-
ае^а-Ьеиіе коппіеп іт Ксііег еіпез уоіікоші^п
хогвойоззепеп На іяез згоззе Иеп^еп Ргора^апаа
*
тпіегіаіз, Згзипізаііопяріііпе ипі иі1£Ііб4ег-
Іізіоп 4ег СеЬіаіа ЗкіЮтіг, Кіете, СПегко’л ипа
Ро11атеа> зотеіе еіпа уо1І8І&п4і#е РаззГЙІаоЬаг
*
теегкаїаіі, іп ИоТГегп ипі КНокаМсксп ипіег^в
*
Ьгаскі/ аЬаЬеГбеаІаІІІ; теегйеп, А'еіІегЬіп теигЛеп
Іп 2лиХе Аег і.ПйіМ1ип^еп 2 ЗоЬхеі&тезсПІпап ві<А*
везені, тії 4аіт7тора£ап4аш1егіа1 Ьег£<лв
11$
**
*№Меп 4в1.
•/ •
155
189
- 17 -
156
190
• 18 -
157
191
- 19 -
158
№29
“Україна—географічна назва”
159
091
ІІ/9ЯУ9
П8^Х05 * »гТол
Зри«? Ц9Л982ПР дзр ХТ-цО^І $ТР ХПД *(АЗП ’Л8Т8ІХ^Х?Л
8ІГСТТ 57ОГ’°5?? ‘Злпуал^о^ ЗТР ЛП? ^Твз- Х^ЦЗртд) З.Т9С<ЛЕ’.Га’ЛТП5Г.7
да^ОСратслуп^цозгг.зр лор е??Р Рпп зцосто.стм0^озхо(;тг;і4 д?р
*Т€ПГ-озг-зіп- з*Л02 :;оутг-л^^злзлгзптоз) »аЗт«.
*лго
ІХа^іт.т'з 'л^'готл’іО^'і з’-тзл ус тр-лтг ;5то^пз р’пе рти; усіуг-зу^с.лч
Х«?а 5 зту х ^оптолосда логігуд зтр ‘(иаг.’О иолор:^ •а/т.-е’д
ит г;оотд с’^ізцзтл) мату рип ааГ'вто^тг •иоелзцо ‘<оу іо-л;дх
‘ехиіп-^а-О-’-о;; *ряд5?омодт7 *’»'3'Яи ‘дт-огт’гз ‘«огииі’,; ‘ллаиос; тр.-.а-;
‘•зигіоу 4<схоро^ 4оа-;зт^7 и; иаїти’пз.таг ацоетиучдхп гчУ'-~- б*
г (ТЛБ/
№30
Отримана німцями інформація про діяльність і тексти
присяги обох ОУН
(...)
Айнзацгрупа Ц:
Місце дислокації — Київ.
161
яка з дочасних зусиль демонструє можливість націоналістичного
єднання на основі державної церкви.
Суттєва відмінність існує між північною частиною гене
ральної області, Волинню, і південною частиною, Поділлям.
Волинь 20 років знаходилась під польським і лише 2 роки під
російсько-радянським пануванням. А Поділля завжди належало
до Радянського Союзу. Наслідок цього для населення є
очевидним. Населення на Поділлі більш вимогливе, ніж на
Волині. Воно відвикло віддаватись політичним сподіванням,
але вміє сховати свої почуття під зовнішньою тупістю. Зате на
Волині відповідно до більшої густоти там інтелігенції про
являються більш виразно політичні та економічні прагнення,
скарги і турботи.
Настрій населення є неоднорідним. Головні причини
частково негативних проявів полягають у розвитку політичних
і економічних обставин країни. Так, крайні націоналісти
очікують якнайскорішого українського самоуправління і
швидкого проведення аграрної реформи. Основна маса населен
ня в меншій мірі зачіплена цією проблемою. Всі скаржаться
лише стосовно недостатку предметів широкого вжитку, що
сильно відчувається, а в містах — через нестачу продуктів
харчування.
Незважаючи на однорідну загальну тенденцію, проявляються
значні відмінності у картині настроїв окремих етнічних груп
внаслідок расово-етнічних контрастів і впливів.
Українці виявляють в цій окрузі згуртування інтелігенції,
особливо таких українців, які емігрували після Світової війни
в 1939 році, а зараз, у більшості, повернулись з Генерал-
губернаторства.
Для спрямування цієї групи українського населення є
характерною націоналістична тенденція. Після того, як українська
інтелігенція, особливо студенська молодь, з нетерплячим
очікуванням спостерігала за воєнним протиборством Райху з
Радянським Союзом, вона повірила, внаслідок різноманітних
обставин, що вона вправі на сподівання щодо майбутньої
самостійності України. Позиція цих кіл частково є ще вичіку
вальною, а частково зростаючо ворожою до Німеччини.
Гідна уваги відмінність виявляється, однак, у позиції
українських інтелігентських кіл старшої генерації, з одного боку,
і молодшої генерації, з другого боку. Старші схиляються згідно
162
з демократично-паралельними зразками до певного компромісу
і бажають у будь-якій формі свого залучення до співпраці у
складі німецьких органів. Зате молодші активні кола перебувають
в ОУН і настроєні більш революційно-опозиційно. У той час, як
старші інтелігенти намагаються здобути відсутній сьогодні контакт
з широкою масою населення на основі участі в німецькому
цивільному управлінні, молодші революційні кола звертаються
безпосередньо до сільського населення, щоб активізувати його. При
цьому в багатьох випадках перестерігають перед старими інте
лігентами, бо вони готові "до зради української справи".
Для оцінки українського руху за самостійність є характерним
те, що при наступі німецьких військ можна було виявити, що
думка про самостійність України в областях, які раніше не
належали до Польщі, майже не була поширена, а принесена
сюди західноукраїнцями, які прибули з Галичини. Розважливі
українці визнають, що українська правляча верства є занадто
тонкою, щоб бути спроможною побудувати державний і адмі
ністративний апарат. Молодші шовіністичні кола відкидають
такі міркування. Заходи, як закриття шкіл, недопущення
"Просвіти" і т.д. висвітлюються таким чином, що українці і у
культурній сфері позбавлені самостійності. Також сильно нарі
кають на те, що не робиться різниці між українцями і поляками
(на відміну від початкового ставлення в Генерал-губернаторстві).
В українських колах знову і знову наголошується, що було
б помилкою переносити беззастережно на Україну методи і
міркування, які, можливо, застосовуються щодо поляків у
*.
Вартегау
Характерними для настрою українських шовіністів є також
погляди і припущення щодо воєнної ситуації. У декотрих бракує
віри в кінцеву перемогу Райху над Радянською Росією. Ці
націоналістичні кола в жодному випадку не бажають перемоги
більшовиків, але, однак, розраховують на те, що могло б насту
пити повне взаємне виснаження обох сил, і для України стане
можливим визволення з обох сторін.
Зважаючи на наступальне рішення приймати українських
Добровольців до німецького вермахту, на перший план виходять
2 запитання: по-перше, чи з цією участю українського народу в
боротьбі проти більшовизму з німецького боку не були б
163
пов’язані певні поступки (автономія, земельні наділи активним
учасникам війни); по-друге, чи це мали б бути чисто українські
військові об’єднання під українським командуванням, чи ні.
У сільського населення на першому плані стоять економічні
питання. У першу чергу, питання розформування колгоспів. На
відміну від цього, політична зацікавленість сільського населення
є дуже незначною.
Не лише волинські селяни, які не більше одного року
входили до колективних господарств, але і селяни на Поділлі,
які вже 8-10 років були в колгоспі, вважають себе ще і сьогодні
власниками своєї землі, яка, як вони заявляють, не була в них
експропрійована, але лише об’єднана з метою колективного
господарювання. Відповідно до цього, аграрна реформа з
кінцевою метою розформування колгоспів знайшла саме на
Волині особливо сильний резонанс.
(...)
165
бо харчування, яке в кожному випадку є тут визначальним
приймає з часом катастрофічних наслідків. До цього додається
ще вплив на населення диких чуток про повторне відвоювання
Харкова більшовиками, які поширюються членами КП, щ0
залишились у місті. Ця ворожа пропаганда розпочалася вже з
початком підготовки супротивника до наступу і прийняла
однозначні форми при прориві під Ізюмом. Ситуація в зоні дії
зондеркоманди 46 в значній мірі знаходилась під впливом
наступу росіян на відтинку ріки Донець. Чисельні щоденні
бомбардування росіянами Краматорська і Слав’янська, які
заподіяли значної шкоди, евакуація німецьких військ на Південь
і частково не контрольована поведінка військовослужбовців
вермахту посилили існуючий вже кілька тижнів страх перед
поверненням червоних до панічного настрою. Дійшло до надто
поквапливої втечі, припинення роботи, окремих пограбувань і
т.д. У великої частини населення можна було встановити прояв
тенденції захистити себе, з допомогою свідомої пасивної чи навіть
ворожої поведінки щодо німців, перед можливими мірами
покарання з боку росіян при їх поверненні до міста. Лише в
одиничних випадках окремі особи з числа населення за
переконанням пропонували себе до дії для можливої боротьби
за місто. Заслуговує на увагу все знову і знову надзвичайно
сильний процес виникнення чуток, який проявляється в усіх
випадках загострення ситуації. Часто можна було констатувати,
що з німецької сторони через легковажну балаканину виявлялось
сприяння утворенню чуток. Окремі активісти чи групи, які не
перебували між собою у зв’язку, здійснювали незначні акти
саботажу, поширювали написані власноруч або скинуті з
більшовистських літаків ворожі до німців листівки, займалися
усною пропагандою і підбурюванням різного виду.
(•••)
Українські шовіністичні групи
Група Бандери, ядро якої з самого початку творила молода
інтелігенція Західної України (львівські студенти!), вкорінилася
в середовищі молоді, зокрема в районах Волині-Поділля. Органі
заційна згуртованість для нелегальної діяльності особливо покла
далася на таємні курси в школі міліції в Клевані. Молоді українці
отримували тут таємне навчання політичного та військового
характеру стосовно завдань націоналістичної “революційної
166
армії”- Пропаганду треба було нести безпосередньо в селянське
населення. Під час ширшої операції арештовано ще 10
прихильників Бандери. Це молоді, частково неповнолітні хлопці,
які не мають регулярної роботи і займаються конспіративністю
із звички або схильності до пригодництва та, не маючи
постійного місця проживання, нишпорять навкруги і конспі
рують. В заарештованих були виявлені релігійні медальйони, а
також українські шовіністичні молитовні тексти.
В ході Житомирської акції вилучено цікаві матеріали про
що організацію. Виявлення їхньої ваги ще відбувається. У зв’язку
з цим може цікавити присяга руху Бандери, яка в перекладі
звучить так:
“Честь і слава полеглим борцям за їх священну
кров, яку вони пролили за мою рідну українську землю.
За величність моєї Батьківщини України я складаю
цю присягу, що я всіма своїми силами та пожертвою
свого життя буду боротися за самостійність та
величність Української держави. Своїм серцем та зі
всієї сили я вірю, що лише українська національна
революція може принести моєму народові силу, честь
і славу. Я вірю, що залишуся до смерті на шляху
боротьби за створення потужної української національ
ної держави. І з цього шляху до української національ
ної революції мене не може ніхто відволікги, жодні
труднощі, жодні удари долі, а також і смерть. Я буду
виконувати всі накази, які отримаю від свого провідни
ка, без застережень та дисципліновано”.
167
планами повернулися в Україну емігранти після окупації. їх
характеризують як людей, що не хотіли визнати цю зміну в
поведінці і характері, яку пройшов український народ за 23 ро
ки радянського панування.
У Києві на початку лютого виявлена нелегальна організація
ОУН[-Мельника], яка поставила собі за мету створити чітко
структуровану партійну організацію, яка, побудована на системі
п’ятірок, поширюється до верхів аж до обласних організацій.
Взаємозв’язок між проводом і членами насамперед підтри
муватиметься через нелегально друковані листівки, у яких будуть
задані чіткі лінії пропаганди, методи роботи і вербування,
об’єднання членів, обов’язок таємниці і наслідки зради.
Характерною є форма присяги:
168
“Коли 5 німцям будуть протистояти 50 міліціонерів, то хто
тоді буде мати владу?”
Паралельно до цих прагнень йдуть намагання ОУН[-
Мельника] відновити організацію “Січ” на широкій базі. На
зовні вона повинна мати невинний вигляд об’єднання для
фізкультурних вправ. Крім того, в окремих місцевостях вже
робилися спроби покликати до життя місцеві групи “Просвіти”,
організації, яка відзначалася ще в царський період як бойова
спілка для української культури. Вже розпочато заходи протидії.
Центром активних загальноукраїнських намагань була міська
управа в Києві. Вже після приходу німецьких військ бургомістр
Багазій
* зумів зібрати коло однодумців, з допомогою яких він
дуже швидко створив міську управу, яка складалася з багатьох
відділів. Через підставну особу він створив "Організацію взаємо
допомоги", яка була розформована заходами поліції безпеки.
Вона називала себе також Червоним Хрестом і, керована таки з
Києва, здійснювала через спеціальних агентів неконтрольовану
інформаційну службу на всій українській території. Ці агенти
відвідували, між іншим, табори військовополонених в Україні,
а також звільнених українських військовополонених, яким
задавалось питання, чи під час полону їх катували німці і чи з
ними погано обходились. Всі подібні донесення збирались у
Києві, де центр в кінцевому результаті володів картотекою на
приблизно 60 000 військовополонених. В якій формі зібраний
таким чином матеріал знайшов фактичне застосування —
невідомо.
Якщо цю систематизовану збірку матеріалів пов’язати з
висловлюванням об’єктивно думаючої особи з оточення Мель
ника, згідно з яким ОУН[-Мельника] систематично збирає
матеріал про негосподарність Німеччини в Україні, щоб мати
можливість використати його у відповідний час у зовніїнньополі-
тичному плані, то збирання матеріалу через Червоний Хрест
набуває особливого значення. Багазій і його оточення не прихо
вують того, щоб перед вступом німецької адміністрації перекину
ти торгівлю і економіку в Україні в приватні руки, бо "німці
так, як скрізь, і в Україні все взяли б на себе". Багазій нелегально
продав або передав вартісну сировину, наприклад, готові чоботи
169
і значні запаси шкіри, свічок і мила, а також готової продукції
вартістю мільйони особам з кола близьких друзів або приватним
фірмам, ревізія яких виявила тяжкі економічні зловживання.
Ще на початку 1942 року з допомогою жорстких втручань в
справи міліції він спробував у Києві підпорядкувати собі міліцію
і не допустити розслідування неприємних для себе кримінальних
правопорушень. В одному випадку активного і пасивного
підкупу, в якому він сам був замішаний, він перешкоджав
уповноваженому українського "слідчого відділу" в подальших
розслідуваннях через погрози звільнення з посади.
170
Багазій оточив себе на важливих постах міської управи
особами, котрі, відчуваючи себе здійснювачами загально
українських вимог, зайняли виразно шовіністичний курс та все
більше і більше здійснювали ворожу і переповнену ненавистю
політику проти всіх німецьких заходів. Питання, як йому вдалося,
не будучи в радянський час в організаційному зв’язку з націона
лістичними українцями, вже безпосередньо з приходом німців
зібрати навколо себе групу довірених осіб, з якими він поступово
намагався витіснити німецький вплив, а українські вимоги довів
до меж конфлікту, слід було б зараз визначити.
Однак безсумнівно, що він і його довірені особи своїми
діями і прагненнями створили сприятливий грунт, на якому
могли визріти також більшовицькі наміри і мати перспективу
на успіх. З огляду на притаманну йому розсудливість не можна
сумніватися в тому, що він не усвідомлював наслідків своєї
політики. Для завершення опису його особистості не можна
залишити незгаданим, що в радянський час він спочатку був
вчителем, а потім директором єврейської школи в Києві і, як
приватний вчитель, давав уроки дітям першого секретаря облас
ного виконкому комуністичної партії Хревчува.
Група гетьмана. Гетьман Скоропадський у 1918 році став з
німецькою допомогою правителем України. Поряд з деякими
малочисельними інтелігентами його прихильники (у більшості
пасивні) рекрутувалися переважно з сільського населення, яке
у своєму примітивізмі розглядає монархію як Богом бажану
інституцію. Друковані твори партії Гетьмана свідомо вказують
на те, що не тонкий прошарок інтелігенції, а здоровий клас
селянства повинен стати опорою професійно-станових основ
гетьманської держави, яку слід збудувати.
Гетьман Скоропадський з кінця Світової війни перебував в
Берліні і, як видається, надає значення тісній співпраці з Райхом.
Його син, як кажуть, знаходиться в Лондоні. Скоропадський
інформується з допомогою біжучих донесень довірених осіб в
Україні про загальну ситуацію. З одного випадково перехопле
ного листа випливає, що він збирає матеріали про можливі
помилки німецької адміністрації. Його метою при цьому мало
б бути здобуття політичних впливів в Україні через відповідне
використання цього матеріалу перед центральними інстанціями
Райху.
(...)
171
З українського] руху опору
У Києві 26.3.42 ОУН [-Мельника] знову виготовила листівки
накладом 165 штук. Вони містять виклад меморандуму
направленого 14.2.42 фюреру, підписаного архієпископом
Шептицьким, Дичковським * (Київ), Мельником і Омельяно-
вичем (Прага).
В Полтаві був заарештований бургомістр з трьома особами.
У своїх службових приміщеннях вони проводили зібрання
прихильників Бандери, на яких вели пропаганду стосовно
формування української армії для боротьби з німецьким
вермахтом. При перевезенні до Кременчуга був скоїний напад
на охоронця, якого з пораненнями змушені були доставити до
лазарету в Полтаві.
У Звірці був заарештований бандерівець за дуже сильною
підозрою у скоєнні трьох вбивств. У1937 році він був заарештова
ний поляками за політичну діяльність і засуджений на 12 років
тюремного ув’язнення але був звільнений з приходом німецьких
військ.
У Миколаєві з боку членів ОУН здійснюється активна усна
пропаганда.
У Вінниці була вилучена пропагандистська прокламація
ОУН, на першій сторінці якої містилась радянська зірка.
172
о 10
288
ЛМЙ-ЗІ1М»йЛ8 ЛЛХЙЕЙІИ ♦
Ріе ЗгіАЧіХад
* Дег Есубікегипк ійі ип©1аЬсі111сЬ. ІИе
ИаирІ&гап<& ігґ Ееііжєізе пс^аііусд ЗИшапха^зМаззе
*
гип^сп ЇЇ££сп іп аєг Зпіігіокішз Лег роІ&ізсЬеп ип4
»1ггзсЧа£11ісКеп С е-еЬеаНеІІоп йеа Ьап4ейв Єо Спгаг*
Іеп діє ехХге^Лхі а*П.опа11з^оп оіпе аІзЬаіаі^о икгйїч»
пізсЬс йеіаз^лкіЛ^іг’иад ипд гжасНе ВигокЛіЬгипз аег
А«гаг-?^іогш. 01. £гоз$е *’аз«е йег губікегип^ жіха
уоп (ііез^ РгоЬКд игспі^сг ЬегС0іг1в А11 *?іи<.а те
*
кІз^Х т1га пиг ;5Ьсг дьп з^агк НіИІЬагоп ?. *
ап Зе
ЬгаиоЬз£ дс-пзйапагп ип^ іп деп ЗіаДІсп ІіЬсг Діє
е1поГ
ЬєЬспзтіЛ
* 9
Тгоіг ^ІгЛеіГІісИег '11вотс1п(€пЗеп2 зе1'£бп зіоЙ
іп£оі£о«4лї газзіьоЧ-Убїкіз-о^еп Зс^ипзагг : иш * Еіп-'
ґіііз»'. ©тЬеЬІісЯи Цпгсґзс^іеае 1-а- ЯІіІгзлшцгзЬІіа Дєі
сіпх Лвзп Уоікеегирр^п.
174
- «о - 290
№' <Но СЗДсзд Сйовсуз Х&їйіпіовйоп Оотвійогвзсо-
«О11О0 10
* 410 їсалміо»»»
а сой. ОмМоа 41о чМгаіпісоЬз Іпівіїї^епо, іпоїс-
оопфого 41о ««иаопІІооЬо ^идопв, 4аг ктІовогівеМоа
Дхшо1вов4отоО'Є««пв 4вв ИоісЬов аіі Лег 8о«)«і
*
лиоа
аіі ипвеОи1й1<ег $гяаг«ипв впіввввп^еввНеп Ьагге,
0ІаиЬ«о оіе» аиХ Огипд 4зг тегвсМоОепвп Оая«йпДе
си Но№ипв«а аиї віпе квпіЧі^е ЗД£вп8
*
аа«11сЬїеі«
аег Шстаїпе £огееЬ11£1 ги ввів. Сів Н^ДШпв Оіевег
Кгеіае іа« г.Г. посЬ гЬяахЧопО, 2.і. гипи^ампл
4еиіасі4о1п411еЬ.
Нп Ьеюегквпзягегіег ОпіегвоЬіеа геї^і зісЬ ЗейосИ
іп аег Наїіиіц; аег икгаіпівсНеп Іпіе11і£еп2кгеізе
аег аііегеп Оепегаііод еіпетвеііа ипі аег ііш^егеп
беяегаїіоп апЛегегвві10» Віє Хііегеп пеі^еп пасЬ
аеаакгаііасЬ-рагІатепіагівсЬеп УогЬііаегп ги еі-
дею КозргопІВ ипй тгоііеп іп їг^епаехпег Ропп яиг
Мі’кагЬеіІ Ьеі Леп йеиівсЬеп Зіеііеп Ьегап&е2о$еп
жегавПе Гіе зип^егеп акііУібіізсНеп Кгеісв зіеіхеп
Давевеп іп іег ОЦЯ ипа віпа пеКг геуоіиііопаг—
оррояіЛіопеІІ еіп$Є8Іе1Цв НаЬгепа аіе аііегеп
Іп1е11Х£віі2Ісг зісИ ЬепііЬеп, аеп Ьаиіе ГєЬІешіеп
акі
*
В>п тії аег огеіізп Навзе аег Веуоікегипз аиТ
ает Ие$е аег Ввіеі1і&ипв ап аег аеиізеііеп 2іуі1-
уеглаііипв ги &е¥?іппеп, жвпіеп зіск Діє ^йл&егєп
гоусіиііапагел Кгвізе аігекі ап аіе Ьаиегіісіїе
Веу<51кегип&, ит зіе ги акііуієгєп. ВаЬеі літі
уіеііасН уог аеп аііеп Іпіе11і§епг1егп ве^агпі,
За віє "гит Уетгаї ап йег икгаіліаеііеп ЗасЬе
* Ь **
гвії *£ге:и
Риг аіе Зеитіеі1ил£ аег икгаіпізеіеп ЗеІЬаІаП'
аі^кеїів^еї/е^ип^ і зі ЬегеісЬпепа, іаВ Ьеі® В±п-
дцнгвсп аег аеиівсНеп Тгирреп ги егкеппеп \/Ьг,
4аВ аег Оеаппке еіпег $е1Ь8іапаі^аіі_авг
іп аеп СеЬіеіеп, аіе ГгіШег пісЬЬ хи Роїеп 5©Иот-
175
- 31 -
291
геп» каш тагЬгеїгог маг нпі отої бютК 4іе ава Фа-
1і«1еп коїлпепЛоп ^е81-ЦЮаіпег іж Ьапа ^егта^гл
*
иигіе Уоп еіпвісМі$еп Цктаіпегп пігв здзодеїлп,
йаВ аіь икгаїпігс^е ГйЬгегвсЬісМ ги аипп і зі', ид
еіг.сп еівепсп Зіааів- ипа Уегмаїіиздваргагаі аиГЬац-
еп лі кбплзп. Віє ^Яд^егап скаитіпідіІвоИеп Кгеіза *
неігзеп асгагіі^з СЬег1о{рш^еп аЬ. Зіе ХогДегп каїе-
£огізсИ ^е1сеЛтсп/<іігип£. МаЗпаІипеп, Ме Зді Ііоззиіц»'
йог Зсіїиіеп, ІІісИгяиІаєвипз аег "Рюввшііа
* *
иам мсг-
ііеп алпіп аизз.?1е§г# йав Зеп ІЛсгаіпегп аиск аиГ киї-
Іитеїі^і Ос’оіеі кеілє ЕізепяІагЛібкеДЛ у/игйе.
Ез иігсі аиск ксГ1І£ аагиЬег §ек!а§і, ааВ ксіп Ппісг-
зскіеа *и2/іг глізсЬєп Цкгаіпегп ипа Роїсп (хід
заіг ииг іГгл іісгсп ВеЬапаіип£ 1а ОспегаІ£оиуегпешапг)
£ахісгЛ ’/.игае.
Ез їгіга хп иіогаіпізсіїеп Кгеізеп іпшег ¥/1оаег
Ьаіспі, £аВ сз уєгТоЬіі теага» МеНхоЛеп ипа АиїХаз-
зип$еп, аіс £вб2пЦЬаг 4еп Реіеп іш \7аг1Ле§аи уіоі-
ІеісМ ат Р1а *
2с зеіеп, оіше меііагез аи± аіс ЦІсгаіпо
ги иЬдг1га£оп.
ВзЕсісппепа г:іг аіе Зі1лшіші£ аег икгаІпібсНеп СИаи-
уііїізьсп ' іпс. -аисЬ аіе Апеісіїїеп ипа !цгта£ип$еп
йЬ.г аіс Кгіс£31а&е. Ви! ^іпі^сп ГсПІІ іег СІаиЬс
^.п еіп-д Епазіе§ асе КоїсИее йЬег 5о’.:/;)о1-Низзіапі•
Вісзе паїіопаїізІізсИсп Ктсі^с упіпзсіюп 2У?аг кеіпсз-
«3^3 еіпсп Зі-’в ЗоІзсквУїіксп» гссгиісп аЬсг аашіг»
ааЗ сіпе ^ез^пзсіїі^с 1©±а1с АЬпиЛзипя Ьсіаег МасЬ^с
сіпігегсп ипа азг Цкгаіпе аіс Всігсіипе пасЬ. Ьсійоп
ЗсІ’ІиП Сїт'\5ІІскоп мигає
*
176
292
- 22 -
177
294
- ?4 -
178
295
- м-
179
296
- «-
ксмюпівикЬт «н <•» швмп«п ш * •-
«
*
«і
**
Цкгжійвг гогвИгасиюп в1мг«дИ паііопгі-
*1піаоЬ«а
икг *<впвв»
Ртоз 41 • зіоЬ п.
*
г їй ІЬгкг
*«м4Ьві4«і»
Іеігіеп Зіеїзеїгипв ші вЬог яаасіаші
1п іЬтет ^взепДеиІвоЬвп Еіпвіеііипв ЬвгііЬгвп.
Ввійе Те Не ЬоТТеп, 4аЯ «в іітеп деііпєеп ивгЛе,
4ег аеиїзеЬеп Веваїгшів 1а Ніпівгіапііе аиГ аііеп
СеЬіе-їеп іеа ВЇіЄПіНЙієп ІеЬепє, Ьевопйега дег
^Іг-ЬесЬаТі ип4 4ет ТегиаІШпз, 5сіг.?іегІ£ке11:еп
ги ЬегеКеп ипа еіпе Кгіве ЬегЬеігиїШігеп. Топ
аіезет Кгіве етЬо£Геп 4іе ВоївсЬенІкеп аіе Тїіе-
аегкеііг аег Зочіе-к-НеггвсЬаїі , 4іе гікгаіпізсЬеп
СНаитіпізіеп £ТВезете паііопаїе Зивезіапапівзе.
180
-И - 297
**• в.». «МШгіи ІвМИМ юіоМИа, Ш їш>
каівкм ШлЬвІІвп шмк ІОДва ші4 4м
івіїміав впЬвЬвтгвоЬ'М ТвхШІіеп топ 7е!ігямЬи>
шав«Ьвгі(ва 4І« ЬагаіЛе в«11 ТооЬвп
ЬезІвкепДе Дневі тог Дег ВЦокквЬг Дег Ноіеп яи
еіпег РапіквЗДшпшз» За каш ян йЬегвіагяІег ЇІшМ,
АгЬеіІвуншеіввгип^, уегвіпяеііеп ІІЦпДегипв®» ияш#
ЕВ коппіе Ьеі еіпеп вговвеп Теіі Дег Веуо1кегип£
Не ТепДепя іевІдовІеИІ ^егйеп, вісЬ ДигсЬ Ье-
шшві рзввіувв о Дег яаг яеяпегівсЬев УегЬаІіеп
веяепиЬег Деп РеиївоЬеп уог еуепіиеііеп ЗігаїтаВ-
пакшеп Дег Йиввеп Ьеі Детеп ^іеДегеіпгискеп іп Діє
*
ЗіаДІ ви всМІяеп Ниг іп допх уегеіпхеїіеп Гаїїед
Ьоіеп еісії еіпяеіпе Регзопеп айв Дег Веубікегипв
айв ОЬегхеп^ипв хшп Віпваіх Тиг Деп е'йла поііз
жегДепДеп Катрї ш Діє 8^аДі ап. Ветегкепзадегі
іві іптег шіеДег Діє аиввегогіепіІісЬ зіагке &е- ‘
гЦсЬіеЬІІДипя. Діє іп аііеп ї£11еп еіпєгЗизріЛгип$
Дег Ьа^е аиїігіі'Ь. Ев коппіе оііпаїв Геоїде зі е 111
«егДеп, Дав уоп ДеиївсЬег Зеііе Дигск ІоісЬІГегіі-
§е ВеДвгеівп Дег СегііскІеЬіІДипз УогвскиЬ $еІеіз±е1
иитДе. Еіпхеїпе пісЬі ипІегеіпапДсг іп УегЬіпДипз
вЬсІїепДе Акіітізіеп оДег Сгирреп уегйЬіеп усгєіп-
хеііе ипЬеДеиіепДе ЗаЬоіавеакІе, уетЬгеііеІеп
зеІЬвІвезсЬтісЬепе оДег уоп ЬоІзсЬетеізіізсЬеп ?1и£-
2еи<еп аЬ^етеогТепе ДеиІзсЬіеіпДІісіїе
оДег ІгіеЬеп Р1йз1егргора&апД&> ипД 4и£1і£іхип£ аіі-
Зеиеіпег АГІ.
(..З
-X-
УХх^і^іяоЬ-сЬ^суІпіаІівоЬе &г'црт>0П|
Вів ДиЦ^?В
* >-,Яг,^рря - :егеп Ьгд топ <>л£ап$
ш 4І« ]0п|ргс ЗдіІоНійепв іег .;ов1-Цкгаі:іо (і<за-
Ьег<ог 8Ш!сі«пІ) МІАо^о, Ьа4 - ЬозопЙагв іа
В«віхк иіВДаімЛШбХівп іамгЬаХЬ лаг ^идепА
181
305
- 35 -
182
306
- 58 -
*
йіо вшка <1о во
* и»4 4м ВаНІпййвм
кати І<Л «імьо» йаї 1Л й» м Тов»
4«а Яо^е Лев ХаіфГвв. 14» 41 • ЗоЬьїТопв «іпм
гкагкап пкгпіпіааЬвп ВаііапаїгеїаЬов те»
кІеіЬвп »вг4е. Топ 41»а«а <в<в «иг пкгаіпі-
•оЬеп паііопаїеп НатоІиНоп каша віск півоап4
ш4 пісків аЬЬгіпвеп, кеіпе Зокиіегісксііоі^
кеіпо РвкІвскІМ^о ш>4 ваок піскі йог Тої.
ІсЬ пегіо аііо ВоГокІо, ііе ІсЬ топ поіпсп
Тикгег егкаїіз, оЬпе ВіїетгвЗе ипй пі і
Пвжірііп аивіиЬгоп."
183
307
- я -
1а Нот іаї я&ає ОДтшг сім «иішйі
ІККЛИШВІвЖША воГдейоЛІ Оттава, Ма см ЖЙйі
ж МШ деотОД ЬкЛ« оіпо * &□££ десІІвЛагІа
МігШотвапІММсп отівшІоЬвп, Діє віоЬ -
Лот ЮТІот-Зувівп стІдеЬші - ааек оЬеп Ьів аат
ОтЦвоЬіоіз-ІОгдепіваіІоа аиажоііої. Бог Яияаа
*
певЬапв зківекоп Р(ХЬгші& шИ Х1ї£11еЛегп тІтА та-
пМоЬві повЬ ЛигсЬ ІНсдеД. Ьзг§аз1о111о ТІизЬІШег
зиҐГчіоЬі втЬаІіоп, іп Лепоп депаие Яі сігйіаієн
йЬот Ліо РгородепЛа, Ліе ЛгЬеііо- ипі л’егЬеіаеІдс-
Два, Лі Є Уетоіпідепз Лот М1і£ІіоЛог, аіе РїІіоЬі
тат ОаЬеіпЬаІШіє ипй Ліе Рої^оп оіп^з Усггаівв
дедеЬсп жетЛеп»
ВовеісЬпвпЛ іві Ліе БіЛов/отеІ:
ПасЬ відепеп ’ЛІІеп, 301800 пеіпог Гзаіеп
Шюгвеивітз, піддв ісЬ оісЬ ипа гіеіп іоЬсп
Леп ОрТегвівпзі дог иктаіпізоіївп На^оп
*
Ш4 Лет паїіопаїіаІІвсИеп Ідеє Тог в о І і
«□а йохі ЬаИтеп -лхЛепкоа Лот Ешрїсг всЬібге
ІсЬ Лет ОШГ доїде Тттае. ІеИ всЬждте Вг£о-
ЬепЬеІі пеіпеп РШігег ..пйтеав М е 1 п у к
ипй Ьпіеготдпипз ипіег По топ іИп дезоЬепо
ОЬгІзкеіі. Іск £4М пеіпа депге <тЬоііг илі
•рТеге ~ 0еап пбіі£ - пеіп ЬеЬеп іп Гапрґ
Лт боа актаіпізоЬеп Зіааі. ІсЬ «еівг, ЛаВ
іск ІСт ВіЛЬхисЬ піі ілвіпег Жге шй дії
хаеіпеп ІеЬод твг!х?Хіві Ьіп. Неіі Лет Пкгаіпеа«
ДІ0 ІтдепІваіогіосЬе АтЬоІЇ Лет ОТО етвігеокї вісЬ,
топ Кіот зив Ьегеііз ш£ паіїо Іаііе Вав ЯеісЬв-
кмязівв&гіаів Шст&Зае» ПааЬ Лап ЬівЬегідеп Уаві-
вївііхшдеп 1
* агяіеаеп, вав Ліе Капїтаїе Лет
Шодеїот ДтЬоіі іп Лаг ЗідЛїтегжкІїипз топ Кіоті
тав ОТат Іп аіпдт Вфш-тагтсЛШпб» 1іо£і# ша
вав 41е ТогСмотг Ваг Шядеіац, ПиДОГОог д та
<«ш» 0ШЮТ МЙОТШЬ МЬш£ 01Д4/ *>ХІ
184
308
-за-
В а в а • і 1 в» Дее іпхшіеоЬеп іевівоповаемп 30г *
^еггзеівіегз топ Кіе», аіа Ладе зів 11 іо іп Діє ЛаДі-
уегшаІЗДзє иЬеі'подпоп тлітйоц.
Ще ОШТ гегвиокі пеиехДіпяв, Зіпїіидз ехз£ Діє водо»
ЗсИиіппаппзоЬеХіоп (їгШют Мі 11 є) хи яелілхівп, Дів
іпхотізсЬеп ипіаг Діє РФігиад Дег ЗсЬиро £свіс11і
^гитДоп. іів і зі атиіеезп, Дав Діс ООТ уегзискі Исі,
топ XIс\? айв Зсйиііпаппзсіїаїісп іп СеЬіеі йог 2ІУІ1-
▼сгїгаїіипз аиїхихіаііеп ипД. піі 'ікгзп =лйап§егп ги
Ье&еі£еп« Еа 7.1 тй Діє ЛпзісЬі уегігеіеп, Дав пап
Діо Міііхеіпііоііеп г.иї Деп ЬапДе зо віагк ьіз пиг
ІТ£ЄпДпд£Іісп >апс1ісп пйззо, \7оі1 Дог і 11 з Ісиізсїіеп
Кг&ііе пиг всЬласН уегігеіоп веісп. ВзхоісЬпепД
із і іог АиззргисЬ:
•иепп оідпаї 5 ^еиібсИеп $0 НІІІшйіііпег ^ебеп-
иьегзіеіюп^ ¥?ег Игі аапп Не ?іасЬ1?
*.
Рагаїїеі еіі Оіезсл Вее1геЬап£ЄП ІаиХеп Не
ДЬвісИіеп йзг ОШГ^аіе Ог^ааіеаііоп "мІіасЬ" пиТ
ЬтбЦег Вавіо пеи аиїгихіекеп. Зі о еоіі пасМ оиззоп-
Віп аіе Уогзіп Гііг ЬсіЬевиЬип^оп сіп Иахтаїозез Ос-
віскі; етЬаІІзп. ВопеЬои ізі ап еіпгеїпсп Огісп Ье-
геііз уегзискі иогіоп, Огіз^ирреп Дог Ихговпі
*еа м
іхш Ьеооп ги гиГапг еіпег 0г&апІ8аііоп, йіе аісЬ
всЬоп яиг 2огепзс1і вів Еапрїеипі Ніг Не иктг.іпі-
всЬе £и11ит аисєозиісЬг оі кгЛ. ао£опоа£па2іпеп еіп&
віпвеїеііоі.
Еіп Зопігип акіітсг £ОЗ£лтЬиЗ:гзіпібског Вззігв-
Ьипдеп «аг Но 8*ЄаНуег;/а11ип5 іп Хіе
*» Еіег Иаііо
ев Дсг В'ітдогнзів'иг В а § п в 1 уегиіапіеп, зсїіоп
кигае 2еіі пасЬ йеп ЗіпагтзсЯі еіпоа Іі’еіз уоп
&1еісВ£е8іііп-~п ип зісЬ хи уогзаплоіп, піі Дегеп
НІ її о ог всіїг гизсії еіпо іп хиЬІхеісіхе ЛЬісіІипвоп
ве^НоІсгі^ 8*Ьг4иУоі^л1іип^ аиХЬаиіо4 ЕН Ліїїе
оіпив ЗігоИпеппен єїтіоіНоіс сг йіс іпх^івсИоп в^глЛа
*
рвіівоііісь аиї^сідоіе "Ог&ааівсЛіоп хиг асипсіп-
185
309
- 39 -
пИівівеп Ні1Те1еіаіип<
* , діє вісь оисЬ Воіее
Кгвш пахтів» діє ІЬґегввіів «іедег топ Кіее
айв дигсЬ Зрввіаїздвпідп еіпвп ипкопітоіііег^а-
геп МасЬгісЬіепдіепгЬ йЬвг дав вевапіе икгаіпі-
веЬе СеЬіеі ипіегЬіеІі. Дієве Зрегіаіазепіап Ье-
теівіеп и.а< діє Кгіевв$е£апвепеп1авег іп дет
Цкгаіпв ипд Ьеяисіїіеп аисЬ епііазвепе икгаіаі-
воЬе КгіЄ£8£Є;Гап£ЄПе, аапеп и.а. діє Гга^е тог-
£ЄІЄ£і ттигіе, оЬ віє ^аЬтепд дег ОеТап^опаоЬоІі
дигоЬ Веиівске ^єфхаїі одег вопзі всИІвскі “Ье—
Ьапдеіі погдеп зеіеп. '.По дегагіі£еп Вегіскіо
ХІеТеп іп Кіе^ гиеашзп, *о діє гепігаїе есЬ1іев8~
ІісЬ еіпе КПгізі уса еіюа. 60 000 Кгіе^з^еіипвопеа
ппіегЬіеІі
* Іп іягеХсЬет Гогр Лав зо зезепгпеїіе
Мвівгіаі іаізБеЬІІсН Уег«епЛипв ^еГипЛел Ііак,
Іві пісМ Ьекаппі
*
Вгіп£і сап дієво вувіеїлаііясЬе Наіегіаівапа-
1ип£ ІедОоИ іп УегЬіпдипв піі дег еіпеи оЬ^екіІУ
депкепдеп Цкгаіпег дитсЬ еіпе Регзоп айв деа
Югеіве ип Меіпук зеласНіоп Іиезетипз» иоп&сЬ діє
ОІШ еуаіепаіівск Ма+°гіа1 ііЬег діє МііЗу/ігізсПз?і
ЛеиіаоЬІапда іп дег ІТкгаіп
* аал&іе, игд є з ги £е-
веЬепег 2еіі аиввепроІііізсЬ уегг/егіеп ги коптіеп,
•О зетіппі діє ІЬіегіаІвиїппІипз дигсЬ дав Всій
Ктеця Ьевопйеге Вейеиіипз» Ватазі шід. веіп
Кгеїа пасЬіеп кеіп НеКІ йатаив, тог ЕіпІтеГТеп дог
ДеиіасЬеп УегпаПдтз Нипдеї ипд їїігізсЬаГі іп 4ег
Пктаіпе іп ГгіуаіЬапде ИіпиЬеггиеріеІсп, да
•діє ВеиівсИеп іа досп, юіе ііЬегоІІ, в о аисп іп
дег Цкгаіпе, аіХев ап зісЬ. поИдеп” «йхчіеп. Ватазі
каі пегіуоіівіо НоЬпаіегіаІіеп, в«В. Тогііро Зііе-
ІЄІ ипд вгббзегс ЬедегЬезІМпде, Кеггеп- ипі Зеі-
ТмЬееіМпде ипд діє Воішиіогіаііеп Ніетпи, зояіе
МШІстшвегіе ап ?агііврго1икі1<т ап Зетвспсп
мате епвегеп ІхвйМевктеівеа одег ап їгітаіве-
••ИвоЬаЗДеп УегвокоЬеп Одег ігаввТегіеті, дегеп
186
310
- 40 -
187
311
-41
188
312
- а-
ІіаЬоа копдіжь Дог ІЬп ілпажоїпш»
доп КІивЬоіі кдхі піоЬі асгзп дедоеІХеІ
* лєгДап,
дав от 81 сії Дог £опве<іиапзоа ееіпог Ро111;ік піаМ
Ьвягаеві $онеесп яМга. 2иг ..ЬтипДапй Дог ВсііНДотшщ
веіпвг РєгвОпІісІїкоіІ; Дат? пісІгЬ шогг/ДІті ЬІвіЬвп,
Дав ог гаг Зо^^еівеіі; егзі ЬоЬгет ипс. зсяііоввіісії
Ьоііег еіпст ЗйДівсЬзп ЗсЬіхІе іп Кіої; у/зг ипД аів
РтіУаіІаЬгсг Діє КіпДог Два !• Зокгвіагв Доз ОеЬіоів-
▼о11«Ц2вкопі'Ьее8 Дог копггапівіізсЬеіі Ратісі,
С Ь г с V і в с Ь и V , ипіеггісЬіеиС»
189
315
-<г-
(...)
Лов Дег икг».?іДогаіаххізІ>оУЄ£ипеї
Іп Кіеіг шигДеп аш 26.3.42 уоп Дгг .^глеи^
і’Іи^ЬІЙііег іп еіпсг АиГІг Гй 7оп 165 Згиск Ьег
*
ЄевІеІІі. с.1е спіЛаїссп Д і* огіїииї зіпез
14.2.42 ап йіп ’?Игсг аЬр?з .пДіоп *с погапаилв 9
Лаз узп ЄггЬігз^оГ ^сЧерЛіглі, аіІзсЧко./зкі (Кіетс),
Чеіпік ипД 0пс1^г»по7іізсЧ (Ігл^) ип!егзоЧг< о :п
ІВІ.
*
Іп Роїим..-. лтігДа Дсг Вйг^г-:аа1з1ег ті ^геі 1 *
т-
вопоп іевідопсш-деп» каііе іп веіпеп ^і^піДгаи-іеп
.Л
316
- 46 -
ВА В. 58/221
190
№31
Інформація про ОУН-Бандери, ОУН-Мельника
і Поліську Січ
(...)
(...)
Рух опору в Україні
а) Рух Бандери
За повідомленням начальника поліції безпеки і служби
безпеки в Україні розслідування показали, що Рівне було
центром нелегального бандерівського руху на Волині і Поділлі.
Як керівник виявляється такий собі Остап Тимощук.
Проведені арешти спричинили те, що Рівне покинули як
центр і базовий пункт. Існують ознаки, що керівництво органі
зації перемістилося у болотисту місцевість біля Сарн і Пінська.
Організаційний план бандерівського руху [в Рівному] випли
ває з матеріалів, знайдених у заарештованого Ковальчука. Згідно
з цим планом Україна була поділена на провінції, області,
нацрайони, райони, підрайони і квартали, кожний з яких очолю
вав загальний провідник. Кожному такому провіднику підпо
рядковувався організаційний провідник, провідник зв’язку,
військовий провідник, провідник з питань вербування, провідник
3 питань безпеки, провідник у справах вишколу, провідник
молоді і провідниця жіноцтва. Крім того, були ще заступники,
їх завданням було після перемоги бандерівського руху органі
зувати суспільне життя в Україні і перейняти на себе вишкіл та
призначення інших провідників.
191
Особливої ваги надається вихованню молоді. На початку
війни спеціально підготовлені прихильники Бандери прибули з
Галичини і зайняли без згоди урядових інстанцій придатні щ
пости, особливо посади шкільних інспекторів. Підтверджені
цими інспекторами молоді вчителі повинні були виховувати
молодь за особливими директивами і навчати її, перетворюючи
у фанатичних прихильників Бандери. Паралельно молоді вчителі
повинні були вести пропаганду в інтересах Бандери і серед
українців старшого віку.
У Рівному група Бандери володіла багатьма фабричними
будівлями і квартирами. Там здійснювалось навчання українсь
ких міліціонерів і проводились зібрання. Нелегальний вишкіл
міліціонерів був заборонений, а школа міліції в Рівному роз
формована. Але після цього школа міліції була нелегально
відновлена у колишньому замку у Клевані. На основі матеріалів,
які були здобуті при розформуванні школи міліції у Рівному,
незаперечно доведено, що міліція була задумана як бандерівська
бойова організація.
Курс навчання у школі міліції мав 40 учасників, увагу яких
звертали на нелегальний характер їхньої майбутньої роботи. їм
роз’яснювалось, що йдеться про визвольну боротьбу України
проти Німеччини. На випадок арешту вимагалось відмовлятися
від будь-яких зізнань. На випадок зради учасникам загрожували
ліквідацією.
Значного місця надавалося навчанню курсантів уміти
застосовувати зброю. їм пояснювали, що вільна, незалежна
Українська держава може бути здобута лише у боротьбі з
допомогою зброї. Вартим уваги є те, що згідно із таємним
наказом, скерованим до керівників міліції, трофейна зброя і
боєприпаси мали не здаватись німецькому вермахту, а складу
ватись таємно в місцях розміщення міліції. Зброя згромаджу
валась також і євреями. Коли в районі Костополя були ліквідо
вані численні склади зброї, керівники міліції спробували пере
класти вину на євреїв.
Члени міліції проходили не лише військовий, але і
політичний вишкіл. їх через викривлення фактів нацьковували
проти всього німецького. При цьому пояснювалось, ЩО НІМЦІВ
очікували як визволителів, але вони виявили себе як гнобителі.
І тому проти них необхідно вести боротьбу. Далі повідомлялось,
що боротьба буде відбуватись в тилу німецьких бойових частин.
192
Учасники таємних навчальних курсів діставали також
пропагандистський вишкіл. При вербуванні до бандерівських
груп вони повинні були орієнтуватись лише на простих людей,
бо інтелігенція співпрацює з німецькими органами. З маси
населення мала бути створена революційна армія для боротьби
проти німців. Групу Мельника і поляків визначали як ворогів
ОУН. Про англійців говорилось, що на них немає жодної надії,
бо вони хочуть лише створити велику польську державу.
З числа учасників таємних курсів у Клевані в кінці жовтня
1941 року приблизно 25 чоловік були направлені зі секретними
завданнями на Східну Україну. Частина цих пропагандистів була
заарештована завдяки пошуковим заходам поліції безпеки в
різних місцях.
З боку руху Бандери були зроблені також спроби проникнути
до навчальних підрозділів охоронної поліції (шуцманшафту).
Найкращі пропагандисти були скеровані у ці навчальні підроз
діли. Були зроблені спроби спонукати прихильників Мельника,
які діяли у навчальних підрозділах, до переходу [до ОУН-
Бандери]. Якщо це не вдавалось, то доводили до усунення
мельниківців з охоронної поліції через фальшиві звинуваченням.
Встановлено, що кожний бандерівець мав одне або декілька
псевдонімів. Для явок видавались особливі паролі. Через вико
ристання одного пароля, отриманого довірчим шляхом, вдалося
заарештувати інструктора Канюка (псевдо Богун), який працю
вав у школі міліції у Клевані. У бандерівців були виявлені
підроблені особисті документи і фальшиві паспорти, заповнені
відповідно до псевдо їх власників. Щоб запобігти подальшому
обману, були конфісковані залишені у приміщеннях міліції
російські паспорти і формуляри особистих посвідчень.
Заслуговують на увагу наступні здобуті тексти присяги:
“Моя честь — на славу полеглих героїв, за священ
ну пролиту кров, за мою українську землю і за могут
ність моєї української Батьківщини.
Я присягаю, що всіма своїми силами і своїм житіям
я буду боротися за вільну і єдину українську державу.
Своїм серцем, душею і всім своїм єством я визнаю,
що лише українська революція може дати Українську
державу, а народові — владу.
Аж до смерті стоятиму я на полі бою, щоб збудувати
українську національну державу. Від шляху українсько-
193
національної революції ніхто і ніщо не зможе мене
утримати, ні труднощі, ні смерть. Кожний наказ мого
провідника я буду виконувати”.
А також:
“Я присягаю Україні, що буду виконувати вірно і
з честю усі зобов’язання щодо українського уряду, які
на мене покладе Організація Українських Націоналістів
під керівництвом Степана Бандери. Всі свої сили і своє
життя я віддам служінню незалежному ні від кого
українському уряду і прагнутиму його могутності та
честі.
Слава Україні! Героям Слава!”
Звертає на себе увагу те, що багато заарештованих банде
рівців, крім пропагандистських листівок, мали при собі молитви
і образки святих, а також стрічки з написом “Гайль Гітлер”*.
Слід відзначити ще і вказівку проводити зібрання лише у складі
3-4 осіб, а прийняті рішення доставляти через велосипедистів.
Фінансування бандерівського руху здійснювалося, здебільшо
го, з Галичини. Члени сплачували почасти постійні внески, почасти
вони дбали про придбання продуктів харчування. Управителі
кооперативів дуже часто є прихильниками Бандери. Виявлено, що
навіть євреї були жертводавцями; часто їх змушували до цього.
Активна співпраця євреїв, проте, досі не була встановлена, так
само, як і не виявлена співпраця бандерівського руху з НКВС.
На складах зброї у районі Костополя були виявлені і передані
вермахту:
600 піхотних рушниць, 12 автоматів, 120 протигазів, 254 000
набоїв піхотних рушниць, 20 000 набоїв артилерійських, 4 000
ручних гранат, 2000 мін, 500 автоматних магазинів та інша
воєнна техніка.
Слід констатувати, що бандерівському рухові вдалося, вико
ристовуючи умови на час початку війни, міцно закріпитися на
Волині та на Поділлі і досягти великої кількості нових членів.
Заходи поліції безпеки, однак, позбавили бандерівський рух
подальшого зростання, хоча пропагандистська діяльність все
ще продовжується.
194
б) Рух Мельника
Командування поліції безпеки і СД в Україні повідомляє,
що після арешту певної кількості прихильників Мельника у
*
Києві активність руху мельниківців далі не зростала. У значних
обсягах були захоплені нелегальні друковані матеріали. Вони
містять витяги з пам’ятних записок, що були направлені німець
ким інстанціям, в яких неправдиво говориться про заподіяння
шкоди українській частині народу.
У зв’язку з заходами поліції безпеки у Києві частина мельни
ківців повернулась до Львова. На противагу цьому стало відомо,
що група Мельника у Львові проводить підготовку, щоб знову
нелегально направити в Україну значну кількість членів орга
нізації.
Підпільна організація мельниківців у Харкові, як і в інших
містах, зросла за рахунок прибулих емігрантів з Західної України,
а саме, в значній мірі, українських перекладачів, які працювали
в німецьких органах, чи досі ще працюють там.
Встановлено, що прихильники Мельника закріпилися у
місцевих організаціях спілки “Просвіта” і роблять спробу здобугй
вплив на Церкву. Оцінка організації “Просвіта” неоднозначна.
Перш за все, видана [німцями] вказівка не допускати нових
місцевих організацій спілки “Просвіта”.
в) Поліська Січ
Поліська Січ є певною формою українських добровільних
сил, які стоять під проводом такого собі Тараса Бульби (дійсне
прізвище — Боровець). Б[оровець] восени 1941 року з відома
німецьких органів сформував особливий підрозділ для боротьби
з партизанами. Хоча ці добровільницькі сили були розформовані
У 1941 році
,
** вони зараз знову таємно зорганізувалися і вже
нагромадили значну кількість рушниць.
195
Єврейство в Криму
196
реґ ОЬеГ <Іег ЗісЬегкеІЬзроІігеі Вегііп, <3еп 22, Маі 1942
шИ без ЗО
53
- УоттагкЗозїаЬ -
КГа 4
197
265701
їШгаілизШтквпк.Іп V к....х....д,..1,..дл,^
198
ієн Діє ДоГваЬе, аяоЬ Лез 51ев Дог ВапДста~Во«евип£і Дав ДТХепіІІ
*
сЬв ЬсЬеп Дог Пкгаіпа ви ог^апізіегсп вооіе Дів ДвзЬІІДиед ипв Ег-
всввивв вопвїівсг РііЬгсг ви ііЬсгпсЬаоп.
ВезопДегег Хегі ягігД аиі Діє ЕггісЬші£ Дат ОДдоД в^іе^ії
2и Хтіс£8Ье£І8П теівіев £сзсНи1Лс ВапДогаапЬМодог айв ОаИкІсп
еіп ипД Ьозеіеісд оЬпе ЬсЬ^гДІІоке ОодеЬті£ші£ Діє Ліг віо £ееі<»
пеісп Роаіеп, іпзЬезопіаго Діє ЗоЬиІІпзрекіогвіеІІеп» Віа * оп Діє*
зсп ЗсЬиІіпзрекіоггп Ьевійіів^еп ЛіП£ІоЬгег зо 1 Неп Діє ^ияопДІІ-
сЬоп ххасЬ ЬезопДегсп ЙісЬіІІпІ^а еггісЬсп ішД ги ГапаіізеЬоп Вап *
ДегаапИап^егп ЬегапЬІІДеп. БапгЬсп ЬаЬеп Діє Дїш£ІеЬгег аисЬ Ь&і
Дав йііегеп Цкгаіпегп РгорадопЛа Ліг ВапДега ги ігеіЬеп.
Іп Нсчгао Ьезав Діє ВгшДега-Сггирре теЬгеге ГаЬгік&вЬМиЛе
ипД ОДтшззеп, Вогі яигДе Діє икгаіпізеВе УІІІа аиз$еЬІІДеі илД
7егзЕ=зіии£ев &Ь#ека1ієп. Віє І11е£а1е Кі1ізаизЬІ1Дип£ жігДе ив«
ІегЬипДеп ипД Діє МіІігзоЬиІе Іп Конто аиГдеІЧві
* Віє МіИгзоЬиІе
тігДе Дагаиікіп ІІІе^аі іш єЬеоаИвеп $сЬ1озз£еМиДа іп Кіепап
ІогібеТиЬгі
* ВигсЬ Дав Иаіегіаі, Дав Ьеі Лет Аи/1»зип£ Дег ЦіІІж-
зсЬиІе іп Конто 8ісЬег£езіє11і «гагЛе, іві еіпаапДїгеі епгіевеп»
Дав Діє НІНз аіз ВапДега-Катрїог^апіваііон £еДааЬІ ваг.
Вег ІєЬгзапе Лаг .НІІІгвсЬиІе Ьаііе 40 ТеіІпеИшег
* Діє аиТ
Діє ІНезаШаг іЬгєг кііпїіідо АгЬеіі аиЛаєгІсвая еетаскі кигЛеп *
Ев нтигДе ІЬпеп ісІаг^етасЬі, Даб сз зісЬ ша еіпеп ТГоіЬаіізкааірї
Дег Цкгаіпе £Є£ЄП ВєиізсЬІапД ЬапДеІе. Гііг Деп Гаїї Дег ГевіпаЬае
ігагДе Діє Уепгеі£егші£ ^єбНсЬсг Аа^аЬсп ееТогЛегі» Яіг Деп Гаїї
уоп Уєггаі згигДе Доп ТеІІпеЬтегп ВезеііІ£ип£ ДигеЬ Діє Вгнго£ип£
*
ап&о&гоЗД
Вгеііев Наит паИт Діє АизЬІ1Дип< Дег КигзіоіІпоЬзег іп
Аег НапДЬаЬші£ Дег ТаХїоп еіп» Ба шигДє ІКпеп егкІ&Ч, Дав Дсг
Ітеїе, ипаЬЬМп£і£Є икгаіпізсЬ? 5іааі ппг ті і Дог 9аХСо егк&фіі
«єгДеп кДппіо. Вапегкопв'игегі ізі, Дав всЬоп ЛгіІЬег аиТ^гипД еіпеж
Деп ШИхГДЬгегп гивевап£епеп ЄеЬеітЬеІеЬІа, Веиіеаа^^еп ипД Сипі-
ііоп піоЬі ап Діє Дсиівоке ТєЬгтаекі аЬзсвеЬсп, аопДегп Ьеі Деп
РНігвіоІІеп уегзіескі веіазегі нгигДєхи ТаГґеп згигДеп апсЬ У<т
з?епееіге£єп«
*
^иДеп еиза *
Аіз іи СаЬіеі уоп Козіорої шеЬгегв ИаГГеп
1а$ег аив&еЬоЬеп пигДеп, уегзііоЬіеп Діє РІІІсЛІЬгег, Діє ЗеЬиІД
ви/ ЛіДєп аЬзипМІееп»
Віє ЦііігшЯппег «гигДєп півЬі пиг юіІііХтізеЬ, зопДст
аиеЬ роїііізск вевсЬиИ. НієгЬеі жигДеп віє ДигеИ УагДгеЬіад геа
ТаізаоЬеп се&еп Дав ІкліізсЬіиа аіхСвєЬеізі
* Ба аигДе егсКігі, Дав
Діє ВєпіасЬев аіз ВєЛгеіег егсгагиі пигДеп, вісЬ аЬет сів ОПіег*
ДгОДсег епірипрі ИЗДіеп
* Оовеп Дієве вві Дог Хворі вц ГШзгкп.
265702
199
* з *
Феїіег тігДе Ьекаааі деееЬеп, ДаД «ІоЬ Дєг КаарТ іха Шіокеа Дєг
Деиізокеп Ргопіігирреа аЬзріеІеа «ШМа»
Віє Теііпекшег Дез Сеізвіїаіеіігдепвз шигДеа аиоЬ ргорадоДі»»
8іІ8сЬ аивзегіоЬіаі
* Зеї Дег ФегЬипз ТНг Діє ВапЛега-Огирре аоіі-
іеп віє віоЬ пиг аа 41а еіпТасЬеп Ьеиіа Ьаііеп, 4а Діє ІпіеПІвеаз
пі і Два Деиівскеа Еіеііеп визаашіепагЬеІіе» Айв Дєг Мааве Дєг Вв-
убікегиа^ воіііе еіпе ПехоІціЮввагізее сиг ВекИпрТипд Дєг Юеиі-
воИеа веЬПДег вгехДеа» Ме Меіпук-Сгирре ипД Діє Роїеп «ихДоп а)в
ГеїпДв Дєг ООТГ Ьехеісішві. Уоп Деп ЕпвІЗпДєгп за£іе шап, аиї віс
аеі кеіп Уегіавз, Да віє пиг еіа вгоязе» Гоїепгєіек $гЦпДеп ягоіі *
іеп<
Уоп Деп ТеІІпеЬтехп ап Деп ОеИеіпІеЬгвапк 1а Кіеаап яигДєп
ЕпДе Окі» 1941 оа * 25 ИДппег пі і векеітеп АиТігЧ&еп пасЬ Дєг Ояі-
икгаїпе епізапДі
* Еіп Теіі Дієяег Ргора£апД1зіеп коппіе ДихсЬ Діє
8іо1іегЬеігвро1І2Єі1ісИеп РакпЛипввиайпаЬпеа ап уогзоЬІсДепеп От *
іеп Тевізеповаеп жегДеп»
Уоп Дех ВапДега-Векевшів мітДе аисЬ тегзисКі» іа Діє Аив-
Ьі1ДипзваЬісі1ип£еп Дєг НІІГзвсВиівшаппвсЬаТіеп зіпгаДгіп£еа«Ю1е
Ьевіеа РгораеапДізіеп етигДеп ви Деп АивЬІІДиа^ааЬІеіІші^п ЬеХеЬ *
1еп« Ез жиг Де уегзисЬі, Діє 1п Деп АцвЬІІДипдоаЬіеіІипвсп
Ме1пук~АпЬбп&ег гихп ПЬеігігііі хи Уєгапіазаеп» Со1ап& Дігз пісЬ£#
жигДеп Діє Кеіпук-Апііапєег ДигсЬ Таївске ВсзсЬи1ДІ£цпвгп аиа Дєг
ВсНиіхтапаасЬаГІ; £еДгап£І.
Ев жігДо Гезібсяїсіїг, Дав ЗеДег ВапЛстп-Напа еідеп оЛег
теЬтеге Реокпапіеп ШЬгге. Ніг Лп1аи£віо11са житДеа ЬозопД^го Гаго-
Іеп ЬбГ8из£ЄЕеЬоги РигсЬ Вепиіхиав еіпег УсгігаиІІоЬ. Ьокаппі^ешох-
Депеп Рагоіе зсіапе ез, Деп ап Дог НіІІгаоЬиІє іп Кіеягап іИіів де»
иезепеп Іпвігикіеиг К а п 1 и к а (Ведкпашє Вв£ип) ґовіхаааЬасп.
Веі ВапДега-Беиіеп жігДеп ІаІзсЬе Дцзжеівраріегє ипД аи£ Роокпатеп
ІаиіепДе Реаае $еЛіпДеп. 2иг УепзеІДип^ хгеїіегєг Т^изеЬипгятапДуег
жигДсп Діє Веі Деп Міііхеп итВегИе^епДеп гиазІзоЬеп Раяз- ипД
Ливиеївіепсиїаге вІсЬегвезіеІІі.
Веиегкепзжеті аІпД ТоІ^епАе егҐаВіе ЕіДезТогсюІПі
•Ееіае ЕЬге ТЦг Деп 8иЬа Дєг «еТаІІепеп НеІДеп,
Тііг Дає Уег£О83епе ВІиЦ ТДг веіпо
икхаіпІаоЬе ЕгДе ипД Діє ІЛаЗевіЗі оеіпег икгаі
*
півоЬеп Нзіяж
.
*
ІсЬ асЬзбгс, Дай ісЬ вії аііеп аеіпеп КгАҐ-
іеп ипД оІС пеіпет ЬеЬеп Піт еіпеп Ггеіеп ипД еі-
пеп икгеіпіаоЬеп Біааі к&срТеп кегДе. Йіі ееіпеяі
Нетзеп, пеіпег Беаіе ипд ісеівег &апзеп Регаєп ва-
Ье іск хи, Дав пиг Діє цкгаіпівсЬє Йетоіиііоа
Деп иктаІпІзсЬеп Зіааі ипД Деа Увік Діє ШеЬк <е-
кеп кепп
*
Віз виз ТоДе оіеке ісН аиТ Деяі ЮчарГрІвіз
*
иа Деп ваііопліикгаіпівоке» аиТси^лва^рг«ло
200
- 4-
па1іопа1ед
іод Лез /с£ д^г акгсід1зск
* Неуо-
Іиііоп каап ігЛек піекадд идй (рг пісків здгііск-
Ьаііип, ігискг 5скліегІ£ксіівп доск Той
*
ВєГкіЬІ тсіпев Гіікгегв «ег&а Іск аизГИктеп
*»
ШЙІ
*Іск зск«8гв аи£ діє Пкгаіпе. дав іск а І Хе
РГІіоЬІеп вс^опаЬег дег икгаіпізокеп На&1.егип£,
шеіскс зііг дигск 01 е Ог^апізаііод Оег ♦Цкгаіаі-
вскед Каііопа11зсєпг ипіег Уіікгидв урп 5іе/ап
В а п 0 е г а аи?ег1е£і жогОеп, веігви над вкг-
Пек аизГііЬгсп шегде
* Іск шєгдс теіва вдпге Кгаіі
ипО 2-і і п«1пс-гц ІєЬеп Гиг діє тол піезапд аЬкап£і-
£е икгаіпізоко Ксеіегипв дієпеп ипд ікге Югаіі
шхд Екгс апзіГсЬсп
*
Неіі Цкгаіла, Неіі Веідел».
ДиіГгІІепд ізі» дав тіеїв ^езідопотепе Вапдега-Маппех’
псЬвп РгораяапдазскгіГісп Сокеіе шхд ЕеіП£еп-Кеда111опз зожіе
ЗргисЬЬ&йдвг шіі дег Адїзекгіїї * *
&І1 ШЛІег ЬеІ віск Лікгіеп»
Веаегкепзж,егЄ ізі поск еіпв Ашгеізшів, УегзЕштІипвеп пиг тії З
Ьіз 4 Регздпгп аЬгиішІібп ипд діє ВевеЬЗМзае йхігск. ВаОїлЬгог
ЬєТВгйегп ги Іаззеп,
Віє УІпапгіегипя Оог Вапдег^-Веше£ип£ егґоі^ів гцш £Г«в-
геп Теіі айв Саіігіеп» Віє ЗДЛ£Ііедег гаЬХеп іеіїв Ґєзіи ВеІіїЗве,
Іеііз 8ог£еп аіе Ліг дів ВезсЬа??ші€ гоп ЬеЬєпвсііІіеІп, Диск діє
СезскШзНШгег уод Коегрсгаїіуеп аіпд к&иіі£ Вапдега-АпЬап^ег.
Зо^аг <Гидеп тигдеп аіз Се1Й£еЬсг їез^везіеііі; зіе нцгОсп ЬіиїІ£
егргеззі. Еіпе акііуа МііагЬвії уоп «Тидеп коппі« <1а£д£сд ЬіяЬег
*сагЬеі£
еЬепзо«епІ£ Іеві£езіе11і кегОсп, жіо иіхю 2из'шз& а^г Вап-
йега-Весте£ил£ шіі дат КЮП>»
Іп деп ?ГаГҐеп1а£егп Із ФеЬісі Козіорої тігдеп зіс1хег£е-
з€е11і гшд ап діє ШеЬгпаекі аЬ^еЛІЬхіі
*
600 ІпГапіегіедогекге 12 МазеЬіпеп£е«е1хге9 1 200 Оавзазкеп,
254 000 Бокове ХпГапІсгіетипіііоп, 20 000 Зскпзз Дгііііегіешшіі-
гіоп, 4 000 Валд^ргешіеп» 2 000 Ніпеп, 500 МС--Тгопшю1п и.а.Егіе&з
«еШ,
Ев іві їевігизіеііеп, а>,9 ся дег Вапдега
Веіге$ішв
* ипіег "
АизтПхипя дег Уогквіїпіззе ги КгІ€£8Ье£1пп £сХип£сп ізі, іп Тої *
купіеп ипд Радо Неп Ґезіоп Гияз ги /пззеп ипд еіпе ©гЗазеге Ап-
сакі ШХ£Ііедег хи єеиіппеп» Віє зіскггкеіізроХігеіХіскеп МаВпак
*
аеп ЬаЬед Зедоск дег Вапдега
*
Веие£Щ!£ дсп иеііегеп Диїїгіск £©-
поитеп, жспп аиек діє Ргора£апдаіаіі£кеі$ поск іогі&евеігі ігігд.
Ь) ^£Іп^к»Веуе^ипд #
Рєг ВеТеЬІзкакег дег Зіскггкгііяроіігеї ипд доз 50 Ліг дів
Пкгаіпе Ьегіскіеі, дав паоЬ дег Уезіпакте еіпег Апаакі МеІіДО-Ап
*
265704
201
* 5~
1£пдег Їй Кіек Діє АкПтіїЗД Де * ІІе1пук-Веігееип£ аІзМ «сііеу
зііезеп ізе. Іііеваїез 5еЬг1хгепва(єг1а1 коппїе 1а «гНззогоа хів»
Тане ьгГаВ^ «егДєа» Ез шпІЬйН еиаеізі АиазКва аиз ОапкзвЬґі/геп
ДІЄ ДеиїзеЬеп Віеііеп зи^еіаііев шигДеп, ипД 1п Депєа * аЬгіюі1вші^
Дг1$ уоа еіаег ВеиаоЬіеіІІяшхв Дез икхаІпІдеЬеа Уоікзі^ііа б<врго^
сЬод ігігД,
7е&€П Дєг з1сЬегЬе1І5ро11хсі11сЬсп КаЗпдЬтеа 1а Кісж яоіі
оіа Те 11 Дєг 1!е1цук>1еи€о пасЬ. ХегіЬєг£ ЕигЦск^&кеЬгІ 8с1а« Хкоа^е»
всоИЬег ▼егіаиієі ^сДвеЬ, Дс£ Діо Пс-Ідук-Сгирро 1а І>еаЬйГ£ УогЬи-
геііші£еп ІгІІҐІ. шд огляді оіае егЗязсгс Дагакі ЬНІвІІсДсг Ще»
£а! ааоМ Лет Нктаїлс яд олІзопДсіи
Иіо Шс^ііс Нсіпук-Огдопізаііов ід Скатко* із
* сЬспзо
«1е 1а алДегел От їси уол ^Ів^ссялДегІеп Ешівгадісп низ Дсг иГозІ»
икгаїпо аи££его£еа яогДсп, ияД х *
аг УІеІҐасЬ уоа икгаІпізеЬсп Всі-
воІзоЬегд, Діє Ьсі (ІсиїзсЬоп МепзСбісІІса 1^11^ іггхгса Ьмг *» посЬ
зІаД»
Ез Ізі псґЛєа, ДаЗ аісЬ 1Н МеІвук-АпЬМавсг
1а Лва «гШсіїса Огєапізаііопса доз Усгеіад •Ргбзшііа
* 1сс1£С8оІ2і
каЬса иаі сіпса Біаїїизз еиХ діо КігсЬс зи $сшішіап уагзискоа»
*
Віє Воигіеііипз д«т Ог^лпізаііоа •Ргоа^ііа Іаі пісЗД оіп-
ЬсігІіоЬ, 2ипасЬеі ізі Фи1зип£ егіоііі вотіеа» кеіаз аоиса ЬгШ-
*
сЬса Ог^апіз^ліопсп доз Уеггіпз «Ргозжііа зизиіаззеав
>) ІоІІвІга-БІізсЬ^
202
66
«і і«ґ ийЗЗН аиї йсг Кгіт аіп тй£Ііс}ізІ єсзсИГозяспс'з Зісйішіяз'-
* х
^е
ги зсЬаїГеп, Вежеісклепй Гаг йгп зсіїоп йатаїівеп Ссзатіеіп-
йег «Тиіеп іп дог ОйБЗН Ізі, ЛаВ дег йаЬеі уоп й©п Ног^п сі^спз
к КзіПгоІІогбапІзаііоп $езсЬзГ1апс 50£еп. "Козей", еіпг Опіог-
а>®
л^іе11ип5 йез ККЖ), іп киггег 2еіг уоіізгапйія * оп «Гийеп ЬсИ^ггзсЬ^
Я
* 0 ЬаирізМоЬІІоЬ иа Діє Зеіі Зет Vе^з^а^кі; сівзе^зепДсп Кої-
1скііУіе:гип£ («и 1928) зіаіігіпйепйе <Гц<іепапзіе<11ипб аи£ й&г Кгіш,
$іп£ £а8* ппг ги ^8*гп йег УоІкваєиЬзсіїеп ипй Таіагеп. Іт теезі;-
Іісіїеп ипд шііі1ег«:п Теіі йег Біерре шиззіеп вапге йеиЬзсіїо Обг-
ісг $егЗиті ипй йеп «Тигісп (ІЬегІаззеп теєгйеп. йейосЬ бети теіе іп
«ВітойзЬяп
* тіззіапя аисЬ аиГ дег Кгіе йег УетзиоЬ, аиз «Тидєп еіп
Ваиеглуоїк аи тасквп, Вегєііз 1939 ІеЬг^п уоп йеп 65 ООО «Тшіеп. аи£
аеГ Кгізх 44 000 (а.з.їазі 70 м.Н.), пиг іп йеп Зіайісп Зіиїогорої,
Зеетазюрої, КєгізсЬ, .Гетерайогіа, «ГаІНа ипй Р^ойозіа, Аи£ йот Ьапйе
ЬС'іаіібип зіе 5ІоЬ Иаир^засЬІісЬ поеіі аіз Уегтееіісг егоззег Ба^ог
хіпй УегІеІІегзЬеІІеп, тео зіе йигсЬ йсп Ап- ипй УегкаиГ Ьсзопйегз
уоп Мап^еїтеаге ипй ВсйагТз£Є£апя£ап<іеп ІЬге *У іісЬсгвєзсЬд:£* о Ье-
ігіекип.
Уоп йеп ЗХайХеп аиз теигйвп іп йсг Хгіп з&аіііс&о Ьи-Вспз
*
*
$сЬієіе Ьаїй уоіізіапйі^ уоп йєп ^ийсп ВеВгггзсЬі '^аг^п оіггдаї
діє Уогзіігс-пдсп уоп оіпгоіпап Котпхіззагіаісп зсІЬзі киіпе «Тийсп,
зо теагеп єз йіс УеїЧгєІег одег йіс огзісп 2екгеіаге.
Уеп йгіп а1І£апеіп ви йоп ^ийєп вегаМіеп КгіпіІзсЬакап
(еітеа 6 000) ІеЬіеп йіє НаІГіе иЬоглІевопй іп БітГсгорої
(2 500) ипй іп КагазиЬагзаг ♦ ІЬге Аизаегаипв гизаттаппіі йсп сі-
вепїІісЬеп іїи<3йп илй й<=п гіееипегп аиГ йсг Кхіїа егГоіего 1т тес-
зепііісіїеп Віз АпТапв: ВегетЬег 1941.
Віє ЕіпЬезійІіипв йег ИгігзйзсВакєп ип<3 йег 2і&зипеґ іп
<1°.5 ЗоЬіекзпІ йег ;Ги£еп еггє&
о
* Ьеі йсг ВеуНікйгипб кеіп Ьооопйс-
ГС5 АиГзеЬеп. 1
ВА К 58/697
203
№32
Посилення національного руху опору
204
і силу, українське питання все ж залишається найважливішим
йа Сході Європи”. А в іншому місці: “У вирішальній боротьбі
за долю європейського Сходу не знайшлося місця для українців,
які мають на це найбільше моральне право, бо вони вже понад
20 років ведуть боротьбу проти червоної Москви”. Або: “Українці
не будуть боротися за чужі інтереси як найманці, як сучасні
тирольці Сходу, вони підуть на боротьбу лише за свої права на
самостійне політичне життя”. А в кінці тексту: “Української
суверенної держави нам ніхто не дасть. Ніхто нам не дасть її
добровільно. Але це є справа всіх українців, їхньої гідності, їхньої
праці, їхньої боротьби, яка потребує жертв, продовжувати дії до
тих пір, поки з крові, з волі і з сили української нації, з її духу
та її діяльності буде збудована українська держава. Наша сила є
в нас самих!”
б) Рух Бандери
3.5.42 . у Києві була видана 15-та листівка руху Бандери у
336 примірниках. Листівка містить заклики організації, об’єднані
у 24 пунктах.
2.5.42 у селі Понебель, в районі Рівного, відбулась нарада
окружної організації групи Бандери. Були присутні обласний
бандерівський провідник у Волині * Остап, його ад’ютант
Чорний, Володимир ** Кубринович і 3 інших особи. Остап при
цій нагоді ознайомив з наказами вищого бандерівського
провідника для Волині-Поділля ***Приймака, який керує рухом
з Сокалю (Генерал-губернаторство). Він наголосив також, що
бандерівська діяльність в районі Рівного повинна бути посилена.
Остап оголосив на кінець наказ Приймака, згідно з яким
найближчим часом треба оглянути і почистити всю приховану
зброю.
205
15 7
- 5 -
/З
•рів маегаУлпазЬеу/евипК іп бет Цкгаіпо.
а)
Ат 2>.5
42
* Кіе баз !}• Ріибкіакі бет Ьеіпук-
шитбе іп *
Ве^овивБ і11 еіпет Ааііазе уоп 190 Ехотріагеп етГаззі. Ез Ье-
капбеїі біе Такі$кеіі без икгаіпізскеп Какіопаїізіеп Мукоіа
Міскпо
бкі>
*
Бет Рипкііопатксгрет Лет Ме1пук-Ветге&ші£ каЬ зіск іп
Іеігіет Зеік Vе^£^бВе^і. Ез тдітде Хезібезіеіііг баВ Ривкііовате
(Пезет Оттаві з аііоп ійт діє Ве¥о1кегішє Ьезііптіе ЬеЬепзтіііеІ
тегзскокеп какеги
Ат 25<5Л2 Ье-ЬзісІїЬІБіе бет иктаіпівске Киїіигуетеіп иРТоз-
иііа” іп Скатко
* оіпе РекІіита-Аизз'ЬеІІшіб ги ^етлпзіг.ііеп. Віє
АиззіеПипк * итбе піскк аиєеіавзеп, ба Ме1пук-Апкап§ет іп Лат
,,Рго8Vііа” Гйкгепб каіі$ зіпб.
Віє ОгйпбипБ еіпез иктаіпізскеп РгаиепкіІГеуегеіпз ізі еЬеп-
отбеп, ба діє ееріапіе ОгйпбипБ топ без? Меіпук-
Гаї Із аЬєеіекігЬ *
*еєипв
Ве аизбіпБ»
Іш Йеіскзкоішаіззагіаі Цкгзіпе (5е1ап$іе діє ЗсктіХі "Зитпіа",
От£ап йет Отвопізаііеп Цкгаіпізскет Наііоппіізіеп, Ше^пі «ит
УегЬтеі'Ьипб» 121 діозет БсЬтіГі кеіззі ез и, ?.•: "ОЬшокІ ігвіпсіе
КгаХіе 'Ьешйііі зіпд, ипзете паііопаїв СезскІоззепЬеіі ипд РвзкіБ-
кеіі ги зетзкдгєд, ЬІвіЬі діє икгдіпізоке Ета^в доск діє * іокіів-
зіе Его$е іт Озіеп ВиторлзЛ Спд зп апдетег Біеііе: ”Іп дет епі-
зсЬ.еідепдбп КалрГ ит ааз Зскіскзаі дез еигораізсіїеп Озіепз Гзпд
віск кеіп Паіг Гйг Цкгаіпег, діє дпгпиГ баз бтоВіє тотаїізске
Нескі кг.кеп, да зіе деп КатрГ $ебеп даз гоке Мозкпи зскоп зеіі
иЬег 20 «Тактеп Гіїкгеп/
* Одег: "Віє Нкгаїлег *егдєі віскі Гиг Гтетдє
Іпіетеззеп шіе Ьокпкпескіо катріеп, аіз тодегпе Тітоіег без Озкепз#
зіе *егдоп іп деп Котрі §екеп пиг Хиг ікт Кескі аиГ еіп зеїкзіап-
ді£оз роїііізскез ЬеЬеп.г* Шд ат БскіиВ дег БвкгіХі: ПШпеп
іктаіпізскеп зоиуетапеп ЗЬагЛ * ітд ипз кеіпет векеп, Метапд * ітд
ікп ипд Ггеігсіїїіе $екеп« Роск ез ізі 8-у:ке ?.11ег ІЛстаіпег, іктет
^итдІБев Наїіипб, ікгет Ахкеіі, ікгез Оріегз, ікгез КотрГез» дег
кеіпе ОрГет зскеиі, діє Акііопеп зоїоп^е зи хгідеткоіеп, кіз аиа белі
ВіігЬе, аиз деи №Н1еп цпд дет КтоГі дег икгхіпізскеп Каііоп, виє
- / -
206
158
ВА К 58/697
207
№33
Нова інформація про ОУН-Бандери
(-)
208
Особливо слід визначити такі рекомендації:
1.3 метою уникнення роздрібнення сил — активна боротьба
лише проти Москви.
2. Щодо Німеччини — лише крокувати на місці, вичікувати,
берегти сили, жодних непотрібних і нерозумних акцій, але
внутрішня і організаторська підготовка та розширення мережі
ОУН, Щоб у кінцевому результаті у слушний момент змогти
сказати “останнє слово”.
Далі докладно розглядається, як розгорнути мережу групи
ОУН-Бандери, зміцнити позицію ОУН всередині, особливо через
зайняття всіх впливових постів (наприклад, вихователів молоді).
Спостереження останніх місяців свідчать, що вже здійснюються
систематичні дії згідно з цими директивами.
Слід відзначити і нову форму пропаганди у гумористичній
формі під заголовком “Що люди кажуть”. Вплив на настрої
населення з боку ОУН виражається в особливо їдкій, ворожій
до німців тенденції.
У Володимири! (зона коменданта поліції безпеки і СД у
Рівному) був заарештований помічник лісничого, який активно
працював в інтересах руху опору. У цій самій місцевості керівник
місцевого відділу біржі праці Сарни спробував підпалити шафу,
щоб знищити справи про український рух опору, які знаходились
в ній. Пожежу, однак, змогли вчасно загасити. Огляд матеріалів
триває.
У районі Здолбунів в останній час членами бандерівської
банди з 5 чоловік були вчинені вбивства поляків. Вірогідно, ця
група вчинила також акт саботажу на залізничній лінії Львів—
Київ. У зв’язку з цим до цього часу були заарештовані 29 осіб.
За повідомленням начальника поліції безпеки і СД у Крако
ві, згідно з наказом бандерівської групи, виданим у Львові, на
30.6.42 (річниця урядової заяви Стецька) призначені закриті
сходини клітин, на яких:
1. Має бути зачитаний наказ крайового провідника Даміана
Дмитра (мабуть, Климів
).
*
2. Мають бути виголошені промови про значення 30.6.
11941 р.].
209
Далі передбачені святкові Богослужіння і збирання [грошей]
для національного фонду. Місцеві проводи повинні подбати
про масову участь у Службах Божих. У наказі, який має бути
зачитаний, “новим окупантам” або “визволителям” ставився у
вину арешт українських активістів, які загинули смертю муче
ників. Запобіжні заходи [поліції безпеки і СД] проведені.
У Житомирі виникла організація “Вільні козаки”, яка про
тиставляє себе Бандері і Мельнику, але так само виступає за
самостійну, вільну Україну.
До цього слід зауважити, що в даний час в середовищі
козацької еміграції
* на території райху і Генерал-губернаторства
проявляються явища розколу, які привели до утворення
“Українського національного козацького руху” (УНКР). Пода
ний тут запит щодо дозволу для цієї організації підписали
генерал-майор у відставці А.Вовк, магістр юриспруденції,
підполковник у відставці А.Кузьмін; полковник у відставці
Б.Чміль та інженер Т.Лось. Дозвіл для цієї організації, яка поряд
з козаками повинна приймати і українців, а свою сферу діяль
ності перенести в Україну, поки що не передбачається.
210
4 Vа и
Ю уиЛіЩь
уегігісЬеп Гегпег еіпе Негбе уоп і 300 Зскаіоп, уегіеізіеп еі-
пєп 2скаіег ипсі епііШігіеп еіксп гетєііеп, Регпег гегзргеюеіе зіе аи£
аес Кагзск паск Койте! Ьеїіпбіісіїе ипа їііг баз Веісії ЬезїіпшіЬє Дгкоі-
їьгігалзрогге.
Аиз аєш Оезавіеп ет£іЬї зісії, баЗ біе роїпізске ^ібегзИапаз-
ЬетгеБипй діє Таіі#кеії іп бей екетаїз гиззізеЬоп СеЬіеїеп іт Вііскеп
а&г аеиЛзсІїеп Ргопі аіз/ееіаіігіісіїег ипа. ІпзЬезопбехе аіа егІоІ£ГЄі-
с>ег апзіекі, аіз біе Вихсіїііііігипб уоп Теггог- ипб ЗаЬоїавеакїеп іт
Ос-пєта 1&ои?єгпетегЛ шзіог бсп Аи$еп дег беи^зскев ЗіскегЬеі^зроІігеі
ипа аса 5Г«. Всі бсг Уегзекіазопііеіі; игЛ копзрігаїіуеп Ве£аЬші£ аег
роїеп зїеіії ааз Аиґігеїеп роІпізсИег Запбеп ипа бетеп 2изагшеп£є—
кс-п пііі Ьоізспєтеізїізсіїеп Рагіізапеп сіпе пеие, егпзікаіїе СгоГакх
іп аес- ипіег беиЛзсІїег 2іуі1уег’яа1гип£ зіекепдеп ипб ііїг Йеп КаоЬ.-
зсЬиЬ зо аиззегогаєпгІісИ у/іеЬЬівеп СгеЬіеі йаг.
ОкгаіпізсЬе УіаегзіапазЬеу/ееипе?
Еигсії йеп Конипапдеиг аег Зіскєгйеіізроіігеі ипа аеа 8В іп
Нетто ігигае і11е§а!ез ^а'Ьегіа! ієх ОЦМ-Вапіега-Сгирре зісЬехвезІеІіі
ааз ггісЬїійє ртоЕгаттайізсВе Яеізип^еп зиг І11е§аіеп Такіік аег Вап-
аега-Веете$ип§ епіііаХІ.
Зо «іга іп еіпег 5сИгі£і а.из£еГйіігг, бав зіск Ііе ОЦН £е£еп-
ііЬсг аадегеп УЗІкегп, аїзо аиск Боиізсійапа бевваііЬег, пасії дегеп
Уегкаїгеп кит Гга$е аез Зе1Ьз1агЛі£кеігз«7і11єпз аег Окгаіпег гіскіе.
Вег Кгіе£ Ьтіп^е іеп Уогіеіі тії зіск, йаЗ Веиїзскіапа йеп аГЬев
Реіпа аег икгаіпе, Мозкаи, зегзсЬІа^е, апіегегзеііз егвеЬе зісії
аЬег аег Наскїеіі, а=іЄ ааз ^Іеіске Веиї^сіїїапа зіск Теіпаїісії %е&еп-
йЬег ает £еГозїапіі£Єп икгаіпізскоп Вїааї зіеііе.
Везопієгз ИегуоггикеЬеп зіпа їоі&епає Іеїзип^еп:
1. 2иг і’егтеіаипв еіпег Кгзіїегегзрііііегипб акїіуег Кагорі пит
£Є£еп Мозкаи.
2. Се^епикег ВеиізсІзІагЛ пиг аиі іех Зїеііе їгеїеп, аЬюаг^еп, аіе
Кгаіїе зспопеп, кеіпе иппоїі£еп, ипкіи^еп Акііопеп, аЬег іппегє
ипа ог^апізаіогізске УогЬогеігип& ипа Аизіекпине аез Кеїгез аег
СПК, ит зскііеззііск ’іт £ееі§паіеп Неїїрипкї "іаз Іеїзїо ‘ЙГогі
геаєп ги к<5ппеп.
*
^еііег \уіга дапп еіп^екепа ааг£е1о£ї, ілгіе іаз Кеїг аег ОШ-Вап-
йега-Пгирре аиз^езроппеп, аіе Вїеііипв аег 0П?< іт Іхтегеп, іпзке-
зопаєге сигск Везеігип^ аііег сіПхіиззгеіоЬеп Розїеп (г.В. аіз Ди-
Єопаеггіекег изУ?.)Т £еіезііді шегаоп зоіі. Віє Яаіігпеїшапєеп аег
Іеігіеп ІЛопаіе ег$аЬеп, баВ Ьегеііз зузїетаїізсії пасії біезеп Ніокі-
211
- 5- ЗО
Ііпіеп уегїакгеп игіга.
НегуоггиііеЬєп ізі аиск досЬ еіде пече Аг * уоп Ргора^апда іп
Ьіипогізгізсіїег Рогт чпіег йег СЬсгзсдгіГі ’ІЗГаз діє Ьеиіе завий".
Віє 5сіішип£зЬееіп£1из5ип£ Лег Вс *усікзгип£ Лигскаіе ОуїТ Ьеїідааі
Лагіп ід ЬєзопЛегз £еЬаз8І£ег аєиізсдїеіпаїісйег ТепЛепз ікгеп Аиз-
йгиск.
Ід їпіойішегеіг (ВегеїсЬ без кагз.ЛЗРиазВ ід
Нотап) теигйе сіп ЕіІГзГбгзІсг Тез і £еп епітеті, бет віск акііу Ліг. йіе
^ідегзгапазЬегсезипб Ье *
аЬі§і Иаііе. Іп £ІоісЬсп Огі уагзисіїге аиск
Лс-г ЬєіЛег Лег йогії^еп Аиззспз
е11е
* без ДгЬеіізатіез 3 а г п у еі~
неп АкгепзсЬгадк іп ВгапЛ ги зейгеп, ит Лагід .ЬеІіпЛІІсІїе АкЬед иЬег
Ліс икгаіаізсЬе ¥Гіасгз1ап<І5Ьегсе£ип£ ги уегдіскіеп. Ваг Вгапй копдіе
ЛсйссЬ гєсИїгеІЛіе ееІозсІгЬ игегсіеп. Віє $1сіі1ип£ Лез Маіс-гіаіз Лаи-
егі ап.
Іт Кгєізее’Ьіеі 8йо1Ьипо«г тігсіеп ід Іеіх^ех1 2еі1; уод еіпег
5-корлі^еп Вап<іега~Вап(1е Могйе ап Роїеп Убгикі. УептгЬІІсЬ іві уод
Ліезег Сгирре аисЬ. еіп Закоіавеакг аиГ йаг Еі$епЬаЬпз1;геске ВетЬєг$~
Кігте уогиЬі теогйбп. Іп йіезет 2изаипепііап£ ^игйєп Ьізког 29 Рєгзопеп
Гєзо^епотшеп.
ІТасЬ еіпет Вегіскг дез ВПі.аіРиДЗІ) Кгакаи зіпй пасії оіпет іп
ЬєтЬетб егГаВіеп БеїеЬІ <іег Вашіега-бгирре Ліг йєп 30.6.42 (іаЬгбз-
бєг Р.е£1е гип£зегк1агип£ даз 5 г а с 3 к о )§05СІіІ05 5ЄПЄ Зизат-
тепкидГІе а&т 2е11еп ап$еогбпе1, іп Дапеп
1. еіп ВеТеМ йез Ьап(іез1еі1;егз Рат5 ет> В ш у і г о (теаЬгзсІїеіпІіск
К 1 і ш і у ) уегіезеп пай
2. ¥огїгй£є ііЬег діє Веаеиіипв <^5 30.6. #еЬа1іеп етегдеп зоїіеп.
Регпег зіпа ГеіегІісИе Оог^езііепз^е ипа башпіипееп Ніг дєп
КаїіопаІГопа уог&езеЬеп» Віа сгіІісЬоп Беііип£еп зоїіеп Ліг таззеп-
ІіаГгг Веіеі1і§ип§ ап аеп Ооігезаіепзгеп зсгееп. Іп Лет уоггиіезеп-
Леп Веїекі етігЛ Леп "Иеиеп Оккирапіеп
* Ьегтс. •Веігеіегп" Ліе Гез1~
пакте уоп икгаіпізскеп Акііуізієд, Ліе Леп МахЧугегІоЛ зіагЬепгуог~
^охсгГеп» Уогкеи£ип$зтаВпа&пеп зіпй зеЬгоГГеп.
Іп 51111 отіг 151 еіпе Ог^апізаііоп "Ргеіє Козакеп® аи££сіаиоЬі»
Ліе зісп Вапйега ипй Меіпук віеііі, акег еЬепГаїїз Ліг аіпе
зеПззІапЛіее Ггеіе Цкгаіпе еіпігіїі^
Еієгги ізі ги Ьетегкеп, йаВ зісії г.21. іппегкаІЬ йог Козаксп-
Еті§га1іоп іт Кеісіїз- аіпзспііеззііск РгоіекІогаізвеЬіеІ $ра1іипбЗ~
сг5сдеіпип§еп геі£еп, йіе гиг ВіІЛипе Лег •Цкгаіпізсіїеп Яаііопаїсд
Козакєп-Веягееипд" (ШІКВ) беЛіЬгі ІіаЬеп. Вег Іііег У0ГІ1е£епЛа Апігав
аиҐ Іи1а$зип£ йісзег 0г£ал1заііоп ізі уод Оедегаїиа^ог А»В<А *^ оп^»
Ма§.^иг. А. К и з т 1 п , ОЬегзіїеиІпапі а»В«; ОЬегзі а.Р. В-
212
31
- 6 -
ВА К 58/698
213
№34
Позиція бандерівського руху супроти Німеччини
(...)
214
обговоренні навчання заявив, що йдеться не про те, щоб окремі
партизанські групи здобували часткові перемоги, а про те, щоб
партизанська боротьба взагалі розпочалася, тільки тоді може
бути досягнутий загальний успіх. Більшовизм завоював свою
владу також лише завдяки партизанам і агентам. При правильній
організації це має вдатися і цього разу.
З постановки мети — створити більш широку базу для
бандитського руху, очевидно, вчинений наскок, який в одному
випадку був скерований проти групи українських робітників,
завербованих для робіт у Райху, що знаходились на шляху до
збірного пункту. Робітники відразу розбіглися.
У Володимирці в багатьох місцях була наклеєна листівка,
яка закликала до саботажу вербування робітників для Райху.
Керівник біржі праці у Сарнах, який заховав винуватця, був
заарештований. Він був секретарем українського руху опору.
При ліквідації бандитського угруповання у Чемерівцях були
заарештовані 15 осіб, серед яких заступник бургомістра, керівник
відділу шкіл і освіти, директор школи і кілька вчителів, при
чому вперше було зафіксовано, що комуністи і члени українсь
кого руху опору ОУН-Бандери опинились разом. Заступник
бургомістра і керівник від ділу шкіл і освіти належали з 1925 року
до комуністичної партії, всі інші заарештовані були членами
бандерівської організації “Просвіта”.
У Піддубцях, район Луцька, був взятий під варту начальник
української охоронної поліції (шуцманшафт), бо він серйозно
підозрюється у звільненні з в’язниці заарештованого бандерівця.
За наявними на цей час даними вся тамтешня охоронна поліція
знаходиться під впливом бандерівського руху.
У Камінь-Каширську 3 члени української охоронної поліції
зі зброєю без дозволу залишили місце служби. Як виявило
розслідування, вони вчинили втечу, щоб взяти участь в утворенні
Українських націоналістичних груп.
Групою Бандери поширюється нелегальний журнал “Бюле
тень”, № 4. Одна зі статей являє собою вмілу спробу поступового
настроювання українського населення проти німців. Особливо
Цікавим є виклад ймовірних політичних намірів Райху стосовно
Українства. Між іншим, говориться:
“1941 рік приніс зміну. Один тоталітаризм зник, інший
зайняв його місце. 9-місячна практика показала, що на сході не
наступили істотні зміни. Тоталітаризмом, особливо тим другим,
215
ми займаємося через те, що він стосується ставлення німців до
української нації. У своїх засадничих цілях обидва вони є
подібними, лише тактика відрізняє їх. В обох випадках під
привабливою маскою — з одного боку, соціалістичного раю, з
другого боку, щасливого життя у “новій Європі” — ховається
ворожий для нас імперіалізм”.
А в іншому місці:
“Німці намагаються захистити себе від значного приливу
чужої крові. Але щоб закріпитися на Сході, вони бажають зрости
за рахунок певних елементів з уярмлених націй, що вже сьогодні
можна спостерігати (дозвіл укладення шлюбів з литовцями,
латвійцями, естонцями і т.д.). І серед інших націй знайдуться
елементи, в яких “германська кров” змусить зробити ставку на
кусень білого хліба”.
Далі в статті говориться:
“Помилки нав’язування поневоленим власної духовної
постави німці вже більше не будуть припускатися. Але які засоби
будуть застосовані у нашому випадку? У першому випадку
українська нація буде деполітизована, в неї викрадуть політичні
ідеали, віру у можливість побудови власної держави. Знищать
носіїв ідеї незалежності. Після ліквідації активістів, за планом
нових правителів, може залишитись неосвічена маса, потрібна
як робоча худоба. Другим засобом є політика експлуатації,
побудована на основі зменшення життєвого рівня аж до тих
меж, коли людина в стані заробляти лише мінімальні засоби
для власного прожитку і більше не має жодної можливості,
бажання і сили думати про щось вище. Вже зараз, у перший рік
нової окупації, голодують цілі країни, які раніше вважались
коморами продуктів. Цей голод погнав сотні тисяч на роботу в
Райх. Такі засоби будуть мати наслідком неминучий занепад
національної культури”.
Підсумовуючи, у статті сказано:
“Кожний українець повинен бути свідомий того, що жодна
нейтральність, жодна лояльність, жодне достосування не вбереже
ні його самого, ні його дітей від рабства, бо порятунок полягає
лише в перемозі його власної раси. Власна держава може бути
збудована, однак, лише через зусилля і кров мільйонів членів
нашої нації під керівниг гвом революційної організації. Тому
необхідно зробити все, що посилить нашу могутність, і уникнути
всього, що її може ослабити”.
216
82
- 4 - ЬІ^иїІІУп.
іЛсгаівіасИе 7іДегзі;апДзЬеУЄкипк.
НасИ МеІДип^еп аиз Коигпо Ьа$ зіск Діє зеіі Іапссгсг 2еі1
іпі Кгеізе КоЬгуп апкаІіспД? Раг^1запспіа1;ібкеіі піт аиск іп
аіо ііЬті^оп погДї/єзІїісІїгп. КгеізвеЬіеіе уоп ^оІкупісп/роДоІіеп
аиз^сДекпі.
Віе гакітіск аиГігаі^пДеп ВапДеп зіпД уот $епегаІ£оиуег~
пешепі ЧЬєг Дсп Ви»? кагиЬєгзеї/ескзеІі. Віє Ве«аіГпші& аег Кас
пії Ььзїекі еіпЬеііІіск аиз Зетіекггп ті і аЬкезабіеш ЗсіїаГі ипД
ЬаиТ, зо Да£ Діс ^зГїеп игЛзг Дєг К1еіДип& УЄгЬог£еп
«егДеп кЬппеп< 5о юзгДє іл Кгеізе УІаДіпіг-’^оІупзк єіп Ваиегп-
$еЬо£1 Vоп 5 ВапДііеп ІіЬсг^аІІеп, Діє шіі уегкиггієт С-з«гЬг
аизбегіізіеі; теагеп ипД аиз Зет Сепегаїєоиг-егпетеп'ї зіашшісп
*
2и Діезеп ВапДзп каЬеп віск пвиегД1П£5 зош^еіізск^ Г&И-
зскігтзргіпв&г £езеШ.
Ікге АпбгіГ£є зіеііеп каирізаскіісії аиі Діє Зібгип^ Дез
РегпзргескуегкеИгз аЬ. УегзскіеДепіІісії ушгДєп Регпзргескіеі-
гип&еп ЕЄґБсИпіІіеп ипй Регпзргесіїаррагаїе гег^гіітег^»
І2ігс АгЬеігзтееізе зскеіпі аЬег уогегзі ДагаиГ
ги зеіп, Діє ЯійєгзгапДзЬеіїегипе аиГ еіпе Ьгеіієгє бгипД1а£е
ги зіеіієп. Іт 2и$е Дог ЕгтіІНип^п еіпе икгаіпізске
Лиї,згапазЬС’яЄ£ип£ іп Катепє^г-РоДоІзк теиг&еп еіпі^е Ьекгег
їезі^епоіппіоп, гоп Депеп еіпег Ьеі Дег 5ски1ип£8'ЬеБргео1іип£ ег-
кіагі Ьгііе, ез коште пісЬі Дагаи£ ап, баб еіпгеїпе Рад’иіза-
пепвгирреп Тсі1ег£о1$е вггіп&еп, зопДегп, ДаВ тіі Деш Рагїіза-
пепкатрї иЬегкаирІ Ьо^оппеп «гегйе, пиг Дапп кбппе еіп (твзаті-
егіоіе Ьсзскіейеп зоіп. Вег ВоІзокеМзтиз ИаЬо зеіпе Маскі
аиск пиг Дигск Рагіізапеп ипй Аяепіоп еггип^ап. Ваі гісігіівег
Ог^апізаііоп тиззе ез апсіх Діезгаї &е1іп£еп<
Аиз Дог гіеізеігип^, Дег ВапДепЬеі\ге^ип§ еіпе Ьгеііеге
$гип61а$е ги зскаТієп, ізі оГіепЬгг Дег НЬегТаІІ ипіегпошіеп
%’огДеп, Дег оісії іп еіпе2- Гаї! ее^еп еіпе Сгирре ап£етеогЬгп<_г
икгаіпізсіїег АгЬеіизкгаїхе Гиг іаз Нєісії гіскіеіе, Діє зіск
аиГ Дек »7е&с сиг Заізліеізіеііс ЬеіапД» Віє АгЬеіЬзкгаїіе 1іе~
?еп зоГогі аизеіпапДег.
Іп Яо1оДі®іГ2 игигДе ап теЬгегєп’ЗіеІїеп еіп РІи^Ьіаіи
ап£езсп1а$еп, Даз гиг БаЬоііегип^ Дег АгЬеі1егап\УОгЬип£ їііг
Даз Кеіск аиі'.ГогДегіг., Оег Ьеііег Два ДгЬеійзатіез іп Бату,
Дег Деп Таіег Ьс*.ЧегЬег£і каііс, гтігДе Гозібопотшеп. Зг «аг
Зекгегаг Дег икгаіпізсл^п ТНДегзі;апДзЬе«Є£ип£,
217
83
- 5 -
218
84
- б -
упд ап аадєгег Зісііе:
•Ріе Веиізслеп зіпд Ьетиіі
*
, зісії тог ЬеігасЬХІІсЬеа гиїіиВ
£геюд.=п Віиїєз ги зсЬцізеп. ІТш зісИ. аЬег 1т Озіеп ги їезіі-
$еп, теоііеп зіе зісМ аиї Козіеп ветеіззег Еіетепіе аия деп ип-
іег^'сЬіеп ілаХіопеп тєг£гбззегпг -«аз зсЬоп Ьеиіе за ЬсоЬасЬ-
ип ізі (Хиіаззипб топ БігезсЬНеззип^еп тії Вілайєта, Іеігеп,
Бзіеп изет.). Лисії Ьс-і апдегеп Каііопеп (ги діезеп ееЬотеп
зиск гсіт) етегіеп зісИ Еіетепіе Нпдеп, Ьеі депзп даз •Ссгта-
пепЬІиі" аиї леійогої зріеіеп теігд."
Яеііег ІіеіЗі ез іп бет Агіікеї:
"рсп ГеЬІсг, деп ПпіогЗосМеп ІЬге еі^епе £ЄІ5Іібе Наїїипб аиГ-
*
2из
;іп£еп, теегйеп діє СеиіасИеп пісМ иеііег Ье<екоп. 7аз іііг
Міііеі »1гд тап аЬег іп ипзегеха Раїіе апігепдеп? Іт егзіеп Гаїї
етігд тап діє икгаіпізокє Хаііоп єпіроіііізіегап, іЬг діє роіі-
іізсіїєп Ідеаіе гаиЬєп, деп СгіаиЬеп ап діє МЗ^ІісЬкеіг дег Бг-
гісіїїипв еіпез еівепеп біааіез
* Май ігіМ діє Тг£&ег дег ПпаЬ-
кап£івкеігзі(іее тегпіскієп» Касії дег Ьідиідіегипв дєг Акііті-
з геп капп пасп дет Ріал дег пеиеп НеггзсЬеі
* діє ипбеЬіМеІе
Мвззе, діє аіз АгЬеіізтіеЬ пЬЧІ£ і$і, ЬІеіЬеп. Ваз гжеііе Мі€-
іеі ізг діє Гоїііік дег АизЬеиІипз, аиїзеЬаиІ аиі дег Сгипйіа-
£е дег НегаЬзеггип^ дєз ЬеЬеп5я€аадагдв Ьіз ги деп Огепгеп,
*с дег ¥епзоЬ пиг іп дег Ьа^е ізі» діє ^егіпвеп Мііїсі £ііг
зеіпєп ЬеЬєпзипгегЬаІі ги тегдіепеп ипд кеіпе Мо8ІісЬкеі1,Ьивг
ипд Кгаіг теЬг ЬаЬ, ІіЬег НЬкегев пасЬгидепкеп, ЗоИоп Зеізі; іт
егвгеп ^кгє дег пеиеп ОккираМоп кип^егп £апге Ьапдєг, діє
ГгиЬег аіз вреісЬег £а1Хеп« Віезет Нип^єг Иаг Нипдсгігаизспде
гит АгЬеіІзеіг.заіз пасИ дєт КсісЬ зекгіеЬеП' Віезе ШЛіеІ т/ег-
деп деп иптеггеідІісЬеп 2егїа11 дег паїіопаїеп Киїіиг гиг Еоі-
бс ИаЬеп.*
ЯиБатліепГаззепд ЬеіВІ ез іп дєт Атіікеїх
Медег ІГкгаіпєг тизз зісії Ьегсиззі теегдеп, даВ кеіпе ХепігаХ і-
гег, кеіпе Ьоуаіііїг, кеіпе Аправзипе ілгодег ііт посії зеіпе
Кіпдєг Vо^ дег КпескгзсИаїі ВедааНгеп теігд, да діє Веііипв пиг
іт 5іе§е зеіпєг еі^епеп Наззе 1іе£і. Вег еі^епе Зіазі капп
аЬег пиг дигск діє Апзігеп^ипб *ипд даз ВІиЛ топ МіНіопєп ип~
аегег Хагіоп ипісг дег РШігипє дег гетоІиХіопЗгеп Ог^апіза-
аиГ^еЬаиі теетдеп. Вагилі тизз аііез £еіап шехдеп, «аз ип-
зеге Масіїі згагкг, аііез тегтіедеп туегдеп, «аз зіе зсЬ^аскеп
капп.
*
ВА В. 58/698
219
№35
Відзначення першої річниці Акту ЗО червня 1941 р.
(...)
220
поширилася вістка про відновлення української
держави. Виконуючи волю українського народу, ОУН
під проводом Степана Бандери 30.6.41 у Львові
здійснила історичний акт проголошення української
держави. За наказом Степана Бандери, Ярослав
Стецько у Львові утворив український уряд, і під його
керівництвом розпочалось в країні у невтомній праці
заснування молодої держави, в одному ритмі забилося
українське серце. В єдиній волі запалився український
народ, лише одне керівництво було визнане і лише
йому служили. Зорганізувались військові школи і сфор
мувалась українська поліція. Ця гігантська державо
творча праця не відповідала політичним воєнним
планам нових “визволителів” України. Тому по цій
великій праці був нанесений удар. Керівник ОУН
Степан Бандера і шеф українського уряду Ярослав
Стецько були заарештовані. Українське державне
будівництво було силою ліквідовано, а замість нього
прийшла знайома нам всім чужа система. Все більше
арештів відбувалося, пролилась кров...
Друзі націоналісти!
30.6.41 довело цілому світові, що
а) українство має власні ідеї, воно вільне від
коливань і готове виступити проти кожного, хто прагне
перетворити наш край у колонію, а наш народ — у
рабів;
б) українство боролося і бореться за власну дер
жаву, а не за нову Європу, і буде боротись далі;
в) українство, на противагу облудним заявам воро
гів, в стані власними силами створити державу;
г) українство будує своє майбутнє на капіталі
власної крові.
Друзі націоналісти!
У Східній Європі продовжується боротьба між
старими гнобителями України і новими кандидатами
на їх роль за неподільне право пригнобити український
народ разом з його мовою і його величезними скарбами.
Земля стікає кров’ю, в пожежі лежать її міста і села. У
221
тюрмах старих і нових окупантів піддаються покаранню
тисячі з найкращих українських активістів і вмирають
мученицькою смертю. З нагоди річниці пам’яті вели
кого акту 30.6.41 я закликаю вас:
стійте ще міцніше під Вашим проводом. Пам’ятай
те, що Україна знаходиться напередодні прийняття
рішення. Готуйте себе і весь народ. Хай живе Само
стійна, Соборна Українська Держава. Хай живе Степан
Бандера.
Слава Україні”.
222
110
- з - ?.£ /8^
тпсгаіпізокє Ждете ІапдзЬеуе£ип&.
Іп Мппіаа шитбеп сгпеиі Напдзеііеі дег Цктаіпізскєп
і7ібегзІалдзЬе¥іге£ип£ уєгієііі» ЯаЬегез ііЬег діє Таїег коппіс
ЬізЬег піскі іезІеезіеІН ягетдєп.
Іп Скатко» іуигбеп теиііеге 3 Ап£екбгІ£Є дег икгаіпізскєп
Йіііз їезівепоттеп. Віє Гезібенопшіепеп каііеп іпзвсзаті 34 ап-
йеге ЩИатаппег, діє затіїіск егвгіїіеп теегдеп коппіеп, гиг
Всзсгііоп ап£езііГ£е£. Віє Резі^епоштепеп зіпб паоЬ АаваЬеп
уоп Адоніси уегдаскііб, їй *
* беп ео^єігиззізокоп Каскгіскісп-
дієвеі іаіі§ ги зеіп ипд діє АаїваЬе ги ИаЬеа, Діє Біапбогіе
деиізскег Тгиррепіеііе ипд Не Біагке .ег Тгиррєпіеііо іезіги-
еіе11еп.
2ит Сєдепкеп ап деп 30.6.41, ап бет уоп Вапбета-Апкап-
$егп іп ІетЬеГб бет ее1Ьзіапаі£Є иктаіпізске Біааі ргокіатіегі
нигбе, егІіеВ дег Ьапбезіеіит бет Огеапізаііоп иктаіпізоксг
Каііопаїізіеп-Вапдега-Венеіріпв- Іііт діє етееіикгаіпізокеп Ьап-
аег Ватіап С ту 1; г 1 і еіпсп Веїєкі, бет ат 30.6.42 Всі
деп ііЬегаІІ бигскгиїШігепаеп £екеітеп 2є11епгизаштспкипїієп
гиг Уєгіезипе коштеп зоїііе. Іп бет ВеїеЬІ ЬєіВІ ез и.а.:
пАт 30.6. ІаиП еіп «Гакг аЬ, аіз аиї бет Тцгте без
аііегіитііоііеп ЯігзіепЬегвез ЬешЬегб зіоіз йіе Рак-
пе Гіаііегіе, діє Раііпе дег игаїіеп Неггеп діезез
Ьапдез, ипд Аигск діє Аікег^еіієп Неї діє ВоІзскаТі
дог Егпеиегипе без икгаіпізскеп Зіааіез іп діє :7е11«
Веп йГіІіеп без икгаіпізскеп Уоікез уеплгігкііоііепд,
уоІІЬгасЬЛе діє ОСИ ипісг Зіеїап Вапдега аш
30.6.41 іп ЬєтЬег£ деп кізіогізскеп Акі дог Ргокіа-
таїіоп дез икгаіпізокеп Біааіез. Аиї ВеїеИІ Зіеїап
Вапбегаз Ьіідеіє «Тагозіа^ Б І е 3 ско Іп ВетЬег£
діє икгаіпізсіїе Ве£іегип£ ипд ипієг зеіпег Ьеі1ип§
Ьееапп іт Ьапйє іп ипсгтйдііскег АгЬс-іІ діє £гйпдип§
без Зип£еп Згааіе5,іп еіпет Такі зскіи^ баз икгаіпі-
зске Нога. Іп оіпгт 7і11еп їіашті’о баз икгаіпізсіїе
Усік, пиг єіпє Гіікгипб игигдє апегкаппі ипд аіїсіп ікг
тгигде бедіепі. Ез огевпізіегіеп зісії діє МІІІІаг-
зскиїоп ипд еа їогтіегіс зіск діє икгаіпізске Роїігеі
*
Віезе бі£апіізске зіяаіззскбрїегізске АгЬеіІ епізргаск
піскі деп роїііізскеп Кгіи§зр1апеп дег пеиеп "Веїгеіег
*
дег Пкгаіпе. ВезкаІЬ теигдо діезег егоззеп АгЬеіІ еіп
НіеЬ уегзеїзі, Оег Ьеііег дег'ОШ Біеїап Вапдега ипд
аег Скеї дег икгаіпізскеп Не£Іегип£ «Тагозіаю ЗіеЗоко
’дигдеп Гезі£епо!п2іеп. Оег икгаіпізске БІааїзаиТЬаи \уиг-
де тії Сєигаїі Іідиідіегі ипд ап зеіпе Біеііс кат еіп
ипз аііеп Ьекаппіез їгешдез Бузіет. Іттег текг Розі-
пактеп егїоіеіеп, ез ГІоВ Віиі..........
Категадоп Маїіопаїізіеп!
Вег 30.6.41 Ьекіез дег еапгеп *Ге1і, дав
223
* 9 -
а) баз Цкгаіпеїіит еі^епе Ібееп Ьезіїгй,
Ггеі уоп ЗсЬ^апкип§еп, ипб аиоЬ Ьегеіі ізі,
£б£еп Зебеп, бег ипзег Ьапб іп еіпе Коїопіе
ипб баз 7о1к іп Зкіауеп иткгапбеїп шііі, аиХ
гизйеЬеп
*
Ь) баз Цкгаіпег^ит к^трТЬе, катрїі ипб Піт зеі-
неп еівепеп З'Ьаа'Ь ипб пісМ іііг баз непе Еи-
гора тгеііегкатрїеп у/ігб.
с) баз Цкгаіпегішп іт (гезепзаіг ги беп уєг).осе
ней. ВеЬаиріип^еп бег Геіпае Такі# ізі, ті і
еі^епеп Кгаїйеп еіп Б1;аа15£єЬі1бе ги зоЬаїГеп.
а) баз Цкгаіпегіит зеіпе ХикипГі аиз? бет КарІЛаХ
без еі&епеп Віиіез аиїЬаиі,
Категабеп Наііопаїізіеп!
Іп Озіеигора теігд. дсг Кашрї ГогікезеІгЬ з^ізс&еп
деп аІХеп Пп^егагЦскогп йег ІЛсгаіпе ипй Йеп- пей
си Аютагівгп аи£ іИге Но Не ПЬег баз ипіеіІ'Ьаге
НеоЬі;, баз икгаіпізоііе Уоїк ги ипієгбгііскєп заагЬ
зеіпеп Йебеп ипб аеіпеп ип£сЬеигеп 5сИаігеп» Ез
*
Vє^Ь1и$е баз Ьапб ипб іп АзсЬе 1іе£еп зеіпе Збаб
іє ипб РбгГег. Іп беп СеГапепіззеп бег аійеп ипб
пеиеп Оккирапїеп їтегбеп ^аизепбе ббг Ьезітеп икгаі-
пізсіїеп АкІіУізгеп Ьезіга£і ипб зІегЬеп беп Магіу-
гегіоб, Апіаззііоіі без ^кгез£ебепк€а£ез без £гоз-
зеп Акіез уоп 30«6.41 їотйеге ісЬ ЕисЬ аиї:
зЬеМ посЬ кгаї’Ьі^ег Ьеі Еигег Еикгип&, Вебепкі,
баВ біе Пкгаіпе зісЬ іп беп Уогіа$еп бег ЕпйзсИеі-
бип£ Ьеііпбе'Ь. Вегеііеі Еиок ипб баз £езат
е
* Уоїк
уог. Ез ІеЬе бег зе1Ьа,Ьапбі§е> &ееіпі;е икгаіпізоИе
Зііааііш Еа ІеЬе 51в£ап В а п б е г а
*
Неіі Окгаіпе.
ВА К 58/698
224
№36
Боротьба з комуністами. Різниця між листівками
ОУН-Бандери і ОУН-Мельника
(...)
225
Завдяки своєчасному видкриттю групи до виконання запла
нованих терористичних нападів не дійшло. У зв’язку з цим були
розстріляні 139 комуністичних функціонерів.
Український рух опору
Дотеперішні констатації показали, що нелегальна ОУН —
рух Бандери — намагається особливо радикальними діями
охопити активні кола молоді і вивести їх з-під німецького впливу.
При цьому використовується кожний засіб, щоб викликати
негативне ставлення українців до німців. Про ворожу позицію
виразно свідчать всі досі захоплені листівки і таємні інструкції.
У листівці “Останні вісті”, наприклад, говориться:
“Німці, з одного боку, сприяють з допомогою
мельниківців власній [українській] державності, а, з
іншого боку, вони намагаються ліквідувати все, що
думає про самостійність. Настрої проти німців
зростають, особливо серед інтелігенції. Всі ненавидять
німців, перестають їх боятися”.
У статті бандерівського руху про так звану партизанську
війну говориться, що партизанська війна для поневоленого
народу, як правило, є початковою стадією або частиною “великої
війни”, народного повстання, поки озброєний народ не зможе
сформувати регулярну армію”.
У наказі про навчання викладається наступне:
“Ніхто не сміє їхати на роботу до Німеччини. Ніхто
не сміє їхати на організовані німцями навчальні курси,
бо їх можуть зловити і відправити геть. На військову
службу ніхто не сміє йти. Ми не боремося у чужому
війську за чужі цілі. Ми будемо вступати лише до
української армії, яка бореться за самостійну українську
державу. Всім стояти на своїх місцях, на своїх постах,
всі — на службу Україні”.
Під керівництвом центрального проводу ОУН-Бандери
знаходяться три групи, а саме у Генерал-губернаторстві Волинь
і в Східній Україні. Остання охоплює Київську, Харківську
області і Південну Україну. Харківська область і Південна
Україна організаційно ще дуже відстають від Київської області,
яка вже мала б налічувати до тисячі членів.
ОУН-група Мельника намагається видаватися назовні як
поміркований націоналістичний рух, але, в дійсності, за
226
пропагуванням і формуванням цілей вона повинна бути
прирівняна до бандерівського руху. З огляду на зусилля бути
лояльною, вона видається більш небезпечною, ніж рух Бандери,
який від початку відкрито виступає проти Німеччини. Рух
Мельника останнім часом також перейшов до того, щоб вести
відкриту пропаганду проти Німеччини. Так, в одній з листівок
мельниківського руху, захоплених в Києві, говориться:
“Хай живе самостійна українська держава! Хай
живе Організація Українських Націоналістів! Хай живе
капітан Андрій Мельник! Шевченко вбачав, що лише
люди з живою кров’ю, відважні і горді, зможуть
перемогти у своїй боротьбі. Тому він картає тих, хто
згинається перед окупантами. Сьогодні ми прямуємо
туди, до святої могили на березі Дніпра. Там ми
бажаємо присягнути безсмертному духові, захисникові
українських революціонерів, що ми не спочинемо
раніше, ніж виконаємо його накази, доки Україна не
стане вільною, самостійною державою”.
У рамках розслідувань проти українського руху в районі
Лубен заарештовані 23 особи і переведені до Кременчуга. 33 ін
ших заарештованих особи були звільнені.
227
141
ПкгаіпіБсІїе УГідогегапдсЬетеоешіе.
Віє ЬІ5Ьегі£сиі Гезгзгеїіипєеп ЬаЬсп ег^оЬсп, дав діє і"--
1е§а1е ОПК - Вапдега-Вох?е&ип£ дигск ЬсзопдетБ гадікаїез 7ог-
£еПеп діє акіітеп ІСгеізс дег <Іи£епд ги егТазеоп ипд дієзе дстп
деиіЕсЬсп ВіпГІизБ ги епггіс-Ьоп усгзисЬг
* БаЬеі ”.ігд ЗедєБ і-’-"
геї ап$етеапдг, иа ргора^апдізіізск еіпе АЬпеіеипб дег Пкгаі-Пв’*
£О5еп(іЬог деп ВєиіБсПеп ІіегуоггигиГеп. Риг діє єевпогізсЬе Ясі-
гип$ зргес’шп дсигііск зйтгіісЬе Ьіс’псг сгГаЗгеп РіиззоПТІГ'-'--11
ипд Сгеїіеіпіапт.'оізипееп.
228
142
—8—
229
143
-9-
ВА К 58/698
230
№37
ОУН’Бандери: “Україна має бути великою незалежною
державою. Німеччина програє війну”
(...)
231
свою свободу і на всі часи самостійну Україну. Перед
світовою війною і перед війною 1941 року у Німеччині
допускалася думка, що має існувати Україна.
Але коли вони вступили на родючу українську
землю, що дає хліб та метал, то злякалися від думки
що в короткий час прийдеться віддати знову цю багату
землю, і тому вирішили взагалі не реагувати на бажання
українців.
Так само угорці та румуни хочуть і собі, як п’явки,
використати важке становище українського народу.
Ми, українські націоналісти, заявляємо чітко і ясно:
Україна буде великою самостійною державою, а
український народ — народом майбутнього. Наш народ
має новий націоналістичний світогляд, чиїм батьком є
Міхновський, що говорив наступне:
Життя українського народу доводить, що Україна
завжди була і буде. Україна зараз пригноблена, тому в
першу чергу ми повинні попіклуватися про національну
свободу нашого народу. Ми маємо тоді право нажити,
коли ми повернемо Україні її свободу.
Нас лише маленька горстка борців, але ми сильні
нашою любов’ю до батьківщини. Зрадники можуть
переходити до ворожого табору, для них немає місця у
наших рядах”.
Крім того, були перехоплені “Настанови пропаганди” Руху
Бандери, в яких сказано:
“Все говорить за те, що Німеччина, незважаючи
на свої великі збройні успіхи, не здобуде світового
панування. У Німеччині вже назріває внутрішньо
політичне розкладання внаслідок надмірних зусиль.
Крім цього, наростають протиріччя між Німеччиною
та її союзниками. В кінці Німеччина буде мати до діла
з фронтом на Заході. До цього часу загальна енергія
української нації ще не була направлена на єдиний
шлях. Це мусить бути досягнуто з допомогою відпо
відної пропаганди, в якій повинні знайти застосування
наступні основні лозунги ОУН:
Ми хочемо бути вільними громадянами у власній
державі. Геть рабство.
232
Ми хочемо наших законів, які б відповідали
інтересам усього українського народу та забезпечували
його добробут.
Ми не хочемо працювати ні для Москви, ні для
євреїв, ні для німців чи інших чужинців, а для себе.
Ми створимо самостійну українську державу або
помремо за неї.
Ми вказуємо на те, що німці посилають наших
жінок та дівчат на важку роботу, так само як і більшо
вики відправляли їх на заслання”.
Наприкінці цих пропагандистських настанов було сказано:
“Лише у власній державі знайде українська жінка
своє справжнє звільнення від ярма і захист.
Українська жінко!
Борися за здобуття Твоєї держави!
Будь завжди і всюди мужньою, гордою дочкою
Твого народу. Зневажай тих, хто своєю негідною
поведінкою із чужинцями забруднює честь української
нації”.
(...)
233
174
-13-
Цкгаіпієокв УідегяІапдзЬеу/сдип^»
Віо Вапдєга-Ве
*
юйип& зеігі іи Всіокзкоштіззагіаі
Вкгаіпе ікге ВетиЬ.ап£еп іогі, Діє сіліїсішізсЬє икгаіпіяаЬо
Всу&1кегип& дигок. УегЬгеіишб Шеваїсп З^йігііітаїегіаіз рго-
ра£апдія1іес1і ги Ьеоіпїіиззеп.
Ея коппіе діє Зсіїті?! • V к г а і а є • сгГабІ теегдеп,
іп дег 03 и>а. Неіззі;
234
-14- 175
раб ІісЬсП без икгаіпізсіоп Уоіксз кс».’сі8і, баВ
ев іотєт еіпе Пкгаіпн ^с^Ьеп Ьяі ипа $еЬеп ^ітб.
рів Пкхаіпе 181 ипіет]опкі, бакег шііззеп * іг іп
огвіог Іііпіе баГІіг зогз^п, ипзегет Уоїк дій па-
Ііопаїе Ггеікаіі «ієскіГ ги єеЬеп. ІУіг каЬсп пиг
аадп еіп Носіте за Іоксп, «спп «іг бег Ша-аіпе ік-
те Угеіксіі теіедегбєЬеп.
ЇЇіг єіпб пиг еіп кіеіпез ЇЇйиГскеп уоп КатрГегп,
аЬег еХагк бигск апзсге ЬіоЬе гиг Неідаі. Мб^еп
Сів Уеггкіег іп баз ка^ег бег Реіпбо ііЬетвекеп,
Гйг зів і сі кеіп Ріаіг іп ипеегеп Неікеп.И
дазегбвпі шитбол "Ргораєапбаап^е і з и п $ о п •
йег Вапбвга-Ве^аипв егі'аВі, іп бепеп ез коівеі:
"А11Є8 вргісЬІ; баїиг, баВ Всиізскіапб ігоіг воіпег
егсввеп ТУаТГепегГоІєо біе Яєіікегт&сдаїі піскі ег-
гіпвеп теігб
* Іп Веи-ЬзоИІапб Гіпбе-Ь Ьегоііе ініоїте
бзг йЬеттбгаізеп Апзігєпвипзеп еіпе іппегроіііізоке
Яегзеігипв віаіі. Аизеегбет теаскзеп біе Оевепв&’Ьае
доібсЬєп 5еиЛбсЬ.1апб ипб зоіпеп УегЬипбєіеп
* Впб-
ІісЬ кігб ВєигзсЬІапа ті і еіпег Егопі із Иеаіеп ги
іип ЬаЬоп. Віз Зайгі іе *Ь біг еезапіе Епег^іе дег
икхаіпівсіїеп Ка-Ьіоп посії піскі аиі еіпе еіпііеіііі-
оке ЗаЬп аад£егіо1гЄеі когсіоп. Віез тизз бигск. еіпе
еп^ергеокепіе Ргора&апба сггеіск^ теегбеп.- Всі бет
Ргоравапда пійевсп 1о1£епбв взапасп бег СОТ
Уегтеепбипв Гіпбеп:
^іг їуоіієп ігс'іе Віітеег іп білет еі^епап З'Ьаа'Ь
зеіп. Нівбвг бег Зкіатегеі,
Жіг теоііеп ипзегс Оезеіго, біе беп Іпіегеззєп
без £епгеп икгаіпізсіїеп Уоікез епібртескеп ипб
беззеп ^окІв’Сапб зісПєгп.
гсоїіеп піскі £ііг Москви, віскі Ійг біе Яибвп,
піскі £ііг біе Веиізскєп обег апйзго Егетб1іп$е
агкеііеп, зопбегп Тіїг ипз.
Иіг аскаХїоп беп зс1Ьзі&ібі§сп икгаіпізсіюп 2іааі
обег зіегЬеп іііг ікп.
Яіг 17ОІІЗОП багаиГ кіп, баз біе Веигесксп ипзеге
Ггаиеп ипб Цаб’скеп пиГ зсіїтсеге Агаеіі зспіскеп,
сЬепзо тгіо зіс уоп бсп Всізоксгівтеп іп біг Уог-
Ьаппип£ яевокіокі тутбоп-
*
Ат Зскіизз бог Рго{за$авбаагл7єі8ип£<;п і-Аезі ев яслііевзііск:
"Киг іп сіпдт відопеп 5іааі ііпбеі Сіо иІааіпіесЬ?
Ггаи біе теігкіісіїе ЕпіЗоскипз ипб Зскиіз.
Окгаіпізскс Егса!
К&лріе ГОг баз Етгіпееп Всіпез Біааіев!
8еі икегаїї ипб ітаег еіпе тиіі&о, зіоіги Тоск-
іег Веіпез Уоіксг,. Усгаскіо біотоп і с.еп, діо бигск
иптеигбіБез Вепеїшюп тіі бсп Ргешбііп^еп біе Жігбо
бег икгаіпідскоп Кпііоп ЬезсЬтиіЕеп.п
ВАВ. 58/698
235
№38
Про структуру населення на Лівобережжі, мову, церкву і
“вербування” робітників для Райху.
Преса на Лівобережжі
Додаток 2
до передаточного зведення відділу пропаганди У
236
Причиною цього є змішування населення, якому свідомо
сприяв радянський уряд, особливо в містах, за рахунок російсь
ких елементів.
2) Мова
237
духовенство, ДОСИТЬ вороже Протистоять одне одному. У Той
час, коли православні, за традицією, визнають своїм главою
московського патріарха, автокефальна церква захищає свою
повну незалежність від московського патріархату і прагне тим
самим самостійності свого церковного життя. Але з цього не
випливає, що православна церква є дружньо настроєною до
більшовиків.
Із цілком зрозумілих причин пропаганда навмисне відмовила
у будь-якій підтримці як однієї, так і іншої церкви. Для ЦЬОГО
щоб дати вихід існуючій, частково сильній потребі населення у
якій-небудь, принаймні видимій, власній духовній або культурній
діяльності, всюди, де існували матеріальні передумови, була
надана українцям можливість для культурної діяльності і
просвітництва. Створення або відновлення роботи театрів, кіно,
виступи оркестрів чи хорів, заснування читальних закладів, в
яких пропонувалися підібрані українські та німецькі журнали і
газети, досягли далекосяжного відволікання і з вдячністю були
сприйняті населенням країни.
Вербування української робочої сили для Райху широко
вплинуло на загальний настрій. Початково вербування прово
дилось без співпраці з відділом пропаганди. Для того, щоб
досягти вказаних контингентів робочої сили, часто вдавалися
до примусових заходів, які частково сильно роздувались і
поширювались ворожою пропагандою та негативно впливали
як на запис на роботи, так і на настрої в цілому. Проти цих
чуток активно і систематично організовувалась протидія через
пресу, провідне радіомовлення, листівки, зібрання, гучномовці,
усну пропаганду. До середини квітня інстанція, якій було це
доручено, — головна група Праця в економічній інспекції
самостійно проводила вербування в Україні на схід від Дніпра
З початку травня відділ пропаганди У[Україна] взяв на себе
вербування з використанням усіх наявних пропагандистських
засобів.
Відділ пропаганди У, його підрозділи і зовнішні пости,
головна група Праця в економічній інспекції, керівники районів
і бургомістри постійно розподіляли пропагандистські матеріали:
1) Друкований плакат вербування на роботу;
2) Плакат-заклик до подорожі “Я їду до Німеччини”;
3) Плакат “Робітник з гранатою”;
4) Плакат для вербування на сільські роботи в Німеччині;
238
5) Плакат “Робітник з пневматичним молотком”;
6) Листівка “Робітники і робітниці!”;
7) Брошура Заукеля (інтерв’ю у Києві).
Крім того, проводились роз’яснювальні зібрання із залучен
ням українських промовців, звичайно, з подальшими демонстра
ціями фільмів.
Транспорт з робітниками, який відправлявся до Райху,
обслуговувався на постійній основі. Піклувалися про прикра
шення поїздів, роздавалися прапорці зі свастикою, а також газети
і пропагандистські писання, а з допомогою музики через
гучномовці підносився в значній мірі пригнічений настрій.
350-тисячний робітник був святково відправлений, причому
йому і його сім’ї поряд з подарунками була передана дійна
корова. У пресі та на інформаційних вітринах цей захід був
використаний у фотозображеннях.
Вся преса у зоні сухопутних сил в кожному випуску постійно
вміщала грунтовні статті, заклики, повідомлення про пережите
і листи українських робітників з Німеччини.
Радіостанції у Дніпропетровську і Харкові, а також установки
провідного радіомовлення одержували матеріали преси від відділу
для передавання.
До 31.7.42 до Райху від’їхало 429 000 українських робітників
з областей на схід від Дніпра. Тим часом їхня кількість виросла
до 480 000. Приведені нижче місячні цифри доводять дієвість
використання відділу пропаганди У при вербуванні робітників.
Місячні показники кількості робітників, які від’їхали до
Німеччини:
Січень 1942 3 427
Лютий 7 855
Березень 28 163
Квітень 65 545
Травень 119 381
Червень ПО 654
Липень 53 958
388 892
418 892
239
Відділ пропаганди У О.- У. 27 серпня 1942 р.
Таємно
Додаток 4
до передаточного зведення відділу пропаганди У
Спосіб
Періо Об
Місце видання Назва газети друку,
дичність сяг
тираж
1 2 3 4 5
Підрозділ У1 в Запоріжжі
1) Запоріжжя Е
"Нове Запоріжжя” 3 XV/ 4
(укр.) 10 000
Підрозділ У2 в Мелітополі
2) Мелітополь "Мелітопольсь- Е
2 х XV 2
(укр.) кий край" 2 500
3) Бердянськ Е
"Світанок" 2 х XV 2
(укр.) (Осіпенко) 10 000
4) Генічеськ "Азовский Е
2 х XV 2
(рос.) Вестник" 6 000
Підрозділ УЗ в Кременчузі
5) Кременчук 2x2 р
"Дніпрова хвиля" 3 X V/
(укр.) IV/ 4 20 000
6) Кременчук Р
"Вечірній листок" 3 XV/ 1-2
(укр.) 5 000
7) Петриківка 1 х4 Р
"Новий час" 2х XV
(укр.) 1 х2 4 000
Підрозділ У4 в Полтаві
8) Полтава "Голос 1 х4 К ІР
6 х XV
(укр.) Полтавщини" 1 х2 50 000
240
Додаток 4 (продовження табл.)
1 2 3 4 5
Підрозділ У6 в Лубнах_________________________________
9) Яготин 2x2 Р
"Рідна нива" 3 хХУ
(УКР-) 1x4 8 000
10) Бориспіль "Українське Р
2хХУ
(укр-) життя" 1 500
11) Хорол 1 х4 Р
"За краще життя" 3 хХУ
(укр-) 2x2 3 500
12) Гадяч 1x4 Р
"Гадяцька газета" 3 хХУ
(укр-) 2x2 3 500
13) Лубни Р
"Рідне слово" 4 хХУ 4
(укр-) 7 000
14) Миргород 2x4 Р
"Відродження" 4 хХУ
(укр-) 2x2 6 000
15) Пирятин Р
"Рідна нива" 6 хХУ 2
(укр.) 6 500
16) Золотоноша "Українське 1x4 Р
3 хХУ
(укр.) слово" 2x2 10 000
17) Переяслав Р
"Останні вісті" 2 хХУ 2
(укр.) 1 000
241
* 1 гора^^иїдл — • *1ІМ2
О.-П., Оеп 27, АйЄ,
Я. 2
гшп иЬег&аЬвЬе»І4)Ь
* Дзх А?«р^азД£~ІДу44ІДдш£ П
Рхої^апДа^^гсі^^и^і <5М942
1 ♦) убікізске^ Згхикіиг Дег еі^еітізсіїеп Веу31кегип£.
Аіівеиеіп ЬвтхвсЬг 1т Уег^ІеісЬ ги Ден СеЬІеІвп шезгіісЬ Де8
Еп^ерг 1л Дег ОвЄикхаіпе йех’ .ги&зізсЬе Веу81кехип$запЄеі1
зіатксг уог. ІппегкаІЬ Дес (геЬіегез зеІЬзі Ізі Дег Ояіеп
8е1Ь81 вгаткет тії Ниазеп Дихскзе£г& аіз Дег Яезіеи. ріе
*
ЗигоЬзсЬпііГзгакІеп, Дів зізй аиї Дів зіШіасЬе ипД ІаціЬ
3-ісЬе Веуі51кетил£ Ьегіекел
* ет^еЬеп ГоІ^епДез ВИД:
ОеЬіеі уоп КгекіехЛзски#
* " Зоїліолозска
" * Зарогозк^е 20;,
* * МеІіЛороІ 25£
* " БиЬпу 6%
* * Роїїах’а 5%
• п
ОаЬеІ ІзХ ги Ьетехкел, йаЗ Зет гиззізсїзв Алювії авг Ьаиег»
ИсЬеП В€Уд1Кіз»^Л 2ЦЦЄІ8І кезепїіісь £ЄГІП$ЄГ І8І । вІЗ ІЄПЄІ
аег зіааге. Еіпе Паї'ягеїіетв^аз Уоікзіишз аег згааге уєг~
*
зсЬІеЬ ваз Зііа ги^ипзієп аез х-ивз- г^уоікегип^заліеіївв:
51ааі Ктитепізски#9^
• ЗсрогозЬле, 3(#
: т™’1
• Роїіпета
58
М.е Схііпае МегТііг 1іе£еа іп £ег уоп аег 5о
*
ДеЬ?в(£егип#
Ье\тиВі зеГЗгаехІеп Цпгег\’апаегип& Ьезопаетв аег 5$3аіе аитсії
тиазІзсЬе Е1етеп1;е,
2*) ЗргарИе.
Язіигопа 1п геіп ЬаиегІісЬеп СеЬіеісп уог»іе
впа
* икгаіпіясЬ
&евргес!іеп кіга, Ьаі аіе РоІНік аег Пиазіїїхіегипй Дахи 50е
ЛШгк> ДаВ аисЬ 1п ЗДОДеа тії: еівет піеЛегеп Алїеіі ап Вв«
уаікехипв хиззізскел Уоіка^ита аіо тиааіеске ЗргасНе тог®
Ьегі-8сЬ1; (г.З. Кгетеп1їБски§ 256 Виззеп, зсЬИіггткз^бізе 80^
гивзі&сИе архасЬе), Етзі; Зеї ге ЬєХобшіЄ Дег ОеЬгаиск Дах
242
О ~
243
7
зіоЬ вістІісИ Т/М3жг^»4 сііс ОгСИоасхоп.
ІгаДІЛІопз^стйй аіз іЬг ОЬегЬаирІ йод ?£озкаист РаїтіагсЬеп
апйгксппоп, Убгігікі аіс аиІокерЬаїс ІСігсЬс ІЬхс у8111<',с
244
- 8 -
іг.исії бій Р
ор.
* АЬ-^« П, іііте ЗіаГХоІп шмі АиазепаЬзІІеп, біс Сйс<;гирр
АгЬсії бог 171 -1п> аіс аауовсЛоГц ипй ВЦг.-.егтеіаІоі' *
игсіс ІаиРопй Ргор.
.ШсгіїД уагісіїїі
Ьсг 5$о ооа АгЬсіІог юпгіі.е іп аіпег Геічгх усгаЬзлІііобсІ, »сЬсі іИа
даб зсіпег Галі 11 □ поЬоп Сс'зсіїспксп аиск оіпе МіїсйкиИ Шюплііісіі
нигс’с. Іп Ргозао ипб Зсіїаиказісїі *лдгйс бісьо уоі’алеіаііилб- зиск
Ьі14шавв1$ аиз^оичігіеі.
*7.
Зіа 31 42 їГикгоп 420 000 икгаіпізсіїе АгЬеіївкгаГіо озі^йхіз без
245
ІЗДергз іпз Віо 2аЬ1 Ііаї віск ІхдоівсЬсп аи/ 480 000 еПіоНі
Біс паскзІС'Иепаеп МояаїсзаНІеп Ьомсізда діє ’їігісші;; Псе Підзаігоз
дог Ртор
* АЬісіІип'; V Ьеі дсг АгЬеі^ег^агЬхт^:
388 892
ріпа К х і т Зо 000
418 392
246
Ргора^апд-а-АЬГеіІші^ П __ 1 І О.П., 27. Аич ияі 1942
А п 1 а с е 4
зшп иЬех&аЬеЬегІскг йсх Ргор.-ЛЬ-С. а
ЗХаї'ГеІ и_А.ДААпА°.г.0.3Л^е.
1) ЗаратозЬ^в Иеиез ЗарогозИзе 5 х и 4 Р
(икг) БарохібЬЗа 10 000
ЗХаТГеІ V 2 іп Меіііорої
^Ііеіїіорої*’’^ ’МеІїїброІіьскез ОеЬісі 2 х и 2 Г
(икг) Меіііороївкі Кгаї 2 500
5) ВегйЗапвк (икг)Мог#епааишогіт& 2 х иг 2 Р
(Оззірепко) ЗмгіЛапок 10 000
4) Оепіївскозк Азоугзске К&скх1ск?еп 2 х « 2 Г
(газз) Азошзкі-З і^езіпік 6 000
БіаГГеІ ]£
6) Роїіауіга З'ЬІшгае гоп Рої^аша б х ш 4 К и. У
(икг) Ноіоз РоІшгесЬгзсЬупу 50 000
згагтеї □ б іп .ІлаЬпу
9) ^яоііп Ппзсхе Зскоііє 5 х ж 2x2 У
(х2сх) Віапа Яутеа 1 x 4 8 000
1а)Вотізро1 ЦкхаїпізсЬсз ЬеЬвп 2 х ш У
(икг) Цкгаіпзке 5сЬуХі;іа 1 500
Н)СІіого1 їЧіт Ьеззегее ІгеЬеп 5 х к 1x4 Р
(икг) 5а Кгизтіїе 5ску111а 2x2 5 500
І2)0ааДа1;8с1і Саадаїзскег ‘геігипв 5 х іг 1x4 У
(икг) СадЗазка Сааеіа. 2x2 5 500
247
АпДДьЄ 4 / Віадгг
Егвсквілил^зогі Тіьсі йог геігил& Егзсії.- Пеі&ілз Ггн??:
гуеізе Аиї’іазе
ВА-МАІШ 22/33
248
№39
Директиви ґауляйтера Коха
Таємно!
Замітка
про засідання у Рівному 26-28.08.1942
1) Аграрний порядок.
На засіданні були зроблені такі висновки щодо аграрного
порядку:
Метою аграрного порядку є забезпечення співробітництва
росіян
,
* і, таким чином, виконання зобов’язань щодо постачання
для Райху. Найвища мета ля-фюрерів (сільськогосподарських
фюрерів) в Україні полягає у забезпеченні повноти харчування
в Європі. Усі питання аграрного порядку слід розглядати з єдиної
точки зору: якою мірою може бути гарантоване співробітництво
росіян у цьому плані, оскільки на даний час внаслідок дефіциту
інвентаря людина є найважливішим фактором виробництва, тому
поводження ля-фюрерів з людьми має вирішальне значення.
2) Досить складним є обходження з фольксдойчами (етніч
ними німцями, колоністами). У загальному німецькі села є
найгіршими. Оскільки їхні найкращі елементи були депорто
вані, вони навіть не здатні самостійно вести господарство. ЬВ-
фюрер Кернер доповів про цей факт райхсфюреру ** .
СС Та з
політичних міркувань, незважаючи на нестачу чоловіків та брак
професійних навиків, райхсфюрер хоче творити німецькі
поселення, яким пізніше буде надана необхідна підтримка і
консультація. Це питання політичного престижу — надати тим
німецьким сім’ям, які залишилися, нову батьківщину.
ЬВР Кернер ще раз резюмує результати засідання і надає
особливому штабу аграрного порядку основні напрямки.
Найближчими завданнями аграрного порядку є:
1) Збільшення присадибних ділянок.
249
2) Утворення спілок землевласників, які до кінця 1942 року
мають охоплювати 10 % господарств.
3) Проведення аграрного порядку не повинно перешкоджати
збиранню осіннього врожаю, навпаки, це має бути стимулом
для старанної обробки земель.
4) Робочий статут слід видати заново.
250
неповноцінним. Через це не може бути мови про стосунки з
українцями. Статеві відносини забороняються. За порушення
цього закону передбачені суворі покарання. У цьому плані ніхто
не сміє розбещуватися. Фюрер наказав перевести вишкіл партії
в окупованих східних територіях із виразним завданням дивитися
за спроможністю райхснімців працювати на Сході. На жаль, це
стало безперечною необхідністю через поведінку райхснімців.
Ґауляйтер Кох видав жорсткі заходи, щоб усунути всі хиби. Не
може бути й мови про те, щоб дівчата гуляли вулицями Рівного
у шортах, нафарбовані і курили. Він дав поліції наказ наглядати
за поведінкою всіх без винятку жінок-службовців і вважає за
необхідне, щоб щонайменше 10 публічно були оголошені
повіями.
Освіта українців повинна утримуватись на низькому рівні.
Відповідно до цього має проводитися шкільна політика.
Трьохрічні школи дають уже занадто високу освіту. У подаль
шому повинно бути зроблене все, щоб знищити силу народжень
у цьому просторі. Фюрер передбачив для цього особливі заходи.
Інакше біологічний потенціал цього народу через декілька
поколінь притиснув би до муру німецький народ.
З точки зору культури ми дали українцям обидві Церкви.
Про подальшу культурницьку роботу не може бути й мови. Праця
під час війни повинна стояти лише під знаком господарства.
У післявоєнні роки російський простір від Ейдкуннен (на
заході) до Владивостока стане єдиною зоною збуту для німецької
промисловості. Само собою розуміється, що ми не будемо
постачати туди повноцінні товари, а звичайний мотлох, який є
достатнім для цього населення. Відповідно ціни на ці товари
будуть високими, тому що окуповані східні території повинні
оплатити витрати і жертви цієї війни.
Якщо цей н$род працює 10 годин в день, то з них 8 годин
він повинен працювати на нас. Жодні сентиментальні погляди
не допускаються. Цей народ мусить бути керований залізною
владою, щоб він зараз допоміг нам перемогти у війні. Ми не
звільняли його, щоб ощасливити Україну, а щоб забезпечити
необхідний життєвий простір для Німеччини та її основу для
харчування.
251
15
V е Г и є г к
иЬсг Діє Та^ии# 1п Повно тон 26
* - 28.8.1942 .
тиигнлгігггггг-г—жммяаясякжаи
с
* 88і8&хуа8У»ая?»»амеаж—яш—
1 .) Ріе АдгвгогДдпад»
Віе ЗияшявспЛвеиа^ Дог Тавшій :;Ьег Діє А£гагогДпип<
ег^аЬ Рої^епаее :
Пав 21е1 Дег АбгагогДлшз& іві» Діє ї'іівНєіі Дег Яшмма
8ІсЬег£ив1е11еп> от Дасії Діє АЬ1іеїєгип£ВУегрї1Дс1іііт£ Пг Дає
Р.еісЬ егГіПев ги кбппеп. Вів Ье- РіЬгег іп Де. Бкгаіпв ЬаЬе»
аів оЬегвівв Еіеі, Діє еогорЗІвске 2?гЛЬгип£9Ьі1ши; ял віеііаат»
А11в Ега£е& Дег А£гатогйпші£ еіпй ипіег Деп еіхев СевісківрхпЛ^
ви Ьеігаскіею, віє веіі ЬісгГ.г Діє 2ііагЬе1і Дег Еиввеп вїсЯшг
£ввіе111 вегДеп каапі 4а Дег ^епасЬ виггеіі Іп1о1£е Дев Яводеї
*
ап ІптепіатДег єіс?Лі£віе гоДзкіІопзІькіог Іві, іві Йів Жвть-
всЬепЬекапйХипе (ІигсЬ йіе Ба- ?. кгег уог, ах.&сс1іІа€£е'Ьеп4аг Ве-
4еа1ихі£«
2 .) £>еЬгіегі£ Іві йіс Ве1иші1ип£ Іег ¥о1кв<іви1ег?.іт< Вів
Аеи^осіїеп Вбгґег віпі іп о1І£евеіпег аіе всЬІесЬіеегепш *Х Т©І£о
вег ТетвсИІеррипй йст ЬееХеп -ІеглаХе сілі віс пісВ’Ь іп 4ег
Бас є, 8еіЬзі'іліі£ ги вігі^сіїеТгсп. БВР Кбгпег ЬрЛ аіеве
саске 4ет Яеіс: вТНЬгег 53 тог^віга^сз. * из роНі^асЬеп Спт4ап
віїї аег Веіс'.вї1 Нгег акег оЬпє НОсквісМ аиТ ііе івіііеплад
Х^ппвг исі аи± Дів гаг^еІпДе Еі£ь:ш£ усІкгДеиізгЬе СіеЗІиеде»
всИаГГеп, Депел Дикп Діє пбіі£в ЦпіегаШ;;їіП£ ипД ЬевспДвга
Вегаіип£ £с^сЬсп ветДеп глі«: Ьз ісі сігс Дес роїіііес^ег
Ргсвііееа» Ден Деиісс .еп Хесі- гхіїієп еіпп псис Неісеі; ги
£©Ьеп.
ЬВГ Кйгпсг Гаіі пав ^г^е'сгЛв Дег 7оЕиг£ пз::клха1г> гисагвеп
ивД £±Ьі аів Яіскіїіпіе Де» ^спДех^аІ) лсгагозкілипд; ТоїєепДеа
гіі ї Віє П'ЧсНзгЬеп Аи1$аЬс. Дсг Д£гагогді иі:£ сіпб :
1.) Тог£гДйегип£ йеа НоЛсгЛса
2«) Віє Сг пДипд уоп і-апДкаи^споззе? зскуТиет., Діс. Ьів НпДе
1942 10 5 Дег Гіг^мсГ-ॳеп ег£аавєп воііеп.
- 2 -
252
16
- 2 -
253
1?
-з -
їЬєево гсіскії# «і® аів АиГЬгіпеипс йпг авігеїаеипйасе
іаі віє Ь1еГегиіі£ топ 700 ООС Тог.пеп Оіїг.скіе
* Зіе іві епі-
всЬсівепв Гіг віє ГеІіЬПагс ЗсиіасМагЛв. Вав Аііегіеіхів
ШВ оЬіе ацсквісьг аиі віє ВетЗІкегодв ИвгаивбеИоіг жегвеп.
Уіг аіе На1іип& Зет ЗсиїзсЬеп іп йеІскбкошпіБаагІаі іві
зд££вЬе:Л. скг Зіапвропкі, ваВ жіг ев сії еіпеп Тоїк гп. іпп
ЬаЬсп, вав іп Зввег Вехівкиг-б ЕіМегігегіІв іег* Кіп Уеткекг
ііі веп Пкгаіпегп кеглі вевкаїк піскі іп Егаее. СгсвеІХвска^і
*
Ііскег Усгквкг іві ▼егсоісп. Севспісскіїіскег УегкекТ іві
*
иїгЬсг вігев£віе ЗігаТеп еевіеііі 5.1егаяв дат/ віск Ьіег
вепеп Іаваед
* Рег ?іктег Ьаі аіе виводе ^ег Рагіеі Ьіег іп
веп Ьсміхіеп Ові^екіеіеп ЬеХокіеп ні і ден аиввгаскХІСкеп
АиТігае, віє ОвіГШііекеіі ваг Явіскзіеиівсі.еп хи (ГЬегс&еЬехи
Іеівег іві біевев іпіоІ£Є ае« ТегкаїїепБ вев ГеісЬвве.’ЛасЬеп
•іпе ипЬевіп^іе Еоішепаі£кеіі £п?отвеп, Н іскеісЬівІосе Яаб—
паїлсеп аіпв топ Саиіеіієг КосЬ ап£еогвпсі ттогйеп, ша Аив-
8<скве та. Ье8е11і£еп« £е ковві віскі іп ваВ К^ваЬеп
іп ЗЬоті&е везскпіпкі ипв гаисЬеив аиГ <1ег Зіга£в іп Ййепо
вразіегеп £е1іеп« £г каі вег Рої і хе і йеп ЛиТ-гс£ егіеііі, веп
ІвЬег.аппаеІ оиаіііскет пеіЬІісНеп Апссаіеіііег ха ЬеоЬасМеп,
ипв кДІі ев Г г поївепвіе» &&В піпвевіегз 10 ЗГГеПІІІеЬ аіе
Ните егкііігі дегвеп.
Фаа В11йип£впі¥еаи вег Окгаіпег пиГ пієвгі& £Єка1ЇЄП
«егвеп ЗеїепІвргесЯегй І81 віє «>ски1ро1ііік апсиаеігеп
* *
Рге1к1авві£еГ ЗсЬиї єп уегаіііеіп Ьегсіів еіг.е хи ЬоЬс ВІІвипв
*
Тв'і^5”?вх,пег аііев сеївп тсгасп, віс сеЬигієпкга£І віеееа
Ваннеє ги кегвсіїїа^еп» Рет ГіЬгег каї кевсгЛеге Еабпакнеп
ЬІеГГоГ Т0Х&Є8ЄНЄП» Віє ЬІОІО£І8СЬе Кг&ЇХ гіісегв Уоікев Т7<гве
еопвТ іп «епі&еп Сепетаїіопєп вив веиІБС^е Тоїк аг» віє 7?апа
вгвскеп »
КПІІитеІІ какеп яіг вен Пктаіг.сгп Ьсіве Нітскеп £Є£еЬать
Г.еі1еге кпііихеїіе АгЬеіІ копкі віскі іп Ргосе< Ріс Агітвіі
шікгепв вев Кгіееез каі аіісіп іп 2еіс?.еп йег 1?ігі8скаГі хи
зі«кеп«
* 4 -
254
_4- 18
ВА В. 6/70
255
№40
ОУН-бандери: боротьба проти двох імперіалізмів
(...)
256
Ставайте під прапори ОУН.
Боріться за Українську Державу.
Покажіть ініціативу. Виховуйте своїх товаришів і
друзів патріотами України”.
257
сфальсифікований паспорт на ім’я Василя Панасюка, а також
досі ще не виявлену організаційну інструкцію бандерівського руху.
24.7.42 був заарештований українець Олександр Погорілий.
Він назвав себе засновником і керівником Революційної
української націоналістичної організації (РУНО), яка нібито
виникла в Києві в січні 1942 року і зараз має налічувати 1000
членів. РУНО ставить перед собою мету об’єднати всі наявні в
Україні людські сили, які мали б бути використані зі зброєю в
руках у випадку російської перемоги для відвернення повторної
окупації України. РУНО враховувало заздалегідь, що Німеччину
переможе Англія. Досі програму РУНО оголошено лише з1
допомогою листівок. Вона, серед іншого, передбачає усунення
фюрера і переворот у Німеччині. В одному проекті листівки
йдеться також про замах на начальника поліції безпеки і СД.
На серпень 1942 року намічалось скликати в Києві конференцію
РУНО, на яку мали бути запрошені представники з дружніх
сусідніх держав. У програмі РУНО є очевидним змішування
більшовицьких ідей з національно-радикальними тенденціями.
Згідно з таємним донесенням один функціонер бандерівсь
кого руху на Волині висловився так:
“Ми, українські націоналісти, повинні тепер
орієнтуватися на Радянську Росію і допомогти їй всіма
засобами. Від німців нам нічого чекати.
Український народ буде частинами повністю
винищений. Після закінчення війни кожний німець
кий солдат має одержати в Україні 40-50 га землі, а
ми, українці, як роботи, будемо змушені працювати
на цій землі. Тому ми повинні триматися совєтів. Англія
. змусить совєти до того, щоб вони змінили свою
конституцію. В Росії вже ліквідовані колгоспи і введена
приватна власність. Найближчим часом всі поневолені
німцями народи візьмуться за зброю. Німеччина
напевне проірає війну”.
258
Іготлеп гегзйоті. Іп два ипуегзеПгг Уог£еТипдепеп. Ратйеіксиі-
чекане коапйе с“-лй1іскоз Акієптагегіаі біспо/^еьйеіій «вг-іеп/
Дезееп Аиз?»егйип§ іп АпдхіГІ евпрттеп кигде. У/еійег коппйе іп
рзеєпйикі 4&з &Є0І0&І8СІ1Є Вйго ЇХІг аеп гюгд1іо!іеп Каиказиз гиг
2гГог5сЬип5 е&ЛІісЬег & зйеіпзагйеп аиГ ігбспдугеїс’пе Уогкот-
ялі (аиезег ЕгдбІІогясІїипя), 4ег Незй дез АтсМушайеті^Ів, Р>е-
еаатеїїез АгЬеійзтайегіаІ дег Ріале- ипд Наррогг~АЬйеі1ип$,
йіл &еггісЬзГегйі£ез сЬетігскоь БзЬогайогіиа, еіпе /?ийє йесіїпі-
зс'ае ВіЬІіойНек шід сіп безйеіпзіпизеит зісіуі?.’£езиі1й «егдип.
Іп Бз’£епйикі, йог Наирйдиеііе їйг Нога-, іїєгуєп* , ;4а$еп- ипд
Кіегвпіеідеп, ОісЬй ипд Ійіеита, діє тій іпзееваай 2о Вапайогіеп
іші Вадекіизет іп ВеІгіеЬ ізь, ЬеІіпД&й зісИ. аиззегдет єіп
кіоіпез $єо1О£ізс1іє8 Копйот зиг ЕгГогзоЬиле 70П ліпегаї^аззег
Ріс егпеийе Х>игс1ї5ис1іип£ дез КЮТ-СеЬЙіидез іп ^отозсИЇ-
Іотгзк егЬгасЬйе */іс]ійі£Є8 5'а1тдип^зтайєгіа1г Діє Ьізйеп зМтіїі-
сЬег Рипкйіоп&ге ипд Ііііигопсіеп Веатйеп.
ЦкгаіпізсЬе КіаегдйапазЬеіке&ипд.
Ез колпіе <Ие іНебаІе ВагЛегазсЬтііЧ "Раз Ваг.гиг иег •
«Тийопа" уоп 1.6.42 ет£а2й 7;егаеп, іп йег Діє иктаігДзспєп ^и-
£епаііс1іеп аиї’беіохаегй теегйеп, дєп 7егзргесЬипееп аег Беийзскоч
кеіпеп ЗІаиЬеп ги зсЬепкап, ьопйегп єісЬ бег Вгп4ега-Вйг/е^ип"
іп іагеш Каар? ит діє ПпаЬпапе;і$кеій йег іікгаіпе зиг
ги віеііеп. Іп аіесег ЗсЬхіГй пеіазй е$ и«а«:
•ПІзгаіпізсЬе ММдоУіеп ипй «Иіп§еп!
Віє ійрегіаіізйізсіїсп СгогзтЙспйе егзйіскоп іп
іЬгет ипд апдегег УУІкех Віий. Ї.З *;епй ит 4іе
УГеїйУіегг зсИаїЧ.
Ваз 2іе1 ізй, тббііскзй уіаі Усік зи кпесіїйєп
ипі тд^ііскзй уієі Ьап4 яизайітиПзитаїТоп. А11е
Ааскеп зісН тій зсіюпеп Ьозип^еп. 12ап зргісЬй
уоп ЬоІ8е1іеу?із1ізсііет Іп йо гпа 11 о паї і «ті а, еп$1і-
зсЬег Вєлскгайіе оісг пеиег Огдпип^ іп Ьигора
ипі Азіеп. Гііг ипвег Вгой, ипзег іМейаІІ иМ ип-
*
аоі‘е Коіііе, зоу/іє іііг ипсеге икгаіпіБсІїе АтЬсі-
йегзоПаГй псПІадеп зіок ліПІіопеп ВоІЛаїап. Сап-
ге Ногдоп позкаиег ипа аеийзског ЗоКайеп усг-
пісПйеп ипа Ьзсйеіііеп ипзег Ьапі. ІІкгаіпізсВе
«Ти&еп1! Коппеп тсіг іаз Бог, дат іікгаіпє йот хасїій
гоп ьгапсатєп Ггетол-п аизІіеГегп? Одлг кбппеп
ягіг гііе ипт&пвсІїїісЬе НєхтзсЬаГй аог ‘’Ззї’гоіег”
Ніг еіп ііеггІісКез еаййез БеЬеп аег иеийзсНап
«Іидепа їрипзсіїеп? їїіг хто Неп шіз зеІЬай ипсег Бе-
кеп іп іег окгаіпе зс-іаі’ієп. Риг діє агбпве дег
Пктаіпе кйгзрїй Иеийє діє ОУЛ илгег дег і'идгипй
уоп Зйеї'ап В а п д е х а • Пкгаіпізскс іІадоЬеп
259
194
-7-
шіа
Біеііі ЕасЬ ипіег аіє РаЬпеп асг ОПК»
КЙтрТі Гііх деп икгаіпізскеп Зіааі.
2єі£і Іпіііаііуе. Еггіеіаі Бите Катета-
аеп ипа Рхеипае ги Раіхіоіеа йег икгаіпе."
Іп Кіек таїхае Ьеі еіпеш Ьскиігтапазсіїаіізгстіег сіп
ПибЬіаіі ас?г Вапаега-’Веу«'Є£ип£ піеаег£е1е£і, Ваз ГІи^ЬІаіі
%'епасі 81 сЬ ап еііе икгаіпех тії аєх АиГіогдігипб, пісіїі пих
аіе Мозкаигі’ Рхоїеіагіег, зопаехп аисЬ £е$еп аіе Воиі-
зсИеп Рхоїеіагіег (АпЬйпбех дег Я8ВАР) ги к&пріеп.
Яеііех хигао іт Лауоп Кіе« еіп РіибЬІаіі 4ег Ьаіиіса-
ііікгшів аеі Вапаєга-Вогтс^ші^ ±иг аіе ТСезіикхаіпе ^єїидіеп.
Іп іЬт гігі Ьеііаиркеі, 6аВ аіс ВсиізсЬеп тіі ІЬхьх $хоЬеп Ко-
Іопіаіроіііік іп бгг икгаіпе сіле ЬегесЬіі£іе Еарохшіб аиз^в-
Ібаі Ьйііеп. Вег 5іе£ йЬех аі? Воізсіїе^ізіеп зеі Лев Веиізскеп
*зеп»
них аигсії аіс- Еіііе аог Окгаіпег тб^ІісИ £еотс Віє кигге
Негіт.сЬаіі аег Зеиізскоп ЬаЬе аіе Но££пип& аиі еіве ееІЬв'ЬШі- ‘
аі£е Пкгаіпе гогзШгІ, єо ааВ ез Звігі по1у.’єпсі& зеі, аеп Кв£
еіпег охвааівіетгеп Неуоіиііоп ипіег ГііИгші$ Ваваегаз ги Ье-
зсЬтеіІеп. РсиІ^сЬІапа «іііззе зеіпє Іегаїе /Ігаїї Гит аеп КатрГ
бє^еп Еп^іапа апзраппеп, ааті
*Ь теаскзеп аіс сііапоеп ает ОВїо
Ваз ?1и$Ь1а11 їоггісгі; аіе Пкгаіпет аиГ, аеп Мозкаиег Г о гаєги д-
Веп зиг Віїаипб ^ов Вапаеп кеіпе Гої^е ги Іеізіеп, етсії аз *
Ьедеиіепае Ор£^г Гогасгє, уоп аепеп пит Йозкаи ртоГі'Ьіеге.
Віє Наирізаспе 5еіг аііе КгйїЧе зи уегеіпІ£Є-п. Віє оішіис а^
Возвсіїїагепз кє-тав уоп аег ГиНгипб асг СОН Ьееіізкі.
Всі єіп-зп Тгап з рот Ігс біте пі іп аег ІЛсгаіпе кигаєп
икгаіпізсіїе ЕгаїііаЬгег, еЬета1і£Є і2тіе£3£еї,йіі£єпеІ аіз Вісгг /-
уехріІісМеіе ЬєбсіійГіі£гі. 2іе ігеіЬєп пасії аеп Гезіаіеііип^-.'і
Гйіпаргораб&паа ипа Гогасгісп аиі, зи аеп Воіеп йЬегзиесІь/л.
Зіпі$а уоп ікпєп Ьеглііьп сіпєп Лиісіапб уог. НісгЬсі есіііеп
аіс асиізсіь-п Ап®еііБгІ£оп асг ЬіпЗісіі егтогаеі ипа аіі асп
ЕгаїіІаНх2єи£-?п аіе Ргопі сгг.іісЬі г/сгісп
* Зіе Ьаіісп
йЬег діє Ьа^е азі Вспгіпіапкз ипа асг ^оішипбєп Веиіесіїег £з-
?бгіі£і. Візд-г гигасп 6 Лйапег Гсзі^епоттоп, 2 Ваііі1і£іс
г-.ггазп Ьеі сіі.-..к ГІисМх-ігаисЬ ехзсіїовзеп
*
Ат 24.7.42 іризли. іп Зсо? Ье5 іох асг Вапбега-В(и»б~
ї'ііг аіс Озихкгаіпє, а зг г.ісїі а'ег Вєскпатеп Р і р ,
А п а г у ипа її и а г і Ьеаі.зпіс, єееіеііі. Всі ает
260
195
-8-
ріисПІтегзисІї лигає от ап^езскоззеп ипа тегз^атЬ зрайех. 8еіп
гісЬІієег Нате сЬеНІ піоіг& і’езг. Ех Ьаіге еіпеп тегшиЛІісН £е-
ІйізсЬіеп Рає з аи? аеп Катеп Базії ? а п а з і и к Ьеі зісП,
£ехпех еіпе Ьізпог посЬ. пісЬІ ехГаВіо 0г£апіза1іоп9іпзітик11оп
аєг ВаМеха -Вєу;є&ші&.
7.42
Ат 24
* лихйе іох ІГкгаілех Аісхапсіег Роботі-
1 і І 1ез*
вепотаеп. Ех Ьегеісішоге еісЬ аіе бтйдаех ипа Ьеігег
аег Н-ЗУОІи1іопагеп-Вкгаіпі5с1і~Кагіопа1і5Іізскеп 0г£апі8аііоп
_ ШЛЮ діє апееЬІісЬ іт «Ганнах 1942 іп Кіел іпз ІеЬеп §еги-
£еп латає ипа дехз-іі 1 ооо Міібііеает шпГазейп зоіі * Віє НШЮ
Ьеглескі 4іо ИизаттепГаззип^ аез ^езатіеп іп ієх Пктаіпе ІеЬеп-
аеп Ьіепзсіїеппаїегіаіз, баз Гйг 4еп РаІІ еіпез гиззізскеп 8іевез
зиг АЬлепаип$ еіпег ^іейехЬезеішт^ аег ІГкхаіпе єіП£Єзє1;бі лет-
іеп зоїііе
* Уоп 4ех ВИКО лигає топ уогаЬегеіп іп Кескпипй £Є-
біеііі, ааВ ВеиізсИІапа топ Еп$1апа Ьезіе£г ліга. ВізЬех із * топ
йег ШИЮ ІеаівІісЬ йаз Рго£гаат 4ихск Р1и£Ьіагїех Ьекаппі вЄ£ЄЬєп
етогіеп. Ез зіеЬІ и.а. ііе Везеіііфіпб доз Гіііігогз ипа еіпе Пш-
те&І2ип£ іп РеиізсПІапд. тог. Іп оіаеіз РіибЬІагїспШігі іб* аисЬ
топ Єсе АпзсЬ1а§ аи£ аеп СИеГ аег ^ісИехЬеіізроІііеі ипа аез 21) *
діє Веае. Рих Аиеизі 1942 зоїігє еіпе Копїегепз 4ег КШЮ паск
*
Кіе еіпЬсгиГеп т/етаеп, ги 4ех аисЬ Уегігєзег аиз 4еп ЬеГхеипае-
геп КесУїЬатзіаагеп £е1аіеп ягегіеп зоїііеп. Іп 4еа Ргобгапш іет
ВИКО із! еіпе Уехтелдипє Ьоізсіїе’л-ізіізскеп Сеіапкеп^игз тії па-
Ііопаї- гадікаїеп Тепіенгеп иптехкеппЬаг
*
КасЬ техггаиІісЬєг ійс14ип& йиззехіе еісЬ. еіп УипкІіопМг
йех Вгпаеха-Ве’ле§ип£ іп лоїкупіеп піе Гої^г:
И?їг'іх икхаіпізсіїеп Маїіспаїізіеп ийззеп ипз зеізг
аи£ Зол’ЗеггиззІапа огіепгіехеп ипа ікл ті * аііеп
Міігсіп кеІГеп. ¥оп аеп Пеиізсіїеп ІіаЬеп юіг пісЬго
ги егугагіеп.
Раз икгаіпізсїіе їоїк гсіга ггії^еізе £ап21іс1і аиз-
£ехогіег ’Л’ехаеп. КасЬ Веап41£ип£ іез 'йгіедез зоїі
Зедег аеиізскє Боїіаг 4о Ьіз 5о ка Зоаеп іп аег
Окгаіпе Ьекоіптоп, ліг Укгаіпех ггдгаоп віз Зкіатеп
деп Воаеп ЬеагЬеііеп тііззеп. їїіх тііззєп аеекаІЬ
ги аеп Зол^егз каїгеп. Бп$1апа ліга аіе 8ол$е1з
ааїїіп Ьхіп£еп, ааВ зіе ікхе УехГаззшіБ апаехп.
Іп ВизаІєна зіиа Ьегеііз аіе лоїскозєп аиіееко-
Ьап ипа ааз Ргітаїеіеепгшз еіп^єГиІігг. Іп аег
Йасіїзіеп 2оіі легаеп иііе топ аеп Веиізсйеп ип-
ївхдгйскіап ¥<Якех ги аеп Тїаіїеп егеіГеп.
Веигзспіапа ^ігй аеп кхіс£ Ьезиіяцпі ¥ег1іех$п«».
ВА К 58/698
261
№41
Арешти членів ОУН-Бавдери. ОУН-Мельника і
прихильники Скоропадського
262
цілей проти Німеччини. Він влаштував незаконним шляхом до
української поліції колишнього писаря штабу політвідділу
більшовицького полку, а також спробував добитися звільнення
колишнього голови обласного виконкому і члена бюро парт-
комітету. Троцюк використовував свою посаду для непомірних
крадіжок. Троцюк і Дюбко, як невиправні елементи, були піддані
спеціальній процедурі
.
* Бургомістр Ребенок, який, як колишній
вчитель, не був здатний виконувати належним чином обов’язки
бургомістра, 14.8.1942 був звільнений, тим більше, що стосовно
нього не вдалося довести ворожі до Німеччини дії.
У Ново-Кройці, зона Рівне, в українця Петра Мискевича,
якого називають Бурячук, були виявлені газети антинімецького
змісту. М[искевич], який втік, підозрюється у приналежності
до бандерівського руху.
У Вінниці стався арешт бандерівського пропагандиста, який
пересилав контрабандним шляхом велику кількість нелегальних
друкованих матеріалів до Румунії. Крім нього, румунській дивізії
безпеки вдалося заарештували ще 9 підлеглих йому агентів.
б) Рух Мельника
З допитів названого вище бандерівського функціонера
Троцюка, який одночасно працював на мельниківський рух,
стало відомо, що в Рівному на квартирі українського студента
Василя Штуля знаходиться явка мельниківського руху. У Штуля
зупиняються також інші функціонери руху Мельника.
У Кракові вдалося захопити пам’ятну записку
,
** яку напра
вив керівник мельниківського руху, полковник у відставці Андрій
Мельник райхсміністру Розенбергу.
У цій пам’ятній записці, яка у вступній частині розглядає
недоліки в Східній Україні, Мельник висунув наступні вимоги:
1) Визнання права України на власне національне існування
У політико-державних формах, шляхом проголошення фюрером
або заявою німецького уряду.
2) Приєднання українських областей Генерал-губерна
торства до Райхскомісаріату України і розмежування кордоном
263
України від Польщі, а також від окупованих румунським
військом територій.
3) Утворення представництва для України замість забороне
них Національних рад. Завданням цього представницького
органу мало б стати повідомлення про остаточне відокремлення
України від Росії і проголошення української державності та
союзу з Німеччиною.
4) Дати можливість створити державну партію єдності, яка
мала б впорядкувати життя в Україні.
5) Допущення українського національного керівництва з
рядів Партії єдності і їх співпраці з німецькими інстанціями.
Це керівництво має, передусім, отримати дозвіл на формування
українських збройних сил.
264
до організаційної мережі. Наша праця не повинна зазнавати
шкоди через недбальство. Скрізь мають бути організовані групи
вишколу. Кожний член ОУН повинен знати положення, правила
життя та історію ОУН, а також прикмети характеру українського
націоналіста. Мають відбуватися також військові вишколи.
Ніхто не сміє їхати на працю до Німеччини. Ніхто не сміє
їхати на організовані німцями навчальні курси. На військову
службу ніхто не сміє йти, бо ми не боремося у чужому війську
за чужі цілі. Повідомте народові, що сьогодні багато українців
працюють у Німеччині, голодують і переносять нещасні випадки
або знаходять там смерть.
У кожному селі має бути національний прапор, прапор
організації і тризуб. Все має бути сховане до надходження
наказу”.
В іншому розпорядженні визначається наступне:
“Всі симпатики і члени ОУН мусять бути більш обереж
ними, бо слід сподіватися масових арештів. Ніхто не сміє дати
себе заарештувати, і кожний повинен скоріше спробувати втекти.
Заарештовані не визнають, що вони належать до ОУН. Ніхто
не сміє співпрацювати з гестапо; це ворожа робота проти
України. Німецько-українські заходи бойкотуються. Будь-яка
співпраця з окупантами є національною зрадою, за яку нале
житься смерть. Ми повинні здобути українську державу”.
Інше розпорядження визначає, що маси в Україні повинні
бути негайно активізовані. З цією метою в кожному селі має
бути організована театральна група і хор. Вони повинні сприяти
тому, щоб можна було краще маскувати зібрання.
У розробці “Партизанська війна”, серед іншого, викла
дається:
“Партизанська боротьба є війною маленьких підрозділів в
окупованих ворогом районах з наміром якнайбільше зашкодити
ворогові. Вона для пригнобленого народу є початковою фазою
народного повстання. Завданням партизанів є руйнування
залізничних колій, виведення з ладу ліній зв’язку, а також про
ведення нападів на ворожі склади та військові підрозділи.
Добре організована партизанська війна при сприянні з боку
Дружньо настроєного населення має певні переваги. Можна
невеликими засобами і силами завдати ворогові значної шкоди.
Ця мала війна змушує ворога до постійної обережності і
Денервує його. Вона роздроблює ворожі сили та сприяє підне
сенню настрою пригнобленого народу.
265
Вогнепальна зброя у партизанських підрозділах має бути
тієї ж моделі, як і у ворога, бо лише тоді існує перспектива
застосувати запчастини і захоплені набої.
З огляду на велику мобільність партизанів немає необхідності
згромаджувати не конечно потрібні матеріали.
Для партизанської акції придатна місцевість з лісами, горами
чи болотами, бо вони не дають ворогові можливості для
застосування своїх важких озброєнь.
З метою керівництва партизанською діяльністю має бути
створений центральний пункт командування, який забезпечить
формування підрозділів, їх керівництво, а також впорядкування
постачання. Таке центральне командування повинно присвя
титися також розвідувальній службі, зв’язку і адміністративним
завданням — зберіганню захопленої зброї і майна.
Неповноцінні елементи, які зголошуються лише задля
особистих вигід, не надаються для використання у партизансь
ких боях, і обов’язком командира є позбутися їх у якийсь спосіб.
Корисним є мати кілька осіб, які досконало знають місцевість
і володіють ворожою мовою.
Населені пункти, перехрестя і вокзали повинні, по можли
вості, обминатись. Місця відпочинку слід організувати на
хуторах, в лісах, долинах і в інших місцях.
Всі напади необхідно здійснювати енергійно. У противника
має скластися враження, що він знаходиться у ворожому центрі.
Напади на мобільні об’єкти краще здійснювати із засідки”.
266
•<* вам
МсЬгого ВаМаДОЬхог ЬаЬеа ВаАе Л11 4ів ЗДв іп ЖМММф
Кажкжвиа тоуіаввеа. Овг ЬоЬепмііПаЬмадої Уохадіаавіо 41о Імн
4еп оіпєтввіїа ви ПЬогГМІХеп МіТ 0иЬ1хдо44хТог, аіИогегвоІіа
кит ОгнапІваНоп 4ег АМтп4охш>4 іп 4ав У1аоЬ1ап4, оа Мог Уст
*
Ь1л4ипд ®11 апіегап Охирреп виїпоЬасп »и кйплеп.
ГТкгаіпіасЬс маега1ап4бЬотсдцпяд
а) Вапасхакетсдип^.
ПигсЬ асп КДг.аЗРщІЗВ іп ЗкіЮтіг кигйо паоЬ 1ап^я1схів<ш
*
кипаип£сп 4сг Вогігкві^іїсг йог Вапсісга-Вс
с5ип£ їііг Оятиіяюіі,
4игі Т г о в и к , Їо81£споттсп. Тхов^ик *аг 1т Возіїв еі-
пе8 аиТ 4сп Жапюп Наваг Н 1 і 4 аибс^зісіїїсп Развсе. Ег
181 £б8іап(1І£, уоп 4ст ОєЬІсІеІсІІсг йог Вашіога-Вслвовипе; іп
Коаіорої, Ап4гсс І и 2 і к, 4сп АиГІга^ сгВаІІсп »и ИаЬапф
4сп Вогігк О^гиІасЬ. ви ох^апівісгсп. Тгов}ик Паї іт УвгІаиГ
4сг Тсгпектшвеп ЬібИог 7 Рипкііопйго Ьск8пп1£О£сЬопг Ьсі 4о *
пса се віск аи88оЬ11с88Ііо1і ша ЬоЬгег аап<іе11.
Іп Кіст тих4еп 4іс Ап^еіи 4св РоїігеіЬаІІ. 115
АгоЬІркстД 1 з о Ь ип4 V 1 а 4 і к а ^ззівспоттоп»
тс-11 8Іс ви сіпмг Огиррс Вап4ега-АпЬ&П80Г 4с8 РоІівсіЬаІІ.ки-
Ьйгіоп, уоп 4опоп Ьсгеііе 7 тог кигвсш Гсбівспоттоп тох4сп
&1п4.
Іп ТаскотівО" тиг4^п Ап£ап& №11 4сг 4аг1і£е Вііг^егтеі-
81иг Е е о с п о к , сіиг ВауопсЬсХ В 3 и Ь к о зотіс 4ог
Краапап4ап1 йог икхаіпізоЬоп Мііів Т и х а 8 о Ь тс^сп <ігі
*
8аЬаТІ88аЬо1а£с Го8І§споттеп. І) 3 и Ь к о Ьаііс ипіох МІВ*
ЬгаисЬ веіпсг Зіеііипв усгзиоИі, 41с 4ои18оЬоп Апог4пипв&п
іп 4сх Цкгаіпс аів МавпаЬтоп 8°60п $!<-: Цкхаіпех Ьіпхизіоіісл
ип4 8ІоЬ сіп еідопое Наскхіокісппсіг іих Ргора£ап4аітсакс до*
всл Рои18сЬ1ап4 аи/гихісМоп. £х ИаНс 4оп сксяаіідоп ЗакжоШг
4еа ЗІаЬся 4ох РоїіІ.-АЬіоіІипв сіпоя Ьо1а4Ьоч£
*І1>оЬМ >>•
267
5- 48
(ІмаЧ 1а біе ійтіМвеЬ» ноШоі «імдеМммВА
* МИ
біе ПШлмтв бее еЬеяаНдеї ТогвіиаМвр <ов ЖоНюШн
тчОІоадекакМеое ваб МіЄ<1іеб бв» Жбгое бее МгиііпШШмі
же ехнігкоа уегвабк'к# «гожіок Ьаі веіае вченіше ■» ШПо
*
ееа ЖіеЬегеіеа аедрааЗД. Згодок иаб вдоко 81аб аів иа-
кгаДОаге ЖХеаюпіе бег ЗоабегЬвЬапбІапд «хвоіингк жсвгбеа.
Бет Вигдегпеіеіег В е Ь е а о к , бег аіа еНеавИдег ІюЬтег
аіоИі іа бег Ваде демовеп іа'Ь, біе ВигвегпоівіегвеаоШДОе
0гбапП£8вет&88 ви тегвеЬоа, яитбе аа 14.8.1942 еіобег /геі-
(Оіавееп, ешпаї іЬп бои-евоЬГбІпбІіоЬо Напбіипдвп піоЬі ааок-
ртгіеаеп еегбеп коапіеа.
Іа Кои-Кгйоїе, Вегеіок Наїто, коппіоп Ьеі беш Пкгаіпег
Ре^ег Мівкежіїеоіі, вопаппі Вигіа'ЬвоЬик,
2е£гипвеп аа'Ьібеи^воЬса Іпкаїїа аіоИсгвазгеїіг «гегбеа
* М.,
бег ИЦоЬіів і0*? вієш 1а УегааоИІ, бег Ваабега-Векевиав ап-
ви£Є1і8геа«
Іа Жіааіва ег£оІ£
*
е біе РеаіааЬте є ідеє Вапбвга-Ргора-
ввабівіеп, бег Шеваїоа ЗоЬгіТІтаїегіаІ іа згбваогеп ИаГап-
б0 Д*сЬ ВшвМаіеа £О8оЬпйі££с11 Ьаііе. Аиезог іЬт £е1аа£ ее бег
ходбаІесЬеа 8іоЬегип£8б1т1віоп пооіі 9 вві дог ипіагавеп'беп
?08Шипека<т«
%й£9&2ШбН96х
Вагок УегаеЬтипз боа уогохчгйИпісп Вапбега-ГипкІіопМге
ТгояДОС; бег ягівоИеабигоЬ £Ог біс "вІаук-Вежевипв £еагЬеі-
^о'к Ьаііе, иигбе Ьокаппг, баВ зіоИ іп Ноито 1п бег 1Гоішиа<
бев .окгаіаівоЬеп ВШбеаІва Жавії 8 * и І 1 еіао АаІаиТе^оІ-
1е бег *Є
Ве0іав
Ме1іфк ЬоГідбоХ. Вві З^иІІ Ьаііоа віоП аисЬ
аабеге Меїхцгк-Раакііоп&гв <шГ-
Іа КгаЬде коппіо еіпе ВедквсЬгШ егїаВ
* еегбеа, біе бог
*
Хйііег бег Меіаук-Вежевидз, ОЬегег а«В Аабгее Меіаук, ш
*ег
Ха1ОЬвт1аІ0 ВоееаЬегв ввеапбі Ьаі *
Іп біоеег ВепкааЬгіїі, біе 81 оЬ оіп1оі’Єепб ті і беа МІ&-
гБМпбеа 1п бег ОеШкгаіпе ЬоїаВі Ьаі Меіпук Твідеабе когбе
*
яифеп еиївееиііі:
268
-Б - 49
1) Юіо Апеїігппмтпд 4еа МеТОШ Дег Шстаїто «ої еіа жНамШ
ВідоІоЬш Ш МШмЬ»вгааШвЬоп Гохдеп ДохТО еім
кІМХипе Лов ВШітета оАох йде ВеиіяоЬсп Вовіохипв
*
Я) 1>1е 11атог1о
*№ш£ Лет иктаІвіеоНоп ОеЬіоіо Лев Оопоха1<0П«
тотадопіа іп Дав Воіаквкогпіввагіаі Пкгаїпо идД діо ІЬ&ЮЛ
*
деав Дот Ткхаїпе уоп.Роіоп воліє топ Доп уоп гшпйпівоЬеп Мі-
ЦІМ? Ьовеіхіеп (ЬЬівЮгь
5) 1)10 ВІІАипв оіпот Тохігоіипв їиг Діо ІГкгаіпа ап Зісіїе Лет
тогЬоЮпоп КаііопаІтМіо» АиГ^аЬо Діоаев УстігоШаввохвтов >Й
*
Ге Діо ВхокІ&заВІоп йог єпйаЦІіі^сп Ьовібзшів Дог Пкгаіде топ
ВиввІ&пД, Дій УохкйпДипв Лот октаіпібсЬ.гп Зіааііісіїксіі ипД
оіпов ВЦпДпівзов пі і СоиіасИІапД.
4) ЗДо Згпв£11.аЬипв Лет ВіІЛипв сіпсг зіаг.іІіоНоп ЕІпИсіізрптіеі
іп Дох Шсгаіпо, Діо Лав Ію'Ьеп іп Лот ОТсгаіпс ДигоЬгиствапі-
віохоп ИМііо
*
5) Віє Зиіаввипв оіпот иктаіпізоЬсп паііопаїоп У(іЬгип£ айв Доп
Воікеп Лвх ВіпЬсііврагізі ипД Дотеп 2ившзтспатЬсі^ *аі Дои.1-
веЬоп 84е11еп« Оіовет ГІШгип$ зоїі уог аііегл Ліс ЕгІаиЬпів
виг Лиіеіоііипв еіпот иктІпівоНеп ВоЬтгзасЬг сг!оі1± «отДва»
Шуаіп^веію РтооаяйпДаіаіідкоіг:
На фоЬіеі топ Вотоо житДсп оіі Дот ЗоЬгоіЬшавсЬіпо воїот<Цв«
ЛіцрВОМхіЛоп ТоІв^пДсп ІпЬаІіз уогЬгоііоі:
•ПктвіаІвоЬев ТоїкІ
Жахш МНові Ви Оіоіі пісіїї;, театит їКІокіей; Ви піоЬІ тог Дон МДг-
Дог, Дат ВІоЬ айв Воілот Ноіпаі тотвоЬІорреп ипД 1п Дот РтепДо
1п ТитоЬІЬатот Зо Де а ЄЬіоп жііі. АЬвт Соїі >1гД ипа коїіоп"»
Іп ЯГоІоЗДзІгав кит Лап якої УІивЬІНііаг гоЛтоі^о!, Діє віск
ап Ліо икгаіпівоію ДивопД копДоп- Іп іішоп Ьеіав^ ов и.а.і
*5ет Нііісгіеоив ИоЬ4 воіпод ЬаІДІяоп їоД опівоясп
* Вг кііі
ДоеЬаІЬ Доп ЬіпЄот Дог Угоді ІІевепДоп Тоїі вІоЬотп ипД Лоті
еоіпо ДтЬоІі аШвап» Ппв Дип^оп >111 ох ДохШІп Ьтіадоп, то
Діє ец£І1еоЬод ВапЬеХ Йпідоп техихеаоЬзд» Вт ЬтсихоМ ипеото Ах
*
МІ14МДОІ» Даліі 4Ю ВИпоп іахідегШюг тохДеп квапеп
* Веаігі
т,
*
*1ем >п еіпо ЖмекМг ви Дш> М * Магі< в
Іаііа ХНт то »
*
іАлі Хйх шгйв&сйге, ваго а» <1» Мп йЛох тохЮкйрреііо Ява»
Утои вйе ДХАваІе ато Мато МГ1 ЯеВогТОо дісЛі Дох ТОмМІ
ОД жіі Дах ТОтоіі ато штожох ВоіяаїР
269
- 7-
50
Мі оіпет ейвгаїпіяокеп РгапопвоЬаіІвІеііегІп іл Пахв/ лоя~
йеп іп оіпеа №££ ▼вгвІеоМ шш Апіаяе оіпат ДкНов додо 41 * 11
*
*
ІеДОо Ваай«га-Ввіговип€ тотвоКіейвпе ВоівЬіе Лея ОеЬіеіяЗДігег
йот СОЯ, житів сіло ЛивагЬєііипв (ІЬог йеп Рагіїяапвпкгів
* ДОиіь»
4оп«
Іп еіпеп йог ВоґоЬІе Ьеівві ев:
•Біб ОгяапіваііопвагЬеіі іві 1а £апь;п СеЬіс і ги Говіівсп, ОДоя
Роті, }вйо Р&Ьгік, }ойо УотжаІШпд айва іп йав Огвапіваіішпеїв
еіпЬвяодоа ітегйеп» Нового АгЬоіі йагГ піоЬі йитсЬ ЯаоЬ1Мяя1
*
ке1і
яеЗДЬтйоі погйш» Ев иііавог. иьогаїї ЗоПиІипввзгирреп оіпйєгіоіі-
гйеп«
ІОІ ** ^йвв Міікііой йог (ХШ айва діє Заігипяеп. йот (ХШ.
Ліо ЬеЬепвте£е1п ипй аів ОовоЬІсЬі^ йог (№ вояіо йіе КоппвеісЬеп
Лея СЬатакіегв йов икгаіпізсЬеп Каііопаіізіеп, коппоп. Ев піМввоп
аиоЬ піІІЗДгіяоЬо БоЬи1ип$сп віаііГіпймп.
Жіеиапй йат± ваг АтЬоіі пасЬ Воиіі'епіапй ГаПгсп, піспапй ви.йеп
ЬоПтяПадоп. йіо топ йоп БсиіесЬоп ог^апісіагі жвгйоп. 2ип Мііі-
Штйіепя'6 йатТ піепапй йопп «гіг кікіріеп піокі іп оіпсп Гтеп-
йеп Неот Літ Дгстйа АиІв^Ьоп. ВопаокгісЬііві йав Уоїк, 4аВ Ьвиіе
Жівіе Цктаіпв Іп ВеиівсПІапй агЬсііоп, Иип§сгп ипй НпгМіїе отієї-
Ієн ладова, йоті аЬет вис її йол Той ііпйеп.
Іп Зойеа БотТ Епхвв о іпо КаіІопаІіоЬпо, пі по ОгвапіеаііопвТаЬпе
ипй еіп Втеіжаок уогПапйоп аоіп. Аііоа іві Ьія гоп Еіпвапя оіпое
ВеТеЬІа тетвіеокі ви Ьаііоп
*
.
2п оіпет апйогоп Апогйпип^ «ітй Іоіеепйоа Ьоеііопі:
*А11о ХЬдоайеп ипй Мі^ііойог йег (ХЖ пиваоп уог8ісЬіІ£ОТ ееіп»
*
йД МапвепГееІпакпоп ви ЬсіитсЬіеп віпй. Кіоідопй йагї вісь іеві-
оеЬпвп Іаваеп, еоіі УіоіпеНг ги ПіісЬіеп уогви оЬоп» Біе Рові^а-
воосшеа доЬеп пісЬ’Ь £и,йав зі о йот (ХШ ап£оЬагоп. Ніеоапй йатТ
піі йег Оевіаро виваввепатЬсігеп; йпв іеі міпо ГеіпйІіоЬе ЛтЬеІІ
вдоп йіо Окгаїпе. Біе йои-ебоП-акгаІлівоИоп Уогапвіа1іив®оп иег-
4«П МфкпНІвгг • іГойо ЕившюепатЬеіІ пі4 Оккирапіеп іві ваЗДопа-
Іег Тохтаї пай аиі паііопаїеп Уоггаі аіоНі йот Той
* Міг пОявоп
йвп вкгаіпІвоЬоп Зіапі етгіпдоп
* .
Жіае иеііего Апотйхишв Ьеваді, йаВ йіе Маввоп іп йот Окгаіпе
ВО/ОтІ акіітіегг иагйоп пОввеп. 2и йісиеп 2шоок іві іп іейогз
Рові оіпе Пхоагег£гирре ипй оіие Оевап^вдгирре ви огдапівіегоп.
Ріове Огцдеп ООІХоп йаги Ьоігтедоп, Уогваошіипдоп Ьеввет Іахпоп
9Л ШіШЄП«
Іп йог АиватЬоііипв Ч)ет Рахііяапепкііез
* жігй и«а< 4дгво1о£Іі
270
-в- 51
*
Нове Цеївктів
* іИф аеп ГеіМ ви вШмЩвг Тмів№ ипа
□дсИі ІЬп пегНів
* Жг деіДО деа ЖоіпД вшг * езд1М№яш£ вві-
лет &££
•
** Жг вгЖ0 ааеЬ «от НаЬидж <* ог 881ивйпж дав ипіде»
дуцокіеп Тоїквв ЬоІ.
ріс РвивхжаТГсп Іп два ЖагивппепаЬідіІипвод аОваоп топ аоовві»
до МВ&ОІ1 воіп <іо 41о дов Реіпдеа, 4а пат авпп АиввіоМ Ье-
в*юЬі> Жтваївіоііо ипд етЬоаіоіо Иипіііоп ви тотжепДеа.
Кіі ВЦоквІоЬі сш? 41о £Г0880 Вотоєїіоккєі
* 4ет РагЬІеапеп вві»
Хоп аііе піокі ипЬедіп^^ ЬепбХівіоп Ма^егІЬНоп вотвЗДІЗДв тет~
*
віоск вогдоп
*
уцг 41о Рат^іааадепакігеап в і досі еІоИ дав піі ОДІдетп. ЖеЬІздоп
иПЛ ЗШзрГоп аитсішвіхіо Ооі&пдо. Да од дот Роіпд игепі< Оеіожоп
*
ЬоГк Ьіо^оі, аоіпо всЬиюгоп ТїйТгзп ш тег *еп4еп«
Вігоскв ІліШпв Аег РаїЛІбапопіаіібкєіІ; сизе еіпе воМтаІе Коо-
авпйовіоііе веяоЬаГГоп ^стіоп. дів По Аиївіоііипв Лот ЖіпПеі *
|еп, дотеп ОДЬгшш 80 *10 *
діо Кодоіипв дов ЖаоЬвоЬиЬв Ьовогв^
ріово воп^таїо Ьзі1ип£ ти8б 81 аЬ пиоЬ дет КипдвоЬаГЬвгсіібпе
*,
дот ЖаоЬтіоЬіопЦЬогпіііІипв вотоіе УстроїіипвзаиГяаЬеп - АиЛо-
ваЬтиПв огЬоиІеіог КиГіоп ипд О(Нот - жідхзоп
*
МіпдохтгетМІ^о Жіопбпіо. діс вісь иит ^с^сп ротебпІіоЬет Уогіеі»
2о теїдеп» 8Іпд сиг Тоііпаїзпс- ап дсп РптІівапопкМтрГдп піоЬІ
доЦпс
* * діо ргііскг дав КОшздпаоига Нове аиТ ігдепД-
ипд еа І8
еіпо Агі Іовсиїгетдоп» киігІіоЬ. ізі ов, с±пі£о Рвтвопоп ви ЬаЬоа,
410 дів 0О£Ш1 вепаи коппоп ипд діо їеіпдіісііе ЗртаоЬе ЬоЬегт-
*
воїіоп
8іваіиіЦ5рп. вітавопкгеивипдсп илй ВаЬпЬоГо аоіісп паоЬ МйвІісЬ-
кеІТ ветеиоп ігвтдеп. ВиЬоІавст в і па іп ЕіпгеІвеЬатгеп, ІВДДегп,
ШЦет ипЛ ап апдотеп Зіаііоп ви Ьсвіоксп.
Ше СЬотТМН© віпд епет£І8сЬ аитоЬвиГШігеп. Рот Оевпег пиво авп
Надтиск ясміппеп, дає в от віск іп £о1пдІ1сЬоп гопігшз ЬеТіадеІ*
йЬегЯШо впТ Ьо *е£1ібЬо ОЬ^екіо віпд Ьеввст айв доп НіпісгНаІІ
*.
дигоквиГШігеп
ВА К 58/222
271
№42
Загальна оцінка українських політичних сил
(...)
У Вінниці (Україна) заарештовано 4 особи за комуністичну
діяльність.
Рух Бандери
У порівнянні з минулим місяцем не відбулося значних змін
у діяльності Українського Руху Опору. У загальному спостері
гається, що активність групи Бандери щодо охоплювання навіть
останнього українця постійно зростає. Бандерівська група завжди
виявляється найрадикальнішим українським самостійним рухом.
Протягом попередніх місяців у першу чергу пропаганда велася
у Західній та Центральній Україні, але поступово ця робота
розповсюдилась на решту українських областей. Особливо вира
женою в бандерівському русі є ворожість до німців. Неодноразо
во наголошувалося на тому, що необхідно прогнати німців із
країни. З нагоди усунення спроби повстання у Кам’янці-
Подільському та околиці було встановлено, що до нелегальних
груп руху опору належать не лише члени групи Бандери, але і
комуністичні функціонери, які працювали під прикриттям
українського освітянського об’єднання “Просвіта”. Вартим уваги
є висловлювання керівника ОУН на Волині Остапа, який сказав:
“Українські націоналісти мусять тепер знову більше орієнту
ватися на Радянську Росію і всіма засобами їй допомагати, бо
від німців українському народу очікувати нема чого; після
закінчення війни з українцями все одно будуть поводитися як
із рабами, оскільки кожен німецький солдат має отримати У
власність в Україні 40-50 гектарів землі, які потім муситиме
обробляти місцеве населення”.
272
У середині серпня в Кам’янському було перехоплено
пропагандистські матеріали українського руху опору, за яким,
правдоподібно, стоїть група Бандери; до цього часу відбулося
З арешти. Серед заарештованих знаходиться директор театру
Кам’янського.
24-го і 25.8.1942 поблизу Шанкова Рівненської області було
знайдено декілька листівок із надписом: “Слово українських
націоналістів у першу річницю проголошення самостійної
української держави у Львові 30.6.41”. У цих листівках, поміж
іншим, написано:
“Пройшло багато років з тих пір, коли наші предки
завоювали землю, де ми зараз живемо, мечем, плугом
і славою. Роками захищали вони своїми тілами сонячну
та багату Україну від диких загарбників та розбійників.
Найкращі полягли у боях, померли у полоні від холоду
та голоду, але ніколи не складали вони зброю, і завжди
приходив час святкувати перемогу.
Так було вчора, є сьогодні і так буде й завтра.
Ніколи не продамо ми нашої свободи за гарний шматок
хліба від чужого загарбника, за “нову високу культуру”
чи за “нелюдську ідею”. Ми хочемо власної культури,
власного хліба і бути вільними та щасливими. Ти
здобудеш українську державу або загинеш у боротьбі
за неї. Україна живе і буде жити. І чого б не сталося в
Україні, незалежно які б орди не тягнулися через нашу
країну, які б ідеї та теорії не нав’язували б нам чужинці,
український народ не дасть зрушити себе з правильного
шляху. Ще не вмерла Україна!”
У Миколаєві після довгих спостережень було схоплено
чотирьох учасників банди, що активно виявляли ворожість до
німців і мали в наявності різноманітний друкований матеріал.
Заарештовані належали до служби забезпечення суспільного
порядку української міської адміністрації.
У Києві було схоплено п’ятьох учасників українського
шуцманшафту (охоронної поліції), оскільки вони підозрювали
як активісти правдоподібно бандерівського руху. В одного із
затриманих було виявлено нелегальні листівки та револьвер.
У Ворочі було заарештовано 2-х бандерівців.
У Херсоні спостерігається посилена робота бандерівців, що
займають високі посади.
273
У Києві 12.8.1942 було схоплено 8 осіб через підозру в участі
в Українському Русі Опору. Серед них знаходиться українець
Ярослав Гребенюк, який, за припущенням, виготовив фальшиві
документи і штемпель для застреленого під час втечі банде
рівського функціонера з псевдо Піп.
Рух Мельника
Так само, як і група Бандери, розвивається у райхскомісаріаті
України і посилена активність руху Мельника. Але, на противагу
бандерівцям, учасники групи Мельника поводяться обережніше.
Мельниківський рух зумів запрягти у свою роботу українські
церковні кола. Мельниківці зосереджувалися в Києві у так званій
Національній раді. Ця трупа продовжує мати певний політичний
вплив, хоча сама Національна рада тим часом зліквідована.
274
Л/г.ЛІ іу. З
Іп Ймім ;<ЛпШ) «огіав 4 Лпюма тедо коппипівіїеоНег >•-
^«а«вшквлва.
^ппаога-Вожояадя.
Ое^еаіІЬег боа Тогаопаї ЬаЬоа вісь мовслІІіоИо ХпбогшфМ Млвіоііі-
цоіі бог ТВ ЬІ£коі1 бог Окгаіпіяоіївп НібогзішібзЬокобаас М4Н от-
£сЬеп. Е<? іві а1І£ооеіп ки ЬеоЬаоЬІип, баВ біс АкІІУІЩ *МГ Іаа-
бога-бгирре гиг Вгїаззипз аиоЬ. без Ісігісп Окгаіпогз зІВввів 1а
Кавпзеп Ьо^гіГТоп ізі. Ріс Вапбега-Огирре ізі пасії кіо уог аіз 61..
габікаїзів икгаіпІзоЬо Зе1Ьв1йпбі;;кйі18Ьс¥Уо^ипв апгизртооііехьІГШі-
гспб іхх ґгОііегеп Мопаїсп іп огвіог Ьіпіе біе Яезі- ипб МІІІеІ-ЛТкгаі-
пс ргоравапбізіІесЬ ЬеатЬсііоі питбс, УЄгЬт«ііиіо зісЬ бісзо АтЬвіІ
аІІпШіїісЬ аиоіі пасії беп ІІЬгі$сп иктаіпізсЬсп ОеЬіеівіеіІсп. Возоп-
бегз шзєсрг&ві ізі Ьоі бог Вапбега~Веод£ип£ біс УеіпбзсЬаТі £Є£сп-
ІіЬ^-г беп РеціесЬеп. Ез теігб зсіїоп УісІГпсії топ бог ИоіжгопбібкеН
зезргосіїеп, аисії біе Рсиівсіїоп аиз бос. Ілпбе ?.и «аг’^п. Се1о&спі1ісЬ
бог Вогеіпідипв еіпсв АиТзіапбдувгзисІїез 1п Капепсз-гобоїзк ипб Оп-
боЬцпє теитбе Тезисе 1с 111, баВ ги биц іііо^аіеп Єгиррсп бс-г лібет-
51ппбзЬе^ееші£ пісіїї пиг ’411в1іе.Кг бсг Вапбега-Сгирре $еЬбгеп,зоп-
бсгп аисії коопипізіізоііа РипкІіопМгс, біс іп Йаіжхп без икгаіпі-
зспсп Віїбипззу геіпз "Ргоз^ііа" $оіагп1 агЬсіїеІеп. Всгеісппєгб
іл сіп АиззргисЬ. без ЬапбсеЗДЬгегз бег ОПК Гііг ТСоІЬупісп, ОвІар,
бет дсвргйсіїзетеізє йизаегіє.
•Біс икгаіпізсЬеп Яаііопаїізтоп пііззеп зісії ^сігі у/ісбег гх-Ьг ..асії
3е1гизз1апб
*
2о огіепііегеп ипб боп Зо^еігиззсп сії- аіісп Мігиіп
ги Ьсіїеп ІгпоЬІеп, бепп топ бип Веиізсіїог ііаі баз икгиіпізсіїс
Уоїк пі01118 ги егтезтіеп; пап теітб біе икгаіпег пасП Веепбі^ипв без
Кгіс^вє босії пиг аіз Зкіауоп ЬоЬапбсІп, ба Зсбсг деиізсіїо Єоібаї
іп бег Укгчіпе 40 Ьів 50 ІЇскІаг Вобсп ги еі^ип егНаїїеп 3011, беп
біс- еІп^еБсЗвепе Вєусікегипв бапп ЬсаіЬсі1«п пизз.
*
Міііс Аи£из1 теигбс іп КагіспзкоЗе Ргоравапбапаїегіаі бог Окгаіді-
асПеп ’*Є
Я£ипС)
ібог81апбзЬс Ьіпіег бег зісії ус гой 11 і сії біе Вапбсга-
Вгирре УсгЬіг£1, сгГиВі. Візіїиг егГсІ^Іеп 3 Резіппіїсхп. Спі^г боп
Їез1£епоідлспсп ЬсПпбсІ зісії бег Тхіеаіигбігикіог уоп Кааепзко^е.
игбеп іп бег N8110 ?оп ЗсЬапкоіг, Вег.Во
Асі 24. ипб 25>в.1942 * по,
*
еіпі8е Ріи^ЬХапег пії бег ОЬсгзопгііІ
•Иогі бет иктаіпізсікп Наїіодаїізісп за 1. ^аіігезіаес бог Рхокіи-
заііоп без зе1ЬзіапбІ£с
*
п икгаіпізсіїед Зіааіез іп СспЬ-Гй ас ЗО 4.41
*
веДіпбеп. Іп біовеп ГІа^ЬіаіІогп ііеіззі оз а и.:
275
п
"Паї Ммга оівА жидофм.
* шіеога 0»<гаиМП«г
аині ІмА. «© НІЖ ЬмП« Іокеп, піі ваЬяагІ, Кім
ов4 ЖоЬо агоЬагі ЬаЬахь Дакг«1ап£ Шш 81а аіі 1Ь-
гоа ІВграг Аіо мааі^в одА геіоке Икгаіпо гаг жНАш
ВШАгІаєІІпєев «ПА МиЬп т8гАе1А1£1« Віє Веоіоп аіпА
1а ЯастТо доТвіісШ) Іп Дег 0еїап£епясЬа/1 тог йоалт
иМ Київ еовіогкеп, аког піепаїв Іегіеп еіо Аіо ІаТ-
Топ пІеАаг ипА ісппог жіеДвг кап Діє 2оі1, жо віє Аоп
*в
81 Тоіегіоп.
Зо пат «а девіога, 181 08 копіє опА во жІ ті ев аиок
погвсп веіп. Віев&ів капАоїп жіг опаоге Вгоікеїі Тйг
еіп вокбпев ЗІИок Втої оіпев ТґепДоп ВІпАгіпвІІпдо.
ТОг Аіс ’поие кока Киїїиг" оДег Літ Діє "идоопвокііоко
*
ІДео *
еіп Жіг жоііеп опвего еі^епо КкІІПГі шівег еі-
вепев Вгої цпА жоііоп Гтеі ипД £ІЦок1іоЬ аоіп» Ви ег-
оЬегв! Доп икгаіпівоксп Зіааі о Дег віігкеї іп КапрТ
1гД ІеЬоп. Жав іа Двг
Ліг Ікп. Віє Йкгаїпе ІоЬІ ішД *
Окгаїпе аиок уагвеПоп иа£г вапв вІеіоЬ *ав Ліг НотДва
АитоЬ ипзег ЬапА хіскеп жстіеп, жав Ліг ІДоеп ипД ТЬе-
отіоп ипе Діє РгеоД1ІП£и ахОДодсп жегДоп, Дав икгаїпі»
зоке Уоїк жігД піскі топ гіокіівеп аЬвеїепкІ. Віо
ИкхАІпе 181 поск піокі £ев1огЬоп
.
*
іиіпік-Вежекипд.
ЕЬепво жіе Діє ВапДегаегиррс епіГпІІоІ аиок Діє Ме1п1к~Вежв£Ш>в
іп Ввіокакоппіввагіаі Цісгаїпо оіпс умгвІМгкіе АкІіУіІ&І» Ов^вд-
•Ьаг Деп ВаиДогаапкАпзегп ▼огкпіісп віск Зеіоок Діє МІІвІІ^Асх
276
78
-40-
авг кім
* ви иілімтрші ьв * о» вмг-
вде4ев, акгаівімію кігоьііві» Кгеіво Ш ІЬго ДхЬоіі оїдеаврвв-
пЛ. Б 1о Мо1а1)щЬЖп<иГ потоп іп Еіиг 1п 4оп оадоіь ЖоНспоІгаг
ідеооопвоМі» Оіово Огарре (Лі аиоЬ Ьоиіе аооЬ еідоп догіпооп
роІІ^івсЬеа ВіпГІаоо аиж, о№юЬ1 4ог МаНопаІті іпківоПеп аиГ-
0еПОЬеп мигао.
ВА В. 58/222
277
№43
ОУН-Бандери: не партизанська боротьба, а національна
революція
(-)
278
в Україні партизанську боротьбу не мали успіху від
початку вторгнення німців. Німці знають фактичне
становище, однак вони використовують більшовицьку
партизанську боротьбу, щоб при цій нагоді знищити
також і нас.
Ми розглядаємо партизанську боротьбу не з точки
зору комуністичної світової революції (московський
імперіалізм), ані з точки зору “Нової Європи” (німець
кий імперіалізм), а з точки зору інтересів України. Ми
боремося за самостійну українську державу, а не за
чужі імперіалізми.
Ми мусимо берегти свої сили, бо віримо, що на
кінцевій стадії війна принесе нам можливість боротьби
і побудови власної української держави. Не парти
занська боротьба сотень чи тисяч, а національна
визвольна революція мільйонної української маси є
нашим шляхом”.
У районі Горохова на сараї була виявлена прикріплена
записка, підписана Степаном Бандерою, в якій українців
закликають самим звільнитися від божевільних німців.
Вчитель з Тиверофа, район Житомира, був заарештований,
коли намірювався доставити у Київ підпільні бандерівські
друковані матеріали. Він мав підроблені особисті документи.
У Гайсині були заарештовані 7 осіб за друковану пропаганду
в інтересах руху Бандери. Обшук вдома виявив численні пропа
гандистські матеріали. Керівник групи мав російський армій
ський пістолет.
У районі Запоріжжя спостерігається посилення бандерівської
діяльності. За підпільне поширення друкованих матеріалів у
районі Софіївська був заарештований один робітник, а також
один торговець з Кривого Рогу через підозру вербування
прихильників Бандери серед української інтелігенції.
У ході подальших розслідувань проти руху Мельника в Києві
або в Східній Україні були заарештовані 2 особи.
У зоні Миколаєва треба було заарештувати 5 прихильників
Мельника, серед яких знаходились керівник і 2 члени місцевої
Української самооборони.
У Кіровограді був ув‘язнений молодший командир батальйо
ну української охоронної поліції, котрий, як прихильник Мель
ника, обіцяв іншим особам передати вербувальний матеріал.
279
Примірник статуту організації Мельника був захоплений
начальником поліції безпеки і СД у Кракові.
Нижченаведені місця з програмами є важливими:
“Життєвою необхідністю українського народу є
здобути свободу, мати незалежну державу, до якої
увійдуть всі українські землі. Передумовою, щоб
осягнути мету, є організована боротьба. Членом ОУЦ
може стати кожний українець чи українка. Дійсним
членом є той, хто склав присягу.
Молодь з 4 до 14 років є підростаючим поколінням
ОУН, з 14 до 18 років - юнацтвом ОУН. Симпатик
перед своїм прийняттям у кандидати має скласти
наступну обіцянку
“Я обіцяю перед Богом і духом предків аж до
смерті бути вірним Україні, зберігати всі таємниці
організації і беззастережно їй служити”.
Особи, які бажають стати дійсними членами ОУН,
протягом 6 місяців є кандидатами; вони повинні пройти
випробування і виконати випробувальні завдання.
Кандидати повинні при їх прийомі у дійсні члени ОУН
в присутності 2 свідків скласти присягу з наступним
текстом:
“За особистим бажанням і згідно з моїм твердим
переконанням я присвячую себе і своє життя на
жертовну службу та українській нації та націо
налістичній ідеї. Перед Богом і святою пам’яттю
борців я присягаю ОУН на вічну вірність,
відданість моєму провідникові Андрію Мельнику
і підпорядкування призначеним Мельником
зверхникам. Я віддам свою працю, а якщо це
стане необхідним, я пожертвую своє життя задля
боротьби за українську державу. Я знаю, що за
невиконання цієї клятви я змушений буду
відповісти своєю честю та життям.
Слава Україні”.
ОУН поділяється на:
ланка (звено), в складі 3-5 осіб;
відділ, складається з ланок одного села;
станиця, складається з кількох сіл;
район;
280
округа;
область (край, дистрикт).
Покарання стосовно членів ОУН можуть накладати
лише керівники організації. Необхідно розрізняти:
зауваження,
догану,
виключення (тимчасове або назавжди),
бойкот,
революційний трибунал (у разі тяжких звину
вачень).
281
я 10%
ОигцІїаЬ * Ї4г««1еги1оь Имм * Іві «1ш * ІІМЦІ
‘ гмидівіІзсИе вгирре, 41е віеЬ яюсЬ 1т АпГЬаи НЛшб «в4 шііаг *
Нв
< з еЬсшаІі^п гимізаЬеп КжрііМпі &оеп|а 8 о й о • І а к о » Діові
Г вігеагсін цда (когсЬ ГлзІвоЬаз уоп 22 ОДодгіеа ШівХіоЛст цда &
^Шаш^МтІдої ипзоЬЗйІіоЬ £етасііі ногйап, Пі В Ваиргга4е1вЛЦач>г
. гдеп ги АЬвсЬгеокипвзгшеокеп аиГ де» Магкіріаіг ^ГГиоШоЬ
ЗкгаІпізсЬс аібегзі&псізЬежєкипк,
Иег В?Ь.й$Ри.(12В іп Кгакаи каі сіп іт АЬгидогегІаЬгзп Ь'згдозіеіі»
ив ПизЬІаіГ скг Вап4«гахВе^и^оп^ егГаВІ, іп йеш ги д?п уоп йеп £оіг-
4-із ипй Іоіеп сгєапізіеті<п Внпййпкатрісп 5ів11ип£ £епоттеп кігй. йде
Пи^ЬІаіі ізі ‘ІЬсгзеЬгІеЬсш
•Псг Іагііз апспкашрї ипй ипзеге Еіпзіе11ип£ іетзеїьс-п
*'
£С£иПІ1ЬсГ .
Іп ІЬт Ьсіззі ез и.а»:
•Ваз икгаіпів«&е Уоїк ііИ^ггси^іо зіеЬ посЬ сіптаї, дав 4аз
2іа1 (іег^епівгп, йіч. аі~ Цкгаіпе "ЬоТгсіоп
* коїізп, ітдег
йаезаІЬе ізі, £ІеісЬ£іі1іІ£ оЬ ІЛіо ~изип& (Нг Уегіе1іНсип£
Лез гиззізеЬеп Уаієгіапйоа, а&з пене Еитора ойег еіпс апсіага »
ізіе Всип ипіот дош Вгскшапісі дсг Ьодип^еп «тоПап зіо аіпсп
Тс 11 <!•?? Вкгаіпєг ап ііігсп ¥Га£оп зргліпеп ипд * іо еівзпо 5к1а-
усп іп деп Віепзі сіпзісіїеп, 41 а ІГпҐйззодсп аЬег тб£ІісЬз^
зсЬпсіі Іідиійісґсп, ит БісИ пасЬ д.ет сі^епеп Зіа^е іп 4єп
г. ЗсЬсп икгаіпізск;: Іапйгп зісЬс-г ги £Ші1еп«
В-г Раггі5апепкаі
*
:рГ.(Ьг Роїсп о4аг Воізскечгізіеп тУскіе шш
пісЬі ігЛсгсззіегсп ода зіе кВпгЛсп йспзеІЬсп паоЬ іЬгап
КгЙГісп ГЛНгип, *спп аіа $сЬпсі<1 г (КввсІЬсп пісЬі £а£оп ипз
Огіскіиі 5 і а 1 і п ипй Біксгзкі тсоїіісп
н?1і еіп<лп Зскизз 2 Еазсп ..-гіс^сп; Лап Всиізоксп зскайоп ипй
піі .(ЬчПзсЬзп М&піоп Ліс Окгаіпсг зскіа£еп«
Вій Цкгаіпст паИпоп ипі пеЬтеп кліпеп Апісії &т Рагіізапев-
*
кзг-р/ АПе Апзігспг>лпя:п 5 і а 1 і в з , іп Лаг икгаіпе
еіп«;п Рагі;<запепкатрі чи іпзгсп'сгап, Ь&Ьсп зеіі Ведіїт йея
ЕІпгг.гзскеЗ дсг В:»иізсЬ.п кЛп- і ЕгГоі£ ®зЬаЬі- Пій ОйЦізскеп
кеппй-п 41о Іаізаоііііока Тіа<чг, дЦігеп іойосЛ 4еп ЬоІзсЬа-
шівіізсЬ^п іагіізапипкаяірТ’аиз, ит Ьзі йі ,‘зег (»с 1ев«-пЬміі
аисії ипз ги у.,гпіскісп.
>1г ЬеЛтасЬип Леп ГагХізапипкалфТ * е4ег гот ОезісЬізрипкІ
сі^г ігогжліІзіізсИсп «ГмІІГчгУОІиііоп (Мозкаигг Іпзрегіаіізіаив)
посЬ уош ОазісіііБрипкЛ іиз "К_асп Котра
* (Оеиі$сЬ.-Г Ітрегіа-
Пахішз), ястіигй уот (кзісЬізсипкі <1ог Іпіегсзз^п іі-г Цкгаіпе-
Шіг капрТсп Гйг <іап зС'ІЬзьапсіїєсп икгаіпізокеп Біааі ит
пісЬі Гаг ТгодДс Ійр^гісіхзтеп.
*.
Віг ьі:Дззап ихвегс Л.ЗЇХ зоЬопеи, йспп * *
іг £ІпиЬеп
Кгіс£ іп з^іпст Еи<1віа<1іит ипв 4іе НЬ *§1іс]ікеі^ •5Іп®я>Кав?*'і?-А
ипі йез АаГЬаиез <Кз еі£ч.пеп иктіпізсЬов Віааіиз Ьгіп£сп <п» *
НісЬі йог Рзтіїзапспкатр^ уои НипОьгіїт ойех Таия«пЛ«п>ву»“** "
паХіоп:»І€ КхсІЬеі^згоуоІиііоп уои ІІІІПопеп йех икхаіпізав
*
Хавзс ізі ипзсг ^с$*»
282
юз
їа 0вЬІ<$ ОотосЬсяг тгогае <ш ніпої
* зсЬеопе ЬеГм^іс^ зіа «11?
ЗізГ ш В є п а е г а ип^гаеісЬпв-Ьсг 2еі1И)1 двішіеп, іп 4еа
<Не Цктііпег аиі'ееГогаегІ шетдоп, зісЬ зпІЬаЬ шзп 4еп ігг-
віппідоп ВеігЬзсЬеп ги ЬеТгзіеп#
Оег ІеЬізг аоа Туу/огоП', Вегігк ^пііготіг, шитйе Іегіедзпоппдеї,
ліз ег іт ВезгІГІ шаг, іііегаїе ВапаегавсдгіГ&вп аасЬ Ківш
-а ’Ьгіпееп. Ег ЬеваВ їзівсЬс Ливше 18 раріетв.
Іп (кіізвіп шихчіеп 7 Рвгзоивп шеееп 5сЬг1£іргорі^.іп(1а Тііґ (Не
Вагніега-ВешезипБ Газі^епоштеп^ Під НаизеисЬипд егЬгас№е иш»
Гш^гвісЬев И’оразапаатаїегіаі» Пег РиЬгег (Іег Сі-иррл Ьев .В
еіао гизвівсЬе Аг’іоеріа'ЬоІо»
Іш ОеБісЬ ЗарогоиЬе 1в€ еіпе Уегзіагкип^ Дег Вадаога^а'Ьібкоі'Ь
Те8<72О8і;о11вп. Шовеп іііе^гіег зсЬгіГЬопуегЬтсі'Ьип^ миВЬе іж
Йауоп ЗоГівшака сіп АгЬеіІег Іез^гепошасп шетвею, аездІеІсЬеп
еіп КаиІЬіоші айв Кгішо^гов ше$єп дев УеічіасІгЬз, іппегЬаіЬ
йег икг ііпізсИеп ІП’ЬаІІІ^епх Вапіега-АаЬйпкег га г/огЬеп»
Іт 2иеа йог шаНегеп Егтіїїіст^вп 8°б’00 <31° МзІпук^Вешеаипе
іп Кіеш Ье2ш# іп йог 0а1;икгдіпе шигаеп 2 Регеопеп Гозієепоатсп.
Іт ІЗегеїсЬ. Иікоіазош лшз:;1еп 5 Гвіпук- пішпдег їеаів^отеп Шсх *-
іеп, ипіег йолоп зісН йог Ьеі-Сег ипа 2 шеІ'Ьвге ?.п^е1і5гІ£е <іег
іогіі^еп икгаіпізсЬеп осІіиІгаап^сЬаі’1; 'иеГіпсІеп.
Іп Кіго
*ір?ла х/игдс еіп ІЬ1;сг£йЬгег сіоз иктаїиївсіїсп •ЗсЬи'Ьг-
таппясЬлІйБЬа^аіІІопв іо^ссзе^ві;, 6 н? аія МзІпук-АпЬапйог
ппЛсгеп Регзопоп йіо «іГЬегІазвипб уоп ’л'егЬст^сгіаІ уегігргосИеп
Ьаііо,
Зіп Ехотріог «Іег ЗсЛзипбеп йог Ме1аук-0гзапіз.і1;іоп шиї-се аигск
<іеп Всі ЛйвЬаЬсг дег ЗісЬогксіІвроІігсі ипі Лев ЗП іп Кг к^и
*»
егТаяе
$о1і3еп<1о ЗІ-?Ппп пис йот Ргозг-іип віті уоп »3одаігкиіі:>:
••Ві^ /л;Ьеп.чпо'С'лапаіЕксі'С <1ез окгаіиізсЬеп Уоікзз І8І
Ргсіїгліи зи Ьекотнсп, сіпеп иплЬЬаиві^еп зи ЬаЬеп,
ги йег.і > Не икг.іісівсіюп иеЬіе^е £еЬбгап» Віє УогЬс-
аіи.;іши9 ип аит 2іо1 ги $оі пусп, ізі; дег аг®шізіог'Б®
К’хлрГ.
ГІЛїєЛі-;'’< Леї» оци клпп Цкі’яіпсг ипд Зсйе ІЛтаіпегіп
*ег<1оп« .іхкііспае Міі?£Ііе(1 ізі іог, йег <івп Зіа £Є-
ІвігОД; ІкЛ,
283
* в-
104
*
кйЙІМІ
ви ЛдоМ то» 4 Ьіп 14 ЗДт іве Дет ЖабкямЬ
* * <ММ«
6л
топ 14 Ьіп 18 ЛЬтеп Дав Ледроііс 4«р ОДЬ Лет
гепЛе Ьл4 тог міног Дийміпю іш КапДІДа^еп ІоІвопДоп Тег-
яргеоЬвп аЬвиїодоп;
"ІсЬ тегзргеоЬо тог ОД
* ипД 8еп ОД
*** Дог
КИпеп Ма іп йеп Той Тгоив Д г
* цктаіпе, аііо
ОеЬеіипівва йог Огкапіеа-Ьіоп ги Ьй±еп ипй
тійегаргисЬаІов йог Огдопівзкіоп ги йіепаь”
Рггзапгп, Діє тігкІіоЬе Ш^^ІІойег Дог ОШ. тегЛеп тоНеп,
віпД 6 Мопаіе Іап^ Капйійаіит; віє ЬаЬап РгоЬеагЬвіі
ипД РгоЬеаиГ’ЬгйІдо ги Іаів'сап» КагДіДгЛоп ЬаЬеп Ьеі
хЬгег АиГпакдв аів шігкІісЬе МіквНсДег Дег ООТ іп АР-
тезвпИєіІ; топ 2 Зеидоп еіпеп ЕіД піі ТоІєепДет Техк
аЬгиІе^вп:
"ВасЬ еідопет І7І1ІЄП ипй $вт&8в теіпег їовігеп ІГЬвг-
геи^ипв тійте ісЬ. пісЬ ипй веіп ЬеЬеп йот Ор£ег-
(Иепві, йег икгаіпіасЬеп Каїіос ипй йсг иа'ЬіопаЦ-
б-ЬіасЬеп Ійае. Тог ОД
* пай йот ЬеЬгев Апйепквп.
йег КЙшрГег всЬшдге ІсЬ йег ЗОН егідо Тгоие,
ЕгдоЬеішеі'Ь тзіпет РйНгег Апйгеая М е 1 п у к
иМ иьіегогйпипд шгЬег йіс топ Мгіпук ЬеаСеїНе
ОЬгіфсеіі, ІсЬ с,?Ье теіпе Аі'Ьеіі; ипЛ тзпп ев
поііз ваіп зо!!, орТеге іоЬ шеіп ЬеЬеп йет КатрГ
Гііг йеп икгаіпізсЬеп Зйаа'Б. ІсЬ теівя, йавя ІсЬ
тісЬ Гаг ЕійЬгисЬ тіі тсіпвг ЗДге ипй тії; твіпет
ІюЬеп ви тоілпітогігЄП ЬяЬе»
Неіі йог Цкгаіпе/
*
Зіз ОШ. $1іейе2
* 8ІаЬ іп:
‘«апїіа. (вііей), ЬозгекепД айв 3 Ьіз Рвгя ліеп,
Уіййіі (лЬйоіІипяО, Ьеяіюаепй іиз йоп Ьапка еіг.ез ВогГво,
Б^апіігіа. Ьев^еЬепс’ лив кеЬгогеп Одгі'егп,
Гауоп,
ОкгиЬа (Хгоів),
ОЬІазіД (бай ойег Візітгікт).
8-ЬглГеп додоп оіе Мі^ьііейог йог СДО кбппеп пиг
йіе Ьеі1;ог йег 0гсапів?.1іоп тсгЬапвеп. ;'з із£ ги
V. ііегзсЬеійап гггіг.сЬеп
УвЬ'їзхкітв,
Тзгтеіе,
АшвзсЬІіеЬипз (?.иі Зоіі; ойег Ійі
* іппог)«
*г4Ьила1
йето1и$1ош (Ьоі всіжегоп ВевсЬиІДі-
*
допдоп док пап зиг *’ог
* .
Лівипз -Ьіді’іаіегиі</- йЬог;
ВА К 58/222
284
№44
Діяльність комуністів. Пропагандистська діяльність
ОУН-Бандери і ОУН-Мельника
Рух Бандери
Підпільна бандерівська група продовжувала здійснювати
пропагандистський вплив на місцеве населення шляхом
поширення ворожих до Німеччини друкованих матеріалів. У
Києві були заарештовані подальші особи через серйозну підозру
приналежності до бандерівської групи. Вони переважно прибули
285
з місцевості біля Рівного і твердять, що мають намір студіювати
в Києві.
Двоє бандерівців, які сидять у тюрмі у Знаменці (зона
Миколаїв), були звільнені в ніч на 25.8.1942 черговим і ще одним
українським охоронником. Всі четверо втекли, забравши
рушницю з набоями. Пошук продовжується.
Рух Мельника
Після тривалих розслідувань у Києві вдалося виявити добре
замасковане і обережно діюче коло прихильників Мельника,
які вже кілька місяців займалися поширенням нелегальних
друкованих матеріалів і створенням таємної організації. При
цьому була виявлена також друкарня підпільної організації
мельниківців у Києві. Була захоплена стаття “Народженця нового
українця”, у якій викладалася визвольна боротьба українців у
минулому. При цій же нагоді були заарештовані керівник
пропаганди Василь Кузьмик
,
* народжений 18.1.16, який вико
ристовував псевдо Петренко і без прописки перебував у Києві,
а також 8 інших активістів мельниківської групи. Начальника
Кузьмика, особу під псевдонімом “Степовий”, який також мав
перебувати у Києві, не вдалося досі затримати.
286
№■ 2Л 132
— 4 *•
287
Ч»-
133
В«ааи-Вд
ивша:
*
*
1>1 І11б£а1с Вапв&та-йгиррс Ьа
* йіо ргора^аавІоіівсЬс Во-
.ідґіиявип^ вог сіпЬеілівоЬоп Вотйіквгшіз витай УегЬгаіШхф всиівсй
*
.
.
Г~1вв1ісіиг Байті Г\іп Гог-Цеввге
* Іп Кіе» жатвеп «геіЛотс Ригвапш
«ю^іш Лає вгіпвспвип Увтваайів ват ги£мЬвгІ£кйіг яит ВайвстаНІгиррс.
*&
Где яошіиіь іЛчі віпв житоіеі айв вбг Оо^спв топ Но
*по ви^егоіві од
Ь'.ЬаирХйгоп, віс АЬзісйі си йаЬеа, іп Кіиіг ги віпііигоп.
2
*
сі 1а ОеПт^пів ІпБпалепка (ВогеіоЬ Вікоіе^еш) оіпяіі-
в<4ХІс Вапвога-Апіиіпв&г иитвопіп ват Касйі гшв 85,8.1942 ?ап вса Іасйс-
ЬаЬ.шіоп цав оіпот »еііогсп иктаіпівойап Байиігтапп ЬсГтоіІ. А11с 4
ПДоЬгИісп ипйіт »і *
пайтс *-
оіпсз Сліайтв вії ьіипіііол. Зіс ОДшвипе.
г.аВпяйаап ІвиГоп.
Ку1п1ВЧ)с»свиПЕ:
ВА К 58/222
288
№45
Український рух опору. Загальна ситуація
в Райхскомісаріаті України
289
проявляється те, що “Просвіта” має намір виключити всі
іноземні впливи, а також німецький, і всіма засобами працювати
задля мети — “побудови самостійної України”. Митрополит
Теофіл, як і раніше, продовжує звертатися з наміром висвятити
довірену особу “Просвіти” на священика і призначити в одну з
харківських церков.
Головою організації “Просвіта” є українець на прізвище
Доленко, керівником “Просвіти” у Харкові — Дубровський.
Утворення місцевих груп у Харкові і околицях досі було
заборонене.
Згідно з конфіденційним донесенням Доленко з нагоди
наради зазначив вперше, як мету “Просвіти”, боротьбу проти
більшовизму і підтримку німецького вермахту аж до здолання
радянського режиму, а після того — боротьбу проти німців з
метою усунення німецького впливу. Він мав сказати також про
необхідність організації складів зброї і боєприпасів.
У ході акції проти підпільного руху Мельника у Києві були
заарештовані подальші три особи. Керівник пропаганди Кузьмик
визнав під час свого допиту, що протягом цього року в Східній
Україні відбулися три конференції організації Мельника, а саме:
в травні в Рівному або Луцьку, в червні в Проскурові, а також
15.9 в Києві. Обговорювалась загальна ситуація.
У Вінниці стався арешт однієї особи за виготовлення і
поширення портретів Петлюри та документів українського руху
опору.
Жипеві області
290
і ТРУДНОЩІ з цього приводу, природно, обумовлюють те, що
населення робить спроби здобути додаткові продукти харчування
і товари з допомогою торгівлі з-під поли. З Харкова пові
домляється, що населення з допомогою дикого організування
предметів обміну намагається здобути на селі продукти
харчування. Тяжка ситуація з харчуванням сприяє в значній
мірі утворенню чуток. Так, з Житомира повідомляється, що
населення вказує на голодний рік 1932/33 та очікує те ж саме і
в цьому році.
Як і раніше, вплив, що значним чином шкідливо діє на
настрої, справляють методи вербуваннядля відправки на роботу
в Райх, хоча повідомлення до своїх рідних, які стали тим часом
відомими від українців, що знаходяться на роботах в Райху,
викликали деяке підвищення настроїв. Так, з Чернігова! Києва
повідомляється, що листи і вістки, які надходять від української
робочої сили з Німеччини, в загальному позитивно витримані
і неодмінно справляють певний вплив. Одержувачі листів
турбуються про швидке поширення відомостей, які надійшли
до них. Ця картина затьмарюється через методи вербування
робітників. Так, у Києві сильні команди відгороджували базари,
кінотеатри, пляж і т.п. та прочісували їх, щоб наповнити
наказаний транспорт.
Українські кола інтелігенції, які досі стояли осторонь, тепер
визнають, що однакова загроза для німецького і українського
населення через діяльність банд вимагає спільного захисту. Ці
українці, які через національну опозицію відкидали співпрацю
з німецькими органами, звертаються тепер через занепокоєння
положенням з постачанням узимку до німецьких органів з
різними пропозиціями, щоб віддати свої сили у розпорядження
задля спільної акції. У північній частині Вояшлпроявл посиленої
діяльності банд у багатьох випадках змусили навіть особи
комуністичної орієнтації, які досі не дуже проявлялися,
розгорнути більш жваву діяльність, при якій вони підбурюють
населення, щоб надавати допомогу бандам або особисто брати
участь як члени банд.
Неспокій, який виник в ході введення нових грошей, згідно
З донесенням утих. З Житомира повідомляється, що серед
працюючого населення, яке і так не володіло великими сумами
грошей, можна вже констатувати певне задоволення, а саме в
тому сенсі, що гроші, накопичені комуністами та їхніми
прибічниками в більшовицький час, тепер остаточно пропали.
291
(...)
292
це проведення тривалої діяльності банд, а знищення ночами
всіх німців в межах зони дії одним ударом. Якщо частково це
можна віднести на те, що Волинь особливо сприятлива для
діяльності банд через наявність великих лісів і боліт, то, з іншого
боку, на Поділлі навіть ментальність вихованих в більшо
вицькому дусі людей схильна до змовництва і при цьому
демонструє дивовижне мистецтво прикидання.
Також стосовно українського національного руху опору
ставлення українців на Поділлі і на Волині є різним. Можна
констатувати, що в давніх більшовицьких областях національна
свідомість відступила в значній мірі на задній план або повністю
знаходиться в тіні комуністичних ідейних надбань. Якщо на
Поділлі досі кожного разу вдавалося викривати спроби повстан
ня, які готувалися, то на Волині, на противагу, національні
рухи опору до сьогодні ще не вдалося виявити повністю. Це
свідчить про те, що українець на Волині' має набагато сильнішу
політичну волю, і щоразу знаходить достатньо сил, щоби задля
своєї праці та ідеї пожертвувати власним життям.
Згідно з отриманими констатаціями здається, що організація
Мельника вже виступає не в своїй колишній формі, а в нових
різновидах. Кажуть, що штаб у Львові розпущений, і вже
протягом кількох місяців не надходить жодних нових директив
щодо роботи організації. У той час, однак, виникла нова група
чи організація, про яку зараз відомі лише нечисленні окремі
деталі. То мала б бути або мельниківська організація, яка
усамостійнилася, або організація, яка замаскована під рух
Мельника. Говориться ще й про так званий “Український комі
тет”, який складався переважно з колишніх прибічників Мельни
ка. але налічував у своїх рядах багато колишніх бандерівців.
Про політичну мету так званого “Українського револю
ційного комітету” досі стало відомо наступне:
“Провідною ідеєю цієї організації, як вважається, є
російський імперіалізм з акцентом в Україні на зразок “Київсь
кої держави”. Столицею передбачається Харків. Державною
мовою має стати російська. Політичними лозунгами були
висунуті наступні заклики: “Всю землю селянам”, “Вільна
приватна ініціатива в економіці”, “Повна церковна свобода”.
Один з керівних членів цієї організації, згідно з донесен
нями, приблизно так пояснював діяльність і плани цієї
організації: “В інтересах українців була б остаточна перемога
293
німецьких військ над більшовизмом. Однак слід було б
сподіватися, що в той же час німецький вермахт у цій боротьбі
був би значно послаблений. Через те, що українці самі занадто
слабкі, щоб після закінчення війни з допомогою повстання проти
німецької окупації завоювати самостійність, то вони мусили б
йти разом з росіянами, у яких така ж мета. Вже існує російський
революційний комітет, що мав би діяти в окупованих російських
областях, з яким встановив зв’язок “Український революційний
комітет". Щоб і пізніше мати змогу чинити протидію німецькому
тискові із Заходу, необхідним є державне об’єднання України з
Росією, причому українці могли б сподіватись зберегти свою
перевагу над росіянами і цим справити вирішальний вплив на
формування майбутньої держави”.
Позиція поляків, як і раніше, характеризується двома
моментами: з одного боку, великою послужливістю, яка особливо
проявляється у багатьох службовців німецьких органів, з іншого
боку, відданістю ідеї майбутньої великопольської держави після
завершення війни. У довірчих бесідах між українцями і поляками
це щоразу проявлялось, причому поляки не давали переконати
себе жодними аргументами, що у випадку більшовицької
перемоги більшовики мали б примиритися з новим створенням
польської держави.
Польське сільське населення спостерігалося, як завжди, в
ролі пособників банд. Цим підтверджується переважно вороже
ставлення до німців з боку польськості.
294
лій/? 179
їІкгьіпівоЬо УійсгБТапйаЬс^сдип^ф
*рі-,тЬит
ЛпГап$ 3<. *
1942 кигйеп Ід СЬагкО Шеваїс ПивЬІйХг^г
*
кг ВапйсгаЧ?гиррс ч-гТаВг 8іс зіпй Ьсгаив^о^сЬсп топ йсх в(к;ЬісХ&-
тсіїидв а^т ОМИ іп йсп 08Іикт8ІпІ£сЬсп ЄеЬ1о$одш< Ез Ьдайсії зісЬ
их 4 ▼сгвспіЛ.пс їіиеЬіаіІч-г яіл іоївспйеп ОЬсгзсЬгіМсп;
а) икгаіпізсЬсь Усік, Ьапйісиги, ДгЬеіІсг дай ІпЮЦі^спвІ
Ь) ^1п .пІзсггІісЬов Оєвропей усх ипя йаз ОаЬг 19 4Г
сіп ^Уіг січ,а Ниц/схв іАПй Тойсв
*
с) £іп Яогх Ші йіи ОШИ
4) іікгаіпсг!
Віх ВсиХяоЬ п Ь&Ьсп дцгоЬ ІЬгс гоііс КоІопіаІроИ^І^ 1а
Пктаіпи сіп^п всгссЬСип ПптгЦІсп іп ипввхст Уоікс Ь»гуог-
всгиГсп.
Ьі КіиеоІаХХ-г всЬсп хиш егзХиП Маі Кйпйс йагоп, іа£ 11-
®ьпа,гз-6глррс сіїи иіеспй АЬ1с11ип§ Ліг йі> Оєіикгліг.к. пах ипз рг
^ь^лйі-тізоЬ ші Зі..- озХигхаіпізсЬм ВоУйІксгипв Ьсгап£сЬс> 31с
:і:гіиа$.п аасп йсш Нсг
*ічз$~Ьч:г апй УотЬгсіХсг йиг К1и£4ісіігі5,ип
<"Л 'ОІЧІса.
295
-в- 180
Ха £Дг,-Вегс1оП ОДедорКгдек ітг4в
* 1а <«г ЖпвМ «ш 6Л»М
Х5 регводеа «
в»д
* докеїоег ТВИгкеН і» 4вг тогЬоиімт ОгдоІААиав
*
•рдотІЛа ГегПдопдемеп. 2а ^іяі Зоштидеї ід Д«а АЬшАвШпДеп ГааВеа
їй авг Мшизд Доз Ргоя^ІХа ОДгвІВга Ргаїа дегсгдід Твгвадвіоа^ий
•іаіі.
Еіо ТогеисЬв Дег Отєапіваїіоа Рг08«1^, ІНгед ЬілГІиев аи£ адв
Ф& ікі
* ^їТвагіісЬе ЬеЬод 1д <иг Иктоіло аиведЬаиеп, ж^тДеа ґогів''-
евіЕІ. Іяявг Деиіііспбг кода
* Даси і £ша дааДгиск, Дав "Рговгіга-
$ечг11іг ізх, аіїв ГгеаДоп ЕіпПйзве * шіоЬ. Двп Деиївскед-аивяияспаї»
Іеп апй дії иіійп ШЛіоІп аиГ Дав Хіві "’ЬггісМипз оіпог воІЬяІИп
*
Идоп £кг іде* Нілгц&гЬеііип. Рсг Мвігороііі ТЬворЬ.11 «ІгД т»оЬ «1»:
тог гшбчршзоп, оідсп Гвгггьиепдеагш Дог Рговжіїа «иа Ргіеві^г ги
шіЬиі адД 1а оіпо СЬагксжог КігсЬе еіпжиясівеп.
Вав Неирг Дог ксвааіип Рговтіїа-Огбапіваііоп 181 иіп ІЛсгт.Іпог
дсаепв Р о 1 о а к о , Ьеіівг йог Рго8*
»і1а 1п СЬагксж, еіп зеківзег
ХаЬто«8кі . Ріо ВЦдиь^ топ Огіввтирроп Ід ОЬзтксж ипЛ Цпір.-
Ьип£ «итдк. Ьівзиг апіогва^Г.
Каси еіпаг тегїгаиІІсЬйп М111Л1іш£ Ьаі Роїопко апІМвзИсЬ 61-
псг ВеергесНадв сгеїоаіів <~1е 2іа1 Лох Ггов«І£а азл /~алр£ <®п
ВоІвсЬежізтиз илі йіс ПпіггзііПгипв <і;г ЛєиІвоЬьп ТнЛігшаеІіІ Ьіз гит
Зіпасггіпзиае Ісг Бо^еі-йс^ітез, Ілпп іЬсг Леп КаарГ $1° Речі
*
всиоп тії 6е& Ьісі іег Ливзсішііші^ Де з ДеиІзсЬсп ЕідГІаезие Ьог-Лсп-
пег. Зі- 5011 дає, £сЬоп топ <1ег Но€жедДІ£к‘Я1 аег Ап1сьипв ▼<»
ґеп ипа МопІІілпвІЕі^егд яозргосЬеп ЬаЬод»
296
181
ШДТЙТ1*1* Й*УПГ ІАй» аег _ВеУб1кегипс іи іииЬвкоюпівза-
тіаі Опгжім
*
297
10 - 182
41о Ківм, Вгі№№ап4 шмг» «ЬевДрасг
* иа4 «мфМм»,
* ЬеТоЬІепип Тгапврогіе аиІваЛОІвхь
па 41
ВівЬаг аЬвиіїв вІйЬспАе икгаїпіясЬ» Іпівііікепвкгаїлв мЬвп
З^іжі »Л< еіп, ДаВ 41 с &иісЬтМЗІ£С ДЛгоЬшхв Дат ДеаІмЬде
шиї акгаІпівоНап ВсгУбІкогипв ДигсЬ Діє ВапДепІМІІ^сеі^ еіпо
йеаєіпваае АЬігиЬг сгТогД-гІ, Віове Цкгаіпєгі Діє ЬіеЬзг аиа
паїіоп&ієг Оррозіїіоп еіпе 2иваішіюпатЬоі1 ліі Деп ЛсиІвсЬеп
Зіеііеп аЬІєЬпІсш, ІГйІоп Зе1с£ айв Лет Вевогвпів ип Діо Уег-
рПвЗипввІадо іл Жіпіфг гшч Тєіі ап Діє АеиІзсЬеи Зіеііеп
вії ▼єгвсЬіеДепеп УогвсЬ1а>.п Ьегеп, шп ІЬгс * Кга£1о Хііг еіпе
Зевеіпваві; Акііод аиг УегГйвиїг; ги віє Неп, Віє іт ЬргДІеіІ
УоІЬагпІєпв аи^ееІГиіепо зіагкцгс Вапбепіаііккеіі Ьаі уієі-
ґасЬ аисЬ кощппшізіізсп є^віппіе Рєгєопсп, Ах^ ЬізЬег пісЬІ
Ьевопбегз іп £г8ске;пип£ $ *
Лг&іса ігатеп, пипіп^Ьг шіеДег Да
си вьЬгасЬІ, оіпе ги^егс Таїізкеіі ги (тііаііеп, іпДєга віє
Діє В^лгдіксгипв аи£чгіе{;.х1п, Дсп ВглДєп НіІГзДі-пзІе 1йів1
п,
*
оЛег вісЬ веІЬзі аіз Ванась'шзсЬбгі^е 'Ьсіаіік^п.
Ріе іт ЬаиГє Дег ЕіпҐйЬгипб Дег пеиеп УаЬгипе епІвІапДспе
ОпгиЬс Ьпі зісЬ Дип А^іиил^п гиґоієс тегкІісЬ &с1ов1« Айв
БЬІІоаіг ^ігД Даси ЬсгісЬІсІ, ДаВ ипісг Дег агЬеіїсаЛеп Вє-
убікогипе, Діє воуіазо йЬсг кйіпс вгоВеп ОеІДсг тегТи^І Ьа1в
*
тап ЬсгЛІв еіпе єе^ізь &епи£1иип8 Гозізіеііеп капп, ипД
гиаг іп Дсг ЙісЬІипд, ДаВ Ді^ уоп Два Коттипізіеп ипД іЬгот
Апкап^ пиз Дєг ЬоІссИдоівІіяоЬоп 2оі1 аиТбезпагІеп ОеІДег
дип епД^ЧНід УчГІогсп з^запееп зоіеп.
А11е
т
* ^іпо Ьаке ипД Зіііпдипа іа Деп ОрггаїіопзвеЬісІеп,
(йобіоу;, ЗсЬасЬІу, Йоио-їзс1і
*
гказзк, іУогопевЬ)
Віє МеіДипвєп іиз Дсп ОрвгаїіопЗе’еЬієїєп Іазвсп «гк^.топ,
ДоВ Діє Деиізсксп Тгиррип Ьеі іИгит УогтсгзсЬ Ьгш, Еіпгйскєп
іт аіізет.ігк.п гЛсйк Г„5гм1ісН аиГзопстт^:? лигЛсп. ЬіДівІісЬ
еіпе СчА/іввс ЗигйскЬ?.]Лиг,; лпсіїїс зісЬ іп Дег сгзіеп 2ч;і1 Ьи-
тегкЬаг. МеІДипз.ял ?.из косСош Ьеназеп, ДаВ игеіі^ .к»уб1к«гип£8~
кгеіве апГ тез носЬ уоіікоод и ипіог Дат ЕіпДгиск Дєг Д^иІзсЬєп
ВотЬагДєтспів п!?и.»Ьп ипА аіісп игеііегап ОобсЬеВпіззеп 1с 11-
паЬпзІоз оДег $1сісЬкй11і£ спіде^пзак^п, Уоп еіпег пиз^е-
вргосіиа ДсиІзсЬісіпДІісксп оД^г Даи1зсЬ£гиипД1ісЬ«п 31ідпип$
298
уоск іЛегігівЬепогв ОогисМ» іслокіеп Ш —имег ЯєгеЮіі ваГ>
186
Ніег Гг&кіеп Діє Ваиєгп еівсв ВогГєв віі Вовоздпіз» ©Ь ••
вїілше, Дай Зкііожіг уоп Дег Воіеп Анвєе вигЦскегокегі азі. Ев
геіе1 8ісіх аіво, Дав Діє ґгіШег зокоп уоп Дав Воізоквжівівп вії
ьевопДегев Еіїег ипі Егіоїв аигск£єґіікгіс Е11ізіегргора£апДа кеи-
ге палепіііак іп Два ЬапДепуегввискіеп векібіеп вік ЬввсвДогег
;піепвііііі вісДєг іиг АплєпДіод ^еЬгьскі ігігД.
299
187
- 15 -
300
188
уіе іупеоеДє І4е» САсіеГ*■даимгі
і< ий 4£.чйм.іядк
»сЬсп ї^гіаімцаїїі Іоа ДЖ?М~«ЦКФ
Іея УогЬІІЄс <141 «КІЄ1Г6Г Біагіез
* *
ЗРІП ?
**
ЛІЗ ДОрШ ЗЗІ1
СЬаЛош \0Г£сзсЬ&п всій. Бісаівзргаоїю воіі Лаз Явз9ізсЬе
«сіп. АІ8 Гс.гоіеп ж-згасп Гоі^епЛе Зсіїїа&жогіе £епьпп1|
,
•діісз ь&п<1 іеп Ваиегп
* •Ггсіе ргіуаіе іпіііаііже іп йог
;іг1зсЬ&І1
,
* *
«убійче КігсіїепїгеіЬйІІ
-
гіпег йег ґоНгехкіеп Маппиг Лієвег Ог^лпіваїіоп Ьаі Лея Мс1«-
;.іп£еп виґоі£« ги Лег АгЬсії ипй Леп Ріапеп ііезег Огсапіва-
ііоп сіка ^оі^епіез ї»из£еГиііг1: *Ез жага іш Іпієгезае Лаг
Цкгаіпєг, а&£ аіе Леиізсіїеп Тгирреп іеп еп<І€иі1І£ЗП 5І€К иЬог
ієн ВоізсЬеь'ізтиз еггіп$сп. ^е&осЬ * ьте ез ги ЬоГґеп, Лзв
гі^ісЬгєіІі^ Діє ЛеиізсЬс їсіїгтасЬІ Ьеі ііезсш Катріе егИсЬіісЬ.
^с-зсЬ/йскІ шіігЛе. Ва <іі^ Пкгаіпсг аііе-іп ги зсЬжаеЬ зеіепг ит
пасії Вс^п.іі£ип£ Лез .Егіедес ЛигсЬ сіп єн Аи/зІапЛ &о&еп Ліе
ісиїзске Б<.заІ2Ші& Ліс 5-1Ьз1апЛІ£;кєі1 ги еггіп£єп, зо
тиЗісп зіе тії Лсп Низнеп гиз&ттгп ^єксп, 11а Діє ^ІеісЬе
гісіз&ігип : каїїсп. Ез £аЬе иисЬ Ьєгєііб еіп гиззізсіїєз Вєу«
іигіспзкотііее, йаз іп йсп Ььзеівійп гнззівсЬеп ОеЬісіеп іаііс
зеііі зоїі ипй тії йет йаз "Иг^іпізсЬє Неуоіиііопзкотії&е
* еіпе
?сгЬіпоип£ аиі£єиоттеп ЬпЬе. Ціп аисії зраіег йет ДеиХзсЬеп
£гиск аиз іет ііезісп сіпеп Иісісгзігрій епі^с^спзсігеп ги К8п-
неп, зеі сіпе зі'.їЛіісЬс УсгсіГ’ізіШс; йог Цкгиіпг тії НиВІапі
по1шєпаіс;, шоЬеі аЬ
г
* ііе Цкгаіпег коіісп кйшіїеп, Іиз *Лег-
£,е»ісИ1 иЬег йіе Киззсп ги ЬсЬаІІєп ипй ск.тії гиі Ліс Сезіаі-
іипь Лез хикип£1і£єп 51паїез єпізсЬсіЛепгеп ЕіпГІив ги ПсЬтеп.
*
Віє На1гип£ <1ег роіс-п ізі пасії шіє уог ЛигсЬ гшзі Мопі«п1с Ье-
зопісгз £Єкеші2сісЬпе1: Еіпегзіііз ДигсЬ сіпє ^гоВе Ціапві-
ЬсПіззепкгіІ, Ліс іпзЬезспазге Ьсі Леп Уі.-іеп Апеезісіїїсп
іег атІбсКеп ЦіепвІзІеНеп гит Аивсігиск ^єіііпсі, аписгсг-
5еі1з Лигсії <1из РсзгЬаІІеп ап Лсг Ійеє Лез котшепЛйп £говрс1-
аівсіип 51^138 пасії АЬзсЬІиВ без Кгіе£ез« Іп УСгІгииІісЬсп
СеаргасЬєп гжізсіїеп Цкг&іпет шиї Роіеп ізі £іез ітшег жієйег
гит ливіписк £екоштеп, жоЬеі аіе Рої-п зісЬ аигсЬ коіпегісі
Аг^итєпіе Лауоп аЬЬгіП£ЄП 1?.ззсп, іаВ іт Гаїїе зіпез ЬоізсЬе-
*із11зсИеп 5іе£38 сіє Воївскешізісп аиск еіпе ЬииЬІІйип^. без
РоїпізсЬсп Біасіез би Неп жигЛеп.
пів БеіГег биг Вапіеп коппіє йіо роїпіьсЬс Ь^пЛЬсУбІкегипс
іасєг жіеісг ЬеоЬасЬіеІ шегЛзп. 5І^ Ьезіиіі^іе Латі! ііе
гаї21 і сі. йсиїзсЬґс іпйІісЬс Еіпзіеііизд: Лез Роїспіитз.
ВА К. 58/222
ЗОЇ
№46
Підривна діяльність радянських агентів,
боротьба проти національних сил з допомогою німців,
загальна ситуація, критика націоналізму
15.Х.1942.
302
впроваджено жодного управління. Політичні умови на селі
набирали такої форми:
Поки більшовики залишали зайняті німцями райони, у
сільських партійних комітетах відбувались таємні наради. У ході
цих нарад на основі вказівок комуністичної партії признача
лися довірені особи, які отримували завдання перебувати на
місці з метою поступового переймання влади. Такого роду
завдання часто випадали для комуністів й активістів, які похо
дили з віддалених районів і у дотичних селах були невідомими.
Особливо придатними для поставленої мети виглядали особи,
яким приблизно за рік до цього комуністичною партією або
комісаріатом внутрішніх справ було наказано працювати в
західних районах України (в Галичині, на Волині), але внаслідок
німецького вступу вони измушені були звідти втікати.
Численні комуністичні керівники районів і областей, які
відступали разом з Червоною армією, були взяті в полон німець
кими формуваннями і відправлені назад. Коли вони пересвідчи
лись, що німці стосовно колишніх представників комуністичного
управління не здійснюють репресій, то знову повернутись до
залишених ними місць і тим самим зміцнили групи, які
залишились там з метою таємної підривної діяльності. З часом
у такий спосіб керівники, яким довіряли більшовики, змогли
зібрати навколо себе колишніх комуністичних адміністраторів,
а також людей із згадуваних “знищувальних батальйонів”.
303
місцеву владу. Вони встановили зв’язки з німцями, аби їм
помагати, в чому, буцімто, полягає їхнє “найпалкіше бажання”.
Комуністи зрозуміли це, щоб відданих їм людей, які володіли
німецькою мовою, нав‘язати німецьким органам як перекладачів
чи дорадників. Навіть у випадках, коли службові перекладачі
чи співробітники не належали до їхніх однодумців, їх через
підкуп, залякування або спритні маневри, свідомо чи несвідомо,
робили слухняними знаряддями.
Таким чином, сталося те, що в умовах німецького панування
комуністи й активісти змогли організувати районну адміністра
цію і очолити місцеві установи або ж колективні господарства
(колгоспи). Вони тримали антибільшовицьки настроєне населен
ня у тривалому страхові перед поверненням совєтів і, сподіваю
чись його, чекали при цьому для самих себе похвали і визнання.
На особливу увагу заслуговує проникнення більшовицьких
агентів у сферу лісової адміністрації і охорони. Цей пункт є
особливо важливим для нелегального більшовизму, оскільки
він безпосередньо торкається надання допомоги совєтським
партизанам і десантникам, які посилалися більшовицьким
військовим командуванням із спеціальними завданнями у лісові
місцевості. Так само зрозумілим є прагнення комуністичних
таємних агентів бути представленими в установах порядку,
насамперед у поліції, або ж навіть (звичайно, у локальному
масштабі) управляти ними, що їм у різноманітних випадках і
вдається.
Захоплення влади на місцевому рівні з боку замаскованих
більшовиків почалося вже під час просування німецьких
військових підрозділів і набуло розповсюдження й зміцнення
протягом організаційної стадії німецького цивільного управління.
Переймаючи ініціативу будівництва у певному районі на себе,
комуністичний агент просував на всі пости в селах і колгоспах
своїх людей. Привід до цього лежав, між іншим, у тенденції
німецьких службовців залишати на своїх місцях старий
більшовицький адміністративний апарат, беручи до уваги його
близькість до обставин і місцевого населення. Представники
німецьких службових інстанцій, незнайомі з місцевими умовами
життя, мало рахувалися із можливістю існування таємного
підпільного більшовизму. При призначенні більшовиків на
відповідальні пости з німецького боку, мабуть, уважалося, ІДО
обіцянка прощення у випадку чесної дружньої щодо німців
304
співпраці і загроза розстрілу в протилежному разі - становитиме
достатню гарантію.
Втім, деякі представники німецького керівництва цілком
відкрито заявляють, що для Німеччини небезпечний не
комунізм, а значно більшу небезпеку являє собою український
націоналізм. Звідси владу в Україні можна спокійно передавати
навіть комуністам, які у своїй ненависті до українських
націоналістів видаватимуть їх німецьким органам влади. З
подібних міркувань службові посади в Україні бажано надавати
росіянам, тобто московським націоналістам.
Однак при створенні такого роду “рівноваги сил” легко
забувають, що: 1) як комуністи, так і московські націоналісти
беззастережно відкидають німецький націоналізм; 2) діяльність
в німецьких інституціях являє собою лише метод боротьби проти
Німеччини; 3) у майбутній перспективі ці природні союзники
(московські комуністи і націоналісти) у боротьбі за реставрацію
російської імперії проти німецьких інтересів можуть домогтися
більше, ніж це можливо для українського націоналізму, особливо
в межах колишньої радянської території; 4) всі сьогоднішні
домагання комуністів в Україні можуть налаштовуватися лише
на комуністичну мету, і “вірна служба німцям” означає мас
кування згідно з основною тезою Леніна і Сталіна про “гнучку
політику”.
Історія виникненя поняття “загроза українського націона
лізму” відома: в ході німецького вступу в Україні разом із німець
кими військовими частинами з’явилась значна кількість членів
галицької “Організації українських націоналістів” (ОУН), яка
вже тоді була розколота на дві ворогуючі групи — прихильників
Мельника і прихильників Бандери. Члени цього руху, переважно
юнаки з великим честолюбством і далекосяжними планами,
керувались, однак, думками, запозиченими із відірваних від
життя, абстрактних політичних теорій західного українства,
позбавлених будь-якого позитивного змісту. Дурниць, яких вони
наробили в Україні, багато. Замість того, аби присвятити свої
сили реальним завданням, — знищенню московського більшо
визму і економічній та духовній відбудові України з німецькою
Допомогою — вони вирішили, будучи ображеними за німецьку
“нездачу” України їхній політичній групі, досягати своїх цілей
через “застосування сили”. Вони почали схвалювати повстання
проти “німецьких завойовників”і агітувати на користь
305
українського національного уряду, причому кожна партія хотіла
призначити свій власний уряд... Оскільки деякі з цих молодих
людей ще в ході військових дій отримали керівні пости в більших
містах, вони зайнялися створенням нелегальних організацій,
як це вони вже робили раніше в Польщі. Місцеві умови, а також
люди були їм чужими. Вони оцінювали людей, з якими вступали
в стосунки, лише з точки зору володіння українською мовою,
так само як виходили з факту, чи ці люди прихиляються перед
їхніми власними ідеями і чи готові визнати їх, членів ОУН,
“вождями українського народу”. Ці цілеспрямовані політики
зовсім забули, що багато комуністів, активістів і комсомольців
володіли українською мовою краще, ніж вони самі, а щодо
політичної освіченості й агітаторських здібностей значно пере
вершували новоспечених українських “вождів”. Багато комуніс
тів розуміли це — і прокрадалися у націоналістичні організації
та розривали їх зсередини, видаючи їхніх керівників гестапівцям.
У таких випадках більшовицькі довірені особи заповнювали
опустілі місця потерпілих крах націоналістів і безперешкодно
продовжували боротьбу проти Німеччини, однак з допомогою
менш наївних методів. їхні позиції були посилені через те, що
тепер в очах німецьких посадових осіб вони вважалися “довіре
ними”, які “боролися проти ворога”. Спритно використовуючи
становище, вони й сьогодні погрожують органам влади небезпе
кою “українського націоналізму”, небезпекою, якою вони в
дійсності є.
Тим самим було покладено край відкритій і широкій діяль
ності націоналістичних демагогів, що прибули з Галичини.
Оскільки ця діяльність ще існує, то йдеться про обмежені акції
лише дуже маленьких, таємно працюючих груп. Остаточний
підсумок цього явища складається доволі бідний і вира
жається так:
а) націоналістично настроєні представники старшої генерації
з самого початку ставилися надзвичайно критично до прибулих
“вождів” галицького націоналізму; останні в їхніх очах були
позбавлені достатньої авторитетності й ділових якостей, при
чому діюча проти Німеччини пропаганда викликає підозру як
свідома провокація;
б) широким масам — сільському населенню, промисловим
робітникам і навіть зовсім новому культурному прошаркові, який
виник за совєтського режиму, а особливо освіченій молоді —
306
теоретичні виклади галицьких націоналістів видавалися цілком
незрозумілими й чужими стосовно буття. Навіть якби групки
ОУН не були ліквідовані ГЕСТАПО, вони неминуче знайшли б
швидкий кінець природним шляхом.
При ближчому аналізі стійкості комуністичного моменту в
житті України і його прихованої небезпеки неминучим є висно
вок, згідно з яким твердження, що з крахом московської більшо
вицької системи в Україні подоланий і комунізм як соціальне
явище, являє собою наївний і невиправданий самообман. Біль
шовизм у його комуністичному аспекті продовжує жити серед
значної частини населення і здобуває нових прихильників навіть
серед молоді (ще чіткіше це явище спостерігається у суто російсь
ких районах). В основі цього лежать різноманітні причини; ми
хочемо у подальшому навести найголовніші:
1) Економічна та аграрна політика німецьких можновладців
пристосовується до вимог війни. Заходи, які постають звідси,
відповідаючи воєнному часові, постачають більшовицькій
агентурі багатий пропагандистський матеріал. Становище суттєво
погіршується ще через те, що вищезгадані комуністи й активісти,
які призначені на місці виконувати німецькі накази, навмисне
вдаються до провокаційних заходів.
Велика частина українського селянства, яке було уярмлене
більшовиками, вітала появу німців якнайрадісніше; але тепер
ці селяни підпали під гніт тих самих людей, які вже раніше з
ними жорстоко поводились, тобто комуністичних уповноваже
них, з тією єдиною різницею, що їм тепер передаються накази
від імені німецьких властей. У багатьох випадках становище
селянства навіть погіршилось. До цього приходить і те, що наді
лені місцевою владою більшовицькі агенти, які завдячують своєю
теперішньою позицією німецьким адміністративним установам,
знущаються над селянами і рівночасно використовують
можливість, аби проводити агітацію проти Німеччини: “Дивіться,
що німці, на прихід яких ви так нетерпляче чекали, зробили
всім вам; ми не можемо тут нічого вдіяти, так хочуть німці!”
2) Порожнеча, яка постала після витіснення більшовицьких
форм духовного життя з допомогою німецької зброї, якимось
чином повинна бути заповнена. Внаслідок воєнних обставин
Для цього немає в достатній кількості ні нової літератури, ні
культурних просвітницьких заходів. Преса, радіопропаганда і
плакатна агітація, які зараз виникають, виявляються недієвими
307
і шаблонними. Молодь задовольняє свої духовні вимоги з
допомогою більшовицької літератури, а саме в найширшому
сенсі, чи це політичні статті, белетристика або поезія. Тим самим
відновлюється старий пієтет перед комунізмом і постає новий.
Тому не дивно, то більшовицькі ідеологічні реферати й погляди,
які рукописним способом таємно входять в обіг, мають серед
допитливої молоді великий успіх, який можна пояснити тим,
що згадані статті дають відповіді на сучасні життєві питання й
містять практичні поради.
Комуністично-більшовицькі ідеологи й пропагандисти
займаються також національним моментом. Старі більшовицькі
засади об’єднуються з демагогічним поняттям про радянський
“український уряд”. Підпільне радіо розповсюджує ось що: в
околицях Кіровограда функціонує таємна більшовицька пере
давальна установка, розшукування якої пов’язане із значними
труднощами.
3) Більшовицька пропаганда розповсюджує підбурливі чутки
стосовно примусової германізації українського населення або
вигнання українців і поселення німців на українській землі.
Нещодавно поширилися нові чутки, які всередині всіх шарів
населення викликали велике занепокоєння і вказали, що:
а) робітники, які вербуються для Німеччини, передбачаються
для будівництва нового типу підводного човна і після завершення
своєї роботи, з метою уникнення будь-якого розголошення
таємниці, будуть розстрілюватись;
б) з Берліна поступила вказівка всіх старих чоловіків і жінок,
як непотрібних їдоків, розстрілювати;
в) новий врожай цілковито, без залишків, забиратиметься
німецькою стороною, аби українці померли з голоду, а замість
них на їхніх місцях зможуть поселитися німці.
4) Успіх більшовицької пропаганди і розвиток просовєтських
настроїв серед населення стимулюється також тим, що
матеріальнийрівень життя в Україні є сьогодні суттєво нижчим,
ніж в останні два-три передвоєнні роки за панування
більшовиків. Стереотипна плакатна агітація з посиланням на
те, що умови життя стали легшими, відкидається іронічними
зауваженнями.
Боротьба проти більшовицької пропаганди і агентурної
діяльності в Україні складається в даний момент непросто,
тому що:
308
а) більшовики володіють численними козирями і знаходять
у масах підтримку, в той час як німецька службова контрпропа
ганда з теоретичної точки зору є слабкою і не містить близьких
до життя, практичних елементів;
б) більшовицькі агенти, комуністи й активісти відкрито
виступають лише там, де це їм дозволяють обставини та їхні
стосунки з німецькими чинниками; однак для місцевого середо
вища просуваються невідомі підставні особи, які забезпечуються
інструкціями;
в) більшовицька агентура не відкриває великих організацій
і не скликає масових зборів, оскільки подібне могло б привернути
увагу; вона працює через встановлення контакту від людини до
людини у надзвичайно індивідуальний спосіб, який не викликає
жодної перешкоди;
г) антибільшовицьки настроєна частина населення на
початку намагалася повідомляти німецькій адміністрації про
злочинні вчинки наділених владою комуністів і активістів, однак
тепер вона більше того не робить внаслідок таких причин: з
одного боку, населення залякане більшовицькими погрозами;
з іншого боку, часто траплялося, що совєтські агенти всіма
можливими хитрощами вже здобували довіру німецьких служб,
і їм навіювали переконання, що йдеться про звинувачення
“українських націоналістів” проти “вірних служителів Німеч
чини”. Часом навіть заходило так далеко, що німецькі чинники
повідомляли більшовицьким агентам висунені проти них
звинувачення. Але потім “донощики” зазнавали таких покарань,
що більше ніхто не наважувався сказати бодай слово.
Варто сказати, що багато більшовицьких противників, які
при совєтському режимі переслідувались, висипались чи таємно
перебували в інших місцях, протягом цього літа знову заходили
У свої рідні села. Ці люди за їхними поглядами якнайкраще
придатні для створення місцевого апарату управління і при
запровадженні нового порядку можуть стати дуже корисними.
Однак локальна адміністративна влада, яка була представлена
згаданими агентами більшовизму, поставилася до них скрізь
вороже. їхні житла, які тим часом були передані просовєтським
елементам, вони не отримали назад. Німецькі офіційні чинники
під впливом замаскованих більшовиків часто відмовляли їм у
праві перебування в рідній місцевості, арештовували їх і в деяких
випадках навіть застосовували до них смертний вирок. Комуністи
309
й активісти висували проти цих людей таке саме звинувачення,
що й у більшовицькі часи, а саме звинувачення в “українському
націоналізмі”. Це “звинувачення” сьогодні стало дуже актуаль
ним. З метою усунення небажаних їм осіб більшовицька агентура
за кожної нагоди повертається до нього.
5) Боротьба проти більшовицької організації в Україні
складається так важко ще й тому, що значна частина німецьких
технічних, а особливо господарських керівників відкрито визнає,
що нічого не хоче знати про політику й цікавиться лише
економічними проблемами та їхнім вирішенням. Така точка
зору, якщо робити оцінку у суто воєнно-промисловому плані,
може бути правильною, однак при цьому не можна пропустити
важливу обставину, що при здійсненні економічних планів у
якості виконавчих органів виступають найчастіше люди, які зі
свого боку винятково політикою і займаються, але політикою,
ворожою до Німеччини. Вони розуміють необхідність пов’язати
виконання економічних завдань для Німеччини із виконанням
політичних завдань за дорученням більшовицької Москви за
всіма правилами мистецтва.
6) Дійова сітка “80” (ЗісйегІїеіІхдіепзТ - служби безпеки) в
Україні в порівнянні з масштабом роботи більшовицької
агентури розвинена слабко, а її інформаційний апарат не завжди
є доцільним. І поліція, і 80 у системі інформування користують
ся послугами осіб, які самі потребують якнайсуворішої перевірки.
Останні ж часто володіють такого роду впливом, що заходи
української “служби порядку” в разі, якщо й вони не проникнеш
більшовицькими елементами, залишаються марними. Численні
колишні співробітники комісаріату внутрішніх справ, а ще
раніше ГПУ, вступили на посади інформаційних органів 8Ц.
Навіть якщо частина цих людей ладна служити будь-якій
політичній орієнтації і може вважатися лише як повністю демо
ралізована, все ж у цьому середовищі знаходяться ті, що свідомо
дотримуються вказівок нелегальної більшовицької організації,
яка інструктує: з німецькою допомогою викорінити опозиційних
до комунізму українських співгромадян і через відвернення уваги
в інший бік маскувати більшовицьку підривну діяльність.
310
Директиви нелегальної більшовицької діяльності
на далеку перспективу
На основі даних, отриманих при розкритті більшовицької
нелегальної організації в районі Чигирина, більшовики для своєї
руйнівної роботи в Україні мають такі директиви:
1) Минулої зими і весни, коли фронт не змінювався,
нелегальна совєтська організація сподівалася на відступ німець
ких військ. У відповідності з цим її робота охоплювала підготовку
актів саботажу і збройних нападів у тилу німецького війська. У
щоденнику тепер уже знищеного більшовицького керівника
Яременка міститься таке зауваження: “Війна буде вирішена в
Україні. Тут буде утворений другий внутрішній фронт”. Більшо
вицька агентура турбувалася тим, аби забезпечити обслуговуван
ня машинних і тракторних центральних станцій власними
довіреними людьми, аби в разі необхідності володіти автомобіля
ми, тракторами й паливом. Ще один викорінений совєтський
агент, директор Медведського моторно-тракторного збірного
пункту Каюк, крім приналежних паркові машин і запасів палива,
мав персонально ще два мотоцикли з правами власності від
місцевої адміністрації, моторний човен, коней, автомобіль,
зброю, резерви продуктів харчування тощо. Більшовицька
пропаганда розповсюджувала тривалий час чутки про успіхи на
фронті совєтської Армії, ослаблення німецького війська і таке
інше. Такого роду маневр сприяв поліпшенню настрою серед
прихильників Совєтів і збільшенню тероризації противників
серед населення, яке не наважувалось щось висловити чи
здійснити.
2) У зв’язку з тим, що протягом літа з’ясувалася перемога
німецької зброї, керівництво нелегальної більшовицької
організації розробило нову директиву на далеку перспективу.
Вже згадуваний агент Каюк отримав письмову вказівку від
високої інстанції, де йшлося про те, що більшовики, яким на
місцях довірена влада, повинні вести себе надзвичайно обережно,
виявляючи холоднокровність у чеканні прийдешньої більшо
вицької перемоги, і залишатися на своїх місцях. “Коли гітлерівсь
кі пси розійдуться безмежниими далями нашої Батьківщини,
прийде наш час”, — пише згаданий керівник і пропонує, між
іншим, забезпечити і влаштувати новоприбулих більшовицьких
агентів. Саме у цей час багато комуністів і активістів урятувались
311
від німецького переслідування, переправившись на інший берег
Дніпра.
Із допиту більшовицьких організаторів стало очевидним,
що в разі великих німецьких воєнних успіхів планувалося
повстання проти німців під активним керівництвом більшовиць
кої агентури. Підготовка до цього проводилась через поширення
серед населення чуток, які говорили про “чорне майбутнє
України” під німецьким гнітом.
312
4) Викликання у широких мас українського населення в
будь-який спосіб недовіри й ненависті німців. Більшовикам,
завдяки нижчеописаним провокаторським методам роботи, це
вдається переважно дуже добре.
Методи
Спочатку слід підкреслити передову політичну школу
керівних елементів у більшовицьких агентурах. У той час, як
звичайні члени більшовицьких організацій займалися поширен
ням підбурливих чуток і прокомуністичною агітацією, замас
ковані комуністи й активісти, що перебувають на посадах і в
пошані, маючи в своїх руках місцеву владу, виступали як великі
друзі Німеччини і навіть часто, зокрема в присутності німецьких
представників влади, як вороги більшовиків. Коли арештовується
хтось із незначних співробітників більшовицьких агентур
унаслідок антинімецької діяльності німецькою або українською
поліцією, вищі агенти стараються всіма способами заради його
звільнення.
Як вже зазначалось, головний метод, з допомогою якого
більшовицька агентура просуває свої політичні цілі, полягає у
“доброму виконанні” економічних завдань, які встановлюються
німецьким управлінням. Практично справа виглядає так: у
районах і округах, де місцева влада знаходиться в руках більшо
вицьких агентів, вони на переговорах із німецькими органами
влади намагаються не зменшувати обсягу обов’язкових поставок
селянства (стосовно свиней, коней, зерна тощо). Клопотання
такого роду завжди є знаком того, що місцеве управління
здійснюється небільшовицькими елементами, які зацікавлені в
розвиткові добрих німецько-українських взаємин і не хочуть
нести провину за крах районного господарства чи наражати на
небезпеку його інтереси. Навпаки, там, де при владі знаходяться
таємні більшовики, вони, зі свого боку, пропонують німецькому
начальству, навіть за високих вимог роботи й постачання, ще
більшу продуктивність. При цьому вони “люб’язно” запевняють,
Що даний їхній район може запропонувати Німеччині ще більше,
ніж від нього вимагається. У такий спосіб більшовицькі агенти
одночасно досягають двох різних цілей:
1. З одного боку, вони через це здобувають ще більшої
прихильності і довіри німецьких органів влади.
313
2. З іншого боку, їм вдається через витискання ненормаль
них контингентів із сільського населення за допомогою
перевірених більшовицьких заходів, при паралельно вдало
проводжуваній антинімецькій пропаганді, пробуджувати у масах
безмежну ненависть до Німеччини. Особливо сильно тиск
виражається у відправленні корів і молока, оскільки сьогодні
молоко належить до найважливіших складових харчування
сільського населення, а корови, крім того, мають вирішальне
значення для обробки садових і дворових ділянок землі, або
вони використовуються як тяглова сила. Ці тяжкі здачі
стосуються саме тих селян, які настроєні антикомуністично і
раніше зазнавали від більшовиків численних переслідувань. Зате
ті, що належать до “наших людей”, по можливості обминаються.
Також траплялося, що забране молоко через дефіцит посуду
потрібно було виливати. Все це викликає серед жителів той
настрій, який потрібен більшовикам.
До інших провокацій більшовицькі агенти вдаються з при
воду польових робіт. У деяких випадках вони, через включено
го третього, поширюють уявлення, що із врожаєм не треба квапи
тися, що німці так чи інакше все заберуть, що вони відступають,
і врожай треба втримати. Але рівночасно діючі в місцевому
управлінні агенти повідомляють, що населення прикидається
лінивим і не хоче по-справжньому працювати, тому потрібно
вживати добру палицю. Коли ж тепер німецький представник
влади, що часто трапляється, схвалить пропозицію і відповідно
розпорядиться, палиця нагадає населенню, що селянинові під
більшовизмом жилось ліпше, ніж під німецьким пануванням,
оскільки він тоді не примушувався до роботи ударами.
У деяких випадках розповсюд жується чутка, що німці мають
намір конфіскувати весь урожай, тому кожен повинен прихо
вати стільки, скільки він зможе... Рівночасно надходить
відповідне повідомлення до діючої німецької адміністрації, яка
потім вдається до репресій. Тим самим провокації досягли своєї
мети. У багатьох місцевостях, де жителі після німецького вступу
із захопленням взялися за роботу і, за відсутністю плуга, тисячі
моргів землі обребляли лопатою, тепер знову вкорінилося
“совєтське” ставлення до продуктивної діяльності. Працюють
лише, щоб уникнути штрафу або інших неприємностей.
Захоплене ставлення до праці помітне лише там, де знову
впроваджено приватне володіння землею. Врешті, більшовицькі
314
агенти з усіма наявними в їхньомурозпорядженні силами через
аргументи чи ще якось чинять спротив поділові землі на ділянки
окремим особам чи групам людей.
До методів більшовицької агентури належить також знищен
ня українських текстів тих закликів і оголошень німецької
адміністрації, які публікуються двома мовами — німецькою й
українською. Агенти пускають в хід лише німецький текст, який
українцям є незрозумілим. Вони так само знищують пропаган
дистську літературу, яка друкується східним міністерством.
Можна з певністю стверджувати, що щонайменше в поло
вині всіх українських районів, які знаходяться під німецьким
цивільнимуправлінням, помітний вплив більшовицькоїагентури
через посередництво комуністів і активістів як діючої місцевої
влади. У таких районах ті, які боролися проти більшовизму,
члени сімей розстріляних чи засланих ГПУ, піддавалися постій
ним переслідуванням і чіплянням з боку місцевих управлінських
керівників та змушені були миритися із означеннями на кшталт
“бандити” й подібними. При цьому населенню постійно
втовкмачується, що це відбувається за наказом німецького
начальства. Такий стан справ викликає серед сільських жителів
підозру, що комуністи проникли в німецький уряд і відкрито
виступають проти Гітлера чи його розпоряджень.
У певній кількості районів виконавча влада знаходиться в
руках порядних і лояльних людей. Однак навряд чи є хоча б
один, до кого більшовицька агентура у якийсь спосіб не виявила
інтересу та не спробувала пошкодити саме лояльним і з почуттям
обов'язку елементам.
Варто зауважити, що відомий в українській історії центр,
який служив вихідним пунктом великих народних рухів, —
холодноярський ліс — був укомплектований більшовицьким
керівництвом “власними” довіреними людьми. Лісове керівницт
во складалося з комуністів і активістів. Як.бухгалтер, фігурував
більшовицький ідеолог Зайченко. У навколишніх селах і
населених пунктах головами “кооперативних господарств” були
призначені активісти, яким приписувалось у разі необхідності
забезпечення продуктами харчування нелегальної більшовицької
організації. Директором машинно-тракторної станції був уже
згадуваний, дуже досвідчений більшовицький агент Каюк.
У місцевості Мельники, де понад тисячу чоловік загинули
в боротьбі проти більшовизму через страту чи заслання, у
315
кооперативному господарському комітеті головував старий
більшовицький агент на ім’я Деркач; вже після успішної
німецької окупації він продовжував боротьбу проти німецьких
солдатів. Деркач тероризував сім’ї жертв за антикомуністичні
переконання і знущався над тими українцями, які, згідно зі
старим українським звичаєм, приймали німецьких військових
із хлібом і сіллю. Він відмовляв у призначених їм продуктових
пайках із зауваженням: “Ви вітали німців, хай тепер німці дають
вам хліба!”. Водночас Деркач усіма можливими способами
підтримував комуністів і не втрачав зв’язків із чотирма
більшовиками, які належали до партизанських об’єднань,
забезпечуючи також і їхні сім’ї. Через крадіжки зерна він двічі
підряд за звинуваченням місцевих селян звільнявся від керів
ництва кооперативним господарством, однак обидва рази
завдяки під тримці впливових у районному земельному управлінні
більшовицьких агентів був знову поновлений. Коли законний
день виборів зібрав селян, з’явився вже відомий Каюк з облас
ним агрономом Господиником і заявив, що вони обидва є
представниками німецького військового командування; при
цьому вони погрожували селянам — у разі непереобрання
Деркача — обкладанням важкими штрафами з німецької сторо
ни. Присутні селяни підкорилися уявній силі і віддали свої голоси
Деркачеві.
Впевненість і самовпевненість стосовно їхніх зміцнених
позицій заходить у більшовицьких агентів настільки далеко, що,
приміром, Каюк при його арешті не дозволив шефові німецької
жандармерії і представникові 80 провести в його квартирі обшук
і для цієї мети вимагав особливого дозволу сільськогоспо
дарського керівника округи, котрий йому безмежно близький.
Наскільки важко проходить боротьба з більшовицькою
агентурою на місці, засвідчує така подія: у невеликому місті
Черкасах українська районна поліція потрапила у владу
більшовицьких агентів, які здійснювали нібито за німецьким
дорученням розмаїті злочини, як ось протизаконні арешти,
напади на пронімецьких елементів, крадіжки і навіть вбивства
противників більшовиків. Всі висловлені скарги з боку населення
до німецьких посадових осіб залишались безуспішними до того
часу, поки нарешті брат однієї з жертв після його повернення із
вигнання, знаючи, що керівник згаданої районної поліції разом
зі своїми помічниками перебував раніше на більшовицькій
316
службі, відправився до генерального комісаріату в Києві і там,
при сприянні 80, знешкодив банду, замасковану під по
ліцейських.
Всі вищеописані випадки стосуються менших місцевостей,
пунктів і міст, однак згідно із численними ознаками діяльність
більшовицьких груп поширюється і на великі міста.
Що ж до нелегальної роботи українських націоналістів, то
немає жодного сумніву, що більшовицька агентура і її використо
вує у своїх цілях.
Спочатку потрібно відзначити, що українські націоналісти
фактично займаються спрямованою проти Німеччини таємною
діяльністю. Якщо ця діяльність у віддалених районах і на
сільській периферії не звертає на себе уваги, то у більших
центрах, приміром, у Києві, це виглядає інакше.
Під час польської війни і на початковому етапі воєнних дій
проти більшовиків обидві галицько-українські націоналістичні
групи Мельника та Бандери ставилися до Німеччини якнай
ліпше. Пізніше, спокушені пристрасним потягом до влади,
обидві групи відвернулись від Німеччини і перейшли у вперту
опозицію. Ті націоналісти, котрим вдалося стати на ноги в
Україні, відмовились від пропаганди незрозумілих там теорій
галицького націоналізму, а також наївного українського
імперіалізму й почали будувати свою подальшу політику на
невдоволенні різноманітних кіл українського населення
німецькими національно-політичними і економічними заходами.
Прорекламований галицькими націоналістами лозунг боротьби
на два фронти — проти більшовизму і проти Німеччини —
знайшов помітний відгомін серед прихильної до цієї позиції
частини сільського населення, особливо ж серед молодшого
покоління. Пригноблення цього руху лише адміністративними
репресіями тільки б збільшило кількість “мучеників за ідею” і
сприяло б побільшенню та поглибленню ненависті певної
частини народу до Німеччини.
У цьому вузловому пункті яким є у використання невдо
волення населення німецькою політикою управління в Україні—
нелегальний український націоналізм збігається із так само
нелегальним більшовизмом. Звідси постає такий стан справ:
а) більшовицька агентура в Україні володіє численними
таємними, добре вишколеними місцевими кадрами. Всі активні
угруповання вже зайняли свої “позиції”, починаючи із сіл і
317
закінчуючи верхами управлінського апарату, встановленого
німецькою стороною. Вони володіють “ідеальною базою” у все
ще остаточно не знищеній більшовицькій державі, чиї
уповноважені керують антинімецькою діяльністю;
б) галицька організація нелегального українського націона
лізму має в Україні лише незначні сили, політична підготовка
яких виходить із боротьби проти Польщі. Досвіду даних сил
далеко недостатньо для боротьби проти більшовизму і німців,
якихось зовнішніх опорних пунктів вони не мають. Лондонська
пропаганда стосовно “звільнення України” не викликала у них,
зважаючи на зв’язки Англії з Польщею, великого схвалення. З
цих обставин більшовицька агентура мусила добути відповідну
користь, так само як вона у боротьбі проти Німеччини як козир
використовує націоналізм інших народів — чехів, поляків, сербів
і т.д. І все ж з огляду на ворожість українських націоналістів до
більшовизму, робота тут йшла в особливо тонкий спосіб; це
відбувалось у той час, коли більшовики під етикеткою “місцевих
українських націоналістів” у наявні поважні організації
впровадили своїх довірених людей.
Цілі, переслідувані більшовицькою агентурою у їхній
співпраці з українськими націоналістами, могли б бути такими:
1) давання українським націоналістам керівних ліній, які є
бажаними для московського більшовизму;
2) використання націоналістичних сил проти Німеччини в
тилу фронту,
3) опанування вихідних позицій нелегального українського
націоналізму з метою його пізнішого знищення.
Просування більшовиками своїх агентів в організації
галицьких українських націоналістів (ОУН) не нове. Вже під
час боротьби [ОУН] з Польщею радянський комісаріат внутріш
ніх справ використовував цей метод. Лише декілька прикладів:
більшовицьким агентом на ім’я Валюх, який під маскою
українського націоналіста дістався із радянської України в ряди
ОУН, був убитий керівник галицьких націоналістів полковник
Коновалець; більшовицький довірений чоловік Полуведько"
довгий час діяв в складі ОУН за кордоном. Несподівано він був
оголошений зниклим безвісти. На початку війни, при відступі
совєтського війська з Галичини, Полуведько, який знову виплив
на поверхню, був залишений там, причому він заново приєднався
до ОУН[-Мельника], яка працювала в контакті з німецьким
318
вермахтом. Лише пізніше, в Харкові, після виявлення його ролі,
доля наздогнала Полуведька
.
*
Наведені приклади показують, наскільки легко вдавалося
“фахівцям” більшовицької таємної служби використовувати
українських націоналістів у бажаному їм дусі, враз із рівночасно
розвинутою провокаторською боротьбою проти тих же націо
налістів.
У нелегальній націоналістичній газеті “За самостійну
Україну” у статті “На що розраховує більшовицька Москва”
можна прочитати, що більшовицька агентура в Україні бажала
би “викликати передчасні збройні виступи і повстання з метою
послаблення Німеччини і німецького фронту, але, з іншого боку,
вона хотіла б також, аби німці, поки вони ще сильні, власноручно
знищували українських націоналістів, а українська нація стікала
кров’ю...” З усього змісту газети можна побачити, що її видавці
сподіваються на повстання проти Німеччини, однак не раніше,
ніж вона буде ослаблена, і коли більше не постане небезпека
окупації України більшовицькою Москвою; на даний час
антинімецький народний рух був би ще передчасним. У тій
самій газеті вміщена у рубриці “Хроніка” замітка під заголовком
“Нам пишуть з Полтави”. Вже сам цей заголовок у своєму
типовому звучанні вказує на замасковану більшовицьку справу.
За змістом названа замітка являє собою заклик до селян ховати
для самих себе зерно і нічого не давати німцям, оскільки останні
хочуть спричинити в Україні ще один 1933 рік - тобто голодомор.
Тут маємо справу з безпосередньою більшовицькою прово
кацією, як це часто в Україні буває.
Очевидно, в редакторській роботі в цьому випадкові брав
участь якийсь “місцевий націоналіст”, який прислухався до
вказівок більшовицької агентури.
Знищення українських націоналістів не викликає для
совєтської організації жодних труднощів і проводиться за
найпростішим методом: за дорученням свого керівництва
більшовицькі агенти входять в інформаційний апарат 8Ц. Це
пов’язане для них із багатьма вигодами: з одного боку, їм
забезпечується якнайліпше прикриття їхньої нелегальної пропа
гандистської й організаційної роботи, оскільки вони можуть
319
будь-які свої висловлювання і дії виправдовувати службовими
вимогами Ж. З іншого боку, вони як завгодно і з німецькою
допомогою спричиняють ліквідацію українських націоналістів,
які стали небезпечними для більшовизму. Третій фактор, який
примикає до цього, той, що ці люди піднімаються в очах
німецьких органів влади і все більше здобувають їхню довіру,
що для подальшої нелегальної діяльності є надзвичайно важли
вим. Відповідно такий, безсумнівно більшовицький, агент може
в Києві відкрито розповсюджувати подібну націоналістичну
антинімецьку газету і безперешкодно проводити пропаганду
в ім’я “групи Бандери” чи ж виголошувати підбурливі промо
ви. Легко припустити, що і йому не бракує у якійсь формі
стосунків з 8В.
320
Рад 15, X. 1942 60
Аоттснтакн оввв рев мсв пг ре& шалів?
*
а
*
КасМ віз аЬат Дів НоТГпив^вІоаівХ
*
!^ сіпав о^епсп, ЬаваХГпагап
^іДегз^апДав $е^еп Дів ДапІасЬе Нзагев£ев&11; аіпзевеЬеп ЬаігЬеп»
кеЬтіеп Дієве ІапДіісЬеп Хояеипів'Ьеп ипД Жк^ігізйеп іп Діє РбгГег»
во Дат&ів посН кеіпе ТетваІЬад аіодеае^гі; саг» еіпІасЬ. витиск.
Ріе роІійівсЬад ТвгМГ&дівав віевад аи£ Два ЬапДе ХоІ^епДа Сев^аТЬ
аиГ:
Л
/ї< . .4. ///’Г-.' > >
321
ж4
*
шдо «ЇМ ганкв маЬмав ет^гІГГав 41
* Г
од1а1
н
ж
*
АкМт1
в
*** іж 4т
* «аііакв сНв»і
ж
* ШІ ваг вктаІвІаеМв Вдовж
М«
**
ДОа1в *
81 мШ» теьівве жН 4
ж
* ВмймЬеж» 4вав
* жШйКмі#
*к,
дееьіі *г«*
ікт ші«мг виник» юг« мт гтив&т «в еі
*
,1Мт
****
дешкші еіДОав
* «*
*
£
> Лі
* *
Сі ж*
*
еЬ
а СдомВ
* ЬаЬвтмін
*•
>
* ж1»еЬкж 8
*
4«ж 4 ЬВг4ав
* *
аі Ь
в
*
9
1ва <И
г
* ЬагаІввА
* в
*
Огк
.
**
аиГгаМжв Г
*
8 18 4
в *
* €,
В 11 * *
в Ь
МтШ 1в
*
**
мЬ
В
г 4«г
*
ц
а*
1
*
г хЬ аіеЬ
* ви Пермі **
6м
и
1ва
*
в *
н деМгСаж, аот4
ж
* ааІеВе
ЛигеЬ В
аЬмВш< в ЙЛадо ©ваг *
* *
в
ів **
деМек£ Иажбват, оЬ Ьмга
^
**
о4
т
* **
иа&мтва 1й^1в
«а *
ж
« жажкаеідож <ав
сМ«
*
воиіі ЬаВ
***
8 ••« «
л
** * г
Ь
*
жШ> 4мДО п8
Г
*
Ь
**
Ж г ГояжпжігЬмі *
а4
»
*
дебіті» 41 ВрІЛае т
Вауаагагааіішдоа ©тдоаіаіагмі жав аж *
Оггв&кЬгаї ©ваг сааоааеавсМГШеЬаж * 1іг
аеЬаГ
в (ЖвІЬсмраж) в»1аа-
&еп 1ова
ав«
* 81
* 11
ж
*
М1 *
41 1а
Ь
* иг1в%1а
аж£іЬ ІетвІВтпв 1а
еіаеж Лажатжвав ВйвЬІаиііаМ т» аіваг *8©
1 а8~МеЛегігайг икЦ еіае
аоіеь
* •гКеГГаМ, *Дмі
т
і О 1
* Пг «І
К
* *
мІЬа 64Ь
1
* 8
*
Х «в!
1ж«П
ажтж«
*
*
XIне ЬааовЛсг яг
і
*
м&*
АоГя х8
в
*
г 4і Лаа ХІаШлдо 4 г *
* в
~ Ь
і
ЬоІ
ііасЬаа А£«ж
а
* 1а Лад 6 і
М
* Лаг ?ор
т
**
*га11шк$ *
шх * ЖаІД.
4<
всЬг&х
«
** 4«г
*
0І Риакі 1а* Гаг 4 ж
* 1
4
*
111 Ь***
в
*
Ь«аЛ єЬмгімп
*
1
В
Ьеаопйег
* ісМІ£' 4
* * «г амІііаІЬаг ві * 1гЬп<
*
Лаг ВИГ я 41
* *
рмиі
1
ж
* аг
Воа^е шИ ТаИаСМпЦіз
?»
* *
41 тов * і в
аеЬмі
Ьо1аеЬе
КІІІіагкотажАо М * * я1
8р
1
г
в ап£
&в їв 4 в
* жаІЛІ^еа * £4
Є
а аЬ$е-
*
веіг ***
&•&> 1а >а?іШш
з
* ***
*•
)> в*
*
1Ь гвА11
М
Ь
*
▼ в *
1а Лав *
яіт
-
В
а
*
Ь Лсг коасйжіаЗДааЬ
** ОаВаІаавааІеа Ьаі беж Оі^ахтвааІжгІвМшдов,
▼огпеЬмІІеЬ 4 г
* **
ГоІімИ, тагігаі * в«1в *
а г
4 «аг 41
а
* в і* Токаї»
*
МазгееЬ, «а ** пт1
*
т
в 9 *** ІВваа ин * їв *г«а
▼
4
а мЬ1 **
РІП апсЬ
«
£
*
&
1І
1>1е бгіИеЬе *
аЬх£Г«ії>азд
е
Ж іеііелж Лет доіатаї
** **
в
Во1аеЬа<1а
^єеяяж Ь»т*1 в вІВгежЛ Лев ТагййлгввЬев Лег ЛеиіасЬеа Иіііі&гтвг-
ЬКпЛа аМ * г№т * 1ж АвабеЬтшз ТевИдов ІшегМІЬ Лев Сг^ааі *-
*віВіожваЬі41і 4«г ЛеиШеЬеа *ТітіТт
п£«зд»
1 г ег
*
ЛЖ АавівЬтеіасиа^
**
АиГЬаиІаІМаВІ їж аівеж *
Ьеа
1а
е т К.«у
*в ф аеЬоВ Лаг * теГГевА
Ье
^оо9шк1а
1
* в
іа *
ЛДО Г
** «МяіИвКе Р ев
в
* їв ПСтГетв па * КоІЬоарав
в*1а ІИга
** г«
*
т *
Вів »4Ь4Ье
*
Я Лаги 1 в
* и.а» іа Лег Ф«жіежа Лаг
^ ••*
•
** «гЬ
*«НІ «4^4 *****
"* ♦а»»4 «4
323
4, 63
Аррага^» цдСег ТогвжаД аеіпег Тегітвоікеї^ пДЛ Деп віпаск1Д£1доп
ТагШШдеав шЛ Дег аааДееідоіі ВотШмпхпе, деі^ег їв Уидккіод
ки Ьеіаааеж. Вів вії Два огіїісквв ПаявіввЬеЛІпвипв
»
* иаЬекшгЬав
Тегіпгакег Дег Двоіївскед ЬекЗгДІіскеп ВСеІіеж каЬеп ві£ Дег КЗвІісЬ-
к«1Л еіжев ЬеіаІісЬеп, ивНегігДіаскеп Воївсквігіашия кайл догесЬпеі;»
Вві Ктештапк топ ВоІвскеаіпЬвп ап± тегажЬгогіїіске Роа^еп, івй
Деиівскегвеїіга жокі ая^впоемп вогДад., Джаа Дм Уегаргвскеп Дег
Твтдокшз іп Таїіе екгіісквг, ДеиіаскігвапДІІекег ШЛагЬеіі; ипД
*
Дів АпДгокипв «і< Лег Вгвсківввипв і* вжїдодоадовеілгЬвп - еіже до
*
*
пВдоаДе віаквгЬеі Ьіе^е»
324
%
зд
ОТстаІВІВсЬет Жакіозаіівкед
* (ОДО), Лі в Лаж&ів всЬоп 1п х<еі віск
ЬеІеМепЛе Стпрреа - йеіпік- Ь«г. ВажЛега-ІвЬаждет - гегіаііеп жаг.
І)іе веівк 4«€еш11ісЬеп Мікі&иіег Ліееег £е«едевд, лік деоввеи ЖЬг-
£еіх иаЛ веікдеЬеаЛеп Ріавеп, аЬег топ ІекежаТагпеп, Лап еЬвктаккев
роНківсЬеп Ткеотіеп Лев Теекиктаіжегкижя епкІеЬакеп ЄеЛапкеп деіеікек,
егаиієеікеп ЗевИскеа рояікітап Іпкаїкв
* Рет Риивквікеп, Ліе віє ід
Лет Цкгаіже ашМсккекеп, віаЛ Т1е1е« Іпвкакк ІЬга Ігарка теаіеп
АиТ^аЬеп, Лаг ТепісЬкипв Лав пожкаиет Воіяскетівиия иаЛ Лаг жітк-
всЬа/кІісЬеп ижЛ деівкідеж УіеЛегаїїїгІсЬкапв Лаг Пкгаїпе «11? ЛеикжШат
НІІТе ви жіЛвеж - ЬевсЬІоввеп віе, ЛигсЬ РеикасЬІапЛв йісккаивіїеіе-
гип$ Лаг Пктаіжв «а ІЬге роИківоЬе Єгирре тетіеквк» ікге 21еіе
*
ЛигсЬ "(йшаІкаааоаЛипв ги етгеїскеа. 81а Гіпдеп «а, еіжеп ЖаГвкапА
&едеп Ліе ИЛ«иквсііеп ХІвАгІнвИвде
* деіквикеїввеп ижЛ видешкеп еіжег
икгаїжівсЬеп пакіопжіеп Ве&іагиав ви а^Дкіегеж, воЬе! ^еЛе Раткеї
ІЬге відоме Ва&іагиаз еіпвивеквеп пОапсЬке.»» Ра еіжідо Ліеяет Заждеш.
Ьеике аосЬ їж їли
а
* Лаг ХгІеввВааЛІиввеа ІеікепЛе Рзвіап іа зтоввагеа
*
бйаЛіеа егЬіаІЛаж, аасИІаж вів аіоЬ Лжгаа Ше£а1е 0т$аа1ваПоааж»
<іа вів а в Ьегві^в £гЦЬаг 1а Воіап евівп кяіїіап, ви всйжГТап
* Рів
Іокаїеа ТегЬаіІмівве вожіа Ліе КежвсЬаа аигва ІЬаев ГгеаЛ. 51е Ьаиг»
ІаіІЬіа Ліе ІлїЛа аіи Лапав віє 1п ВагШттв к&кеп ІвЛівІісЬ уса
8£авАриа1гЬ Лет ВаЬаггвеЬипв Лет икгаіаївоЬвж БргасІмцєІаісЬгІе топ
Лат ФвгваеЬе вив
* оЬ Ліе Ве^геТТевЛеп Ікгев аі^епеп ІЛеап киІЛІ^Ьеп
иаЛ вія» Ліе ОІЖ-МИвИеЛег» вів ТйЬгет Лея иктаіпІвсЬеп 7о1кевИ
вавиогкеапев Ьегаі$ веЬІеаеа» Ріеяе апя^гвЬепЛав РоІІНкаг таг^аввап
тоІІежЛя, Лава тіеіа Кошшівіеп, АкЗДгіе
*
еа иаЛ Кояиюаоїааввкбгівв
Лет иктаіпіаскеп ЙртасЬа Ьеввет Лапа вів веІЬвк жасДОІз «етап иаЛ
ЬіжяісЬіІіак роііііясіїег ВсЬиІипе иаЛ авікайогівсксг Г&1іі(5кеіІ;еп
Ліе пеивеЬаскепеїі иктаіжівсіюп КЕйЬтагИ ЬевЗДвпІ: йЬеткгаТеп» Уіека
Хояжипіа^еа тегв^ааЛап ея^вісЬ. їж Ліе мЛіопаїїв'ЬівеЬе Огє&пія&гіопеа
еіжвивскІеІсЬяп ипЛ ІеВв'Бете топ Іпавж ви вргев^ев, Ліе Ьеікет Лаг
СЕгЗДРО аияИеТетвД. Ід воісЬеп РМЦеп» ІОНгеп Ліе ЬоІ&скешів^івеЬеп
Уег^таиевяіеиів Ліе ІеегеетогЛепеа РІЛкве Лет вскіІГЬгйсЬібвп Каїіо-
паїівкеа айв ипЛ ТиЬтеп пік Лев КелрТ кевеп РеиквекІвпЛ ипеевкбгк
Тогк, ЗеЛоеЬ пік В11±е «епітет паїтвж МекЬоЛеа
* Ікте Ровікіоп жвт
АаЛигск зевк&хкк, Лавв віє пиаяеЬт їв Лев Авдеп Лет ЛеиквсЬеп Апкв~
кг&£ег аів "бекгпие
* дейкав, Ліе "еедеп 4еп УеівЛ апк&врГкеп”» Пакет
ЄевсНІсккет Аивпикяипе Лет Іл^е ЛгоЬеп віє воск Ьеике Леп ВаЬЗгЛеп
6е£епаЬег вік Леп микга1вівсЬ«а Накіопаїїввив
** ив Ліе СеТакт, Ліе віє
оеікек Лагвкеїіеп^ип во Ьаввет ви теткеткеа.
325
6.
65
П«г оііежеж иаі иж£аазепЛеп ТаНбквІЛ Лег айв Саіізіеж еіжвеІгоГіепехк
жа'ЬіопаІівігіясІїеп Лваавоевж жаг воі&ГЬ еіж Київ Ьегеі£е£« ЗоҐвга еіже
аоІсЬе йЬвгкаир'к мссЬ. Ьва^еЬе, ЬажЛеіі; ев жіоЬ іш ЬезскталйЛе Акійо-
жеж жиг аеЬг кіеіжег, кеіжііск агЬеііежЛег Сгирреп. Ваа ВЛаїивяег-
ЄеЬпів Лев важаеж Ап££гі1гЬев £еаі;а1£е'Ь віск хіешІісЬ. врагІісЬ ижЛ
КиззегЬ вісь вів £о1&£:
326
7<
66
Даг ДижЛШодв Лаг АеикввЬаж АвогАжжжевж «ж Огк ш»А 8в11в
* *
Ьа
гаи-
*
*<в, оЬааат»їЬп
аж Коияиліііівп иМ АкЗДгівквп аЬвІскІИсЬ ви ргслго-
к«
егівеЬвж
* МДОвІж £ГВ1£аж«
2ія довваг ївіі Авг жкгаІяі&еЬаж Вац>гжжсЬа£1;, Дат топ Лав Воївска-
в
аіяіеж звквасЬ
* *
вигйв ЬввгОввіа Лав їгвсквіжвж Дат &ви£веЬвж аи£в
ГгвиОівв&І шт аЬаг вІжА. Дієм Вжив» аімгТвАхйакижв вв1 *ежж -
Аа
*
ваІЬаж Діє вів вокож ?гШіаг жІввКжжДаІ^аж» Д#к. Авг коккижів-
іівекаж ВваиГйпДОвж, видова !*
* жі
* Ааж віжхідов. ПвйегвсйІвА, Аавв
ІЬмж £< «
* вів ВвСвЬІв їв Казна Лат А«и *всЬвж ВвЬЗтАа СЬвхЬгавЬк
тгагАаж» Іп тівівв ТЖІІвж Ьа * віеЬ Дів Хдо Авг ВаиегпвоІіжТ
* водо?
«
*
твг
сЬ11вмг Сани кожк
** Аавв Дів «і
* Ааж 8г І1с&ав
* *
МавЬ
Ьа£изжів-
аижзяв
вав е*
а *
ж йоІвеЬввівНввЬаж А^ввівж» Аів і* ІЬтв євдопг&сь.
Мав 8 а11ивв
* *
Лаг Опав ави
*
веквг *
игдо£в
а
Гагва1 *
твгАввквж Аів
Вшвгж * втйбкааж шиї ви^ІвісЬ Ме Ав1в$апЬеіі ашива^ввв, «в £•&•>
*і<т
СвцІвеїіІавА Л&1Ла ви ітвІЬеж: "Вік
*» жав вів ВвхгіїваЬеіц Авгож
Хожвеж ХЬг во вжва&иМІж еічгагіакаж, ІавЬ. аііав векші; віт квжмж
АаГОг вівіїгв, Аів ОвШімЖвж воХІвж вв вві *
.
327
8, VI
328
9 68
с) Рів Ьоївскавівківске АеелЛиг каіла зтоввев Отзапівакіопап виГжаскЬ
ижб квіла Маввсхггегвапвішкбап віпЬвгиІЬ, 6а він воісквв АиТяекеп <г-
та^еж в&88Імц віє агЬві'ЬаІ; битск ГйЬІидєдаЬлю топ Кеш ви Каш 1п
віжвт вам іпбітібиаііап АтЬ, біа кеіпвп Апвіовв Ьаттоггиік;
6) Мв апкіЬоІвсквжівЬівск £евіш1:вп Ввт<51кетип&&‘Єеі1е апГап^в покі
твтяискЬ каїкал, дів бвиівеквд Вакотбад ІіЬег бав тагЬтасЬагівсЬе
ТгеіЬвп бат жжскЬаивіїЬвпбап. ХоявипівЬап ипб ЛкЗДгівкап ви ипігвггіскЬаж
вв жшшакт а'Ьвг піскк пакт Ьип, ипб сват айв дойт Сгііпйеп:
аішгавікв івЬ аів Ветоікегилв биток дів ЬоІвскажівЗДвсквп Сгокип^еп
ЄІП£0 вскЯскіегк І
апбетваіЬв кал вв тог, бам біа ЬвЬгвІіепбеп Зож^акавепкап битск
аііа пдвііскв Вскіїокв бав Твх^гаивп бет баиквскеп Ія&ат ЬегвІЛв аг-
«охкав кж-Ькаж ижб 61аваж жижжако 61а ПЬегвви£ШЦ5 ЬвіЬгасЬЬеп, вв
капбіа віск шж Авкіа^аж "иктаіліяскаг НаЬіопаІІвгеп
* ’ ва&ва ’Чгвив
Півват ПаиІясЬІаабж". Бв біля жжпскваї по паіЬе бавв біа баи^всЬап
Бкаїіав баж Ьоївскажівііяскаж Ідепкап біа еееап ІаквЬатв «атЬокажап
Вавскиїдівиязвії ЬакапіґЄєаЬеж. Ваш Лат * кп£еп дів нПепипхіап'&апп
топ воІсЬвп Акжбижявп ваІп’оТГап, баяв каіпат «акт від Котк ви ває
а
*
аа<^а«
329
10 69
5) Ваг Якорі &едо Дів Ьоївскеїтівківск» Огдоівакіса 1а Двг Окгаіжв
док«1кек віск аиск Давкаїк яо всЬгег, тії віяв ЬеДеиквжДе Апхакі
ДеиквсЬяг Таг»а11шДОескпідекег, акег дож ЬеяоиДегв ігіткескаїкіі-.
сЬлт Ілікаг о££ва жи&ІЬк» тож Двг Роїікік жісккя ігівввв ви чгоііеп
ижД віск жиг Хйг ФігЬвскжГквргоЬІвямі ижД Дегел Ь3вив$ ви ілкетеввіе-
геп< Еіж воіскег ВкжвДрилкк жа& твід кгіедоігквскаїкііск Ьакгаскквк,
веіжв В1сккІ£каік Ьеаікхахц Лоск Лаг£ Дакві «іп иіскківег ПашкажД
дісЬІ йЬегвекеж тгівж: яв тегкаїк віск важііск яо, Лаяв «їв яив±йЬ~
гелЛе Ог&аже Ьві Твглігііскижв Зепег ШІгЬвскаїкврІ&іе леіяквжя Ьеике
агсГктекап, Дія віск ікгегяеікв аиявскііеяяііск Тйг ^оіікік, ижД *»
ви
вигїхвеж Біа тегякеЬеж Дав
$еяргоскеп ЛеикввкГеіжДІІске Роїікік *
ВхТйІІев жігквскжікііскег Аи^ваквп ±Пг ОвиквскІажЛ аік Лег Яакпіекжилз
роїікіяскаг АиГеаЬеж іж Аи£кгж£в Лав Ьоївсктгіяківскеа Монкжия кижвк-
єегескк ви таЛіжАеж»
330
11
70
1) Ія ▼огів’а * вг
іп ижД Ргйк^акг, вів Дів * Угод ютегажавгіїск
аавІавД, гескжеіе Дів Шведів Зов^віогбапіваїіоп * М віжев ЗДсквц&
Двг Двиївскаж Ттиррвп» * яргвсквжД
Бет<п нкГаавІа ікгв АЛвіЬ Дів
Тохкагвіїтаїк ^оп За'Ьо&доакіея идЛ ЬажвЗДввІая ОЬвгГ&ІІед ід ЕЦсква
йея Двиівскеж Неегев. Ід Та&^иск Два лшшакг ▼агжіскіеіеж Ьоіяскя-
Цвііясквж Ьаііегя ^агешіпка * ЬеТіжДо віск ж&скгЬакажДаг Тапаегк:
П)ег Ктіез жігД іл Дег Шсгаіже алІясківДеж твгйед. Нівх «ітй аіже
вввіїе *Іллях Ухожі * ввЗДІДа ”» Вів Ьоївекеягівіівска Авеяіиг ЬваШіІе
віск, Дів ВвДІвпиж® топ Вавскіпеж- оДвг ТхакЬогяжвепІгаІеж Дигск
лізол Тагігвивпжівиїя віскагвив-ЬвІІвп, ил єавакелвл?аХ1в йЬет *
* Дико
шокіїв, ТгакЬогвп ижД * оТГ
ТгеіЬя ви уегГП^вп. Бег еЬвлїаІІа аиа^в-
жвггЬа *,
вотДОядол Дег Сігекіог Двв йвДввДатаг МоЮгвж- ивД Тгакіотв».
ЗалвеїршДОев *Сж^ик Ьвваяв,апввет Дат Дяг * иж&
£іжгіск ^екбгвжДвж
КавсЬіллж ижД ВгедпяІоІГтоггаІвв, рагяЗжІіск лоск «вві Жо^оігаавг
ті віжвг *
* ЗД£«д
іів4ЬевсІш1жівиж8 Йвг ОтІя'ЬвЬогав, він *»
МогогЬоо
РГегае» Кавеж, ІвТТвж» Нввеїтев аж * авжі
ІеЬ
а1а
* и.в.ж. Вів ЬоІясЬв-
«івіівсЬа РхорвєажОа техтЬтвІІв^я аапатвА * ОвгйсЬ
е ОЬет Діє * -
Угод
егТоІев йвг Всж^еінАгма, аіе ВсЬжгсЬиж^ Аеа * аеи
асйеа Незгвв иаЛ
авгві *
* »
Ьг« Кіж *
і£ев
аегаг Маж&гег *
е
аіеп ваг Нв'Ьижз дат *8
1ваиж8
ип
*
ег 8ов^а
а«ж *
ажЬбж$егж ижі аег Твгтогівівтижв йег бввпвг ** еп
1пші
дег ВатЗІквтижс, Дів лісків ви аияявха ©авг ви ипівтвекшел * е»
жає
*
Аия аож Тегкбг ЬоІвскавіаііасЬвг Ох£апія&
огаа їв
* агвіскіїіек, давз
Ліг аеж РаХІ єгояввг аеиївскег жіІІЬагіясЬвт ЕгГоІ^е еіж АиІвІалД
331
12.
71
б«$вп Діж РаиідеЬаж иж£ат ак^ітаг Ілііивв Дат Во1воЬевів1;ажа£авійігав
ЯврІажЛ ваг. Ріж ТогРетжІіпидоп Дави жигЛаа ДигсЬ. ТагЬгжІУивв ід д>у
Вжтоікжгшф тож Оатйоїгїав, діж тож Дат па«Ьиаг»аа ЗикижГі; Дат Иктаїжж"
ижі^т ДахЛвоЬвж «ГюЬ артасЬвж, еж1аго££жж«
332
15
72
4) Вяшцдоз «ж£ 4«в1іяЬв Агі ивД Твівв 1» беж ВтоПма Емввж Двг
вкгвіжівоквж ВвИШдошв *оа Шлв^гшвж ижД. Наїв Два Ваийвскеж <е£е»-
Скат
* РІвавж $«1ІЯ£
* Два Воімкежівіті, Шк 4вж «ві^г 'Ьввскгівквмж
М1шв1Ьо4вв,
рготокжіогіваквж 4
* жвіг£«жв гвекк £&
*«
*Ьо4аж«
ІГ»
ЖЬДОцр воіі 41в каттатдоДв роІІМлскв Вскиїижз Дат 1«1 *алАвж Ків-
юігк» їж Деж 'Ьоіввквжів^івсквж Ддожкигвж иж£агв£т1еквж «агДвж» ХжДавжвв
*8«жі«гМ.ожвж
Дів квтЗІтІІаЬаж ЖІІвІІаДвг коївеЬвжІвЗДвеЬвг 0х віск жі>
ТегктеГбижз виГгвІвожЛвг ОегДеМв жжД кожтажІвівжГгвижІІісквг Л£І4аМав
кеіажввж, Ігв^вж Дів віок їж ілЛ ВвД ШгДвж к⥲жДІІеквж, єв£агж^еж
Кояапімівіжж одД АкМжІгЬвв, «вібкв Дів Іокаївж ■ввДОЬв?и£жІ8яв аж Лй
гівввж, жиг вів рговва РггожДа ОвтЛвакІалДв» оґ
* во&ег ижД ЬееожДвга
їж Оввалтагк Двиквокв
* ЬвЬбгДІІсЬег ТвхЛгв£вг, вів ВоІве1іе«1яг«в£в1л4в
тгГо Вваж 1г$влД віж тож Двж еогіл$вгвж ИЛлгЬві^егп Дві ЬоІвоквжІвТІ»
авкаж ЛдоЛитвж «в<вж аж4І«4жиквеЬжг Т£41£к«1
* тож Лет 4еи£вск«ж о4«Г
икг&ІжІВбЬвж Роїівві Ґ«вкв«жошмж «1гау ІіШЬж «Не ПбЬвгвж Л^еж^ва
віЛ аіівж МІІЛвІж ввіжв УгвИаявижв,
<!• квтеііаі ІдовгкЛ» ЬввІвЬЛ вів ОгшИввікоЛв ж!4 бвгеж Н11Т® 41« Ьоі-
воЬвжів'Ьіжоіів А^вж^иг Ікгв роІіИвск
»
* *
31«1в СЗгІвхЛ їж Ліг иєігЬвж
*
АивїШхгижа 1 Івг тож йвг йеи^всЬіж 7Фтжв1
*
ия£ тох>8«ве1сЬжві«ж «ІіФ-
вокаЗДІІеЬвж Аи£&аЬ«жФ РгакШввк в£«1ДЛ віок Дів Лж&в1о£вжіів11; во 4аг:
їж йвж Вжуожв ижі Ввсітквж, «о 41в 0тЛВ5
*«а1к Ь«1 4«ж ЬоІвсквжІвІІжсЬпі
ІбеоЛвж Ііерк, твшисімж 41вв« мів ’ЬвІ ▼•гЬжжй1иж£вж «11; ави-ЬвсЬвж
ВвЬбгівж аеж ШкГажв Авг РҐІІек^ІівТвтижввя ввірвав йег ВжиегввоЬлИ;
(ІжЬевиз аи£ Ніжівг, РГеічЛв, Ов^хвідв и«в»«») квтаЬвиявами.. АвЛгаз»
воіекег ІгЬ віжй в£в£в віж 2в1окв
* авГйг, бав в <Пе Іокаїе Твгжвіїаиц:
тож аІоЬ^ЬоІваквжІв^івоЬвв Вівавжквж жпжєеЦЬй «іг4, 41в аж 4ег ЕжМвЬ-
1иж£ доле? 4виівсЬ-икга1ж1ваЬвг ВевІвЬиж^еж ІіЛвгеввІезЛ віжй ижй «іекі
аж ЗиааитвмЬгисії 4вг Ввусж-ТІїЛвсіїа^ о4аг (МІЗДгаимв 1кгвг Вв1аж£в
ВсЬиіа £?«£<« «оіівж» Г>оП;, баеввеж^ ж> твгкаррке ВоІвокввів'Ьвж аж
Вийег «їжі, ввЬІаввж вів 4вг 4ви^веЬвж ВаЬбгІв, аиОЬ Ьві жовк во зговввж
АтЬвіШ- оЛвг І* іа1агГогіетиж£вж ікгвгввікв, во^аг кав^вівег^в Ьвівкивввж
тог. Вів твгвісЬвтв 4вЬ«1 * вжі£ввежкоямла' || 4авв 1кг іж Тхл& в^вкваа»
Лвг Ввдгож РвиквокІвжА жоек мкг Ьівівж кава, вів тож Ікж твгіаж^ «ІМ«
АиГ Дівав Фвівв вггвіеквв Дів ЬоївсЬвжІвкІвоЬвж ЛдоЛвж * ібЬв«1
Ів1
£
«вві темскІвДвжв 2ІВІВІ
333
д»р ипурая в»р цодпр цотя *» чгяіоч
в»чоерівт Д»р аяп ц и ^ з ира
*
*тк>£я& «чагргр& іф і д»р«»ц9^в Зшщ.хамдад^рд-р^ дацзвзшгр дазнп Д»ІГ
ЙІГРН « Р «Т <Ж94.з>рхгря вгар ’ иврдаа я®г^пжц»^ х^пірчовд з-рг д о р «2
336
17<
76
ЖаДОс Ьеі веімег УегЬя£$ідц5 Лев СЬеТ Лаг ЛеиІясЬеж СеаЛжгвюгіе ивл
Лем Тегігоіег Леї ЗВ вісіїї евБЬаНаіе, 1а йаіаег ~оЬпив£ еіае Роток-
аисЬхшв тогвшміЬаеа ажЛ яж оіеаіи 2вес$ еіже ЬеяоиДоге ОоаеЬмІсдоз
Леї ІЬж вгежвеаіов пгІгждожЛеж ЮгеІвІжоЛвігІео ▼ег1яже$я«
А11я бЬав ЬаяоЬгІеЬажаж УогГ&Ие ’ЬажІаЬяж вісЬ аіхГ ківімага СгЬе ижЛ
БІвЛІ», ЛосЬ ЛаЬж£ яісЬ. Івиі; жвЬІгаІсЬаж АжжаїсЬеа Лів Х&ОДкеіі; Лат
ЬоївсЬавІг&воЬаж Огорраж впсЬ сссГ бгоаг&Л'йа «до»
337
18.
77
бав ваІівівсЬея Яаїіожяіімме вожіе еіжез алітеж иктаІвіесЬеж Ішрегіа-
Навив вЬ иаЛ Ьвзвлма ІЬгв «еі€еге ВоКНк ви? бет ІІагіхГгІебеаІіві^
▼егвсМебевег Кгеіее бег икгсіжівскеа Ввтбікегив^ віє бел беиївекеж
ядЗДожа1»роШ1всЬвв ивб аігівсЬжГ&ІісЬеа ЕамяаЬвед «ийсиЬвиеж. Рів
аияаеЬ? тож два ваІівівеЬеа ВжкіоааИвгеа ргокіадіеги Ювод віжев
2ввіТгож1ежквжрГее - £е®еж два Воївскеаіввив ижд &е£еж ПегЛвскІааб -
Гажд иаіег деа біевег Еіжвїеііижв ЬиІОДрМмі Теіі бет ХаждевЬеаоЬжег,
ЬевожбеОД аЬаг Ьеі дег ЗОввегва ОежеодНож, етЬеЬНсЬеа Ажк1аж$. Вів
Пж^вгйгйскивв біевег Вежевивв биток 1вві£11сЬ вбаіпівЬодЬІув Вергав ва-
Неп гЗгбе жиг дів 2вЬ1 бет "К&г&гег ійг дів Ібее'’ тегЕгйввегп ижд
жиг Уегііеїижв де ер, егвк аеиегдів£в аиГсвігегевва, Навмв доізввг
Тоїке^еііе ЗеикмЬІджд веведйЬег ЬеіЬгвдои
338
19
78
6сквг Ка^іожвИї^ев” їж <11 в ЬвеіеЬежаеж гевреІЛІтеж Огзажіва^іожвж
еІЛҐйЬПеж.
339
20.
79
"▼ОЗЗДІЛІ8
* *г<Ижж1
**
«1хҐ
в иаЛ АиГс
*ажда, тскв БсЬжаСкивз Веи вск-
*
Іаждв ижд дат двиівсксж Утом *» ЬвггогхигиГаж» аждатваїкв акет жиск
мЗсккв, Лив дів Рвиівсквж, соїажза ■!• жоск в *
агк «їжа, дів икгаїжі-
вскеж *іожа1іж
а
Каж еівавкаждів ▼втжіскСаж ижд діє иктаіжівскв Ра іож
*
*
Ь1и
еж Іавввж..." Айв дам * іжка1
Сеааж *
де **
В1а
ав їв
* ви атвакаж»
дама ВеІже ВагжижваЬаг шя£ віжвж ЛиГв *ажд *вск1ажД
£•£•> І>»и Ьо££вж,
доск жіск
* «Ьвт вів ев вввекжаск
* жігй ижд віжв Вавв *жижвв£а1акг дат
івсЬа
*
Ркгаіжв дигск дав ко1вок«іг1а *
Моакаи жіск жеЬг *іЬаа
ак аи£еж-
Ьііскіїек яЗгвш даи вскСаіжА1іс1іе
* ТоїкяЬеввдожввж жоск тегІтОк »
*
Хжй&жввІЬвв Раііижз Ье£іж4а * віск ІаЛоск иж аг
* "Скгожік
* *
сіма Ко
!»»
:Ьа
1*
е1 *
*Жжж вскгвіЬ ижв вав Ро1*
жва". Рівов ЦкагвсЬтіТ
* аіівіж
*
в
дви їв ікгвж * урівсква *Жог 1аа ви! віжв * ахв
езв Ьо1вскввіа
*
івскв
Аж£Вів£ввЬ *1 кім. Іжкж1
*
1іск *
в11 в
*
Ьев<з *1ж
Жо віжвж АиТгиґ вж
дів Ввивтж дат, віівв ва гаі4в
* Ліг віск ввікв* ЬеіяеіХввшскжїГеж
Л
ижд жіск
* даж Раи*воквж ви доЗДгаж, Ом 1в вгв
х
* іж бат Вкгвіжв
вв
*
віж в«в1 ?вкг жіе 1933 ~ Л.к. віжв * аоркв
гНив8вгкв
в - Ьвжігквж
«О11вж« Нівг кж * ввж вв яі * віжет шмаікквІЬвгвж Ьо1вскв«1в *
1всквж
Рххпгокжіісж, «їв дів їм авг Пкгжімв &ажв има £аЬв вімА, ви *иж.
ОТТежвіскіїіск *Ье
в11І£ віск аж двг гважкЬіождІІеж ігкеі
* їв. аіевеж
іожа11в
На
>а11в ІгзамДвіж "бгкііоквг *
" ф дат дам Жві4иж£вж дат Ьоі»
ВСЬввівИжекаж Л£вм
*иг е«
£вкагск
*
ВА В 6/70
340
№47
Український рух опору. Загальна ситуація
в Райхскомісаріаті України
341
з поглядом провідних бандерівських функціонерів, які після
зближення Америки і Англії з Радянським Союзом вважали за
необхідне зближення з більшовиками націоналістичного
українського руху. Цей поворот демонструє, що бандерівський
рух зайняв чітку фронтальну позицію проти Німеччини і прагне
усіма засобами, навіть озброєною боротьбою, вибороти само
стійність України. Крім того, група Бандери і надалі продовжує
активну вербувальну діяльність серед місцевого населення і
намагається здійснити розбудову організації на більш широкій
основі. Вишкіл жінок і молоді, проникнення в економіку
просуваються завдяки утворенню особливих відділень в окремих
опорних пунктах бандерівського руху. Поряд з цим робиться
спроба просочити культурні, наукові та інші неполітичні орга
нізації прихильниками Бандери і спрямовувати їх у націона
лістичному сенсі. При цьому рух Бандери приділяє особливу
увагу Українському культурному об’єднанню "Просвіта".
Рух Мельника в останній час також став більш активним.
Його друкована пропаганда є надзвичайно жвавою і частково
перевершує пропаганду бандерівського руху.
342
Меі&бнвея.,. Л/г. Л4 231
Пкгаіпійвк» ЧІДатеІш^^то*
«
-
ВА К 58/222
343
№48
Як німці “мобілізували” робітників до Райху
Результати контролю:
344
прибігли, щоб загасити, але їм забороняли це, їх били і
заарештовували, так що 6 господарств згоріли. Тут скаженіє
вогонь, а жандарми тим часом під палюють інші будинки. Люди
падають на коліна і цілують їм руки, але жандарми б’ють їх
гумовими палицями і грозяться, що спалять все село. Я не знаю,
чим би це закінчилося, якби Іван Запурканий не став посередни
ком. Він обіцяв, що до ранку робітники будуть тут.
Під час пожежі міліція пройшла через сусідні села, заарешту
вала робітників і посадила під арешт. Там, де не знайшли
робітників, вони тримали замкненими батьків до того часу, поки
не з’являлися діти. Так вони шаліли цілу ніч у Білозірці.
В інших селах відбувалося те саме, як, наприклад, у
Шушківцях, Молотькові, Осниках, Москалівці, так що пожежі
тривали день і ніч. Ті робітники, які до того часу все ще не
з’явилися, мали бути розстріляні. Закрили всі наші школи,
сімейних вчителів відправляють тут на роботу, а нежонатих
забирають на роботу в Німеччину. Зараз ловлять людей, як
колись гицлі ловили собак. Вже цілий тиждень полюють на них
і все одно не половили ще достатньої кількості. Зловлені
робітники замкнуті у школі, їм не дозволяють навіть вийти на
двір, щоб справити свою потребу, і вони змушені робити це, як
свині, у тому ж приміщенні.
З сіл прибули на паломництво до монастиря Почаєва багато
людей одного дня. Всі вони були схоплені, посаджені під замок,
і їх відправлять на роботи. Серед них є паралітики, сліпі, старі
люди, говорять лише добре-добре і відводять їх геть. Боже мій,
що з того буде, не можна навіть ходити з одного села до іншого.
Я пишу Тобі все це, але не переконана, що воно дійде до
твоїх рук. Ти боїшся писати, як вам живеться. Інші пишуть, і
листи доходять. Ти мусиш написати мені правду, де і що ти
робиш та за яку собачу їжу. Ти пишеш, що віриш панові Мю-
ллеру, який говорив на зібранні, що робітників беруть на 5 мі
сяців. Тепер я бачу, що їм не можна вірити, вони обманюють
так само, як совєти, і, можливо, ще гірше. Додому повертаються
лише ті, які є недалеко, які втекли. Твій батько поїхав з Ланівців
додому і взяв 3 робітників підвезти шмат дороги, які йому
розповіли, що виключається, щоб робітників відпустили на
батьківщину. Але на тих, хто повертається, страшно глядіти,
майже всі є хворими.
За згідність
(підпис нечіткий)
345
бгорре VIII , ,
гіег .Кепл.Нг.: /'■ / Оогил»; 10.42
А. В. Р. Вегііп
Мг. №пгтсди Р0ІІ(ік-М/ІПіАсЛ
Ап 2.А.В.Р. Вегііп
..Лм^оп а м ф
13ЛЄ742 Апіадеп:
Аи$
*гегіилд$егдеЬпІ5: ОпдїооІЬгіеА- Р08І£геІ, ХЄМІЄТІ
Міі1еі1ип£еп Шзег деаіеоЬе Вазвпаїшеп Іп УетТоЇ£ Лет АтЬєііегаиз-
ЬеЬипкеп іг. дег Пкг&іпе.
АЬв. есіїгеіЬі (ЗЬегз. ааз деа ПкгаіпіесЬеп):
"Ас 1.10. £епд еіпе пене АивЬеЬипз уоп АтЬеНакг^ГІеп еіай-, «Ьег
діезе 1ЙЯ8І зісЬ аіі дег даиаііяеп пісЬІ уег£ІеісИеп. Топ йеа, «ае £е-
зсЬеЬеп ізі, теегде^. ісЬ Віт дав їісИіі^зІе ЬєасЬтеіЬвп. І- ’-2.пгл і Оіг
діе^?._ВеМ1а.1Іііі1-вахійсЬЛ_ тохзіеііеп. йап зиївв зіс §в2е1ісп п?Ье-і, ое
віє Г-г ео£іісЬ ви Паїіеп. Ви етїлпегзі І>ісЬ т?сЬ1 Загал, ** ас *.сг. ипз
^ііЬтепЗ Лет РоІеппеггзсЬаП йЬет діє Зо^еіз егаІіЬІХ кеі, з; іп^ІіиЬ-
ІісЬ іві ее Зеїгі: еаск, ипд тгіг £ІаиЬіеп ез даяаїс пісЬі.
Ьє ^аа Зет Зе£еИ1, 25 АгЬеіІет си еїеііеп, айв 7гепепс£х Іеи»
їе уоа АгЬеіїєайіи ипд ЬезХіотІеп ііе Ьеіте££епдеп Ьеиіе, іНаеп ^игдеп
йегЬііп£вкаГкЄП 2и£ез£е111, аЬег ''єідсг Ьаі аісЬ вєаеідеі, аііє <-чгез
епІГіоПеп. Валп као. діє ЗеиІасЬе Сепдапаегіе шід £ІД£ ап, діє Н-игет
іет ЕпгГІоИепеп аляиЕІпдеп. Зтідговз Наиз яигде хиегаі ап^ехипдеі ипд
£ІеісЬ дагаи£ дав Найз ?.а1оизсИаз. Вав Геиег гигде веЬг Ие£і£, де ез
аеіі 2 Хопаіеп пісЬі £еге£пе£ Ьаїїе, дахи а^алдеп діє ЗеігсідеесЬоЬег
аи£ ден ИЗГеп. Ах каппз
* Віт усгзіеііеп, *
аз да тог еісЬ £ій£. Віє
Ье иіє єіїйеп ЬетЬеі, ил хи. Ідзскеп, аап уегЬоі ез іЬлеп, зіе «итіеп
везсИїавеп. ішд уегЬаГ^еі, аодазз 6 мігіасЬаГіеп піейсгЬгаппїеп. Ніег
»Ц1е‘ <3єг Втапд.ипд діє Сепдагпеп аипдеп ипіегдезаса апдеге Ийіхзег ал.
Віє І»еи1е Гаїїеп аи* діє Хпіе илд киззеп іііпеп діє Ніілде, діє Сепааг-
шеп аЬег всЬІа^еп тії Ситтікпіірреіп аиї зіе Іоз ипд ЛтоЬеп, Лаза віє
даз £апхе ВогГ пїейегЬтеппеа ксгдеп. ІсЬ * еіза пісЬі, єозії £Є-
епдеі Ьаііе, *епп Іжап Заригкапу аісЬ пісЬі іпз 2іііе1 £•£}?*?;
Ег УсгвртасЬ, Лаза Ьіз хип Мог&еп АгЬеііег да зеіп ягйгдєп.
КаЬгепд два Втапдеа £ІП£ діє Ніііе дигсЬ діє ап11е£епдеп уЗгГег,
паЬт діє АгЬеііег Тезі ипд ЬгасЬіе вів іп Сепайгаасі. %о зіе кеіле Ат-
Ьсііег Гапдеп, вреггіеп зіе діє Еііегп зо 1ап£е еіп9 Ьіа діє Кіпдег
егас&іепеп. Зо ейіеіеп зіе діє залхе КасЬІ іп Віеіоеігка.
ЛисИ іп апдегєп ВбгТегп еріеііе зісЬ дазвеІЬе аЬ, тгіе з.В. іп
ЗсПизсЬкієхі, ИоІоіЗкії», Озпу>у, Мозкаїіика, водява діє Втапде Та£
ипд КасЬІ апдаиегіеп. Віе^епі£еп АгЬеііег, діє Ьіа даЬіп посЬ пісЬі
егасЬіепеп єагеп, зоїііеп. егосЬоввеп зегдеп. Мап Ьаі аііе ипзеге ЗсЬи-
Іеп £ЄвсЬІ088ЄП, ипд діє УєгЬеігаіеіеп ЬсЬгег яегдеп Ьіег хиг АгЬеіІ
./ теепдєп
346
довокіскі, -и&хгеші діє ипусгЬвігаїеІеп жиг АгЬеі * іп ЛеиЛзск-
Іапд віп£в2х>доп ввгбвп. Мяп ^еігі Медвскеп, вів діє £сйїи~
дег Ігйквт Нипдв &в?ап£еп Ьакеп. Мап іві вскод еіае &ап2 їоске
аиї дег «Га^д паск Ятеп ипд лоск ішех Ьаі вад діскі вевДдоибг <е-
Хапдоп. Вів звіаодепеп АхЬеіІвх аідд іп бет Звітів вхд^евреххі,
*
віє діігТвп лісЬ еідааі кіпвш, и& ікгв ВвбихіШаае ви іге£9£Йд&А
дод, аопвет вШшап де віє Бокваіпв ід ДалшеїЬеп Ваші егіебідод.
Айв Леп ОеГГет «аНГаППеп Тієї * в
Ьжх
* вп еіпев Ьвяіітаіеп
Та<$ аиш Кіоаіех Гоіаскавв. $іе впгбвп аііе Хея *
доповвеп г еіпдо-
зретхі, ипЛ хаап вігі віє жиг АтЬвіі вскіеьеп. Ядівт Ишеп £ІЬ1 ев
какте, Вііпбв ипд йтеїзв, вал Нове до
»
* *
до ихШ їШіг
* вхе
«е§. Меіп йо **
, «ав віха багета вегиеп, лап каш> піекі топ «іпля
ВогГ іпв апдете доаед!
Іск всЬгеіЬе Ліг бав аііев, Ьіп аЬег пісЬІ йЬегхес^І, баз в ес
ід Реіпе Нііпбе кода
*
. Ли * ев
Іг1гс£ ЮісЬ вд ясІхгеіЬеп, вів вв Ьеі
.
Виск віек
* Адбегв ясЬхеіЬад, иші дів Вгі«в квамп ап. Ишдоййє£
аіг діє їаЬткеі
* воЬтеіЬехц. «о ипд вав Ли атЬехівв
* оші Гйг »а^
Хііг еіпеп НітдеТгавв. Ви еоктеіЬзі, давв Ви Неггп Миііет зіаиЬв *
,
дег еиХ дег Тегзавсйихіз ва& *е> тап пекае діє АгЬеіІег аиГ 5 Нохіаіе.
^еізі векв 1сЬ9 йазв вап ІЬпеп пісків еІаиЬеп >апп, дів ІОдоп
еЬепзо віє діє Зов^еїв иЛдЄУІвІІеіок
* повк вскііввег. Баск Напав
коипеп пиг діеДеп1беп> діє іп дег НаЬе віп£, дів хе^еіаиіеп віп£
Леіи Увієг ХиЬх топ Івкіпсі ввск Нвовв сшб пакт 3 ІгЬеііет віп
Зіиск Іе&ев тії» діє ікт егааЬНеп» ев вві аав£евск1обзеп, дав з
діє Агкеїіег іп діє Иеіда* епііазаеп віігдед. Акег дів^епі^еп, діє
гигисккошаеп, дів сеіеп збпгвскііск адвпвекек» Тав * аііе ©іпд
кгззік - ’
І.Т.
ВА К 6/79
347
№49
Пожвавлення діяльності ОУН-Бандери.
Листівки ОУН-Мельника
(...)
Група Бендери
У районах Сарни і Костопіль поширювалась листівка під
заголовком “Партизани”. Вона своїм змістом була спрямована
проти німецького і радянського імперіалізму.
Було встановлено, що політичне виховання молоді ОУН
знаходиться в руках українських об’єднань “Буйтур”, “Юнацтво”
і “Просвіта”. Українська молодь, юнаки і дівчата, проходять
спортивний вишкіл на регулярних вечірніх зібраннях і
орієнтуються на політичну лінію групи Бандери. Після короткого
випробного строку молодь приводиться до присяги на вірність
десяти заповідям ОУН. Щоб надати організації назовні легальний
характер, зібрання визначаються як спортивні заняття і завжди
розпочинаються із спортивного тренування. Надалі можна було
спостерігати, що в поєднанні зі спортивним тренуванням
проводяться військові вправи, для яких служать військові
навчальні статути “Внутрішня служба”, “Польова служба”,
“Стрілецький статут”. Після випробного строку місцеві
молодіжні команди приєднуються до крайового об’єднання
ОУН. В усіх українських спілках молоді як найвища політична
мета пропагується думка про самостійну українську державу.
У зв’язку з виявленням підпільної комуністичної групи у
Харкові було встановлено, що ця група спробувала залучити
для своїх цілей національно свідомих українців. При цьому
зверталися до національного почуття українців. Як зв’язковий
бандерівської групи з комуністичною був встановлений якийсь
348
Роман Прозінський. Він прибув з німецькими військовими зі
Львова до Харкова, і в даний час місце його перебування не
відоме. У його квартирі відбувалися наради бандерівців.
Бандерівці з цієї групи діють за системою п’ятірок і мають
начебто наміри проводити акти саботажу і терору. У ході
розслідування проти цієї групи вдалося виявити в Харкові в ніч
на 17.10.42 р. підпільну друкарню бандерівської групи. При цьому
виникла активна перестрілка. Вона закінчилася арештом 11
бандерівських агентів. У друкарні були конфісковані численні
пропагандистські матеріали і 14 ящиків з матрицями.
У Білій Церкві під Києвом були заарештовані 4 особи, серед
яких один вчитель, за діяльність у групі Бандери. У Луцьку був
застрілений один бандерівець при спробі втечі.
У Херсоні був заарештований один бандерівець за підозрою
у викраденні під час злому 6 000 райсмарок.
У Миколаєві знову був захоплений пропагандистський
матеріал групи Бандери.
У Києві був заарештований українець Іван Шпак, який мав
при собі паспорт на прізвище Запорожець. З 1936 року Шпак є
членом ОУН, він прибув зі Львова до Києва за завданням провід
ного бандерівського функціонера Легенди. Крім того, був заареш
тований Дмитро Марко, який мав паспорт на прізвище Кравченко.
Група Мельника
Серед друкованих матеріалів, виявлених у прибічника
Мельника Кузьмика, знаходилась також листівка “Одна частина
- два методи”. Листівка привертає увагу тим, що закінчується
так: “Ми ненавидимо більшовицьке ярмо до смерті, але так
само смертельно ненавидимо всяке інше ярмо. Паном на
українській землі може бути лише українець”.
У Кузьмика був знайдений лист керівника пропаганди
Костянтина Горського, який містить грунтовні вказівки для
ведення пропаганди.
349
- 7 -
164/720
ЙШіАвуй-Естрр.?,
Іп йеп СвЬіеіеп багпу ипй Козіорої «игйе еіп
*
ПиеЬІаіі, Ьеіііеіі "РагЬіеапеп уегЬгеііеі. Еа9
РІи^ЬІаіі у/епйеі зіск іпЬаІіІісй &Є&ЄП йеп йеиі-
зокеп ипй зоіуЗеіізсНеп Ітрегіаіівтиа.
350
164/721
іоі Іевівевіеііі «огдед, дазз Діє роїіііасіїе ди&епдеггіеііипз
дег ОЦК ІД деп Напдед дег икгаідівсіїеп Уегеіпівидеед яВо^іигпг
»«Типас1«о“ ипд ^Ргозіяііа" Ііе^і, Віє икгаіпівсЬе ^^епд, ^ип-
£еп ипд Шдсіїеп теегдеп Ьеі ге£е1піа88і&еп аЬеддІісіїед 2ибшпшеп~
кліпі і; еп арогіїіоіі еезсішіі; над аиї діє роїііівсіїе Ііпіе дег
Вапдега-Сгирре аия^егісіїіеі;, Віє <Ти£епд1іскеп руегдеп ласії еі
пег кигаеп БеиаЬгил£з£гізі аиї діє 1о ОеЬоіе дег ОПН тегвіді^І.
Бт деп Огвапіеаііопеп пасії аизаеп ьіпед Іе^зіеп Скагакіег ги
&еЬеп, теегдеп діє 2иваттепкііпї1;е аіа ерогіїіске ІІЬипеевіиддеп
^екеппгеісЬпеі ипд аисії зіеів ті і еіпеш врогіїіскеп Тгаіпіп^
еіпев1€ііеі, ТУеіІег копане ЬеоЬасіїіеі яегдеп, даев іп УегЬіп-
дип£ тії? дет ерогіїісіїеп Тгаіліп§ тіІіІМгівсіїв ІГЬип^еп дигсії-
^еГикт! тегдеп, Гііг діє діє тіїііагізсіїеп АивЬіІдиповтогвсіїгіТ-
іеп дег ОИП яВег іппеге Яіепз1;я, "Бег Реіддіепві” ипд «Вав
Бсіїиігепзіаіиі” діепеп. Пасії еіпег Ее^аіігипввГгібЬ жегдвп
діє сгіїісіїеп ди^епдтаппвсЬаї’Ьед дет ЕапдевтегЬапд дег ОТШ ал.-
£Є8сИ1ое8еп, Ід аііед икгаіпівсіїеп «ТиеепдтегЬ£пдеп ^ігд дег
Оедапке два зе1Ьаі;2тді&ед икгаіпівскеп Зіааіеа аіз оЬегвіее
роїііїіесіїев 2іе1 ргораеієг-Ь.
Іт Зибаттепкапа тіі дег АиГгоІІипа еіпег І11е£а1еп коттипі-
аіівсЬед бгирре іп Скаткою вигде іееі^еаіеШ;, дазе діезе (ггир-
ре аиск уєтеискі Иаііе, паііопаїе Вкгаіпе^Гйг іііге З^еске еід-
гиараппед» НіегЬеі яаддіе шап зісії ап дав Паііопаї&еійііі дег
Икгаідег. Аіз УегЬіадип£8тадп дег Вапдєге-Сггирре ги дег котти-
півХібсіїеп (ггирре коппіе еід Еотад РгогіпвкіЗ Гєбі-
вевІеНі иегдед. ВІЄ8ЄГ каш тії деиібсіїеп Тгирреп аиг І>етЬег£
*
пасії Скіагко ипд ібі 221. ипЬекапдіеп АиГепікаІІв. Іп веіпег
^оіиіип£ іапдеп Веергесіиіп^еп Vоп Бапдега-АпЬйпвегп еіаіі. Віє
Вапдега~Дпііап£ег діевег &гирре агЬеііеп пасії дет РйлГегвувіет
ипд ЬеаЬзісіїІійсп апееЬіісії, 2аЬоіа&е- ипд Теггогакіе дигсіїги-
ЇШігеп, Іт Уегіаиї дег Егтііііипяеп £еяеп діезе Огирре
еа ід Сіїагкоте іп дег Пасіїї аит 17.1ов42 еіпе іііееаіе Вгискегеі
бег Вапдега-Єгирре аивгикеЬеп. НіегЬеі епітеіскеїіе еісії еіп
ІеЬкаГІев РеиегзеГесПи Ез епдеіе тії дег Ревілакте топ 11
Ваддсга-А^епіеп. Іп дег Бгискегеі «игдеп итГг.п^геіск^Ргора-
вапдшааіегіаі ипд 14 Кізіел тії ІІаігізеп Ьезсіі1а&паіжі.
Іп Ве1аЗа-2егкогс Ьеі Кіс
* хтигдеп 4 Гегєопеп, дагипіег 1 Ьеіігег
*евеп ВеІсЛіеипз Гиг діє Ваддега-Огирре Гевізепопшіеп. Іп Ьигк
^игде еіп Вапдега-Ьіапп Ьеі еіпеш їіискітегаисії егвсковвеп.
351
9 164/722 46
Меідук-Огирре,
Идіег сЗет Ьеі деш Меідук-Адіїйпбег К ц 9 т у к вісііег£Є8І;е11-
іед ЗсЬгіГітаіегіаІ Ьеіадд віск адсЬ еіп РІи&ЬІаі’Ь "Від ТеіІ - атееЗ
Ь1аії;
. ііеікодепл. Баз Г1и
* ізі іпеоГет ЬеасМІісЬ, аіз ез
у/іе £оі£і зсЬІІеззі: *ІГіг Ьаззеп йаб ЬОІзсЬе^ізІізске ^рсЬ
і;б<31ісЬ, аЬег еЬепзо іовііск каззед *
іг аиск іейев апбеге <Тоск.
Нєгг аи£ □кгаідізсЬєпі Бодсд кадд диг еіп Окгаіпег зеіп".
Бєі І и а т у к ітгде доск еіп Бгіеі йев Ргоравапда1еі1;ег8
Кодзіапіііп Н о г з к у і &е£ипйеп, дег ^гипдзаізІісЬе Дд-
УіеІБипеєп Ліг діє РгорзвадЗа епіьаіі^
*
Уаі;і\)па1икгаіді8сЬе Рагіеі
Іп РореІпЗа Ьеі ЗЬііошіг у?иг<Ісд 15 Регеопеп, дагипіег еід
Оеісі1ісЬег,Ьеі <ієт УегзисЬ дег СгЦдсІип£ еіпег па'ЬіопаІ-
ДкгаіпізсЬеп Рагіеі Гезі&епоішаеп.
ВА В 58/699
352
№50
Арешти членів ОУН-Бандери у Німеччині
а) Група Бандери
Після проведеної у вересні минулого року акції проти
підпільної групи Бандери, в ході якої були заарештовані поряд
з керівником Степаном Бандерою майже всі провідні функ
,
ціонери цієї організації
* діяльність групи Бандери на території
Райху майже повністю припинилась. Однак в останні місяці
прихильники Бандери, які залишились без керівництва, знову
поступово зібралися в Райху і розпочали наново організо
вуватися.
Коли зросла кількість донесень окремих керівних інстанцій
державної поліції про відновлену діяльність бандерівців у Райху,
у вересні цього року спочатку держполіщя Брауншвайг, а у жовтні
відділення державної поліції Дрезден одержали вказівки ліквіду
вати виявлену в їхніх районах підпільну групу Бандери. Обидвом
інстанціям держполіції, в першу чергу, були доручені ці завдання,
бо згідно з їхніми донесеннями знання діяльності цієї групи і
осіб, які до неї належали, було найбільш докладним.
353
У ході ударно проведеної акції у Брауншвайіу були заарешто
вані 48, а в Дрездені 10 функціонерів і членів підпільної групи
Бандери, які склали присягу. У ході допитів недвозначно було
встановлено, що підтримувались зв’язки з центром у Берліні.
Виявленням встановлених явок і зайняттям місць зустрічей
вдалося заарештувати у Берліні керівника підпільної організації
Бандери на території Райху на ім’я Клим. Розшифрувавши
записи зроблені ним у книзі, вдалося одержати відомості про
структуру цілої організації Бандери в Райху. Згідно з цими
записами організація в Райху поділяється на 10 областей, ті, в
свою чергу, на райони, які складаються з п’ятірок. Відділення
держполіції, які бралися до уваги, були після цього зобов’язані
здійснити негайний арешт поіменно встановлених осіб і провести
їх подальший допит. Досі були заарештовані 210 осіб у Ляйпціґу,
Берліні, Ганновері, Гамбургу, Гільдесгаймі і Потсдамі. Подальші
арешти в зонах відповідальності управлінь держполіції Гамбург,
Ганновер, Мюнхен, Відень, Прага, Бресляу, Познань, Данціг,
Франкфурт/Одер, Франкфурт/Майн, Бремен, Хемніц, Дюсель-
дорф, Кассель, Кельн, Кенігсберг, Карлсруге, Нюрнберг,
Магдебург, Оппельн, Райхенберг, Штуптарг, Ваймар і Вюрцбург
повинні відбутися.
У квартирах в Берліні, зайнятих службовцями поліції безпеки
(місцях зустрічей), досі заарештовані 4 кур’єри з дистрикту
Галичина. Вони мали з собою обширні матеріали. Поряд з
великим числом підбурливих друкованих матеріалів один кур’єр
перевозив з собою, серед іншого, значну кількість сфаль
сифікованих перепусток, виданих ніби президентом поліції у
Берліні і ландратом у Ґосларі. Крім того, в одного кур’єра, який
прибув .зі Львова, були знайдені сфальсифіковані формуляри
бланків з шапкою “Німецький Інститут для іноземців при
Берлінському університеті”. Вони засвідчують, що їх власник
брав участь у мовних курсах при цьому інституті, і повинні,
очевидно, замінювати поряд з перепусткою відсутнє посвідчення
про відпустку під час прикордонного контролю.
Інший кур’єр мав, без сумніву, сфальсифіковані хлібні
картки на 100 хлібів. Поза тим, заслуговує на згадку той факт,
що у деяких кур’єрів були знайдені посвідчення української
установи довіри у Берліні, які мали підроблені печатки тієї
установи. Формуляри посвідчень є, можливо, справжніми і
викрадені з приміщень названої установи.
354
З матеріалу прибулих сюди кур’єрів і дотеперішніх допитів
виходить, що Центр групи Бандери повинен бути розташований
у Львові чи в околицях. У Берліні знаходиться лише філія для
обслуговування прихильників Бандери, які діють у Райху.
Розслідування в даний час ще триває.
Через комісаріат прикордонної поліції було встановлено
існування підпільної бандерівської групи в районі Ной-Сандец
[Новий Санч]. Досі вдалося заарештувати одного функціонера
і 3 прихильників Бандери. Слід чекати подальших арештів. При
обшуках вдалося захопити наступні тексти листівок з.найнові
шими датами:
“Наказ крайового провідника ОУН — ЗУЗ (західноукраїнсь
ких земель)”,
“Газета відомостей Української інформаційної служби”,
“Матеріали для святкування Дня української зброї”, *
“Від дому до дому, з рук до рук”.
Захоплений пропагандистський матеріал є особливо воро
жого до німців змісту.
Організація в районі Ной-Сандец, як вважають, була
започаткована братом Степана Бандери. Районним провідником
був керівник українського учнівського гуртожитку в Криниці
Мирослав Катович, який в даний час переховується.
б) Група Мельника
При арешті керівника пропаганди групи Мельника по
Східній Україні у Києві Василя Кузьмика був виявлений лист
керівника відділу загальної пропаганди Костянтина Горського.
Цей лист містить грунтовні вказівки стосовно ведення про
паганди.
Крім того, у Кузьмика була знайдена розробка керівника
мельниківської групи в зоні Волині Чигирина, псевдо Барда,
яка містить ненависницькі випади проти окупаційних військ. У
цій розробці, між іншим, наголошується, що німецьке звільнення
ні в чому не відрізняється від більшовицького.
355
_ 5 - МіМмнри.,, АІг.Зо 20?
АО.П.Ч,
ріе ЕїзелЬеНдЬгіІске авізскел ВаЬдЛо£ ТозсЬізсЬіза илб Коєа1;есіхеі»
йег Бігеске МовііевааЬоІіп «игбе вебргеп£і< Рег ВаЬлкдгрег шігбе
Ьезсііаді£І;. Еіпе «еі^еге 8ргел&ип£ егГоІвіе Ьеі бег ЕізепЬакл-
Ьгйске іл бег КаЬе без БаЬліюїз Таїка.
дш 14.1 о.42 елі£Іеів1;е іш Науоп Мопазіігізсії^зсіїе еіл КоЬ1ЄП2іі&.
ПгвасЬе «аг діє ЕліІєгдилв тол 3 скгсе Непале Іл ал еілег Зскіелел-
вьііе.
Ь’асії іал^єл Егтіі‘Ь1лл§ед коллйе еіл еєріаліег Длзсіїїав аи£ дав
ІЗіепзгзєЬаиде еілез кокегел ЗіаЬез іл ваговеЬііошзк дагск Уеві-
лакте Зет Таіег ▼егеііеіі «єгдел. Віє Таіег ЬеаЬвіск1;і5І;ед, дигек
Ьезолдегв колвігліегіе ЬеисЬїгакеіеп гиззізскел ВотЬегл еілед &е-
2іе11;ел ВоткелаЬтігГ ги егтсвііскел.
Іл Кіілгу «игде іл бег Наскі» гот *
12
4
3 1 ід еілег ТискіаЬгік топ
ііпЬекапзЛел ТМіегп бадитск ЗаЬойа&е уегиЬі, баве ап 17 ЖеЬвІйкІеп
діє КеііепЬапдег геге^Ьгі ипд діє Тиске гегзоЬпіІгіеп «игдеп.
Віє ГегпергесЬіеіішів дег ьиГі«а£Ге іт веЬіеі Кигек юигде дигск
Зегза^еп уоп 5 ТеІеТолтазіел ^езі<5гі. Ееі дег дагаиГТоІвепсІед
Вигсккапіпіипв дее Іїаід^еіаддее «игде діє &ееатІе, але 9 Валдііеп Ье-
віекепде 8аЬоіа£е&гі2рре іт Реиег£е£еск$ егеек^езел.
Іт Вегеіск ^ІЛа, Коттапйеиг-Вегеісії ЗітГегорої, зіпд тейгйаск
УеІігшасЬ^зкаЬеІ дег Наїедкоішаапаапіиг гегзідгі; Ьеаи. ЬезсЬЦдів^
«огдел.
*
Ат 2.ІС.42 «игде уег£еЬ1ісЬ тогеиск
, еіл Йезскйіз еілег Кгібієл-
Ьа^іегіе Ьеі Елраіогіа аи зргел^ел.
Веі дел іл Іеггіапд ієзіаелеттелеа Гаїїзскігтзргіпвет «игдел іоіаі
е£еГ$1всіі
* 1е
*
1;і8еЬе ВВвзе £еГипдел. Гег РавзидвсЬІае, діє РаВвеі-
* бел Р&ззел ЬсТілдІіскен ЗіетреІаЬдгйске вілд іл Моє-
іе илд діє іг *
каи кегзеБіеІІІ тоогдеп. Віеве Разве зілд аиГ Зеііе 12 илд 13 шіі
еілеш Зіетреї илд дег ап^еЬІіскел ^сіїаипвеапзскгіі^ без Раззілка
*
Ьегз гегзекел, ба іл дег О653І. Ьекаплі; іеі, дазв діє ІеііівсЬе Ве~
у$1кегип£ діє Разве Ьеі бел гив^йлдівел РоІіаеіЬеІібгдбл зиг Йе§і-
еігіегип£ Уог2и1е£еп каі.
ЖідегзЕапдз&гирреп,
356
210
завдай аііе шазав-зЬІісЬед Ридкііонйге біезег Огвапізаііоп Гєбі-
^едоттед теагбед, »аз діє Т8іі£кеі1; дег Вапдега-бгирре іт ВеісЬе-
£еЬісі дайеги хат Еиііізїапд §екотшеп, ШЬгедб дег Іеігіед Мо~
паїв ЬаЬед віск ЗебосЬ. діє їиПгегІоз §е«огдепеп Вапдета-АпЬМд&ег
іт ВеісЬ ^іедег Іад^аат §езатте 1і над Ііл£еп ап, зісД пеи хи ог-
^апізіегеп.
Аія віск діє Ме1дип£еп дег еіпгеїпед 8іааізро1і2еі(1еіі)8І;еІ1еа
ііЬег еіп егпеиіее Таіі^даегдеп дег Вапдега-АпкапеегДт ВеісЕх уєг-
шекгіеп, «игде іт ЗеріетЬег д,<Т. зшксЬаФ діє Зіаро ВпіопзсЬгсєі£
ипд іт Мопаі ОкЬоЬег діє Зіароіеіізіеііе ІІгездеп ап$е«іе8еп,
діє іп ІИгет Вегігк егтКіеііе І11е&аіе Баддега-бгирре аиГхигоІ-
іеп. 1)іезє Ьеідеп 2іаа€зро1ігеізге11ед адигдел іп егєіег Ьіпіе
ті і діеаег Аиі^аке Ье^гаиі, яеіі паск іЬгсд Яеіаид&ед діє Кеппі-
діє ИЬег діє їйгі§кеіі діезег Сгирре чдпд дег Регзопеа, діє ги
іНг ^еЬбгіеп, ат еід^еііепдбіеп «аг»
Іт Яа&і дег асЬІавагіів бигсп&еХШиЧед Акііод адигдед ід Вгаин-
0сіітсеі£^48_^па ід Вгездед 1о Рішкііодііге идд уегеіді§і;е Міі£Ііе-
дег дег іііе&аіед Ваьдега-Сгирре їез”Б&епоішпеп. ВигсЬ діє Уег-
пекпіііл£еп ег&ІіЬ зісЬ ид2«еідеиііе, даза УегЬіддипеед аи еіпег
Зепігаіе ід Вегііп идіегіїаііеп теигдеп.
ВигсЬ ^аИгпеЬтипз ід ЕгїаЬгип£ £вЬгасМег ТгвІіз идд Зевеігидй
уод АдІаиГзівіІеп £е1ад£ ея, дед Огвапіваііодзіеііег дег ІІІега-»
Іед Ваддега-бгирре Гііг баз КеіекзвеЬіеі, датеде К 1 і а , іп Вег
ііп ^езіхипеЬтед. РигсЬ ЕпізсЬІйезеІипз усд Но і; і геп, діє ег іп
еіпет ВисД уегтегкі Ьаіг&е, еб гсеііег, дел АиГЬаи дег
затієп Ьапдега-Ог£з-іеаііоп іт КеісД іп ЕгІаИгопе ги Ьгіп&еп,
Наск діезеп Но^ігеп ^Ііебегі зісД діє Огеапізаііоп іт НеісЬ іп
1о СеЬіе-Ье, діезе «іедегит іп Вауопз ипд біезе іп Рйпіег^гиррєп
*
Віє іп Ргаее коштєпгіеп Зіарозіеііеп гсигдеп багаїШііп гиг зоїогіі-
&еп реє і;паііте дег датепіІісК егіаззіеп Регзопеп ипд од дегеп «еі-
іегеп Уегпе&аипз ап&єюієвзп. Зз ттїдеп Ьізкег иЬег^Іо Регзопеп
іп Ьеіргі^, Вегііп, Наппоуєг, ІіатЬигз, Ніібевяеіт ипд Роіздат
Гезі^епояшіеп, їїеііеге Гезіпаіітєп іп деп ВегеісЬеп дег БіарДІеіІ;)-
еіеііеп НатЬаг£, Наппоуег, МйпсИеп, Меп, Рга§, Вгезіаи, Розеп,
І)ап2І£, Ргапкіигі/Одег, Ргапкіигі/Маіп, Вгетеп, СДетпіЬх, Вііззеї-
догі, Хаввеї, лдіп, КдпівзЬегє, КагІзгиНе, НіігпЬег§, Ма^деЬиг^?
Орреіп, йеісЬепЬеге, Віахгйагі;, %'еішаг ипд ЧГіІггЬиге зіеЬеп ЬєуоГє
Іп деп іп Вегііп дигсЬ Веатсе дег ЗісДегДеіізроІігеі Ьезеіхіеп
’ЯоЬпап&еп (Апіаиізйєііеп) зіпд ЬізИег 4 Кигіеге аиз бет Рівігікі
357
7
211
Саіігіеп Геа1;£епоішаеп теогДеп, £іе «агеп іт Везіїг отїап£геісііеп
Маіегіаїс» КеЬеп еіпег згоззеп 2ак1-уоп ііеігегізсіїеп Вгиск-
зсНгК^-л ГДітіе а.а, еіп Гигіег єіге §гбзееге АпгаЬІ £еГ$І8сіі-
їег Вигсіїїг.ДзсЬсіпе шіі зісП, аіз Дегеп Аиезіеііег Дег Роїігеі-
ргзаіДепІ; іп Еегііл ипД Дег ЬапДгаї Ід Совіаг ап£е&еЬеп аіпД.
Шеііег 8ІпД беГаІасЬіе ВІапкоГогтиІаге тіЛ Дещ Корі "ВецІзсЬез
Іпзіііиі; їиг АизІапДег ап Дег Вліуегвіійі; Вегіід” іт ЬезіЛз еілев
айв ЬетЬег& ^екотшелел Кигіигз £еїилДеп теогДел. Зіе віеііеп
ВезсЬеіпі^опзеп ДагіГсег Даг, Дазз Дег ІаііаЬег ап еіпет Зргаск-
кагана Діезез Іпеїііиів ісії^епотліеп. Ьаі ипД аоіііеп оПепЬаг
пеЬеп сет Вигсіїїаза-Зсіїеіп Деп іеИІепДеп ВгіаиЬззсіїеіп Ьеі Дег
СгепакопігоНе єгаеігеп,
Еіп апДегег Кигіег чаг іт Вевіїїг гтееііеїзігеі геіМІасЬІїег Вгоі-
тагкеп 5\іг 1оо Вгоіе
* Яеі^ег тегйіепі; Діє ТасзасЬе ЕгиаИпип£, Дава
іт Везіїа еіпіяег Кигіеге Аиагсеіае Дег икгаіпівсВ.ед УехЧгаиепа-
віеііе іп Вегііл §еГипдеп іяигсіеа, Діє тії; £еіа1зсіі1;ет Зіетреї Дег
УеїЧгаиеіказіеІІе уегзеЬеп тгагеп. Віє Аиаиеіаіогтиіаг аіпй уег-
шиііісЬ еспі олД іп Деп Вгіишеп Дег Уег1;гаиепвзіе11е епіугепДеІ;
теогДеп,
Ааа Деш Маіегіаі Дег піег ап£еіаиіепеп Кигіеге але Деп ЬіаЬегі-
8еп УегпеЬтипзеп ег^іВі еісЬ , Даза Діє 2еп1;га1е Дег ВапДега-бгир-
ре ікгеп Зііг іп ІетЬегв ойег итваЬип^ паЬеп таза. Ід Вегііп Ье-
ііпДе-Ь аісЬ 1еДі£ІісП еіпе ИеЬеп&ЧеІІе яиг Веігеиип^ Дег іт Рсіск
еіп^еаеігіеп ВапДега--ДпііЗіі£ег.
Віє ЕгтШІип^сд Даисгп 2иг 2еіі посЬ ап»
ВигсЬ Дав Сгепароіігеікоттіааагіа^ іаі Дав ВезіеПеп еіпег І11е£а-
Іеп ВапДега-Сгирре іт Кгеі^е Кеи-ЯайДеа іееіаезхеІЗЛ гсогДеп. Еа
§еіап£, Ьіаіієг еіп&п Гипкіїопйг ипД Дгеі В'ШДега-АпВ&пйег Іеа1;ги~
пеЬіавПс Мій пеііогзп Рез1;пдіі.цсп іаі ги гесЬпеп. Веі Деп ВигсЬ-
вискип^йд ’оппіеп Гоі^спСе ?іи£єсагіГ1еп пеиегеп Ваіитз -гїаззі
«егДеп:
“ВеГеПІ Деа ЬапіезііШгегв Дог ОВП ~ 2112%
,?Каскііс^£епгеі1;ап£ Деа Вкіаіпізсіїеп ІпГоггаа1іопзДіепзіез‘’г
”Ма1;егіи1 і’йг Дає Ееіегп Дез Таесз Дег икгаіпівсПеп 1!ІГаГ£епИ ипД
яуоп ;іаиа ви Нзиз, гоп НапД ги КапДп.
Ваа ЄГІЯЗеІе рТСР^гапЯппг»^4і< _ _? /»
*}• г- и гожим«1ч’І1лЬ Я%>»- -
ІпПаИз»
358
в
212
Віе Огвапізаііол іт Кгеіве Кеи-Запбег зоіі уод Зет Вгибег без
БІеГад Бадбега аи££в2о&еп етогбед зеіп, Ліз Кгеізіеііег чтаг бег
Ьеіігег без икгаідізсЬєд ЗсЬііісгІїеішя їй Кгупіоа, Мугозіа
* Ка-
і о « у с а , еід^езеіаі, бег зиг Ееіі; ГКІсЬйів із.
*
Ь^МеІпік^Сгарре.
Веі бег ГезбпаЬше без Ргорайадбаіеііегз бег Меідік-Сгирре ЗДг
біе ОзФикгаіде, Уазуі К и в т у к , ід Кіете, таїгсе еід Вгіеі
без Єезатіргоравапбаїеііегз, Копнгапііп Н о г з к у З , £еГип-
бед. Віезег Вгіеі епіЬЬП; &гапбб£і;г1ісЬе Ап«еізип§еп £ііг Діє
Ргора^апба-
ЯеіЛег тігбе Ьеі К ц в ш у к еідє АизагЬеііипз без Іеііегз бег
МеІпШ-Сгирре іііг б«зп ВегеіеЬ ИГоІЬупіед, ївсЬувгід,
Бескпате Б а г б а , &еГипбед, біе £еЬ£з8Іве АпзгіГГе в^вед
біе беиїзсЬе Ьеааігипвзігирред епіЬІІІі. Ід біезег ДизагЬеііип$
іуігб и.а. Ьє^оді, база біе беиізсЬе Веігеіидв зіеЬ гоп бег Ьо1~
бсЬетеізіізсЬед іп пісЬіз ипгегзсіаеібе.
ВАК 58/699
359
№51
Дальші арешти членів ОУН-Бандери. Присуди смерті на
українських членів СД. Лист митрополита
А.Шептицького до полковника АМельника
360
написані на цигарковому папері листи, які містили важливі
відомості про ще не заарештованих бандерівських функціонерів.
У той же день у Львові вдалося заарештувати заступника
провідника підпільної групи Бандери Легенду, якого називали
також Семен Судьба, справжнє прізвище — Іван Климів. Климіва
слід розглядати як духовного главу цілої організації Бандери.
У зв’язку з розслідуванням у Львові у третьому комісаріаті
української поліції в окремому місці за шафою знайдено зброю.
Серед іншого було виявлено 10 рушниць, які знаходились у
бездоганному стані, стволи та затвори до рушниць, 2 пістолети,
набої, російські ручні гранати, 1 осколочна граната, 1 авіаційна
міна, шабля, 100 нових кіс, які, без сумніву, мали бути застосовані
як зброя, 6 сталевих касок з українськими знаками і значна
кількість іншого воєнного спорядження.
На основі цього випадку в нічні години було блискавично
проведено обшук на всіх районних караулах і постах, викорис
товувались українські поліцейські службовці. І на цих місцях в
меншому обсязі були знайдені зброя і набої. Заслуговує на увагу
те, що українська поліція мала до диспозиції такого роду зброю,
хоча зовсім нещодавно українську поліцію обшукувала (ні
мецька) охоронна поліція і, крім того, вимагала здати всю наявну
зброю, за винятком пістолетів, виданих в особливому порядку.
За дотеперішними констатаціями в українську поліцію у
Львові проникло багато прихильників Бандери. Досі були за
арештовані разом 5 українських службовців поліції. Акція ще
триває.
На території Райху за цей час заарештовані вісім подальших
функціонерів нелегальної групи Бандери. Йдеться про таких осіб:
Кузьма Качмар, нар. 16.11.17.
Василь Сахнович, нар. 9.11.16 (Управління держполіції
Райхенберг).
Василь Маняк, нар. 10.8.20 (Управління держполіції
Дрезден).
Іван Комаринський, нар. 7.11.10 (Управління держполіції
Нюрнберг), (втік зі слідчої тюрми Нойшгадт/Заале).
Теодор Шпилькін, нар. 9.6.12.
Теодор Кобельник, нар. 21.2.21 (Держполіція Оппельн).
Іван Дутко, нар. 31.5.20.
Микола Солонинка, нар. (?) (Управління держполіції
Мюнхен).
361
Доповнені особові дані інструктора по навчанню їзді на
автомобілі Сікорського, який працював у Берлінській автошколі
“Пммель” і займався вишколом бандерівських кур’єрів.
Антон Сікорський, нар. 7.4.12 у Гучко.
На початку листопад а в Києві були застрелені один кандидат
СС і один український допоміжний поліцейський, обидва
службовці, підпорядковані начальнику поліції безпеки і СД у
.
*
Києві Вбивство здійснили дві особи у німецькій формі
жандармерії. Без сумніву, йдеться про членів групи Бандери,
які діяли за наказом свого керівника Могили
.
** Обидва вбитих
протягом кількох тижнів успішно співпрацювали при ліквідації
бандерівської групи в Києві і були на слідах зверхника Могили.
Кількість досі заарештованих в Києві бандерівців досягла 29-ти.
У зоні Рівне були заарештовані також 13 осіб за пропаганду
на користь групи Бандери.
У ніч на 3.10.42 р. на дверях квартири двох членів СД
*** у
Станіславові були приклеєні на кожній з них смертні вироки
українською мовою. Текст звучав так:
“Народ і Батьківщина підписують твою смерть!”
Підпис — ОУН.
Докладніше про злочинців встановити не вдалося.
У зоні Київ були поширені у значній кількості листи
(листівки), які передають лист митрополита Шептицького до
Андрія Мельника від 7.7.41 р.
Згаданий лист звучить так:
“Вельмишановний Пане Полковнику!
Вся українська громадськість вимагає як обов’язко
во необхідну передумову Вашу взаємну згоду з
Бандерою і припинення цієї суперечки, такої страшної
і шкідливої для української справи. Є немислимим,
щоб після більшовицького панування ОУН мала
362
принести нам братовбивчу війну з усім нещастям, яке
з цього настане. Ми визнаємо Ярослава Стецька як
Вашого і Степана Бандери підлеглого, не вмішуючись
у Ваші внутрішні суперечки. Прошу взяти це до уваги.
Я очікую на Вашу відповідь стосовно Вашої повної
злагоди.
Бажаю Божого благословення!
З сердечним вітанням
підп. Андрей, митрополит”.
153
11.-а..
(...)
УКггіпіасЬе Уі&егзІппдзЬєреетиік>
363
154
-5-
364
1з5
-6-
365
156
-7-
сез< А п а г с 3 , Меігороііі
*
.
ВА К 58/699
366
№52
Арешти членів ОУН-Бандери в Берліні, Полтаві,
Миколаєві. Нові протинімецькі листівки
(...)
367
Одна листівка під назвою “Голод” містить наступний текст:
“Українці!
Чи ви вже щось чули про голодомор 1932-33 рр.,
чи знаєте ви, як ваші брати в Східній Україні мільйо
нами гинули внаслідок викликаного червоними банди
тами голоду? Наближається зима, а з нею критичний
період між врожаями. Німецька влада пограбувала у
вас ваші запаси і залишить вас без допомоги перед
загрозою голоду. Тисячі і мільйони будуть вмирати
щодня.
Селяни, не віддавайте живої худоби; якщо у вас її
мають забрати, ріжте її і не віддавайте ворогові, який
вивозить вашу худобу до Німеччини, Голландії та Данії
і здобуте вашою працею роздає там онімечиним
селянам, які вже сьогодні у 8-10 разів більше мають
худоби. Німецька економічна політика бажає пере
творити наших землевласників на жебраків, грабуючи
їх, а з кожного німецького спільника-негідника —
заможного пана. Ми не допустимо цього. Ми не дамо
себе пограбувати.
Ми будемо все ховати!”
У зоні оперативної відповідальності Харків була виявлена
певна кількість листівок, підписаних “обласним проводом ОУН
Східньої України”. Ці листівки звертаються до національно
свідомого українського населення із закликом беззастережно
влитися до руху Бандери у спільній боротьбі проти німецьких
окупантів. В одній з цих листівок сказано:
“Українці!
Своєю брутальною колоніальною політикою в
Україні німці викликали справедливе обурення всіх
верств нашого народу. Засліплені і зарозумілі переможці
забувають, що легкою перемогою над більшовиками у
1941 році вони завдячують, у великій мірі, українцям.
Наш народ допоміг скинути московський режим,
розраховуючи на здоровий глузд німецького державного
керівництва і на визнання української держави. За
короткий час німецького панування від цих надій
залишився лише тільки дим. Тепер кожен українець
повинен збагнути, що в нас є єдиний шлях до гідного
людини державного життя — це шлях організованої
368
революційної боротьби великих народних мас за
самостійну Україну. Наша година наближається. Світ
перебуває у величезній війні. Наш наймогутніший ворог
— московський імперіалізм — стікає кров’ю. Чим далі,
тим більше вичерпуються запаси, тим більше зне
силюється Німеччина. Англія також напружує свої сили
до останку. З продовженням війни зростають наші
шанси. Ми не маємо права пропустити слушний
момент. Наш успіх залежить від нашого міцного союзу
і від нашої сили у спільній боротьбі.
Тому будьте мудрими і організуйтесь. Не давайте
волі своїм почуттям”.
В іншій листівці говориться:
“Московська в’язниця розвалюється. І хоча
кровожерливий Сталін у смертельній боротьбі через
своїх агентів обіцяв нам новий рай, ми кажемо, повні
гніву, що не забули ще всіх жахів минулого.
Смерть Москві. Найкращі сини України своєю
кров’ю написали на стінах московської тюрми
полум’яні слова засудження:
Волю Україні, смерть Москві!
Україна назавжди відділена від Москви горами
трупів і морем крові. Ми бажаємо відрубати руки всім
хто простягає їх до Москви або просить допомоги у
чужих панів. Хто бажає для свого народу найкращої
долі, повинен вступити до організованих лав борців
за самостійну українську державу. Хай живе ОУН під
проводом Степана Бандери!”
У зоні оперативної відповідальності Рівне повторно було
констатовано, що бандитами були запущені в обіг позначені
штампом асигнації карбованців. Йдеться про два різних штампи.
Один звучав: “Слава Україні, героям слава!”, а інший — “Слава
Бандері!”
369
225
/Ул
пкг/ііпівсЬс УІйсгБ^апаеЬеУСА-ипй *
Іп Вотііп £с-1апе 08 > асп и^гаіпібсЬсп $іиізпісп Идзуі
ВоааЬІІЬпук , е.~Ь. 27,2 *1913 іа Бікоііт?, тесЬвЬаТІ Всгіл. □
РізоЬ^гзіг» 25> ІЬокпапкл: Виткий , ІозізипсЬшсп. Вг ІйЬг-Бс
Дав С&ЬІсЛ Боиїзоіііапа іиг І11с $а1оп Вапіега^гиррс ипа з±апа иптіі-
^сІЬаг шіі алг Ваь4сга-2спіга1о іп ІійгіЬсгв іп УсгЬ1піип£.
Нас’д ▼©гігаиІіоЬег Ійііісіїип^ зіпі АцГап& ВотосіЬаг іп аоп Вокіі-
по-ЗШпрГоп с-іпс АпхаЬІ єо^ісіізсіїс ГаІІесМхіпзргІд^ог аЬ^сасУхі тсог-
*
аохі Віеза Ра1І8оЬ±Ьпаргіпвог еіпі ап£сЬ11оЬ. тіі сіп-иг ВапісгаЬ.-; .з
апеіпапаогесга'іеп, аіс зі сії волопасііі£ іт бсіапіс піокі аііііип «оіі-
ІСП. Всі аош 8І<Ш ед^гіскоілаоп 0ОІССЙЛ 8ОІІСП ОІПС ІіСІІІЄ УаІІВСЬІГ.’П-
ергіп^сг СГ8СІ1036СП ОПІ ппйогп ТсГРипасІ тюгіеп 8СІП. Вій ВапайГД£г.П-
ас ЬгЛ ГЛ^йЬІІСІІ йІПІ£й шоа&гпо 3077^ОІГОЗЗІЗсЬО їїаї^СП (ПГ.ОіЛсІїр
Всі аог Р^зіпаЬіпс сіпсз Вгпіьга-АііЬДп^мгз іп Роїіатеа жігйсп ГоІ-
£5СПІс ^ГйІеоПіо Зістреї доіопасп;
- Ваг Вигв^з-Ийіз'б^г асг В-Спаї Ро1Ш?а,
ДЬ1еі1иіі£ Іііг ТоїкеЬііаипв *
;‘ЧЛсгаіпізоЬег Огіпип£зі1епзі іаг 8-бааі
Роїіа^а -
» Осте Ідеї ат ...... Ьсі ХгшпапдагЛит
Роїіатга
Ііа Вогітк Кікоіа^ст/ тсогасп 10 Р^гзопсп ітсесп Усгаао’пігз а^г 2и-
8йЬЬгі£кс-і1; гиг Огвааізаііоп ІЛсгг.іпіесЬсг КрЛіоппіібЬ^с **
Вп^г Ятеп ЬоРапскп зісЬ. сіп Зспиїдігск&^г зо^іс сіп Зіг.гозіїе
ЖЬгопв дог Іоізіап Всі * зіпа іп асг Цкгаіпь т/ісЛиг сіїи- бгЗззсго
АпазЬІ РІовЬІйіІст асг іііоваїсп Вапалтаегиррс егіабі; когіеп *
Біп Р1и£Ь1а1Л Ігйв'к Віє Ш>ог8оЬзгііЛ:
*Н а п $ е х • ипа Паї Гої-
сопдеп ІГогИпиІ:
’ПкХйіпох !
НПЬ’Б ІЬГ 90ІІ.0П СІ7/ДЗ ііЬсг аііз Нсв^сгзпзі топ
1932-33 ї?і(81 ідг, тгіи сите Вгйа»2т низ
йог Оеіикгі’.іпо хи ЧЧІІІопеп ішкппсп, аіа Рс’-^с
асз аигсН йіо то-ьсп Внпаіі^п Ь.;ттсх$огиХопоп
Нип£сгз? Ез пйЬсгі зісЬ дст !?іп!ег ипа ті^ ЇМ
аіо кгіїїізсПс Зрпппе гтеізсЬоп доп Етпісп. Віо
ісиізоЬс Уигтеаііипв Ьи$ сиоЬ оогсг Уоггаіо Ьа- .
370
226
иші у/іті еиок окпо НіКс тог вєт бго-
Ьеддеп Нип^сі Іаевеп. Таивопдс- идд МіПіопед
«сгіеп Ш£ІісИ шпконшкнь
Вааетп, веЬі кеіп ІсЬс-піов 71011 ак; непп се
опок £аг£бопоштеп *ітд ; зокіаскізі; се шіа
£Ок± еа піскк іеш Уеіпде, йог оиєт Уіек паск
Вепівокіапд, Ноііапі ипй Вйпотагк аиеЗДЬгі; ипд
дав топ еиск Егег'Ьсі-Ьо’Ьо 4ип дотіі£сп тстдоиквок-
ісп Ваистп тог $0111;, діє Зві'ві вокоп 0 Ьіе 10-
®а1 тект Уіек Ьевіквеп. Віє ЛеиЛвокв Иіг&вскаГЬв-
роїііік «111 айв ипвегмп Бепдкевіївотд Бо'НІог
таокеп, іпдєт віо віє Ьохаикі; ипі айв Зсіеш доиі-
вскеп 6езіппип$е1итроп еіпсп тсіскеп Нсггп. Кіт
і»етіеп Дав піок-Ь виїаввоп. їїіт Іаваоп ипв віскі
кетаикеп.
Яіт теетдєп аііое тотЬсх£епР
Ід КЙг.-ВегеісЬ Окаткотг тоитдоп сіпо Апвекі Р1и£Ь1Мііег вісксг-
£0810111;,аіо топ аог
*
Вегігкв1ві1ші8 дет 00В ±йт діє Овіикгаіпе
* оп-
•Ьсгвсіокпеі вагеп
* Юіеес РІияЬІйІІєг теопдс-п віоЬ ап Ліс паііопаї &е-
вішііе икгаіпівске Ветб1ксгип£ тії дог Аи££огдегшіб, зіок дєт Вогсс—
вдав Вапдстав Ьсд1п£ип£81ов апвивокііеввип ешл £етоіп8вшсп КатрГ £о-
£С-п аіо аеиівс&еп ОкЮірапіип. Іп еіпот йіовсг РІие'ЬіаіІсх ЬоіЗі иВГ
■Пкгаіаот І
*
Виток ікто зтоЬе Коїопіаіроіііік іп йот Цктаіпе
ЬаЬеп діє Всиївоксп оіпи вегссЬІе Бврбгип£ ипієг
аііоп ЗоЬіеЬЮп ипветез Уоіксв Ьегуогваги?оп
*
Віе
▼аткіопдоіоп ипа біок иЬстЬсЬапаеп 5іо£ог тог£Є8-
ееп. ааб віє дсп 1сісЬ.1;&п £іс£ (іЬег діо Воївске-
ігівіеп 1л ДаИто 1941 ашп £говвед Те 11 деп Шстаї-
потп тегаапкеп. Впвет Уоїк Паї зекоІГоп, дав Мов-
каиет Воеіто ви віОтвоп, іпдсш ов аиХ еіпо £овип-
де УетпипІІ дот д^иізскеп ЗіааївїШігипй ипд аиТ
діо Апеткоппип£ оіпсв иктаіпівоЬеп 5-&ад1ев теок-
пеіе. Іп дот китвсп 2сі1 дот доичтеокеп НоттвокаГЬ
іві топ аіевеп Но££пип£еп пат сіп Ваизк ^сЬНокоп.
^1в1; шиав ^едот Пктаіпет ко£гаіГип, алВ іп ипа
бет еіП2І£и вил тепвскііскоп ІТеіеп Зіадівіе-
Ьсп іві - дав іві дот «іп^е ог£аи1зіег1сп. Ве-
▼•ІиііопйкатрТез етовзот Уоікзтаввоп ГІіг діє
зоІЬвКпді^е Пктаіпе
* Иязете Зіипае пакі;« Ві*ї
ЬоГіддс-Іі еіок іп оіпст Віи8апкг1е£. Вдвох З’Ь&тк-
з$ег Реіпд - дот М^вкаиєт Ітр^гіаііелиз — тетЬІи-
Іеі» Зг іг&іій£, дсзіо пюЬг тсгвіе£еп діо Вевсттеп,
деаго піект ізі Всігбвскіппд стзокерГЬ, АцоЬ. Епєіапд
8ітйП£І; вєіпс Хт$£1;є Ьів вил Йиввегзіеп пп« МІ1
дет Ктіс£8іаист шаекзоп ипзоте Скапосп- Кіг дйтГоп
деп $ип8іІ£еп АизепЬІіск піокі тетрвввсп. СГпзст
ВтГоІ£ ккп§1; топ ипястсш Вийде ипд т©п ші-
вогет Сгаїї іт £єтоіпзатоп КашрГ &Ь»
ВевкаІЬ ееід і7еізе ипд ог^апізіет^ опок. Оек*^ ®и-
*»
егп СеГіікІеп кеіпеп Гтеіеп ЬаиТ
371
227
-5-
*Ь
Іп еідсід апйехоп Р1и£Ь1аіі ЬзіБ са:
йВаз ЬГоекаиет СеЗДп£пІ8 зШгеі гивапнпеп
* Упй
оЬ^Іеіок й^г Ь1іхі£іег1£е Зкаїіп іп аєіпепі То—
йєєкашрЕ йигсЬ. соіпс Абсдіеп опа сіл пеиее Ра *
тайіев техерхасЬ, еа^оп ліг туїіет 2отп, йіє
аііо ЗсЬ-гсокпіезо доз АІЛеп пооіі піоЬі тог^ое-
бел ЬаЬеп:
Той йот запздп Моекахи Віє Ьезіюп ЗЗДіпв йог
Иктаіпс ИаЬеп. тік іЬгот Віиі ап йеп ОДпйед йее
МОвкаиег 0с^Йп£піз8Є8 йіе ііаттопйеп їїогке йее
Вгкеіїв §ейоЬхіеЬеп:
РгеіЬеік йог ІЛсгаіпс, Той Моакаи!
Ріо Укгаіпс Із-Ь уоп Моакаи ГОг іттог йогок йіе
Вегве уоп ЬсісЬсп илй еіпєт Віиітєег ^оігаппі»
Чіт ??оНеп аііоп йепоп йіе ИМпйе аЬЬаиеп^ йіе
ІЬго Н&пйе пасЬ Мозкап вігеокеп ойвг Ьсі Ггот-
йеп Нбггеп иш ННТе ЬІЗД»а» Яог воіпеп Убік йдз
ке віє Ьоа тгііпвоІИ;, еоіі іп йіе огвапіеіегНп
НеіЬеп йег КйшрГег Гйт оіпеп веІЬаіЙпйівсп акта!-
пізоксп 8±аа1; сіпігеіеп
* £в ІвЬе йіе ОПН шгЬог.
ТШігші£ ЗійТші ВапйохавІ
*
ВА К 58/699
372
Основні скорочення
Джерела документів
373
Покажчик імен та географічних назв
374
Варшава 57, 88,131,132, 170 Горлівка 144, 154
Васильків 112 Горохів 279
Ващук О. 71 Горський К. 349, 355
Величківський М. 85, 88, Гребенюк Я. 274
121, 122, 154, 172 Грицак Я. 6
Верига В. 61 Грице (Гриць) 93
Вишневичі 344 Група Бандери 21, 33,57,62,
Відень 354 70, 75,111,112,136, 166,
Вільне 76 192, 205, 215, 272-274,
Вінниця 112, 149, 159, 172, 289, 317, 320, 341, 342,
220, 263, 272, 290 348, 349, 353-355, 360-
Владивосток 251 362, 367
Владика 262 Група Мельника 120, 193,
ВовкА. 210 195, 226, 274, 317, 349,
Волинь 6, 33,56,57,154,161, 355
162, 164, 166, 167, 191, Гучко 362
194, 205, 214, 226, 258,
272, 291-293, 303, 355 Ґослар 354
Володимир-Волинськ 56, Ґроскопф 131
214
Володимирець 209, 215, 264 Даміан Д., див. Климів
Вороч 273 Данія 368
Вюрцбурґ 354 Данціґ 354
Деркач 316
/ад#ч241 Дивнич-Ляйтвіхс 71
Гайсин 279 Діонісій, митроп. 170
Галичина 33, 86, 163, 192, Дмитрів, див. Климів
194, 231, 303, 306, 318, Дніпро 29, 50, 227, 236, 238,
354 239, 312
Гамбург 354 Дніпропетровськ 48-51, 61,
ГенічеськІАІЇ 135, 239, 289
Ганновер 354 Дністер 32
Гершко С. 28 Дністерська область 231
Гільґер 133 Доленко 290
Гільдесгайм 354 Донець 166
Гімлер 249 Драін 289
Гітлер А. 5, 32, 80, 85, 140, Дрезден 353, 354, 361
159, 170, 194, 315 Дубно 344
Глід Г. 262 Дубровський 290
Голландія 368 Дутко 361
375
Дюбко 262, 263 Італія 131
Дюсельдорф 354
Дяченко 285 Йозефсштадт 70
376
Кісліб 312 286, 290, 349, 355
Клевань 103, 104, 166, 192, Кузьмін А, 210
193 Кузьмук 286
Клим 354 Кундт Е. 7
Климишин М. 14 Курськ 290
^Климів Ів., псевд. Легенда,
Судьба, Семен, Дем’ян Ланівці 344, 345
Дмитрів 111, 209, 220, Лебедь М. 68
349, 361 Левицький, див. Лівицький
Кобельник Т. 361 Легенда див. Климів Ів.
Кобрин 214 Ленін 305
Ковальчук 191 Литва 5, 7
Козятин 145 Лівицький А. 57, 62, 85, 88,
Комаринський Ів. 361 112, 123, 131, 132
Комсомольські 153 Лівицький М. 131
Коновалець Є., полк. ПО, Лондон 171, 318
318 Лось Т. 210
Конрад 93, 94 Лубни 60, 61, 227, 236, 241
Коровинці 145 Луцик А. 262
Коровицький 123, 170 Луцьк 145, 149,215,290, 349
Косар, див. Маївський Ляйпціґ 354
Костополь 192, 194, 262, 348 Лясинівка 285
Костромок 28 Львів 5-7, 14, 34, 67, 68, 75,
КостюкЛ. 95 88, 95,111,112,122,149,
Кох Е. 7, 140, 249-251 195, 209, 220, 221, 273,
Кравченко, див. Марко 293, 349, 354, 355, 360,
Краків 14,149, 209,263,278, 361, 367
280, 353
Краматорськ 119, 135, 144, Магдебург 354
154, 166 Маївський Дм., псевд. Косар,
Кременець 344 Запорожець 103
Кременчук 136,144,145,149, Майковський, адвок. 123
172, 227, 236, 237, 240 Маняк В. 361
Кривий Ріг 67, 159, 279 Марко Д., псевд. Кравченко
Крим 20, 27, 66, 67, 75, 135, 349
196, 239 Марчак Р. 70, 152
Криниця 355 Марчук С. 70, 71
Кубійович В. 61 Мелітополь 236, 240
Кубринович В. 205 Мельник А., полк. 6, 21, 57,
Кузьмик В., псевд. Петренко 85, 88, 103, 110-112, 120,
377
121, 136, 148, 154, 168- Олеськ 56
170, 172, 193, 195, 204, Олійниченко П. 49
210, 227, 263, 279, 280, Омелянович-Павленко М.
286, 290, 293, 305, 317, 85, 88, 172
349, 360, 362 Омельченко Т. 82
Мельники 315 Оппельн 354, 361
Миколаїв 14, 20, 21, 27, 28, Осадчук І. 67
29, 62, 95, 144, 159, 172, Осники 345
273, 279, 286, 349, 367 Остап, див. Качинський
Миргород 241 Осглянд 27, 60
Мирон Дм., псев. Орлик, а Остріг 154
також: Василь Панасюк, ОУН-Бандери 5, 6, 11, 14,
Піп, Андрій, Мудрий 16, 18, 49, 56, 60, 61, 66-
257, 258, 274, 362 68, 70, 75, 93, 95, 103,
Мискевич П. 263 112, 119,152,191,193,
Мінськ 76 205, 208, 209, 215, 221,
Міхновський М. 204, 232 225, 226, 231, 256, 257,
Могила, див. Сак 262, 278, 285, 348, 353,
Могильов 76 360, 362, 367
Молотьки 345 ОУН-Мельника 5,14,16,18,
Москалівні 345 57, 61, 62, 111, 119, 122,
Москва 5, 6, 11, 61, 85, 87, 131, 136, 148, 152, 154,
205, 208, 209, 231, 233, 168, 169, 172, 191, 225,
257, 310, 319, 369 226, 262, 285, 286, 318,
Мудрий, див. Мирон Дм. 348, 362
Мюллер 345
Мюнхен 6, 11, 354, 361 Панасюк, див. Мирон Дм.
Пантелеймон, єписк. 170
Нова Базань 285 Париж 6, 57, 132
Новий Буг 21 Переяслав 241
Ново-Кройц 263 Петлюра 57,62, 88,131,132,
Ново-Українка 159 204, 290
Ной-Сацдец (Новий Санч) Петриківка 240
355 Петренко, див. Кузьмик
Нойшгадт 361 Печанівці 145
Нюрнберг 5, 27, 354, 361 Південна Україна 226
Піддубці 215
Овруч 262 Пінськ 191
Одеса 27, 32, 86, 231 Піп, див. Мирон Дм.
Олександрійськ 312 Пирятин 241
378
Погорілий О. 258 257, 262, 264, 272, 278,
Поділля 161, 162, 164, 166, 279, 285, 341, 342, 368
191, 194, 214, 292, 293 Рух Мельника 6, 120-123,
Подольськ 159 167, 195, 204, 227, 263,
Познань 163, 354 274, 279, 286, 290, 293,
"Поліська Січ" 6, 191, 195 342
Полтава 149, 152, 172, 236,
240, 319, 367 Сак П., псевд. Могила,
Полуведько П. 5, 318, 319 Всеволод, Коваль, Сила
Польща 7, 86, 87, ПО, 163, 362
231, 264, 306, 318 Саксенгаузен 121, 353
Понебель, село 205 СамчукУ. 154, 167
Попельня 349 Сарни 191,209,215,264, 341,
Потсдам 354 348
Почаєв 345 Сахнович Вас. 361
Прага 88, 122, 172, 354 Свидрів 344
Приймак 205 Севастополь 95, 136, 196
Прозінський 349 Сеник О. 5, 14, 16, 18
Прокопович В. 57, 131 Сиколів 367
Проскурів 290 Синій, див. Старух Я.
Сідельник 344
Райхенберґ 354, 361 Сікорський В., ген. 278
Растікіс,ген. 7 Сікорський 362
Ребенок 262, 263 Сімферополь 67, 68, 75, 93,
Реґей В. 49,61 95, 135, 136, 196
Рим 112 Скоропадський П., ген. 57,
Рівне 56, 104, 145, 149, 154, 123, 171, 262, 274
159, 167, 191, 192, 205, Слав’янськ 144, 166
208, 209, 214, 249,‘ 251, Славко 104
263, 264, 286, 290, 292, Смірнов 135
362, 369 Смоленськ 76
Рівненська область 273 Смоліно 145
Розенберґ 107, 108, 140, 263 Сокаль 205
Рокитно 367 Сокіл 49
Румунія 32, 86, 110, 231, 263 Солонинка М. 361
Рубан М. 68 Софіївськ 279
Рух Баядери 5, 21, 67, 70, Сталін Й. 278, 305, 369
71,121,152,153,154,161, Сталіно 136, 144, 145, 148,
167, 191, 193, 205, 220, 154
226, 227, 231, 232, 256, Станіславів 362
379
Староконстянтинів 154 Хревчук 171
Старух Я., псевд. Синій 360
Степовий 286 Центральна Україна 112,
СтецькоЯр. 5, 111, 209, 221, 119, 272
363 Цица, див. Конрад
Субтельний О. 6 Цільке 70
Судьба С., див. Климів
Східна Україна 120,121,132, Чемерівці 215
164, 165, 193, 226, 236, Черкаси 316
257, 263, 279, 289, 290, Чернігів 60, 148, 262, 290,
355, 368 291, 292
Сціборський М. 5, 14, 16, 18 Чехія 103
Сянок 34 Чигирин 311, 312, 355
Чміль Б. 210
Теліга О. 122 Чорний, ад’ют. 205
Теофіл, метроп. 290 Чорнобиль 148
Тивероф (Тиверів ?) 279 Чудінов 121, 122, 123
ТимощукО. 191 Чумнів 145
Тирасполь 32
Торонто 154 Шанків 273
Троцюк Ю. 262, 263 Шари 148
Тураш 262 Шевченко Т. 148, 149, 227
Турчманович Мих. 112 Шептицький А., митроп. 6,
85, 88, 172, 360, 362, 363
Угорщина ПО Шпак Ів. 349
Умань 159 Шпильків Т. 361
Штуль Вас. 263
Феодосія 196 Штупґарт 354
Франкфурт 354 Шушківці 345
380
Зміст
Вступне слово........................................................................................5
№ 1 Самочинні дії у Литві й Україні загрожують інтересам
Німеччини.........................................................................................7
№ 2 Програмний Маніфест ОУН-Бандери............................... 11
№ 3 Про вбивство Сеника і Сціборського................................ 14
№ 4 Комунікат ОУН-Бандери........................................................16
№ 5 Ще про вбивство Сеника і Сціборського........................ 18
№ 6 Боротьба проти євреїв, партизанів і бандерівців........... 20
№ 7 Масове знищення євреїв у Києві........................................ 24
№ 8 Завжди проти партизанів, євреїв і бандерівців.............. 27
№ 9 Ще про знищення населення, зокрема євреїв............... 44
№10 Події і ситуація у Дніпропетровську................................ 48
№ 11 На Волині найбільш активна ОУН-Бандери.............. 56
№ 12 Ліквідація євреїв і арешт членів ОУН-Бандери..........60
№13 Настрій у Києві, діяльність ОУН-Бандери в Криму. 66
№ 14 Діяльність ОУН-Бандери в Житомирі і Запоріжжі... 70
№15 Діяльність ОУН-Бандери і церковна ситуація............ 75
№ 16 УНО переконує Гітлера про потребу незалежності
України............. ............................................................................... 80
№ 17 Лист митр. А. Шептицького, М. Величківського,
А. Лівицького, М. Омеляновича-Павленка, А. Мельника
до Гітлера...................................................................................... 85
№18 Діяльність ОУН-Бандери в Херсоні та інших містах
України..................................................................................... 93
№19 Діяльність ОУН-Бандери в Херсоні та інших
містах........................................................................................ 103
№ 20 Розпорядження Розенберга про вищі учбові
заклади..................................................................................... 107
381
№ 21 Німецька служба безпеки (СД) про ОУН....................ПО
№ 22 Про діяльність ОУН-Бандери і ОУН-Мельника в
Центральній Україні...........................................................119
№ 23 МЗС Райху про меморандум УНР................................ 131
№ 24 Дальша боротьба СД проти комуністів і ОУН......... 135
№ 25 Розенберґ пробує злагіднити політику Коха............. 140
№ 26 Боротьба проти комуністів і українського руху
опору......................................................................................... 144
№ 27 Дальша боротьба проти комуністів і націоналістів. 148
№ 28 Про діяльність ОУН-Бандери і ОУН-Мельника..... 152
№29 “Україна — географічна назва”....................................... 159
№ ЗО Отримана німцями інформація про діяльність і тексти
присяги обох ОУН. Ситуація і настрої в Україні.... 161
№31 Інформація про ОУН-Бандери, ОУН-Мельника
і Поліську Січ...............................................................................191
№ 32 Посилення національного руху опору.......................... 204
№ 33 Нова інформація про ОУН-Бандери............................ 208
№ 34 Позиція бандерівського руху супроти Німеччини... 214
№ 35 Відзначення першої річниці Акту ЗО червня 1941 р. 220
№ 36 Боротьба з комуністами. Різниця між листівками
ОУН-Бандери і ОУН-Мельника..................................... 225
№ 37 ОУН-Бандери: “Україна має бути великою
незалежною державою. Німеччина програє війну”.231
№ 38 Про структуру населення на Лівобережжі, мову,
церкву і “вербування” робітників для Райху............ 236
№ 39 Директиви гауляйтера Коха.............................................. 249
№ 40 ОУН-Бандери: боротьба проти двох імперіалізмів.. 256
№ 41 Арешти членів ОУН-Бандери. ОУН-Мельника і
прихильники Скоропадського ........................................ 262
№ 42 Загальна оцінка українських політичних сил...........272
382
№ 43 ОУН-Бандери: не партизанська боротьба, а
національна революція...................................................... 278
№ 44 Діяльність комуністів. Пропагандистська діяльність
ОУН-Бандери і ОУН-Мельника.................................... 285
№ 45 Український рух опору. Загальна ситуація
в Райхскомісаріаті України............................................... 289
№ 46 Підривна діяльність радянських агентів,
боротьба проти національних сил з допомогою німців,
загальна ситуація, критика націоналізму.....................302
№ 47 Український рух опору. Загальна ситуація
в Райхскомісаріаті України................................... -.......... 341
№ 48 Як німці “мобілізували” робітників до Райху.......... 344
№ 49 Пожвавлення діяльності ОУН-Бандери.
Листівки ОУН-Мельника.................................................. 348
№ 50 Арешти членів ОУН-Бандери у Німеччині............... 353
№51 Дальші арешти членів ОУН-Бандери. Присуди смерті
на українських членів СД. Лист митрополита
А.ПІептицького до полковника А.Мельника.............. 360
№ 52 Арешти членів ОУН-Бандери в Берліні, Полтаві,
Миколаєві. Нові протинімецькі листівки................... 367
Основні скорочення........................................................................373
Джерела документів........................................................................373
Покажчик імен та географічних назв................... :.................. 374
Зміст..................................................................................................... 381
383
Володимир КОСИК
УКРАЇНА В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ У
ДОКУМЕНТАХ
збірник німецьких архівних матеріалів
Том 2
Комп'ютерне макетування
Оксана Дунець
Коректор
Лілія Івасенко
Обкладинка
Василь Сава
Технічний редактор
Роман Дунець