1) у = х2 + 4х – 5 – парабола, гілки направлені вверх ( 𝑎 = 1, 𝑎 > 0)
2) Знаходимо координати вершини параболи; −𝑏 −4 х0 = ; х0 = = −2; y0 = y(−2) = (−2)2 + 4٠(−2) – 5 = 4 – 8 – 5 = −9; O(−2; −9). 2𝑎 2٠1 Пряма х = −2 – це ось симетрії графіка 3) таблиця: а) по середині координати вершини; б) Вправо 3 стовпчика і вліво теж три. в)заповнюємо першу строку – додаємо по одиниці справа і віднімаємо по одиниці зліва від вершини по х; г) заповнюємо другу строку знаходимо у для кожного х у(−1) = (−1)2 + 4(−1) – 5 = 1 – 4 – 5 = −8; вершина ось симетрії у(0) = 02 + 4٠0 – 5 = −5 у(1) = 12 + 4٠1 – 5 = 0 х −5 −4 −3 −2 −1 0 1 у 0 −5 −8 −9 −8 −5 0 4) будуємо графік Досліджуємо графік: а) область визначення D(y) = R, або D(y) = (−∞; +∞) б) Е(у) = [−9; +∞) (від вершини ординати до +∞,якщо гілки направлені вверх в) ні парна, ні непарна ( немає ні мсиметрії відносно оси оу, ні центра симетрії) г) точки перетину з осью Ох ( нулі функці з осью Ох: у = 0, якщо х = −5;1 або (−5; 0); (1; 0) з осью Оу: х = 0, знаходимо у(0) = −5 д) проміжки знакосталості ( графік розташований або вижче осі Ох (у > 0) або нище (у < 0) у > 0 якщо х є (−∞; −5) ∪ (1; +∞) ; у < 0, якщо х є (−5; 1) (кінці проміжків знакосталості не включаються ніколи, якщо проміжок не один, то пишемо знак об’єднання) е) проміжки зростання, спадання кінці включаємо, якщо точка належить області визначення і проміжки якщо їх не один пишемо через кому) у↓ , якщо х є (−∞; −2] ; y↑, x є [−2; +∞) ж) у𝑚𝑖𝑛 = 𝑦(−2) = −9