Релігійні війни у Франції.

(1562 - 1598)
Причини: Погіршення становища різних верств населення через
революцію цін і збільшення податків, незадоволення зміцненням
абсолютизму серед провінційного дворянства, поширення кальвінізму
(гугеноти), ворожнеча між двома гілками династії Капетингів - Валуа і
Бурбонів, поразка Франції в Італійських війнах, а також ослаблення
королівської влади після смерті Генріха ІІ сприяло формуванню різних
опозиційних угрупувань. Ворогуючими сторонами були католики, які
вважали себе захисниками католицької церкви і престолу та з іншої
сторони гугеноти, які спиралися на провінції, що втратили привілеї
самоврядування, і прагнули покращити своє становище за рахунок
церковних земель.

1562 - 1598 = 36 років гугенотські (релігійні) або громадянські війни, це

війни між католиками та гугенотами (протестантами). Гугеноти ( товариші
по клятві)- протестанти у Франції. На чолі гугенотів стояли Бурбони, на чолі
католиків - королева - мати Катерина Медичі і могутні Гізи .

Упродовж 1562 - 1570рр. католики й гугеноти намагалися підкорити своєму

впливу короля Кала ІХ і правити від його імені. Католики мали підтримку
на півночі Франції і в Парижі. Суттєву допомогу їм надавала Іспанія.
Надійною опорою гугенотів був південь Франції. Їх підтримувала Англія.
Військові дії велися зі змінним успіхом. Обидві сторони зазнавали великих
втрат.

Приводом до війни стало вбивство гугенотів у містечку Вассі. Герцог Гіз 1

березня 1562 року, проїжджаючи зі своїм загоном через нього, напав на
гугенотів, які зібралися відправляти богослужіння. Було вбито 23 особи та
майже 200 поранено. Францію охопило полум'я війни, в якій загинув цвіт
французького дворянства та більшість вождів.

Періоди:

- 1562 -1570рр. Боротьба не відрізнялася жорстокістю. Обидва угрупування

намагалися захопити короля і правити від його імені. Нарешті 1570 між
королем та гугенотами в Сен-Жермені було укладено договір про мир, Сен-
Жерменський едикт. Гугеноти отримали свободу віросповідань і право
обіймати державні посади. Гугеноти отримали під свій контроль 4 фортеці.
На знак примирення Катерина Медичі одружила свою доньку Маргариту -
Валуа з Генріхом Наварським.

- 1572 -1576рр. Війна загострюється коли під час весілля вождя гугенотів
Генріха Бурбона із сестрою короля Маргаритою 24 серпня 1572 року на
день святого Варфоломія масово вирізали гугенотів Парижа
(Варфоломіївська ніч) Розпочалися широкомасштабні воєнні дії. Католики і
гугеноти почали виступати проти правлячої династії.

- 1580 - 1594рр. Після смерті короля Карла ІХ, державу очолив Генріх ІІІ,
останній король з династії Валуа. Загострюються суперечності між
монархом і католиками. Париж відмовляється підкорятися королю. Генріх
ІІІ Валуа змушений піти на союз з гугенотами, і 1588 року за його наказом
був убитий Генріх Гіз - глава Католицької Ліги, а 1589року і сам Генріх ІІІ був
вбитий католицьким монахом. Генріх Бурбон (Наварський) (лідер гугенотів)
1594 р. коронований на французький престол. У Франції встановилося
безладдя. Дворянство і буржуазія погодилися визнати Генріха Наварського
королем за умови прийняття ним католицизму. У 1598р. Генріх ІV підписав
Нантський едикт: католицизм оголошувався панівною релігією; гугенотам
дозволялось вільно здійснювати свої обряди та створювати громади (окрім
Парижа), гугенотським містам надані політичні та податкові привілеї.
Метою свого правління Генріх IV уважав відновлення громадянського
миру, припинення релігійних суперечок, повернення Франції її колишньої
могутності.

Підсумок.

Реформація та релігійні війни у Франції мали свої особливості:

найактивнішу участь в них прийняли дворяни та міщани. Змінилась
правляча династія . Країні вдалося вийти з цієї смуги бідувань, добившись
запровадження віротерпимості та створення абсолютної монархії.
Нантський едикт був першим у Західні Європі прикладом встановлення
релігійної віротерпимості.