Сулейман І Пишний (1520-1566)

Наймогутніший із турецьких
султанів за весь час існування
Османської імперії.

За його правління Османська

імперія досягла найвищого
розквіту - "золотий вік".

Сулейман народився єдиним вцілілим сином Селіма І. У дитинстві він

навчався у палаці Топкапи у Стамбулі, де вивчав теологію, літературу,
науку, історію та війну. Він також вільно володів шістьма мовами:
османською, турецькою, арабською, сербською, фарсі та урду. Сулейман
був захоплений Олександром Македонським у молодості, який надихнув
його завоюваннями. Сулейман очолив 13 великих військових експедицій і
витратив більше 10 років свого 46-річного правління на походи. Батько
Сулеймана доручав своєму синові губернаторства в різних регіонах.

26-річний Сулейман став султаном Османської імперії 22 вересня

1520 року по смерті свого батька Селіма Грізного. У переможній війні проти
Ірану Селім I завоював країни Закавказзя — Азербайджан, частину Вірменії,
Грузії, Дагестан і Курдистан. Після цього розпочав завоювання Сирії та
Єгипту. Приєднавши їхні землі до своєї імперії, він проголосив себе халіфом
— головою всіх мусульман. Своєму сину Сулейману I він заповідав
об’єднати завойовані землі та зробити їх невід’ємною частиною імперії.
Одним із головних напрямків діяльності Сулеймана І стали війни з метою
підкорення країн Близького Сходу, Східної Європи та узбережжя
Середземного моря. Він створив великий флот. Продовжуючи політику
завоювань свого батька , Сулейман І вже за перше десятиліття свого
правління підкорив острів Родос, Боснію, Герцоговину, Славонію,
спустошивши Угорщину, яка як і Алжир, Валахія, Молдова і Трансильванія
визнали васальну залежність.

Як правитель гігантської держави з населенням близько 50млн чоловік

Сулейман багато уваги приділяв розвитку своєї держави. За його правління
було впорядковане законодавство імперії, яке залишалось чинним
протягом наступних кількох століть. Головною особливістю законів
залишався поділ громадян на дві групи з різними правами і обов'язками -
мусульман і немусульман. Він повністю змінив колишню розрізнену
османську правову систему. Сулейман реформував податкову систему,
знизивши додаткові податки, запроваджені його батьком, і встановив
прозору систему податкових ставок, яка змінювалася залежно від доходів
людей. Усі османські громадяни, навіть найвищі, були підпорядковані
закону. Він запровадив захист для християнських та єврейських громадян
Османської імперії, звільнив християнських робітників від кріпацтва.
Сулейман І здобув славу безкомпромісного борця із хабарництвом.
Система освіти розвивалась швидкими темпами. Він будував школи.
Навчання в початкових класах стала доступна практично всім. Сулейман
глибоко цікавився інженерною і ковальською справою. Вважав, що за
розвитком науки і техніки майбутнє. Гармати, якими була озброєна
османська армія, він часто відливав і тестував особисто. Крім того, султан
цікавився архітектурою, сам проводив деякі математичні розрахунки при
будівництві будівель і мостів. Сулейман залишив після себе велике
архітектурне наслідство. При ньому було збудовано багато шедеврів :
мечеть Сулейманіє, Шехзаде, Селійміє і інші.

За наказом Сулеймана будували не лише релігійні будівлі, але й цілком

світські - мости, фортеці, лікарні, бібліотеки, караван-сараї та лазні.

Величезним був внесок Сулеймана І в розвиток культури, яка в роки

його правління досягла рівня набагато вищого, ніж у більшості країн
тогочасної Європи. Він особисто писав вірші (під псевдонімом Мухіббі) і
підтримував талановитих митців і мисткинь. Османські художники
створювали витончені книжкові мініатюри. Сам Сулейман був ювеліром і
покровителем мистецтв та архітектури, завдяки чому період 46-літнього
правління увійшли в історію як "золотий вік" Османської імперії. В супереч
османській традиції у 1530 році Сулейман одружився зі своєю наложницею
з України, відомою як Роксолана або Хюрем.

За часів панування Сулеймана Османська імперрія розширила свої

кордони. Головним напрямком була Європа. Однак завоювання Сулеймана
поширювались також на Азію та Африку. Поза всяким сумнівом, він був
одним з найосвіченіших людей своєї епохи. І не тільки в Османській
імперії.

1 травня 1556 року Сулейман Пишний виступив у свій останній,

тринадцятий похід, а 6 вересня 1566 року 70-річний султан помер.
У 1599 році у Лондоні з'явився перший в Європі літературний твір,
присвячений цьому правителю.

Олов'яна мініатюра Сулеймана І