Золота Орда

кочова держава, що існувала між 1240-1502 роками в

степах Східної Європи, Західної Молдови, Центральної
Азії та Західного Сибіру.
Золота Орда
Цікаві факти

• З 1224 по 1266 перебувала в складі Монгольскої

імпреії.
• В 1266 одержала повну незалежність, залишив лише
формальну залежність від імперського царства.
• В 1320-х роках держава стала ісламської країною
Золота Орда
Відомості
• Столиця: Сарай-Бату, Сарай-Берке
• Мови: монгольська, пізніше кипчакска, в останній
час старотатарська
• Релігія: тенгирианство, з 1320 іслам
• Площа: 6 млн км. кв.
• Населення: тюрки, славені, финно-угори
Улус Джучи після 1242 року
розділилось на два крила: праве
(західне) та ліве (східне)
• Старшим вважалося праве крило, що було Улус Бату. Захід у
монголів позначався білим кольором, тому Улус Бату називався
Білою Ордою (Ак Орда). Праве крило охоплювало територію
західного Казахстану, Поволжя, Північного Кавказу, Донські та
Дніпровські степи, Крим. Центром його був Сарай-Бату.
• Ліве крило Улуса Джучи перебувало у підпорядкованому
становищі стосовно правому, і займало землі центрального
Казахстану та долину річки Сирдар'ї. Схід у монголів
позначався синім кольором, тому ліве крило називалося
Синьою Ордою (Кок Орда). Центром лівого крила був Орда-
Базар. Ханом там став старший брат Бату Орда-Еджен.
• Крила, у свою чергу, ділилися на улуси, якими володіли сини
Джучі. Спочатку таких улусів було близько 14-ти.
• Перший час улусний поділ відрізнявся нестійкістю: володіння
могли передаватися іншим особам і змінювати свої межі.
• На початку XIV століття хан Узбек здійснив велику
адміністративно-територіальну реформу, за якою праве крило
улусу Джучі було поділено на 4 великих улуси: Сарай, Хорезм,
Крим і Дешт-і-Кипчак на чолі з призначаними ханом улусними
емірами (усусбеками). Наступним за значенням сановником
був візир. Дві інші посади займали особливо знатні або чимось
відзначилися сановники. Дані чотири області ділилися на 70
дрібних володінь (туменів) на чолі з темниками.
• Улуси ділилися на дрібніші володіння, що також називалися
улусами. Останні являли собою різні за величиною
адміністративно-територіальні одиниці, що залежало від рангу
власника (темник, тисячник, сотник, десятник).
Назва

• Назва «Золота Орда» вперше було вжито у 1566 році у всіх

російських джерелах слово «Орда» використовувалося без приставки
«Золота». З XIX століття термін міцно закріпився в історіографії і
використовується для позначення улуса Джучі в цілому, або (залежно
від контексту) його західної частини зі столицею в Capae.
• У золотоординських і східних (арабо-перських) джерелах держава не
мала єдиної назви . Воно зазвичай позначалося терміном « улус » , з
додаванням якогось епітету («Улуг улус») чи імені правителя («улус
Берке») .
• В арабо-перських джерелах часто використовувався старий
географічний термін Дешт-і Кіпчак.
Хан Узбек

• Золота Орда досягла свого розквіту за часів правління хана Узбека (1313
—1341) та його сина Джанібека (1342—1357).
• На початку 1320-х років Узбек-хан проголосив іслам державною
релігією.
• Узбек побудував місто Сарай аль-Джедід («Новий палац»).
• Багато уваги приділяв розвитку караванної торгівлі. Торгові шляхи стали
не тільки безпечними, а й упорядкованими. Орда вела жваву торгівлю.

• Російські князі, залежні від ханів, перед від'їздом у Столицю Золотої

Орди писали духовні заповіти та батьківські настанови дітям у разі своєї
загибелі там.
З шістдесятих років XIV століття
відбулися важливі політичні зміни у
житті Золотої Орди. Почався
поступовий розпад держави. Правителі
віддалених частин улуса набули
фактичної самостійності. Однак, до
1390-х років Золота Орда ще
залишалася більш менш єдиною
державою, але з поразкою у війні з
Тамерланом і розоренням економічних
центрів почався процес розпаду, що
прискорився з 1420-х років.
Одежа
Спорядження воїна
Мистецтво та ремесло