Розвиток Київського князівства:

Київ залишався в ХІІ-ХІІІ ст. одним з найбільших і найбагатших європейських міст,

близько 50тис. мешканців, резиденція митрополитів, найбільш заселене князівство
Київської Русі;
значні території, вигідне розміщення, розвинене господарство (розвиток ремесла і
торгівлі - через Київщину проходили грецький, соляний і залізний торговельні шляхи);
не був спадковою вотчиною якоїсь князівської лінії, за 100років після Мстислава
Великого правителі змінювалися майже 50 разів, жоден з них не мав спокійного
князювання, змушений відбиватися від збройних домагань ін. претендентів;
згасання політичного авторитету Києва у першій половині XIII ст., подрібнення
Київської землі на значну кількість уділів.

Розвиток Чернігівського князівства:

Чернігів поступався розмірами лише Києву. Князі ревно дбали про розбудову
міста. Значну роль у розвитку князівства відіграв Святослав Ярославич, його сини Олег
і Давид та їхні нащадки - Ольговичі й Давидовичі;
деяким чернігівським князям поталанило правити в Києві;
рішенням Любецького з’їзду створено Новгород-Сіверське князівство, яке
формально підпорядковувалося Чернігову, з ним пов’язана подія, що її увічнено в
найвизначнішому творі давньої української літератури - поемі «Слово о полку
Ігоревім».

Розвиток Переяславського князівства:

Переяславське князівство було порівняно невеликим. Переяславське князівство
займало територію від Дніпра на заході до Псла на сході, від верхів’їв Сули, Хоролу й
Псла на півночі до Дніпра на півдні. На сході та півдні його землі межували безпо-
середньо зі Степом. Ця земля служила щитом для Києва та інших руських територій,
потребувала захисту київського князя і продовольчої допомоги;
20 років у Переяславі князював Володимир Мономах, прославився успішними
походами проти половців;
у розповіді про смерть переяславського князя Володимира Глібовича під 1187р
літописець ужив назву «Україна». Це найдавніша згадка назви «Україна» в джерелах.
 Розвиток Чернігово-Сіверського князівства
У період свого розквіту в середині ХІІ ст. князівство справляло великий вплив на
сусідні землі й навіть претендувало на роль об’єднувача земель Русі. Ольговичі були
однією з найвпливовіших княжих родів. Певний час вони володіли і Києвом. Саме тоді
в Києві було збудовано Кирилівську церкву, яка стала усипальницею чернігівських
князів. Проте протягом ХІІ — першої половини ХІІІ ст. князівство не знало спокою.
Часті зміни князів, облоги, землетруси, пожежі стали звичними для Чернігова. Але
всупереч цьому саме в цей час місто швидко зростало і багатіло.