1

1. Основні поняття і терміни експериментальної психолінгвістики.

Метод – це прийом чи засіб, за допомогою якого добуваються факти, що використовуються для доказу положень;
сукупність прийомів та операцій пізнання й практичного перетворення дійсності.
У психолінгвістиці використовуються різноманітні методи: спостереження, самоспостереження (інтроспекція),
формувальні методи, опитування. Однак найбільш продуктивним є експеримент. Експеримент – науково поставлене
дослідження, цілеспрямоване вивчення явища в умовах, що суворо враховуються, коли є можливість слідкувати за
ходом зміни явища, активно впливати на нього за допомогою комплексів різноманітних засобів і відтворювати це
явище щоразу, коли наявними є ті ж умови. Експеримент має такі можливості та переваги:багаторазово в ідеальних
для цього умовах спостерігати певне явище; ізолювати явище, що вивчається, чи окремі його
елементи;контролювати окремі умови явища, що вивчається: залишати незмінними чи систематично
варіювати;перевіряти та перепровіряти раніше проведені дослідження шляхом повторення в тих же умовах.
експеримент (лат. ехрегіог — випробовую) — цілеспрямоване вивчення явища, яке ДОСЛІДНИК здійснює в
строго визначених умовах.
Експеримент – засіб перевірки гіпотези. Експериментальна гіпотеза – припущення про деякі відношення між
незалежною та залежною змінною.
Система класифікації експериментів (О. Уланович):
1) за характером основного завдання дослідження:
 якісні (покликані характеризувати досліджувані явища)
 факторні (призначені для з'ясування залежності явища від певних факторів);
 експеримент и функціонального типу (виявляють змін и одного явищ а при змін і іншого);

2) за характером конкретного завдання :

 позитивні дослідження (у них я к стимул використовують позитивний матеріал);
 негативні (за яких необхідно з'ясувати помилки у мовному матеріалі);
 альтернативні (передбачають вибір між варіантами);

3) за характером експериментального матеріалу :

 експерименти з вербальним матеріалом;
 експерименти з невербальним матеріалом;

4) за особливостями учасників дослідження :

 зовнішні й експеримент (коли наявний експериментатор і досліджувані);
 внутрішні й експеримент (коли експериментатор і досліджуваний є однією й тією самою особою);

5) за умовами проведення експерименту :

 лабораторний (здійснюють у лабораторії, коли моделюють певні умови);
 природний (передбачає спостереження в реальних умовах);

6) за характером операцій , як і здійснюють досліджувані :

 мовний експеримент ;
 мовленнєвий експеримент ;

7) за характером експериментальних даних :

 якісний (забезпечу є одержання якісних даних);
 кількісний (передбачає отримання кількісних оцінок явищ) ;

8) за способом формування мовної здатності:

 формувальний (досліджу є шлях и формування мовної здатності);
 навчальний (досліджу є різні варіант и навчальних методик).
2. Асоціативний експеримент у психолінгвістиці.

Асоціація – динамічний тимчасовий нервовий зв’язок між двома й більше психічними явищами, а також їхніми
позначеннями в мові, який утворюється за певних умов на підставі умовного рефлексу суб’єктивного реагування на
відповідні стимули. Фактична асоціація відображає реальні зв’язки між явищами в дійсності.
Асоціативні методики. Вони ґрунтуються н а асоціаціях — уявних зв'язках між об'єктами, явищами, зумовлених
особливостями апперцепції. У психолінгвістиці найбільш розроблений метод словесних асоціацій , щ о дає змог у
з'ясувати семантичні характеристики окремих значень слів , асоціативні зв'язки між словами та їх групами .
Першими асоціативний експеримент спробував здійснити англійський психолог та антрополог Френсі с Гальтон
(1822—1911). Він обра в 75 слів , написав кожне на окремі й картці і не дивився на них кілька днів; потім по одній
 2

бра в картки і дивився на них . Ф. Гальтон відміряв час з а хронометром, починаючи від момент у фіксації зору н а
слові і закінчуючи моментом, коли прочитане слово викликало в нього дві різні думки . Він записував думки щодо
кожного слова зі списку . Відтоді це й прийом широко використовували психолог и та психіатри для вивчення
психіки особистості, законі в мислення , процесі в оволодіння мовним матеріалом тощо.
Зазвичай асоціативний експеримент проводять так : Великій кількості учасників дають перелік слів та інструкцію, я
к відповідати на кожне слово (стимул ) іншим словом (реакція). Потім підраховують частот у вияв у кожної з
реакцій . Дж . Міллер пропонував класифікувати асоціації з а таким и ознаками : контраст, подібність ,
підпорядкування , узагальнення , частин а — ціле , доповнення , егоцентризм тощо.
Індивідуальна асоціація ґрунтується на суб’єктивному 6 досвіді, особистісних переживаннях та стосунках.
Асоціативний експеримент може ґрунтуватися на будь-яких видах асоціацій.
Асоціативний експеримент є методом установлення асоціацій. Види асоціативного експерименту:вільний,
ланцюжковий, спрямований, психофізіологічний асоціативний експеримент.
 Вільний асоціативний експеримент. Умовою його проведення є відсутність обмежень на реакції .
Учасник експеримент у реагує н а стимул першим словом, яке спадає йому на думку . Таки й прийом називають
також методикою вільних асоціацій Кента — Розанова . У результат і застосування вільного асоціативного
експеримент у можуть бути створені словник и асоціативних норм, один з яких вийшов 1977 р . за редакцією О. О.
Леонтьева . Метод вільний асоціацій дає змог у вивчати мовну картин у світу , що є складовою національного
менталітет у та відображається у свідомості особистості. Це й метод також важливий для розроблення теорії та
практики навчання іноземних мов .
 Ланцюжковий асоціативний експеримент . Його учасники мають реагувати на стимул декільком а
асоціаціями : перша відповідь є асоціаціями на слово-стимул , а наступні — здебільшого асоціаціями на попередню
асоціацію. У результат і утворюється ланцюжок асоціативних реакцій . За допомогою цього метод у досліджують
мовленнєві та мисленнєві процеси . Слова асоціативного ряд у поєднуються в груп и — семантичні гнізда , обсяг і
кількість яких можуть різнитися , у середньому в асоціативному ряд у за одну хвилин у утворюється три-чотири
гнізда обсягом у п'ять-шість слів.
 Спрямований асоціативний експеримент . Він передбачає, що його учасник и мають реагувати на слово-
стимул реакціями визначеного граматичного або семантичного клас у (наприклад , лиш е іменникам и або
прикметниками у тому чи тому ступені порівняння , або лише синонімам и тощо). Результатом спрямованого
асоціативного експерименту є, наприклад, розподіл реакцій на категорії, визначення семантично ї близькості між
синонімами тощо.
 Психофізіологічний асоціативний експеримент . Йог о основою є певні фізіологічні реакції людини.
Зокрема , відомі дослідження , пов'язані з реакціям и на больові подразники , наприклад удар струму. До
психофізіологічних асоціативних експерименті в належить метод семантичної генералізації. Він ґрунтується на дії
умовних рефлексів : якщо якесь гніздо слів зв'язане асоціаціями семантичного характеру , то рефлекс, що виник на
якусь частин у цього гнізда , може бути викликаний і іншим и його частинами . Реакція , вироблена на певне слово,
може поширюватися на інші слова на основі їх семантичних зв'язків із ним.

Питання для самоконтролю та практичні завдання:

1. Якої думки дотримувався Л. Щерба стосовно використання методики експерименту для аналізу
мовних явищ?

Питання про можливість використання та про місце експерименту в лінгвістичних дослідженнях уперше поставив у
1938 р. Л. Щерба в статті «Про троякий аспект мовних явищ та про експеримент у мовознавстві». На думку вченого,
більшість лінгвістів вивчають мови подібно до того, як це відбувається з мертвими мовами: шляхом накопичення
мовного матеріалу у вигляді текстів та подальший аналіз їх. Л. Щерба вважав, що при цьому утворюються мертві
словники й граматики.

2. Які позитивні якості визначають експеримент як метод навчання?

Без експерименту в науці і в практиці, незважаючи на його складність і трудомісткість, обійтися неможливо, тому
що тільки в ретельно продуманому, правильно організованому і проведеному експерименті можна отримати
найбільш доказові результати, особливо що стосуються причинно-наслідкових залежностей.
Метою експерименту є виявлення закономірних зв'язків, тобто стійких, істотних, зв'язків між явищами і процесами.
Саме ця мета відрізняє експеримент від інших методів дослідження, які виконують функцію збору емпіричних
даних.
Виділимо особливості експерименту, як методу дослідження:
 3

В експерименті розкривається причинно-наслідковий зв'язок, тобто залежність досліджуваного явища від відомих
контрольованих умов.
Експеримент передбачає активне втручання вченого в процес дослідження, управління цим процесом тому умови
змінює сам учений.
Використання, як мінімум, двох методик вимірювання. Одна з яких вимірює умови протікання процесу, а інша
методика фіксує зміни, що відбуваються в досліджуваних об'єктах.
Необхідна наявність гіпотези, тобто припущення про характер досліджуваної зв'язку, яку повинен підтвердити або
спростувати експеримент.

3. Які класифікації методів відомі у психолінгвістичній науці? (1 пункт плана)

4. Що таке асоціація? Визначте її види.

Асоціація – динамічний тимчасовий нервовий зв’язок між двома й більше психічними явищами, а також їхніми
позначеннями в мові, який утворюється за певних умов на підставі умовного рефлексу суб’єктивного реагування на
відповідні стимули. Фактична асоціація відображає реальні зв’язки між явищами в дійсності.
Нині у психолінгвістиці існує кілька різновиді в метод у асоціативного експерименту: вільний, ланцюжковий,
спрямований, психофізіологічний асоціативний експеримент.

5. Опишіть основні етапи історії виникнення асоціативного експерименту.

Поняття асоціація виникло досить давно. Історично його пов'язують з іменами Аристотеля та Платона. Так, Платон
згадував про випадки пригадування за схожістю та суміжністю. Аристотель говорив, що образи, які виникають без
видимої зовнішньої причини, є продуктами асоціацій. Науковця вважають і творцем першої класифікації асоціацій
за подібністю, частковою послідовністю та контрастом. Така древня Аристотелівська класифікація стала основою
для наступних багаточисельних класифікацій і типологій. Протягом століть у різних філософських системах у
поняття ″асоціація″ вкладали різноманітний зміст.
Виникнення ассоціативного експерименту як методу психологічних досліджень пов’язане із розвитком асоціативної
психології. Введення у науковий обіг поняття ―асоціація‖ приписують Дж. Локку, який розумів асоціації як
―ідеї, що супроводжують одна одну‖ і протиставляв асоціативний зв’язок логічному, ―опосередкованому
закономірною і доцільною діяльністю розуму‖.
Ассоціаністи по-різному трактували природу та сутність предмету своїх розмірковувань. Так, Д. Гартлі вважав, що
асоціація це процес і результат впливу зовнішніх стимулів на органи чуттів; Д. Юм та Д. Берклі навпаки
заперечували будьякі фізіологічні основи асоціацій і вважали їх феноменами свідомості; Дж. Мілль розумів
асоціацію як комплекс або послідовність відчуттів різної модальності, а його син Дж.С. Мілль – як продукт
специфічної мозкової діяльності. З ідеями Дж.С. Мілля, а також О. Бена та Г. Спенсера пов’язують кризу в
асоціативній психології, що призвела до перегляду її предмету, – вже не асоціацій самих по собі, а активності
мозку, яка ці асоціації продукує.
Новий підхід відкрив дорогу емпіричному дослідженню асоціацій. Так, Г. Гельмгольц вивчав роль асоціації у
роботі органів чуттів, Ч. Дарвін – при поясненні механізмів емоцій, І.М. Сєченов та І.П. Павлов – у дослідженні
рефлексів. Асоціативний експеримент, наближений до сучасного розуміння методу, вперше використав Ф. Гальтон.
Він вибрав 75 слів, кожне з яких записав на окремій картці. Дивлячись на слова вчений фіксував час до моменту,
коли в нього починали з’являтись думки, зв’язані із стимулом. Він відмовився публікувати результати дослідження,
тому що, на його думку, оприлюднення цих асоціацій позбавить їх тієї яскравості і достовірності, що відкривають
сутність людської думки.
Представники суб'єктивно-ідеалістичного напряму в асоціативній психології (Д. Берклі, Д. Юм, Т. Браун)
вважали асоціації формами взаємозв'язку явищ замкненої в собі свідомості. Цей напрям розвивали А. Бен та Р.
Спенсер. Вони розробили вчення про асоціації як визначену систему психологічної науки. Воно [вчення] стало
 4

системною парадигмою, основою західноєвропейської психології у період її становлення в ролі самостійної науки.
Мали місце спроби розглянути асоціації у біологічному аспекті (еволюційному).
6. У чому, на вашу думку, полягає суть методу вільних асоціацій? Які діагностичні можливості його
використання? ( 2 пункт плана)
7. Опишіть умови і особливості ланцюжкового асоціативного експерименту. ( 2 пункт плана)
8. Що таке спрямований асоціативний експеримент? Які його переваги? ( 2 пункт плана)
9. Визначте критерії аналізу даних асоціативного експерименту.
Напрямки аналізу даних, отриманих в результаті асоціативного експерименту різняться залежно від предметного
поля дослідження. В лінгвістичних дослідженнях на перший план виходять граматичні особливості асоціацій,
тоді як в психолінгвістиці важливим є аналіз власне процесу словотворення. Когнітивна психологія звертає
увагу переважно на взаємозв’язок асоціацій, вибудовуючи структуру знань у свідомості людини. Психосемантичний
аналіз даних асоціативного експерименту передбачає реконструкцію семантичних просторів тих або інших понять.
Оскільки для психосемантичних реконструкцій окрім змістових параметрів необхідно мати їх числове значення, до
асоціативного експерименту, як правило, залучається значна кількість учасників, що уможливлює контент-аналіз
асоціацій та побудову таблиці частотного розподілу реакцій на кожен зі стимулів. Припустимо, що напередодні
президентських виборів нас цікавить сприймання студентами політиків, які балотуються на найвищу державну
посаду. Залучимо до участі в дослідженні близько сотні студентів і запропонуємо їм проасоціювати прізвища
кожного з головних кандидатів. В результаті отримаємо масив асоціацій, що розкриватимуть зміст сприймання
студентами провідних політиків. У випадку вивчення психосемантики окремої людини до асоціативного
експерименту варто вводити додаткові процедури встановлення значимості асоціацій, що дасть можливість
подальшого математичного моделювання та графічної реконструкції змісту свідомості. Так, наприклад для того,
щоб мати можливість факторизації асоціацій з метою психосемантичного аналізу особливостей сприймання
окремого студента, варто побудувати двовимірну матрицю, включити в неї прізвища політиків
10. Що розуміється під парадигматичним та синтагматичним асоціативним взаємозв’язком? Думку
обґрунтуйте
Термін „парадигматичні відношення“ був запроваджений у мовознавство Л. Ф. Єльмслєвим, який під
парадигматикою розумів мовну систему як сукупність лінгвістичних класів – парадигм, яка протиставляється
синтагматиці як синоніму поняття лінгвістичного процесу і тексту. Г. В. Степанова визначає парадигматику „як
наявні між явищами дійсності змістові зв’язки, скориговані мовою, існуючою в ній лексико-семантичною
системою”. Саме парадигматика дає можливість простежити глибинні семантичні взаємозв’язки між членами
певної парадигми. На відміну від синтагматичних, парадигматичні відношення не лінійні і не одночасні в потоці
мовлення чи тексті. Вони являють собою співвідношення між елементами мови, які об’єднуються у свідомості чи
пам’яті мовця деякими асоціаціями, пов’язують ці елементи в залежності від спільності їх форми (напр., акустичні
утворення) чи змісту, або на основі подібності того й іншого одночасно.
Для парадигматичних зв’язків властивою є також єдина смислова структура для багатозначних слів, єдність якої
забезпечується внутрішніми зв’язками між окремими значеннями багатозначного слова. Як зазначає І. В. Арнольд,
виділення різнотипних парадигм відбувається на основі спільності змісту лексико-семантичного варіанту (далі ЛСВ)
слова, яка складає сутність звучання та значення, не змінюючи лексичного значення в межах властивої йому
парадигми та системи синтаксичних зв’язків.
11. Охарактеризуйте різновиди логічного зв’язку всередині асоціативних пар.
Існує переконання, що асоціація – це психічна реальність, а її дослідження настільки важливе, наскільки важливими
є дослідження інших реальностей. Асоціативні зв'язки мають глобальний характер та інтегрують всі типи словесних
 5

та міжсловесних зв'язків. Асоціація являє собою двоелементне відношення, яке складається з трьох символів, один з
яких утворює ім'я відношення, а два інших є його аргументами.
Наприклад, І. Овчинникова виділяє 3 типи асоціативних пар, беручи за основу тип вихідної асоціативної пари:
синтагматичні (″криза – світова», ″закон – діючий»);парадигматичні (″суспільство – народ», ″документ –
паспорт»);тематичні (″мета – досягнення», ″закон – основа»). В асоціативній структурі взаємопов'язані всі
компоненти. На цій основі були сформовані два закони вербальної асоціації:
1. між елементами (словами) існує асоціативний зв'язок лише тоді, коли вони можуть бути протиставлені один
одному єдиним і недвозначним способом;
2. між елементами (словами) існує асоціативний зв'язок тоді, коли вони об'єднані на основі двох або більше
характеристик.
За словами Р. Ромметвейта, проводячи асоціативний експеримент, ми створюємо відповідний стан, що викликає
потенційні асоціації. На основі цього відзначаємо, що послідовності асоціативних реакцій відображують тимчасово
пов’язаний вибір серед цих потенційних асоціацій.
12. Дайте визначення таким поняттям: метод дослідження, експеримент, експериментальна гіпотеза, вибірка
досліджуваних.
метод дослідження – це деяка специфічна процедура, що складається з певних дій або операцій, за до ких
здобувається й обґрунтовується нове знання в науці.
експеримент (лат. ехрегіог — випробовую) — цілеспрямоване вивчення явища, яке ДОСЛІДНИК здійснює в
строго визначених умовах.
експериментальна гіпотеза - чітко сформульоване передбачення щодо особливостей перебігу психологічного
явища, яке можна емпірично перевірити, а метою експерименту є перевірка сформульованої гіпотези.
вибірка досліджуваних - це обмежена за чисельністю група об'єктів (в психології - досліджуваних, респондентів),
спеціально відібрана з генеральної сукупності для вивчення її властивостей.

13. Доберіть слова для проведення асоціативного експерименту. Самостійно проведіть вільний та
ланцюжковий експеримент самі з собою. Підготуйтеся до проведення його в аудиторії.
Вільний експеримент:
Час – можливості;
Сім’я – затишок;
Захід сонця – вогонь;
Друг – підтримка;
Осінь – краса.
Ланцюжковий експеримент:
Мама – доброта, ласка, дитинство.
Ранок – сон, емоції, університет.
Свято – веселощі, відпочинок, компанія.
Затишок – дім, свічки.
Любов – радість, турбота, пристань.