Виконала Солодун Любов

416-I група

СРВС № 1. – Укласти словник термінів експериментальної лінгвістики.

Асоціативне значення — значення, яке представлене набором слів-реакцій на

слово-стимул.

Асоціативний експеримент може ґрунтуватися на будь-яких видах асоціацій.

Асоціативний експеримент є методом установлення асоціацій.

Асоціативні методики – це методики, які ґрунтуються на асоціаціях — уявних

зв'язках між об'єктами, явищами, зумовлених особливостями апперцепції. У
психолінгвістиці найбільш розроблений метод словесних асоціацій, що дає
змогу з'ясувати семантичні характеристики окремих значень слів, асоціативні
зв'язки між словами та їх групами.

Асоціація (лат. associo — приєдную) — зв'язок між уявленнями, за якого один

факт, подія чи явище викликає інші уявлення чи спогади, зумовлені подібністю,
контрастом або суміжністю у часі чи просторі.

Вибірка досліджуваних - це обмежена за чисельністю група об'єктів (в

психології - досліджуваних, респондентів), спеціально відібрана з генеральної
сукупності для вивчення її властивостей.

Вільний асоціативний експеримент. Умовою його проведення є відсутність

обмежень на реакції. Учасник експерименту реагує на стимул першим словом,
яке спадає йому на думку . Такий прийом називають також методикою вільних
асоціацій Кента — Розанова . Метод вільний асоціацій дає змогу вивчати мовну
картину світу , що є складовою національного менталітету та відображається у
свідомості особистості. Цей метод також важливий для розроблення теорії та
практики навчання іноземних мов.

Експеримент (лат. ехрегіог — випробовую) — цілеспрямоване вивчення

явища, яке дослідник здійснює в строго визначених умовах.

Експериментальна гіпотеза - чітко сформульоване передбачення щодо

особливостей перебігу психологічного явища, яке можна емпірично перевірити,
а метою експерименту є перевірка сформульованої гіпотези.
Експериментальні непрямі методики — психолінгвістичні методики,
застосування яких веде до опосередкованих висновків, що демонструють
зв'язки між різними якостями одних і тих самих психічних процесів і зв'язки
між якостями різних психічних процесів.

Експериментальні прямі методики — психолінгвістичні методики, які

передбачають, що зміни, які є наслідком експерименту, безпосередньо
відображають досліджуваний феномен.

Ланцюжковий асоціативний експеримент. Його учасники мають реагувати

на стимул декількома асоціаціями: перша відповідь є асоціаціями на слово-
стимул, а наступні — здебільшого асоціаціями на попередню асоціацію. У
результаті утворюється ланцюжок асоціативних реакцій. За допомогою цього
методу досліджують мовленнєві та мисленнєві процеси . Слова асоціативного
ряд у поєднуються в групи — семантичні гнізда, обсяг і кількість яких можуть
різнитися, у середньому в асоціативному ряду за одну хвилину утворюється
три-чотири гнізда обсягом у п'ять-шість слів.

Лінгвістичний експеримент - це експеримент, який досліджує і «розкриває»

мовне чуття випробуваного шляхом перевірки істинності («верифікації) мовних
або функціонально-мовних моделей.

Метод дослідження – це деяка специфічна процедура, що складається з певних

дій або операцій, за допомогою яких здобувається й обґрунтовується нове
знання в науці.

Метод класифікації (у психолінгвістиці його вперше застосував Дж . Міллер)

– це метод, який полягає в тому, що учасникам експерименту пропонують
класифікувати певні слова за групами.
Методика завершення речень – це методика, яка полягає в тому, що
учасникам експерименту пропонують завершити речення (усно чи письмово).
Це дає змог у досліджувати процес и синтаксичного організування мовлення та
різни х варіанті в мовних конструкцій.
Методика експерименту - це сукупність положень, що визначають постановку
й послідовність виконання досліджень.
Методика компонентного аналізу – це методика,  яка передбачає , що
значення слів можна розкласти на компоненти і при цьому знайти параметри їх
спільності.
Методика семантичної взаємодії (її запропонува в Ч . Осгуд) - з'ясування
правил семантичної сполучуваності слів у мовленні. Учасники експерименту
мають оцінити фрази за критеріями доречності, прийнятності, аномальності, що
дає змогу виявити їх значущість у мовленнєвій поведінці та мовленнєвій
свідомості.
Методики семантичного шкалування – це методики, у яких учасник
експеримент у має розташувати об'єкт дослідження (у психолінгвістиці —
слово) на градуйованій шкалі відповідно до власної суб'єктивної оцінки його
значення.

Парадигматичні відношення - мовна система як сукупність лінгвістичних

класів – парадигм, яка протиставляється синтагматиці як синоніму поняття
лінгвістичного процесу і тексту. Вони являють собою співвідношення між
елементами мови, які об’єднуються у свідомості чи пам’яті мовця деякими
асоціаціями, пов’язують ці елементи в залежності від спільності їх форми
(напр., акустичні утворення) чи змісту, або на основі подібності того й іншого
одночасно.

Прямі експериментальні методики  - це методики, що  передбачають зміни,

які є наслідком експерименту, безпосередньо відображають досліджуваний
феномен. До них належать методики семантичного шкалування, семантичної
взаємодії, доповнення, завершення речень та різноманітні асоціативні методики
.

Психофізіологічний асоціативний експеримент. Його основою є певні

фізіологічні реакції людини. Зокрема, відомі дослідження, пов'язані з реакціями
на больові подразники, наприклад удар струму. До психофізіологічних
асоціативних експериментів належить метод семантичної генералізації. Він
ґрунтується на дії умовних рефлексів: якщо якесь гніздо слів зв'язане
асоціаціями семантичного характеру, то рефлекс, що виник на якусь частину
цього гнізда, може бути викликаний і іншими його частинами. Реакція,
вироблена на певне слово, може поширюватися на інші слова на основі їх
семантичних зв'язків із ним.

Спрямований асоціативний експеримент. Він передбачає, що його учасники

мають реагувати на слово-стимул реакціями визначеного граматичного або
семантичного класу (наприклад , лише іменниками або прикметниками у тому
чи тому ступені порівняння, або лише синонімами тощо). Результатом
спрямованого асоціативного експерименту є, наприклад, розподіл реакцій на
категорії, визначення семантично ї близькості між синонімами тощо.

Формувальний експеримент - це експеримент, суть якого полягає в

дослідженні не функціонування мовної здатності у мовленнєві й діяльності, а
формування цієї здатності.