ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 5

ТЕМА: ФУНКЦІОНАЛЬНА АСИМЕТРІЯ МОЗКУ І

КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ.
МЕТА: - здійснити методолого - теоретичний аналіз функціональної
асиметрії мозку і комунікативної компетентності;
- формувати навички аналітичної діяльності магістрантів, наукового
мислення та мовлення.
ОБГОВОРЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ (дати письмову
відповідь на всі запитання):
1. Розкрийте погляд на функціональну асиметрію мозку з
позиції сучасних досліджень і концепцій.
2. Охарактеризуйте взаємозв’язок психічних процесів з
функціональною асиметрією.
3. Розкрийте особливості функціональної асиметрії мозку в
антропогенезі, філогенезі та онтогенезі.
4. Охарактеризуйте особливості латералізації функцій півкуль
головного мозку в онтогенезі.
5. Розкрийте суть методу унілатерального електросудомного
шоку.
6. Дайте характеристику мовним функціям якими управляє
кожна із півкуль мозку.
7. Охарактеризуйте специфіку ліво- і правопівкульної стратегії
обробки одержуваної інформації.
8. Охарактеризуйте ліво- і правопівкульну граматику.

Функціональна асиметрія з позицій сучасних досліджень і концепцій

Функціональна асиметрія мозку - це складна властивість можу що

відображає розходження в розподілі нервово-психічних функц муж
правою і лівою півкулями. Формування і розвиток цього розпо лу
відбувається в ранньому віці під впливом комплексу біологічних та
соціокультурних факторів. Функціональна асиметрія півкуль с одн з
причин існування у людини певної структури психіки

Функціональна асиметрія півкуль головного мозку - була відкр та в

ХІХ ст., але лише в середині ХХ ст. нейрофізіологія і нейросе міотика
дізналися набагато більше про відмінності у функціонуван швкуль.
1
З давніх-давен явище право і ліворукості розглядалося як інд
відуальний прояв право- чи лівобічності, під яким малося на ува
відповідальність за всі функції переважно одного боку тіла. Поча ток
цьому баченню поклали Р. Хемфрі (G.Humphrey, 1861), Дж. Ле
Основна пошце між таку ми визначається не стільки особл постами
використання информаци (вербальна чи образна), ск способами и
организаци, характером и переробки, тобто типом мис-

Обиди макул функціонують у взаємозв'язку. Функцональн Тасиметрія

притаманна тільки людии, генозумовлена, передасться у спадок, але
остаточно формується в процесі стлкування в залежно від переважання
функціонування правої чи лівої півкулі впливає на испиидуально-
психологічні характеристики особистості. Так, для л (вотикульню
мистичих (логічний тип) людей оптимістичність і само- списть Вони
легко вступають у контакт з іншими людьми, в роботі o більш
покладаються на розрахунки, ніж на інтуіцію, до інфор Маці з офитних
джерел довіра більша, ніж до власних вражень. Для ших людей краще
працювати там, де с потреба в логічному мислення математика,
викладач природничих наук, конструктор, організатор ви робництва,
програміст, плот, водій тощо.

Правотівкульно мислячих (художній тип) характеризус нахил до

певного песимізму, вони більш покладаються на власні почуття, ніж на
лопчний аналіз подій, що не завжди на користь справі. Ці люди te дуже
товариські, але можуть продуктивно працювати навіть у неспри-
ятливих умовах (шум, розваги, гуркіт, тощо). Іх чекас успіх у галузях
діяльності, де переважае образне мислення: художник, архітектор, ак-

тор, лікар, вихователь тощо Якщо у людей однаково виявляються

обидва типи мислення, то відкривається широкий спектр діяльності:
поєднання послідовності в роботі, водночас, образне, цілісне, швидке
прийняття подій, ретельне обмірковування своїх вчинків, особливо в
екстремальних ситуаціях. Більша частина людства - праворукі й лише
5-12% с ліворукими

2
Але варто пам'ятати, що й праворукі та ліворукі — це не однорідні
групи. Серед них виділяють; - сильно ліворуких (лівші, тобто, тих в
кого ведучими с ліва рука, нога, та в яких спостерігається лівобічна
сенсорна асиметрія);

- ліворуких (в яких ведучою с ліва рука, а решта компонентів ла-

терального профілю мають правобічну асиметрію); - амбидекстрів (в

яких не виражена функціональна асиметрія, тоб- то немає домінуючої
руки, ноги, та не виявлено сенсорної асиметрії; гак люди добре
володіють як лівою, так і правою рукою) - ними часто стають перевчені
лівші

- праворуких (людей з правою мануальною асиметрию, ними спи

Диипениями сенсорної асиметри та асиметри mir) - сильно праворуких
(прави, які мають правобічний латер В созьтати численних иск от
достають змо-

ильності праворуких та ліворуких. 1 функиональна амбілатеральнсть У

правиш мас місне вираз ний асиметричний по церебрального
міжшкульного забезпечення психічних функций. У дини мозкова
міжкулька организация пси но носит набуває більш симетричного,
амбилатерального, більш дифузного и водночас, менш упорядкованого
характеру При цьому вони патроть собою (на відміну від правия)
гетерогенну, низкопро нозовану групу Тільки у лівш у дорослому ви
зустрічається двосто (в обох шикулях) представленість якого-небудь
психологічного фактора. Це багато в чому и визначає одну з базових
передумов х го компенсаторного потенціалу

2 Дифузисть і відносна роз'еднаність У л видозмность и

мутриьотакульна організація психічних процесі У практ вона
характеризується досить твердою стввіднесеністю конкретних
психолопчних ланок, факторів з конкретною зоною передних або за- в
мозку. Але тут ми маємо справу з внутрішньопакуль По
функциональнюю недиференційованістю, дифузністю Іншими
словами, певна зона мозку, що незмінно актуалізує в правши свi cne-
цифний внесок у протікання відповідної психічної функції, у лівші
3
може бути пов'язана з абсолютно ишим фактором. Наприклад, скро- не
можна області можуть не включатися у забезпечення мовленнсвої
діяльності, надаючи це (повністю або частково) іншим зонам мозку
Одночасно вони можуть проявляти свою активність у тій області пси-
хічної діяльності, з якою ніколи не асоціюються у правші

3. Автономія гемісфер мозку. Винятковою рисою с тенденція

до відносної функціональної роз'єднаності, автономії правої й лівої

пакуль мозку. Відносна функціональна автономія півкуль мозку від

биться на поряд з вже зазначеними характеристиками функціо-
нальною міжпівкульою амбілатеральністю, недиференційованістю та

внутрівкульною дифузністю. 4. Недостатня Диференційованість

підкірково-кових мозв'язків. Унікальною характеристикою мозкового
забезпечення

псночної діяльності лівші с специфічна саме для них карта за

функціонують, як правило, у нас бальна активність підкірки
пивариантно призводить до меншої акти пост кори (насамперед и
лобових відділів) і навпаки. У лівш мож спостерняться досить часта
картина одноразово схронно меност подкіркових і кіркових систем
мозку в забезпечення того або

питого психичного акту Будучи за филогенетичним віком більш

давньою, ніж ліва, пра на к функцюнус за принципом безпосереднього
почутого тісного відображення дійсності. Для того, щоб права шакуля
функ топувала, вона повинна зіткнутися з дійсністю безпосередньо (по

чуттско) Е Голдберг у монографи «Керуючий мозок» характеризу

смодно такуль мозку як стввідношення новизни й «рутини». В
прийшов до висновку, що права півкуля відповідає за когнітивну (п.
навальну) новизну, а ліва - за когнитивну «рутину». Інакше кажучи все,
із чим стикається людина вперше, сприймається правою півкулею
можу, а все му с пера ставаабанням лівої й зберію еться там у впляді
якихось паттернів (типових моделей).
4
 Домінування пакуль зазвичай визначас найбільш розвинену об- ласть
психічного - так, у правотівкульних краще розвинені емоцій итуція, у
лівопівкульних сприймання й мислення. Дуже заманли- во зв'язати цю
думку з відомими психофізичними характеристиками ліворуких людей
- підвищеною лабільністю, емоційною чутливістю, високим творчим
потенціалом, прагненням до нестандартних ситуа- ци - -

Деякі дослідники доводять зв'язок правої півкулі з несвідомим у психіш

людини. На користь цього висновку свідчить цілий ряд спо- стережень
за поведінкою осіб, що перенесли операцію розділення пів- куль. Так,
коли одному з таких випробуваних потрібно було з'явитися на чергове
психологічне обстеження, він із здивуванням виявив, що ніяк не може
одягнутися його права рука, пов'язана з «свідомою» л- вою півкулею,
застібала гудзики на жакеті, а ліва рука, пов'язана із правою півкулею,
розстібала їх. Пояснити цей факт можна тільки як прояв
неусвідомленого бажання уникнути обстеження.

Встановлене також переважання системи модальності у людей з різною

функцональною організацією: так, лівопівкульні найчастіше візуалами
(тобто, сприймають інформація за допомогою зорового
Нейропсихолінгвістика аниматора та кинестетиками (нюхове, тактильн,
м'язове, смакове

а правотикулып кудалами (слухове сприйманн Переробка информаци

правопівкульних відбувається спонтанно, и костта мистело Нони
мислять інсайтами, при чому не можуть по- исти ЖКИМ ЧИНОм
знайшлИ ВІДПОВідь. І хоча такий підхід до мис ження може здатися
невірним і перашональним та його результати вражають точністю і
доцільністю Як показали дослідження творчий процес потребує від
правопи

кузних людей менших психофілологічних затрат і відбувається на

високому рівні додаткової активаци мозку.

Ліва півкуля не лише відповідае за полетние конвергеннис Мис менш

дена, прогнозування подій та висуваше потез, в ви представлен
5
Дискретна модель світу, розбита на окремі елементи. В семантичній а
півкулі зберігається сощальна система значимостей. Нато- хасть
Касться, що права півкуля відповіІДАЄ За Ситетичну, симуль- танну
(одночасну) дольшсть мозку. Вона мас справу не з фігурою. а з фоном,
не з центром уваги, а з периферію. Таким чином, права шакули
забезпечує не концентрацию, а розподіл уваги Ліва твкуля більшою
мірою оріентована на прогнозування май- - на взаемодно з досвідом та
актуальними по- булах станів, а права

Ліва півкуля більш активна під час виникнення мотивації щодо

наближення до об'екта, а права в разі мотивації на уникнення (вте- чу)

В цілому, права півкуля с переважно сприймаючою (перцептив -

ною), а ліка-виконавчою

В ході багатьох досліджень вчені зробили висновки щодо зв'язку

позитивних емоцій з лівою півкулею, а негативних із правою. За
даними Х. Терцип і К. Цекотто, «вимикання» за допомогою барбіту- ра
одні з півкуль дало такі результати при дії на праву півкулю
спостерігався ейфорично-маніакальний стан, а при дії правої півкулі –
депресивний. Цей факт підтверджують дані ряду авторів (К. Клейст, В
Лебединський, С. Бабенкова, А. Купалапте). При ураженні правої
півкулі у хворих спостерігається ейфорія, пустотливість, безтактність,
неадекватность

В. Небаліцин вважав нейрофізіологічним субстратом загальної

активності та емоційності лобні долі кори великих півкуль. При ура-
женні лобних ділянок знак емоційного порушення (зрушення в бік ей-
форичної реакції) не залежить від сторони ураження. А при ураженні
скроневих ділянок відмічаються депресиви переживання з ви

- страх, жах (О. Чупріков, 1979)

страждання, при чому ураження лівої лобної долі супроводжується

6
Старобини Мічиганського унверситету зіставили показни «рукост» з
показниками темпераменту и виявили перевагу в несть ких показників,
як гнів (емошина нестриманість), страх ( кокий рівень, самоконтролю,
знижений фон настрою, комфор (пасивне прийняття існуючого порядку
речей), совісність, боять естетична вразливість, чуттєвість, підвищений
рівень трив В одному з досліджень. (в якому брали участь чоловіки
моло віку) було виявлено зростання негативних емоційно-оценочних
харак теристик в міру посилення ознак правопівкульного домінування,
що було розциене як знижены толерантность до емоційного стресу

пресивними переживаниями, а лівої

Використовуючи в якості показника пробу «перехрест рук В. Москвін

на основі психодіагностичного тесту Л.Т. Ямпольського - у чоловіків з
правим показником проби підвищені показники 33 шкалами
«розгальмованість», «подразникова слабкість», «загальц

активність», «комунікабельність», «тривожність», «паранойяльність

«апохондрія», «фобії»; -у чоловіків з лівим показником проби - за
шкалами «підозрі ливість», «шизоідність», «гіпотимія», «інтрапсихічна
дезорганізація», «конформність», «совісливість», «сенситивність».

При лікуванні хворих методом ФІЛАТ (фізіотерапія латераль- на) -

латеральна (через руку) субсенсорна електростимуляц снювався
активізуючий вплив на одну з півкуль. Стимуляція лівої па- кулі
призводить до підвищення психічної активності (можливі навіть
прояви ейфорії), психомоторного пожвавлення, а стимуляція правої

проявляються у вигляді релаксації, заспокоєння, розслабленості

Педагоги та психологи в свою чергу виділяють ряд наступних
особливостей емоційної сфери ліворуких:

підвищена емоційна чутливість; високий рівень креативності;

яскраво виражені здібності до оригінальної художньої творчост

Дратівливість й вразливість; схильність до різних страхів (боязкість);
низький
7
рівень самоконтролю; знижений емоційний фон (переважання поганого
настрою

7 огледу на це, варто звернути увагу на деяку специфность Жан Л ТА їх

різноманітність Проте не може бути не лише субанието емоциної
сфери, а й свідченням образност (у випадку правошкульно асиметри) та
конкретност (у випадку лівошкульн

асиметри) мислення

Люди, що часто переживають позитивни смощи, можуть так само 270

ALE и негативни емоци Toбто, позитиви і не ИБН смог МОЖУТЬ
БУТИ незалежними факторами, а не протилежними полюсами

одного параметру

В будь-якому рат коралли мас потешал позитивної й не- Во снерги

Каталізатором для виходу шет енерги с умови серед окиша, у яких
існує конкретна особистість. Некомфорти або навіть негати умови
сошуму провокують у лівий сплеск негативної енер Людина може
стати неконтрольованою, а при частому повторestin стресогенного
впливу або при великій його тривалості в "e пере- рости в стика
негативні якості особистості або схильності до різних патологи. Проте
у більшості випадків, завдяки високій гнучкост моз- кових структур,
можливі негативні наслідки зводяться до минимуму, забезпечуючи тим
самим успішну адаптацію.

Ліво- і правопівкульна стратегія обробки інформації Детальну картину

про функціонування півкуль показали експе- рименти з виключенням
однієї з півкуль тд впливом електросудомно- го шоку. Ці експерименти
проводилися під керівництвом Л. Балонова в Ленінграді в 1970-і р.
Створюючи штучну однопівкульку афазію, за допомогою простого
опитування (людина з відключеною півкулею може розмовляти) вчені
встановили наступні відмінності в тому, що стосується виробництва
мовлення.

8
При пригніченні домінантної лівої півкулі мовлення зазнае на- ступ
зміни кількість слів зменшується; висловлювання в цілому ко- ротшас;
синтаксис спрощується; зменшується кількість формально-
граматичних слів і збільшується кількість повнозначних слів; при
цьому іменники і прикметники домінують над дієсловами та займен-
никами - тобто лексика правої півкулі більш предметна, менш кон-
цетуальна; загострене сприйняття конкретних явищ і предметів 30-
внішнього світу.
лежне кількість слів і довжина висловлювання збільшуються (л прот
Коли ж приличена права півкуля, то Да сте балакучою), при цьому
абстрактна лексика превалю відбуваються щось

конкретною, а граматнгол формальни слова над повнозоми К сивосться

тенденция до рубрификаци

, до накладення абстрактник к ми словами, якщо права недоминантна

такуля сприймає о сифілійних схем на зовнішній світ. вищий світ з
усіма його фарбами і звуками, то ліва півкуля одягаr e спринт в
граматична та логічні форми. Права півкуля нас обра

для мислены два мислить Цікаво, що людина з пригніченою

домінантною лівою кул , а людина з пригніченою правою х

веде себе як реаліст-сангвінік аутист шилд Ю. Лотман висловив потезу,

відповідно до якої людина своло тонус в напрямі збільшення функцій
лівої півкулі, оскільки неро немість ліво і розвиненість правої
характерна для дітей і трад племен, а також для вищих тварин, думка ж
лівої півкулі нагадує дум. ка геніального супертеоретика. Образно
кажучи, людство сколючо-

нус від міфу до логосу Проведені досліди і багаторічні спостереження

за моклеиновою поведінкою в ході проведення електросудомної терапії
(ECT) доЗВОЛИ- ли петербурзьким нейропсихолити мухнути загальну
картину мон- ленневої поведінки в аспекті функціональної асиметрії
мозку (Л. Ба- донов, В. Деглин 1976; В. Деглин, Л. Балонов, И.
Долинина 1983)

9
У разі, коли прашое одна права твкуля мозку (ліва пригнічене).
втрачається здатність до породження і розуміння мовлення. Після того,
i як пригнічення розсіюється, на перший план виступають більш тон- кі
мовленнєві особливості. Знижується мовленнєва активність і мов
леннева увага. Зменшується обсяг короткочасної словесної пам'ят
Ускладнюється розуміння мовлення, що, по-перше, обумовлено по-
рушенням класифікації звуків мовлення на підставі диференціальних
ознак фонем, по-друге, втратою мовних статистичних узагальнень яка
дозволяє спиратися для розуміння на мовленневий контекст.

Зменшується кількість слів у висловлюваннях, зникають складна

синтаксичні конструкції. Зменшується число службових слів; серед

знаменних слів відбувається перерозподіл: зменшується кількість ді-
сслів і займенників, збільшується число іменників і прикметників При
пригніченні лівої півкулі поліпшується слухове сприйнятт
немовленнєвого характеру (наприклад, погіршується музичний слух)
Крім того загострюється сприйняття предметів і явищ обективного

На глибокому пригнічені правої швкулі, коли працюс А макуля,

спришиття мовлення і класне мовлення можуть збepiranicа Бельше
того, відзначається поліпшення деяких форм моклениво дальность
(краще розщзнаеться мовлення на звуково- му 1 лексичному рівнях,
простае мовленнска активність). При му з'являться багатомовність і
навіть балакучість Підвищення рівня мовленнского сприйняття
спостериасться

повідношенню до звуків мовлених. При цьому різко змен шуться

рівень сприйняття так званих супрасегментних фонетичних параметрів
(до них насамперед належить інтонація) Випробуваний помисло
втрачає здатність сприйняття «фонетичного портрета» спів- розмова:
кры того, що ви не може розрізнити жіноче та чоловіче, лижче доросле
мовленнями перестае визнавати знайомих людей по індивідуальнай
манері говорити, не розуміє емоційне забарвленnte висловлювання, не
уловлює відношення того что говорить до пред- мета мовлення
(наприклад, не розуми іронії). Це призводить до не- можливості
розуміння комунікативного наміру партнера мовленнєвої
10
кому Крім описаних особливостей, необхідно вказати і на погіршення
при пригніченні правої півкулі сприйняття позамовного об'ективного
сапу. Різко погіршується предметне і музичне сприйняття, знижуст ся
ршень образно пам'ять (сприйнятія і фіксація в пам'яті конкретних
предметів і явищ зовнішнього світу стають розпливчастими).
Проведене дослідження дозволило вченим зробити ряд

припущень

Ліва півкуля володіє значним обсягом можливостей мовного

оформления думки. До їх числа потрібно віднести і фонологічну сис-
тему, і морфологічний механізм словозміни і словотворення, і спосо-
би синтаксичного структурування. У розпорядженні лівої півкулі зна-
ходиться лексика, необхідна для створення складних висловлювань: ді
слова, службові слова. Функці лівої півкулі пов'язані з абстрак- тним
мисленням, логічними операціями по виведенню нового знания. Однак
у неї немає предметності «Фарби позамовного зовнішнього світу у
висловлюваннях лівої півкулі тьмяніють і втрачаються, їх за- міщають
мовні моделі світу. У своїх крайніх проявах висловлювання лівої
півкулі зводяться або до чисто мовним маніпуляцій над слово-
формами, або до абстрактних, нерідко тривіальних і беззмістовних
схем» [42, с 37] Лівотакульте мовлення дуже часто демонструє те

Багато поколінь нейропсихологів, фізіологів, афазіологів

вся на переконання, що права півкуля не має відношення до мо

асты. Дага, представлені раніше, істотно змінюють, таке под

Результати багаторічних досліджень вчених петербурзької школи н

Пролінгвістики дозволяють визначити місце правої півкулі в ре

що в психолингвистни отримало назву «мовлення без мислення, тоб то

дискурс, побудова якого максимально автоматизоване 1 Найбольш
цікаві й нетривалый висновки, що характеризують На основі добре
11
 сформованих синтагматинних асоцаци. роль право піску і в
молтенискій діяльності, а точніше й долі в летневому мислен будуться

По-перше, права півкуля врівноважує діяльність сусіда, нала

гальмуючої дії на ліву півкулю, знижуючи и надмірну активність Права
твкуля безпосередньо бере участь в мовленный кльност. Вона робить
аналіз інтонаційної виразност мовлення, що сприймається, контролює
інтонацію власного дискурсу. Вона з фонетичними характеристиками
висловлювання, які роблять мов дения недивідуальним, що несе в собі
авторське ставлення до преди та повідомлення. Тут же здійснюється
виділення рематичної частин висловлювання працо

комунікативної компетенті людини.

Права півкуля відповідає за наповнення висловлювання конкрет ним

предметним змістом. У прагмалінгвістиці співвіднесеність них значень
і реальної дійсності отримало термінологічне позначен ня - референція.
Функції референції бере на себе саме права півкуля Тому саме тут
знаходяться займенники (особливо, вказівні - той, цей), прислівники
(там, тут, туди, тут), частки (он, ось) та ін. У правій таку лі
зароджуються думка, яка існує у вигляді системи образів, гешталь- тів.
Це те, що І. Жинкін називав універсальним предметним кодом
«Языковые и неязыковые функции каждого полушария тесно между
собой увязаны. Порождение и восприятие речи происходит с учас тием
физиологических механизмов обоих полушарий. Причем эти
механизмы обеспечивают разные стороны речевой деятельности, а не
дублируют друг друга. Правое полушарие не только осуществляет
рецепшно внешнего мира и строит чувственный образ, иконическую
модель мира, но и включает этот образ в цепь речевых процессов. Ле-
вое полушарие не только владеет совершенным аппаратом для комму-
никации - системой естественного языка, но благодаря этой системе

способно к абстрагированно, способно к построению рациональной модели

мира Элиминирование любого механизма - как право-, так и
левополушарного приводит к грубой неполноценности речевой и
мыслительной деятельности, однако сами дефекты при этом глубоко 103

12
рия [42, c 41] Доповнюючи результати

спостережень американських нейроп- сихолингвистів, дані отримані

петербурзькими вченими, прояснюють уявлення про те, як мозок керує
мовленнсвої діяльпстю і вер- балним мисленням, на якому грунтується
ця діяльнсть Багаторічн дослан переконливо показали, що обидві
півкулі впливають на по- будову комуникаци і що кожна вносить у цей
процес свою, тільки й

Дані нейролінгвістики дозволили говорити про те, що різі півку-

властиву, лепту л обробляють інформацію різним способом.
Підтвердженням цьому служать результати досліджень Джеррі Леві та
и колег. Вони провели серию експериментів, учасниками яких стали
випробовувані з розще-

пленим мозком

Перші досліди полягали в тому, що випробовуваних просили ви- брати

правою чи лівою рукою невеликі дерев'ян предмети відповід- но з
двовимірними зображеннями цих предметів. Ліва рука завжди
справлялася із завданням значно краще. Проте найцікавіше полягало не
в цьому: Спостереження за учасниками експерименту виявили, що
кули для вирішення поставленої проблеми застосовували ру стратегию.
Права рука (ліва півкуля) легше справлялася з діями, які можна було
легко описати словами, але важко розрізняти візуально Успішність дій
лівої руки (правої півкулі) визначалася діаметрально протилежними
характеристиками; вона легше справлялася із завдан- нями, в яких
головну роль відігравало візуальне уподібнення пред- мета і
зображення.

Більш складний експеримент полягав у тому, щоб різні півкулі

підбирали картинки за змістом. При цьому пропонувалися на вибір.
наприклад, до торта на тарілц капелюх з полями (візуальна схо- жість) і
ніж з вилкою (подібність за змістом). Ліва півкуля прагнула з'еднати
зображення на основі смислової подібності, права - просто об'єднувало
зовні схожі зображення. На рис. 3.1 зображено процедура проведення
експерименту [95, с. 83].
13
 На основі дослідів Леві зробила висновок, що обробка інформац в лый
макул зайсносться за допомогою аналізу, права ж обробляс інформацію
холістично, не розчленовуючи п. Аналітичний спосіб більше підходить
для використання знаків нашональної мови Саме тому мовленнсы
функції локалізуються в лівій півкулі. Правд півкуля у своїй роботі
використовує невербальні, образні Вирішенню подібних проблем було
присвячено дослідження п тербурзьких нейролінгвістів Т. Чернігівської
і В. Дегліна. Завданн яке ставили перед собою вчені, полягала у
відповіді на питання про роль правої і лівої півкуль у когнітивно-
мовленевій діяльності центрі уваги були два найважливіших феномена
мовленнсвого мис лення: метафори та ідіоми, з одного боку, і
силогізми -з іншого. компоненти

Метафора будуться на основі багатозначності слів, полісемії - явище,

яке св усіх мовах. Без здатності до створення переносних зна- чень
мова потребувала би величезної пам'яті для гігантського обсягу слів.
Перенесення значень з відомого на невідоме (що описуються).
встановления подоб с для людини природною розумовою операцією,

одним із способів засвоєння нової інформації. У цьому зв'язку значний

інтерес представляє дослідження здат

ності до розуміння метафоричних значень дітьми різного віку.

Дослідження Т. Чернігівської і В. Дегліна було проведено в с
хіатричній клініці, де в якості піддослідних виступали хворі, які про-
лікування унилатеральними електросудомними припадка- Аного
хворого чергувалися право- лівостороні пропелури. що доволЕго
зіставити ефекти пригнічения правої і лівої півкуль
В експеримент використовувалися набори фраз, де були пред

3 метафоричним або плюматичним значениям.

2 Речення, де словосполучение позбавлялося метафоричного або ке
оматичного сенсу. 3. Речения, синонімічне за змістом першому. По-
кажемо на прикладах. Метафори

1 1. Роки проходять мимо 2. Машини проїжджають поку

14
3. Людина стаpic 11. 1. Біжать струмки

2. Дин біжать і школи 3. Вода тече з горн

III. 1. Горить

2. Горить будинок 3 Сходить сонце.

Ідіоми 1 1. Лізти в пляшку

2. Лізи у вікно. 3. Сильна людина. Суть експерименту полягала в тому,

що випробуваному пропо-

3. Сердитися. 11. 1. Дірява голова.

2. Дірява сукня.

3. Погана пам'ять. III 1 Сталеві нерви

2 Сталеві рейки.

нувалося прочитати три картки, після чого він повинен був покласти

разом картки, які, на його думку, підходять один до одного. «Правиль-

ними вважалися відповіді, коли разом виявлялися метафори / ідіоми

та іх інтерпретація («Горить Схід» «Сходить сонце»), «формальни-

Миколи об'еднувалися формально подібні фрази («Горить Схід -
«Горить будиною»), безглуздими вважалися відповіді типу «Горить бу-
динок»-«Сходить сонце». Результати дослідження показали, що ліва і
права півкулі по-

різному вирішують поставлені завдання. Почнемо з експериментів на

интерпретацию вдо
Лева таку я набагато частіше, ніж у нормі (контроль) з чим прока таку
да користувалася формальним принципом розшифровки користуючись
15
на по-елементний склад фраз. При цьому вона дуж часто нас безглузді
интерпретаци Права півкуля при интерпретапи ом жодного разу не
видала безглуздо відповіді. Більше того, в интерпретацій права півкуля
видала навіть більше, ніж у контр му тест, коли працюкали обиды
пакул одночасно

Таким чином, у розуміни дім роль правої півкулі, поза сумнівів, ведуча.
Права півкуля дійсно знае, пам'ята ідіоми. М шакули, функтонуючи
ізольовано, не може дешифрувати зміст клипованных конструкций
Вона намагається користуватися властив ми формально-мовними
навичками і зазнає невдачі.

Метафори, на відміну від ідіом, все-таки піддаються розшифр ш, тому

липа швкуля у вирішені завдань на нетерпретацию метаф якось
интерпретує іх і розуміє. Однак лінгвістичних можливостей во пакуль в
цьому випадку виявляється недостатньо, що призводить до значного
числа формальних і навіть безглуздих відповідей. Пр - макуля з
виконаним завдання справляється значно краще. При шим ВОНА, ЯК
впливае з бесіди з хворим, часто метафору не розум може
інтерпретувати усно), але Фрази підбирає правильно. Ви Враження, що
правий мозок виробляє аналіз не по-елементно лому, гештальтно

Таким чином, результати експерименту дозволяють зробити сновок, що

для розуміння метафор та ідіом головна роль належит правій півкул
Особливо це яскраво проявляється у ставленн які представляють собою
нероздільні, клішовані посднання, Друга частина експерименту була
спрямована на виявлення особ -

бливостей відносини кожної півкулі до основи логічного мисленнц-

силогізмів

Силогізм - умовивід, в якому з двох категоричних суджень (то5- то

речень, що містять знання про належність чи неналежність оз
предмету, незалежно від будь-яких умов, наприклад: «Гриб с споро-
вою рослиною». «Кити не с рибами») виходить трете судження званий
висновок Якщо вихідні судження силогізму істинні, то за умо ви
16
дотримання відповідних правил силогізму, в результаті умовиводу
виходить істинний висновок. Класичний силогізм:

Ситогам складається з трьох суджень у першому міститься гальне

правило, у другому - наводиться конкретний випадок, у тре- - дасться
висновок. Перше судження

силкою, друге - меншою посилкою, трете висновком силому Заапасть

вирішувати силогістичне завдання неодноразово ви- користовувалася
як прийом тестування інтелектуальних зубностей дей Традициино
вважається, що вона лежить в основ понятиного мислення, яке
відрізняє науковий тип знання від «комплексного знання, характерного
для дітей та представників тралишиних куль- називається більшою по-

Typ експерименти. Кожному випробуваному в умовах пригніченої лівої

або право (а також в умовах нормальної роботи обох півкуль) півкулі
пред являлися 10 карток з надрукованими на них силогістичними за-
вданнями, яка закичувалися питанням. 1. Наведемо приклади завдань.
У всіх річках, де ставлять мереж

водиться риба

На річці Нева ставлять мережі. Водиться в Неві риба чи ні?

2. Всі дорогоцінні метали не іржавіють

Молібден - дорогоцінний метал. - Іржавіє молібден чи ні?

3. Кожен художник вміє намалювати зайця. Дюрер-художник.

Вміє Дюрер намалювати зайця чи ні?

4. Влітку на широті Ленінграда білі ночі. Місто Приморськ знаходиться

на цій широт.

Влітку в Приморську білі ночі чи

17
Крім відповіді на питання завдання, випробуваного просили по-
яснити, на підставі чого був зроблений той чи інший висновок Ко-
ментар учасників експерименту дозволяв робити висновок про те, як
вирішувалося завдання: теоретичним способом (коли зіставляється
велика і мала посилка), емпірично (на основі життевого досвіду або
його відсутності). Самі завдання представляли два типи силогізмів:
<<абстрактні» (не припускають емпіричних знань, типу завдання про
молібден) і «конкретні» (для відповіді тут міг бути притягнутий жит-
товий досвід, типу завдання про Неву).

Аналіз отриманих результатів показав, що ліва півкуля в 95%

підходить до вирішення силогізмів теоретично, в 5% - см-
трично. Силогами вирішуються без труднощів з однозначним
ментарем: «Якщо тут написано, що кожен художник вміє намалюв
зайци а Дюрер — художник, значить він вміє малювати зайця». Пр
тикули до вирішення завдань підходила накше. Лише в 69% т воно
робить це теоретично, 31% групується на емпиричну обробку
информаци. Для розумиия стратегії виконання завдання важливо пр
хокувати характер мовленнєвої поведінки учасників експеримену
митово і впевнено при роботі лівої півкулі і повільно з сумива при
роботі правого мозку. -

Ще більш показов відмінності у вирішення завдань 13 тними

«конкретними» силогізмами. Лиа швкуля абстракти сило- ми вирус в
100% випадків без залучення життєвого досвіду. П в 87% випадків, в
13% випадків-емирично («Напевно, - мі би Дюрер намалювати зайця,
якщо б захотів, обдарованій ли не так важко намалювати зайця» та ін.).
При вирішенні «конкрет скопами ліва шакуля в 90% випадків
спирається на теоретичний спосіб, у 10% на емпіричний. Зовсім інакше
до виршшения «конкрет них силогізмів підходить права півкуля.
Майже в половині випадки вона використовує емпиричний підхід. Так,
на запитання «Во Неві риба?» Багато хто відповідав «Так, водиться, я
сам ловив

При тестуванні роботи мозку, коли функціонують обидві півкул при

вирішенні силогізмів випробовувані демонструють схожість вер
бальної поведінки зі станом, коли працює лише лівий мозок.
18
Отже, результати дослідів дозволяють зробити висновок, що л 1 права
пакуль мозку у вирішенні силогічних завдань користую різними
стратегіями ліва півкуля схильна використовувати теоретич ний підхід,
права - емпіричний. Отже, отримані дані підтверджують, Ідеї Л.
Виготського про два основних типи мислення - «комплексно- го» і
«наукового». Можна говорити в нейропсихолінгвістічному напо-
вненні концепції виділені типи мислення виявляються пов'язаними з
певними мозковими структурами.

Підводячи підсумки експериментів Т. Чернігівської і В. Дегліна

узагальнимо принципи, які визначають різні способи когнітивної д
яльності, що локалізовані у правій та лівій півкулях мозку

Права півкуля носій метафоричної (архаїчного, міфологічного,

«комплексного») свідомості. Вона «пам'ятає» ідіоми і бере участь у
дешифруванні метафор, користуючись цілісним, комплексним, ге
штальтним сприйняттям.

Ліва півкуля ности «ткового мислення», лігвістичних вип кита анализу,

формальної логіки. Вона не пам'ятає ідіом, не може

Нейропсихолінгвістик

дешифрувати метафори. Проте блискуче справляється з чисто ло-

ичими задачами рішення силогtimin. Вона формально орієнтована на
сприяття не просто ново, а и рашонально поданог циформаци
Експерименти вітчизняних і зарубіжних нейропсихологів дозво-

людського мозку, так і про природу людського пізнаних взагал

МАКУЛ нашого мозку володіють різними способами обробки інфор
явлення причиншо-наслідкових зв'язків і виведення нового знання, за
подае ліва півкуля, доступи контролю нашої свідомості, то процеси
освоения фактів навколишньої дійсності, в основі яких ле- и подібність
предметти або явищ, або іх суміжність, пропікають у людини в и прави
півкулі мозку на рівні підсвідомості У філо-1 онтогенез людина
спочатку опановус правотвкульними механизма- Ми осягнення світу і
19
лише потім долучається до лівопівкульних. При шому оволодіння
формальною логікою не прибирає з нашого мислен- на правотвкульних
способів пізнання, а лише витісняє їх з області свідомості в область
несвідомого. У нашому повсякденному житт, в різних сферах
соціальної взаємодії з іншими людьми, в побутовому і офіційному
спілкуванні ці несхожі стратегії співіснують і доповню- ють одна одну.

Право- і лівопівкульна граматика

Аналізуючи результати нейролінгвістічних досліджень, засно вник

петербурзької школи психолінгвістики Леонід Сахарний зробив
висновок про існування в нашому мозку як би двох граматик - ліво-
шакульної і правопівкульної. Вчений постулює наступні положення, на
основі яких намагається будувати свою концепцію:

1) Є дві чітких зони локалізації мовленнєво-мислинсвих механіз- мів -

ліва півкуля і права півкуля. Механізми правої півкулі так само беруть
участь у мовленнєво-мислинневій діяльності, як і механізми лівої
півкулі.

2) Кожна з півкуль забезпечує свою стратегію поведінки в про- цесах

мовленняво-мислиннєвої діяльності. Механізми правої півкулі
обробляють інформацію по-іншому, ніж механізми лівої півкулі. Го-
ловне розходження: ліва півкуля обробляє інформацію за допомогою
жорстких формально-логічних операцій з обмеженим числом дис-

крепих один різних рівні від диферентальних ознак 1 поеднань речень.

Ці рівні одиниц та операци досить добре виел в описані в традиційних
граматиках. Права ж півкуля обробляє інфор континуальність
структури мало з опорою на плевідомість. Звідси операцій

принципи організаци «рівнів» і тому подібні феномени, незвич - микс т

для «супорих» традицйних граматик. Відомості про ці (наприклад,
дослідження з російського розмовного мовлення), вони фрагментари,
несистематичні. Звідси особлива «один феномени актуальність

»
20
,

IN BIBACHI 3) Наявна принципова можливість (насамперед на основі

«исть тивного матеріалу і спецальних експериментів) виявити і
змоделю вати функцональну структуру механізмів мовленнєво-
мистинско діяльності та правої макулі (а не тільки лівого).

4) змодельовані структури механізмів мовленнєво-мислиншко

діяльності лівої і право пакуль будуть являти собою дві граматики
Моли ( ), по-різному орінтовані, але діють за правилом додатково ті.
Користуючись декілька грубою «фізіологічною» метафорою, мож на
назвати їх лівотівкульною і правопівкульною. У нормальному мо-
лення виявляється деяка динамічна рівновага до цих двох граматик

Серйозне відхилення від цісі рівноваги призводить до порушення

нормального мовлення, а в крайніх випадках - до патологі мовлен [94,
c. 13-4) Схематично представлені положення Л. Сахарного подані у т

Найменування Феномена

I. Характер когні- тивних структур і основний принцип обробки інфор-

маці

в механізмах

лівої півкулі

A) Раціональний

❘рактер; б) Тонка вербаліза-

ця;

В) Знання як систем-в ний взаємозв'язок НИХ СТРУКТУР; г)

Дискретність.

21
Таблиця 3.1

Особливості прояву феномену

в механізмах правої півкулі

ха-❘A) Чуттєвий харак-

Tер:

б) Груба вербаліза- ція:

) Знання як зв'язок вербалізації із зо- вербальних і логіч-внішнім світом,

г) Континуальність
[ 4 мая 2023 г. 16:48 ] Тanya: Нейропсихолінгвістика

111

Представления

змісту цілого (у зв'язку з опо- рою на вербаль

структури). Симультанна об-

робка інформаці спрямованість процесу та мак-

/симальні розміри оброблюваного

тексту Операція змістов- «квантів» інфор- Маці і характер х

сукцессивної ор- ганізації в тексті.

ного виділення

22
Операція периф- разування і харак- |тер співвідношен- ня перифразова
них структур.

Операція реалі- заці поверхневої структури окремо го висловлювання

(речення).

Ціле як сукупність кінцевого числа

частин (вербальних

структур).

А) Відцентрова (опрацювання фраг- мента); б)Фрагмент тексту (цілий

текст, обмежений у розм розміри) рах об'смом опера- тивної пам'яті).
Предикатно- |

Детальна вербальна | опрацювання на

Продовження Табл. 3.1

Цілісність як чут- тский феномен (що співвідноситься з

вербальними струк- турами).

А) Доцентрова

(утримання цілого); (6) Цілий текст (без обмежень на його

Тема-рематічні структурування

(суб- цілісності) 3 опорою на просо- дично видален ком поненти

(«фокуси»).

актантне струк- турування пропо- -з опорою

23
на формально-

граматичні показ- ники логічних від-

НОСИН.

A) Точне перифра-

|зування логічних ми транс- функцій, структур; 6) Сувора еквіва-

перифразування структур за правила-|Тема-рематічних

лентність.

основі «граматично- мовленнєвої» граматики, з транс- формами,

тонкими показниками засобів | зв'язності.

5.

6.

A) Приблизне

б) Умовна еквіва-

лентність.

Мінімальне вербаль- не опрацювання на

основі номіноцен- тричної граматики, без трансформ, з грубими показ-

никами засобів зв'язності, насампе- ред - вигуків (або набір ключових

Тенденці у зміс- товній і формальній обробці вербальної поверхневої

струк- тури окремого висловлювання (ре- чення)

Операція вибору найменувань

24
Продовження Тоба. 3.1

а) Поелементна обробка (по «ну- трішній формі»). Буквалізм.

Б) Алгоритмічні трансформаційні перетворення гли- бинних структур у

поверхневі. Вибір найменувань

3 мікросистеми лексичних одиниць на основі тонких диференціальних

ознак і з опорою на логічні відносини.

Тенденція до вибо- |Тенденція до па- рафазії (до вибору

гіперонімічного на- йменування)

9.

Приклади типів мовлення при пригніченні (не- дорозвиненості,

уражений) мовлен- истомислинневих механізмів даної півкулі
ру точного найме нування.

a) Мовления при різних видах афазії;

A) фразеология і ідіоматизація. Мо- тафоричність

Б) Еліпс ядерних конструкцій у зо- внішньому мов- лсині

| Вибір наймену- вання з ядра асо- |ціативного поля, з урахуванням

суб'єктивно- імовірнісних характеристик асо- ціативних зв'язків, на

основі грубих диференціальних ознак і з опорою на Денотат

a) Мовлення при шпофренії;

Б) Обробка тексту

6) Мовлення ма-

25
леньких дітей, на «формальному в) Деякі структури розмовного мов-

дения.

(логічному) рівні - без звернення до денотату (в т.ч. ма лозрозумілого

тек- сту рідною мовою)

Тонкі структури лівопівкульної граматики базуються на принци пах

лотки. Це ті закони побудови мовної структури, які описує тра- дицина
лингвістика. Іх перелік можна знайти в будь-якій академічній

граматиці Винкс питання про те, в яких категоріях описувати правoms-

кульну граматику. Л. Сахарний базисною категорією правопівкульної
граматики вважає поняття цілісності. На думку вченого, основні озна-
ки цього феномену слід розглядати в системі термінів лінгвістики тек-

сту (або дискурсивної лінгвістики). Текст - це повідомлення, деяка

інформація про що-небудь, пред- ставлене за допомогою одного з
національних мов. Поряд з цим тер- міном для позначення мовного
твору останнім часом все частіше вжи васться слово - дискурс.

Дискурс - це мовленнєвий твір в різноманітті його когнітивних

(пізнавальних) і комунікативних функцій. Терміни дискурс і текст слід
розглядати як родове (більш широке) і видове (більш вузьке) понят- тя
Іншими словами, в будь-якому дискурсі можна виділити текстову
основу. Однак не будь-який текст можна вважати дискурсом. Дискур-
сом текст стає тільки в тому випадку, якщо він виконує комунікативне
завдання в конкретній комунікативній ситуації. Так, наприклад, не е
дискурсом текст шкільної вправи.

Найбільш значущі характеристики тексту: зв'язність (когезія) і

цілісність (цільність). Зв'язність (когезія) тексту - категорія, що ха-
рактеризуе особливості з'єднання всередині мовленнєвого твору мов-
них елементів: речень, граматичних едностей, фрагментів та ін. Вона
будується на основі лексико-граматичних можливостей мови, які ви-
вчас граматика тексту.

26
Поняття цілісності (цільності) тексту виходить за межі кругозо- ру
традиційної лінгвістики. Це вже суто психолінгвістична категорія.
Цілісність передбачає єдність задуму, семантичної програми, з якої
вироста, розвивається дискурс Тільки той моклеинский відрізок
ЗВЕТЬСЯ цел сним, в основі якого лежить смислова сднеть. В левому
випадку слід говорити про зв'язаний, але не цілісний текст Прикладом
зв'язаних, але не цілісних текстів можуть служ

нескладухи. Наприклад По сто повзе цегла

Дерев'яна як скло Ну і нехай собі лег

Нам не потрібен пінопласт

И приклад зв'язного, але позбавленого цілісность тексту Франка, яка

дуже популярна у сучасних школярія: «З точки зору баналь ної
ерудици не всякий індивідуум, метафізуючий абстракцію, зданий
Диференціювати тенденцю парадоксальних емоцій». Тексти такого
типу досить часто з'являються в збірниках робіт молодих учених вони
схожа на наукові повідомлення, проте сенсу не містять. То дискурси в
психолінгвістиці отримали назву «мовлення без мислен

Якщо грубо розмежувати функці півкуль у побудові тексту, то можна з

певною часткою умовность говорити, що лівовкула гра- матика
більшою мірою відповідає за механізми зв'язності (коген, а право
півкульна - за цілісність (смислову єдність). Механізми здоро- вого
глузду, як показують спостережения нейропсихологів, знаход ся саме в
правій півкулі.

Л. сахарний вважає, що синтаксичної організації тексту, побудо- вано

на формальних механізмах граматичної зв'язності, яка лежить основі
лівопівкульної граматики, протистоїть тема-рематичні струк-
турування тексту, яке є прерогативою правої півкулі. Нагадасмо чита-
чеві, що поділ на тему і рему, на дане і нове складає основу вчення про
актуальне членування. Теорія актуального членування спочатку була
розроблена стосовно до речень. У різних мовленнєвих ситуаціях одне і
те ж речення має різний сенс, передасть різну інформацію. Те нове,
27
актуальне в даній ситуації, що передас вислів, носить назву реми (7)
речення. Рема - це те, заради чого вимовляється фраза. Дана, вихідн
інформація, що міститься у висловлюванні, називається темою (Т)

Однак за ступенем розвитку науки про мову стало ясно, що в розподілі

на тему і рему лежить один із секретів з'еднання речень i У зв'язний і
цільний текст. Наше мовлення найчастіше будуться за принципом
послідовного введення нової інформації в кожне наступне речення.
Однак у знову виголошеній або написаній фразі зазвичай с

помо про що вже йшлося раніше, що пов язує речеots 3 по- текстом
Такий рух информаци всередини тексту називають прогрест
Нейропсихолінгв стила 115

У зв'язку з побудовою моделей ліво- і правотвкульних граматик

прошнуемо судження петербурзьких нейролінгвістів «Естественный
темпленою явых выступая в оппозиции к неречевым формам
психической дел- тельности как единая семиотическая система, внутри
себя полигло- -содержит гамму переходов от иконических к
символическим макомым средствам. Эти два семиотических полюса
естественного Има хиляются продолжением «семиотической
спецификации рабо те правого и левого полушарий Такая внутренняя
семиотическах ис- опородность обусловливает творческую силу языка,
превращает его в весьма эффективный механизм порождения текстов,
несущих новую информацию, может быть наиболее эффективный из
всех, которыми располагает человек [42, c. 41].

3 таких позицій намічений найважливіший параметр розрізнени твои

правотикульної граматики. Ф. де Соссюр постулював до-
невмотивовании характер співвідношення «форма мовного знака та
його значения» (що означае / означається). Особливо наочно це яви ще
проявляється на самому нижчому - фонетичному - будови ознак звук,
яка в різних мовах мають різну природу. Мінімальною
смислорозрізнювальною одиницею звукового коду с фонема. Функція
смислового розрізнення фонеми полягає в тому, що з щею допомогою
созна відрізнити слово, яке містить шо фонему, від іншого слова, схо-
жого з ним у всьому, крім шеі фонеми (корка - норка, том ром та ін.). як
28
писав Р. Якобсон, «фонемаУ ЧИСТОМУ знаком порожнім,
позбавленим якого б то не було значення» [133, 35] -

Точка зору фонології, представників традиційного мовознавства

аргументована досить грунтовно: звук - будівельний матеріал для зна-
чущих елементів слів, сам він значення не мас, а потрібен для того, щоб
за допомогою здатності людського вуха розрізняти в мовленні фонеми,
відрізняти одні слова від інших. А це означає, що звуковий образ слів
умовний (конвенціональний). Справді: поняття про «стол в російській
мові представляє поєднання звуків «с-т-о-л», в україн- ській мові - стіл,
в німецькій Tisch, в англійській - table та ін. Нічого спільного, якщо не
рахувати одного звуку [т]. Дивно було б вважати, що один-единий звук
може мати якесь значення, яке мають, скажімо,
стова, морфеми в їх складі морфема а, наприклад, в росівській скай
мовах мас значения граматичного роду, вона, хата, пица протилежна
точка зору належать п

там і психолингвистам Вони вважають, що мовленны звуки в сто вах

з'являються невипадково, що в нашій свідомост с потре тому, щоб звук
і суписть відповідали один одному (С. Ворон 1985 1 Горелов 2003, А.
Журавлев 1974) Для підтвердження цісі точки зору був проведений
несклад експеримент Краще, щоб в ньому в якості піддослідних
залучатися педошкільнята, але при певий уха читач сам може
виступити

роль дослідного. Прочитайте два нескладних тексти і дайте На

запитання. А) «Жили-були два брати. Один був великий, рослий, а
маленький, худенький. Одного звали Тім, а іншого Том. Як ви дум як
звали великого? А як-маленького?»

6) «В одному ліси жили ласкавий, добрий хороший, а інший злий,

жадібний, шкідливий, нехороший. Одного зали Лемень, а іншого
Ущебурх Як ви думаете, як звали хорошого звіра, а як- - злого?»

Переважна більшість, не замислюючись, дадуть відповідь кого брата

звуть Том, а маленького Тім: Ліемень - добрий, Уще бурк Be

29
Блискучим підтвердженням того, що у свідомості людини п сутня
потреба в тому, щоб звукова форма слова відповідала його зміс ту, став
класичний експеримент одного з основоположників психо- лінгвістики
Іллі Наумовича Горслова. На сторінках газети «Ти були опубліковані
малюнки неіснуючих тварин, різні геометричн гури та ін. Паралельно
малюнкам наводилися неіснуючі слова (к слова), які були спеціально
підібрані відповідно до Фоносемантичних даних за характером
малюнків. Читачі мали визначити, хто е хто?

Як з'ясували дослідження нейропсихологів, в основі такого ста лення

до звуків лежить універсальний закон сприйняття, названий 0. Лурія
терміном синестезія-совідчуття. Механізм синестезії буду еться на базі
прагнення нашого мозку до цілісного подання про на лишній світ.
Інформацію про дійсність в мозок, як відомо, постачають наші п'ять
органів почуттів. У мозку, в центрі обробки цісі інформаці
відображаеться явище реальності що пізнається і осмислюється т ким
чином, що одна сенсорна модальність як би накладається на іншу

клише одного сенсорного порядку осмислюється через й. За принципом

синестези будується багато мовних метафор (ліс рук кум який контур,
кричущий одяг, гостре блюдо та ш.) Сприй не мовленнєвих звуків
також протікає за участю того механізму

- Досилення психоливств, що розглядають співвідношення звуку і

значення (сенсу), призвели до виникнення особливого розді лу
загальної психолінгвістики фоносемантики. Вони переконливо
показали, що у свідомості людини існує не просто осмисления звуків,
се потреба, щоб звуковий образ слів відповідав його значенню то при
сприйняти слова ми відчуваемо вплив його звукової форми та шо учас
Деталью дослідження питання ідеї фоносемантики представлено в
роботах С. Вороніна, 1. Горелова, А. Журавльова, К Седова та ін Teopи
фонематичної організації мови присвячено не менше, а,

мабуть, значно більше от ментальних праць, які понині мають ста-

30
елінгвістичної думки та пов'язані з теорію двох граматик -
правотвкульна. 1 Як цілком справедливо писала Т. Глезерман,
«диференцал

(розрізняла) ознаки (...) складають систему Фонологічний код

Структурування розтзнавальних ознак (синтез) утворює ліво- такульне
подання фонему» [1986: с. 98]. Фонематичні сприйняття, засноване на
фонематичного слуху (здатності до розрізнення фонем на слух) -
прерогатива лівої півкулі і приналежність лівопівкульна - граматика.
Слухач розрізняє в звуках мовлення диференціальні озна- ю, а мовець
відповідно до них продукує мовлення. Розпізнавальних ознак звуків,
вказус Р. Якобсон, «носители языка научились произво- лить и
узнавать в потоке речи так же, как автомобилисты привыкли
останавливаться перед красным сигналом, будь то, сигнал светофора,
лампа, флаг или что-то еще, хотя невоплощенной «красности», отде-
денной от этих действительных сигналов не существует. Говорящий
приучается осуществлять движения, производящие звук, таким об-
разом, чтобы в звуковых волнах присутствовали все необходимые
различнительные признаки, а слушатель обучен тому, как их извлекать
из этих волн [133, с. 55]. -

От співвідношення між звуком і смислом, всі форми звукосим- волізма

- результат роботи правої півкулі та основа зміст правопи- кульної
граматики. Цієї думки дотримуються деякі нейролінгвісти. На думку Т.
Глезерман, «разнообразие правополушарных эквивалентов звуковой
стороны речи соответствует различным функциональным уровням
обработки звуковых сигналов в левом полушарии. Сенсомо-

торному уроков левом полушарии противостоит синестетических

Перасчлененность разных видов восприятия в правом полушарии-
любой звук, в том числе и речевой, сопровождается зрителыми
музыкальными, обонятельными вкусовыми, такпыльными ассот ами и
становится особым индивидуальным представлением. 132, c. 110]

Отже, феномен звукового символізму, який будуться на осно за яку

мовленнєвих звуків з особливого типу значеннями, с факт пра
поликульної граматики. Він має більш давне походження, ніж фоно 10
31
най слух, і пов'язаний з раними стадіями походження мов Однак у
реальной мовленнскій діяльності він співіснує з лівошівкуль ними
механізмами звукорозрізнення і на несвідомому рівні нада на
протікання процесу комунікації

Закони Фоносемантики проявляються у зв'язках між словами, яка

виникають у свідомості людини на основі формально-звукової пол
биоси у ситуаціях зміненого так званого стану свідомості (хвороба
втома, сп'яніння тощо) смислові зв'язки лівої півкулі зазвичай посла
блюються і на перший план виходять звукові зв'язки правої півкул
Правотвкульна граматика зачіпає не тільки поверхові механ

ми формальної мотивованості слів. Вивчення зв'язків і відносин між

словами і словоформами у свідомості дає уявлення лише про його по-
верхневий, мовленнєвий пласт, про те, що в психолінгвістиці назива-
сться мовною свідомістю. Під ним у глибині свідомості як цілісного
утворення перебувають когнітивні пласти, які утворюють те, що
Залевська називає інформаційною базою людини. Мовні знаки і, перш
за все - слова, виступають засобом доступу до цієї бази. Сама ж вона у
своїх глибинних пластах обходиться без національної мови й з регас
інформацію в колі (мови) образів, схем, абстрактних моделей який М.
Жинкін позначив терміном універсальний предметний код (УПК).
Основна інформація, складена в знаках УПК, розташовується в
глибинних когнітивних пластах свідомості півкуль, які знаходяться в
правій півкулі мозку

Ці шари складають копцептосферу, яка складається з системн

концептів. Дослідження концептів зараз стає однією з найбільш акту.
альних проблем сучасної неолінгвістики. Психолінгвістичний аспект
проблеми концептів і концептосфери найкраще представлений в ро
ботах Йосипа Абрамовича Стерніна і Зінаїда Данилівни Попової. Ком-
цепти ментальні (розумові) утворення, які відображають досвід і
конкретної людини, і цілого народу, і всього людства. Тому в когніти- [
4 мая 2023 г. 16:52 ] Тanya: короля, концепти нацонально-светоифічно,
і навіть індивідуально- 119 Нейропсихолест тах свідомості можна
виділити конценти, загальна для всіх

32
Мона прагне представити концентти засобами репрезентацыі мо
особистісні [88] жуть служити лексеми і фразеологічні звороти, ВІЛЬН
СЛОВОсполучен на прислів'я та приказки тексти в сукупності текстів.
Як відучають осланики «произнесенное или изписанное слово является
с стром доступа к концептуальному знанию, и, получих через слЛОВО
нот доступ, мы можем подключить к мыслительной деятельности и
Другие концептуальные признаки, данным словом непосредственно не
названные Слово, таким образом, как и любая номинация- это клю
сотрывающий» для человека концепт как единицу мыслительной
ятельности. Языковой знак можно также уподобить включателюон
включает концепт в нашем сознании, активизируя его в целом и «за-
гусках его в процесс мышления» [88, с. 43] Базовим пластом
концептосфери виступають чуттям образи,

представлені в універсальному предметному коді. Концепт може бути

однорівневим 1 мати тільки чуттеве ядро, яке представляе один ба-
зовий шар (наприклад, такі концепти, як жовтий, зелений, солоний,
ложка, тарілка та ін ), однак у свідомості більшості людей концепти
мають більш складну будову. Вони можуть бути багаторівневими i
включати кілька когнітивних пластів (наприклад, концепт грамотний,
яки окрім образу «пише людина», включас кілька шарів, що роз ються
за ступенем відповідні абстрактності) Нарешт, концепти можуть бути
сегментними (як приклад такого концепту вчені наводять концепт
толерантност, у структурі якого базовий чуттовий пласт (об- раз
спокійної, ввічливої, незворушної, стриманої людини) оточений
кількома сегментами, рівноправними за ступенем абстракції. Дослі-
дження концептосфер різних колективних (національних, групових та
1) свідомостей дозволяє нам встановити відмінності в інформатив- ній
базі людей, що належать до різних сошумам. Це, у свою чергу, дас
підставу для пошуку шляхів подолання нерозуміння між людьми

Підкреслимо, що глибинні базові механізми мислення людини

протікають в правій півкулі мозку, яке, проводячи найскладніші ро-
зумові операції, обходиться без слів. Важливість осягнення законів
«роботи» цих верств когнітивної свідомості вкрай необхідна для ро-
зуміння природи людського пізнання, найважливіших властивостей
психіки людини.
33
ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ:
1. Підготуйте реферат на одну із тем:
 «Зв’язок асиметрії мозку зі статтю»;

Зміст

Вступ 3

1. Функціональна асиметрія головного мозку

1.1. Поняття та зміст функціональної асиметрії 4

1.2. Зв'язок асиметрії мозку з підлогою 8

2. Анатомічна асиметрія головного мозку 11

Рис 1. Асиметрія розвитку півкуль головного мозку людини 13

Висновок 14

Список литературы 15

Вступ
Головний мозок - передній відділ центральної нервової системи, що
забезпечує регулювання життєвих функцій організму, матеріальний
субстрат вищої нервової діяльності (поведінки). Він регулює
дихання, кров'яний тиск і температуру, положення тіла, рухи,
34
рефлекси, їжу та питво, гормональний статус – майже всі
вегетативні функції організму.

За допомогою сенсорних систем головний мозок забезпечує

взаємодію організму із зовнішнім світом та здійснює контроль
внутрішнього середовища.

Вищі функції мозку пов'язані з розумовою діяльністю людини - це

сенсорне сприйняття та цілеспрямований рух, навчання та пам'ять,
емоції, мовлення та мислення, неспання та сон, і, нарешті,
свідомість, як усвідомлення розумової та (або) фізичної діяльності.

Відома властивість організму людини і тварин - білатеральна

асиметрія, що виражається в дублюванні анатомічних структур
організму у вигляді двосторонньої асиметрії, що характеризується
тим, що серединна площина ділить тіло організму (або орган) на
однакові праву та ліву половини, характерна і для головного мозку.

Міжпівкульна асиметрія (грец. а-«без» і symmetria —

«пропорційність») — одна з фундаментальних закономірностей
організації мозку. Виявляється у морфології мозку, а й у
межполушарной асиметрії психічних процесів.

В рамках цих досліджень основна увага приділяється питанням

зв'язку міжпівкульної асиметрії з психічними пізнавальними
процесами та впливу поразок окремих структур та областей мозку
на перебіг цих процесів.

Асиметрія головного мозку представлена взаємопов'язаними між

собою анатомічною та функціональною асиметріями, розкриття
сутності яких і є основною метою даної роботи.

1. Функціональна асиметрія головного мозку

1.1. Поняття та зміст функціональної асиметрії
Функціональна асиметрія півкуль головного мозку була відкрита у
ХIХ ст.

35
Функціональна асиметрія головного мозку (від грец. Asymmetria -
невідповідність) - характеристика розподілу психічних функцій між
лівим і правим півкулями мозку.

Міжпівкульна асиметрія психічних процесів - функціональна

спеціалізованість півкуль головного мозку: при здійсненні одних
психічних функцій провідним є ліва півкуля, інших - праве. Більш
ніж вікова історія анатомічних, морфофункціональних, біохімічних,
нейрофізіологічних та психофізіологічних досліджень асиметрії
великих півкуль головного мозку у людини свідчить про існування
особливого білатерального принципу побудови та реалізації таких
найважливіших функцій мозку, як сприйняття, увага, пам'ять,
мислення та мова.

В даний час вважається, що ліва півкуля у правшої грає переважну

роль в експресивній та імпресивній мові, у читанні, письмі,
вербальній пам'яті та вербальному мисленні. Права ж півкуля
виступає провідним для немовного, наприклад, музичного слуху,
зорово-просторової орієнтації, невербальної пам'яті, критичності.

Також було показано, що ліва півкуля більшою мірою орієнтована

на прогнозування майбутніх станів, а праву — на взаємодію з
досвідом і актуальними подіями.

Здатність до промови, аналізу, деталізації, абстракції

забезпечується лівою півкулею мозку. Воно працює послідовно,
вибудовуючи ланцюжки, алгоритми, оперуючи з фактом, деталлю,
символом, знаком, відповідає за абстрактно-логічний компонент у
мисленні.

Права півкуля здатна сприймати інформацію в цілому, працювати

відразу по багатьох каналах і, в умовах нестачі інформації,
відновлювати ціле його частинами. З роботою правої півкулі
прийнято співвідносити творчі здібності, інтуїцію, етику, здатність
до адаптації. Права півкуля забезпечує сприйняття реальності у всій
повноті різноманіття та складності, загалом з усіма його
складовими елементами.
36
Ряд досліджень показав, що є відмінності функцій півкуль мозку у
відчуття кольору: півкулі головного мозку асиметричні у
сприйнятті та позначенні кольорів.

Права забезпечує словесне кодування основних кольорів за

допомогою найпростіших високочастотних назв (синій, червоний).
Тут характерні мінімальні латентні періоди назви та точна
відповідність назв фізичним характеристикам основних кольорів. В
цілому права півкуля відповідальна за формування жорстких
зв'язків між предметом і кольором, кольором і словом, словом і
складним кольоровим чином предметного світу.

Ліва півкуля забезпечує словесне кодування кольорів за допомогою

відносно рідкісних у мові, спеціальних та предметно співвіднесених
назв. При пригніченні лівої півкулі з лексикону зникають такі назви
квітів, як помаранчевий, теракотовий, вишн. євий, колір морської
хвилі.

У мовленнєвій діяльності комплементарність проявляється в тому,

що кожна півкуля формує свої принципи організації мови:

права півкуля формує цілісність смислового змісту, забезпечує

емпіричне та образне (метафоричне) мислення, створює асоціації на
основі наочно-чуттєвих уявлень про предмет; ліва півкуля
забезпечує теоретичне мислення, граматичне оформлення
висловлювання та характеристику властивостей предметів.

формування структури лексикону людини відбувається за рахунок

підсумовування різних верств лексики: права півкуля спирається на
образне відображення предметного світу, ліве - на слова-концепти.

Функціональна асиметрія головного мозку властива лише людині,

передумови до її становлення передаються генетично, але вона, як і
тісно пов'язана з нею мова, остаточно формується лише у
соціальному спілкуванні. При цьому залежно від конкретних умов
може скластися відносне домінування ліво- або правопівкульного
37
мислення, що багато в чому визначає психологічні особливості
суб'єкта.

Детальну картину функціонування півкуль показали експерименти з

виключенням однієї з півкуль під впливом електросудомного шоку.
Ці експерименти проводилися Л. Я. Балоновим та його групою в
Ленінграді у 1970-і рр. н. Створюючи штучну однопівкульну
афазію, за допомогою простого опитування (людина з відключеною
півкулею може розмовляти) вчені встановили такі відмінності в
тому, що стосується мови.

При пригніченні домінантної лівої півкулі мова зазнає таких змін:

кількість слів зменшується; висловлювання загалом коротшає;
синтаксис спрощується; зменшується кількість формально-
граматичних слів та збільшується кількість повнозначних слів; при
цьому іменники та прикметники домінують над дієсловами та
займенниками — тобто лексика правої півкулі більш предметна,
менш концептуальна; загострено сприйняття конкретних явищ та
предметів зовнішнього світу.

Коли ж пригнічена права півкуля, то відбувається щось

протилежне: кількість слів і довжина висловлювання збільшуються
(людина стає балакучою); при цьому абстрактна лексика переважає
над конкретною, а граматичні формальні слова над повнозначними;
посилюється тенденція до рубрифікації, накладення абстрактних
класифікаційних схем на світ.

Іншими словами, якщо права недомінантна півкуля сприймає

зовнішній світ з усіма його фарбами та звуками, то ліва півкуля
одягає це сприйняття у граматичні та логічні форми. Права півкуля
дає образ для мислення, ліве мислить.

Цікаво, що людина з пригніченою домінантною лівою півкулею

поводиться як реаліст-сангвінік, а людина з пригніченим правим —
як аутист-шизоїд.

38
У процесі індивідуального розвитку вираженість міжпівкульної
асиметрії змінюється - відбувається латералізація функцій мозку.
Останні дослідження свідчать про те, що міжпівкульна асиметрія
робить істотний внесок у прояв високого інтелекту людини. При
цьому у відомих межах існує взаємозамінність півкуль головного
мозку. Важливо, що конкретний тип півкульного реагування не
формується при народженні індивіда. На ранніх етапах онтогенезу у
більшості дітей виявляється образний, правопівкульний тип
реагування, і лише у певному віці (як правило, від 10 до 14 років)
закріплюється той чи інший фенотип, переважно характерний для
даної популяції (Аршавський В.). Це підтверджується і даними у
тому, що в неписьменних людей функціональна асиметрія мозку
менше, ніж в грамотних. У процесі навчання асиметрія
посилюється: ліва півкуля спеціалізується в знакових операціях, і
права півкуля - в образних.

Таким чином, міжпівкульна взаємодія є основою здійснення вищих

психічних функцій. Порушення цієї взаємодії у дорослих може
призводити до формування синдрому «розщепленого мозку», що
проявляється у порушенні сенсорних, мовленнєвих, рухових та
конструктивно-просторових функцій. Порушення, що сталися у
ранньому віці, можуть бути частково компенсовані.

В даний час проблема міжпівкульної асиметрії мозку вивчається,

перш за все, як проблема функціональної специфічності півкуль,
тобто як проблема специфічності того внеску, який робить кожну
півкулю в будь-яку психічну функцію. Ці уявлення будуються на
нейропсихологічній теорії мозкової організації вищих психічних
функцій, сформульованої Лурія А. Р. (1969,1973 та ін.)

Таким чином, міжпівкульна асиметрія має не глобальний, а

парціальний характер: праву та ліву півкулю беруть різну за
характером і нерівну за значимістю участь у здійсненні психічних
функцій. Також важливо відзначити, що у різних системах характер
функціональної асиметрії може бути неоднаковий.

1.2. Зв'язок асиметрії мозку зі статтю

39
Асиметрія мозку тісно пов'язана із статтю. Серед дітей ліворуких,
заїк, косоок х, дислектиків, невротиків, на кожну дівчинку припадає
близько п'яти хлопчиків. Відомо, що існує певна залежність між
цими явищами і всі вони тісно пов'язані з асиметрією мозку.
Наприклад, при насильницькому переучуванні ліворуких дітей
письма правою рукою вони часто з'являються перераховані
аномалії, розумова відсталість, психози, дефекти промови.
Уявлення про статеві відмінності у роботі мозку засновані, перш за
все, на результатах клінічних та поведінкових досліджень. При
ушкодженнях лівої півкулі внаслідок крововиливу, пухлини або при
оперативному видаленні частини скроневої частки з приводу
епілепсії дефіцит вербальних функцій у чоловіків буває набагато
більше, ніж у жінок. Аналогічні ушкодження правої півкулі також
призводять до більшого дефіциту функцій невербального характеру
у чоловіків порівняно з жінками. Афазія внаслідок пошкодження
лівої півкулі виникає у чоловіків утричі частіше, ніж у жінок, і має
важчий характер. Тому було зроблено висновок, що з жінок мовні і
просторові здібності представлені більш симетрично, ніж чоловіків.

Зі статевими відмінностями в латералізації мозку пов'язаний

психологічний статевий диморфізм: різні здібності та схильності
чоловіків і жінок, різна професійна придатність та перевага, різна
навченість та кмітливість. Наприклад, за вербальними здібностями:
мови в цілому, швидкості і швидкості мови, правопису, навичок
читання, короткочасної пам'яті, конформності мислення у всіх
вікових групах вищий рівень у жінок. У жінок набагато краще
розвинене та з віком менше атрофується нюх. У чоловіків сильніше
розвинені просторово-зорові здібності. Хлопчики в школі значно
краще за дівчаток розуміють геометричні концепції, ці відмінності
менше за алгебри, і ще менше за арифметикою. У технічних ВНЗ
максимальні переваги чоловіків також з накреслювальної геометрії.
Вони краще орієнтуються у візуальних та тактильних лабіринтах,
краще читають географічні карти, легше визначають ліве праве. У
шахах, у музичній композиції, винахідництві та іншій творчій
діяльності чоловіки досягають успіху значно частіше, ніж жінки.
Мала частка жінок серед сатириків, гумористів, карикатуристів,
коміків та клоунів. У чоловіків значно частіше, ніж у жінок,
40
виявляється перевага правого вуха при дихотичному
прослуховуванні і лівої руки у праворуких при тактильному
впізнанні предметів дигаптичним методом. Виявлено статевий
диморфізм за співвідношенням довжин лівої та правої скроневих
площин. Статеві відмінності відзначаються в анатомічних,
клінічних, дихотичних, тахистоскопічних, електрофізіологічних та
психологічних дослідженнях півкуль. В даний час переважна
більшість авторів підтримує точку зору, що асиметрія мозку чіткіше
виражена у чоловіків. Наприклад, Леві вважає, що жіночий мозок
подібний до мозку чоловіка-шульги, тобто. відрізняється зниженою
асиметрією півкуль. У великому критичному огляді, спеціально
присвяченому статевим відмінностям по асиметрії мозку, Мак-Глон
дійшла висновку, що “існує вражаюче скупчення даних, що
дозволяє припустити, що чоловічий мозок може бути організований
асиметричніше, ніж жіночий, як у вербальним, і невербальним
функцій . Ці тенденції рідко спостерігаються в дитинстві, але часто
суттєві для дорослого організму”.Вітельсон досліджувала тактильне
впізнавання предметів лівою та правою рукою у 200 праворуких
дітей і дійшла висновку, що хлопчики вже у шість років мають
правопівкульну спеціалізацію, а дівчатка показують білатеральне
представництво до 1 років. Це та низка інших досліджень
дозволяють зробити висновок, що в онтогенезі асиметрія мозку
посилюється. Суперечки, переважно, – про вік завершення
латералізації. Одні вважають, що вона завершується в період
статевого дозрівання, коли втрачається здатність, перебуваючи у
відповідному середовищі, опанувати нову мову і говорити нею без
акценту. Інші – що це відбувається приблизно п'ять років, а треті
вважають, що асиметрія закладається раніше, що мозок
новонародженого за рівнем асиметрії немає від мозку взрослого.
[24] Останню думку можна відкинути, т.к. не можна говорити про
асиметрію функції мозку новонародженого, коли ще немає самих
функцій, лише потенції.

Для пояснення статевих відмінностей висловлено кілька гіпотез.

Вейбер припустила, що вони пов'язані не зі статтю, як такою, а з
різними темпами розвитку чоловіків і жінок. Таке трактування
може пояснити, у разі, статевий диморфізм в дітей віком і підлітків,
41
але з дорослих. Леві припустила, що у основі статевих відмінностей
лежать соціальні чинники: чоловіки займалися полюванням і
керували переселеннями, що й призвело до кращого розвитку вони
просторових здібностей, а вербальні переваги жінок обумовлені
тим, що вони виховували дітей, але це вимагає словесного
спілкування.

Результати досліджень різних авторів вказують на те, що між

правою і лівою півкулею головного мозку існують томічні
відмінності.

2. Анатомічна асиметрія головного мозку

Дослідження анатомії півкуль показує структурні різницю між
ними. Сільвієва борозна в лівій півкулі довша і заходить вище до
верхівки мозку, ніж у правому. Якщо порівнювати верхню
поверхню скроневих часток, то в 65% випадків ліва planum
temporale набагато більша, ніж права (рис. 1а) (у 11% випадків -
справа більше ніж зліва, і в 24% - суттєва різниця відсутня). Той
факт, що така різниця може бути виявлена і у плода, вказує на те,
що людський мозок заздалегідь налаштований на асиметричний
розвиток півкуль.

Розглянемо анатомічну асиметрію мозку на прикладі розташування

мовних структур.

Хоча основні анатомічні структури, пов'язані з промовою,

розташовуються в домінуючій півкулі, в процес залучаються і
багато інших структур. Як і можна було очікувати у разі такої
важливої функції, це стосується обох півкуль (рис. 1в). Останнім
часом отримані свідчення участі у процесі також підкіркових
структур, таких як таламус та хвостате ядро. Проте, зручним і
поширеним залишається, у першому наближенні, опис мовної
системи, запропонований Дамасио і Гешвиндом ( Damasio and
Geschwind ) і показаний на рис. 1б. Воно виходить, головним
чином, із спостереженнями за наслідками інсультів та інших
порушень мови, спричинених ушкодженнями, з подальшим
посмертним дослідженням нейрогістології. Найбільш важливим
42
мовним областям присвоєно назви поля Брока та поля Вернике - на
честь дослідників, якими були отримані дані про зв'язок між
порушеннями мови та ушкодженнями нервової тканини. Як
показано на рис. 9.16б, з промовою пов'язане поле Верніке. Воно
розташоване позаду первинної слухової кори. За
цитоархітектонічною класифікацією Бродмана первинна слухова
кора позначається як поле 41, а поле Верник як поле 22. Саме в полі
Верник сигнали, викликані промовою, направляються з первинної
слухової кори. Ушкодження цієї області впливають здатність
людини сприймати звуки мови як лінгвістично значущі.
Аналогічно, зорові стимули від написаних слів також прямують у
полі Вернике - з первинної зорової кори (поле Бродмана 17) у
вторинну зорову кору (поле Бродмана 18), потім через ангулярну
звивину (поле Бродмана 39) у полі Вернике. Пошкодження в будь-
якій з цих областей ускладнюють розуміння письмової мови та
здатність називати візуальні об'єкти. Поле Вернике пов'язані з
полем Брока трактом, що зветься аркуатним пучком. Перерізання
його унеможливлює повторення прочитаного чи почутого слова.
Поле Брока саме собою займає центральне місце у формуванні
складної м'язової активності, потрібної для артикуляції слів. Воно
розташовується, як видно з рис. 1б, безпосередньо по сусідству з
областю первинної моторної кори, в якій картована мускулатура
обличчя та гортані. Як мовилося раніше, схема, описана вище, є у
разі потреби спрощення всієї нейроанатомії, що стосується
аналізованого процесу. Вона, тим щонайменше, дає основу
розуміння багатьох порушень промови (афазій), оскільки дозволяє
простежити порушення різних елементах системи.

Рис 1. Асиметрія розвитку півкуль головного мозку людини

(а) Горизонтальний зріз через мозок людини на рівні Сільвієвої
борозни показує, що planum temporale (РТ) зліва більше, ніж
праворуч. Задній край РТ нахилений назад більш круто в лівій
півкулі, ніж у правому, а звивина Гершля (ІГ) схиляється вперед
більш круто. РТ зліва простягається від точки, позначеної <х>, до
точки, позначеної <у>. Зліва розташовується поперечна звивина

43
Гершля (ПГ) і дві - праворуч (ПГ1, ПГ2). ЗП – потиличний полюс,
ВП – скроневий полюс.

(Б) Мовні області мозку. Ліва півкуля мозку показана збоку.

Подальші пояснення у тексті.

(в) Хоча основні мовні центри показані на (а) і (б), багато інших
частин кори залучені до мовної функції людини.

Висновок
Отже, функціональна асиметрія головного мозку (від грец.
Asymmetria - невідповідність) - характеристика розподілу психічних
функцій між лівою та правою півкулями мозку.

Міжпівкульна асиметрія психічних процесів - функціональна

спеціалізованість півкуль головного мозку: при здійсненні одних
психічних функцій провідним є ліва півкуля, інших - праве.

Міжпівкульна взаємодія є основою здійснення вищих психічних

функцій.

В даний час проблема міжпівкульної асиметрії мозку вивчається,

перш за все, як проблема функціональної специфічності півкуль,
тобто як проблема специфічності того внеску, який робить кожну
півкулю в будь-яку психічну функцію.

Результати досліджень різних авторів вказують на те, що між

правою та лівою півкулею головного мозку існують анатомічні
відмінності.

Дослідження анатомії півкуль показує структурні різницю між

ними. Сутність анатомічної асиметрії розглянуто у цій роботі.

Список літератури
Балонов Л.Я., Деглін Л.В. Чутка і р є домінантної та недомінантної
півкуль. Л., 1976.

44
Брагіна Н.М., Доброхотова Т.А. Функціональні асиметрії людини.
М., 1988.

Голдберг Еге. Керуючий мозок: Лобові частки, лідерство та

цивілізація / Пер. з англ. Д. Бугакова. М.: Сенс, 2003.

Іванов В.В. Чет і нечет: Асиметрія мозку та знакових систем. М.,

1978.

45