1.

Не можна нехтувати віковими

особливостями дитини:
o дитина має багато рухатись, грати
в ігри;
o мислення в дітей образне, тому
якщо вчити чогось – то з допомогою
казки, гри;
o строго дотримуватись режиму дня;
o дитина хоче все пізнати, тому має
торкатися, брати в руки,
пробувати.
2. Враховувати рекомендації лікарів і не
перевантажувати дітей.
3. Постійно підтримувати в дітей інтерес
і захоплення до навчання, заохочувати
їх.
4. Не тиснути на дитину ніяким
способом.
5. Створити умови комфорту,
доброзичливості, взаєморозуміння.
 Не відгороджуйтесь від своєї дитини. Активно
беріть участь у вихованні й навчанні дитини.
 Частіше розмовляйте з дитиною, ніщо не замінить
живого спілкування - ні телевізор, ні комп'ютер.
 Намагайтесь вислухати дитину до кінця.
Поділитись своїми враженнями - природна потреба
дитини.
 Залучайте свою дитину до походів в театри, музеї,
виставки;
 Підтримуйте інтерес дитини до техніки, мистецтва,
спорту ( дитина має знайти себе, чи спробувати
свої сили );
 Передплачуйте журнали, газети для дітей,
заохочуйте розповідати про прочитане.
 Обмежуйте ігри та спілкування дітей через
комп’ютер та планшет, заохочуйте творчі ігри,
знаходьте ресурси, де б дитині було цікаво й
проводила вона час із користю.
 читають загадки, казки, вірші;
 оповідання вітчизняних письменників;
 авторські казки зарубіжних та вітчизняних
письменників ( разом з батьками )
 вірші, забавлянки, чистомовки;
 дитячі газети й журнали ( рубрики, які доступні
дітям, розвивальні завдання ) ;
 знайомі з книжкою- замальовкою, книгою-
театром, книгами з творчими завданнями ;
 здопомогою дорослих відтворюють певні епізоди
творів, уміють знайти заголовок, прізвище
автора;
 розрізняють книги за ілюстраціямси;
 оцінюють вчинки героїв за допомогою
дорослих.
1. Допомагай товаришеві, якщо вмієш робити
щось – навчи його. Якщо товариш потрапив у
біду, допоможи, чим зможеш. Умій підтримувати,
відчувати товариша не лише у горі, але й у
радості.
2. Намагайся виручити товариша. Поділися з ним
цікавими книгами, іграшками, шкільним
приладдям – усім, що могло б допомогти другу.
3. Зупини друга, якщо він чинить щось недобре.
Гарно дружити – значить говорити один одному
правду. Не ябедничай! Якщо друг у чомусь
неправий, скажи йому першим про це.
4. Не сварися з товаришами, не сперечайся через
дрібниці, намагайся гратися та працювати
дружно, не поводься з друзями зверхньо, не
заздри, а вмій радіти успіхам інших. Якщо
вчинив недобре, не соромся визнати це та
виправитися.
 не вчити дітей на образу відповідати
образою, принижувати інших;
 під час конфлікту не відповідати фізичним
насиллям;
 не давати дитині таких порад: «дай здачі» ,
«не розмовляй з ним (нею)», « не грайся з
Олегом, бо він ...» ;
 не вчити дітей шукати користі (бо тоді це не
дружба) у взаємо-відносинах з товаришами ;
 не говорити дітям: «не дружи з ним, бо він
...», а навпаки – вчити дітей прощати, ділитись
усім, опановувати собою в складних
обставинах.
 ДЕСЯТЬ ЗАПОВІДЕЙ ДЛЯ
БАТЬКІВ МАЙБУТНЬОГО
ПЕРШОКЛАСНИКА

1. Починайте "забувати" про те, що ваша дитина маленька.

Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов'язків.
Зробіть це м'яко: "який ти в нас уже великий, ми навіть
можемо довірити тобі помити посуд".
2. Визначте загальні інтереси. Це можуть бути як пізнавальні
інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри), так і життєві
(обговорення сімейних проблем).
3. Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово
привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному
бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і на морозиво,
коментуючи суму на той і на інший продукт).
4. Не лайте, а тим більше - не ображайте дитину в присутності
сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з
боку навколишніх, навіть учителя або вихователя,
відповідайте: "Спасибі, ми обов'язково поговоримо на цю
тему".
5.Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з
нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками і
дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете
сформувати в неї правильну життєву позицію
6.Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення - запорука
гарного навчання. Були в театрі (цирку, кіно) - нехай
розповість, що більше всього подобалося. Слухайте уважно,
ставте запитання, щоб дитина почувала, що це вам цікаво.
7. Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому
випадку її пізнавальний інтерес ніколи не вгасне.
8. Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини.
Бачити світ очима іншого - основа для взаєморозуміння.
9. Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах.
Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте
причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте
альтернативу.
10.Повага до дитини зараз - фундамент шанобливого ставлення
до вас тепер і в майбутньому.
• Дбати про здоров’я дитини.
• Допомагати у пiдготовцi до школи.
• Органiзувати робоче мiсце дитини.
• Привчати до охайностi й порядку.
• Привчати до самостiйностi.
•Заохочувати найменшi успiхи дитини у
навчаннi й поведiнцi, використовуючи для
цього слова-схвалення.
• Радiйте вашiй дитинi!
• Розмовляйте з дитиною спокiйним голосом.
• Будьте терплячими.
• Щодня читайте дитинi.
• Заохочуйте зацiкавленiсть та уяву дитини.
- Чи із задоволенням ваша дитина відвідувала
дитячий садок: а) так; б) не завжди; в) завжди із
незадоволенням.
- Чи є у вашої дитини бажання ходити до школи?
а) так; б) не дуже; в) завжди з небажанням.
- За якими ознаками Ви робите висновок, що Ваша
дитина хоче (не хоче) ходити до школи?
________________________________________________
- Чи є у дитини режим дня? Чи дотримується вона
його?________________
- Чому ви надаєте перевагу: навчанню читати,
рахувати або загальному розвитку пам’яті, уваги,
мислення?___________________________________
- Від чого, на Вашу думку, залежить каліграфічне
письмо? Як ви допомагаєте дитині розвивати кисть
руки? ________________________________________
- Що вас найбільше турбує з питання адаптації
дитини до школи?__________