ПІДТРИМКА БАТЬКАМИ ДИТИНИ З ОСОБЛИВИМИ

ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

Шановні батьки! Найбільше ви зможете допомогти дитині, коли розумітимете та

цінуватимете її сильні сторони та особливі потреби. Дитина стає більш впевненою
і спокійною, коли розуміє свою особливість та значимість. Залежно від міри
розуміння вашої дитини шукайте способи, як допомогти їй усвідомити та
працювати з її унікальними сильними сторонами й освітніми потребами. Після
того, як сім’я вперше дізналася, що у дитини є особливі потреби, їй знадобиться
час для адаптації. Дитині також може бути нелегко в цей період. Підбадьорюйте
її, більше звертайте увагу на її сильні сторони – це допоможе сформувати
рівновагу зі щойно виявленими проблемами. Здібності є в усіх дітей, їх потрібно
лише виявити і розвивати. Будьте готові допомагати дитині, однак, за найменшої
можливості, посилюйте її незалежність. Підбадьорюйте та заохочуйте дитину,
щоб виховати у неї самовпевненість.
Хваліть завжди за конкретну дію, будьте красномовними:
• «Ти дуже добре зробив …»
• «Я бачу, що ти набагато краще вчишся, коли …»
• «Я помітив покращення в …»
• «Хочеш, попрацюємо разом над …»
• «Я дуже ціную твою значну роботу та зусилля, витрачені на …»
• «Чим я можу тобі допомогти…»
• «Я бачу, ти добре попрацював над …»
• «Дякую, що ти ретельно виконав завдання…»
Як заохочувати дитину до впевненості та самостійності.
• Складіть список усіх сильних сторін і потреб своєї дитини та часто
користуйтеся ним;
• якщо можливо, допомагайте вашій дитині висловлювати свої думки. Для
зразка висловлюйте перед нею свої думки вголос;
• наголошуйте на позитивному: визначайте, підтримуйте та формуйте сильні
сторони своєї дитини. Створюйте ситуації, де ці сильні сторони можуть
якнайкраще виявлятися. Визнання та похвала від інших утворюють міцне
підґрунтя для навчання нових і незнайомих навичок чи виконання завдань.
Уникайте порівнянь дитини з іншими дітьми, оскільки це нівелює унікальність
кожної особи;
• надавайте вашій дитині можливості навчитися нового – займатися спортом чи
рукоділлям. Дітям потрібно відчувати, що вони щось вміють або знають, як
робити;
• створюйте для своєї дитини та підтримуйте ситуації, в яких вона відчуватиме
задоволення від допомоги іншим;
• сформуйте стабільні зразки суспільної поведінки. Вони допоможуть дітям
почуватися більш захищеними і краще вирішувати низку соціальних проблем;
• вдома прищеплюйте своїй дитині позицію «я можу», щоб вона впевнено
випробовувала нові навички. Коли дитині не вдається досягати успіху,
намагайтеся виробити в неї ставлення до цього як до навчання, а не як до
поразок. Запитуйте: «І чого ти навчився?» або «Що ти зробиш інакше
наступного разу?».
 СОЦІАЛІЗАЦІЯ ТА АДАПТАЦІЯ ДІТЕЙ РІЗНИХ ВІКОВИХ
КАТЕГОРІЙ
У дошкільному періоді діти з ООП соціалізуються найлегше. Так, дитина може
мати свої особливості, що не дозволяють їй комунікувати з однолітками активно.
Проте, зазвичай, поки дорослий не скаже дитині, що вона не є такою, як всі, вона
навіть не звертатиме на це увагу.
Якщо у початковій школі вчитель не робить акцент на особливостях дитини, її
приймають, однак батьки починають порівнювати дитину з іншими дітьми.
З адаптацією трохи складніше, адже вона передбачає цілий комплекс вмінь,
вольових зусиль та певних особистісних компетенцій для того, щоб опанувати
новий вид діяльності.
За словами психологині, усі діти з ООП, незважаючи на нозологію, важко
адаптуються, і цей період може тривати від 1 року.
Можливі труднощі адаптації:
* комунікація;
* емоційно-вольові особливості;
* нездатність зчитувати соціальний контекст ситуації;
* соціальна наївність;
* поведінкові особливості.

ОСОБЛИВОСТІ ДІТЕЙ У ПЕРІОД АДАПТАЦІЇ ТА

СОЦІАЛІЗАЦІЇ. НА ЩО ЗВЕРТАТИ УВАГУ?
o Потреба у контакті з іншими дітьми/дорослими.
o Моторні особливості.
o Поведінкові особливості.
o Мовленнєві особливості.
o Підвищена чутливість до сенсорних стимулів.
o Емоційна холодність.
o Страх змін та новизни.
o Затримка формування навичок самообслуговування.
o Працездатність у дитини може бути нерівномірною.
o Такі діти не витримують труднощів та невдач.
o «Прив’язані» до дорослих.
 ДРУЖБА МІЖ ДІТЬМИ В ДИТЯЧОМУ САДКУ
Дружба - це цінність в житті кожної людини з самого раннього віку. Дружба - це
перше відкриття світу поза сім'єю. У цьому контексті діти відчувають можливість
вивчення світу і перших соціальних відносин між однолітками.
Коли починається перша дитяча дружба?
Часто думають, що маленькі діти не можуть заводити друзів. Насправді,
дослідження показують протилежне. Фактично, вже в 8-10 місяців діти по-різному
поводяться зі своїми однолітками, з якими їм вдалося познайомитися, в порівнянні
з тими, кого вони не знають. Тому дружба між дітьми з'являється вже в ранньому
віці. Очевидно, що характеристики дружби між дітьми цього віку відрізняються від
дружби між дітьми старшого віку. Фактично, навіть дивлячись на дітей в дитячому
садку або граючи в парку, можна побачити, як вони надають перевагу бути в
компанії одних однолітків, а не інших.
Функції дитячої дружби
Дружба між дітьми необхідна. Вона заснована на взаємодіях з можливістю зміни
ролей, тому що діти належать до одного й того ж еволюційного рівня. Фактично це
горизонтальні відносини, в яких діти вчаться навичкам співпраці і змагання.
Дружба між дітьми - це справжній зал для соціальних відносин. Вони відчувають
прихильність, гармонію і взаєморозуміння, а також суперництво, ревнощі і
примирення. У взаємовідносинах з товаришами з перших вуст переживаються
певні моральні принципи, такі як почуття справедливості, солідарності та
лояльності. З дружбою діти експериментують, вчаться регулювати себе.