Тайм-менеджмент для дітей: 9 практичних порад

1. Навчіть дитину планувати свій тиждень. Важливо, щоб дитина

орієнтувалась у своєму графіку шкільних та позашкільних занять, розуміла,
коли має вільний час для зустрічей з друзями, відпочинку та хобі. Тижневий
план краще складати в неділю. Для планування використовуйте гарний
щоденник, магнітну, маркерну або пробкову дошку (нехай дитина обере вид
органайзера та спосіб візуалізації самостійно).
2. Плануйте день. Планування дня нагадує планування тижня, але
передбачає визначення дрібних справ (почитати перед сном, винести сміття,
зателефонувати бабусі тощо). Складати такий план краще ввечері, щоб зранку
дитина могла його перечитати та розуміти, що на неї чекає. Перші дні
плануйте разом, а коли дитина звикне, батькам достатньо буде лише дружнім
тоном нагадувати про таку необхідність. До речі, планувати можна і з
дошкільнятами, позначаючи завдання малюнками: картка з іграшками означає
прибирання кімнати після гри, картка з книгами – читання з мамою тощо.
3. Мотивуйте. Батьки мають показати дитині, що планування справ – це
важливо. Найкраще мотивує власний приклад, тому ненароком покажіть дитині
свій щоденник із задачами. Відмічайте кожне виконане дитиною завдання,
попередньо домовившись про винагороду за певну кількість відміток – похід в
кіно, улюблений смаколик або нову гру.
4. Навчіть дитину визначати пріорітети. Завжди є справи, які вимагають
більше уваги або часу, а є прості, які робляться швидко та непомітно. Порадьте
дитині обрати улюблений колір та записувати ним те, що треба зробити
першочергово.
5. “Їжте жаб” разом. “Жаба” – одне з головних понять тайм-менеджменту.
Так називають неприємні справи, виконання яких приносить не дуже позитивні
емоції та відкладається на потім. Дитині треба допомогати “їсти
жаб”: дізнайтесь, що саме не подобається дитині, чому не подобається,
спитайте, чим ви можете допомогти, і … допоможіть! “Жаб” краще “їсти”
зранку. Виконуючи складну та неприємну справу зранку, дитина рятуватиме
себе від негативу протягом дня!
6. Діліть “слона” на частини. Чим складніша задача, тим важче за неї
взятися. І це, погодьтесь, проблема не тільки дітей, а й дорослих. Допоможіть
дитині розділити велике складне завдання на декілька маленьких, з якими
їй буде набагато легше впоратись. Зверніть увагу: ці частини мають бути дуже
чіткими та конкретними. Наприклад, не варто просити дитину багато читати.
Це завдання занадто абстрактне і не має чітких меж. Замість цього ви
домовляєтеся на прочитання 10-20 сторінок на день. В результаті за один рік

дитина прочитає приблизно півсотні книжок. Багато чи не так? 

7. Прищеплюйте проактивну позицію. Проактивна позиція – особливе
ставлення до життя, коли людина не просто реагує на дійсність, а сама творить
її. Дитина має усвідомлювати, що вона сама планує своє життя (не батьки,
вчителі, бабусі або ніхто).
8. Дозволяйте дитині відпочивати. Різні види діяльності мають час від
часу змінювати один одного. Якщо дитина вже годину сидить за уроками –
настав час для легкої фізичної активності або хоча б короткострокового
перебування на свіжому повітрі. Перерви на відпочинок треба влаштовувати
кожні півгодини, навіть якщо дитина не відчуває втоми. За таких умов
ефективність виконання будь-яких завдань буде вищою, ніж за умов
традиційного “сиди вчи уроки, поки все не зробиш!”
9. Не нав’язуйте дитині тайм-менеджмент. Сучасні школярі обожнюють
різноманітні “дорослі” лайфхаки, тому зазвичай ідея запровадити тайм-
менеджмент сприймається позитивно. Ні в якому разі не нав’язуйте дитині
нові звички та не сваріть, якщо щось пішло не так. Набагато корисніше
вирішувати питання м’яко та довірливо. Тайм-менеджмент може стати дійсно
ефективним інструментом для досягнення цілей, згуртувати вас та дитину в
єдину команду та неабияк полегшити життя. Правильне та своєчасне
запровадження вищезазначених прийомів навчить дитину “колекціонувати”
перемоги, ставити власні цілі, досягати їх та отримувати від цього задоволення.
 Як навчити тайм-менеджменту дошкільнят
Досліджуємо циферблат
Уявляєте просунуте дошкільня, яке, надягаючи куртку, кричить: «Мамо,
швидше, час у садок»? Або жваво прибирає розкидані іграшки зі словами
«Скоро мультики почнуться»? Автори різноманітних ігор, програм,
інструментів тайм-менеджменту для найменших впевнені, що це цілком
реально.

Та шлях починається з усвідомлення часу та вимірювання. Тільки-но дитина

почне у 2-3 роки рахувати хоча б до трьох, привчайте її вимірювати час гри або
очікування. Приміром, «Один-два-три, старт» або «Малюєш, доки я рахую,
потім віддаєш олівець мені, я малюю — ти рахуєш».
Навіть коли малюк вивчить цифри до 12, дорослий настінний годинник — поки
щось незрозуміле для нього. Звісно, краще іграшковий.

Можна зробити кубики із цифрами до 12 — потренуватися показувати на

циферблаті те, що випадає. Можна обрати годинник-вкладиш. Але не очікуйте
надто багато: поки що дитина навчиться лише механічно розставляти та
знаходити цифри.
Сортуємо намистини-години
Згодом експерти радять дати дитині справжній будильник, у якому залишити
лише годинну стрілку. На початку влаштувати «день знайомства»: нехай
дзвенить щогодини, а ви звертайте увагу на рух стрілки, на те, які справи
очікують зазвичай на малюка в цей час. Можна щогодинні сигнали
налаштувати на телефоні, обравши різні мелодії для ранку, дня та вечора — це
дасть відчути структуру дня.
Для старших дошкільнят заводити будильник щогодини можна з іншої метою:
аналіз витрат часу. Звучить складно, а насправді виглядає як гра: дитина згадує,
що вона робила за цю годину, а мама занотовує.
Наприкінці добре зробити візуалізацію такого аналізу: взяти коробки з
написами чи символами «ігри», «прогулянка», «гігієна», «допомога батькам»
тощо. Окремий пункт — «капризки», до якого можна віднести всі істерики,
затягування часу, безглузду біганину.
Візьміть великі намистинки, ґудзики чи камінчики — стільки, скільки годин
дитина мала змогу попильнувати сьогодні. Разом, орієнтуючись на записи,
розподіліть, на що витрачено час. Якщо результат вас зовсім не влаштовує, у
жодному разі не критикуйте дитину. Висновок вона має зробити сама, хай і не з
першого разу.
Таймер, пісочний годинник, свічки
Дитина має навчитися відчувати невеликі проміжки часу, а також розуміти, за
який період може зробити певну справу. Для цього якнайкраще підійде таймер
— кухонний чи дитячий. Для візуалізації часу придбайте пісочний годинник чи
маркіровані часовою шкалою свічки (звісно, не забувайте про правила безпеки).
Коли діти почнуть вивчати хвилини, краще дати спочатку поняття про
чверті години.

Поділіть годинник на чотири частини, обклейте кожну чверть папером іншого

кольору. Є й інший спосіб: закрийте циферблат кольоровим пластиком чи
папером, залишивши «віконце», щоб можна було одночасно бачити лише одну
чверть.
Якщо дитину вже цікавить настінний годинник, можна зробити планер. На
звичайну модель закріпіть циферблат із символами занять, які щодня очікують
на дитину: сніданок, ігри, прогулянка, купання тощо. Картинки потрібно
розмістити на тих годинах, коли надходить час це робити.
Малюк заздалегідь бачитиме, що буде далі, вчитиметься узгоджувати дії з
годинником, а батькам легше буде підганяти: «Подивись, що час робити». Але
дошкільня здатне і на більше.