Міністерство освіти і науки України

Модельна навчальна програма

«Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти. 5–6 класи (інтегрований курс)»
для закладів загальної середньої освіти

(автори Власова Н.С., Желіба О.В., Кронгауз В.О., Секиринський Д.О., Щупак І.Я.)

«Рекомендовано Міністерством освіти і науки України»

(наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795)

1
 Пояснювальна записка

Пропедевтичний інтегрований курс «Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти» узагальнює і
поглиблює знання учнів про суспільне життя людини, здобуті в початковій школі, є основою для вивчення історії та
громадянської освіти у 7–9 класах. Інтегрований курс «Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти»
передбачений Типовою освітньою програмою для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти (наказ МОНУ № 235 від
19.02.2021 р.) для адаптаційного циклу НУШ. Він базується на таких ціннісних орієнтирах, як гідність і повага до
особистості, ідентичність, цілісний світогляд, гармонійний розвиток і радість пізнання, доброчесність, співпраця,
самостійність, плекання любові до рідного краю, української культури, активна громадянська позиція.
Мета курсу — ознайомлення учнів із процесом дослідження суспільства в сучасному та минулому, структурою
суспільства, найбільш важливими змінами у взаємовідносинах людей та їхніх спільнот, науковими поняттями, за
допомогою яких описують такі соціальні зміни, а також сприяння формуванню у школярів загальнолюдських цінностей,
толерантності, національної ідентичності, патріотизму, гідності та самоповаги, відчуття єдності людства, стимулювання
саморозвитку та пізнавальної активності.
Завдання курсу:
– особистісний розвиток учнів, задоволення їх потреб у самопізнанні, потягу до дослідницької діяльності, комунікації і
творчості;
– усвідомлення учнями єдності минулого, сучасного та майбутнього, взаємозалежності та взаємовпливів людей,
соціальних груп, різних сфер життя суспільства;
– осмислення учнями ролі і місця людини у спільнотах (родині, соціальних верствах, націях, громадських об’єднаннях
тощо);
– пізнання тих культурних здобутків і цінностей суспільства, знання яких є необхідною умовою приналежності до
певної етнічної спільноти, української політичної нації, спільноти європейських народів та основою формування
самоповаги, честі, гідності, патріотизму та європейської цивілізаційної орієнтації;

2
– вироблення умінь використовувати різні джерела інформації, щоб отримати знання про історію і сучасність
суспільства, застосовувати ці знання, вживаючи термінологію суспільних наук.
Пропедевтичний характер курсу зумовлює жорсткі обмеження в обсягах і змісті навчального матеріалу. Розуміння
учнями основних понять історії та громадянської освіти формується за допомогою адаптованих до віку учнів коротких
характеристик суспільних інституцій у їх розвитку та найбільш значимих для людства, українського суспільства,
територіальної громади історичних процесів та постатей. Ознайомлення школярів із витоками найважливіших елементів
суспільного життя та основними соціальними змінами забезпечує інтеграцію змісту знань з історії та громадянської
освіти.
У структурі курсу поєднуються лінійний і концентричний підходи. П’ятикласники вивчають основні засоби та
процеси дослідження суспільства, усвідомлюють різні виміри поняття «історія», категорії: «історичний час», «історичний
простір», «джерело інформації».
Учні шостого класу вчаться пізнавати себе та коло людей, з якими вони пов’язані – від масштабів родини до
масштабів людства. Окремо розглядаються відомості про кожний найбільш значимий соціальний інститут, приділяється
увага ознайомленню з основними етапами розвитку української держави та суспільства.
Програма курсу враховує наступність між рівнями початкової та базової середньої освіти. Курс є пропедевтичним,
опирається на досягнуті у 1–4 класах НУШ обов’язкові результати навчання і закладає основи для вивчення історії у
циклі базового предметного навчання (7–9 класах).
Навчання історії і основ громадянської освіти у 5–6 класах спрямоване на формування вимог, визначених
Державним стандартом базової середньої освіти, а саме:
– історико-хронологічного мислення — здатності орієнтуватися в історичному часі, встановлювати причинно-
наслідкові зв’язки між подіями, явищами і процесами, діяльністю людей та її результатами в часі, розуміти зміни в житті
суспільства;
– геопросторового мислення — уміння орієнтуватися в соціально-історичному просторі, виявляти взаємозалежність
розвитку суспільства, господарства, культури і навколишнього природного середовища;

3
– критичного мислення — умінь працювати з різними джерелами інформації та формулювати обґрунтовані запитання
до них;
– системного мислення — виявлення взаємозв’язку, взаємозалежностей і взаємовпливів історичних подій, явищ,
процесів, постатей у контексті відповідних епох; розуміння множинності трактувань минулого і сучасного й уміння
зіставляти їх інтерпретації.
Інтегрований курс сприятиме:
– усвідомленню власної гідності, здатності реалізувати власні права і свободи, повазі до прав і гідності інших осіб,
схильності виявляти толерантність і протидіяти проявам дискримінації;
– умінню дотримуватися демократичних принципів, конструктивно взаємодіяти з іншими особами, спільнотою закладу
освіти, місцевою громадою, намірам долучатися до розв’язання місцевих, загальнонаціональних і глобальних проблем,
усвідомленню необхідності утвердження верховенства права й дотримання правових норм для забезпечення сталого
розвитку суспільства.
Модельна програма інтегрованого курсу «Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти» структурована
за такими принципами:
• науковості, відповідно до якого зміст і очікувані результати навчання відповідають основам сучасної науки;
• доступності, тобто врахування вікових особливостей, фізичного, психічного й інтелектуального розвитку дітей
10–12 років;
• системності, коли історія і суспільство розглядаються як комплекси компонентів, зокрема, культурно-історичних
епох, процесів (економічних, політичних, соціальних, духовних), явищ (війни, революції, народи, цивілізації),
подій та ідей, на які впливають зовнішні чинники, природні і соціальні;
• спадкоємності, пов’язаності матеріалу, що вивчається, з вивченим у початковій школі, зокрема в межах курсу
«Я досліджую світ»;
• україноцентризму, який передбачає, що історія України повсякчас проступає з історії світу, а світова історія
великою мірою твориться в Україні.

4
 Програма складається з пояснювальної записки, структурованих за розділами очікуваних результатів навчання
учнів/учениць, виписаних через зміст та види навчальної діяльності, навчального матеріалу як основи для досягнення
конкретних результатів навчання. Компетентнісний потенціал визначеної Стандартом галузі «Громадянська та історична
освіта» в програмі розкрито наскрізно. Особлива увага приділена формуванню умінь та ставлень.
Вивчення пропедевтичного курсу передбачає досягнення учнями таких узагальнених результатів навчальної
діяльності.
Знання:
• основних прав і свобод людини, її загальнолюдських та громадянських обов’язків;
• найбільш вживаних термінів, необхідних для вивчення історії та громадянської освіти;
• родинних, місцевих і національних пам’яток;
• родинних, регіональних національних традицій;
• відомих осіб рідного краю та України.
Розуміння:
• необхідності відстоювати свої демократичні права і свободи, шанувати права інших людей, виконувати
загальнолюдські та громадянські обов’язки;
• існування різниці між сьогоденням і попередніми етапами розвитку різних елементів суспільного життя;
• мотивів звернення людей до минулого та власної відповідальності за збереження пам’яті про минуле, історичних
пам’яток рідного краю;
• взаємозв’язку історії родини, рідного краю, Батьківщини і людства;
• основних історичних понять (історичне джерело, історичний час, історичний простір, історична закономірність,
цивілізація тощо);
• наявності альтернативних варіантів розвитку історичних і суспільних подій;
• своєї приналежності до певного роду, територіальної та етнічної громад, української політичної нації;
• змісту європейського цивілізаційного вибору України.
Вміння:

5
 • орієнтуватись в історичному часі, розташовувати події в хронологічному порядку;
• орієнтуватись в історичному просторі, користуватись історичною та політичною картами, виконувати завдання на
контурній карті;
• аналізувати доступні історичні джерела й інші джерела інформації;
• оперувати найбільш вживаними термінами суспільних наук;
• встановлювати спільні й відмінні ознаки суспільних інституцій, історичних подій і явищ;
• встановлювати окремі причинно-наслідкові зв’язки між історичними подіями та явищами;
• давати моральну оцінку подіям сучасного та минулого суспільного життя, діям окремих історичних осіб;
• усно й письмово викладати власну думку, аргументовано відстоювати свою точку зору.
Ставлення:
• усвідомлення певних цінностей і світоглядних аспектів суспільного розвитку;
• формування пaтpioтичної, громадянської і морально-етичної позиції людини, яка шaнyє зaгaльнoлюдcькi тa
нaцioнaльнi цiннocтi й з пoвaгoю cтaвитьcя дo iншиx нapoдiв і кyльтyp.
Компетентнісний потенціал курсу відповідає переліку ключових компетентностей та спрямований на формування
наскрізних в усіх ключових компетентностях умінь:
• читання з розумінням;
• висловлення власної думки усно й письмово;
• критичне та системне мислення;
• творче продукування нових ідей;
• логічне обґрунтування позиції;
• ініціативність;
• розв’язання проблем;
• прийняття рішень;
• оцінка ризиків;
• співпраця з іншими людьми.

6
 Програму пропедевтичного курсу викладено у формі таблиці. У першій частині визначені Очікувані результати
вивчення кожної теми відповідно до вимог Державного стандарту та Критеріїв оцінювання діяльності учнів. Друга
частина визначає Пропонований зміст інтегрованого курсу, а третя частина — відповідні очікуваним результатам та
змісту Види навчальної діяльності. Пропонований зміст навчання та види навчальної діяльності є орієнтовними.
Вчитель може враховувати пропозиції повністю або частково, а також модифікувати відповідно до інтересів і здібностей
учнів, освітніх завдань, Освітньої програми та матеріальних умов навчального закладу.

Шляхи реалізації програми:

• поєднання компетентнісного, особистісно зорієнтованого та діяльнісного підходів до організації дослідження
історії та суспільства;
• системне застосування технологій інтерактивного навчання та розвитку критичного мислення;
• створення дидактичних ситуацій, які дають змогу учням/ученицям системно працювати з навчальними
текстами й історичними джерелами, використовуючи відповідний поняттєвий апарат;
• створення позитивної атмосфери навчання, спирання на особистий життєвий досвід учня/учениці.
У програмі немає розподілу навчальних годин за розділами. У межах загальної річної кількості годин учитель може
самостійно визначати час для роботи над кожним розділом програми, орієнтуючись на визначені програмою очікувані
результати навчання.

5 клас
Структура курсу
І. Вступ.
ІІ. Як пізнають історію?
ІІІ. Джерела пізнання минулого і сучасного.

7
 ІV. Історія навколо мене.
Узагальнення. Навіщо потрібна історія?

Зміст навчально- Види навчальної

Очікувані результати пізнавальної діяльності
навчання діяльності
І. Вступ
Учень/учениця: Що таке історія? Укладання пам’ятки «Як
● усвідомлює, навіщо треба вивчати історію; Історія як наука, працювати з підручником».
● розуміє, що вивчає історія як наука та як шкільний предмет; що вивчає діяльність Фронтальна робота
● правильно користується підручником; людейу минулі часи. (розповідь, пояснення, бесіда,
● добирає інформацію за заданими критеріями; Історія як навчальний шкільна лекція, перегляд
● визначає значущість історичної та сучасної події для людини предмет. фільму тощо) в поєднанні з
і суспільства; Історія як скарбниця проблемним, інформаційним
● виокремлює основне і другорядне в тексті; досвіду людства. і пояснювально-
● виявляє розбіжності в тлумаченнях минулого та сучасного Історична пам’ять ілюстративним викладом
на конкретних прикладах; та як її зберегти. навчального матеріалу.
● використовує пошукові системи для отримання інформації, Історія довкола нас. «Мозковий штурм», обмін
дізнається значення незнайомих слів; Історія і культура. думками — активне
● пояснює важливість заходів щодо збереження і Історія України спілкування. Дидактичні ігри,
популяризації пам’яток історії як складова історичне лото, «хмарки
європейської історії слів». Читання вголос і
пояснення (коментування)

8
 тексту, ознайомлення з
рубриками підручника.
Початок укладання
історичного словника

ІІ. Як пізнають історію?

Учень/учениця: Відлік часу в історії.
● розуміє відмінність між календарним та історичним часом; Вимірювання часу
● розрізняє системи літочислення, пояснює їх на прикладах; тепер і в минулому.
● пояснює різницю між одиницями вимірювання історичного Доба, рік, століття.
часу і співвідносить їх (рік — століття — тисячоліття); Календар і календарні
● розташовує події у хронологічній послідовності, укладає системи.
хронологічну таблицю; Календарний час.
● установлює послідовність історичних подій (подій свого Як рахують час
життя) за допомогою стрічки часу; історики.
● розташовує події у хронологічній послідовності, укладає Історичний час.
хронологічну таблицю; Періодизація історії.
● встановлює одночасність подій в історичному просторі, Критерії для виділення
тривалість подій, явищ, процесів та їх віддаленість одних від історичних періодів.
одних (у межах теми, з допомогою вчителя Стрічка часу.
● усвідомлює плинність часу, його цінність та Хронологія.
швидкоплинність у житті людини Хронологічна таблиця.
Плинність часу
Учень/учениця: Географічний та
● знає, де розгортаються історичні події і як змінювалася карта історичний простір.
9
Фронтальна робота.
Індивідуальна робота
(робота зі стрічкою часу,
хронологічною таблицею,
розв’язування
хронологічних задач,
складання ментальної
карти, складання «хмарки
слів» тощо). Обмін
думками, спілкування.
Вправи «Хронологічний
ланцюжок»,
«Співвіднесення
історичних подій».
Укладання історичного
словника.
Фронтальна робота
(евристична бесіда).
світу впродовж історії; Середовище та його Індивідуальна робота (робота
● відмінності між історичною, контурною та географічною впливи на людину. з атласом, контурною
картами; Карти та їх види. картою, бесіда).
● співвідносить дані карти з іншими джерелами інформації Історичний простір. Групова робота
(розповідь учителя, текст книжки тощо); Історична карта. (робота над єдиним
● розрізняє відносно сталі та змінні об’єкти карти; Історико-географічний завданням у малих групах
● зіставляє картографічну інформацію різних історичних регіон. керованих лідерами —
періодів; Історико-географічні робота з історичною картою,
● виокремлює основні елементи карти та пояснює їх значення; регіони України. презентація результатів
● визначає орієнтацію об’єктів відносно сторін світу, суб’єкта Контурна карта. Зміни на роботи). «Мозковий штурм»,
спостереження; карті світу впродовж фронтальна бесіда,
● визначає на карті положення географічних об’єктів, історії. Моделювання обговорення. Практична
культурно-історичних пам’яток, місця історичних подій; простору в минулому і робота. Моделювання
● позначає розміщення об’єктів на карті, прокладає уявні сьогодні. Моє рідне простору в минулому
маршрути, визначає відстані; місто/село на мапах і сьогодні.
● позначає розміщення об’єктів на карті, прокладає уявні упродовж історії Учнівський мініпроєкт
маршрути, визначає відстані; «Моє рідне село/місто
● зіставляє картографічну інформацію різних історичних на мапах впродовж історії».
періодів; Робота зі словником
● усвідомлює залежність історії людства від географічного
фактора
ІІІ. Джерела пізнання минулого і сучасного
Учень/учениця: Історичне джерело. Фронтально-колективна
● формулює питання різного типу до тексту/ медіатексту, Джерело інформації. робота (обговорення,
візуальних джерел; Типи та види історичних порівняння, вирішення
10
 ● визначає тему й походження запропонованого джерела джерел. Факт і судження проблемних питань,
історичної та суспільної інформації; (ставлення). Історична евристична бесіда).
● застосовує критерії визначення достовірності інформації подія. Індивідуальна робота (робота
(з допомогою вчителя); Історичний процес. з джерелами інформації,
● усвідомлює суб’єктивний характер історичних джерел, їх Історичне дослідження. алгоритм проведення
залежність від часу створення та особистості автора; Методи дослідження історичногодослідження).
● розрізняє джерела інформації за видами (матеріальні/ історичних джерел. Групова робота (робота з
нематеріальні, первинні/ вторинні, текстово-візуальні тощо); Критичне ставлення до критичного опрацювання
● пояснює способи нагромадження та пошуку інформації; джерел історичних джерел різних
● розрізняє факт і судження в запропонованому тексті/ типів у групах). Робота з
медіатексті; підручником, читання вголос,
● визначає придатність отриманої інформації для добору відповіді на запитання.
аргументів з допомогою вчителя Укладання пам’ятки
«Як провести історичне
дослідження».
Учень/учениця: Речові джерела. Фронтальна робота
● усвідомлює необхідність обережного ставлення до речових Археологія. (історичний диктант,
джерел, їх цінність та завдання охорони і збереження джерел; Археологічна пам’ятка. розповідь, пояснення,
● формулює запитання щодо достовірності інформації з різних Археологічні культури. ілюстрування тощо).
джерел; Археологія України. Індивідуальна робота
● розпізнає прояви маніпулювання інформацією на конкретних Монети, печатки і герби. (графічна робота, опис
прикладах; Нумізматика і історичного джерела).
● зіставляє джерела інформації щодо достовірності та повноти; геральдика Групова робота
● використовує в поясненнях інформацію з різних джерел, (робота в парах «Взаємні
зокрема тексти та відеоматеріали, усні історичні свідчення, запитання», «Щоденник

11
музейні експозиції, власні спостереження; подвійних нотаток» —
● визначає ознаки, що пов’язують документи, артефакти сформулювати основні
(музейні об’єкти) та ілюстративний матеріал з історичним поняття уроку,
періодом (в межах теми) підсумок уроку).

Робота в групах зі зразками

речових джерел
Учень/учениця: Усні історичні джерела. Фронтальна робота.
● вміє підготувати повідомлення про історичні події на основі Фольклор. Історична Індивідуальна робота
усних свідчень очевидців; пісня. Історична легенда. (робота над проєктом з
● вміє опрацювати та критично осмислити історичну пісню, Історичний переказ. використанням свідчень
легенду, міф; Міф очевидців, методу «усної
● виявляє розбіжності в тлумаченнях минулого та сучасного та міфологія. Казки. історії»).
на конкретних прикладах; Свідчення очевидців Групова робота
● використовує пошукові системи для отримання інформації, як історичне джерело. (ланкова робота — учні
дізнається значення незнайомих слів; Інтерв’ю об’єднані в постійні групи
● усвідомлює цінність усних джерел, завдання їх збирання та для розв’язання конкретних
збереження; навчальних
● використовує в поясненнях інформацію з різних джерел, завдань).
зокрема тексти та відеоматеріали, усні історичні свідчення Прослуховування
аудіофайлів, історична пісня.
Перегляд народних казок
Учень/учениця: Письмові Фронтальна робота
● вміє опрацювати та критично осмислити писемне історичне інформаційні (пояснення, бесіда,
джерело; джерела. Літописні опитування). Групова
12
 ● вміє за допомогою історичного документа встановити хроніки. Історичні робота (робота з
основні характеристики історичної події (діячів, хронологічні документи. писемними історичними
рамки, автора докумена, зміст тощо); Мемуари. Спогади. джерелами, метод блочної
● визначає риси/ознаки артефакту (музейного об’єкта), Автобіографія. дискусії —
писемного та візуального джерела; Лист. учитель або заздалегідь
● визначає ознаки, що пов’язують документи, артефакти Літературні дописи. підготовлена група подає
(музейні об’єкти) та ілюстративний матеріал з історичним новий матеріал у формі
періодом (в межах теми); Письмові джерела зіткнення різних поглядів на
● використовує в поясненнях інформацію з різних джерел, дослідження проблему, наводить
зокрема тексти; сучасного аргументи, але не робить
● розрізняє тексти соціального й історичного змісту; суспільства. Фейки остаточних висновків. Після
● пояснює і доцільно застосовує терміни, поняття, які вжито в висвітлення питань кожного
запропонованих джерелах; блоку групам надається
● розрізняє факт і судження в запропонованому тексті/ право взяти участь
медіатексті; у міжгруповій дискусії,
● усвідомлює цінність письмових джерел, завдання їх висловити власну точку зору
збирання та збереження; на проблему).
● усвідомлює значення особистості автора джерела для Індивідуальна робота
розуміння його змісту (практичні вправи).
Вправа «Обміркуймо
вислови»
Учень/учениця: Аудіовізуальні джерела. Фронтальна робота
● розрізняє між інших візуальні джерела; Пам’ятки образотворчого (пояснення, перегляд фото-,
● описує та критично осмислює візуальні джерела; мистецтва. Малюнки, кінодокументів). Групова
● критично сприймає матеріали фото- та кінохронік; картини. Фото- і робота (за методикою

13
 ● вміє побудувати алгоритм роботи з візуальними джерелами кінохроніка. Мережа змінних груп, кожна з яких
та за алгоритмом їх опрацьовувати; інтернет як інформаційне вивчає окремий аспект теми
● визначає риси/ознаки артефакту (музейного об’єкта), джерело. Аудіовізуальні (кожен учень працює з одним
писемного та візуального джерела; джерела дослідження питанням). Для вивчення
● визначає ознаки, що пов’язують документи, артефакти сучасності його учні з різних груп,
(музейні об’єкти) та ілюстративний матеріал з історичним що розглядають однакове
періодом (в межах теми); питання, поєднуються
● усвідомлює цінність візуальних джерел, завдання їх втимчасові (змінні) групи, а
збирання та збереження; потім повертаються до своїх
● усвідомлює значення особистості автора джерела для груп і розкривають сутність
розуміння його змісту питання, над яким вони
працювали). Індивідуальна
робота (аналіз візуальних
джерел, побудова алгоритму
роботи з візуальними
історичними джерелами).
Практична робота — робота з
фотографією із сімейного
архіву
Учень/учениця: Етнографічні джерела. Індивідуальна робота
● розрізняє та виділяє етнографічні джерела з-поміж інших Етнографія. (складання запитань до
історичних джерел; Антропологія. етнографічного джерела).
● виявляє чинники, що впливають на заняття людей, спосіб Лінгвістика Фронтально-колективна
ведення господарства, соціальний устрій (клімат, географічне робота (постановка перед
розташування, доступ до природних ресурсів); класом проблемних питань

14
 ● описує побут, традиції та звичаї свого народу; або пізнавальних завдань,
● наводить приклади історичних пам’яток та інших проявів у вирішенні яких беруть
присутності минулого в сьогоденні — топоніміка, лексика, участь усі учні: вони
фольклор, соціальні практики тощо; пропонують варіанти
● усвідомлювати відмінності між різними етносами розв’язання, перевіряють,
та цінністьвзаємодії і взаємовпливів між ними, обґрунтовують, розвивають
міжетнічних контактів та співробітництва найбільш вдалі, відкидають
неправильні. Вчитель
при цьому керує
колективним пошуком
рішень, спрямовує
пізнавальну активність
учнів)
Учень/учениця: Збереження та Фронтальна робота
● знає, як на основі різних типів історичних джерел скласти дослідження (пояснювально-
картину минулого; інформаційних ілюстративний виклад
● вміє критично опрацьовувати історичне джерело; джерел. матеріалу). Групова робота
● визначає пам’ятки історії та культури, описує їх; Бібліотека. Музеї та «Коло ідей».
● визначає риси/ознаки артефакту (музейного об’єкта), експонати. Архів. Метою є вирішення гострих
писемного та візуального джерела; Медіатека. суперечливих питань,
● усвідомлює цінність історичних джерел для сучасної Реставрація. Робота створення списку ідей і
людини, значення їх збирання і збереження; історика з джерелом. залучення всіх учнів до
● розрізняє пам’ятки історії та культури, історичні події, осіб Джерелознавство. обговорення поставленого
та їх вчинки, соціальні об’єкти та явища за певними ознаками; Історико-культурна питання.
● порівнює однотипні пам’ятки історії, природи та культури і спадщина Технологія застосовується,

15
пояснює їх значення; коли всі групи мають
● описує і характеризує за певним алгоритмом пам’ятку виконувати те саме завдання,
природи, історії та культури яке складається
з кількох питань (позицій,
проблем), які групи
представляють по черзі.
Коли групи завершують
виконувати завдання і готові
подати інформацію, кожна з
них по черзі озвучуєлише
один аспект проблеми,
що обговорювалась.
Продовжуючи по колу,
учитель запитує всі групи
по черзі, поки не
вичерпаються ідеї.
Це дасть можливість кожній
групі розповісти
про результати своєї роботи,
уникаючи ситуації, коли
перша група, що виступає,
подає всю інформацію).
Робота в групах з
навчальними текстами і
зразками речових, писемних,

16
 візуальних та усних джерел

ІV. Історія навколо мене

Учень/учениця: Де можна «побачити» Фронтальна робота
● розуміє важливість та значення музеїв та заповідників; історію? (пояснення, обговорення,
● визначає вид музеїв; Поява перших музеїв. порівняння, аналіз).
● називає основні сучасні музеї світу; Найбільші сучасні музеї Групова робота
● називає та показує на карті великі музеї України; світу. «Синтез думок».
● добирає інформацію за заданими критеріями; Національні музеї Після
● формулює висновок, судження на основі наведених фактів; України. Музеї та об’єднання в робочі
● усвідомлює значення музеїв для розуміння історії сучасною історичні заповідники групи й виконання
людиною; рідного краю завдання учні передають
● дотримується визначених правил і пропонує у разі потреби свій варіант іншим
зміни до них під час організації подорожей для пізнання пам’яток групам, які доповнюють
історії та культури, туристичних об’єктів, а також для прогулянок його своїми думками,
і відпочинку; підкреслюють те, із чим
● наводить приклади історичних пам’яток та інших проявів не погоджуються.
присутності минулого в сьогоденні — топоніміка, лексика, Опрацьовані таким чином
фольклор, соціальні практики тощо матеріали передають
експертам, які знову ж таки
17
 зіставляють написане із
власним рішенням, роблять
загальний звіт,
котрий обговорює весь клас).
Індивідуальна робота
(робота з картою).
Екскурсія (онлайн-
подорож) в місцевий
музей/архів/ бібліотеку/
історико-архітектурний
заповідник

Учень/учениця: Де можна «почути» Фронтальна робота

● знає, як пов’язана мова народу та його історія; історію? (ознайомлення з
● розуміє, як формувалися історичні та географічні назви; Походження понять, матеріалом, виконання
● співвідносить зв’язок місцевих географічних назв з які ми вживаємо. тренувальних вправ,
історичними особами й подіями; Наші імена — бесіда). Групова робота
● пояснює походження назви «Україна»; це теж історія. («Пошук інформації» —
● пояснює походження понять, назв, імен; Історія у географічних командний пошук
● розрізняє топонімічні твори, працює з ними; назвах. Топоніміка. інформації, що доповнює
● добирає інформацію за заданими критеріями; Історичне походження раніше прочитану
● формулює висновок, судження на основі наведених фактів; назв сучасних лекцію або матеріал
● усвідомлює цінність і значення мови для розуміння історії європейських країн. попереднього уроку, або
сучасною людиною; Походження назви домашнього завдання,
● добирає приклади, які розкривають поняття/терміни, що «Україна». Топонімічні а потім відповіді

18
використовуються в межах теми; легенди на запитання).
● розрізняє та ідентифікує локальні, регіональні, національно- Індивідуальна робота
культурні спільноти, співвідносить себе з ними; (робота з термінами,
● пояснює причини та наслідки культурного розмаїття в поняттями,
сучасній Україні, аналізує культурне розмаїття України та світу топонімічними творами)

Учень/учениця: Історичні пам’ятки. Фронтальна робота

● знає види пам’ятників (бюст, меморіальна дошка, Пам’ятки історії (обговорення, порівняння.
тріумфальна арка, статуя, обеліск, колона); як джерело оцінка, перегляд відео- та
● розуміє, для чого проводять дослідження певних територій, історико-культурної фотодокументів,
яку інформацію може надати історична пам’ятка; інформації. робота з картою).
● розпізнає історичні пам’ятки та пам’ятники; Пам’ятка Групова робота «Ажурна
● вміє описувати історичну пам’ятку за алгоритмом; архітектури. пилка» — дає можливість
● розпізнає символічний зміст пам’ятників, «читає» їхню Пам’ятка мистецтва. працювати разом, щоб
композицію; Пам’ятники вивчити значну кількість
● показує на карті місцезнаходження визначних пам’яток та їх види. Місцеві інформації за короткий
культури світу та України; пам’ятки історії та проміжок часу. Спочатку
● усвідомлює цінність історичних пам’яток та необхідність їх культури. Історичне учень працюватиме
збереження і дослідження; краєзнавство в «домашній» групі.
● порівнює однотипні пам’ятки історії, природи та культури і Потім він в іншій групі
пояснює їх значення; буде виступати в ролі
● описує і характеризує за певним алгоритмом пам’ятку експерта з питання,
природи, історії та культури над яким він працював
у «домашній групі»,

19
 та отримає інформацію від
представників інших груп.
В останній частині заняття
учень знову повертається в
свою «домашню» групу,
для того, щоб поділитися
тією інформацією, яку йому
надали учасники
інших
груп.
Читання вголос та
обговорення тексту.
Вправа «Гронування» або
«Кластер». Вправа «Кола
Вена» (поняття: історія —
історична пам'ятка —
пам'ятник).
Практична робота —
складання опису пам’ятки
історії України
або світу (на вибір)
Учень/учениця: Дослідники історії. Фронтальна робота
● знає, навіщо і як учені досліджують минуле; Головні цілі пізнання (лекція з елементами
● розуміє, як історики відшукують та аналізують нову минулого. Фах історика. бесіди).
інформацію про минуле; Як людина досліджує Групова робота (створення

20
 ● вміє проводити історичне дослідження; минуле. Форми й методи алгоритму проведення
● аналізує історичну інформацію на основі історичних джерел історичних досліджень історичного дослідження,
різних типів; проєктна робота).
● зіставляє вибрані події з історії родини, рідного краю та Індивідуальна робота
України; (пояснення свого ставлення
● пояснює своє ставлення до історичних фактів і осіб, подій до історичних фактів і осіб,
власного життя; подій власного життя).
● добирає приклади, які розкривають поняття/терміни, що Рольова гра «Екскурсоводи»
використовуються в межах теми; (уявити себе істориком-
● формулює судження про вчинки історичних осіб і сучасних екскурсоводом і провести
діячів, події, явища, процеси з урахуванням отриманих знань та усну екскурсію
власного досвіду; музеєм історії)
● усвідомлює цінність роботи історика та значення цієї роботи
для розуміння сучасного світу
Учень/учениця: Як працюють історики? Групова робота
● описує роботу історика; Моя майбутня (практична робота —
● висловлює власну думку щодо особливостей професії професія — історик реконструкція історичних
історика; подій за історичними
● виявляє і розрізняє з допомогою вчителя причини і приводи, джерелами).
результати і наслідки історичних подій, явищ, процесів; Спілкування в колі/
● усвідомлює складність і цікавість роботи історика, фронтальна бесіда. Учнівська
особистісні мотиви його роботи конференція,
презентація учнівських
проєктів
Узагальнення. Навіщо потрібна історія?
21
Історична закономірність. Історична альтернатива. Прогрес і регрес. Цивілізація.
«Сенс» історії. Багатоманітність історії

22
 6 клас

Структура курсу
І. Вступ. Людина і сім’я. Розвиток людини в сім’ї. Життєві цінності.
ІІ. Я і моя історія.
ІІІ. Людина в історії.
ІV. Суспільство в історії.
Узагальнення. Суспільство в історії та сучасності. Моє місце в суспільстві.

Зміст Види навчальної

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності
навчання діяльності
І. Вступ.
Людина і сім’я. Розвиток людини в сім’ї. Життєві цінності
Учень/учениця: Людина і сім’я. Розвиток Фронтальна робота
● розуміє важливість родинного виховання в житті та людини в сім'ї. Життєві (розповідь, пояснення,
формуванні життєвих цінностей людини; цінності бесіда, шкільна лекція,
● поважає гідність інших осіб; перегляд фільму тощо)
● визначає місце сім’ї в житті людини; в поєднанні з проблемним,
● називає життєві цінності, виявляє власну життєву позицію інформаційним і
щодо важливості цінностей у житті людини; пояснювально-
● обґрунтовує унікальність та неповторність кожної людини; ілюстративним викладом

23
 ● визначає негативні емоції та застосовує способи їх навчального матеріалу.
опановування та реакції на них; «Мозковий штурм»,
● детально описує та характеризує в цілому себе й інших осіб обмін думками — активне
за різними ознаками (інтереси, світогляд, цінності тощо); спілкування. Дидактичні
● пояснює, як погляди та потреби людей сьогодні і в минулому ігри, історичне лото,
пов’язані з подіями їх життя, станом суспільства; «хмарки слів». Читання
● усвідомлює цінність історії власної родини для вивчення вголос та пояснення
історії людства, значення життєвих цінностей; (коментування) тексту,
● висловлює власне судження про культурне розмаїття та його ознайомлення з рубриками
цінність для суспільства, виявляє зацікавленість переконаннями підручника). Початок
інших людей укладання історичного
словника

ІІ. Я і моя історія

Учень/учениця: Родина і родинна Фронтальна робота
● знає, як знайти інформацію про предків; традиція. Рід. Предок. (розповідь з елементами
● усвідомлює місце родинної історії в суспільстві та Родовід (генеалогія). бесіди, обговорення).
загальнолюдській історії; Історія мого роду. Групова робота (створення
● розуміє важливість родинних традицій та збереження Родинна пам’ятка. алгоритму роботи над
родинних пам’яток в житті людини; Родинна хроніка колективним
● вміє шукати інформацію про свою родину та предків; проєктом/дослідженням
● складає родинне дерево; історії родоводу).
● працює з фотографіями з родинного альбому, складає Індивідуальна робота
родинну хроніку; (презентація історії
● усвідомлює цінність історії власної родини для вивчення роду/сім’ї)
24
історії людства, значення історії повсякдення;
● формулює запитання щодо можливого впливу тих чи інших
подій на життя суспільства, окремих груп людей

Учень/учениця: Місто і село. Городище. Фронтальна робота (бесіда з

● знає, як і коли сформувалися українські міста; Село. Місто. Кочів’я. елементами обговорення,
● розуміє як відбуваються процеси урбанізації; Фортеця, замок, палац. коментоване читання
● розуміє значення зростання міст у розвитку суспільства; Урбанізація. тексту, вправи «Дискусія»,
● показує на карті світу найбільші мегаполіси; Мегаполіси «Мозковий штурм»,
● називає ознаки урбанізації; інсценізація, «Метод-
● усвідомлює різницю між цінностями традиційного й прес»). Групова (робота в
модерного суспільств та власні громадянські цінності; парах, трійках, малих або
● зіставляє культури, їх цінності, традиції, спосіб життя; великих робочих групах:
● наводить приклади змін у житті суспільства, пов’язаних із «Аналіз ситуації», «Ажурна
різними чинниками; пояснює їх вплив на людину, конкретні пилка», «Акваріум»,
соціальні групи та суспільство в цілому в минулому та сьогоденні груповий проєкт
«Місто/село: минуле та
сучасність»).
Індивідуальна (робота з
підручником, робота з
джерелом/документом,
проблемні запитання,
складання хронологічної
таблиці,
робота зі шкалою часу,

25
 складання словника)

Учень/учениця:
● усвідомлює важливість та особливості самоврядування; Громада. Види людських Фронтальна робота (бесіда з
● розуміє, як формувалися і розвивалися громадяни протягом громад. елементами обговорення).
історії; Історичний розвиток Групова робота (вправи
● визначає відмінності й особливості різних видів громад; громад. «Корабель очікувань»,
● виявляє вплив громад на життя людей і суспільства; Самоврядування. Міська «Мозковий штурм»,
● усвідомлює роль громади в житті людини/учня; (сільська) громада. «Вирішення проблем»,
● розрізняє види людських громад; Шкільна громада. «Займи позицію»).
● визначає свої права як учасників шкільної громади; Громадська організація Індивідуальна робота
● виявляє власну активну громадську позицію в питаннях («Аналіз ситуації»,
шкільного самоврядування; «Аналіз джерел»,
● пояснює значення громадсько-політичних понять (зокрема «Навчаючись вчусь»;
права, право/закон) з допомогою вчителя; дослідницький проєкт
● розрізняє та ідентифікує локальні, регіональні, національно- «Моя шкільна громада»)
культурні спільноти, співвідносить себе з ними;
● бере до уваги і зважає у власній поведінці на інтереси
класної та інших спільнот, до яких належить;
● визначає способи власної співучасті в житті класу/закладу
освіти/родини/місцевої спільноти;
● спільно з однолітками усвідомлено бере участь у
громадських заходах;
● усвідомлює цінність громадських зв’язків, значення

26
взаємодії між людьми в історії і сучасному світі;
● емоційно долучається до заходів, які спрямовані на
утвердження цінності незалежності і територіальної цілісності
України;
● бере до уваги і зважає у власній поведінці на інтереси
класної та інших спільнот, до яких належить;
● визначає способи власної співучасті в житті класу/закладу
освіти/родини/місцевої спільноти;
● дотримується принципів академічної доброчесності в
навчанні та повсякденному житті;
● пояснює, як людина впливає на різні спільноти і державу
своєю діяльністю;
● пояснює вплив вчинків окремої людини на її найближче
оточення, місцеву громаду, Україну та світ;
● емоційно долучається до заходів, які спрямовані на
утвердження цінності незалежності і територіальної цілісності
України
Розділ ІІІ. Людина в історії
Учень/учениця: Праця і господарство. Фронтальна (бесіда з
● знає різницю між натуральним і товарним господарством; Економіка. Натуральне елементами обговорення,
● називає особливості ринкової економіки; господарство. Товарне коментоване читання
● характеризує особливості економічного розвитку України; господарство. Ринкова тексту, вправи «Займи
● пояснює, в чому виявляються особливості та зв’язки між економіка. Фізична і позицію», «Незакінчені
розумовою і фізичною працею; розумова праця речення», «Мозковий
● виявляє чинники, що впливають на заняття людей, спосіб штурм», «Мікрофон»,
27
ведення господарства, соціальний устрій (клімат, географічне «Крісло автора»)
розташування, доступ до природних ресурсів);
● усвідомлює значення особистої праці кожної людини для Групова (робота в парах,
загального добробуту суспільства; трійках, малих або
● обґрунтовує користь обміну досвідом і взаємонавчання; великих робочих групах:
● пояснює, як людина впливає на різні спільноти й державу «Снігова куля»,«Коло
своєю діяльністю; ідей», «Ажурна пилка»,
● гнучко та конструктивно взаємодіє з новими людьми, груповий проєкт «Праця і
адаптується до нових місць та ситуацій господарство»).
Індивідуальна (робота з
підручником, робота з
джерелом /документом,
проблемні запитання,
складання хронологічної
таблиці, робота зі шкалою
часу, складання словника)
Учень/учениця: Повсякдення. Фронтальна (бесіда з
● знає, у чому полягає сутність повсякдення як дослідження Одяг і мода. Системи елементами обговорення,
умов життя, праці та відпочинку (побуту, умов проживання, харчування. Раціон. коментоване читання
раціону харчування, способів лікування); Етикет. Традиції. Свята. тексту,
● визначає вплив традицій і свят на культуру народу; Медицина. Гігієна. вправи «Займи позицію»,
● розуміє, як у процесі історичного розвитку змінювався Епідемії. Спорт «Незакінчені
раціон, етикет, гігієна та медичні знання людини; речення»,
● розрізняє відмінності в традиційних видах спорту та раціоні «Метод-прес»).
різних народів; Групова (робота в парах,

28
 трійках, малих або великих
робочих групах: «Мозковий
● пояснює зв’язок релігій народів та особливостей їхнього штурм», «Мікрофон»,
раціону; «Снігова куля», груповий
● визначає традиції українського народу; проєкт «Повсякденне життя
● пояснює, як традиційна господарська діяльність людини у нашій громаді»).
пов’язана з системою її харчування; Індивідуальна (робота
● усвідомлює значення традицій у житті суспільства і кожної зпідручником, робота
людини; з джерелом, складання
● взаємодіє з людьми з відмінними ідеями та цінностями; хронологічної таблиці,
● гнучко та конструктивно взаємодіє з новими людьми, робота зі шкалою часу,
адаптується до нових місць та ситуацій; розв’язання хронологічних
● детально описує та характеризує в цілому себе й інших осіб завдань,
за різними ознаками (інтереси, світогляд тощо) складання словника
Учень/учениця: Наука і освіта. Фронтальна (бесіда з
● знає, у чому важливість науки і освіти для розвитку Наука. елементами обговорення,
суспільства; Мистецтво. коментоване читання
● розуміє, як пов’язані виховання та навчання; Навчання. тексту, вправи
● пояснює зв’язок між наукою, освітою та вихованням; Виховання. «Займипозицію», «Крісло
● обґрунтовує користь обміну досвідом і взаємонавчання, Університети автора», «Коло ідей»,
пояснює значення освіти в житті людини; «Снігова куля», дискусія).
● усвідомлює значення науки й освіти у модерному Групова (робота в парах,
суспільстві, необхідність і цінність освіти для сучасної людини; трійках, малих або великих
● дотримується принципів академічної доброчесності в робочих групах:
навчанні та повсякденному житті; «Навчаючись учусь»,

29
 «Рольова гра»
(ваганти/студенти/
● пояснює, як людина впливає на різні спільноти і державу учні різних часів),
своєю діяльністю; «Коло ідей»).
● обґрунтовує користь обміну досвідом і взаємонавчання, Індивідуальна (робота з
пояснює значення освіти в житті людини; підручником, робота з
● адаптує свою поведінку до нових ситуацій, зважаючи на документами, проблемні
набутий досвід; завдання/запитання,
● гнучко та конструктивно взаємодіє з новими людьми, складання
адаптується до нових місць та ситуацій порівняльної/хронологічної
таблиці, робота зі шкалою
часу/складання словника)
Розділ ІV. Суспільство в історії
Учень/учениця: Суспільство та Фронтальна робота
● визначає особливості взаємодії людини з різними суспільні групи. (бесіда з елементами
суспільними групами; Суспільство. Суспільні обговорення, дискусія).
● знає в чому виявляється необхідність та сутність влади відносини. Соціальна Групова робота
● розуміє, які соціальні цінності та норми притаманні група. Соціальні цінності (робота
суспільству; та норми. в групах, рольова гра,
● виявляє особливості соціального статусу людини; Влада. Соціальний вправа «Карусель»,
● наводить приклади соціальних цінностей та норм, статус «Коло ідей»).
пояснювати їх; Індивідуальна робота
● визначає статус людини в суспільстві, пояснює, у чому він (робота з джерелом,
виявляється; робота з підручником,
● усвідомлює власну соціальну ідентичність та своє місце укладання таблиці,
30
в суспільстві; проблемне завдання,
● намагається зрозуміти краще своїх друзів, уявляючи, укладання словника)
як та чи інша ситуація виглядає з їх погляду;
● визначає, що влаштовує/не влаштовує в знайомому оточенні;
● пропонує, як можна змінити те, що його не влаштовує;
● бере до уваги і зважає у власній поведінці на інтереси
класної та інших спільнот, до яких належить;
● бере участь у виборах до органів самоврядування закладу
освіти, аналізує та оцінює їх роботу
Учень/учениця: Народ. Етнос. Нація. Фронтальна робота
● знає, що означає бути патріотом; Країна. Населення країни. (бесіда з елементами
● розуміє взаємозв’язок українського народу Символи нації. обговорення, вправи
та інших європейських народів; Солідарність. Патріотизм «Займи позицію»,
● розрізняє види національної символіки; «Мозковий штурм»,
● виявляє власну позицію патріота своєї Батьківщини; «Незакінчене речення»).
● формулює запитання щодо можливого впливу тих чи інших Групова робота (вправи
подій на життя суспільства, окремих груп людей; «Акваріум», «Коло ідей»,
● пояснює вплив вчинків окремої людини на її найближче «Ажурна пилка»).
оточення, місцеву громаду, Україну та світ; Індивідуальна робота
● обґрунтовує користь обміну досвідом і взаємонавчання; (метод «скрайбінг»,
● описує соціокультурні практики різних спільнот, до яких презентація проєкту,
належить, порівнює їх з іншими (вподобання у їжі, способи робота з текстом,
привітання та звертання до людей, формули ввічливості тощо); з документами)
● усвідомлює цінність нації та власну національну
ідентичність

31
 Учень/учениця: Нації та держави. Фронтальна робота (бесіда з
● розуміє, яким є зв’язок між державою та людиною Держава. Політика. елементами обговорення,
(громадянином); Монархія. Республіка. перегляд навчального відео,
● розуміє, як взаємопов’язані держава — влада — політика; Король. Президент. вправа «Незакінчене
● аргументує потребу спільних правил і законів, а також Парламент. Уряд. Суд. речення», «Мікрофон»,
необхідність їх дотримуватися; Адміністративно- «Займи позицію», «Аналіз
● показує на карті місцезнаходження України та її сусідів; територіальний устрій. проблеми», «Метод-прес»).
● визначає особливості різних форм державного правління, Громадянство. Групова робота
їхні плюси та мінуси; Конституція. Закон. (робота в групах,
● орієнтується в основних положеннях Конституції України; Політичні партії. робота в парах,
● визначає основні права та обов'язки людини; Демократія створення іконографіки,
● обґрунтовує необхідність захищати права людини і робота в трійках, вправи
громадянина та дотримуватися обов’язків громадянина; «Синтез думок», «Спільний
● пояснює значення громадсько-політичних понять (зокрема проєкт»,
● демократія, свобода); пошук і добір інформації).
● усвідомлює цінність демократії в історії та сучасному світі, Індивідуальна робота
значення інституту громадянства та необхідність громадянської (робота з джерелом,
свідомості для сучасної людини; робота з підручником,
● пояснює, чому і якими правами від народження наділена укладання таблиці,
кожна людина; проблемне завдання, вправа
● пояснює, як держава забезпечує реалізацію прав людини «Сенкан», укладання
(зокрема дитини); словника,
● наводить історичні та сучасні приклади виявів дискримінації складання інфографіки
та її подолання; «Нація та держави»,

32
 ● аргументує потребу спільних правил і законів, а також «Скрайбінг»)
необхідність їх дотримуватися;
● застосовує громадсько-політичні поняття в порівняльному
описі історичних та сучасних дій і подій
Учень/учениця: Історія українського Фронтальна робота
● знає основні етапи українського державотворення; державотворення. (бесіда з елементами
● розуміє, які етапи пройшла українська держава на шляху до Давньоруська держава і обговорення, вправи
незалежності (Русь-Україна, Королівство Руське, Гетьманщина, Королівство Руське. «Продовж речення», «Займи
іноземні імперії, революційні події, радянський період, незалежна Українська козацька позицію», формулювання
Україна); держава. Україна у запитань, відповідей та
● визначає основні етапи українського державотворення, складі імперій. аргументів).
характеризує їх; Українська революція. Групова (робота в парах,
● усвідомлює цінність національної держави та необхідність Україна в СРСР. трійках, малих або великих
боротьби за її створення і розвиток; Незалежна Україна робочих групах:
● зіставляє культури, їх цінності, традиції, спосіб життя; «Карусель», «Акваріум»,
● визначає значущість історичної та сучасної події для людини робота над проблемним
і суспільства; питанням, груповий проєкт
● висловлює припущення стосовно можливого перебігу «Віхи історії нашої
історичних подій; держави»).
● виявляє розбіжності в тлумаченнях минулого та сучасного .Індивідуальна робота
на конкретних прикладах; (робота з підручником,
● наводить приклади змін у житті суспільства, пов’язаних робота з документом,
із різними чинниками; пояснює їх вплив на людину, конкретні створення хронологічної
соціальні групи та суспільство в цілому в минулому та сьогоденні таблиці, розв’язання
хронологічних завдань,

33
 робота зі шкалою часу,
створення порівняльних
схем, ментальна карта
«Етапи державності
України»)
Учень/учениця: Релігія у житті людини Фронтальна робота
● знає, як релігія впливає на культуру народів; і світу. Світові релігії і їх (бесіда з елементами
● зв’язок між культурою, традиціями та релігійними вплив на культуру народів. обговорення, метод
віруваннями різних народів; Християнство. Іслам. «Мікрофон», вправа
● висловлює власне судження про культурне розмаїття і його Буддизм. Національні «Займи позицію»).
цінність для суспільства, виявляє зацікавленість переконаннями релігії. Релігійні громади Групова робота (роботав
інших людей; групах, складання
● пояснює причини та наслідки розмаїття в сучасній Україні, інфографіки, метод
аналізує культурне розмаїття України та світу; «Скрайбінг»).
● відрізняє основні світові релігії; Індивідуальна робота
● пояснює важливість релігії в розвитку народів; (вправа «Навчаючись
● визначає, як саме релігія впливає на формування культури вчуся», робота з текстом,
народу; робота з джерелом,
● ідентифікує себе як представника певної релігійної громади; складання
● зіставляє культури, їх цінності, традиції, спосіб життя; словника, створення
● усвідомлює значення релігії в історії людства, її вплив на синхронологічної таблиці,
формування сучасної цивілізації; дослідницький
● розрізняє та ідентифікує локальні, регіональні, національно- проєкт
культурні спільноти, співвідносить себе з ними; «Релігійні конфесії моєї
● описує соціокультурні практики різних спільнот, до яких громади»)

34
належить, порівнює їх з іншими (вподобання у їжі, способи
привітання та звертання до людей, формули ввічливості тощо);
● наводить приклади етнічного, релігійного, культурного та
іншого розмаїття в Україні та світі в минулому і сьогоденні
Учень/учениця: Людство. Фронтальна робота
● пояснює причини виникнення дискримінації та шовінізму; «Ми» і (бесіда з елементами
● розуміє, у чому полягають принципи соціальної рівності та «вони». обговорення,
справедливості; Образ «іншого». Ґендер. коментоване читання
● визначає толерантність як рівноправне відношення до різних Дискримінація. тексту, перегляд
рас, соціальних груп, релігій, людей тощо; Шовінізм. Расизм. навчального відео, метод
● розуміє важливість толерантності, солідарності, Толерантність. Культура. «Займи позицію»,
взаємозв’язку різних рас та держав, їх рівноправну участь Європейський Союз. «Незакінчені речення»).
у світових спільнотах; ООН Групова (робота в парах,
● вміє захистити себе від дискримінації; трійках, малих або
● пояснює протистояння проявам расизму; великих робочих групах:
● обґрунтовує важливість утворення міжнародних «Карусель», «Акваріум»,
європейських організацій, наслідки їхньої діяльності; робота над проблемним
● ідентифікує випадки дискримінації (зокрема утисків), питанням, груповий
булінгу (цькування) та визначає їх наслідки для особи і групи проєкт «Людство»).
осіб, до якої ця особа належить; Індивідуальна робота
● наводить історичні та сучасні приклади виявів дискримінації (робота з підручником,
та її подолання; робота з джерелом,
● виявляє мову ворожнечі; проблемне
● переконує інших у перевагах поведінки, заснованої на повазі завдання/запитання,
до прав людини і поваги до гідності людини; складання хронологічної

35
 ● усвідомлює неприпустимість дискримінації, необхідність таблиці, робота зі шкалою
толерантного ставлення до «іншого» та взаємодії і взаємоповаги часу,
між людьми; укладення словника)
● називає порядок дій у випадку порушення прав дитини;
● наводить приклади протидії порушенням прав людини;
● ідентифікує випадки дискримінації (зокрема утисків),
булінгу (цькування) та визначає їх наслідки для особи і групи
осіб, до якої ця особа належить;
● аналізує правила та процедури закладу освіти з погляду
дотримання прав людини (зокрема недискримінації) та поваги до
гідності людини

Учень/учениця: Глобалізація. Фронтальна (бесіда з

● знає основні глобальні проблеми людства, можливі шляхи їх Глобальні проблеми елементами обговорення,
розв’язання; сучасності коментоване читання,
● розуміє взаємозв’язок здоров’я людини — нації — здорового Збереження природи і вправи
довкілля (сталий розвиток); здоров'я. Відпочинок. «Займи позицію»,
● усвідомлює важливість здорового дозвілля кожної людини з Дозвілля. Здоров'я «Крісло автора», «Коло
метою збереження здоров'я нації; людини — здоров'я ідей», «Снігова куля»,
● критично осмислює ризики, пов’язані із шкодою для нації. Сталий розвиток дискусія).
навколишнього середовища; Групова (робота в парах,
● визначає причини виникнення і можливі шляхи подолання трійках, малих або великих
глобальних проблем сучасності; робочих групах:
● оцінює наслідки прояву глобальних проблем на сучасному «Мозковий штурм»,
етапі розвитку суспільства; «Мікрофон», «Снігова

36
 ● самостійно пропонує можливі варіанти збереження довкілля, куля», груповий проєкт
природних ресурсів; «Дозвілля та здоров’я
● складає власний план здорового відпочинку та дозвілля; у давнину та в сучасному
● обговорює те, як громадяни та уряди можуть сприяти світі»). Індивідуальна
сталому розвитку; (робота з підручником,
● виявляє (з допомогою вчителя) і пояснює виклики, які робота з документами,
стоять перед людиною, суспільством у різних природних проблемні
середовищах; завдання/запитання,
● діє для збереження навколишнього середовища; складання
● наводить приклади впливу діяльності людини на порівняльної/хронологічної
навколишнє середовище в часі і просторі, взаємодії людини та таблиці, робота зі шкалою
природи; часу/складання словника)
● пояснює, як людина впливає на різні спільноти і державу
своєю діяльністю;
● усвідомлює цінність та значення природного середовища для
людини, виклики та проблеми, що стоять перед сучасним
людством
Узагальнення. Суспільство в історії та сучасності. Моє місце в суспільстві.

37