ПСИХОЛОГІЯ РОЗВИТКУ

ТА ВІКОВА
ПСИХОЛОГІЯ:
Практикум

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як

навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

Київ “Каравела” 2009

Тестовий контроль до курсу.......................................................................117
1 модуль........................................................................................................117
2 модуль........................................................................................................118
3 модуль........................................................................................................119
4 модуль........................................................................................................121
Загальні запитання.......................................................................................122
Орієнтовні запитання до іспиту.................................................................124
Список рекомендованої літератури..........................................................126
Список використаної літератури..............................................................132

р
ОЗДІЛ II. ПСИХОДІАГНОСТИКА:
Матеріали для проведення психодіагностичного Дослідження з
людьми різного віку......................................................................................ізз
Матеріали до модуля 1: Комплексне вивчення динаміки
життєвого шляху особистості.....................................................................133
Матеріали до модуля 2: Діагностика психічного розвитку
дитини від народження до вступу в школу ..............................................137
I. Дослідження немовлят.............................................................................137
II. Комплексне дослідження дитини раннього віку.................................147
III. Дослідження дошкільника....................................................................155
IV. Матеріали для проведення узагальненого аналізу
психічного розвитку дитини від народження
до вступу в школу.......................................................................................170
Матеріали до модуля 3: Діагностика психічного розвитку
школяра.........................................................................................................175
I. Діагностика психічного розвитку дітей
молодшого шкільного віку.........................................................................197
II. Діагностика психічного розвитку підлітка...........................................219
III. Діагностика психічного розвитку юнацтва.........................................293
IV. Матеріали для проведення узагальненого аналізу
психічного розвитку підлітка та старшокласника
(орієнтовна схема).......................................................................................300
Матеріали до модуля 4. Діагностика психічного розвитку
людини в період дорослості........................................................................303
I.Діагностика психічного розвитку людини
в період ранньої дорослості........................................................................303
II. Діагностика психічного розвитку людини
в період середньої та пізньої дорослості...................................................309
РОЗДІЛ III. ВІКОВА ПСИХОКОРЕКЦІЯ:
МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПСИХОКОРЕКЦІЙНОЇ
РОБОТИ 11ІРЕДСТАВНИКАМИ РІЗНИХ ВІКОВИХ
КАТЕГОРІЙ..................................................................................................339
Матеріали до модуля 1: Практичне використання основних
положень теоретичних концепцій
української та зарубіжної вікової психології .......................................339
I. Використання методів гештальттерапії .................................................339
II. Використання методів ігрової терапії
з корекційною метою ................................................................................343
III. Використання методів когнітивної терапії
у віковій психокорекції ...............................................................................345
IV. Комплексний підхід до використання методів
різних напрямів вікової психокорекції.......................................................348
Матеріали до модуля 2: Розвивальна робота з
дошкільниками... 359
I.І Ірограма розвивальних занять з дошкільниками
(А.Д. Андреєва) [26].....................................................................................359
II. Матеріал до занять з теми “підготовка дітей
дошкільного віку до навчання читання”....................................................373
Матеріали до модуля 3: Корекція психічного розвитку
дитини і» шкільний період.......................................................................375
I . І Ісихокорекційна робота з молодшими школярами.............................375
I I . ........................................................Психокорекційна робота з підлітками
395
I I I . ......................................І Ісихокорекційна робота зі старшокласниками
420
Матеріали до модуля 4: Робота з людьми періоду дорослості
........................................................................................................................427
використана література.............................................................................446
 ПЕРЕДМОВА
Розв’язання практичних завдань навчання, виховання і
розвитку особистості психологом, соціальним працівником,
педагогом неможливе без розуміння специфіки її психічного
розвитку та становлення на різних етапах онтогенезу. Тому мета
посібника “Психологія розвитку та вікова психологія:
Практикум” - забезпечення практичної підготовки студентів до
роботи з клієнтами різних вікових категорій. У навчальному
посібнику відображено основні проблеми вікової психології:
предмет, методи, закономірності, концепції, принципи і
структура науки; підходи до періодизації психічного розвитку
особистості; специфіка пізнавальних процесів, емоційно-вольової
сфери, індивідуально-психологічних особливостей людини на
різних етапах онтогенезу.
Посібник стане у нагоді викладачам під час проведення
практичних занять зі студентами, практичним працівникам -
соціальним педагогам, психологам, учителям у процесі
виконання ними професійної діяльності. У ньому широко
представлені, на вибір викладача, варіанти проведення
практичних занять: дискусії, тренінги, рольові ігри, виконання
творчих завдань, робота з конкретними методиками тощо.
Представлено технологію проведення заняття, відображено різні
форми контролю студентів.
Основне завдання навчального посібника полягає в тому, щоб
запропонувати студентам різні шляхи самостійного пошуку
знань, індивідуального опрацювання матеріалу. З цією метою у
підручнику подано завдання для самостійної роботи,
програмований контроль знань. Кожен модуль передбачає
засвоєння нових понять, опрацювання першоджерел, а також
роботу з конкретними методами психодіагностики та
психокорекції, що надзвичайно важливо для практичної
підготовки спеціаліста відповідної кваліфікації. Матеріал
навчального посібника покликаний сформувати у студентів такі
уміння: застосовувати отримані знання з вікової психології для
організації діяльності і спілкування особистості в різні вікові
періоди; для створення умов, що сприятимуть конструктивному
психічному розвитку людини; враховувати в навчально-
виховному процесі сенситивні періоди розвитку, вікові
особливості дитини; орієнтуватися на нормативи кожного
вікового періоду у психодіагностичній та психокорекційній
роботі; аналізувати при консультуванні витоки психологічних
проблем індивіда в його онтогенезі.
Враховуючи те, що вікову психологію не можна розглядати
відокремлено від інших галузей психологічної науки, важливою
особ- шшістю посібника є його інтегративний характер, що
передбачає формування у студентів цілісного бачення своєї
майбутньої діяльності, врахування вікової специфіки особистості
при різних формах роботи з клієнтом. Відповідно до такого
підходу у посібнику подано комплекс психодіагностичних
методик та варіанти психокорекцій- п мх програм і вправ для
роботи майбутніх фахівців з людьми різних пікових груп.
І Іосібник придатний для використання молодими
спеціалістами, адже в ньому подано рекомендації щодо того, як
практичному психо- погу спланувати роботу з різними віковими
категоріями людей; запропоновано зразки складання
індивідуальної психологічної картки осо- иистості,
психокорекційних програм; виділено основні проблеми того пбо
іншого віку, які потребують особливої уваги психолога, тощо.
І Іавчальний посібник містить три розділи: пізнавально-
теоретичн и й , діагностичний та психокорекційний, що
об’єднують матеріали до 4 модулів, які розділені на 14 тем. До
кожної теми подано план- конспект необхідної теоретичної
інформації для підготовки до занят- ія, підібрано завдання для
самостійної роботи студентів, наведено перелік тем доповідей і
рефератів; також запропоновано розширені матеріали
(хрестоматійний варіант) для проведення семінарських та
практично-лабораторних занять. До окремих тем запропоновано
заїдання для творчої контрольної роботи, групової дискусії,
аналізу іи ихолого-педагогічних задач та життєвих ситуацій.
Підібрано різні н рові та тренінгові вправи діагностичного і
корекційного характеру.

Розділ ТИ
І. ПРОВЕД
ЗМІСТ І ЕННЯ
ВАРІАН СЕМІНА
РСЬКИХ РОЗВИТ
ТА КУ ТА
ПРАКТИ ВІКОВА
ЧНИХ ПСИХОЛ
ЗАНЯТЬ ОГІЯ"
ам*ем»іавімммг«ііі

ІЗ Ж'ііпимншмяимшинтмаишшш
мммкіївіпмпііпіміатшпмпмама
ишшівшвинммиашиїтіиинаїтії

НАВЧАЛ
ЬНОЇ
ДИСЦИП
ЛІНИ
"ПСИХО
ЛОГІЯ
Модуль 1. Поняття
предмета
Теоретич вікової
ні основи психології та
психології
вікової вікового
психологі розвитку,
ї їхні спільні
риси та
Тема 1. відмінності.
Вікова Завдання
психологія вікової
як наука психології.
Методологіч
План-конспект ні завдання
необхідної (рушійні
інформації для сили пси-
підготовки до хічного
заняття розвитку
людини; дитини;
співвідношен розроблення
ня навчання і понятійного
розвитку; апарату
проблема тощо).
вікової Практичні
періодизації завдання
тощо). (організація
Теоретико- оптимальних
пізнавальні форм дитячої
завдання діяльності та
(збільшення спілкування;
знань про проблема
загальні психо-
закономірнос логічної
ті та допомоги в
механізми періоди
розвитку різних
психіки вікових криз;
гуманізація психологія
навчально- ранньої
виховного юності,
процесу; психологія
проблема дорослої
“важких людини,
дітей” у геронтопсихо
віковій логія
психології). (психологія
Галузі старості).
вікової Історія
психології: виникнення і
дитяча розвитку
психологія, вікової
психологія психології як
молодшого науки.
школяра, Міжпред-
психологія метні зв’язки
підлітка, вікової
психології з (не
іншими експеримент
науками. альні) -
Методоло спостережен
гічні ня, бесіда,
принципи та анкета,
методи вивчення
вікової продуктів
психології. діяльності; 2)
Класифікація діагностичні
методів (вимірюваль
вікової ні) - тести,
психології. діагностичні
Група шкали; 3)
методів за пояснювальн
метою і і
завданнями (експеримент
дослідження: альні) -
1) описові природний,
лабораторни зріз
й, (лонгітюд-
моделювальн ний метод),
ий поперечний
експеримент зріз,
и; 4) комплексне
перетворююч дослідження.
і (формуючі) Основні
- психолого- поняття:
педагогічний предмет
(навчаючий вікової
та психології,
виховуючий)
принципи
експеримент.
Група психології як
методів за науки,
організацією принцип
дослідження детермінізму,
- поздовжній принцип
єдності опрацювання
свідомості і даних
діяльності, дослідження,
принцип інтерпретацій
розвитку, ні методи.
методи
організації Завдання для
дослідження самостійної
(лонгітюдний роботи
метод, метод студентів:
зрізів, 1. Самості
порівняльний йне
метод), опрацювання
методи (конспектува
збирання ння):
фактичного Ярошевский
матеріалу, М.Г. История
методи психологии. -
М., 1985. - С. спостереженн
274-283 я,
(Развитие узагальнений
детской и пе- образ
дагогической сучасного
психологии).
учня.
2. Психол
ого- Теми
педагогічна доповідей і
характеристи рефератів:
ка 1. Вікова
особистості психологія в
учня. За- системі наук.
вдання 2. Причини
студентам: виникнення
описати, дитячої
спираючись психології як
науки.
на власні
 3. Основні 6. Характер
напрями истика методу
досліджень у “близнюків”.
вітчизняній 7. Експери
віковій мент,
психології. особливості
4. Розвиток його
вікової
психології на використання
Україні. в дитячій пси-
5. Викорис хології.
тання методу
Матеріали для
тестів під час проведення
вивчення семінарських
особливостей та практичних
психічного занять
/. План
розвитку
семінарського
дітей. заняття
 1. Предмет психології.
та завдання //.
вікової Вставити
психології. пропущені
2. Історія слова
виникнення і 1. “ ... -
розвитку один з
вікової головних
психології. методів
3. Основні психології,
розділи вікової цілеспрямо
психології. ване, пла-
4. Сучасний момірне,
стан та довготрива
завдання ле
вікової сприйманн
психології. я, мета
5. Методи якого —
вікової
прослідкув ння полягає
ати за в тому, що
наявністю і дослідник
змінами ніс і ивно
яких- змінює ...
небудь діяльності
явищ або досліджува
об’єктів” ного з
(Л.А. метою
Венгер, виявлення
ІІ.С. Мухіна). пси-
2. Відмі хологічног
нність ... о факту,
від який
спостереже вивчається.
III. Пояснит погоджуєтесь
и думки та Ви з такою
твердження думкою
1. Чи філософа
Платона: майстерності
“Пізнай самого вчителя.
себе і ти IV. Теми для
пізнаєш світ”? обговорення
Обґрунтуйте 1. В одному
відповідь. експерименті
2. Як Ви за допомогою
розумієте методик
народне порівнювали
прислів’я: особливості
“Щоб пізнати окремих
людину, треба характеристик
з нею пуд солі пам’яті
з’їсти”? дошкільників,
3. Доведіть, школярів і
що дорослих.
психологічна Як
спостережливіс називається
ть - складова метод, за
педагогічної допомогою
якого повинен
здійснювали це обмежуватися
дослідження? використанням
Які вимоги одного методу?
ставлять 4. Під час
дослідникам вивчення
для отримання пам’яті дітей
об’єктивних молодшого
результатів? шкільного віку
2. Як висунули
побудувати гіпотезу, що
дослідження, розвиток
щоб з’ясувати запам’ятовуван
особливості ня змісту
розвитку літературних
пам’яті дитини творів
від 4 до 6 ґрунтується на
років? засвоєнні
3. Чому дітьми
дослідник не прийомів
смислового Чим
групування відрізняється
матеріалу і формувальний
включення цих експеримент
прийомів в від
процес констатувально
запам’ятовуван го?
ня. V Завдання
Який для контрольної
експеримент творчої роботи
необхідно І варіант
провести, щоб а) Вставте
підтвердити цю пропущені
гіпотезу? Який слова.
основний До методу
принцип спостереження
покладено в ставлять низку
основу вимог:
формувального До початку
експерименту? спостереження
необхідно необхідно
чітко провести
сформулювати спостереження
...; виходячи за проявами
із характеру Саші
...скласти...спос (15 р.).
тереження; Складіть
продумати ... план
його спостереження,
здійснення; що передбачає
спостереження ситуації та
проводиться питання, на які
так, щоб необхідно
дитина... про звернути увагу.
істинні цілі Визначте
спостереження; систему
спостереження умовних знаків
повинно для фіксації
проводи ся... даних
б) Вчителю спостереження.
 II варіант сформульован
а) 3 якою а гіпотеза, що
метою оптимальні
експериментат умови для
ор формулює засвоєння
перед школярами
початком до- узагальненого
слідження ставлення до
гіпотезу? навколишньої
б) Перед дійсності, яке
вивченням викликається
здатності художніми
молодшого творами,
школяра створюються
емоційно від- при зближенні
гукуватись на дітей з
переживання літературними
іншої людини персонажами.
була Для перевірки
такої гіпотези
визначте ся в бесіді?
декілька б) Визначте
ситуацій, в мету та
яких дитина складіть план
молодшого бесіди з
шкільного дітьми певної
віку повинна вікової
здійснити категорії.
“моральний Проаналізуйте
вибір”. можливі
III варіант способи
а)Які залучення
вимоги дитини до бе-
пред’являютьс сіди.
я до IV варіант
формулюванн а)Що
я запитань, що можна
ви- визначити за
користовують допомогою
методу проведення
соціометрії? У психологічного
чому полягає дослідження за
обмеженість обраною вами
цього методу? темою
б)
Опишіть VII. Робота
можливий з методикою:
варіант дослідження
проведення особистості
соціометрично біографічним
го опитування методом (див.
у першому Розділ II.
Психодіагност
класі
ика, модуль
початкової 1).
школи.
VI. Визнач VIII. Програ
те та опишіть мований
основні етапи контроль знань
 Зазначте, виховання
яке з дітей різного
наведених віку;
нижче б)
висловлювань вікова
найчіткіше динаміка
розкриши’ психіки
предмет людини,
вікової онтогенез
психології. психічних
/. процесів і ік
Предметом ихічних
вікової властивостей
психології є: особистості
а) людини, яка
розвивається;
психологічні и)
закономірност особливості
і навчання і етапів
психічного а) вікової
розвитку психології;
людини. б)
2, Геронтол
огія є педагогічної
відгалуженням психології.
:
3. У якому з втручається у
наведених поведінку
нижче описів досліджуваног
правильно о, але бажані
характеризуєт відомості про
ься метод його психічне
психологічного життя одержує
експерименту: завдяки
а) апаратурі;
б)
експериментат
ор не дослідник
активно навчання і
втручається в виховання.
поведінку 4. Вивчення
досліджуваног філогенезу це -
о, викликаючи а) вивчення
бажані прояви психіки в
його психічної розвитку;
діяльності; б) вивчення
в) психіки на
різних етапах
експериментат еволюції
ор не тваринного
втручається у світу від
поведінку найпростіших
досліджуваног організмів до
о, дослідження людини;
проводить в в) вивчення
звичайних психіки на
умовах різних етапах
психічного Додаткова
розвитку література: 25,
людини від 39, 62, 79, 100,
народження до 103.
старості.
5. Вікова Тема 2.
психологія Основні
вивчає психіку напрями
людини в: зарубіжної
а) вікової
психологи
філогенезі; План-
б) конспект
необхідної
онтогенезі. інформації для
Основна підготовки до
література: заняття
1,4, 9, 10, 12, Психоаналі
13, 14,15, 21.
з (А. Адлер, 3. людини.
Фройд, А. Критерії
Фройд, К. Юнг виділення
та ін.) про за- стадій психо-
кономірності сексуального
психічного розвитку.
розвитку. Оральна,
Предмет анальна,
дослідження: фалічна,
глибинні по- латентна,
чуття і генітальна
переживання стадії
людини. Два психічного
відкриття: розвитку.
відкриття Розвиток
позасвідомого особистості на
і відкриття основі 4-х
сексуальної джерел
основи напруги: 1)
процесів Розвиток
фізіологічного особистості як
росту; 2) закономірна
фрустрацій; 3) зміна етапів,
конфліктів; 4) на кожному з
загроз. Два яких
основні відбувається
методи якісне
розв’язання перетворення
конфліктів, внутрішнього
зняття світу і
фрустрації, і поведінки
тривоги: людини. Стадії
ідентифікація, психосоціальн
заміщення. ого розвитку
Гуманістич за Е.
ний Еріксоном:
психоаналіз орально-
(Е. Еріксон). сенсорна,
м’язево- дитини.
анальна, Основні
локально- положення
генітальна, теорії
латентна, соціального
підлітковий научіння. Три
вік і рання способи
юність, рання формування
дорослість, поведінки:
дорослість, позитивне і
зрілість. негативне під-
Біхевіорізм кріплення,
(Дж. Уотсон, покарання,
Дж. Годфруа, відсутність
К. Флейк- підкріплення.
Хобсон, Б. Гештальтп
Скіннер) про сихологія (М.
особливості Вертгеймер,
розвитку К. Дункер, В.
Келєр та ін.) Гуманістич
про цілісність но-
розвитку персоналістич
психіки на психологія
людини. (Ш. Бюлер, А.
Генетична Маслоу, Г.
та когнітивна Олпорт, К.
(М. Айзенк, Т. Роджерс, С.
Бауер, Дж. Сатір, В.
Брунер, Дж. Франкл, В.
Келлі, М. Штерн та ін.)
Махоні, У. про законо-
Найссер, Ж. мірності
Піаже та ін.) дитячого
психологія розвитку.
про Основні
закономірност поняття:
і розвитку позасвідоме,
інтелекту. лібідо,
конфлікт, негативне
ідентифікація; підкріплення,
оральна, покарання і
анальна, заохочення;
фалічна, здоровий
латентна та організм,
генітальна фізичні,
стадії психічні і
розвитку; ро- внутрішні
зумова сигнали;
конструкція, самоусвідомле
“феномени Ж. ння,
Піаже”, самоактуаліза
егоцентричне ція,
мовлення; самореалізація
організм, , транс-
стимул, ценденція.
реакція,
позитивне і Завдання для
 самостійної рефератів:
роботи 1.Розвиток
студентів: ідей 3. Фройда
1.Наукове в працях А.
дослідження Фройд, Дж.
“Форми Боулбі, Р.
залежної Заззо.
поведінки і 2. Е.
їхні прояви н Еріксон про
дошкільному розвиток
віці” (скласти здорової
запитання, особистості.
опитати колег, 3. Л.Ф.
опрацювати Обухова про
отримані концепцію Ж.
результати). Піаже.
4. Методи
Теми
дослідження
доповідей і
дитячого
мислення. Фройд).
5. Теорія 2. Стадії
біхевіоризму з розвитку
погляду інтелекту в
сімейного концепції Ж.
виховання. Піаже.
3. Біхевіоріз
Матеріали для м про закони
проведення розвитку і
семінарських формування
та практичних поведінки
занять людини.
/. План 4. Гуманіст
семінарського ична
заняття психологія про
1. Психосек закономірності
суальний дитячого
розвиток розвитку.
людини (3.
 //. Групова
дискусія
Підхід
гуманістичної
психології до
проблеми
рушійних сил
роз- ми і ку
особистості: за
і проти.
 III. Колоквіу запропоновану
м ситуацію і
Проводиться визначте, якої
за роботами Е. точки зору до-
Еріксона, 3. тримується
Фройда кожна дійова
(Ериксон Е. особа:
Детство и біхевіористичн
общество. - ої,
СПб., 1996; гештальтистськ
Фройд 3. ої,
Психология психоаналітичн
“Я” и ої,
защитные гуманістичної,
механизмы. - когнітивістсько
М., 1993). ї або ж
еклектичної.
IV Аналіз Обґрунтуйте
ситуації своє рішення.
Прочитайте Ситуація.
Кімната великому
дворічного ліжку.
хлопчика. Мати:
Восьма година бідний мій, він
вечора. же навіть не
Хлопчик стоїть підозрює, чому
біля ліжечка в йому страшно.
оточенні своїх Напевно, він
родичів: ще в
батька, матері, пологовому
дідуся, дядька і будинку
тітки. Всі вони злякався чогось
- психологи. темного, і те-
Хлопчик пер йому
(плаксиво): Не завжди
буду спати сам. страшно
Мені темно і залишатися
страшно. Буду одному в
спати з темряві. Коли-
дорослими, у небудь мені
доведеться попросить
попрацювати з вимкнути
ним над його світло.
страхами і Тітка: Ти
витягнути цю завжди надаєш
проблему з значення
його дрібницям.
позасвідомого. Очевидно
Дядько: Та хлопчик ще
не витрачай ти недостатньо
часу даремно! усвідомлює, що
Просто таке темнота,
поклади поряд на відміну від
з ліжечком не- темноти.
пару цукерок. Мабуть, його
Раз-другий очі ще не
поїсть в цілком
темноті адаптувалися
цукерок, а на до умов нео-
третій - сам світленого
приміщення. Хлопчик:
Дідусь: Я Так, хочу, щоб
згоден, цукерки дядько приніс
- це не вихід. мені цукерку,
От що, малюче, тітка — поди-
а скажи мені, вилася мої очі,
будь ласка, які мама -
саме страшні розповіла як я
речі кояться в був маленьким,
темноті? а дід
Хлопчик: В поговорив, про
темноті з шафи що я думаю.
вилазять різні Відповідь:
істоти. Мати:______________
Батько: Дядько:____________
Хочеш, я Тітка:______________
зачиню двері на Дідусь:_____________
ключ, і вони не Батько:
зможуть V. Проекти
вилізти? вний текст
“Випадок із парадигмі ви
99
Сергієм зупинитесь
Формуються при роботі з
підгрупи таким
студентів, клієнтом.
кожна з яких Після аналізу
отримує тексту кожна
завдання: підгрупа
Уважно відстоює ідеї
прочитайте запропоновано
текст. Як ї психологічної
здійснювалось концепції.
формування Здійснюється
особистості дискусія на
на різних тему: “Що
етапах впливає на пси-
життєвого хічний
шляху? розвиток
Зорієнтуйтесь особистості в
в тому, на якій онтогенезі?
Наш вибір консультацію і
психологічної розповів про
концепції і себе таке:
конкретні “Мені 25
завдання років. Я -
психологічної студент
допомоги”. психологічного
Зміст факультету.
тексту. Дія Нещодавно
відбувається у вирішив
центрі спеціалізувати
психологічної ся у сфері
допомоги, де психологічного
кваліфіковані консультуван-
психологи ня. Я закінчив
проводять три курси,
індивідуальну прослухав
і групову спецкурси з
роботу. Сергій психології
прийшов на особистос-
тіспілкування даремно. Я б
і навіть хотів уже
пройшов закінчити
тренінг університет і
особистісного працювати, а
зростання. Я натомість я
вирішив, що всього лише
першу ніж студент. Я
працювати з зрозумів, що
людьми як без
консультант, ґрунтовного
мушу краще розуміння себе
розібратися в людина не
собі. може
У свої 25 повноцінно
років я жити, і
відчуваю, що вирішив
прожив велику спеціа-
частину свого лізуватися в
життя області
консультатив ванні з
ної психології однолітками і
й працювати людьми,
кон- старшими за
сультантом з мене. Я
проблемними почуваюсь
дітьми. Мені добре з
допомогла дітьми, тому
свого часу що вони щирі.
одна людина Я дуже
іяб також турбуюся, чи
хотів достатньо
допомагати підходжу для
підліткам. практичної
У мене роботи
мало друзів, я психолога-
переживаю консультанта.
страх і Одна з моїх
невпевненість проблем — я
при спілку- багато курю і,
трапляється, вважають
випиваю мене
(зазвичай, коли недостатньо
мені самотньо мужнім. Мені
і здається, що здається, що я
я завжди буду не відповідаю
нікому не їхнім
потрібним). Я очікуванням як
боюся людей чоловік. Я
взагалі, але дійсно далекий
особливо від зразка
сильних і чоловічої
привабливих “моделі”. Я не
жінок. мужня
Можливо, я особистість,
завжди думаю я досить
про те, що м\який і часто
вони мене замислююся,
оцінюють і чи відповідаю
боюся, як вони я взагалі
сучасним думках про
уявленням про
чоловічий
ідеал.
Деколи
мене охоплює
тривога,
особливо
вночі. Іноді
мені хочеться
кудись
втекти, щоб
ніхто мене не
бачив. Часто
я страждаю
від того, що
вважаю себе
невдахою,
зациклююся на
собі, на
 власну кого-небудь
непотрібність. коли-небудь
В такі моменти любив всією
я себе душею. Та і
ненавиджу. мене ніхто
Мені здається ніколи не
у важкі любив по-
хвилини, що справжньому. .
ліпше померти, Але все,
чи взагалі звичайно, не
ніколи не так погано,
народжуватися. оскільки у мене
Тоді б я, знайшлося до-
принаймні, статньо
перестав наполегливості
страждати. , щоб
Якщо бути вступити до
відвертим, я університету,
не можу тим більше на
сказати, що
факультет що здатний
психології. гостро
Мені відчувати і
подобається можу
те, що я хочу ризикнути,
працювати над навіть якщо
собою і чогось боюся.
докладаю Що було у
зусиль у цьому мене в
напрямі. Я минулому? Які
знаю, що мені найзначніші
потрібна події і
людина, яка поворотні мо-
допомогла б менти мого
мені. Мені життя?
подобається в Головним
собі те, що я поворотним
усвідомлюю моментом
свої страхи, було, як не
дивно, переконаність
спілкування з допомогла
командиром мені. На-
взводу в армії, ступною
молоденьким значною
лейтенантом. подією було
Він надихнув моє одруження
мене на вступ і розлучення.
до Наші сімейні
університету, взаємостосунк
він говорив, що и тривали
бачить в мені недовго,
здібності дружина пішла
працювати з від мене, це
підлітками. страшенно
Мені було вразило моє
важко спершу чоловіче
повірити в це, самолюбство.
але його Вона була
дуже сильною не розлучалися,
жінкою, але краще було
домінантним б, напевно,
типом. якби вони це
Дружина за зробили. Вони
кожної нагоди часто
підкреслювала, сварилися.
що я не Наскільки я
“діловий ”, не розумію, саме
"чоловік ”. мати була
Відтоді я ініціатором.
побоююся Вона
зближуватися домінувала і
з жінками часто
через страх, “тиснула ” на
що вони мене батька, який
стануть був слабким,
пригнічувати. пасивним і
Мої батьки боязким
порівняно з я виявився
матір 'ю. Він невдахою.
ніколи їй не Я пам
заперечував. 'ятаю, батько
Крім того, мої якось кричав:
“предки ” “Ти що,
завжди тупий?
порівнювали Міркувати
мене (не на треба! Ідіоте
мою користь) ненормальний!
зі старшим Ти ніколи
братом, який нічого не
був “чудовою досягнеш!”
дитиною ”, Моя мати
гарним і поводилася зі
старанніш мною так
учнем. Я сам само, як з
не знаю, як батьком. “Ти
трапилося, що — ганчірка, а
не чоловік. Мені хотілося
Коли ти вже побудувати
виростеш і свій будиночок
виїдеш? Хоч і в ньому
очі не жити.
мулятимеш, Ми жили в
щоб серце моє маленькому
не боліло! ” — містечку. В
ось що я від неї батьківській
чув. Пам сім ї не було
*ятаю, мені розмов ні про
було років 11 релігію, ні про
чи 12, я щось подібне...
намагався Я часто ловив
заснути вночі, себе на думці,
відчуваючи що я — син не
себе абсолют-
своїх батьків.
но
У мене,
непотрібним.
здається, себе, як до
класичний нормальної
комплекс людини. Я
неповноціннос справді хочу
ті. Мені б хо- стати добрим
тілося дитячим
проявити себе консультанто
більше. м, а для цього
Сподіваюся, мені потрібно
що я зможу глибоко
навчитися лю- зрозуміти
бити. Мені себе. Правда,
хочеться я не зовсім
також визначився, що
позбутися це означає.
почуття Але знаю
провини і твердо, що
тривожності, мені потрібно
ставитися до звільнитися
від психологов /
самознищення Сост. и общая
і навчитися редакция A.A.
більше Реана. - СПб.:
довіряти Питер, 2000. -
людям. Ви С. 125- 131).
зможете мені (Див.
допомогти? матеріали
першоджерел,
VI. Аналіз Розділ І.,
роботи Е. модуль 1).
Еріксона Основна
“Життєвий література: 4.
цикл: епігенез 9, 12, 13, 14,
ідентичності”. 15, 21.
(Психология Додаткова
личности в література:
46. 55, 74, 95,
трудах 98, 101, 103.
зарубежных
Т с
е т
м и
а к
а
3
. г
о
Х л
а о
р в
а н
к и
т х
е
р н
и а
п
р т
я а
м
і у
в к
р
р а
о ї
с н
і с
й ь
с к
ь о
к ї
о
ї в
і План-
к конспект
о необхідної
в інформації для
о підготовки до
заняття
ї
Культурно-
історична
п концепція JI.C.
с Виготського.
и Середовище як
х джерело
о розвитку
л вищих
о психічних
г функцій.
і Здійснення
ї розвитку
людини
шляхом розвитку.
засвоєння Основна
історично закономірність
вироблених онтогенезу
форм і психіки:
способів інтеріоризація
діяльності та дитиною
знакових структури її
систем. зовнішньої,
Морфофізіолог соціально-
ічні символічної
особливості (спільної з
мозку та дорослим і
спілкування - опосередко-
умови ваної знаками)
розвитку діяльності.
дитини. Суть і зміст
Навчання - культурного
рушійна сила розвитку
поведінки. ди і характер
Виховання - ставлення.
штучне Розвиток
оволодіння ставлення.
природними Виховання як
процесами процес вза-
розвитку. ємодії
“Психологі вихователя і
я ставлення” вихованця.
про Взаємовідноси
закономірності ни як умова
дитячого взаємодії та її
розвитку (В.М. результат.
Мясищев). Діяльнісний
Розвиток підхід до
людини як аналізу
формування її розвитку
видів психіки
ставлення. Ви-
дитини (Д.Б.
Елько- нін,
Г.С. Костюк,
О.М.
Леонтьев, С.Л.
Рубінштейн,
О.В.
Скрипченко,
I I.Р. Чамата та
ін.).
 Особистісн пелєва, Ю.М.
о- Швалб та ін.).
зорієнтований Основні
та суб’єктно- поняття:
вчинковий суспільно-
підхід до пси- історичний
хічного досвід,
розвитку опосередкован
людини (І.Д. ий психічний
Бех, М.Й. процес, вищі
Боришевський, психічні
Д.О. Леонтьев, функції,
С.Д. смисли і
Максименко, способи
В.А. Роменець, людської ді-
В.О. Татенко, яльності,
Т.М. провідний тип
Титаренко, діяльності,
Н.В. Че- ставлення,
види ставлень, характеристик
психосо- у власної
матика, особистості на
навчання, підставі прин-
виховання, ципів теорії
розвиток, ставлень.
особистісне 2. Аналіз
зростання, роботи Л.С.
людина, Виготського
суб’єкт, “Структура і
вчинок, динаміка віку”
цінності, вибір, Выготский
нужда, любов. Л.С.
Психология. -
Завдання для М.: Изд-во
самостійної ЖСМО -
роботи Пресс, 2002. -
студентів: С. 901-910).
1. Скласти (Див.
матеріали психології.
першоджерел, 4. Становле
Розділ І., ння
модуль 1). міжособистісни
х стосунків в
Теми ранньому
доповідей і онтогенезі.
рефератів:
1. Закон Матеріали для
формування проведення
вищих семінарських
психічних та практичних
функцій. занять
/. План
2. Культурн семінарського
ий розвиток заняття
дитини. 1. Л.С.
3. Категорія Виготський про
діяльності в закони
дитячій
дитячого II. Тренінг
розвитку. “Рефреймінг
2. Психологі значення і
чне та рефреймінг
педагогічне контексту ”
значення праць Як
Л.С. підготуватис
Виготського. я до заняття
3. Категорія Прочитайте
провідного невеликий
типу діяльності текст. “Люди
в концепції завжди і в
О.М. Леон- усьому
тьева. шукають
4. Психологі певний сенс.
я ставлення про Проте сенс
закономірності будь-якої події
дитячого залежить від
розвитку. того, в які
рамки уявлення свободи і
про світ і про більше
себе ви його можливостей.
вміщуєте. “Рефреймінг ”
Коли ви якраз і є
змінюєте поняттям, що
рамки, ви позначає
змінюєте і трансформаці
сенс. Коли ю сенсу події,
змінюється тієї або іншої
сенс, ваші форми
реакції і по- поведінки,
ведінка також вчинку, стану,
змінюються. настрою
Здатність тощо.
поміщати Рефреймінг
події в різні — це не спосіб
рамки дає дивитися на
людині більше світ через
рожеві основні види
окуляри так, рефреймінгу:
щоб все рефреймінг
навколо стало контексту і
“насправді рефреймінг
добрим ”. змісту
Проблеми не (значення).
зникнуть самі Рефреймінг
собою, їх контексту
доведеться передбачає
вирішувати. пошук
Однак що ситуації, у
більше у вас якій певна
способів по- поведінка є
різному цілком
подивитися на відповідною.
них, то легше Наприклад,
їх вирішити. людина
Є два говорить: “Я
мало знаю ”. балакуча ”, —
Але ж, говорить
безумовно, молода
можна знайти дівчина. “Зате
контекст, у тобі не дово-
якому ця диться
якість слухати
виявиться базікання
надзвичайно інших ”. Ви
корисною. дуже сором
,
Таким язливі? Тоді
контекстом є запитайте
ситуація себе, у яких
навчання. ситуаціях ця
“Зате тобі якість буде
легко вчитися вам корисною?
”, — можемо Рефреймінг
відповісти їй. змісту — це
“Я дуже надання
ситуації місці і ніяк не
(події) може зруши-
значення, яке ти з нього ”,
вам — говорить
подобається. психотерапев
Навчіться ту жінка.
змінювати “Але що
фокус своєї поганого в
уваги. В цьому тому, що
і полягає потяг, у якого
рефреймінг попереду
змісту відкрилося
(значення) багато шляхів
досвіду. “В і доріг, на
цьому житті мить
все жахливо, а задумається,
я схожа на перш ніж
потяг, який визначить, у
завмер на якому
напрямку йому Візьміть в руки
рухатися далі? невеликий
”, - запитує аркуш паперу.
терапевт. Кожний з вас
Хід заняття на своєму
Утворіть аркуші напише
пари. Візьміть особистісну
собі в якість, яка вас
партнери турбує. По-
людину з чніть фразу
вашої групи, з словами: “Я
якою ви дуже....”.
спілкувалися Наприклад: “Я
украй рідко, а дуже
можливо, і балакуча”, “Я
зовсім не дуже сором
г
розмовляли. язлива ”, “Я
Сядьте дуже
навпроти. вимоглива до
інших” тощо. вашим
Скажіть партнером.
один одному Тепер ваше
написані фрази завдання
і обміняйтеся полягатиме в
аркушами. На тому, щоб
аркуші вашого підійти до 10
клієнта, різних людей і
відразу після попросити їх
слів “Я дуже... написати для
”, запишіть: вашого
“Зате... ”. А партнера по
далі одному реф-
сформулюйте реймінгу. Хто
положення, яке є вашим
дало б змогу партнером,
надати нового говорити не
змісту якості, треба, можна
яка заявлена лише сказати
про те, якої зачитуєте йому
статі ваш перший
партнер: варіант
чоловічої чи
жіночої.
Після того,
як на аркуші
буде написано
десять
варіантів
рефреймінгу,
ви
повертаєтеся
до своєї пари.
Сідайте. Ваш
клієнт
вимовляє свою
фразу вголос, а
ви у відповідь
 рефреймінгу на них
. Він вимовляє збережіть як
свою фразу талісман.
вдруге — ви Як вплинула
зачитуєте йому на вас ця
другий варіант вправа? Як
рефреймінгу. І змінилося ваше
так всі десять ставлення до
разів. Тепер якості, яку ви
поміняйтеся вважали
ролями. Ви недоліком?
клієнт, а ваш Відповіді на ці
партнер - питання
консультант. обговоріть у
Аркуші з групі.
вашими III, Тренінг
власними особистісного
якостями і зростання
рефреймінгами Як
підготуватися Максименка,
до практичного В.А. Ро- менця,
заняття С.Л.
Прочитайте Рубінштейна,
теоретичний В.О. Татенка,
матеріал, що Т.М.
стосується Титаренко,
проблем Н.В. Чепе-
особистісного лєвої, Ю.М.
зростання Швалба та ін.).
(праці І.Д. Занотуйте
Беха, М.Й. головні
Боришевського поняття і
, Л.С. Вигот- положення
ського, О.М. їхніх
Леонтьєва, концепцій. З
Д.О. прочитаних
Леонтьєва, текстів
С.Д. виберіть
положення бесіди об-
(цитату), зміст мінюються
якого вам думками з
абсолютно не приводу
зрозумілий і їхнього змісту і
випишіть його значення.
в зошит. Після закін-
Хід заняття чення
Учасники відведеного
заняття часу кожний з
розбиваються учасників
на пари. В діалогу
кожній парі повинен знайти
протягом 20— нового
30 хвилин йде партнера і
обговорення розказати йому
певних про те, яка
положень. розмова
Учасники відбулася в
попередній можна
парі: які саме використовува
положення ти отримані
обговорювалис знання?
я; які питання і IV. Колоквіу
проблеми м
вдалося Предметом
вирішити; які спеціального
питання розгляду і
залишилися обговорення
невирішеними? стануть праці
До яких Л.С.
висновків ви Виготського
прийшли в (“Лекции по
процесі психологи”),
заняття? Що В.М.
позитивного Мясищева
для вас було на (“Лич- ность и
ньому? Де труд
аномального опрацьованими
ребенка”), Т.М. роботами з
Титаренко викладачем.
(“Особистіс- Для цього
ний вибір: випишіть
психологія основні
відчаю та поняття, які
надії), В.О. використовує
Патенко та ін. автор статті.
(“Людина. Стисло
Суб’єкт. запишіть зміст
Вчинок: кожного з
Філософсько- понять. Сфор-
психологічні мулюйте
студії). основні
Підготуйтес положення
я до стосовно
індивідуальної практики
співбесіди за виховання і
навчання дітей. співбесіди з
У процесі викладачем,
обговорення щоб кожний
статті дайте студент мав
відповідь на можливість
такі запитання: висловити
Що нового ви власну думку і
дізналися, показати свої
працюючи над знання.
статтями? Де V Завдання
отримані для контрольної
знання можна роботи
використовуват I варіант
и? 1. Чому
Хід заняття свою
Заняття психологію
проходить у Л.С.
формі Виготський
індивідуальної назвав
вершинною? механізми
2. Що зміни
значить для провідних
вас вираз видів
“Діяльність як діяльності в
предмет процесі
дослідження”? дитячого
II варіант розвитку.
1. Що III варіант
відрізняє 1.Як ви
концепцію розумієте
Л.С. вислів
Виготського “опосередкова
від усіх ність”
попередніх психічних
концепцій процесів?
дитячого 2. Як би ви
розвитку? визначили
2. Назвіть місце
“психології Тема 4.
ставлення” Загальна
серед інших характерист
напрямів ика розвитку
зарубіжної і психіки в
вітчизняної онтогенезі
психології? План-конспект
Основна необхідної
література: 4« інформації для
9, 10, 12, 13, підготовки до
14, 15, 20, 21. заняття
Додаткова Поняття
література: розвитку:
25, 37, 39, 62, форми,
68, 79, 90, 92, властивості,
97, 100. критерії та
закони
розвитку.
Специфіка та соціальні
показники чинники
психічного психічного
розвитку розвитку.
людини. Генотип та
Основні вроджені
закономірності якості орга-
психічного нізму.
розвитку Дозрівання як
дитини: передумова
нерівномірніст психічного
ь, розвитку.
дискретність, Біогенетичний
інтеграція та
психіки, соціогенетичн
пластичність і ий підходи до
можливість розвитку
компенсації. психіки
Біологічні та дитини.
Активність розвитку. Ін-
особистості як теріоризація та
чинник екстеріоризаці
психічного я як механізми
розвитку. розвитку в
Проблема процесі на-
рушійних сил вчання.
психічного Психічний
розвитку. розвиток та
Навчання, діяльність.
виховання і Соціальна
розвиток: організована
взаємозв’язок діяльність як
та основа
взаємовплив. психічного
Поняття рівня розвитку.
актуального Поняття
розвитку і зони провідної
найближчого діяльності.
 Проблема Ельконіна (вік
вікової немовлят,
періодизації ранній,
психічного дошкільний,
розвитку молодший
людини. шкільний,
Поняття віку: підлітковий та
хронологічний ранній
(календарний), юнацький).
біологічний та Основні
психологічний поняття:
вік. Поняття філогенез,
про кризи та онтогенез,
критичні дитинство,
періоди. генотип,
Характеристик акселерація,
а вікових сенситивні
періодів у періоди
працях Д.Б. психічного
розвитку, психічного
нерівномірніст розвитку, зона
ь психічного найближчого
розвитку, розвитку,
дискретність вікові періоди,
психічного критерії
розвитку, вікової
пластичність періодизації,
психіки, соціальна
внутрішні ситуація
суперечності психічного
психічного розвитку,
розвитку, провідна
головні діяльність,
чинники вікові
психічного новоутворення
розвитку, , вікові кризи.
актуальний
рівень Завдання для
 самостійної контрольну
роботи роботу:
студентів: “Дитина не
1. Самості розвивається і
йне виховується, а
опрацювання розвивається,
(конспектуван виховуючись і
ня): Леонтьев навчаючись”
А.Н. (С.Л.
Проблемы Рубінштейн).
развития “Ні, не
психики. - М., білою дошкою
1981. - С. 538- є душа дитини,
557. а деревом у
2. Обґрунту зерні,
вати людиною у
твердження і можливості”
оформити як (В.Г.
домашню Бєлінський).
 Теми працях
доповідей і вітчизняних
рефератів: психологів.
1. Взаємозв’ 4. Аналіз
язок процесів біогенетичних
навчання, і
виховання і соціогенетичн
розвитку. их теорій
2. Проблем психічного
а періодизації розвитку.
вікового
розвитку у Матеріали для
працях проведення
зарубіжних семінарських
психологів. та практичних
3. Проблем занять
а періодизації І. План
вікового семінарського
розвитку у заняття
 1. Загальна особистості.
характеристика 5. Проблема
розвитку періодизації
психіки вікового
людини. розвитку
2. Основні особистості.
умови II. Вставит
психічного и пропущені
розвитку. слова
3. Взаємозв’ 1. “Сенсити
язок процесів вні періоди - це
навчання, вікові періоди
виховання та особливої .. .до
розвитку певного роду ...
психіки. об’єктивної
4. Рушійні дійсності”
сили (Л.А. Венгер,
психічного B.C. Мухіна).
розвитку 2. “Зона
найближчого вивчаємо
розвитку - процес
поняття, яке засвоєння
пояснює дитиною нових
зв’язок ... і .. .позицій,
психічного присвоєння
розвитку людської суті
дитини і їх як результату
залежності від руху,
провідної розвитку...”
ролі...” (Л.С. (Д.І. Фельд-
Виготський). штейн).
3. “Керуюч 4. “Педагогі
ись ка має
діяльнісним орієнтуватися
підходом до не на..., а на...
формування день дитячого
людини як розвитку” (Л.С.
особистості, ми Виготський).
 5. В шимпанзе Іоні.
онтогенезі Він мав у
психіки своєму
людини наявна розпорядженні
єдність... різні іграшки,
і...умов, у якій спав на ліжку,
провідна роль їв за столом
належить... разом з усією
(Г.С. Костюк). сім’єю.
Дослідниця
III. Вирішен намагалася
ня психологічних навчити Іоні
задач користуватися
1. У сім’ї предметами
відомого домашнього
психолога вжитку, хотіла,
Ладигіної-Котс щоб він
до чотирьох розумів слова.
років жив Чого набув за
час недоліки їхніх
перебування дітей: лінь,
серед людей і небажання
завдяки вчитися,
навчанню і неслухняність,
вихованню впертість -
Іоні? Чи визначаються
вдалося спадковістю?
підняти мавпу Чому ця теорія
на вищий зараз так
рівень поширена
психічного серед батьків?
розвитку? Назвіть
Обґрунтуйте можливі
свою думку. причини.
2. Серед 3. Одного з
деяких батьків персонажів
поширена роману Ж.
думка, що Верна “Діти
капітана ську подобу,
Гранта” за перетворився
вчинення на “білу
злочинів мавпу”? Чому
висадили на Робінзон
безлюдний Крузо, який
острів. Він опинився у
отримав мож- важчому
ливість становищі,
працювати і, зберіг
працюючи, людський
перевиховатися інтелект і
. На острів гідність?
привезли
консерви, одяг, IV. Проведен
інструменти, ня дискусії
зброю, книги. Тема
Чому Айртон дискусії:
втратив люд- Значення
спадковості і
виховання у
психічному
розвитку дітей.

V.Програмов
аний контроль
знань
1. Знайдіть
твердження
української
психологічної
школи:
 а) умови дитини через її
життя діяльність.
впливають на 2. Яке
психічний твердження
розвиток характеризує
дитини безпо- підхід Л.С.
середньо; Виготського до
б) умови вирішення
життя не проблеми
відіграють взаємозв’язку
суттєвої ролі у навчання і
психічному розвитку?
розвитку а) навчання
дитини; йде за
в) умови розвитком;
життя б)
впливають на
психічний змінюючи
розвиток методи і зміст
навчання, не б)
можна суттєво
змінити актуальний
розумовного рівень
розвитку розвитку.
дитини; 4. Розв’язув
в) навчання ання дитиною
веде за собою завдань з
розвиток. допомогою
3. Спромож дорослих
ність дитини позначається
самостійно терміном:
розв’язувати а) зона
завдання найближчого
позначається розвитку;
терміном: б)
а) зона
найближчого актуальний
розвитку; рівень
розвитку. створює
(5І>Провідн передумови
ою діяльністю для нового
називають: етапу її
а) розвитку;
в)
найулюбленішу
, найцікавішу діяльність, яка
для дитини займає
діяльність; найбільше часу
б) в житті дитини.
Основна
діяльність, яка література:
зумовлює 1,4, 9, 10, 11,
найістотніші 12, 13, 14, 15,
зміни у психіці 21.
(структурі Додаткова
свідомості) література:
дитини та 32, 35, 36, 37,
39, 44, 46, 52, понять теми,
62, 68, 97, 99, проведення
100, 103. контрольної
Форми роботи.
контролю за Науковий
модулем: семінар:
перевірка проблема
конспектів розвитку пси-
першоджерел, хіки в різних
усне напрямах
опитування, вітчизняної й
аналіз зарубіжної
характеристик вікової
особистості психології.
учня, аналіз Колоквіум: за
рефератів, роботами Б.С.
фронтальне Братуся, Л.С.
опитування з Виготського,
основних Д.Б. Ельконіна,
Е. Еріксона, Модуль 2.
Г.С. Костюка,
О.М. Психічний
Леонтьєва, розвиток
Д.О. дитини від
Леонтьєва,
С.Д. Мак- народжен
сименка, А. ня до
Маслоу, Ж. вступу в
Піаже, К.
Роджерса, В.О. школу
Татенка, Т.М.
Тита- ренко, 3.
Фройда та ін.
 Тема 5. розвитку.
Особливості Криза
психічного новонаро-
розвитку дженості. Фаза
новонароджено
новонародже
го. Соціальна
ного та ситуація
немовляти розвитку ново-
народженого:
План- дитина
конспект психологічно
необхідної злита з
інформації для матір’ю,
підготовки до єдність:
заняття. “Дорослий —>
Пренатальн Дитина”.
ий та Головні
постнатальний новоутворення:
періоди розвивається
акт фізіологічна
сприймання, характеристика
з’являється і
наслідування функціонуванн
та акт я головного
пізнавання, мозку дитини в
зорові та період
слухові новонароджено
зосередження, сті. Основна
активний суперечність:
інтерес до дитина
оточення, психологічно
комплекс злита з
пожвавлення матір’ю, але не
(емоційна і має засобів для
рухова реакція спілкування з
на обличчя дорослими.
матері). Немовлята.
Анатомо- Загальна
характеристика спільного
анатомо- переживання
фізіологічного ситуації з
розвитку. іншою
Соціальна людиною.
ситуація Психічний
розвитку: розвиток
життя залежить дитини
від дорослого, першого року
але дитина стає життя. Фор-
активною, мування
спрямованою сенсорної і
на предметний моторної сфер
світ. та розвиток
“Дорослий <- мовлення
► Дитина”. немовляти.
Залежність Розвиток форм
ставлення до спілкування
предмета від протягом
першого року. власне тіло,
Головні фізична
новоутворення: емансипація.
емоційно Головна
забарвлене суперечність
самовідчуття, віку: потреба в
автономне пізнанні
мовлення, предметного
поведінка за світу і
уявленням, відсутність
первинне засобів
усвідомлення пізнання.
психологічної Криза першого
єдності з року життя.
дорослим - Основні
соціальна поняття:
ситуація “ми”, харчове
розвивається зосередження,
уявлення про конвергенція
очей, зорове та забарвлене
слухове самовідчуття,
зосередження, автономне
акт хапання, мовлення,
предметні дії, поведінка за
лепет, уявленням,
маніпулювання усвідомлення
предметами, психологічної
мотиваційні спільності
уявлення, акт “ми”, фізична
сприймання, емансипація.
наслідування
та акт Завдання для
пізнавання, самостійної
інтерес до роботи
оточення, студентів:
комплекс 1. Задати
пожвавлення, графічну схему
емоційно вивченого
матеріалу за
означеною
темою.
Теми доповідей 4. Потреба в
і рефератів: емоційному
1. Особливос спілкуванні та
ті розвиток
внутрішньоутр мовлення не-
обного періоду мовлят.
розвитку 5. Розвиток
дитини. сенсорної та
рухової
2. Характери активності
стика немовлят.
вроджених 6. Діагности
форм психіки і ка розумового
поведінки розвитку
дитини. дитини
3. Головні “періоду
вияви та немовляти”.
характеристика
кризи Матеріали для
новонароджено проведення
го. семінарських та
 практичних немовлят.
занять 4. Головні
І, План новоутворення
семінарського та криза
заняття першого року
1. Соціальна життя дитини.
ситуація
розвитку II. Науковий
новонароджено семінар на тему
го, головні “Дитина
новоутворення. першого року
2. Загальна життя:
характеристика актуальні
анатомо- проблеми
фізіологічного сучасності”
розвитку не- Для
мовляти. підготовки до
3. Характери заняття
стика провідної студентам
діяльності необхідно
переглянути статтю, яка
журнали з найбільше
психології за сподобалася.
останні
півроку. Знайти III. Запитан
в них ня до
публікації, контрольної
присвячені роботи
дослідженню I варіант
психіки і 1.Які методи
особистості дослідження
дитини психіки
першого року немовлят вам
життя. відомі?
Систематизува 2. Чи є
ти прочитаний дитина істотою
матеріал. соціальною з
Виділити і самого
підготувати до народження?
анотації II варіант
 1. Часто Ельконіна.
батьки III варіант
запитують про 1.У чому
те, в якому віці сутність кризи
потрібно новонароджено
починати го?
виховувати 2. В деяких
дитину. Дайте сім’ях у дітей-
обґрунтовану немовлят
відповідь на це простежують
запитання. затримки в
2. Назвіть умінні діяти з
головні предметами.
завдання Чим це можна
розвитку пояснити?
дитини IV варіант
першого року 1. В чому
життя з позиції полягає
3. Фройда, Е. сутність кризи
Еріксона, Д.Б. першого року
життя? розвинений і
2. Перевага більш
ми чи підготовлений
недоліками до
розвитку функціонуван
дитини є ня:
наявність а) моторний
вроджених апарат;
форм б)
поведінки?
Обґрунтуйте
свої судження. сенсорний
апарат.
IV. Програм 2. Комплекс
ований ом
контроль знань пожвавлення
1. У називають:
новонароджен а) реакцію,
ої дитини коли дитина
краще фіксує предмет
очима; спілкування з
б) реакцію, дорослими;
коли дитина б) ігрова
тягнеться до діяльність;
джерела їжі; в)
в)
предметна
позитивну діяльність.
емоційну і 4. До
рухову новоутворень
реакцію новонароджен
дитини на ого належить:
дорослого. а) зорові та
3. Провідни слухові
м видом зосередження;
діяльності в б) фізична
період емансипація;
немовляти є: в) уявлення
а) емоційне про власне
тіло. 14,
5. Одним з 15,18,
головних 21.
новоутворень Додат
немовлят є: кова
а) поведінка літера
за уявленням; тура:
б) комплекс 31, 32,
пожвавлення; 36, 38,
в) мовне 69, 70,
спілкування. 89.
Основ
на
літера
тура:
1, 3,4,
5, 8, 9,
10,
11,12,
 Тема 6. усвідомлення
Психологічні себе. Пізнання
особливості світу
розвитку предметів за
дитини в допомогою
ранньому дорослого.
віці Спілкування з
ровесниками
План- та дорослим.
конспект Розвиток
необхідної предметної
інформації для діяльності.
підготовки до Продуктивна і
заняття репродуктивн
Соціальна а діяльність.
ситуація Формування
розвитку в символічної
ранньому репрезентації
дитинстві. дійсності.
Психологічне Оволодіння
мовленням як пізнавальних
головне процесів у
новоутворенн ранньому
я раннього дитинстві.
дитинства. Формування
Особливості особистості
розвитку дитини
психічних раннього віку.
Головні років.
новоутворення: Суперечності
наочно-дійове між інтересом
мислення, мовне дитини до
спілкування, предметів, які
поява спонукають до
самосвідомості, спілкування з
комплекс “Я дорослими, і
сам”. недостатньою
Психологічні кількістю
особливості засобів
кризи трьох спілкування;
між прагненням непокірність,
до самостійності впертість,
і відсутністю деспотизм).
фізичних та
психічних Завдання для
можливостей самостійної
бути роботи
самостійним. студентів:
Основні 1. Відібрати
поняття: 3-4 статті, в
наочно-дійове яких розглянуто
мислення, мовне актуальні
спілкування, са- проблеми роз-
мосвідомість, витку дитини у
криза трьох ранньому віці.
Систематизуват
років, комплекс и їх та
“Я сам” підготувати ви-
(негативізм, ступ на семінар.
установка на
самостійність, Теми доповідей
 і рефератів: проведення
1.Розвиток семінарських та
особистості на практичних
етапі раннього занять
дитинства. /. План
2. Потенційна семінарського
“багатомовність заняття
” в ранньому 1. Значущіст
дитинстві. ь раннього
3. Зміни у дитинства для
мотивації подальшого
розвитку осо-
поведінки бистості.
дитини раннього 2. Провідна
віку. діяльність у
4. Головні ранньому віці та
шляхи розвитку її розвиток.
мислення в 3. Особливост
ранньому і розвитку
дитинстві. мовлення дітей
Матеріали для раннього віку.
 4. Формуванн ка, модуль 2).
я особистості
дитини в III. Аналіз
ранньому віці. ситуацій
5. Характерис Психологічно
тика розвитку обґрунтуйте
пізнавальних відповіді на
процесів у запитання
1. Як можна
ранньому віці. назвати
II. Ознайомле діяльність Олі?
ння з Що її спонукає
методиками до такої ді-
виявлення рівня яльності?
розвитку піз- Оля тихо
навальних собі грається в
психічних своєму куточку.
процесів у дітей Вона одягає і
раннього віку роздягає ляльку
(див. Розділ II. вже п ‘ять
Психодіагности хвилин. А перед
цим вона возила присунути
візок вперед і стілець до
назад кілька шафи.
разів підряд. Батько
2. Чим спробував
пояснити допомогти
відповідь Олега? синові:
Олегу (2 р. 4 — Олеж
міс.)
е, подумай, як
запропонували можна дістати
дістати
ведмедика?
ведмедика, що — Не
лежить на
треба думати,
шафі. Малюк діставати
стрибав
треба, - відповів
навколо шафи, син.
безуспішно
3. Охарактери
намагався заліз- зуйте
ти на неї‘ але
мисленнєву
не здогадався діяльність Алли.
 Дівчинка, намагається
прийшовши з підняти
ясел, де вона Коетика, який
бачила, як няня упав, заспокоює
поливає з лійки його, витирає
квіти, стала сльози зі щічок.
вдома поливати Сама дівчинка
такою ж ледве не плаче.
лійкою 5. Оцініть
улюблене прийоми
цуценятко, щоб педагогічного
воно швидше впливу
виросло. дорослих на
4. Назвіть дітей.
почуття —Дмитрику,
дворічної їж швидше,
Катрусі. підемо зараз
Катруся під гуляти.
— Ната
час прогулянки лочко, їж
швидше, а то Л.С. Вигот-
бабуся з 'їсть! ського:
Ні, не дамо їй! “Вік від
— Кому одного до трьох
найсмачнішу і років - це стадія
найбільшу сенситивності
цукерку? до ... впливів”.
Світланці, 2. Опишіть
більш нікому не провідну
дамо. діяльність та її
IV Завдання розвиток у дітей
для контрольної раннього віку.
роботи II варіант
I варіант 1.Дайте
1. Вставити пояснення такій
пропущене вимозі дитини:
слово та “Я сам (а)!”.
пояснити 2. Охарактер
твердження изуйте
мислення дітей світом?
в ранньому IV варіант
дитинстві. 1.Опишіть
Наведіть особливості
розвитку
приклади. мовлення дітей
III варіант 1-3 років.
1.Опишіть
новоутворення в 2. Чи
психіці дітей 1-3 погоджуєтеся ви
років. з поданим
2. Що нижче
міркуванням
повинні робити
батьків?
батьки, щоб 'Дітям слід
розширити дозволяти
самостійність вільно і бурхливо
дитини при виявляти власні
спілкуванні її з емоції”.
зовнішнім Обґрунтуйте
предметним свою відповідь.
 V.Програмова
ний контроль ситуативно-
знань ділове
1. Сенситивн спілкування;
ий період б)
оволодіння
ходінням і
мовленням ситуативно-
припадає на: особистісне
а) період спілкування;
немовляти; в)
б) раннє
дитинство. позаситуативно-
2. За теорією пізнавальне
М.І. Лісіної для спілкування;
раннього гі
дитинства позаситуативно-
характерно: особистісне
а) спілкування.
 / правил;
3.^Провідним в) комплекс
видом діяльності “Я - сам (а)”;
у ранньому г)
дитинстві є:
а) емоційне маніпуляція з
спілкування з предметами.
дорослими; о. Мислення
б) ігрова дітей раннього
діяльність; віку є
в) предметна переважно:
діяльність. а) образним;
4. Новоу б) словесним;
творенням в) наочно-
раннього дійовим.
віку є: Основна
засвоєння література: 1, 2,
моральних 3, 4, 5, 8, 9, 10,
норм і 11, 12, 14, 15, 18,
21. заняття
Додаткова Загальна
література: 31. характеристика
35, 36, 38, 45,46, анатомо-
69, 70, 72, 78, фізіологічних
101. особливостей
дошкільника.
Тема 7. Соціальна
Психічний ситуація
розвиток розвитку в
дитини в дошкільному
дошкільному віці. Сюжетно-
віці рольова гра як
провідна
План- діяльність.
конспект Чотири рівні
необхідної розвитку гри у
інформації для дітей 3-7 років.
підготовки до Особливості
спілкування поведінки та
дошкільника з більш широке
ровесниками. розуміння
Ситуативно- соціальних
ділова форма зв’язків.
спілкування. Формування
Позаситуативно- уміння оцінити
ділова форма поведінку інших
спілкування у дітей і дорослих.
старших Виникнення
дошкільників. потреби
Розвиток співпереживати,
особистості емоційна
дитини децентрація.
дошкільного Перші етичні
віку. Орієнтація інстанції.
на суспільні Моральні
функції людей, мотиви
норми їхньої поведінки.
Здатність ності до
підпоряд- дитячого
ковувати свої колективу.
безпосередні Виділення у
бажання взаєминах з
свідомим дорослими норм
намірам, уміння і еталонів
управляти соціального
собою, своєю співжиття.
поведінкою і Потреба в
здатність соціальній
правильно відповідності.
відтворювати Усвідомлення
соціальні норми своїх умінь і
поведінки. деяких якостей.
Усвідомлення Особливості
свого розвитку пізна-
соціального “Я”, вальної сфери
своєї приналеж- дошкільників.
 Психологіч усвідомлення
ні та узагальнення
новоутворення своїх
дошкільного переживань.
віку: Основні
підпорядковані поняття:
сть мотивів, рольова гра,
децентрація сенсорні
мислення, еталони,
поява наочно-образне
самооцінки, мислення,
статева підпорядковані
ідентифікація, сть мотивів
усвідомлення поведінки і
себе в часі, діяльності,
внутрішні внутрішні
етичні етичні
інстанції, інстанції,
виникнення децентрація
мислення,
самооцінка, Конспектуванн
статева я: Зльконин
ідентифікація, Д.Б.
усвідомлення Психология
себе в часі, игрьі.-М.:
внутрішні Педаго- гика. -
етичні 1978.-е. 206-
інстанції, 212).
усвідомлення
та узагальнення Теми доповідей і
своїх рефератів:
переживань. 1. Сюжетно-
рольова гра як
Завдання для провідна
самостійної діяльність
роботи дошкільника.
студентів: 2.Розвиток
І.
пізнавальної відносин.
сфери та 7. Портрет
мовлення у сучасного
дітей дошкільника.
дошкільного 8. Діагностик
віку. а і корекція
4. Особливос психічного
ті розвитку розвитку
моторики у дошкільника.
дошкільнят.
5. Розвиток Матеріали
продуктивних для проведення
видів діяльності семінарських та
в дошкільному практичних
віці. занять
6. Місце /. План
дошкільника в семінарського
системі заняття
суспільних 1. Психічний
розвиток ня особистості
дошкільника як дитини
складова дошкільного
онтогенезу. віку.
2. Особливос II. Аналіз
ті спілкування ситуацій
дорослого і 1. Які
дошкільника. особливості
3. Спілкуван спілкування з
ня і спільна ровесниками
діяльність виявляються у
дошкільника з цьому
ровесниками. фрагменті
4. Розвиток тексту?
ігрової
діяльності в
дошкільному
віці.
5. Становлен
 “Добрий сюжетом
день, Олено об'єднує
Анатоліївно! різноспрямова
Наталко, ні, погано
привіт! У узгоджені дії.
мене жуйка є! Наприклад, у
Хочеш? ” — розігруванні
говорить сюжету “Сім
Олексій. !я ” мама йде
2. Для на роботу\ а
якої форми батько готує
спілкування дитину до
дошкільників сну. Мама
характерний вдома
цей приклад? погодувала
Який дитину, а
приблизно вік вихователь
дітей? знову дає їй
Гра за сніданок.
однаковим 3.Який
етап повезете мене
розгортання в лікарню ”
гри зображено (Катя).
у фрагменті? “Галю,
Як у цьому давай в
етапі “доньки-
виявляється матері ”
колективний гратися. Я
характер гри? буду мама. А
“Нехай я ти тато. Я
буду візьму
сусідкою. ведмедика.
Прийду до Він буде наш
тебе, а твої синок. Ми з
доньки підуть ним
до школи ” гулятимемо ”
(Галя). (Олена).
“А давай, “Катю,
я неначе давай у школу
захворіла, і ви грати. Я
зараз дам зображає
тобі округлу
завдання, а форму,
потім зафарбовує
опитаю ” червоним,
(Сашко). зверху малює
4. Які лінію зеленого
особливості кольору,
формування фарба
задуму розпливаєтьс
виявилися у я. Тоді
прикладі? Для хлопчик поряд
якого віку зображає ще
вони чотири
характерні? округлі форми
Степан Л. і на
говорить: запитання
“Малюватим дорослого:
у пташку ”. “Що ти
Потім намалював? ”
- Відповідає: усві-
“Тридцять домлювати,
вісім що
помідорів ”. дотримання
5. Для правил дає
якого віку змогу
характерним є налагодити
цей опис? Про взаємини з
яку усіма
властивість навколо:
розвитку “Потрібно
побутових причісуватис
уявлень він я, а то всі
свідчить? красиві, а ти
Дитина — ні. Тобі
починає соромно буде
розуміти об ”, —
’єктивність стверджує
вимог Оксана.
дорослого, III. Завдання
для зміг би
контрольноїроб виявити
оти вольові
I варіант зусилля.
З’ясуйте, Назвіть
що забезпечує мотив, який
популярність найбільш
дитини в ефективний
групі для
ровесників. досягнення
Підберіть для дитиною
цього поставленої
відповідний перед нею
метод. цілі.
Опишіть його. III варіант
II варіант Вам
Придумайте необхідно
ситуацію, в вивчити
якій особливості
дошкільник уяви дітей 5-ти
років. Які про- дитячого садка.
дукти діяльності (Бесіда прово-
дитини ви диться з дітьми).
вивчатимете, Які ще методи
щоб отримати можна
необхідні дані? використати,
Складіть план щоб отримати
вивчення різних більш
продуктів об’єктивні дані?
діяльності IV. Заповнити
дитини. таблицю
IV варіант Соціальна Провідна Головні Головні
Складіть ситуація діяльніст новоутворенн суперечності
план бесіди, яка розвитку ь я
спрямована на
вивчення
особливостей
взаємин між
дітьми у
старшій групі
 V Вставити — сила. — 1975.
пропущене слово - №12. - С. 48-
та пояснити 49. (Див.
твердження Д.Б. матеріали
Ельконіна: першоджерел,
“Гра є школою Розділ І., модуль
моралі, але не 2).
моралі в
уявленні, а VII. Програмо
моралі в ...”. ваний контроль
знань
VI. Аналіз 1. Провідною
роботи: А. діяльністю дітей
Прихожан. дошкільного
Хочу, чтобы віку є:
меня понимали. а) навчальна
Круги общения діяльність;
— как мы б) рольова
проходим их в гра;
детстве / Знание в) предметна
гра;
г)

спілкування з
ровесниками.
2. Мислення
дошкільника є:
а) наочно-
дійове;
б) образне;
в) словесно-
логічне.
3. Дошкільни
ки діють
переважно під
впливом:
а) розуму;
б) розуму й
волі;
 в) волі; регуляції і
г) почуттів. планування?
4. Новоутвор а) з
енням молодшого;
дошкільника є: б) з
а) мовне середнього;
спілкування; в) зі
б) акт старшого.
орієнтації в Основна
предметах; література: 1.2.
в) З, 4, 5, 8, 9,10,
11, 12, 14, 15, 18,
підпорядкування 20,21.
мотивів. Додаткова
5. З якого література:
дошкільного 32,45, 46, 47, 51,
віку мовлення 67, 69, 70, 81, 84,
виконує 89.
функцію Форми
контролю за робота: розвиток
модулем: усне дитини від
опитування, народження до
аналіз методик, вступу в школу,
науковий
семінар, аналіз і Відповіді до
обговорення завдання II
виступів (аналіз
студентів, аналіз ситуацій).
рефератів та 1. У
конспектів спілкуванні з
першоджерел, ровесниками
групове діти
обговорення почуваються
складених розкутіше, гово-
студентами схем рять несподівані
вивченого слова,
матеріалу, виявляючи
контрольна творчість і
фантазію. інтересів. Діти
2. Перехід від обговорюють
емоційно- можливі
практичної до сюжети,
ситуативно- намагаються
ділової форми дійти згоди у
спілкування виборі сюжету.
(молодший- 4. Задум
середній нестійкий, легко
дошкільний вік). руйнується під
3. У впливом
середньому сторонніх по-
дошкільному дразників або
віці діти труднощів у
починають малюванні
планувати сю- (молодший
жет до початку дошкільний вік).
гри, відповідно 5. Дотримува
до своїх ння культурно-
гігієнічних Модуль 3.
вимог починає
розумітись
Психічний
дитиною як розвиток
етична норма дитини в
поведінки (5-7 шкільний
років).
період
Тема 8.
Психічний
розвиток
дитини
молодшого
шкільного
віку
План-конспект
необхідної
 інформації для дитина.
підготовки до Анатомо-
заняття фізіологічні
Готовність особливості
дитини до молодших
навчання в школярів.
школі. Морфологічне
Шестирічний дозрівання
учень в різних лобного відділу
соціальних великих півкуль,
умовах. що створює
Специфічні умови для
особливості »дійснення
психічного цілеспрямованої
розвитку шести- довільної
річної дитини, поведінки,
порівняно з планування і
семирічною. виконання
Вчитель і програм дій.
шестирічна Зростання
рухливості сам процес
нервових навчання;
процесів. особливості
Функціональна взаємин і
роль другої учителем та
сигнальної однокласниками
системи. ; особливості
Фізична виховання в
витривалість сім’ї; вроджені
дитини. Працез- особливості
датність центральної
молодших нервової
школярів. системи,
Проблеми підвищена
психологічної сенситивність.
адаптації до Зміна
умов шкільного соціальної
життя. Причини ситуації
появи шкільної розвитку.
дезадаптації: Залежність
соціальної молодших
ситуації класів. Оцінка і
розвитку дитини оцінювання.
від рівня Иплив
задоволення сформованості
соціальних основних
потреб школяра, компонентів
які реалізуються навчальної
в межах діяльності на
взаємодії успішність
“вчитель - учнів.
учень” і “учень - Розвиток
учень”. пізнавальних
Навчання як процесів та
провідний вид емоційно-
діяльності вольової сфери
молодшого молодшого
школяра. Струк- школяра.
тура навчальної Формування
діяльності учня особистості
дитини суперечність
молодшого віку:
шкільного віку. відставання
Криза 7 років. морального
Головні розвитку від ін-
новоутворення телектуального.
молодшого Основні
школяра: поняття:
довільність психологічна
психічних готовність до
процесів, навчання
розвиток (інтелекту-
внутрішнього іиіьна,
плану дій, моральна,
рефлексія, соціальна,
мотив досяг- вольова),
нення успіху, критерії
почуття готовності,
компетентності. адаптація,
Головна шкільна
дезадаптація, узагальнення пе-
мотиви учіння реживань,
школярів, синтезувальне
довільність сприймання,
психічних научуваність.
процесів,
внутрішній план
дій, рефлексія,
рівень домагань,
понятійне
мислення,
інтеріоризація,
екстеріоризація,
уміння вчитися,
внутрішня
но'шція
школяра,
смислова
орієнтовна
основа вчинку,
 Завдання для шестилетних
самостійної детей). Якобсон
роботи П.М.
студентів: Эмоциональная
1. Самостійне жизнь
опрацювання школьника. - М.,
(конспектування 1966. - С. 82-
): Мухина B.C. 113.
Шестилетний 2. Здійснити
ребёнок в порівняльну
школе. - М., характеристику
1986. - С. 5-18 особливостей
(Достижение психічного
шестилетнего розвитку та
ребёнка в навчання
умственном шестирічних та
развитии), - С. семирічних
45-66 дітей.
(Индивидуальны 3. Задати
е различия графічну схему
вивченого дитини до
матеріалу. навчання у
4. Ознайомит школі.
ися з 2. Специфіка
методиками навчальної
діагностики діяльності
готовності шестирічних
дитини до дітей.
навчання в 3. Врахуванн
школі (див. я особливостей
Розділ II. пізнавальної
Психодіагностик сфери
а, модуль 3). шестирічної ди-
тини.
Теми доповідей 4. Шляхи
і рефератів: оптимального
1. Індивідуаль забезпечення
ні відмінності у психологічної
психологічній готовності
готовності
дитини до молодших
навчання у школярів.
школі. 9. Моральний
5. Діагностик розвиток дітей у
а готовності молодшому
дитини до шкільному віці.
навчання у 10.Особливос
школі. ті взаємин
6. Взаємовідн молодших
осини в системі: школярів в
вчитель і учнівській групі.
шестирічна 11.Аналіз
дитина. причин
7. Формуванн неуспішності
я мотивації молодих
учіння молодих школярів.
школярів. 12. Особливо
8. Розвиток сті навчально-
навчальної пізнавальної
діяльності діяльності у
молодшому 1. Психологіч
шкільному віці. на
13. Роль та характеристика
місце ігрової готовності
діяльності в дитини до
розвитку навчання у
навчальної школі.
діяльності 2. Особливос
молодших ті початкового
школярів. періоду
шкільного життя
Матеріали для дитини.
проведення 3. Навчальна
семінарських та
практичних діяльність
занять молодших
/. План школярів та
семінарського розвиток інших
заняття видів діяльності.
План. 4. Розвиток
пізнавальних 2. “Що
процесів у сильніша
молодших орієнтація
школярів. вчителя на
5. Емоційно- контроль за
вольове життя першокласни-
молодших ками, то
школярів. швидше, уже в
6. Розвиток перші тижні
особистості у навчання,
молодшому слабшає у дітей
шкільному віці. почуття
II. Вставити власної...,
пропущені слова самоцінності і
1. “Шестиліт швидше
кам потрібно знижується
дати можливість рівень їх ...
вволю...у мотивації в
школі”. (Д.Б. навчанні”. (А.Б.
Ельконін). Орлов).
 3. “Найкращи (вид мотиву, до
й спосіб якої групи
примусити учнів мотивації
повірити, що належить).
прагнення до Я вчуся для
чнань має сенс, того:
полягає в тому, а) щоб все
щоб в це”. (М. знати;
Ксикзентмихалі) б) щоб бути
. корисним
III. Завдання людям;
для контрольної в) щоб
творчої роботи отримувати
I варіант гарні оцінки;
Студентам г) що мені
пропонують подобається
визначити, які процес учіння;
мотиви учіння д) щоб
школярів за- вчитель був
писані нижче задоволений
моїми успіхами; молодших
е) щоб школярів. Які
навчитися методи, крім
самому опитування,
вирішувати можна за-
завдання; стосувати для
є) щоб за мої визначення
успіхи мене мотивації
поважали навчальної
товариші; діяльності
ж) щоб молодших
уникнути школярів?
покарання II варіант
батьків. Проаналізуйт
Які мотиви е запитання
можна назвати бесіди, яка
ще? спрямована на
Пропонується з’ясування
описати спосіб особливостей
опитування ставлення
першокласників краще вирішуєш
до навчання. завдання: вдома
Запитання чи в школі?
для Чому?
першокласників: 5. Що ти міг
1.Чи хочеш би розповісти
ти зараз йти до про школу
школи? хлопчику або
2. Коли дівчинці, які
більше ходять в
подобалося дитячий садок?
вчитися: зараз, 6. Продумайт
чи в перший е запитання
день, коли йшов бесіди з учнями
до школи? другого
Чому? (третього) класу.
3. Навіщо ти
ходиш до
школи?
4. Де ти
 III варіант спостереження
Складіть за навчально-
запитання анкети пізнавальними
для вчителів, інтересами
спрямованої на молодших
оцінення ними школярів під час
дії педагогічних уроку.
чинників, що IV. Заповнити
визначають таблицю
ставлення учнів Соціальн Провідна Головні Головні
молодших класів діяльність новоутворення суперечності
до навчання. ситуація
Чинники розвитку
Сила дії чинників
3 2 1 V Ознайомле
(дуже (впливає (слабо ння з
впливає) ) впливає) методиками,
їхній аналіз
IV варіант 1. Бланк
Складіть план методики
дослідження коли в школі...
причин появи 5. Я хотів би,
емоційних щоб у школі...
переживань, 6. Я не хотів
повязаних зі би, щоб у
школою, у школі...
молодших 7. Коли я був
школярів маленьким, я
1.Найбільше думав, що у
школа мені школі...
подобається за 8. Я хотів би,
те, що... щоб у школі
2. Найбільше завжди...
я не люблю 9. Я думаю,
школу за те, що поганий
що... учень - це...
3. Мені 10.Я думаю,
радісно, коли в що хороший
школі... учень - це...
4. Я боюсь, 2.Запитання
бесіди, що приваблює
спрямована на з школа?
’ясування 3. Яким ти
особливостей будеш учнем?
ставлення 4. Як ти
молодших будеш учитися?
школярів до 5. Чи будуть у
навчальної тебе друзі в
діяльності та школі?
до школи в Запитання для
цілому: бесіди з
Запитання першокласникам
для бесіди з и (на початку
шестилітками навчання):
(перед вступом 1.Чи хочеш ти
до школи): зараз йти до
1.Чи хочеш школи? Чому?
ти йти до 2. Коли
школи? більше
2. Чим тебе подобалося
вчитися: зараз, робиш на
чи першого дня, перерві?
коли йшов до 3. Навіщо ти
школи? Чому? ходиш до
3. Що не школи?
подобається в 4. Де ти краще
школі? вирішуєш
4. Чи багато в завдання: вдома
тебе друзів? чи у школі?
Запитання Чому?
для бесіди з 5. Що ти міг
першокласникам би розповісти
и (наприкінці про школу
навчального хлопчику або
року): дівчинці, які
1.Чи любиш ходять у
ти ходити до дитячий садок?
школи? Чому? 6. Чи
2. Що ти задоволений ти
найчастіше своїми успіхами
у навчанні? ти навчатися в
7. Що тобі іншому класі?
заважає вчитися 6. Чи
краще? задоволений ти
Запитання для своїми успіхами
бесіди з учнями у навчанні?
2-3 класів: 7. Що тобі
1.Що ти заважає вчитися
відчуваєш, коли краще?
йдеш вранці до 8. Чи впливає
школи? ставлення
2. Чи цікаво вчителя до тебе
тобі вчитися? на результати
3. Чи учіння? Як
подобається тобі саме?
готузати уроки? 9. Чи
4. Яке твоє відповідають
улюблене оцінки твоїм
заняття? Чому? дійсним
5. Чи хотів би знанням?
 10.Чия оцінка частину анкети,
для тебе є більш що складається
важливою: ill запитань,
однокласників, пропонується
вчителів, заповнити
батьків чи дитині. Друга
власна? частина анкети
3. Методика має бути
“Внутрішній заповнена
світ ” (Е.О. батьками.
Помиткін. Результати
Психологія ду- анкетування
ховного порівнюються та
розвитку інтегруються. У
особистості: ході порівняння
Монографія. - за кількістю
К.: Наш час, збігів відповідей
2005. - 280 с.) батьки
Інструкція для виявляють,
учасників. Першу наскільки добре
вони знають
власну дитину,
наскільки їхні
стосунки є
довірливими.
Модуль 3. Психічний розвиток дитини в шкільний період лл

Поряд із моделювання
цим, виявляють зовнішніх умов,
так звані сприятливих
“порожні місця для духовного
” у внутріш- розвитку.
ньому світі Анкета для
дитини і дитини
складають дошкільного та
програму молодшого
подальшого шкільного віку
заповнення цих 1. Чи багато
в тебе таємниць,
“\порожніх
про які ти не
місць ” вищими
розповідаєш
смислами* нікому?
цінностями та 2. Чи
ідеалами ставляться
людства. батьки до тебе
Конкретиза як до
ція спільної “товариша”?
мети сприяє 3. Назви,
підвищенню будь-ласка, свої
ефективності улюблені
сімейного книжки,
виховання, журнали.
зкоординованос 4. Яка
ті дій батьків і музика, пісні
навчально- подобаються
виховного тобі найбільше?
закладу. Такий 5. Назви,
підхід на будь-ласка, свої
практиці дає улюблені
змогу фільми,
здійснювати мультфільми.
формування 6. Як часто
особистості ви разом із
дитини батьками
опосередковано буваєте на
, не природі?
втручаючись 7. Хто твої
безпосередньо в найкращі друзі?
її ціннісно- 8. Як часто
смислову ви з батьками
сферу, через відвідуєте
разом: буваєте на
а) театри, природі?
концерти; б) 7. Назвіть
музеї, виставки; найкращих
в) храми, друзів дитини.
церкви? 8. Як часто
9. На кого ти Ви відвідуєте
хочеш бути разом:
схожим? а) театри,
10. Твої концерти; б)
улюблені музеї, виставки;
комп’ютерні в) храми,
ігри. церкви?
11. Що тобі 9. На кого
необхідно для хоче бути
щастя? схожим Ваш син
Анкета для (донька)?
батьків 10. Назвіть
1. Чи є у улюблені
Вашого сина комп’ютерні
(доньки) власні ігри своєї
таємниці? дитини.
2. Чи 11. Що, на
ставитеся Ви до Ваш погляд,
своєї дитини як необхідно
до “товариша”? Вашій
3. Назвіть, дитині для
будь-ласка, щастя?
улюблену Завдання
книгу, журнал ДОДОМУ: За

Вашого сина допомогою

(доньки)? методик
4. Яка дослідити
музика, пісні психологічні
подобаються особливості
дитині молодшого
найбільше? школяра. Вік
5. Назвіть молодшого
улюблені школяра обирає
фільми та студент.
мультфільми Проаналізувати
Вашого сина відповіді.
(доньки). Зробити
6. Як часто висновки.
Ви разом /.
Програмований
контроль знань домінування
У молодшому пізнавальної
шкільному віці мотивації
провідним учіння.
видом 4. Криза семи
діяльності є: років пов’язана
а) ігрова із:
діяльність; а)
б)
усвідомленням
спілкування; самого себе як
в) навчальна активного
діяльність. суб’єкта в світі
2. Новоутворе предметів;
нням б)
молодшого
шкільного віку зародженням
є: соціального
а) наочно- “Я”;
образне в)
мислення;
б) рефлексія; формуванням
в) мимовільна нового образу
увага. фізичного “Я”.
3. Особливіс 5. Інтереси
тю психічного молодших
розвитку школярів:
дитини шести а) стійкі,
років, яка роз- позаситуативні;
почала б) нестійкі,
навчання у ситуативні.
школі, є: Основна
а) поступове література: 1,
формування 2, 3, 4, 5, 8, 9,
довільності 10, 11, 12,14,
психічних 15, 18, 20, 21.
процесів; Податкова
б) література: 23,
24, 27, 32, 35,
сформована 40,41, 47, 53,
внутрішня 59, 63, 73,
позиція 75,76, 80, 82,
школяра; 84, 94, 99.
в)
 Тема 9. розвитку
Психологія підлітка.
підлітка Теоретичні
підходи до
ТІлан- проблеми
конспект “кризи” в
необхідної підлітковому
інформації для періоді.
підготовки до Переорієнтація
заняття зі спілкування з
Особливості дорослими на
психофізіологіч спілкування з
ного розвитку ровесниками.
підлітка. Перебудова
Статеве дозрі- взаємин з
иання. Вплив дорослим.
статевого Іімаисипація
дозрівання на дитини від
появу почуття батьків.
власної Спілкування з
дорослості та однолітками як
інтересу до провідна
представників діяльність
протилежної підліткового
статі, віку.
пробудження
нових ро-
мантичних
почуттів і
переживань.
Активізація
діяльності
гіпофізу. Інтен-
сивний
фізичний і
фізіологічний
розвиток.
Перебудова
моторного
апарату
Перебудова
нейрогумораль
них
співвідношень.
Соціальна
ситуація
 Особистісний дорослості,
розвиток потреба в
підлітка. самореалізації та
Головні потреби суспільному
підліткового визнанні,
віку: 1) потреба прагнення до
у самоствердженн
самовираженні; я, моральний
2) потреба уміти характер
щось робити; 3) самосвідомості,
потреба щось вміння
значити для підпорядковуват
інших; 4) ись нормам
потреба колективного
рівноправного життя.
спілкування з Головні
дорослими; 5) поняття:
посилення пубертатний вік,
статевої акселерація,
ідентифікації. статеве
Формування дозрівання,
життєвих почуття
цінностей. дорослості,
Становлення “Я потреба в
- образу” соціальному
підлітка. Стадії самовизначенні,
розвитку товаришування,
самооцінки дружба,
підлітка. Стадії пізнавальна
розвитку потреба,
особистісної самовдосконале
рефлексії. ння й
Особливості самоосвіта,
навчальної інтимно-
діяльності особистісне
підлітка. спілкування,
Розвиток неформальні
когнітивної та групи, “Я-
емоційно- образ”, те-
вольової сфер в оретичне
підлітковому мислення,
віці. інтелектуалізаці
Новоутворен я психічних
ня підліткового процесів,
періоду: почуття гіпоопіка,
гіперопіка, 292-365).
захоплення,
особистісна Теми доповідей
нестабільність, і рефератів:
рефлексивне 1. Проблеми
мислення. психічного
розвитку
Завдання для підлітка у
самостійної сучасних
роботи умовах.
студентів: 2. Формуванн
1. Обґрунту я вольових
вати відповіді й якостей
оформити як особистості у
домашню підлітків.
контрольну 3. Конфлікти
роботу: у підлітковому
- Як віці.
допомогти 4. Профілакт
підлітку у ика кризи
вихованні сили підліткового
волі? віку.
- Що 5. Проблема
повинні зробити важких
батьки, які підлітків.
помітили 6. Розвиток
негативне самосвідомості у
ставлення підлітковому
підлітка до віці.
вчителя? 7. Особливос
(2у ті підліткової
дружби.
Самостійне
Матеріали
опрацювання
для проведення
(конспектування
семінарських та
): Божович Л. И.
практичних
Личность и ее
занять
формирование в
/. План
детском
семінарського
возрасте. - М.:
заняття
Просвеще- ние,
1. Місце
1968.
підліткового
(Формирование
періоду в
личности в
загальному
подростковом
процесі
возрасте. - С.
індивідуального і.
розвитку. II варіант
2. Анатомо- 1. Опишіть
фізіологічна план роботи
перебудова вчителя,
організму спрямованої на
підлітка і її зацікавлення
вплив на його підлітка
психологічні навчальним
особливості й предметом.
поведінку. 2. Що може
3. Спілкуван бути причиною
ня як провідний небажання
вид діяльності підлітка ходити
підлітка. до школи?
4. Психологі III варіант
чні особливості 1. Як
розвитку психолог може
особистості у допомогти
підлітковому підлітку
віці. налагодити
5. Перебудов стосунки із
а навчальної батьками?
діяльності. 2. Що
Розвиток повинні
пізнавальних зробити батьки,
процесів. які помітили
II. Завдання відхилення у
для самостійної поведінці
творчої роботи підлітка?
I варіант IV варіант
1. Як можна 1.Як навчити
допомогти підлітка
підлітку самостійно
подолати працювати з
невпевненість у книгою?
своїх силах? 2. Головні
2. Опишіть напрями роботи
можливі форми психолога з
роботи вчителя, подолання
спрямовані на шкідливих зви-
виховання у чок підлітків.
підлітка III. Методик
відповідальност а “Внутрішній
світ” (Е.О.
Помиткін.
Психологія
духовного
розвитку
особистості:
Монографія. -
К.: Наш час,
2005. - 280 с.)
Анкета для
учнів середніх
класів
1. Чи багато в
тебе таємниць,
про які ти не
розповідаєш
нікому?
2. Твої
батьки
ставляться до
тебе як до
“товариша” чи
як до ... (інше)?
3. Твоя
улюблена книга
(журнал,
газета)?
4. Яким
чином твої
батьки
збагачують твій
внутрішній світ?
5. Твій
улюблений
фільм?
Комп’ютерна
гра?
 6. Чи (дочки)?
вважаєш ти 4. Яким
своїх батьків чином Ви
друзями? збагачуєте
7. Твої внутрішній світ
улюблені свого сина
аудіозаписи, (дочки)?
відеозаписи? 5. Назвіть
8. Як часто ви улюблений
з батьками фільм,
відвідуєте разом: комп’ютерні
а) театри; б) ігри Вашого
музеї; в) сина (дочки)?
виставкові зали; 6. Чи вважає
г) церковні Вас своїм
храми; д) другом Ваш син
буваєте на (дочка)?
природі; є) 7. Назвіть
назвіть інші улюблені аудіо-
місця, де ви та відеозаписи
буваєте. свого сина
9. На кого ти (дочки)?
хочеш бути 8. Як часто
схожим? Ви відвідуєте
10. Що тобі разом:
необхідно для а) театри; б)
щастя? музеї; в)
Анкета для виставкові зали;
батьків г) церковні
1. Чи є у храми; д)
Вашого сина буваєте на
(доньки) природі; є)
таємниці від назвіть інші
Вас? місця.
2. Ви 9. На кого
ставитесь до хоче бути
сина (дочки) як схожим Ваш син
до “товариша”, (дочка)?
як до власності, 10. На Ваш
чи... (інше)? погляд, що йому
3. Назвіть необхідно для
улюблену книгу щастя?
(журнал, газету) IV. Ділова гра
Вашого сина Із
студентської Соціальн Провідна Головні Головні
групи виділяють діяльніст новоутворенн суперечності
представників ситуація ь я
на роль розвитку
психологів. Всі
інші - батьки VII. Програмо
підлітків. Батьки ваний контроль
складають знань
запитання до 1. Центральн
психологів. им
Організатор гри новоутворенням
проводить підліткового
зустріч батьків з віку є:
психологами а) почуття
міста. дорослості;
V.Робота з б) адекватна
методикою самооцінка;
Діагностика в) професійне
акцентуацій рис самовизначення
характеру .
підлітка. Аналіз 2. Головною
патоха- суперечністю
рактерологічног підліткового
о віку є:
діагностичного а)
опитувальника
(О.Є. Лічко). суперечність
(Див. Розділ II. між тим, що
Психодіагности дитина може
ка, модуль 3). зробити і тим,
Завдання якою вона є;
додому: За б)
допомогою
методик неспівпадіння
дослідити статевого,
особливості загальноорганіч
акцентуацій рис ного і
характеру соціального до-
підлітка. грівання;
Проаналізувати в)
відповіді. Зроби-
ти висновки. суперечність
VI. Заповнити між теперішнім
таблицю підлітка і
бажаним
майбутнім. Тема 10.
3. Термін Психологія
“акселерація” ранньої
означає: юності
а) процес План-
прискореного конспект
росту дітей; необхідної
б) процес інформації для
прискореного підготовки до
психічного заняття
розвитку дітей; Соціальна
в) процес ситуація
прискореного розвитку
соматичного старшокласник
розвитку і а. Загострена
фізіологічного потреба
догрівання юнацтва
дітей. зайняти
4. Провідним позицію певної
видом соціальної
діяльності групи. Поява
підліткового дорослих ролей
віку є: і обов’язків:
а) навчальна старшокласник
діяльність; и отримують
б) інтимно- паспорт, несуть
особистісне відпові-
спілкування; дальність за
в) навчально- правопорушенн
виробнича я, з 17 років
діяльність. мають право
Основна вступити до
література: 1, шлюбу.
2, 3,4, 5, 8, 9, Громадянська
10, 12, 14, 15, позиція,
18, 19, 20, 21. зумовлена
Додаткова появою нової
література: 28, соціальної
29, 30, 32, 33, ситуації “Я і
43, 49, 53, 60, суспільство”.
66,71, 83, 86, Міжособисті
96, 97. сні стосунки в
ранній юності:
дружба і
кохання.
Психо-
ссксуальний
розвиток в
юнацькому
віці.
Особливості
пізнавальних і
емоційно-
вольових
процесів.
І Іавчально-
професійна
діяльність як
провідний вид
діяльності.
Розвиток
особистості в
період ранньої
юності. Поява
важливих осо-
бистісних
якостей:
усвідомленість,
самостійність,
незалежність.
Рефлексні
власного
життєвого
шляху,
прагнення до
самореалізації.
Поява нових
 соціальних самовиховання,
потреб. професійне
Основна самовизначення,
спрямованість особистісне
особистості. самовизначення,
Формування світогляд,
життєвих юнацький
цінностей, максималізм,
наукового і моральний
громадянського релятивізм,
світогляду. статево-рольова
Центральні диференціація.
новоутворення:
професійне і Завдання для
особистісне самостійної
самовизначення роботи
- потреба студентів:
юнаків зайняти 1. Проаналіз
внутрішню увати статтю
позицію С.О. Ставицької
дорослої “Теоретичний
людини, ви- аналіз проблеми
значити себе в становлення і
світі, тобто розвитку
зрозуміти себе і індивідуально-
свої можливості особистісних
разом з усві- характеристик в
домленням себе юнацькому віці”
як члена з точки зору
суспільства, різних підходів
свого місця і до періодизації
призначення в юнацького віку
житті. (антропологія,
Формування фізіологія,
потреби в психологія).
трудовій (Днів. матеріали
діяльності. першоджерел,
Основні Розділ І.,
поняття: юність, модуль 3).
навчально- 2. Описати
професійна особливості
проведення
діяльність,
психологом
професійна
профорієнтацій-
орієнтація,
ної роботи зі
самоосвіта,
старшокласника 1. Загальна
ми. характеристика
3. Самостійн ранньої юності.
е опрацювання 2. Пізнавальн
(конспектування і процеси і
): (Кон И.С. розумовий
Психоло- гия розвиток
ранней юности. старшокласника.
- М., 1989. - С. 3. Формуванн
167-185). я особистості
старшокласника.
Теми доповідей 4. Спілкуванн
і рефератів: я та дружба
1. Моральний в,юнацькому
розвиток у віці.
ранньому 5. Особливос
юнацькому віці. ті юнацького
2. Особистісн кохання.
е Підготовка до
самовизначення сімейного
в ранній юності. життя.
3. Психологі 6. Особливос
чні проблеми ті
формування профорієнтації
світогля ду в старшокласників
сучасних стар- .
шокласників. II. Проведення
4. Психологіч дискусії “Кохання
ні особливості в юнацькому віці"
виховання III. Класифікація
старшокласників психологічних
.
5. Формуванн особливостей
я професійних Проаналізуйте
інтересів текст і поділіть
старшокласників психологічні
. особливості на
дві
Матеріали для групи: 1 -
проведення притаманні
семінарських та підліткам; 2 -
практичних старшокласника
занять м. Результати
/• План подайте в
семінарського таблиці:
заняття
старшокласники підліткивизнання
товаришів. 7.
Спостерігається
шачне зростання
(У тексті подано соціальної
по 10 вказівок активності. 8.
на психічні Пришвидшуєтьс
особливості я процес
кожного з статевого
пікових дозрівання. 9.
періодів, що дає Різко зростає
змогу визначити громадська
у відсотках (%) активність. 10.
кількісні по- Характерною
казники рисою є
виконання безпосередність
завдання та і
зробити їхню комунікабельніс
якісну ть. 11. Інтен-
інтерпретацію. сивно
Текст: 1. розвивається
Завершується самосвідомість.
підготовка до 12. Помітного
самостійного розвитку
життя. 2. Не- досягає почуття
рідко дружби. 13.
трапляються Визначаються
випадки ціннісні
пустування і орієнтації. 14.
бешкетування. Інтенсивно
3. Вік інтен- формуються
сивного окремі риси
формування характеру. 15.
світогляду. 4. Завершується
Формуються вибір професії.
мотиви 16. Посилюється
обов’язку. ріст і
5. Різко зростає збільшується
інтерес до маса тіла. 17.
теоретичних Утверджується
знань. 6. громадська
Посилюється ба- зрілість
жання особистості. 18.
завоювати Зміцнюється
авторитет і прагнення до
само- иі і кількість
ховання. 19. підкреслених
Закінчується слів у рядку А (а
процес - маленьке),
статевого поділити на
дозрівання. 20. загальну
Розширюється кількість слів А-
коло активних ідеал (А - ве-
інтересів. лике).
IV. Робота Відношення
студентів з а/А -
методикою позитивний
“Самооцінка99 коефіцієнт
Кожному самооцінки.
студентові Так само
пропонується потрібно знайти
вибрати серед відношення б/Б,
поданих нижче поділивши
рис характеру ті кількість слів
(від 10 до 20), негативних
які відповідають якостей, які має
ідеальній студент, на
людині. Ви- кількість усіх
писати ці слова слів у рядку Б.
в рядок А.
Потім вибрати
від 10 до 20
слів-якостей, які
притаманні
“антиідеалу”.
Записати їх у
рядок Б.
Після цього
студентові
пропонується в
рядках А і Б
підкреслити і і
якості, які
властиві йому.
Щоб
проаналізувати
результати
дослідження,
потрібно
підрахувати
 Короткий наполегливість
перелік рис , незалежність,
характеру наївність,
Активність, невибагливість
акуратність, ,
нерозсудливіст некритичність,
ь, неуважність,
безтурботність, образливість,
брехливість, організованість
балакучість, , обережність,
безстрашність, об’єктивність,
безхарактерніс песимізм,
ть, підприємливіст
великодушніст ь,
ь, вразливість, практичність,
відвертість, принциповість,
витривалість, пасивність,
впертість, підозрілість,
гордість, поступливість,
гуманність, працелюбність,
грубість, пунктуальність
діловитість, , ретельність,
доброзичливіст самовпевненіст
ь, дотепність, ь, скромність,
двоєдушність, старанність,
дисципліновані самостійність,
сть, сміливість,
допитливість, стриманість,
егоїстичність, тактовність,
жадібність, уважність,
життє- цікавість,
радісність, цілеспрямовані
жартівливість, сть, чесність.
заздрісність, Аналіз
запальність, результатів
злопам’ятність Коефіцієнт а/А коефіцієнт б/Б

к>
о !о
, зарозумілість, 0,8-0,9-1

1
ініціативність,
0,6-0,7 0,4 - 0,3
інтелігентність
, Середня (адекватна)
критичність, 0,5 0,5
лякливість, 0,4-0,3 0,6-0,7
легковажність,
Занадто занижена 0,2-0,1-0 0,8-0,9- 1
мрійливість,
мовчазність, Завдання
 додому: новоутворенням
Підібрати ранньої юності
методики та є:
провести а) почуття
діагностику дорослості;
певних б) професійне
особливостей і особистісне
старшокласник самовизначення;
а (див. Розділ в) новий
II. образ фізичного
Психодіагнос- “Я”.
тика, модуль Провідною
3). діяльністю у
Проаналізуват старшому
и отримані шкільному віці
результати та є:
зробити а)
висновки.
V. Аналіз спілкування;
роботи: І.С. б) навчально-
Кон “Юність
виробнича
шукає себе”.
діяльність;
(Кон И.С. В
в) трудова
поисках себя.
діяльність.
Личность и ее
самосознание. Стабілізація
- М.: особистості у
Политиздат, старшокласника
1984). (Див. пов’язана:
матеріали а) з
першоджерел, формуванням
Розділ І, світогляду;
модуль 3). б) з
V.Заповнити відкриттям
таблицю власного
Юнацький Соціаль Провідн Головні внутрішнього
вік на а світу;
новоутворення
ситуація діяльніс в) з
розвитку ть адекватною
самооцінкою.
Який із
VI. Програмов перерахованих
аний контроль варіантів у
знань юнацькому віці
Центральним трапляється
найчастіше: б) для
а) “Я” планування
особистості: майбутнього;
минуле, в) для сповіді,
теперішнє і інтимно-
майбутнє особистісного
пов’язані одне з контакту.
одним і Основна
відповідають література: 1,
ідеальному “Я”. 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8,
Це - 9, 10, 12, 14, 15,
суб’єктивно 18, 19, 20,21.
гармонійне
уявлення Додаткова
людини про
себе; література:
б) наявне “Я”
більшою мірою
29,43,48, 50,
спрямоване на
майбутнє, ніж
до минулого. 56, 57, 58, 60,
Наявне “Я” є
новим ступенем 61, 83, 93.
в особистісному
самовизначенні; Тема 11.
в) наявне “Я”
зовсім випадає Психологія
із процесу
розвитку. Воно важкої
відірване від
минулого і не дитини
має зв’язку з
майбутнім, не ІІлан-
відповідає конспект
ідеальному “Я”. необхідної
Спілкування інформації для
старшокласників підготовки до
з ровесниками заняття
необхідне, Підходи до
передусім: класифікації
а) для важких дітей
вирішення (Хевітт і
проблемних Дженкінс, П.
ситуацій; Скотт,
О.Є. Лічко, В.І.
Абраменко, О.І.
Селецький, Д.І.
Фельдштейн та
ін.).
Основні
причини появи
важкої дитини:
особливості
сімейного ви-
конання:
низький
педагогічний і
культурний
рівень батьків
(порушення
гдмості вимог
до дитини та
їхньої
послідовності;
відсутність
чіткої ор-
ганізації життя
дитини;
бездоглядність;
відсутність
належного
статевого
ииховання;
неправильне
ставлення до
дитини:
придушення
особистості,
загрози, вплив
фізичні алкоголю і
покарання, наркотиків;
надмірна відхилення в
опіка); психічному і
неблагополучч фізичному
я сім’ї (кон- розвитку.
фліктність; Ознаки
аморальність; соціальної та
асоціальна педагогічної
поведінка запущеності
батьків); дошкільнят:
особливості неуспішність у
взаємодії рольовій грі
педагога з (труднощі в
дитиною; спілкуванні з
особливості ровесниками,
особистості діти віддають
дитини; перевагу
негативні предметним
приклади іграм);
поведінки непідготовлені
дорослих та сть до
референтних навчання в
груп; школі
спілкування з (дисгармонія
право- емоційно-
порушниками вольової
та з людьми, сфери,
які мають недостатньо
шкідливі розвинуті
звички; пізнавальні
неблагополучч здібності та
я довільність
психологічног поведінки,
о клімату в невміння
учнівському спілкуватися з
колективі, дорослими і
конфлікти з дітьми);
ровесниками; погана
вплив засобів адаптація до
масової перебування в
інформації; дитячому
негативний садку;
відхилення в важких
поведінці підлітків:
(агресивність, педагогічно
гіперактивніст запущені,
ь); відставання правопорушни
в розвитку ки,
(пізніше дезадаптовані
починають підлітки з
ходити, девіантною
говорити поведінкою,
тощо). діти-сироти,
Ознаки підлітки з
соціальної та відхиленнями
педагогічної психосоматич
запущеності ного і нервово-
молодшого психічного
школяра: здоров’я та з
порушення функціональни
образу “Я”, ми
нерозвиненіст відхиленнями.
ь молодшого Основні
школяра як напрями
суб’єкта роботи
спілкування та вчителя з
суб’єкта важкими
навчальної підлітками: 1.
діяльності. Профілактика
Специфіка педагогічної
його індивіду- запущеності.
ально - 2. Діагностика:
типологічних а) педагогічно
особливостей. запущених
Організація підлітків
індивідуальної (виявлення
роботи з характеру
педагогічно прояву
запущеними порушення
дітьми. розвитку
Основні особистості,
причини пізнавальної,
складності емоційної-
підліткового вольової
віку. Суб’єкти сфери,
реабілітації поведінки і
 спілкування; виникнення і
виявлення зовнішні
шкільних ознаки
причин); б) підліткових
сім’ї. 3. об’єднань.
Корекційна 2. Самостій
робота. не опрацювання
Основні (конспектуванн
поняття: я): (Рабочая
педагогічна книга
запущеність, школьного
важковиховува психолога / Под
ність, де- ред. И.В.
віантна Дубровиной. -
поведінка, М.: Просвеще-
важконаучува ние, 1991. —С.
ність, 189-215).
превентивне
виховання, Теми доповідей і
агресивність, рефератів:
акцентуація 1. Психопатії
характеру, й акцентуація
реакція характеру у
підлітків.
імітації,
2. Особливос
реакція
ті підлітків, що
компенсації,
гіпе- ропіка, виховуються в
гіпоопіка, закладах
інфантильніст інтернатного
ь особистості, типу.
шкільна 3. Психічні
відхилення у
дезадаптація, підлітків-
корекція правопорушникі
поведінки, в.
фрустрація, 4. Діагностик
психопатія. а та
психокорекційн
Завдання для а робота з
самостійної важкими
роботи підлітками.
студентів: 5. Індивідуал
1. Про ьний підхід до
аналізуйте та слабких у
опишіть умови навчанні і
недисциплінова
- них підлітків. додому:
дослідити за
Матеріали для допомогою
проведення опитувальника
семінарських та особливості
практичних важкого
занять підлітка,
/. План оформити
семінарського отримані
заняття результати.
1. Характерис III. Скласти
тика поняття програму роботи
“важка дитина”. практичного
Класифікація психолога (проб-
“важких”. леми, основні
2. Причини
напрями,
появи важких
методи роботи)
дітей і підлітків.
з важкими
3. Особливос
дітьми:
ті педагогічної
І варіант -
запущеності
дошкільнятами;
дошкільнят і II варіант -
молодших молодшими
школярів. школярами;
4. Специфіка III варіант -
роботи підлітками; IV
психолога з варіант -
різними старшокласника
категоріями ми.
важких під-
літків. IV. Ознайомле
II. Ознайомл ння з програмою
ення з “Профілактика
методикою та корекція кри-
діагностики ли підліткового
стану агресії у віку99 (див.
підлітків Розділ III.
Методику Психокорекція,
аналізують під модуль 4).
Проведення
час заняття. одного із занять.
(Див. Розділ II.
Психодіаг- Тема заняття:
ностика, модуль Агресивність в
3). підлітковому
Завдання віці.
 Теоретична
частина
Агресивність
. Становлення
агресивної
поведінки.
Взаємодія з
агресивними
підлітками.
Проаналізувати
основні сучасні
причини “появи
важкої дитини”.
 Практична поведінки:
частина а) легко
Вправа пристосовуютьс
“Намалюй свою я до соціальних
агресію”. норм всередині
Вправа антисус-
“Двері для пільних груп,
гніву”. до яких
V Програмова належать;
ний контроль б) мають
знань погані стосунки
1. Педагогічн з усіма навколо.
а занедбаність - 3. Ознакою
це: соціальної та
а) педагогічної
занедбаності
відставання дошкільнят є:
розвитку а)
дитини від
вимог віку, неуспішність в
викликане рольовій грі;
органічними б) слабка
порушеннями научуваність;
діяльності в)
головного
мозку; дисгармонія
б) соціального і
біологічного
неосвіченість, розвитку.
невихованість 4. Ознакою
дитини; соціальної та
в) педагогічної
занедбаності
відставання молодших
розвитку школярів є:
дитини від а)
вимог віку, що
зумовлено по- неуспішність в
шкодженнями рольовій грі;
аналізаторів. б) слабка
2. Діти з научуваність;
в)
соціалізованими
формами
дезадаптованість
антисуспільної
у шкільному підлітків,
колективі. групове
5. Головними обговорення
причинами проблеми
складності підліткових
підліткового об’єднань,
віку є: контрольна
а) прагнення робота, са-
набути статусу мостійна творча
дорослого; робота:
б) слабка особливості
соціальна проведення
рефлексія; профорієнтацій
в) погана ної роботи з
адаптація до старшокласника
перебування в ми, групове
школі. обговорення
Основна питань,
література: 2.4, індивідуальна
10, 13, 14, 18, 19, бесіда
21. викладача з
Додаткова кожним
література: 27, студентом.
28, 30, 34, 49, 64, Модуль 4.
67, 71, 78, 87. Психологія
Форми
контролю до
дорослої
модуля: аналіз людини
рефератів,
диспут на осно-
Тема 12.
ві складених Загальна
порівняльних характеристи
характеристик ка дорослого
особливостей періоду
психічного життя
розвитку та
навчання План-конспект
шестирічних і необхідної
семирічних інформації для
дітей, усне підготовки до
опитування, заняття
ділова гра: Дорослість
зустріч як предмет
психологів з психологічного
батьками дослідження.
Біологічні, пси- Основні
хічні, духовні поняття:
аспекти життя дорослість,
людини. психічна
Чинники і зрілість, криза
закономірності середини життя,
розвитку інволюція
дорослого. пам’яті,
Психічна загальна
зрілість: зміст і система пам’яті,
структура. спеціалізована
Проблеми система пам’яті,
періодизації когнітивна
психічного зрілість, стадія
розвитку досягнень,
дорослої ідентичність,
людини. Періо- близькість,
ди і фази генеративність,
дорослості. інтимність,
Анатомо- біографічна
фізіологічні криза, криза
особливості спустошеності,
дорослості. криза
Пси- безперспективн
хосоціальний та ості, кризи
пізнавальний здоров’я, кризи
розвиток значущих
дорослості. стосунків, кризи
Проблема особистісної
психічного автономії, кризи
здоров’я. самореалізації,
Кризи кризи життєвих
дорослості: помилок.
спустошеності,
безперспективн Завдання для
ості, здоров’я, самостійної
значущих роботи
стосунків, студентів:
особистісної 1. Проаналіз
автономії, увати
самореалізації, результати
життєвих власних
помилок. спостережень за
дорослими 7. Дорослість
людьми в та проблема
період кризи 30 сенсу життя.
років та
середини життя.

Теми доповідей і
рефератів:
1. Віковий
розвиток
дорослого:
чинники й
закономірності.
2. Головні
теоретичні
підходи до
розуміння
психічного
розвитку
людини
впродовж
дорослого
життя.
3. Проблема
періодизації
психічного
розвитку
дорослої
людини.
4. Характери
стика, умови
запобігання і
розв’язання
криз дорослості.
5. Етапи
професійного
шляху
дорослого.
6.Збереженн
я та зміни
когнітивних
можливостей в
середньому до-
рослому віці.
 Матеріали представників
для проведення покоління
семінарських та своїх батьків та
практичних здійснити по-
занять рівняльну
/. План характеристику
семінарського .
заняття ///. Творчі
1. Дорослість завдання
як предмет 1. Дайте
психологічного визначення
дослідження. зрілості і
2. Психосоці перерахуйте
альний та п’ять атрибутів
пізнавальний зрілої
розвиток особистості.
дорослості. 2. Поясніть
3. Кризи власний погляд
дорослості. на особливості
4. Характери детермінації
стика зрілої психічного
особистості. розвитку
II Ознайом дорослої
лення з людини.
методикою 3. Порівняй
діагностики те
особиістісної новоутворення
зрілості (див. у психічній
Розділ II. організації
Діагностика, дорослих і
модуль 4). дітей.
На занятті 4. Опишіть
студенти зміни в
досліджують за ставленні до
допомогою проблеми
методики старіння, які
власну відбулися за
особистість. останній час.
Одержують 5. Чим, на
завдання ваш погляд,
дослідити за зумовлене
допомогою цієї психічне
методики здоров’я і
когось із довголіття
людини? Тема 13.
IV. Проаналі Психологія
зувати статтю ранньої та
К. Хорні середньої
“Проблеми дорослості
шлюбу" (Хор- План-
ни К. Женская конспект
психология. - необхідної
СПб: інформації для
Восточно- підготовки до
европейский заняття
институт Анатомо-
психоанализа, фізіологічні
1993. - С. 88- зміни та стан
100). (Див. здоров’я
матеріали людини
першоджерел. середнього віку.
Розділ І, Особливості
модуль 4). розвитку
V.Проведення когнітивної
дискусії сфери в період
“Розвиток ранньої
близьких дорослості.
стосунків та Соціальна
створення сім’ї ситуація
в період розвитку в
ранньої період ранньої
дорослості” дорослості.
(Студентська Зосередженість
сім’я - за і на собі.
проти). Відкриття
Основна нових рис
література: 1, особистості.
3, 4, 6, 7, 8, 10, Кризові явища
13, 18,21, 22. ранньої
Додаткова дорослості:
література: 25, криза 30-ти
77, 83, 85, 89, років, її
102. характеристика
, умови
запобігання і
розв’язання.
Криза середини
життя: втрата
надій, процесів у
скорочення період середньої
часу на дорослості.
особистісну Основні
реалізацію, поняття: стадія
усвідомлення адміністрування
смерті, страх , стадія
старості і реінтегрування,
самотності. застій, середина
Соціальні життя, рівність
умови розвитку взаємин між
в період дорослими
середньої дітьми і
дорослості. батьками,
Розвиток гснеративність
особистості особистості,
людини в самоактуалізаці
середині життя. я, пенсійна
Особливості криза.
розвитку
мотиваційної та Завдання для
афективної сфер самостійної
в середньому роботи
віці. студентів:
Зміни 1. Написати
внутрішніх порівняльний
вимірів аналіз причин,
особистості: перебігу та
внутрішнє симптоматики
відчуття себе криз дорослості
відносно інших, і дитинства.
почуття безпеки
Теми
і небезпеки,
доповідей і
сприйняття
рефератів:
часу, відчуття
1. Специфіка
фізичного часу. новоутворень
Пенсійна психіки та
криза: зміст та особистості в
психологічні період середньої
умови її дорослості.
подолання. 2. Психосоціа
Розвиток льний розвиток
психічних людини в період
пізнавальних середньої
дорослості з Проводять
позиції Е. методику.
Еріксона. Узагальнюють
3. Особливос результати.
ті змісту й Формулюють
динаміки змін вис- новки про
дорослої ієрархію
людини в мотивів
умовах навчання
кризового студентів вузу.
суспільства. Дають завдання
дослідити
Матеріали динаміку
для проведення мотивів
семінарських та навчання
практичних студентів ВНЗ
занять від першого до
І. План
семінарського
заняття
1. Загальна
характеристика
ранньої
дорослості.
2. Розвиток
психічних
процесів та
особистості у
період середньої
дорослості.
3. Продуктив
ні наслідки
нормативних
криз ранньої та
середньої
дорослості.
II. Ознайомле
ння з методикою
и
.Мотивація
навчання
студентської
молоді" (див.
Розділ II.
Психодіагности
ка, модуль 4).
 останнього треба очікувати
курсу. Кожна і як ліпше
підгрупа пристосуватися
одержує своє до майбутніх
завдання, про змін.
виконання якого а) Оксана_____________
доповідатиме на б) Сергій_____________
наступному
занятті. 2. Проаналіз
III. Проведен увати статтю
ня дискусії “Особливості
“Вплив емоційної
батьків на сфери жінки у
розвиток перехідний
особистості в період від
період ранньої ранньої до
дорослості” (на середньої
прикладі дорослості”
студентської (В.П. Куті-
молоді). шенко).
IV. Творчі З чим Ви
завдання погоджуєтесь?
1. Оксані і Що викликає
сумнів? У чому
Сергію по сорок
специфіка
років. Вони вікової кризи
одружені 20 середини життя
років і мають у чоловіків?
вісімнадцятиріч
ну доньку. Питання
Сергій працює глибокого
на будівництві. дослідження
Оксана давно сутності
вже не проблем жінки
працювала і в період
зараз думає про середини
те, щоб шукати життя,
для себе роботу. розуміння
Уявіть, що вони особливостей
попросили Вас прояву її
допомогти їм емоційної сфе-
скласти життєві ри ставлять й
плани на період осмислюють
зрілості. по-різному
Розкажіть їм Результати
про те, чого теоретичних і
практичних найбільшої
досліджень насолоди.
проблеми Емоційний
відображено в світ жінки,
працях Г. порівняно з
Абрамо- вої, Т. чоловіком,
Говорун, О. визначається
Кікінежді, М. підвищеною
Полуді, К. чутливістю,
Хорні та інших. емпатійністю,
У сучасній тривожністю,
науці наявністю про-
виявляються тилежних за
суперечливі модальністю
погляди на переживань.
висвітлення Багато
зазначеної науковців
проблеми. Це вважає, що
зумовлено тим, такі емоційні
що світ емоцій особливості
і переживань адекватні
жінки ролям жінок,
надзвичайно прийнятим в
складний. суспільстві.
Особливості її Внаслідок
емоційної розподілу праці
сфери мають між чоловіками
свої джерела, і жінками з
специфіку вияву '.являються
у різні вікові очікування,
періоди. У пов \язані із
перехідний пев- ною
період від гендерною
ранньої до роллю:
середньої суспільство
дорослості сподівається,
саме вони що чоловікам і
можуть жінкам будуть
привести як до притаманні
глибокої кризи, якості, які
так і до нового відповідатиму
бачення ть їхнім ролям.
життя та Зокрема,
отримання від емпатійність
нього формується
унаслідок того,
що у сім Її стать, часто
суспільстві переживають
жінкам тривожність,
традиційно занепокоєність
належать ролі [1:4].
опікунів, які На думку К.
передбачають Хорні,
передусім тривожність,
здатність до таємна
емпатії. Згідно недовіра до
з цими чоловіків не
очікуваннями обов'язково є
жінки мають результатом
бути сумного досвіду
турботливіши дорослої
ми, жінки. Ця недо-
дружелюбніши віра йде з
ми, раннього
експресивнішим дитинства.
и та Роль жінки
чутливішими. найчастіше
Емоційну видається
чуйність, дівчинці
сенситивність небезпечною і
жінок до пси- небажаною. З
хологічного одного боку,
стану іншої маленька
людини дівчинка
вважають інстинктивно
класичними боїться
фемінними очікуваної в
властивостями майбутньому
. Водночас від страшної
виконання події-
жінками материнства,
гендерноїролі, а з іншого боку
яка приписує їм - боїться, що
боязкість, цього може з
походить нею ніколи не
схильність трапитися. Ці
жінок більше, складні
ніж чоловіків, неусвідомлені
думати, що переживання
вони, як управляють по-
“слабка " ведінкою
дорослої жінки самий час
[8]. спричиняє
Усі певну
перелічені рутинність
особливості трудових
емоційної навичок, яка
сфери нерідко
загострюютьс супроводжуєт
я в період ься втомою,
вікової кризи розчаруванням,
середини тривожністю,
життя, пов \язаною з
набувають оціненням
особливих власних
відтінків, здібностей.
зумовлених Подібні
життєвими процеси
змінами. простежуємо і
Аналізуючи в особистому
процес житті:
загострення подружня лю-
переживань у бов втрачає з
перехідний часом
період, пристрасть,
І.С. Кон розчиняється в
детально дрібницях
аналізує побуту; діти
зовнішні і виростають і
внутрішні хочуть жити
чинники, які власним
призводять до життям, а
цього. Він коло позасі-
вважає, що мейного
оволодіння спілкування з
секретами роками
професійної звужується,
майстерності стає
приносить монотонним
соціальне [3].
визнання і Отже,
радісні через
почуття від соціально-
уміння робити психологічні
свою справу, обставини, що
але в той змінилися у
перехідний
період,
навантаження
на почуття
жінки зростає
у багато разів.
Як було
сказано,
емоційну
чуйність,
емпатійність і
пов'язані з нею
схильності
опікати,
доглядати
когось
вважають
органічними
жіночими
якостями.
Орієнтація на
поведінку
опікання,
емпатійні
реакції є
типовою щодо
поведінки
жінки у
перехідний пе-
ріод.
Переживання
жінки
приводить до
співучасті в
житті близь
 ких людей, життєвими
про яких вона обставинами,
постійно жінка може
думає. В той поринути у
самий час в власні
перехідний почуття,
період відсторонитися
продовжується від психічної
засвоєння реальності, в
нової ролі, якій, окрім
яка базується почуттів, є
на зміні безліч інших
психологічної виявів
дистанції з дійсності.
дітьми, що, Отже, в житті
своєю чергою, жінки в цей
примушує жінку період зі
переоцінити всією
значущість гостротою
людей в Ті постає
індивідуальній проблема
долі. Цей усвідомлення
процес змісту своєї
потребує індивідуальнос
оновлення усіх ті, яка
переживань. пов'язана із
Жінка у переоціненням
перехідному особливостей
віці може прийнятих на
розчинитися в себе обов
проблемах сім 'язків та
% почати жити взаємин з
почуттями до близькими
близьких людьми [6].
людей. Разом з Г.С.
тим, у цьому Абрамова
віці виникає вказує на те,
небезпека за- що якісні
нуритися у внутрішні зміни
світ свого людини в різні
“Я”. Щоб зняти вікові періоди
напругу, яка життя
виникає у зв характеризуют
'язку із ься як зміни в
новими концепції
“Іншоїлюдини” “Іншої людини”
і “Я-концепції”. передбачає
Ці концепції є встановлення
необхідними психологічної
елементами дистанції за
психічної ознакою
реальності і диференціації
забезпечують її інших людей на
існування. В своїх (близьких)
різні періоди і чужих
життя людини (далеких).
міра Ознака
диференціації диференційован
“Я-концепції” і ості
концепції Іншої наповнюється
людини ” не конкретним
однакова, що змістом через
дає змогу збагачення
виділити якісно досвіду
своєрідні взаємодії з
періоди в конкретними
житті людини, іншими людьми.
об'єднані, Описання зміни
однак, змісту
наявністю “Я” концепції іншої
й “Інших людини в іс-
людей”, а торії
також індивідуального
взаємозв Уязком життя дає
між змогу
концепціями. аналізувати
Цей взаємозв сприйнятли-
\язок здій- вість людини до
снюється через впливу, а
наявність також ступінь
моральних її
переживань, що автономності,
відображають незалежності
екзистенціальні від інших людей
сть життя [1].
людини серед У перехідний
інших людей. період від
Розвиток ранньої до
концепції пізньої
дорослості дорослої
жінці потрібно жінки. Він
знайти своє виявляється у
власне “Я”, слабкості
свою власну меж “Я”,
психічну дифузній
реальність. самоідентифік
Усвідомлення ації і, як
жінкою своєї наслідок, у
індивідуальнос маніпулятивно
ті — це му стилі
спілкування з
складний процес
нею близьких
не тільки через людей. Саме
вікові дифузна
особливості, а гендерна
й через ідентичність,
специфічні на думку
особливості вчених,
формування зумовлює
“Я” жінки. За виникнення у
твердженням І. багатьох
Кона, внаслідок жінок, які
більш раннього працюють,
статевого почуття
дозрівання провини,
образ “Я” внутрішнього
дівчинки конфлікту
швидше між Я-мати,
потрапляє під дружина та
вплив само- і Я-спеціаліст.
взаємооцінюван Водночас
ня, що зумовлює дослідження
вищу свідчать, що
рефлексивність задоволеність
життям,
, мрійливість,
собою, сім ’єю,
більшу
чоловіком у
залежність від жінок, які
соціальних працюють,
очікувань [3]. вища, ніж у
“Синдром домогосподаро
залежності” є к, які
одним із оцінюють себе
проявів лише в ролі
суперечностей господині й
в образі “Я”
матері, їх суперечності її
частіше образу “Я”,
вражає внаслідок чого
синдром самосвідоміст
“домогосподар ь може не
ки мають впоратись з
низьку реорганізацією
самооцінку, психічної
переживають реальності.
тривожні та Зокрема, “Я
депресивні можу ” як
стани, переживання
відчувають власної сили
самотність, може не
залежність. відповідати
Тривожні “Я-концепції”,
жінки надто де “Я”
сором уязливі, сприймається
всього і всіх як слабке та
побоюються, безвільне. “Я
невпевнені, хочу” може не
хвилюються, відповідати
що вони чогось реальним
не зможуть, з можливостям.
чимось не Емоції
справляться, жінки
кудись не інертніші,
встигнуть. Це ніжу чоловіка.
породжує Саме це, а
хронічне також її
невдоволення відпо-
собою, відальність та
потребу в емпатійність
психологічній призводять до
підтримці [2, того, що
191]. сімейне жит-
У тя багато
перехідний жінок
період через трактують
певні надмірно
особливості, серйозно, як
пов ’язані з обов'язок, як
почуттями певні правила.
жінки, Жінка, яка в
загострюютьс перехідному
я всі названі віці починає
ставитися до відповідальнос
життєвих ті й життєвої
проблем з компетентнос
гумором, ті у
усвідомлює вирішеннях
їхню проблем [1].
відносність та Одне із
ба- завдань жінки,
гатозначність на думку К.
. Почуття Хорні, щодо
гумору - формування
показник нової концепції
життєвої життя в
сили “Я”, засіб перехідному
виконання віці, полягає в
сімейної ролі тому, щоб
через навчитися
реалізацію усвідомлювати
індивідуальнос певну
ті людини. суперечливість
Через гумор власних
жінка може очікувань і
перейти від розуміти не-
одного прояву можливість
життя до виконання їх
іншого, усіх [8].
відділити їх К. Роджерс
один від вважає, що
одного, щасливе
усвідомити і життя — це
об 'єднати в процес, а не
єдиному по- стан буття,
тоці. напрям, а не
Джерелом кінцевий
здорового пункт. Цей
гумору може напрям має
стати нова певні загальні
концепція, у характеристи
якій належне ки і водночас
місце дуже
відводиться індивідуальний
умінню радіти . Добре
життю та життя - це
його проявам,
усвідомленню
своєї
процес руху по нього. Одним з
шляху; основних
вибраному почуттів, яке
людським потребує
організмом, переосмисленн
коли він, вну- я, є любов. Для
трішньо того, буяш по-
вільний, справжньому
розвивається в щасливим в
будь-якому любовіпотрібн
напрямі [7]. о передусім
У хотіти і
перехідний шукати
період від єдності,
ранньої до спільності,
пізньої співучасті.
дорослості Піднятися над
жінці важливо повсякденніст
зрозуміти, м/о ю можна через
добрий стан і діалог і
відчуття відкриття
щастя один одного у
виникають в спілкуванні.
житті лише як Людина
побічний повинна
продукт. Для відкритися
цього потрібно так, щоб інша
усвідомити так само
власні по- захотіла
чуття. Саме розкритися,
вони є основою перейти до
перебудови нового
ставлення до життєвого
життя в ціло- досвіду. Цей
му Джон новий досвід
Пауелл вважає, включатиме не
що не відмова тільки нове
від почуттів, а знання про
їхній розвиток партнера, а й
сприяє глибше знання
отриманню про самого
радості від себе, про свої
життя, здібності, про
новому всю повноту
ставленню до
своєї травми,
особистості. відкриває свою
Якщо ніжність або
жінка побоювання і
поділиться з страх, те, про
іншими своїми що близька
почуттями, це людина до
дасть щасливу цього не знала,
можливість тоді ясніше
по-новому усвідомлюєтьс
пізнати її, а їй я глибина “Я”
по-новому жінки,
пізнати себе і таємниці її
так чи інакше особистості.
змінитися під Чоловік
впливом цих перестає
нових знань. сприймати її
Відносини з як істину, що
найближчими не вимагає
людьми доказу.
трансформую Водночас
ть нас. Без жінка стає
моментів більш
прориву в нове і люблячою, вона
більш тісне не
спілкування, відмовляється
під час якого від почуттів, а
досягається розвиває їх,
прозорість виводить на
почуттів, у якісно новий
відносини рівень [5].
людей І.С. Кон
проникатимут вважає, що
ь нудьга й скинути з
одноманітніст плечей тягар
ь. Коли жінка прожитого
розповідає життя
близькій людині можна, лише
що-небудь про змінивши
себе, про свої світосприйман
реакції на певні ня. Для одних
обставини, людей новий пе-
отримані ріод
психологічні дорослості
означає сказати, що
розширення жінка в будь-
свого “Я”, який момент
збагачення життя може
сфери ді- зробити вибір
яльності, зміну на користь
світобачення. його якісної
Інші, навпаки, зміни.
підкреслюють Висновки:
вимушене - Емоційна
пристосування сфера жінки,
до обставин, порівняно з
втрату чоловіком,
минулої визначається
розкутості, низкою
свободи у специфічних
виявах особливостей,
почуттів. Нова наявністю
позиція для них протилежних
- не надбання, за модаль-
а втрата, не ністю
самоздійснення переживань,
, а що значною
матеріалізація. мірою
У першому зумовлено її
випадку наявне гендерною
активне, роллю у
творче “Я”, у суспільстві.
другому — - Через
пасивне, соціально-
упредметнене психологічні
“Я”. Таке обставини, що
самосприй- змінюються у
няття — перехідний
наслідок період від
чинника не ранньої до
стільки середньої
вікового, дорослості і
скільки вимагають пе-
особистісного реоцінки
[3]. Отже, з особливостей
усією взаємин з
впевненістю близькими
можна людьми,
навантаження отриманню
на почуття радості від
жінки зростає, життя, нового
загострюютьс ставлення до
я всі нього. Одним з
суперечності її головних
“Я-концепцп”. почуттів, яке
- у цей потребує
період в переосмисленн
житті жінки я, є любов.
стають - Почуття
актуальними гумору, пошук
проблеми єдності,
усвідомлення співучасті з
власних близькими,
почуттів, вміння
змісту своєї відкритися у
індивідуальнос спілкуванні,
ті та пе- поділиться з
ребудови іншим своїми
ставлення до почуттями дає
життя в можливість
цілому. жінці пізнати
- Жінці у саму себе і
перехідному змінитися під
віці загрожує впливом цих но-
небезпека вих знань.
почати
приділяти Список
надто багато використаної
уваги літератури.
почуттям 1. Абрамова
Г.С.
близьких Возрастная
людей, або ж психология. —
зануритися у М., 1997- С.
власні 580-691.
переживання. 2. Говорун
- Не ТВ., Кікінежді
відмова від О.М. Тендерна
почуттів, а психологія. - К,
їхнє
2004. - 308 с.
переосмисленн
3. Кон И.С. В
я та розвиток
поисках себя.
сприяє
Личность и ее
самопознание. - література: 25,
М., 1984. 74, 77, 85, 88, 89,
4. Палуди М. 102.
Секреты
женщин в
психологии. —
СПб., 2003. —
384 с.
5.Пауэлл Д.
Как устоять в
любви / Пер. с
англ. А.
Борисова. - М.,
1993.-С. 123-
154. '
6. Психолог
ия возрастных
кризисов:
Хрестоматия /
Сост. К.В.
Сельченок. - М.
: ACT, 2001. -
560 с.
7. Роджерс
К. Взгляд на
психотерапию.
Становление
человека. —
М., 1994. - С.
234-247.
8. Хорни К.
Женская
психология. —
СПб.:
Восточно-
европейский
институт
психоанализа,
1993. - 380 с.
Основна
література: 1,
3, 4, 7, 8, 10, 13,
18, 21, 22.
Додаткова
 Тема 14. старіння і типи
Психологічні старості.
особливості Вмирання і
пізньої смерть: етапи,
переживання,
дорослості
ставлення.
План-конспект Основні
необхідної поняття:
інформації для працездатність,
підготовки до гіподинамія,
заняття компенсація,
Історичний інтенсифікація,
характер сенсорно-
тривалості моторна
життя і строків амнезія,
старіння. здоровий спосіб
Анатомо- життя,
фізіологічні самотність,
процеси криза “Я-
старіння. інтеграції”,
Соціальна відчай, повнота
ситуація життя,
розвитку мудрість,
людини в соціальна
старості. ізоляція.
Особливості Завдання для
когнітивної самостійної
сфери людей роботи
похилого віку. студентів:
Новоутворен 1. Підготуйт
ня пізньої е інтерв’ю
дорослості. “Сімейний
Мудрість як фотоальбом” з
соціально- метою встанов-
психологічний лення основних
феномен. життєвих
Розвиток цінностей
особистості людей похилого
людини в віку.
літньому віці.
Специфічні Теми доповідей і
зміни емоційної рефератів:
і мотиваційної 1. Смерть як
сфер. Психічне стадія розвитку.
2. Основні
чинники, що заповнюють
впливають на запропоновану
ставлення схему. Кожна
людини до група пропонує
смерті та свій варіант
процесу відповіді, після
вмирання. чого почи-
3. Психологіч нається
на підготовка обговорення
людини до виконаного
закінчення завдання.
життя. Завдання.
4. Значення Планування
спілкування в свого життя
похилому віці. допомагає
5. Особливос людині
ті пізнавальних підготуватися до
інтересів людей старості і
похилого віку. полегшує
Матеріали для адаптацію. Для
проведення кожного із
семінарських та перелічених
практичних аспектів життя
занять заплануйте
/. План декілька
семінарського заходів, які
заняття допомогли б
1. Анатомо- людині
фізіологічні адаптуватися до
процеси старості.
старіння. A. Здоров’я___________________
2. Характери Б. Фінанси____________________
стика кризи “Я- B. Інтереси___________________
інтеграції”. Г. Ставлення
3. Особливос до життя________________________
ті психічного НІ.
старіння. Контрольна
4. Ставлення робота
до смерті. I варіант
II. Проведенн 1. Написати
я дискусії порівняльну
Студенти характеристику
діляться на дві ставлення до
групи і разом старості,
поширеного у IV. Написання
нашому твору “Значення
суспільстві, зі дідуся й бабусі в
стереотипами в долі окремої
інших куль- людини”
турах. V. Програмов
2. Які етичні аний контроль
проблеми знань ' ї. За
пов’язані з теорією Е.
умиранням і Еріксона творча
смертю? активність або
II варіант застій є характе-
1. Виділіть ристиками
основні різних ліній
напрями роботи розвитку у
психолога з період:
людьми періоду а) ранньої
пізньої дорослості; б)
дорослості.
середньої
2. Як Ви
дорослості; в)
тлумачите слово
“мудрість”? Це пізньої дорос-
вікове чи лості.
особистісне 2. За теорією
утворення? Е. Еріксона
III варіант конфлікт між
1. Виділіть прагненням до
основні інтимності і
завдання иідчуттям
розвитку в ізольованості
старості. від усіх навколо
2. Вкажіть характеризує
особливості період:
емоційної сфери а) ранньої
людей похилого дорослості; б)
віку. середньої
IV варіант дорослості; в)
1. Назвіть пізньої дорос-
головні чинники лості.
незадоволення 3. За теорією
старістю. Е. Еріксона
2. Опишіть мудрість
значення сім’ї формується у
для людини період:
похилого віку. а) ранньої
дорослості; б) полягає у:
середньої а) зіставленні
дорослості; в) планів життя з
пізньої дорос- реальністю і
лості. корегуванні
4. Криза “Я- особистіс- иих
інтеграція” рис;
б) аналізі, кризи 30 років та
оціненні, середини життя,
прийнятті- групова дискусія:
неприйнятті детермінації
життя, психічного
усвідомленні розвитку
його сенсу; дорослої
в) людини, аналіз
творчих робіт,
усвідомленні рефератів та
того, що є безліч доповідей
перешкод на студентів,
шляху до мети. контрольна робо-
5. Стадія та, тестування.
соціальних
обов’язків з Орієнтовна
позиції Шайі тематика
відповідає пе- курсових
ріоду: робіт
а) ранньої Модуль 1.
дорослості; б) Теоретичні основи
середньої вікової психології
дорослості; в)
1. Основні
пізньої дорос-
напрями
лості.
Основна досліджень у
література: 3, 7, сучасній
8, 10, 13, 18, 21, зарубіжній
22. віковій пси-
Додаткова хології.
література: 25, 2. Розвиток
77, 89. вікової
Форми психології на
контролю: аналіз Україні.
результатів 3. Народна
спостережень психологія про
студентів за закономірності
дорослими дитячого
людьми в період розвитку.
 4. Проблема 13. Розвиток
вікової психіки з позиції
періодизації у біхевіоризму.
працях 14. Гуманістич
українських та на психологія про
зарубіжних закономірності
психологів. розвитку.
5. Аналіз 15. Основні
методологічних тенденції в
проблем дитячої аналізі концепції
психології. Л.С. Виготського
6. Психоаналіз на сучасному
про етапі.
закономірності 16.Актуальні
дитячого проблеми
розвитку. дитячого
7. Сучасні розвитку на
психологічні сучасному етапі.
дослідження про Модуль 2.
закони, відкриті Психічний
психоаналізом. розвиток дитини
8. Порівняльн від народження
ий аналіз теорій до вступу в
інтелектуального школу.
розвитку дитини. 1. Порівняльн
9. Умови і ий аналіз різних
рушійні сили теорій дитячого
психічного особистісного
розвитку дитини. розвитку.
10.Методи 2. Взаємовідн
осини дітей і
дослідження
розвиток
психіки дитини особистості.
на сучасному 3. Особливості
етапі. темпераменту і
11. Використа його вплив на
ння тестів при розвиток дитини.
вивченні 4. Психолого-
особливостей педагогічні
психічного засоби розвитку
розвитку дітей. моторики у
12.Генетична немовлят.
психологія про 5.Проблема
закономірності діагностики
розвитку розумового
інтелекту. розвитку дитини
періоду не- розвиток дитини
мовляти. в дошкільному
6. Роль віці.
соціальних
чинників у Модуль 3.
розвитку Психічний
немовлят. розвиток дитини
7. Розвиток в шкільний період
особистості на 1.Специфіка
етапі раннього навчальної
дитинства. діяльності
8. Агресивніст шестирічних
ь в дитячому дітей.
віці. 2. Роль гри в
9. Удосконале психічному
ння пам’яті і розвитку
мислення дитини молодшого
в період школяра.
раннього ди- 3. Шляхи
тинства. оптимального
10. Взаємозв’я забезпечення
зок розвитку психологічної
окремих рис готовності
особистості в дитини до
ранньому навчання у
дитинстві. школі.
11.Розвиток 4. Розвиток
пізнавальної мовлення в
сфери молодших
дошкільника. школярів.
12.Особливос 5. Психологіч
ті спілкування ні механізми та
дошкільника з шляхи розвитку
ровесниками та пам’яті
дорослими. молодших
13.Особливос школярів.
ті розвитку 6.Психологіч
моторики та ні особливості
діяльності розвитку
дошкільника. здібностей у
14.Становлен молодших шко-
ня особистості лярів.
дитини 7. Формуванн
дошкільного я мотивів
віку. навчання
15.Моральний молодших
школярів.
8. Особливості
взаємин
молодших
школярів в
учнівській
групі.
9. Психологіч
ні основи
морального
розвитку дітей
молодшого
шкільного віку.
10.Особливос
ті розвитку
пам’яті у
підлітковому
віці.
11.Особливос
ті становлення
товариських
стосунків у
підлітковому
віці.
 12.Вплив СІМ’Ї концепції
на соціально- людини раннього
психологічну дорослого віку.
адаптацію 2. Своєрідніст
підлітків. ь розвитку
13.Спілкування психофізіологічн
як чинник их функцій в
формування період ранньої
особистості дорослості.
підлітка. 3. Мотивація
шлюбу в
14. Причини ранньому
появи шкідливих дорослому віці.
звичок у 4. Чинники
підлітків і шляхи розвитку
їхнього інтелекту
подолання. людини в період
15. Особливос ранньої дорос-
ті підлітків, що лості.
виховуються в 5. Особливост
закладах і кризи 30-ти
інтернатного років.
типу. 6. Особливост
16. Індивідуал і батьківської та
ьний підхід до материнської
слабких у любові.
навчанні й 7. Особливост
недисципліно- і перебігу кризи
ваних підлітків. середини життя у
17. Психологі жінок.
чні проблеми 8. Розвиток Я-
формування концепції у
світогляду у зрілому
сучасних дорослому віці.
старшокласників 9. Особливост
. і емоційної
18.Розвиток сфери в період
спонукальної середньої
сфери у період дорослості.
ранньої юності. 10. Мудрість
19.Розвиток як інтегральне
самосвідомості в особистісне
юнацькому віці. утворення.
11.Особливос
Модуль 4. ті
Психологія життєдіяльності
дорослої людини людини у
1. Сутність Я-
старості. незважаючи на
12. Особливос всі труднощі
ті подружніх його організації і
стосунків людей складу, на все
у старості. різноманіття
13.Чинники його часткових
інтелектуальної процесів, які
активності в шдкриваються за
похилому віці. допомогою
14. Характери аналізу, є
стика чинників, єдиним цілим,
що впливають на що має певну
ставлення Пудову.
людини до Законами будови
смерті. цього цілого, або
Матеріали структурними
першоджер законами віку,
визначається
ел будова і
Модуль 1 протікання
кожного
Л.С. Виготський часткового
С процесу роз- ни і
труктура і ку, який входить
динаміка віку до складу цілого.
Завдання цього Структурою
параграфа - прийнято
встановлення називати і іікі
загальних цілісні
положень, які утворення, які не
характеризують складаються
внутрішню сумарно з
будову процесу окремих частин,
розвитку, яку ми п самі
називаємо визначають
структурою віку, долю і значення
у кожну епоху кожної частини,
дитинства. що входить до
Найбільш їхнього складу.
загальне Вік - це таке
положення, на цілісне
яке варто динамічне
вказати відразу: утворення, що
процес розвитку має структуру,
в кожну вікову яка ми іііачає
епоху, роль і питому
вагу кожної
часткової лінії розміщуються і
розвитку. У групуються всі
кожну пікову інші часткові
епоху розвиток новоутворення,
відбувається не які належать до
шляхом зміни окремих сторін
окремих сторін особистості
особистості дитини, і
дитини, у процеси рої
результаті чого нитку, пов’язані
відбувається з
перебудова осо- новоутворенням
бистості в и попередніх
цілому, — у вікових етапів.
розвитку наявна Ті процеси
зворотна розвитку, які так
залежність: чи інакше
особис- і їсть безпосередньо
дитини пов’язані з
змінюється як головним
ціле у своїй новоутворенням,
внутрішній будемо називати
будові, і центральними
законами іміни лініями роз-
цього цілого питку в цьому
визначається рух віці, всі інші
кожної його часткові
частини. процеси, зміни,
Внаслідок які відбувають-
цього на кожній гм на певному
віковій сходинці віковому етапі,
ми завжди маємо назвемо
центральне побічними
новоутворення, лініями
яке є ніби розвитку. Іро
провідним для »уміло, що
всього процесу процеси, які є
розвитку і яке центральними
характеризує лініями розвитку
перебудову всієї в одному піці»
особистості стають
дитини на ішііій побічними
основі. Навколо лініями розвитку
головного, або в наступному, і
центрального, навпаки побічні
новоутворення лінії розвитку
псиного віку одного віку
виходять на
перший план і
стають
 центральними одного віку до
лініями в іншому іншого ростуть і
віці, тому що розвиваються не
змінюється їхнє тільки часткові
значення і сторони
питома вага в свідомості,
загальній окремі її функції
структурі або способи
розвитку, діяльності, а й
змінюється їхнє змінюється
відношення до загальна
центрального структура свідо-
новоутворення. мості, яка у
Так, при кожному
переході від конкретному віці
однієї стадії до характеризується
іншої , насамперед,
перебудовується визначеною
вся структура системою
віку. Кожен вік відношень і
володіє
залежностей, які
специфічною для
є між окремими її
нього, єдиною і
сторонами,
неповторною
видами її
структурою.
діяльності.
Пояснимо це Цілком
на прикладах. зрозуміло, що
Якщо свідомість при переході від
дитини розуміти одного віку до
як її “ставлення іншого разом із
до середовища” загальною
(К. Маркс) і перебудовою
прийняти системи
свідомість, по- свідомості
роджену міняються
фізичними і місцями цен-
соціальними тральні й побічні
змінами індивіда, лінії розвитку.
за інтегральне Розвиток
вираження мовлення в
вищих і ранньому дитин-
найсуттєвіших стві настільки
особливостей у тісно і
структурі особис- безпосередньо
тості, то пов’язаний з
побачимо, що центральними
при переході від новоутвореннями
віку, коли тільки в немовлячому
виникає в віці, ставати
найбільш центральною лі-
первісних нією розвитку в
обрисах со- ранньому
ціальна і дитинстві і знову
предметна перетворюватись
свідомість на побічну лінію
дитини, що в наступні вікові
мовний розвиток періоди. Цілком
неможливо не природно і
віднести до зрозуміло, що
центральних залежно від
ліній розвитку цього мовний
цього періоду. В розвиток буде
шкільному віці протікати по-
мовний розвиток різному в
дитини триває, кожному з цих
але вже не є трьох варіантів.
центральним Зміна
новоутворенням центральних і
і, отже, ми його побічних ліній
розглядаємо як розвитку при
одну з побічних переході від од-
ліній розвитку. У ного віку до
дитячому віці, іншого
коли у формі безпосередньо
лепету приводить нас до
відбувається другого питання
підготовка цього параграфа -
мовного до питання про
розвитку, ці динаміку
процеси виникнення
пов’язані з новоутворень.
центральним Ми знову, як і в
новоутворенням питанні про
періоду так, що структуру віку,
повинні бути повинні обмеж-
віднесені також итися найбільш
до побічних ліній загальним
розвитку. роз’ясненням
Ми бачимо, цього поняття,
що один і той залишаючи
самий процес конкретне
мовного розвитку розкриття
може бути динаміки вікових
побічною лінією змін до
наступних структурних
розділів, новоутворень
присвячених кожного віку.
огляду окремих Початковим і
періодів. найсуттєвішим
Проблема моментом при
динаміки віку загальному
безпосередньо визначенні
випливає зі динаміки віку є
щойно наміченої розуміння
проблеми змінності
структури віку. відношень між
Як ми бачили, особистістю
структура віку не дитини і
є ста- і ичною, навколишнім її
незмінною, соціальним
нерухомою середовищем на
картиною. На кожній віковій
кожному стадії.
віковому етапі Одна з
колись найбільших
сформована перешкод для
структура теоретичного і
переходить у практичного ви-
нову. Нова ичення дитячого
структура розвитку —
шшикає і неправильне
складається в розв’язання
ході вікового проблеми се-
розвитку. редовища і його
Відношення між ролі в динаміці
цілим і віку, коли
частинами середовище
суттєве для трактують як
поняття ЩОСЬ зовнішнє
структури і щодо дитини, як
динамічне. Під сукупність умов,
динамікою що існують неза-
розвитку лежно від
розуміємо дитини і
сукупність усіх впливають на
тих законів, неї.
якими визнача- Зазначимо, що
ються період до початку
виникнення, кожного вікового
періоду між
зміни і
дитиною і
сукупність
наїіколишньою з’ясуванні
дійсністю, соціальної
насамперед ситуації
соціальною, розвитку.
встановлюється ('оціальна
цілком ситуація
своєрідне, розвитку,
специфічне для специфічна для
заданого віку, кожного віку,
виняткове, єдине визна- 4111' с і рого
і не- і ют орне закономірно весь
співвідношення. спосіб життя
Це відношення дитини, або її
ми і назвемо соціальне Пуми.
соціальною і и Звідси виникає
ту а цією друге питання
розвитку в про походження,
заданому віці. або генезис, цей
Соціальна гральних
ситуація є новоутворень
вихідним певного віку.
моментом для З’ясувавши
всіх динамічних соціальну си- і
змін, які унцію розвитку,
відбуваються в яка склалася до
розвитку динні н початку певного
протягом віку й зумовлена
певного періоду. підношеннями
Вона визначає ті між дитиною і
форми і той середовищем, ми
шлях, (ідучи простежуємо
яким дитина виник- ионня і
здобуває все нові розвиток
і нові новоутворень,
властивості властивих цьому
особистості, віку. Ці
ШЛЯХ, на якому новоутвореним
соціальне стає характеризують
індивідуальним. передусім
Тож перше перебудову
питання, нїї яке свідомості
ми повинні дати особистості ми
відповідь, піни і є не
вивчаючи передумовою, а
динаміку будь- результатом або
якого віку, продуктом
полягає у вікового Ін шин
ку. Зміна у
свідомості
дитини виникає
на основі
визначеної,
млйстивої
заданому віку
форми її
соціального
буття. Ось чому
до
 зрівання більш раннього
новоутворень віку.
відноситься Отож,
завжди не до наступне
початку, а до питання, яке
кінця певного постає перед
віку. нами при
Новоутворенн вивченні ди-
я, які виникають наміки віку, -
у свідомості питання про ті
дитини, наслідки, які
змінюють її випливають з
особистість, що факту ви-
не може не мати никнення
суттєвих вікових
наслідків для новоутворень.
подальшого При
розвитку. Якщо конкретному
попереднє аналізі ми
завдання у можемо
вивченні побачити: ці
динаміки віку наслідки
визначало шлях настільки
прямого руху від різносторонні та
соціального суттєві, що
буття дитини до охоплюють усе
нової структури життя дитини.
її свідомості, то Нова структура
зараз виникає свідомості, яка
таке завдання: здобувається в
визначити шлях певному віці,
зворотного руху неминуче
від зміненої означає і новий
структури характер
свідомості сприймання
дитини до пере- зовнішньої
будови її буття. дійсності й
Тому що дитина, діяльності в ній,
яка змінила новий характер
будову сприймання
особистості, є внутрішнього
вже іншою життя самої
дитиною, дитини і
соціальне буття внутрішньої
якої не може не активності її
відрізнятися від психічних
буття дитини функцій.
 Однак сказати чимось іншим,
це — значить окрім як систе-
одночасно мою відношень
сказати і ще між дитиною
дещо, що при- певного віку і
водить нас соціальною
безпосередньо до дійсністю. І
останнього якщо дитина
моменту, який змінилася
характеризує докорінно,
динаміку віку. неминуче
Ми бачимо, що повинні
внаслідок перебудуватися
вікового й ці відношення.
розвитку новоут- Колишня
ворення, які ситуація
виникають до розвитку
кінця певного розпадається
віку, приводять залежно від
до перебудови розвитку дитини,
всієї структури і, відповідно,
свідомості встановлюється
дитини і тим нова ситуація
самим змінюють розвитку, яка
усю систему її повинна стати
ставлень до вихідним
зовнішньої моментом для
дійсності й до наступного віку.
самої себе. Дослідження
Дитина до кінця засвідчує, що
цього віку стає така перебудова
зовсім іншою соціальної
істотою, ніж на ситуації
початку. Але це розвитку і
не може не становить
означати і того, головний зміст
що обов’язково критичних
повинна вікових періодів.
змінитися й со- Отже, ми
ціальна ситуація приходимо до
розвитку, яка з’ясування
склалася до головного закону
початку цього динаміки віку.
віку. Тому що Відповідно до
соціальна закону, рушійні
ситуація сили розвитку
розвитку не є дитини в тому
або іншому віці визначення
неминуче реального рівня
призведуть до розвитку,
заперечення і досягнутого
руйнування дитиною.
самої основи Реальний рівень
розвитку усього розвитку
віку, із визначається тим
внутрішньою віком, тією
необхідністю стадією або
визначаючи фазою всередині
анулювання заданого віку,
соціальної яку зараз
ситуації переживає
розвитку, дитина. Ми
закінчення »маємо вже, що
заданої епохи паспортний
розвитку і (календарний)
перехід до вік дитини не
наступної, або може бути
вищої, вікової НАДІЙНИМ критерієм
сходинки. для встановлення
реального рівня
ПРОБ
її розвитку. Тому
ЛЕМА ВІКУ І
визначення
ДИНАМІКА
реального рівня
РОЗВИТКУ
розвитку завжди
Проблема віку не
вимагає
тільки
спеціального
центральна для
дослідження, в
всієї дитячої
результаті якого
психології, але і
можна
ключ до всіх
встановити
питань практики.
діагноз розвитку.
Ця проблема
Визначення
безпосередньо і реального рівня
тісно пов’язана з розвитку -
діагностикою найбільш болюче
вікового і необхідне
розвитку дитини завдання при
.Діагностикою розв’язанні будь-
розвитку якого
називають, практичного
зазвичай, питання вихо-
систему методів ішііня і навчання
дослідження, які дитини,
мають за мету контролю за
нормальним симптомах.
ходом її фізично- ( амс собою
го та розумового дослідження
розвитку або будь-якого
встановлення тих вікового
чи інших симптому або
розладів у групи симптомів
розвитку, які і навіть їхній
порушують точний
нормальний кількісний вимір
плин і додають ще не можуть
всьому процесу станови і н
мі ішового, діагнозу. Між
аномального, а в виміром і
деяких випадках діагнозом,
— патологічного говорив Гезелл,
харак- і еру. Так, велика різни- іїм
визначення Вона полягає в
реального рівня тому, що діагноз
розвитку - перше можна
й головне за- встановити
вдвиня тільки у випад-
діагностування і«у, мкщо
розвитку. вдається
Вивчення розкрити зміст і
симптоматології значення
дитячого віку дає знайдених
змогу виділити симптомів.
низку Оімпк, за (видання, які
допомогою яких стоять перед
ми можемо діагностикою
довідатися, у розвитку, можна
якій фазі і стадії виріши-
иіку протікає III ІІІІІіКИ через
зараз процес глибоке
розвитку дитини, вивчення всієї
подібно до того, послідовності
як лікар, ни ходу дитячого
підставі тих чи І минім ку,
інших симптомів всіх
встановлює особливостей
діагноз хвороби, кожного віку,
тоб- ю визначає стадій і фаз, всіх
той внутрішній основних пі 1 1 їв
патологічний нормального й
процес, який аномального
виявляється у розвитку, усієї
структури і
динаміки
диімчого
розвитку в
їхньому
різноманітті.
Таким чином,
саме собою
М атеріали першоджерел 73

виз яке
нач вир
енн ажа
я єть
реа ся в
льн кое
ого фіц
рів ієнт
ня і
роз роз
вит вит
ку і ку -
кіл це
ькіс тіль
не ки
вир поч
аже атк
ння ови
різ й
ниц кро
і к
між на
пас шл
пор яху
тни діаг
м і нос
діаг тув
нос анн
тов я
ани роз
м вит
вік ку.
ом Ко
дит нст
ини ату
або юч
від и
но ная
ше вні
ння сть
між пе
ни в-
ми, них
сим доз
пто рілі
мів на
при сьо
виз год
нач ні
енн про
і цес
реа и,
льн фун
ого кції
рів і
ня вла
роз сти
вит вос
ку, ті.
ми На
фак при
тич кла
но д,
виз ми
нач виз
аєм нач
о аєм
ли о
ше ріст
ту ,
час ваг
тин у та
у інш
заг і
аль пок
ної азн
кар ики
тин фіз
и ичн
роз ого
вит роз
ку, вит
яка ку,
охо які
пл ха-
ює рак
вже тер
изу як
ють йш
уже ов
зав роз
ер вит
ше ок
ні у
цик ми
ли нул
роз ому
вит , а
ку. не
Це те,
під як
сум він
ок, від
рез був
уль аєт
тат, ься
кін сьо
цев год
е ні і
дос яки
ягн й
енн нап
я рям
роз ок
вит обе
ку ре в
за май
ми бут
нул ньо
ий му.
пер З
іод. роз
Ці умі
сим ло,
пто що
ми зна
зас ння
від- під
чу сум
ють ків
те, вчо
ра каж
шн учи
ьог ,
о при
роз зна
вит ход
ку - жен
нео ні
бхі реа
д- ль-
ний ног
мо о
мен рів
т ня
для роз
суд вит
жен ку
ня ми
про виз
роз нач
вит аєм
ок о
у тіль
теп ки
ері пло
шн ди
ьом роз
у і вит
май ку,
бут тоб
нь то
о- те,
му. що
Але вже
цьо доз
го ріл
не о і
дос зав
тат ер
ньо ши
. ло
Об сві
раз й
но цик
л. час,
Але як
ми одн
зна і
ємо про
, цес
що и
гол роз
овн вит
им ку
зак вже
оно при
м нес
роз ли
вит пло
ку є ди і
різ зав
ноч ер
асн ши
ість ли
у сві
виз й
рів цик
анн л,
і інш
окр і
еми про
х цес
сто и
рін пер
осо ебу
би ва-
с- ють
тос ли
ті і ше
різ на
них ста
її дії
вла доз
сти рів
вос анн
тей. я.
У Сп
той рав
жні рів
й анн
діаг я.
ноз Сад
роз івн
вит ик,
ку про
пов гн
ине о-
н зую
вмі чи
ти вро
охо жай
пит ,
и вчи
не нит
тіль ь
ки неп
зав рав
ер иль
ше но,
ні під
цик рах
ли ува
роз вш
вит и
ку, тіль
не ки
тіль кіл
ки ькіс
пло ть
ди, доз
а й ріл
про их
цес фру
и, ктів
які у
пер сад
ебу у,
ваю не
ть у зум
пер івш
іоді и
доз оці
нит доз
и рів
ста ає,
н нік
дер оли
ев, не
які змо
не же
при отр
не- има
сли ти
ще пра
зріл вил
ого ьно
пло го і
ду. пов
Так ног
сам о
о уяв
пси лен
хол ня
ог, про
яки вну
й трі
обм шні
ежу й
єть ста
ся н
виз усь
нач ого
ен- роз
ням вит
доз ку
ріл і,
ого, отж
зал е,
иш не
аю змо
чи же
ост пер
оро ейт
нь и
те, від
що сим
пто зав
мат дан
ичн ня
ого діаг
до нос
клі тик
ніч и
но- роз
го вит
діаг ку.
ноз Це
у. зав
В дан
изн ня
аче вир
ння ішу
про ють
цес зна
ів, ход
які жен
не ням
доз зон
ріл и
и най
на бли
сьо жч
год ого
ні, роз
пер ви
ебу тк
ваю у.
ть у Ми
про поя
цес сни
і мо
доз це
рів най
анн ви
я, що
ста ю
нов мір
ить ою
дру важ
ге лив
е і роз
в вит
тео ку
рет дит
ичн ини
ому в
,ів пси
пра хол
к- огії
тич кор
ном ист
у ую
від тьс
но я
ше зде
нні біл
пон ьш
ятт ого
я мет
на одо
час м,
тко за
вом яко
у го
при дит
кла ині
ді. про
П пон
ри ую
виз ть
нач для
енн роз
і в’яз
реа ку
льн низ
ого ку
рів зав
ня дан
інт ь,
еле ста
кту нда
аль рти
ног зов
о ани
х за вст
рок ано
ами вл
дит юю
ячо ть
го роз
жит умо
тя. вий
Дос вік
лід ди
жен ти
ня ни.
що Пр
раз ийн
у ято
виз вва
нач жат
ає и,
ме що
жу пок
скл азо-
адн вим
ості для
зав роз
дан уму
ь, є
дос єди
туп но і
них вин
для ятк
дит ово
ини сам
, ості
від йне
пов вир
ідн іше
ий ння
їй .
ста Як
нда що
ртн під
ий час
вік. роз
Так в’яз
анн ги
я при
дит виз
ині нач
пос енн
тав і
или роз
доп умо
омі вог
жне о
зап вік
ита у.
ння Т
, аке
дал уяв
и лен
кер ня
івн ґру
у нту
вка єть
зівк ся
у, на
як пер
тре еко
ба на
вир нні
ішу ,
ват що
и нес
зав ам
дан ост
ня, ійн
так е
е роз
роз в’я
в’яз зан
анн ня
я зав
не дан
бер ня
еть поз
ся бав
до лен
ува е
вся вва
ког жа
о ли,
зна що
чен нас
ня лід
для ува
вис нн
но я
вку яко
пр їсь
о інт
роз еле
ум кту
дит аль
ин ної
и. опе
На рац
спр ії
авд мо
і, же
це бут
суп и
ере сут
чит о
ь ме
усі хан
м ічн
дан им,
им авт
суч ом
асн ати
ої чн
пс им
их акт
о- ом.
лог Сп
ії. оча
Ко тку
лис це
ь й
хи пог
бн ляд
о спр
ост ть
ува нас
ли лід
в ува
зоо ти
пс тіл
их ьки
ол так
огії і
. інт
Та еле
к, кту
В. аль
Ке ні
лле дії,
р у які
від ле
ом жа
их ть
до- у
слі зон
дах і
над їхн
лю іх
ди мо
но жл
по ив
діб ост
ни ей.
ми Та
ма к,
впа ши
ми мп
вст анз
ано е
вив мо
фа же
кт, від
що тво
тва рит
ри и
ни по
мо каз
жу ані
їй йн
дії о
тіл ви
ьки ко
за ну-
ум ван
ов і
и, тва
що ри
за на
ти ми.
по На
м і слі
мір дув
ою ан
скл ня
адн тва
ост ри
і ни
во сув
ни ор
нал о
еж об
ать ме
до же
тієї не
ж вуз
са ьки
мої ми
кат ме
его жа
рії, ми
що її
і мо
роз жл
ум ив
ні, ост
до ей.
ціл Тв
ьні ари
дії, на
са мо
мо же
сті нас
лід же
ува нас
ти лід
тіл ува
ьки ти
те, дал
на еко
що не
са все
ма , її
зда зда
тна тні
. сть
Н до
аба на-
гат слі
о дув
скл ан
адн ня
іш в
е з інт
дит еле
ин кту
ою аль
. З ній
од сф
ног ері
о сув
бо ор
ку, о
дит об
ин ме
а же
на на
різ рів
ни не
х м її
рів роз
ня у-
х мо
роз вог
вит о
ку роз
мо вит
ку еле
і кту
вік аль
ов ни
их х
мо дій
жл дал
ив еко
ост за
ей. ме
Од жі
нак тог
заг о,
аль на
ни що
м во
зак на
он зда
ом тна
є у
ге, са
іцо мо-
дит сті
ин йн
а, их
на інт
від еле
мін кту
у аль
від ни
тва х
ри опе
ни, рац
мо іях.
же Ці
ви від
хо мін
дит нос
и в ті
нас мі
лід ж
ува дит
нні ин
інт ою
і був
тв ати
а- тіл
ри ьки
но но
ю ві
зас нав
від ич
чу ки.
ют Во
ь, на
що мо
тва же
ри шл
на яхо
не м
зда вп
тна рав
до і
нав ко
чан мбі
ня ну
так ван
, як ня
дит уд
и- оск
на. она
Тв лит
ари и
на сві
під й
дає інт
тьс еле
я кт,
тіл але
ьки не
дре зда
сир тна
ува до
нн роз
ю і ум
мо ово
же го
здо роз
вит ві
ку їм,
шл спе
яхо ци
м фіч
нав ні
чан для
ня. лю
()с ди
ь ни
чо інт
му еле
всі кт
спр у-
об аль
и ні
екс фу
пер нк
им ції
ент не
аль ми
но ну
ви че
кл зак
ика інч
ти ува
шл лис
яхо я
м нев
нав дач
чан ею,
ня як
у спр
ви оба
щи Р.
х Йе
тва ркс
ри а
н нав
но чит
ві и
не ма
вла вп’
сти яч
их бач
дит им
ин о,
чат що
лю за
дсь до
кої по
мо мо
ви го
або ю
спр нас
оба лід
Е. ува
То нн
лм я
ена дит
спі ин
льн а
о з зав
лю жд
дсь и
ки мо
ми же
діт зро
ьм бит
и и в
ви інт
хов еле
ува кту
ти аль
і ній
нав сф
чат ері
и біл
діт ьш
ей е,
ши ні
мп ж
анз те,
е. на
О що
тж во
е, на
ми зда
т- її
на, роз
ді ум
юч ово
и го
тіл ро
ьки »в
са итк
мо у,
сті так
йн що
о. на
Пр ко
оте жн
мо ій
жл вік
ив ові
ост й
і її схо
інт ди
еле нці
кту для
аль дит
ног ин
о и є
нас пев
лід на
ува зо
нн
я
не
без
ме
жн
і, а
змі
ню
ют
ься
від
по
від
но
до
 н ав-
а том
інт ати
еле чне,
кту безг
аль луз
ног де,
о а
нас зас
лід нов
ува ане
ння на
, роз
пов умі
’яз нні,
ана нас
з ліду
реа вал
льн ьне
им вик
рів о-
нем нан
ро ня
з- якої
вит -
ку. неб
Г удь
ово інте
ряч лек
и туа
про льн
нас ої
ліду опе
ван раці
ня, ї. У
ми цьо
має му
мо відн
на оше
уваз нні
і не ми,
мех з
аніч одн
не, ого
бок у,
у, ми
зву роз
жує шир
мо юєм
зна о
чен зна
ня чен
тер ня
мін тер
а, мін
відн а,
ося заст
чи осо-
йог вую
о чи
тіль сло
ки во
до “на
обс слід
ягу ува
опе ння
раці ” до
й, вся
які ког
так о
чи род
інак у
ше діял
пов ьно
’яза сті,
ні з вик
роз ону
умн ва-
ою ної
діял дит
ьніс ино
тю ю
дит не
ини сам
. З ості
інш йно
ого , а
бок раз
ом з ом
дор чи у
осл спів
ими пра
або ці з
інш дор
ою осл
дит им
и- за
ною доп
. омо
Усе гою
те, доп
що омі
дит жни
ина х
не зап
мо ита
же нь,
вик нал
она ежи
ти ть
сам до
ості сф
йно ери
, а нас
чом ліду
у ван
мо ня.
же При
нав так
чит ому
ися виз
або нач
що енні
мо цьо
же го
вик пон
она яття
ти ми
під мо
кері жем
вни о
цтв вста
нов а,
ити без
сим уся
пто кої
мат доп
ичн омо
е ги,
зна є
чен пок
ня азов
інте им
лек для
туа вже
льн доз
ого рі-
нас лих
ліду її
ван здіб
ня в нос
діаг тей
нос та
тиці фун
роз кці
умо й. їх
вог і
о вста
роз нов
вит лю
ку. ють
Ціл за
ком доп
зроз омо
умі гою
ло: тест
те, ів,
що заст
дит осо
ина вув
мо ани
же х
зро зви
бит чай
и но
сам для
виз лив
нач им
енн є
я виз
реа нач
льн енн
ого я не
рівн тіль
я ки
роз вже
умо доз
во- ріли
го х
роз про
вит це-
ку, сів,
оскі але
льк і
и тих,
дос що
лід доз
и ріва
зас ють
нов .
ані Дос
вин лід
ятк жен
ово ня
на засв
сам ідчу
ості є
йно ген
му ети
роз чну
в’яз за-
анні кон
зав омі
дан рніс
ь. ть
П між
ри тим
цьо , що
му здат
важ на
дит ват
ина и
нас сам
ліду ості
ват йно
и, і . Це
її і
роз озн
умо ача
вим є,
роз що,
вит з’яс
ком ову
. Те, ючи
що мо
сьог жли
одн вос
і ті
дит дит
ина ини
вміє у
роб спів
ити робі
у тни
спів цтві
пра , ми
ці і виз
під нач
ке- аєм
рівн о
ицт сфе
вом ру
дор тих
осл інте
ого, лек
завт туа
ра льн
вон их
а фун
поч кці
ина й,
є які
вик у
ону най
бли ючи
ж- те,
чій що
ста дит
дії ина
роз здат
вит на
ку вик
пов она
инн ти
і сам
при ості
нес йно
ти , ми
пло дос
ди лід
і, жує
отж мо
е, роз
пер вит
еміс ок
тит вчо
ися раш
на ньо
ріве го
нь дня.
реа Дос
льн лід
ого жу
роз ючи
умо те,
вог що
о дит
роз ина
вит здат
ку на
дит вик
ини она
. ти у
От спі
же, в-
дос пра
лід ці,
жу ми
виз ді,
нач як
аєм виз
о нач
роз аєть
вит ся
ок зон
завт а
раш на
ньо й-
го бли
дня. жчо
О го
бла роз
сть вит
про ку.
цесі При
в, пус
що тим
доз о, у
ріва рез
ют уль
ь, і таті
ста дос
нов лід
ить жен
зон ня
у ми
най вста
бли но-
жч вил
ого и
роз сто
вит сов
ку но
ди дво
тин х
и. діте
Поя й,
сни що
мо вон
на и
при одн
кла оліт
ки й
за відп
роз овід
умо ає
вим ста
роз н-
вит дар
ком тно
і му
віко віко
м. ві 8
Ска рокі
жім в.
о, Тим
обо сам
є им
вос ми
ьми виз
річк нач
и. или
Це реа
озн льн
ача ий
є, ріве
що нь
вон їхнь
и ого
сам роз
ості умо
йно вог
вирі о
шу роз
ють вит
зав ку.
дан Але
ня ми
за про
рівн дов
ем жує
скл мо
адн дос
ості лід
, жен
яки ня.
За 8
доп рокі
омо в.
гою Ми
осо пок
бли азує
вих мо
при дит
йом ині,
ів як
ми пот
виз ріб
нач но
аєм роз
о, в’яз
нас ати
кіль зав
ки дан
оби ня, і
дві див
ди- имо
тин ся,
и чи
здат мо
ні же
до вон
роз а,
в’яз нас
анн ліду
я ючи
зав зраз
дан ок,
ь, йог
які о
вих вик
одя она
ть ти.
за Або
меж ми
і поч
ста ина
нда ємо
ртів роз
для в’яз
ува спів
ти пра
зав ці з
дан інш
ня і ою,
про біль
пон ш
уєм роз
о вин
дит ено
ині ю
йог дит
о и-
закі ною
нч , чи
ити. поя
Або сню
ми ємо
про дит
пон ині
уєм при
о нци
дит пи
ині роз
роз в’яз
в’яз анн
ува я,
ти став
зав имо
дан дод
ня, атк
які ові
вих зап
одя ита
ть ння,
за роз
меж чле
і її нов
роз уєм
умо о
вог для
о неї
віку зав
, у дан
ня вог
на о
час віку
тин , і
и виз
тощ на-
о. чає
Кор мо,
отш нас
е кіль
каж ки
учи, дал
ми еко
про зах
пон оди
уєм ть
о така
дит мо
ині жли
роз віст
в’яз ь
ува інте
ти в лек
том туа
у льн
або ого
інш спів
ому робі
виді тни
спів цтв
пра а
ці для
зав кон
дан кре
ня, тної
які дит
вих ини
одя і
ть нас
за кіль
меж ки
і її дал
роз еко
умо вон
а жі
вих мо,
о- до
дит 12-
ь за річ
меж ног
і її о
роз вік
умо у.
вог Зон
о а
віку най
. бли
В ж-
ияв чог
ляє о
тьс роз
я, вит
що ку
одн вип
а ере
дит дж
ина ає
роз її
в’я роз
зує ум
у ови
спі й
впр вік
аці на
зав 4
дан рок
ня, и,
які ін
иід ша
пов дит
іда ина
ют мо
ь же
ста про
нда сун
рта ути
м, ся
ска в
спі дит
вро ин
біт и-
ни одн
цтв олі
і тки
ли за
ше дос
до ягн
9- ути
річ м
ног ни
о ми
ста реа
нда ль-
ртн ни
ого м
пік рів
у, не
її м
зон роз
а вит
най ку?
бли Оч
жч еви
ого дно
роз ,
вит їхн
ку я
охо под
пл ібн
ює іст
тіл ь
ьки об
оди ме
н жу
рік. єть
Ч ся
и сф
одн е-
ако ро
ві ю
оби вж
дві е
доз дит
ріл ин
их и.
фу Аб
нк сол
цій ют
. но
М зро
и зу-
поя міл
сни о,
ли що
пр пр
ин и
ци виз
п нач
діа енн
гно і
сту фіз
ван ич
ня ног
нед о
озр роз
іли вит
х ку
про дит
цес ин
ів і и
вла ціл
с- ко
тив м
ост пр
ей ип
на ус-
пр ти
икл ми
аді й
роз той
ум мет
ово од
го дос
роз лід
вит же
ку ння
, то-
яки му,
й що
на він
ми дає
тіл на
ьки м
що змо
оп гу
иса про
ни ни
й кну
що ти
до у
інт вну
еле трі
кту шн
аль і
ног кау
о зал
роз ьно
вит -
ди
ку.
на
Т
міч
еор
ні і
ети
ген
чне
ети
зна
чні
чен
зв’
ня
язк
цьо
и,
го
які
діа
виз
гно
нач
сти
аю
чно
ть
го
сам
пр
про
ин
цес
ци
роз
пу
ум
пол
ово
яга
го
є в
роз наб
вит ува
ку. є
То дит
ж, ина
соц ,
іал Аб
ьне о
сер дж
едо ере
ви ло
ще м
є соц
дж іал
ере ьно
ло го
м роз
вин вит
ик ку
нен дит
ня ин
усі и,
х яки
спе й
ци від
фіч був
ни аєт
х ься
лю в
дсь пр
ких о-
вла цес
сти і
вос реа
тей льн
осо ої
бис вза
тос єм
ті, оді
яки ї
х “ід
пос еал
туп ьни
ово х” і
ная и
вни це
х сло
фо во
рм. в
Н най
айб біл
ли ьш
жч ши
им рок
дж ом
ере у
ло сен
м сі)
роз з
вит ін
ку ши
вну ми
трі лю
шн дь
іх ми.
інд От
иві же,
дуа кол
льн и
их ми
вла зас
сні тос
пос о-
тей муг
осо мо
бис пр
тос ин
ті ци
дит п
ин спі
и є впр
її аці
спі для
впр вия
аця вле
(ро ння
зум зон
іюч и
най
бли
жч
ого
роз
вит
ку,
ми
ти
м
сам
им
отр
им
ує
мо
мо
жл
иві
сть
без
пос
ере
днь
о
дос
лід
жу
ват
и
те,
 щ ичн
о і е
виз знач
нач енн
ає я
най цьог
точ о
ніш діаг
е ност
роз ичн
умо ого
ве при
доз нци
рів пу
анн пов’
я, язан
яке е з
має про
зав бле
ерш мою
ити нав
ся чан
в ня
най (док
бли лад
жчи ніш
й і е
под про
аль це
ший йти
пер мет
іод ься
и в
вік одн
ово ому
го з
роз оста
вит нніх
ку розд
дит ілів)
ини .
. Зара
П з ми
ракт зуп
ини озна
мос чає,
я що
тіль тіль
ки ки у
на пев
най ні
важ ві-
ливі кові
шом пері
у і оди
по- нав
чатк чан
ово ня
му її пев
мом ном
енті у
. пре
Від дме
омо, ту,
що пев
в ним
розв знан
итк ням,
у нав
дит ичк
ини ам і
є вмін
опт ням
има вияв
льні ляєт
пе- ься
ріод най
и лег
для шим
кож і
ног плід
о ним
вид .
у Цю
нав обст
чан ави
ня. ну
Це довг
ий мов
час и, а
не дво
бра річн
ли у —
до гра
уваг моті
и. ,
Спо том
чатк у
у що
бул в
а цей
вста пері
нов од
лена дит
ниж ина
ня не
меж дозр
а іла
опт ще
има для
ль- цьог
них о
тер нав
міні чан
в ня,
нав це
чан озна
ня. чає,
Від що
омо, в
що неї
чот ще
ири не
міся розв
чну ину-
дит лися
ину влас
не тив
мож ості
на і
нав фун
чати кції,
нео відп
бхід овід
ні не
як нав
пере чан
дум ня,
ова тим
для лег
тако ше
го вон
вид о
у мал
нав о б
чан дава
ня. тися
Якб дит
и ині і
бул тим
а біль
тіль ш
ки плід
ниж ним
ня бут
меж и.
а Н
для аспр
мож авді
лив це
ості неп
нав рав
чан иль
ня у но.
пев Дит
ном ина,
у яка
віці, поч
то ина
чим є
пізн вчи
іше тися
поч гово
ина рит
лося и в
б 3
рок дит
и і ини,
гра як і
моті зана
в дто
12, ран
тобт нє.
о Оче
зана вид
дто но,
пізн є і
о, верх
тако ній
ж по-
опи ріг
няєт опт
ься има
в льн
не- их
спр тер
иятл міні
иви в
х нав
умо чан
вах. ня з
Зана пог
дто ляд
пізн у
є розв
нав итк
чан у
ня дит
так ини,
сам Я
о к
важ пояс
ке і нит
мал и те,
о що
про три
дукт річн
ивн а
е дит
для ина
з івно
біль ,
шим мен
ступ ший
ене ступ
м інь
зріл зріл
ості ості
уваг цих
и, сам
кміт их
лив пере
ості, дум
мот ов?
ори Маб
ки уть,
засв при
оює чин
мов а в
у том
суту у,
жні що
ше і нав
з чан
мен ня
шо зале
ю жит
для ь не
себе стіл
кор ьки
ист від
ю, вже
ніж дозр
півт ілих
ора фун
річн кцій
а і
дит влас
ина, тив
у ос-
якої тей
, дит
безс ини,
умн скіл
ьки Це
від стає
тих, зроз
що уміл
дозр им,
іваю якщ
ть. о
Пер взят
іод и до
дозр уваг
іван и ту
ня обст
відп ави
о- ну,
відн що
их дит
фун ина
кцій розв
є иває
най ться
біль в
ш сам
спр ому
иятл про
иви цесі
м, нав
або чан-
опт ня, а
има не
льн заве
им ршу
пері є
одо відо
м мий
для цик
відп л
овід розв
ног итк
о у.
вид Поп
у еред
нав ньо
чан вчи
ня. тель
нав нав
чає чан
учн ня
я не зав
том жди
у, відб
що уває
він ться
уже у
вміє фор
роб мі
ити спів
сам пра
ості ці
йно, дит
а ини
том з
у, дор
чого осл
ще ими
не і є
вміє окре
, але мим
мож вип
е адко
вик м
онат тієї
и за взає
доп моді
омо ї
гою ідеа
нав льн
чан их і
ня і наяв
під них
кері фор
вни м,
цтв про
ом які
інш ми
их. гово
Сам рил
про и
цес вищ
е як охо
про плю
оди єтьс
н з я
най зоно
біль ю
ш най
за- бли
галь жчо
них го
зако розв
нів итк
соці у
альн дит
ого и-
розв ми,
итк опт
у има
дит льні
ини. тер
О мін
скіл и як
ьки мас
нав овог
чан о,
ня так
спи й
раєт інди
ься віду
на альн
про ого
цес нав
и, чан
які ня
дозр кож
іваю ної
ть, а окре
весь мої
обся дит
г ини
цих вста
про нов
цесі лю
в ють
ся в ту
кож аль
ном ног
у о
віці рів
зоно ня
ю її роз
най- ви
бли тку
жчо і
го зон
розв и
итк най
у. бли
Ось жч
чом ого
у роз-
визн пи
ачен тку
ня ст
зон ано
и ви
най ть
бли раз
жчо ом
го те,
розв що
итк при
у йня
має то
таке наз
вел ива
ике ти
пра нор
кти ма
чне ти
знач вно
енн ю
я. ві-
В ков
изн ою
аче діа
ння гно
ак ст
ико у
ю. від
Її сим
зав пт
дан ома
ня - ти
з’яс чно
ува ї
ти діа
ная гно
вни ст
й ики,
ріве яка
нь спи
роз рає
вит тьс
ку, я
яки тіль
й ки
хар на
акт вст
ери ано
зує вле
тьс ння
я як зов
з ніш
бок ніх
у озн
доз ак,
ріл діаг
ого, нос
так тик
і у,
нед що
озрі виз
лог нач
о ає
про вну
цес трі
у. ш-
11 ній
а ста
від н
мін роз
вит анн
ку, я
за роз-
ана пит
логі ку є
єю пер
до ехід
мед від
ичн сим
их пто
нау мат
к ичн
при ого
йня діаг
то нос
наз тув
ива анн
ти я,
клі що
ніч баз
но уєт
ю ься
діа на
гно вив
ст чен
ико ні
ю. сим
З пто
ага мок
льн омп
им лек
при сів
нци дит
пом ячо
буд го
ь- роз
яко вит
го ку,
нау тоб
ков то
ого йог
діаг о
нос озн
тув ак,
до ува
клі тис
ніч я
ної мех
діаг ані
нос чно
тик або
и - сут
виз о
нач пси
енн хом
я етр
вну ичн
трі о,
шн що
ьог ми
о пов
ход инн
у і не
сам тіль
ого ки
про “ви
цес мір
у юва
роз ти”
вит дит
ку. ину
Гез , ми
елл пов
вва инн
жає і
, вит
що лум
нор ачу
мат ват
ивн и її.
і “Ви
дан мір
і не ю-
пов иап
инн ня”,
і за- виз
сто нач
сов енн
я і роз
при вит
рів ку
ню не
ван пов
ня ине
до н
ста пол
нда яга
ртів ти
сим тіль
пто ки
мів и
роз- отр
пит има
ку нні
пов пев
инн них
і дан
ста их
ти шля
тіль хом
ки тес
зас тів і
обо “ви
м мір
для юва
вст нь”.
ано Діа
вле гно
ння сти
діаг ка
ноз роз
у вит
роз- ку
пит —
ку. фор
Гез ма
елл пор
пи івня
ше, льн
що ого
діаг вив
ноз чен
ня осн
за ову
доп пор
омо івня
гою льн
об’ ого
єкт оці-
ивн нсн
их ня.
нор Схе
м ми
як роз
вих вит
ідн ку
их даю
точ ть
ок. мір
Вон ила
а не роз
тіль вит
ки ку.
син Але
тет діаг
ичн ноз
а, а пов
й ине
ана н
літ Гру
ичн нту
а. ват
І ися
Іі на
дос кри
лід тич
жен ном
ня у й
ста обе
нов реж
лят ном
ь у
об’ тлу
єкт мач
ивн енн
у і
дан осо
их, бис
отр тіст
и- ю,
ман вхо
их з дит
різн ь
их пов
дже ніст
рел, ю у
на ме
всіх жі
про дос
ява лід
х і жен
фак ня.
тах Ми
доз не
ріва мо
ння же
. мо,
Син іни
те- і чай
ичн но,
а, точ
дин но
амі виз
чна нач
кар ити
тин рис
а и
тих осо
про бис
явів тос
, ті.
сук На
упн м
ість скл
яки адн
х о
ми наві
наз ть
ива ви-
ємо тич
ити кщ
, о
що ми
ми обм
наз ежи
ива мос
ємо я
осо тіль
бис ки
тіст виз
ю, нач
але енн
з ям і
пог вим
ляд ірю
у ван
діаг ням
нос сим
тик п-
и юмі
роз в
вит роз
ку вит
ми ку,
пов ми
инн нік
і оли
сте не
жит зум
и за ієм
тим о
, як вий
доз ти
ріва за
є ме
осо жі
бис вик
тіст лю
ь, чно
вва емп
жає і-
ІЬ'ІСЛ рич
Л. ног
Я о
кон пер
ста евір
тув ити
анн їх
я вим
тог ірю
о, ван
що ням
і ,
так але
від ми
омо нік
осо оли
бам не
, які зум
спо ієм
сте о ні
ріг
ані
м.
за
дит
ино
ю.
У
ліп
шо
му
вип
адк
у
ми
зум
ієм
о
тіль
ки
уто
чни
ти
ці
сим
пто
ми і
 п тре
ояс ба
нит зас
и тос
яви ову
щ, ват
які и
про до
сте дит
жую ини
тьс .
я в Це
роз без
вит плі
ку дни
дит й
ини діа
, гно
ні з
пер роз
едб вит
ачи ку,
ти яки
под й
аль ніч
ший ого
хід не
роз мож
вит е
ку, поя
ні сни
вка ти
зат в
и, яви
які щах
зах ,
оди які
пра про
кти сте
чно жую
го тьс
хар я,
акт ніч
еру ого
не Якщ
мо- о на
же кон
пер суль
едб таці
ачи ю
ти при
щод водя
о ть
їхн дит
ьої ину
дол зі
і і скар
не гам
мож и на
е те,
дат що
и розу
пра мов
кти о
чни вон
х а
пор пога
ад. но
Т розв
аки иває
й ться
сам ,
ий пога
стан но
рече мірк
йіз ує,
сим запа
пто м’ят
мат овує
ичн , а
им пси
діаг хол
нозо ог
м у післ
пси я
хо- дос
логі лід
ї. жен
ня не
став мож
ить е
діаг доп
ноз: омо
низь гти.
кий Спр
кое авж
фіці ній
єнт же
ро- діаг
зум ноз
овог має
о дати
розв пояс
итк нен
у - ня,
розу пере
мов дба
а чен
відс ня і
талі нау
сть, ков
то о
він об-
тако ґрун
ж това
нічо не
го пра
не кти
по- чне
ясн при
ює, знач
нічо енн
го я.
не М
пере ожн
дба а
чає і сказ
нічи ати
м без
пра усяк
кти ого
чно пере
біль пев
шен ног
ня, о
що віку
абсо ,
лют обо
но в’яз
всі ков
пра о
кти пот
чні реб
захо уют
ди ь
щод діаг
о ност
охо ики
рон розв
и итк
розв у.
итк Заст
у осув
дит анн
ини, я
щод діаг
о її нос-
вих тик
ова и
ння розв
і итк
нав у до
чан вирі
ня, шен
оскі ня
льк незл
и ічен
вон них
и і
пов’ неск
язан інче
і з нно
осо різн
бли ома
вост ніт-
ями них
пра розв
кти ’яза
чни нні
х кож
завд ног
ань о
визн кон
ача крет
ють ног
у о
кож пра
ном кти
у чно
кон го
крет за-
ном вда
у ння.
вип З
адку абр
ступ оць
ене кий
м М.
нау М.,
ков Сав
ої чен
розр ко
обк О.М
и .,
сам Тич
ої ина
діаг І.М.
ност Пси
ики хол
розв огія
итк осо
у і бис-
тих тос
запи ті:
тів, Нав
які ч.
вин посі
ика бни
ють к.
при —
Жи ми
то вих
мир, оди
200 мо з
5. при
— пущ
С. енн
150- я
155. про
те,
Е. що
Ерік не
сон тіль
Жи ки
ттє до
вий підл
цикл іт-
: ков
епіге ого
нез віку
іден інди
тич від
нос розв
ті иває
О пере
дніє дум
ю з ови
осн свог
овн о
их пси
коо хол
рди огіч
нат ног
іден о
тич рос-
ност ту,
і є розу
жит мов
тєви ого
й дозр
цик іван
л, ня і
оскі соці
льк альн
и ої
відп отро
овід цтва
альн . Ця
ості стад
для ія
того не
, мож
щоб е
пере бут
жит и
и про
“кр йде
изу на
іден без
тич сфо
ност рмо
і”, ван
про ої
йти осо
чере бли-
з вої
неї. фор
Фак ми
тич іден
но тич
ми ност
мож і,
емо яка
гово буд
рит е
и вирі
про шал
“кр ьни
изу м
іден чин
тич ом
ност визн
і” як ачат
про и
пси по-
хол даль
огіч ше
ний жит
аспе тя.
кт Д
авай чере
те з які
ще пов
раз инн
зуп а
ини про
мос йти
я на кож
відк на
ритт дит
і ина
Фро і
йда, насл
яке ідки
пол яки
ягає х
у кож
то- ен
му, дор
що осл
за ий
зміс несе
том поті
нев м у
рот свої
ичн й
ий осо
кон бист
флік ості.
т не Що
надт б
о »бе
відр регт
ізня и
єтьс пси
я хічн
від е
“но здор
рма ов’я
тив ,
них люд
” ина
кон знов
флік у і
тів, знов
у жив
вирі им
шує чи
ці не
кон бут
флі и
кти хво
поді рим
бно - це
до і
того озна
, як чає
її бут
тіло и
пост здор
ійно ови
бор м,
етьс або,
я зі як
шкі би я
дли хоті
вим в
и сказ
фізи ати
ч- стос
ним овн
и о
впл осо
ива бист
ми. ості,
Оскі віта
льк льн
и я им,
не я
мож пов
у ине
при н
йня звер
ти нут
пол ися
оже до
ння, кіль
що кох
бут пон
и ять,
які ає
не віта
вхо льна
дять осо
в бист
офі ість,
ційн иих
у одя
тер чи з
мін кож
олог ної
ію криз
моєї и з
до- відч
слід уття
ниц м
ької вну
сфе трі
ри. шнь
Я ої
под єдн
ам ості,
карт з
ину розв
розв ине-
итк ним
у и
люд здіб
ини ност
з ями
поз до
иції здор
кон- ови
флік х
тів, суд
вну жен
трі ь,
шні до
х і “хо
зовн рош
ішні их
х, дій”
які відп
пере овід
жив но
до чущ
свої і
х для
влас осо
них бист
стан ості
дарт люд
ів і и
стан мож
дарт уть
ів дум
авто ати,
рите що
тни нон
х а
для роб
неї ить
люд доб
ей. ре,
Пи кол
кор и
иста вон
ння а
слів “ро
“хо бить
рош щос
і ь
дії” хор
звич оше
айн ”
о або
підн кол
імає и
пит вон
анн а
я “ро
про бить
кул доб
ь- ре”,
тур тобт
ну о
відн ово
осні лоді
сть. ває
Зна чим
ось; ти,
кол пов
и став
вон ати;
а кол
“до и
бре вон
роб а
ить” віль
, на
»до від
бува нев
ючи рот
нові ичн
знан их
ня і сим
вмін пто
ня, мів
чи або
про мож
сто е
має утр
успі иму
х, і вати
кол в
и свої
вон й
а віта
ичи льн
ться ості
кон всіл
фор які
мно гли
відп бин
овід ні
ати кон
оточ флік
енн ти.
ю Є
або, баг
нав ато
пак фор
и, мул
бун юва
тува нь
для своє
опи ото
су чен
“здо ня,
ров хар
ої” акте
осо риз
бис уєть
тост ся
і пси
дор ною
осл єдні
ої стю
ЛЮД осо
ИНИ. бис
Але тост
якщ і і
о мож
ми е
візь аде
мем кват
о но
тіль спр
ки ийм
одн ати
е з світ
них, і
відп сам
овід у
но себе
до , то
яког стан
о е
»до ясн
ров о,
а що
осо всі
бис ці
тіст кри
ь тері
акт ї
ивн нал
о ежа
буд ть
ує до
ког умі
ніти ння
вно розв
го итк
та у
со- орга
ціал ніз-
ьно му
го дит
розв ини
итк в
у утр
дит обі
ини. мат
Н ері.
ама У
гаю гене
чис ралі
ь зова
зроз ном
уміт у
и, виг
що ляді
таке цей
розв при
ито нци
к, п
кор пол
исн ягає
о в
згад тако
ати му:
епі- усе,
гене що
тич розв
ний ива
при єтьс
нци я,
п, має
яки вихі
й дни
вип й
лив пла
ає з н
роз розв
итк аль
у, ног
иідп о
овід розв
но итк
до у,
яког кол
о и
з’яв кож
ляю на
ться част
окр ина
емі орга
част нізм
ини у
(ко мас
жна свій
має кри
свій тич
час ний
дом час
інув дом
анн інув
я) і анн
стан я і
овл неб
ять езпе
здат ку
не зазн
до ати
фун ушк
кціо одж
нув енн
анн я.
я Тпи
ціле ляю
. Це чис
спр ь на
а- світ
нед ,
лив дит
о ина
для змін
емб ює
ріон хімі
чни лив
й остя
обм ми,
ін в мкі
утр спр
обі ияю
мат ть
ері цьо
на му
сист розв
ему итк
соці у
аль або
ног лімі
о тую
обм ть
іну йог
в о.
сус Як
піль розг
стві орт
, де аєт
її ься
здіб под
нос аль
ті, ший
які розв
по- ито
сту к
пов орга
о нізм
розв у,
ива яки
ють й
ся, йде
зіш не
тов шля
хую хом
ться поя
з ви
кул нов
ьту их
рни орга
ми нів,
мож а
чер
ез
запр
опо
нов
ану
пос
лідо
вніс
ть
фор
мув
анн
я
рух
ови
х,
сенс
орн
их і
соці
аль
них
здіб
нос
тей,
опи
сан
о в
літе
рат
урі,
при
свя
че-
ній фікс
розв уют
итк ь
у спо
дит сіб,
ини. за
Ви доп
ще омо
бул гою
о яког
пок о
азан інди
о, від
що стає
пси пев-
хоа ною
налі осо
тик бис
и тіст
дал ю.
и Тут
нам важ
роз лив
умі о
ння чітк
ідео о
син роз
краз уміт
ичн и,
ого що
дос в
віду пос
, лідо
осо вно
бли сті
во наб
вну уття
трі най
шні біль
х ш
кон- знач
флі ущо
ктів го
, які осо
бис енці
тісн й
ого для
дос взає
віду мод
здо ії з
ров тим
а и
дит люд
ина, ьми,
яка які
оде пікл
ржа уют
ла ься
пев про
не неї,
вих нес
ова уть
ння, за
буд неї
е відп
підк овід
оря аль
тися ніст
вну ь, і
трі тим
шні и
м соці
зако аль
нам ним
розв и
итк інст
у, иту
які там
зада и,
ють які
пор на
ядо неї
к очік
розг уют
орт ь.
анн Оск
я ільк
пот и ця
вза- весь
ємо епіг
дія енез
варі .
юєт Осо
ься бис
в тіст
різн ь
их розв
кул ива
ьту єтьс
рах, я
вон відп
а овід
обо но
в’яз до
ков етап
о ів,
пов пре
инн дете
а за- рмі
лиш нов
атис ани
я в х в
рам гото
ках вно
“від сті
пові люд
дно ськ
го ого
тем орга
пу і нізм
відп у
овід спо
ної ну-
пос кат
лідо ися
вно пос
сті”, тійн
які о
виз зрос
нач таю
ают чим
ь кол
ом а
знач інш
ущи ими
х і усі
інди вон
віді и
в і зале
соці жат
аль ь
них від
інст розв
иту итк
тів, у і
усві пос
дом лідо
люв вно
ати сті
їх і поя
взає ви
мод кож
іяти ног
з о
ним еле
и.... мен
К та;
ожн кож
ий з ен
еле еле
мен мен
тів т
віта існу
льн є в
ої пев
осо ній
бис фор
тост мі
і до
сист наст
емн анн
о я
пов’ “йо
язан го”
ий з кри
усім тич
ног Нап
о, рик
виз лад,
нач дит
аль ина
ног мож
о е із
час сам
у. ого
Л поч
юди атку
на дем
розв онс
ива тру
єтьс ват
я, и
пер щос
ежи ь
ває тип
кри у
зи і “авт
знах оно
оди мії”
ть ,
їхнє кол
вирі и
шен нам
ня, агає
пос ться
лідо визв
вно оли
про ти
ход свої
ячи туго
від пер
поч епе
атку лен
до ані
кінц руч
я ки.
пев Одн
ні ак у
стад зви
ії. чай
них цей
умо час,
вах вон
лиш а
е на вия
дру вляє
гом ться
у гото
році вою
жит до
тя спе
дит циф
ина ічно
впе нов
рше их
мож стос
е ункі
відч в зі
ути свої
нео м
бхід ото
ніст чен
ь ням
виб . Це
ору ото
між чен
тим, ня,
чи своє
бут ю
и їй черг
істо ою
тою відч
авто уває
ном себе
ною зоб
, чи ов’я
зале зан
жно им
ю, і пос
не тача
рані ти
ше, дит
ніж ині
у ідеї
і її
кон заве
цеп ршу
ції є,
щод тре
о ба
авто дос
ном лід
ії в жу-
тих ват
фор и
мах, відн
які осн
вир о
азно кож
мож ної
уть стад
впл ії.
ину Буд
ти ь-
на її яка
ха- стад
ракт ія
ер, стає
умі кри
ння зою
і ,
сил оскі
у льк
віта и
льн ріст
ості ,
. яки
Т й
аку поч
сит ина
уаці єтьс
ю я, і
разо усві
м з дом
кри лен
зою ня в
, якій
яка сь
нові пит
й анн
част я,
ині яке
фун нео
к- бхід
ціон но
ува вирі
ння шит
відб и, -
ува чи
ють сла
ся бка
разо ця
м зі дит
змін ина
ами на
ене та-
ргії кій
інст стад
инк ії
тів розв
і, итк
так у.
им Мо
чин жли
ом, во,
тако бул
ж о б
зум кра
овл ще
юю сказ
ть ати,
спе що
циф вон
ічну а
враз зав
ливі жди
сть. враз
Тож лив
най а
скла стос
дні- овн
ше о
яки лив
хос а.
ь При
одн чом
их у
аспе сла
ктів бкіс
і ть
абс дит
олю ини
тно дає
бай їй
дуж вла
а і ду;
не- вих
сенс одя
ити чи з
вна цієї
стос зале
овн жно
о сті і
інш сла
их, бко
але сті
що вон
в а
той под
сам ає
ий сиг
час нал
вон и,
а до
ней яки
мов х її
ірно ото
стій чен
ка в ня
тих вкр
же ай
аспе сенс
ктах ити
, де вне,
і неза
враз леж
но ньо
від му і
того вну
, трі
кер шнь
уєть ому
ся жит
нон ті
о кож
“інс ног
тин о
кти чле
вни на
ми” дом
чи ашн
тра ього
диці ото
йни чен
ми ня,
мод том
еля у
ми що
вих псі
ова вон
ння. и
Пр пов
и- инн
сут і
ніст пер
ь еорі
дит єнт
ини уват
ство ися
рює для
пос того
тійн ,
у і щоб
стій при
ку стос
дом уват
інан ися
ту в до
зов неї,
ніш вир
ост мож
и і е
як вих
окр оват
емі и
інди дит
віди ину
, і тіль
як ки у
гру том
па. у
Спр вип
авед адк
лив у,
о якщ
буд о
е сам
сказ а
ати, буд
що е
дит вих
ина ова
точ на
но дит
так ино
сам ю.
о Роз
кон вит
тро ок
лює дит
і ини
вих скла
ову даєт
є ься
сво із
ю сері
род ї ви-
ину, кли
як і ків,
род які
ина вон
її. а
Род кид
ина ає
своє є
му пот
ото енці
чен йно
ню ю
для кри
того зою
, вна-
щоб слід
вон ок
о рад
забе ика
зпеч льн
ило ої
розв змін
ито и
к її пер
нов спе
их кти
пот ви.
енці Сло
й, во
пов’ “кр
язан иза”
их тут
із вжи
соці ває
аль мо
ною и
взає кон
мод текс
ією. ті
К уяв
ожн лен
а ь
наст про
упн розв
а ито
стад к
ія, для
так того
им ,
чин щоб
ом, виді
лит лив
и не ого
загр фор
озу мув
ката анн
стр я
офи хор
, а ошо
мом ї чи
ент пог
змін аної
и, при
кри стос
тич ова
ний нос
пері ті.
од На
підв й-
ище біль
ної ш
враз рад
лив ика
ості льні
й змін
пот и,
енці поч
й, ина
що ючи
зрос від
ли і, гли
вна бин
слід вну
ок трі
цьо шнь
го, ого
онт жит
оге тя і
нет іакі
ичн нчу
е ючи
дже зов
рел ніш
о нім
мож и її
про до
ява сиді
ми, ти
відб чи
ува шви
ють дко
ся біга
на ти,
сам маю
ому ть
поч сфо
атку рму
жит ват
тя. ися
Але кож
і в не у
пос свій
тнат ,
аль най
ном кра
у щий
існу для
ван цьо
ні го
такі час.
в Раз
пер ом і
спе ним
кти и
ві рад
важ ика
ливі льн
здіб о
нос змін
ті, юєт
як ься
вмі й
ння інте
спо рпе
кійн рсо
о нал
леж ьна
ати, пер
твер спе
кти і
ва, здіб
яка нос
иия ті
вляє вик
ться ори
, стов
ска уют
жім ь
о, у різн
шви і
дкій мож
змін лив
і ості
так для
их того
про ,
тил щоб
ежн пер
их е-
баж тво
ань, рит
як ися
“не в
вип пов
уска ноці
ти нні
мам ком
у з пон
пол ент
я и
зор зав
у” і жди
“хо нов
тіти ої
бут кон
и фігу
неза раці
леж ї —
ним осо-
”. бис
Ото тост
ж, і,
різн яка
розв 2
ива Інди
єтьс го в
я. дет
З алях
абр І
оць сто
кий рія
М. про
М., Діте
Сав й
чен Інд
ко иго
О. поч
М., алас
Тич я
ина бли
І.М. зько
Пси 20
хол рокі
огія в
осо том
бис- у.
тос Впе
ті: рше
Нав про
ч. них
посі згад
бни ала
к. в
— 198
Жи 2
то році
мир Нен
, сі
200 Енн
5. Теп
— п в
С. свої
68- й
70. кни
зі
Мод “Як
уль розі
бра- диц
тися я і
в пси
жит хол
ті за ог,
доп яка
омо вол
гою одіє
кол див
ьор ови
у”. жни
Це м
бул дар
а ом
пер бач
ша ити
пуб аур
ліка у
ція
з
оп
и-
сом
схе
ми
пов
едін
ки
діте
й
нов
ого
тип
у.
Нен
сі -
відо
ма
аме
рик
анс
ька
ясн
ови
 л світ
юдин ,
и. щоб
Терм спри
ін яти
“Діт нашо
и му
Інди пере
го” ходу
пов’ до
язан черг
ий з ової
коль стад
ором ії
інди евол
го юції
(син людс
ьо- ької
фіол свід
етов омос
им), ті.
адже Вона
саме зазн
таки ачил
й а,
колі що
р всі
має Інди
аура го є
нови висо
х кочу
діте тлив
й. ими
На істо
думк тами
у ,
Ненс наді
і, лени
ці ми
нові числ
душі енни
з’яв ми
илис та-
я на лант
ами гів,
і філо
силь софі
ною в,
інту ліка
їціє рів
ю. й
П уче
ісля них
сміл зі
иви всьо
х го
при світ
пущ у.
ень Піс
Нен ля
сі про
відо веде
мос них
ті дос
про лід
нов жен
их ь усі
діте вон
й и в
по- оди
сип н
алис голо
я с
звід заяв
усіл или,
ь. що
Про діти
бле дійс
мою но
заці змін
кави или-
лося ся.
бага Суч
то асні
пси “кін
хол дер
огів, и”
пе- відр
даго ізня
ють и,
ся що
від кол
дор ишн
осл і
их при
біль йом
ше, и
ніж вих
кол ова
и- ння
неб вже
удь не
за ефе
всю ктив
істо ні.
рію Всю
люд ди
ства мож
. на
В поч
одн ути
очас бать
нові ківс
діти ькі
пор скар
оди ги:
ли “Мо
нов я
ий дит
тип ина
бать абсо
ківс лют
ьки но
х неке
про рова
бле на,
м: ніяк
мам і
и і вих
тати овні
стал захо
и ди
пом на
ічат неї
не мов
дію ній
ть”. люб
Вин ові,
икає здор
цілк ово
ом му
логі глуз
чне ді і
запи дру
тан жбі.
ня Бать
— кам
мож нео
е бхід
суча но
сни нав
м чит
дітя ися
м слу
пот хати
рібн свої
о х
щос діте
ь й і
біль бут
ше? и
Пра ува
вил жни
ьна ми
відп до
овід них.
ь — Інди
Так! го -
І це му-
“що дрі
сь” діти
має ,
бут вон
и и
засн зна
ова ють
не відп
на овід
безу і на
найг а в
либ їхні
ші й
пит душ
анн і.
я Яко
бутт сь в
я і бесі
гото ді з
ві своє
поді ю
лит три
ися річн
знан ою
ням дон
и зі ько
всім ю я
а, запи
хто тала
гото ,
вий хто,
їх на її
вис дум
лух ку,
ати. голо
Звід вни
ки й в
вон сім’
и ї,
мож спо
уть діва
це ючи
знат сь
и? поч
Від ути
пові трад
дь ицій
одн не
а: “ма
інф ма”
орм або
ація “тат
вже о”.
закл На
аден що
моя того
муд ,
ра щоб
Інди їх
го люб
твер или,
до обій
відп мал
овіл и і
а: цілу
“Ди вал
тин и.
а!”, П
і ора
про- да
світ бать
ила кам:
мен якщ
е з о ви
при не
вод мож
у ете
того сам
, ості
що, йно
вияв впо
ляєт рати
ься, сь з
діти яки
самі мсь
виб дор
ира осл
ють им
собі завд
бать анн
ків. ям,
А запи
ще, тайт
що е
діти пор
нар ади
одж у
уют своє
ься ї
для дит
ини. полі
На- тика
віть щод
дуж о
е Інди
юні го!
Інди К
го рім
про того
дем ,
онст всім
рую Інди
ть го
роб влас
оту тива
розу вис
му і ока
кол сам
осал ооці
ьну нка.
інту Вон
їцію и
. І при
не хо-
бійт дять
еся в
гово цей
рит світ
и з
пра відч
вду уття
про м
свої влас
про ної
бле вел
ми, ичі і
оскі част
льк о
и пов
чесн одят
ість ься
- відп
най ові
ліп д-
ша ним
чин ній
ом. місії
Інди .
го Нер
відч ідко
ува пояс
ють, ню
що ють
“зна здив
ход ова
ятьс ним
я род
тут ича
по м
пра “хто
ву”, вон
і и є”.
щир Нап
о рик
див лад,
уют тип
ься, ова
якщ відп
о овід
інші ь
люд Мал
и не юка
поді -
ляю Інди
ть го
цієї на
дум пит
ки. анн
При я:
чом “Чи
у пот
вон рібн
и о
самі люб
не ити
сум себе
ніва ?”
ють —
ся у “Зв
влас ича
йно, дуж
ось е
я чут
люб ливі
лю до
себе ене
том ргет
у, ики
що і
це відч
роб у-
ить ваю
мен ть
е абс
силь олю
ним тно
!” нез
Спр вич
авді айні
, речі
муд .
ріст Ду
ь же
Інди ран
го о
гід- ма
на ють
захо вла
пле сну
ння. дум
ку
Анг про
ели те,
Інд хто
иго так
А ий
бсо Бог
лют і
но хто
всі вон
діти и
нов самі
ого . Із
тип зад
у ово
лен о,
ням як
відг дівч
уку инк
ють а
ся дво
на х з
ду- пол
хов ови
ні ною
бесі рокі
ди, в
дея роз
кі пові
бач дал
ать а
анг істо
елів рію
, сво
фей го
та мин
інш уло
их го
над жит
при тя,
род на-
них зив
дру аюч
зів, и
мір іме
кую на
ть кол
про иш
релі ніх
гію. род
Нед ичів
авн ,
о я наз
сам ви
а міст
бул ,
а опи
свід сув
ком ала
тог в
дет що
аля цс
х бат
буд ьки
и- нав
нок, чил
у и
яко роз
му пові
рані дат
ше и
жил неб
а, і или
т.д. ці.
Мо У
жли так
во, ому
ком разі
усь рад
ця жу
істо ще
рія раз
здас пог
ться лян
не- ути
пра на
вдо пун
под кт 1
ібн “Як
ою до
виг цьо
адк го
ою став
дит ити
ини ся”
або на
вик поч
лич атк
е у
при цієї
пущ стат
енн ті.
я Д
про ухо
те, вні
схи гов
льн оря
ості ть
Інд про
иго те,
пов що
’яза вон
ні з и
гло при
бал ход
ьни ять
ми до
зав нас,
дан щоб
ням спо
и, віст
які ити
сто поч
ять ато
пер к
ед Нов
ним ої
и. Ери
Оче . Ці
вид муд
но, рі й
що дух
нові овні
діти діти
здат -
ні клю
змі ч до
нит полі
и пше
світ ння
. світ
Авт у.
ори Хар
кни акте
ги рні
про рис
Діт и
ей Дит
Інд ини
иго Інд
иго ли
(скл нар
а- одж
дені у-
аме ват
рик ися
анс пер
ьки ші
м діти
док не
тор із
ом зол
пси оти
хол сто
огії ю, а
Дор з
ін син
Вер ьо-
че). фіо
1. лет
Р ово
ішу ю
ча і аур
нап ою)
олег . З
лив 198
а. 2
2. рок
Н у
аро цей
дже про
на цес
пізн став
іше мас
за ови
197 м.
8 3.
рік Є
(са тво
ме рчо
цьо ю
го нат
рок уро
у ю,
ста має
схи ухв
льн алю
ості ват
до и
муз пра
ики, вил
поез ьні
ії. ріш
4. енн
С я,
хил пок
ьна лад
до аю-
шкі чис
дли ь
вих лиш
зви е на
чок. сво
5. ю
“ інту
Ста їці
род ю.
авн 7.
я Н
душ езал
а”, ежн
відч а і
уває гор
себе да,
так, наві
як ть у
ніби при
їй низ
не лив
13, их
а для
вже себе
43. сит
6. уаці
І ях.
нтуї 8.
тив З
на, дат
здат на
на на
лют час
ь і то
жор нас
сто илу
кіст зас
ь у ина
вип є
адк або
у, боїт
якщ ься
о зас
нат нут
ика и.
єтьс 10.
я на Г
не- ори
пер ть
ебо баж
рну анн
стін ям
у доп
бай омо
дуж гти
ості світ
і ові
бре в
хні. якій
9. сь
С вел
хил икій
ьна спр
до аві.
безс 11.
онн В
я, ідрі
нес зняє
покі ться
йно вис
го око
сну, ю
ніч сам
них ооці
кош нко
мар ю.
ів, 12.
 У
під
літк
ово
му
віці
час
ті
пері
оди
деп
ресі
ї,
тра
пля
ють
ся
дум
ки
про
сам
огу
бст
во.
Матеріали першоджерел
85
13. твари
Ш н.
укає Деякі
справ Інди-
жньої го
, насті
міцно льки
ї і закох
щиро ані в
ї прир
друж оду,
би, що
гостр розу
о міют
потре ь
бує мову
без- росли
умов н і
ної птахі
любо в,
ві вони
близь радію
ких ть,
люде стра
й, ждаю
вимаг ть і
ає до пере
себе жива
багат ють
о разом
уваги з
. ними.
14. 15.
Ча Де
сто які
відчу речі
ває дити
прих на
ильні катег
сть орич
до но
росли відмо
н або вляєт
ься не
робит діють
и, .
напр Вона
ик- абсол
лад, ютно
стоят не
и в реагу
черзі. є на
Всі сувор
Індиг і
о “вихо
терпі вні
ти не заход
можу и”,
ть, напр
коли иклад
їх ,
прим покар
ушу- ання,
ють погро
робит зи
и або
щось прин
прост ижен
о ня.
тому, 17.
що Д
“так итина
треба здаєт
” або ься
“всі нетов
так арись
робля кою,
ть”. якщо
16. не
Ко знахо
лишн дитьс
і я в
прий комп
оми анії
вихов подіб
ання них
на неї на
себе. Індиг
Якщо о.
поряд Але є
немає і
ніког викл
о, хто ючен
волод ня:
ів би псих
поді- ологи
бним вваж
мента ають,
літет що
ом, типів
вони Ін-
часто диго
замик може
ають бути
ся в дуже
собі, багат
відчу о, так
ваюч само,
и, що як і
ніхто відті
в нків
світі синьо
їх не го
розу кольо
міє. ру.
Як
що Вихов
ваша ання в
дити стилі
на Індиг
відпо о
відає Ви
хоча хован
б 14 з ня
вище дити
згада ни
них Індиг
пункт о -
ів, то завда
вона ння
— нейм
овірн
о це
важк історі
е і я про
відп любо
о- в.
відал Почн
ьне. іть
Цей прям
проц о
ес зараз,
зажад адже
ає від довод
батьк ити
ів дітям
само свою
дисц любо
иплін в
и, нікол
послі и не
дов- пізно.
ності, Ус
мудр піх у
ості й вихов
уваги анні
. І залеж
вже, ить
звича від
йно, декіл
не ькох
обійт умов.
ися Але,
без мабу
батьк ть,
івськ голо
ої вною
любо з них
ві. є
Тому сміли
що вість
історі батьк
я про ів.
Дітей Дале
Індиг ко не
о — коже
н огам.
погод Вони
иться бачат
на ь, що
відве дорос
рту лі
розм навча
ову з ють
дити зовсі
ною м не
про тому,
свої що
недол робля
іки і ть
слабк самі.
ості. Бать-
Ще кам
важч слід
е не
щось забув
зміни ати
ти в про
собі, те,
перш що
ніж Індиг
почат о
и інтуїт
вихов ивно
увати знаю
інши ть
х. наші
То дорос
му лі
Індиг прий
о оми і
мало бачат
довір ь,
яють коли
батьк ми
ам і дума
“заст ємо
аріли одне,
м” говор
педаг имо
інше, дозво
а леног
чини о
мо мают
ще ь
інак бути
ше. чітко
О позна
дним чені.
з Оскіл
секре ьки
тів вседо
вихов зволе
ання ність
дити шкод
ни ить
Індиг Індиг
о є о,
дисц діти
иплін не
а. пови
Діти нні
по- “сиді
требу ти на
ють голов
помір і” у
ної батьк
сувор ів.
ості і Є
мают і ще
ь декіл
вихов ька
увати важл
ся у ивих
певн прав
их ил,
рамк про
ах які
повед потрі
інки. бно
При пам’
цьом ятати
у , як-
межі що
ви захис
маєт тити
е дітей
спра від
ву з суво
дити рої
ною дійсн
Індиг ості,
о. їх тако
можн ж
а шкід
позн лива.
ачит 2. Р
и як озмо
коде вляй
кс те з
батьк дітьм
івськ и, як
ої з
честі. доро
1. Д слим
ітям и. Це
не їм
можн подо
а баєть
брех ся.
ати. Від-
Ні за верта
яких розм
обста ова з
вин. батьк
“Нап ами
івпра дуже
вда”, важл
до ива
якої для
часте Індиг
нько о.
вдаю Під
ться час
батьк такої
и, бесі-
праг ди
нучи вкла
дайте але
любо вислу
в у хайт
кожн е все,
е що
сказа ска
не же
слов дити
о. на.
Я Не
кщо дра-
відно туй
сини теся
не , не
ладн випр
ают авдо
ься з вуйт
підлі еся і
тко не
м, чита
то йте
відве нота
рта цій.
бесі- Коли
да — гово
єдин рить
ий дити
вихід на —
з ви
ситу чуєт
ації', е
що саме
склал жит
ася. тя,
Мож згодн
ливо, і ви з
розм цим
ова чи ні.
буде Якщ
не о
найп щось
риєм не
нішо подо
ю, баєт
ься, яли в
диха своїх
йте товар
глиб ишів
ше і по
прод навч
овж анню
уйте в
слуха амер
ти і икан
вчит ськи
ися. х і
Адж япон
е це ськи
якра х
з школ
той ах,
випа були
док, з
коли Індиг
“вус о.
там Тако
и ж
немо відо
влят мо,
и що
глаго серед
лить них
істи не
на ”. було
3. І дітей
ндиг , які
о мали
потрі б
бно батьк
пова ів за
жати. друзі
Відо в і
мо, рівне
що прав
всі о
діти, голос
які у
стріл вдом
а. Н
У атал
сі ми ія
пови Само
нні йленк
зрозу о. —
міти, Дост
що упно
нові на
діти сайт
прий і
шли www.z
сюди s.com
, щоб .ua
багат
о А
чому .
нас П
навч р
ити, і их
якщо о
ми ж
змож а
емо н.
навч “
итис Х
я о
бачи чу
ти ,
світ щ
їхнім о
и б
очим м
а, все ен
в е
нашо р
му оз
житт у
і мі
зміни ли
99
ться
на К
кращ ол
е. а
сп
 іл тих,
ку хто
ва нас
нн оточ
я: ує.
як Тільк
м и це
и може
пр дати
ох нам
о те
д від-
и чуття
м “соці
о альн
їх ої
у захи
д щено
и сті”,
т яке,
ин як
с ствер
т джує
ві багат
М о
и псих
хоче ологі
мо в,
жити необ
в хідне
атмо для
сфері норм
тепла альн
й ого
поваг житт
и, я в
хоче суспі
мо льств
відчу і.
вати Якщ
до- о ж
броз чому
ичли сь ми
вість не
споді з нас
ваєм не
ося дово
на дило
допо ся,
могу напр
інши икла
х д,
люде пере
й, жива
їхню ти
підтр несп
имку окій,
, коли
добр резул
озич ьтат
ли- якоїс
ність ь
, ми иажл
відчу ивої
ваєм для
о нас
важкі спра
й ви
хвор зале
обли жав
ві від
пере того,
жива чи
ння. допо
П можу
евно ть
ю нам
міро ті,
ю ці хто
пере нас
жива оточ
ння ує?
знай Хто з
омі нас
всім не
людя хвил
м. ював
Кому ся,
всту
паюч
и в
нови
й
коле
ктив:
чи
«роз
умію
ть?
Чи
знай
ду
спіль
ну
мову
? А
гостр
е
почу
ття
само
тност
і —
хто з
нас
хоч
би
раз
не
пере
жив
його
в
юнос
ті?
 Ці поро
пере джен
жива е
ння ситуа
бува цією,
ють у це
біль власт
шості ивіст
люде ь
й. особ
Прот истос
е у ті. І
деяки наре
х під- шті,
озріл в
ість, своїх
недо край
вірли ніх
вість, форм
насто ах
роже такі
ність пере
стосо жива
вно ння
інши можу
х ть
стаю вийт
ть и за
по- межі
стійн психі
ими, чної
харак норм
терн и і
ими стати
риса прич
ми - иною
це важк
вже их
не невр
швид озів і
копл псих
инне озів.
почу В
ття, осно
ві карти
багат нки,
ьох на
кризо яких
вих була
стані зобра
в жена
лежи дити
ть на
комп їхньо
лекс го
пере віку
жива то з
нь, вихо-
який вател
псих ькою
олог дитя
и чого
назив садка
ають , то з
міжо батьк
собис ами,
тісно то з
ю інши
трив ми
ожні дітьм
стю. и.
Ро Обли
зглян ччя
емо дити
прик ни -
лад. голов
Вихо ного
ванц героя
ям карти
стар нки -
шої нама
груп льова
и но не
дитса було,
дка голов
показ а
у- прост
вали о
обво давал
дилас и дві
я нама
конт льова
уром, ні
обли голов
ччя ж и:
інши одну
х з
персо весел
нажів им,
були іншу
роз- зі
плив сумн
чати им
ми, і вира-
при зом
бажа обли
нні ччя.
на Дітей
них прос
можн или
а розпо
було вісти,
проч що
итати відбу
будь- ваєть
який ся на
вираз карти
- від нці, і,
ніжн якщо
ості героє
до ві
гніву весел
. о,
Дити поста
ні, з вити
якою йому
пров весел
одив е
ся обли
експе ччя, а
риме якщо
нт, він
скрив вихо
джен вател
ий, ька -
засму конк
чени ретна
й - Марі
сумн я
е. Івані
Го вна;
воряч батьк
и про и - не
те, тато і
що мама
відбу взага
ваєть лі, а
ся на саме
карти цієї
нці, дити
діти ни
завж тато і
ди мама.
розпо І за
віда- тим,
ють яку
про історі
себе. ю
Голо прид
вний умує
герой кожн
(дити ого
на, разу
обли шест
ччя ирічн
якій ий
треба хлоп
було чик,
“підс яке -
та- весел
вити” е або
на сумн
карти е -
нці) обли
— це ччя
“Я”; виби
рає (таки
він х, на
для щаст
себе я,
на було
карти мало)
нці, чекал
можн и
а непр
судит иємн
и про остей
його від
взаєм усіх
ини з навко
інши ло,
ми інші
людь - від
ми, батьк
про ів
те, або
чого одно
він літкі
від в,
них треті
очіку здебі
є. льшо
З’ го
ясува були
лося, нала
що штов
діти- ані
дошк опти
ільни місти
ки чно і
дуже добр
відріз озичл
няют иво.
ься П
за роте
“рівн найбі
ем льшу
трив трив
оги”: огу
деякі викл
икаю Копу
ть у на
дітей неща
цього сний
віку ” (на
вихо карти
вате- нці
лі вихо
дитя ва-
чого тельк
садка а і
. Діти дити
підст на,
авлял яка
и одяга
дити ється
ні, ); “Я
зобра прош
жені у
й з Ліді
вихо ю
вател Мико
ькою, лаївн
сумн у,
е щоб
обли я
ччя і була
розпо лиси
відал чкою
и: , а
“Мар вона
ія каже,
Васи що я
лівна буду
мене зайчи
свари ком.
ть: А
“Зав лиси
жди чкою
ти набаг
всіх ато
затри цікав
муєш іше,
. там
можн “Ми
а з
верті мамо
ти ю і
хвост тато
ом. І м
я ідемо
плач диви
у” тися
(на кро-
карти коди
нці - ла.
ви- Мені
ховат весел
елька о”
, що (на
нахи карти
лилас нці -
я до дити
дівчи на з
нки). батьк
Та ами);
м, де “Ми
дити граєм
на о в
зобра ІІІтір
жена ліца.
з Я
батьк дума
ами ю, як
та їх
одно перех
літка итри
ми, ти, а
їй вони
найч - як
асті- мене
ше ” (на
стави карти
ли нці
весел голов
е ний
обли герой
ччя: стоїт
ь не
окре підтв
мо ердил
від ася.
інши Вз
х аєми
дітей ни з
). вихов
Щ ателя
о це ми
означ викл
ає? икали
Несп у
риятл дітей
иві триво
взаєм гу
ини навіт
дітей ь
і тоді,
вихов коли
ателі об’єк
в? тивно
Так ці
ми взаєм
прип ини
ускал були
и хоро
споча шими
тку, ,
але добр
після озичл
перев ивим
ірки и і
цієї коли
гіпот самі
ези діти
інши оцін
ми ювал
не- и їх
залеж саме
ними так.
мето Од
дами нак,
вона якщо
взаєм про
ини з стійк
вихов у
ателе триво
м жніст
справ ь і
ді недов
склад ірлив
алися ість
неспр як
и- риси
ятлив осо-
о для бисто
дити сті.
ни, її Таки
триво й
жніст сами
ь й
взага харак
лі тер
різко склад
зрост ався і
ала, в
вона дітей,
очі- які
кувал отри
а мува
непр ли и
иємн сім’ї
остей дуже
від мало
усіх емоці
навко йного
ло. І тепла
в . Або
цьом надто
у багат
випад о:
ку емоці
можн йний
а зв’яз
було ок
говор дити
ити ни з
матір ми.
’ю Ан
міг алогі
бути чні
насті експе
льки риме
міцн нти
ий, було
що прове
вона дено
від- з
чувал дітьм
а и
себе інши
добре х
і віков
спокі их
йно катег
тільк орій.
и Схож
поряд і дані
з отри
нею. мано
Лише в
взаєм різни
ини з х
одно місця
літка х
ми в нашо
цьом ї
у віці країн
ніяк и і за
не кор-
впли доно
вали м.
на До
спілк шкіль
уванн ний,
я моло
дити дший
ни з шкіль
інши ний,
ми підлі
людь ткови
й, иву
юнац роль.
ький Що ж
періо це за
д... роль?
Коже Од
н із на з
них - найбі
у льш
яком напр
усь ужен
сенсі их
ступі соціа
нь, льни
етап х
у потре
розви б
тку люди
особи ни,
стост що
і. рос-
Очев те, -
идно, потре
люди ба в
, що самос
викл тверд
икаю женні
ть . По
триво суті,
гу, на шлях
яком розви
усь тку
етапі люди
відігр ни
ають ба-
у гато
форм в
уванн чому
і і є
особи шлях
стост ом
і ствер
дітей джен
особл ня
себе “гідн
як ої*”
незал позиц
ежної ії
соціа серед
льної них,
один по-
иці - греба
особи “добр
стост е про
і. себе
Одна дума
к ти”, і
самос вимо
тверд га,
женн щоб
я - це так
дуже само
широ дума
кий і ли
дещо про
супер тебе
ечлив ті,
ий хто
проц тебе
ес. оточу
Тут і є.
вимо До
га шкіль
певно ник
ї самос
самос тверд
тійно жуєт
сті, ься
авто- через
номії похва
від лу
інши дорос
х лих.
люде Відо
й, і мо,
заво що
юван мале
ня нькі
діти така,
часто якою
оцін вона
юють є в
себе, оцінк
буква ах
льно близь
повто ких і
рююч важл
и їхні ивих
слова для
. Так, неї
одна дорос
чотир лих.
илітн
я
дити
на на
питан
ня
“Ти
хоро
ший
хлоп-
чик?”
відпо
віла:
“Я
мами
не
сонеч
ко і
не
плачу
,
коди
надяг
ають
шарф
”. У
своїх
очах
дити
на
 По “найу
ки любл
дити еніша
на ще ”
мале вдом
нька, а.
поки, Близь
навіт ко
ь п’яти
відві -
дуюч шест
и и
дитяч років
ий вона
садок почи
, вона нає
граєт грати
ься з не
дітьм “поря
и, як д”, а
прий “разо
нято м” з
говор одно
ити, літка
“поря ми, і
д, але для
не неї
разом все
”, її важл
позит ивіш
ивне им
ставл стає
ення те
до місце
себе , яке
визна вона
чаєть займа
ся є у
тим, своїй
що перш
вона ій
“найк соціа
раща льній
” і групі
- ичую
групі ть їх
дитяч у
ого дорос
садка лих,
. А це вихов
стано ателі
вище в.
багат Тому
о в часто
чому в
визна дитяч
чаєть ому
ся садку
тим, можн
як до а
дити почут
ни и:
стави “Мик
ться, олка
як її -
оцін хоро
ює ший
вихов хлоп
атель чик.
ка. Він
У завж
дітей ди
цього спить
віку у
ще тиху
немає годин
стійк у”
их або:
крите “Ігор
ріїв -
оцінк поган
и ий,
себе він
й поган
інши о
х, і їсть”.
вони Та
запоз оцінк
а, яку ки
дає стаю
вихов ть
атель для
ка дити
дити ни
ні, надзв
ніби ичай
подв но
оюєт важл
ься в ивим
оцінк и: це
ах і
інши оцінк
х а
дітей. дорос
Саме лого,
від і
оціно позиц
к ія се-
вихов ред
атель одно
ки літків
залеж .
ить Дл
те я
місце треть
, яке оклас
дити ника
на сторо
займе нні
серед дорос
інши лі —
х те
дітей. нове
А коло
тому спілк
схвал уван-
ення і ня,
засуд яке
женн він
я осво
вихов ює та
атель обжи
ває. були
Треть недос
оклас тупн
ник ими.
один, Вони
без відкр
дорос и-
лих вают
ходит ь
ь у нови
школ й
у, в етап
кіно, у
сам розви
робит тку
ь його
поку самос
пки в тійно
магаз сті, і
ині. чи
Він буде
упер задов
ше олена
стає потре
“люд ба
иною дити
з ни в
вули самос
ці”, тверд
вступ женні
ає у -
взаєм багат
ини, о в
такі чому
звичн залеж
і для ить
нас, від
дорос того,
лих, як до
які неї
для будут
нього ь
ще стави
вчора тися,
чи хліба
визна і,
ють її почу
в цій вши
новій у
для відпо
неї відь:
якост “У
і. мене
Ді в
вчин сім’ї
ка п’ять
прих чолов
одить ік”,
з засмі
магаз ялася
ину, :
ледве “Гово
стри рити
муюч споча
и тку
сльоз навчи
и: ся.
туди Теж
вона мені -
біль у
ше не мене
піде в
нікол сім’ї*
и в ”.
житті Коли
. дівчи
Прод нці
авець спроб
запит ували
ала у поясн
неї, ити,
навіщ що це
о дрібн
вона иця,
бере не
так варто
багат зверт
о ати
на це із
уваги дорос
, вона лим
скрив поку
джен пцем.
о За
відпо гальн
віла: овідо
“Мам мо,
о, ну яке
як ти значе
не ння
розу мают
мієш: ь
адже одно
тобі літки
вона в
нічог житті
о підлі
таког тка.
о не Для
сказа нього
ла б”. надзв
Дівчи ичай
нку но
образ харак
ила терне
не прагн
сама ення
насмі зрозу
шка міти
прода себе,
вця - визн
прост а-
о з чити,
нею хто
розм він є
овлял як
и так, особи
як стість
нікол . Але
и не зроби
говор ти це
или б він
може прете
, ндува
тільк ти.
и Він
порі усвід
в- омлю
нюю є, що
чи його
себе з стано
інши вище
ми, в
рівни групі
ми залеж
собі, ить
тобто тільк
тільк и від
и в нього
групі самог
одно о, від
літків його
. Та можл
позиц ивост
ія, ей,
яку етичн
він их
займа якост
є ей,
серед тому
одно це
літків стано
, для вище
підлі стає
тка для
багат нього
о в своєр
чому ідним
визна дзерк
чає, алом,
чого що
він допо
варти магає
й, на кращ
що е
може пізна
ти ли в
себе. ньом
Дл у
я дити
стар ну.
шого На
підлі кожн
тка ому
голо етапі
вне - розв
само итку
ствер люди
джув на
атися осво
в ює
ролі нове
доро коло
слої, спілк
само уван
стійн ня і
ої разо
люди м з
ни. І тим
йому ніби
пере завой
дусім овує
потрі незал
бно, ежні
щоб сть
зміни від
лося ньог
ставл о:
ення коли
до коло
ньог спіл-
о кува
батьк ння
ів і освоє
вчит не,
елів, його
які пред
вчор ставн
а ще ики
бачи біль
ше икаю
не ть у
викл нас
икаю саме
ть трив
трив огу?
оги Мож
одніє на
ю вваж
тільк ати,
и що
своє підви
ю щена
нале увага
жніс ,
тю висо
до ка
цьог чут-
о ливіс
кола, ть у
люди певні
на й
відчу сфері
ває спілк
себе уван
рівно ня,
ю бажа
серед ння
рівни досяг
х. ти в
А ній
ле висо
чому кого
найв стату
ажли су
віші прим
на ушу
яком ють
усь люди
етапі ну
для гостр
нас о
люди пере
викл жива
ти ушує
щона чекат
ймен и і
ші боят
невд ися
ачі. І нови
Іотре х
ба в непр
успіх иємн
у остей
така . Усе
вели це
ка, схож
що е на
будь- почу
які, ття
навіт страх
ь у,
незна коли
чні щось
відхи загро
лен- жує
ня нашо
пере му
жива житт
ютьс ю,
я як здор
невд ов’ю.
ача. Це,
Ство по
рюєт суті,
ься теж
ніби страх
несп , але,
рият на
ливи відмі
й ну
досві від
д біоло
спілк гічно
уван го,
ня, він
який прих
прим одит
ь до воно
нас сигна
тоді, лізує
коли про
щось небез
загро пеку,
жує потр
нам ебу
як зміни
особ ти
истос пове
ті та дінку
со- , щоб
ціаль уник
ній нути
істоті її.
. Мабу
П ть,
очутт схо-
я жу
страх функ
у, як цію
відо вико
мо, нуют
необ ь і
хідне страх
для ,
норм трив
альн ога в
ого спілк
прис уван
тосу- ні.
ианн Вони
я ніби
орга ін-
нізму форм
до ують
навк люди
олиш ну
ньог про
о значу
серед щіст
овищ ь
а: ситуа
ції, ожні
мобі сть
лізу стар
ють, шокл
прим асни-
ушу- ків,
ють таке
бути харак
особ терне
ливо “мен
уваж е
ною, ніхто
спря не
мову розу
ють міє”
її в
пове юнос
дінку ті
, певн
тобт им
о чино
певн м
ою пов’я
міро зані з
ю праг
дают ненн
ь ям
змог учор
у ашні
доби х
тися школ
бажа ярів
ного знайт
резул и
ьтату своє
. місце
М в но-
ожна ному
прип ,
устит доро
и, що слом
підви у
щена житт
трив і,
утвер вима
дити гає
ся в особ
ньом ливої
у. уваги
“Абі до
туріє всьог
нт” о, що
по- оточ
лати ує
ні школ
означ яра,
ає він
“той, муси
хто ть
йде”. ніби
Цей занов
вихід о
зі завой
школ овув
и ати
пов’я собі
зани місце
й із в
праг світі.
ненн Мабу
ям ть, це
пере пере
осми жива
слит ння,
и незва
своє жаю
ставл чи на
ення гостр
до оту і
усіх хвор
навк обли
оло. вість,
Змін якою
а сь
соціа міро
льної ю
пози- необ
ції хідне
для
юна ість
цько була
го стій
віку, кою
том влас
у тиві
що стю
при особ
муш исто
ує сті.
люд Що
ину вон
заду и
мат став
ися али
над стар
тим, шим
які и, то
її мен
взає ше,
мин здає
и з ться
інш , ця
ими нап
люд руж
ьми, еніс
яка ть і
вона трив
сама ога
. в
У спіл
всіх кува
віко нні
вих з
груп люд
ах ьми
ми зале
вияв жал
или а від
діте реал
й, у ьни
яких х
трив невд
ожн ач
дит дитя
ини чого
в садк
спіл а, то
кува пізн
нні. іше
Якщ ця
о в риса
ран вдач
ньо і
му була
дит у
инст тих
ві діте
трив й,
ога стан
став ови
ала ще
зага яких
льно сере
ю і д
стій інш
кою их
тіль люд
ки ей,
при за
спра дан
вді ими
не- об’є
спр ктив
иятл них
иви досл
х ідже
стос нь і
унка наві
х із ть у
бать їхні
кам й
и влас
або ній
вих сві-
оват дом
еля ості,
ми бул
о трив
спр ожн
иятл ий
иви фон
м. у
О спіл
чеви кува
дно, нні.
реал Сам
ьні е ця
невд невп
ачі в евн
ран е-
ньо ніст
му ь у
дит собі
инст не
ві дає
пізн змог
іше и
зум люд
овл ині
ю- сам
ють оутв
невп ерд
евне жув
ніст атис
ь у я,
собі, зава
глиб жає
оку, пра-
част виль
о не но
усві оцін
дом ити
лену стос
, але унк
таку и з
, що інш
ство ими
рює люд
пост ьми,
ійни при
й муш
ує її му,
сум про
ніва воку
тися є
в вин
реал икн
ьно ення
му і
успі закр
ху. іпле
Т ння
акі трив
люд оги.
и Сфе
потр ра
апля спіл
ють кува
ніби ння
в від-
замк різн
нуте яєть
коло ся
: від
невп інш
евне их
ніст стор
ь ін
при- наш
муш ого
ує їх жит
дося тя
гати саме
успі тим,
ху і що
вод в
ноча ній
с для
пост лю-
ійно дин
сум и
ніва нем
тися ає
в точн
ньо их
визн розу
ачен міло
ь : що
успі важ
ху і че
неус люд
піху ині
та визн
об’є ати
ктив сво
них ю
кри- несп
терії ром
в, ожн
які ість,
дали то
б їй біль
змог ше
у вона
точн схил
о ьна
зроз вва
уміт жат
и, и
що при
в чин
спіл ою
кува свої
ння х
внос уявн
ить их
вона невд
, а ач
що - усіх
її навк
парт оло.
нер, І
і хто саме
вине чере
н у з
невд відс
ачах утні
. сть
З об’є
ктив йсь
них час
крит нап
еріїв руж
їй ени
це ми,
вда- це
єтьс при
я. род
К но й
оли нор
у мал
люд ьно.
ини, Це
яка озна
дор чає,
ослі що
шає, люд
рапт ина
ом осво
з’яв ює
ляєт сусп
ься ільс
відч тво.
уття Але
три- кол
воги и
, трив
кол ога,
и нап
стос руж
унк еніс
и її з ть у
тим спіл
и кува
або нні,
інш недо
ими віра
люд до
ьми люд
ста ей
ють ста
на ють
яки риса
ми ти
хара до
ктер спіл
у, ьнос
вон ті,
и зна-
поч йти
ина своє
ють місц
відіг е
ра- сере
вати д
прот інш
иле их.
жну Уре
роль шті-
, реш
спот т
вор вон
юю и
чи мож
обра уть
з стат
світ и
у, при
люд чи-
ей і ною
взає важ
мин ких
и невр
між озів.
ним П
и. опул
Ці ярн
стій ая
кі псих
рис олог
и ия:
зава Хре
жаю сто
ть мат
люд ия:
ині Уче
увій б.
пос про
об. бле
для ми
сту ст
д. ано
пе- вле
дин ння
сти і
тут роз
ов / ви
Сос тк
т. у
В. інд
В. иві
Мир дуа
оне льн
нко. о-
- осо
М.: бис
Про тіс
све них
щен хар
ие, ак
199 те
0. - рис
ти
С.
кв
131-
юн
136. аць
Мод ко
уль му
З віці
С .
.О. Ві
Ст к -
ави катег
цьк орія
а конк
Тео ретн
ре о-
ти істор
чни ична.
й Підлі
ана тков
ліз ий і
юнац шаль
ький ного
вік само
з’яви визн
лися ачен
на ня й
арені інтег
соціа рації
льно у
го спіль
розв ність
итку доро
тоді, слих
коли люде
періо й
д (набу
підг ття
о- Его-
товк ідент
и до ично
доро сті за
слого Е.
житт Ерікс
я в оном
суспі ,
льств само
і став визн
скла ачен
дним ня за
і Д.Б.
трив Ельк
алим. оні-
У ним,
псих житт
ологі євого
чном план
у у за
плані І.С.
юніс Коно
ть м,
вирі інтел
шує ектуа
завда льно
ння го
завер дозрі
ванн м,
я за зрост
Ж. ання
Піаж м
е, сили
Г.С. “Я”
Кост та
юком здатн
, ості
пошу проя
к вити
сенсу свою
житт індив
я за ідуал
В. ьніст
Фран ь в
клом, умов
К. ах
Обу- груп
ховсь ової
ким, діяль
само ності
реалі та
зації інти
та мної
індив близ
ідуал ькост
ьног і,
о друж
розв би за
итку Г. С.
за А. Абра
Масл мово
оу, ю,
праг ста-
ненн новл
я до ення
успіх якісн
у в о
діяль нової
ності само
за свідо
A.B. мості
Муд або
рико “Я-
конц Відп
епції ові-
” за даль
Р. ність
Бер за
нсом, влас
М.Й. ну
Бори долю
шевс та
ьким, майб
П.Р. утнє
Чама житт
тою, я
ІЛ. визн
Чесн ачає
оков спец
ою, ифік
стано у
влен віку.
ня Юніс
мора ть, як
льної вваж
само ає
свідо A.B.
мості Толс
за JI. тих,
Коль стає
берго друг
м им
тощо пере
). хідни
Ю м
ність періо
- дом
перш у
ий розв
періо итку
д особ
доро истос
слого ті:
само підлі
стійн ток
ого тісно
житт пов’я
я. зани
й зі ньої
своїм віков
дити ої
нств межі
ом, та її
яке віков
мина их
є, а підгр
юнак уп.
тягне Різ-
ться нома
до нітні
моло сть у
дості визн
та ачен
зріло ні
сті, віков
що их
набл меж,
ижа- верх
ютьс ніх і
я. нижн
В іх,
антр пояс
опол нюю
огів, ть
фізіо різни
логів ми
і прин
псих ципа
ологі ми
в побу
нема дови
є клас
єдин ифік
ої ації
думк віков
и их
щодо періо
визн дів:
ачен антр
ня о-
нижн поло
ьої і гічни
верх ми,
фізіо х
логіч дослі
ними джен
, ь
демо вніс
графі В.В.
чним Буна
и, к,
псих який
ологі періо
чним д
и. юнац
Зро- ького
бимо віку
коро виділ
ткий яє з
екску 17 до
рс у 25
спро років
би ,
вирі прич
шенн ому,
я цієї за
проб резул
леми. ьтата
Важл ми
ивий його
внес дослі
ок у джен
розр ь,
обку для
періо дівча
дів т цей
житт періо
євого д
цикл визн
у на ачаєт
осно ься з
ві 17 до
дани 20
х років
антр , а
о- для
поло хлоп
гічни ців
має ть
подві весь
йний цикл
показ людс
ник: ького
з 17 житт
до 20 я,
і з 20 зокре
до 25 ма
років юнац
. ький
У вік
схемі виді
віков
ої
періо
диза
ції,
прий
нятій
на
симп
озіум
і
АПН
ССС
Р »
віков
ої
фізіо
логії
в
1965
році,
дано
груп
уван
ня
віков
их
періо
дів,
що
охоп
люю
 ля олог
ють з и,
16 до біохі
21 міки,
року. педіа
І три,
знову педа-
ж гоги,
таки псих
для олог
дівча и,
т це антр
16-20 опол
років оги,
, а гігіє
для ністи
хлопц та
ів геро
17-21 нтол
рік. оги з
Н вось
а ми
міжн кра-
арод їн,
ному було
симп запр
озіум опон
і в ован
Мос о
кві таки
на й
поча етап
тку розв
70-х итку
років юнац
, у ьког
яком о
у віку:
взял дівча
и та
учас 16-
ть 20
фізіо років
логи, ,
морф хлоп
ці вают
19- ься
20 дві
років знач
. ущі
Засн змін
овни и в
к житт
куль і
турн дити
о- ни:
істор орга
ично нічна
ї тео- -
рії й стате
осно ве
вопо дозрі
ложн ванн
ик я, і
радя куль-
нськ турн
ої а —
наук відкр
ової иття
псих свог
ологі о Я,
ї офор
Л.С. млен
Виго ня
тськ особ
ий исто
(189 сті та
6- світо
1934 гляд
) у.
зазна Ви-
чив, никн
що в ення
періо житт
д євого
підлі план
тков у як
ого систе
віку ми
відбу прис
тосу ртат
ванн ний
я та (влас
акти не
внос ранні
ті, й
усвід юнац
омле ький
ної ) вік
підлі з 14
тком, до 18
завер років
шує , з
проц криз
ес ою
куль 17
турн років
ого [9,
розв 256].
итку. Як
Пра- бачи
цюю мо, у
чи цих
над клас
проб и-
лемо фіка
ю ціях
віков відсу
ої тня
періо єдин
диза а
ції думк
психі а
чног стос
о овно
розв нижн
итку іх і
лю- верх
дини ніх
він, меж
зокр юнос
ема, ті у
виділ систе
ив мі
пубе віков
их рані
періо ше
дів: (так
одні звана
наук аксе
овці лера
вваж ція).
ають Тому
поча верх
тком ню
юно межу
сті юнац
16— ьког
17 о
років віку
, необ
кінце хідн
м о
цьог “шук
о ати”
періо в
ду, рамк
відпо ах
відно моло
, 17- дості
25 , а
років інкол
. Із и
по- навіт
чатк ь
ом зріло
XXI го
столі віку.
ття Тому
періо , з
д точ-
пубе ки
ртаці зору
ї І.Ю.
розп Кула
очин гіної
аєтьс та
я В.М.
знач Коло
но цько
го, житт
межа я
юнос попе
ті і реду,
моло дає
дості мож
пере ливіс
бува ть
є експ
близ ерим
ько енту-
20- вати,
23 легк
років о
, при пере
цьом жива
у ти
юніс поми
ть лки і
розгл бути
ядаєт в
ься акти
як вном
поча у
ток пошу
доро ку
слог влас
о ного
житт житт
я євого
[12]. шлях
Дити у,
нств без
о стра
зали ху
шаєт зроб
ься в ити
мину непо
лому прав
, а ну
відчу поми
ття лку.
того, В
що идат
все ний
швей ьому
царс юнац
ький ьком
псих у
олог віці.
Ж. Анал
Піаж із
е цьог
(189 о
6- напр
1980 яму
) розв
здійс итку
нив стар
суттє ших
вий школ
впли ярів
в на пока
стан зує,
овле що
ння і всі
розв їхні
иток психі
віков чні
ої функ
псих ції
ологі пере
ї, важн
зокр о
ема, сфор
у мова
вирі ні,
шенн йде
і пері-
пита од
нь стабі
розв лізац
итку ії
мисл особ
ення исто
та сті.
інтел У
екту цей
в періо
ранн д
трив ь, що
ає відкр
розв иваю
иток ть
розу пере
мови д
х юна-
здібн ками
осте низк
й і як у
наслі пита
док нь і
— проб
розш лем,
ирен які
ня мож
свідо уть
мості як
бутт ускл
я, адни
меж ти
уяви, так і
діапа збага
зону тити
судж їхнє
еій» і житт
прон я.
икли Варт
вості о
. Ці зазна
зрос чити,
лі що в
мож стар
ливо ших
сті клас
пізна ах
ння школ
спри и
яють розв
швид иток
кому пізна
нако валь
пиче них
нню проц
знан есів
дося м на
гає осно
таког ві
о загал
рівня ьних
, що засн
стар овків
шокл буду
асни вати
ки гіпот
ста- ези,
ють пере
здат ві-
ними ряти
вико їх,
нува що
ти свідч
всі ить
види про
розу пріор
мови итет
х ний
робіт розв
доро иток
слої логіч
люди ного
ни. мисл
Акти ення.
вно Пізн
розв авал
иває ьні
ться проц
теор еси
етич учнів
не набу
мисл вают
ення, ь
що таки
дає х
змог якос
у тей,
стар які
шо- робл
клас ять
ника їх
біль цьо
ш му
доск ві-
онал ково
ими і му
гнуч пері
кими оді
, хара
прич ктер
ому изує
розв ться
иток розв
засоб итко
ів м
пізна абст
ння ракт
дуже ного
част мисл
о ення
випе й
редж вико
ає рист
особ ання
истіс м
ний мета
розв
когн
иток
ітив
стар
шокл них
асни нави
ків. чок -
Я ці
кщо два
гово чинн
рити ики
конк впли
ретн вают
іше, ь і
то на
когн глиб
ітив ину
ний дум
розв ок
иток юна
у ків, і
на ина
їхню ста
здат р-
ніст шок
ь до ласн
мора иків
льни не
х має
мірк пізн
уван авал
ь. ьног
Д о
ля інте
юна ресу
цько до
го пізн
віку авал
хара ьної
ктер діял
не ьно
поси сті,
ленн тобт
я о у
інди них
віду не
альн сфор
их мова
відм но
ін- таке
ност ново
ей в утво
інте ренн
лект я
уаль юна
ній цько
та го
особ віку,
исті як
сній шир
сфер ока
і. пізн
Знач авал
на ьна
част потр
еба. прос
Інша те
част засв
ина оєнн
учні я
в інфо
вияв рмац
ляє ії, а
спра розв
в- иток
жній твор
пізн чих
авал здіб
ьний ност
інте ей
рес шля-
до хом
навч вияв
ання у
, інте
розг лект
ляда уаль
ючи ної
його ініці
як атив
твор и і
чий спря
проц мова
ес. ніст
Стан ю на
овле ство
ння ренн
інте я
лект чого
у на сь
цьо ново
му го.
етап Це
і потр
влас ебує
не й акти
пере вног
дбач о
ає не розв
итку явле
диве нськ
рген ої,
тног В.О.
о Мол
мис- яко,
ленн О.Л.
я Муз
[21]. ики,
О Т.М.
днак Лися
твор нськ
чий ої,
поте В.А.
нціа Петр
л ов-
особ сько
исто го та
сті ін.
це свід
не чать,
лиш що
е на
якос відм
ті її іну
інте від
лек- прос
іу. тої
Експ доці
ерим льно
ента ї
льні діял
досл ьно
ідже сті,
ння твор
укра чість
їнсь має
ких хара
псих ктер
олог ціле
ів покл
Д.Б. адан
Бого ня.
- При
чом Ця
у влас
інте тиві
лект сть
уаль вияв
на ляєт
твор ься в
чість будь
, -якій
шви діял
дше ьнос
за ті -
все, соці
є альн
част ій,
кою худо
біль жній
ш ,
зага мора
льно льні
ї й
влас тощ
тиво о.
сті Зага
ак- лом
тивн розв
ості иток
суб’ пізн
єкта, авал
яка ьних
вкл проц
юча есів
є і,
його
гото зокр
вніс ема,
ть і інте
здат лект
ніст у в
ь до юна
само цько
- му
змін віці
и. має
кіль я
кісн сусп
у і ільст
якіс ва.
ну Вод
стор ноча
ону, с
що відб
забе уває
зпеч ться
ує заве
інте рше
нсив ння
ний іден
когн тифі
ітив кації
ний з
та певн
особ ою
исті стат
сний тю
розв та
иток оріє
, нтац
фор ія на
мува “чол
ння і овіч
розв у” й
иток “жін
інди очу”
віду діял
альн ьніс
ості. ть,
Ю зале
нак жно
усе від
біль стат
ше евої
вход нале
ить жно
у сті.
зага Праг
льне нучи
житт до
само ш
реал диф
ізаці ерен
ї (за ці
А.
Мас
лоу),
юна
к
почи
нає
демо
н-
стру
вати
успі
хи в
конк
ретн
ому
виді
діял
ьнос
ті,
висл
овл
юват
и
дум
ки
про
май
бутн
ю
про
фесі
ю.
Інте
реси
юна
ків
стаю
ть
біль
 й ново
ован го
ими доро
і слог
стій о
кими житт
, з я, з
яскр прив
аво оду
вира чого
жено Д.Б.
ю Ельк
оріє онін
нтац зазна
ією чає,
на що
доро це
сле найт
житт яжчи
я. й
Я криз
к овий
було пері
сказа од,
но поря
вище д з
, в криз
цьом ами
у 3 і
пері 11
оді років
виді [ 9;
ляєт 14 ].
ься З
криз а
а 17 умов
років , що
як юнак
рубі зали
ж шає
звич шко
ного лу
шкіл після
ьног 9-го
о і клас
у і но
прод для
овжу тих,
є хто
навч має
ання доси
в ть
спеці вира
алізо жену
вано гедо
му ністи
сере чну
дньо наст
му анов
навч у.
альн Юна
ому цьки
закл й
аді пері
чи од
роз- для
почи таки
нає х
труд підлі
ову тків
діяль - це
ність час
, спро
зміщ б і
ення поми
криз лок,
и що
відб част
уває о
ться супр
до овод
15 жуєт
років ься
, цині
особ чним
ливо став
це ленн
хара ям
ктер до
житт ою
я, пове
оскіл дінк
ьки ою,
знач на
на їх домо
част -
ина раль
ще ному
не рівні
має .
сфор А
мова мери
них канс
світо ький
гляд псих
них олог
на- Е.
стан Ерік
ов і сон
пере (190
бува 2—
є (за 1994
Л. )
Коль охар
берг акте
ом) ризу
на вав
рівні вісім
конв стаді
енці й
йної розв
мора итку
лі, а особ
в исто
окре сті.
мих П’ят
а
випа
стаді
дках, я
пов’ (12-
язан 18
их з років
асоці -
альн осо-
бисті ован
сне ості)
само безп
визн осер
ачен ед-
ня, ньо
ідент пов’
ичні язані
сть з
на юна
прот цьки
иваг м
у віко
зміш м
анн (ран
ю ня
роле юніс
й та ть та
конф ранн
ормі я
зму) доро
і сліст
шост ь)
а [23;
стаді 24].
я Ю
(19- наць
20 кий
років вік
- (за
інти Е.
мніс Ерік
ть, соно
псих м),
оло- зокр
гічна ема,
близ шост
ькіст а
ь на стаді
прот я
иваг псих
у о-
псих секс
ічній уаль
ізоль ного
розв ні
итку, почу
пов’ ття,
язан погл
ий із яди,
таки план
м и,
пока надії
зник ,
ом, очік
як уван
взає ня.
мос- Юна
тосу цька
нки люб
між ов
юнак вклю
ами і чає в
дівча себе
тами і
. У друж
своїх бу,
інтер водн
акція очас
х пере
моло дбач
ді ає
лю- біль
ди шу
нама міру
гают інти
ься мно
з’ясу сті,
вати, ніж
хто друж
вони ба.
такі, Юна
веду цькі
чи мрії
розм про
ови коха
про ння
свої відо
істин браж
ають Ерік
пере соно
дусі м, -
м ядро
потр особ
ебу в исто
емоц сті.
ійно Вона
му фор
теплі муєт
, ься в
розу юна
мінн цько
і, му
душе віці і
вній є
близ хара
ькос ктер
ті. исти
Реал кою
ьна дост
близ атнь
ькіст о
ь зріло
мож ї
лива особ
лише исто
тоді, сті.
коли Прот
дося е
гнут част
о о не
обґр збіга
унто ютьс
ване я
почу потр
ття еба в
ідент само
ично розк
сті. рит-
Іден ті,
тичн людс
ість, ькій
за Е. близ
ькос взає
ті і мніс
підв ть з
ище іншо
на ю
чутт люд
євіст ино
ь, ю
пов’ здате
язан н
а з лише
фізи той,
чним хто
дозрі впев
ванн нени
ям. й у
Тому влас-
взає ній
мост ідент
осун ично
ки сті
між [1;
юнак 10].
ами і Саме
дівча в
тами юна
супр цько
о- му
водж віці
ують кожн
ся ому
низк дово
ою дит
мора ься
льни сфор
х мува
проб ти
лем. своє
Зану став
рити ленн
ся в я до
спра секс
вжн уаль
ю ної
чутт сфор
євос мова
ті і на в
коха юна
ння цько
(егої му
стич віці,
ний по-
чи вніст
альт ю
руїст вияв
ични итьс
й я в
тип) доро
- це є слом
важл у
ивим житт
комп і. Ці
онен найб
том ільш
юна інти
цько мні
ї стос
само унки
свідо визн
мост ачаю
і [8; ть
17; важл
25]. иві
Здат стор
ність они
до розв
інти итку
мної особ
юна исто
цько сті:
ї мора
друж льне
би і сам
рома о-
нтич визн
ного ачен
коха ня і
ння, те,
як багат
буде ьох
люб проб
ити лем,
доро з
сла яким
люд и
ина. стик
Отж ають
е, ся
підлі юнак
тков и і
ий і дівча
юна та,
цьки зокр
й вік ема і
стан проб
овля лем,
ть що
той стос
крит ують
ични ся
й секс
пере уаль
хідн ності
ий ,
пері коха
од, ння,
прот друж
ягом би,
яког мора
о лі,
дити вибо
на ру
пере проф
твор есії
юєть тощо
ся на ,
доро визн
слог ачит
о. ь
Вирі хара
шен ктер
ня всьо
го прог
їхнь нозу
ого вати,
пода план
льшо уват
го и та
житт поду
я. мки
Вони пере
пере носи
бува тися
ють у
в влас
уніка не
льні майб
й утні1
ситу [4;
ації, 19].
яка Ін
дає ший
їм амер
мож икан
ливіс ськи
ть й
аналі псих
зуват олог
и Е.
свою Коуе
пове н
дінк виділ
у в яє
мину юнац
лому ький
, вік
інтег як
рува періо
ти її д з
в 18 до
реал 22
ьніст років
ь ,
сьог пов’я
оден зуюч
ня й и
криз періо
у д,
розв анал
итку огічн
з о до
чітко Е.
ю чи Коуе
не- на -
впев від
нено 18 до
ю 22
ідент років
ифік .
аціє С
ю оціал
при ьна
вирі ситу
шенн ація
і розв
осно итку
вних в
завда юнац
нь ьком
розв у віці
итку -
та ситу
наяв ація
них вибо
ресу ру
рсів житт
розв євого
итку. шлях
Росій у.
ськи Почи
й наєть
псих ся
олог реалі
Г.С. зація
Абра плані
мова в -
ви- вдал
діляє а,
юнац яка
ький прин
о- ся на
сить допо
задо могу
воле бать
ння, ків і
чи не
невд втра
ала, чают
що ь
супр душе
овод вної
жуєт рівно
ься ваги;
розч інші
арув роз-
ання рахо
ми, вуют
розгу ь
блені лише
стю на
чи влас
змін ні
ою сили
житт і
євих тому
цілей пере
[7; бува
18]. ють
М у
ожна стрес
виділ оген
ити ній
дві ситу
катег ації.
орії Тим,
випу хто
скни тяжк
ків о
школ пере
и: жива
перш є
і криз
наді у 17
ють- років
, им
прит псих
аман ологі
ні чним
різні пере
стра жива
хи. нням
Одна .
лише Иисо
відпо ка
відал трив
ьніст ожні
ь за сть і
влас вира
ний жени
вибір й
пода стра
льшо х
го ж мож
1
1 1 гг уть
євого приз
шлях вест
у и до
(роб вини
ота, к-
навч ненн
ання, я
армі невр
я, отич
міжо них
соби реак
стісн цій
і та
стос псих
унки офізі
), ологі
пере чних
дусі пору
м шень
проф (хро
есійн ніч-
ого, них
є захво
тяжк рюва
нь). вход
Нова женн
житт ю в
єва нову
ситу соціа
ація - льну
зміна ситу
звич ацію
ного почу
спос ття
обу комп
житт етен
я, т-
вклю ності
ченн ,
я в підтр
нові имка
види сім’ї,
діяль тощо
ності . Як
, було
акти зазна
вне чено
спілк вище
уван , вік
ня з -
но- катег
вими орія
людь конк
ми - ретн
викл о-
икає істор
знач ична,
ну тому
напр 18-
угу і 20-
вима річні
гає юнак
адап и
тації. осно
Доп вні
о- труд
мага нощі
ють свог
о
 жи ми
ття вітчи
пов’ знян
язую их
ть з псих
відп ологі
овід в, на
альн поча
істю тку
, 90-х
якої років
вони мину
не лого
відч столі
увал ття в
и країн
рані і
ше, різко
хоча зниз
бача илас
ть ь
пере цінні
ваги сть і
свог прес
о тижн
віку ість
, освіт
який и як
разо мож
м з ливо
проб сті
лема мате
ми ріаль
прин но
іс і забез
ширш печи
і ти
можл себе
ивос в
ті майб
[16] утнь
. ому.
За З
дани кінця
90-х того,
років у
освіт студ
а ентів
знов стар
у ших
ввій курсі
шла в ця
в діяль
систе ність
му зазви
цінн чай
осте має
й проф
моло есійн
ді у
[6]. спря
Навч мова
ання ність
юнак і
ів у забез
ВНЗ печу
поєд є
нуєт набу
ься з ття
тими прак
чи тичн
інши их
ми нави
вида чок
ми для
труд біль
ової ш
діял успі
ь- шног
ності о
у овол
поза одін
навч ня
альн майб
ий утнь
час, ою
окрі спеці
м альні
стю. коли
В й
ипус бача
кник ть її,
и то не
школ так
и, які легк
не о
всту мож
пили уть
до знай
ВНЗ ти
чи відпо
свідо відне
мо місц
вирі е
ши- робо
ли ти.
піти Наві
прац ть
юват коли
и, робо
тако ту
ж знай
стик дено,
ають то
ся із потрі
труд бно
ноща адап
ми. туват
Част ися
о до
вони труд
не овог
мают о
ь коле
ясної ктив
мети у,
в набу
пошу ти
ках необ
робо хідн
ти их
або, труд
ових впев
нави нено
чок, сті в
що є собі
доси чи
ть не надм
прос ірног
тим о
завда юнац
нням ьког
для о на-
юнак тиск
ів і у.
дівча О
т із крім
різни того,
м юнак
інтел и, які
екто не
м та вчать
власт ся у
ивос ВНЗ,
тями підля
хара гают
кте- ь
ру. приз
Проб ову
лема на
само війсь
през кову
ента служ
ції та бу,
само що є
реалі ще
зації одніє
загос ю
трює різко
ться ю
через змін
відсу ою
тніст спос
ь обу
досві житт
ду, я, а
для ині
багат таки
ьох - х
випр юнак
обув ів
ання прос
м, тіше:
оскіл жорс
ьки тка
пере регла
дбач мент
ає ація
доси спос
ть обу
жорс армі
ткий йськ
ре- ого
жим, житт
знач я
не ніби
фізи зніма
чне є
нава відп
нтаж о-
ення, відал
безу ьніст
мовн ь за
е влас
підко ні дії
ренн та
я їхні
стар наслі
шим дки.
за П
зван евна
ням. част
Прот ина
е, з юнак
іншо ів і
го дівча
боку, т
певні може
й вибр
част ати
ще що
один може
напр приз
ям вест
жит- и до
тєвог межо
о вих
шлях психі
у — чних
це стані
“втеч в.
а” Таки
від й
проб вибір
лем може
доро бути
слог наслі
о дком
житт деяк
я в их
алко житт
голь, євих
нарк невд
отик ач,
и, дезад
крим апто
іналь вано
ні сті у
угру нові
пова й
ння, соціа
реліг льній
ійні ситу
сект ації
и або розв
у итку,
нарц соціа
ис- льно
тичн -
у псих
зану ологі
реніс чног
ть в о
себе, ваку
уму, ципі
що в,
утво безді
ривс яльн
я ості,
навк апаті
оло ї,
моло схил
дої ьнос
люди ті до
ни, а ризи
тако ку,
ж жаги
певн нови
их х
віков враж
их та ень
особ тощо
истіс [15].
них О
особ тже,
ливо житт
стей євий
юнак вибі
ів — р
мак- зроб
сима лени
лізму й у
, юна
відсу цько
тнос му
ті віці,
твер буде
дих зале
пере жати
кона під
нь і спря
мора мова
льно ност
- і
норм особ
атив исто
них сті,
прин базо
вих Бели
цінн нска
існи я
х Е.П.
оріє Этн
нтац ос.
ій, Иде
голо нтич
вної ност
моти ь.
вації Обр
тощ а-
о і, в іона
сво ние:
ю Труд
черг ы по
у, соци
визн олог
ачат ии
име обра
пода зова
льш ния /
ий Под
житт ред.
євий B.C.
успі Соб
х і кина
спря . -
мова М.,
ніст 1998
ь .-С.
доро 64-
слої 85.
особ 2. Б
исто алл
сті. Г.А.
Кон
Лі цепц
тера ия
тура само
1. Б акту
аклу ализ
шин ации
ский личн
С.А.
ости 4. Б
в елки
гума н
нист А.И.
и- Биол
ческ огич
ой ески
псих е и
олог соци
ии. - альн
Киев ые
; факт
Дон оры,
ецк, фор
1993 ми-
. — рую
32 с. щие
3. Б поло
елин вую
ская иден
Е.П. тиф
Вре икац
мен ию //
ные Соот
аспе нош
кты ение
“Я- биол
конц огич
епци еско
и” и го и
иден соци
тич- альн
ност ого
и // в
Мир чело
псих веке
олог :
ии. - Мат
1999 ериа
.-№ лы к
3. - сим
С. пози
140- уму.
147. - М.,
1975 я /
. - (\ За
777- заг.
790. ред.
5. Б О.В.
ернс Сух
Р. омл
Разв инсь
итие кої. -
“Я- К.,
конц 1997
епци . - С.
и” и 8-11.
восп 7. Б
итан онда
ие: р
Пер. Н.Є.
с Фор
англ мува
. — ння
М.: репр
Про езен
грес тації
с, житт
1986 євог
.-422 о
с. шля
6. Б ху в
ех юна
І.Д. цько
Цінн му
ості віці:
як Авт
ядро ореф
особ .
исто дис..
сті // ..
Цінн канд
ості .
осві псих
ти і ол.
вихо наук
- . —
ішіш К.,
1997 нени
. - 25 й. -
с. Т.4.
К -
. Детс
Бори кая
шев псих
ский оло-
М.Й. гия.-
Теор М.,
етич 1984
ески .-С.
е 256.
осно 10.
вы Іч
само ансь
созн ка
ания О.М.
// Стан
Пси- овле
холо ння
гиче особ
ские исті
особ сної
енно іден
сти тичн
само ості
созн в
ания ранн
подр ьому
остк юна
а. - цько
К., му
1980 віці.
. - (!. Дис.
5-34. канд
9. В .
ыгот псих
ский ол.
Л.С. наук
Соб :
рани 19.0
е 0.07
сочи -
віко с.
ва та 12.
педа К
- улаг
тіїчн ина
а И.Ю
псих .,
олог Кол
ія / оцки
НП й
У ім. В.Н.
М. Возр
П. астн
Драг ая
оман псих
ова. олог
- К., ия:
2002 полн
. - ый
277 жиз
с. ненн
11. ый
К цикл
он разв
И.С. ития
Псих чело
олог века
ия : Уч.
ранн посо
ей б.
юнос для
ти: студ
Книг .
а для выс
учит ш.
еля. - учеб
М.: .
І шнс
дени
Іросв й. —
ещен М.:
ие, Узд-
1989. во
- 255 “Ин
стит возр
ут астн
псих ых
олог криз
ии”, исов
1996 :
. Хрес
13. тома
П тия /
авло Сост
вски .
й К.В.
В.В. Сель
Юве чено
нтол к. —
огия МН.
: :
прое Хар
кт вест.
инте - М.:
грат ACT
ивно ,
й 2002
наук . -
и о 500
мол с.
оде
жи. -
М.:
Ака
дем
ичес
кий
прое
кт,
2001
. -
304
с.
14.
П
сихо
логи
я
 15. на-
Ре Віта,
мшм 1996.
идт - 130
X. с.
Подр 17.
остко Ст
вый и олин
юно В.В.
шеск Само
ий созна
возра ние
ст: личн
Проб ости.
лемы - М.:
стано Изд-
влени во
я МГУ,
личн 1983.
ости: -248
Пер. с.
с 18.
нем. - Ти
М.: сячни
Мир, к І.В.
1994. Псих
- 319 ологі
с. чні
16. особл
Са ивост
вчин і
М.В. грома
Псих дянсь
ологі кого
я са-
відпо мови
відал значе
ьної ння
повед стар
інки. шокл
- K.: асник
Украї ів:
Авто Рад.
р, школ
дис.... а,
канд. 1991.
псих -240
ол. с.
наук: 20.
19. То
00. 07 лсты
- х
віков A.B.
а та Возра
педаг сты
огічн жизн
а и. -
псих М.:
ологі Моло
я / дая
УДП гвард
У ім. ия,
М.П. 1988.
Драг - 221
о- с.
мано 21.
ва. - Ф
K., орми
1996. рован
- 24 ие
с. личн
19. ости
Ти стар
тарен шекл
ко ассни
Т.М. ка /
Я - Под
знако ред.
мый И.В.
и Ду-
неузн бров
аваем иной.
ый. - - М.:
K.: Педа
гогик Пер.
а, с
1989. англ.
- 168 - М.:
с. Прог
22. ресс,
Ф 996. -
ранкл 344 с.
В. 24.
Воля Э
к риксо
смыс н
лу: Э.Г.
Пер. Детст
с во и
англ. обще
- М.: ство:
Апре Пер.
ль- с
Прес англ.
с; - 2-е
изд- изд. -
во СПб.:
ЭКС Лена
МО - то;
Прес ACT;
с, Унив
2000. ерсит
- 368 ет -
с. книга
23. ,
Э 1996.
риксо - 592
н с.
Э.Г. 25.
Иден Ча
тичн мата
ость: П.Р.
Юно Само
сть и свідо
кризи мість
с: та її
розви І. С.
ток у Кон
дітей. Юні
- K.: сть
Гелік шук
он, ає
1965. себе
-48 с. Го
26. ловне
Н псих
ауков ологі
і чне
запис надба
ки ння
Інсти раннь
туту ої
псих юнос
ології ті -
імені відкр
Г. С. иття
Кост свого
юка внутр
ішнь
АПН
ого
Украї
світу.
н / За
Для
ред.
дити
акад. ни
С. Д. єдина
Макс усвід
имен омлю
ка. - вана
K.: реаль
Глав ність
ник, - це
2005. зовні
- шній
Вип. світ,
26: В куди
4 т. - вона
С. 88- проек
95. тує і
свою
фант якого
азію. є він
Цілко сам.
м Це
усвід почут
ом- тя
лююч добре
и свої висло
вчин вила
ки, 15-
вона річна
ще не дівчи
усвід нка,
омлю яка
є на
власн питан
их ня
психі псих
чних олога
ста- :
нів. “Яка
Для річ
юнак зда-
а ється
зовні тобі
шній, найбі
фізич льш
ний реаль
світ - ною?
тільк ” -
и відпо
одна віла:
з “Я
можл сама”
ивост .
ей П
суб’є сихол
ктивн оги
ого неод
досві нораз
ду, ово в
осере різни
ддям х
країн одн
ах і в аков
різно ий:
му діти
серед і
овищ мол
і одш
проп і
онува підл
ли ітки
дітям , як
різни пра
х вил
віков о,
их опи
катег сую
орій ть
допи дії,
сати вчи
за нки,
своїм поді
розу ї,
МІн стар
ням ші
неза підл
кінч ітки
ену і
роз юна
пові ки -
дь пере
або важ
скла но
сти дум
роз ки і
пові поч
дь ут- I
за м
карт дійо
инк вих
ою. осіб
Резу .
льта Пси
т
хол відк
огіч рив
ний ає
зміс ціли
т й
роз світ
пові нов
ді их
хви емо
лює цій,
їх крас
біль у
ше, при
ніж род
По и,
ю звук
дієв и
ий муз
кон ики.
текс Від
т. кри
З ття
нах ці
одя нері
чи дко
мож здій
ливі сню
сть ють
зану ся
рюв рапт
атис ово,
я в як
себе натх
, у нен
свої ня:
пере "І
жив Ірох
анн одя
я, чи
іона біля
істо Літ
та ньог
о ина
саду поч
, я ина
рапт є
ом спр
заув ийм
ажи ати
в, та
які осм
пре исл
крас юва
ні ти
йог свої
о і емо
рит ції
и”; вже
“Уч не
ора як
я похі
заду дні
мав від
ся і яки
рапт хось
ом зовн
поч ішні
ув х
спів поді
птах й, а
ів, як
яког похі
о дні
рані від
ше стан
не у
пом влас
ічав ног
”. о
14- “Я”.
15 В
річн ідкр
а иття
люд свог
о ніш
вну ньо
трі ю”
шнь пов
ого едін
світ кою
у - ,
раді акту
сна а-
поді лізу
я, ючи
що про
хви бле
лює, му
вис сам
вон око
о нтр
вик олю
лик . Не
ає і вип
бага адк
то ово
три скар
вож ги
них, на
дра слаб
мат ку
ичн во-
их шо
пере най
жив пош
ань. ире
"Ин ніш
утрі а
шнє фор
Я” ма
мож підл
е не ітко
збіг вої і
атис юна
я із цьк
“зов ої
сам нко
окр ю”)
ити зазв
ки. ича
“Я в й є
своє вия
му вом
уяв вну
лен трі
ні - шнь
це ої -
дві “вн
істо утрі
ти: шня
“зов ”
ніш дик
ня” тує
і свої
“вн ріш
утрі енн
шня я,
”, - розд
пиш уми,
е дов
деся оди.
тик Але
ласн інод
иця. і
- “об
“Зов о-
ніш лон
ня” ка”
(її всту
мож пає
на в
н жор
азва сток
ти, у
маб бор
уть, отьб
“об у з
оло “вн
утрі мож
шнь на!”
ою” І як
істо м
тою рада
. ,
На- якщ
при о
кла “вн
д, утрі
захо шня
четь ”
ся чаш
“об а
оло тере
нці” зів
пок пере
окет важ
уват ує
и (на
або щас
вчи тя,
нит це
и не відб
як у-
по- і вай
рівн ься
о, а наб
як агат
хоч о
етьс част
я, а іше)
зсер ,
еди “вн
ни утрі
їй шні
кри й”
чать істо
: ті
“Ні! біль
Ні! ше
Не дові
ряю покі
!” й
Разо або
м з поч
усві уття
дом вну
лен трі
ням шнь
своє ої
ї пор
неп ожн
овто ечі,
рно яку
сті, чим
несх ось
ожо нео
сті бхід
на но
інш запо
их, вни
при ти.
ход Звід
ить си
поч зрос
уття тан
сам ня
отн пот
ості. реб
Вла и в
сне спіл
“Я” кува
нері нні і
дко од-
пере ноч
жив асне
аєть підв
ся ище
як ння
сму йог
тни о
й вибі
нес рко
вост біль
і, шен
пот ня
реба своє
в ї
сам унік
отн аль
ості, ност
тиш і,
і, несх
Мов ожо
чан сті
ні, в на
том інш
у, их
щоб част
поч о
ути по-
свій род
вну жуе
трі сор
шні ом’я
й злив
голо ість,
с не стра
загл х
уше здав
ним атис
мет я
ушл смі
иво шни
ю м,
буд “втр
енн атит
ою и
пов себе
сякд ”ві
енні Ши
стю. кува
I нні,
І нап
оре руж
ене ком
праг нов
нен е
ня відч
“ви уття
лит ча-
и су.
душ Дай
у” і дит
одн ини
очас зі
но всіх
гост вимі
ру рюв
неза ань
дов часу
оле най
ніст важ
ь ливі
наяв ши
ним м, а
и то і
фор єди
мам ним
и ,
спіл
кува
ння.
II
о
мен
ш
скла
дні
завд
анн
я
став
ить
пере
д
юна
є ється
сього їй в
денн найза
я, -
“тут і гальн
зараз ішом
”. у
Дитя вигля
ча ді.
перс Н
пекти а
ва в почат
мину ку
ле юнос
невел ті
ика, стано
оскіл вище
ьки змін
всі юєть
значу ся.
щі Усвід
пере омле
жива ння
ння своєї
дити без-
ни перер
пов’я вност
зані і і
тільк спадк
и з її оємн
обме- ості в
жени
часі -
м
необ
особ
хідни
исти
й
м
досві елем
дом. ент
Майб образ
утнє у
тако “Я”.
ж Тема
уявля часу
набу
ває тки
напр та
ужен юнак
ого, и
особ часті
истіс ше
ного зами
харак слюю
теру; ться
час про
пере- свої
жива поте
ється нції і
як перс
щось пек-
живе, тиви,
конк спри
ретне ймаю
, чи
пов’я своє
зане сього
з дніш
яким нє
ись “Я”
значу лише
щим як
и заста
подія ву
ми і майб
моти утнь
вами, ого,
прич моме
ому нт
голов стано
ним влен
вимір ня:
ом “Я -
його люди
стає на,
майб але
утнє. ще
Підлі не
Люд ідент
ина”. ично
Ти сті” у
мчас 13-,
ова 15-і
перс 16-
пекти річни
ва х
надзв юнак
ичай ів,
но зіста
істот вили
на їхні
для позит
розу ивні
міння (“Ко
віков ли я
ої дума
дина ю
міки про
рефл себе,
ексії я
“Я”. відчу
Англ ваю
ійськ горді
і сть”),
псих негат
олог ивні
и, що (“Ко
вивча ли я
ли дума
мето ю
дом про
незак себе,
інчен я
их декол
речен и жа-
ь хаюс
проб я”) і
лему нейт
“криз ральн
и і
(“Ко я
ли я зараз
дума ?)
ю або
про “май
себе, бутнє
я Я”
нама (яки
гаюс м я
я стану
уявит ?).
и, Вияв
який илося
я , що
мати балан
му с по-
вигля зитив
д, них і
коли негат
стану ивни
стар х
шим” оціно
) к
само “наяв
харак ного
терис Я”
тики мало
з змін
віком юєть
дослі ся з
джув віком
аних, , зате
з закло
тим, пота
чи ність
опис “май
ують бутні
вони м Я”
своє різко
“наяв поси
не Я” люєт
(який ься.
 П жити
итан ?
ня За
“Хто гостр
я?” ене
перед почу
бачає ття
в безпо
юнос ворот
ті ності
оцінк часу
у не часто
тільк співі
и і не снує
стіль в
ки юнац
наяв ькій
них свідо
рис, мості
скіль з
ки неба
перс жанн
пекти ям
в і помі
можл чати
ивост його
ей: плин
ким я ність,
стану з
, що почу
тра- ттям
питьс того,
я зі ніби
мною час
в зупи
майб нивс
утньо я.
му, Почу
як і ття
наві “зупи
що нки
мені часу”
, то
вваж дуже
ає Е. юни
Ерікс м,
он, навіт
псих ь
ологі зовсі
чно м
означ мале
ає ньки
ніби м, то,
пове навпа
рнен ки,
ня до надзв
дитя ичай
чого но
стану стари
, м.
коли Ро
час зплив
ще чатіс
не ть
існув уявле
ав у нь
пере про
жива час
нні і позна
не чаєть
спри ся і
ймав на
ся само
усвід свідо
омле мості
но. .
Підлі Прис
ток трасн
може е
поче жада
ргово ння
почу новог
вати о
себе досві
ду уальн
може о-
пере псих
межо ологі
вуват чні
ися зі проб
стра- леми
хом тісно
перед пере
житт пліта
ям. ютьс
Одні я тут
прост з
о Мора
рвуть льно-
ся з філос
дити офсь
нства кими.
, у Одна
інши з
х же таких
вихід проб
з лем,
нього з
відбу якою
ваєть зішто
ся вхує
дуже підлі
боліс тка
но, ідея
викл безпо
икаю ворот
чи ності
навіт часу і
ь яку
бажа стара
ння нно
по- обхо
мерт дить
и. багат
Ін о до-
дивід росл
их, том.
зокре Дит
ма ина
наївн рано
о- почи
марн нає
овірн ціка-
і иити
псих ся
олог прир
и, - одо
це ю
тема смер
смер ті
ті. (дос
С ить
мерт приг
ь так адат
само и
не “Від
зник двох
ає з до
інди п’ят
віду и”
альн К.
ої Чу-
свід мжс
омос ьког
ті, о),
як і з але
істо її
рії перв
Кул инн
ьтур ий
и, і інте
така рес
ж до
бага неї
тогр пере
анна важ
за но
зміс пізн
авал на
ьний ще
, не
поєд цілк
нани ом
й з вира
пита зно
ння розр
м: ізняє
“Зві живі
дки і не-
з’яв живі
ляю пред
ться мети
і ,
куди смер
зник ть
ають здає
люд ться
и?” їй в
I Іри прин
тім ципі
отри звор
мана отно
інфо ю
рмац (“Ба
ія не бус
пош ю, і
ирю м
єтьс пом
я на реш,
себе: а
всі поті
пом м
руть знов
,а м у
зали ожи
шус веш
я! ?”)
Пок або
и схо
дити жою
на ся з
сон. мерт
Інод вяко
і м,
смер спри
ть ймає
исоц ться
іюєт як
ься з фізи
втра чний
тою стан
або неру
поло хом
мко ос-
ю II і
улю бсзд
блен ихан
ої ност
ігра і.
шки. Між
Мал п’ят
юнк ьма-
и і шіст
коме ьма і
нтар вісь
і до ма-
них дев’
3-5 ятьм
річн а
их рока
діте ми
й смер
пока ть
зуют почи
ь, наю
що ть
смер перс
ть, оніф
яка ікув
ото- ати,
іожн уявл
юєть яюч
и її у ю,
вигл поро
яді джу
окре є
мої особ
ІСТОТ ливи
И, й
наді вид
лено трив
ї ожн
таєм ості,
ничи стра
ми і х
жах смер
ливи ті,
ми який
влас і
тиво піко
стям м
и, пост
зокр упов
ема о
ідіп мин
ніст ає, а
ю тако
викр ж із
адат старі
и і стю
заби і
рати хвор
зі обам
собо и,
ю. що
Сме викл
рть и-
част кают
о ь у
асоц діте
іюєт й не
ься з стіль
ісмі ки
юто спів
чутт одне
я, ,
скіл унів
ьки ерса
огид льне
у і І
знов нем
у- инуч
таки е
стра яви
х. ще.
У9 Про
І2- те
річн біль
их шіст
діте ь
й діте
уявл й і в
ення цьо
про му
смер віці
ть псих
знов олог
у ічно
змін мс
юют пош
ься: ирю
її є це
по- нове
чина знан
ють ня
розу на
міти сами
не х
як себе.
зовн У
ішн
ю підлі
силу тков
, а ій
як само
прир свід
омос ідеє
ті ю
тема часу
смер ,
ті який
звуч здає
ить ться
по- одно
різн часн
ому. о
В цикл
одни ічни
х це м і
прос незв
те орот
відр ним.
одж “Я
ення не
ірра хочу
ціон •наш
альн ,
их, коли
несв я
ідом пом
их ру.
дитя Я
чих і хочу
фахі знат
в. У и, чи
інши наро
х - джу
нова ся я
інте знов
лект у
уаль післ
на я
проб сме
лема рті
, ",
пов’ гово
язан рить
а з Льов
ка з опис
пові аний
сті В.О.
В. і 'у
Тенд хом
ряко линс
ва ьким
“Вес :
няні “Нік
пере оли
верт не
ні”. забу
11' II ду
о тихо
ціка го
вить вере
не снев
стіль ого
ки ранк
смер у,
ть, коли
скіл до
ьки ночи
безс тку
мерт урок
я. У ів до
треті мене
х - в сад
пи- прий
....і шов
ні Кост
тучи я
ть (вих
екзис ован
тенці ці
альн мої
о- вчил
трагі ися
чно. міді
Ось у
випа вось
док, мом
у рокі
клас в не
і). У буде
глиб ніко
оких го -
, ні
трив вас,
ожн ні
их мене
очах , ні
хлоп това
ця я риші
відч в...
ув Ні
чкес Люб
ь и, ні
горе. Ліди
“Що ...
трап всі
илос пом
я, ремо
Кост . Як
ику? же
” - це
запи так?
тав Чом
я. у?.."
Він І
сів Іоті
на м,
лаву післ
, зі- і я
ннуи довг
і их
запи наш
тав: их
“Як бесі
же д
це про
так? житт
Чере я і
з сто прац
ю,
про
ра
діст я
ь гово
твор рять
чост :
і і люди
слід на
, скла
який даєт
зали ься
шає з
люди таки
на х-то
на хімі
земл чних
і, ре-
Кост чови
я н,
сказ нема
ав є
ме- ніяк
ні: ого
“Нап безс
евно мерт
, я,
щасл люди
ивіш на
і смер
ті, тна
які точн
віря о
ть в так,
бога як і
. кінь
Вони ...
віря Хіба
ть в так
безс можн
мерт а
я. А гово
нам рити
без ?”
кінц Та
ка те, як
драм кращ
атич е
на його
поста прож
новка ити.
пита Безс
ння мерт
лякає ному
доро нікуд
слих. и
Утім, поспі
саме шати,
відмо нема
ва від є
віри чого
в ду-
особ мати
исте про
безсм само
ертя і реалі
визна зацію
ння ,
неми нескі
нучо нчен
сті не
смер житт
ті я не
спон має
укає конк
підлі ретно
тка ї
серйо ціни.
зно Ро
зами злуча
слюв тися
атися з
про ідеєю
сенс особ
житт истог
я, о
про безсм
ертя помр
важк еш!”
о і Спра
боліс ведл
но. ивіст
“Одн ь цієї
а з думк
особ и,
ливо висл
стей ов-
моло леної
дості пись
- це, менн
звича иком
йно, Ю.
перек Олеш
онані ею,
сть в підтв
тому, ердж
що ують
ти багат
безсм о
ертн щоде
ий, і нникі
не в в і
яком спога
у- ди.
небу “Ні!
дь Це
нереа непр
льно авда:
му, я не
відст вірю,
орон що
еном помр
у у
сенсі, моло
а дим,
буква я не
льно: вірю,
нікол що
и не взага
лі е
пови кожн
нен ого
поме підлі
рти, - тка
я бачит
відчу и
ваю себе
себе в
нейм мріях
овірн велик
о им і
вічни ге-
м”, - ніаль
говор ним,
ить так
18- що
річни немо
й жлив
герой ість
Фран особ
суа истог
Морі о
ака. безсм
Ре ертя
циди “замі
в, нюєт
здава ься”
лося ідеєю
б, безсм
давн ертно
о вже ї
зжит слави
ого ,
дитя вічно
чого го
нарц житт
исиз я в
му герої
спон чних
укає діянн
майж ях.
Та й мінні
віра слова
у гра зі
фізич смер
не тю,
безсм перев
ертя ірка
не долі
зника при
є абсол
відра ютні
зу. й
Відча упев
йдуш нено
ні, сті,
смер що
тельн все
о обійд
небез еться
печні ,
вчин зійде
ки з рук.
підлі “
тка - Відкр
не иття
прост Я”
о майж
хизув е
ання завж
і ди
перев пов’я
ірка зане
своєї не
сили тільк
й и з
сміли позит
вості, ивни
а в ми,
буква але і
льно з
му негат
розу ивни
ми чогос
емоці ь
ями. подіб
У ного
дитя й зі
чому смер
фоль тю?
клорі Чи не
існу є
ють прагн
так ення
звані до
“стра смер
шилк ті
и”, ілюзо
розпо рною
віда спро
ючи бою
які, подо
діти лати
спеці житт
ально єві
викл труд
икаю нощі
ть у шлях
себе ом
почу відхо
ття ду
страх від
у і житт
одно я?
часно У
вчать
ся псих
боро ологі
тися чних
з експе
ним. риме
Чи не нтах
відбу не
ваєт раз
ься було
виявл фій і
ено, щоде
що у нни-
деяки ків,
х які
люде проа
й наліз
невда ував
чі амер
викл икан
икаю ськи
ть й
мимо дослі
вільн дник
і Н.
думк Кил,
и про біль
смер ш-
ть як менш
про серйо
вихід зно
. обгов
У орюв
али
юнац можл
ьком ивіст
у віці ь
це самог
буває убств
часто а, а
. деякі
Бі нама
льше галис
трети я
ни з його
200 здійс
автор нити.
ів Сере
юнац д них
ьких були
автоб такі
іогра різні
люди зу
, як смер
Гете і ті й
Роме іисд
н ення
Рол- всіх
ЛІНІ, раху
Напо нків
леон з
і нею,
Джон яке
Стюа почи
рт наєт
Мілл ься
ь, саме
Тома в
с юно
Манн сті.
і С
Ганді лова
, І.С. “сам
Тург овиз
е- наче
иев і ння”
Макс ,
им “по
Горь шук
кий... себе
С ”,
посі “від
б крит
житт тя
я і Я”
його звуч
усві ать
дом Іитр
ленн оспе
я не ктив
існу но-
ють інди
без віду
обра аліст
ично має
. світ
Здає о-
ться, мяд
ніби ний
то сенс,
цей який
пош з
ук віко
обе м
р- стає
нени все
й біль
всер ш
един явни
у м.
себе Р
і має озви
суб’ ток
єкти само
вний свід
напр омос
ям. ті в
Одн підлі
ак тков
при ому
всій і
ін- юна
гимн цько
ості му
цьог віці
о почи
проц -
есу нпст
його ься
зміс із
т з’яс
вира уван
зний ня
соці якос
альн тей
о і свог
о хво-
“ная робл
вног иво
о Я”, пере
оцін жив
ки ати
свог свої
о дійс
тіла, ні й
іонн уявн
ішно і
сті, відх
пове илен
дінк ня
и, від
здіб прид
ност уман
ей за ої
яким "нор
ись ми”.
усер З
едне часо
ним м на
и, пер
част ший
о план
неяс вист
ним упа
и і ють
нере соці
аліст альн
ични і
ми якос
крит ті, в
ерія яких
ми. Інди
Це від
при бачи
муш ть
ує поте
підлі нцій
тка ні
мож будь
ливо -
сті мкій
свог сист
о емі
май соці
бутн альн
ього. их
“ захо
Пош дів
ук вибі
себе р
” - про
сино фесії
нім зали
соці шаєт
альн ься
ого глиб
та око
етич Інди
ного віду
само альн
визн им і
ачен скла
ня, дни
идро м.
м І
яког Іаса
о є мпер
вибі ед,
р усяк
сфер е
и само
труд визн
ової ачен
діял ня -
ьнос водн
ті, очас
про і
фесії само
. обме
При жен
ня. им,
Шко дає
ляр їй
щод конк
о ретн
про у
фесії сфер
ще у
ніхт діял
о, ьнос
лиш ті, в
е якій
поте наоч
нція. но
Він реал
мож ізую
е ться
стат її
и і здіб
слю ност
саре і.
м, і Але
ліка це
рем, озна
і чає,
косм разо
онав м з
том. тим,
Вибі відм
р ову
спец мід
іаль бага
ност тьох
і інши
роби х
ть виді
лю- в
дину діял
чим ьнос
ось ті.
визн П
ачен рофе
сійн ним
е и
само пове
визн дінк
ачен и.
ня Гру
певн змін
ою ює
міро підлі
ю тков
почи а
наєт фант
ься азія,
вже коли
в підлі
дитя ток
чій бачи
грі, ть
в себе
якій в
дити мрія
на х
“при пред
міря став
є” на ни-
себе ком
різні тісї
про або
фесі іншо
йні ї
ролі про
і фесії
“про .
грає Поті
” м
окре наст
мі ає
елем пері
енти од
пов’ попе
язан редн
ої з ього
вибо здіб
ру ност
про ей
фесії (“У
, мене
коли добр
різні е
види йде
діял мате
ьнос мати
ті ка,
сорт мож
уют е
ься ІЙМНЯ

та ТИСЯ

оцін нею
юют ?”),
ься то з
то з погл
нош яду
йду зага
влас льні
них шої
інте сист
ресі еми
в цінн
(“Л осте
юбл й
ю (“Я
істо хочу
ричн допо
і мага
рома ти
ни, хвор
буду им
істо люд
ри- ям,
ком" стан
), то у
з ліка
погл рем”
яду або
“Хо стаді
чу ї
бага вибо
то ру.
зар Але
о- зага
сиш льні
і и, цінн
яка існі
про оріє
фесі нтац
я ії,
відп сусп
овід ільні
ає І у»
цій иідо
вим млен
озі?” ня
). соці
І альн
ро'іу ої
міло цінн
, ості
інте тієї
реси чи
, іншо
здіб ї
ност про
і й фесії
цінн ) або
ості особ
наяв ис
ні,
хоча
й
прих
ован
о,
ми
Пуд
ь-
якій
 т Н
і айбіл
(усв ьш
ідом загал
ленн ьною
я, ,
що філос
інди офсь
від кою
хоче форм
особ ою
исто розд
для умів
себе особ
), исто
усві сті є
домл пита
юют
ння
ься
про
пізн
сенс
іше,
жит
ніж
тя.
Потр
прив
еба
атні
усвід
інте
омл
реси
юват
і
и
здіб
своє
ност
житт
і,
я не
які як
дифе сері
ренц ю
іюют випа
ься дков
пара их,
лель розрі
но і знен
взає их
мопо подій
в’яз , а як
ано. ціліс
ний ди
проц симп
ес, том
що певн
має ої не-
певн задов
ий олен
напр ості.
ям, Люд
спад ина,
коєм цілко
ність м
і погл
зміст инен
, — а
одна якою
з сь
найв спра
ажли вою,
віши не
х, як стави
під- ть
кресл собі
ює К. запит
Обух ання,
овськ чи
ий, має
орієн житт
тацій я
них сенс.
потр Рефл
еб. ексія,
В крит
иник ична
ненн пере
я оцінк
пита а
ння цінн
про остей
сенс , як
житт прав
я — ило,
завж пов’я
зана діяль
з ність
якою .
сь Прот
паузо е
ю, само
“ваку аналі
умом з —
” в не
ді- прос
яльн то
ості функ
або у ція
стосу конф
нках ліктн
з ої
інши ситуа
ми ції,
людь від
ми. І якої
саме потрі
тому, бно
що якна
проб йско
лема ріше
ця за позб
сутт авит
ю ися,
своє розч
ю - инив
прак шись
тичн в
а, якій
задов завго
ільну дно
відпо діяль
відь ності
на .
неї С
може оціал
дати ьне
тільк само
и визн
ачен и
ня - себе і
це своїх
визн можл
ачен ивос
ня тей.
свого Г
місця олов
в на
світі, проб
воно лема
спря юнац
мова ької
не не рефл
стіль ексії
ки поля
всере гає в
дину тому,
особ щоб
истос пра-
ті, виль
скіль но
ки суміс
зовні тити
. Але те,
на що
пита A.C.
ння Мака
“ким ренк
бути о
і що нази
роби вав
ти” близ
не ькою
можн і
а дале-
відпо кою
вісти перс
без пект
попе ивою
ре- .
дньої Близ
оцінк ька
перс люди
пект ні не
ива - без
це зусил
безп ь.
осере Мол
дня одь
сього люби
д- ть
нішн помр
я і іяти
завтр про
ашня відда
діяль лене
ність майб
і її утнє,
цілі. але,
Дале разо
ка м з
перс тим,
пект хоче
ива швид
— кого
дов- отри
гостр манн
окові я
житт відчу
єві тних
план резул
и, ьтаті
особ в,
исті негай
й ного
суспі задов
льні. олен
їхнє ня
поєд своїх
нанн бажа
я нь.
даєть Здат-
ся ність
моло відте
дій рмін
уват єть-
и ся, а
безп й
осере розш
днє ирює
задов ться:
олен коли
ня, дітей
труд прос
итис ять
я опис
зарад ати
и майб
майб утнє,
утнь вони
ого - за-
один звича
з й
голо розп
вних овіда
показ ють
ників про
мора свої
льно- особ
псих исті
ологі перс
чної пект
зріло иви,
сті. тоді
Т як
имча стар
сова ші,
перс відпо
пект віда
ива ючи
особ на те
истос саме
ті з пита
віком ння,
не актив
лише но
погл обго
иблю ворю
ють одно
соціа го
льні, боку
світо ,
ві житт
проб євий
леми. план
Р -
осте резу
з льта
віком т
і узаг
здатн альн
ість ення
розм
та
ежов
укру
уват
и п-
можл ненн
иве й я
бажа прив
не. І атни
все- х
таки ціле
в 15- й,
16 які
років став
“реал ить
ізму” пере
не д
виста собо
чає, і ю
це особ
позн исті
ачаєт сть,
ься насл
на ідок
хара інтег
ктері рації
житт
та
євих
плані ієра
в. рхіза
З ції її
моти й і
вів моти
навк вів.
оло З
стій мрії,
кого де
ядра все
цінн мож
існи ливо
х , та
оріє ідеа
нтац лу
ій, як
що абст
підп ракт
оряд ного
кову ,
ють іноді
собі сві-
прив дом
атні, о
скор недо
оми сяж
нущі ного
праг зраз
нен- ка
ня. З пост
іншо упов
го о
боку фор
, це муєт
підс ься
умок біль
конк ш-
рети мен
зації ш
й реал
диф іс-
ерен тичн
ціаці ий,
ї спря
ціле мова
ний бути
на (мор
дійс альн
ніст е
ь само
план визн
діял ачен
ьнос ня),
ті. споч
Ж атку,
итт на
євий підлі
план тков
- ому
яви етап
ще і
одно роз-
часн цінк
о у, не
соці розр
альн ізня
ого ютьс
та я.
етич Підл
ного ітки
ха- част
ракт о
еру. нази
Пит вают
ання ь
, житт
ким євим
бути и
(про план
фесі ами
йне вель
само ми
визн розп
ачен ливч
ня) і аті
яки оріє
м нтир
и і зи
мрії, май
які бутн
ніяк ього
не оріє
спів нтов
відн ані
осят на
ься з резу
їхнь льта
ою т, а
прак не
тичн на
ою спос
діял оби
ьніс його
тю. дося
Вон гне
и ним.
нама І
гают Іеко
ься нкре
пере тніс
дбач ть,
ити диф
своє узні
май сть
бутн житт
є, не євих
зами оріє
слю нтац
ючи ій
сь відб
про иває
засо ться
би і в
його уявл
дося ення
гнен х
ня. про
Такі себе.
обра “Я в
своє х па-
му раш
уявл утів,
енні коли
пер від
шоп твог
рохі о
дник умін
у ня
дале зале
кій і жить
айзі: житт
ми я
прок дуж
лада е й
ємо дуж
доро е
гу і бага
поря тьох
д зі люд
мно ей.
ю Інод
мої і я -
друз хіру
і, - рг,
пиш який
е 15- роби
річн ть
ий пере
Вікт садк
ор з у
Нов серц
осиб я
ірсь люд
ка. - ині,
Або яка
рапт вми-
ом - рнс,
випр або
обув прос
ач то
нови ліка
р ше,
“шв важл
идко иве,
ї”. Я соці
затр альн
иму о
ю знач
небе уще,
зпеч прич
ного ому
злоч у
инця всіх
, м сит
ряту у-
ю ація
поле х він
, що бачи
гори ть
ть, себе
я...” в
Т ролі
акі геро
уявл я.
ення Але
є мрії
хара його
ктер ще
ним абсо
и лют
для но
цьог дитя
о чі:
віку. голо
Хло вне -
пчик бути
праг геро
не єм, а
зро- в
нити чом
щос у і
ь як -
хоро далі
видн “що-
о небу
буде дь
. “Я таке
тіль ”.
ки Адж
тве е
рдо зара
пере з
кона Вікт
ний, ор
що, пови
коли нен
мені серй
буде озно
не вирі
п’ят шув
надц ати,
ять, чи
як прод
зара овж
з, а уват
наб и
а- йом
гато у
біль навч
ше, ання
я в
обов шко
’язк лі,
ово чи
зроб йти
лю в
що- ПТУ
небу ,
дь техн
таке. ікум
..” або
“Кол па
и- ииро
небу бниц
дь”, тво.
Чи тіль
гото ки
вий неве
він лика
до част
цьог ина
о соці
ріше альн
ння? ого і
1 як амои
змін изна
итьс ченн
я йо- я.
і и К
само оп
оцін И.
ка, С.
якщ
В
о
дійс пои
ніст ска
ь х
вияв себ
итьс я.
я Ли
бага чно
тшо сть
ю, и ее
але і
сам
скла
дніш осо
ою зна
»а пие
мрі .-
ю? М.:
Адж По-
е чш
вибі шп
р да
про
т,
фесії
- 198
4.
Моду шніх
ль 4 , а
зуст
К. річає
Хорні добр
П озич
робл ливе
еми розу
шлю мінн
бу я?
Чом Мо
у так ж-
рідк ливо
о , сам
трап інсти
ляют тут
ься шлю
хоро бу
ші несу
шлю місн
би - ий з
шлю певн
би, ими
які проя
не вами
ду- людс
шать ької
розв прир
иток оди?
парт А
нерів мож
, в ливо
яких ,
пога шлю
ний б -
наст Це
рій лише
одно ілюзі
го не я,
відб яка
ива- ось-
ється ось
на зник
всіх не,
дома
або шлю
ж це б як
прос таки
то й?
суча Чом
сні у
чоло шлю
віки б так
не част
здат о -
ні це
напо смер
внит ть
и люб
його ові?
реал Чи
ьним пови
зміст нні
ом? ми
Чи змир
пови итис
нні я з
ми в цим
кожн як з
ому об’є
конк ктив
ретн ною
ому неми
випа нучі
дку стю,
гово чи ж
рити прич
про ина
наш всер
у един
влас і
ну кожн
невд ого з
ачу, нас,
чи де
вино йде
ю непр
всьо имир
му є енна
боро м
тьба без-
сил, наді
різни йно
х за ю.
зміст Одн
ом і оман
впли ітніс
вом? ть
Чи трив
мож алог
емо о
ми житт
розпі я з
знат одні
и ці єю і
сили тією
й у само
таки ю
й лю-
спосі дино
б ю
уник поро
нути джує
їхнь нудь
гу і
ого
роби
згуб
ть
ного стос
впли унки
ву? все
Н біль
а ш
пер нудн
ший ими,
погл осо
яд, б-
проб ливо
лема в
здаєт сексі
ься .
дуже Пост
прос упов
тою о
- і парт
зовсі
нери не
пере помі
наси тив
чуют голо
ься й вног
охол о —
оджу що
ютьс має
я, і, спра
кажу ву
ть, тільк
це и з
неми окр
нуче. емим
Ван симп
дер томо
Вель м, а
де не з
напи хвор
сав обо
цілу ю.
книж Адж
ку з е
до- поба
брим чити
и , що
пора шлю
дами б
про втра
те, тив
як свою
позб душ
утис у і
я сяйв
секс о
уаль тільк
ної и
неза чере
дово з
лено багат
сті в оріч
шлю ну
бі. одно
Одна мані
к він тніст
ь — ися у
знач Фро
ить йда,
поди щоб
вити зроз
ся на уміт
ситу и,
ацію що
дуже спус
пове тоше
рхов ність
о. шлю
Н бу
е так викл
вже икає
й ться
важк не
о стіль
розпі ки
знат втом
и ою,
прич скіль
ини, ки є
що резу
лежа льта
ть на том
пове дії
рхні, прих
але ован
як их
неза дест
тиш рукт
но ив-
стає них
при сил,
одно що
му споч
погл атку
яді таєм
всер но
един підт
у. Не очу
треб ють
а його
вчит осно
ви, а почу
поті ваєм
м - о в
зерн них
о щось
пада загр
є озли
вже ве.
на Адж
род е
ючи одне
й тільк
ґрун и
т визн
розч ання
арув їхнь
ань, ого
недо існув
віри, ання
воро змус
жост ить
і і нас
нен пост
а- авит
висті и до
. себе
Найч непр
асті иємн
ше і
ми вимо
не ги. І
хоче все
мо ж
помі нам
чати дове
ці деть
сили ся
, зроз
особ уміт
ливо и їх і
у загл
своїй ибит
хаті, ися в
тому проб
що лему
, пере
якщо д
ми існу
спра ють
вді деяк
хоче і
мо зага
розв’ льні
язат при
и її з чин
псих и,
ологі зана
чної дто
точк звич
и айні
зору. ,
При щоб
цьом на
у них
голо док
вне ладн
пита о
ння, зупи
яке няти
ми ся.
пови
Вон
нні
и
пост
авит йдут
и: з ь від
чого наш
почи ої
наєт люд
ься сько
відра ї
за обм
подр еже-
ужж ност
я і,
одне доб
до ре
одно відо
го? мої і
Н мал
асам о
зале невр
жно отик
ї від ами.
того Але,
, чи як
дотр би
иму ми
ємо не
ся оцін
ми юва
Бі- ли
блії, інш
визн их,
аюч із
и зага
себе льно
гріш го
ник прав
ами, ила,
чи, яке
нап кож
рик ном
лад, у
за від
Мар оме,
ком вин
Тве яток
ном, - він
вва- сам.
жає Чи
мо дово
себе дил
трох ося
и Вам
див кол
ним и-
и небу
або дь
наук чути
ово ,
ю щоб
мов хтос
ою ь,
— обд
уму вияв
ючи итьс
ріш я за
ення час
одр довг
ужи ого і
тися тісн
, ого
гово спіл
рив: ьног
“У о
мен жит
е тя.
згод Спо
ом чатк
розв у це
ину вик
ться лика
такі- є
то і лиш
такі- е
то хол
неп одн
риє у
мні груд
рис очку
и”? неза
А та дово
чи лен
інш ня,
а пле
недо поті
скон м,
аліс котя
ть чись
люд по
ини, схил
будь у
те гори
певн часу
і, ,
нем вон
ину о
че вир
оста а-
є в гаю
сніг ть,
ову що
лави дру
ну. жин
Якщ а
о зв’я
чол зує
овік, його
що .
бува Вон
є а,
дуж своє
е ю
част черг
о, ою,
три поч
маєт ува
ься ючи
за при-
ілюз душ
ію ени
неза й
леж бунт
нос- ,
ті, буде
він з реаг
таєм уват
ною и на
гірк ньог
ото о
ю при
буде хова
реаг ною
уват трив
и на ого
те, ю і
що стра
його хом
поч т
утті рати
в ти
вим чол
овік ати,
а, і пок
ця и
трив наре
ога шті
змус каза
ить н не
її ииб
інст ухне
инк ,
тивн при
о чом
підс у
илю ніхт
вати о
СВОЇ так і
вим не
оги зроз
до уміє
ньог при
о. чин
Чол и.
овік Виб
відп ух
овіс же
ть мож
підв е
ище ста-
ння гися
м із
драт зовс
івли ім
вост не
і і знач
стан ного
е в при
обо воду
рон .
ну Пор
пози івня
цію. но зі
І так шл
буде юбо
трив м
усі ше
нетр уни
ивал кати
і гост
стос рих
унк куті
и, в
чи оди
то н
прос одн
титу ого.
ція, П
флір ідем
т, о
при далі.
ятел Наш
юва е
ння неба
чи жан
зв’я ня
зок - нап
наб руж
а- уват
гато и
прос себе
тіші як
за зовн
своє і,
ю так і
при вну-
род і
ою, ріш
том ньо
у біль
що ше,
в ніж
них це
парт абсо
нера лют
м но
порі необ
вня хідн
но о,
лег нале
жит від
ь до ньог
звич о не
айн діне
их ться
люд ,
ськи йом
х у не
недо треб
скон а ні
алос з
тей. ким
Дер змаг
жав атис
ний я і
слу бор
жбо отис
вець я за
, кар’
най єру,
няти як
й про
дов фесі
і- онал
чно, ам
най або
част наві
іше ть
не прос
буде тим
вияв робі
ляти тни-
у кам.
спра Розг
ві лянь
особ мо
лив прер
ого огат
стар иви
ання шл
. Ро- юбн
бота ого
ніку конт
ди ракт
у з о,
врах що
уван дові
ням чне
то- прав
иі, о на
як підт
вон рим
и ку,
закр дру
іпле жбу,
ні вірн
зако ість
ном і
чи наві
голо ть
вни ічжс
ми уаль
сусп ну
ільн взає
ими моді
стан ю
дарт накл
ами адає
Якщ на
о шл
глян юб
ути тяж
на кий
про тяга
бле р, і
му з легк
пси о
хол помі
огіч ти-
ної ги,
точк що
и вели
зору чезн
, ми а
відр небе
азу зпек
поба а
чим криє
ться знає
тут , що
саме за-
у коха
фата ніст
льні ь ми
й одер
поді жує
бнос мо в
ті і пода
нем рун
ожл ок, а
ивіс гарн
тю ий
звіл шл
ьнит юб
и потр
дер ібно
жав буд
ного у-
слу вати
жбо крок
вця. за
Наш крок
а ом.
осві Із
чені давн
сть і іх
ак часі
мал в
о відо
стос мий
уєть чи
ся не
шл єди
юбу ний
, що міст
біль чере
шіст з
ь з
нас
наві
ть
не
 п саме
рірв вимо
у ги,
між а не
зако бажа
ном ння.
і На
щаст дода
ям. ток
Цей до
міст цих
- зага
змін льни
а х
нашо скла
го дних
особ обст
исто авин
го є
став безл
ленн іч
я в інди
бік віду
усві альн
домл о
еної зумо
відм влен
ови их,
від різн
вимо их
г до за
парт сило
нера ю,
. Я хара
хочу ктер
пояс ом
нити та
, що ймов
під ірні
вимо стю
гами вияв
я у, а
розу та-
мію кож
неск их
інче осно
нна вних
кіль .
кіст П
ь рогн
паст оз
ок, несп
потр рият
апля ливи
ючи й із
в само
які, го
любо поча
в тку,
пере якщ
тво- о
рюєт для
ься шлю
в бу
нена обр
вист ано
ь. “неп
Ми рави
не льно
бага го”
то парт
чого нера
дося .
гнем Чим
о, пояс
пере нити
лічу , що
ючи виби
їх раю
усі, чи, з
тому ким
кращ ми
е буде
зосе мо
реди діли
тися ти
на своє
деяк жит
тя, люд
ми ей?
так Чи
част зако
о хані
виби сть
раєм наст
о ільк
неві и
дпов засл
ідну іпл
люд ює
ину? нас?
Що Усе
відб це,
уває звич
ться айно
в ,
цьо мож
му е
випа зігр
дку? ати
Мо сво
же, ю
ми роль
не .
розу Одн
мієм ак
о, варт
що о
нам поду
насп мати
равд і ще
і про
потр одну
ібно сутт
? Чи єву
не обст
вміє ави-
мо ну:
розу не
міти мож
інш е
их бути
віль мож
ний ливо
вибі ,
р парт
завж нер
ди вико
“неп нує
рави їх у
льни шлю
м”. бі.
Пев Але
ні якщ
якос о
ті інші
парт риси
нера особ
і исто
спра сті
вді при
відп цьо
овід му
ают не
ь врах
наш ову-
им ють
очік ся
уван як
ням, непо
щос тріб
ь у ні
ньо чи
му й друг
спра оряд
вді ні,
обіц ця
яє “від
вико чуж
нанн еніс
я ть”
наш від
их парт
баж нера
ань поті
і, м
нем н-
ину єдин
че ий
позн імпу
ачит льс,
ься одна
на -
стос єдин
унка а
х. при-
Отж стра
е, сть
істо вирв
тна алас
пом я на
илка аван
та- сцен
кого у й
вибо усіх
ру зать
поля мар
гає в ила
том собо
у, ю. У
що чоло
його віка,
зроб напр
или икла
лиш д, це
е мож
для е
того бути
, палк
щоб е
ви- баж
кона ання
ти назв
якус ати
ь своє
окре ю
му дівч
умо ину,
ву. якої
Оди дом
агає никі
ться в і
безл вин
іч икне
інш знов
их у
при тіль
хиль ки з
никі появ
в. ою
Ц на
е сцен
особ і
ливо нови
невд х
ала при
для хиль
люб никі
ові в,
умо яких
ва, він
том несв
у що ідом
зовн о
ішня чека
прив є.
а- Пар
блив тнер
ість мож
дру е
жин здат
и ися
для баж
чоло ани
віка м
шви том
дко у,
зник що
ає за він
відс (чи
утно вона
сті )
супе обіц
р- яє
вгам згад
уват ую
и про
наш одн
у ого
тугу мол
за одог
визн о
ання чоло
м у віка,
мате надз
ріал вича
ьно йно
му, обда
соці рова
альн ного
ому і
чи замо
духо жно
вно го,
му який
план ,
і. В втра
інш тив
ому ши
разі маті
наш р в
вибі чоти
р рирі
мож чно
уть му
визн віці,
ачит сам
и того
усе не
ще підо
силь зрю
ні ючи,
інфа у
нтил гли-
ьні бині
баж душ
ання і
. Я мав
баж ися
ання його
знов влас
у ним.
знай Мо
ти її. жна
Він наве
одру сти
жив й
ся інш
на ий
пиш випа
ній док
вдов - з
і з жінк
дво ою,
ма яка
діть у
ми, сімн
яка адця
має ть
вигл рокі
яд в
його вий
мате шла
рі, замі
стар ж за
шій чоло
за віка,
себе на
, трид
при цять
чом рокі
у її в
особ стар
исті шог
якос о,
ті та том
інте у що
лект він і
дуж фізи
е ч-
пост по, і
упал псих
олог доти
ічно ,
був доки
схо вона
жий сама
на її не
бать пер
ка, е-
яког росл
о а
вона своє
гаря дитя
че че
люб баж
ила. ання
Вон . І
а лиш
була е
доси тоді
ть вона
щас зроз
лива уміл
з а,
ним що,
кіль зв’я
ка зана
рокі з
в, чоло
незв віко
ажа м,
ючи який
на ,
відс незв
ут- ажа
ніст ючи
ь на
стат свої
евих приє
стос мні
ункі якос
в, і ті,
це неба
трив гато
ало для
неї баж
’іна ання
чить змін
, юєт
вона ься
насп наст
равд упн
і им
само роз-
тня. чару
В ванн
усіх ям.
цих Розч
випа арув
дках ання
, а їх ще
вели не
чезн рівн
а озна
кіль чне
кіст нел
ь, юбо
зана ві,
дто але
бага стан
то в е її
душ дже
і рело
люд м,
ини якщ
зали о
шає тіль
ться ки
поро ми
жні не
м, наді
не- лені
шио виня
внен тков
им. І о
спер рідкі
шу сни
вико м
нане даро
м ільк
тер- и ми
пим циві
ості лізо
і не вані
почу і
ваєм має
о, мо
що успі
стос х в
унк конт
и на ролі
такі над
й свої-
обм ми
еже інст
ній инкт
осно ами.
ві Все
стоя реди
ть ні
на нас,
шля згід
ху но з
до наш
мож ою
ливо при
сті родо
відш ю,
укат буде
и пост
своє у-
щас пово
тя. наро
При стат
цьо и
му глух
зовс а
ім лют
не ь
НІІЖ прот
ЛИВ и
О, люд
наск ини
чи пове
сили дінк
, яка у, як
мож би
е ми
зава не
дити нам
ідійс агал
ненн ися
ю забу
наш ти
их про
жит неї і
тєво не
важ дум
ливи ати
х про
баж мож
ань. ливі
Ця насл
лют ідки
ь, , і
наві наш
ть парт
всуп нер
ереч нем
наш ину
ої че
волі, відч
все ує,
одно що
вирв став
етьс ленн
я я до
назо ньог
вні і о
буде стал
помі о
тно біль
впли ш
вати крит
на ичн
паш им,
у недб
али ги
м і супе
нете речл
рпи иві.
мим. Ми
Я завж
хочу ди
дода вваж
ти аємо
сюди себе
тако біль
ж ті ш
випа ціліс
дки, ними
в , ніж
яких є
небе насп
зпека равді
вини ,
кає тому
не що
СТІЛЬ інсти
КИ нкти
від вно
того, боїм
що ося, і
ми не по
пред »підс
’явля тавн
ємо о, що
все наша
нові супе
вимо речл
ги до ивіст
любо ь
ві, загро
скіль жує
- КМ наші
під й же
того, особ
що исто
самі сті
ці І
вимо
 що
паніт внут
ь рішн
само я
му супе
житт речл
ю. и-
Супе ИІСТЬ
речл наши
ивіст х
ь вимо
зазви г
чай особ
яскр ливо
авіш легк
е о і
помі силь
тна в но
міод вияв
ях, ляєть
емоц ся у
ійно всіх
неврі люде
внов й у
ажен сексі.
их, В
але інши
цьог х
о сфер
разу ах
про житт
них я,
гово напр
рити икла
недо д, у
цільн робо
о. ті та
Тому міжо
що соби
прир стісн
ода их і
рече госу
й нках,
така, об’єк
тивні ютьс
сили я
реал спок
ьнос усі
ті зроб
форм ити
ують секс
у нас місц
біль ем
ш гри
ціліс своїх
ну і супе
п гой речл
же ивих
час фант
біль азій,
ш і ціл-
адап ій їм
тивн прир
у одно,
пози що
цію. ці
Але секс
навіт уаль
ь ті но
люди забар
, які влені
звик та
ли и супе
житті речл
взага иві
лі в за
усьо своє
му ю
йти Суп
за іо
суво очіку
рими ванн
прав я і
илам фант
и, азії
легк так
о само
підда буду
ть втіл
пере ююч
несе и в
ні в собі
шлю мате
б. ринс
М ький
ені пні
це Цс
нага був
дує щир
один ий
типо шлю
вий б по
випа любо
док. ві.
Чоло Одна
вік, к
дуже бажа
м’як ння
ий, чоло
мло віка
жний були
і в
чому
сь
жіно
чний
,
одру
живс
я на
жінц
і, яка
пере
верш
ує
Ного
прив
ітніс
тю і
“мас
штаб
ами”,
 су .
пере В
члив арто
і. тако
Він ж
захо згада
пивс ти
я чоло
жінк віків,
ою тісно
легк пов’я
ою, зани
коке х зі
тлив своє
ою і ю
вимо батьк
гли- ів-
вою, сько
слов ю
ом, роди
втіл ною,
ення
які,
м
прот
усьо
е,
го
вибр
того
али
, що
друж
ин за
перш
конт
а
расто
дати
м зі
йому
своїм
не
найб
могл
лижч
а.
им
Подв оточ
ійні ення
сть м,
його зокре
бажа ма,
нь і за
зруй націо
нува наль
ла ніст
шлюб ю,
зовні к, які
шніс бажа
тю, ють
інтер досяг
есам ти
и та висо
суспі кого
льни стан
м о-
стано вища
вище і
м. водн
Цей очас
конт не
раст, насмі
який люю
споч ться
атку здійс
прит нити
ягує свої
їх, амбі
поті ційні
м мрії.
відля Вони
кує, і шука
вони ють
несві чоло
домо віків,
почи які б
нают зроб
ь или
шука це
ти заміс
чо- ть
гось них.
біль Чоло
ш вік
звич муси
ного. ть
М бути
ожна у
згада всьо
ти і му
про доск
жіно онал
им - вона
знам сама,
енит а
им, чоло
освіч вік, її
еним влас
, не
гідни праг
м ненн
захоп я до
лен- влад
ня. и не
Багат може
о змир
жіно итис
к на я з
цьом тим,
у й що
заспо чоло
кою вік її
ютьс затьм
я. арює.
Одна І,
к
часто наре
буває шті,
, що є
друж жінк
ину и, які
незаб виби
аром рают
перес ь
тає жіно
задов чног
ольн о,
яти делік
ситуа атног
ція, о і
коли слаб-
її кого
бажа чоло
ння віка.
здійс Ним
нила и
не керує
їхня м,
маск від
улінн чоло
а віка
пози їх
ція, буде
хоча відве
вони ртати
можу його
ть і незда
не тніст
усвід ь
омл вико
юват нати
и обох
цьог бажа
о. нь
Вони одно
нерід часн
ко о, і
прих вони
овую буду
ть у ть
собі таєм
тако но
ж не- знева
усвід жати
омле його
не за
праг слаб
ненн кість.
я до Та
силь кі
ного супе
груб речн
ого ості
самц можу
я, що ть
візьм поро
е їх дити
си- нелю
лою. бов
Таки між
м подр
чино ужжя
м ціну
різ- ючи.
ними Згод
шлях ом
ами. відсу
Ми тнє
може стає
мо не прив
люби абли
ти вою
нашо мето
го ю,
парт яскра
нера во
за підзо
його лоче
не- ною
здатн наши
ість м
дати “зна-
нам нням
те, ”, що
що це
для саме
нас те,
дуже чого
важл ми
иво, “нас
вваж прав
аючи ді”
при хотіл
цьом и зі
у само
його го
дост поча
оїнст тку.
ва З
чимо іншо
сь го
звича боку,
йним ми
і може
зовсі мо не
м їх люби
не ти
його факт
саме доте
за те, пер
що зали
він шавс
спра я на
вді друг
вико ому
нав плані
наші , а
бажа саме,
ння, що
тому шлю
що б —
резул це
ьтат сексу
цьог альні
о стосу
вико нки
нанн двох
я люде
вияв й
ився прот
несу и-
місн лежн
им з ої
наши статі.
ми Цей
внут факт
рішн може
ьосу бути
пере джер
члив елом
ими найс
праг ильні
ненн шої
ями. нена
У висті
,
наши якщо
х ставл
мірк ення
уван до
нях прот
один илеж
ної нічог
статі о
вже подіб
пере ного
круч не
ене стало
до ся б.
моме Ми
нту зазви
вибо чай
ру схил
друж ьні
ини. не
Безлі зваж
ч ати
подр на те,
ужні що
х вирі
розла шаль
дів ну
зумо роль
влені може
конф відіг
лікто рават
м са- и
ме з наше
цим, загал
нами ьне
ж ставл
обра ення
ним до
парт прот
неро илеж
м. ної
Найл статі,
егше яке
дума так
ти, само
що вияв
якби иться
ми і у
вибр взаєм
али инах
іншо із
го, будь-
яким прот
інши ягом
м (піга
парт тьох
неро тися
м. чоліт
Інши ь, але
ми й
слова коже
ми, н
часто шлю
, а б
може перет
, й ворю
завж є в
ди, бойо
лево вище
ва . Та-
частк ємна
а бід недо
- віра
резул між
ьтат чоло
особ віком
ливо і
стей жінк
влас ою,
ного яку
розв ми
итку. часто
Боро бачи
тьба мо в
стате тій
й - це чи
не Інші
тільк й
и форм
гран і,
діозн зовсі
е тло м не
для обов’
істор язков
ични о є
х резул
подій ьтато
м підлі
сумн тков
ого ому
любо віці,
вног вже
о голо
досві вно
ду зумо
доро влен
слої ий
люди паніт
ни. ь у
Ми самій
схил своїй
ьні появі
так рані
дума ше
ти, виро
але блен
насп ою
равді псих
ця ологі
не- чною
довір наст
а йде а-
з ново
ранн ю,
ього хоча
дити ми
нства може
. мо й
Пода не до
льши кінця
й усвід
досві омл
д, юват
якого и цей
набу зв’яз
вают ок.
ь у Д
ранн одам
ьому о
чи декі
пізнь лька
ому заув
ажен даме
ь, нтал
щоб ьних
попе нідк
редн ритт
є ів,
твер яким
дже и ми
ння зобо
було в’яза
біль ні
ш Фро
іроз йду.
уміл Наві
им. ть
Те, дуж
що е
люб мале
ов і нька
прис дити
трас на
ть пжс
прих здат
одят на
ь до жагу
люд че
ини почу
не вати
під ,
час бажа
стат ти і
евог вима
о гати.
дозр А
іван оскі
ня, - льки
це, дух
мабу її
ть, пер-
одне иин
з но
найб чист
ільш ий і
фун ще
не аємо
висн ще
ажен один
ий очев
розч ид-
арув ніши
ання й,
ми, зокр
то, ема
мож те,
ливо що
, ми,
сила як і
почу всі
ттів інші
її твар
наст ини,
ільк пере
и бува
вели ємо
ка, під
що влад
наві ою
ть нсли
розу кого
мінн зако
я їх ну
прос гете
то росе
недо ксуа
ступ льно
не го
доро напр
слом уже
у. ння,
Якщ тоді
о ми супе
прий речл
мем ивий
о це пост
як улат
факт Фро
і йда
визн про
Еди пере
пів жив
ком ає
плек фрус
с, тра-
чере цію,
з розч
який арув
прох ання
одит ,
ь у знед
своє олен
му ість
ро і
шит безп
ку оміч
кож ні
на ревн
дити ощі.
на, Ці
уже почу
не ття
буде час-
здав ю
атис допо
я вню
нам ютьс
таки я
м пере
дивн жив
им. ання
С ми,
аме пов’
на язан
стаді ими
ї з
Еди непр
пово авдо
го ю
ком доро
плек с-
су иих,
дити пока
на ранн
ями и
і Еди
підо пово
зрам го
и. ком
Ш плек
рами су
від дуж
цьог е
о різні
ранн ,
ього одна
“лю к у і
бовн иор
ого юют
досв ь
іду” легк
зали о
шаю пізн
ться аван
на ий
не о візер
житт унок
я і, у
безу пове
мов дінц
но, і
буду обох
ть стат
вияв ей.
ляти У
ся в
пода бага
льш тьох
их випа
стос дках
унка ми
х із бачи
прот мо в
иле чоло
жно віків
ю хара
стат ктер
тю. ний
Слід слід
від / ки
ні і про
ичих тепл
стос о,
ункі турб
в з оту і
маті ніжн
р’ю. ість,
По- пле
пер м
ше, про
це забо
стра рону
х .
пере Згод
д ом
жіно від
чою цих
заб забо
о- рон
роно дуж
ю, е
тому важк
що о
зазв звіль
ичай нити
саме ся
мати Ніж
пікл ніст
уєть ю.
ся Ство
про рюєт
дити ься
ну і враж
саме ення
від , що
нгї їхні
ми слід
одер и
жує живі
мо май
уявл же в
ення кож
не но-
тіль му
чоло
віко
ві,
особ
ливо
коли
ми
бачи
мо,
як
поле
гше
но
розс
лабл
ю-
ютьс найл
я егше
чоло відтв
віки орює
в ться
чоло у
вічом стосу
у нках
серед з
овищ друж
і, иною
неха , яка
й то найбі
спорт льше
, відпо
клуб, відає
наука ролі
чи мате
навіт рі.
ь Д
війна руга
. особ
Вони ливіс
стаю ть,
ть яка
схож відоб
ими ража
на є
школ вічну
ярів, зале
які жніст
втекл ь від
и з- мате
під рі, -
нагля це
ду! І ідея
прир свято
одно, сті
що жінк
ситуа и, яка
ція набу
“мат ває
и - найбі
син” льш
екзал стосу
ьтова ється
ного перек
вира онан
женн ня,
я в що
культ поря
і дна
Діви. чи
Таке гідна
уявле жінка
ння -
про асекс
жінк уальн
у а, і
зазви бажа
чай ти її
приє означ
мне і ає її
може прин
навіт изити
ь . Ця
прик конц
расит епція
и прип
повся ускає
кден , що
не не
житт варто
я, але очіку
його вати
зворо повн
тний оцінн
бік ого
досит сексу
ь ально
небе го
з- житт
печн я з
ий. У тако
край ю
ніх жінк
виява ою,
х це навіт
ь вона
якщо для
дуже нього
люби -
ш її, і певн
тому ою
сексу міро
ально ю
го забор
задо- онен
воле ий
ння об’єк
варто т.
шука Деякі
ти у друж
друго ини
сортн знаю
их ть
жіно про
к, такі
повій уявле
. ння
Деко чоло
ли це віка і
прив не
одить запер
до ечую
того, ть,
що особ
чоло ливо
вік якщо
люби фригі
ть і дні
цінує самі,
друж прот
ину, и
але сфор
не мова
може них
її стосу
бажа- нків,
ти, але
тому іноді
що це
нем до
и- жіно
нуче к.
веде Чоло
до вік
відкр боїть
итого ся не
або задов
прих ольн
ован ити
ого жінк
незад у.
оволе Його
ння ляка
обох ють
сторі її
н. вимо
У ги
взага
цьом лі і
у сексу
зв’яз альні
ку ,
хотіл зокре
ося б ма.
згада Цей
ти страх
трет має
ю коре
рису, ні
яка певн
здаєт ою
ься міро
най- ю в
біль біоло
ш гії
харак статі,
терно оскіл
ю ьки
для чоло
ставл вік
ення змуш
чоло ений
віків щора
зу в
дово дити
дити нство
жінці ,
свою коли
поте мале
нцію, ньки
у той й
час хлоп
як чик
жінка відчу
може вав,
брати що
участ пови
ь у нен
стате бути
вому чоло
акті, віком
зачат , але
и і боявс
наро я, що
дити, над
навіт його
ь прете
якщо нзіям
вона и на
фригі мас-
дна. кулін
З ність
онто посмі
логіч ютьс
ної я і
точк цим
и ранят
зору ь
цей його
вид само
страх поваг
у у,
тако коли
ж над
сягає його
коре дитя
нями чими
залиц кулін
яння ності
ми як
сміял певн
ися і ої
жарт речі,
увал яка
и. має
Слід цінні
и сть
дитя сама
чого по
почу собі.
ття Підв
незах ищен
ищен а
ості вразл
збері ивіст
гают ь
ься в таких
зріло чоло
му віків
віці видає
часті себе
ше, у
ніж виява
ми х
схиль непев
ні ності
визна і
ти, і несті
зазви й-
чай кості
крию їхніх
ться стосу
за нків з
умис жінка
ним ми. У
підкр таких
еслен випа
ням дках
власн шлю
ої б
мас- може
проя а до
вити нього
збере ,
жену якщо
надч він
утли не
вість почу
у ває,
вигля що
ді задов
хвор ольн
обли яє її
вої сексу
реакц ально
ії на , усе
будь- це
яку може
фрус вияв
траці итися
ю, для
яка базал
йде ьно
від невпе
друж внен
ини. ого
Якщо чоло
коха віка
на важк
досту ою
пна трав
не мою і
тільк впли
и нути
винят на
ково його
для чоло
нього вічу
, впев
якщо неніс
вона ть у
недос собі.
татнь Ця
о реакц
добр ія, у
свою пока
чергу зуют
, ь, що
збуд певн
ить а
його наст
інсти анов
нкти а
вне стос
бажа овно
ння прот
прин илеж
изити ної
друж статі
ину, мож
щоб е
підір бути
вати і набу
її та в
почу дити
ття нстві
впев і
нено згод
сті в ом
собі. вона
Ці обов
прик ’язко
лади во
демо про-
нстр явит
ують ься в
деякі секс
типо уаль
во них
чоло стос
вічі унка
тенд х,
енції зокр
. ема в
Вони шлю
доси бі,
ть прит
добр ім
е відн
осно не
неза усвід
лежн омл
о від юват
того, и, її
яким їхнє
буде джер
парт ело
нер. само
Що стійн
мен о не
ше усвід
така омл
наст юют
анов ь
а ніко
була ли.
пере Реак
боре ція
на в на
ході них
розв мож
итку, е
то бути
неза дуже
тиш різно
ніше ю.
буде Вона
чоло мож
віков е
і з приз
друж вест
ино и до
ю. напр
Наяв уги і
ність подр
таки уж-
х ніх
почу конф
ттів лікті
част в,
о почи
мож наюч
уть и від
прих вимо
ован ги
ого якої
невд його
овол не
ення ляка
до ють і
відве в
ртої прис
нена утно
висті сті
, чи якої
мож він
е почу
змус ває
ити себе
чоло вільн
віка им
шука від
ти тяга
поле ря
гшен зобо
ня і в’яза
знах нь.
одит Але
и знов
Ного у і
в знов
напр у ми
ужен пере
ій кону
робо є-
ті, у мося
чоло , що
вічій - на
комп кращ
анії е чи
чи в на
комп гірш
анії е -
іншо подр
ї ужні
жінк зобо
и, в’яза
ння й
зали прид
шаю аног
ться о,
міцн яке
ішим прин
и. осит
Одна ь в
к шлю
стос б
унки друж
з ина,
іншо згада
ю ю
жінк лише
ою фриг
част ідніс
о ть.
дают Мож
ь на
біль спер
ше ечат
поле ися,
гшен чи є
ня, вона
задо незм
воле ін-
ння і ною
блаж влас
енст тивіс
ва, тю
ніж чи
стос ні,
унки але
з вона
друж завж
ино ди
ю. вказ
ІЗ ує на
сумн розл
івни ад у
х стос
цінн унка
осте х \
чоло лі.
віко Стат
м. исти
Неза ка
лежн фриг
о від ідно
варіа с- гі
цій дає
глиб вели
око кий
інди обся
відуа г
льно резу
го льта
зміст тів і
у вида
фриг ється
ідно дуже
сті нена
вона дійн
завж ою,
ди част-
вира ково
жає тому
нехт , що
уван почу
ня ття
чоло не
віко мож
м - на
чи вира
одни зити
м в
конк цифр
ретн ах, а
им, тако
чи ж
всім тому
чоло , іцо
вічи важк
м о
родо оцін
м ити,
взага як
багат біль
о ше,
жіно ніж
к так це
чи визн
інак ають
ше самі
обма жінк
нюю и.
ть К
себе оли я
щод кажу
о , що
своєї фриг
здат ідніс
ності ть -
насо це
лодж завж
уват ди
ися вира
секс женн
ом. я
Мій нехт
досві уван
д дає ня
змог чоло
у віко
мені м, я
прип не
уска маю
ти, на
що увазі
легк підоз
ий ріліс
ступі ть чи
нь воро
фриг жіст
ідно ь.
сті Жінк
пош и з
ирен та-
ий ким
наба став
гато ленн
ям гово
до рю
чоло не
віка про
мож це, а
уть маю
мати на
дуже увазі
жіно щось
чну глиб
фігу ше -
ру, незд
стил атніс
ь ть до
одяг спра
у і вжнь
мане ої
ру люб
пове ові,
дінк незд
и. атніс
Вони ть
мож відда
уть вати
спра ся
влят щир
и о.
враж Такі
ення, жінк
що и або
все відве
їчпс рто
житт праг
я нуть
“нал йти
ашто вмис
ване ним
тільк шлях
и на ом,
мело або
дію неус
люб відо
ові”. млен
Я о
прог ревн
аняю оща
ть ми,
від вимо
себе гами
чоло і
віка зану
і*мої дств
ми ом.
Я чают
к ь
вини секс
кає уаль
таке ні
став забо
ленн рони
я? і
Ми стате
пере ву
дусі сегре
м гаці
схил ю,
ьні яка
звин не
увач дає
уват змог
и у и їм
всіх поба
гріха чити
х чоло
наші віків
трад у
ицій їхнь
ні і ому
суча спра
сні вжнь
мето ому
ди світл
вихо і.
ванн Вони
я здаю
дівча ться
ток, дівча
що ткам
вклю або
геро і
ями, дівча
або ток
чудо зовсі
вись м не
ками прив
. одит
Одна ь до
к пара
реал лель
ьні ного
свідч зрос
ення танн
і я
мірк фриг
ува ідно
ння сті.
викр Як
иваю свідч
ть ить
пове до-
рхові свід,
сть у
такої всіх
конц випа
епції дках,
. коли
Суть базо
поля ві
гає в хара
тому ктер
, і це исти
вста ки
новл доси
ений ть
факт визн
, що ачені
поси ,
ленн люд-
я ську
суво прир
рості оду
у не
вихо мож
ванн на
істот задо
но воле
змін ння
ити наш
ні их
забо житт
рона єво
ми, важл
ні ивих
наси потр
льст еб, -
вом. це
І трив
снує, ога.
ймов Якщ
ірно, о ми
лише хоче
один мо
чинн зроз
ик, уміт
як и,
дає чому
змог вона
у з’явл
стве яєтьс
рджу я, як
вати розв
аналі иває
з, ться
насті і
льки (наск
силь ільк
ний, и це
що мож
вияв ливо
ляєт )
ься влов
здат ити
ним її
конк генез
урув ис,
ати з ми
по- муси
треб мо
ою пиль
но неба
погл жано
я- ю.
нути Типо
на ві
типо стра
ву хи
част ранн
ку ього
інсти ди-
нкти тинс
вних тва з
спон його
укан прос
ь тим
дівч симв
инки оліз
. мом
Зроб без
ивш особ
и це, ливи
поба х
чимо зуси
, що ль
чере набу
з вают
різні ь
обст прих
авин ован
и ого
роль знач
жінк ення.
и Що
найч ще
асті мож
ше е
вид озна
а- чати
ється стра
дівч х
инці пере
небе д
зпеч гром
ною илам
і и,
змія ч
ми, інши
дики х
ми стра
звіра хів,
ми що
чи, могл
напр и б
икла бути
д, інтер
гроз прет
ою, овані
якщо як
не пов’
звич язані
айни з
й ранн
жіно ім
чий інсти
стра нкти
х вним
пере пере
д дчут
гніт тям
ючо мате
ю ринс
сило тва.
ю, З
здат одно
ною го
пере боку,
могт мале
и, нька
прор дівч
ва- инка
тися інсти
усер нкти
един вно
у, боїть
зруй ся
нува очік
ти? уван
Існує ої в
і майб
безлі утнь
ому ільш
таєм типо
ничо вим
ї і шлях
стра ом -
шної відх
події одом
, а з у
іншо бажа
го - ну
вона чи
боїть уявл
ся, юван
що у
цьог чоло
о вічу
мож роль.
е Біль
ніко ш-
ли з мен
нею ш
не чітко
стат це
ися. вияв
Н ляєт
амаг ься в
аючи дівч
сь аток
уник від
нути чоти
цих рьох
дале до
ко не деся
прос ти
тих років
пере . У
жива преп
нь, убер
дівч татн
инка ий і
найч пубе
асті ртат
ше ний
йде пері
найб од
шум у
на дівч
хлоп ини.
’яча Найч
пове асті
дінка ше
зник це
ає, вияв
пост ляєт
упаю ься в
чись амбі
місц ційн
ем ості,
дівч праг
ачій. ненн
Одна і до
к влад
силь и,
ні і обра
нері зі на
дко чоло
доси віків,
ть які
помі завж
тні ди
ззов опин
ні яють
зали ся в
шков порі
і внян
явищ о
а біль
мож ш
уть прив
впли ілей
вати ова-
й у ному
майб стан
утнь ови
ому, щі.
спот Звідс
ворю и ж
ючи випл
пове иває
дінк войо
внич воле
ість ння з
відн чоло
осно віко
чоло м.
віків, Д
з ещо
мож
найб е
ільш з’яс
ймов уват
ірни ися,
м якщ
вияв о ми
ом у спр
різни обує
х мо
фор зроз
мах уміт
секс и ці
уаль пове
ного рх-
мані нево
пу- окре
люва слен
ння, і
і дже
наре рела
шті, розв
це итку
галь фри
мува гідн
ння ості.
або Але
повн якщ
а
о ми
забо
под
рона
иви-
пере
мос
жива
я на
ння
секс шл
уаль юб
ного як
задо на
ціле
, то яки
поб й як
ачи втра
мо, чене
що задо
ґрун воле
т, на ння
яко ком
му усь
вир мож
оста е
є здат
фри ися
гідн не
ість, таки
і м
спос вже
іб, й
яки важ
м лив
вона им.
вира І
жає стот
ться ним
стос є те,
овн що
о таки
чол м
овік несп
а, за рият
своє лив
ю им
сутт розв
ю итко
наба м
гато мож
серй е
озні бут
ші, и
ніж пор
сам у-
сим шен
пто а
м, важ
лива ежи
фун тися
кція лиш
жін е
очог пита
о ння
орга м.
нізм Нев
у - же
мате гарн
рин ий у
ство свої
.Яб й
не осн
хот ові
іла шл
обго юб
вор мож
юва е
ти ті пост
скла раж
дні дати
шля від
хи, появ
яки и
ми дит
мож ини
уть ? У
розв цьо
иват му
ися пита
поді нні
бні част
фізи ково
чні вже
й закл
емо аден
ційн о
і відп
пор овід
уше ь:
ння, дит
а ина
обм не
мож тепе
е пі- р
дірв пост
ати ави
шл мо
юбу пита
, ння
вона інак
зміц ше,
нює спец
його ифіч
. но.
Хоч Чи
а, я мо-
б жут
дода ь з
ла, появ
що ою
відп дит
овід ини
ь не зіпс
така уват
вже ися
й хор
одн оші
озна стос
чна унк
і и
зале між
жит под
ь від руж
внут жям
ріш ?
ньої Х
стру оча
ктур таки
и й
кон насл
кре ідок
т- здає
ного ться
шл біол
юбу огіч
. А но
пара що
докс вона
альн теж
им, стал
він а
спра маті
вді р’ю,
мож і в
е резу
наст льта
ати ті -
за йом
пев у
них стан
умо е
в. скла
Нап дні
рик ше
лад, бач
чол ити
овік в
, ній
підс секс
відо уаль
мо ний
силь об’є
но кт.
при Так
в’яз а
ани змін
й до а
мате стос
рі, ункі
поч в
не мож
іден е
тифі при
кува кри
ти з ва- і
нею нея
дру різн
жин ими
у, і раці
ому она
ліза агає
ціям мос
и, я
зум пояс
овле нит
ним и ті
и емо
ніби ції
то шбо
тим, рон
що и,
дру що
жи- вин
на ика
»тра ють
тила з
сво таєм
ю нич
крас их
у глиб
чере ин
з наш
вагі ої
тніс свід
ть, омо
пол сті.
оги У
чи
году жін
ван ки
ня. мож
Сам е
е і вин
аки икн
ми ути
раці інш
она а
ліза ситу
ціям ація,
и визн
нері ачен
дко а
ми особ
нам лив
остя ньо
ми її му, і
розв ту,
итку яку
. Усі вона
її при
жін пуск
очі ає
праг від
нен ньог
ня о
фак заве
тич сти.
но Якщ
зосе о
ред така
жені жін
на ка
дит нар
ині, оди
а ть
ж
1 1 1 дит
е, і в ину,
своє чол
му овік
дор стає
осло їй
му вже
чол не
овік потр
ові ібни
вона м і
люб мин
ить іть
лиш над
е оку
дит чає
ину свої
- ту, ми
ика вим
реал ога
ьно ми.
жив Т
е в аки
м ть
чин не
ом, торк
при нул
пев ася
них бага
пси - і
хол і.ох
огіч інш
них их
умо мож
вах лив
дит их
ина дже
тако рел
ж кон
мо- флік
>ІІ г ту,
стат нап
и рик
дже лад,
рело при
м хова
відч ної
уже гом
ння о- і
або око
втра уаль
ти ност
люб і,
ові. оскі
І льки
Іаст роз
ав шир
час ення
підв пере
оди ліку
ти тем
підс для
умк обго
и, воре
хоча ння,
я в
наві при
нци е
пі, ІІ крп
нічо люб
го ові
не сама
дода по
сть собі,
до чи
вищ втру
евик чаєт
ладе ься
хтос
ного
ь
пси
треті
хол й, у
огіч будь
ного -
ПІД-
яком
ПИ у
ЛУ
й
обґр
унто
вано
ї
ним
точк
и
зору
.
(!
уть
мого
підх
оду
поля
гає в
тако
му:
неза
леж
но
від
того,
чи
гасн
разі нера
- те, .
що Джер
ми ела
зазв цієї
ичай нелю
вваж бові
аємо мают
прич ь
ино мало
ю спіл
руйн ьног
уван о з
ня тим,
шлю що,
бу, як
на- ми
спра вваж
вді аємо
найч ,
асті драт
ше ує
лише нас
насл у
ідок парт
чи нері
резу ;
льта наба
т гато
прих біль
ован шою
ого міро
від ю
нас вони
проц -
есу резу
пост льта
упов т
ого недо
наро звол
стан ених
ня конф
нелю лікт
бові ів,
до що
парт ми
прин ю
осим інст
о в инкт
шлюб ам.
з Пер
нашо ше
го вже
дити безг
нств лузд
а. е в
О наші
тже, дні,
проб а
леми оста
шлю ннє
бу хтоз
не на
мож чи
на буде
вирі спри
шит яти
и ні наш
вмов ому
лянн щаст
ями, ю,
що тому
стос що
уют нара
ься жає
обов на
’язк небе
у і зпек
само у
зреч наші
ення голо
, ні вні
реко цінн
мен ості.
даці Фак
ями тичн
дати о
нео пита
б- ння
меж варт
ену о
вол пост
авит нанс
и ів
по- розв
іншо итку
му: чи
впли прин
ву айм
яких ні
чинн зниз
иків, ити
що їхню
веду інте
ть нсив
до ніст
вини ь. Як
кнен було
ня ким
нел ось
юбо спра
ві до ведл
парт иво
нера помі
, чено
мож ,
на удач
уник а в
нути шлю
, які бі
мож бага
на то в
пом’ чом
якш у
ити? зале
Оче жит
видн ь від
о, ступ
мож еня
на емоц
уник ійно
нути ї
найб стабі
ільш льно
руйн сті,
івни набу
х тої
дисо обо
ма щоб
парт докл
нера адат
ми и
до зуси
шлю ль
бу. до
Бага цьог
то о.
труд Мож
нощі ливо
в, ,
звич наза
айно вжд
, и
зали недо
шаю сяж
ться ним
нем ідеа
инуч лом
ими. зали
Нап шать
евно ся
, у добр
самі озич
й ливі,
прир тобт
оді о
люд віль
ини ні
- від
очік трив
уват оги
и стос
вико унки
нан- між
ня стат
бажа ями.
нь Але
як ми
пода все
рунк ж
а, пови
замі нні
сть навч
того, итис
я ленн
усві я
дом люд
люв ей
ати до
певн проб
у леми
супе само
речл обме
ивіс жен
ть ня
наш буде
их змін
влас юват
них ися
очік в
у- ході
вань істо
, як рії
влас ще
тиво не
сті, раз.
част Наш
ково і
взаг пред
алі ки
прит зана
аман дто
ній обме
наші жува
й ли
прир вияв
оді, і и
ро- інст
зумі инкт
ти ів.
немо Ми,
жли навп
вість аки,
вико бої-
нанн мося
я в цьог
шлю о
бі їх надз
усіх. вича
Став йно.
Баж шлю
ана бу, -
мета не
шлю те,
бу, яке
втім, поля
як і гає в
інш реал
их ьних
стос недо
ун- скон
ків, - алос
знай тях
ти парт
опти нера
мум . Ми
між мож
цим емо,
и зреш
пози тою,
ціям проб
и, ачит
між и
обме йом
жен у те,
ням що
и і він
воле не
ю здат
бажа ний
нь. дати
Одн нам
ак, біль-
найі ше,
стот ніж
ніше дозв
само оля
обме ють
жен межі
ня, його
яке прир
спра одни
вді х
загр мож
ожу ливо
є стей.
Але яких
в парт
суво нер
ро не
мон вима
огам гає,
ном які
у не
шлю вико
бі нує.
ми Нам
йде дово
мо дить
далі: ся
ми зали
зобо шит
в’яза и ці
ні вим
рішу оги,
че глиб
відм око
овит прих
ися ован
від і чи
пош явні,
уку і які в
знах інш
одж ому
ення разі
шля повн
хів істю
задо отру
воле їли б
ння атмо
не сфер
тіль у
ки абсо
секс лют
уаль но
них, мон
а й огам
усіх ного
наш шлю
их бу.
бажа Отж
нь, е,
стан ина
дарт І.М.
мон Пси
огам холо
ії гія
потр особ
ебує ис-
пере тос
гляд ті:
у, і Нав
ми ч.
має посі
мо бни
знов к. -
у Жи
спро том
бу- ир,
вати 200
неуп 5. —
еред С.
жен
56-
о
60.
досл
ідит
и
його
похо
дже
ння,
цінн
ість
і
насл
ідки.
З
абр
оцьк
ий
М.М
.,
Сав
ченк
о
О.М
.,
Тич
Т а)
е
с псих
олог
т
ічні
о зако
в номі
и рнос
й ті
к навч
о ання
н і
т вихо
ванн
р
я
о діте
л й
ь різн
д ого
о віку;
к б)
у
віко
р ва
с дина
у міка
псих
1
варі іки
ант люд
ини,
1м онто
од гене
ул з
ь псих
1. П ічни
ред х
мет проц
ом есів і
віко исих
вої ічни
псих
олог х
ії є: влас
тиво гогіч
стей ної
особ псих
исто ологі
сті ї.
люд 3. В
ини, ивче
яка ння
розв псих
иває іки в
ться; онт
в) оген
езі
особ —
ливо це:
сті а)
етапі
в вивч
псих ення
ічног псих
о іки в
розв розв
итку итку;
люд б)
ини.
2. Г вивч
ерон ення
тол псих
огія іки
є на
відг різн
алу их
жен етап
ням: ах
а) евол
юції
віков твар
ої инно
псих го
ологі світу
ї; від
б) найп
рості
педа ших
до генез
люд і;
ини; б)
в)
онто
вивч генез
ення і.
псих 5. З
іки найд
на іть
різн тве
их рдж
етап ення
ах укра
псих їнсь
ічно кої
го псих
розв олог
итку ічної
люд шко
ини ли:
під а)
наро
джен умов
ня и
до житт
стар я
ості. впли
4. В вают
іков ь на
а псих
псих ічни
олог й
ія розв
вивч иток
ає дити
псих ни
іку безп
люд о-
ини сере
в: дньо
а) ;
б)
філо
 рдж
умов ення
и хара
житт кте
я не ризу
є
відіг
підхі
рают
д
ь Л.С.
істот Виго
ної тсь
ролі кого
у до
псих ви-
ічно ріше
му ння
розв проб
итку лем
дити и
взає
ни;
мозв
в)
'язку
навч
умов ання
и і
житт розв
я итк
впли у?
вают ц)
ь на навч
псих ання
ічни йде
й за
розв розв
иток итко
дити м;
ни б)
чере
з її
змін
діял
ююч
ьніст
и
ь.
мето
6. Я
ди і
ке
зміс
тве
т інач
навч ає
ання тер
, не мін:
мож и)
на зона
істот найб
но лижч
змін ого
ити розв
розу итку;
мови б)
й
розв акту
иток альн
дити ий
ни; рівен
в) ь
розв
навч итку.
ання
веде
за
собо
ю
розв
иток.
7. С
про
мо
жні
сть
дит
ини
сам
ості
йно
розв
’язу
ват
и
завд
ання
ви-
 8. Р ть:
озв а)
'язув
ання найу
дит любл
ино еніш
ю у,
завд найці
ань з каві
допо шу
мого для
ю дити
доро ни
слих діяль
визн ність
ачає ;
тер б)
мін:
а) діяль
зона ність
найб , яка
лижч зумо
ого влює
розв найг
итку; олов
б) ніші
змін
актуа и у
льни психі
й ці
рівен дити
ь ни та
розв підго
итку. товк
9. П у до
рові ново
дною го
діяль етап
ніст у її
ю розв
нази итку;
ваю в)
діяль експ
ність ерим
, яка ентат
посід ор не
ає втру
найбі чаєть
льше ся в
місце пове
в дінку
житті дослі
дити джув
ни. аног
10. о,
У але
яком бажа
у з ні
наве відо
дени мості
х про
ниж його
че психі
опис чне
ів житт
прав я
ильн одер
о жує
охар завдя
акте ки
ризо апа-
вано рату
мет рі;
од б)
псих
ологі дослі
чног дник
о акти
експ вно
ерим втру
енту чаєть
: ся в
а) пове
дінку умов
дослі ах
джув навч
аног ання
о, і
ви- вихо
клик ванн
аючи я.
бажа
ні 2м
проя о
ви ду
його л
психі ь
чної 11.
діяль У
ності ново
; наро
в) дже
ної
експ дит
ерим ини
ентат кра
ор не ще
втру розв
чаєть инен
ся в ий і
пове біль
дінку ш
дослі підг
джув ото
аног в-
о, лени
дослі й до
джен функ
ня ціон
пров уван
одит ня:
ь у а)
звич
айни мото
х рний
апара ела
т; їжі;
б) в)

сенсо пози
рний тивн
апара у
т. емоці
12. йну і
К рухо
омпл ву
ексо реак
м цію
пож дити
вавл ни на
ення доро
нази слого
ваю .
ть: 13.
а) П
рові
реак дним
цію, видо
коли м
дити діяль
на ност
фіксу і в
є пері
пред од
мет немо
очим влят
а; и є:
б) а)

реак емоці
цію, йне
коли спілк
дити уван
на ня з
тягне доро
ться слим
до и;
джер б)
ігров наоч
а но-
діяль дійов
ність им і
; образ
в) ним.
15.
пред С
метн енси
а тивн
діяль ий
ність пері
; од
14. овол
М одін
исле ня
ння мовл
діте ення
й м
ранн прип
ього адає
віку на:
пере а)
важ
но є: періо
а) д
немо
образ влят
ним; и;
б) б)

слове ра
сним нн
; є
в) ди
ти
наоч нс
но- тв
дійов о;
им; в)
г)
до
ш пр
кі ав
ль ил
ни ;
й б)
пе
рі си
од ст
. ем
16. а
Н “Я
ов ”;
оу в)
т
во ма
ре ні
нн пу
я ля
м ці
ра яз
нн пр
ьо ед
го ме
ві та
ку м
є: и.
а) /
7.
за П
св ро
оє ві
нн дн
я о
мо ю
ра ді
ль ял
ни ьн
х іс
но т
рм ю
і ді
т г)
ей
до сп
ш іл
кі ку
ль ва
но нн
го яз
ві ро
ку ве
є: сн
а) ик
ам
на и.
вч 18.
ал М
ьн ис
а ле
ді нн
ял я
ьн до
іс ш
ть кі
; ль
б) ни
ка
ро є:
ль а)
ов
а на
гр оч
а; но
в) -
ді
пр йо
ед ви
ме м;
тн б)
а
гр об
а; ра
зн г)
и
м. по
19. чу
Д тт
о ів.
ш 20.
кі Н
ль ов
ни оу
ки т
ді во
ю ре
т нн
ь я
пе м
ре до
ва ш
ж кі
но ль
пі но
д го
вп пе
ли рі
во од
м: у
а) є:
а)
ро
зу мо
му вн
; е
б) сп
іл
во ку
лі; ва
в) нн
я;
ем б)
оц
ій; ак
 т кі
ор ль
іє но
м
нт у
ац ві
ії ці
в пр
пр ов
ед ід
ни
ме м
та ви
х; до
в) м
ді
пі
ял
ьн
дп ос
ор ті
яд є:
ку «)
ва іг
нн ро
я ва
мо ді
ти ял
ві ьн
в. іс
ть
;
З
б
)
мо
дул
ь с
п
21. і
У л
м к
ол у
од в
ш
о а
м н
у н
ш я
; кі
ль
и но
) го
ві
н ку
а є:
в а)
ч
а на
л оч
ь но
н -
а об
ра
д зн
і е
я м
л ис
ь ле
н нн
і я;
с б)
т
ь ре
. фл
22. ек
Н сі
ов я;
оу и)
т м
во и
ре мо
нн ві
я ль
м на
м ув
ол аг
од а.
ш 23.
ог О
о собл
ш ивіс
тю оц
психі ес
чног ів;
о 0) с
розв
итку фо
дити рм
ни ов
шес ан
ти а
років вн
, яка ут
І рі
тпоч ш
ала ня
навч по
ання зи
у ці
школ я
і, є: ш
,\) ко
по ля
ст ра
уп ;
ов и)
е до
фо мі
рм ну
ув ва
ан нн
ня я
до пі
ві зн
ль ав
но ал
ст ьн
і ої
пс мо
их ти
іч ва
ни ції
х уч
пр ін
ня
.
 24. фізич
К ного
риза “Я”.
семи
років 25.
пов \ Ін
язан тере
а з: си
а) моло
дших
усвід школ
омле ярів:
нням а)
само
го
себе стійк
як і;
акти б)
вног
о несті
суб’є йкі,
кта у ситуа
світі тивні
пре
д- .
метів 26.
; Ц
б) ентр
альн
зарод им
женн ново
ям утво
соціа ренн
льно ям
го підлі
“Я”; тков
в) ого
віку
форм є:
уван а)
ням
ново почу
го ття
образ доро
у слост
і; ити і
б) тим,
якою
адекв вона
атна є;
само б)
оцінк
а; дисг
в) армо
нія
стате
проф вого,
есійн загал
е ьноо
само ргані
визна чног
ченн оі
я. соціа
льно
27. го
О дозр
снов і-
ною ванн
супе я;
речні в)
стю
супе
підлі речні
тков сть
ого між
віку тепер
є: ішні
мі
а) бажа
ним
супе майб
речні утнім
сть підлі
тка.
між
28.
тим,
Т
що
ермі
дити
н
на
“акс
може
елер
зроб
ація
” до-
озна зріва
чає: ння
а) дітей
.
29.
проц П
ес рові
прис дним
коре видо
ного м
росту діяль
дітей ност
; і
б) підлі
тков
проц ого
ес віку
прис є:
коре а)
ного
психі навч
чног альна
о діяль
розв ність
итку ;
дітей б)
;
в) інти
мно-
проц особ
ес истіс
прис не
коре спілк
ного уван
сома ня;
тичн в)
ого
розв навч
итку альн
і о-
фізіо виро
логіч бнич
ного а
діяль ття
ність доро
. слост
30. і;
С б)
тат
еве проф
дозр есійн
іван е та
ня особ
нас истіс
тає
не
й
закін само
чуєт визна
ься ченн
рані я;
ше в)
на
рік- нови
пів- й
тор образ
а: фізич
а) ного
у
хлоп “Я”.
чиків 32.
; П
б) рові
у дною
дівча діяль
ток.
ніст
31.
Ц юу
ентр стар
альн шом
им у
ново шкіл
утво ьном
ренн у віці
ям є:
ранн
ьої а)
юнос
ті є: спілк
а) уван
ня;
почу б)
 влас
навч ного
альн внут
о-
виро рішн
бнич ього
а світу
діяль ;
ність в)
;
в) з
адек
труд ватн
ова ою
діяль само
ність оцін
.
33. кою.
С 34.
табі Я
лізац кий
ія із
особ пер
исто ера
сті у хова
стар них
шокл варі
асни ант
ка ів у
пов юна
'язан цьк
а: ому
а)
віці
із
форм тра
уван пляє
ням тьс
світо я
гляду най
; час
б) тіш
з е:
відк а
ритт )
ям
 б
наяв )
не
“Я” наяв
особ не
исто “Я”
сті біль
поєд шою
нує міро
в ю
собі спря
мов
мин
ане
уле,
у
тепе
май
ріш
бутн
нє і є,
май- ніж
бутн до
є та ми-
відп нуло
овід го, є
ає нови
ідеа м
льно крок
му ом в
“Я”. особ
Це - исті
суб’ сно
єкти му
вно само
гарм визн
оній ачен
не ні;
уяв- в
ленн )
я
наяв
люд
не
ини
“Я”
про
зовс
себе
ім
;
випа сни
дає кам
із и
про
нас
цесу
розв амп
итку ере
; д
воно нео
відір б-
ване хідн
від
е:
мин
а)
улог
для
о і
вирі
не
шен
має
ня
зв’я
проб
зку з
лемн
май
их
бутн
ситу
ім,
ацій;
не
б)
відп
для
овід
план
ає й
уван
ідеа
ня
льно
майб
му
утнь
“Я”.
ого;
35. в)
С для
пілк “спо
уван віді”
ня ,
ста інти
ршо мно-
особ
клас
истіс
никі ного
в з конт
рове акту.
4 )
м
о
д ранн
у ьої
л доро
ь слос
36. ті;
З б)
а сере
тео дньо
ріє ї
ю доро
Ерік слос
сон ті;
а в)
тво
пізн
рча
акт ьої
ивні доро
сть с-
або лост
зас і.
тій 37.
є З
хар а
акт тео
е- рією
рис Ерік
тик сона
ами кон
різн флік
их т
ліні між
й праг
розв ненн
итк ям
у у до
пері інти
од: мно
а сті
І
 38.
почу З
ття а
тео
м рією
ізол Ерік
ьова сона
нос муд
ті ріст
від ь
усіх фор
мує
навк тьс
оло я в
хара пері
кте од:
ризу а
є )
пері
од: ранн
а ьої
) доро
слос
ранн ті;
ьої б)
доро сере
слос дньо
ті; ї
б) доро
сере слос
дньо ті;
ї в)
доро пізн
слос ьої
ті; доро
в) с-
пізн лост
ьої і.
доро 39.
с- К
лост риза
і. “Я-
інте тя,
грац усві
ії” дом
поля ленн
гає і
в: його
а иенс
)
у;
и
зіста )
влен усві
ні дом
план ленн
ів і
жит того
тя з , що
реал існу
ьніс є
тю і безл
кори іч
гува пере
нні шко
особ д у
исті дося
с- гнен
них ні
рис; мет
Г и,
/мі
>)
іти
анал не
ізі, мож
оцін на
ці, про
при жит
йнят и по
ті- макс
непр иму
ийн му.
40.
ятті
С
жит
таді
я
соці
альн
их
обов
\язкі
в з
пози
ції
Ша
йі
відп
овід
ає
пері
оду:
а)

ранн
ьої
доро
слос
ті; б)
сере
дньо
ї
доро
слос
ті; в)
пізнь
ої
ДОр
ОС-
ИШ
11
 2в тков
аріа ий
нт періо
За д;
га в)
л
ь дошк
ні ільни
за й вік;
п д)
ит ранн
ан я
ня юніс
1. У ть.
2. У
яком
у віці яком
вчит у віці
ель помі
має тно
найб розв
ільш иває
ий ться
авто почу
рите ття
т: дру
а) жби
:
періо а)
д
немо періо
влят д
и; г) немо
моло влят
дший и; г)
шкіл моло
ьний дший
вік; шкіл
б) ьний
вік;
ранні б)
й вік;
ґ) ранні
підлі й вік;
 ґ) шкіл
підлі ьний
тков вік;
ий б)
періо
д; ранні
в) й вік;
ґ)
дошк підлі
ільни тков
й вік; ий
д) періо
ранн д;
я в)
юніс
ть. дошк
3. У ільни
й вік;
яком д)
у ранн
віці я
учні юніс
почи ть.
наю 4. В
ть
керу яком
ват у віці
и заго
своє стр
ю юєт
пове ься
дінк почу
ою ття
та доро
уваг слос
ою: ті:
а) а)

періо періо
д д
немо немо
влят влят
и; г) и; г)
моло моло
дший дший
шкіл
ьний періо
вік; д
б) немо
влят
ранні и; г)
й вік; моло
ґ) дший
підлі шкіл
тков ьний
ий вік;
періо б)
д;
в) ранні
й вік;
дошк ґ)
ільни підлі
й вік; тков
д) ий
ранн періо
я д;
юніс в)
ть.
5. В дошк
каж ільни
іть й вік;
віков д)
ий ранн
пері я
од, юніс
для ть.
яког 6. В
о каж
хара іть
ктер віков
не ий
усвід пері
омле од, в
ння яком
жи
у на
ттє
фор
вих
перс мува
пект ння
ив: само
а) оцін
ки каж
най- іть
біль віков
ше ий
впли пері
ває од,
навч для
альн яког
а о
успі хара
шніс ктер
на
ть:
недо
а) ста
тня
періо ди-
д фере
немо нцій
влят ован
и; г) ість
моло спри
дший йман
шкіл ня:
ьний а)
вік;
б) періо
д
ранні немо
й вік; влят
ґ) и; г)
підлі моло
тков дший
ий шкіл
періо ьний
д; вік;
в) б)

дошк ранні
ільни й вік;
й вік; ґ)
д) підлі
ранн тков
я ий
юніс періо
ть. д;
7. В в)
 б)
дошк
ільни ранні
й вік; й вік;
д) ґ)
ранн підлі
я тков
юніс ий
ть. періо
8. В д;
каж в)
іть
віков дошк
ий ільни
пері й вік;
од, д)
для ранн
яког я
о юніс
хара ть.
ктер 9.
не
праг В
ненн ка
я до жі
еман ть
сипа віко
ції вий
від пері
близ од,
ьких
доро в
слих яко
: му
а) з'яв
ляє
періо тьс
д я
немо поч
влят ут
и; г) тя
моло
обо
дший
шкіл в'яз
ьний ку і
вік; відп
овід н
аль н
нос і
ті: й
а) ві
к;
п ґ)
е п
рі ід
о лі
д т
н к
е о
м в
о и
в й
л п
я е
т рі
и о
; д;
г) в
м )
о
л д
о о
д ш
ш кі
и л
й ь
ш н
кі и
л й
ь ві
н к;
и
й д
ві )
к; р
б а
) н
н
р я
а ю
 н н
іс е
т м
ь. о
10. в
В л
ка я
жі т
ть и
віко ;
вий г)
пері м
од, о
для л
яко о
го д
цен ш
и
тра
й
льн
ш
им
кі
нов л
оут ь
вор н
ен- и
ням й
є ві
осо к;
бис б
тіс )
не
сам р
ови а
зна н
чен н
ня: і
а) й
ві
п к;
е ґ)
рі п
о ід
д лі
 т віко
к вий
о пері
в од,
и в
й яко
п му
е нав
рі чал
о ьна
д; діял
в
ьніс
)
ть
оці
д
ню-
о
ют
ш
кі ься
л з
ь поз
н иці
и й
й май
ві бут
к; ньо
го:
д а)
)
р п
а е
н рі
н о
я д
ю н
н е
іс м
т о
ь. в
11. л
В я
т
ка
и
жі ;
ть г)
м )
о
л д
о о
д ш
ш кі
и л
й ь
ш н
кі и
л й
ь ві
н к;
и
й д
ві )
к; р
б а
) н
н
р я
а ю
н н
н іс
і т
й ь.
ві 12.
к; В
ґ) ка
п жі
ід ть
лі віко
т вий
к пері
о од,
в для
и яко
й го
п хар
е акт
рі ерн
о е
д; інт
в енс
ивн л
е ь
за- н
і чи н и
чиія й
нор ві
м к;
жи б
тт )
яв
гру р
пі а
ров н
есн н
иків і
: й
а) ві
к;
п ґ)
е п
рі ід
о лі
д т
н к
е о
м в
о и
в й
л п
я е
т рі
и о
; д;
г) в)
м
о д
л о
о ш
д кі
ш л
и ь
й н
ш и
кі й
 ві
к; п
е
д рі
) о
р д
а н
н е
н м
я о
ю в
н л
іс я
т т
ь. и
13. ;
В г)
ка м
жі о
ть л
віко о
вий д
пері ш
од, и
для й
яко ш
го кі
хар л
акт ь
ерн н
ий и
роз й
вит ві
ок к;
нао б
чно )
-
дій р
ово а
го н
мис н
лен і
ня: й
а) ві
к; В
ґ) ка
п жі
ід ть
лі віко
т вий
к пері
о од,
в для
и яко
й го
п хар
е акт
рі ерн
о а
д; поя
в ва
) реф
лек
д сії
о пк
ш усві
кі дом
л лен
ь ня
н діт
и ьми
й свої
ві х
к; дій,
рез
д уль
) та
р тів
а і
н спо
н собі
я в
ю ана
н лізу
іс :
т а)
ь.
14. п
е ;
рі ґ)
о п
д і
н д
е л
м і
о т
в к
л о
я в
т и
и й
; п
г) е
м р
о і
л о
о д
д ;
ш и
и )
й д
ш о
кі ш
л к
ь і
н л
и ь
й н
ві и
к; й
б в
) і
к
р ;
а д
н )
н р
і а
й н
в н
і я
к ю
 н я:
і а)
с
т п
ь е
. рі
15. о
В д
ка н
жі е
ть м
віко о
вий в
пері л
од, я
у т
яко и
му ;
діт г)
и м
поч о
ина л
ют о
ь д
пис ш
ати и
вір й
ші ш
та кі
сер л
йоз ь
но н
зай и
ма й
ют ві
ься к;
різн б
ими )
вид
ами р
кон а
стр н
уюв н
анн і
й н
в н
і я
к ю
; н
ґ) і
п с
і т
д ь
л .
і 16.
т В
к ка
о жі
в ть
и віко
й вий
п пері
е од
р роз
і вит
о ку
д сам
; осві
и дом
) ост
д і,
о для
ш яко
к го
і мі/
л шк
ь тер
н на
и поя
й ва
в усві
і дом
к лен
; ня
д себ
) ев
р часі
а :
а) в
і
п к
е ;
рі ґ)
о п
д і
н д
е л
м і
о т
в к
л о
я в
т и
и й
; п
г) е
м р
о і
л о
о д
д ;
ш її
и )
й д
ш о
кі ш
л к
ь і
н л
и ь
й н
ві и
к; й
б в
) і
к
р ;
а д
н )
н р
і а
й н
н
я
ю
н
і
с
т
ь
.
 1 в)
7.
Вка дош
жі кіль
ть ний
віко вік;
вий д)
пері ранн
од, я
нов юніс
оут ть.
вор
енн Ор
ям ієн
яко то
го є вн
вну і
трі за
шні пи
й та
пла нн
н я
дій: до
а) ісп
ит
пері у
од
немо 1. П
влят редм
и; г) ет і
моло завд
дши ання
й віков
шкіл ої
ьний псих
вік; ологі
б) ї.
2. А
ктуа
ранн
льні
ій
проб
вік; ґ)
леми
підлі
віков
тков
ої
ий
псих
пері
ологі
од;
ї в ення
суча .
сном 6. З
у агал
світі. ьна
3. І хара
сторі ктер
я исти
вини ка
кнен онто
ня і генез
розв у
итку людс
віков ької
ої псих
псих іки.
ологі 7.
ї. П
4. М роб
етод лем
и а
віков розв
ої итку
псих пси
ологі хіки
ї. в
5. пра
Х цях
арак росі
тери йськ
стик их
а та
мет укра
одів їн-
віко ськи
вої х
пси пси
хол хол
огії огів
за
(Бо
орга
ніза жов
ціє ич
ю Л.І.,
дос- Виг
лідж отсь
кий 10.
Л.С. Р
, оль
Мак діяль
сим ності
енко й
С.Д. спілк
, уван
Кос ня у
тюк псих
Г.С. ічно
та му
ін.) розв
8. О итку
снов дити
ні ни.
напр 11.
ями
зару О
біжн снов
ої ні
віков умов
ої та и та
педа чинн
гогіч ики
ної псих
псих ічног
ологі о
ї.
9. розв
В итку.
заєм 12.
озв’ Р
язок ушій
навч ні
ання сили
, розв
вих итку
ован псих
ня у іки.
про 13.
цесі В
розв ікові
итку
криз
пси
хіки и.
люд Хара
ини. ктер
исти и
ка років
криз житт
ових я
дити
пері ни.
одів. 17.
14. О
П собл
робл ивос
ема ті
віков пси
ої хічн
пері ого
одиз розв
ації. итку
15. нов
З она
наче род
жен
ння
ого
пер та
ших нем
рокі ов-
в ляти
жит .
тя 18.
дит
ини П
для сихо
под логія
аль ранн
шог ього
о дити
розв нств
итку а.
особ 19.
исто П
сті. сихо
16.
З логіч
агал на
ьна хара
хара ктер
ктер исти
исти ка
ка дош
перш кіль
их
шест ника.
 20. я.
Х 23.
арак Р
тери озви
стик ток
а гри мото
як рики
пров у
ідної дітей
діяль перш
ності их
дош шест
кіль и
ника. років
21. житт
Р я.
озви 24.
ток Ф
мото орму
рики ванн
у я
дітей само
перш оцін
их ки у
шест дітей
и перш
років их
житт шест
я. и
22. років
С житт
пілк я.
уван 25.
ня з С
доро пец
слим ифік
и у а
дітей пси
перш хічн
ого
их
розв
шест итку
и та
років особ
житт лив
ості осо
навч бли
ання вос
в
шк ті
олі поч
шес атк
тирі ово
чної го
дит пері
ини. оду
26.
шкі
П
льн
сих
ого
оло
жи
гічн
ття
а
дит
хар
ини
акте
.
рис
28.
тик
Н
а
гот авч
овн аль
ості на
та діял
ада ьніс
пта ть
ції мол
дит одш
ини их
до шко
нав лярі
чан в та
ня у роз
шко вит
лі. ок
27. інш
П их
сих нид
оло ів
гічн діял
і ьно
сті. в.
29. 32.
О Р
собл озви
ивос ток
ті особ
спіл исто
кува сті у
ння мол
мол одш
одш ому
их шкіл
шко ьно
лярі му
в. віці.
30. 33.
Р М
озви ісце
ток підл
пізн ітко
авал
вог
ьних
про о
цесі пері
ву оду
мол в
одш зага
их льн
шко ому
лярі про
в. цесі
31.
інд
Е
моці ивід
йно- уал
воль ь-
ове ног
жит о
тя роз
мол вит
одш ку.
их 34.
шко А
лярі
нат
омо ьнос
- ті
фізі підл
оло ітка.
гічн 36.
а П
пер сих
ебу оло
дов гічн
а і
орг осо
аніз бли
му вос
підл ті
ітка роз
і її вит
впл ку
ив осо
на бис
йог тост
о іу
пси підл
хол ітко
огіч вом
ні у
осо міці
бли .
вос 37.
ті й П
пов ере
едін буд
ку. ова
35. нав
С чал
пілк ьної
уван діял
ня ьно
як сті,
пров
роз
ідни
вит
й
ок
вид
пізн
діял
 ава ш
льн ок
их ла
пр сн
о- ик
а.
цесі
40.
в
С
підл тано
іткі влен
в. ня
38. особ
З исто
агал сті
ьна стар
хара шок
ктер ласн
исти ика.
ка 41.
ранн С
ьої пілк
юно уван
сті. ня
39. та
Пі дру
зн жба
ав в
ал юна
ьн цько
і му
пр віці.
оц 42. О
ес собл
иі ивос
ро ті
зу юна
м цько
ов го
ий коха
ро ння.
зв Підг
ит отов
ок ка до
ст сіме
ар
 йног цько
о му
житт віці.
я. 45.
43. В
Ф ихов
орм ання
ува підл
ння ітків
про і
фесі юна
йни ків у
х шкіл
інте ьних
ресі спра
в та вах.
осо 46.
О
бли
соб
вос
лив
ті
ості
про спіл
фор кув
ієн- анн
иіці я
ї підл
стар іткі
шок ві
лас юна
никі ків
в. з
44. О ров
собл есн
ивос ика
ті ми
само та
вихо дор
ванн осл
яв ими
підлі .
тков 47.
ому Х
та ара
юна
кте уще
рис нос
тик ті
а дош
пон кіль
яття нят
“ва і
жка мол
дит одш
ина их
шко
”.
лярі
Кла
в.
сиф
50.
ікац
С
ія
пец
“ва
ифі
ж-
ких ка
діте роб
й”. оти
48. вчи
П тел
рич яз
ини різн
появ ими
и кате
важ горі
ких ями
діте важ
йі ких
підл під-
ітків літк
. ів.
49. 51. П
О робл
соб ема
лив пері
ості одиз
пед ації
агог псих
ічно ічног
ї о
зап
розв
итку
доро
слої
люд
ини.
52.
П
сихо
соці
альн
ий
розв
иток
доро
слих
.
53.
К
ризи
віку
доро
слос
ті.
 54. логіч
Х ні
аракт проц
ерист еси
ика старі
ранн ння.
ьої 58.
доро Х
слост аракт
і. ерист
55. ика
Ро криз
звито и “Я-
к інтег
психі рації
чних ”.
проц 59.
есів у О
періо собл
д ивост
серед і
ньої психі
доро чног
слост о
і. старі
56. ння.
Х 60.
аракт С
ерист тавле
ика ння
серед до
ньої смер
доро ті.
слост
і з
пози
ції Е.
Ерікс
она.
57.
А
нато
мо-
фізіо
Сп а,
ис 1999.
ок - 624
ре с.
ко 2. А
ме вери
нд н
ов В.А.
ан Псих
ої олог
літ ия
ер детей
ат и
ур подр
и остко
в. -
Ос СПб.
нов :
на Изд-
літ во
ера В.А.
ту Миха
ра йлов
1. А а,
брам 1998.
ова - 379
Г.С. с.
Возр 3. В
астна асил
я ьев
псих С.В.
олог Осно
ия: вы
Учеб возра
. стно
посо й и
б. конс
для титу
студ. цион
вузо альн
в. - ой
Екат антр
ерин о-
бург: поло
Дело гии. -
вая М.:
книг
Изд- о,
во юнос
РОУ, ть:
1996. Хрес
- 216 то-
с. мати
4. В я.
іков Учеб
а та .
педа посо
гогіч б.
на для
псих студ.
ологі пед.
я: вузо
Навч в /
. Сост.
посіб и
ник / науч.
О.В. ред.
Скри B.C.
п- Му-
ченк хина,
о, А.А.
Л.В. Хвос
Доли тов. -
нськ М.:
а та Акад
ін. - емия
К.: ,
Кара 1999.
вела, - 624
2007. с.
- 344 6. В
с. олко
5. В в
озра Б.С.
стн Псих
ая олог
псих ия
олог юнос
ия: ти и
Детс моло
тво, дост
отро и:
честв Учеб
. .
посо посо-
бие. бие.-
— М.,
М.: 1999.
Акад 8. Г
емич уров
ески а
й Е.В.
прое Псих
кт: олог
Трик ия
ста, разв
2006. ития
- 256 и
с. возра
7. Г стная
амез псих
о олог
М.В. ия:
, Тест
Гера ы:
симо Учеб
ва .
B.C., посо
Горл бие
ова для
Г.Г., студ.
Орл вузо
ова в. -
Л.М. М.:
Воз- Аспе
раст кт
ная Прес
псих с,
олог 2005.
ия: -174
личн с.
ость 9. З
от абро
моло цьки
дост й
и к М.М
стар .
ости: Осно
Учеб ви
віков я
ої дошк
псих ільно
ологі го
ї: віку:
Навч Навч
. .-
посіб мето
ник. д.
- посіб
Терн ник. -
опіль Ніжи
: н:
Навч Ред.-
альн вида
а в,
книг відді
а- л
Богд НДП
ан, У,
2001. 2001.
- 112 - 61
с. с.
10. 12.
К К
райг улаг
Г. ина
Псих И.Ю
олог .
ий Возр
разви астна
тия. - я
СПб. псих
: олог
Пите ия
р, (Разв
2001. итие
- 992 ребе
с. нка
IL от
Крич рожд
ковс ения
ька до 17
ІД. лет):
Псих Учеб
ологі .
посо шен
бие. ко
3-є В.П.
изд.- Віко
М.: ва та
Изд- педа
во У гогіч
РАО, на
1997. псих
- 176 ологі
с. я
13. (курс
К лекці
улаг й):
ина Навч
И.Ю .
., посіб
Кол ник.
ющи - К.,
й 2005.
В.Н. - 128
Возр с.
астна 15.
я Н
псих емо
олог в
ия: P.C
Полн
.
ый
жизн Пси
енны хол
й огия
цикл :
разв Уче
ития б.
чело для
века: студ
Учеб .
. выс
посо ш.
бие. -
пед.
М.,
2001. уче
14. б.
К зав
уті е-
ден А.И
ий: .
В 2 Ще
кн. - рба
Кн. кова
2. . -
Пси М.,
хол 198
огия 7.
обр /
азов 7.
ани Пра
я. - кти
М.: кум
Про по
све возр
щен аст
ие, ной
199 псих
4.- олог
496 ии /
с. Под.
16. ред.
П Л.А.
рак Голо
тик вей,
ум ІІ.Ф.
по Рыб
воз алко
рас .-
тно СПб
й и .,
пед 2002
аго .
гич 18.
еск П
сих
ой
оло
пси
гия
хол
воз
оги
рас
и / тн
Под ых
ред. кри
зис ер,
ов: 200
Хре 0. -
сто 624
мат с.
ия / 20.
Сос Х
т. рес
К.В. то
Сел ма
ь- тия
чеи по
ок. - воз
Мн. рас
: тно
Хар й и
вест пед
; аго
М., гич
200 еск
1. - ой
500 пси
с. хол
19. оги
Р и:
аис Рйб
Ф. оты
Пси сове
хол тски
огия х
под пси
рост хол
ков огов
ого пер
и иод
юно а
шес 194
кого 6-
возр 198
аста 0 гг.
. - /
( 11 Под
6.: ред.
Пит И.И
. 200
Иль 5. -
ясов 349
а, с.
В.Я. 22.
Ляу Щ
дис. отк
- а
М., О.П
198 .
1. Вік
21. ова
Ш пси
апо хол
вал огія
енк дор
о осл
И.В ої
. люд
Воз ини.
раст -
ная Ніж
пси ин:
хол Рад.
огия -
(Пс вид
ихо ав,
лог відд
ия іл
разв НД
и- I ПУ,
им 200
и 1.
возр
астн До
ая да
пси т
хол ко
огия ва
). - лі
М.: т
Гар ер
дар а
ики, т
ур
а аств
23. уйт
А е
мон дет
ашв и!:
или Пос
Ш. оби
А. е
Вос для
пит учи
ател теле
ьная й. -
и М.:
обр I[ро
азов све
ател щен
ьная ие,
фун 198
кци 8.
я -208
оце с.
нки 25.
уче А
ния нань
шко ев
льн Б.Г.
ико О
в. - проб
М.: лема
Пед х
агог совр
ика, емен
198 ного
4. - чело
297 веко
с. знан
24. ия.
А —
мон < 11
ашв 6.:
или Пит
Ш. ер,
А. 2001
Здр .-
272 А.Ф
с. - .,
(Сер Кос
ия тро
“Ма мич
стер а
а С.Н
псих .
олог Как
ии”). пре
26. одо
А леть
ник тру
еев дно
а сти
Н.И в
Пси обу
хол чен
оги ии
ческ дете
ий й.
кли —
мат М.:
в ОС
кол Ь-
лект 89,1
иве. 998.
- —
М.: 224
І с.
Ірос 28.
нсщ Б
сни айя
е, рд
198 Р.
9. Т.,
— Бай
224 ярд
с. Д.
27. Ваш
А бесп
нуф окой
рие ный
в подр
осто сон
к. - ськ
М.: ий
Про- В.Г.
•иг ,
щен Дво
ис, ряк
1991 С.В
.— .,
224 Глу
с. шко
29. в
Б В.А.
ерн І
с Р. Іирк
ома
Разв
ния
ити у
е Я- под
кон рост
цеп ков.
ции - К.:
и Здо
вос ров
пит ье,
ани 198
9. -
е. -
216
М.: с.
Про М
грес .
с, Бог
198 дан
6,- ова
422 Т.Г.
с. Диа
30. гнос
Б тика
ите поз
нск нава
ий тель
B.C ной
., сфе
Хер ры
ребе
нка.
-К:
Ко
Фр,
199
6.
—
68
с.
32,
Б
ож
ови
чЛ.
И.
Лич
нос
ть и
ее
фор
мир
ова
ние
в
детс
ком
возр
асте
.- М
Про
све
щен
ие,
196
8.—
464
с.
 33. из
Б небл
улах агоп
1.С. олуч
Пси ной
холо семь
гія и:
особ Запи
исті ски
сног дет-
о ског
зрос о
танн псих
я иатр
підл а. -
ітка: М.:
Мон Про
о- све
граф щен
ія. - ие,
K.: 1988
НП . -
У 207
ім. с.
М. 35.
П. В
Драг алло
ома н А.
нова Пси
, хиче
2003 ское
. - разв
340 итие
с. ребе
34. нка.
Б -
уян СПб
ов .:
М.И Пит
. ер,
Ребе 2001
нок . -
208 ыго
с. тск
36. ий
В П.С
озр .
аст Пси
ные холо
осо гия
бен разв
нос ития
ти ребе
пси нка.
хиче - М.:
ског Смы
о сл,
разв Экс
ити по,
я 2005
дет . —
ей // 512
Под с.
ред. 38.
И.В. В
Дуб ыго
рови тск
ной, ий
М.И Л.
. С.
Лис Кри
ино зис
й. — перв
М.: ого
АП года
Н жиз
ССС ни,
Р, криз
1982 ис
. — трех
164 лет /
с. /
37. Соб
В р.
соч.: олог
В 6 ии. -
т. - М.,
М.: 1978
Пед . - С.
агог 10-
ика, 16,
1984 17-
. - 20,
Т.4. 20-
- С. 37,5
244- 1-
269, 92.
318- 40.
340. Г
39. аль
Г пер
аль ин
пер П.Я.
ин ,
П.Я. Мар
, ков
Зап а
оро А.К.
жец Пси
A.B. холо
, гиче
Кар ские
пов проб
а лем
С.Н ы
. учеб
Акт ной
уаль деят
ные ельн
проб ости
лем шко
ы льни
возр ка. -
астн М.:
ой МГ
псих У,
1977 олог
. — ии и
125 псих
с. огиг
4 иене
L общ
Дав ения
ыдо . -
в М.:
В.В. Про
Про све
бле щен
мы ие,
разв 1987
ива . -
юще 207
го с.
обуч 43.
ения Д
. — убр
М.: ови
Пед на
аго- И.В.
гика Осо
, бенн
1986 ости
.-С. обуч
38- ения
78; и
132- псих
145. ичес
42. кого
Д разв
обр ития
ови шко
чА. льни
В. ков
13-
Учи 17
тел лет.
ю о - М.:
псих Пед
агог Э
ика, лько
1988 нин
. - Д. Б.
192 Псих
с. олог
44. ия
Э игры
лько . -
нин М.:
Д.Б. Знан
К ие,
проб 1978.
леме - С.
пери 138-
одиз 293.
аци 46.
и Э
псих рик
ичес сон
кого Э.
разв Детс
ития тво
в и
детс общ
ком еств
возр о. -
асте СПб
// .:
Воп Лен
рос ато,
ы ACT
псих ,
олог 1996
ии. - . -
1971 592
. - с.
№4. 47.
- С. Е
6- лфи
20. мов
45. а
Н.В. шек
Диа ласс
гнос ник
тика ов. -
и М.:
корр Про
екци све
я щен
мот ие,
ивац 1976
ии . - С.
учен 4-
ия у 16.
дош 49.
коль З
ник аха
ов и ров
мла А.И.
дши Нев
х роз
шко ы у
льни дете
ков. й и
- М.: подр
МГ остк
У, ов. -
1991 Л.:
. - С. Мед
25- ици
40. на,
48. 1988
З .-
аха 248
ров с.
а 50.
A.B. З
Пси аха
холо ров
гия H.H
обуч .
ения Про
стар фор
иент псих
ация олог
шко ии
льни разв
ков. ития
- М.: //
Про Воп
све рос
ще- ы
ние, пси-
1989 холо
. гии.
-192 -
с. 1992
51. .-№
З 5-6.
еньк 53.
овск И
ий зуче
В.В. ние
Пси мот
холо ивац
гия ии
детс пове
тва. дени
- М.: я
Ака
дет
дем
ей и
ия,
под
1995
рос
. -
345 тко
с. в:
52. Сб.
З ста-
инч ісй /
енк 1 Іод
о ред.
В.П. Л.И.
Про Бож
бле ович
мы ,
Л.В. К.
Благ Геш
онад таль
ежи тпси
ной. холо
- М.: гия.
Пед - М.:
агог Про
ика, све
№72 ще-
.-351 ние,
с. 1998
. .-688
54. с.
Кан З
- А.
Кал Ков
ик алев
В.А. А.Г.
Учи Сам
тел овос
ю о пита
педа ние
гоги шко
ческ льни
ом ков.
общ - М.:
ении Про
. - све
М., щен
ІЧН ие,
7.-С. ІУ77
155- ,-
176. 157
, с.
УУ 57
Кел .
лер Ков
В.у алев
Коф С.В.
фка Под
гото ков:
вка Кон
стар суль
шек тати
ласс вны
нико й
в к трен
семе инг.
йной -
жиз Пол
ни. - тава,
М І 1988
Ірос . -
вещ 166
ение с.
, 39.
1991 К
. — оло
143 мин
с. ский
, Я.Л.
1Л, ,
Кол Пан
иньк ько
о У.А.
В.В. Учи
Мет тел
одич ю о
ески псих
е олог
реко ии
мен дете
даци й
и по шге
про і
фко ипст
нсул него
ьта- возр
нни аста.
шко - М.:
льни Про
све сті. -
щен І
ие,
1988 ()
. - еиіта
190 ,
с. 1998.
6 —
0. 255
Кон с.
И.С. 2. К
Псих ост
олог юкГ
ия .С.
ранн Нав
ей чаль
юнос но-
ти.- вихо
М.: вний
Прос проц
веще ес і
ние, псих
1989. ічни
- й
394 розв
с.
0 иток
1 особ
Кон исто
онен сті.
ко —
О.Л. К.:
Соці Рад.
альн шк.,
о- 1989
емоц . —
ійни 608
й с.
розв 0. 1
иток ,
особ Кот
исто ирло
В.Л. .
Поч Ребе
атко нок
вий и
пері взро
од у слый
навч в
анні учеб
шко ном
лярі диал
в. - оге. -
К.: М.:
Ніні І
пїм7
1985 Ірос
. — нсще
48 с. ние,
6 1989.
4. - 127
Куд с.
рявц 0. К
ев ухар
В.Н. ская
При В.Б.
чин Осо
ы бенн
прав ости
онар фор
уше мир
ний. ован
- М.: ия
Пед отве
агог тств
ика, енно
!*m. го
-286 отно
с. шен
5. К ия к
урга учен
нов ию
С.Ю подр
остк ев
ов с А.Н.
разл Деят
ично ельн
й ость.
успе Созн
ваем ание
ость .
ю: Лич
Дис. ност
... ь. -
ИЙ М.:
ИД. По-
псих мп і
олог изда
, т,
наук 1975
. - . —
К., 304
1992 с.
. - 0
137 V,
с. Леш
7. Л лиД
еви ж.
В. Рабо
Нест тать
анда с
ртна мале
дити ньки
на. - ми
К.: деть
Рад. ми:
шк., поо
1991. щря
- 256 ть
с. их
О разв
Н. ита
Лео и
нть реш
ать с.
проб /
лем /.
ы. - Лич
М.: ко
Про А.Е.
све Пси
щен хопа
ие, тии
1991 и
.-221 акце
с. нтуа
7 ции
0. хара
Лис ктер
ина а у
М.И подр
. остк
Про ов. -
блем і и
ы ід.,
онто доп.
гене и
за пере
общ раб.
ения - Л.:
. - Мед
М.: ици
Пед на,
агог 1983
ика, . -
\Ш. 225
- 143 с.
72. діагн
М остик
анов а
а- раннь
Томо ого
ва В. віку.
Псих - К.:
ологі Вища
чна шк.,
1978. ыбае-
- 165 вой -
с. СПб.:
73. Евраз
М ия,
арков 2001.
а - 478
А.К., с.
Мати 75.
с М
Г.А., атюх
Орло ин
в М.В.
А.Б. Моти
Форм вация
ирова учен
ние ия
моти млад
ва- ших
ции школ
учен ьник
ия. - ов. -
М.: М.:
Прос Педа
веще гогик
ние, а,
1990. 1984.
- 192 -С.
с. 101-
74. 125.
М 76.
аслоу М
А. атюш
Моти кин
вация А.М.
и Псих
личн ологи
ость: ческа
Пер. я
с струк
англ. тура,
А.М. дина
Табл мика
и раз- ураш
витие ова
позна Е.В.
вател Поня
ьной ть
актив ребен
ности ка. —
// Екате
Вопр ринбу
осы рг,
псих 2004.
ологи —
и. - 127 с.
1982. 79.
-№ М
4. -С. ясищ
5-17. ев
77. В.Н.
М Осно
инга вные
мива проб
М.Р. лемы
Взро и
слост совре
ь: менн
типы ое
и состо
конте яние
сты псих
анали ологи
за // и
Псих отно
о- шени
логия й
зрело челов
сти и ека //
старе Псих
ния. ологи
— ческа
2000. я
- №1. наука
78. в
М ССС
Р. - -31 с.
М.: 81.
АПН О
РСФ бухо
СР, ва
1960. Л.Ф.
-Ч. Конц
2.-С. епци
110- я
125. Жана
80. Пиаж
Н е: за
икон и
енко прот
О.П., ив. -
Ярос М.:
лав Про-
Н.С. свещ
Псих ение,
ологі 1981.
я — С.
моло 9-25.
дшог 82.
о О
шкіл вчар
ьного ова
віку: Р.В.
Навч. Прак
- тичес
мето кая
д. псих
посіб ологи
ник - я в
Ніжи начал
н: ьной
Ред.- школ
видав е. -
. М.:
відді ТЦ
л “Сфе
НДП ра”,
У, 1998.
2000. - 240
с. ред.
83. Д.Б.
О Эльк
рлов онин
Ю.М а,
. A.JL
Восх Венг
ожде ера. -
ние к М.:
инди Педа
видуа гогик
льнос а,
ти: 1988.
Кн. -136
для с.
учит 85.
еля. - П
М.: иняе
Прос ва
веще С.Е.,
ние, Андр
1991. еев
- 287 Н.В.
с. Личн
84. остно
О е и
собе проф
ннос ессио
ти нальн
псих ое
ичес разви
кого тие в
разв пери
ития од
дете зрело
й 6- сти //
7- Вопр
летн осы
его псих
воз- ологи
раст и. -
а II 1998.
Под - №
2. В.А.
86. Татен
П ко,
сихо Т.М.
логия Тита
совр ренко
емен . - К.:
ного Рад.
подр шк.,
остк 1989.
а / - 128
Под с.
ред. 88.
Д.И. Р
Фел еан
ь- А.А.
дште Акме
йна. - ологи
М.: я
Педа личн
гогик ости /
а, /
1987. Псих
- 240 ологи
с. чески
87. й
Р журн
ання ал. -
я 2000.
проф -
илак Т.21.
тика -№ 3.
откл 89.
оняю С
щего авчи
ся н
пове М.В.,
дени Васи
я ленк
учащ о
ихся Л.П.
I Под Віков
ред. а
псих Смир
ологі нов
я: М.И.
Навч. Псих
посі ологи
чески
бник.
е
- К.: проб
Акад лемы
емви личн
дав, ости
2005. школ
- 360 ьни-
с. м и
90, сё
С форм
ашин ирова
а ние. -
Н.Г. Киро
Конц в:
епци КГП
я И,
Л.С. 1990.
Выго - 75
тског с.
о и 92
проб ,
лема Смир
разви нов
- I мм С.Д.
симв Обще
оличе псих
ской ологи
ческа
функ
я
ции //
теори
Вопр
я
осы деяте
псих льнос
ологи ти:
и. - персп
1994. ектив
- № ы и
5. - огран
і 69- ичен
78. ия (К
VI 90-
,
лети у віці
ю со 11
дня лук.
рожд зап.
ения Ін-ту
А.Н. псих
Леон- ології
I мчш) імені
// Г.С.
Вопр Кост
осы юка
психо АПН
логии Украї
. - н / За
1993. )н|д
- № 4. йкцд.
- С. С.Д.
94- Макс
101. имен
М, ка. -
Ста К.:
виць Глав
ка ник,
С.О. 2005.
Теор -
етичн Вип.
ий 26: В
аналі 4
з тома
проб х.
леми ПіМ
стано 4. С.
вленн 88-
я і ці 95.
ими і 94
ку ,
індив (.тав
ідуал ицък
ьно- а
особи С.О.
стісн Проб
их лема
харак духов
терис ного
тик в розви
юнац тку
ьком люди
ни у »»ніц
псих цько
о- иоі му
її віці //
кінця Акту
XX - альні
почат проб
ку леми
XXI соціо
столі логії,
ття // псих
Вісни ології
к та
ХНГ педаг
ГУ о-
імені мі
I I

Г.С. матер
Ско- іали
Нмро всеук
ди. І р.
Ісихо наук.
логія. -
- практ
Харкі .
в: конф
ХНП “Тен
У, денці
2006. ї
Вип. розви
16. тку
— С. псих
125- оло- і
135. и и
М, Украї
Ста ні;
виць історі
ка я та
С.О. сучас
Проб ність
лема ”. -
генез К.:
и Либі
духов дь,
ної 2006.
самос - С.
відом 306-
ості в 310.
 ( Уот
М, сон
Сто Дж.
лин Бихе
В.В. виор
Само изм //
созна Хрес
ние томат
личн ия по
ости. истор
- М.: ии
Прос псих
веще оло-
ние, I I ни
UN I М.:
- 285 ІІросв
с. ещен
07 ие,
Талы 1980.
зина — С.
H. Ф. 34-44.
Форм 99,
ирова У
ние чите
позна лям и
вател роди
ьной теля
деяте м о
льнос псих
ти олог
млад- ии
шнк подр
школ остк
ьник а /
ов: Под
Кн. ред.
для Г.Г.
учите Дрйк
ля. - елова
М.: . -
Прос М.:
веще Выс
ние, ш.
1988. шк.,
- 175 1990.
с. - 304
1М/ с.
 0/ чески
Фель й
дшт справ
ейн очни
Д.И. к
Псих учню
ологи им.
я М.:
разви Прос
тия веще
личн ние,
ости 1991.
в -288
онтог с.
ене- 102,
м М.: Х
Педа рест
гогик ома
а, тия
1989. по
-208 возр
с. астн
100, ой и
Ф педа
ройд гогич
3. еско
Вступ й
до псих
психо оло-
аналіз имм
у. - Работ
К.: ы
Осно совет
ви, ских
1998. псих
- 709 олого
с. в
101, пери
Ф ода
ридм 1946-
ан 1980
Л.М., гг. /
Кула Под
гина ред.
ИЮ. II И
Псих Ііпіін
ологи сова,
В.Я. лых //
Ляуд Псих
ис. - ологи
М.: - ч»ч
Прос ииІІ
веще журн
ние, ал. —
1981. 1998.
— С. — Т.
5-60. 19.
10 —
1 №6.
Шаг 103,
раев Яр
а ошев
О.А. ский
Детс М.Г.,
кая Анцы
псих феро
ологи ва Л.
я: Разви
Теор тие и
етиче совре
ский менн
и ое со-
практ I IOM
и- IIHC
ч»« шруб
мій ежно
курс. й
- М.: психо
ВЛА логии
ДОС, . - М.:
2001. Педаг
- 368 огика,
с. 1974.
П - 303
Н, с.
Шай
К.
Инте
ллект
уальн
ое
разви
тие
взрос
Спи пси-
сок холог
вико и:
рист Учеб.
аної посо
літе бие
рату для
ри студе
1. Б нтов
онда пед.
ренк ин-
о А. тов и
Ф. пед.
Псих уч-щ.
олог - М.:
ическ Прос
ая веще
помо ние,
щь: 1991.
теори —
я и 144
практ с.
ика. - 3. З
К.: абро
Укрт цьки
ехпр й
ес, М.М.
1997. ,
- 216 Савч
с. енко
2. В О.М.
олко ,
в Тичи
Б.С., на
Волк І.М.
ова Псих
Н.В. ологі
Задач я
и и осо-
упра бист
жнен ості:
ия по Навч.
детск посіб
ой ник. -
Жито 2001.
мир, - 560
2005. с.
- 205 6. К
с. утіг
4. К иенк
азан о
овсъ В.П.
ка Віков
Г.Б., а та
Доли педаг
нна огічн
О.П. а
Загал псих
ьна, ологі
віков я
а і (курс
педаг лекці
огічн й):
а Навч.
псих посіб
ологі ник -
я: 36. К.:
завда Цент
нь. р
— навч.
К.: літ.,
Вища 2005.
пік., - 128
1990. с.
- 142 7. К
с. утіш
5. К енко
винн В.П.
В. Особ
Прик ливо
ладна сті
я емоці
психо йної
логия сфер
. - и
СПб.: жінк
Пите и у
р, пере
хід- ия:
ний Хрес
періо тома
д від тия:
ранн Учеб.
ьої посо
до бие
серед для
ньої студ.
доро пед-
слост тов /
і // Сост.
Соці В.В.
аліза Мир
ція онен
особ ко. -
ис- М.:
тості: Прос
36. веще
наук, ние,
прац 1990.
ь / За - С.
заг. 131-
ред. 136.
проф 9. П
. сихо
А.И. логи
Капс я
ької. возр
Т. астн
XXV ых
I / - криз
К.: исов:
НПУ, Хрес
2006. тома
- С. тия/
10- Сост.
17. К.В.
8. П Сель-
опул чено
ярна к. -
я Мн.:
псих Харв
олог ест;
М.: Абра
ACT, менк
2001. о,
- 560 М.В.
с. Левч
10. енко.
С - К.:
емін КДПІ
арсь ,
кі й 1992.
лабо Ч 56
рато с.
рні 11.
заня С
ття оціал
з ьна
віков педа
ої гогік
та а:
педа Навч.
гогіч -
ної мето
псих д.
ологі комп
ї: лекс /
Мето За
д, ред.
реко А.И.
менд Кап-
ації ської.
для - Т.
студе 1. -
нтів і К.:
викл НПУ
адачі імені
в М.П.
педв Драг
узів оман
та ова,
педу 2005.
чили - С.
щ / 146-
Укл. 191.
В.І. 12:
Урун ПС
таев
аГА. ИХ
Дошк ОДІ
ольна
я АГ
психо НО
логия
.-М.: СТ
Акад ИК
емія,
1997. А:
- МА
С.51-
64.
ТЕР
13. ІАЛ
Ш И
агра
ева ДЛ
О.А. Я
Детс
кая ПР
псих ОВ
олог
ия: ЕД
Теор ЕН
етиче
ский НЯ
и ПС
практ
и- ИХ
чески ОДІ
й
курс.
АГ
- М.: НО
ВЛА
ДОС,
СТ
2001. ИЧ
- 368 НО
с.
Роз ГО
діл ДО
II. СЛІ
ДЖ Мат
ЕН ері
НЯ али
З до
мо
ЛЮ дул
ДЬ я 1:
МИ Ко
РІЗ мп
НО лек
ГО сне
ВІК вив
У чен
ня
дин
амі
ки
жит
тєв
ого
шл
яху
осо
бис
тос
ті
Мето нтим
дика метод
1. ом,
Досл який
ідже вивча
є
ння
особи
особ стість
исто у
сті проце
біог сі
рафі розви
чни тку.
м Біогр
мето а-
дом фічнії
(і
Ihl метод
dtii -
заува істор
жен ични
ня. й та
Біогр водно
афічн час
ий генет
метод ични
є й,
метод оскіл
ом ьки
синте дає
тично змо- і
- Ю у
опису прост
люди ежит
ни як и
особи дина
стості міку
і життє
суб’є вого
кта шлях
діяль у.
ності. Недо
Сього ліки
дні цього
він є і
метод ої
у - полов
оіиіґо ини
иість XX
і »юні
поми ми
лки Перш
пам’я е
ті. комп
Вони лексн
можу е
ть біогр
бути афічн
скоре е
ктова дослі
ні джен
більш ня,
oO't н що
і охопл
піши ює ш
ми І МІ
дани коні
ми етапи
комп і
лексн сфер
ого и
дослі житт
джен я
ня люди
особи ни,
стості пов’я
. зане з
Iі» ім’ям
пробк Шарл
а оти
біогр Інші
афічн пер.
ого У
метод радян
у ській
нале психо
жить логії
до до
перш цього
метод у,
у який
впер розпо
ше чав
зверн акаде
увся мік
II \ Б.Г.
І’ибні Ана-
ков, мм м
підкр у
еслю 1968
ючи р. і
те, продо
що вжил
викор и
истов його
уванн учні
я Н.В.
біогр Логін
афічн ова,
ого Н.М.
Мміо Владі
ду - МІ
нідігр рони,
ає Л.А.
істот Голов
ну ей,
роль має
у важл
розум иве
інні значе
загал ння в
ьного систе
потен мі
ціалу стано
лю- вленн
ІНІНИ я
І'« •попн
і пні но
іок нише
біогр тва і
афічн комп
ого лексн
метод ого
психо на.
логіч Мі
ного ч и
вивче ішпм
ння ти.
люди Скла
ни як данн
Іініиіі я
ідм, хара
особи ктер
стості исти
, ки
суб’є особ
кта исто
діяль сті
ності. на th
Пред німі
мето Оіогр
м афіч
біогр ного
афічн мето
ого ду;
мміод який
у і вклю
життє чає
вий такі
шлях розді
- ли:
історі І
я Дині
особи життє
стості вого
. шлях
Джер у.
елами )<
біогр іунспі
афіч- соціа
ної лізаці
Інфор ї
мації (сім’я
висту ,
пає дитяч
сама ий
люди садок
,
школ
а,
ВНЗ і
т. ін.).
 3. С ована
ередо біогр
вище афіч
розви на
тку анке
(місц та.
я В Ні

прож основ
иванн у
я, занят
навча тя
льні покла
закла дено
ди анкет
тощо) и і
. розро
4. І бки з
нтере форм
си та аліза
улюб ції
лені біо-
занят графі
тя в чного
різні метод
періо у, які
ди запро
життя понув
. ала
5. С Н.В.
тан Логін
здоро ова в
в’я (у 1976
тому р.,
числі розр
перен о-
есені бивш
захво и їх у
рюва проце
ння). сі
Ос комп
наще лексн
ння. ого
Фор лонгі
маліз тюдн
ого аном
дослі у
джен проп
ня оную
студе ть
нтів біогр
ЛДУ. афічн
П у ан-
оряд кету і
ок дают
робо ь
ти. таку
Для інстр
викон укцію
ання : Професія
завда “Про батько: Прізвище, ім’я, по батькові_
ння шу 14к народження__________Освіта______
учасн Вас
ики яком
ділят ога
ься докла
на дніше
пари, роз-
в казат
яких и
один історі
учасн ю
ик Вашо
викон го
ує житт
роль я: в
експе якій
риме сім’ї
нтато Ви
ра, а народ
інши илися
й - , як
роль мину
дослі ло
джув Ваше
аного дитин
. ство,
Дослі як
джув жила
Ваша ами?
сім’я, Хто
як її були
члени Ваші
стави друзі
лися ? Чим
один Ви
до цікав
одног илися
о, які і що
Ваші дума
ранні ли
спога про
ди? своє
Бажа майб
но, утнє?
щоб Ми
розка хотіл
зали и
про б
той
час, також
коли , щоб
вчили Ви
ся в розпо
школі віли
: що про
Вам те, як
там Ви
подоб жили,
алося став
і що ши
не дорос
подоб лою
алося лю-
. Як у дино
цей ю, як
час вибир
склад али
алися проф
Ваші есію,
взаєм як
ини з прово
батьк дили
вільн куди
ий за
час. хроно
Розка логіч
жіть ним
про поряд
те, ком
що є ви-
для пису
Вас ють
найці зі
кавіш всіх
им і питан
найва ь
жливі дати,
шим згада
у ні
житті дослі
. Які джув
Ваші аним,
життє події,
ві пов’я
плани зані з
?” цими
О датам
прац и, і
юван пере
ня жива
резул ння,
ьтатів що їх
прип супро
ускає водж
склад ують
ання (див.
хроно форм
логіч а 1).
ної
та- Форм
блиці а1
ПРО
особи ТОК
стісн ОЛ
ого ЗАН
розви ЯТТ
тку, Я
 Пр Інтер
ізвищ прет
е, а- и
ім’я, резул
по ьтаті
батьк в
ові___________________________________________________________
пере
Да дбач
та___________________________________________________________
ає
Пр аналі
офесі з:
я со
_____ ціаль
_____ ної
_____ ситу
_____ ації
_____ розв
_ итку
Хрон особ
ологі исто
чна сті;
табл осно
иця вног
особ о
истіс
ного фону
розви емоц
тку ійни
х
Пере
живан пере
ня жива
Д нь у
ані різні
відпо періо
віді ди
опра роз-
цьов ітну;
ують
мето Основні дати Події
дом ці
конт ннісн
ент- их
аналі орієн
зу. тацій
, ку
спря ос
мова об
ності ис
, то
інтер ст
есів, і.
тенд Ф
енцій ор
, ма
сере- лі
міиіц зо
а ва
спілк на
уван бі
ня, ог
соціа ра
льної фі
акти чн
внос а
ті ан
особ ке
исто та
сті; Л
ос ата
но наро
вн дже
их ння________________________________
ко М
н ісце
ф наро
лі дже
кт ння________________________________
ів Мат
і и:
ру Пріз
ші вищ
йн е,
их ім9я,
си по
л бать
ро кові
зв ІЧк
ит наро
 дже періо
ння д
житт
______________________
я, в
Осві
яком
та____________________
у
році,
.NU і / її скіль
ки
|НІ Професія
Які
1
грома 1 и переїжджали Ви на нове місце
дські проживання?
доруч ІІII)
ення 'І
Ви Чи
викон брал
ували
? и Ви
М і / її Які? Коли? Де? участ
ьу
виста
\ вках
Чи наук
довод ової,
техні
илося
чної,
Вам
худо
висту
жньо
пати ї
по міпр
радіо______________________________________________
чості
но ,
телеб конк
аченн урса
ю___________________________
х,
у спор
пресі_________________
тивн
ни их
твора змага
ннях,
х______________________
(Я КВК
кщо тощо
гак, ?
то (Якщ
вкажі о
ть, в так,
який то
 ниргр и Ви
ихуй участ
те і ьв
вкажі яком
ть, в усь
яком гуртк
у у,
році)_________________________________________________________
секці
1І ї,
Ііпні клубі
ть (кол
Ваші и це
улюб було)
лені і ?ІІ
не Ісрср
улюб ахуй
лені те
шкіл Ваші
ьні улюб
пред лені
мети занят
в тя і
різни захо
х і* плен
иіі<
ня і
нч.
вкаж
(Якщ
іть, в
о їх
які
декіл
рипи
ька,
то не
пере було.
раху
йте
за
прив
абли
віст
ю).
ЮІЙС Улюблений Неулюблений предмет
предмет

(і
Чи
брал
 8. вили
Назвіт на
ь Вас
Ваші найбі
улюбл
ені льше
літера враж
турні ення,
твори. про
№з/п Назва твору, Коли які
автор прочита Ви
вперше? довг
о
Підкресліть назви тих творів, над якими Ви думаєте і сьогодні, зміст
яких заново переживаєте.
9. Назвіть Ваші улюблені фільми (документальні, художні, науково-
популярні).
№з/п Назва фільму Коли подиви- Скільки
лись вперше? разів
дивились?

Підкресліть назви тих фільмів, які справили на Вас найбільше вра-

ження, про які Ви довго думали.
10. дума
Назвіт ли.
ь 11.
Ваші П
улюбл ерера
ені
театра хуйт
льні е, які
спект худо
аклі. жні
№з/ Назва Коли Скільки виста
п спектаклю дивилися разів вки
вперше дивилися Ви
відві
дува
Пі ли, в
дкре яком
сліть у
назв році
и тих це
спект було.
аклів (Якщ
, які о Ви
спра багат
о о
разів так,
відві то
дува вкаж
ли іть,
який- куди,
небу з ким
дь і в
худо яком
жній у
му- році)
зей, .
то 13.
вкаж К
іть, оли,
який чим і
і в як
які довг
роки о Ви
?) хворі
12. ли?
Ч Пере
и бува
здійс ли
нюва Ви
ли вдом
Ви а чи
поїзд в
ки за лікар
межі ні?
місця 14.
прож Н
иван азвіт
ня ь
(пох хоча
оди, б
екск ініціа
урсії, ли
відря тих
джен люде
ня, й, з
подо яким
рожі) и Ви
? підтр
(Яюц имув
али
друж Рі
ні д
взає за
мини ня
, ть
пров К
одил ол
и?
и
П
дозві оз
лля, и
до ці
яких я ___________
зверт ст
алис ар
я за ш
доп и
о- нс
мого тв
ю, а
підтр ІV
имко
ю і Вкаж
вкаж іть
іть періо
пози ди
цію або
стар моме
шинс нти
тва: власн
стар ого
ший; житт
моло я, які
д- Ви
ший; вважа
рове єте
сник. Міио
№ ливи
Ін ми, і
іц ті, які
іа вважа
ли єте
С неща
та
сливи
ть
Ві ми.
к Дату
йте їх почут
і тя
стисл задов
о оленн
опи- я
III! собо
.,
1 1 ю,
чому справ
Ви ами,
так на-
оцін имол
юєте ишні
ці м
періо світо
ди. м, у
(Оріє Вас
нтовн перев
о ажав
щасл радіс
ивий ний
періо настр
д ій і
міни Ви
ш жили
усвід наси-
омлю ченим
вати житт
як ям.
відріз Прот
ок илеж
житт не —
я, як
коли неща
все сливи
задум й
ане періо
вдава д).
лося І
іроЛи Ішіи
ти. шіть
Ви свою
пере думку
жива з
ли приво
ду щість
щасл цих
ивого подій
і для
неща Вашо
сливо ї долі
го -
періо відра
дів. зу ж,
І черг і
ї>. повн
Стис ий
ло час
опиш чи
іть зараз
або ?
хоча Напи
б шіть,
перер що
ахуйт Ви
е ті розум
факти ієте
власн під
ого подіє
жит- і ю.
м нкі 17,
Ви Як
вважа і
єте Ваші
подія уявле
ми. ння і
Вкаж прогн
іть ози
дати щодо
подій власн
і ого
відзн майб
ачте, утньо
коли го?
Ви Як Ми
уінід уииля
омлю єте
вали навча
значу ння,
кар’є , на
ру, те,
особи що
сте описа
житт ти
я, потрі
дозві бно
лля, не
побут Ваші
тощо життє
? МИ ві
Межі плани
бачен її І
ня інше
майб уявле
утньо ння і
го прогн
для ози
Вас? того
На ходу
скіль житт
ки я,
місяц який,
ів найім
(рокі овірн
в) іше,
уіюро мій
д Ви йме
може місце
те у
перед Вашо
бачат му
и майб
свою утньо
долю му.
загал
ом і Ма
окре тер
мі її
напр іал
я- и
миІнс до
рніть
увагу
мо
ду
ля І.
2: Дос
Діа лід
гно жен
ня
сти нем
ка овл
ят
пс
ихі ІІ
И
чн схема
ого є
ро скоро
чени
зв м
итк варіа
у нтом
метод
ди ики
ти Е.
ни Фрух
т, яка
від опубл
на іко-
ро иінш
дж у
праці
ен :
ня Діти-
до сирот
и.
вст Конс
уп ульту
ув вання
і
шк діагн
ол остик
у а. —
М.,
1998.
Іїї мін
дас
чмогу
розпі діяль
знати ність:
загал 1.
ьну Кільц
карти я
ну діаме
розви тром
тку і 10
зверн см. 2.
ути Яскра
увагу вий
їм нрид
деякі мет
триво або
жні брязк
симп альце
томи. . 3.
Діаг Пали
ност чка
ични завдо
й вжки
мат 15 см
еріал з
: тупи
< Л ми
ухове кінц
сприй ями І
манн М’яч.
я: 1. 5.
Звучн Піра
а мідка
. 6.
іграш
Куби
ка. 2.
ки.
Брязк Іграш
альце ки.
. 3. 1 0 д
Аудіо нів
- /.
ІПІІИ Іоров
О. і
Пр орієн
едмет тува
на льні
реак
цій
Дити
на
утри
мує в
полі
зору
ру-
номиї
і
пред
мет
(ступі
нчаст
е
стеже
ння):
фіксу
є
погля
дом
іграш
ку
 (ст 18
ежит -20
ь) днів
протя 1. З
гом орові
10 с, орієн
рухи тува
очей льні
стриб реак
копод ції.
ібні, Утри
може мує в
стежи полі
ти за зору
іграш нерух
кою в омий
один
пред
бік.
мет
2.
(обли
Слух
ччя
ові
дорос
орієн
лого):
тува
рухи
льні
загал
реак
ьмова
ції.
ні,
Здриг
фіксу
аєтьс
є
я і
погля
морга
дом
є при
пред
різко
мет
му
або
звуці.
особу
Реагу
дорос
є
лого
одни
протя
м
гом
спосо
5-10
бом
с.
на
2. С
звук з
лухов
обох
і
боків.
орієн мого
тува пред
льні мета:
реак зосер
ції. еджу
Заспо є
коює погля
ться д на
через іграш
5-10 с ці,
після плавн
подан о
ня стежи
звуку ть за
; нею
рухи (до
загал 30
ьмова см),
ні. не
Слух випус
ове кає її
зосер з
едже поля
ння зору,
протя повер
гом тає
10-15 голов
с. у
1м вправ
ісяць о і
1. З вліво.
орові До-
орієн зволя
тува ється
льні стежи
реак ти за
ції. іграш
Плав кою в
не один
дослі бік не
джен менш
ня е 2
рухо разів.
 2. С ко
лухов посмі
і хаєть
орієн ся у
тува відпо
льні відь
реак за
ції. три-
Прис чотир
лухає и
ться зверн
під ення
час і до
після неї.
звуча 4. Р
ння ухи
брязк загал
альця ьні.
(10— Лежа
15 с), чи на
рухи живо
загал ті,
ьмова намаг
ні. аєтьс
3. Е я
моції підні
і мати
соціа і
льна утри-
повед муват
інка. и
Перш голов
а у:
усмі відра
шка у зу
відпо підні
відь має
на голов
зверн у
ення після
дорос погла
лого: джув
нечіт ання
спин ми.
и, Допу
утри скаєт
мує її ься
протя відте
гом 5 рміно
с і вана
опуск реакц
ає. ія
5. П (від
ідгот декіл
овчі ькох
етап секун
и д до 1
розви хвили
тку ни).
акти 2м
вної ісяці
мови. 1. З
Вида орові
є орієн
окре товн
мі і
звуки реакц
у ії:
відпо а)
відь
на трива
розмо ле
ву з зоров
нею: е
після зосер
декіл едже
ькох ння:
зверн дивит
ень ься
дорос на
лого нерух
відпо омий
відає пред
окре мет,
мими що
звука приве
рнув 50
увагу см),
, або повер
облич таюч
чя и
дорос голов
лого; у
дивит вправ
ься о і
на вліво.
іграш 2. С
ку лухов
про- і
тягом орієн
20-25 товн
с, не і
рухає реакц
ться; ії:
б) а)

трива пошу
ло кові
стежи повор
ть за оти
рухо голов
мою и при
іграш трива
кою лому
або звуці:
дорос слуха
лим: є
стежи прот
ть ягом
безпе 5 с і
рервн після
о (10- цього
15 с) або
за відра
невел зу
икою повер
іграш тає
кою голов
(до у
вправ го,
о і шук
вліво; ає
мож- очи-
ливи мм
й иим
повор игає
от ться
голов “поб
и в ачит
один и”.
бік; < І
0) 'мо
п ції і
овер соці
тає аль
голо на
ву у пов
бік едін
голо ка.
су Шв
дор идк
осло о
го: відп
зосе овід
ред ає
жен усмі
о шко
слух ю на
ає (Нн
П|нн мои
том у \
5-10 нею:
с, шир
пове око
ртає і
голо трив
ву у ало
бік пос
голо міха
су єтьс
дор я,
осло
післ и.
я І
чого МІС
неви ЯЦІ
соко І
НІЦ іоро
НІМ ві
Ш' і оріє
утри нто
мує вні
голо реа
ву кції.
не Зоро
мен ве
ше 5 зосе
с. ред
жен
4,
ня у
П
верт
ідго икал
тов ьно-
чі му
ета пол
пи оже
розв нні:
итк післ
у я
акт двох
ивн -
ої трьо
х
мов
звер
и :
нень
повт дор
орн осло
о го,
вим що
ов- роз
ній мов
МІф ляє
СМІ з
звук ним,
дин
итьс осли
я на м:
його див
обл итьс
иччя я на
або обл
ігра иччя
шку дор
прот осло
ягом го,
10 с. післ
У я
ІСмо одн
ції і ого-
соці іііні
альн ч
а іиср
пове нень
дінк шир
а: око
її пос
) міха
нин єтьс
вляє я,
ком вида
плек є
с тихі
пож і
вавл коро
ення ткі
у звук
відп и,
овід зги-
ь на Нйі
емо І
ційн роїг
е инає
спіл ноги
- м й
іннн рук
ні » и.
дор Пож
вавл очи
ення ма
наро інш
стає у
і дит
збер ину,
ігаєт яка
ься вида
післ є
я звук
Міу и:
рно поч
ння увш
прот и
ягом звук
5-10 и,
с. НІЙ
Мо вида
же є
вияв дит
ляти ина,
ком яка
плек леж
с ить
пож пор
вавл уч,
ення шук
пі » ає
ММ> погл
І о ядо
поб м
удь дже
одн рело
ого звук
ком у, н
пон ШЙ
ента ЙИІ
; ОШП
П И,
) ні зосе
у ред
кас жує
погл груд
яд ьми:
на пож
сусі вавл
дові ююч
, ись,
поті вип
м рям
мож ляє
е рук
реаг и і
уват натр
и и апля
їмн є на
п» и
цс рііін
ом і ну
южв (одн
авле у
ння. або
і дві)
Рух 2-3
и рази
рук .
и. Розт
Вип исн
адко увш
во и
натр паль
апля ці,
є нам
рука агає
ми ться
на за-
ігра гни
шки йіи
, що її,
низь иідс
ко теж
мін ує
ми. очи
над ма
рух чись
и на
рук. їй (її
4 днлі
Рухи ччя,
зага груд
льні: и
м підв
) еден
игж і,
ить ноги
на спок
жив ійно
оті, леж
спи ать.
раю Збер
чись ігає
на це
пере пол
дплі о- ф *

ччя і мімі

висо прот
ко ягом
підн одні
явш єї
и хвил
Мни ини;
•" V О
(про )
тяго
м 1 утри
хв): мує
відр голо
азу ву у
висо верт
ко икал
підн ьно
імає му
голо пол
ву, оже
спи нні
раю (на
рука нов
х у ому
дор сугл
ос- обі;
ли! при
и)у доти
гри ку
мує до
голо опо
ву ри
пря вип
мо рям-
прот ній
ягом нмі
30 с; и н
м колі
) ні нно
підт му
рим сугл
ки обі і
попі упи
д раєт
пахв ься
и обо
міцн ма
о ступ
упи ням
раєт и.
ься 4м
ісяці
в
І
твер
Іоро
ду
ві
опо
оріє
ру
нто
ног
ами, вні
Ні ІІ реа
V І кції.
ЙМИ
Впіз
В нає
тазо маті
стег р
або
близ
ьку
люд
ину:
на
ІДО
Йим
у
люд
ину
див
итьс
я
вичі
кува
льно
,
раді
сно
пос
міха
єтьс
я.
При
повто спо-
рній кійно
появі ,
знайо відво
мого лікає
- ться.
пожв 2. С
авлю лухов
ється, і
уваж орієн
но товні
дивит реакц
ься, ії:
іноді а)
аґука
є і повер
тягне тає
ться голов
до у у
нього бік
. неви
Неза димо
довол го
ена, джер
коли ела
дорос звуку
лий і
відхо знахо
дить* диті.
! не його
відра очим
зу а,
перев слуха
одить є
погля протя
д на гом
незна 2-3 с;
йомо шука
го, є і
дивит швид
ься ко
на знахо
нього дить
очим ані.
а По-
брязк жвав
альце люєт
або ься
папір при
, танц
дивит ювал
ься ьних
на звука
нього х,
протя радіс
гом но
10 с; дивит
б) ься
по- на
різно доро
му с-
реагу лого,
є на з’явл
спокі яєтьс
йну і я
танц комп
ювал лекс
ьну пожв
мело авлен
дії: ня.
спокі Після
йно закін
слуха чення
є співу
колис по-
анку, жвав
дивит лення
ься збері
на гаєть
того, ся
хто впро
співа довж
є, 5-10
рухи с.
загал При
ьмов звука
х стає
колис жва-
анки вою,
знову що
стає може
спокі трива
йним. ти 3
3. Е хв і
моції біль
і ше;
соціа б)
льна шукає
повед погля
інка: дом
а) іншу
під дити
час ну,
неспа тягне
ння ться
часто до
і неї:
легко актив
вини но
кає шука
комп є і
лекс знахо
пожв дить
авлен погля
ня: дом
розгл сусід
ядає а,
іграш розгл
ки, ядає
захоп його
лює обли
їх, ччя,
стеж пожв
ить авлю
за ється,
тим, радіє,
що тягне
навко ться
ло, до
нього вної
, мови
намаг .
аєтьс Аґук
я ає
дотор сама
кнут або
ися, через
іноді 1—3
повер хв
та- після
ється. спілк
Інша уванн
дити я з
на у нею
відпо дорос
відь лого.
посмі 6. Н
хаєть авич
ся. ки
4. Р та
ухи умін
загал ня в
ьні. проц
Такі есах.
самі, Під
як і в час
3 годув
місяці ання
, але прит
яскра риму
віше є
вираж рука
ені. ми
5. П груди
ідго матер
товч і або
і пляш
етап ку:
и поба
розви чивш
тку и
акти груди
матер мої і
і або незна
пляш йомої
ку, люди
тягне ни):
ться поба-
рука чивш
ми і и
захоп знайо
лює, мого
під дорос
час лого,
годув радіє,
ання пожв
- авлю
руки ється,
на якщо
пляш поба
ці. чить
5м незна
ісяців йомо
1. З го,
орові пожв
орієн авлен
товн ня
і згаса
реак є,
ції. рухи
Відрі гальм
зняє ують
близь ся,
ких дити
люде на
й від стає
чужи по-
х (по- хмур
різно ою,
му може
реагу запла
є на кати.
обли 2. С
ччя лухов
знайо і
орієн кає;
товні до
реакц незна
ії: йомо
а) го
голос
впізн у
ає йрйе
голос йухає
матер і'ве^
і або іііука
близь є
кої очим
люди а
ни: того,
до хто
голос говор
у ить,
знайо до
мого повто
дорос рного
лого зву-
прис Чйкн
лухає я
ться, буває
шука байд
є ужий
очим .
а, 0) р
посмі озріз
хаєть няє
ся, суво
повер ру і
таєт ласк
ься* аву
хвил інто
юєть наці
ся і ю
піука звер
є, нено
якщо ї до
голос неї
замов мови
, по- інші
ні й
тому дити
реаг ні,
ує: бере
на у неї
ласк з |
аву іуК
інто Ігра
наці шку:
ю огля
посм дає
іхаєт все,
ься, знах
пожв одит
авлю ь
ється очим
, Hit а
дуио дити
ру - ну,
зосер що
еджу вида
ється є
, звук
хмур и,
итьс І ні м
я, лида
може є її,
запл міня
акат є
и. поло
і. женн
я,
Емо тягн
ції і еться
соці ,
альн праг
а не
пове узят
дінк и
а. ігра
Радіє шку
(якщ тягн
о •пі е їх
і шиї до
її ігра
трим шки
ає), і
аґука бере
є, її
повт (мож
орює ливо,
за одніє
нею ю
звук руко
и. ю);
І 0) у
Рухи трим
рука ує в
ми і руці
дії з
ігра
пред
шку:
мет
ами: узяв
и) ши
Пере ігра
ігра шку,
шку не
з рук упус
доро кає
слог та
о:
утри
диви
мує
ться
на H
ігра прот
шку, ягом
підні ЗО с.
має і >f
ви- ,
н| Рухи
*имп загал
мг ьні:
руки, и)
довго імім
лежи голо
ть на ву і
живо верх
ті, ню
підня част
вши ину
корп корп
ус і усу,
спира лежи
ючис ть,
ь на спир
до- аючи
...... сь на
мипр доло
ямле ні
них мннр
рук: нмлс
відра них
зу рук;
після п)
того, пере
як верт
покла аєтьс
ли на я зі
живіт спин
, або и на
ноО живі
ичии т:
ши стеж
ігра ить
шки, за
або ігра
після шко
дода ю,
тков пове
ої дії р- і
випр їм
ямля го
є ло
руки, ву,
підн корп
ус, допо
лягає мого
на ю
бік і до-
відра мімч
зу юго;
пере и)
верт ріпн
аєтьс о,
я на стійк
живі о
т, ви- стоїт
пр ь за
ям підтр
ляє имки
ноги попі
в д
тазос пахв
тегн и:
ових твер
сугл до
обах спир
і, аєтьс
спир я
аючи нПо
сь на ми
випр стоп
ямле ами
ні | випр
ivим, ямле
писо них
ко в
підні колі
має нном
голо у і
ву тазос
або тегн
вико овом
нує у
цей сугл
рух обах
за НІ! ІІ9
МСН
ШЄ І після
ХВ. спілк
л уван
Підг ня з
ото доро
вчі слим
ета ).
пи '
розв Нав
итк ички
у та
акт умін
ивно ня в
ї проц
мови есах.
. їсть з
Довг ложк
о и
співу напів
чо густ
аґу- у і
ІчМ і
густ
ніну у і ф
чо у
вимо мідк
вляє рива
голо е
сні рот,
звук коли
и ложк
(без а
види торк
мих аєтьс
дій, я її
поба губ,
чивш бере
и до- їжу
ній губа
лоїч) ми,
, їсть
ігра ПОМО
шки ЛІ.
або (і
МІГШИ вши
М своє
/. ім’я,
Іоро радіє
ві ,
оріє шви
нто дко
вні обер
реак таєть
ції. ся у
По- бік
різно мм|
му мм
реаг імм
ує на о,
своє диви
і ться
чуже на
ім’я. ньог
МІІІЦ о.
О У
піпи Рух
вают руки
ь і дії
чуже з
ім’я, пред
не мет
завж ами.
ди Упев
диви нено
ться бере
на ігра
доро шки,
слог пере
о, бува-
відво іичн
лі- м
іим і будь
м м, -
с яком
покі у
йна. поло
Почу женн
і,
довг
о
займ
аєтьс
я
ними
,
пере
клад
ає з
однії
і
руки
м
іншу
.
Відр
азу
після
того,
як
забр
ати
ігра
шку:
 а) гом 3-
5 с
стежи дивит
ть за ься на
іграш іграш
кою, ку і
повер намаг
тає аєтьс
голов я
у і дістат
швид и,
ко підпо
перев взас
ертаєт впере
ься д,
з підтя
гаюч
живот ись
а на на
спину руках
сама ,
або за рухає
допом ться
огою убік,
дорос перес
лого; тавля
б) ючи
руки,
перес або
уваєт назад.
ься, 3. П
перес ідгот
тавля овчі
ючи етап
руки и
або розви
трохи тку
підпо акти
взаюч вної
и: мови.
протя Вимо
вляє
окрем добре
і їсть з
склад ложк
и: и,
однор зніма
азово ючи
або їжу
рідко губам
вимов и,
ляє розкр
який- иває
небуд рот
ь раніш
один е, ніж
склад ложка
(“ба”, торкн
“ма”), еться
може, губ;
присл б)
ухаю
чись п’є з
до блюд
дорос ця
лого, або
повто чашк
рно и
вимов невел
ити ику
склад кількі
за сть
ним. рідкої
4. Н їжі:
авичк торка
и та ється
умінн губам
я в и до
проце чашк
сах: и і
а) почин
ає
пити, ухи
випив загал
ає ьні.
всю Добр
порці е
ю. повза
7м є
ісяців (багат
1. Р о,
ухи швид
руки і ко, у
дії з різни
пред х
мета напря
ми. м-
Мані ках):
пуляц відраз
ії у або
іграш після
кою: розгл
багат яду
о ра- іграш
зів ки
перек повзе
ладає впере
іграш д до
ку з неї,
руки роби
в м,
руку, чіткі
розма рухи
хує, рукам
перек и і
ладає, ногам
стука и,
є, енергі
кидає йно,
вниз швид
(1 ко
хв). будь-
2. Р яким
спосо тощо)
бом ;
зміню повер
є таєть
напря ся до
мок. іграш
3. П ки і
ідгот дивит
овчі ься на
етап неї,
и іноді
розви хоче
тку її
розум узяти.
іння 4. П
мови. ідгот
На овчі
питан етап
ня: и
“Де ... розви
?” - тку
знахо акти
дить вної
погля мови.
дом Довго
предм лепеч
ет, е, по-
що є вторн
пості о
йно у вимов
визна ляє
ченом одні й
у ті
місці самі
(напр склад
иклад и:
, лепеч
годин е
ник, сама
ляльк або,
у мовчк
и слу- и до
хаюч краю
и, чашк
дивит и, п’є
ься на швид
губи ко.
люди 8м
ни, ісяців
яка 1. Е
говор моції
ить, та
через емоці
1-5 хв йна
вимов повед
ляс інка.
повто Диви
рно ться
склад на дії
и: іншої
“ба- дитин
ба”, и і
“ма- смієт
ма” ься
тощо. або
5. Н лепеч
авичк е:
и та дивит
умінн ься
я в уваж
проц но, з
есах. цікаві
П’є з стю
чашк на
и, яку дитин
трима у, що
є приве
доро ртає її
слий: увагу,
торка рухи
ється можу
губам ть
бути мані
загал тно,
ьмова діє з
ні, ним
іноді и
повто зале
рює жно
склад ПІД
и, їхніх
смієт влас
тиво
ься,
стей:
дивля
штов
чись
хає
на м’яч
сусіда один
, раз,
наслі ще
дує раз,
його скид
дії, ає
тягне кри
ться шку
до і
іграш пред
ки. мета,
2. Р діє
ухи і відра
дії з зу
пред або
мет післ
ами: я
а) допо
моги
ігра доро
шка слог
ми о,
займ вико
аєтьс нує
я будь
довг -мк
о і і дні
різно дії;
 б) г
а
диви л
ться ь
на н
дії і
доро :
слог а)
о і сама
наслі сідає
дує: ,
штов сиди
хає ть і
м’яч, ляга
скид є:
ає пове
кри ртає
шку, голо
вийм ву,
ає щоб
тощо поба
. Діє чити
повт ігра
орно шку,
та ляга
одно є на
разо бік,
во. спир
Мож аюч
е ись
вико на
нати руку
дві ,
дії і і сідає
рі.ох ;
. якщ
Р о
у дити
х на
и опан
увал
з а
а руно
м, е
вона сісти
відп і
овіда лягт
є на и
прох інши
ання м
сама спос
або обом
за ;
учас 0) т
тю рима
доро ючи
слог сь
о. рука
Си- ми
ли ,
1 1 за
прям бар’
о. єр,
Шук сама
ає вста
ігра є,
шку, стоїт
пове ь і
ртає опус
голо каєт
ву, ься:
ляга ЧІПЛ
є на ЯЮЧ
бік, ИСЬ
спир рука
аюч ми
ись за
МИ щаб
руку лину
, і ,
відра вста
зу є на
ляга колі
є на но та
живі одну
т. ногу,
Мож поті
м са- итку
мі» розу
або мінн
за я
допо мови
мого :
ю а)
доро »нах
слог одит
о ь
вста декі
є на лька
обид пред
ві меті
ноги в на
і пості
випр йних
ямля місц
єтьс ях:
я. на
І пита
ння
рима "До .
ючис .. ?" -
ь, пове
стоїт ртає
ь на голо
прям ву і
их, диви
розст ться
авлен на
их озна
ногах чени
прот й
ягом пред
1 хв. мет,
У. знах
Підг о-
отов дим.
чі два
етап пред
и мети
розв ;
 0) з у
а акт
вказі ивно
вкам ї
и мов
доро и.
слог Голо
о сно,
вико чітко
нує ви-
розу Між
чені ляг
рані різні
ше скла
дії ди:
(без вимо
пока вляє
- іу), повт
напр орно
икла скла
д, ди,
“лад наяв
усі”, ні в
“дай її
ручк лепе
у” ті
тощо (де-
; на і*
прох Ііи.к
ання а
вико скла
нує дів).
один 6. П
»рух авич
ів. ки
У та
Підг умін
ото ня в
вчі проц
ета есах.
пи їсть
розв скор
итк иноч
ку є
хліб рот,
а, п’є,
п’є з злег
чашк ка
и, прит
яку риму
трим ючи
ає чашк
доро у
слий рука
: ми.
трим Ч
ає
хліб МІС
в ЯЦІВ
руці /.
і Слу
бере хові
його оріє
до нто
рота, вні
підк реак
ушує ції.
хліб Тихо
губа слух
ми ає
або спок
ясна ійну
ми; мело
поба дію,
чив під і
ши пнц
чашк юпа
у, льну
прот відтв
ягує орює
до осво
неї єні
руки танц
, ювал
відк ьні
рива рухи
. ві
2, і раді
по ють
ції і цьом
соці у.
альн Повз
а уть
пове одна
дінк одні
а. й ми
Назд іуот
оган річ і
яє смію
іншу ться
дити (мож
ну, уть
повз грат
е до и в
ніч хова
назу нки
стріч тощо
, );
наслі дити
дує на
її дії спос
і те-
рухи рН
: а# »а
одна інши
дити ми
на, діть
поди ми,
вив які
шись граю
на ться,
ін- почи
шу, нає
йде, наслі
а та дува
прям ти
ує за їх:
нею, стук
обид ає
 рук тиво
ою стей
по (пер
пре екоч
дме ує,
ту, вий
під має,
пов відк
зає рива
до є,
ящи грю
ка і кає,
вий нати
має скає
звід тощ
ти о):
ігра гумо
шки ву
, ігра
по- шку
вто стис
рює кає,
дії кри
діте шку
й. відк
3. рива
Д є,
ії з бряз
пред каль
мет цем
ами. гри-
З мить
пред ,
мета м’яч
ми коти
діє ть;
по- мож
різн е
ому, вико
зале нати
жно тіль
від ки
їхніх одну
влас дію.
 4. упів
Р обер
ухи та,
зага прис
льні тавн
• им
Пере крок
ходи ом
ть або
від та-
одно ким,
го що
пред черг
мета уєть
до ся.
іншо Пере
го, ходи
злег- ть
ка до
трим іншо
аюч ї
ись опор
за и
них прис
рука тавн
ми: им
диви крок
ться ом,
на трим
доро аюч
слог ись
о і одні
пря єю
мує руко
до ю, а
ньо- іншу
го, пере
трим нося
аюч чи
ись на
одні нову
єю опор
руко у.
ю, Роби
ть неза
два- леж
три но
пере від
ходи їхнь
. ого
5. П пост
ідго ійно
тов го
чі розм
ета і-
пи щен
розв ня;
итк знах
у одит
розу ь
мінн погл
я ядом
мов ігра
и: шку
а на
) на пост
пита ійни
ння: х
“Де . місц
.. ?” ях;
— б
знах ) знає
одит своє
ь ім’я:
погл на
ядом звер
декі ненн
лька я
знай набл
оми ижає
х ться
пред до
меті доро
в у слог
різн о
их або
місц обер
ях, таєт
ься, ті:
йде слух
до ає,
того, стеж
хто ить
клич за
е; на рухо
чуж м
е губ
ім’я доро
не слог
реаг о і
ує. відр
6. азу
П або
ідго чере
тов з І-2
чі хв
ета повт
пи орю
розв є
итк скла
у ди.
акт 7.
ивн Н
ої авич
мов ки
и• та
Насл умін
ідує ня в
доро проц
с- есах
лого :
, а
повт )
орю
ючи добр
за е п’є
ним з
скла чаш
ди, ки,
наяв злег
ні в ка
лепе прит
рим підт
уюч ри-
и її мува
рука ти
ми: чаш
чітк ку,
о дити
скер на
овує упус
руки тить
до її;
чаш б
ки, )
бере
її фор
двом муєт
а ься
рука нави
ми, к
нахи охай
ляєт ност
ься і:
до дити
неї і на
п’є. спок
Мож ійно
е та
підн адек
яти ватн
чаш о
ку реа-
до гує
рота на
, проп
нахи озиц
лити ію
. доро
Якщ слог
о о
доро йти
слий на
пере гор
стан щик.
е Сид
ячи або
на одні
гор єю
щик ігра
у, шко
іноді ю з
лепе доро
че, слим
посм .
іхаєт Вик
ься, онує
не різні
нама дії з
гаєт ігра
ься шка
вста ми
ти. (вий
Резу має і
льта вкла
т дає,
пози відк
тивн рива
ий. є і
10 закр
м иває
ісяці ,
в пере
1. кочу
Е є).
моці Дії з
ї і пред
соці мета
альн ми
а набу
пове вают
дінк ь
а. стій
Діє кого
поря хара
д з ктер
іншо у:
ю поба
дити чив
ною ши
ігра а
шки, )
вико встає
нує біля
окре гірк
мі и,
розу бере
чені ться
дії, рука
за ми
проп за
озиц пору
ією чні з
доро одно
слог го
о боку
вико і
нує під-
необ німа
хідні єтьс
дії. я
Мож вгор
е у
вико боко
нува м,
ти пере
дії став
не ляю
до чи
кінц руки
я (не ,
всі прис
ігра тавн
шки им
вкла крок
дає, ом
не або
все бере
вий ться
має). за
2. Р пору
ухи чні з
зага обох
льні: бокі
в, ним
або крок
двом ом)
а або
рука крок
ми з ом,
одно що
го черг
боку уєть
; ся.
0) й J.
де Розу
впер мінн
ед з я
підт мов
римк и.
ою На
за прох
обид ання
ві :
руки “Дай
: ...” -
крок знах
ує за одит
доро ь
слим знай
, і омі
мир пред
шоч мети
ись сере
на д
його інши
руки х і
, дає
ступ їх:
ає знах
одні одит
єю ь,
ного бере
ю і дає
впер дві з
ед трьо
(при х на-
став шші
их за
ігра рухо
шок. м
/. губ
Підг доро
ото слог
вчі о і
ета відр
пи азу
розв або
итк чере
у з 1-2
акт хв,
ивно нш
ї ліду
мов ючи,
и. повт
Насл орно
ідую вимо
чи вляє
до- два-
(•• и три
ного поєд
, нанн
повт я
орює скла
за дів.
ним J,
нові Пав
скла ичк
ди, и та
яких умін
ще ня в
не про
було цеса
в х.
лепе Закр
ті іплю
дит ютьс
ини я
слух умін
ає, ня,
стеж набу
ить ті у
міся щаю
ців. ть у
11 ми
мі ме
сяців ж;
/. 0) и
і',мо ибір
ції і кове
соці став
альн ленн
а я до
пове діте
дінк й:
а: радіє
п) появ
радіє і
прих певн
оду ої
інши дити
х ни,
діте під-
й: пили
диви і ь
ться до
на неї,
них, почи
чека нає
є, гру.
поки Якщ
при- о цю
йдут дити
ь ну
діте заби
й, рают
прям ь з
ує до мане
них, жу,
сміє ви-
ться, нити
лепе неза
че, дово
коли лені
їх сть.
помі Якщ
о до
дити іиин
ну ої
помі дити
стит ни,
и до смик
інши ає її,
х розк
діте идає
й, її
вона ігра
III шки,
лмді відх
итьс одит
я і ь і
відр спок
азу ійно
прям І
ує до ІНИ
певн 1 1,ся
ої в
дити іншо
ни, му
підх місці
одит .
ь, і.
спос
тері- ДІЇ і
і ні, пред
почи мет
нає ами.
діят Опа
и з нову
нею є
або нові
поря дії з
д. пред
Бува мета
є ми і
інак почи
ше: нає
набл ви-
ижає мніу
ться иіпи
їх за и)
слов стоїт
ами ь
доро само
слог стій
о: но:
сама відр
або иває
за ться
інст від
рукц опор
ією и і
вико стоїт
нує ь на
ми! розс
дії тавл
(не енії і
мен нога
ше) - х 5
накл хв
адає або,
куби зали
к на шен
куби а без
к, опор
знім и, не
ає і пада
наса є
джує прот
кіль ягом
ця і 5 хв,
ІНІЛИ ноги
КИМ І и»и
отво і
рами пиле
на ні,
стер руки
жень бала
тощ нсу
о. ють;
1.Р 0) р
ухи обит
зага ь
льні: пер
ші нує
само розу
стій чені
ні дії,
крок що
и: не
відп підк
уска азані
є и
опор родм
у, стам
роби и: за
ть проп
два- озиц
три ією
и доро
роки слог
впер о
ед, води
поті ть
м ляль
опус ку,
каєт году
ься є
або соба
шук чку
ає ницо
опор .
у. Вико
І нує
Розу будь
мінн -які
я дві
мов дії.
и: 0) '
и) Уявл
іа яють
слов ся
есно пер
ю ші
інст узаг
рукц альн
ією ення
вико в
мові,
яку
дити
на
розу
міє:
на
ил
пи
ес
не
прох
ання
доро
слог
о дає
будь
-яку
ляль
ку,
яку
бачи
ть
сере
д
ігра кти
шок, вне
м’яч мов
і, всі лен
маш ня.
ини, Вим
годи овля
нни є
к пер
тощ ші
о; слов
знах а-
одит позн
ь ачен
дві- ня,
три на-
ігра при
шки клад
одно ,
го “ма
виду ма,
і дає гав-
їх; гав,
знах бі-
одит бі,
ь дай”
одно тощ
рідн о:
і під
пред час
мети гри
в або,
кабі поба
неті, чив
ґу- ши
дзик ігра
и на шку,
одяз нази
і ває
тощ її
о. слов
5. ами,
А повт
орю відп
є овіді
слов , на
а за пита
доро ння
сли диви
м. ться
Вим на
овля фот
є огра
одне фію,
-два впіз
слов нав
а. ши,
12 сміє
м ться,
ісяці торк
в аєть
1. Е ся її,
моці обер
ї і таєт
соці
альн ься
а до
пове доро
дінк слог
а: о.
а Якщ
) о
захо
впіз че,
нає то
на нази
фот ває
огра доро
фії слог
знай о,
омог зо-
о бра
доро жен
слог ого
о, на
маті фот
р: у огра
фії; лепе
б тати
) ,
сказ
прот ати:
ягує “на”
інші ,
й мож
дити е
ні і діят
відд и
ає мов
ігра чки;
шку, в
супр )
овод
жую шук
чи ає
це ігра
смі- шку,
хом захо
і вану
лепе інш
том: ою
сусі дити
д ною
диви :
ться одна
на дити
неї, на
дити бере
на ігра
пода шку
є з
сусі рук
дові інш
ігра ої і
шку, хова
мож є за
е спин
смія у.
тися Інш
, а
шук разо
ає, во:
прос вико
ить нує
“Да три
й”, будь
сміє -які
ться. різні
2. Д дії з
ії з трьо
пред ма
мет ігра
ами: шка
а ми
) або
одну
само дію
стій з
но трьо
вико ма
нує ігра
вивч шка
ені ми;
дії з б
ігра )
шка
ми пере
(год носи
ує, ть
вози дії,
ть розу
маш чені
ин- з
ку, одн
води им
ть пред
вед мето
мед м,
ика), на
повт інш
орно ий
або (вод
одно ить,
году ити
є напр
ляль ямо
ку, к.
соба Про
чку ходи
тощ ть,
о), не
вико сіда
нує ючи,
дії до 3
сама м.
або 4. Р
на озум
прох іння
ання мов
до- и:
росл а
ого. )
3.
Р розу
ухи міє
зага (без
льні пока
. зу)
Ход назв
ить и
само декі
стій лько
но х
(без пред
опор меті
и): в,
йде дії,
крок імен
ом, а до-
що росл
черг их і
уєть діте
ся, й,
мож вико
е нує
змін окре
мі )
дору
ченн розу
я міє
(зна слов
йди, о
при “не
неси мож
, на”:
відд післ
ай, я
покл слов
ади а
на “не
місц мож
е): на”
знах відр
одит азу
ь, або
при післ
носи я
ть, двох
дає -
ігра трьо
шки, х
йде повт
до орен
інш ь
их при
доро пин
слих яє
, дію
відд (мо
ає їм же
ігра не
шки, пост
знах авит
одит и
ь чаш
одяг ки
тощ на
о; стіл,
б але
пере ень;
стає г
стук ) за
ати); слов
в ами
) доро
деякі слог
слов о
а в вико
мові нує
доро розу
слих чені
набу рані
ваю ше
ть дії з
узаг ігра
альн шка
еног ми:
о бере
хара ляль
ктер ку,
у: коли
чітк ше
о її,
вико году
нує є
інст соба
рукц чку,
ію клад
доро е
слог куби
о к на
відр куби
азу к
або тощ
післ о.
я 5.
двох А
- кти
трьо вне
х мов
по- ленн
втор я:
 а повт
) орю
є за
легк доро
о сли
насл м
ідує олов
нові а
скла “дай
ди: ”,
повт “туп
орю -
є за туп”
доро тощ
сли о;
м якщ
скла о
ди, пока
до- зую
пуск ть
аєть ігра
ся шки,
відт нази
ермі ває
нова їх
на про-
реак и
ція; ими
б слов
) ами
сама
вим або
овля повт
є орю
п’ят є за
ь- доро
деся сли
ть м,
поле допу
гше скає
них ться
слів: відт
ер- но
міно ии
вана пуск
реак ає,
ція. мож
6. е
Н сама
ави пост
чки авит
та и її
умі на
ння стіл.
в Дозв
про оляє
цеса ться
х. три
Сам мати
ості чаш
йно ку,
п’є з яку
чаш дав
ки доро
(три слий
має ,
н пити
рука з
ми і неї.
дотя
гує
руки
до
чаш
ки,
бере
,
підн
осит
ь до
губ і
п’є.
Чаш
ку
II. К ся
ом розу
пл мінн
ек я
сн
інст
е
до рукц
слі ії,
дж шви
ен дкіс
ня ть,
ди іочн
ти ість
ни вико
ра нанн
нн
ьо я,
го адек
вік ватн
у ість
дії,
1. Д заці
іаг кавл
нос еніс
ти ть,
ка при
піз йнят
нав тя
аль допо
ног - мої
о и,
рів наст
ня анов
роз а на
ви резу
тк льта
у т,
П науч
ід уван
час ість,
досл реак
ідже ція
ння на
фікс успі
уєть
х. “Ри
К бки
олір і
ний хвос
гноз тик
ис (4 и ",
коль *Кві
ори: точ
черв ка і
они пел
й, юст
сині очк
й, а ",
жов "Ш
тий кар
, пет
зеле ки і
ний) рука
С вич
'гим ки",
уль “Ли
ний сто
мате чок
ріал "
: то
кол що.
ьоро І
ві Ірик
наб лад
ори інст
дид рукц
акт ії:
ичн 1)
их “
ігор Пок
“М лади
е-
до
тел
кож
ики
і ної
кри квіт
ла", очки
відп о
овід дают
ну ь
за інші
завд
коль
ання
оро
.
м І
пел Іорм
юс- атив
гочк и:
у"; »
2) ¡
“ в
Пока с
жи, т
де а
черв в
она л
(син е
я, н
жовт н
а, я
зеле
на) в
пел і
юсто д
чка”;
3) 1
“ ,
Назв 5
и, -
яког 2
о
коль р
ору о
ця к
квіто і
чка”. в
А ;
нало
гічн в
и
б н
і а
р з
в
з и
а
-
н
а у
з
в 2
о ,
ю 5
-
— 3

у р
о
2 к
— и
3 .
Ф
р орм
о а
к ('
и гим
; уль
ний
с мате
а ріал
м :
о круг
с (кул
т ька)
і ,
й квад
н рат
і (куб
с ик),
т пря
ь мо-
^ 2)
утн “
ик Пока
(цег жи,
лин де
ка), куби
три к”;
кут 1)
ник “
(дах Назв
), по и
два фор
наб му”.
ори
чот
ири
осн
ов-
нії
V
кол
ьорі
в.
І
Ірик
лад
інст
рукц
ії:
1)
“
Дай
таке
саме
”
(фор
ма і
колі
р
збіга
ютьс
я);
 Н аже
орма ння
тиви: м
- з знай
івста оми
влен х
ня — пред
від мет
1,5— ів
2 (ло
років то
; для
- в мал
ибір юків
за ).
назв Ін
ою - стру
у 2 кція:
роки; 1) “
- с Пока
амос жи,
тійні де
сть нама
назв льов
ано
и - у
2) “
3
Що
роки.
нама
П
льов
редм
ано?
етн ” або
ий “Що
гноз це?”.
ис Н
С орма
тим тиви:
ульн - у
ий 1,5-
мате 2
ріал: роки
10— нази
12 вают
кар ь 4-5
ток карт
Ь инок
зобр
; слов
- у нику
2,5 сфор
роки мова
нази но
вают деяк
ь і
бага зага
то льні
пред поня
меті ття:
в з ігра
певн шки,
их одяг
груп ,
: мебл
ігра і,
шки, взут
посу тя.
д, К
одяг онс
, трук
мебл тив
і; ний
- у прак
3 сис
роки а)
діти
знаю Мето
ть і дика
нази “Роз
вают різні
ь усі карт
пред инки
мети ”
, їхні С
влас тим
тиво ульн
сті ий
та мате
якос ріал:
ті, в кар
паси тин
вно ки,
му які
розр А
ізаю наліз
тьс резу
я на льтат
дві і ів:
три 1) з
час дійсн
тин ення
и з цілес
різн прям
ою ован
кон их
фігу дій;
раці 2) с
єю полу
розр ченн
ізу. я
Н част
орма ин
тиви: без
- р аналі
озріз зу
на отри
карт мано
инка го
з цілог
двох о;
фраг 3) з
менті істав
в - у ленн
2,5-3 я з
роки; розв
- р орот
озріз ами;
на 4) з
карт оров
инка е
з співв
трьо ідно
х шенн
фраг я
менті част
в - у ин
3-3,5 без
роки. зіста
влен ки),
ня. три
б кут
) ні
приз
Мет ми
одик (дах
а ),
“Ко півс
нстр фер
уюв и
ання різн
чере их
з коль
насл орів.
ідув А
ання наліз
” резу
(мет льтат
одик ів:
у 1)
про- н
пону аслі
ють дува
дітя ння
м зовн
2,5-3 ішні
рокі х
в) мані
С пуля
тим цій
ульн доро
ий слог
мате о без
ріал: урах
куби уван
ки, ня
пря фор
мок ми,
утн вели
і чини
брус і
ки прос
(цег торо
лин вих
відн 4)
оше т
нь очне
(для відт
діте воре
й 3 ння
рокі розт
в є ашу
не- ванн
адек я
ватн фігу
им); р без
2) пом
н илок
аслі і
дува випр
ння авле
мані нь;
пуля 5)
цій з с
амос
урах
тійн
уван
ий
ням
анал
фор
із
ми, зраз
вели ка і
чини відт
і воре
про- ння.
стор П
овог рос
о тор
розт ови
ашу й
ванн гноз
я; ис
3) п С
оста тим
новк уль
а і ний
випр мат
авле еріа
ння л:
поми дріб
лок; ні
ігра обк
шк у”,
и і “Діс
кар -
тин ГЙІІ
ки, Ь з-
скл під
аде кор
ні в обк
ко- и”,
роб “По
ку. каж
І и
Ірик верх
лад (низ
інст )”,
рук “Йд
ції: и
“По впер
сади ед
вед (наз
мед ад)”
ика тощ
біля о.
кор І
обк Іорм
и”, атив
“По и:
клад у
и в 3
кор рок
обк и-
у”, діти
“По розу
сади мію
на ть
кор при
обк йме
у”, нни
“Зах ково
овай -
карт відм
инк інко
у ві
під конс
кор тру
кції; інс
мож тру
ливі кці
пом й:
илк вста
иу ти,
двох відч
завд ини
ання ти
х, дио
які рі,
легк сіст
о и,
вип відк
рави рит
ти; и
-у кор
4 обк
роки у,
- взят
вико и
ную олів
ть ець.
усі І
завд Іорм
ання атив
. и:
-у
Д 2
ослі роки
дже -
ння вико
пам’ ную
яті ть
а три
) дії;
-у
Вик
она 2
ти ,
по 5
пам
’ят р
і о
сері к
ю и
 ю
- т
ь
в
и п
к ’
о я
н т
у ь
ю
т д
ь і
й
т .
р 0)
и М
- ето
ч дик
о а
и
т Що
и змін
р илос
и я —
чого
д не
і ста
ї ло99
; Д
ити
у ні
пока
3 зую
ть
р чоти
о ри
к карт
и инк
и,
- які
вона
в нази
и ває.
к Поті
о м
н про-
у ймі.
підв ння.
ерну
тися Д
; ослі
експ дже
ери ння
мен уваг
тато и
р М
заби ето
рає дик
одн а
у з “Зор
карт ови
ино й
к дик
або тан
мі- т99
мік ('
їх гим
місц уль
ями. ний
Про мат
сить еріа
дит л:
ину три
знай таб
ти лиц
змін і з
и. 16
Нев клі
ико тин
нан ок,
ня де
завд нам
ання аль
гиід о-
чить ши
про ю
труд иіа
нощ йом
і на і
етап кар
і тин
відт ки.
воре І
нстр
укці
я: д
“Ос і
ь т
тут, е
на й
табл
иці, 2
карт -
инк 2
и. ,
Под 5
иви
ся і р
закр о
ий к
всі і
ндн в
ико
ві -
карт
инк з
и н
(нап а
рик й
лад, т
буд и
ино
чки) д
. в
Що і
най
шви к
дше. а
Але р
не т
поми и
ляйс н
я”. к
І и
Іорм ,
атив
и: щ
д о
л
я п
о а
в р
т т
о и
р н
ю к
ю и
т
ь в
с
я т
; а
б
д л
л и
я ц
і
д .
і А
т налі
е з
й резу
льта
3 тів:
- ІІ
4 Іипд
кість
р вико
о нанн
к я
і одні
в єї
табл
- иці -
1,5
в хвил
і ини.
д І
ш Іору
у пісн
к ня
а уваг
т и:
и п
ідво
к ліка
ння
(пор
уше
ння
кон
цент
раці
ї
уваг
и,
зале
жніс
ть
уваг
и
від
міні
ііпін
іх
дій);
 п обся
ору г
шен інфо
ня рмац
пере ії).
клю
ченн 2. Ді
я агно
(слаб сти
ка ка
шви розв
дкіст итк
ь у
пере рухо
ходу вої
з сфер
одно и
го З
об’єк агал
та на ьна
інши мот
й); орик
о а
бме С
жен тати
ий чну і
обся дина
г мічн
уваг у
и коор
(незд дина
атніс цію
ть визн
спри ачаю
йнят ть за
и в таки
цей ми
моме пара
нт ме-
по- трам
трібн и:
ий 1
рік - 2,
само 5
стійн роки
а -
ходь підст
ба; рибу
1 є,
,5-2 одно
роки часн
- о
підні відок
маєт ремл
ься і ююч
опус и від
каєть землі
ся обид
сход ві
ами, ноги,
трим з
аючи підтр
сь за имко
пору ю;
чень; пере
пере ступ
ступ ає
ає чере
чере з
з декіл
пере ька
шко пере
ди шко
на д;
підл наги
озі; наєт
встає ься
на за
лавк пред
у мето
20 с м;
м від З
підло роки
ги; -
підні 10 с
маєт із
ься розп
вгор лющ
у е-
сход ними
ами очим
(10 а.
сход О
инок дноч
), асні
завви сть
шки рухі
12- в: з
15 с боків
м; по від
черзі коро
став бки
ить розт
ноги ашов
на ують
кожн ся
у вели
сход кі
инку ґудз
; ики
підст або
рибу моне
є на ти
двох варті
нога стю
х без в 20
підтр копі
имки йок,
, по
стоїт троє
ь на з
одні кожн
й ого
нозі боку.
прот За
ягом сигн
алом рук.
дити Т
на онкі
двом рухи
а паль
рука ців
ми рук.
одно Оцін
часн юют
о ь
пови ступі
нна нь
брат дифе
и ренц
моне ійова
ту з ності
кожн рухів
ого і
боку мож
і ливіс
клас ть
ти в дій з
коро дріб
бку. ними
Шви пред
дкіст мета
ь не ми.
врах Н
овую орма
ть. тиви:
Тест —
вва- у
жаю 2
ть роки
неви -
кона повт
ним орю
при ють
різно штри
часн хи,
ому малю
русі ють
круг ю,
и; розтя
— гнут
у и в
2,5-3 усмі
роки шку)
- ;
мал —
юют щ
ь ік
прям (наду
і ти і
лінії, втягн
круг ути
и за щоки
зразк );
ом; —
мож я
уть зика
на- (пок
мал ласт
юват и
и язик
люд на
ину - ниж
“гол ню
овон губу,
огу”. обли
О зати
раль верх
ний ню
прак губу,
сис: зро-
— бити
г з
уб язик
(витя а
гнут “гор
и у”).
губи Н
труб аявні
очко сть
девіа орал
ції ьних
язик рухів
а, .
асим 3. Ді
етрія агно
оска сти
лу ка
свідч особ
ать ливо
про стей
невр діял
оло- ьнос
гічну ті
симп И
тома ивче
тику. нпя
Відз спос
нача обів
ється діял
сила ьнос
(сил ті
ьні, Иарі
слаб ант
кі); а)
об’є Мето
м (чи дика
до- “Скл
водя адан
ться ня
рухи піра
до мідк
кінц и.
я), Скла
пере данн
ключ я
ення матр
(шви ьо-
дке, IIIIV
пові им.
льне іі
) її
муль грим
кий ить,
мате бере
ріал: в
піра рот
мідк тощ
а з о).
чот 2. 1
ирьо 1
х і рост
шес е
ти мані
кіле пул
ць з юва
шт ння
шчк (спе
ами. цифі
A чна
litui мані
із пуля
резу ція).
льта \
тів: (Сил
І ова
Спе спро
цифі ба
чні (нап
мані рикл
пуля ад,
тивн дити
і дії на
(дит вкла
ина дає
стук мале
ає ньку
об матр
стіл, ьош
підн ку у
осит чист
ь ми ину
муха вели
, кої і
навп одит
аки, ь
при прав
цьо ильн
му ий
вико спос
рист іб
овує вирі
силу шен
, ня).
вдав П
лю римі
ючи рюв
не ання
прих (дит
ову ина
ючи ще
влас не
тиво мож
сті е
пред спів
мета відн
). ести
•І пред
І мети
|,ілсс на ні
пря їй і
мова ІІІІ і,
на підн
спро осит
ба ь їх
(дит один
ина до
помі одно
чає го,
пом поба
илки чив
, ши
випр неві
авля дпов
є їх і ідніс
ншк ть,
мі-
нне І
Ух).
( р
» і
Зоро к
ве
спів с
відн к
оше л
ння а
(дит д
ина а
відр ю
азу т
прав ь
ильн
о к
вирі і
шує л
за- ь
йнят ц
ій, я
спів
відні з
сши
елем п
енти і
). р
І а
І м
о і
р д
м к
а и
г ;
и у
в 1,5-
и 2,5
: роки
розб
и
ира
ють ння.
піра Д
мідк ІТИ
у без 3
рокі
урах
в з
уван
розв
ня инен
діам им
етра інте
ціле лект
ць; ом
у мож
3,5 уть
роки прац
розб юват
ира и
ють зоро
піра - іііім
мідк і ній
у з и ід
урах нош
уван ення
ням м,
діам допу
етра стим
кі- е
ннії. при
. і мір
наст юва
анов ння
и на або
резу ціле
льта спря
т мов
чере анії і
з проб
спро а.
би і Відс
при утні
мір сть
юва цих
спос льки
обів й
до 3 мате
рокі ріал:
в сім
свід цилі
чить ндр
про ичн
недо их
- або
♦II« квад
н рат
псих них
ічно ча-
го Mtih
розв (ні\л
итку иди
. До шів)
2,5 різн
рокі ого
в роз
прав міру
омір чот
но ирьо
кори х
стув осно
атис вни
я І и х
ІІОІО, коль
Іt орів.
npiui Л
ir б) пал і
Мет І
одик резу
а льта
“Вкл тів:
ади І
ші” Нес
(Тарі пеци
лки) фічн
<і і
иму мані
пуля тиво
ції стей
(вик і
орис вел
танн и-
я чини
вкла икпа
диш диш
а не а).
за
при-
інич
«
тнім
;
неад
еква
тні
дії).
2. (
’исц
ифіч
ні
мані
пуля
ції
(пізн
авал
ьні).
),
('ило
ва
спро
ба
(дія
сило
ю.,
без
урах
уван
ня
влас
 4. Х нням
аоти оста
чна точн
спро ого
ба ріше
(про ння).
міжн 6. П
ий римі
спос рюва
іб ння
вико (виз
нанн наче
я ння
завд неві
ання дпов
, ідно
коли сті
поєд вкла
ную диші
ться в
проб шля
ні й хом
сило прик
ві лада
дії). ння
5. Ц одни
ілес х до
прям інши
ован х).
а 7. З
спро оров
ба е
(сам спів
ості відн
йне оше
випр ння
авле (пра
ння виль
пом не
илок ріше
Ь ння
знах на
одже підс
таві Н
тільк еспе
и цифі
зоро чні
вого мані
анал пуля
ізу). ції і
Д діял
о 2,5 ьнос
рокі ті до
в 2,5-3
мож рокі
лива в
сило свід
ва чать
спро про
ба. зниж
До 3 ення
рокі інте
в лект
фор уаль
муєт ного
ься розв
зо- итку
рове .
спів
відн В
оше аріа
ння. нт в)
Доп Мет
одик
усти
а
ма
“По
ціле
штов
спря а
мова скри
на нька
спро "
ба (Кор
або обоч
при ка
мі- фор
рюва м)
ння. (Л.Л.
Венг тик
ер, утн
Г.Л. им>
Виго а
дськ так
а). ож
С деся
тиму ть
льни об’є
й мни
мате х
ріал: геом
дере етр
в’ян ичн
ий их
ящи фігу
к р.
або А
плас наліз
тма резу
сова льта
ко* тів:
робк 1. С
а з илов
п’я а
тьм дія:
а дити
прор на
ізам діє
и - сило
напі ю,
вкру тобт
гли о
м, штов
три хає
кут фігу
ним, ру у
пря пер
мо- ший
кут прор
ним, із,
квад що
рат потр
ним, апив
шес на
очі, я:
або в дити
той, на
куди почи
доро нає
слий оріє
опус нтув
тив атис
попе я на
ре- фор
дню му
фігу прор
ру. ізу і
2. С фігу
проб ри.
и: При
дити цьом
на у
пере вона
ходи ще
ть не
від мож
отво е
ру спів
до відн
отво осит
ру, и
нама фор
гаюч ми
ись зоро
и вим
кож шля
ний хом
з на
них відст
про ані,
штов тому
хнут прик
и лада
фігу є
ру. фігу
3. П ру
римі до
рюв схож
анн ого,
на її спос
погл обі
яд, бува
прор ють
ізу. тако
Так, ж
шест труд
икут нощі
ник з
част роз-
о воро
прик том
лада трик
ють утни
до ка і
квад півк
рата, ола.
поті 4. З
м оров
від- е
разу спів
ж відн
пере оше
нося ння:
ть у дити
потр на за
ібни допо
й мого
прор ю
із, зору
напі спів
вкру відн
глу о-
фор сить
му - фор
до му
три- прор
кутн ізу і
ика, фігу
і ри;
навп опус
аки. кає
При фігу
цьом ру
у завж
ди в ся
потр ціле
ібни спря
й мова
про- ні
різ; спро
розв би з
орот елем
фігу ен-
р тами
при зоро
цьом вого
у спів
пров відн
одит оше
ь ння.
напе А
ред, налі
у з
пові спос
трі. обів
Н діял
орма ьнос
тиви: ті
— дит
д ини
о 3 важ
років лив
- ий
допу для
скаєт визн
ься ачен
сило ня
ва рів-
спро нії
ба; неи
— хічн
у ого
3 розв
роки итку
й
дит
біль
ини.
ше -
Якщ
з’явл
о
яють
дит
ина ення
дося пси
гає хічн
резу ого
льта розв
тів, итку
ко- .
рист Вис
уюч ока
ись науч
при уван
цьо ість,
му тобт
ниж о
чим шви
и дки
спос й
оба Пер
ми, ехід
ніж від
нале ниж
жит чого
ь за спос
віко обу
м, до
ічнд вищ
оцін ого,
ити свід
науч чить
уван на
ість кор
або исть
зроб дит
ити ини.
вис ИІд
нов сутн
ок ість
про науч
пев уван
ну ості,
фор а
му тако
по- ж
руш наст
анов ика
и на О.В.
резу Баж
льта енов
т ої.
мож (
уть гим
бумі уль
пов’ ний
язан мате
і з ріал
пор :
уше дит
ння ині
м з даю
бок ть
у як відп
емо овід
ційн ний
о- пре
воль дме
ової т
, так по-
і бут
пізн у ч
а- про
ним хан
!.ної ням
сфе вик
ри. она
ти
Діаг з
нос ним
тик
а пев
розв ну
итк дію.
у І
побу Іорм
тов атив
ої и:
діял
ьнос /
ті f
М міс
етод яців
- яців
підн -
осит знім
ь ає
лож рука
ку вич
до ки,
рота шка
, рпет
доб ки,
ре пере
горт
сама
ає
п’є з
відр
чаш
азу
ки, 2-3 ї
мо- й
и фінк
ний и
няти книг
пігу и,
лку вказ
з уюч
пля и на
шки карт
, инк
мал и,
ює їсть
карл сам
ючк ості
и йно
олів густ
цем, у
про їжу
явля лож
є ін- -
19(1 иип
Умі
00
є
до
відт
книг
вор
и; юва
І ти ті
Н дії,
міс
які шку
част на
о нпиі
спос іму
тері місц
гає і;
в J
жит рок
ті; и -
якщ запу
о на скає
нчіи дзиґ
у у,
дит вста
ини вляє
захо клю
вати ч у
ігра двер
шку ну
під щіл
одн ину,
им з пове
двох ртає
одн ручк
аков у
их двер
пре ей,
дме- нати
і їм, скає
и па
поті кно
м пку
помі дзві
няти нка,
пре году
дме є і
ти кол
місц ише
ями, ляль
вона ку,
знах воїн
одит м.
ь миш
ігра ину,
пере х з
горт поб
ає утов
книг ими
у - нро
кож дмо
ну там
стор и, у
інку грі
окре діє
мо, сист
сама емат
надя изов
гає ано
шм і
фпе посл
гки, ідов
туф но
лі, (буд
шта ить
нці, ляль
у грі ку,
відт іиин
вор ж ,
ює году
логі є,
чно веде
пов’ на
язан прог
і дії; уля
J нку
, 5 тощ
рок о).
и - Сам
насл ості
ідує йно
вели одяг
ку аєть
кіль ся,
кіст але
ь un>
дій не
дор вміє
осли зав’
язув ґу- /
ати ІІИ
шну КН,
рівк ш
и, в’яз
заст у є
ібат шну
и рки
ґудз при
ики; неве
f ликі
рок й
и - доп
насл омо
ідує зі
вели дор
ку осло
кіль го.
кіст
ь Діа
дій гно
дор сти
осли ка
х з роз
поб вит
утов ку
ими ігро
нро вої
дмо діял
там ьно
и, у сті
грі І нг і
вик рукц
онує іи:
роль Дітя
, м
одяг проп
аєть ону
ся ють
сам погр
ості ати
йно, із
заст знай
ібає оми
ми
ігра
шка
ми.
(
палі
ї
рівн
я
розв
итк
у
гри:
І
)
неад
еква
тні
дії з
ігра
шко
ю;
 2) м суал
ан ьні
іп ігри
ул з
яц елем
ія ента
з ми
пр заду
ед му -
ме від 2
та —3
м рокі
и- в
до (нап
2 рик-
ро лад,
кі нава
в; нтаж
3) п ує
роце куби
суал ками
ьні маш
ігров инку
і дії - ,
з2 ката
рокі є
в ляль
(нап ку
рикл тощ
ад, о);
вози 5) с
ть ю
маш же
ину, тн
одяг а
ає і гр
розд а-
ягає з3
ляль ро
ку); кі
4) п в.
роце
 4. на-
Д стро
іагн ю,
ост реак
ика цію
емо на
ційн заох
о- очен
воль ня й
ової осуд
сфе ,
ри У наяв
вивч ність
енні або
емоц відс
ійно- утні
воль сть
ової рух
сфер ової
иі розг
пове альм
дінк ован
и ості.
врах
ову Осн
ють: овн
три- і
валіс пок
ть азн
зосе ики
редж У
ення ва
уваг га
и, :
конт а)
актні по
сть, гл
емоц яд
ійни фі
й кс
хара ує
ктер (н
е ге
фі не
кс ра
ує лі
); за
6) с ції
ті *
йк К
а он
(н та
ес кт
ті ні
йк ст
а); ь:
в) а)

га ле
рн гк
о ий
пе ,
ре ш
кл ви
ю дк
ча ий
єт ко
ьс нт
я; ак
г) т;
“з б)
ас
тр по
яг ве
ан рх
ня не
”; ви
ґ) й
з ко
яв нт
и ак
щ т;
ам в)
и
 ал
ле ьн
дь ий
вс ;
та б)
но
вл де
ю щ
є о
ко пі
нт дв
ак и
т; щ
г) ен
ий
у (з
н ни
и же
ка ни
є й);
ко в)
нт
ак ей
ту фо
; рі
ґ) йн
п ий
ро ;
те г)
ст
ує де
. п
Ф ре
он си
на вн
ст и
ро й;
ю: ґ)
а) ко
нт
но ра
рм ст
н зу
и ль
й. та
Ре ти
ак вн
ці ос
я ті
на ро
за бо
ох ти
оч ;
ен г)
ня
й ко
ос ре
уд кт
: ув
а) ан
ня
ад ді
ек ял
ва ьн
тн ос
а; ті;
в) ґ)
ві
з дс
пі ут
дв ні
и ст
щ ь
ен ре
ня ак
м ці
(п ї;
он д)
и
же ві
нн дм
ям ов
) а
ре ві
д III. Д
ді ослі
ял дже
ьн ння
дош
ос
кіль
ті ник
пр а
и
ос А.
уд Пси
і; холо
ж) гічн
е
аг обс
ре те
си жен
вн ня
а діте
ре й5
ак —5
ці рокі
я в
на Завд
ос ання
уд 1
; Р
з) обот
а з
де матр
зо ьош
рг ками
ан (про
іза пону
ці ють
я з 3
ді років
ял ).
ьн С
ос гим
ті. ульн
ий
мате
ріал: дій;
мат спос
рьои оби
іки, дій;
що вико
скла рист
даю ання
тьс допо
я з моги
двох , і
- 'фор
чит мова
ирьо ніст
х- ь
шес поня
ти ття
час вели
тин чини
. (вел
Ц ика-
ілі мале
досл нька
ідж ).
енн Стан
я: мото
вияв рики
ленн . І
я Іимн
розу ніст
мінн ь і
я стій
дити кість
ною інте
неве ресу
рбал .
ьної П
Іін роце
грук дура
ції; пров
адек еден
ватн ня:
ість Дит
ині ь
пока усну
зуют ін-
ь • іру
матр кцію
ьош :
ку, “Роз
яку бери
відк і
рити збер
І и
скла матр
дає ьош
псих ку”,
олог “Дай
. найб
Поті ільш
м у
цю матр
матр ьош
ьош ку,
ку іійМ
став мон
лять шу”,
пере “Пос
д тав
дити їх за
ною зрос
І том”
.
гом А
проп тілі і
ону резу
ють льта
зроб тів:
ити Л
те іти
саме. І
Дітя нор
м 4-5 мал
років ьни
дают м
розу шля
мов хом
им спро
розв б
итко (для
м вка-
розу шмо
міют го
ь піку
неве це
рбал допу
ь- м стим
у о).
Імс Скла
грук данн
цію я
(жес матр
т, ьош
мімі ки з
ку) чоти
вже рьох
з 3 част
рокі ин
в і ідІЙ
мож ешо
уть ють
скла тако
сти ж
матр мето
ьош- дом
і» у, спро
і» б, а
мку післ
вход я 4
ить рокі
три в -
її шля
част хом
ини. при
Дію мір
ть ю-
вони ииш
мі і спів
зоро відн
вого о-
спів ии
відн ним.
оше Діти
ння. вико
І’ рист
оібір ову
і ють
скла допо
данн могу
я ,
матр запр
ьош опон
ки з ован
шест у у
и вигл
част яді
ин у жес-
5 і їм.
рокі і и
в акти
пров вно
одят реаг
ь уют
міни ь на
чом мімі
при ку
мір схва
юва ленн
ння, я і
а несх
післ вале
я 6 ння.
рокі У
в - деяк
на их
осно лИс
ві И м
зоро робо
вого ті з
матр матр
ьош ьош
ками ками
вияв ,
ляєт вико
ься ную
недо чи
стат за-
ня р»
1 1

сфор шин
мова ован
ніст е
ь завд
цріб ання
мої .
мото Діти
рики в 3-4
паль роки
ців вико
рук ную
(рух ть
и без
несп зуси
ритн ль
і, прох
захо ан-
плен им
ня доро
всіє слог
ю о
кис- дати
ни) найб
Усі ільш
діти у
із або
задо най
воле мен
ння шу
м матр
граю ьош
ться ку.
з До
4-5 ь
рокі хаот
в ичні
мин і
и неад
став еква
лять тні
матр рухи
ьош (уда
ки в ряю
ряд з ть
урах чім і
уван ппііми
ням матр
вели ьош
чини ки
. об
/ стіл,
(Іт стук
и ають
розу одні
мов єю
о матр
відс ьош
талі кою
в 3-4 об
роки іншу
не , і» н
розу /(ню
міют ть
ь їх).
інст Для
рукц них
ії і скла
мені дна
іимд наві
ання ть
. матр
Вон ьош
и ка з
пров двох
одят част
ин. дати
Пот матр
ріб- ьош
на ки з
ірнм двох
але -
навч чоти
ання рьох
з част
повт ин.
орни Як
ми прав
пока ило,
зами
спос
обу
вико
нанн
я.
Ли-
ни
до 5
6
рокі
в
при
орга
нізо
вани
х
заня
ттях
діти
(не
всі)
почи
наю
ть
ршП
ирпт
и і
скла
 м інте
ає ресу
місц і
е розг
неск ляду
оорд об’є
инов кта
аніс діял
ть ьнос
дій і ті.
неро Пон
звин яття
еніс ве-
ть личи
дріб ни у
ної віці
мото 3—5
рики рокі
. в ще
Яскр не
ава усві
матр домл
ьош юють
ка ся.
прив Д
ерта іти
є із
уваг зат
у рим
дити кою
ни, пси
але хіч
ця ног
о
уваг
роз
а
ви
нест тку
ійка. вия
Нем вля
ає ють
вира вир
жен аже
ого ну
ціка нні
віст кіль
ь, із кос
зад ті
ово еле
лен мен
ням тів
зай вин
маю ика
ться ють
зап тру
роп дно
оно щі,
ван але,
ою на
діял від
ьніс мін
тю. у
Піс від
ля роз
пок умо
азу во
мат відс
рьо тал
шки их
з діте
дво й,
х діти
част із
ин затр
діти имк
3-4 ою
рокі пс
в и-
зби хічн
раю ого
ть її роз
са- вит
мос ку
тійн мож
о. уть
При вик
збіл ори
ьше сто
вув дій.
ати Тра
доп пля
омо ють
гу. ся
Вон вип
и адк
звер и
таю нес
ть фор
уваг мов
у і аної
на мот
жес ори
ти, і ки.
на До
мімі 4-5
ку рокі
дос в
лідн діти
ика. мож
Хоч уть
а роз
бага різ-
то нят
хто и
пра кон
цює трас
ме- тні
тод вел
ом ичи
спр ни,
об, але
у при
них тон
не ших
спо диф
стер ере
ігає нці
ться юва
неа ння
дек х
ват доп
них ус-
каю (од
ть на
пом пір
илк амі
и. да з
Завд кіл
ання ьця
2 ми
Робо різн
та з ого
піра кол
мідо ьор
юз у).
чоти Ц
рьох ілі
кілец дос
ь лід
(про же
пону ння
ють з :
3 Вия
років вле
). ння
С у
тим дит
уль ини
ний сфо
мат рмо
еріа ван
л: ості
дві спр
пір ийн
амі яття
ди з вел
чо ичи
ти ни,
рьо кол
х ьор
кіле у.
ць Вст
різн ано
ої вле
ве- ння
лич хар
ини акте
ру вик
діял она
ьно ння
сті ана
(аде логі
кват чно
ніст го
ь і завд
раці анн
она я).
льні Ста
сть н
спо мот
соб ори
у ки.
роб П
оти; роц
сам еду
око ра
нтр про
оль) вед
. енн
Ная я:
вніс Пер
ть і ед
стій дит
кіст ино
ь ю
інте став
рес лят
у. ь
Вик піра
ори мід
ста у з
ння кіл
доп ь-
омо цям
ги. и
Нау одн
чув ого
аніс кол
ть ьор
(хар у.
акте Інст
р рук
ція: ція:
“Зб “Да
ери й
піра (по
мід каж
у” и,
(“Н ві-
асад зьм
и и)
кіль чер
ця”) вон
. е
Як кіль
що це.
дит Дай
ина син
роб є
ить кіль
це це.
без Дай
пом жов
илк те
ово, кіль
про це”.
пон А
уют налі
ь з
дру резу
гу льта
піра тів.
мід Д
у з іти
кіль з
цям нор
и мал
різн ьни
ого м
кол роз
ьор умо
у. вим
Дод роз
атк ви
ова тк
інст ом
рук вия
вля ве-
ють лич
вир ини
аже .
ну Неа
ціка дек
віст ват
ь до ним
ігра вва
шки жа
. ють
Від закр
разу ива
роз ння
умі стер
ють жня
зміс ков
т пач
завд ком
анн до
я і нан
при изу
сту ван
паю ня
ть кіле
до ць.
роб Із 4
оти. рокі
До в
3 діти
рокі зби
в раю
доп ть
уст піра
име мід
зби у з
ран ура
ня хув
піра анн
мід ям
без вел
ура ичи
хув ни
анн кіле
я ць.
При вел
цьо ичи
му ною
в і
одн поті
их м
діте по
й черз
спо і
стер нан
іга изу
ють ють
ся їх
спр на
оби стер
і жен
при ь.
мір До
юва 5
ння рокі
шля в
хом діти
при кор
кла ист
дан уют
ня ься
(з спо
мет соб
ою ом
порі зор
вня ово
ння го
) спі
кіле в-
ць, відн
ін- оше
ші ння
роз кіле
кла ць.
даю У
ть тих
кіль вип
ця у адк
ряд ах,
за кол
и ю
дит піра
ина мі-
пом дно,
иля яка
єтьс відр
я, ізня
дос єтьс
тат- я
м лиш
NO е
був кол
ає ьор
пов ом
тор кіле
ної ць,
інст для
рук дит
ції ини
або не
вказ важ
івки кі.
на Д
зраз іти
ок: розу
“По мов
див о
ися, відс
яке тал
кіль і з
це 3-4
біль рокі
ше? в
Нас раді
ади ють
най яскр
біль авій
ше піра
кіль міді,
це”. але
Дії ін
з не
ана інте
логі рес
чно до
завд цям
ання и
. (роз
Розу кида
мінн є їх,
я стук
мет ає
и ними
завд по
ання стол
в і).
цьо Післ
му я 4
віці рокі
не в
ме
1 1 діти
гері нам
гаєт ага
ься. ють
Що ся
важ вик
че онат
розу и
мов завд
а ання
відс , але
талі ми
сть, їдят
то ь
част його
іше лиш
дит е до
ина безл
роб адн
ить ого
мані нан
пул изув
ятив ання
ні й кіле
неад ць
еква на
тні стер
дії з жен
кіль ь. У
МОДІ сумі
роб сне
оти вик
втра она
чаю ння.
ть Ана
інст логі
рук чне
цію «ми
наві дпн
ть ня з
при інш
повт ою
орен піра
ні її. мідо
Нео ю
бхі вик
дний лика
поет є ті
апн самі
ий труд
конт нощ
роль і.
. Зазв
Мов ича
на й у
інст (ину
рук мов
ція о
мал відс
оеф тали
екти х
вна: діте
потр й у
іб- віці
ний 3-5
пока рокі
з, а в
для спос
глиб тері
око гаєт
відс ься
тали неск
х - оор
ди- потр
Ііпм апля
иніс ють
ть, отво
незр ром
учні кіль
сть ця
рух на
у стер
рук, жен
особ ь
лив піра
о міди
дріб .
ної Доп
мот омо
ори га
ки мал
паль оеф
ців екти
І»у вна.
h J
Нон (¡m
и не u b
беру зат
ть рим
кіль кою
це пси
дво хічн
ма- ого
трьо розв
ма итк
паль у
цям вик
и, а ону
захо ють
плю це
ють завд
всі- ання
і ні і ні
кист ниж
ю. чом
Нас у
илу рівн
і завд
порі ання
вня .
но з Вик
нор орис
мал тову
ьни ють
ми доп
одн омо-
оліт і у,
кам ідііі
и, сшо
але ють
знач пере
но несе
крйі ння
цо, на
ніж анал
розу огіч
мов не
о завд
відс ання
талі. .
На Завд
відм ання
іну З
від П
розу обуд
мов ова
о “ого
відс рожі
тали ”
х, (про
ви- пону
ими ють
мюі з 4
і» рокі
інте в).
рес і і
розу гим
мію уль
ть ний
зміс мат
т еріа
л: вува
сму ти
жк рах
и зі унк
щіл ові
ьног або
о інш
(кра і
ще пал
“ок ичк
сам и,
ито бру
- ски
пом *
”) Ц
пап ілі
еру дос
чер лід
вон же
ого ння
(8 :
сму Розу
жо мінн
к) і я
біло мет
го и
(8 завд
сму ання
жо ,
к) вияв
кол лен
ьор ня
у, здат
роз- ност
мір і ми
ам доці
10x льн
3; ої
мо діял
жн ьнос
а ті.
вик Ная
ори вніс
сто ть
сам черг
око уван
нтро ня
лю. їх за
Ста м
н кім
мот »ро
ори м і
ки. жес
П том
роц або
едур слов
а ами
про (“П
веде род
ння овж
: сам”
Пер )
ед про
дит пон
ино уют
ю ь
вик вик
лада лада
ють ти
у І»і
ряд пі гу
сму сму
жки жок.
и Якщ
нгіі о
ній дит
посл ина
ідов доп
ност уска
і: є
ЧБЧ пом
БЧБ илк
... у, то
Звер нада
таю ють
ть орга
уваг ніза
у на цій-
ну і
доп нор
омо мал
гу ьни
(мім м
іка розу
неза мов
дово им
лен розв
ня, итк
нега ом
тивн до
е 4-5
пох рокі
итув в
ання вик
голо ону
вою, ють
міуи Нм
ижс ниш
ння ипн
на я. У
зраз бага
ок тьох
“Ув з
ажні них
ше”, ще
“По не
див сфо
ися, рмо
яка вано
леж дові
ить льн
сму ої
жка діял
”). ьно
Л с
іпілі
ї
резу
льта
тів.
(
іти
 т рож
і і у”.
нем У
ає тих
нав вип
ичо адка
к х,
сам кол
око и
нтро пом
лю, иля
але ють
при ся,
цьо доп
му о-
не мог
спос а у
тері виг
гаю ляд
ться і
неад орг
еква ані
тні зац
дії ії
зі їхн
сму ьої
жка дія
ми і льн
брус ост
кам і
и. вия
Діти вля
розу єть
мію ся
ть ефе
інст кти
рук вно
цію ю.
і Мот
виб ори
удов ка
уют дея
ь ких
“ого діт
ей сму
нед жки
ост одна
атн за
ьо одно
сфо ю, не
рмо дотр
ван иму
а ю-
(ру чись
хи колі
нез рної
гра послі
бні довн
, ості.
ряд Допо
нер мога
івн у
ий) вигл
. яді
Д роз’я
іти снен
розу ня,
мово наві
відс дних
талі вказі
не вок
розу не
міют прив
ь одит
мети ь до
завд прав
ання ильн
і в 5- их
6 дій.
років Низь
. кий
Вони рівен
в ь
кращ науч
ому у-
разі вано
клад сті.
уть Рухо
ва іти
незг із
рабн зат
ість і рим
недо кою
трим псих
ання ічно
рівн го
ого розв
ряду. итк
У у до
дітей 4-5
:» років
вира здат
жено ні
ю ви-
розу кона
мово ти це
ю завд
відст ання.
аліст Вони
ю розу
уваг міют
у ь
прив інстр
ерта укці
ють ю,
самі але у
сму них,
жки як
як прав
об’єк ило,
т часті
безгл ше,
уздої ніж у
мані дітей
пуля , які
ції, норм
але альн
вона о
не розв
стійк иваю
а. ться,
Д є
поми ю
лки допо
при мого
черг ю,
уван яка
ні поз
коль и-
орів. тивн
При о
чино впли
ю ває
мож на
е якіст
бути ь
несф їхнь
ормо ої
вана діяль
уваг ності
а або .
шви Науч
дка її увані
висн сть
ажув їх
аніст знач
ь. но
Нави ви-
чки ща,
само ніж у
конт розу
ролю мово
ще відст
не алих.
дост Спос
атні, теріг
Водн аєтьс
очас, я
ці інтер
діти ес до
кори завд
стую ання.
ться Завд
орга ання
нізац 4
ійно Р
обо має
та з на
коро верх
бко ній
ю кри
фор шці
м, 5
або прор
“по ізів
што від-
ва пові
скри дної
нька фор
” ми
(про для
пону 10
ють об’є
з 3,5- мних
4 фігу
років р.
). Ц
С ілі
тиму досл
льни ідж
й ення
мате :
ріал; вияв
коро ленн
бка я у
завв дити
ишк ни
и 16 сфор
сан мова
тим ності
етрі спри
в, за- йнят
вши тя
ршк фор
и 12 ми,
сан умін
тим ня
етрі виді
в, ляти
яка пло
щин шен
ну ня).
фор Вико
му з рист
об’є ання
мної допо
і моги
співв (усні
ідно пояс
сити ненн
її з я,
прор пока
ізом; з, су-
здат місн
ність е
пров вико
одит нанн
и я).
аналі Воль
з ові
розт зуси
ашув лля
ання при
фігу дося
р у гнен
про- ні
сторі мети
. .
Спос Наяв
оби ність
вико і
нань стійк
(нав ість
манн інтер
я, есу
шлях до
ом завд
прим ання.
ірюв Пров
ання, ідна
зоро рука.
вого Спри
співв тніст
ідно ь і
точні овід
сть ний
рухів за
рук, фор
паль мою
ців. прор
П із і
роце опус
дура кає в
пров ньог
еден о
ня: фігу
Пере ру.
д Жест
дити ом
ною проп
став онує
лять прод
коро овжи
бку з ти
фігу- робо
рами ту.
, Мож
фігу на
ри дати
вийм усну
ають ін-
. стру
Експ кцію
ерим :
ента “Опу
тор сти
бере всі
одну фігу
з рки в
фігу коро
р, бку”.
пока Поч
зує її инат
осно и
ву, пока
обво з
дить ради
відп мо з
найп зав
рості дан
ших ня
за вик
фор ли-
мою ми
фігу иир
р аже
(цилі ний
ндр з інте
круг рес.
ом в Про
осно те
ві; до
приз 3,5
ма з рокі
І в
рику вон
шик и
ом в мо
осно жут
ві). ь
А діят
налі и
з спо
резу -
льта гиО
тів. ом
У про
ді што
те вху
й з ван
нор ня
мал за
ьни доп
м омо
роз гою
умо сил
вим и
роз (без
ви ура
тк хув
ом анн
це я
фор і
ми гра
мро ції
ріїі їм
в). спо
Піс соб
ля 4 у
рокі вик
в она
діти ння
вик поч
ону ина
ють ють
зав діят
дан и
ня від
спо пов
соб ідн
ом о
при (ви
мір сок
ю- а
імін іміу
нм, чуи
а аиіс
післ ть).
я 5 Д
рокі Іти
в - роз
пер умо
ехід во
до від
зор ст
ово алі
го сам
спів ості
від йно
но не
шен вик
ня. ону
Піс ють
ля це
де- зав
мон дан
ня обх
на- ідне
м| спо
11« нук
у 5- анн
6 я
рокі діял
в. ьно
Дії сті.
їх Дек
нец оли
ілес зав
пря дан
мов ня
ані, під
вик мін
ори яєт
сто ься
вує ман
тьс і-
я нулі
сил оиан
ове ням
иш фіг
иои ура
хув ми.
анн Доп
я омо
фіг га
ури мал
в оеф
про ект
різ, ивн
у а.
кра При
що пов
му тор
разі ном
- у
мет инк
од оіш
спр нні
об. зав
Не- дан
ня тал
діти их.
доп Вон
уск и
ают вия
ь ті вля
сам ють
і ціка
пом віст
илк ь
и. ж»
( сам
Інл ого
ьні зав
сть дан
діт ня,
ей у
із них
зат є
ри вип
мко адк
ю и
пси неа
хіч дек
ног ват
о них
роз дій.
ви Вик
тк ори
у сто
якіс ву-
но М 1 1

від- ь
рі доп
ним омо
тьс гу.
я Завд
від ання
роб 5
оти Р
роз обо
умо та з
во різн
відс око
лірн жн
ою ого
моз вид
аїко у: 2
ю зел
(про ені,
пон 2
уют син
ь із і, 2
4 чґ/ч
рокі іопі
в). , 2
< кор
іим ичн
уль еві,
ний 2
мат білі
еріа , 2
л: жо
моз вт
аїк и
а, Ц
що І НІ
скл дос
ада лід
єть же
ся з ння
кол :
ьор Вия
ови вле
х ння
ьмі зда
дра тно
ти сті
ків зор
і ово
кру спр
жк ийм
ів, ати
по кол
12 ьо-
фіг ри,
ур іиін
ко нід
нос роц
ити еду
одн ра
ако про
ві, вед
диф енн
ере я:
нці зав
юва дан
ти, ня
зна вкл
ти юча
наз є 5
ви ета
кол пів.
ьорі На
в. пер
Умін
шо
ня
му
пра ііи
цюв
мі
ати
дит
за
ині
усн
пок
ою
азу
інст
ють
рук
ціє вик
ю, лад
за ени
зраз й з
ком моз
. аїки
Зор різн
ова око
пам лір
’ять ний
. кил
< ни имо
і к:
мот ч 3
орик
с Б
и.
П
І
Ьні ерб
м аль
мов на
чки інст
бер рук
уть ція
син вия
ій вля
ква єтьс
дра я
тик дос
і тат
кла ньо
дут ю,
ь на то
від ди-
пов мнії
ідн шп
ий оря
“ш ть:
мат “По
очо кла
к”. ди
Же реш
сто ту
м ква
пок дра
азу тикі
ють в на
, що свої
дит міс
ина ця”.
пов На
инн дру
а -
про и»м
дов у
жув ста
ати ні
Мб дит
оту, ини
Як про
що сят
нев ь:
“По
каж
и
син
ій
ква
дра
тик,
зел
ени
й”.
На
 т к.
рет На
ьом п’ят
у ому
ета ета
пі пі
зап зраз
иту ок
ють заб
: ира
“Як ють
ого і
кол дит
ьор ині
у про
цей пон
ква уют
дра ь:
тик “Зр
?” оби
На так
че сам
т- о,
вер як
том бул
у о”.
ета Ана
пі логі
дит чно
ина про
має вод
сам ять
а вик
скл лад
аст анн
и я
пор квіт
яд ки з
так кру
ий жкі
сам н
ий вка
кил зан
имо ого
кол есну
ьор інст
у: рукц
ію.
Вон
и
без
зуси
лі.
спів
відн
осят
ь
А
коль
наліз
ори.
резу
До
льтат
4-5
ів.
рокі
Д
в
іти
розр
з
ізня
нор
ють
мал
осно
ьни
вні
м
коль
розу
ори
мов
им
1 1 1

назв
розв
ами
итк
і
ом в
пока
4
зуют
роки
ь
розу
потр
міют
ібни
ь in
й
стру
колі
кцію
р.
за
На
допо
трет
мого
ьому
ю
етап
жест
і
ів і
деяк
слов
і вияв
діти ляю
не ться
знаю в
ть тому
назв , що
коль дити
орів, на
але не
здат оріє
ні нтує
диф ться
ерен на
ціюв зраз
ати ок,
їх. мож
Четв ливі
ерти у
й діте
етап й із
для несф
діте орм
й не ован
скла ою
дний уваг
і ою,
викл при
икає імпу
особ льси
ливи вній,
й посп
інте ішні
рес, й
оскі робо
льки ті і
дині відс
на утно
діє сті
само нави
стій чок
но. само
Пом кон
илки трол
, які ю.
На пу
п’ят завд
ому ання
етап .
і Вон
кра и
щі мані
резу пул
льта юют
ти у ь
діте квад
й з рати
пере ками
ваго або
ю клад
зоро уть
вої їх
пам’ навм
яті. ання
Завд на
ання кили
викл мок
икає без
інте урах
рес. уван
Д ня
іти коль
розу ору.
мов Реш
о ту
відс етап
талі ів
у 4-5 вико
рокі ную
в не ть
розу заум
міют ом и
ь спец
зміс іаль
ту ного
пер попе
шог редн
о ього
ети навч
ання ціка
післ вість
я 6-7 , Два
рокі пер
в. ші
Інте етап
рес и не
до стан
завд овля
ай ть
ня труд
не нощі
вира в.
жен Вод
ий. ноча
При с
верт назв
ають у
уваг коль
у ору
лиш засв
е оюю
самі ть
коль не
оров всі
і діти
квад наві
рати ть у
ки. 5
Д рокі
іти в.
із Завд
зат ання
рим 6
кою Р
псих обо
ічно та з
го розр
розв ізни
итк ми
у кар
вияв тин
ляю ками
ть (про
пону дос
ють лід
із 3-4 же
років ння:
). вияв
С лен
тиму ня
льни сфо
й рмо
мате вано
ріал: сті
карт наоч
инки но-
із дійо
зобр вого
ажен і
ням нйи
знай чмо-
оми обра
х ді- зног
тям о
пред мис
меті лен
в, ня,
що ком
розр біна
ізаю торн
ть их
на здіб
дві, ност
три і ей.
чоти Умі
ри ння
част опе-
ини ру
по ин
вер ги
тика пре
лі і дме
гори там
зонт и,
алі. обра
І зам
(і іі и.
Ціле еду
спря ра
мов про
ана вед
діял енн
ьніс я:
ть. споч
Нау атку
чува пере
- IIh д
ІІІ, і дит
Іаяв ино
ніст ю
ь і клад
стій уть
кіст карт
ь ин-
інте ну,
ресу ти
, розр
воль ізан
овог а на
о дві
зуси част
лля. ини.
Коо Част
рди ини
нов клад
анії уть
,
1 1 так,
рухі щоб
в їх
рук потр
і ібно
дріб Пум
ної и не
мот прос
ори то
ки зру
паль шит
ців и та
рук. отри
П мат
роц и
ціле азу
зобр Н?
аже мри
ння, с
а в гупа
пере є до
вер- роб
ін оти)
ним .
у Так
нигл сам
яді. о
Інст даю
рук ть
ція: карт
“Збе инк
ри у з
карт чоти
инк рьох
у”. част
Мо ин,
жна »*
1 1

запи ірі
тати іініїї
: х по
“Що верт
МІ икал
М іі
тійг гори
и?” зонт
(це алі.
вже V
пер ini.nl
ший і
вияв резу
доп льта
омо тів.
ги Ц
тоді, Іми
кол і
и нор
дит мал
ина ьни
відр м
роз рьох
умо част
вим ин,
роз що
вит рімр
ком і
скла піні
даю по
ть гори
карт зонт
инк алі і
у з верт
ній* икал
чист і,
ин з про
3 пон
рокі уют
в. ьз4
Пер рокі
ева в і
жає до 5
мет ро-
од Н
спро їм,
б. ції н
Післ иик
я 4 ону
рокі ють
в завд
діют ання
ь і спос
імм обо
пОо м
м зоро
зоро вого
вого спів
спів відн
відн оше
оше ння.
ння. При
Кар ниім
тин иип
ку з ші
чоти карт
ино орис
к, тову
розр ють)
ізан .
их Про
на те,
три якщ
част о
ини досл
по ід-
верт ний
икал мінн
і, іив
мож здив
уть уван
ним ня
горі (мім
гати іко
ся ю,
вип жес
адки том)
з’єд або
нан запи
ня тав:
пер “Ку
шої ди
і пок
оста лас-
ннь ін і
ої по
част чист
ин ину
(час ?”,
ти- дит
ни, ина
то розс
міст овує
ятьс част
я ини
всер скла
еди ден
ні, ого
не зобр
вик аже
ння віці
і н не
ни вияв
іи* ляю
сере ть
дню ціка
част вост
ину і ми
на шид
місц йнн
е. я, не
Под розу
ібна мію
доп ть
омо його
га зміс
вияв ту.
ляєт Спо
ься стер
ефе ігаю
к- і ться
інш безл
ою, адні
Спо , не-
стер ніін
ігає мшт
ться ні
інте дії,
рес діти
до мані
завд пул
ання юют
. ь
7 част
Іти ина
роз ми
умо карт
во ино
відс к,
тал накл
і у ада
вказ ють
ано їх
му іііім
н ми к з
одн чоти
у, рьох
розк част
лада ин
ють цим
на дітя
стол м
і. нед
Нео осту
бхід пне.
на J
доп flmu
омо h
га у зат
вигл рим
яді кою
по- пси
інпу хічн
скла ого
дан роз
ня вит
карт ку
инк поч
и і ина
сумі ють
сног скла
о дати
вик мміі
она ому
ння. карт
Але инк
і у з
при двох
такі част
й ин
доп до 4
о- рокі
мні! в.
скла Мо
дан жли
ня ві
карт спро
ино би.
Кар- ає
мінн карт
ії і инк
чоти у, а
рьох поті
част м
ин, руй
розр нує
ізан її)
а по дит
гори ина
зонт ннмі
алі і нус.
верт завд
икал ання
і, .
мож Доп
е усти
мнн ме
ник при
ити мір
труд юва
нощ ння.
і і в Скл
5- адан
річн ня
ому карт
віці; инк
прот и з
е Ірі.и
післ н
я чист
пока ин
зу вик
спос ону
обу ють
ції (і при
іа орга
иср ніза
име ційн
нтат ій
ор доп
сам омо
збир зі.
Інте
рес
вира
-
н
ий,
пле
він
не
стій
кий.
Деяк
і
діти
відв
олік
ають
ся,
не
закі
нчу
ють
|ін0н
ІII,
Завд еїти
ання на
7 кар
Роб тон
ота ,
зі деяк
сюж і
етн час
ими тин
“фр и
агме мц -
нта люн
ми” ка
(про вирі
пону зані
ють по
з4 пунк
років тир
). ах.
С Ц
тиму ілі
льни досл
й ідж
мате ення
ріал: :
мал Вия
юно влен
к із ня
зобр сфор
аже мова
ння ност
м і
фра прос
гме торо
нта вого
і спри
нар й-
одн нятт
ої я,
казк анал
и; ітик
баж о-
ано синт
накл етич
ної юно
діял к. Іп
ьнос стру
ті, кція:
здіб “Ска
ност жи, з
і на якої
осно це
ві казк
зоро и”.
вою Поті
спри м
йма вий
ння і маю
розу ть
мово “фра
го гмен
анал ти”
ізу (ці
вста част
новл ини
юват позн
и ачен
зако і на
номі мал
рнос юнк
ті в у
30« пунк
бра тиро
жен м) і
ні. пере
П міш
роце уют
дура ь.
пров Інст
еден рук-
ня: ція:
Пере “По
д клад
дити и їх
ною на
клад місц
уть е”.
мал А
наліз уть
резу на
льта місц
тів. е
Д вирі
іти зані
з част
нор ини.
мал Д
ьни іти
м розу
розу мов
мов о
им відс
розв талі
итк не
ом з вияв
ціка ляю
віст ть
ю ціка
розг вост
ляди і до
ють сюж
карт ету
инку карт
. Ті, ин
хто ки.
пам’ У
ятає цьо
казк му
у, віці
відр вони
азу не
почи спри
наю йма
ть ють
розп карт
овід инку
ані як
її. ціле,
Без не
зуси розу
ль міют
клад ь
казо ливі
к. сть
Вон вико
и нати
мож завд
уть ання
лиш з’яв
е ляєт
назв ься
ати при
“Це спіл
зайч ьній
ик”, діял
“Це ьнос
півн ті
ик”. близ
Вирі ько
зані 7-8
част рокі
ини в.
не Глиб
вкла око
даю розу
ть в мово
прор відс
ізи, талі
а діти
клад 7-8
уть рокі
на в не
карт вико
инку ную
, ть
оскі це
льки завд
по ання
розу і при
міют нада
ь нні
мети допо
завд моги
ання .
. Д
Мож іти
із Мож
зат уть
рим пом
кою илит
псих ися,
ічно коди
го клад
розв уть
итк лапк
у и
вияв зайч
ляю ика і
ть півн
ціка ика.
вість Але
до дост
зобр атнь
ажен о
ого доро
на слим
карт висл
инці ови
. ти
При щон
нада айме
нні нше
допо несх
моги вале
згад ння
уют мімі
ь кою
казк (спо
у. Си хму
мост рніт
ійно и,
клад здив
уть уват
на ися)
місц або
е слов
голо ами
ву (“Ув
півн ажні
ика. ше!”
), як рист
дити ову
на ючи
випр зазв
авля ичай
є прос
сво ті,
ю непо
пом вні
илку проп
. Ці озиц
діти ії.
осми Мож
слен ливі
о дефе
відп кти
овід вим
ають ови.
на Д
пита іти
ння, із
пов’ задо
язані воле
зі ння
зміс м
том вико
знай ную
омої ть ці
ким завд
ки, ання
але , а
фор анал
мул огіч
юют ні
ь варі
відп анти
овіді Да-
з ють
певн змог
ими у з
труд впев
нощ нені
ами, стю
вико стве
рдж ють
уват з4
и, років
внас ).
лідо С
к тиму
чого льни
вини й
кают мате
ь ріал:
тру кар
д- тин
нощі ка з
вико прих
нанн ован
я - им
чере знач
з ення
недо м;
ліки кар
спри тин
йнят ки із
тя зобр
або аже
недо ння
ліки м
мисл безг
ення лузд
. ост
Зав ей.
дан Ц
ня 8 ІЛ
Роб І
ота дос
зі лід
сюж же
етн ння
ими :
кар вия
тин вле
кам ння
и ціле
(про спр
пону ямо
ван Емо
ості цій-
дій, нії р»
зда ниц
тно ім
сті на
Нй безг
осн луз
ові діст
ана ь в
лізу зоб
і раж
син енн
тезу і
зро (смі
бит х,
и усм
про ішк
сті а,
узаг зди
аль вув
нен анн
ня, я).
вид <і
ілит НІ
и їм кіст
м ь
іки, ува
»ро ги.
зум Ная
іти вніс
поч ть
утт інте
я рес
люд у.
ей Ріве
за нь
їх мов
мім ног
іко о
ю і роз
жес вит
там ку і
и. зап
ас уло
умм ся”.
імж Дод
і» атк
про ові
нав і
кол доп
иш о-
ній мі
світ ф ні
. пит
П анн
роц я:
еду “Чо
ра му
про пла
вед че
енн хло
я: пчи
Пер к?”,
ед “Хт
дит о
ино заб
ю рав
кла у
дут ньо
ь го
пер м’я
шу чик
кар ?”,
тин !
ку. Імм
Іні ши,
ірук яки
ція: й
“По хло
див пчи
ися к
і тобі
ска біль
жи, ше
що под
тут оба
відб єтьс
я, д
чом (пр
у?” и
(аб цьо
о му
“Як дор
ий осл
ши ий
ніч сте
ик жит
доб ь за
ріш і
ий? ННІІ
”). ІИІІ
Д ПМ
руг И
у вия
кар вам
тин и).
ку Як
кла що
дут з
ь бок
пер у
ед дит
дит ини
ино нем
ю ає
без реа
суп кції
ров , то
оду йог
зап о
ита за-
нн НИі
ями умп
Дйі ь:
оть “Щ
І-2 о
хви пер
лин епл
и на ута
роз в
гля худ
ожн ь
ик? безг
” луз
Л дос
ин ті.
ліз Під
резу цін
льта роб
тів. оти
( і
Іти пер
і шо
нор ю
мал кар
ьни тин
м кою
роз вон
умо и
вим відр
роз азу
ви спр
тк ийм
ом ают
вия ь
вля хло
ють пчи
ціка ка,
віст »♦м
ь 1 1 1 1 ій
ми нли
ч чо,
кар але
тин для
ок, роз
осо умі
бли ння
ве при
зад чин
ово и
лен сліз
ня пот
вик ріб
лик ні
ают доп
омі ков
жні ий
за- за-
ІІН ині,
і ш*
мин м
и, іну
післ роз
я пов
яки ідь
х вон
діти и
роз даю
умі ть у
ють 5-6
зміс рокі
т і в.
мо П
жут ід
ь час
пра роб
вил оти
ьно з
оці друг
нит ою і
и трет
мчн ьою
нмі карт
хло инк
пчи ами
ків. у
У біль
баг шос
ать ті
ох діте
діте й
й у • ти
4 і ор
рок І
и гаю
бід тьс
ний я
сло вир
вни аже
ні їхні
емо ми
цій уяв
ні лен
реа ням
кції и
(смі про
х, нав
усм ко-
ішк ІІМІМНІ

а, ІІ

реп СВІТ.
лік і
и на )
•Імі ЦІМІ
нж ОІОЧ
“га И,
к не пот
був рібн
ає”, о
“як вра
смі хов
шн уват
о”). и
До соці
4-5 альн
рокі і
в умо
діти ви
роз жит
умі тя
ють дит
не- ини.
ири ........їсть
иил роб
міс оти
зоб впл
раж иває
енн ріве
я, нь
що сфо
пов рмо
’яза вано
но з сті
ціле тит
спря и
мов
аної иоУ
ді- дета
НИ лі.
МІО Спо
СІІ, стер
І ігає
Іри ться
ви акти
що вніс
му ть
рів розг
ні ляду
діти .
роз При
гля низь
даю ком
ть у
кар і <•
тин м111
ку в ри
пев ніт
ній ку
по- ціле
ніМ спр
оим ямо
ооті ван
(зве ої
рху діял
вни ьно
з, сті
злів діти
а роз
нап гля
рав даю
о), ть
пра кар
гну тин
чи ку
не ін н
про пот
пус омн
о, чен
про ням
пус і
каю бра
чи ком
окр вол
емі ьов
без их
глу зус
зді иль.
зоб (
раж Іти
енн інп
я. У умо
дея во
ких від
ді- к ст
її алі
тиш в 5
і рокі
про в не
пус роз
к умі
дет ють
але зміс
й ту
пов пер
’яза шої
ний сю-
із фмі
підв іііії
ищ кар
ени тин
м ки.
відв Доп
олік омо
анн га
ям, вия
ІНМ вля
ІІ єтьс
ІІМІ я
М нее
пер фек
еси тив
 но бач
ю. ать:
Вон “Хл
и опч
ли ик,
ше і м’я
и|и чик,
| т хло
щ пчи
ту к”
ють тощ
те, о. У
що 6-7
років сам
мож о-
уть стійн
відп ого
овіст розг
и на ляду,
запи необ
танн хідн
я: е
“Що пості
роби йне
ть спон
цей укан
хлоп ня.
чик? Це
” стос
“Пла уєть
че”. ся і
Але до
зроз робо
уміт ти з
и друг
прич ою і
ину трет
не ьою
мож карт
уть. инка
Не ми.
спос До 7
теріг років
аєтьс діти
я вже
розу іти
міют із
ь зат
безгл рим
уздіс кою
ть псих
зобр ічно
ажен го
ого, розв
прот итк
е у
нема вияв
є ляют
помі ь
тних цікав
емоц ість
ійни до
х робо
реак ти,
цій. розу
Вони міют
байд ь
уже інстр
дивл укції
яться , але
на їм
карт потрі
инку бні
. допо
їхній міжн
акти і
вний запи
слов танн
ник я
дуже при
бідн вста
ий, новл
вони енні
наси прич
лу инни
буду х
ють зале
фраз жнос
у. тей у
Д зобр
ажен відб
ому уваю
на ться
перш знач
ій ні
карт якісн
инці. і
Вони полі
жалі п-
ють шен
хлоп ня
чика резу
(розу льта
міют тів
ь діяль
мімі ності
ку). .
Мов Завд
не ання
офор 9
м- Р
ленн обот
я а з
бідн лабір
е. инта
Друг ми
а і (проп
трет оную
я ть із
карт 4-5
инки років
зроз ).
умілі С
, але тиму
емоц льни
ійні й
реак мате
ції ріал:
недо два
стат мал
ньо юнк
вира и з
жені. лабі
До 6 рин
років там
и; П
указ роце
ка дура
або пров
олів еден
ець. ня:
Ц Пере
ілі д
досл дити
ідж ною
ення клад
: уть
вияв мал
ленн юно
я к. Ін
розу стру
мінн кція:
я “Под
інстр ивис
укції я,
, дівч
стійк инка
ості, і
кой» хлоп
цент чик
рації трим
,
ають
обся
за
гу
моту
уваг
зочо
и.
Ціле к
спря кулі,
мова ку і
ність змію
діяль .
ності Щоб
. визн
Особ ачит
ливо и,
сті хто
зоро що
вого трим
спри ає,
йнят треб
тя. а
вест жать
и по до
моту себе
зочк додо
у му
указ со-
кою. бачк
Не а і
мож біло
на чка”.
відр А
иват наліз
и резул
указ ьтаті
ку в.
від Д
моту іти
зочк з
а”. нор
Післ маль
я ним
вико розу
нани мови
м м
цьог розв
о итк
завд ом
ання вияв
клад ляют
уть ь до
інши цьог
й о за-
мал вдан
юно ня
к. акти
Ін вну
стру цікав
кція: ість.
“Пок їм
ажи, зроз
по уміл
якій ий
дорі зміст
жці завд
побі ання.
Деяк на не
і розу
нама міє
ги завд
ютьс ання,
я а із
навіт зайв
ь ою
поду посп
мки, ішні
на стю
осно або
ві недо
зоро ліка
вого ми
співв уваг
ідно и.
шен Д
ня, іти
про розу
стеж мово
и ти відс
шлях талі
до в
зазна цьом
чено у
го віці
пред не
мета. розу
Пом міют
илки ь
у зміст
проц у
есі завд
вико ай
нанн ня,
я за- тому
вдан і не
ня вияв
пов’ ляют
язані ь
не з цікав
тим, ості.
що Необ
дити хідн
е /
сумі іти
сне іі
вико зат
нанн рим
я за- кою
вдан псих
ня ічно
(експ го
ерим розв
ента итк
тор у
пово ціка
лі влят
веде ься
руку цим
дити завд
ни ан-
по ням,
дорі ро
жці). »умі
Проч ють
с і з його
тако зміс
ю
т.
допо
При
мого
вико
ю не
нанн
відб
і
уває
ться мож
пере ливі
несе пом
ння илки
спос чере
обу з не-
діяль ннін
нос 1 1
нн
на юсе
анал реди
огічн тися
ий .
мал Кон
юно трол
к. ь і
допо
мога ¡чіО
впли іи.
вают Ц
ь І 11
пози досл
тивн ідж
о. ення
Завд :
ання вияв
10 ленн
І я
ни/ід здат
и ност
так і
у вста
саму новл
кар юват
тин и
ку тото
(про жні*
пону н*,
ють схо
із 4-5 жіст
років ь і
). відм
іі інніс
шпул ть у
ьний пред
мате мета
ріал: х на
мал осно
юнок ві
із зоро
зобр вого
анал
аже
ізу. І
нням
Нін
різни іоре
х жли
квіті вість
в .
І Стій
кість
уваг диви
и. ся,
Ціле нама
спря льов
мова ані
ніст різні
ь гриб
спри и.
йнят Сере
тя. д
П них
роце треб
дура а
пров нмМ
еден ін
ня: гаки
мал й
юно сами
к й, як
розр цей
ізаю (пок
ть азую
по ть
пунк на
тирн гриб
ій ,
лінії розм
і Нн іщен
ч»»р ий
и к зліва
ладу в
ть рмм
його нчці
част )".
ини “А
пере зара
д з
дити знай
ною. ди
І таку
ні і саму
рукц (як у
ія: рамо
“По чці)
квіт ііин
ку”. і Пі
Ч але
ІІЙ.ІІІ при
і щон
резу айме
льта ншій
тів. орга
( ніза
Іти ційн
і ій
нор допо
мал мозі
ьни (“По
м диви
розу ся
мов * н
им іимт
розв ", “І
итко Іерсв
м ір”)
вияв діти
ляю знах
ть одят
ціка ь
вість таки
і й
нмч сами
нікп й
оі ь гриб,
акти квітк
вний у.
пош /
ук Іти
схо ро¡у
жого мов
зобр о
ажен відс
ня. талі
Мож цьог
ливі о
посп віку
ішні не
міі| розу
міют неро
ь зумі
завд ння
ання пост
. авле
Деяк ного
і завд
МНФ ання
у 11, ,
назв недо
ати: розв
“Це и-
квіт н>
очки нм
”, м.
“Це розу
гриб мов
ки”, их
але проц
проц есів.
еси Спо
порі стері
вня гаєт
нні! І ься
ииді тако
ленн ж
я неро
озна звин
к еніс
поді ть
бнос умій
ті н
для /
них іти
недо 11
ступ шт
ні. рим
Осн кою
овна псих
при- ічно
чини го
нсии розв
кона итк
ння - у не
вияв дни
ляю м.
ть Пот
вира рібні
же- для
ним) цієї
І діял
пгор ьнос
осу ті
до розу
завд мові
ання опе-
. їм рни
дост м
упна пи*
слов не
есна сфор
інст мова
рукц ні.
ія, Низь
прот кі
е у резу
ніш льта
мни ти
му робо
ні ці ти є
вста насл
новл ідко
ення м не
поді тіль-
бнос ні
ті і ницо
відм розв
інно инен
стей ня
на анал
осно ітич
ві ної
зорі діял
пан ьнос
о ті,
анал але
ізу є й
скла неор
ганіз ей 5
ован —
ості, 7ро
Імну ків
им Зав
иипо дан
сті ня 1
цих М
діте ето
й. дика
Вон “Ви
и не бір
вмі кар
ють тин
зосе ок"
реди (про
тися пону
на ють
завд із 6
анні, років
їм і )
рмО і
а і
допо мліу
могт и.ни
и - й
спря мате
мува ріал:
ти їх
15
та
кар
орга
нізу тин
вати ок а
. зобр
аже
/>. ння
Пси м
хол трь
огіч ох
не ви-
обс іМ*
те дім
же інно
ння сті:
діт
ігро
вої,
тру
дово
ї,
навч
альн
ої.
 Ц зобр
ілі ажен
досл ням
ідж трьо
ення: х
Вияв виді
ленн в
я діяль
інтер ності
есів, .
виді Проп
в ону
діяль ють
ності роз-
(ігро глян
ва, ути
труд карт
ова, инки
навч ,
альн після
а), чого
яким дают
відда ь
ється інстр
пере укці
вага. ю:
П “Візь
роце міть
дура карт
пров инки
еден , які
ня: тобі
Пере цікав
д і”.
дити Як
ною уточ
довіл ненн
ьно я
розк запи
лада танн
ють я:
15 “Чи
карт м би
инок тобі
із хотіл
ося рає
за- карт
ймат инки
ися? , що
” стос
А ують
наліз ся до
резул школ
ьтаті и.
в.
Але,
Д
вод-
іти
ноча
з
с, у
нор
віці
маль
6-7
ним
років
розу
ще
мови
мож
м
уть
розв
бути
итк
не
ом
сфор
розу
мова
міют
ні
ь
моти
зміст
ви
за-
навч
вдан
аль-
ня і
ної
обду
діяль
мано
ності
підх
. Це
одят
зале
ь до
жить
вибо
від
ру
умов
карт
житт
инок
я і
.У7
вихо
років
ванн
вели
я
ка
дити
част
ни.
ина
У
дітей
цих
виби
випа відс
дках талі
вияв не
ляют розу
ься міют
ігров ь
і завд
інтер ання,
еси і і
відб уточ
уває нюва
ться льиі
вибі пита
р ння
карт їм не
инок допо
, які мага
відп ють.
овіда Вони
ють не
ситу беру
ація ть
м карт
або инки
заня ,
ттям, нази
знай ваюч
оми и, що
м на
дітя них
м з зобр
їхнь ажен
ого е.
влас Цілі
ного навч
досві альн
ду і ої
спос діяль
тере ності
женн у
я. віці
Д 6-7
іти років
розу вони
мово не
усвід одик
омл а
юют визн
ь. ачає
Стве запа
рдні с
відп слів,
овіді які
на збері
пита гают
ння: ься в
“Чи акти
хоче вній
ш пам’
вчит яті
ися? дити
”, ни.
“Хоч П
еш у роце
школ дура
у?” є
пров
еден
резу
ня:
льта
Доро
том
слий
дії нази
доро ває
слих. дити
ні
Зав деяк
дан е
ня слов
2. о зі
Ме відп
тод овід
ика ної
“На груп
зви и і
слов прос
а” ить її
Ц само
ілі стійн
досл о
ідж пере
ення раху
: вати
Мет
інші
слон Твар
а, що ини.
нале 2.
жать Росл
до ини.
цієї 3.
само Коль
ї ори
груп пред
и. метів
Н . 4.
а Фор
назв ми
у пред
кожн метні
ої з .
пере 5. Ін
рахо ші
вани озна
х ки
ниж пред
че меті
груп в,
слів окрі
відво м
дять фор
по ми і
20 коль
секу ору.
нд, а 6. Дії
загал люд
ом ини.
на 7.
вико Спо-
нанн соби
я вико
всьо нанн
го я
завд люд
ання ино
- 160 ю
секу дій.
нд. 8.
І. Якос
ті прод
вико овжи
нува ти
них пере
люд раху
ино ванн
ю я.
дій. О
Я цінка
кщо резул
дити ьтаті
ні в
самі 10
й б
важк алів
о —
поча дити
ти на
пере назв
раху ала
ванн 40 і
я біль
потрі ше
бних різни
слів, х
то слів,
доро що
слий нале
допо жать
мага до
є їй, всіх
нази груп;
ваюч 8-9
и балів
перш -
е дити
слов на
о з назв
цієї ала
груп від
и, і 35 до
прос 39
ить різни
дити х
ну слів,
що нал
на- ежа
лежа ть
ть до до
різни різн
х их
груп; гру
6-7 п;
балі 2-3
в - бал
дити и -
на дит
назв ина
ала назв
від ала |
30 до ІіІ
34 30
різни ДО
х 24
ИМ різн
Ін, их
ЩО слів
нал , що
ежа нал
ть ежа
до ть
різн до
их різн
гру их
п; гру
4-5 п;
балі 0-1
в - бал
дит -
ина дит
назв ина
ала М
від і і.
25 час
до | назв
М ала
рі не
ишч біль
слів ше
, що
19 лід
слів. жен
ІІ ня
Ш'н верб
овки альн
про ого
ріве мис
нь ленн
слов я
нико (Ме
вого тод
запа ика
су: Кер
10 на-
б Йер
алів асик
- а)
дуже І
висо ме
кий; тод
8-9 ики
балі скла
в - даєт
висо ься
кий; з 20
4-7 запи
балі тань
в , які
-сере в
дній; усні
! 1 й
Оті фор
и мі
низь под
кий; а-
0-1 нні«
бал- дит
дуже ині.
низь Від
кий. пові
ді
Завд запи
анн сую
я 3. ть
Лос
та ати
оцін му, і
юю пос
ть в та- |
бала ніМ
х. і и
Під ммі
рах айк
ову ращ
ють е
«иі відп
мні. овіс
ну ти.
сум Від
у пові
балі даю
в, чи,
яку пос
спів тара
відн йся
осят виді
ь із лит
нор и
мат го-
ивн Ніж
ими ии
дан щод
ими о
. про
І чит
нст аног
рук о
ція. пит
Ува анн
жно я.
слу І
хай Мни
пит і
анн ішри
я, на
які біль
я ша:
тобі кінь
чит чи
соба О —
ка? міну
Іі с 3
ідпо бали
ніді: .
кінь І
- 0 І
балі Ідеш
в; »
соба ясно,
ка - а
вноч
міну
і...?
с 5
І
балі Ндн
в. овІд
) і:
При прав
нці ильн
ми а - 0
снід балі
аємо в;
, а непр
вден авил
ь...? ьна -
Н міну
ІЛно с 5
вІдь балі
: в.
обід І
аємо І
Іобо
, їмо блак
бор итне
щ, , а
м’яс трав
о - 0 а...?
балі Н
в; Ідпо
вече нІді:
ряєм прав
ильн
о,
а - 0
спим балі
о, в;
11 ми непр
мит авил
ТОЩ
ьна - скає
міну ться
с 4 нині
бали
Нау
.
^ м?
Чере (що
шні, б
груш пот
і, яг
яблу
ка, не
слив зітк
и - нув
що ся з
це? авто
Н моб
Ідпо ілем
нІді:
фрук ,
ти - щоб
0 ніхт
балі о не
в; по-
непр Iрип
авил ни
ьна -
міну ПІД
с 1 пот
бал. яг
Г тощ
і о).
Чом Ш
у Ано
рані бІді:
ше, прав
ніж ильн
при а - 0
йде балі
в;
пот
непр
яг,
авил
упо ьна -
пер міну
ек с 1
шля бал.
ху І
опу
І Цс рть
і сьо-
таке мни
Мос і,
ква, Осі
Санк п’ят
т- и
Пете хви
рбур лин
г, вісі
Киш м,
инів, чве
Мінс рть
ьк? на
ІІ два
Шіо над
вІді: цят
міст у,
а - 1 п’ят
бал; ь
непр хви
авил лин
ьна - на
міну 'інін
с 1 нідц
бал. мту)
И .
Кот Н
ра Ідн
год оні
ина дІ:
? якщ
(на
о
пап
пок
еро
вом азує
у все
год пра
инн вил
ику ьно
пок - 4
азат бал
и и;
чве якщ
о не нька
вміє коро
ва -
ви- це
іИй теля,
ми і а
п мале
час ньки
й
— 0 соба
балі ка
в. - ?, а
•і мале
Мале нька
В ше
ідпо схо
віді: жий
цуце на
ня кішк
та у чи
ягня на
- 4 курк
бали у?
; Чим
нази вони
ває схо
кого жі?
сь В
інш ідпо
ого - віді:
0 на
балі курк
в; у -
непр міну
авил с 3
ьна - бали
міну ; на
с І кішк
бал. у і
10. нази
С ває 2
обак або
а біль
біль ше
озна ма?
к В
поді ідпо
бнос віді:
ті нази
(хвіс ває
т, дві
лапи при
, чин
вуха и і
, біль
шер ше
сть (гал
тощ ьму
о) - вати
0 з
балі гори
в; на ,
кішк гал
у, ь-
але мува
не ти
вказ на
ує пово
озна роті,
к зупи
поді нити
бнос у
ті - разі
міну потр
с 1 еби:
бал. небе
11. зпек
Ч и,
ому зітк
у ненн
всіх я,
авто післ
мобі я
лях закі
є нчен
галь ня
їзди) них
- 1 ручк
бал; и,
непр ним
авил и
ьна мож
(він на
би заби
без вати
галь цвях
м не и, це
їхав) інст
- рум
міну енти
с 1 , із
бал. задн
12. ього
Ч боку
им вони
поді плос
бні кі
соки тощ
ра і о) -
мол 3
оток бали
? ;
В нази
ідпо ває
віді: одну
нази озна
ває ку
дві поді
зага бнос
льні ті - 2
озна бали
ки ;
(вон непр
и з авил
дере ьна -
ва і 0
заліз балі
а, у в.
 13. поді
Ч бнос
им ті - 2
схо бали
жі ; не-
один прав
на ильн
одно а —
го 0
білк балі
а і в.
кішк 14.
а? Ч
В им
ідпо відрі
віді: зня
нази ютьс
ває я
дві цвях
озна і
ки гвин
поді т?
бнос В
ті і ідпо
біль віді:
ше у
(хво гвин
сти, та є
вуха нарі
, ла- зка
пи (різь
очі і блен
тощ ня,
о) - така
3 закр
бали учен
; а
нази лінія
ває на-
одну вкол
озна о
ку карб
и) с,
або плав
пока ання
зує - що
її — це?
3 В
бали ідпо
; віді:
гвин спор
т т,
закр фізк
учу ульт
ють, ура -
а 3
цвях бали
заби ;
ва гра,
ють, впра
або ва,
у гімн
гвин асти
та є чні
гайк змаг
а-2 ання
бали —2
; бали
непр ;
авил непр
ьна авил
— 0 ьна -
балі 0
в. балі
15. в.
Ф 16.
утбо Я
л, кі ти
стри знає
бок ш
у тран
висо спор
ту, тні
тені засо
би? я:
В “Тра
ідпо нспо
віді: ртни
нази й
ває засі
три б -
назе це
мні те,
засо на
би, чом
літа у ми
к і куди
кора сь
бель пере
- 4 сува
бали ємос
; я” -
тіль 3
ки 3 бали
назе ;
мни непр
х авил
або ьна -
їхні 0
й балі
повн в.
ий 17.
пере Ч
лік им
(з відрі
літа зняє
ком ться
або стар
кора а
бле люд
м), ина
але від
тіль мол
ки одої
пояс ?
ненн В
ідпо іє
віді: тощ
нази о ) -
ває 4
три бали
озна ;
ки нази
(сив ває
е одну
воло або
сся дві
або озн
його аки -
відс 2
утні бали
сть, ;
змор непр
шки, авил
вже ьна -
не 0
мож балі
е в.
прац 18.
юва Ч
ти, ому
пога люд
но и
бачи займ
ть, ають
пога ся
но спор
чує, том?
ходи В
ть ідпо
з віді:
нази
пали ває
чко дві
ю, при
част чин
іше и
хвор (що
б пос
вони тав
були ит
здор и
ови рек
ми, ор
зага д
рто- то-
вани нш
ми, і 4
силь бал
ним и;
и, наз
щоб ива
були є
рухл од
ивіш ну
ими, пр
щоб ич
три ин
мал у -
ися 2
пря бал
мо, и;
щоб не
її. пра
пу ви
пи льн
так а -
им 0
и бал
тов ів.
сти I
ми, U
во Чо
ни му
хоч це
уть пог
пер ано
ем (не
огт пра
и, ви
льн ши
о, й
нед вар
об іан
ре) т) -
, І
кол Пи
и ли;
хто він
- лед
неб ачи
удь й
ух або
и- ма
ииі ло
І зар
ІіС об
И ляє
від і
ро не
бот мо
и? же
І соб
ІІ і
Оп ніч
ові ого
ді: ку
ін пи
ші ти
му - І
сят Па
ь ни;
за не
ньо пра
го ви
пра льн
цю а
ват —
и 0
(аб бал
о ів.
ін Я
), Іна
Чо кш
му е
на дов
кон еде
вер тьс
т з я
лис спл
том ати
пот ти
ріб шт
но ра
нак ф -
леїт 2
и бал
мар и;
ку? не
І пра
ІІ ви
Оп льн
ові а -
ді: 0
так бал
пла ів.
тят П
ь ідс
за ум
пер ко
еси ви
лку й
(пе по
рев каз
езе ни
нн к -
я) це
цьо су
го ма
лис бал
та - ів
5 (із
ба- зна
иіи; ко
м ені
пл до
юс од
або ніє
із ї з
зн п’я
а- ти
нім гру
мін п з
ус) різ
, ни
отр м
им рів
ан не
их м
з ми
окр ми 1

ем 1

их uу
пи вер
тан бал
ь. ьно
За го
під ми
су сле
мк нн
ов я:
им é
по py
каз na
ни- -
мі від
м +
III 24
І и ба
мо лів
жу і
ть ви
бут ще
и -
від вис
нес ок
ий і
рів ни
ень щи
роз й
вит від
ку сер
вер едн
бал ьог
ь- о;
Нн
1
і п
/р
ми
сле уп
нн а -
я; від
) 0
/р до
уп +1
а - 3
від ба
+1 лів
4 -
до сер
+ едн
23
ій
ба
рів
лів
ень
-
роз
рів
ень вит
роз ку
вит вер
ку бал
вер ьно
бал го
ьно Мі
го н
ми ніч
с- ній
•I* ;
нім 4
 / ж
ру че
на -
- низ
від ьки
-/ й
до рів
-10
ень
ба
роз
лів
вит
-
рів ку
ень вер
роз бал
вит ьно
ку го
вер МІ
бал Н
ьно ІІО
го НН
ми Я.
сле
н- З
нн а
ни в
жч д
ий а
від н
сер н
я
едн
4.
ьог
М
о;
е
і т
/р о
ун д
а - и
від к
-11 а
і “
ни З
а
кі но
н рм.
ч І
и іі41

іс рук
т цін:
о Я
рі тобі
ю роз
” пов
Ц ідат
Іч иму
І істо
до рії,
слі а ти
д їх
же закі
нн нчи
я: .
Ме (До
тод слід
ика -
пр *
изн •
аче іпіч
на про
для вод
вив ять
чен інд
ня иві
усв дуа
ідо льн
м- о).
ІН І
МІ Ірн
ІИІ кла
діт ди
ьм сит
и уаці
ети й.
чн і
их ап
орі зал
я І. а:
Діт “М
и и
бу зар
дув аз
али им
з мі'
куб рмі
икі им
в ем
міс о.
то. По
Ол ра
я скл
сто ада
яла ти
і куб
ди ик
ви и в
лас кор
я, обк
як І и.
ри По
ють пр
ся осі
ін ть
ші. Ол
До ю
хло до-
п’я Іін
т мої
під і и
ій на
шл м”.
а То
ви ді
хов Ол
ате я
льк від
а і по
ска віл
а... кра
І сив
у
Цо ім
від міь
пов ку,
іла Ка
Оля тя
? ста
Чо ла
му? з
Як не
вон ю
а гра
вчи тис
нил я.
а? Ту
Чо т
му? під
І ій
* шл
то а
рі до
м неї
2. її
Ка мо
тру ло
сі дш
на а
ден се-
ь н
1 1 1

нар і І
од lipa
же і
нн ска
я зал
ма а
ма “Я
по те
дар ж
ува хоч
ла у
 пог То
рат ді
ися Ка
з тя
ціє иіа
ю ни
лял міл
ько а...
ю”.
Щ ним.
о Рапт
відпо ом
віла Люб
Катя? ин
Чому оліве
? Як ць
вчин злам
ила ався.
Катя? “Са
Чому шко,
? -
І сказа
сто ла
рія Люб
3. а, -
Люб мож
а і на
Саш мені
ко дома
мал льов
ювал уват
и. и
Люб карт
а инку
мал твої
ювал м
а олій-
черв цем?
оним ”
олівц Саш
ем, а ко
Саш відпо
ко вів... Джерела
зеле Щ інформації
о ”
відпо Тоді
вів Петр
Сашк ик
о? відпо
Чому вів...
? Як Щ
вчин о
ив відпо
Сашк вів
о? Петр
Чому ик?
? Чому
І ? Як
сто вчин
рія ив
4. Петр
Петр ик?
ик і Чому
Воло ?
дя У
грал сі
ися відпо
разо віді
м і дитин
злам и
али дослі
доро вно
гу, фіксу
крас ють у
иву прото
ігра колі
шку. О
Прий прац
шов юван
тато ня
і резул
запи ьтатів
тав: :
“Хто 0б
злам алів -
ав дитин
ігра а не
шку? може
оціни ;
ти 2б
вчинк али -
и дити
дітей; на
1б нази
ал - ває
дити етич
на ну
оцін норм
ює у,
пове прав
дінк ильн
у о
дітей оцін
як ює
пози пове
тивн дім
у або ку
негат дітей
ивну ,
(прав 3б
ильн али -
у або дити
непр на
авил нази
ьну, ває
хоро етич
шу ну
або норм
пога у,
ну), прав
але ильн
оцін о
ку не оцін
мо ює
ги пове
вує і дім
етич ку
ну дітей
норм і
у не моти
форм вує
улює свою
оцін IV.
ку. М
а
т
е
р
і
а
л
и

д
л
я

п
р
о
в
е
д
е
н
н
я

у
з
а
г
а
л
ь
н
е
н
о
г
о

а
н о
а д
л ж
і е
з н
у н
я
п
с д
и о
х
і в
ч с
н т
о у
г п
о у

р в
о
з ш
в к
и о
т л
к у
у І.

д Схем
и а
т істо
и рії
н розв
и итку
дити
в ни
і Р
д езуль
тати
дослі
н джен
а ня за
р певн
ими чног
мето о
дика дослі
ми, джен
пров ня
едені збир
впр ають
о- повн
довж і
пере анам
бува нест
ння ичні
дити відо
ни в мості
дошк ,
ільно соціа
му льну
закла хара
ді, ктер
псих исти
олог ку
зано сім’ї.
сить
у Табл
карт иця
у Анал
дити із і
ни конс
татац
відпо ія
відно резу
до її льтат
діагн ів
ости дослі
чног джен
о ня
рівня Показ
й ники
віку.
Пере 1
д /.
поча Характер
тком истика
псих сім уї
ологі дитини
 вік дити
батьк ни від
ів народ
Прод женн
овже я до 3
ння років
табл
иці
1 емоційний фон
І» НАД сім'ї
(МІНі ним до близьких
нирни і еристика роботи
батьків
у Мі »НИ ЖИТТЯ
И* 1 ммміст і», допитливість
2. Особливості розвитку дитини до і після народження (чинники
ризику) ИМпобс
ЦііПлмпості перебігу вагітності
н» игншиості перебігу пологів

. .....м и і особливості дитини

З.
Стан
здоро
в’я
||у|ннірссні захворювання
ниіГНшпості здоров’я ми нНІ
момент
4.
Особ
ливос
ті
вихов
ання
дити
ни в
сім *ї
МНІ ' К І Н І І С П І І Я до дитини миПн
сім'ї
ми піди шохочення, покарання
н мО и и Пості спілкування
М • ) 0 IIн пості проведення
дозвілля
н мО ми пості культурного
розвитку
5.
Розви
ток
 Закін ини
чення в сім
табл %
иці Ті
. 1 схил
6. Розвиток дитини у дошкільний період
ьнос
фізичний розвиток ті
та
розумовий розвиток інте
обов’язки реси
ставлення до ровесників, до А.
вихователів, до членів сім’ї
актуальні заборони з боку батьків Пита
ння
типові конфлікти до
особливості характеру дити
страхи, труднощі ни
1. З
7. ким
Осно
вні ти
пробл живе
еми ш?
дошкі 2. Ч
льног и є у
о віку тебе
неуспішність у рольовій грі брат,
труднощі у спілкуванні з сестр
ровесниками а?
Вони
відхилення у поведінці
стар
непідготовленість до навчання ші чи
моло
дші
2. За
за
галь тебе?
ні Є у
відо тебе
мос дідус
ті ь,
про бабу
вихо ся?
ванн Де
я вони
дит живу
ть? ПО"
3. Я води
кі шся,
іграш що
ки є у ти
тебе роби
вдома ш?
? Де 6. Щ
о
вони
тобі
лежат
не
ь?
дозв
4. З
оляє
ким
вдом
ти а
ходи роби
ш ти
гулят тато?
и, з Якщ
ким о ти
грає себе
шся? пога
Хто но по
тобі води
купу ш,
є що
книг каже
и, тато?
ігра За
шки? що і
5. Я як
к ти він
пово тебе
дишс карає
я ? А
вдом мама
а - ? А
добр інші
е чи
(бабу
пога
но? си,
Коли дідус
ти ь)?
пога 7. К
ого ти
но вдома
найбі ш
льше
слуха
єшся, п
а з р
ким о
часті
ше с
веред в
уни?
8. К о
ому ї
найча с
стіше п
скарж р
ишся,
якщо а
тебе в
образ и
ять? ?
К 10,
о Ч
м и
у допо
мага
н єш
а удом
й а
б мамі
і ,
л тато
ь ві,
ш моло
е дшо
му
р брат
о у,
з сест
п рі?
о Як
в жмні
і мига
д єш
а (при
є бира
єш в
своє кіно,
ліжк цирк,
о, зоопа
приб рк,
ирає театр
ш за ? Як
собо часто
ю із
ігра ким?
шки) 1
? 4 Чи
11, єу
Чи вас
єу вдом
вас а
вдом теле
а візор
квіти ,
? Хто комп
їх ’юте
поли р?
ває? Які
І' ти
Чи є у диви
вас шся
вдом теле
а які- пе-
небуд Ммі
ь й'ІІ?
твари У які
ни? комп
Хто ’юте
за рні
ними ігри
догля ти
дає? грає
11, ш?
Ч Г»
и Які у
ходи тебе
ш ти вдом
ає Ч
улюб иєу
лені тебе
іграш друзі
ки і у
книж двор
ки? і? Як
І давн
(і о ти
Чим з
ти ним
люб и
иш друж
займ иш?
атис Чом
я у ІМ
вдом і
а: ним
мал и
юват друж
и, иш?
співа Що
ти, ви
танц разо
юва- м
(Н, роби
піни те,
ги, чим
розп займ
овіда аєтес
ти я?
казк
и Л
(істо Пит
рії), ання
до
прид бать
умув ків
ати IІ
цікав ІрІ’ів
і ище,
ігри? ім’я
дити
17, ни,
дата дує
народ дошк
женн ільни
я.
й
1
закла
< д?
клад **
сім’ї. Як
Про динн
фесії о
бать переб
ків. уває
Осві у цій
та групі
бать дитяч
ка і ого
садка
мате
?
рі. Гі
Мате Які
ріаль хнор
- ІІН і оби
перен
ійно есла
нищ дити
еі на?
побу /
Які
тові гравм
умов и
и мала
сім’ї. дити
на?
І
N
Я мі
Які
дити
ігри,
на за
рахун ігра
ком у шки,
сім’ї? мате
ІІ ріал
якого и
часу для
дити заня
на ть є
відві у
дити ні
ни? ігра
Де і шки,
як книг
вони и?
їй» I(
ри І Чи
йіотьс одно
я (чи стай
є ні
спец всі
іальн доро
ий слі
куто член
чок, и
кімн сім’ї
ата)? в
У підх
І оді
ним до
часті дити
ше ни, в
зали міму
шаєт , що
ься їй
дити дозв
на у олят
буди и,
нку? забо
Хто роня
з ти?
нею II Я
гуля кі
є, засо
»рій би
і впли
і.ги? ву на
Хто дити
прин
ну
осит
засто
ь
сову
дити
ють
у і ким
сім’ї часті
(заох ше
очен ділит
ня, ься
ммні своїм
иінаїї
и
враж
пя,
ення
пока
ми?
ранн
І
я (і
тощо ЯКІ
)? нави
І) чки
Кого само
в обсл
сім’ї угов
дити уван
на ня є
найбі у
льше дити
слуха ни
ється (сам
? остій
І ність
ГІ у
ким При
часті пира
ше нні
веред ігра
ує? шок,
ІІ кімн
Кому ати
часті тощо
ше )?
скар І/
жить Чи
ся на допо
кривд магає
ників дити
? на по
І^
дома ванн
шньо і їжі,
му догл
госпо яді
дарст їй і
ву ішри
(бере инм
участ и,
ь поли
Vцп ває
миїї росл
шьо ини,
му допо
приб мага
иран є в
ні, у догл
накр яді
иван за
ні мал
стол юка
у, ми)?
готу
18. Я
Н кі з
азвіт пере
ь рахо
улю вани
блен х
і заня
ігри
ть
та
ігра дити
шки на
дити вико
ни, нує
улю успі
блен шні
і ше:
казк мал
и і ю-
кни ванн
жки, я,
заня ліпк
ття. а,
19.
танц Я
і, кі
скла якос
данн ті і
я здібн
куби ості
ків, вашо
при ї
дум дити
уван ни
ня Ви
ігор, особ
розп ливо
овід ціну
і, єте?
казо 22.
к В
(істо ід
рій), яких
гра пога
на них
ком звич
п’ю ок
тері Ви
? хотіл
20. и б
Н віду
азвіт чити
ь свою
кращ дити
их ну?
друзі
в 3. С
вашо хе
ї ма
дити ан
ни (у алі
двор зу
і, гри
дитя ди
чому ти
садк ни
у), С
21. пост
ере
жен мето
ня м
за спо-
гро стер
ю еже
дити ння
ни є:
дає •н
змог аявні
у сть
оцін емоц
ити ійної
її реак
найз ції
агал дити
ьні ни
ші на
здіб появ
ност у
і як ігра
в шки;
розу •а
мові ктив
й, ність
так і рухо
в вих
рухо дій і
вій шир
діял ота
ьнос мані
ті. пуля
П цій;
ри • в
спос іддз
тере ерка
жен ленн
ні за я
гро досв
ю іду
діте взає
й у моді
віці ї з
1-3 ігра
роки шко
пред ю,
відп діап
овід азон
но діаг
до м ност
фун ичн
ціон их
альн крит
ої еріїв
спря знач
мов но
анос роз-
ті; шир
•н юєт
аявні ься.
сть Сюд
нови и
х вкл
(що юча
замі ють:
щаю •к
ть) рите
елем рії
ентів розв
в итку
ігров мови
ій ;
ситу •р
ації; івень
•т розв
рива итку
лість прос
гри; торо
•ч во-
асто зоро
та вих
потр уявл
еби в ень;
ігра •в
шці. иди
Д та
ля фор
стар ми
ших уяви
діте ;
й •р
івень якщ
узага о
льне гра
нь. груп
С ова,
пеці то
альн чи
ому наяв
анал ний
ізу у
мож ній
е роль
бути ови
підд й
ана ком
гра і поне
за нт?
інш
ими
крит
срі
ями:
чи є
гра
мані
пуля
тивн
ою,
наоч
ною,
про
цесу
альн
ою;
чи є
в
ній
елем
енти
заду
му;
чи є
в грі
сюж
ет;
Ма І.
те Діа
ріа гно
сти
ли
ка
до пс
мо ихі
ду чн
ля ого
3: ро
Ді зв
аг итк
но у
діт
ст ей
ик мо
а ло
пс дш
ихі ого
чн шкі
ог ль
о ног
о
ро
вік
зв у
ит
ку /.
Прог
шк рама
ол вивч
ення
яр учнів
а поча
тков
их
класі
в
Зміст вивчення Методи
вивчення
 відомості про учня І І|»і тище, ім’я,
І І и.чільні
дата народження, в яких дитячих мін ітдах
перебував
і /і нюрія розвитку
Ілпрпн'м батьків. Перебіг вагітності, роди.
І ІгнОнішості раннього розвитку дитини. Які
травми їй зморювання переніс в перші роки
1

життя
1 Сім *м дитини
і І* ішд сім’ї. Взаємини між членами сім’ї.
1 Ірофссія батьків. Ставлення членів сім’ї до
дитини. Умиии ниховання. Режим дня дитини
1 клас
1. Готовність дитини до навчання в школі
Ці цінники готовності

і формованість найважливіших пізнавальних

процесій і навичок, що дають змогу
Першокласникові успішно здійснювати
навчальну ДІЯЛЬНІСТЬ
і формовпність внутрішньої позиції школяра

зайняти соціально схвалювану і

ідйгмість
продуктивну позицію в спілкуванні з педагогом
1 однокласниками
 ІдишістьМетоди діагностики
зосереджено працювати протягом 15-20 Розумова
ніш.
1. Орієнтовний тест Збереження
шкільної задовільної
зрілості працездатності
Керна-Йерасека. працездатність і
2. Оцінюваннямроі мгом усього навчального
психосоціальної дня. Здатність
зрілості за тестовою темп розумової
бесідою (автори
мрццюішти в єдиному темпі з усім класом
А. Керн, Я. Иєрасек). діяльності
3. Орієнтовний тест шкільної зрілостіМетоди
- вербальне мислення (автор
діагностики
Я. Иерасек).
Ме тодика “Оперативна пам’ять”
4. Методики Д.Б. Ельконіна - А.Л. Венгера:
“Довготривала пам’ять”
“Зразок і правило”.
І Мс годика “Коректурна проба”
5. Методика Н.І. Гуткіної “Будиночок” .
^ Мі* годика “Червоно-чорна таблиця” (і ГііНппці Шульте 1 Методика
6. Методики на визначення особливостей мотиваційної сфери Т.А.
Нєжнової і М.Р. Гінзбурга (на вибір).
N Мі* годика “Четвертий зайвий” ф Мс годика Еббінгауза
7. Коректурні проби.
2. Первинна адаптація дітей у школі, діагностика дезадаптації
Показники високої адаптації
Особливості спілкування і поведінки
Пізнавальна
прийомамисфераі навичками ефективного Взаємодія з
МІ'Шеобистісного
Високий рівень навчальної спілкування
активності, самостій з однолітками; однолітками
VI иніоплсння
ності. Здатність самостійно дружніх відносин,
спланувати, здійснити готовність
і до
проконтролювати РМІОК і інших
результат форм діяльності,
навчальних дій. уміння вирішувати
щніфлікти
Здійснення навчальних мирним
дій за шляхом
зразком і правилом.
Підтримка увагиМТйііонлсння
на навчальному завданні. рольових стосунків з її»
адекватних Взаємодія з
Наявність власних зусиль для
мпіогами подолання
на уроках і позатруднощів
уроками. Прояв поваги педагогами
у вирішенні навчального задання
Високий рівень розвитку наочно-образного
1 ІриМнмття і виконання шкільних і Дотримання
мислення: вичленовування істотних властивостей
тій норм і і спілкування
поведінки соціальних і
відношень предметів, використання схем, здатність етичних норм
до узагальнення властивостей предметів. Поведінкова
Дині мі.на регуляція поведінки і природної рухової
Початковий рівень розвитку логічного мислення:
мі* і шшості в навчальних й інших ситуаціях саморегуляція
здатність до умовиводів і висновків на основі
ішугріншьо шкільної взаємодії. Стримування
наявних даних
Мимоііільних емоцій і бажань. Здатність до
Уміння виділитинідноііідальної
навчальне завдання і перетворити
поведінки (у рамках вікових вимог)
його в мету діяльності. Сформованість внутріш
Лі* і иіиіість
нього плану розумових дій і самостійність у пізнавальній 1 1 Активність і
автономність
Розуміння змісту тексту і простих понять. поведінки
Використання мовлення як інструменту мислення
(володіння складнопідрядними Особливості мотиваційно-емоційної
конструкціями в сфери
усному мовленні)
Иідоутність виражених суперечностей між вимога ми Стійкість
ніколирухової
Здатність до складної (педагога) і батьків;
активності при вимогами дорослих і емоційного стану
навчанні письму і малюванню у школі
Бажання вчитися, йти до школи.мотивів
Дисгармонія Наявність соціаль
учіння Шкільна тривожність 1 їм Властивості
чи пізнавального мотиву навчання
м.ка навчально-пізнавальна активність 1 суб’єкта
Іпеформованість основних навчальних умінь < ііаГжа діяльності

Особливості системи ставлень школяра до світу і до самого себе

Емоційно-позитивне сприйняття дитиною системи Властивості
11« адекватна самооцінка 11»* шдоволене домагання
своїх стосунків з однолітками суб’єкта
на визнання 1 имимекс неповноцінності самосвідомості
Емоційно-позитивне сприйняття дитиною системи
своїх стосунків з педагогами і вихователями
Емоційно-позитивне сприйняття Виявлення та дослідження
дитиною школи і обдарованих дітей
навчання Помічники обдарованості Напрямки
діагностики
Стійка позитивна самооцінка Задатки
< иіииідиошення правої/лівої півкулі, координація
Методи діагностики
рунін, швидкість реакції, пластичність та інші ні
1. Дитячий варіантоЛлині властивості нервової
характерологічного системиС.Е.
опитувальника
2. Адаптований модифікований
Мін окий рівень варіант дитячого
загальних особистісного
(спеціальних) опиту
здібностей Рівень розвитку
вальника Р. Кеттела здібностей
3. Методика вивчення самооцінки.
І*о і мотивації
4. Методика вивчення ми і ієні творчі здібності, прагнення дослідити
(за Білопольською) Творчий доробок
мине, прагнення експериментувати
5. Методика Рене Жиля учня
2-4 класи
показник загальної успішності, ІММ МІ Академічні
поимя з окремих предметів досягнення
1. Виявлення особливостей і рівня розвитку різних аспектів
мюсгоронні інтереси,
пізнавальної захопленість, вивчення рі
сфери Активність і
тітом,шігних
ж напрямикниг, готовність
діагностики, щобрати участь н
і в 1 класі саморегуляція
додаткових заняттях, конкурсах, олімпіадах, и ршмни,
2. Діагностика педагогічно
що виявляється занедбаних
в навчанні дітей уміння
і ні чом псиних,
самостійно
Показники педагогічної гратися ідітей
занедбаності працювати

1 мрна пам’ять, багата уява, гарне володіння минімо,

Дисгармонія розвитку Пізнавальна
широкийнервової
Нестабільність і ригідність словниковий запас, допитливість, осмислені
системи сфера
й широкі психічних
Нерозвиненість довільності знання, інтерес чо ро їумової діяльності,
процесів
компетентність, їм ипас і ива віку, пошук причин,
порівняно з однолітками
високий нона шик інтелекту
Висока тривожність Слабка соціальна рефлексія
Труднощі спілкування Неадекватна поведінка Низький
соціальний статус Гм шиную почуття справедливості, розвинуте ним у і Особистісні
ги гумору, висока працездатність і прагнення характеристики
нраніоплтп якомога більше
 діагностики
Методи діагностики
П
1. Тест Векслера
д2. Результати олімпіад
н3. Аналітично-оцінкові думки вчителів
4. Анкетування батьків
5. Класифікація понять за мислительним або художнім типом (Є.А.
Рушкевич)
6. Опитувальник М. Аннет (дитячий варіант) (визначення правша- лівша)
7. Опитувальник Безінгер для дітей (адаптація I.A. Вартанян) (визначення
стилю мислення
8. Серія завдань для виявлення у дітей здібностей до творчої діяльност

4, Діагностика готовності до навчання в середній школі; визначення

індивідуального стилю пізнавальної діяльності учня
Методи Напрями
ний З до діагностики
підсу 6 1. Загальне став-
мок балі лення до школи,
за в, мотивація учіння.
трьо розг 2. Рівень
ма ляда саморегуляції
завда ють і самоконтролю.
нням як 3. Міру сформо-
и. вищ ваності внутріш-
Розв ий нього плану дій.
иток за 4. Міра розвитку
дітей сере понятійного мис-
, які дній, лення, сформова-
отри від 7 ність мислитель
мали до них операцій.
в 11 5. Рівень розумін-
сумі -як ня соціальних
за сере взаємин і
трьо дній, сформованість
ма від самооцінки

1. Методика діагностики сформованості навчальної діяльності

молодших школярів (Ю.М. Швалб)
2. Визначення рівня розвитку операцій абстрагування та узагальнення
школярів початкових класів (“Виключення зайвої речі (слова)”)
3. Методика “Графічний диктант”
4. Методика вивчення мотивації (за Білопольською)
завда 12
нням до
и від 15-
як без
ниж пода
чий льшо
від го
нор- обст
ми. ежен
Діте ня
й, які вказа
отри ну
мали груп
12- у ді-
15 тей
балів не
, мож
потрі на
бно відно
обст сити
ежит до
и слаб
погл ороз
ибле вине
но, них,
оскіл які
ьки хара
сере ктер
д изую
них ться
мож шкіл
уть ьною
бути незрі
розу ліст
мово ю,
відст оскіл
алі ьки,
діти. за
Разо слов
м з ами
тим Йера
треб сека,
а задо
мати вільн
на ий
увазі ре-
, що зульт
ат ою
орієн підст
тацій авою
ного для
тесту висн
є овку
відно про
сно шкіл
надій ьну
ною незрі
підст лість
авою з
для прог
вис- нозо
новк м
у про пога
шкіл ної
ьну шкіл
зрілі ьної
сть з успі
прог шнос
нозо ті.
м Як
добр прав
ої ило,
шкіл біль
ьної шіст
успі ь
шнос дітей
ті. , які
Прот пока
е зали
неза за
довіл тесто
ьний м
резу рівен
льтат ь
не розв
може итку
слуг вищ
уват ий за
и сере
дост дній
атнь і
сере дньо
дній, го,
добр здебі
е льшо
адап го
туют зазна
ься ють
до труд
шкіл нощі
ьних в в
вимо адап
г і тації
успі до
шно шкіл
опан ьних
овую вимо
ть г та
всі кори
розді стува
ли нні
шкіл олівц
ьної ем і
прог ручк
рами ою
в 1- на
2-х поча
клас тку
ах. навч
Ті ання,
діти, але
які вже
за до
тесто кінця
м 2-го
пока клас
зали у
рівен майж
ь е
розв поло
итку вина
нижч з них
ий добр
від е
сере встиг
ає з обст
рідн ежен
ої ня
мови важк
і о
мате зроб
мати ити
ки. ви-
Ймо снов
вірно ок
, це про
діти те,
з що є
норм прич
альн ино
им ю
інтел пога
екто ного
м, вико
які нанн
до я
моме тесту
нту -
прих низь
оду в кий
школ ін-
у теле
мали ктуа
слаб льни
кий й
розв розв
иток иток,
довіл слаб
ьнос ий
ті й розв
тонк иток
ої довіл
мото ьнос
рики ті,
руки. внас
Без лідок
дода чого
тков дити
ого на не
може ру
якісн чоло
о віка,
вико що
нати істо
нецік тно
аве погір
їй шує
завда їхній
ння, сума
чи рний
неро бал,
звин а
е- діти-
ність лівші
сенс пога
омот но
орни спра
х вляю
зв’яз ться
ків і і'і
тонк змал
ої ьову
мото ванн
рики ям
руки. пись
Бува мови
є, х
коли букв.
діти Отже
з ,
пога
добр ний
им резу
інтел льтат
екто за
м тесто
схем м
атич Керн
но а-
мал Иера
юют сека
ь не
фігу має
одно зали
знач шено
ної віль-
інтер не
прет місц
ації і е для
вима мал
гає юван
дода ня
тко- фігу
вого ри
опра люди
цюва ни,
ння. на
О звор
блад отно
нанн му -
я. у
Дити верх
ні ній
(груп лівій
і част
дітей ині -
) розмі
проп щено
оную зразо
ть к
блан пись
к мови
тесту х
. На букв,
ли- а в
цьов нижн
ому ій
боці лівій
блан част
ка ині -
мают зразо
ь к
бути груп
дані и
про крап
дити ок.
ну і Прав
у о
част дити
ину на
цьог вияв
о итьс
боку я
арку лівш
ша ею,
за- експ
лиша ерим
ють ентат
вільн ор
ою муси
для ть
відтв зроб
орен ити
ня відпо
зразк відн
ів ий
дити запи
ною. с у
Олів прот
ець околі
пере ).
д І
випр нст
обов рукц
уван ія до
им завд
клад ання
уть №1
так, так
щоб а:
він “Тут
був (пок
на азую
одна ть
ковій кож
відст ній
ані дити
від ні)
обох Нйм
рук плю
(якщ й
яког почн
о- уть
небу розп
дь итув
чоло ати,
віка. як
Так, миш
як оїшт
змо и, то
жеш псих
”. олог
Біль все
ше одно
ніяк муси
их ть
по- обме
Ііим жит
онь! ися
допо одні
мога єю
або фраз
звер ою:
ненн “Мал
я юй
уваг так,
и на як
пом змо
илки жеш
і ”.
недо Якщ
ліки о
мал дити
юн- на
і- <і не
но прис
допу тупа
скаю є до
ться. мал
Якщ юва
о ння,
діти мі
все спід
ж підій
таки ти
до всі
неї і мал
підб юют
адьо ь
рити Мил
, оиік
напр а і їй
икла теж
д, треб
сказ а
ати: мал
“Ма юват
люй, и
у чоло
Гібо віка.
нсс Якщ
вийд о
е”. дити
Іноді на
діти вже
став поча
лять ла
запи ми
танн пита
я, чи ти
не жінк
мож у,
на потр
замі ібно
сть дозв
чппо олит
иіка и
нама дома
люва льов
ти уват
жінк и її,
у. а
Тоді поті
треб м
а попр
відп о- і
овіст м і
и, н,
що щоб
вона нюю
поря ть
д так:
нама “По
люва диви
ла ся,
ще й тут
чоло щос
віка. ь
П напи
ісля сано
закін . І н
ченн що
я не
мал уміє
юва ш
ння писа
фігу ти,
ри але
люд спро
ини буй,
дітя мож
м ливо
гово , у
рять, тебе
щоб вийд
Ним е так
и самії
пере Гарн
верн еньк
ули о
арку поди
ш вися,
папе як
ру це
на напи
інши сано
й , і
бік. ось
І тут,
чида поря
ння д, на
№ 2 віль-
пояс ному
місці о не
напи помі
ши стит
так ься в
само рядк
”. у, "
1 1

Про їм
пону терн
ють ути
скоп її
іюва уваг
ти у на
фраз те,
у: що
“Він мож
їй на
иуіГ напи
(нап сати
исан це
у слов
пись о
мови вищ
ми е або
букв ниж
ами) че.
. П
Якщ еред
о завд
яка- ання
небу м №
дь 3
дити експ
на їм ери
идил мен
о тат
вгад ор
ає гово
дов рит
жин ь:
у “Под
фраз ивис
и і я,
одне Іу і
слов нама
льов ації
ані уваг
крап и в
ки. деяк
Спр их ЛІ
обуй ГОЙ.
ось 11
тут, Ід
поря час
д, вико
нама нанн
люва я
ти діть
так ми
само завд
' І ань
Іри потр
цьом ібно
у стеж
потр ити
ібно за
пока ним
зати, и,
де ро-
дити Пии
на чм
при
має
цьом
мал
у
юват
коро
и,
ткі
оскі
запи
льки
си
СЛІД
про
зваж їхні
ати дії.
на Пере
мож дусі
ливе м
осла треб
блен а
ня звер-
конц ну їй
ентр уваг
у на я
те, дити
яко на,
ю чи
руко упус
ю кає
мал олів
ює ець і
майб шум
утні и
й його
шко під
ляр - стіль
прав цем,
ою чи
чи поча
пітн ла
о, та мал
чи юват
пере и не
клад в
ає тому
він місці
під , яке
час їй
мал пюі
юва шли,
ння або
олів прос
ець з то
одні обво
єї дить
руки конт
и ур
Іншу зраз
. ка,
Зазн чи
ачаю бажа
ть є
тако пере
ж, кона
чи тися
верт в
итьс іому,
що
мал
ює
крас
иво
тощо
.
 О тулу
цінк б і
а кінці
резу вки.
льта Голо
тів ви
тес з
ту тулу
З бом
авда спол
ння учен
1. а
Мал шиє
юван ю і
ня не
чоло має
вічої бути
фігур біль
и ша
1б від
ал тулу
виста ба.
вляю На
ть за голо
умов ні є
и воло
вико сся
нанн (мож
я ливо,
таки воно
х закр
умов ите
: кепк
Н ою
амал або
ьова капе
на люхо
фігур м) і
а вуха,
пови ііа
нна обли
мати ччі -
голо очі,
ву, ніс і
рот. гура
Руки (голо
закін ва,
чуют шия,
ься тулу
п’яти б,
пало руки,
ю ноги
кист )
ю. мал
Ноги юєть
вниз ся
у відра
відіг зу як
нуті. єдин
Фігу е
ра цілі*
має , а не
чоло скла
вічи даєть
й ся з
одяг окре
і мих
нама закін
льов чени
ана х
так част
зван ин.
им При
“син тако
тети му
чним спос
(конт обі
урни ма-
м) люва
спос ння
обом всю
”, що фігу
поля ру
гає в мож
тому на
, що обве
вся сти
фі- одни
м ний
конт спосі
уром б”
, не мал
відри юван
ваюч ня
и прип
олівц ускає
я від зобр
папе ажен
ру. им
На окре
мал мо
юнку кожн
видн ої із
о, що част
руки ин
і фігу
ноги ри.
ніби Так,
“рос напр
туть икла
*1 і д,
тулу споч
ба, а атку
не мал
прик юют
ріпле ь
ні до тулу
ньог б, а
о. На поті
відмі м до
ну ньог
від о
синт прик
етич ріпля
ного ють
біль руки
ш і
прим ноги.
ітивн 2б
ий али
“ана виста
літич вляю
ть у врах
тако овув
му ати,
випа якщо
дку: фігу
В ру
икон нама
ання льов
всіх ано
вимо синт
г на етич
1 ним
бал, спос
окрі обом
м .
синт 3б
етич али -
ного фігу
спос ра
обу має
ми- голо
люва ву,
ння. тулу
Три б і
відсу кінці
тні вки.
дета Руки
лі або
(шия ноги
, нам
воло а-
сся, льов
один ані
пале двом
ць а
руки, лінія
але ми
не (об’є
част мні).
ина Допу
обли скаю
ччя) ть
мож відсу
на не тніст
ь алів
шиї, -
воло відсу
сся, тнє
вух, чітке
одяг зобр
у, ажен
паль ня
ців і тулу
ступ ба
нів. (“гол
4б ово-
али - ніжк
прим а”)
ітивн або
ий пере
мал важа
юнок ння
з “гол
голо овоні
вою і жки”
тулу , або
бом. обох
Кінці пар
вки кінці
(до- вок.
статн Карл
ьо ючки
одніє .
ї
пари З
) авда
нама ння
льов 2.
ані Копі
тільк юван
и ня
одніє слів,
ю напи
лініє сани
ю х
кожн пись
а. мови
5 б ми
букв
ами букві
1 б .
ал - Букв
добр и
е і чітко
повн пов’я
істю зані
розбі в три
рлив слов
о а.
скопі Скоп
йова ійова
ний на
напи фраз
санії а
II відхи
зразо ляєть
к. ся
Букв від
и гори
пере зон-
вищу таль
ють ної
розмі лінії
р не
букв біль
зразк ше,
а не ніж
біль на
ше, 30°.
ніж у 2 б
два али -
рази. усе
Пер ще
ша розбі
букв рлив
а за о
висо скопі
тою йова
відпо ний
відає зразо
проп к.
исні Розмі
й ру
буки б дві
і букв
и.
дотр Відт
иман воре
ня ний
гориз зраз
онта ок
льної угг
лінії ще
не ство
врах рює
овую рядо
ть. к
3б напи
али - су.
розб 3б
иття алів
напи -
су на карл
три ючк
част и.
ини.
Мож Іа
на вдан
зрозу ня 3.
міти Змал
хоча ьову
б ванн
чоти я
ри груп
букв и
и крап
зразк ок
а. 1б
4б ал -
али май
- із же
зраз доск
ком онал
збіга е
ютьс копі
я юва
хоча ння
зраз бути
ка. пара
Доп лель
уска ний
ють до
незн зраз
ачне ка.
иіпч 2 б
илсн али -
ня кіль
одні кість
єї і
крап розт
ки ашу
від ванн
рядк я
а або крап
стов ок
пчик відп
а. овід
Змен ають
шен зраз
ня ку.
зраз Мож
ка на
допу не
стим врах
е, а овув
збіль ати
шен відх
ня илен
не ня
пови трьо
нне х
бути крап
біль ок
ш на
ніж поло
удві вину
чі. шир
Мал ини
юно ніш
к гуну
мій між
рядк зраз
ом ку,
або але
стов їх не
пчик має
ом. бути
І біль
бали ше
- 20 і
мал мен
юно ше
к 7.
зага Доп
лом ус-
відп ииоі
овід і.
ає будь
зраз -
ку, який
пере розв
вищ орот
уюч -
иио навіт
іош ь на
шир 180°.
ино 4 б
ю і али
висо -
тою конт
не ур
біль мал
ше, юнк
ніж а не
удві відп
чі. овід
Кіль ає
кість зраз
крап ку,
ок але
мож все-
е їм таки
відп і и
овід іійД
ати исть
ся з инно
крап го
ок. знай
Розм омст
іри ва з
зраз діть
ка і ми
кіль тим,
кість цю
крап нін
ок дає
не зага
врах льну
ову карт
ють. ину
Іни розв
і и х итку
фор і
м мож
(нап е
рикл заст
ад, осов
лінії уват
) не ися в
допу груп
скаю і, ню
ть. дуже
5б важл
алів иво
- під
карл час
ючк запи
и. су
Вис діте
нов й в
ки шко
() лу,
писа щоб
ний не
тест подо
зруч вжув
ний а- і н
для проц
перв едур
у .
запи Якщ
су. о
Озна дити
йом на за
ивш всім
ись а і|
із Ніом
резу п
льта випр
тами обув
тест ання
у, ми
псих набр
олог ала
мож від 3
е до 6
викл балі
икат в, то
и зазв
для ичай
інди із
віду нею
альн нмм
ого пг
обст необ
ежен хідн
ня ості
деяк дода
их тков
діте о
й, розм
щоб овля
чіікі ти,
шс щоб
уяви уточ
ти нити
собі карт
їхній ину
псих її
ічни Інте
й лект
розв уаль
иток ного
розв завд
итку ання
. ми,
(Зау тако
важи ж
мо, мож
що на
про не
особ запр
истіс ошу
ні вати
особ для
ли- спів-
ноо бесі
1 1 ди,
цей оскі
тест льки
май вони
же здебі
не льш
дає ого
відо репр
мост езен
ей). туют
Ді ь
тей, сере
які дній
набр ріве
али нь І
7-9 м»ні
балі й
в, гку.
якщ Я
о ці кщо
бали ж у
рівн сума
омір рний
но бал
розп вход
оді- ять
лені дуже
між низь
усім кі
а оцін
ки обст
(нап ежен
рикл ня),
ад, щоб
Он і точн
V іше
скла уявл
дає яти
тьс собі
я з особ
оцін ливо
ки 2 сті її
за ІII»ІІ
пер ІН
ше гку.
завд
ання
,
оцін
ки
З-
за
дру-
і* І
оцін
ки 4
— за
тре
тє),
то
кра
ще
пого
вори
ти з
дити
ною
(про
вест
и І і
ІДИ
її і
дуал
ьне
 І —
12-
звич 15
айно, балі
необ в).
хідн Д
о одат
дода кове
тков інди
о відуа
обст льне
ежув обст
ати ежен
дітей ня
, які має
отри допо
мали могт
10- и
15 псих
балі олог
в ові
(ни вияв
жня ити
меж особ
а ливо
сере сті
дньо інтел
го екту
розв альн
итк ого й
у особ
-10- истіс
11 ного
балі розв
в, а итку
роз- ди-
вит тини,
ок щоб
ниж він
че за зміг
нор намі
му тити
коре го
кцій розв
ну і итк
проф у
ілакт дит
ичну ини
прог Прис
раму тупа
ро- ючи
боти до
з дода
нею. тков
У ого
зв’яз псих
ку з ологі
цим чног
дуже о
важл обст
иво ежен
підіб ня
дит
рати
ини,
відпо
псих
відні
олог
мето
пере
ди
дусі
для
м
таког
має
о визн
обст ачит
ежен и
ня. рівен
ь її
Б
інтел
.
екту
Визн
альн
ачен
ого
ня
роз-
рівн
витк
я
у.
інте
Для
лек
цієї
туа
мети
льно
підх дифе
одит ренці
ь юват
мето и
дика здор
Д. ових
Векс дітей
лера і
(дитя дітей
чий -
варі- оліго
ант), френ
ство ів.
рена Але
у оскіл
СШ ьки
А в за
1949 наслі
р. і дкам
приз и
наче цьог
на о
для тесту
дослі не
джен мож-
ня на
інтел пров
екту ести
у одно
дітей знач
від 5 ну
до 16 межу
років між
. норм
Ц ою і
ей пато
варіа логіє
нт ю
мето (оди
дики н і
дає той
змог сами
у й
резу пато-
льтат логії,
може а для
бути визн
верх ачен
ньою ня
меже низь
ю кого,
оліго сере
френ дньо
ії і го і
нижн висо
ьою кого
меже рівня
ю розу
норм мо-
и), то вого
ми розв
вваж итку.
аємо Хай
за діти
доці з
льне низь
вико ким
рист рівне
овув м
ати розу
тест мово
Вск- го
слер розв
а при итку
запи (сере
сі д
дітей яких
в мож
школ уть
у не бути
для педа
відм гогіч
ежув но
ання запу
норм щені,
и від із
затр про
имка доці
ми льніс
психі ть
чног пере
о воду
розв цьог
итку о
і з учня
пато в
логіє шко
ю) лу
на для
перш розу
ому мово
році відст
навч алих
ання дітей
вчат .
ься у
звич В
ай- .
ній
школ Діаг
і, нос
щоб тик
під а
час дові
навч льно
ання сті
мож псих
на ічни
було х
уточ проц
нити есів
діагн Для
оз, а дослі
тоді джен
вже ня
ухва рівн
лити я
ріше розв
ння итк
у коль
дові оров
льно их
ї карт
пам’ инок
яті із
у ді- зобр
тей, ажен
які ням
всту знай
пают омих
ь до їй
школ пред
и, метів
мож (пока
на зуют
вико ь 25
рист коль
овув оров
ати их
завда карт
ння инок
па ;
запа трив
м’ят аліст
овув ь
ання спри
карт й-
инок нятт
і я
слів. кожн
Дити ої
ні карт
проп инки
оную - 3
ть с).
запа Післ
м’ята я
ти пока
яком зу
ога всіх
біль карт
ше инок
її *Зау
про- чува
сять ння
назва 10
ти ті слів”
пред , в
мети, якій
які дити
вона ні
тільк проп
и що оную
бачи ть
ла на запа
мал м’ята
юн- ти
ках. назв
П’ят и 10
иріч знай
ні омих
діти їй
запа пред
м’ят метів
овую .
ть у Резу
сере льтат
дньо и
му 6- дослі
7 джен
карт ь
инок, пока
а зуют
шест ь, що
иріч п’яти
ні - річні
8. й
Мож шес-
на і
вико иріч
рист ні
овув діти
ати в
мето сере
дику дньо
му увага
запа і
м’ят НАМ'Я
овую ТЬ.
ть 3- С
4 .Я.
слов Рубі
а. ншт
Мето ейн
дику вказ
“За- ує,
учув що
ання якщ
10 о
слів” здор
мож ова
на дити
тако на з
ж кож
вико ним
рист но-
овув иим
ати пред
для ’явл
визн
ення
ачен
м
ня
слов
ас-
есно
ІОМІ
го
Ї,
ряду
швид
запа
кої
висн м’ят
ажув овує
анос все
ті біль
таки ше й
х біль
психі ше
чних ОЛІп
проц , то
есів, досл
як іджу
вани раль
й, ної
який нерв
стра ової
жда сист
є еми)
асте , з
нією нож
(шв ним
идко новим
ю пред
стом ’явл
люв ення
анії' м
по і запа
висн м’ят
аже овує
ння все
м мен
псих ше і
ічни мен
х ше
про слів.
цесі Про
в, асте
внас нію
лідо слід
к суди
чого ти
дуж не
е тіль
шви ки
д- за
ио резу
наст льта
упає там
охор мето
онне дик
галь и
мув “Зау
ання чу-
цент мйіі
ия трав
10 ми
слів тощ
”, о), а
але тако
й на ж
осно бесі
ві д із
мед бать
ичн кам
их и
дани про
х особ
(від ли-
омо мпп
сті і
про дити
інфе ни.
к- У
I НІНІ зв’я
І зку з
захв тим,
орю що
ванн при
я, силь
пере но
несе вира
ні жен
дити ому
ною охор
в онн
ранн ому
ьом галь
у му-
віці, Ийіі
про мі
родо важ
ві і ко
чере трив
пно- алий
мозк час
ові збер
ігат ння
и пізн
зосе авал
ред ьног
жені о чи
сть ігров
на ого
яко мот
му- иву
небу дит
дь ини
пП'г Д
кті, им
діте вивч
й- ення
асте моти
нікі вації
в пове
мож дінк
на и
відн дош
ести кіль
до ника
груп мож
и на
діте пров
й із ести
слаб •м
ким иери
роз- мент
им і альн
ком
і
дові
ігри,
льно
запр
сті.
опон
Г. ован
Визн і
ачен Л.І.
ня Бо
домі жов
нува ич.
І.
 Гра ві
“Шк дії,
ола”. спіл
Г кува
ксис ння,
рим трив
ента аліс
тор ть
про гри,
пон про
ує дукт
дітя и
м дитя
погр чої
ати ДІ-
в ЯЛЬ
“шк НОС
олу” ТІ.
. Я
Фікс кщо
уют діти
ь (н з
поті вели
м ким
анал баж
ізую ання
ть) м
став відг
ленн уку
я ють
досл ся
іджу на
вани про
х до пози
цієї цію
про по- і
пози цін
ції, ися
в
«МІ
“шк
С г
олу”
гри,
,
ігро
гра
ють все,
ся із що
задо не
воле стос
ння у-
м, I Iі.г
цент м
раль його
не згор
місц нуте
е в до
грі міні
іиіім мум
ас у, —
урок така
, пове
напо дінк
внен а
ий діте
він й в
типо експ
вим ери
навч мен-
альн мні
им міій
зміс грі є
том підс
(діт таво
и ю
“пи- для
шу висн
її#” овку
пали про
чки, відн
букв осно
и, висо
циф кий
ри, ріве
“чит нь
ают Умм
ь” ьої
тощ мот
о), а ивац
ійно мен
ї тато
гото ра,
внос відс
ті до утні
шко сть
ли або
та дуж
засв е і
оєнн лйб
я кий
соці інте
альн рес
ої до
по- гри
іііції в
шко “шк
ляра олу”
. ,
В пере
ідмо важ
ва ання
від в її
про зміс
пози ті
ції (як
експ що
ери її
вдає ої
ться діял
орга ь-
нізу ност
вати і
) (нап
того рик
, що лад,
пря “пер
мо ерв”
не ,
стос “дзв
уєть інкі
ся в”
навч тощ
альн о),
коро запр
ткоч ошу
асні ють
сть у
сам кімн
ого ату,
про де
цесу на
гри стол
- иках
пока вист
зник авле
и ні
низь звич
кого ай-
рівн ні,
я не
мот дуж
ивац е
ійно при
ї вабл
гото иві
внос ігра
ті шки
ди- , і
тин про
и до пон
шко уют
ли, ь їй
до упр
при одов
йнят ж
тя хвил
пози ини
ції розг
шко ляну
ляра ти
. їх.
2. Г Поті
ра м
“Каз експ
ка” ери
Д мен
ити тато
ну р
підк екс-
лика пери
є її мен
до тато
себе р
і запи
про тує
пон дити
ує ну,
посл що
ухат їй у
и цей
казк мом
у. ент
Дит біль
ині ше
чита хоче
ють ться
ціка :
ву погр
(для ати
її з
віку вист
) авле
казк ним
у, и на
яку стол
вона і
рані ігра
ше шка
не ми
чула чи
. На досл
най ухат
ціка и
віш казк
ому у до
місц кінц
і я.
чита Т
ння екс
при тов
пин ий
яют мат
ь, й еріа
л ю.
Чом - Н
у е
зай хвас
ці тайс
взи я,
мку Мор
білі озе
шуб Васи
ки льов
ичу,
нос
не
ять
здол
З аєш!
устрі -
лися гово
якос рить
ь в заєц
лісі ь.
Мор - Н
оз і і,
заєц здол
ь. аю!
Мор - Н
оз і, не
розх здол
васт аєш!
ався: -
- Я стоїт
най ь на
силь своє
ніш му
ий в заєц
лісі. ь.
Буд С
ь- пере
кого чали
здол ся
аю, вон
замо и,
рож спер
у, на ечал
буру
ися,
льку
і
пере
твор наду
мав чу
Мор напу
оз стив
замо ,
рози кри
ти жан
зай- им
ця. І ві-
гово тро
рить м
: закр
- П утив
оспе . А
реча заєц
ймос ь
я, став
що я пру
тебе дко
здол біга
аю. ти
- Д та
обре, скак
- ати.
пого (Кол
дивс и
я біга
заєц ти -
ь. не
(Тут холо
чита дно)
ння . А
урив то
аєтьс кача
я). єтьс
П я по
очав сніг
Мор у і
оз спів
зайц ає:
я “
мор Княз
озит ю
и. тепл
Хол о!
одне Княз
ю єтьс
жарк я,
о! пні
Гріє, тріщ
гори ать.
ть А
Соне зайц
чко ю
яскр все
аво!” дар
С ма -
том то
ився на
Мор гору
оз, , то
дум з
ає: гори
“До стор
чого чака
ж , то
міцн по
ий лугу
заєц носи
ь!” ться
А .
сам З
ще овсі
сил м зі
ь- сил
ніш Мор
е оз
лют виб
ує, ився
тако , а
го заєц
холо ь і
ду не
напу дум
стив ає
, що заме
кора рзат
на и.
дере Відс
вах ту-
лопа пивс
я шуб
Мор ках.
оз І
від нте
зайц рпре
я: таці
“Хіб я
а ж резу
тебе льт
, атів
зайц Д
ю, іти з
замо вира
рози жен
ш им
— пізн
спри авал
тни ьни
й та м
пру інте
дки ресо
й м
дуж зазв
е!” ичай
Под вва
арув жаю
ав ть за
Мор кра
оз ще
зайц слух
ю ати
білу казк
шуб у.
ку. З Діти
того
із
часу
слаб
всі
кою
зайц
пізн
і
авал
взи
мку ьно
ходя ю
ть в потр
біли ебо
х ю
відд
ам > ляра
п. "
пере І
вагу нст
грі. рукц
Одн ія.
ак, Пос
їхня тавт
гра е
зазв дити
ичай ні
має пита
мані
ння і
пуля
тивн попр
ий осіт
хара ь
к- I дати
up: відп
то овіді
за , икі
одне слід
візь запи
мут сати
ься, .
то 1.Т
за и
інш хоче
е. ш
іти
І. до
шко
Визн ли?
ачен
ня 2. Т
сфо и
рмо хоче
вано ш
сті ще
“вну на
трі рік
шнь зали
ої шит
пози ися в
ції дитя
шко
чому ш
садк іти
у до
(вдо шко
ма)? ли?
Я 7. Г
кі обі
заня подо
ття бают
тобі ься
найб шкіл
ільш ьна
е фор
подо ма і
бают шкіл
ься? ьне
Чом обла
у? днан
4. Т ня?
и Н
люб . Як
иш, що
коли тобі
тобі бать
чита ки
ють дозв
кни олят
жки? ь
5. Т носи
и ти
сам шкіл
прос ьну
иш, фор
щоб му й
тобі кори
почи стув
тали ати-
кни і м
жку? шкіл
(> ьни
. ми
Чом обла
у ти днан
хоче ням
и, а гри в
в шко
шко лу,
лу що у
дозв нас
олят буде
ь не дов
ходи шим
ти, -
то урок
це чи
тебе пере
ипи рва?
шту О
є? прац
Чом юва
у? ння
Я й
кщо інте
ми рпре
зара таці
з я
грат резу
име льт
атів
мо в
П
шко
рихо
лу, вую
то ть
ким усі
ти відп
хоче овіді
ш ,
бути окрі
: м 6-
учне тої й
м чи 7-
вчит мої.
елем При
? сфо
10. рмо
1 вані
1 ід й
М
час нм
утрі ма).
шні Д
й О» ?
пози >. Ті
ції заня
шко ття,
ляра на
” яких
відп вчил
овіді и
на (бук
пита ви,
ння цифр
пови и
нні тощо
звуч ).
ати №
іЧні » 4.
с>ІІп Люб
ню лю,
так: коли
№ мені
І. чита
Хоч ють
у кни
йти жки.
в М
шко і 5.
лу. Сам
М про
і 2. шу,
Не щоб
хочу мені
ще почи
на тали.
рік №
зали ) К.
шит 11 і,
ися в не
дитя влаш
чому тує,
садк хочу
у ходи
(вдо ти
до погр
шко ати
ли. в
№ таку
{
> ). гру:
Хоч “Я
у розк
бути азув
учне атим
м. у
№ тобі
> І |М
(). «мі
Хай істо
буде рії,
дов які
шим почи
урок нати
. муть
ся зі
Д. слів
Оці “уяв
нен и
ня соб
спр Г\ а
ямо ти
ван закі
ост нчув
і ати-
дит Мі
ини ні ці
на істо
про рії,
цес уявл
нав яюч
чан и
ня у себе
шко голо
лі вни
^ м
»про геро
пону єм”.
йте І
дити стор
ні
ій ш”.
пер Що
ша. ти
Уяв відп
и овіс
собі, и?
що
тобі
скаж
уть:
“Ти
ще
дуж
е
мале
нь-
мііі І
буде
кра
ще,
якщ
о ще
один
рік
ти
похо
диш
у
дитя
чий
садо
чок
иПо
ПО
СИД
ИШ
вдо
ма, а
в
шко
лу
поті
м
піде
 І Чим
сторі би ти
я займ
друг ався?
а. Що б
Уяви ти
собі, роби
що І в в
вере той
сня час,
всі коли
діти інші
з діти
твоєї вчат
груп ься у
и школ
пішл і?
и до І
школ сторі
и, а я
ти трет
зали я.
шивс Уяви
я собі,
вдом що є
а і дві
тобі школ
не и. В
потрі одні
бно й
ніку школ
ди і діти
йти: ціли
ні в й
ди- день
тячи вчат
й ься
садо чита
чок, ти,
ні в писа
школ ти,
у. раху
вати, и на
а в уроц
інші і, не
й мож
школ на
і - розм
співа овля
ти, ти,
ма- треб
люва а ви-
ти, кону
танц вати
юват завда
и. ння,
Яку які
б дає
школ вчит
у ти ельк
обра а. В
в? інші
І й же
сторі школ
я і,
четв навп
ерта. аки,
Уяви по-
собі, вна
що своб
мож ода,
на коже
вибр н
ати роби
школ ть
у. В що
одні хоче
й -
школ мож
і на
потрі розм
бно овля
тихо ти на
сидіт уроц
і, не ть
вико навч
нува ати
ти тебе
ніяки не в
х школ
завда і, а
нь, а вдом
якщо а.
не Тобт
подо о
баєть тобі
ся, не
мож треб
на а
піти буде
дод ходи
ому і ти до
ніхто школ
не и, а
буде навп
тебе аки -
свар до
ити. тебе
Яку додо
б ти му
обра прих
в одит
школ име
у? вчит
І ельк
сторі а й
я учит
п’ята име
. тебе
Уяви чита
собі, нню,
що пись
з’яви му,
лася мате
мож мати
ливіс ці.
Що б пону
ти є
відп тобі
овів за
на добр
таку е
проп навч
озиці ання
ю? заміс
І ть 12
сторі балів
я -
шост шоко
а. ладк
Уяви у.
собі, Що
що ти
ти ви-
вже бере
ходи ш —
ш до шоко
школ ладк
и, у у чи
тебе 12
всс балів
дуже ?
добр О
е прац
вихо юва
дить ння
і й
вчит інте
ельк рпре
а таці
тебе я
хвал резу
ить. льта
Одно тів
го Пока
разу зник
вона ом
про- сфор
мова навч
ності альн
“соц у
іаль діяль
ної ність
пози ,
ції навіт
шко ь
ляра якщо
” не
буду обов
ть ’язко
такі во
відп відві
овіді дува
: ти
1) школ
ві у;
дмов 3) в
а від ідмо
проп ва
озиці від
ї ще школ
рік и, в
відві якій
дува діти
ти не
дитя вчать
чий ся, а
садо тільк
к або и
за- розва
лиша жают
тися ься;
вдом 4) б
а; ажан
2) ня
с ходи
прям ти до
овані школ
сть и, де
на є
певні ить
прав про
ила; поз
5) о и-
рієнт тивн
ація у
на моти
навч ваці
ання ю
в дити
групі ни
, до
класі навч
; ання
6) в у
ибір школ
12 і.
балів
як Е.
форм Ком
и плек
оціне сна
ння діагн
навч ости
альн чна
ої прог
робо рама
ти. визн
Я ачен
кщо ня
таки гото
х внос
відп ті
овіде дит
й ини
біль до
ше навч
поло ання
вини у
, то школ
це іЄ
свідч багат
 о ина
мето ,
дів що
діагн вст
ости упа
ки є у
шкіл пер
ьної ши
зріло й
сті кла
дити с
ни. мтч
Як жої
цілі шк
сний оли
варіа ,
нт про
дослі ход
джен ить
ня пси
можн
хол
а
ого
вико
-
риста
пед
ти
аго
комп
гіч
лекс
ну
ну
спі
діагн
ости вбе
чну сід
прог у,
раму. спр
О я-
бгр Мої
унт шн
ува у
ння па
про виз
гра нач
ми. енн
Дит я
мір до
и її поч
гот атк
овн у
ості сис
до тем
нав ати
чан чно
ня го
в нав
шк чан
олі. ня,
Пр скі
и льк
ньо и
му ші
нер шіь
ідк ний
о рів
нам ень
ага роз
ють умо
ся вог
виз о
нач роз
ити вит
не ку.
стіл Пр
ьки оте
рів це
ень дал
пси еко
хол не
огі одн
ч- е і
ної те .
гот ІМ
овн МС
ості .
дит Час
ини то
тра вда
пля єть
єть ся
ся, вкл
що юч
діт ити
ям, ся в
які нав
про чал
дем ьни
онс й
тру про
вал цес.
и Час
при то
при вон
- и
ІІП не
МІ гот
і» ові
шк ми
олу шк
дос ува
тат ти
ньо най
вис про
оки сті
й ши
рів х
ень дис
роз цип
умо лін
вог арн
о их
роз вим
вит ог
ку, вчи
не тел
від- я,
рй не
»у умі
ють льн
Ііри ики
цю ,
ват які
и за Мо
зра кіп
зко али
м, не
виб такі
ива хор
ють оші
ся рез
із уль
заг тат
аль и,
ног але
о ово
тем лод
пу іли
роб нео
оти бхі
кла дни
су, м
ми рів
мо нем
і. їм
пог нчо
ано лог
роз ічн
вин ої
уту зріл
дрі ості
бну ,
мот без
ори осо
ку. бли
Во вих
дно зус
час иль
до спр
шкі авл
яют ить
ься ся
з на
вим усп
ог ішн
ами ості
шк їчіи
оли .ої
. нав
М чал
пйбу ьно
тні ї
пер дія
шок льн
ласн ості
ики, .
безу Во
мовн дно
о, час
різня мо
ться жна
загал очі
ьним кув
рівн ати,
ем що,
І вст
упа
мну -
мой миї
ого н
роз до
вит шк
ку, оли
що, ,
так дит
чи ина
іна дос
кш ягл
е, а
поз пев
нач ног
о им
мін зав
іма дан
льн ням
ого пер
рів ши
ня х
пси міс
хол яці
о- і в
ічн нав
ої чан
іріл ня
ості у
, шк
яки олі
й і їм
дас мін
ть пня
їй дит
змо ино
ю
гу
поч
при
атк
сту
ови
пит
х
и
нав
до
ичо
сис
к
тем
чит
ати анн
чно я,
го пис
на- ьма
ИЧ й
ИМ рах
ІІЯ. унк
()ск у,
іль »
ки има
гол до
овн
цьог ник
о і ів.
пови Сер
нен ед
бути них
гото нас
вий амп
майб ере
утні д
й вид
пер іля
шок ють
ласн такі
ик. :
У роз
спі вит
шні ок
сть дов
вхо іль
дже нос
ння ті
дит пов
ини еді
в нки
нав ,
чал нао
ьни чно
й -
про обр
цес азн
виз ого
нач мис
аєт лен
ься ня,
ми про
іми сто
о ров
важ их
лив уяв
их лен
чин ь,
мов роп
лен оно
ня, ван
дрі а
бно про
ї гра
мот ма.
ори Осо
ки бли
рук во
. МИ
М їло
и ся б
діаг під
нос кре
тик сли
у ти
сфо прі
рмо ори
ван тет
ості ніс
цих ть
пар нао
аме чно
трі -
в обр
гот азн
овн ого
ості мис
до лен
шкі ня
льн віі
ого рук
нав тур
чан і
ня і гот
спр овн
ямо ості
ван до
а шк
зап оли
. мір
Ус не
піш зна
ніс чен
ть ня
нав при
чан виз
ня нач
діте енн
й в і
пер шкі
шо льн
му ої
кпі зрі-
м і імм
зум 1 1),
овл скі
ена льк
не и
стіл сфо
ьки рмо
рів ван
нем іст
роз ю
вит нао
ку чно
лог -
ічн обр
ого азн
мис ого
лен мис
ня лен
(як ня.
о- Роз
му вит
чис ок
то нім
над ічі
аєт ю-
ься обр
над азн
ого нав
мис ичо
лен к
ня чит
має анн
вир я і
іша пис
льн ьма
е )
зна баз
чен уєт
ня ься,
на пер
поч еду
атк сім,
ово на
му зда
їм тно
пні сті
шкі до
льн зор
ого ово
нав го
чан ана
ня, лізу
оск гра
іль фіч
ки них
зас зоб
воє раж
ння ень
діт .
ьми
гра
мот
и
(пе
р-
ми
нни
х
 З зу
оров може
ий стат
аналі и
з прич
пере ино
дбач ю та-
ає ких
умін спец
ня ифіч
вичл них
енит для
и перш
скла окла
дові сникі
елем в
енти поми
зобр лок
ажен при
ня, чита
співв нні й
іднес пись
ти їх мі,
один як
з дзер
одни каль
м, ність
синт ,
езува замін
ти а
графі букв,
чний схож
об- их за
раз. напи
Недо санн
стат ям
ній тощо
розв .
иток О
зоро тже,
вого запр
аналі опон
ован и
а (навч
прог ання
рама поча
базує тков
ться им
як на нави
осно чкам
вних чита
зако ння,
но- пись
мірн ма й
остя раху
х нку).
психі Про
чног г-
о рама
розв покл
итку икан
дити а
ни визн
стар ачит
шого и
дошк міру
ільно відп
го овід
віку, ності
так і психі
на чног
вимо о
гах розв
прог итку
рами дити
навч ни
ання осно
в вним
перш норм
ому ам і
класі не
масо приз
вої наче
школ на
для авда
дифе ння
ренці мож
ації уть
дітей нада
при вати
форм ся
уван дити
ні ні в
різно інші
рівне й
вих послі
класі довн
в. ості,
П ніж
роце та, в
дура якій
обст вони
ежен пода
ня ні
Д нижч
іагно е.
стич При
на цьом
прог у
рама необ
вклю хідн
чає о
чоти врах
ри овув
завда ати
ння, емоц
які ійни
дити й
на стан
ви- дити
кону ни,
є ступі
інди нь її
відуа втом
льно. лено
З сті,
това су
рись дітей
кість у
то- школ
що, а у).
тако Так,
ж якщо
хара дити
ктер на :і
тих вчит
завда елем
нь, писа
які ла
дити знай
на омі
могл букв
а и,
вико чита
нува ла
ти н або
проц вико
есі нува
попе ла
редн які-
ьої небу
бесід дь
и з інші
учит завда
елем ння,
(якщ що
о вима
псих гают
олог ь
прац підв
ює II ищен
парі ої
з інтел
учит екту
елем альн
під ої
час напр
запи уги,
то споч
псих атку
олог мож
може на
поча запр
ти о-
свою пону
бесід вати,
у з напр
дити икла
ною д,
з гри завда
“Так ння
і ні на
не розк
гово лада
рити ння
”. сюж
Якщ етни
о ж х
дити карт
на инок
ще і
не скла
прох данн
одил я
а розп
педа овіді
гогіч за
ної ними
співб .
е- Прот
сіди, е не
але реко
нала менд
штов уєтьс
ана я
зана почи
дто нати
серй псих
озно, ологі
їй чне
обст з
ежен дити
ня з ною
графі і
чног вияв
о ленн
завда я
ння рівн
(зма я
люва роз-
ти витк
слов у
о), дові
оскіл льно
ьки ї
деяк пове
им дінк
дітя и
м це
завда М
ння етод
здаєт ика
ься Л.
дуже Крас
важк ільні
им і кової
пров “Так
окус і ні
почу не
ття гово
невп рити
евне ".
ності І
в нст
собі. рукц
а) ія.
Ми з
Вста тобо
новл ю
ення грат
конт имем
акту о в
гру. не
Я пови
тобі нен
буду гово
став рити:
ити “Так
запи- ". Ти
танн пови
я, а нен
ти - відп
відп овіст
овіда и:
ти. “Ум
Але ене є
домо ігра
вимо шка
ся ",
так: тобт
ти не о без
пови слов
нен а
гово “Так
рити ".
слов Або,
а напр
“та икла
к" і д, я
“ні". запи
Напр тую:
икла “Лю
д, ди
якщо інні
я мт
запи ь по
таю: сте
“У лі?"
тебе Ти
є не
ігра гово
ш- риш
ка?" :
, ти “Ні
 ", а рукц
відп ія
овід повт
аєш: орю
“Л єтьс
юди я.
по і М
пші ате
не ріал
ход ме
ять тод
". ики
Отж .
е, Сер
слов ед
а: под
“так ани
”і х
“ні” запи
тобі тань
гово
10
рит
про
и не
вок
мож
уют
на.
'• ь
розу ди- і
мів? мну
Дом нп
овил відп
ися?
овід
Я
ь
кщо
“так
у
” і
дити
10 -
ни
на
вини
відп
кают
овід
ь
ь
пита
“ні”
ння,
,
то
інші
інст
- 5 Г
ней и
трал живе
ьні. ш
І дале
Як ко
тебе від
зват дитя
и? чого
2, Т садк
и а
хлоп (шко
чик ли)?
чи г
дівч » Ги
инка люб
? иш
I Т моро
и зиво
ходи ?
ш в 7
ясел Яког
ьну о
груп коль
у ору
дитя бува
чого є
садк моро
а? зиво
'І ?
Ти Н
люб , Ти
иш їв
ходи чорн
ти в е
дитя моро
чий зиво
садо ?
к У
(шко Ти
лу)? уміє
ш до
ходи ліка
ти ря?
на І
рука V
х?
| Яког
0. Ти о
уміє коль
ш ору
літат хала
и? т у
II І ліка
ній ря?
тато І
(мам (>
а) Ліка
грає р
в стри
ляль же
ки? діте
12. й?
В 17,
ночі Т
соне ебе
чко звут
світ ь...
ить? (неп
І рави
І льне
Ііовк ім’я)
боїт ?
ься І
зайц К.
я? Кор
І ова
'1 Ти уміє
люб літат
иш и?
ходи 19.
ти Т
и ніг
зара гаря
з чий?
спи П
ш? ід
20. час
Т про
и веде
ходи ння
ш в мет
шко оди
лу? ки
21. не
П слід
а дава
тобі ти
сукн дит
я ині
(шта звор
ни)? отн
22. ий
И »м и
шмк юк
у про
рост
успі
е
шні
трав
сть
а?
її
23.
відп
Т
овід
рава
ей.
біла
При
?
24.
наго
Я ді
кого слід
коль фікс
ору уват
сніг? и в
25. про-
С і о
колі
мов вил
ні о-
відп “та
овід к" і
і “ні
дит " не
ини гово
пов рит
ніст и",
ю, а неп
тако рав
ж иль
трив ним
аліс и-
ть ті, в
пауз яки
пере х
д і
нідп
овід иіЛ
ями. оро
Оці нені
нка слов
резу а.
льт Спе
аті ціал
в. ьну
Пра уваг
вил у
ьни слід
ми є звер
ті нут
відп и на
овід відп
і, овід
які і,
задо які
воль ме г
ня- ні
ють пра
пра вил
ьни Це
ми, той
ні вип
неп адок
рав ,
иль кол
ним и
и. діти
або випад
мовч ки,
ать коли
(не власн
дают і
ь поми
ніякої лки
відпо випра
віді в-
протя ляют
гом ься
10-30 дити
секун ною
д), прям
або о в
намаг проце
аютьс сі
я відпо
щось віді.
відпо Ці
вісти, варіа
але у нти
них відпо
нічог відей
о не не
виход пору
ить. шуют
До ь
цієї ж прави
промі ла
жної гри і
групи тому
нале можу
жать ть
і ті бути
відне ямим
сені показ
до ником
прави рівня
ль- довіль
них. ності
Прав мовно
ильно го
ю спілку
відпо вання
віддю є кіль-
слід кість
вважа відпо
ти і відей,
кивок що
голов відпо
ою, відає
оскіл прави
ьки лам
дити гри.
на в Ві
цьом кова
у норма
випад для
ку
дітей
явно
6—7
намаг
років
аєтьс
стано
я
вить
згідн
прибл
о з
изно
прави
лом 51%
не від
ви- всієї
мовл кілько
яти сті
вголо запит
с ань,
слова що
“так” прово
і “ні”. кують
Пр відпо
віді
“так” ають
і “ні” за
(кільк ними
ість розпо
прави відь.
льних Викор
відпо истов
відей ують
повин два
на набор
бути и
більш карти
е 11). нок -
основ
б) ний і
спро
Визна щени
чення й, що
особл дає
ивост змогу
ей визна
мовно чити
го зону
розви найбл
тку і ижчог
наочн о
о- розви
обра тку
зного ди-
мисле тини.
ння Як
Ро діагно
зклад стичн
ають ий
чотир матері
и ал
сюже можн
тні а
карти викор
нки за истов
поряд увати
ком і набор
склад и кар-
тинок й
з варіан
книги т.
Г.А. Ін
Урунт стру
аєвої кція.
й Перед
Ю.А. тобою
Афон декіль
ькіної ка
“Допо карти
можи нок.
принц Розкл
у ади їх
знайт за
и поря
Попел дком:
юшку що
” споча
(1994) тку, а
. що
Споча потім.
тку Поясн
пропо и,
нуєть чому
ся ти так
основ думає
ний ш.
набір. Склад
Якщо и
дитин розпо
а не відь
справ за
ляєтьс карти
я з нками
цим .
завда Оц
нням, інюєт
їй ься
даєтьс прави
я льніст
спро ь
щени розкл
аданн з
я пору
карти шення
нок, м
повно послі
та й довно
адек- сті,
ватніс проте
ть розпо
розпо відь
віді за зв’язн
ними. а,
Си відоб
стем ражає
а запро
оціно понов
к: ану
З дитин
ою
бали - версі
карти ю
нки подій.
розкл 1 б
адені ал -
прави карти
льно. нки
Розпо можу
відь ть
зв’язн бути
а, розкл
логіч- адені
на, прави
відпо льно,
відає але
змісту зв’язн
карти ої
нок. розпо
2б віді
али - немає.
карти В
нки кращо
розкл му
адені разі
опису ємо
ються ще
деталі 1
зобра бал
ження у
. випа
0 б дку,
алів - якщ
карти о
нки лекс
розкл ика
адені дити
непра ни
вильн Пні
о, йти і
зв’язн різн
ої ома
розпо нітн
віді а,
немає. розп
Д овід
ни ь
біль яскр
ш ава і
точн обра
ого зна.
оцін Отж
юва е,
ння макс
мов има
ного льна
розв кіль
итку кіст
дити ь
ни балі
до в,
отр яку
и- мож
ман е
ого набр
нею ати
балу дити
дода на
 за ).
цією 11
мето и
дико міні
ю- послі
4 О довн
ІІІІІ о
. проп
оную
н) ться
Визн такі
ачен завда
ня ння:
особ
ливо “
стей І І
розв окаж
итку и
мови олівц
і ем
прос зоши
торо т”.
вих 1
\ 1
НИН
1
* II
1
І»
Розум
¡
іння
і
логіко
-
м
грама
а
тични
л
х
ю
конст
й
рукці
й
х
(Т.Г.
р
Богда
е
нова,
с
І II
т
Корн
и
ілова
к
,
1994
п
і у
д д
а
к р
р и
у в
г
о П
м е
, т
р
к и
р к
у .
г
Х
— т
о
п
і з
д а
б
х і
р я
е к
с а
т ?
и ”
к .
о Ч
м мцо
” дити
. на
відчу
м
ває
М труд
и нощі,
к завда
о ння
л повто
к рюют
у ь.
 і ною
ис обов
гсма ’язк
оціне ово
ння: пови
І нні
Оили леж
прав
ати
ильне
олів
вико
нанн ець,
я всіх И
завда мни
нь; і і
) арку
бали ш
прав папе
ильне ру.
вико
нанн і) І
я оюн
двох ніст
завда ь
нь; рук
І и до
Оал осво
прав єння
ильне пись
вико ма.
нанн Розв
я иток
тільк зоро
и во-
одног *нн
о о|
завда
міої
ння.
коор
І
дин
иуіи
ації
їжсн і
ня: мил
пере ьову
д ванн
дити я
 слов ії м
а, писа
напи ти,
сано але
го спро
лати буй
нськ -
ими напе
букв вно
ами. теж
Сло зумі
во- і| єш.
Щ Гарн
шк еньк
про о
пон под
уют иви-
ь •м
дити ми це
ні на напи
окре сано,
мій і
карт поста
ці: райся
faguir напи
І сати
нст так
рук само.
ція. (
Под исто
ивис ма
я, оцін
тут ок
щос відп
ь овід
напи ає
сано схем
. Ти, і,
мож яку
ливо вико
, ще рист
не ову
цінн ють
в гори
мето зон-
диці і
І »|
шп ніійіи
Иср но
асек рядка
а - не
(197 біль
8): ше,
^ ніж
Оп на ЗО
лів - граду
повн сів;
а /
відп Ои
овід ли -
ніст слов
ь о
зраз дост
ку; атнь
розм о
ір добр
букв е
не проч
дося итує
гає ться
по- ;
нніі допу
нюі скає
вели ться
чин про-
и; є цVі
крап н
ка ибо
над повт
букв орен
ою ня
“і”; одно
відх го
илен елем
ня ента
від при
висо
ком
у
рівн
і
вико
нанн
я
ІН
ШИ
Х»
 З а
розріз
бали нити
- елеме
слово нти
ще окрем
можн их
а букв;
прочи Да
ні
тати, обсте
але з ження
зусил занося
лям; ть у
більш прото
ість кол.
еле-
Дода
менті
тков
в
е
слова
завда
наявн
ння
і;
Ра
2 б
зом з
али -
подан
види
ими
мість
вище
листа
завда
зберіг
нням
аєтьс
и, що
я;
стано
можн
влять
а
основ
виокр
ну
емити
част
2-3
ину
букви
діагн
;
остич
1
ної
бал -
прогр
майж
ами,
е
карак реком
улі; ендує
можн мо
викор
истов тесті
увати Керна
завда -
ння Иерас
*Мал ека.
юван За
ня гальн
чолов ий
ічої час
фігур обсте
и”, женн
резул я -
ьтати прибл
викон изно
ання 20
якого хвили
дають н.
змогу П
суттє ри
во склад
допов анні
нити висно
психо вку за
логіч наслі
ний дками
портр обсте
ет женн
дитин я
и. дитин
Оцінк и не-
а цьо- обхід
го но
завда врахо
ння вуват
прово и
дитьс рівен
я за ь
схемо сфор
ю, мован
запро ості
понов кожн
аною ого
в комп
онент ий
а за- сумар
гальн ний
ої показ
струк ник
тури призв
психо одить
логіч до
ної нівел
готов яції
ності індиві
до дуаль
шкіль них
ного відмі
навча нност
ння. ей.
Тому Так,
резул напри
ьтати, клад,
показ діти з
ані висок
дитин им
ою за рівне
кожн м
им розви
тесто тку
вим до-
завда вільн
нням, ості й
мают низьк
ь им
самос рівне
тійне м
значе розви
ння і тку
їх не дрібн
треба ої
підсу мотор
мовув ики
ати. можу
Адже ть
за- мати
гальн той
самий “Викл
сумар ючен
ний ня
бал, зайвої
що й речі
діти з (слова
низьк )”
им Д
розви ля
тком виявл
наочн ення
о- актуа
образ льног
ного о
мисле рівня
ння і розви
мовле тку
ння, мисле
але ння
добри школ
м
ярів
розви
по-
тком
чатко
дрібн
вих
ої мо-
класі
торик
в, а
и.
більш
конкр
Ді
етно -
агнос
опера
тика
цій
пізна
абстр
вальн
агува
ої
ння й
сфери
уза-
молод
гальн
шого
ення,
школ
викор
яра
истов
А.
ують
метод
Мето
ику
дика
“Вик ня
люче “зайв
ння ого”
зайво слова.
ї речі Зміст
(сло- завда
ва)” нь
для дає
дітей змогу
6-8- визна
річно чити
го здатні
віку. сть
Під дітей
час до
викор абстр
истан агува
ня ння й
цієї узага
метод льнен
ики ня
діти речей
мают за
ь таким
виріш и
ити ознак
20 ами
завда (табл
нь, з иця
яких № 1):
16 - колір
на (завда
викл ння
ючен № 10,
ня II,
“зайв 12);
их” форм
речей а
і 4 - (завда
на ння
викл № 13,
ючен 14,
15);р (завда
озмір ння №
и 2, 5, 6,
(завда 7).
ння Оп
№ 16, ис
17, екс
18); пер
мате им
ріал, / ен
якого ту.
виго Екс
товл пер
ена име
річ нт
(завда про
ння вод
№19, ять
20); інд
сукуп иві
ність дуа
ознак льн
, о.
необ- По-
ьІОн • иНі
их жніст
для ь
визна завда
ченн нь
я одна
родов кова
ої для
нале всіх
жнос дослі
ті джув
речей аних
(завд й
ання визна
№1,3, чена
І И, ви-
9) / Ііинм
слів жим
 Зайва поря
річ (слово) Речі (слова), об’єднані в одну групу
дком.
Дослі Свійські тварини
джув
Посуд (слова: склянка, чашка, чайник)
аним
показ Квіти
ують (слово)
Стан спокою Рух (бігати, стрибати, гратися, стояти)
малю
Меблі (слова: стілець, крісло, ліжко)
нок,
на Навчальне приладдя (слова: ручка,
яком зошит, гумка)
у Одяг (слова: спідниця, кофта, пальто)
МіОї
Дикі тварини
тжсн
о Овочі
чоти Речі червоного кольору
ри
Речі жовтого кольору
речі
(табл Речі червоного кольору
иця Трикутники
1).
Речі у формі трикутника
Табли
ця 1 Круглі речі
Метод
Маленький квадрат Великі квадрати
ика
“Викл Малі геометричні форми
юченн Великі геометричні форми
я
зайвої
речі Скляні речі
(слова
)” Металеві речі

І ви
нс сь
т на
ру ка ІМ'їмсІеть балів
кц рт
ія• ку
Ув .
аж Ту
но т
по на
ди ма
ль як
ов о
ан юс
о ь
4 оз
ре на
чі. ко
На ю
зв об
и ’є
їх дн
(д ат
ит и
ин в
а од
на ну
зи гр
ва уп
є). у,
З ав
ци че
х тв
ре ер
че тої
й ре
тр чі
оє (с
чи ло
мо ва
сь )
сх та
ож ко
і ї
мі за
ж га
со ль
бо но
ю, ї
їх дл
мо я
ж всі
на х
за ре
че ь,
й їй
оз за
на да
ки ют
не ь
ма на
є, і ст
во уп
на ні
не пи
пі та
дх нн
о- я).
ди -
ть С
до ка
ці жи
єї ,
гр чо
уп му
и. во
- на
З не
на пі
йд дх
и од
ц ит
ю ь?
рі -
ч Н
(я аз
к ви
щ од
о ни
ди м
ти аб
на о
її дв
зн ом
ах а
од сл
ит ов
ам ті
и в.
ре Рі
чі, ве
об нь
’є ро
дн зв
ан ит
і в ку
од оп
ну ер
гр ац
уп ій
у аб
(д ст
ай р
на а-
зв гу
у ва
гр нн
уп я
і). й
- уз
Н аг
аз ал
ви ьн
“за ен
йв ня
у” оц
річ ін
. ю
О ют
пр ь
ац за
ю та
ва ки
нн ми
я па
ре ра
зу ме
ль тр
т ам
а и:
 П вн
ар іст
а ь
м пс
е их
т іч
р но
1: ї
за ді
га ял
ль ьн
на ос
пр ті,
од не
ук об
ти хі
вн дн
іст ої
ь дл
аб я
ст ві
ра до
гу кр
ва ем
нн ле
я. нн
Це я
й “з
па ай
р во
а- ї*
ме ”
тр ре
ха чі
ра аб
кт о
ер сл
из ов
ує а.
пр П
од ар
ук а
ти м
е ї
т ді
р ял
2: ьн
за ос
га ті
ль ді
на те
пр й,
од не
ук об
ти хі
вн дн
іст ої
ь дл
уз я
аг зн
ал ах
ьн од
ен же
ня нн
. я
Це сп
є іл
ха ьн
ра их
к- й
те су
ри тт
ст єв
ик их
а оз
пр на
од к
ук зо
ти бр
вн аж
ос ен
ті их
пс на
их ма
іч л
но ю
нк и
ах із
р зо
е- бр
че аж
й ен
аб их
о ре
на че
зв й
ан (с
их лі
слі в)
в. в
На од
ос ну
но гр
ві уп
ци у.
х П
оз ри
на ць
к ом
мо у
ж оц
на ін
зр ю
об ют
ит ь
и ум
уз ін
аг ня
ал ді
ь- те
не й
нн зн
я - ай
об ти
’є й
дн на
ат зв
и ат
тр и
аб гр
о уп
зм у
ал ре
юв че
ат й.
и Р
сл іве
ов нь
е ро
с- зв
но ит
ро ку
до оп
ве ер
по ац
ня ій
тт аб
я ст
дл ра
я гу
по ва
зн нн
ач я
ен й
ня уз
як аг
“з ал
ай ьн
во ен
ї” ня
ре дл
чі, я
та ко
к і ж-
об но
’є го
дн за
ан вд
их ан
и ня
од оц
ну ін
ю ль
ют не
ь нн
за я
п’ Ха
ят ра
иб кт
ер
ал ис
ьн ти
о ка
ю ро
ш зв’
ка яза
нн
ло я
ю зав
(та да
бл нн
иц я
і 2 Досліджув
і аний
3). правильно
Та й
бл самостійно
иц називає
я
З родове
Ш поняття
ка для
ла позначення
дл :
я 1) о
оці б’єднаних
нк в одну
и групу
рів
ня речей
ро (слів);
зв 2) “
ит зайвої”
ку речі
оп (слова)
ер
аці Спочатку
й родове
уз поняття
ага називає
неправиль тику
но родового
(неточно), поняття,
потім сам але не
виправляє підкреслює
помилку: суттєвих
1) ознак:
б’єднаних 1) о
в одну б’єднаних
групу в одну
речей групу
(слів); речей
2) (слів);
ля 2) “
позначення зайвої*”
“зайвої*” речі
речі (слова)
(слова) Досліджув
Досліджув аний не
аний дає може
описову визначити
характерис родового
тику поняття й
родовому не вміє
поняттю, використат
називаючи и допомогу
при цьому для
суттєві позначення
ознаки: :
1) 1) р
б’єднаних еч
в одну ей
групу (с
речей лі
(слів); в),
2) об
зайвої*” ’є
речі дн
(слова) ан
Досліджув их
аний дає в
описову од
характерис ну
 гр *”
уп ре
у; чі
2) “ (с
за ло
йв ва
ої )
Шка абст
ла рагу
для ван
оцін
ки ня
рівн та
я узаг
розв альн
итку ен-
опер ий
ацій обч
абст
рагу исл
ванн юют
я ь за
фор
Кількість балів Характеристика якостей розв’язання
мул завдання
5 ами:правильно й
Завдання на виключення розв’язане
самостійно 1)
3 К*
Завдання на виключення спочатку розв’язане помил
ково, але потім дитина самостійно=виправила помилку
'£Ка
1 Завдання на виключення досліджуваний
і
; не може
розв’язати самостійно, потребує додаткової інформа
ції (навідні питання) 2)
№=
0 Досліджуваний не може розв’язати
'£&завдання на
виключення, не вміє використати*/2,надану допомогу
І де
пгп А’" і
Ку1 -
льні
оцін
кое
ки
фіці
розв
єнти
’яза
про
ння
дукт
кож
ивн ного
ості
завд ва) і
ання завд
в ання
бала з
х. визн
П ачен
ри ня
обч род
исле овог
нні о
пара понят
мет тя
ра 2 пО'г
окре дна
мо них
оцін в
юют одн
ь у
резу груп
льта у
ти рече
ви- й
миті (слі
м їм в).
завд Том
ання у
з сум
визн у
ачен Ю4
ня нео
род бхід
овог но
о ді-
понят ііи і
тя и па
для 2.
позн Ч
аче и
ним ціє
“шй ю
воГ мет
речі оди
(сло кою
визн балі
ача в;
ють низ
рівн ькі
і К* і
розв ни
итку жчі
опе ,
раці
й
абст
рагу
-
мим
пм й
узаг
альн
ення
для
кож
ного
досл
ідж
уван
ого:
вис
окі
К*
іК
У-
по-
ти
) 70
балі
в;
сере
дні
К*і
№ -
від
40
до
70
 н у
іж яких
40 був
балі зафі
в. ксов
Під аний
рівн висо
ем кий
ми ріве
має нь
мо розв
на итку
уваз цих
і опе-
ступ раці
інь й,
розв здеб
итку ільш
опе ого
раці прав
й
ильн
абст
о,
рагу
шви
ван
дко і
ня й
само
узаг
стій
альн
но
ення
. розв
’язу
Хара вали
кте за-
рис вдан
тик ня
а на
рівні викл
в юче
опер ння,
ацій легк
мисл о
ення вирі
Д знял
іти, и
сутт груп
єві у
озна рече
ки, й.
що Якщ
об’є о
дну дити
ють на
речі споч
або атку
слов нази
а в ває
груп родо
и, ве
без поня
особ ття
ливи непр
х авил
зуси ьно,
ль, нето
само чно,
стій то
но, післ
за я
коро одні
ткий єї
час фраз
знах и
одил експ
и ерим
слов ента
о тора
(род ,
ове напр
поня икла
ття), д,
яким “По
мож ду-
на май”
позн , “Не
ачит посп
и ішай
”, .
“Як Наве
им демо
ще типо
слов ві
ом відп
мож овіді
на пер-
назв шок
ати ласн
ці иків,
речі у
” яких
тощ було
о, вияв
учен лено
ь висо
сам кий
шви ріве
дко нь
випр розв
авля итку
є опер
пом ацій
илку абст
. рагу
Діти ванн
легк я й
о узаг
пере альн
клю ення
чали :
сь Із завд
розв ання
’яза № 8:
ння “це
одно звірі
го , а
завд мет
ання е-
на лик
інше -
ком ання
аха №
”, 15:
завд “все
ання тут
№ круг
19: ле, а
“це тел
все евіз
зроб ор -
лено квад
зі рат
скла ний
, а ”.
руш Д
ник іти,
- з у
тка яких
нин вияв
и", или
завд сере
ання дній
№ 4: ріве
“ці нь
діт розв
и итку
біга опер
ють ацій
, мис-
гра ленн
ють я,
ся, а част
цей о
хло розв
пчи ’язу
к вали
прос завд
то ання
собі на
стої викл
ть", юче
завд ння
споч родо
атку вого
пом поня
ил- ття,
ково нази
, але вают
поті ь
м, сутт
післ єві
я озна
заув ки,
ажен порі
ь внян
експ о
ерим легк
ента о
тора пере
, клю
само чаю
стій ться
но з
ви- одно
прав го
ляли завд
пом ання
илку на
. інше
Зазв .
ичай Ана
шест ліз
иріч висл
ні ов-
діти люв
даю ань
ть діте
опис й з
ову цим
хара рівн
к- ем
тери розв
стик итку
у опер
ацій демо
абст хара
рагу ктер
ванн ні
я дає відп
мож овіді
ливі діте
сть й.
зроб Завд
ити ання
висн № 1:
овок “Всі
, що тва
прич рин
ини и
нечі пот
тког рібн
о і, всі
визн не
ачен зайв
ня і",
родо післ
вих я
поня заув
ть - ажен
незн ня
ання експ
їх ерим
або ент
недо а-
стат тора
нє :
вмін “По
ня див
ним ись
и ува
кори жно
с- і
тува помі
тися ркуй
. ",
Наве хлоп
чик ає, а
відп інші
овід тва
ає: рин
“Ці и не
жи- літ
вут ают
ь ь",
вдо завд
ма, ання
а № 9:
лис “Усі
иця ці
меш про
кає дук-
у ти
лісі рос
". тут
Завд ь на
ання горо
№ 6 ді, а
(нав заєц
чаль ь -
ні тва
при- рин
лади а,
і його
ляль у
ка): бор
“Це щ
не не
беру мо
ть у жна
шко клас
лу", ти"
завд .
ання Д
№ 8: іти з
“Ме низь
тел ким
ик рівн
літ ем
розв нь)
итку чи
опер мі
ацій ша
абст ну
рагу ва
ванн нн
я й я.
уза- Пр
галь и
ненн ви
я рі
біль ше
шіст нні
ь біл
завд ьш
ань ої
на ча
викл ст
юче ин
ння и
не зав
мож
да
уть
нь
розв
ці
’язат
діт
и са-
и
мост
да
ійно,
ют
потр
ь
ебу
ють ОІ
дода Пі
тков со
ої ву
інфо ха
рмац ра
ії кт
(доп ер
оміж ис
них ти
пита ку
ро
до йв
во ий
му ,
по т
ня ом
тт у
ю, щ
не о
на ві
зи н
ва су
юч ш
и и
пр ть
и ся
ць ”;
ом зав
у і да
ум нн
ги я
их №
оз 8:
на “к
к. ур
На т
пр ка
ик за
ла йв
д, а,
зав а
да із
нн ць
я ог
№ о
19: мо
“р ж
у на
ш i/
ни wf
к lu
за m
u ",
ці зав
лу да
кі нн
мн я
а №
ту 20:
(м “о
еб лів
лі) ец
", ь
зав за
да йв
нн ий
я ,
№ то
15: му
“ щ
те о
ле ві
віз н
ор пи
за ш
йв е,
ий а
, ни
н м
ш пи
му са
щ т
о и
мо не
ж мо
на ж
ди на
ви ".
т Ш
ис ест
я ирі
кі чн
но им
пе та
рш ль
ок не
ла зав
сн да
ик н-
ам им
з ио
ни ни
зьк орі
им єн
рів ту
не ют
м ьс
ро я
зв на
ит ви
ку па
оп дк
е- ові
рт чи
ий біл
ми ьш
сл яс
ен кр
ня аві
ча ,
ст ем
о оці
не йн
лег о
ко на-
ви і
рі ич
ши сін
ти і
ек оз
сп на
ер ки
им ре
ен че
й. нн
На я
пр №
ик 15:
ла “з
д, а-
зав іи
да п
нн ш
я іуд
№ ш
15: к,
“ц т
е ом
вс у
е щ
по о
ви ві
нн н
о де
ш ш
иу ев
од ий
и , а
т вс
ис е
ьу ін
ко ш
ри е
до ко
рі, ш
ок ту
рі є
м ба
те га
ле т
віз о
ор гр
а", о-
зав ш
да иі!
'\ ен
зав ий
да хл
нн оп
я чи
№ к,
20: як
“ц ий
ей ст
хл оїт
оп ь);
чи іи
к пд
не ші
вм і ія
іє №
гр 6:
а “г
т ум
ис ка
я і за
на йв
ву а,
ли т
ці ом
ці у
н щ
не о
по як
т ра
рі ху
бе ва
н" т
(м и,
ал т
юн о
ок, во
де на
зо ті
бр ль
аж ки
цр узаг
мп аль
ир нен
т ня.
а" При
. мі.о
У му
тру зуст
дне річа
ння ють
у ся
спр такі
ийм тип
анні ові
сутт пом
єви илк
х и:
озн 1)
ак нео
різн бгр
их унт
реч ова
ей но
при шир
зво- оке
ди узаг
11* аль
до нен
тог ня
о, (“ц
що е
діти реч
част і",
о “це
роб ігра
лят шк
ь и",
неп “це
рав про
иль дук
ні ти
", не
“це тр
ма- ику
t т-
нш ни
ки” к",
); 2) “це
виз не
нач ме
енн тел
я ик"
одні ,
єї “це
речі не
(чи ігра
гру шк
пи а")'
реч , 3)
ей) узаг
за аль
доп нен
омо ня,
гою вик
Інш ли-
ої, ічші
зоб емо
раж ція
еної ми,
на спо
цьо гада
му ми,
ж асо
мал ціац
юнк іям
у и
(“к (зав
вад дан
ра ня
т №
— 3:
це “це
гар т і*
нім і и,
а- завд
інн анн
юч я№
ки” 11:
, “ті
завд то
анн ньк
я№ а
35: зар
“м’ обл
яч, яє
як на
що хлі
йог б, а
о ігра
нас шк
тр и їй
оми ІШ
ти ИІ
па Щ
гвіз- О?
99
то )*
він Д
лоп ітя
не" м
, з
завд ни
анн зь
я№ ки
6: м
“це рів
мен не
і не м
по ро
трі зв
бно ит
,у ку
мен оп
е це ер
аці га
й то
аб ч
ст ш
ра у,
гу то
ва бт
нн о
я пр
та оц
уз ес
а- и
і ми
ііл сл
іін ен
ои ня
ня у
дл ни
я х
зн іне
ах рт
од ні
же ші
нн ,
я ні
ро ж
до у
во шк
го ол
по ярі
ня в з
тт се
я ре
по д-
трі ні
бн мі
о а
до ии
си со
ть ки
ба м
рів іч
не ни
м х
ро їм
зв рш
ит ок
ку ла
та сн
ки ик
х ів
оп ви
ер зн
аці ач
й. ен
І а
од
Іео на
бхі заг
дн ал
о ьн
пі а
дк те
ре нд
сл ен
ит ція
и, :
що оц
у ін
ро юв
зв ан
ит ня
ку за-
ми мі
сл нн
ен ії.
ня на
всі аб
х ст
ше ра
ст гу
ир ва
нн ос
я ті
та до
уз аб
аг ст
ал ра
ьн гу-
ен ін
ня нн
на ої
ма н
ль уз
ов аг
ан ал
их ьн
ре ен
че ня
й на
зн оч
ач но
но -
ні по
ж чу
оц тт
іне єв
нн их
я об
ве ’єк
рб тів
ал у
ьн діт
их ей
за ць
вд ог
ан о
ь. вік
То у |
бт м•
о «м
зді иіі
бн уті
 лі ті
п на
ше ве
, рб
ні ал
ж ьн
ці ом
зді у
бн рів
ос ні.
Се рівен
ред ь
школ розви
ярів тку
почат опера
кови цій
х абстр
класі агува
в ння й
найва уза-
жче гальн
овол ення:
одіти їм
навча важк
ль- о
ними встан
діями овлю
, вати
освої закон
ти омірн
мате ості
мати числ
ку та ового
рідну ряду,
мову відді
тим ляти
дітям голов
, не
яких від
за- друго
фіксо рядн
вано ого,
низьк тобто
ий виок
ремл бно
юват багат
и о
суттє часу.
ві Навч
ознак альн
и. ий
Н матер
авіть іал
прост засво
енькі юєть
завда ся
ння ними
ці частк
діти ово
розв’ або
язую повер
ть хово,
тільк недос
и на татнь
пред- о
метн усві-
ому домл
матер ено.
іалі. Крім
Звича того,
йно у них
такі прост
учні ежує
пасив мо
ні, низьк
повіл ий
ьно рівен
спри ь
ймаю овол
ть одінн
інфо я
рмаці узага
ю. льне
Для її ними
осми спосо
сленн бами
я їм дії,
потрі внасл
ідок само
чого стійн
при о, без
розв’ додат
язанн кови
і х
одно- вказі
типн вок
их чи
завда допо
нь моги,
дити відст
на ають
щора від
зу загал
шука ьного
є темп
спосі у
б дії, робот
оскіл и.
ьки О
не тже,
усвід резул
ом- ьтати
лює ,
нале отри
жнос мані
ті за
цих допо
завда мого
нь до ю
певн мето
ого дики
виду. “Вик
Такі люче
школ ння
ярі зайво
не ї речі
вмію (слов
ть а)”,
прац дают
юват ь
и в можл
класі ивіст
ь пам’я
виявл ть”
яти Ін
актуа стру
льни кція.
й “Зара
рівен з
ь зачит
розви аю
тку вам
опера ряд
цій слів,
абстр а ви
агува поста
ння й райте
узага сь їх
льне запам
ння ’ятат
та и.
містя Приг
ть отува
важл лися,
иву слуха
інфо ємо
рмаці уваж
ю но:
для стіл,
індив мило
ідуал ,
ізації люди
навча на,
льної виде
діяль лка,
ності книг
моло а,
дших паль
школ то,
ярів. соки
ра,
Б. стіл
Мето ець,
дика зоши
“Дов т,
готри моло
вала
ко”. кільк
Ря ість
д слів слів,
зачит В -
уєтьс кільк
я ість
декіл слів,
ька яку
раз, запам
щоб ’ятал
діти а
запам дити
’ятал на,
и. С-
Пере коефі
вірка цієнт
відбу довго
ваєть трива
ся лої
через пам’я
7-10 ті.
днів. Ін
Коеф терп
іцієн рета
т ція
довго резул
трива ьта
лої тів:
пам’я 75
ті -100
обра- % -
ховує висок
ться ий
за рівен
форм ь; 50-
улою 75 %
: -
С серед
=В/А ній
• 100 рівен
%, де ь; 30-
А - 50 %
загал -
ьна низьк
ий перед
рівен ивил
ь; ася
менш дити
е ЗО на) і
% - її
дуже конц
низьк ентр
ий ації
рівен (за
ь кільк
довго істю
трива допу
лої щени
пам’я х
ті. поми
лок).
В. І
Іор
Мето мат
дика ивн
“Кор ий
ектур пок
на азн
проб ик
а” обс
М ягу
етоди ува
ку ги
вико для
ристо діте
вуют й 6-
ь для 7
визна рок
ченн ів -
я 400
обся зна
гу -
уваги ИІ
(за И І
кіль- біл
кістю ьше
букв, ,
які кон
цен укц
тр ія:
аці На
ї- бла
10 нку
пом з
ило бук
к і вам
мен и
ше; під
для кре
діте сліт
й 8- ь
10 пер
ро- ши
|ІМ й
(>0 ряд
0 бук
зна в.
ків Ийі
і ііо
біл шн
ьше дан
, ня
кон пол
цен яга
тр є в
аці том
ї- 5 у,
пом що
ило б,
к і пер
мен еди
ше. вля
Ч юч
иє ись
робо ряд
ти - и
5 бук
хвил в
ин. злів
І а
нс Мй
тр пр
шю AP
, KB
вик P E.
рес
*т
лит иму
и льн
такі ий
ж мат
бук еріа
ви, л
як і А
в КС
пер Н
шо ВЕ
му РА
ряд МП
ку. АО
І БА
Ірац СЗ
юват ЕА
и ЮР
потр АЦ
ібно КА
шви ЧП
дко і Ш
точн АИ
о. ТА
Час ОВ
робо РК
ти - АН
5 ВС
хвил АЕ
ин. Р
W II11
i\ \\ 4)|
pi \ 1К
Kn СЧ
wx : ОД
EK ВИ
PH ОЦ
CO ФО
AP ТЗ
HE ОС
CB КА
НЕ НР
ОС АВ
ВР Н
АЕ ЩР
ТГ ВО
ЧК ЕС
ЛИ НА
АЫ РЧ
ЗК КР
ТР ЛБ
IМ КУ
І.КІ В і
ІК І’фі
Ш ІЗХ
УВ РЕ
РЕ Л
СО ЮР
АК СР
ВМ КИ
ТА ЕН
ВН РА
ЖЛ ЕР
ЧВ СК
ИЦ ВЧ
ФВ БІЦ
ДБ ДР
ОТ АЕ
ВЕ ПТ
ИС МИ
МВ СЕ
НС МВ
АК ШЕ
гін ОЛ
) Д
ЧТ II (
1 )
ІУЬ ( К
ШЛ ИП
БН ЕР
ПМ АО
КО СВ
УЧ ЧБ
Л ШЛ
Ю ОИ
МА ИЛ
УО КЫ
ИП ЧБ
ОЕ Щ
ОН ЖО
АИ ЛК
БВ СЧ
КА ЕГ
ОС ШК
НЕ АР
РК ОВ
ВИ КР
В ЕН
МИ РЕ
) С і
ІіІЦ ні I
ВЧ III
ЬІЦ 10Г
НЕ 1С
ПВ ОЫ
МИ ОД
ТБ Ю
ЕЗ ИО
СЕ ЗП
НА СЧ
ОС ЯИ
ЕА ЕА
ВМ СК
ЛД РА
ЖС СК
КН ОВ
ПМ АК
ЧС ВС
ИГ ИН
ТА ЕА
М ТБ
И ОА
||,( Ц
ІК M|
KO ( 14
CH 1Д
АК ИО
СА ТН
ЕВ АО
СК 1С
ОЕ МТ
ВО НЕ
ЛЦ РМ
ЬС ПА
ЕН ВЕ
ШЗ ГЛ
ДР ИП
НС СЧ
ВЫ ТЕ
КИ ВА
СТ РБ
БЮ МУ
НВ ЦЕ
ВН ВС
ЕО АМ
СЕ ЕИ
I* Н
НА
ИН 4. В
1К изна
ЕВ ченн
ЛШ я
ПТ якос
ВС тей
БД особ
ВН ист
ЩЗ ості
ЭВ учні
ЙС в
СЕ пі
ВН доп
РК омо
СТ гою
БЕ особ
РЗ ист
ШС існо
ЧИ го
СЕ опи
АП тув
T аль
V< ник
ИI а
>11 для
діте
й J. м
Е. гак
Р. І. их
() рис
ооб хар
исті акт
сни еру
й осо
опи бис
тув тос
аль ті,
ник як
має екс
пов тра
ну вер
наз сія
ву та
а
Ju ней
nio рот
r изм
Eys , у
enk ці
І\ч и*І
ton І
alit пік
y ом
Inv від
ent 7
ory до
”. 15
Він рок
при ів.
зна Роз
чен роб
ий лен
для ий
вия С.Е
вле .
ння Айз
та енк
дос на
лід- осн
і.« ові
ни мо-
диф існ
ікп ків.
ції (і
осо іип
бис ува
тісн льн
ого ик
опи J.
тув Е.
аль P. І.
ник поб
а Е. удо
P. І. ван
та о
інш згід
их но з
под тео
ібн ріє
их ю
опи Г.
- і Айз
уми енк
шл а, и
икі икІ
в М
для низ
дор на
осл ють
их, ся
що осн
бул овн
и им
зап и
роп чин
оно ник
ван и
і осо
ран бис
іше тос
под ті:
руж екс
жя тра
м вер
All сія-
Іш| иям
кжс и Г.
рсія Айз
та енк
емо а, із
цій сту
на пен
лаб ем
іль збу
ніст дли
ь вос
(не ті й
йро зага
тиз льм
м) - ова
емо нос
цій ті
на нсі
ста рпо
біл пої
ьнії сис
,
1 1 тем
(ста и, а
лість чин
). ник
Чи и
нни емо
ки цій
“ек ної
стр лаб
аве іль
рсія нос
- ті
інт та
ров ста
ерсі біл
я” ьно
пов сті
’яза - и
ні, рухл
згід ивіс
но і тю
уми та
лен іне
ртн
іст
ю
вег
ета
тив
ної
нер
вов
ої
сис
тем
и.
Іна
кше
кажу Е
чи, Г. кстр
Айзе авер
нк т:
відзн товар
ачає иськи
важл й,
ивий друж
впли ній,
в безту
спадк рбот
овост ний,
і на люби
виділ ть
ені ризик
чинн , діє
ики імпул
особ ьсивн
истос о,
ті. ситуа
У тивн
зв’яз о.
ку з І
цим нтро
вказа верт
ні :
чинн потай
ики ливи
мают й,
ь спокі
відпо йний,
відні люби
псих ть
ологі самот
чні ність,
ха- не
ракте лю-
ристи бить
ки, збуд
напр женн
икла я,
д: свої
почу оваж
ття ений,
трим роз-
ає під судл
контр ивий,
олем, емоці
стри йно
мани зріли
й. й,
Е надій
моці ний.
йна Н
лабіл а
ьніс основ
ть: і
індив теорії
ід особ
поміт истос
но ті Г.
чутл Айзе
ивий, нка
триво були
жний створ
, ені-
вразл декіл
ивий, ька
дуже варіа
пере нтів
жива опит
є уваль
події. ників
Е , які
моці неод
йна нораз
стаб ово
ільні вдоск
сть: онал
індив ювал
ід ись.
спокі Вони
йний, увій
врівн шли
в м,
арсен емоці
ал йніст
мето ь,
дів шкал
псих а
ологі непра
чних вди);
дослі потім
джен ,
ь та 1956
практ року,
ичної з’яви
робот вся
и Мауд
псих слей
ологі д-
в, ський
зокре особ
ма в истіс
школ ний
і. опит
Напр уваль
икла ник
д, М. P.
створ І.
ений (нейр
у отиз
1947 м,
році екстр
Мауд аверс
слейд ія,
ський шкал
меди а
чний непра
опит вди);
уваль далі,
ник 1969
М. року,
М. Р було
(нейр розро
отиз блен
о вказа
особ них
истіс варіа
ний нтів
опи- опит
тувал уваль
ьник никіи
Е. P. для
І., що дорос
є лих
основ був
ним з розро
цієї блен
серії ий
мето мето
дів д J.
(екст Е. Р.
равер І.
сія В
інтра оригі
версі налі
я, особ
емоці истіс
йна ний
лабіл опит
ьніст уваль
ь- ник
емоці для
йна дітей
стабі J. Е.
льніс P. І.
ть, місти
шкал ть 60
» запит
непра ань,
вди). на які
На слід
основ відпо
і відат
моди и
фікац “так”
ії або
“ні”. За
З допо
них, мого
24 ю 12
запит пита
ання нь
спря визна
мова ча-
ні на ється
з’ясу тенде
вання нція
наявн дават
ості у и
дітей непра
якост вдиві
ей відпо
“екст віді,
равер тобто
сії показ
інтро увати
версії себе :
*”, »
ще кращ
24 ого
запит боку,
ання ігнор
- уючи
емоці негат
йної ивні
лабіл сторо
ьност ни
і свого
(нейр харак
отиз теру.
му) - Разо
емоці м
йної з
стабі
льнос тим,
ті висок
(стал ий
ості). показ
ник Є
за дві
шкал парал
ою ельні
непра форм
вди и
можн опит
а уваль
інтер ника
прету (А і
вати і В),
у які
зв’яз дают
ку з ь
таки змогу
ми повто
якост рного
ями вимір
особ юван
истос ня
ті, як визна
раціо чени
наль х
ність, чинн
само- иків,
контр викл
оль, ючаю
ступі чи
нь при
адапт цьо-
ації, му
прист впли
осову в
ванос запам
ті до ’ятов
сімей уван
них ня
та запит
гро- ань
мадс на
ьких вірогі
умов. дну
прав шо
ильні му
сть кор
відп ист
о- ува
відей нні,
. міс
Засто тит
сову ь
ютьс 56
я зап
тако ита
ж нь,
варіа від
нти пов
опит ід-
уваль ний
ника 2,
для 22 і
хлоп 12
зап
чики
ита
» та
нь
дівча
для
ток,
кож
які
ног
практ
о з
ично
чин
одна ник
кові ів,
за що
зміст вим
ом. ірю
Версі ють
я ся.
опит Р
уваль обо
ника та з
І І опи
14., тув
що аль
є в ник
на ом
J. та
Е. гру
Р. І. пов
не ої
пот фор
реб ми
ує опи
баг тув
ато анн
час я. В
у (8 обо
— х
10 ви-
*» ни
инл шиї
ин), х
вон кож
а не ном
вик у
лик учн
ає ю
осо про
бли пон
вих уєт
тру ься
дно бла
щів нк з
у інст
діте рук
й. ціє
Мо ю
жл та
иве спи
ви- ско
кор м
ист cini
анн tt
я ган
інд ь,
иві арк
дуа уш
льн від
ої пов
іде м.
й, в П
яко ісля
му цьо
він го
пов під
ине рах
н ову
поз ють
нач кіл
ити ькіс
варі ть
ант бал
ЦЛ ів
ИІ- окр
ІІОЇ емо
дум з
ки. екс
Зап тра
овн вер
ени сії,
й »‘м
арк мці
уш їіио
від ї
пов лаб
іде іль
й нос
опр ті
аць (не
ову йро
ють тиз
за му)
доп ,
о- шка
Мі ли
ио неп
ю рав
ша ди.
бло Во
ну з ни
кл мо
юче жут
ь им
Оуі и їй
и »ми
под шка
ані, ми
так -
ож, інт
у ров
від ерсі
сот ї та
ках емо
і цій
зап ної
иса ста
ні у біл
таб ьно
лиц сті,
ю під
рез рах
уль ову
таті ють
в за як |
ми ІІ
й ній
ни Ц
м із Ю
чин між
ник мак
ів. сим
Пр аль
и но
цьо ю
му кіл
кіл ькіс
ькіс тю
ні мо
зна жл
чен иви
ня х у
за кож
про ном
тил у
ежн вип
адк жл
у иве
Пиі усн
ііи е
або пре
від д’я
сот вле
ків ння
(22 інст
і 12 рук
бал ції
ів, та
або за-
100 НИ
%) і їйін
бал »
ами шл
або яхо
від м
сот зач
кам иту
и, ван
мі* ня
І їх
Оу гру
пи пі
про учн
дем ів.
онс За
тро пев
ван них
і умо
учн в
ями (ве
. лик
II а
о ІІІІН
кре «КІ
мих СТ
вип Ь
адк учн
ах ів
мо та
мал і
і пов
стр ’яза
оки но з
обс поп
теж ере
енн дні
я) м
доц кон
іль стр
но ую
вик ван
ори ням
ста Н|)0І
ти рам
мп тес
ми'і тув
оте анн
рні я
мод то
ифі що.
кац Р
ії оїиі
мет янс
оди мо
ки, інст
що рук
зна цію
чно ,
спр спи
ощ сок
ує зап
про ита
цед нь,
уру бла
in нк
нно від
діаі пов
пое іде
тик й,
и, ша-
хоч пчи
а це н і
кл Айзе
юче нка
м (J.
та Е. Р.
інте І).
рпр І
ета нс
цію тр
рез укц
уль ія.
таті На
в, пи
що шіт
под ь на
ают арк
ься уші
в від
ход пов
і іде
опи й
- і
сво
уіій
є
пня
прі
за
зви
доп
ще,
омо
ім’
гою
я ні
J.
Е. Інш
Р. І. і
дан
О і.
соби Ва
стіс м
ний про
опи пон
тув уєт
альн ься
ик від
для пов
діте істи
й на
С.Е. 56
зап рав
ита иль
нь. них
Поз від
нач пов
те іде
"н й.
нос Усі
ом ниг
" инн
від я
пов спр
іді ямо
“т ван
ак” і на
, а з’яс
“мі ува
нус ння
ом ваш
” ого
від зви
пов чай
ідь ног
“ні о
”. спо
Від соб
пов у
іда по-
йте ИО
Ніи ДІН
идк КИ.
о і Текст
точ опиту
вальн
но. ика
Не
І
має
пра Чи
вил под
ьни оба
х єть
чи ся
неп тоб
і ють
зна про
ход що-
ити неб
ся в удь
гам ,
ірл ти,
пер
иво
ева
му
жн
та
о,
вес шв
ело идк
му о
то- зна
Ий -
рнс ЦП
тні? ПМ
2. ІІІ
Ч від
и
част пов
о ти ідь?
відч
уває
ш
потр
ебу в
допо
мозі
інши
х
діте
й?
І
,

Кол
и
теб
е
зап
иту
 4. Ч ми?
и 7. Ч
буває
ш ти и
дуже заваж
серди ають
тим, тобі
драті засну
влив
им? ти
5. Ч різні
и думк
часто и?
в 8. Ч
тебе
змін и
юєть завж
ся ди ти
настр вико
ій? нуєш
6. Ч усе
и відра
бува зу
є так,
так, як
що тобі
тобі, радят
іноді ь?
, 9. Ч
біль и
ше подо
подо баєть
баєт ся
ься тобі
бути насмі
на хатис
само яз
ті, кого-
аніж небу
зуст дь?
річат 10.
ися з Ч
інши и
ми було
діть
коли 12. Ч
сь и
так, пору
що шув
тобі ав
става ти
ло коли
сумн -
о без небу
особ дь
ливи прав
х на ила
то пове
прич дінк
ин? ив
11. шко
Чи лі?
мо 13.
же Ч
ш и
ти буває
ск так,
аз що
ат іноді
и тебе
пр майж
о е все
се драту
бе, є?
щ 14.
о Ч
ти и
ду подо
же баєт
ве ься
се тобі
ла така
л робо
ю та,
ди де
на всі
? спра
ви без
потрі знач
бно них
вик зуси
о- ль
нува розв
ти есел
дуже ити
шви комп
дко? анію
15. Чи , що
було нудь
коли- гує?
небу 17.
дь Ч
таке, и
що бува
тобі є
довір так,
или що
таєм твоє
ницю серц
, але е
ти, почи
з нає
дуже
яких бити
ось ся
особл (стук
ивих ати),
прич на-
віть
ин,
якщо
не
ти
зміг
зовсі
її
м не
збере
хвил
гти?
юєш
16.
ся?
Ч
18.
ив
Я
змозі
кщо
ти
ти
бажа сваря
єш ть за
позн що-
айом небу
итис дь?
яз 21.
інши Т
м обі
хлоп подо
чико баєт
м ься
або пості
ді- йно
вчин жарт
кою, уват
чи и та
почи розп
наєш овіда
розм ти
ову весе
перш лі іс-
им? торії
19. свої
Ч м
и ти друз
говор ям?
ив 22.
коли- Ч
небу и
дь почу
непра ваєш
вду? ся
20. іноді
Ч стом
и лени
легко м без
ти особл
засму ивої
чуєш на те
ся, прич
коли ини?
тебе 23.
 Т ди
и подо
завж баєть
ди ся
вико грати
нуєш з
те, інши
що ми
тобі дітьм
кажу и?
ть 27.
дорос Ч
лі? и
24. було
Т коли
и -
зазви небу
чай дь
усім таке,
задов що
олен тебе
ий? попр
25. осил
Ч и
и вдом
може а
ш допо
сказа могі
ти и по
про госп
себе, одар
що ству,
ти а ти
вразл з
ивіш яких
ий за ось
інши прич
х? ин
26. не
Т зміг
обі цьог
завж о
зроб ся
ити? тобі
28. декол
Ч и
и пови
бува хваля
є тися?
так, 31.
що в Ч
тебе
и
іноді
без бува
особ є
ливи таке,
х що
прич коли
ин ти
памо знах
ро* оди
чить шся
ся сере
голо д
ва? інши
29. х
Ч дітей
и , то
буває пере
в важн
тебе о
іноді мовч
таке иш?
відчу 32.
ття, Т
що и
тобі зазви
чай
усе швид
набр ко
идло прий
? маєш
30. ріше
Ч ння?
\
и Ти
подо іноді
баєть галас
уєш і?
у 36.
класі Ч
, и
коли може
відсу ш ти
тній весел
учит итис
ель? я, не
) стри
4. Чи мую
снят чи
ься себе,
тобі у
іноді това
стра рист
хітли ві
ві НІто
сни? К?
35. 17
. Чи
Ч легк
и о
бува тебе
засм
є утит
так, и?
що ІК
. Чи
ти дово
наст дило
ільк ся
тобі
и гово
хвил рити
юєш про
кого-
ся, небу
що дь
не пога
но?
має
И
ш
. Чи
змог
и in мож
иді ї еш
п на ти
місц інод
і цієї
сказ при
ати чин
про и?
•І
себе І. 'Ги
, що їси
будь-
ти яку
безт їжу,
яку
урбо тобі
тна проп
оную
ЛЮ-
ть?
ДИ К
НИ оли
? тебе
40. про
Я що-
кщо небу
ти дь
опи прос
няє ять,
шся а ти
у не в
“дур змоз
ном і це
у вико
стан нати
ови , ЧИ
щі”, І ікч
ким
чи
серц
довг
ем
о
ти
бува
відм
єш
овля
ійі'м
єш?
учеи >
им з И.
Чи ти
подо
баєть коли
ся -
тобі небу
част
о дь
ходи був
ти у
гості нече
? мни
44. йу
Ч розм
и був ові з
хоча Пн
б і
один І.КИ
раз у МИ?
•І (
житт І. Я К
і ТИ
таки вваж
аєш,
й чи
моме спри
нт, йма
ють
коли тебе
тобі як
весел
не у
хо- люди
11 Н ну?
■
ОСИ 17.
жити Ти
част
? о
> відво
15, лікає
шся,
Чи коли
було вико
таке нуєш
урок
, и?
щоб •
 Ж. же
Чи завж
бува ди
є упев
зрід нен
ка ий у
так, том
що у,
тобі що
не впор
хоче аєш
ться ся зі
брат спра
и вам
учас и, ні
ть, у нкі
зага шив
ль- ся?
них 51.
рош Ч
и
агах бува
? є так,
49. Г що
обі ти
часто інкол
буває и
важк почу
о ваєш
засну себе
ти само
через тнім
різні ?
несп 52.
окійн
і Т
думк и
и?
зазв
50.
ичай
Т
соро
и
миш
май
ся теж
заго крич
вори иш
ти у
пер ВІД-
шим ПОВ
з ІДЬ?
незн 5.
5. Чи
айо бува
мим є так,
що
и ти
ЛЮ дуже
ДЬМ весел
ий
И? або
53. дуже
Ч сумн
асто ий
ти без
спох особ
вачу ли-
єшся ної 1 1

, н те
коли прич
вже ини?
запіз 5
но?
(>.
54.
Гобі
К
інод
оли і
хто- здає
небу ться
дь з , що
діте важ
й ко
крич одер
ить жат
на и
тебе спра
, ти вжн
 є юна
задо рист
воле ва
ння діте
ПІД й?
+
№ Екстраверсія Емоційна лабільність
1 +
+
2 +
3 + —

4
+
5 +
+
6
—

7 +
8
9 +
—

10 +
+
11 +
+
12
13 +
+
14 +
—

15
16 +
17 + +
+
18 +
+
19
20 +
+
21 +
—

22 +
47 +
48 +
—

49 +
50 + +
51 +

П он
оря о-
док ван
під а у
рах кл
ун ючі
ку для
рез цьо
уль го
тат зап
ів ита
оп ння
иту , то
ван зар
ня ахо
Як вує
що тьс
від я
пов оди
ідь н
дос бал
лід ;
жу кол
ван и
ого не
збі збі
гає гає
тьс тьс
я з я,
тіє то
ю, зар
яка ахо
зап вує
роп тьс
я ько
нул сті
ь. зап
Дл ита
я нь
ко у
жн ко
ої жні
кол й
онк шк
и алі,
виз що
нач по
аєт мн
ься ож
су уєт
ма ься
бал на
ів, сто
а .
зго Дл
до я
м зру
під чно
рах сті
ову под
єть аль
ся шо
від го
сот ана
ок - ліз
як у
від мо
но жн
ше а
ння виз
су нач
ми ити
бал й
ів від
до пов
кіл ідн
і ок,
ві виз
д- нач
сот ени
ки й
для для
інт ем
ров оці
ерс йн
ії ої
(10 лаб
0% іль
мін нос
ус ті).
від Від
сот сот
ок, ки,
виз що
нач під
ени рах
й ову
для ют
екс ь,
тро фік
- су
вер ют
сії) ь у
та таб
ем лиц
оці і,
йн яка
ої нав
ста еде
біл на
ьно ни
сті жч
(10 е.
0%
мін Таб
ус лиц
я
від для
сот зап
 ису нач
рез ени
уль
таті й
в рів
опи ень
тув над
анн ійн
яз ост
3.
Е. і та
Р. І. вал
Екстраверсія Інтроверсія Емоційна ідн
лабільність ост
і
так
их
оп
иту
Щ
вал
об
ьни
інт
кін
ерп
не
рет
дає
ува
під
ти
ста
рез
в
уль
роз
тат
гля
и
дат
оп
и їх
иту
як
ван
абс
ня,
ол
пот
ют
ріб
но
но
точ
вра
ні,
хов
а
ува
ли
ти,
ше
що
як
виз
пок
азн отр
ики им
про ую
яву ть
пев за
ни доп
х о-
тен мог
ден ою
цій ін
. ши
Ви х
явл мет
ені оді
тен в.
ден У
ції чні,
ма які
ют де
ь мо
бут нст
и ру
доп ют
овн ь
ені вис
ко окі
мп пок
лек азн
сни ики
ми з
пси ем
ход оці
іаг йн
нос ої
тич лаб
ни іль
ми нос
дан ті,
им осо
и, бли
що во
тод ьни
і, ка)
кол та
и вис
це око
збі ю
гає інт
тьс рав
я зі ерт
сла ова
бкі ніс
ст тю,
ю пов
нер ин
вов ні
ої ста
сис ти
тем об’
и єкт
(в ом
и- пос
зна тій
чен ног
ою о
за кон
доп тро
ом лю
ого з
ю, бок
нап у
рик шкі
лад льн
, ого
тип пси
оло хол
гіч ога
ног . У
о так
оп их
иту вип
вал адк
ах жо
є соб
вис ист
око існ
ю их
імо ст
вір о-
ніс сун
ть ків
поя учн
ви ів з
ем ін
оці ши
йн ми
ого шк
пер оля
ена ра
ван ми
та чи
же вчи
ння тел
або ям
стр и.
есу За
вна ная
слі- вно
док сті
нап так
ру их
же сит
ног уац
о ій
рит пот
му ріб
нав но
чан зав
ня, час
нев но
дал роз
их роб
мі лят
и ори
для сто
учн вув
ів ати
аде з
ква мет
тні ою
пси ефе
хол кти
о- вно
гіч ї
ні орг
зах ані
оди зац
. ії
П ди
сих фе
оло рен
гіч цій
ні о-
дан ван
і, ого
отр нав
им чан
ані ня
за та
доп вих
ом ова
ого ння
ю шк
цьо оля
го рів.
оп 5. К
иту омплекс
вал на
ьни експрес-
ка, діагност
мо ика
жн соціальн
а о-
вик педагогі
 чної ис
занедбан то
ості сті
дітей ди
К ти
ом ни
пл ,
ек сп
сн ря
а мо
пс ва
их ни
ол й
ог на
о- ви
пе рі
да ше
го нн
гіч я
на пр
ді ак
аг -
но іи
ст чн
ик их
а - за
це вд
по ан
гл ь -
иб га
ле рм
ни он
й і іза
іое ці
бі ю
чн ро
ий зв
ан ит
алі ку
з ос
ос об
об ис
то м
сті оз
й на
пі к і
дв пр
и оя
ще вів
нн со
я ці
еф ал
ек ьн
ти о-
вн пе
ос да
ті го
ці гіч
ліс но
но ї
го за
пе не
да дб
го ан
гіч ос
но ті
го діт
пр ей
оц ;
ес ви
у. зн
Її а-
ме чи
то ш
ю їй
є рі
ра вн
нн я
є де
ви фо
я рм
в- ац
ит ії
и й
ха та
ра сп
кт ос
ер об
у ів
ди їх
сг пр
ар оф
мо іла
ні к-
й і
різ мк
ни и
х й
ст ко
ор ре
ін, кц
як ії;
ос пр
те ог
йІ но
ш зу
шс ва
ти нн
во я
ст по
ей да
ос ль
об ш
ис ог
то о
сті ро
; зв
ви ит
яв ку
ле ди
нн ти
я ни
ш .
ля З
хі мі
в ст
ов ли
ни ва
ми со
кр ціа
ит ль
ері но
ям -
и пе
діа да
гн гог
ос ічн
ти а
ки си
ма ту
ю аці
ть я
ст ро
ат зв
и: ит
а ку;
) щ
)
від не
су ад
тн ек
іс ва
ть т
па на
то -
ло не
гії ві
ро дп
зв ов
ит ід
ку; на
б до
) ві
ко
не ви
сп х
ри ви
ят м
ог ял
й ь-
ін но
ди с
ві ті
ду ;
ал $
ьн )
их не
м ро
о зв
ж ин
ли ені
во ст
с ь
т ди
ей ти
ак ни
т як
ив су
ні б
с ’єк
т та
ь са
ди мо
т сві
ин до
и мо
як ст
су і;
б' (
єк ))
т заг
а ал
сп ьн
іл а
ку ад
ва ап
нн та
я ція
й ;
ді е
) к
со
пе ці
да ал
гог ьн
ічн о-
а мо
за дп
не г
дб огі
ані чн
ст ої
ь за
ди не
ти дб
ни. ан
І ос
Іо ті
ре в
лі ди
че тя
ні чо
кр му
ит ві
ері ці.
ї М
ви е
ве т
де од
ні ич
з ни
су м
тн и
іс кр
ни и
х т
ха ер
ра ія
кт м
ер и
ис ко
ти м
пл ні
ек ст
сн ь,
ої по
ді пе
аг ре
но д-
с •м
т ч
ик ш
и я
за уп
не ер
дб ед
а- же
но но
с сті
ті ;
в ви
ди яв
т ле
яч нн
о я
му па
ві ні
ці вн
м их
о те
ж нд
у ен
т ці
ь й,
сл ви
уг вч
ув ен
а ня
т яв
и: и
об щ,
’є пр
кт оц
ив есі
ву се
ро ре
зв до
ит ви
ку ща
; ;
ді не
аг об
но хі
ст дн
ик іст
а ь,
ці до
ліс ст
но ат
ї ні
ін ст
ди ь І
ві м
ду шс
ал мо
ьн до
ос по
ті, вн
єд юв
ні ан
ст іст
ь ь
ии ви
ич ко
ен ри
ня ст
ди ов
ти ув
ни ан
і их
со ме
ці то
ал ді
ьн в;
ог єд
о ні
ст ал
ь ьн
ді о-
аг пе
но да
с- го
ти гі
чн чн
их ої
і з
пр а-
ог не
но дб
ст ан
ич ос
ни ті
х є:
фу 1)
нк п
ці ор
й. уш
Д ен
іа ня
гн об
ос раз
т у
ич “Я
но ”,
зн ви
ач ра
у же
щ не
и в
м неа
и де
оз ква
на тні
ка й
м са
и мо
со оці
ці нці
й хт
І » 1 ув
ні і ан
і ні
до ба
ма ть
ган ка
ь; ми
2) й
н об
из ст
ьк ру
ий кц
со ії
ці пе
ал да
ьн го
ий гів
ст ;
ат 3)
ус, т
щ ру
о дн
ви о
яв щі
ля й
єт не
ьс ус
яу пі
не ш
пр ні
ий ст
ня ьу
тті на
од вч
но ал
- ьн
и1 1 ій
на ді
ми ял
, ьн
не ос
ті, со
по ціа
в’ ль
яз ни
ан х
і з сит
ди уа
сг ція
ар х;
мо 5)
ні г
ям іпе
и рс
ро оці
зв алі
ит зов
ку ані
со сть
ці і
ал авт
ьн ор
о- ита
пе рні
да сть
го пе
гіч даг
но огі
го в
ге та
не бат
зи ькі
су; в.
4) Г
н ак,
еад Р.
екв В.
атн Ов
а ча
по ро
вед ва
інк роз
а в ро
би
ла
ме
то
д
ко
мп
лек
сн
ої
екс
пр
ес-
діа
гн
ос-
гик
и
ста
ну
со
ціа
ль
но-
пе
даг
огі
чн
ої
зан
ед
ба
но
сті
діт
ей.
В
ос
но
ву
ме
то
ду від
по сут
кла ніс
де ть
но ста
нез ну
але зан
жн ед
і бй
ха но
рак сті,
тер ви
ист явл
ик яє
и ос
ди но
ти вні
ни, від
оці хи
не ле
ні нн
пе я і
даг не
ого до
м і лік
пс и,
их сп
ол ри
ого чи
м. не
Ме ні
то ци
д м
виз ста
на но
чає м.
на Це
яв й
ніс ме
ть то
аб д
о ви
ко у
ри ви
сто вч
ву аю
ют ть
ь ся
од пр
но од
час укт
но и
зі дія
сп ль
ост но
ере сті
же ди
нн ти
ям ни,
за “іс
діт то
ьм рія
и, її
яке по
па вед
ра інк
ле и”
ль (бе
но сід
вед и з
уть бат
пе ь
даг ни-
ог ми
и, ),
пс ме
их ди
ол чн
ог а
и. кар
Пр та.
и П
ць ере
ом ваг
ою тр
ме ук
тод ція
у є .
нет Ув
ру аж
до но
міс пр
ткі оч
сть ита
, йте
мо тве
жл рд
иві же
сть нн
на я
по ко
чат жн
ков ої
ом шк
у али
ета .
пі Як
“ві що
дм во
еж но
ува під
ти” хо
зан дит
едб ь
ані до
сть хар
від акт
схо ери
жи сти
х з ки
не ва
ю шо
ста го
нів уч
. ня,
І зак
нс рес
лю мо
йте же
під дит
по ині
від по
ни до
й лан
но і
ме ни
р у явн
бла і
нк тру
у, дн
що ощ
до і.
дає С
тьс пис
я. ок
Щ тве
ирі рд
сть же
ва нь
ши Ш
х кал
від а І
по -В
від С
нії (вл
спр ас
ият ти
им вос
е ті
пра са
ви мо
льн сві
ій до
оці мо
нці сті
сит )
уац 1.
ії і Х
до оче
по бут
и Н
дуж е
е лю
мал бит
ень ь
ким сво
(ве го
лик іме
им) ні.
. 6.
2. Н
В е
важ хоч
ає е
себ бут
е и
нек дів
рас чин
иви ко
м. ю
3. (хл
В опч
важ ико
ає м).
себ 7.
е Д
нез ума
дор є,
ови що
м. у
4. ньо
В го
важ мал
ає о
себ дру
е зів.
сла 8.
бш Д
им ума
за є,
інш що
их. у
5. йог
о е не
зна дуж
йом е
их здіб
дру ним
жні .
ша 12.
сім’ В
я. важ
9. ає,
Й що
ому бат
зда ьки
єть ним
ся, нез
що адо
вдо вол
ма ені.
він 13.
усі В
м важ
зав ає,
ажа що
є. йом
10. у
Й час
ому то
зда не
єть щас
ся, тил
що о.
він 14.
дур Й
ніш ому
ий зда
за єть
інш ся,
их. що
11. вчи
В тел
важ ька
ає (ви
себ хов
ате ва
льк жа
а) є,
ним що
не він
зад нік
ово ом
льн у
и не
15. пот
В ріб
важ ни
ає, й,
що йог
у о
ньо ніх
го то
все не
вих лю
оди би
ть м.,
пог і
ано час
, то
що гов
він ор
ніч ить
ого пр
не о
ими це.
16.
Д Ш
ума кал
є, а II
що -В
він СП
пог (вл
ана ас
лю ти
дин вос
а. ті
17. спі
В лку
ван ь
ня) ког
1. ось
Л про
юб доп
ить, омо
кол гу і
и доп
до ома
ньо гає
го ком
вия усь
вля сам
ють .
сим 4.
паті У
ю. нь
2. ого
Х мал
оче, о
що дру
б зів.
йог 5,
о Р
пом і
іти д
ли, к
але о
сам
не з
вия в
вля е
є р
акт т
ивн а
ості є
. т
3. ь
Р с
ідк я
о
про д
сит
о
 п
в і
ч д
и л
т е
е г
л л
я и
й
з
а (
п
в о
л г
а о
с д
н ж
о у
ю є
т
і ь
н с
і я
ц
і н
а а
т
и н
в е
о в
ю и
. г
О р
, а
ш
Д н
и і
т
и р
н о
а л
- і
) т
. е
7. й
М
а і
с г
н
л о
и р
ш у
е є
)
о .
д Н
н .
о
г Ч
о и
с
д т
р о
у
г с
а к
а
в р
ж
г и
р т
у ь
п с
і я

( н
р а
е
ш д
т і
у т
е
д й
і
у є

г в
р ч
у и
п т
і е
. л
Ч я
.
Ш |
у 0
м .
н І
о н
о
п д
о і
в ,
о к
д о
и л
т и
ь
с й
я о
, м
к у
о
л р
и о
б
п л
о я
р т
я ь
д
з
н а
е у
м в
а а
ж є
е т
н ь
н с
я я
,
г “
р б
а л
є а
з
“ н
г е
е м
р ”
о ,
я б
” л
. а
11, з
Т н
р ю
а є
п .
л 12.
я З
є ава
т жа
ь
є
с
діт
я
, ям
щ на
о ур
ок
п ах,
р під
и ча
к с
и
іго
д
р,
а
ке
пк ,
ує п
з о
ни р
а
х,
д
лю
и
би
ть а
ля- б
мі о
м
І н
е
І
з
Р в
і е
д р
к т
о а
є
р
е н
а а
г
у н
є и
х
н
а у
в
з а
а г
у и
в .
а 14.
ж 1
е 1
н
н с
я
р і
о м
з
у н
м а
і в
є к
, о
ч л
о о
м .
у І

й І
о
г І
о а
б
в р
ч и
и д
н а
к є
и
д
н і
е т
я
п м
о ,
д ч
о і
б п
а л
ю я
т є
ь т
с ь
я с
я
у
с д
о м
и
н .
и І
х
. /
І .
В
С и
і я
. в
М л
а я
є є

п а
о г
г р
а е
н с
і и
в
в н
з і
а с
є т
м ь
и
н д
и о

з л
ю
о д
д е
н й
о ;
л
і п
т с
к у
а є
 и
р т
е і
ч в
і к
, и
і .
г І
р 11
а св
ш од
к ит
и ься
. в
I
гр
H
упі
,
як
І ст
ор
І он
а ній
с ,
л зн
і ед
д ол
у ен
є а
лю
х ди
у на,
л бу
і ває
г
“ц
а
а-
н
с імї
ь м
к иід
і бу
ва
в йл
ом с
”. я
20.
У н
н е
и а
к д
а е
є к
в
к а
о т
н н
т о
а .
к
т Ш
і к
в а
л
з а
у I
ч I
и I
т
е -
л
е В
м
. У
Д
)
(
І в
л
Ч а
а с
с т
т и
о в
і
п с
о т
в ь
о
д у
и ч
т б
ь
о ь
в с
о я
ї

д м
і а
я т
л и
ь
н ш
о к
с і
т
і л
) ь
Л н
. е
М
о п
г р
и и
в л
а а
ц д
і д
я я

у і
м
і б
н у
н т
я и
1
І у
ч
І н
о е
д м
о .
б 2
а У
є
т ш
к л
о и
л в
у о
ї
х
о д
д о
и п
т и
ь т
л
т и
о в
м о
у с
, т
щ і
о
н
т е
а
м в
и
б я
а в
г л
а я
т є
о .
'
д І
і
т Д
е о
й
. н
I а
( в
) ч
с а
о н
б н
я ли
бе
с з
т ос
а об
в ли
и во
т го
ь ба
с ж
я ан
ня
б .
а (
й І
д
у І
ж
е І
, О
і
н л
о ю
д б
і и
т
н ь
е
г у
а ч
т и
и т
в и
н с
о я
. .
Х 7.1
од і
ит о
ь ї
до т
ш ь
ко с
я ь

п а
о б
г о
а
н к
и а
х р
а
о ю
ц т
і ь
н .
о
к Н
,
І
т
о І
м о
у
л
щ ю
о б
и
з т
а ь

н у
и ч
х и
т
у и
д с
о я
м ,
а
т
л о
а м
ю у
т
щ т
о ь
с
й я
о ,
г
о т
о
р м
і у
д
к щ
о о

х т
в а
а м
л
я н
т е
ь
л
• ю
і б
л
У я
т
ш ь
к
о п
л о
і г
а
н н
е и
х
п
о у
д ч
о н
б і
а в
є .
І в
» і
. д
р
М і
і з
н н
і я
м є
а т
л ь
ь с
н я
о
- с
п т
і а
з р
н а
а н
в н
а и
л м
ь
н с
а т
а
а в
к л
т е
и н
в н
н я
і м
с
т д
ь о
10.
1 н
1 а
в
с ч
а е
н т
н а
я
. н
II е
(
) в
с и
о я
б в
л л
и я
в є
о .
г II,
о 1
1
і л
н
т у
е р
р о
е к
с а
у х

д ч
о а
с
п т
е о
в
н п
о а
г с
о и
в
п н
р и
е й
д .
м III
І т
и и
т
а н
н а
н
я н
и
с х
т .
а І
в '
и І
т
ь І

р І
і р
д а
к ц
о ю
є
і
т
н о
е д
і
п ,
р к
а о
г л
н и
е
н
в а
і д
д
п н
о и
в м
і
д “
а с
 т що
о роб
ї ить
т сам
ь
,
”
м
1 1 1

у о
ч ду
и же
т які
е сно
л .
ь 16
М
( а
б л
о
а
т ч
ь и
к т
и а
) є
. .
11, Д
ом
аш
ні
зав
дан
ня
рід
ко
вик
ону
є
сам
ост
ійн
о,
як
 В и.
. 18.
Ш
Ціл вид
есп ко
рям заб
ова ува
ніс є
ть і умо
усв ву і
ідо пит
мле анн
ніс я.
ть 19.
учі Ч
ння асті
17. ше
Л вик
едв ону
е є
роз зав
умі дан
є ня
на за
вча ста
ль нда
не рто
зав м.
да 20.
нн П
я, оми
час лки
то у
не свої
зна х
є, дія
як х
йо лед
го ь
ви вия
ко вля
нат єі
вип ЗТ
рав (заг
ляє. аль
21. на
Н тр
евп иво
евн жн
ени іст
йу ь)
пра С
вил ім’
ьно я
сті 1.
свої Ч
х аст
дій. о
22. про
Н сит
еза ь
дов виб
оле аче
ний ння
рез у
уль бат
тат ьків
ами або
сво від
єї чув
нав ає
чал себ
ьно е
ї вин
дія ним
льн .
ості 2.
. П
ово
Ш дит
кал ься
а удо
IV ма
— без
пор аєт
адн ься
о. від
3. осо
П бле
ово но
дит від
ься всіх
удо бли
ма зьк
нез их.
гра 7.
бно Д
. уже
4. бої
В тьс
ідч я
ува ска
є рг
себ пед
ев аго
сім’ гів
ї бат
нет ька
яму м.
щи 8.
м. Ч
5. аст
Н о
адм обд
ірн ур
о ює
при бат
в’яз ьків
ани .
й 9.
до Д
мат уже
ері. час
6. то
Т зга
рим дує
про иви
сім’ й
ю. що
10. до
Ч ньо
аст го.
о 3.
був Ч
ає у аст
пог о
ано при
му нос
нас ить
тро і
ї. пок
Ш азу
кол є
а вчи
1. тел
В еві
ияв різ
ляє ні
над пре
мір дме
не ти.
баж 4.
анн “
я Під
віта лаб
тис узн
яз юєт
учи ься
тел ”,
ем. пра
2. гне
Н спо
адм доб
ірн ати
о ся
доб учи
роз тел
ичл еві.
 5. б
П заці
ості кав
йно ити
пот соб
реб ою
ує інш
доп их.
омо 8.
ги і Л
під егк
три о
мки усу
. ває
6. тьс
Д яу
оби вип
ває адк
тьс ах
я нев
мон дач
опо і.
лії 9.
на Г
пед рає
аго “ге
га, роя
але ”,
без кол
усп и
ішн йом
о. у
7. роб
Д лят
уже ь
сту зау
рбо важ
ван енн
ий я.
тим 10.
, Р
що изи
кує х
без нав
пот кол
реб о.
и.
11. Г Ш
рає кал
тьс аV
я —
вик ВМ
лю (ви
чн хов
оз ни
діт й
ьм мік
и, рос
ста оці
рш ум)
им В
и МС
або (сі
мо м’я
ло )
дш 1.
им Б
и ать
за ки
соб вва
і1 жа
12. ют
Н ь,
еад що
екв час
атн ті
о по
ста кар
вит ан
ься ня
до фо
оці рм
нок ую
усі ть
си від
ль ряд
ни же
й нн
хи ям
рак и.
тер I
. У
2.
Б бат
ать ькі
ки в
вва ду
жа же
ють від
, по
що від
їхн аль
я ні
пов пос
ади
еді
.
нка
V
пов
Д
инн
ит
а
ин
бут
а
и
час
неп то
охи пр
тно оп
ю уск
У ає
зан
Ро ятт
бот я.
а 0.
бат Д
ькі ит
в ин
по а
в’я рос
зан те
аз
дос ьки
ить заз
нео дря
хай ть
но ти
ю. м,
7, у
Д ког
ит о
ин зді
а бні
“пс діт
ує и.
нер 10
ви” Б
бат ать
ька ки
м. ду
И ма
, ют
Бат ь,
ьки що
мо з
жу ціє
ть ю
пос дит
кар ин
жи ою
тис їм
я не
на пот
сла ала
бкі ни
зді ло.
бн II
ост Б
і ат
дит ьк
ин
и
и.
М хо
, чу
Бат ть,
щ ро
об зп
їх ит
ня ув
ди ат
и
ти
пе
на
да
др го
уж гів
ил пр
аз о
хо св
ро о
ш ю
им ми
и, і
ви мн
уі
хо
рі
в
д
а-
ше
ни з
ми ни
діт ми
ьм зу
и. ст
12. рі
Б ча
ат ти
ьк ся.
и І
вв \
аж Бат
ал ька
и м
б рід
за ко
кр вда
ащ єть
е ся
не від
від пед
ува аго
ти га,
бат дит
ькі ин
всь
а
кі
від
збо
ри. ста
є
І баг
ІМ ато
ІІІ в
(ш
ко чо
ла) му
I від
) сво
Ди їх
ти од
на но-
вик ІІІ
ли
кає
у іні
пед й
аго \
га
шв ІІч
ид ите
ше ль
жа пра
ль, гне
ні зро
ж бит
си и
мп так
аті ,
ю. що
¡ б
дит
I
ин
In а,
ду яка
мк від
у ста
є, ня
не і
під
во- ви
«I I I '
хо
III ва
Min
e. нн
' я.
ІІ ч І
Іс Ісд
да аго
го г
г вва
пе жа
ре є,
ко що
на по
ни ва
й, жа
щ ти
мо
о
жн
ак
а
ти
дит
вн
ин
іст у,
ь яка
ди цьо
ти го
ни зас
ви луг
зн ову
ач є.
ає f
ть iІ
ся Іс
ці да
л го
я- г
ми уп
им ев
мч не
ин ни
й я.
у /
то І
му Іс
, да
щ го
о г
діт вв
и аж
по ає,
ви щ
нн о
і діт
бу и
ти по
сл ви
ух нн
ня і
ни до
ми ві
і ря
мі ти
н вч
ш ит
иї ел
ці еві
но й
ва ді
ни ли
ми ти
,у ся
ць з
ом ни
у м
за і1
по мо
ру їм
ка и
ви ду
хо мк
ва ам
нн иі
пе ки
ре м
ж пл
ив ан
ан ом
ня ,
ми су
. во
H ро
І йо
Іс го
да до
го тр
г им
уп у
ев ю
не чи
ни сь.
й, U
щ І
о Іс
ус да
пі го
хі г
в вв
мо аж
ж ає,
на щ
до о
ся не
гт до
и, лі
ли ки
ше ди
пр ти
ац ни
ю по
ю в’
чи яз
ні ан
чі і
і пе
 ре
ду Іс
сі рі
м дк
з її о
сі-
ба
м»
ть
Н
ип ка
м м
ии бу
хо ва
ва є
нн со
ям ро
. мн
10,1 о
Ісд за
аго св
г
о
упе
ю
вне
ни ди
й, ти
що ну
уч пе
ите ре
лі д
нав зн
ча ай
ют о-
ь ми
діт
ми
ей
.
тіл 11 Б
ьки ать
хор ки
ош бач
ого ать
. всі
II нед
олі
І ки
дит на
ин пи
и,
яки т
х ан
біл ня
ьш
в
е,
ні м
ж ал
пер ен
ева
г.
ьк
о
Ш му
ка Лі
ла іі
П
Д нк
(пе у)
ре п
ваг іп
и но
ди на
ти лю
ни) бит
ь?
/ Щ
у о
до во
ві на
умі
ль є?
но Щ
му о
во
по на
ря хо
дк че?
Як
у а
ві во
дп на?
ов
ід
ай
т
е
 О чо
пр ти
ац ри
юв су
ан д
ня ж
ре ен
зул ня
ьт сві
ат дч
ів ать
Ш пр
кал о
а І не
- пр
ВС ий
сві ня
дч ття
ить фі
пр иіч
о но
рів го
ен “Я
ь ”
роз (5
ви й
не 6),
но вка
сті зу
са ют
мо ь
сві на
до від
мо сут
сі і ніс
су ть
б’є іде
кта нт
. иф
Пе іка
рш ції
і з
ім’ у і
ям рів
і ен
ста ь
*! і до
и» ма
(7, ган
8, ь.
9,1 Заг
2, аль
14 на
), кіл
ха ькі
рак сть
тер чбі
изу гів
ют від
ь по
со від
ціа ей
ль за
ну шк
не ал
пр ою
ист до
ос ма
ова ган
ніс ь
ть, ука
ін зує
ші на
пр рів
о ен
неа ь
де по
ква ру
тн ше
у нь
са фо
мо рм
оці у
нк ва
нн спі
я лк
са ува
мо нн
сві я.
до Пе
мо рш
сті і
зан дв
ед а
ба су
ної д
ди ж
ти ен
ни. ня
Ш сто
кал су
а ют
II - ься
ВС по
П тре
виз би
на дії
чає ти
рів ни
ен у
ь виз
сф на
ор нні
мо ;
ва тве
но рд
сті же
у нн
су я
б’є З,
кта 5,
вл 6,
по 7,
ти 20
вос до
тей во
дят 16,
ь 19
ни міс
зьк тят
у ься
ко вка
му зів
им ки
чі на
ти ни
вн зьк
у ий
акт со
ив ціа
ніс ль
ть ни
ди м
ти ста
ни тус
і її ди
нез ти
ад ни
ов і її
ол ізо
ен ль
у ова
по ніс
тре ть
бу від
в усі
спі х.
лк По
ува зи
нні ції
V 13,
тве 14,
рд 15,
же 21
нн сві
ях дч
4, и
8, ,
1 1
пр и
о зах
со ис
ціа ної
ль ко
ну мп
неа енс
де ато
ква рні
тні м
сть по
ди вед
ти інк
ни, и
по со
в’я ціа
зан ль
у зі но
сла зан
бк ед
ою ба
со ної
піи ди
ш. ти
но ни.
ю Ш
ре кал
фл а
екс III
іє -
ю, ВУ
а Д
ін по
ші каз
зас ує
від рів
чу ен
ют ь
ь роз
сп ви
ос тку
об у
су —
б’є 16
кта сві
вла дч
сти ать
іии пр
тей о
дія по
ль ру
но ше
сті. нн
За я в
шк на
ал вча
ою ли
ВУ т
Д піз
су на
дж вал
ен ьні
ня й
1- акт
9 ив
де но
мо сті
нст ди
ру ти
ют ни,
ь 17
ди -
сі 22
мр ха
мо рак
нії тер
мо изу
ти ют
ва ь
ції нес
учі фо
нн р
я, мо
10 ва
ніс ,
ть ДО
усв ВІЛ
ідо ЬН
мл ОС
ен ТІ
ост III
і й II
ціл хіч
есп ни
ря х
мо пр
ва оц
но есі
сті в.
на Ш
вча кал
нн а
я, IV
т< -З
>0 Т
н» міс
не тит
роз ь
ви 22
не су
ніс дж
ть ен
ре ня,
фл 10
екс з
ії, ни
вн х
ут ха
рі рак
шн тер
ьог изу
о ю
пл 11.
ан < і
у ме
ДІЙ йн
у о
тр ви
ив щи
ож й
ніс ба
ть л
ди заг
ти аль
ни ної
- гр
ЗТ и
С; во
12 жн
су ост
дж і,
ен то
ь біл
міс ьш
тят е
ь вка
ха зів
рак ок
тер на
не зан
і ед
им ба
і ніс
тр ть
ив ди
ож ти
но ни
сті ре
ди фе
ти рет
ни іпі
в мн
шк спі
олі ль
- но
ЗТ стя
Ш. ми,
Щ її
со Ш
ціа —
ль ви
ну хо
дез вн
ада ий
пта мік
ці ро
ю. со
Ш ціу
ка м
ла уст
V - ан
В ов
М (1
ма 0 і
є у
два дж
вар ен
іан ь).
ти: У
В ци
М х
С - ду
ви мк
хо ах
вн від
ий би
мі ва
кр ют
осо ься
ціу нес
м пр
сім ия
’ї тл
(15 ив
суд а
же сім
нь) ей
і на
В й
М шк
іл п
і* ста
на вле
ат нн
мо я
сф до
ер ди
и, ти
ігн ни,
ор що
ува от
нн ри
я му
зан є її
ед акт
ба ив
ної ніс
ди ть і
ти са
ни мо
пе ви
даг ра
ога же
ми нн
і я.
бат Заг
ьк аль
им на
и, ви
авт сок
ор а
ита кіл
рн ькі
о- сть
гіп ба
ерс л
оці їй
алі ні
зов шк
ан ал
ий ою
ти діа
гн ди
ост ти
ує ни)
нес ,
пр яка
ия в
тл оп
иві ит
сть у
со ши
ціа н.
ль ни
но- ку
пе не
даг за
огі ши
чн фр
ої ова
сиг на.
уп Ця
ни шк
роз ала
ви міс
тку тит
ди ь
ти чо
ни. ти
Д ри
од пи
атк тан
ов ня
о пр
вве о
де Ди
но ти
шк ну,
ал які
у сто
ПД су
(пе ют
рев ься
аги її
поз на?
ит Не
ив -
ни ни
х юн
як і
ост ієн
ей, а
і шк
ви ала
явл сві
яє, дч
чи ить
зна пр
ют о
ь нез
ба на
ть нн
ки, я,
інч ігн
ин ор
ог ува
и, нн
що я,
во не
на пр
лю ий
би ня
ть, ття
що ,
во ИЛ
на іин
умі ’
є, тр
що он
во ній
на під
хо хід
че до
і ди
яка ти
во ни
з еж
бо ен
ку ня
пе за
даг ди
огі ти
в но
аб
ю.
о
От
бат
ри
ькі
в. ма
< ні
у від
ие ом
ре ост
чл і
иві пр
да о
ні ди
мо ти
жу ну
ть уза
ут гал
оч ь-
НИ
ню
НО
ват
ТІїС
ис
Я.
я
шл (
оц
ях
іал
ом
ьн
без о-
по пе
сер да
ед гог
нь іч
ого на
И за
ИК не
'іі'р дб
ані ил
ст и-
ь і н,
діа иб
гн о
ос за
ту всі
єт ма
ьс ш
я ка
за ла
на ми
яв . У
но раз
с- і
ті лег
ібі ког
гів о
ш сту
І, пе
IV, ня
V зан
ш ед
ка ба
ла но
ми сті
і кіл
од ь-
но Щі
ю Ч і.
зі ібі
ш гів
ка ста
л но
(II ви
, ть
III 10-
), 25
що %,
за у
ли раз
ш і
ви '
ра су
же дж
но ен
го ь
сту оп
пе ит
ня ува
- ль
25- ни
50 ка
%, і
у | від
іи по
и від
ии ей
сок рес
ого по
- нд
50 ент
% ів
і гру
біл пу
ьш ют
е. ься
У у
ви Іім
па рін
дк ІЙ
у тре
лег ти
ког ні
о тве
сту рд
пе же
ня нь.
зан
ед І
ба
но БЛ
сті АН
НІІ К
ДЛ 3,4
Я , 5,
ВІ 6,
ДП 7,
ОВ
8,
ІД
9,
ЕЙ
І 10,
м'я, 11,
прі 12,
зви 13,
ще 14,
дит 15,
ин 16,
и________________________________________________
17,
П
18,
ік ________________________________
19,
К
)(),
лас_________________________
I 21;
В III
С- В
1,2, УД
3,4, -
5, 1,2,
6, 3,
7, 4,
8, 5,
9, 6,
10, 7,
11, 8,
12, 9,
13, 10,
14, 11,
15, 12,
16, 13,
17; 14,
II 15,
16,
В 17,
С 18,
П- іи.
1,2 20,
, 21,
22;
 11 12.
З Да
ТС та
- зап
1,2, овн
3,4, енн
5,6, я__________________________________________
7,8,
9,1 6.
0; Д
ЗТ і
Ш- а
1, 2, г
3,4, н
5, 6, о
7, 8, с
9,10 т
,11, и
12; к
І а
В
М о
С- б
1,2, д
3,4, а
5, р
6, о
7, в
8, а
9, н
10, о
11, с
12, т
13; і
ВМ
Ш д
1, 2, и
3,4, т
5, 6, и
7, 8, н
9, и
10,
11, Л
. ь
с
О я
п
и в
т а
у ш
в а
а
л д
ь и
н т
и и
к н
а
д ?
л )
я І(
яко
б му
а віці
т вон
ь а
к нав
і чил
в ася
чит
І ати
,
Ч пис
1 ати
1 ?
І
м Як
им
ц зан
і ятт
ям
н над
а ає
в пер
и ева
т гу
вдо з
ма, а
на п
вул и
иці т
? а
• н
І н
я
Я ?
к
і ї

і 1
1
я
к ї
ї
ч
а я
с к
т і
о
т
д е
и м
т и
и
н л
а ю
б
с и
т т
а ь
в
и ф
т а
ь н
т
в а
а з
м у
в
 а их
т ось
и ІНІІ

МІІІІ

в І-,

а пр
ш об
а ле
м?
д 7
и Як
т час
и то
н це
а тра
? пля
( єть
і ся?
Чи К
мо Ч
же и ’
те ше
на рга
вес єть
ти ся
пр ва
ик ша
ла дит
д ина
ви за
рі доп
ше ом
нн ого
я ю
ва пр
шо и
ю вир
ди іше
ти нні
но зав
ю дан
як ь?
9. Ч
и или
вва для
жає їхнь
те ого
ви, розв
що итк
у у?
ваш
ої Б.
дит Опит
ини увал
є ьник
пев М.
ні Анне
здіб т
нос (дит
ті? ячий
У варіа
чом нт)
у Ця
вон моди
и фіка
вия ція
реко
вля
менд
ють
уєтьс
ся?
я для
10.
дітей
В
від
5-6
яко років
му і
віці стар
ви ших
пом Доро
ітил слий
и став
здіб ить
нос дити
ті у ні
дит запи
ини танн
і що яі
роб фікс
 ує овід
відпо ь
віді у оцін
табл юєм
иці. о за
Запитання правою 5-ти
тільк часті бал
1. Якою рукою ти пишеш? и ше ьно
2. Якою рукою ти ю
сист
3. Якоюмалюєш?
рукою ти кидаєш
м’яч? емо
ю, у
4. Якою рукою тримаєш
тім
ракетку для гри в теніс?
числ
5. Якою рукою запалюєш і
сірник?
поз
6. Якою рукою ріжеш ити
папір ножицями? вні
7. Якою рукою заселяєш й
нитку у вушко? нега
8. Якою рукою ріжеш тив
хліб?
9. Якою рукою ні
розчісуєшся? чис
10. Якою рукою ла.
розкладаєш картинки? И
ідііо
11. Якою рукою тримаєш
відь
молоток?
“Ті
12. Якою рукою тримаєш ль
зубну щітку?
ки
Сума пр
аво
О ю"
прац оці
юва ню
ння єм
резу о у
льта +2
тів: ба
К ли;
ожн “Ча

у ст
відп іш
е енн
пр я
а- оп
но иту
ю и вал
в ьни
+7 ка
бал всі
; бал
“Рі и
зн дод
им аєм
и" о.
оці По
ню каз
єм ни
о ки
як від
0; і І4
“Ч до
ас +1
ті 7
ше ба
лів лів
ою оці
" - ню
в -/ єм
Он о
і ; як
“Ті “П
ль ро
ки яв
лів пр
ою аво
" рук
—у ос
-2 ті
ба ";
ли. від
П +9
ісл до
я +1
зап 6
овн —
мі« 16
"С - як
ла “С
бк ла
а бк
пр а
аво іін
ру ору
кіс кіс
ть ть
"; ”,
від від
+8 -17
до до
-8 - -24
як як -
про “В
яв ир
“А аж
мбі ен
дек а
ст лів
рії ору
" кіс
(ио ть
лод ".
інн
я II. Д
обо іагн
ма ост
рук ика
ам пси
и хіч
рів ног
но о
роз
ю
вит
мір ку
ою під
); літк
від а
—
9 1.
до О
— с
о
б Р
и О
с )
т т
і а
с о
н с
и о
й б
о и
п с
и т
т і
у с
в н
а и
л й
ь о
н п
и и
к т
д у
л в
я а
д л
і ь
т н
е и
й к
в д
і л
д я
8 п
д і
о д
1 л
2 і
р т
о к
к і
і в
в в
( і
С д
 1 икі
2 в і
д ств
о оре
1 ни
6 й
р так
о ,
к ми
і >0
в іаи
( ита
Н ння
Б бул
Р и
О зро
) зум
К ілі
оро як
тка для
хар мо
акт лод
ери ши
сти х
ка шк
ме оля
тод рів
ик (8р
и окі
()ш в),
пув які
аль мої
ни реб
к Р. ую
Кет ть
тел інд
а иві
СР дуа
() льн
міс ого
тит тес
ь тув
12 анн
чи я,
нн так
і в і
для для
учн дів
ів чат
ста ок.
рш Піс
ого ля
вік ко
у (І жн
і ого
ро Ійіі
ків ита
). нн
Оп я
иту под
вал ано
ьни дві
к мо
под жл
іле иві
ни від
й пов
на іді.
дві Зап
іде ита
нти ння
чні ,
час що
тин нал
и еж
по ать
60 до
за- чи
мін нн
пні ика
», В,
має ма
дві ют
фо ь
рм три
и - вар
для іан
хло ти
пч від
икі пов
іде 14
й. чи
Оп нн
иту икі
вал в і
ьни міс
к тит
СР ь
(} 142
ада ііш
п- і ита
ум ння
ил ,
и \ ко
І. жн
М. е з
Ал яки
екс х
анд має
рів три
ськ вар
а, іан
І.М ти
. від
Гіл пов
ья іде
ше й.
ва. І
( нф
>і ор
шт ма
ува ція,
льн отр
ик им
Р. ана
Кет за
тел доп
а ом
Н8 ого
Р() ю
є СР
сис ()
тем та
ою НБ
з РС
^, асп
дає ект
змо и
гу шкі
ви- льн
мо ої
кш ндйн
і твції
»ра й
хув оці
ати нит
інд и
иві ем
дуа оці
льн йні
і та
від пов
мін еді
нос нко
ті ві
шк від
оля хил
рів, енн
ств я
ори учн
вш ів;
и роз
їм -
* рп
іір Ои
инг ги
лив пси
і хок
ум оре
ови кці
для йні
нав зах
чан оди
ня; і
ос під
ми ви
сли щи
ти ти
різ ефе
ні кти
вні вал
сть ьни
вих ка
овн СР
ої | (2
іиО має
оі низ
II у ку
шк осо
олі. б-
им
Проц иос
едура і
тест ей.
уванн Пе
яі ред
опрац усі
юван м
ня це
резул сто
ьтат сує
ів тьс
Опит я
уваль поя
ник сне
СР(^ ння
(для зав
дітей дан
від 8 ня
до 12 дос
років) лід
І жу
гс ван
іун им.
анн І ні
я і
діт рук
ей ція
з (за
доп чит
ом ує
ого екс
ю пер
оп им
иту ент
ато бу
р): ти
“Д “п
ор ра
огі вил
ді ьн
ти, их
ми ”
вив аб
ча о
єм “н
о еп
ха- ра
рп вил
нт ьн
ср их9
9
шк
оля від
рів по
. від
Дл ей.
я Ко-
ць же
ого н
пр по
оп ви
он не
ує н
мо ви
ва бр
м ат
ан и
ке від
ту по
із від
зап ь,
ит як
ан а
ня на
ми. йбі
І\ ль
пі ше
не під
мо хо
же ди
ть
для
нь
ого
.
 З ь-
апи ше.
та У
ння Бла
скл нку
ада від
ют пов
ься іде
з й
дво нав
х про
час ти
ти ко
н, жн
роз ого
діле ном
них ера
сло зап
вом ит
“чи " ань
Чи с
та дші
юч ква
и дра
зап ти
ит ки,
анн що
я, від
виб пов
ира іда
йте ют
ту ь
час ліві
ти й
ну; час
яка ти
під ні
ход зап
ит ит
ь ань
вам (все
біл ,
що іда
:іт є
г тій
ход час•
ит ти
ься ні
до пи
сло та
ва ння
“чи ,
”) і яку
пра ви
вій обр
(все али
, .
що У
зна
ход дея
ит ких
ься зап
післ ит
я анн
сло ях
во мо
“чи же
”). не
Пос бут
тав и
те то
хре чно
сти ї
к від
(X) пов
у іді,
ква яка
дра б
ти вам
к, під
яки *
й ход
від ила
пов (аб
о ше)
був Як
ає що
“і зап
та ит
к, і анн
та я
к”). вик
У лик
цьо ає
му тру
вип дно
адк щі,
у зве
відз рт
нач ай
ай тес
те ь за
то доп
й омо
вар гою
іан <)о
т мен
від е,
пов для
іді, цьо
яки го
й під
під нім
ход ай
ит те
ь рук
вам у.
біль Не
ше по
(аб трі
о бно
як дов
був го
ає дум
час ат
ті и
над від
ні пов
пи іді
та (№-
ння 11,
м: 15,
від 19,
пов 21,
іли 27).
на Пр
одн оди
е віт
зап ься
ит всі
анн вар
я— іан
від ти
раз і
у виб
пер ері
ехо ть
дь оди
те н з
до них
ІІІІ . Не
сту доз
пно вол
го. яєт
Є ься
зап про
ит пус
анн ка
я, ти
що зап
ма ит
ют анн
ь я, а
тр та
и ко
вар ж
іан дав
ти ат
и діти
біль зроз
ше умі
одн ли,
ієї що
від €
пов дні
іді" мож
, ливі
Дал відп
і овід
пот і.
рібн Пот
о ім
про про
дем дов
онс жуй
тру те:
ват “П
и оди
два віт
пер ься
ші на
зап ва
ита ші
ння Бла
як нки
при від
кла пов
д на іде
дош й. У
ці. ліво
Під му
кре кут
сліт ку
ь сто
сло їть
во ци
“чи фр
” а 1,
так, це
щоб пер
ше Піс
зап ля
ит цьо
анн го
я, зап
по ита
чин йте:
ай “Зр
те озу
від міл
пов о
іда вам
ти , як
ту ni t
т )
”, міч
Д ат
айте и
трох від
и пов
часу іді?
, У
щоб ког
діти о є
зроб зап
или ит
пер анн
ший я?”
вибі Дай
р. те
Зроб відп
іть овід
тс і на
само всі
з зап
и
дру тан
гим ня
зап діте
ита й.
ння Пер
м. евір
те, ку,
чи як
всі що
діти хто
вик сь
ону цьо
ють го
інст ще
рук не
цію. чро
Слі бив
дку ,
йте по
за трі
шви бно
дкіс пос
тю та
вик ра
она тис
ння ь
роб пра
оти. цюв
Кор ат
исн и
о шв
роб ид
ити ше
такі ”.
заув О
аже пис
ний ана
“М про
ай цед
же ура
всі біль
закі ше
нчи підх
ли оди
пер ть
шу для
сто шко
рін лярі
в тли
стар віст
шої ь,
віко ліїї
мої ше
гру вип
пи. ису
Мо ват
лод и на
ши дош
м ці.
дітя Не
м доп
всі уск
зап ати
ита обг
ння ово
нео рен
бхід ня
но зап
зач ита
иту нь
ват вго
и, лос.
поп Для
то діт
рю ей
ючи 10-
їх 12
за рок
нео ів
бхід мо
нос жл
ті. иве
Пит інд
анн иві
я, дуа
спр льн
ямо е і
вані гру
на пов
кмі е
тес анні
тув ,
аш екс
ої но
З рим
ент
мал ато
ень р
ким пов
и ине
діт н
ьми зач
8-9 иту
рок ват
ів и
доп кож
уск не
аєт зап
ься ита
тіл ння
ьки і
інд відз
иві нач
дуа ати
льн відп
а оїм
тес ді
тув дит
анн ини
я. в
Для Бла
діте нку.
й, Ана
що логі
відч чно
ува мож
ють на
тру про
дно вод
щі ити
при обс
чит теж
енн за
я ді ко
ї НІ ж
7 ро ну
ків, від
які по
маю від
ть ь,
дос що
тат збі
ній га
ріве єт
нь ьс
роз я з
вит цш
ку, че
оріє м,
нту на
ючи ра
сь, хо
при ву
цьо єт
му, ьс
на я1
нор ба
ми л.
8- Ба
річн ли
ого пе
віку рш
. ої
О і
пр др
ац уг
юв ої
ан ча
ня ст
ре ин
зул и
ьт оп
ат ит
ів: у-
ті' шв
іь ид
ші ко
ка ви
до ко
да ну
ю єш
ть сво
ся ї
за до
ко ма
ж шн
ни і
м зав
чи да
нн нн
ик я
ом чи
. ти
їх
Те ви
кс ко
т ну
оп єш
ит ло
ув ні
ал о?
ьн 2,
ик Я
а кщо
С над
Р тоб
<2 ою
Ч пож
ас арт
т ува
ин ли,
а ти
1 тро
1, хи
Т сер
и ди
шся да
чи нн
смі ям
єшс и?
я? •
І І Ти
Ти час
вва то
жа роб
єш иш
, пом
що илк
ма и
йж чи
е ти
все їх
мо май
же же
ш не
зро роб
би иш?
ти 3,
як У
тре теб
ба е
чи баг
ти ато
мо дру
- зів
•1(9111 чи
сп не
рав дуж
ит е
ис баг
я ато
тіл ?
ьк О
и з
дея Ін
ки ші
ми хл
зав оп
чи лю
ки де
(ді й
вч чи
атк бу
а) ває
вмі так
ют ,
ь що
біл їм
ьш іч
е, ’ш
ні бу
ж ває
ти, ш?
чи Н
ти Ти
вмі баг
єш ато
їїі чит
111• аєш
н і чи
і біль
са шіс
ме ть
? діте
7, й
Т чит
и ає
зав біль
жд ше?
и *
до >,
бр Ко
е ли
зап вч
ам’ ите
ято ль
вує об
ш ир
іме ає
на ін
шо жа
го єш
уч ,
ня що
дл тво
я ї
ро ви
бо тів
ти, ки,
як пр
у оп
ти оз
са иці
м ї,
хо іде
тів ї
фо хо
Ои ро
і и, ші
то і
бі пр
ста ав
є ил
пр ь-
ик ні,
ро чи
чи ти
ти не
шв вп
ид ев
ко не
пр ни
о йу
це ць
заб ом
ува у?
єш 11.
? Я
10. ке
Г сло
и во
вва про
 тил баг
ежн ато
е за гов
зна ори
чен ш?
ням І
сло І.
ву Як
“зб що
ира ма
ти”: ма
“р на
оз теб
да е
ва сер
ти ди
”, тьс
чи я,
“н це
ак де
оп ко
ич ли
ув бу
ат ває
и” її
, по
чи ми
“б лк
ер ою
ег чи
ти у
”? іо
12. Оо
Т бу
и ває
зазв від
ича чу
й ття
мов ,
чаз що
ний ти
чи зро
би о
в пл
що ава
сь нн
не я?
пр І
ав .
ил Яка
ьн із
о? вка
14. зан
Т их
обі бук
б в
біл відр
ьш ізня
е єть
сп ся
од від
об дво
ал х
ось інш
чи их:
тат “
и С
кн ”,
иг чи
иу “Т
біб ”,
ліо чи
тец “
і У
чи ”?
бу 16,
ти Т
і*іі и
ііііі мо
іно же
м ш
да вве
ле че
ког рі
до зна
вго єш
си , ні
діт іеж
и по
сп чи
окі нає
йн ш
о роз
чи по
по від
чи ати
нає пр
ш о
во нь
вту ого
- ні що
11
-
ті не
7 бу
17, дь
Я чи
кщ че
о кає
діт ш,
и ко
роз ли
мо ми
вл ни
яю шм
ть ов
пр кн
о уть
яке ?
І
сь К.
міс Ти
це, міг
яке би
і стат
ти и
до кос
бр мон
авт
е
ом ряд:
чи 2,4,
дум 8,...
аєш Яка
, нас
що туп
це на
зан циф
адт ра у
о цьо
скл му
адн млу
о? *
10, 10,
Д чи
ано 16
циф ,
ров чи
ий 12
?
20. шо
Т ю
воя охот
мам ою
а слух
гово аєш,
рить що
, що розп
ти овід
нато ає
жва хтос
вий ь із
і діте
несп й,
окій чи
ний, тобі
чи біль
що ше
ти под
тих обає
ий і ться
спок розп
ійни овід
й? ати
21. сам
Т ому
и з ?
біль
22.
 У оста
віль нніх
ний .
час Яке
ти ?
хотів “м
би ок
почи ри
тати й”,
кни чи
жку “х
чи ол
погр од
ати з ни
м’яч й”,
ем? чи
23. “т
Д еп
ано ли
груп й”
у ?
слів: 24.
“хол Т
одн и
ий”, зав
“гар жди
ячи обер
й”, ежн
“мо ий у
кри свої
й”, х
“теп руха
лий х чи
”, бува
Одн є,
е що
слов ти
о не нати
підх кає
одит шся
ь за на
зміс пред
том мет
до и,
кол ом
и (стю
біга арде
єш? сою
25. )?
Т 27.
и К
неп оли
окої Мик
шся, олі
що бул
тебе о
мож стіл
уть ьки
пока ж
рати
рокі
, чи
тебе в,
це скіл
ніко ьки
ли Нат
по алці
хви зара
лює з,
? Ган
26. нуся
К була
оли стар
ти шо
вир ю за
осте ньог
ш, о.
тобі Хто
біль най
ше мол
спод
одш
обає
ться ий:
буд М
уват ик
и ол
буд а,
инк чи
и чи Га
бути нн
льот ус
чик я,
чи втру
На чає
та шся
лк у
а? їхн
ю
28.
супе
В речк
чите у чи
ль мов
част чиш
о ?
роб 30.
ить Т
тобі и
заув мож
аже еш
ння зай
на мат
урок ися
ах урок
чи ами,
він кол
вва и
жає, інші
що діти
ти в
пов клас
оди і
шся роз
так, мов
як ля
треб ють,
а? чи
29. кол
К и ти
оли зай
твої має
друз шся,
і має
спер бути
еча тиш
ють а?
ся 31.
про Т
щос и
ь, ти див
ишс ицю
я наві
“Но ть
вин там,
и” де
по вели
теле кий
візо
рун
ру
чи тран
йде спор
ш ту,
грат чи
ись, трох
кол и
и хви
вон лює
и шся
поч ?
ина 34.
ють З
ся? тобо
32. ю
Т трап
ебе ляю
обра ться
жаю вели
ть кі
доро неп
слі, риє
чи мно
вони сті
чи
тебе неве
добр ликі
е , не
розу знач
міют ні?
ь? 35.
33. Я
Т кщо
и ти
спок знає
ійно ш
пере відп
ход овід
иш ь на
вул
запи з
танн інш
я, ти ими
одра діть
зу ми,
підн чи
імім тобі
їм потр
руку ібно
чи біль
чека ше
єш, часу
пок ?
и 37.
тебе З
викл біль
ичут шо
ь, не ю
підн охот
іма ою
ючи ти
рук став
и? би
36. воді
єм
Я
яког
кщо ось
до тран
клас спор
у ту
при (ант
ход о
ить буса
нова ,
чок, трол
ти з ейбу
ним са,
знай такс
оми і) чи
шся ліка
тик рем
сам ?
о 38.
шви Т
дко, и
як і част
о
засм омаг
учує аєш,
шся, якщ
коли о не
щось бачи
не ть
здійс вчит
нюєт ель?
ься, 40.
чи У
рідк
о?
твої
39.
К й
оли при
хто- сут
небу нос
дь в ті
клас дор
і ослі
прос
роз
ить
доп мов
омо ляю
гти ть
йом між
у соб
під ою,
час чи
конт вон
р
ольн и
ої, чиї
ти то
гово слу
риш хаю
, ть
щоб тебе
він ?
розв
’язу 41.
вав Я
все кщо
сам, ти
чи поч
доп уєш
сум ти
ну заду
істо мав?
рію, 43.
сль К
ози оли
мож мам
уть а
нав кли
ерн че
ути тебе
дод
ся и
ому
»пі
, ти
на
про
очі дов
чи жує
цьо ш
го грат
не ись
був ще
ає? тро
42. хи
Б чи
ільш (Іде
ість ш
твої відр
х азу?
план 44.
ів У
тобі
вдає кла
ться
сі
здій
ти
снит
и чи мож
деко еш
ли віль
тра- но
11и вста
мі ти і
гься що-
не неб
так, удь
як
роз ним
пові и?
сти 46.
чи Б
уває
нія- так,
ким що
и тобі
мі, само
бен тньо
і
теж сум
ишс но
я? чи
45. тако
Г го з
обі тобо
ю не
б бува
спо є?
доб 47.
ало Д
сь ома
зал шні
иши уро
тис ки
ьз ти
мал вик
ень ону
ким єш
и в
діть різн
ми ий
чи час
тобі чи в
б
оди
ми і
ні
под
той
оба
нім
лос
ий?
я
4
зал Н.
иши Гобі
тис добр
ьз е
жив З
етьс О.
я чи
не Як
зовс що
ім тобі
добр роб
е? лять
4 заув
9.3 аже
вел ння,
ики свар
м ять,
задо ти
вол збер
енн ігає
ям ш
ти б спо
поїх кій і
ав •тро
за нні
міст й
о наст
пом рій
илу чи
ват дуж
ися е
кра- зас
мно муч
при уєш
род ся?
и чи 4І
на
вис Тоб
тавк іб
у біль
суч ше
асн спо
их доб
маш ало
ин сь
(нов пра
их цюв
това ати
рів) на
? кон
дит вха
ерсь ють
кій в
фаб авто
риці бусі
чи , ти
бут вва
и жає
вчи ш,
теле що
м? нічо
4 го
2. осо-
Кол Пи
и ммо
діти го
в не
кла тра
пил
сі
ось
шу чи
мля тебе
ть, це
ти сер
зав дит
жди ь?
сид VI
иш Г
тих обі
дов
о
оди
разо лос
мз ь
ним роб
и ити
'їм і щос
нпа ь
сує таке
ш? ,
4\ чог
, о
Як роб
що ити
тебе не
што тре
ба сер
бул йоз
о, ні
чи і діти
ико ?
го з 36,
тоб Т
ою и
не відч
тра уває
пля ш
лос зане
я? пок
53. оєн
Т ня,
и роз
відд дра
аєш тува
пер ння,
еваг кол
у и
дру дов
зям, оди
які ться
люб ім
лять чо
поб сиді
ешк ти і
етув чек
ати, ати,
по- док
IIуі и
і щос
уми ь
ти, поч
побі нет
гати ься
чи чи
тобі три
под вале
оба очік
ють ува
ся ння
біль не
ш ♦і
.том ишс
и м, я на
для всіх,
тебе чи
ти
ніяк завж
их ди
труд усім
нощ а за-
ів? нни
57. олон
З ий?
араз V
ти б ),
з Тоб
біль і
ши біль
м ше
задо спо
вол доб
енн ався
ям б
ход учи
ив тель
до м’я
шко кий,
ли поб
чи лаж
поїх лив
ав ий
мни чи
пру ви-
пат мін
и на ІНШ
авто ИЙ?
моб 6
ілі? 0,
4 Вдо
Н.
Дек ма
оли ти
бува їси
є, все,
що що
ти тобі
серд
про
пон
уют
ь,
чи
ти
про
тест
уєш
,
кол
и
иіПі
даю
ть
їжу,
яку
ти
не
люб
иш?
Ча відр
ст азу
ин хоч
а2 етьс
1. Д я
о пов
тебе есел
добр ити
е ся?
став 3.
лять Т
ся и
май закі
же нчу
всі єш
чи сво
тільк ю
и роб
деякі оту
люд шви
и? дше
2. ,
К ніж
оли інші
ти , чи
про тобі
кид пот
аєш рібн
ся і»
вра тро
нці, хи
ти біль
спо ше
чатк часу
у ?
сон 4. Т
ний и
і деко
мля ли
вий бува
ми єш
тобі невп
евне М
ний ама
у тобі
собі гово
чи рить
ти , що
впев ти
нени пові
йу льн
собі? ий,
5. чи
Т що
и ти
зав роб
жди иш
раді ус#
єш, шви
кол дко
и ?
бач 7.
иш І
свої нши
х м
шкі дітя
льн м
их под
друз обає
ів, ться
чи те,
дека що
ни ти
тобі про
не пон
хоч уєш
етьс , чи
я їм
ніко не
го ЗС1
бач ІІЖ
ити ДИ
? це
6. под
обає що
ться діти
? нам
8. ага
У ють
ся
шко пере
лі хит
ти рит
вик и
ону тебе
єш , чи
все мон
точ н
но став
так, лять
як ся
вим до
ага тебе
ють, по-
чи дру
твої жнь
одн ому
о ?
клас 10.
ник Т
и и
вик зав
ону жди
ють все
вим роб
оги иш
вчи доб
теля ре
точ чи
ніш бува
е? ють
9. дні,
Т кол
и иу
дум тебе
аєш, ііри
нп ій
не но
вих пі
оди д
ть? ча
11. Н с
айбі ур
льш ок
е у
спіл чи
ьног л
оз ю
слов би
ами ш
“Лід по
”, кр
“Па ут
р”, ит
“Сні ис
г” я?
має 13.
слон Т
и и
“В відм
од овля
а”, єш
чи деко
“Б ли
ур свої
я”, й
чи мамі
“З чи
им ти її
а” побо
? юєш
12. ся?
Ти 14.
си Т
ди обі
ш біль
сп ше
ок под
обає віль
ться но”
ката до
тися слов
на а:
лиж “В
ах у ер
пар хи
ку, ”,
у чи
лісі “П
ми оп
ката ов
тися зо
на м”
лиж ,
ах у чи
вис “
оки Ш
х ви
гора дк
х? о”
15. ?
С 16.
лов Т
о и
“хо вва
дит жає
и” ш,
так що
відн ти
осит зав
ься жди
до ввіч
слов лив
а ий,
“біг чи
ати” бува
, як єш
слин над
и оку
“по ч
лив -
им? неб
17. удь
Т з
обі діте
каж й
уть, свої
що з ми
тоб реча
ою ми
важ (олі
ко вце
дом м,
ови ліні
тись йко
(ти ю,
люб руч
иш кою
ніш ) чи
о ти
ляга цьог
ти о
не ніко
своє ли
му) не
чи з роб
тоб ив?
ою 19. Д
легк ано
о циф
мат рови
и й
спра ряд:
ву? 7, 5,
18. 3...
Т яка
и наст
обмі упна
нюв циф
ався ра у
з цьо
ким му
ряду ше,
2, ніж
ч ти,
иї чи
, част
чи о
9? твоя
20. про
Т поз
обі иція
дек бува
оли є
хоч ліп
етьс шо
я ю?
бут 2
и 2
несл Якб
ухн и ти
яни став
м дик
чи у ою
тебе твар
ніко ино
ли ю,
не
ти б
бува
хоті
є
в
тако
бут
го
баж и
анн шви
я? дки
21. м
Т кон
воя ем
мам ЧІІ
а імчі
роб ом?
ить і
все \,
ліп Дан
о
 гру А
пу Кол
слів и
: тобі
“Де пові
які, дом
“Всі ляю
”, ть
“Ча при
сто” ємн
, у
“Ні нов
хто ину,
”. ти
Одн раді
е єш
сло спо
во кійн
не о чи
мін юПІ
и хоч
иди етьс
п> я
до стр
інш иба
их. ти
Яке від
? рад
“Ч ості
ас ?
то |
”, S,
чи Як
“ що
Ні хто
хт сь
о” став
, ить
чи ся
“ до
В тебе
сі не
”? дуж
і е
доб ІИИ?
ре, 2
ти 7
про Ііол
бач одя
аєш мол
Нн
одш
му
ці* ий,
чи ніж
став Пет
ишс ро,
я до Сер
ньо гій
го мол
так одш
сам ий,
о, ніж
як і Вол
він одя,
до ній
тебе ниИ
?
стар
, ший
'(і У :
басе С
йні ер
тобі гі
б й,
біль чи
ше В
ол
спо
од
доб я,
ало чи
ся П
пла ет
ват ро
и чи ?
пірн 2
М.
ати
Учи
з тель
НМІІ дек
оли у
гов ціну
ори нам
ть, агає
що шся
ти дов
нед ести
оста те,
тнь що
о хо-
ува ч»
жни мі,
йі чи
доп мож
уск еш
а- I спо
ні кійн
Пін о
ІИО пос
ПОМИ туп
ЛОК ити
у ся?
зош II) І
иті п
чи кра
він ще
цьо посл
го ухав
май би
же істо
ніко рію
ли про
не війн
гов у чи
ори про
ть? житт
J я
4У твар
суп ин?
ере II,
чка Т
х ти и
за зав
всяк жди
доп них
ома Hfty
гає mtn
ш u?
нов ї
им ї, У
учн грі
ям, ти з
які біль
при ши
йшл м
и до задо
вас вол
у енн
кла ям
с, уда
Ми вав
ні би
ніич піло
ай та
це над
роб звук
лять ово
інші го
? МІ і
\ піні
2 (шв
Ти ею)
дов чи
го відо
пам мог
’ята о
єш пис
про ьме
нни
свої
ка
неп (бал
риє ери
мно ну)?
сті М
чи -
шви Як
дко що
про мам
а l
тебе ft,
нас Тебе
вар хвал
ила, ить
ти учит
стає ель
ш чи
сум він
ним про
чи тебе
наст мал
рій о
у гово
тебе рить
мп ?
Нм* 17. Т
не и
псу мож
єтьс еш
я? дото
И ркну
Ти тися
зав до
жди паву
скл ка,
адає чи
ш паву
свій к
пор тобі
тфе непр
ль иємн
уве ий?
чері І
чи К,
був Ти
ає, част
що о
роб обра
иш жає
ІН шся,
Іри чи
н це
ку? трап
ляєт ніяк
ься овіє
дуж ш,
е кол
рідк и
о? дов
W оди
, ться
Кол роз
и мов
бать лят
ки из
гов нез
оря най
ть, омо
що ю
тобі ЛЮ-
час МИН
спат ОЮ,
и, ми
ти тебе
відр це
азу зовс
іде ім
ш не
чи бен
ще теж
Іри ить
ни ?
про II
дов Т
жує иб
ш кра
зай ще
мат став
ися худ
свої ожн
ми ико
спр м
ава чи
ми? мис
40. лив
Т цем
и (хор
оши не
м зроз
пер умі
у- в
Нірг умо
м)? ву
42, зада
У чі,
ти
тебе звер
все тає
вдал шся
о до
вихо ког
дить о-
чи неб
бува удь
ють і ді
невд гай
ачі? ми
4 до
V вчи
Я теля
кщо ?
ти
44. це не
Т дуже
и легко
може зроби
ш ти?
розпо 45.
відат Пі
и сля
сміш урок
ні у тобі
історі хочет
ї так, ься
щоб деяки
усі й час
сміял побут
ися, и
чи ти біля
вваж вчите
аєш, ля чи
що тобі
хочет и ти
ься відра
відра зу
зу йдеш
йти додо
гулят му?
и в 48.
кори Тв
дор? ої
46. батьк
Д и
еколи завж
ти ди
сиди вислу
хову
ш без
ють
справ тебе,
и і чи
через вони
це часто
почу бувш
ваєш ої ь
себе дуже
попи зайня
т чи ті?
таког 49. К
о з оли
тобо ти не
ю не може
буває ш
вийти
? з
47. дому,
П тобі
о сумно
дороз чи
і зі тобі
школ це
и ти байду
зупи же?
няєш 50. У
ся, тебе
щоб мало
трудн
погра ощів
тися, чи
чи багат
иіели о?
школ
 51. берут
У ь твої
вільн речі
ий без
час дозво
ти б лу, ти
ліпш вваж
е
аєш,
пішо
в у що п
кіно цмі
чи му
садив нема
дерев є
а в нічог
диорі о
(сади особл
в ивого
квіти , чи
)? серди
52. шся
Т на
и з них?
біль 54.
шим Ра
задов птови
олен й
ням звук
розка прим
жеш ушує
мамі тебе
про здриг
свої нутис
иікілі я чи
.иі прост
справ о
озир
и чи ну
про тися?
прогу 55.
лянку Т
, обі
екску біль
рсію? ше
53. подо
Я
баєть
кщо ся,
друзі
коли
ви з більш
дітьм им
и бажан
розпо ням
відає пішов
те і т и би на
і. урок
одне чи
одно подив
му, ився
чи зуотрі
тобі ч
біль з
ше
подо футбо
баєть лу
ся (вист
грати уп
ся з фігур
ними истів)
? ?
56. 58.
Т К
и оли
підви ти
щуєш слуха
голос єш
у радіо
розм або
ові, диви
коли шся
дуже телев
ХВИЛ ізор,
ЮЄШС тобі
Я, ЧІІ заваж
III им н і .
завж сторо
ди нні
розм розм
овляє ови
ш чи ти
спокі їх не
йно? поміч
57. Т аєш?
и з 59. Т
обі ни
буває к
важко Н8
в Р<
школі 2
чи (дл
тобі у я
школі уч
легко нів
? від
60. 12
Я до
кщо 16
тебе ро
розсе ків
рдил )
и О
чимо питув
сь альни
вдом к
а, ти досит
спокі ь
йно об’єм
вихо ний,
тому
диш и
перед
іншу
почат
кімна
ком
ту
тесту
чи,
ианім
вихо і
дячи важл
з иво
кімна створ
ти, ти ити
може добр
ш озичл
грим иву
нути атмос
двери феру
ма? і
викл
Оп икати
иту в
ва обстс
ль
жуип відпо
ного відей
моти і
вацію попе
співр реди
обітн ш що
ицтва ніяки
, щоб х
знизи поміт
ти ок в
вірогі само
дніст му
ь текст
спотв і
орон опит
ня уваль
резул ника
ьтаті робит
в. и не
Ек можн
спери а
мент Цінім
атор цьог
розда о
є дослі
Тест джув
ові аний
зоши знай
ти з омит
текст ься з
ом інстр
опит укціє
у ю,
валы напи
НІМІ і сано
Блан ю ми
ки перш
відпо ій
відей, сторі
прос нці
ить Тест
підпи ового
сати зоши
Блан та.
к
Експ відпо
ерим відей
ентат в
ор Блан
відпо к і
відає проп
Ми онує
іиііи прод
і о- иф
пінія. у ми
Попе і и
редж робо
ає, ту
що само
випр стійн
авле о.
ння М
відпо проц
відей есі
допу тесту
скаєт ванн
ься, я
ЙМИ необ
мас хідно
бути слідк
чітки уват
м. и
Прос зати
ить м,
відпо щоб
вісти опит
на увал
перш ь- киї
і два ннкж
запи июва
танн вся
я, пе- послі
!»и»і довн
|ин о,
прав без
ильні проп
сть усків
занес .
ених Якщ
о воку
якесь вати
запи вибір
танн тієї
я nui' чи
іиріо іншо
в ї
обсте відпо
жува -
ного ИІиі
труд її
нощі, іаиро
дозв поно
оляєт вани
ься х
пояс варіа
нити нтів.
зміст Викл
цьо- ючен
I»і ня
шпиг стан
ання, овля
не ть
підка запи
зуюч танн
и я,
відпо Ціри
віді, моиа
не ні на
даюч вияв
и ленн
якої- я
небу інтел
дь ектуа
дода льни
т- х
Інмі функ
мі цій.
Інфо Тут
рмац дозв
ії, оляєт
яка ься
може Мни
спро юрит
и реак
запи ції
танн школ
я без яра,
пояс свідч
ненн ити
я про
зміст підви
у щену
слів. трив
ІІ ожнії
омед ІІІ,
інка ригід
дослі ність
джув і
аног конк
о в ретні
проц сть
есі мисл
тесту ення.
ванн М
я є кінці
важл тесту
ивою ванн
діа- I я
цін і експ
ично ерим
ю ентат
озна ор
кою. прос
Наяв ить
ність обсте
вели жува
кої ного
кільк ще
ості І**і»
запи перег
тань ляну
може ти
бути відпо
міім віді і
иом пере
іахис кона
ної тись,
що ін.),
нема які
є робл
проп ять
усків Блан
. к Мі
О прид
прац атни
юван м
ня для
резул опра
ьтатів цюва
почи ння.
наєть Резу
ся з льтат
виявл и
ення опра
пору цьов
шень ують
V Ні за
нпку допо
відпо мо- і
відей ми і
(про спеці
пуск альн
и ого
запи ключ
тань, а,
стере який
отип накл
ність адаєт
відпо ься
відей на
, Блан
ИіОі к
о відпо
іміщ відей
ення так,
відпо НІм
відей О
впра «Пи
во чи лися
вліво марк
та ери.
Для балів
всіх за
чинн кожн
иків, им
крім чинн
чинн иком
ика запи
В , за суют
збіг з ь у
клю- відпо
чки відні
відпо й
відей графі
“а”і Ннін
“в” ьу
нара відпо
хову відей
ють .
2 Далі
бали, отри
за мані
відпо бали
відь пере
“б”-1 водя
бал. ть в
| /1 оцінк
шип и за
ику доп
В за оки
всі м
відпо «їм»
віді, норм
що атив
збіга них
ють табл
ся з иць з
ключ врах
ем, уван
нара ням
ховує віку і
ться статі
І 0п учня.
і Шка
(‘уму льні
ііііін за
мі і а яким
гіпсу здійс
ють нюєт
у ься
відпо інтер
відні - н|іі
й міцні
графі резул
Блан ьтаті
ку в.
фікс (
ації Мій
резул І у
ьта пальн
тів. ик
Іїм І допус
і кає
чинк індив
у ідуал
фікс ьне і
ації групо
резул ве
ьта прове
тів дення
за .
шкал іт
ьним тру
и кція.
оцінк Пер
ами ед
для вам
кожн и
ого опи
‘ЦІН тув
НИК
альн
И
ик з
буду
ють блан
особ ком
истіс відп
ний овід
проф ей.
іль, Опи
-
МУв або
ії'іь “в”.
шік Виб
міс рав
тит ши
ь відп
запи овід
тан ь,
ня Ви
про пови
Ваш нні у
і клі-
погл
яди,
баж
анн
я,
інте
реси
.
Чнн
іїїюч
и їх
один
за
одни
м,
Ви
пови
нні
кож
ного
разу
вибр
ати
одну
з
ЩО
міівІ
дґй
“а”,
“б”
шин овід
ці ей.
Бла П
нку рацю
відп ючи з
овід опит
ей уваль
пос нико
тав м,
ити
дотр
хрес
тик
имуй
“X”. тесь
При таки
цьо х
му прав
nom ил:
pifi 1.
но В
пере ідпо
віри віда
ти, йте
чи на
збіга запи
єтьс танн
я
я
ном
чесн
ер
запи о і
тан відв
ня в ерто.
опи Не
тув варт
альн о
ику дава
з від ти
пові не
дни щир
м их
ном відп
еро овід
м на
ей
Бла
тіль
нку
відп ки
тому коли
, що не
Вам ми
здає жете
ться, вирі
що шит
“та и,
к яка
тре із
ба відп
Оу. овід
ю ей,
б “а”
чи
відпо “в”,
вісти Вам
”. біль
Зміст ше
Ваши підх
х оди
відпо м і»,
відей 3.
не Н
буде е
розго проп
лошу уска
ватис йте
ь. жод
2. ного
В запи
икор танн
исто я,
вуйт наві
е ть
сере якщ
дню о
відп Вам
овід здаєт
ь “б” ься,
тіль що
ки воно
тоді, не
має ув
до ал
Вас ьн
ніяк ик
ого а
відн H
оше SP
ння. Q
4. 1.
О В
питу и
валь з
ник р
міст о
ить з
декі у
лька м
логі і
чних л
запи и
тань, і
в н
яких с
Ііи т
пови р
нні у
вибр к
ати ц
єдин і
у ю
прав :
ильн а
у )
відп т
овід а
ь. к
;
Те б
кс )
т н
оп е
ит в
 п в)
е іграм
в з
н друзя
е ми
н біля
и бага
й ття.
; 3.
в В
) и
н л
і. ю
2. б
П и
ід т
час е
коле в
ктив и
ної с
подо л
рожі о
або в
похо л
ду ю
Ви б в
відд а
али т
пер и
е- с
вагу: ь
а) п
і
огляд д
у лісу ч
на а
само с
ті; к
б) о
не л
впевн е
ений; к
т В
и и
в з
н р
о о
г б
о и
о л
б и
г я
о к
в у
о с
р ь
е д
н у
м р
и н
а и
) ц
т ю
а ,
к В
; а
б м
)
д б
е у
к в
о а
л є
и н
; а
в с
) т
н і
і. л
4. ь
Я к
к и
щ п
о о
 г мож
а ливо;
н в) ні.
о 5.
, В
щ а
о м
х
о л
ч е
е г
т к
ь о
с з
я б
“ е
п р
р е
о г
в т
а и
л т
и а
т є
и м
с н
я и
к ц
р ю
і :
з а
ь )
з т
е а
м к
л ;
ю б
” )
: д
а) е
так; к
б) о
 л рішен
и ня
; зали
в шит
) ься в
н силі.
і. 7.
6. К В
оли и
Ви мож
щось ете
виріш напр
уєте, уже
Ви: но
а) прац
юват
вагає и
тесь над
— чим
рапт ось,
ом не
захоч відв
етьс олік
я ши
зміни чись
ти ,
своє якщ
рішен о у
ня; при
б) міще
нні
важк шум
о но:
сказа а)
ти; так;
в) б)
мож
відчу ливо;
ваєте в) ні.
впевн 8.
еніст К
ь, що оли
проп чай
озиц прос
ії ите
това кого-
риші небу
в не дь
збіга про
ютьс допо
я з могу
Ваш ,
ими, коли
Ви Вам
не і важк
мі о
жете йми
, що му
Ваш нико
і нати
проп якес
озиц ь
ії завда
ліпш ння:
і, а)
тому рідк
що о; б)
нама деко
гаєт ли;
есь в)
не част
обра о.
ні їм И)
друз И
ів: м
а) ох
так; оч
б) е
декол пр
и; в) ов
ні. од
U ит
Им е
шзви ча
 с: ш
н) е
у пі
ш дх
у од
м ит
н ь:
и а)
х мі
ро р
зв н
аг и
ах й
; во
0) ж
важк ак
о ;
сказа (0
ти; т
п) і
серйо ж
зній ко
розмо ск
ві про аз
свої а
захоп т
лення и;
. я)
II і си
ци м
х п
ха а
ра т
кт и
ер ч
ис н
ти а,
к п
В р
ам иє
бі м
ль н
 а серд
л итес
ю ь, Ви
д зазви
и чай
н кри-
а. чи І
ІІ
0
її)
Збир так;
аючи б)
сь на мож
вечір ливо;
ку в) ні.
або в І
гості
, Ви І
відчу Коли
ваєте одно
, що клас
Вам ники
не розіг
цуще руют
цікав ь
о Вас,
туди жарт
йти: ують
ti) над
так; Вам
б) и, Ви
мож тим і
ливо; чий
в) ні. весе
І\ лите
Якщ сь
о Ви разо
на м з
кого інши
ми,
сь
не
спра відчу
ведл ваюч
иво и
щона сказа
ймен ти;
шої в) ні.
н| If
ми< * Ни
рості може
: те
а) збер
так;
егти
б)
бадь
мож
ливо; оріст
в) ні. ь,
І навіт
ь
^І якщо
lue спра
драт ви
ує, йдут
якщо ь по-
хтос I
ь НИИ
нама
!
гаєть
а)
ся з
так;
Вам
б) не
и
впевн
загов
ений;
орит
в) ні.
и,
І /,
коли
И и
Ви
прагн
мри
ете до
щось
того,
розм
щоб
ірков
Ваші
уєте:
інтер
и)
еси і
захоп
так; лення
б) збігал
важк ися
о і
 їм п )
р
е н
с і
а .
м ІК
и У
бі
о ль
д ш
н ос
о ті
к л
л ю
а де
с й
н др
и уз
к ів
і бі
в ль
: ш
е,
а ні
) ж
у
т В
а ас
к :
; а)
т
б ак
) ;
б)
д не
е вп
к ев
о не
л н
и и
; й;
в)
в ні
 . й:
14. Н а)
и б так;
кращ б)
е мож
хотіл ливо;
и в) ні.
бути: 21 І
а) іуває
акто так,
ром що
естр Ви
ади; не
б) може
важк те
о зосе
сказа реди
ти; тись
в) на
лікар чому
ем. сь
20, чере
Н з
и сто-
вваж ронн
аєте, і
що думк
Ваш и:
е а)
житт
я іде так,
біль част
ш о; б)
глад декол
ко, и; в)
ніж у ні,
багат май
ьох же
інши нікол
х и.
люде
22. ам
В хот
іло л
сь ь
би н
гра и
ти й
на ”
сце
о
ні,
з
нап
н
рик
а
лад ч
,в а
шкі є
льн
ій т
сам е
о-
дія с
льн а
ост м
і: е
а ,
) щ
так о
; б)
не і
впе
вне с
ний л
; в) о
ні. в
23. о
С :
л
о а
в )
о
м
“ о
с г
и у
т а
н в
і д
й а
; ”

б п
) р
о
с т
у и
в л
о е
р ж
и н
й е
;
з
в а
)
з
в м
и і
т с
р т
и о
в м
а
л с
и л
й о
. в
24. у
С :
л
о а
в )
о
ф
“ а
п н
р т
а
з р
і о
я з
; у
м
б і
) є
т
б е
р
е т
х е
н ,
я щ
; о

в в
) и
в
з ч
а а
п є
е т
р ь
е с
ч я
е
н у
н
я ш
. к
25. о
В л
и і
:
ц
і а
л )
к
о т
м а
 к мо
; рси
по
б шкі
) рі:
а
з )
в так
и ; б)
ч мо
а жл
й иво
н ; в)
о ні.
; 27.
К
в оли
) що
сь
н не
і вих
. оди
26. ть,
К Ва
оли м
кре вда
йда єть
скр ся
ипи стр
ть има
по ти
до сво
шці є
,у роз
дра
Вас
ту*
від
ван
цьо
ня,
го не
про зри
біг ва
ає юч
и те
йог йом
о у
на мо
інш жл
их ивіс
лю ть
дях вис
: лов
а ит
) ись;
час б
то; )
б)
дек ва
оли жк
; в) о
рідк ска
о. зат
28. и;
Я в
кщо )
хто
сь у дає
роз те
мов зро
і зум
пер іт
еби и,
ває що
Вас, це
то нев
Ви: віч
а лив
) оі
не
пос доз
туп вол
аєт яє
есь те
і пер
дає ерв
ат и
и не
себ про
е. ти
29. пок
В аза
и ти,
уни як
кає доб
те ре
пот Ви
рап мо
лят жет
иу е
вуз пра
ькі цю
печ ват
ери и
(мі пор
сця івн
) яні
або »з
під інш
нім им
ані и:
ся а
на )
вел так
ику ; б)
вис дек
оту оли
: ; в)
а ні.
) 31.
так В
; б) и
дек
оли р
; в) а
рідк д
о. и
30. т
В е
с ш
ь к
о
з л
і
б :
а
т а
ь )
к
а ч
м а
и с
т
щ о
о ;
д
о б
)
с
в д
о е
ї к
х о
л
с и
п ;
р
а в
в )

і р
і
в д
ч к
и о
н .
к 32.
і В
в и
мо
у жет
е
спі оря
лку ть
ват про
ись Вас
з що
гру сь
по пог
ю ане
нез ,
най Вас
ом це
их ду
лю же
дей м»
, не сму
під чу
чув є:
аю а
чи )
тру
дно так
щів ; б)
у мо
під жл
бор иво
і ; в)
слі ні.
в: 34.
а В
) ам
так біл
; б) ьш
мо е
жл до
иво впо
; в) доб
ні. и
33. див
К ити
оли сь
лю зма
ди ган
гов ня
з му
бок дов
су, іри
ніж тис
тан ь:
ці а
ші )
льо
ду: так
а ; б)
) мо
жл
так иво
; б) ; в)
ва ні.
жк І
о А,
ска Ни
зат від
и; чув
в) аєт
ні. е
35. дек
Я ол
кщ и,
о що
хто ма
сь ло
обр на
ази що
в зда
Вас тні
, і
Ви нік
зго ол
и
до
не
м
змо
зно
же
ву
те
змо
ІІІІІ
жет
ми
е ти
йо чог
ось и
пут :
ньо ї
го: ї
и) )
та б
к; е
б) р
мо е
жл т
иво е
; в)
ні. в
17.
К ц
о ь
л о
и м
у
г
р а
у к
п т
а и
в
л н
ю у
д
е у
й ч
а
щ с
о т
с ь
ь ;
(
р \
о )
б з
и а
т л
ь е
, ж
В и
т т
ь е
.
в В
і и
д
б
с
и к
т р
у а
а щ
ц е
і
ї в
; і
п д
) п
к р
і а
т в
и и
ч л
а и
й с
ь
т
і у
л
ь м
к а
и н
д
с р
п і
о в
с к
т у
е :
р
і ї
г ї
а )
є
 о ди
д но
и ю,
н на
; яку
зав
б жд
) и
мо
в жн
а а
ж по
к кл
о аст
ися
в ,
и яка
р їй»
і (ро
ш бит
и ь
т точ
и но і
; так
, як
в слі
) д:
и)
з та
к;
г б)
р мо
у жл
п иво
о ; в)
ю ні.
. <
Н 1
ас 0
вва .
жа Ч
ют и
ь
лю г
а у
ю є
ч т
и е

п з
р а
и д
г о
о в
д о
н л
и е
ц н
ь н
к я
у ;
0
п )
о ті
в жк
і о
с вирі
т ши
ь ти;
, в)
В хви
и лює
: тес
ї ь,
ї чи
) щас
п лив
р о
о вон
с а
т закі
о нчи
тьс
о я.
т '
р ІІ
и Ви
м від
чув д
аєт р
е а
роз т
дра у
тув є
ан ,
ня, я
як к
що щ
дов о
оди
тьс л
я ю
тих д
о и
сид
іти б
ін е
МІЙ р
, у
по т
ки ь
що
сь В
по а
чне ш
тьс і
я: р
її) е
та ч
к; і
б) б
мо е
жл з
иво д
; в) о
ні. з
' в
І о
) л
Н у
а :
с ї
ї т
) и
т л
а е
к ж
; н
б е
) з
д а
е
к з
о м
л і
и с
; т
в о
) м
н
і с
. л
» о
1 в
1 у
. :
С ї
л ї
о )
в д
о а
в
“ а
к т
у и
п ;
у б
в )
а п
т о
и з
” и
ч
п а
р т
о и
 ; ва:
в и
) )
п голо
р дни
о й;
д б)
а їжа
в ; в)
а обід
т .
и •
. I
44, V
С
лов І
о і
“лі и
ка
рн з
я” а
так в
від ж
нос д
ить и
ся
до д
сло о
ва б
“хв р
ор е
ий л
”, а
як д
сло н
во а
"І л
нії и
їім
ім і
” з
— с
до в
сло о
ї с
м к
и а
з
б а
а т
т и
ь ;
к в
а )
м н
и і
, .
б 46.
р Я
а к
т щ
а о
м
и о
, д
с н
е о
с к
т л
р а
а с
м н
и и
: к
и и
)
т г
а р
к а
; ю
б т
) ь
в
а у
ж
к щ
о о
с
ь с
т
б ю
е ;
з 0
В )
а в
с а
, ж
В к
и о
:
ї с
ї к
) а
в з
в а
а т
ж и
а ;
є в
т )
е о
б
ц р
е а
ж
п а
р є
о т
с е
т с
о ь
ю
і
в с
и е
п р
а д
д и
к т
о е
в с
і ь
 . мо
47. жл
Л иво;
юд в)
и ні.
гов '
оря ІК.
ть, І
що Іср
Ви ебу
дек ва
ол юч
и ив
нез авт
ібр обу
ані сі
і або
лег у
ко пої
зах зді,
оп Ви
лю гов
єте ор
сь, ите
ціі : її)
ч спо
но їм
ни зви
вва ча
жа йн
ют им
ь гол
Вас осо
хор м;
ош б)
ою що
лю сь
ди сер
но едн
ю: є;
її в)
) яко
так мо
; б) га
ти
хі
ше
.
Ііи
б
кр
ащ
е:
а
)

ста
ли
най
поп
уля
рні
шо
ю
люд
ино
юу
шко
лі;
б
)

важ
ко
сказ
ати
;
в)

мал
и
най
ліп
ші
оцін
ки.
50.
У с
м
т і
о ш
в н
а і
р і
и с
с т
т о
в р
і і
В ї
и :
а
ч )
а
с т
т а
о к
;
ж
а б
р )
т
у д
є е
т к
е о
л
і и
р ;
о
з в
п )
о
в н
і і
д .
а 51.
є В
т и
е люб
ите р
гов а
ори з
ти и
тов т
ари и
ша :
м а
про )
те,
що
т
тре
а
ба
к
дот
;
рим
уїш
тис б
ь )
пра
вил м
: о
а ж
) л
так и
; б) в
деко о
ли; ;
в)
ні. в
52. )
В
а н
с і
.
л 53.
е Я
г к
к щ
о о

о і
б н
ш п
і ш
, е
в :
і а
д )
с
т п
а о
ю ч
ч е
и к
, а
з т
а и
т
р ї
и х
м ;
у
ю б
т )
ь
в
В а
а ж
ш к
у о

р в
о и
б р
о і
т ш
у и
, т
т и
о ;

л в
і )
 та
п м
о 55.
к В
в иб
а кра
п ще
и про
т вели
и віль
ний
ї час:
х а
. )
54.
В оди
и нз
біль кни
ше гою
захо або
плю кол
єтес екці
ь: єю
а пош
) тов
відо их
мим мар
спо ок;
ртс б
мен )
ом;
б) важ
важ ко
ко вирі
вирі ши
ши ти;
ти; в
в) )
відо
мим зай
пое ма
юч жна
ись, від
під Вас
кері очік
вни ува
цт ти:
вом а
інш )
их,
яко так
ю- ; б)
неб важ
удь ко
спі сказ
льн ати
от ; в)
спр ні.
аво 57.
ю. В
56. ам
В важ
и ко
вва пов
жає оди
те, ти
що себ
Ва е
ші так,
спр аби
ави бут
йду и
ть так
доб им,
ре і яки
Ви м
роб Вас
ите хоч
все, у ,
11

чом бач
» ити
мо інш
і чим
люд -
и: небу
а дь
) разо
м;
так б
; б) )
важ
ко важ
сказ ко
ати вирі
; в) ши
ні. ти;
58. в
Я )
кщо
Вам чит
нічо али
го б
роб якус
ити ь
ввеч кни
ері, гу
Ви б або
кра зай
ще: нял
а ись
) яко
юсь
пок спр
лик аво
али ю.
декі 59.
льк В
ох ам
друз би
ів і хоті
зай лос
нял ь
ися бут
и лад,
дуж екза
е мен
кра и
сив пОо
им, від
що пов
б ідал
люд ьні
и зма
зве ган
рта ня,
ли Ви:
іш а
Вас )
ува
гу: зал
а иша
) єте
сь
так зовс
; б) ім
мо спо
жл кійн
иво; им і
в) хол
ні. одн
60. окр
К овн
оли им;
наб б
лиж )
аєть
ся важ
щос ко
ь сказ
важ ати
лив ;
е, в
нап )
рик
 Вам
ста нео
єте бхі
дуж дно
е піт
нап и
руж геть
ени :
мі а
втр )
ачає
те так
спо ; б)
кій. мо
61. жл
Я иво;
кщо в)
хто ні.
сь 62.
вми В
кає и
гуч легк
но о
муз схо
ику плю
, єте
кол нов
и ий
Ви рит
нам мв
агає танк
тес у
ь або
пра- в
цюв муз
ати, иці:
Ви а
відч )
ува
єте, так
що ; б)
мо ,
жл Як
иво; що
в) мат
ні. и
Г Сер
і 1, гія -
Сло сест
во
ра
“шо
мог
се”
о
так
бат
від
ька,
нос
ить то
ся бат
до ько
сло Сер
ва гія
“ко до-
лес мил
о”, иі
як і.ся
сло моє
во му
“сте бра
- ту:
•мм ї
і" ї)
до дво
сло юрі
ва: дни
и м
) бра
піш то
охід м;
; б) б)
ног діду
а; в) сем
віз. ; в)
М дяд
ько ; в)
м. ні.
( М
»V і.
Ви Якщ

час о

то з Вас
зах заст
опл али
енн в
ям скр
скл утні
ада й,
єте ніяк
вел ові
икі й
пла сит
ни, уаці
а ї,
поті Ви
м мо
вия жет
в- е
иш Пе-
і рмі
ііся, мор
що ити
ніч все
ого в
з жар
цьо ті
го вий
не ти з
вий цьо
де: го
и) ста
та нов
к; ища
б) : її)
дек нк
оли пра
вил я
о; нас
б) пра
ва вді:
жк и)
о та
ска к;
зат б)
и; мо
в) жл
ні. иво
67. ; в)
К ні.
оли Г
Ви »Н.
зап У
ам’ Вас
ято
був
вує
ає
те
щос іно
ь ді
інак так
ше, доб
ніж ре
інш на
і ду
люд ші,
и,
що
Ви
хоч
час
то еть
»ітр ся
счп спів
єтес ати
ь і
про кр
те, и-
що чім
ста и
лос п
) р
так
; б) и
дек т
оли м
; в)
ні. о
( м
И) ,
Ви х
б
кра о
ще ч
виб а
рал
и
роб в
оту: о
и н
) а
б
е і
з в
п и
е м
ч а
н г
у а
є
і
з н
а
р п
о р
з у
м -
і і
р ч
е і
н и
и м
м ;
0
) не
впе н
вне е
ний
; с
в п
) о
нов д
'яза і
ну з в
роз а
Ъда н
ми і е
зус і
трі д
чам и
из в
нов у
ими в
люд а
ьми т
. и
70,
В і
и н
ш
л и
ю х
б :
и и
т )
е т
р а
о к
б ;
и б
т )
и д
е
щ к
о о
с л
ь и
 ; б
в ) не
) впе
н вне
і ний
. ;
7 н
1 )
роб
Якб или
и б
всі те,
поч що
вва
али жає
роб те
ити пра
щос вил
ьни
ь м.
так 72.
е, В
що и
Ви мо
вва жет
жає е
те нор
неп мал
рав ьно
ил пра
ь- цюв
ним
ати,
,
не
Ни:
відч
и
ува
)
юч
при
и
єдн
ніяк
али
ово
сь
би
сті,
до ми
них що
; за
нам
и на
спо ста
сте діон
ріга і.
ють 74.
: В
и ідпо
) чив
так аюч
; б) и на
мо мор
жл і, на
иво; озер
в) і,
ні. Ви
73. б
Н кра
и6 ще:
кра іі
ще )
про спо
вел сте
и ріга
віль ли
ний за
час: риз
ї ико
ї) у ван
ж ими
иво чов
пис нов
ном ими
у пер
пар егон
ку; ами
б) ;
б
не ) не
впе впе
вне вне
ний ний
;
; в) в
)

про
гул
юва
лис
ь
вздо
вж
кра
сив
ого
бер
ега
з
друг
ом.
 75. 76.
В В
и
това зав
рис жд
тві, и
Ви мо
жет
біль
е
ше: виз
а нач
) ити
свої
спіл поч
кує утт
тес я,
ьз нап
друз рик
ями лад
; ,
б від
)
різ-
нит
и
ва вто
жк му
о від
сказ нуд
ати ьги:
; а
в )
) так
; б)
спо мо
сте жл
ріга иво;
єте в)
за ні.
ти 11.
м, К
що оли
відб у
уває Вас
тьс все
я. чуд
ово, иб
Ви: кра
а ще
стал
)
и:
а
гот )
ові
мал інж
о не ене
стр ром
иба -
ти мос
від тоб
рад удів
ост ель
і; ник
б ом;
) б
)
ва
жк ва
о жк
вирі о
ши вирі
ти; ши
в
) ти;
в
вну )
трі
шнь арт
о ист
раді ом
єте
, бал
але ету
зов або
ні цир
здає ку.
тес 79.
ь Я
спо
кій кщо
ним Вам
. щос
78. ь
В дуж
е 80.
дош В
кул и
яє, гов
на
Ваш ори
у те
дум інк
ку, оли
кра дур
ще: ниц
а і
) тіль
ки
нам для
ага
тис тог
ь не о,
звер що
та б
ти под
уваг иви
и на тис
це,
док я,
и не як
зас від
пок реа
оїш гую
ся; ть
б
) на
це
ва інш
жк і:
о а
вирі )
ши так
ти; ; б)
в дек
)
оли
; в)
зна
йт ні.
и 81.
спо Я
сіб кщо
роз Ви
ряд про
ит
ися. грає
те и
важ нам
лив ага
у єте
гру, сь
Ви: уни
а кат
) и
пер
гово епо
рит вне
е: них
“Вр авт
еш обу
ті- сів
реш і
т, баг
це ато
всьо лю
го д-
ли них
ше вул
гра иць
”; ,
б нав
) іть
як
ва що
жк це
о под
відп овж
овіс ує
ти; дор
в огу:
) а
)
сер так
дит ; б)
есь дек
на оли
себе ; в)
. ні.
82. 83.
В С
л а
о )
в
о і
н
“ к
з о
в л
и и
ч ;
а
й б
н )
о
” з
а
о в
з ж
н д
а и
ч ;
а
є в
)
т
е п
е
с р
а е
м в
е а
, ж
щ н
о о
.
й 84.
Б
с абус
л я
о дон
в ьки
о сест
: ри
мог
о о
брат р
а- о
це: ш
а и
) й
моя
ма н
ти; а
б) с
дру т
жи р
на і
мог й
о :
бра
та; а
в) )
моя
пле т
мін а
ниц к
я. ;
85.
У б
)
В
а д
с е
к
м о
а л
й и
ж ;
е
в
з )
а
в н
ж і
д .
и 86.
Я
х кщ
оу удь
Вас від
пос чув
тій али
но нев
що- дов
неб оле
удь ння
псу і
єть гов
ся ори
чи ли
лам соб
аєт і:
ься, “Я,
Ви ми
всо пев
ж но,
так міг
и би
збе зро
ріга бит
єте и
спо на
кій: шу
а шк
) олу
так кра
; б) що
мо ю,
жл ніж
иво; це
в) вда
ні, я єть
дра ся
ту вчи
юся тел
. ям"
87. :
В а
и )
кол так
и- ; б)
неб мо
жл рі.
иво; Я
в) кби
ні. з’яв
N ила
N. ся
Ии
б наг
хоті ода
ли зді
бут йсн
и: ити
ц
) що
п/п сь
іте дій
кто сно
ром
- нез
про вич
ект не і
ува за-
льн
ико мн
м; нш
0 ис,
) але
ва
жк одн
о оча
вирі сно
ши і
ти;
в неб
) езп
ечн
спів е,
ако Ви:
м
або 11

муз >
ика мо
нт жл
ом
в иво,
ест не
рад ста
ном ли
у
орк б
ест цьо
го щ
роб о
ит с
и; ь
(І п
) не о
впе д
вне о
ні; м
в у
) ,
В
оче и
вид :
но, и
зро )
бил д
иб у
це. ж
е
90,
К ч
а
о
л с
т
и
о
В
а п
р
м
о
с
т
р т
о
е
б
н
а
з е
р
р
о о
б
б
и и
т
т
и е
ц
 ь в
о о
г р
о ю
; є
П т
) е
ва с
жк в
о о
відп ї
овіс с
ти; п
в р
) а
в
іав и
жд
и з
роб б
ите а
це т
вча ь
сно. к
о а
І м
В и
и :
ї
з ї
а )
з т
в а
и к
ч ;
а б
й )
і
о н
б к
г о
о л
и -
; я
в к
) и
н х
і с
. п
4 р
1 а
в
В В
и а
ш
б о
е г
р о
е к
т л
е а
у с
ч у
а :
с І
т І
ь )
в м
о а
б й
г ж
о е
в з
о а
р в
е ж
н д
н и
і ;
б б
у )
д і
ь н
 к лив
о ій
л осо
и бі,
; Ви
в б
) кра
н ще:
і и
к )
о пок
л аза
и ли
. осо
91, бис
Я то;
0
кщ )
ва
о жк
яка о
сь ска
зат
зро и;
бле в
на )
Ва
ми поп
рос
роб или
ота пок
пов аза
инн ти
її
а ког
бут ось
и інш
ого,
про без
дем Ва
онс шої
тро уча
сті.
- •
МІІ М
И У
иаж теп
лий і,
вечі н
р
Ви і
б ж
кра
ще: у
її б
) і
под
иви л
лис ь
ь ш
мо о
тог
онк с
и; т
б) і
ва В
жк а
о
ска ш
зат и
и; х
в) д
слу
хал р
и у
муз з
ику і
на в
95. :
В ц
а )
ш т
і а
м к
а ;
н б
е )
р н
и е
в
к п
р е
а в
щ н
е ;
н б
и )
й щ
; о
в с
) ь
н
і с
. е
96. р
В е
и д
н
л є
е ;
г в
к )
о н
з і
а .
с 97.
в В
о и
ю
є в
т в
е а
н ж
о а
в є
і т
і е
г ,
р щ
и о
: б
а і
) л
т ь
а ш
к о
с )
т в
і а
л ж
ю к
д о
е
й с
к
В а
и з
а
з т
д и
а ;
є в
т )
е н
с і
ь .
ч 98.
а М
с ож
о на
м
ска
зат
п
о и,
х що
м Ви,
у як і
р біл
и ьші
м сть
: лю
и
дей
)
,
т
а поб
к оює
; тес
б ь
гро Ои
му ГИ!
Іи а
)
Оп
иск так
авк ; б)
и: ва
а жк
) о
так ска
; б) зат
ва и;
жк в)
о ні.
ска 100.
зат В
и; и
в)
ні. інк
99. оли
И пом
іча
и
ли,
лю
про
бит кид
е, аюч
кол ись
и ура
Ва нці,
м що
дет так
аль кру
тил
но
ися
поя
І
сн мет
юю али
ть, ся
що уві
і як сні,
тре що
ба вся
ро- пос
тіль
у
без
лад
ді:
(/
)
час
то;
б)
дек
оли
; в)
ні.
 101. жл
К иво;
оли в)
Ви ні.
тих 102.
ою, В
без ам
лю неп
дно риє
ю мн
вул ов
ице роз
ю мов
пов ах з
ерт одн
аєт окл
есь асн
дод ика
ом ми
у роз
уве пов
чер іда
і, ти
Ва про
м сво
час ї
то пер
зда еж
єть ива
ся, ння
що :
хто а
сь )
іде так
за ; б)
Ва інко
ми: ли;
а в)
) ні, я
так не
; б) ма
мо ю
неп )
риє Вам
мно тре
го ба
поч бага
ут то
тя. час
103. у,
П щоб
отра пізн
пля ати
ючи ко
у жн
нов ого.
у 104.
ком П
пані роч
ю, ита
Ви: йте
а 5
) слі
в:
шви “ци
дко рку
при ль”
зви ,
чаю “ви
єте кру
сь тка
до ”,
всіх “ол
; іве
б ць”
) ,
“па
ва пір
жк ",
о “лі
сказ ній
ати ка”.
; Від
в зна
чте
сло б
во, е
яке з
не
під п
ход е
ить в
до н
інш и
их: х
а
) п
вик р
рут и
ка; ч
б) и
пап н
ір;
в) р
ліні і
йка. з
105. к
Б о
у
в з
а м
є і
н
т ю
а є
к т
, ь
с
щ я
о
н
у а
с
В т
а р
с і
 й ор,
. а
нав
а кол
) о
смі
т юі
а і.
к ся,
; роз
мов
б ля
) ют
ь,
д Ва
е м:
к а
о )
л доб
и ре;
; б)
бай
в ду
) же;
в)
н це
і зава
. жає
106. і
К дра
оли тує
Ви .
слу 107.
хає Я
те кщ
рад ов
іо, ком
див пан
ите ії
сь Ви
тел ска
евіз жет
е сер
що йоз
сь но
нев ду
дал мал
е и
або про
нед те,
оре що
чне мог
, ли
Ми б
дов ста
го ти
пам вид
’ят ні
аєт ни
е м
про сус
це і піл
від ьно
чув -
аєт пол
е іти
нія чни
ков м
ість дія
: чем
а ,
) від
так ом
; б) им
мо на
жл вс
иво; ю
в) кра
ні. їну:
108. а
Б )
ува час
ло, то;
Ви б)
дек ю
оли :
; в)
ніко а
ли )
не
дум т
ав. а
109. к
В ;
а
с б
)
в
в в
а а
ж ж
а к
ю о
т
ь с
к
л а
ю з
д а
и т
н и
о ;
ю
в
г )
л
и н
б і
о .
к 110.
о В
д а
у с
м
н л
о е
г :
к
о а
)
з
а т
л а
у к
ч ;
и
т б
и )

д і
о н
к
п о
о л
г и
а ;
н
и в
х )

і н
і
н .
е 111.
п В
р иб
а зас
в мут
и или
л сь,
ь якб
н и
и Ва
х м
дов
д ело
і сь
й пер
еїзд х
ити и
на л
нов ь
е н
міг и
це і м
зав
оди д
ти о
нов
их п
дру о
зів: х
а м
) у
так р
; б) о
мо с
жл т
иво; і
в)
ні. і
112.
В з
и м
і
в н
в
а н
ж а
а с
є т
т р
е о
ю
с :
е
б а
е )

с т
а в
к о
; д
и
б т
) е

в ч
а а
ж с
к
о а
б
в о
и
р р
і о
ш б
и и
т т
и е
;
щ
в о
) с
ь
н
і р
. а
113. з
В о
и м

ч з
а
с г
т р
о у
п
п о
р ю
о :
 .
а 114.
) В
и
д біль
у ше
ж люб
е ите
філь
ч ми:
а а
с )
т муз
о ичн
; і; б)
ва
б жк
) о
сказ
д ати
е ; в)
к про
о війн
л у.
и 115.
; Я
кщо
в хтос
) ь
зіпс
м ував
а річ,
й що
ж Вам
е нал
ежи
н ть,
і Ви:
к а
о )
л заб
и ува
єт и-
е ви
про й у
це; виб
б) орі
ва дру
жк зів:
о «
ска і>
за та
ти к;
; в) 6)
не мо
про жл
пус иво
ти ; в)
те ні.
нае 117.
одц В
наг ам
лег
ада
ко
ти.
піді
116.
йти
М
і
ож
від
на
рек
ска
оме
зат
нду
и,
ват
що
ись
Ви
ва
дос
жл
ить
иві
виб
й
агл
осо
ив
бі:
ий
а
і
)
нав
іть
пер та
ебі к;
рл б)
мо гір
жл ше
иво рі
; в) ше
ні. нн
1 я,
1К ніж
. якб
Ви и
вва це
жа зро
єте, би-
що ІІН
пр одн
и а
спі лю
ль ди
но на:
му а
обг )
ово
рен та
ні к;
пи б)
тан мо
ь жл
лю иво
ди ; в)
ви- ні.
I 1
ри І
чиї (

оть >
біл .
ьш
е В
час и
у і
пр в
ий в
ма а
ют ж
ь а
є і
т :
е
, н
)
щ
о т
а
р к
о ;
б
и б
т )
е
н
т е
е
, в
п
щ е
о в
н
п е
о н
в и
и й
н ;
н
і в
)
р
о н
б і
и .
т 120.
и Ч
асо
в м
Ви
ж по
и чув
т аєт
т е
себ реч
е аєт
лю ься
ди з
но Ва
ю, ми,
яка то
нас Ви:
тіл 1

ьк і
и )
зап
лут д
ала а
сь, с
ню т
си е
ми
не й
роз о
умі м
є, у
що
роб м
ить о
: ж
й л
) и
та в
к; і
б) с
мо т
жл ь
иво
; в) в
ні. и
121. с
Я л
кщ о
о в
хто и
сь т
спе и
 те
в йог
с о
е ран
, іше
,
щ ні
о ж
він
в зак
і інч
н ит
ь.
х 122.
о Я
ч к
е б
; и

о В
) а
м
в
а д
ж о
к в
о е
л
с о
к с
а ь
з
а в
т и
и б
; и
в р
) и а
неп т
чай и
пер ,
еби
ває В
и і
л
б ь
к
к и
р
а с
щ п
е і
в
ж
и п
л т
и а
: х
і
ї в
ї ;
) 0)
в
у аж
ко
т ска
и зат
ш и;
і в
) на
л баг
і ат
с ол
і юд
в ній
, вул
иці,
д де
е баг
ат
ч о
у при
т год.
и 123.1
І
т рац
юю вед
чи е
на по
залі тяг
зни .
ці, 124.
Ви П
б роч
кра ита
ще йте
бул ці
и: п’я
\ ть
І) слі
про в:
від “зн
ник изу
ом, ”,
яки “бі
й ля”
має ,
спр “на
ави д”,
з “по
пас зад
аж у”
и
ира МІ
ми; ж".
0) Від
в міт
аж ьте
ко сло
вир во,
іши яке
ти; не
ї під
ї) ход
ма ить
ши до
ніс ін
то ши
м, х:
що І
І) о
в
іии у
зу;
б) в
мі а
ж; ж
в) к
біл у
я.
125. с
Я п
к р
щ а
о в
у
в ,
а
с В
и
п :
р
о н
с )
я
т р
ь а
д
в і
з є
я т
т е
и
ц
н ь
а о
м
с у
е
б і
е
п
н о
 к 126.
а Я
з кщ
у о
є Ви
т під
е нім
, аєт
е
н ру
а ку
для
щ від
о пов
іді,
з й
д ін
а ші
т одн
н оча
і сно
; ро
Л гно
) ї
ва 11,
жк те
о ж
ска са
зат ме,
и; Ви
в від
) чув
аєт
від е
чув збу
ає дж
те, енн
що я:
не а
под )
уж
ає дек
те. оли
; б) ден
рід ь
ко; нар
в) одж
нік енн
оли я
. Ви
127. б
В хот
и б іли:
кра а
ще )
бул
и: що
а б
) Вас
заз
вчи дал
те егід
лем ь
; б) зап
ва ит
жк али
о ,
вир яки
іши й
ти; под
в) ару
вче нок
ни Ва
м. м
128. хоч
У ет
св ься
ій ;
б) к
аз
в а
а т
ж и;
к в)
о
с щ
 о навіт
б ь
п жарт
о ома:
д а)
а т
р а
у к;
н б)
о м
к о
б ж
ув л
д и
л в
я о;
в в)
а ні
с .
с 130.
ю Я
р к
п щ
р о
и в
зо и
м ба
. ч
129. и
В те
и н
дуже ез
турб н
уєте а
сь й
про о
те, м
щоб у
не л
обра ю
зити д
інши и
х, н
у ій
з ;
ва б)
ж
к в
о а
ю ж
ва к
лі о
зо с
ю к
, аз
В а
и: т
а) и;
в)
д
а д
с о
т п
е о
їй м
м о
о ж
ж е
л т
и е
ві їй
с .
т 131.
ь П
в еред
п тим
о як
р висл
а овит
т и
и щось
с у
ь класі
с , ви
а зазда
м легід
ь прий
перс нятт
ко я
нуєт ріше
есь у ння:
влас а)
ній ч
прав а
оті: с
а) т
т о;
а б)
к; д
б) е
за к
зв о
и л
ч и;
а в)
й; ні
в) к
рі о
д л
к и.
о. 133.
132. В
Б з
уває а
так, г
що, р
побо о
ююч з
ись л
наслі и
дків, ві
ви й
нама с
гаєте и
сь т
ухил у
и а
тись ц
від ії
в о
и ж
м л
о и
ж в
е о
т ;
е в
п )
о н
с і.
м 134.
і Б
х уває,
а що
т Ви
и мало
с не
ь плач
і ите,
з чита
б ючи
е деякі
р книг
іг и чи
а диня
т м
и чись
с п’єс
п и,
о філь
к ми:
і а)
й т
а а
) к,
т ч
а а
к с
; т
б о;
) б)
м д
е и
к к
о л
л а
и; с
в) н
ні и
, й
ні пі
к к
о ні
л к;
и. б)
135.
П в
от а
ра ж
п к
и о
в с
ш к
и аз
за а
мі т
ст и;
о, в)
В
и в
б и
к в
ра ч
щ а
е: л
а) и
в
о лі
рг сі
а рі
ні з
зу ні
в п
а о
л р
 о м
д а
и є
д т
е е
р о
ев с
. о
136. б
Пі л
д и
ча ву
с п
ко оз
ле и
кт ці
ив ю
н ;
ог б)
о
об в
го а
во ж
ре к
н о
ня с
В к
и аз
ча а
ст т
о и;
п в)
о
мі п
ча ог
єт о
е, д
щ ж
о ує
а) т
ес
за ь
й з
 ін и;
ш в)
и рі
м д
и. к
137. о.
В 138.
аші В
почу и
ття ві
бува д
ють да
насті єт
льки е
напр п
ужен ер
ими, ев
що аг
ви, у
здап д
и ся, р
гото уз
ві я
“виб м,
ухну як
ти” і
від л
їхнь ю
ої б
надм ля
ірно ть
сті: :
а) а)
ч “
а д
с у
т р
о; к
б) ув
ін а
к т
о и
л ”;
б) о
в ю
а ,
ж В
к и
о б
с х
к от
аз іл
а и
т б
и; ут
в) и:
б а)
у
т о
и р
се л
р о
й м
оз н
н а
и гі
м р
и. с
139. ь
Я кі
к й
б ве
и р
В ш
и и
н ні
е ;
б б)
у
л в
и а
л ж
ю к
д о
и с
н к
аз н
а а
т і
и; о
в) х
а
т й
ю н
л а
е л
н ю
е д
м и
у н
с а:
т а
а )
ді т
н а
а к
б ;
е б
р )
ез щ
і о
м с
о ь
р с
я. е
140. р
В е
и д
з н
а є
з ;
в в
и )
ч н
а і.
й 141.
т В
о ам
ч ді
ют и
ь
на в
не п
рв е
и в
дрі н
бні е
не н
пр і
иє ,
мн
ост щ
і, о
на
віт в
ь і
як д
що п
Ви о
зна в
є- і
Іі» л
, и
що
но н
ни а
не
ду в
же с
іст і
от
ні: з
и) а
так п
; б) и
мо т
жли а
во; н
в) н
ні. я
142. :
В
 ї истіс
ї ного
) проф
ілю І
т І
а Іров
к одят
; ь
опис
б чинн
) иків,
що
м набр
о али
ж найв
л ищі
и й
в найн
о ижчі
; оцін-
ім и
поря
в
дку
)
змен
шен
н
ня
і
їхнь
. ого
Інт відх
ерпр илен
ета ня
ція від
резу сере
льт дньо
атів го.
тес На
тув
анн цьом
я у»і
пін
Етап
визн
и
ачаю
інтер
ть
прет
чинн
ації
ик
особ
 або »и
комб м,
інаці п
ю як
чинн ом
иків, у
які є бу
визн де
ачал інт
ьни- ер
ми н пр
їм і ету
ери ва
рота ти
ції. ся
З оде
, рж
ан
Фо ий
рм осо
уєт би
ьс сті
я сн
гіп ий
оте пр
за о-
пр фі
о т.
ха Рез
ра ул
кт ьт
ер ато
пр м
об ць
ле ого
ми ета
, пу
що є
ви під
зна тве
ча рд
є же
на- нн
мІ я
аб ер
о пр
сп ета
ро ція
сту по
ва ля
нн гає
я у
за спі
ніі вві
мо дн
мо есе
го нні
ю рез
до ул
да ьт
тк аті
ов в
их за
да ок
ни ре-
х ми
ви ми
су чи
ну нн
тої ик
гіп ам
оте и
зи. од
1,О ин
пис з
осно од
вної ни
особ м,
исті а
сної та
проб ко
лема жз
тики ін
. ши
( ми
)і дос
же, ту
інт пн
 им шм
и іку
да осо
ни- би
ми, сто
І и сті.
оде Клю
рж ч до
ан опит
ні увал
на ьник
а
цій СР<}
ос а б а б а б в Фа Бал Ст
но к и е
ві
+ 7 + 9 + тор
А ни
ціл
існ + 8 + 1 + С
ого + 2 + 02 + В
уя + 32 + 72 + Б
вл 42 82 +
ен + + Е
+ 52 + 93 + Р
ня
пр + 64 + 04 + Є
о + 34 + 74 + Н
стр 44 84 +
ук + + ]
+ 54 + 95 + О
ту
ру + 65 + 05 + с
і + 75 + 96 + >
С
циі 8 0 >
За
Стени 1 2 3 4 5 6 кі
чинники нч
ен
А 0-1 2-3 4 5 6 7 ня
В 0-1 2 3 4 5 36 4 5 6 7 8 9 10
С 0 1 2 3 4-5 6
2 3 4 5 6 7 8 9-10
Б 0 1 2 3 4
—

7,- 5 6 7 8 9 1 —

Е 0 1 2 3 4
—

0
4 —
5-6 7 8 9 1 —

Ключ до7опитувальника 0
3-4 5 6 8 9 Н8Р<2
1 —

0
1 2 3 4 5 6 7 8-10 Факто
р
 0-1 2 3-4 5 6 27 3 4-5 6 7 8 9 10
в
—
0 1 2 3 4
(¿3

Хл
оп
чи
ки
8-
Ю
ро
ків
( сни
1 і 2 3 4 5 6
• ■■ її
IIIIІСІІ
А 0 1-2 3 4 5 6
II 0-1 2 3 4 5 6
с 0 1 2 3 4-5 6
1) 0 1 2 3 4-5 6
Е 0 1 2 3 4
—

1«’ 0-1 2 3 4 5 6
О 0 1 2 3-4 5 6
II 0-2 3 4 5 6 7
1 0 1 2 3 4
—

() 0 1 2 3 4-5
—

дз 0 1 2 3 4-5 6
<>1 0 1 2 3 4 5

Ді
вч
ат
ка
11
-
12
ро
ків
( 1 ГІІИ 1 2 3 4 5 6
ІИІІІІИК
И А 0-2 3 4 5 6 7
В 0-3 4 5 6 7 —
 За 3 4 5 6 7 8 9 10
кі
нч 1 2 3 4 5 6 7 8 10
ен
ня 1 2 3 4 5-6 7 8 9-
Стени 1 2 3 4 5 10
1 2 3 4 5 6 7 8-
чинники 10
2 3-4 5 6 7 8 9 10
Б 0 1 2 3-4 5
£ 0-1 2 3 4 5 Н
ор
Р 0-1 2 3 4 5
ма
Є 0 1 2 3 4 т
Н 0-1 2 3 4 5-6 ив
ні
І 0-2 3 — 4 5 т
О 0 1 2 3 4 аб
ли
(}3 0 1 2 3 4 ці
<34 0 1 2-3 4 5 оп
и
ту
Хл ва
оп ль
чи
ки ни
11 ка
- Н
12 Б
ро
ків Р(
Стени 1 2 3 4 5 6 )
чинники Ді
вч
А 0 1 2 3 4-5 6 ат
В 0-2 3 4 5 6 7 ка
13
С 0 1 2 3 4-5 6
-
Б 0 1 2-3 4 5 6 15
ро
Е 0-1 2 3 4 5 6
ків
Е 0-1 2-3 4 5 6 47 5 6 7 8 9 10
Є 0 1 — 2 3 4
Л 0- 5- 7-8 9- 11 12- 8-9 10- 12 13- 15- 7-18 19-20
4 6 10 13 11 14 16
в 0- 3 — 4 5
—

2
с 0- 3^ 5-6 7 8-9 10- Хл
2 11 оп
чи
1) 0- 5- 7 8 9-10 11-
ки
4 6 12
Е 0- 3 4 5-6 7 8 13
2 -
р 0- 6 7-8 9- 11- 13- 15
5 10 12 14 ро
0 0- 4- 6 7-8 9 10- ків
3 5 11 4 5 6 7 8 9 10

II 0- 4- 6-7 8-9 10- 12

3 5 11 7-8 9- 11 12 13- 15 16-
3 0- 6- 8-9 1 11- 13- 10 14 20
5 7 0 12 14 5 6 7 8 9 — 10
1 0- 3- 5 6-7 8 9-10
2 4 6-7 8-9 10 11- 13 14-15 16-
о 0- 3 4-5 6-7 8- 10- 8-9 12 20
10 11- 13 14- 16 17-
2 9 11 12 15 20
02 0- 5- 7 8 9 10 8 9 10 11 12 13 14-
4 6 20
03 0- 5 6-7 8 9-10 11 9- 11- 13- 15 16- 18-19 20
4 10 12 14 17
Шизотимія (відособленість, відчуженість):
Стени 1 2 3 4 5 усамітнений,
6 холодний, упереджений недовірливий,
чинники образливий, упертий, замкнутий, відособлений,
є 0- 4 5- 7 8 байдужий,
9- егоцентричний.
3 6 10
Н 0- 5- 7 8- 10- Афектотимія
12 (доброта, сердечність): легкий у
4 6 9 11 спілкуванні, емоційний, м’якосердечний, відкритий,
Л 0- 2 3- 5- 7-8 довірливий,
9- гнучкий, адаптований, безтурботний,
1 4 6 10
І 0- 4 5- 7 8-9 доброзичливий,
10 товариський, співчутливий,
3 6 емоційно-теплий, веселий.
О 0- 2 3- 5- 7-8 9-
1 4 6 10
(}2 0- 5 6- 8- 1 11-
4 7 9 0 12
<23 0- 5- 7- 9 1 11-
4 6 8 0 12
<34 0- 4- 6 7- 9 10
3 5 8

Чинник Інтерпретація чинника

1 2
 В Низький інтелект:Десургенсія (розсудливість,
низький ступінь сформованостізанепокоєність):
1-4 стени обережний,
інтелектуальних функцій, серйозний,конкретні
переважають мовчазний, ригідний,
низька оцінка відповідальний,
форми мислення, об’єм апатичний.
знань невеликий, мислення
конкретно-образне, примітивне, погана увага,безпечність): схильний до
Сургенсія (безтурботність,
стомлюваність. ризику, безтурботний, хоробрий, веселий, енергійний,
7-10 стенів Високий інтелект:активний, відсутність
високий ступінь страху, переоцінка своїх
сформованості
висока оцінка можливостей,
інтелектуальних функцій, надмірний
достатньо оптимізм.
розвинуті
абстрактні форми Слабкість
мислення,“Зверх
великий
Я99об’єм знань,
(безвідповідальність,
добрий рівень розвитку вербального інтелекту,
недобросовісність): несумлінний, нехтує обов’язками,
узагальнення, виділення часткового ізконфліктний,
безвідповідальний, загального, непостійний,
оволодіння логічними і математичними
незібраний, відсутністьопераціями,
стійкої мотивації,
легкість засвоєннялегковажний.
нових знань.
1 2
С Слабкість “Я” (емоційна нестійкість): нестриманий,
14 стени збудливий, нетерплячий, невпевнений в собі, легко
нігн»ка оцінка ранимий, гостро реагує на невдачі, оцінює себе як
менш здібного в порівнянні 3 однолітками,
нестійкість настрою, поганий контроль емоцій,
труднощі в пристосуванні до нових умов. Сила “Я”
7 1 0 стенів (емоційна стійкість): спокійний, вільний від
нипжа оцінка невротичних симптомів, реалістичний щодо життя,
вміє тримати себе в руках, стійкість інтересів,
наполегливий, упевнений в собі, спокійний,
стабільний, краща підготовленість до успішного
виконання шкільних вимог.
О Стриманий (флегматичний, врівноважений):
1 4 стени ии неквапливий, спокійний, вдоволений, самокритичний,
п»ка оцінка 7 постійний, тактовний. Нетерпеливий (збудливий,
10 стенів неспокійний): нетерплячий, реактивний, легко
иисока оцінка збудливий, надактив- ний на слабкі провоковані
стимули, надзвичайно активний і самовпевнений,
моторна занепокоєність, відволікання, недостатня
концентрація уваги.
Е Конформність (покірливість, залежність): слухняний,
1 4 стени нн демонстрація залежності від дорослих і дітей, легко
п»ка оцінка 7 їм підкоряється, поступливий, боязливий, обережний.
10 стенів Домінантність (наполегливість): незалежний,
инсока оцінка виражена схильність до самоствердження,
протиставлення себе як дітям, так і дорослим,
прагнення до лідерства і домінування, бунтівний,
безцеремонний, сміливий, авантюристичний.
 1 2
Імпульсивність (низький контроль поведінки):
7 - 1 0 стенів неадекватне розуміння
Сила “Зверх Я” (відповідальність, високасоціальних
совісли- нормативів,
висока оцінка відсутність
вість): добросовісний, уміння
старанний, контролювати свою поведінку
відповідальний,
цілеспрямований, щодо соціальних
акуратний, норм, низький рівень
дисциплінований.
організованості. Контроль бажань (високий рівень
Н Тректія (боязливість): обережний, чутливий до
самоконтролю): адекватне розуміння соціальних
1-4 стени небезпеки, ніяковіє в присутності протилежної статі,
нормативів, високий рівень адаптивності, успішне
низька оцінка усамітнений, сором’язливий.
оволодіння вимогами навколишнього середовища.
7 - 1 0 стенів Пармія (сміливість): соціально-сміливий,
висока оцінка невимушений, рішучий, легко вступає (розслабленість):
Нефрустрованість в контакт з розслаблений
дорослими, дружелюбний,
спокійний,чуйний, безтурботний.
непохитний, здатний контролювати свої
І Харрія (суворість,емоції, відсутність сильних спонукань і бажань.
жорстокість):
1-4 стени Фрустрованість
практичний, мужній, незалежний, (напруженість):
самовдоволений,напружений, роздра -
низька цінка 7 - дещо черствий. тований, надлишок прагнень, які не знаходять
1 0 стенів практичноїніжність):
Премсія (м’якосердечність, розрядки в процесі діяльності, нервове
висока оцінка ніжний, залежнийнапруження, нерідко
від інших, багата низький інтелект і низька
уява, естетичні
успішність.
схильності, м’якість, емоційна сенситивність,
довірливість, потребує підтримки, схильний до
впливів зовнішнього середовища. 2.
О П
Гіпертимія (самовпевненість, впевнена адекват
1-4 стени а
ність): безтурботний, спокійний, оптимістичний,
низька оцінка т
рідко хвилюється, активний, розслаблений.
7 - 1 0 стенів (схильність до почуття провини):о
висока оцінка похмурий, занепокоєний, чутливийх
вразливий, напружений, не відчуває а
передчуття невдач, легко виводиться р 3 душевної
рівноваги, має знижений настрій. а
і к справах):
Зеппія (інтерес до участі в загальних
1-4 стени любить спільні дії, підпорядковує т особисті інтереси
низька цінка груповим, сильний, енергійний, розуміє
е
загальногрупові норми). р
7 - 1 0 стенів Коестенія (обережний індивідуалізм):
о
висока оцінка ально, замкнутий, чинить опір загальним л інтересам,
стомлений, не сприймає загально-групових
о норм.
<22 1-4 Соціабельність (залежність від г
стени низька ний, прив’язаний до групи, орієнтується
і на думку
оцінка групи, потребує підтримки, порад, ч схвалення усіх
навколо, відсутня ініціатива у виборін власної лінії
7 - 1 0 стенів поведінки. Самодостатність и (самостійність):
висока оцінка незалежний, за влас- ною ініціативою не шукає
й
контактів з оточенням, віддас
самоті, не потребує підтримки. д
1 2
і
а нт
г уа
н ції
о Ак
с це
т нт
и уа
ч ція
н -
и це
й ди
сг
о ар
п мо
и ні
т йн
у іст
в ь
а ро
л зв
ь ит
н ку
и ха
к ра
( кт
А ер
. у,
Є гіп
. ер
тр
Л о-
і фо
ч іш
к на
о ви
) ра
П зні
он ст
ят ь
тя ок
ак ре
це ми
х ню
йо є її
го ад
ри ап
с, -
як иі
а ці
зу ю
мо у
вл де
ює як
пі их
дв сп
и ец
ще иф
ну іч
вр ни
аз- х
ли си
мі ту
ст аці
ь ях.
ос Ви
об бір
ис ко
то ва
сті вр
що аз
до ли
пе віс
вн ть
ог що
о до
ви пс
ду ин
вп ог
ли о
вів ви
та ду
ус вп
кл ли
ад вів
, ю
як сті
а йк
на іст
яв ю
на від
пр но
и сн
тій о
чи Ім
ін іїї
ші мх
й вп
ак ли
це вів
нт .
уа Та
ції к
, са
мо мо
же тр
ін уд
м но
дн щі
ув ад
ат ап
ис та
ь з ції
хо ос
ро об
шо ис
ю то
аб сті
о у
на де
віт як
ь их
пі і
дв мс
и ци
ще фі
но чн
их ль
си но
ту ї
аці ад
ях ап
(п та
ов ції
’яз в
ан ін
их ш
з их
ціє ги
ю іуа
ак ція
це х.
нт Ак
уа це
ціє нт
ю) уй
мо ов
жу ані
ть ос
по об
- і и
дн не
ув є
ат не
ис но
я з рм
пі ал
дв ьн
и им
ще и.
но Ін
ю ак
зд ше
ат но
ніс рм
тю ою
до до
со ме
ціа ло
сь ат
би ис
вв ьу
аж не
ат сп
и ри
ли ят
ше ли
по ви
се й
ре бік
дн ,
іст ал
ь. е
Л пі
юд к
ин са
а мо
бе ма
з ло
на йм
тя ові
ку рн
на о,
ак що
це во
н- на
гу як
аці ос
ю, ь
зв від
ич різ
ай ня
но, єт
не ьс
сх я з
ил по
ьн гл
а яд
ро у
зв ор
ив игі
- нт
іш уа
мі. ції
по у
сті по
, пу
яс ля
кр ції
ав за
ос ле
ті жи
ос ть
об від
ис со
то ці
сті ок
. ул
Ак ь-
це іур
нт ни
уа х
ція ос
є об
кр ли
ай во
ні ст
м ей
ва се
ріа ре
нт до
ом ви
но ща
рм ,
и. ст
По ат
ш ев
ир их
ені і
ст вік
ь ов
ак их
це ха
ра бу
кт ва
ер єт
ис ьс
ти я
к. зг
Ак ла
це дж
нт ув
уа ан
ція ня,
ха ко
ра мп
кт ен
ер са
у ція
ос ак
об це
ли нт
во уй
яс ов
кр ан
ав их
о ри
ви с
яв ха
ля ра
єт кт
ьс ер
яу у,
пі а
длі та
тк ко
ов ж
ом пе
у ре
мі хід
ці. на
На оч
да ни
лі х
від ак
це пр
нт их
уа ов
ці ані
йу .
Клас ійно
ифік го
ація силь
типі ного
в потя
акце гу
нтуа до
ції розв
хара аг,
ктер байд
у за икув
А.Є. ання
Лічк . За
о наян
Н -
есті ност
йки і
й суво
тип рого
Г та
олов непе
на рерв
риса ного
— конт
відс рол
утні ю з
сть неох
баж ото
ання ю
прац підк
юва оря
ти, ють
вчит ся,
ися, але
наян завж
- ди
ніст шук
ь ают
пост ь
наго ся в
ди ситу
уни ація
кнут х
и вик
будь о-
- нан
яког ня
о обов
нава ’язкі
нта в,
жен дотр
ня. има
На ння
й- обіц
важ янок
ливі ,
шою дося
особ гнен
ливі ня
стю мет
слуг и.
ує Як
слаб насл
кіст ідок
ь слаб
воль кост
овог і
о волі
ком та
поне неви
нт соко
особ ї
исто ініці
сті. атив
Цілк ност
овит і,
а вияв
відс ляєт
утні ься
сть схил
волі ьніс
фікс ть
уєть до
підл сім’ї
егло ,
сті в безп
груп риту
ах льні
та сть
ком шви
пані дко
ях. при-
Кон звод
такт ять
и до
завж нега
ди тивн
пове их
рхов насл
і. І ідків
Іс .
влас К
тива онф
ром орм
анти ний
чна тип
зако Гол
хані овна
сть. риса
Бай -
дужі кон
сть фор
до мніс
влас ть -
ного яскр
май аве,
бутн вира
ьо- зне
го, праг
відс нен
утні ня
сть бути
план як
ів. усі:
Гіпо від
опік насл
а в ідув
ання ює,
одяг у
у до “пог
зале а-
жно ном
сті у”
погл -дос
ядів, ить
цінн шви
осте дко
й, пере
попе йма
дінк є
и звич
від ки,
оточ трад
ення иції,
. ман
Така ери
особ пове
исті дінк
сть и.
стає Нек
про рити
дукт чні
ом до
свог спри
о йма
оточ ння
ени груп
м: в ових
“хор етал
ошо онів
му” пове
сере дінк
дови и,
щі цінн
вона осте
стар й і
анно взаг
навч алі
аєть будь
ся, -
прац якої
інфо й
рма тип
ції. Гол
Успі овні
шно риси
прац -
юют замк
ь, нуті
якщ сть
о не та
вин недо
икш стат
потр ніст
еби ь
в чутл
особ ивос
исті ті у
й про
ініці цесі
атив спіл
і. кува
Пог ння.
ано Шви
пере дка
нося висн
ть ажл
злам ивіс
жит ть
тєви від
х сто конт
реот акті
ипів в
, зум
позб овл
авле ює
ння ще
звич біль
ного ше
оточ зами
ення канн
. я у
Ш собі.
изої Нед
дни оста
тня ізня
чутл ють
ивіс ся
ть си
вияв лою,
ляєт стій
ься кіст
в ю і
нев част
мінн о
і нетр
зроз адиц
уміт ійні
и стю.
чужі Бага
пере ті
жив ерот
ання ичні
, фан
низь тазії
кій погд
емп -
атії, ную
незд ться
атно із
сті зовн
зроз ішн
уміт ьою
и асек
баж суал
ання ьніс
і тю.
дум Важ
ки ко
парт пере
нера нося
. ться
Захо ситу
плен ації,
ня у
та яких
інте вин
реси икає
відр потр
еба озло
нала блен
годи о-
ти приг
неф ні
орм чено
альн му
і наст
емо рої з
ційн пост
і упов
конт им
акти наро
, а стан
тако ням
ж розд
втор рато
гнен вано
ня сті і
стор пош
онні уко
х у м
внут об’є
ріш кта,
ній на
світ. яко
Е му
піле мож
пто на
їдни було
й б
тип зірв
Гол ати
овна зліс
риса ть.
- Вла
схил стив
ьніс а
ть схил
до ьніс
пере ть
бува до
ння афек
в тивн
их адап
спал тую
ахів. ться
Афе в
кти умо-
не нпч
лиш дисц
е иплі
силь нарн
ні, а ого
й реж
трив иму,
алі. в
Кох яких
ани своє
м ю
май пока
же зово
завж ю
ди рете
супр льні
овод стю
жує нрііі
ться путь
виді
ревн
лити
оща
сь,
ми.
увій
Ліде
ти у
рств
дові
о ру
вияв та
ляєт керу
ься вати
V пр інш
агне ими
нні підл
пану ітка
вати ми.
над Мли
одн стив
оліт а
кам дріб
и. ’язк
Доб ова
ре
охай уван
ніст ня.
ь, Схи
рете льні
льні сть
сть до
дотр обм
иму аню
ванн ванн
я я,
усіх фан
пра- тазу
нії ванн
и, я з
педа мето
нтиз ю
м. при
/ крас
сте ити
роїд та
ний при
тип верн
Гол ути
овн уваг
ими у до
риса своє
ми є ї
егоц осо-
ентр Пікі
изм, тост
потр і.
еба Теат
уваг раль
и до ніст
влас ь
ної пере
осо- жив
г»и. ань,
ілхо позе
плен рств
ня, о.
здив Сер
уван ед
ня, одн
шан оліт
ків Змін
пре- а
і захо
гиду плен
ють ь
на зум
пер овле
шіст на
ь пош
або ука
на ми
виня тако
тков ї
е спра
стан ви,
ови ійИ
ще. маю
Низ чись
ька яко
здат ю
ніст мож
ь до на
напо бути
легл помі
ивої чени
прац м.
і А
поєд сте
нуєт но-
ься з невр
висо оти
ким чни
рівн й
ем тип
вим І
ог олов
щод ним
о и
май- риса
ну ми
ніьо слуг
ї уют
про ь
фесі підв
ї. ище
на спал
вто ахи
млю чере
вані з
сть, незн
розд ачні
рато при
ва- чин
и 1« и.
.,
11 С
Вто ензи
млю тив
вані ний
сть тип
має Мас
місц дві
е під голо
час вні
розу особ
мов ливо
их сті
нава —
нта висо
жен ка
ь, а враз
таїм ливі
м* н сть і
умо поч
вах уття
змаг влас
ань, ної
конк непо
урен вно
ції. цінн
Нар ості.
оста У
ння собі
вто бачи
ми ть
зум бага
овл то
ює недо
афек ліків
-і ,
інші особ
ливо мал
у озна
сфе йом
рі ими
во- люд
имт ьми
их та у
якос незв
тей. ичн
Нев их
дово умо
лені вах.
сть З ис
влас ніай
ним оми
фізи ми
чни ускл
м адне
“я” ні
(сво наві
їм ть
тіло пове
м). рхов
Іймк і
нуті конт
сть, акти
соро . З
м’яз тим
ливі и,
сть, до
схил кого
ьніс шик
ть ли,
ніяк спіл
овіт кую
и ться
вияв віль
ляю но.
ться Ком
під унік
чий абел
спіл ьні.
кува Над
ння мірн
з і
труд и
нощ риса
і ви- ми є
клик нері
ают шуч
ь ість,
ситу трив
ації ожн
нега а
тивн пом
ого исли
оцін віст
юва ь (у
ння вигл
або яді
звин Поб
увач оюв
ення ання
(осо за
бин май
по бутн
несп є
раве своє
длив та
ого). свої
П х
с близ
и ьких
х ),
а схил
с ьніс
т ть
е до
ні само
ч -
н йнал
и ізу.
й Рис
т и
и хара
п ктер
І у
домі
олов ную
ним ть
уже й,
в які
поча мож
тков уть
ій стат
шко ися,
лі. слуг
Най уют
важ ь
че наду
для мані
них при
бува кмет
є и та
нест риту
и али.
відп Нері
овід шуч
альн ість
ість особ
за ливо
себе яскр
та за ава
інш за
их. необ
Захи хідн
стом ості
від зроб
пост ити
ійно само
ї стій
трив ний
оги вибі
щод р.
о Г
уявн іпер
их ти
непр мни
иєм й
ност тип
ей Відр
та ізня
випа єтьс
дков я
осте хоро
шим
,
дещ
о
підв
ище
ним
наст
роє
м,
висо
ким
титг
єви
м
тону
сом.
Вис
ока
акти
вніс
ть
поєд
нуєт
ься з
пост
ійни
м
праг но
ненн пере
ям нося
до ть
ліде само
рств тніс
а. ть,
Ціка розм
влят ірен
ься ий
усім рит
нови м
м, жит
але тя,
інте суво
реси ру
не- дисц
стій иплі
кі. ну,
Нер одно
озбі мані
рлив тну
і у прац
вибо ю,
рі що
знай потр
омст ебус
в. дріб
Легк ’язк
о ової
прис рете
тосо льно
вую сті,
ться вим
до уше
незн ну
айо безд
мих іяль
обст ніст
авин ь.
, але Схи
пога льні
до ливи
пер х,
е- але
оцін коро
ки ткоч
влас асни
них х
мож спал
ливо ахів
стей розд
, до рату
над ванн
мірн я.
о Ц
опти икл
міст оїдн
ичн ий
их тип
план Хар
ів на акте
май рно
бутн ю
є. особ
Праг ливі
ненн стю
я є
інш част
их а
вгам змін
уват а
и неви
їхню разн
акти их
вніс фаз
ть гіпе
част рти
о м-
приз ност
во- і та
дить приг
до ніче
бурх ност
і жив
(суб ають
депр ся.
есії). Сер
В йозн
субд і
епре нарі
сивн канн
ій я,
фазі особ
зни ливо
жу- такі,
єтьс що
я при
прац ниж
езда уют
тніс ь
ть, само
втра люб
чаєт ство
ься ,
інте мож
рес уть
до на-
всьо віят
го. и
Люд дум
ина ки
уник про
ає влас
ком ну
пані непо
й. вноц
Нев інніс
дачі, ть та
наві непо
ть тріб
незн ніст
ачні, ь.
важк Мож
о ливі
пере пров
окац алий
ійні пері
суїц од
иди. неак
В цент
гіпе уйов
рти аної,
мній “га
фазі р-
цикл моні
оїдн йної
і *”
підл пове
ітки дінк
не и.
від- Л
різн абіл
яют ьний
ься тип
від Г
гіпе олов
рти на
мікі риса
в. -
Три над
валі мірн
сть а
кож мінл
ної ивіс
фази ть
- 1-2 наст
тиж рою
ні. чере
Між з
фаза незн
ми ачні
відб прич
уває ини.
ться Від
доси наст
ть рою
трив зале
жит оту.
ь Вел
акти ика
вніс потр
ть, еба
прац у
езда спів
тніс пере
ть, жив
ком анні.
унік Тон
абел ко
ь- відч
ніст ува
ь. У ють
лабі став
льни ленн
х я до
підл себе
ітків з
почу боку
ття всіх
відв навк
ерті оло
та наві
глиб ть у
окі, разі
особ пове
ливо рхов
до их
тих конт
осіб, акті
які в.
самі До
вияв ліде
ляю рств
ть а не
люб праг
ов, нуть
уваг ,
у та Важ
турб ко
пере и
жив п
ають и
втра К
ту рім
або явни
емо х
ційн акце
е нтуа
відт цій,
оргн трап
ення ляю
з ться
боку випа
знач дки
у- одно
щих часн
осіб. ого
Відр заго
ізня сі
ютьс ренн
я я
умін двох
чи
ням
декі
адек
лько
ватн
х
о
рис.
оцін
Це
юва
так
ти
зван
свій і
хара зміш
ктер ані
. типи
З , які
м стан
і овля
ш ть
а поло
н вину
і випа
т дків
явни ьник
х )
акце розр
нтуа обив
цій. А.Є.
Лічк
ТЕХ о в
НОЛ 1970
ОГІ р. у
Я Лені
РОБ нгра
ОТИ дськ
З ому
МЕТ псих
ОДИ онев
КО роло
Ю гічн
1. ому
П інст
роце итут
дура і
тест імен
уван і
ня, В.М.
Опи Бехт
тува о-
льни рєва
к . У
ПД проц
О есі
(пат досл
охар ідже
акте ння
роло визн
- ача
гічн ють
ий став
діаг ленн
ност я
ичн досл
ий іджу
опит вано
увал го
до вибр
низк ати
и варі
особ анти
исті , які
сних йом
проб у
лем, найб
розб ільш
итих е
у підх
текс одят
ті ь.
опит Доп
увал уска
ьник єтьс
а на я
25 вибі
тем. р
Кож декі
на лько
тема х
міст варі
ить анті
від в, а
10 тако
до ж
19 відм
мож ова
ливи під
х вибо
відп ру.
овід О
ей. снов
До- не
слід завд
жув анн
ано я
му опи
запр тува
опон льн
ован ика
о ПД
О - розв
визн итк
ачен у
ня деп
типі ресії
в та
акце соці
н- альн
туац ої
ії деза
хара дапт
ктер ації,
у та мож
типі лив
в ості
пси орга
хоп нічн
атії, ої
пси при
хол род
огіч и
ної пси
схи хоп
льн атії,
ості ступ
до еня
ал- вияв
кого у
лізм реак
у, ції
делі ема
нкве нси
нтн паці
ості, ї в
риз сам
ику ооці
фор нці,
мув а
анн тако
я ж
пси ступ
хоп еня
атії, про
яву лоїд
рис ний
муж тип
ност ;Л-
і й лабі
жін льн
очн ий
ості тип
в ; А
сист —
емі аст
стос ено-
ункі нев
в. У рот
ро- ичн
боті ий
з тип
опи ; С
тува —
льн сенз
ико ити
м вни
вик й
ори тип
стов ; П
уют —
ья пси
такі хас
умо тен
вні ічни
поз й
наче тин
ння: \ Ш
Г —
- шиз
гіпе оїдн
рти ий
мни тип
й ; Е
тип —
; Ц епіл
— епт
цик оїдн
ий орів
тип ; Д
; І —
— пок
іст азн
ерої ик
дни дис
й сим
тип уля
\ ціїр
11 н ис
ест хар
ійки акт
й еру;
тип Т—
;К- пок
кон азн
фор ик
мни відв
й ерт
тип ост
;О- і; В
пок —
азн пок
ик азн
нега ик
тив орлі
ного нічн
ста ої
вле при
ння род
до и
дос пси
лід хоп
же атії
ння, та
кіль акц
кіс ент
ть уаці
відм ї;
ов Дп -
від пок
виб азн
ик ті;
риз Ф -
ику вир
діпр азні
есії; сть
Ем рис
— жін
пок очн
азн ост
ик і; V
реа -
кції пси
ема хол
нси огіч
паці на
ї у схи
сам льні
ооці сть
нці; до
Б— алк
пси огол
хо- ізац
По ії.
Ачн }
а мет
схи ою
льні обст
сть еже
до ння
делі пот
нкв рібн
ент і
нос текс
ті; т
М опи
— тува
вир льн
азні ика,
сть два
рис бла
му нки
жн для
ос- відп
овід уван
ей. их
Тест від
уван 14
ня до
про 18
вод рокі
итьс в;
я хоча
інди мож
віду ливе
альн обіч
о еже
або ння
з учні
груп в з
ою, 11-
вмі- 12
щу г рокі
два в
дос (дос
лід тов
же ірні
ння, сть
на резу
які льт
витр аті
ачає в
ться дещ
по о
30- зни-
60 жує
хв. тьс
Опи я).
тува Опи
льн тува
ик льн
розр ик
ахов неп
ани рид
й на атни
досл й
ідж для
підл пси
ітків хічн
з ого
вира деф
зно екту
ю .
інт У
е- пер
лект шо
уаль му
ною обс
нед те
оста же
тніс нні
тю, досл
або ідж
з уван
наяв ий
ніст озна
ю йом
гост лює
рого ться
пси з ін-
хот гфу
ичн кціє
ого ю,
г і післ
ану я
з чого
пор у
уше кож
ння ном
ми у
свід розд
омо ілі
сті, текс
а ту
тако опи
ж у тува
разі льн
вира ика
зног виб
о и-
рає: або
иідп декі
овід лька
ь відп
або овід
декі ей,
лька які
відп йом
овід у
ей, най
які біль
йом ше
у не
най під-
біль ход
ше ить.
підх І
одят і
ь. обо
У х
дру дос
гом лід
у же
дос ння
лід нем
же ож
нні, на
в виб
тих ира
же ти
сам біль
их ше,
розд ніж
ілах тр
, и
досл відп
ідж о-
уван ніді
ий .
миб Дос
ирає лід
одн жув
у ани
й пере
зазн віри
ачає ти
на бла
бла нки.
нку Якщ
ном о Г
ер псує
виб ться
ран , що
ого досл
твер ідж
дже уван
ння. ий в
О яко
драз му-
у ж неб
післ удь
я розд
тест ілі
уван обра
ня в
пот біль
рібн ше,
о
ніж СНІ.
три Як
пун що
кти, від
пот мов
рібн від
о виб
поп ору
рос в
ити бла
йог нку
о біль
ско ше,
рот ніж
ити шіст
ЇХН ь, то
Ю це
КІЛ зме
ЬКІ ншу
є ням
дос до
тові дос
рніс лід
ть жен
опр ня.
ацю В
ван оста
ня ннь
резу ому
льта вип
тів. адк
Вел у
ика важ
кіль лив
кіст о
ь по-
від вто
мов рит
мож и
о обс
бут теж
и енн
зум я
овл післ
ена я
тру пси
дно хот
ща ера
ми пев
роб тич
оти ної
з бесі
опи ди.
тув 2.
аль О
ник пра
ом цю
або ван
нега ня
тив- рез
ним уль
став таті
лен в.
Пер бал
вин у
не на
опр кор
ац ист
юва ь
ння від-
рез пов
ул ідн
ь- ого
таті тип
в у
зді акц
йсн ент
юєт уац
ься ії
за чи
доп дод
омо атк
гою ово
кл го
юча пок
з азн
код ика
ом . За
шка оди
ли н
об’ пун
єкт кт
ивн мо
ої же
оці нар
нки ахо
(О вув
Ш). ати
Ко сь
жен оди
сим н
вол або
від дек
пов іль
ідає ка
одн бал
ому ів
за пер
одн ши
им м
або та
дек дру
іль гим
ком до-
а слі
тип дже
ами ння
. м
Д від
ля кла
опр даю
ац тьс
юв я на
анн гра
я фік
рез у.
уль Дал
та і
тів пов
про тор
пон но
уєт опр
ься аць
два ов
кл у-
ючі ють
— рез
для уль
пер тат
шо и з
го уто
та чне
дру ння
гог м
о гра
дос фік
лід а,
же виз
нь. нач
Бал енн
и за ям
 дод такі
атк пок
ови азн
х та ики
доп .
омі
Показники зажнграфіком ОШ Типи, за якими нараховуються
их додаткові бали
пок П,С
азн
Л
икі
в. Л
Уто Н
чн
П
юю
ть ШШ,І
гра Ш
фік
Н
шл
яхо пп,ц
м Е
нар
ЕЕ
аху
ван Ш, І
нм Ш
дод
атк
ови
х
бал
ів,
як
що
під
час
ана
лізу
вих
ідн
ої
О
Ш
ная
вні
Закінчення
Показники за графіком ОШ Типи, за якими нараховуються
додаткові бали
0 — 6 і більше С
М < Ф (у хлопчиків) С , Ш,І
V = — 6 і менше С
V = + 6 і більше І
* 1 помилка у виборах Е
2 та більше помилок ЕЕ
* помилка у виборі означає, що один і той самий номер вибирається і у 1-му, і
у дослідженнях.
) му
а
К кон
он фор
фор мні
мні сть;
сть К=
: 4
Як або
що 5 -
К= се-
0 ред
або ня
1 - кон
низ фор
ька мні
кон сть;
фор К=
мні 6 та
сть, біл
нав ьше
іть —
нон вис
кон ока
фор кон
міз фор
м; мні
К= сть.
2 Н
або егат
3 - ивн
пом е
ірн став
лен дис
ня иму
до ляц
обст ії
еже —
ння цей
- пок
про азн
це ик
свід тра
чит кту
ь єть
вел ся
ичи як
на пра
0■ г-
7 та нен
біл ня
ьше не
. роз
Над кри
ійні ват
и
сть
рис
діаг
хар
нос акт
тик еру
и та
при дій
цьо сно
му го
сут ста
тєв вле
о ння
зме до
нш про
у- бле
ють м.
ся. Я
С кщ
хил о Д
ьні біл
сть ьше
до ,
ніж К.
Т, Вис
на оки
4 й Д
оди = 6
ниц та
і й біл
ви ьше
ще, най
це час
зна тіш
чно е
зни зус
жує трі
точ чає
- тьс
IIїс я у
ть тип
діаг у
нос Н.
тик П
и ідв
тип ищ
ів ена
та від
пов вер
ніст тіст
ю ь -
вик про
лю це
чає свід
пра чит
вил ь
ьні пер
сть еви
діаг ще
нос ння
- пок
1 азн
ики ика
тип Т
ів над
Ц Д,
та що
най огід
час ніст
тіш ь
е орг
зус ані
трі чно
чає го
тьс ген
я у ези
тип су
ів дуж
Ц. е
М ве-
ож лик
лив ії;
ість як
орг що
ані В
чно мен
ї ше
при за
род 5,
и то
пси так
хоп а
атії вір
та огід
акц ніст
ент ь
уац все
ії ж
хар не
ак- зап
і ере
гру чує
: тьс
як я.
що В
В = ира
5 та зніс
ви ть
ще, реа
то кції
вір ема
нси е
пац сил
ії у ьна.
сам В
ооц ира
інці зна
: реа
як кці
що я
Ем ема
= 0 нси
або пац
І ії
реа не
кці вла
я сти
ема ва
нси тип
пац ам
ії С
сла та
бка П,
; у
Ем так
= 2 ому
або инп
3 - адк
пом у ці
ірн тип
а; и
Ем не
= 4 діаг
або нос
Я тую
вир тьс
азн я
а; нез
Ем але
= 6 жн
або о
біл від
ьш кіл
е— ько
дуж сті
бал тно
ів сті.
за Дел
ОІІ інк
І. вен
Сла т-
бкі ніс
сть ть
реа -
кції схи
ема льн
нси ість
пац до
ії у пра
тип воп
у Г ору
час ше
то нь,
не зло
відт чин
вор ів,
ює виз
її нач
рі'і аєт
кої ься
вир ли
азн ше
ості у
у
пов
еді
нці.
П
сих
оло
гіч
на
схи
льн
ість
до
дел
інк
вен
 п дел
ідлі інк
тків вен
чол тно
ові сті,
чої а
ста так
ті, ож
як тип
що Н,
(1 = для
4 та яко
біл го
ьше сі
. заз
Ви вич
нят ай
ком низ
є ьке,
тип але
Ш, при
у цьо
яко му
го схи
цей льн
пок ість
азн до
ик дел
час інк
то вен
мо тно
же сті
бут зде
и біл
вис ьш
оки ого
м вис
без ока.
уся В
кої ираз
схи ніст
льн ь
ості рис
до муж
ност ті.
і та Пер
жін ева
очн жан
ості ня
у ІМ у
сист підл
емі ітків
стос -
ункі дівч
в. аток
Якщ част
о о
різн трап
иця ляєт
М- ься
Ф - при
пози пси
тивн хопа
а, то тіях.
у І
сист нав
емі пак
стос и,
ункі пере
в важ
пере ання
важ Ф у
а- підл
ють ітків
рис -
и хло
муж пчи
ност ків
і, бува
якщ є
о при
нега пси
тивн хопа
а - тіях
жін і ак-
очос цент
уаці влен
ях ня
за до
типа спи
ми ртн
І, их
Ш, нап
С. оїв)
П за 1-
сихо м та
логі 2-м
чну досл
схил ідже
ьніс ння
ть ми:
до при
алко V
голі мен
зації ше 0
визн -
ача схил
ють ьнос
без ті до
гра алко
фіка голі
. зації
Під нем
рахо ає;
вую V =
ть 0
алге або
браї +1 -
чну резу
сум льта
у т
балі нев
в за изна
шос -
тою чен
тем ий;
ою V =
(Ста +2
та дінк
вищ у.
е - Р
пере изик
дбач деп
аєть ресії
ся .
схил Цьо
ьніс го
ть пока
до зник
алко а
голі нем
зації ає в
; кода
V= х
+6 ОІ1І
та .
вищ Він
е - підр
резу ахо-
льта вуєт
т ься
шви на
дше осно
свід ві
чить анал
про ізу
схил гра
ьніс фіка
ть .
вист Спо
ав- чатк
ляти у
нап нара
оказ хову
сво ють
ю по
алко одн
голь ому
ну балу
пове ,
кол ють
и: по
1) одно
Г му
=2 балу
та ,
мен коли
ше; :
2) 1)
С=7 Г
та =7
біль та
ше; біль
3) Н ше;
=2 2)
та Н=7
мен та
ше; біль
4) Т ше;
біл 3)
ьше М=7
за та
Д; біль
5) М ше;
мен Н
ше аявн
Ф ість
(тіл дис
ьки иму
для ляці
хло ї.
пчи При
ків). Дп
Д мен
алі з ше 0
одер -
жан висо
ої кий
сум ризи
и к
відн деп
іма ресії
запе здійс
речу нюєт
єтьс ься
я; шлях
Дп ом
= 2 послі
та довн
біль ого
ше - вико
наяв риста
ний ння
висо низк
кий и
ризи прав
к ил:
деп П
ресії рав
; Дп ило
= 1 0.
або Тип
0 - вва
резу жаю
льта ть
т нев
нев изна
изна чен
чен им,
ий. якщ
о за
3. ОШ
Д не
іагно наб
стика рано
типів міні
псих мал
опаті ьної
й та діаг
акце ност
нтуа ичн
цій ої
харак кіль
кост
теру
і
(МД о
К) або
балі пере
в за вищ
жод ено
ним за
з одн
типі им
». із
МД ти-
К пів,
стан то
овит діаг
ь ност
для уют
тип ь
у Г- цей
7 тип
балі (за
в, вин
ятко
для
м
тип
вип
у А
адкі
- 5
в,
балі
вказ
в,
ани
для х в
реш пра-
ти вила
типі х 2,
в-6 3).
балі П
в. рав
П ило
рав 2.
ило Якщ
1. о
Якщ визн
о ачен
МД а
К мож
дося ливі
гнут сть
дис 4.
иму Як
ляці що
ї, то МД
тип
К
и
11, і дос
К не ягн
діаг уто
ност або
уют пер
ь. еви
П ще
рав но
ило за
3. тип
Як ом
що К
реа та і
кці цс
я за
ема одн
нси им
пац або
ії дек
вир іль
азн ком
а, а
то тип
тип ами
и С , то
та тип
П К
не не
діаг діаг
нос нос
тую тую
ть. ть.
П П
рав рав
ило ило
5. их
Як сум
що існ
піс их
ля спо
зас луч
тос ень
ува діаг
ння нос
пра тує
вил ть-
2, UN
3, 4 імі
вия ша
вля ний
єть тип
ся, :
що ГЦ,
МД ГН,
К ГІ,
дос ЛА,
ягн JIC,
уто JII,
за JIH,
дво ЦЛ,
ма АС,
тип АП,
ами АІ,
, СП,
то: < III
Л ,
) у П
вип Ш,
адк ШЕ
у ,
ви ШІ,
ще Ш
пер Н,
елі El,
чен EH,
ІН. най
Ви біл
нят ьше
ок пер
ста еви
нов ще
ить ння
вип в
адо бал
к у ах
при над
пил МД
і 6: К;
Б В
) у )
вип як
адк що
у сто
нес сов
умі но
сни 2-х
х нес
спо умі
луч сни
ень х
діаг тип
нос ів
тую дос
ть ягн
той уто
тип одн
, на ако
ко- ве
рпе пер
ть е-
яко ви
го ще
оде ння
ржа над
но МД
К,
то І
для
вик +Ш
лю -Ш;
чен Г+
ня А=
одн А;
ого Г+
з П=
них П;
кор Г+
ист С=
уют С;
ься Г+
нік Е=
им Е;
при Л+
нци П=
пом П;
дом Л+
іну Ш=
ван Ш;
ня: .
А+ 111
Н= Е-
Н; Е;
А+ П+
Е= Н=
Е; Н;
А+ П+
Ш= Е=
Ш; Е;
Г+ П+І
Л= =П;
Г; С+
Е=
Е;
С+
Н=
Н;
С+І
=І; еви
Ц+ -
С= ще
С; пия
Ц+ над
11І- МД
Ш; К
Ц+ біл
А= ьше
А; ,
Ц+І ніж
-І; за
Ц+ інш
Н= ими
Н; тип
Ц+ ами
П= на
П; 4,
Ц+ то
Е= інш
Е. і
П тип
рав и
ило не
6. діаг
Як нос
що тую
на ть,
кор нав
ист іть
ь як
буд що
ь- спо
яко луч
го енн
тип я
у сум
дос існе
ягн .
уто П
пер рав
ило и,
7. на
Як кор
що ист
МД ь
К яки
дос х
ягн оде
уто ржа
за но
трь най
ома біл
та ьше
біл пер
ьше еви
тип ще
ами ння
і за в
пра бал
вил ах
ами мид
2,3, МД
4 та К, і
6 їх дал
не і
вда вик
єть ону
ся ють
ско пра
рот вил
ити о 5.
до П
дво рав
х, ило
то 8. В
від усі
бир х
ают вип
ь адк
лин ах
тип за
нео від
бхі пов
дно ідн
сті о
зро до
бит пра
и вил
виб а 5
ір вия
між вл
дек я-
іль тис
ком я
а сум
тип існ
ами ими
, за з
яки най
ми біл
дос ьш
ягн им
уто чис
одн лом
ако ре
ве шт
пер и
еви тип
ще ів.
ння
над 4. Д
МД іагн
К, ости
діаг ка
мож
нос лив
тую ості
тьс деві
я 1- антн
3 ої
пове
тип дінк
и, и.
які Л
) JI,
Риз С,
ик Ш,
соц Е,
1, 11
іал
.
ьно
Для
ї виз
дез нач
ада енн
пт я
ації риз
(ш ику
кал соц
а іаль
ної
Ю.
дез
В.
ада
По пта
пов ції
а, нео
Н. бхі
Я. дно
Іва- кор
но ис-
ші) тув
Оці ати
нка сь
мож озн
лива ака
, ми,
якщ под
о ани
діаг ми
ност у
уєть таб
ся лиц
оди і.
н із Ная
типі вні
в Г, сть
хоч
а б
одн
ієї
озн
аки
свід
чит
ь
про
риз
ик
дез
ада
пта
ції.
Як
що
так
их
озн
ак 2
та
біл
ьше
,
ІІІК
ІІЙ
риз
ик
дуж
е
вис
оки
й.
 Шка юю
ла чи
ризи
ку мо
соці жл
альн иві
ої сть
деза фор
дапт мув
ації
Типи акцентуацій анн
Ознаки дезадаптації
я
Г Г>11,Е>7, Н>8, Д>5, псиЕм>5, Г + Н> 19
л Л > 12, Ш > 7, Н > 7, Ем >хоп 4,
с атії, і позитивних, і
С > 11, Е> 6, сі > 3, наявність
негативних балів за шкалою неодепресії
бхі
ш Л>6,Ш>12,сі>5
дно
Е Ш > 7,1 > 8, Н > 8, Ем кор
І А > 5, П > 8,1 > 13, ист
Н Ц>6,Н>10,В>5,А + С + П>7 ува
тис
ь
Мож
ливі так
сть ими
фор пра
мува вил
ння ами
псих :
опат
ії П
Типи акцентуацій Ознаки формування равпсихопатії
ило
Г Н > 10, К = 0, Ем>6
1.
Л А>6, Ш>7, К = 0, Д>б Від
С С > 12 сут
ш Г< 1, Л< 1,Ш> 13,с1>7,У>ніс +4
ть
Е Г = 0, Ц>8, К<І,СІ>6. вка
Дві помилки у виборах зазан умови, що Е > 10
І А > 5, 0 > 6, Ем > 6 их
Н Н> 12, К< 1,В>5, У<-6 озн
ак
не
О мо
цін
же вва
свід жа
чи ти
ти одн
про им
ти з
діаг док
ноз азів
у на
“пс кор
ихо ис
па ть
тія діаг
”. ноз
П у
рав пс
ило и-
2. хоп
На аті
явн ї,
іст але
ь не
вка вир
зан іша
их льн
озн им
ак діаг
у нос
під ти
літ чни
ків м
з чин
пор ник
уш ом.
енн П
ям рав
пов ило
еді 3.
нки Ви
мо явл
жн енн
а я
вка по
зан тр
их ебу
озн ют
ак ь
при біл
мас ьш
ово ре
му те
обс льн
те ого
же пси
нні хол
пг огі
мо чно
же го
бу обс
ти те
пря же
мо ння
ю .
вка Д
зівк ані
ою ПД
для О
під нео
озр бхі
и дно
що зіст
до авл
пси яти
хоп з
аті дан
ї. ими
Пр ,
от оде
е ржа
та ним
кі и
під від
літ осі
ки б,
які тка
доб ми,
ре дор
зна осл
ють и
під ми,
літк сам
а. ооц
Осо інк
бли у,
во сит
важ уац
лив ії,
о що
діз є
нат “ахі
ись лес
про ово
фон ю
і п’я
дин тою
амі ”
ку для
нас під
тро літк
ю а,
під йог
літк о
а, пра
пов гне
еді ння
нку та
в інте
сит рес
уац и,
ії сек
вза суа
ємо льн
дії у
з пов
одн еді
олі нку
, чат
схи ь
льн про
ість нед
до ост
різ ові
ном рні
ані сть
тнії ост
ч анн
під іх.
літк К
ови )
х та Ри
дит зик
ячи зло
х вж
реа ива
кці нн
й. я
Ви на
пад рко
ки, ти
кол чн
и им
ана и
мне реч
з не ови
збіг на
аєт ми.
ь- \ Оп
м \ иса
ре но
зул два
ьта ми
там ди
и риз
тес ику
тув ,
анн пов
я, ’яз
свід ані
зі роз
зло вит
вж ку
ива зал
ння еж
ми нос
нар ті у
кот тих
ика ,
ми хто
та роз
ін поч
ши ав
ми уж
ток е
- і зло
ич вж
ни ива
ми ти.
реч За-
ови про
на по
ми. нов
Од ана
ин шк
вид ала
риз спр
ику ям
— ова
поч на
ато на
к вия
зло вле
вж ння
ива пер
ння шо
, го
ін вид
ши у
й— риз
ріп ику
и к -
ми еж
ми ити
ии “ка
лен йф
ня ”,
сер мн
ед ио
під ци
літ нац
ків ії.
тих Шк
, ала
для роз
ког роб
о лен
мо а
рал Б.
ьно М.
- Гуз
ети іко
чні ви
та м,
дис A.
ци- A.
плі Вд
нар ови
ні чен
чи ко,
нн II Я
ики Іва
не нов
є им
пер (19
еш 93)
код шл
ою яхо
для м
тог зіст
о, авл
що енн
б я
пер гра
фік ,
ів хто
оці їх
нен епі
ня зод
рез ич
уль но
та- вж
і їм ива
обс в, а
те і
же мк
ння ож
за у
доп під
ом літ
ого ків
ю з
ПД ток
Оу сик
під ом
літ ані
ків, єю.
які Пок
нік азни
оли ки
не ризи
вж ку
ива злов
жив
ли ання
над псих
ани оакт
х ивни
пси х
речо
хоа вина
кти ми:
вни Кількість балів на користь ризику
х 2
реч 1
ови
2
н, і
1
тих
 І ть
іідс шк
ут ал
ніс и
ть 82
риз %).
ику II)
-0- Д
1 ифе
бал рен
; цій
по на
мір пси
ни хол
й огіч
риз на
ик діаг
—2 нос
бал ти
и; ка
вир дійс
азн них
ий та
ри- дем
ти он-
З
бал
и;
ду
же
вис
ок
ий
риз
ик
- 4
—6
бал
ів
(ва
лід
ніс
і пцштивних суїцидальних спроб
На користь дійсної спроби На користь демонстративної спро-
нараховується 1 бал зі знаком “+” би нараховується 1 бал зі знаком
ні кожний з наступних показників за кожний з наступних показників
(' *• б та більше Г= 7 та більше
11 ■ 2 та більше С = 3 та менше
Т більше Д І = 7 та більше
Д ІІ -Ь2 та більше Н = 6 та більше
Дискордантність характеру* Дп = - 2 та менше
ф
Дискордантність характеру - феномен, коли при діагностиці певного типу акцентуації
характеру одночасно виявляється досить високий показник несумісного з ним типу.
 Д ат
алі ивн
виз а
нач спр
ают оба
ь суїц
алг иду
ебр від
аїчн —1
у до
сум —
у 5;
пок спр
азн оба
иків суїц
дійс иду
них нев
та изн
дем а-
он- чен
стр а -
ати 0
вни (ва
х лід
суїц ніс
идн ть
их 84
спр %).
об:
дій Озна
сна ки
спр диск
орда
оба нтно
до сті
суїц
Тип акцентуації, який Ознаки дискордантності
иду
від
С, П, Ш = 6 та більше;
+І
П=6 та більше; 111=6 та більше
до
+5; Щ = 6 та більше
дем Е = 6 та більше 1=6 та більше
онс
тр Н = 6 та більше
 ш 2
Г = 6 та більше; Ставлення дотанового
більше; Ц=б 3
більше 9 Ставлення до невдач 13
Е С = 6 та більше
І С =6 та більше
8 Ставлення до лідерства 7
Н П = 6 та більше
Ем=5 та більше 6
С = 6 та більше; П = 6 та більше
2-е дослідження
Ризи
к Сон і сновидіння 8
ранн Ставлення до правил та 7
іх законів
стат
евих Апетит і ставлення до їжі 11
стос -------------------
ункі В
ву изн
дівч
аток ача
Бали на користь ризику (за ют
кожний з наступних виборів кожний з наступних
ь виборів
нараховується 1 бал зі знаком нараховується
алг1 бал зі знаком
“+”) Тема ебр
№
ви- аїч
1 бо
2 ну
Перше дослідження сум
Перше дослідження
Ставлення до спиртних 13 Настрій у:
напоїв риз
Ставлення до батьків 13 ику
Сон та сновидіння
10 нем
Ставлення до критики та Ставлення до спиртних
заперечень напоїв ає -
Ставлення до правил та 4 Ставлення до (-3
одягу
законів бал
и);
Закі резу
нчен
ня ль-
1 2 та
1 і И І Л С Н Н Я до школи 1 т
Ставлення до батьків
нев
/т»»т дослідження Ставлення до інших
изн
1 ЙІІЛЄННЯ до спиртних 6, Ставлення доаче
самотності
ІйПОЇВ 9 ний
- (-
0\ 5)
-1, АА;
-2 8)
бал Ц;
и); 9)
риз НН
ик
Д;
вис
0)
оки
О.
й -
2.
(+ 1
Н
бал аст
та рій:
біл 1)
ьш ГН;
е)» 2)
К П;
л 6)
ю
ч ЦА;
П 7)
ерш Ш;
е 10)
обст СЛ;
еже 11)
ння
Т;
/ 0)
Са О.
моп <С
очу он:
тт 1)
я: ГН
1) ММ
; 3)
А;
К;
2)
4)
ГМ Аф
М; 6)
3) Ц;
Ц; 7)
4) А;
П; 10)
ЛА; М;
0) 11)
О. Н;
4. 15)
П М;
робу
17)
дже
ння
І(;
: 1) 0)
Е; О.
3) Л
Т; ,
4) Спи
Ц; рт
6) ні
Ф; нап
8) ої:
А; 1)
9) +2;
НН; 3)
11) М;
й; +1;
12) 4)
Ц ГГ,
0) о. +2;
5. 5)
А -1;
пет 6)
-1;
ит:
7)
1)
С,
Ш;
-3;
2) 8)
Т; +1;
3) V)
А; II;
5) 10)
ЛЛ СП
П; Ш,
б) -3;
СТ; 12)
7) Ц
й;
13) ЛА;
А; 0)
0) О.
О.
7,
С
ексу
аль
ні
про
бле
ми:
1)
НН
Д;
10)
М;
13)
ТТТ
; 14)
ЛІ;
0)
О.
N
.
Одя
г: 4)
II;
5)
АС;
6)
КФ;
0)
О.
V
. І )
юші
: 2)
Ц;
4)
ІМ;
6)
10. Е
Б м
а ;
т 12) Ш
ь Е;
к 13)
и й Е;
: 0)
1 ОЕ
) м.
П 11.
; Д
3 р
) у
Л з
Л і
В :
; 1
5 )
) Д
Е ;
м 3
; )
8 Г
) Ц
Е ;
м 4
Ф )
Ф К
; ;
9 7
) )
П С
П С
; ;
1 1
0 4
) )
М Л
; ;
1 1
1 5
) )
А м
; і
0 :
) 1
О )
. Е
12. Е
Л ;
ю 8
д )
и Ц
: ;
5 9
) )
М Г
М Ц
; ;
7 1
) 2
Г )
; С
1 С
0 ;
) 0
В )
; О
1 .
6 14.
) С
й а
; м
0 о
) т
О н
. і
13. с
Н т
е ь
з :
н 1
а )
й Н
о ;
 2 3
) )
С М
Ш ;
Ш 5
; )
3 Г
) Г
Г ;
Е 7
Н )
; П
4 ;
) 8
Л )
А Е
; ;
б 1
) 0
< )
1 Ц
; ;
8 1
) 1
Ш )
; <
1 1
1 ;
) 0
Л )
; О
0) О .
. 16.
15. Н
М о
а в
й е
б :
у 5
т )
н Ш
є ;
: 8
) 7
< )
1 й
;
9 Е
) Е
Л ;
Е 1
; 0
1 )
0 П
) ;
П 1
Ш 3
Ш )
Е К
; ;
0 0
) )
О О
. .
17. 18.
Н П
е р
в и
д г
а о
ч д
і и
: :
1 1
) )
Ш Г
В ;
; 2
3 )
) С
Е ;
; 3
5 )
) С
І М
; ;
б О
) .
В 20.
; К
7 р
) и
Ф т
; и
9 к
) а
Г :
; 1
0 )
) Ш
О Ш
. Е
19. м
Л ;
і 5
д )
е Е
р ;
с 7
т )
в Н
о Е
: м
1
) <
Ц /;
; 8
7 )
) Т
П ;
П 9
; )
8 А
) ;
Л 1
С 0
; )
0 Е
) м
 ; Ц
1 Л
1 ;
) 8
Ц )
; Е
12) Е м
м; ;
0) 11) І
ОЕ ІЕм
м. ФФ
21. ; 13)
О Ем
п ФФ
і Ф;
к 14)
а Ем
: ФФ
1 ; 0)
) ОЕ
Ц м.
П 22.
М П
м р
; а
2 в
) и
Е л
Е а
; :
3 1
) )
Д Е
Е м
м ;
; 2
4 )
) Г
Е Г
м Е
; м
б ;
) 4
 ) Д
й ;
; 7
5 )
) Г
Е ;
м 8
; )
7 С
) С
Е ;
м 1
; 0
1 )
0 Л
) ;
й 1
; 3
1 )
1 І
) ;
Л 1
Ф 4
; )
0) О Е
Ем. Е
23. ;
Д 0
и )
т О
и .
н 24.
с Ш
т к
в о
о л
: а
2 :
) 1
Г )
; Г
4 Е
) І
Н й
Н
; м
2 о
) м
Е е
; н
3 т
) :
Ц 1
; )
4 М
) ;
Ф 2
; )
б Т
) Т
< ;
1 3
; )
1 А
3 ;
) 8
Ц )
; Е
0 І
) ;
0 1
. 1
25. )
О й
ц ;
і 1
н 2
к )
а I
в I
з I
а І
д ;
а 13) С
н ;
и 0)0.
Д Н
р а
у с
г т
е р
о і
б й
с :
т 2
е )
ж Г
е ;
н 1
н 0
я )
1. й
С ;
а 0
м )
о О
п .
о 3.
ч С
у о
т н
т :
я 2
: )
2 Е
) ;
й 4
; )
1 В
0 ;
) 5
С )
; Ц
0 ;
) 1
О 4
. )
2. А
; :
0 3
) )
О Ц
. Е
4. М
П ;
р 1
о 6
б )
у І
д ;
ж 0
е )
н О
н .
я 6.
: С
1 п
) и
Л р
; т
н
2
і
)
н
К а
; п
7 о
) ї
Л :
М 1
; )
0 Ц
) ;
О 4
. )
5. С
А ,
п -
1
е
;
т
5
и )
т +
 2 л
: е
6 м
) и
+ :
1 1
; )
7 М
) ;
Ц 2
Л
)
,
Ц
+
;
2
; 5
8 )
) Н
Ф Н
; ;
1 7
0 )
) К
+ В
/; ;
11) І 8
;13) )
Л; I
0) I
ОЕ. ;
7. 1
С 1
е )
к Л
с С
у ;
а 13) Г
л Л;
ь 0)
н О.
і 8.
п О
р д
о я
б г
: ь
1 к
) и
А :
В 5
; )
4 К
) ;
К 1
; 1
0 )
) Г
0 Л
. П
9. Е
Г ;
р 0
о )
ш О
і .
: 11.
1 Д
) р
М у
; з
2 і
) :
Е 3
І )
Д й
; ;
6 6
) )
І І
; ;
0 1
) 2
О )
. Д
10. ;
Б 0
а )
т 0
. Г
12. ;
Л 2
ю )
д Е
и Е
: ;
2 8
) )
Е Г
Ф ;
; 9
7 )
) С
С ;
; 0
1 )
0 О
) .
С 14.
; С
1 а
3 м
) о
П т
; н
0 і
) с
О т
. ь
13. :
Н 1
е )
з Ш
н Ш
а ;
й 3
о )
м С
і П
: І
1 Ш
) И
 Ш О.
; І
5 М.
) При
Е годи
І : 1)
В СС;
; 5) Э
0 Э;
) 10)
О ЛН;
. 0)
15. О.
М IV.
айб Л
утн ідер
є: ств
0)0. о: 4)
16. І; 9)
Н І; 0)
ове: О.
б) 20.
Е; К
7) рит
ІД; ика:
0) 1)
О. К;
17. 5)
Н Л;
евда 10)
чі: ПП;
1) 11)
ПП й;
Е; 12)
2) І; 0)
ЕЕ; ОА.
3) 21.
В; О
8) піка
Л; : 9)
10) І;
Ц; 12)
0) І; 0)
О. Н;
22. 9) І;
П 11)
рав Ш
ила: Ш
1) сісі;
К; 13)
2) сІ;
С; 0)
4) О.
Г; 25.
5) О
Л; цінк
7) а в
Ц; зада
8) ний
<1(1 мом
сІ; ент
9)1; : 1)
0) Г;
О. 6)
23. ПП;
Д 8)
ити А;
нст 10)
во: М;
4) 13)
Ц; М;
7) 0)
С; О.
11)
II; Те
12) кст
Л; оп
14) иту
Л; вал
0) ьн
О. ик
24. а
Ш І
кол нст
а: 2) рук
ЕЕ ція
до нео
пер бхід
шог но у
о ко
дос жн
лід ому
жен розд
ня. ілі
Пер виб
ед рат
Вам и
и варі
тек ант
ст тве
опи р-
ту- і»мі
миі гші
ьни я,
ка, яки
роз й
бит най
ий біль
на ше
25 Вам
розд підх
ілів. оди
Ко ть і
же зазн
н ачи
розд ти
іл відп
міс овід
ти ний
ть ном
від ер »
10 оці
до нку
19 відп
тве овід
рд ей.
же Як
нь. що
Вам Вам
у ков
яко у
мус кіль
ь кіс
розд ть
ілі виб
підх орів
оди .
ть Як
не що
оди жо
н, а ден
і ) з
ґкіл тірі
ька ант
варі ів у
ант яко
ів, мус
мо ь
жн розд
а ілі
зро Вам
бит не
и 2- підх
3 оди
виб ть,
ори, дозв
але оля
не єть
біль ся
ше. не
Уріз роб
них ит
/нид и
ілих виб
мо ору.
жн У
а цьо
зро му
бит вип
и адк
нео у в
дна бла
нку рд
для же
відп ння,
овід які
ей най
зап -
исує ОІл
те ьше
“О” Вам
. не
І підх
нст одя
рук ть.
ція Доз
до вол
дру яєт
гого ься
дос роб
лід ит
жен и
ня. декі
Вам льк
нео а
бхід виб
но орів
пер у
егля но.
нут т
и пом
м'І у
інид розд
іли ілі,
вдр але
уге і не
виб біль
рат ше
и у трь
ко ох.
жн Но
ому мер
із и
них нео
тве бхід
них
відп Сам
овід опо
ей чутт
вІ<) я
тач 1.
те У
у мен
бла е
нку май
№ же
2. зав
Доз жди
вол пога
яєт не
ься сам
не опо
роб чутт
ит я.
и 2.
виб Я
ору зав
в жди
окр поч
еми ува
х ю
/>т себе
<)іл бадь
ах. ори
При м і
цьо спов
му\ нен
в им
бла сил.
нку 3.
відз Т
нач ижн
аєм і
о хор
“О" ошо
. го
І. сам
опо
чутт май
я у же
мен зав
е жди
черг щос
уют ь
ься бол
з ить.
тиж 6.
ням П
и, оган
кол е
и я сам
поч опо
ува чутт
ю я у
себе мен
пога е
но. вин
4. икає
М післ
оє я
сам при
опо кро
чутт щів
я і
част трив
о ог.
змін 7
юєт .11
ься - оган
часо е
м сам
декі опо
лька чутт
разі я
в на вин
день икає
. у
5. мен
У е
мен чере
е з
хви є
люв с
ання а
м
і о
очік п
уван о
ня ч
неп у
риє т
мно т
стей я
. ц
8. і
Я л
легк к
о о
пере м
нош з
у а
біль д
та о
фізи в
чні і
стра л
жда ь
ння. н
М е
о .
10. туги.
У 11.
мене М
трапл оє
яють само
ся почут
прист тя
упи дуже
поган залеж
ого ить
само від
почут того,
тя з як до
роздр мене
а- ставл
тован яться
істю і усі
почут навко
тям ло.
 12. незна
Я чні
дуже прич
поган ини.
о 3. У
перен мене
ошу настр
біль ій
та псуєт
фізич ься
ні від
страж очіку
дання вання
. непр
0. Ж иємн
одне остей
з ,
тверд турбо
жень ти
мені про
не близь
підхо ких,
дить. невпе
II. Н внено
астрі сті в
й собі.
1. З 4. М
азвич ій
ай настр
настр ій
ій у залеж
мене ить
є від
дуже товар
хоро иства,
шим. в
2. М якому
ій я
настр знахо
ій джус
легко ь.
зміню 5. У
ється мене
через майж
е атова
завжд ності,
и під
хоро час
ший яких
настр я
ій. зрива
6. М ю
ій злість
поган на
ий усіх
настр навко
ій ло.
залеж 9. У
ить мене
від не
поган буває
ого пригн
самоп іченн
очутт яі
я. смутк
7. М у, але
ій можу
настр ть
ій бути
покра озло-
щуєть бленн
ся, я та
коли гнів.
мене 10.
зали Щ
шают онай
ь на менш
самот і
і. непри
8. У ємнос
мене ті
бува дуже
ють засму
напад чуют
и ь
похм мене.
урої 11.
роздр П
еріод снови
и діння
дуже 1. Я
хоро сплю
шого добре
настр ,а
ою снови
змін діння
юють м
ся у значе
мене ння
періо не
дами нада
поган ю.
ого 2. С
настр он у
ою. мене
12. сповн
Мі ений
й яскра
настр вими
ій снови
зазви діння
чай ми.
такий 3. П
самий еред
, як у тим,
люде як
й засну
навко ти, я
ло любл
мене. ю
0. Ж помрі
одне яти.
з 4. Я
тверд
жень поган
мені о
не сплю
підхо вночі
дить. і
III. відчу
Со ваю
н та сонли
вість туж-
вдень ливі
. снови
5. Я діння
сплю .
мало, 8. Б
але езсон
проки ня у
даюс мене
ь насту
бадьо пає
рим. періо
Сни дично
бачу без
рідко. особл
6. С ивих
он у прич
мене ин.
дуже 9. Я
міцни не
й, але можу
часом спокі
бува йно
ють спати
стра ,
шні якщо
жахл вранц
иві і
снови треба
діння встат
. иу
7. У певни
мене й час.
поган 10.
ий, Я
неспо кщо
кійни мене
й сон щось
і прик
часто ро
врази
бува
ть чи
ють засму
боліс тить,
но- я
довго одне
не з
можу тверд
засну жень
ти. мені
11. не
Я
часто підхо
бачу дить.
різні IV.
сни - П
то робу
радіс джен
ні, то ня
непри від
ємні.
12. сну
Вн 1. М
очі у ені
мене важк
бува о
ють прок
напад инут
и ись у
жаху.
приз
13.
наче
М
ний
ені
час.
часто
2.1
снит
І
ься,
роки
що
даю
мене
сь з
обра
непр
жают
иєм
ь.
ною
14.
дум
Я
кою,
не
що
можу
треб
вільн
а
о
йти
керу
на
вати
робо
своїм
ту
сном.
або
0. Ж
їм бно.
ііпн 5. Р
чанн анок
я. для
, мене
1. -
Дек найв
оли ажчи
я й час
прок доби.
ида ().
юсь Част
весе о
лим мені
та не
житт хочет
єрад ься
існи прок
м, идат
деко ись.
ли - 7. П
без роки
уі нув
якої шис
прич ь, я
ини
нері
зран
дко
ку я
приг ще
ніче довг
ний о
і пере
пох жив
мур аю
ий. те,
4. Я що
бачи
легко в уві
прок І'ІІІ«
идаю 8. Д
сь, екол
коли ия
мені вран
потрі ці
почу инув
ваю шис
себе ь, я
бадь не
орим
мож
,
деко у
ли - відр
розб азу
итим збаг
. нути
9. В , де
ранці яі
я що її
прок мно
идаю
ю.
сь
12.
бадь
Я
орим
прок
та
идаю
енерг
ся з
ійни
думк
м.
ою,
10.
що
Зр
сього
анку
дні
я
треба
актив
зроб
ніши
ити.
йі
13.
мені
П
легш
роки
е
нувш
прац
ись,
юват
я
и,
любл
ніж
ю
увече
поле
рі.
жати
11. в
Б ліжк
уває, уі
що, помр
прок іяти.
 0. Ж мене
одне бува
з є
тверд скаж
жень
ений
мені
не апет
підхо ит,
дить. часо
V. м
А нічо
пети го
ті їсти
ставл не
ення хо-
до
чсгь
їжі
ся.
1. Н
3. Я
евід їм
пові дуже
дні мало,
умов іноді
и, зовсі
м
бруд нічог
і о не
розм їм.
ови 4. М
про ій
неап апет
етит ит
ні зале
речі жит
ніко ь від
ли наст
но рою:
шва то їм
жал із
и задо
мені воле
їсти. ння
2. Ч м, то
асом че-
у рг!
силу нудо
,з ту.
неох 9. Я
ото
ю. ліпш
5. Я е з’їм
небаг
любл ато,
ю але
ласо щось
щі та дуже
делік
атеси смач
. не.
6. Ч 10.
асто У
я мене
соро пога
млюс ний
ь апет
їсти ит.
в 11.
прис Я
утно любл
сті ю
сторо ситн
нніх. о
7. У поїст
мене и.
хоро 12.
Я
ший їм
апет із
ит, за
але я до
не во
нена ле
жера. нн
8. Є я
м
і
страв не
и, які л
викл ю
икаю бл
ть у ю
мене об
м
 е
ж
ув
ат
и
се
бе
в
їж
і.
13.
Я
бою
сь
зіпс
ован
ої
їжі й
завж
ди
рете
льно
пере
віря
ю її
свіж
ість
і
добр
оякі
сніс
ть.
 14. швид
М ко
ені слабн
легко у.
можн 18.
а Я
зіпсу знаю,
вати що
апети таке
т. відчу
15. ття
їж голод
а у, але
цікав не
ить знаю,
мене що
перед таке
усім апети
як т.
засіб 19.
підтр Я
имки не
здоро отри
в’я. мую
16. велик
Я ого
намаг задов
аюсь оленн
дотри я від
муват їжі.
ись 0. Ж
дієти, одне
яку з
сам тверд
розро жень
бив. мені
17. не
Я підхо
поган дить.
о VI.
перен Ст
ошу авлен
голод ня до
— спирт
них 4. Л
напої юблю
в випит
1. М иу
оє веселі
бажа й,
ння хоро
випит шій
и комп
залеж анії.
ить 5. Я
від
настр боюс
ою. ь
2. Я пити
спирт
уника не
ю тому,
пити що,
спирт сп’ян
не, івши,
щоб можу
не викл
нагов икати
орити насмі
зайво шку і
го. прези
3. П рство
еріод .
ами я 6. С
випи пиртн
ваю е не
із викли
задов кає у
олен мене
ням, весел
часо ого
м настр
мене ою.
не 7. Д
тягне о
до спирт
спирт ного
ного. у
мене цього
відра .
за. 10. Я
8. С не
пирт п’ю
ним я спирт
нама ного,
гаюс оскіл
ь ьки
заглу це
шити супер
прист ечить
упи моїм
поган прин
ого ципа
настр м.
ою, 11.
триво Сп
ги, иртні
приг напої
нічен мене
ості. ляка
9. Я ють.
12.
уник В
аю ипив
пити ши
спирт трох
не и, я
через особл
поган иво
е яскра
само во
почу спри
ття і ймаю
силь навко
ний лишн
го- ій
ловн світ.
ий 13.
біль, Я
який випив
вини аю з
кає усіма
після за
комп про
анію. справ
0. Ж жнє
одне щаст
з я,
тверд ніж
жень буду
мені розча
не ро-
підхо вуват
дить. ись у
VII. житті
Се .
ксуал 4. П
ьні еріод
пробл и
еми силь
1. С ного
татев стате
ий вого
потяг потяг
мене у
мало чергу
турбу ютьс
є. яу
2. Н мене
аймен з
ша періо
непри дами
ємніс холо
ть дност
пригн і та
ічує у байд
мене ужос
стате ті.
вий 5. У
потяг.
3. Я стате
вому
кращ відно
е шенн
жити ія
му швид
мрія ко
ми збуд
жуюс мені
ь, але дуже
швид сильн
ко о
засп заваж
о- ає.
кою 9. Я
юсь і б
охол нікол
оджу и не
юсь. проба
6. З чив
а зради
умов .
и 10.
норм Я
ально
го вва
сімей жаю
ного
, що
життя
не стат
буває еви
стате й
вих потя
пробл г не
ем. мож
7. У на
мене стри
сильн мув
ий ати,
стате інак
вий ше
потяг,
він
який
мені ииш
важко жат
стрим име
увати пов
. ноці
8. М нній
оя ,
сором плід
’язли ній
вість роб
оті. вбач
11. аю
Н нен
айбіл орм
ьше альн
задо ості
воле у
ння я своє
отри му
мую стат
від ево
флір му
ту та
потя
зали
зі і
цянн
нам
я.
12. ага
Я юсь
зі
люб їй
лю ми
анал бор
ізув отис
ати ь.
своє 14.
став В
лен важ
ня аю,
до що
стат стат
евих
еви
про
бле м
м, про
свій бле
міш мам
ени не
й варт
потя о
г. нада
13. вати
Я
вели
кого
імич но
снн том
я. у,
0. Ж що
одне “зус
з тріч
твер ают
джен ь ні
ь »бра
мені ння
не м”.
підх I. Д
одит л
ь. я
VIII. м
С
е
тавле
н
ння
до е
одяг го
у л
1. Л о
юбл в
ю н
кост е,
юми щ
яскр о
аві б
та о
ефек д
тні. яг
2. б
В у
важ в
аю, зр
що у
одяг ч
атис н
ь и
треб м,
а о
при х
стой а
 й мод
н и, а
и нош
м у те,
та що
ч мені
и сам
ст ому
и под
м. обає
4. ться
Л
.
юбл (>
ю .
одяг Люб
мод лю
ний одяг
та атис
я
незв так,
ича щоб
йни мені
й, личи
яки ло.
й 7.
мим Н
овіл е
ьно люб
при лю
вер- зана
ни 1 дто
уваг екст
у. рава
5. гант
Н ного
ікол одяг
и не у,
насл вва
іду жаю
ю , що
зага потр
льн ібно
ої одяг
атис
ь ідда
так, ю
пере
як вагу
усі. темн
8. Ч им та
асто сіри
хвил м
ююс відті
ь, що нкам
з .
моїм 12.
кост
юмо Ч
м не асо
все м
гараз мені
д. хоче
9. П
ро ться
одяг одяг
я тися
дума мод
ю но
мало
. та
10. яскр
аво,
М
часо
ені
м
част
одяг
о
ом
здає
не
ться ціка
, що влю
усі сь.
навк 0. Ж
оло одне
осуд з
жую твер
ть джен
мен ь
е за мені
не
мій
підх
кост одит
юм. ь.
II. В
 IX. ати.
С 5.
тавле Л
ння егко
до беру
грош в
ей борг
1. Н ,
естач наві
а ть
грош якщ
ей о
мене зна
драт ю,
ує. що
2. Г вчас
роші но
мене пове
зовсі рнут
м не и
цікав його
лять. мені
3. Д буде
уже важ
засм ко.
учую 6.
сь, Я
коли
грош дуж
ей не е
вист обер
ачає. ежн
4. Н ий
е щод
любл о
ю гро
зазда шов
легід их
ь спра
розр в і,
ахов зна
уват ючи
и усі про
витр безв
 ідпо
-
ніда
льні
сть
бага
тьох
, не
люб
лю
дава
ти в
борг
.
7. Як
що у
мене
взял
и
грош
ів
борг,
я
соро
млю
сь
про
це
нага
дати.
 8. Я витр
ачати
завж грош
ди із
нама кори
гаюс стю.
ь 11.
зали За
шити вжди
грош боюс
і про ь, що
запас мені
на не
непе виста
редб чить
ачені грош
витр ей,
ати.
дуже
9. Г не
роші любл
мені ю
потрі брат
бні ив
лише борг.
для 12.
того, Ч
щоб асом
як- я до
небуд грош
ь ей
прож
ставл
ити.
юсь
10.
легко
Н
і
амага
витр
юсь
бути ачаю
ощад їх, не
ливи заду
м, мую-
але чись,
не часо
скуп м
им, боюс
любл ь
ю зали
шити 2. Я
сь
без вваж
грош аю,
ей. що
13. батьк
Я ів
нікол треба
и пова
ніком жати,
у не навіт
дозво ь
лю якщо
обме прих
жува овує
ти шу
мене серці
в образ
грош у на
ах. них.
0. Ж 3. Б
одне атькі
з в
тверд любл
жень юі
мені відда
не ний
підхо їм,
дить. але
X. буває
Ст , що
авлен дуже
ня до серд
батьк жусь
ів і об-
1. Д ража
уже юсь
боюс на
ь них.
зали 4. Д
шити екол
сь без и
батьк мені
ів. здаєт
ься, нстві
що вони
мене приді
занад ляли
то недо
опіка статн
ли, ьо
деко уваги
ли - моєм
доко- у
ряю здор
собі ов’ю.
за 7. Д
несл уже
ухня любл
ність ю
і одног
прик оз
рощі, батьк
які я ів.
завда 8. Я
в
рідни любл
м. ю їх,
5. М але
ої драту
батьк юсь,
и не коли
дали мною
мені кома
того, ндую
що ть.
необх 9. Д
ідно уже
у любл
житті ю
. матір
6. Д і
окор боюс
яю їм ь, що
у з нею
тому, що-
що в небуд
дити ь
трапи здаю
ться. ться
10. мені
Д чужи
окоря ми.
ю 13.
собі Я
за те, вважа
що ю
недос себе
татнь винн
о им
сильн перед
о батьк
любл ами.
ю 0. Ж
своїх одне
батьк з
ів. тверд
11. жень
Б мені
атьки не
мене підхо
занад дить.
то XI.
утис Ст
кали авлен
ів ня до
усьо друзі
му в
нав’я 1. М
зувал ені
и не
свою раз
волю дово
. дило
12. сь
М пере
ої кону
батьк ватис
и ь, що
мене люди
не друж
розу ать
міют через
ьі виго
ду. впев
2. Д нено
обре сті,
себе заспо
почув коїти
аю з .
тими, 5. Щ
хто одо
мені друзі
співч в, з
уває. яким
3. Д и
ля дове
мене лось
важл розл
ивим учит
є не ись,
один я
друг, довг
а о не
друж нудь
ний гую і
хоро швид
ший ко
колек знахо
тив. джу
4. Я нови
х.
ціну <
ю ). Я
таког почу
о ваю
друга себе
, таки
який м
вміє хвор
мене им,
висл що
ухат мені
и, не до
підба друзі
дьор в.
ити, 7.
дода М
ти оя
сор м'рс
ом’ с до
язл дру
ивіс зів.
ть 9. Я
зава
жає відда
мен ю
і пере
пот вагу
ова тим
риш друз
ува ям,
ти з які
тим уваж
,з ні до
ким мене
Ме .
ні 10.
хоті Я
сам
лос
виб
я б.
ира
К
ю
.Я
собі
лег
дру
ко
га і
зав’
ріш
язу
уче
ю
пок
дру
ида
жбу
ю
,
йог
але
о,
част
якщ
о
о
роз
роз-
чар
чар
ову
ову
юсь
юсь
і
у
втр
ньо
ача
му.
ю
11.
ін-
 Я сам
не отн
мож ості
у .
знай 14. Ж
ти иття
собі навч
друг ило
а до мене
душі бути
. не
12. дуже
У відве
мене ртим
нема ,
є навіт
ніяк ьз
ого друз
бажа ями.
ння 15.
мати Л
друг юбл
а. ю
1 мати
.1. багат
Час о
ом друзі
я віз
люб тепл
лю отою
вел став
икі люсь
дру до
жні них.
ком 0. Ж
пані одне
ї, з
час твер
ом джен
уни ь
каю мені
їх і не
шу- підх
мно одит
ь. м
XII. вони
С мене
тавл обтя
ення жую
до ть.
люде 4. Я
й
навк вваж
оло аю,
1. М що
ене само
оточ му
ують не
обме варт
жені, о
неро виді
зумн ляти
і, сь
заздр сере
існі д
люд люде
и. й.
2. У 5.
сі Н
навк ама
оло гаю
мені ся
заздр жит
ять і и
тому так,
нена щоб
видя ніхт
ть о не
мене міг
. сказ
3. Ч ати
асом про
мені мен
добр е
ез нічо
людь го
ми, пог
часо ано
го. боку
О люде
. йя
Мені ціну
здає ю
ться уваг
, що у до
усі себе.
9.
нав
Я
кол
о шви
мен дко
е відч
зне ува
важ ю
ают хор
ьі оше
див або
лят нед
ься обр
на ози
мен чли
е ве
звер став
лен
хнь
ня
о.
до
7. Л
іч'О
егко
сз
сход
бок
жусь
у
з
люд
людь
ей і
ми
так
за
сам
будь
о
-
став
яких
люс
обст
ь до
авин.
них.
К.
10.
Найб
Я
ільш
легк
ез
о рист
свар во
юсь, мене
але шви
шви дко
дко втом
йду лює і
на драт
прим ує.
ирен 13.
ня. В
11. ід
Я усіх
навк
част оло я
о нама
гаюс
дов
ь
го
трим
роз атис
мір ь
ков пода
ую, лі.
пра 14.
вил Я
ьно не
чи знай
неп омий
рав зі
иль свої
ми
но я
сусід
щос ами і
ь не
сказ цікав
ав люсь
або ними
зро .
бив. 15.
12. М
Л ені
юдсь част
ке о
това здає
 ться ться
, що , що
усі усі
нав нав
кол кол
о о
підо див
зрю лят
ють ься
мен на
ев мен
е як
чом
на
усь
нікч
пог
ему
ано
та
му. неп
16. Ме
ні отрі
до бну
во люд
ди ину.
ло 0. Ж
сь одне
те з
рпі твер
ти джен
від ь
лю мені
де не
й підх
ба одит
гат ь.
о
об
раз
та
об
ма
нів
.
17.
М
ені
част
о
здає
 XIII. довір
Ст у та
авлен симп
ня до
незна атію.
йоми 3. Я
х
люде уника
й ю
1. Я нових
знайо
ставл мств.
юсь
4. Н
упер
езнай
едже
омі
но до
люди
незна
викли
йоми
х кають
люде у
йі мене
мимо неспо
вільн кій та
о че- триво
каю гу.
від 5. П
них ерш
чогос ніж
ь позн
пога айом
ного. итис
2. Б ь, я
уває, завж
що ди
зовсі хочу
м знати
незна , що
йома це за
люди люди
на на,
відра що
зу про
викл неї
икає говор
у ять.
мене 6. Я
 ють,
нікол до
и не знайо
довір мих я
яю вже
незна якось
йоми звик.
м 9. Я
людя із
мі задов
часто оленн
пере ям і
кону легко
юсь завод
у жу
тому, нові
що знайо
прав мства
ильн .
о 10.
чиню Ч
. асом
7. Я я із
кщо задов
незна олен
йомі ням
вияв знай
ляют омлю
ь сь з
інтер нови
ес до ми
мене, людь
то я з ми,
інтер часо
есом м ні з
ставл ким
юсь знай
до омит
них. ись
8. Н не
езнай хочет
омі ься.
люди 11.
мене У
драту
хоро самот
шом ності
у 1. Я
настр
ої я вваж
легко аю,
знай що
омлю будь-
сь, у яка
пога люди
ному на не
- пови
уник нна
аю відри
знай ватис
омст ь від
в. коле
12. ктив
Я у.
сором 2. Н
люсь а
незна самот
йоми ія
х почув
люде аю
йі себе
боюс спокі
ь йно.
загов 3. Я
орити
перш важк
им. о
0. Ж пере
одне жива
з ю
тверд само
жень тніст
мені ьй
не завж
підхо
ди
дить.
праг
XIV. ну
Ст
бути
авлен
серед
ня до
люде ми, а
й. серед
4. Д люде
екол й
и швид
мені ко
кращ втом
е люю
серед сь і
люде шука
й, а ю
деко само
ли тност
нада і.
ю 7. Н
пере айчас
вагу тіше
са- я
мотн хочу
ості. бути
5. Н з
а людь
само ми,
ті я але
розмі іноді
рков хочет
ую ься
або побу
розм ти на
овля само
юз ті.
уявн 8. Я
им не
співр боюс
озмо ь
н- самот
нико ності.
м. 9. Я
6. Н
а боюс
само ь
ті я само
тност
суму
і,
ю за
прот
людь
е
часто одит
трап ь.
ляєть XV.
ся С
так, тавл
що я ення
опин до
яюсь майб
на утнь
само ого
ті. 1. Я
10.
Я мрію
любл про
ю щасл
самот иве
ність. майб
11. утнє,
С
амот боюс
ність ь
я непр
пере иємн
нош осте
у й та
легк невд
о,
якщо ач.
вона 2. М
не айбу
пов’ тнє
язан здаєт
аз ься
непр мені
и-
I
похм
МІІОСТ
урим
ЯМИ.
та
0. Ж непе
одне рспе
з ктив
твер ним.
джен 3. Я
ь
мені нама
не гаюс
підх ь
жити ня.
так, ().
щоб Не
майб люб
утнє лю
було багат
хоро о
шим. дума
4. У ти
про
майб своє
утнь майб
ому утнє.
мене 7.
пере М
дусі оє
м став
турб лен
ує ня
моє
до
здор
май
ов’я.
бут
. ньог
VЯ о
впе част
вне оі
ний, шви
що дко
у змін
май юєт
бут ься:
ньо то
му Оуд
ую
здій
рож
снят
еві
ься пла
мої ни,
пла то
ни май
та бут
ба- нє
жан здає
ться мно
мені сті
пох та
мур біди
им. , які
8. мож
Я уть
і
вті ран
ша ити
ю ся у
себе
май
тим,
бут
що
ньо
у
му.
май
10.
бут
С
ньо
вої
му
пла
здій
ни
снят
на
ься
май
усі
бут
мої нє я
пла люб
ни і лю
и буд
баж уват
анн иу
я. щон
{
) айм
.Я енш
зав их
жди дріб
мим ниц
ово ях і
лі в
дум усіх
аю под
про роб
неп иця
риє х
нам
 ага лює
юся ,
їх яки
здій м
сни вия
ти.
вить
11. Я
ся
вп
евн мін
ени май
й, бут
що нє.
у 13. Ч
ма асом
йбу мені
тнь моє
ом майб
у утнє
дов здаєт
еду ься
всі ясни
м м, а
сво часо
ю м
пра похм
вот урим
у. .
12. 0. Ж
Я одне
з
жив твер
у джен
свої ь
ми мені
дум не
кам підх
одит
и, і
ь.
мен
XVI.
е
С
мал тавл
о ення
хви до
 ново ює,
го але
1. ,
Д раз
е ом
кол з
ия ти
легк м,
о тур
пер бує
ено і
шу три
змін во
иу жи
своє ть.
му 3.
жит Я
ті й
дуж люб
е лю
люб змін
лю иу
їх, жит
ті -
але
нові
часо
вра
м
жен
поч
ня,
ина
нов
ю їх
их
боя
люд
тися ей,
й нов
уни у
кати об- і
. і
2. Н ¡тон
ове ку
ме нав
не кол
пр о.
ива 4.
бл У
 уват
мен и
е нов
був е,
ают все
ь пер
мом еіна
ент кшу
и, вати
кол і
из роб
жаг
ити
ою
по-
шук
своє
аю
му,
нов
их не
вра так,
жен як
ьіі усі.
юни 6. Нов
е
х м
зна е
йом н
ств, е
але п
р
був и
ає, в
що а
я б
уни л
ю
каю є,
їх. а
5. л
Я е
ч
а
люб с
лю т
сам о
ш
при в
дум и
д
к ядк
о у.
в
т 8. Я
о
м боюс
л ь
ю змін
є у
і житт
н і:
а нові
б обст
р авин
и и
д мене
а ляка
є. ють.
9. Н
7. ове
Н для
е мене
люб є
приє
лю мни
всяк м,
их якщо
це
нов щось
овве хоро
ден ше.
ь,
над
аю
пер
еваг
у
раз і
наза
вжд
и
иста
нов
лен
ому
пор
 10. ю
М співч
ене уття
прив та
аблю допо
є моги.
лише 2. П
те еріод
нове, и,
що коли
відпо я
відає
актив
моїм
но
прин
ципа борю
м та сь з
інтер невда
есам. чами,
0. Ж чергу
одне ютьс
з яу
тверд мене
жень періо
мені дами,
не коли
підхо від
дить. щона
XVII. ймен
Ст ших
авлен невда
ня до ч
невда опус
ч кают
1. С ься
вої руки.
невда 3. Н
чі я евдач
пере і
жива довод
ю ять
сам і мене
ні в до
кого розпа
не чу.
шука 4.Н
евдач бажа
і ння
викл їх по-
икаю долат
ть у и.
мене 7. Я
силь кщо у
не моїх
роздр невда
чах
атува
хтось
ння, винен
яке я , я не
вили зали
ваю шаю
на його
неви безка
нних. рним.
5. Я 8. У
кщо
трапл випа
яють дку
ся невда
невда ч
чі, я мені
завж хочет
ди ься
шука втект
ю, и
що ж куди-
я небу
зроби
дь
в не-
пода
прав
лі і
ильн
о. не
6. Н повер
евдач татис
і я.
викл 9. Б
икаю уває,
ть у що
мене найм
проте енші
ст, невда
обуре чі
ння і приг
нічу випад
ють ку
мене, невда
але чя
ще
буває більш
, що е
серйо мрію
зні про
непр здійс
иємн нення
ості я своїх
пере мрій.
ношу 13.
стійк Я
о. вваж
10. аю,
Н що у
випа
евдач
дку
і невда
мене ч не
приг можн
нічу а
ють, і зневі
я рятис
перед я,
усім втрач
звину ати
вачу наді
ю ю.
себе 0. Ж
са- одне
мого. з
11. тверд
Не жень
вдачі мені
мене не
не підхо
зачіп дить.
ають, XVIII.
я не Ст
зверт авлен
аю на ня до
них приго
уваги ді
. ризик
12. у
У 1. Л
юбл до
ю цього
різні змуш
приг ують
оди, обста
навіт вини.
ь 4. Я
небез не
печні любл
,з ю
задов приго
олен
ді
ням
ри- уника
зику ю
ю. ризик
2. Я увати
.
багат 5. Я
оразо
во любл
зваж ю
ую мріят
усі и про
“за” і приго
“прот ди,
и” і але
ніяк не
не шука
можу ю їх у
нава житті
жи- .
тися 6. Ч
на асом
ризик я
. любл
3. М ю
ені приг
не до оди і
приг часто
од, а ризик
ризик ую,
ую я але
лише часо
тоді, м
коли приг
оди й го
ризик вима
стаю гає
ть
спра
мені
не до ва.
душі. 9. П
7. П риго
ригод ди і
ия ризи
любл к
ю мене
тільк
и прив
весел абл
і й ті, юют
що ь,
добр якщ
е ов
закін них
чуют
ься, а мені
ризик пере
увати пада
не є
любл пер
ю. ша
8. Я роль
.
навм 10.
исно Бу
не ває,
шук що
аю ризи
приг кі
азарт
од і
мене
ризи п’ян
ку, ять.
але 0. Ж
йду одне
на з
них, твер
коли джен
цьо- ь
мені вати
не Інш
підх
их.
одит
ь. 3. Я
XIX.
С любл
тавле ю
ння опіка
до ти
лідер кого-
ства небу
1. Я дь
одно
мож го,
у йти хто
попе мені
реду подо
інши баєть
ху ся.
мірк 4. Я
уван
нях, завж
але ди
не у праг
діях. ну
2. Я вчит
и
люб люде
лю й
бути прав
пер илам
і
шим
поря
у дку.
ком 5. О
пані дним
ях, людя
керу мяз
вати неох
отою
і
підко
спря ряюс
мову ь,
інши пер-
ми шіст
керу ья
ю не
сам. люб
6. Ч
лю.
асом 8. Я
я не
люб вмію
лю керу
“зад вати
ават людь
и ми.
9. Я
тон” не
, вмію
бути керу
пер вати
шим інши
, але ми,
відпо
часо відал
м ьніст
мені ь
це мене
набр лякає
идає .
. 10.
7. Я З
авж
люб ди
лю знах
бути одят
пер ься
шим люд
там, и,
де які
мене слух
люб ають
лять ся
; мене
боро і
тись визн
за ають
мій ння
авто до
рите крит
ики і
т.
запер
11.
ечен
Я
ь
любл
ю 1. Я
бути не
перш слух
им, аю
щоб запе
мене рече
наслі нь
дува
та
ли.
12. крит
Я ики і
із завж
задо ди
воле дума
нням ю та
підко робл
ряюс ю
ь
авто по-
рите своє
тним му.
людя 2. С
м. луха
0. Ж ючи
одне запе
з рече
твер ння і
джен крит
ь ику,
мені я
не шук
підх аю
одит аргу
ь. мент
XX. и на
С своє
тавле
 ви- ги
прав інева
данн гу.
5. Н
я,
е
але
люб
не
лю,
завж
коли
ди
мене
нава
крит
жую ику
сь їх ють,
висл і
овит якщ
и. о
3. Зап
ерече мені
ння і запе
крит речу
ика ють
мене -
особл серд
иво жусь
драту
ють, і не
коли завж
я ди
втом мож
ився у
І стри
пога мати
но свій
себе
почу гнів.
ваю. 6. М
4. Кр ене
итик дуж
у та е
осуд
щодо засм
мене учує
я і
спри приг
ймаю
кращ нічу
е, ніж є,
байд коли
ужіст мене
ь
крит обли
ику во.
ють
або
за-
пере
чую
ть
мені
.
7. В
ід
крит
иків
мені
хоче
ться
втект
и
пода
лі.
Н
.

Дек
оли
крит
ику
та
заув
аже
ння
пере
нош
у
легк
о, а
деко
ли -
дуж
е
хвор
 10. ю
М співч
ене уття
прив та
аблю допо
є моги.
лише 2. П
те еріод
нове, и,
що коли
відпо я
відає
актив
моїм
но
прин
ципа борю
м та сь з
інтер невд
есам. ачам
0. Ж и,
одне чергу
з ютьс
тверд яу
жень мене
мені :»
не періо
підхо дами,
дить. коли
XVII. від
Ст щона
авлен ймен
ня до ших
невда невд
ч ач
1. С опус
вої кают
невд ься
ачі я руки.
пере 3. Н
жива евдач
ю і
сам і довод
ні в ять
кого мене
не до
шука розпа
чу. і
4. Н бажа
евдач ння
івикл їх
икаю по-
тьум дола
енес ти.
ильн 7. Я
кщо у
ерозд
моїх
ратув невда
ання, чах
якеяв хтось
илив винен
аюна , я не
неви зали
нних. шаю
5. Я його
кщо безка
трап рним,
ляют 8. У
ься
невд випа
ачі, я дку
завж невд
ди ач
шука мені
ю, хочет
що ж ься
я втект
зроб
и
ив
куди-
не-
небу
прав
ильн дь
о. пода
6. Н лі і
евдач не
і пове
викл ртати
икаю ся.
ть у 9. Б
мене уває,
прот що
ест, найм
обур енші
ення невд
ачі .
приг 12.
нічу У
ють випад
ку
мене, невда
але чя
буває ще
, що більш
серй е
озні мрію
непр про
иємн здійс
ості я нення
пере своїх
мрій.
ношу 13.
стійк Я
о. вваж
10. аю,
Н що у
евдач випа
і дку
мене невд
приг ач не
нічу можн
ють, а
ія зневі
пере рятис
дусім я,
звин втрач
увач ати
ую наді
себе ю.
са- 0. Ж
мого. одне
11. з
Н тверд
евдач жень
і мені
мене не
не підхо
зачіп дить.
ають,
я не XVIII.
зверт Ст
аю на авлен
них ня до
уваги приго
ді кую
ризик я
у лише
1. Л тоді,
юбл коли
ю до
різні цьог
приг о
оди, змуш
навіт ують
ь обста
небез вини.
печні 4. Я
,з не
задов любл
олен ю
ням приго
ри- ді
зику уника
ю. ю
2. Я ризик
увати
багат .
оразо 5. Я
во
зваж любл
ую ю
усі мріят
“за” і и про
“про приго
ти” і ди,
ніяк але
не не
можу шука
нава ю їх
жи- у
тися житті
на .
ризи 6. Ч
к. асом
3. М я
ені любл
не до ю
приг приг
од, а оди і
ризи
часто ризи
ризи ку,
кую, але
але
йду
часо
м на
приг них,
оди й коли
ризи цьо-
к го
стаю вима
ть гає
мені спра
не до
душі. ва.
7. П 9. П
риго риго
ди я ди і
любл ризи
ю к
тільк мене
и
весел прив
і й ті, абл
що юют
добр ь,
е якщ
закін ов
чуют них
ься,
и мені
ризи пере
куват пада
и не є
любл пер
ю. ша
8. Я роль
.
навм 10.
исно Бу
не ває,
шук що
аю ризи
приг кі
азарт
од і
мене пані
п’ян ях,
ять.
керу
0. Ж
одне вати
з і
твер спря
джен мову
ь вати
мені
не Інш
підх их.
одит 3. Я
ь.
XIX. любл
С ю
тавле опіка
ння ти
до кого-
лідер небу
ства дь
1. Я одно
го,
мож хто
у йти мені
попе подо
реду баєть
інши ся.
ху 4. Я
мірк
уван завж
нях, ди
але праг
не у ну
діях. вчит
2. Я и
люде
люб й
лю прав
илам
бути
і
пер поря
шим дку.
у 5. О
ком дним
людя де
мяз мене
неох люб
отою лять
підко ;
ряюс
боро
ь,
тись
інши
ми за
керу пер-
ю шіст
сам. ья
6. Ч не
асом люб
я лю.
8. Я
люб не
лю вмію
“зад керу
ават вати
людь
и ми.
тон” 9. Я
, не
вмію
бути керу
пер вати
шим інши
, але ми,
відпо
часо відал
м ьніст
мені ь
мене
це лякає
набр .
идає 10.
. З
7. Я авж
ди
люб знах
лю одят
бути ься
пер люд
шим и,
там, які
слух мені
ають не
ся підх
мене одит
ь.
і
XX.
визн С
ають тавле
мій ння
иито до
рите крит
т. ики і
11. запер
Я ечен
любл ь
ю 1. Я
бути не
перш слух
им, аю
щоб
запе
мене
наслі рече
дува нь
ли. та
12. крит
Я ики і
із завж
задо ди
воле
дума
нням
підко ю та
ряюс робл
ь ю
авто по-
рите своє
тним му.
людя 2. С
м. луха
0. Ж ючи
одне запе
з рече
твер
ння і
джен
крит
ь
ику,
 я ваю.
шук 4. К
аю рити
аргу ку
мент та
и на осуд
своє щод
ви-
о
мри
мене
ндан
я
ня,
але спри
не йма
завж ю
ди кра
нава ще,
жую ніж
сь їх байд
висл ужіс
овит ть їм
и. інев
3. З агу.
апере 5. Н
ченн е
яі люб
крит лю,
ика коли
мене мене
особл крит
иво ику
драту ють,
ють, і
коли якщ
о
я
мені
втом
запе
ився речу
І ють
-
пога серд
но жусь
себе і не
почу завж
ди крит
мож ику
у та
стри заув
мати
аже
свій
гнів. ння
6. М пере
ене нош
дуж у
е легк
засм о, а
учує деко
і ли -
приг дуж
нічу е
є, хвор
коли обли
мене во.
крит
ику
ють
або
за-
пере
чую
ть
мені
.
7. В
ід
крит
иків
мені
хоче
ться
втект
и
пода
лі.
8. Д
екол
и
 9. З ики
апер на
ечен свою
ня і адре
крит су
ика або
мене спра
дуже вед-
засм ливи
учу х
ють, запе
якщ рече
о нь
вони на
ви- мої
слов аргу
лені мент
в и.
різкі 11.
йі Я
груб стара
ій юсь
фор прав
мі, ильн
навіт о
ь реагу
якщ вати
о на
стос крит
ують ику.
ся 12.
дріб Я
ниць пере
. кона
10. вся,
Я що
не крит
чув ику
ще ють
спра зазв
ведл ичай
ивої тільк
крит
и
для не
того, підхо
щоб дить.
тобі XXI.
наш С
коди тавле
ти ння
або до
само опіки
му і
відз наста
начи нов
тися. 1. Я
13.
Я слуха
кщо ю
мене наста
крит нови
ику тільк
ють и
або тих,
запе хто
речу має
ють, на
мені них
завж право
ди .
почи 2. Я з
нає охот
здав ою
атис слуха
я, ю ті
що наста
інші нови,
прав які
і, а я стосу
ні. ютьс
0. Ж я
одне мого
з здор
тверд ов’я.
жень 3. Н
мені е
терпл не
ю, завж
коли ди
мене вихо
опіка дить
ють і .
за 7. Ч
мене асом
все усі
вирі наст
шуют анов
ь. и
4. Я прол
не ітаю
потре ть
бую повз
наста мої
нов. вуха,
5. Я часо
мя
охоче карт
слуха аю
ю себе
того, за
хто те,
мене що
люби не
ть. слух
6. Я ав їх
рані
нама ше.
гаюс 8. Н
ь е
слух терпл
ати ю
кори наста
сні нов,
наст які
анов дают
и, ь
але тоно
це у м
мене начал
ьник люб
а. лю,
9. Я коли
про
уваж мене
но турб
слуха ують
ю ся,
наста але
нови не
і не люб
чиню лю,
опор щоб
у, мно
коли ю
мене керу
опіка вали
ють. .
10. 12.
Я Я
охоч не
е нава
слух жую
аю ті сь
наст зупи
анов нити
и, навіт
які ь
мені непо
приє тріб
мні ні
та для
ігно мене
рую наст
те, ано-
що ви
мені або
не позб
до утис
душі я від
. непо
11. тріб
Я ного
мені з
заст тверд
упни жень
цтва. мені
13. не
Н підхо
астан дить.
ови XXII.
викл С
икаю тавле
ть у ння
мене до
бажа прав
ння ил і
роби закон
ти ів
все 1. К
навпа оли
ки. прав
14. ила і
Я зако
допу ни
скаю мені
опік зава
у жаю
над ть,
собо це
юу викл
повс икає
якде у
нно мене
му роз-
житт драт
і, але уван
не ня.
над 2. З
моїм авжд
духо и
вним вваж
світо аю,
м. що
0. Ж зара
одне ди
ціка кої
вої і іу.
прин 5. Д
адли уже
вої не
спра любл
ви ю
зако прав
ни ила,
мож які
на мене
обми обме
нути жуют
. ь.
3. Л (>
огічн .
о
обґру Пері
нтова оди,
них коли
прав я не
ил я дуже
нама
гаюс слідк
ь ую
дотр за
имув тим,
атись щоб
. дотр
4. Я имув
част атис
о ь
боюс усіх
ь, що прив
мене ил та
поми зако
лков нів,
о черг
прий ують
ся з
муть
пері
за
одам
пору и,
шни коли
ка ' 111
я
дорі 9. З
каю авжд
собі и
за слідк
не- ую за
дисц тим,
иплі щоб
нова усі
ність дотр
. имув
7. Б ались
удь- прав
які ил.
прав 10.
ила і Ч
розп асто
оряд дорі
женн каю
я собі
викл за те,
икаю що
пору
ть у
шив
мене
прав
бажа
ила і
ння
не
нинм суво
исно ро
їх до- і
пору риму
шува вавс
ти. я
К. зако
Я нів.
завж 11.
ди Я
дотр прагн
имую у
дотр
сь имув
прав атись
ил і прав
закон ил і
ів. закон
ів, дить.
але XXIII.
не О
завж
ди це цінен
мені ня
МДІКТЬС себе
Я.
в
12.
дити
С
нстві
увор
1. У
о
дити
дотр
нстві
иму
я був
юсь
поло
тих
хлив
прав
им і
ил,
плакс
які
ивим.
вваж
2. Д
аю
уже
спра
люби
ведл
в сам
ивим
вигад
и,
увати
меду
різні
боро
казки
тьбу
та
з
фант
тими
астич
, які
ні
вваж
історі
аю
ї.
несп
3. У
раве
дити
длив
нстві
ими.
я
0. Ж
уник
одне
ав
з
шумн
тверд
их та
жень
рухл
мені
ивих
не
ігор.
підхо
 4. Я им.
був, 7. Я
як всі з
діти, дити
і нства
нічи був
м не само
відріз стійн
нявся им і
від рішу
інши чим.
х 8. У
одно дити
літків нстві
. я був
5. Ч весел
асом им і
мені відча
здаєт йдуш
ься, ним.
що у 9. У
дити дити
нстві нстві
я був я був
жвав образ
им і ливи
весел м і
им. чутл
6. Ч ивим.
асом 10.
почи У
наю дити
дума нстві
ти, я був
що дуже
був непо
дуже сидл
несл ивим
ухня і
ним і балак
несп учим.
о- 11.
кійн У
дити ив
нстві грат
я був ись
таки на
м, як само
зараз ті й
: диви
мене тись
легк здал
о еку,
було як і
засм риют
утит ься
и, інші
иле діти.
легк 14.
о У
було дити
й нстві
засп ябіль
окоїт шел
и, юби
розв вспіл
есел кува
ити. тись
12 здор
.3 осли
дити ми,ні
нства жгра
я тись
прагн і
ув до одно
охай літка
ності ми.
й 15.
поря У
дку. дити
13. нстві
В я був
дити веред
нстві ливи
я м і
люб драті
влив
им.
16.
У
дити
нстві
я
поган
о
спав і
поган
о їв.
0. Ж
одне
з
тверд
жень
мені
не
підхо
дить.
 XXIV. з
С заув
тавле
ння аже
до ння
школ та
и оцін
1. Л ки,
юб які
ив мен
за е не
мі вла-
ст што
ь вува
шк ли.
іль 3.
ни У
х
за мол
ня одш
ть их
піт клас
и ах
по люб
гу ив
ля шко
ти лу,
з поті
то м
ва вона
ри мен
ша е
ми стал
. а
2. обт
Д я-
уже жув
пере ати.
жив 4. Ч
ав асо
чере м
 лю иво.
би 6. Ш
в кільн
шк і
ол занят
у, тя
час мене
ом дуже
во втом
на люва
ме ли.
ні 7. Н
по айбіл
чи ьше
нал люби
а в
наб шкіл
ри ьну
дат само
и. діяль
5. ність
Н .
е 8. Л
люб юбив
ив школ
шко у
ли тому
том , що
у, там
що була
всі весел
педа а
гоги комп
став анія.
илис 9. С
ь до ор
мен ом
е не- ивс
спра я
ведл хо
 дит мадс
и ькій
до робо
шк ті.
ол 12.
и: Ш
боя кільн
вся і
глу умов
зув и
ан мене
ня приг
і нічув
гру али.
бо 13.
щі Н
в. амаг
10. ався
Д охай
уже но
люби вико
в нува
фізку ти
льту усі
ру. завда
. 11. ння.
Відв 0. Ж
ідув одне
ав з
шко твер
лу джен
пост ь
ійно мені
і не
завж підх
ди одит
брав ь.
учас XXV.
ть у О
гро цінка
себе зана
на дто
цей вразл
моме ивий
нт ,
1. М пості
ені йно
не хвил
вист ююс
ачає ьі
твере турб
зої уюсь
розс за
удли все.
вості 4. Я
. не
2. вине
Ч ну
асом тому
я , що
задо викл
воле икаю
ний заздр
собо ість
ю, у
часо інши
м х.
карт 5. М
аю ені
себе не
за вист
нері ачає
шуч поси
ість дючо
і сті і
мля терпі
віст ння.
ь. 6. В
3. Я важа
ю,
що воле
нічи ний
м не собо
відрі ю, у
зняю хвил
сь ини
від по-
біль гано
шост го
і наст
люде рою
й. вва
7. М жаю
ені , що
не мені
вист не
ачає вист
рішу ачає
чості тієї
. чи
8. Я інш
не ої
бачу якос
в ті.
собі 10.
вели Я
ких зана
недо дто
ліків. драті
9. влив
У ий.
11.
хоро І
ші нші
хвил знах
ини одят
я ьв
цілк мені
ом знач
задо ні
недо ь
ліки мені
,я не
вва підх
жаю одит
, що ь.
вон Реєс
и трац
ійни
пер й
е- блан
біль к
шую №1
(пер
ть. ше
12. обст
Я ежен
стра ня)
жда
П
ю від різви
того, ще,
що ім я,
мене по
не бать
розу кові____________________________________________________________
міют В
ь. ідзна
13. чте у
Я граф
надм і
ірно “Но
чутл мер
ивий обра
і них
відп
обра
овіде
злив
й”
ий. номе
0. Ж ри
одне тих
з відп
твер ові-
джен дей,
 які
найбвід сну
Пробудження
ільш
Апетит і ставлення до їжі
е
СтавленняВамдо спиртних напоїв
Сексуальні проблеми
підх
Ставленняодят
до одягу
Ставленняь.до грошей
Біль
Ставлення до батьків
ше
Ставленнятрьо
до друзів
Ставлення х до людей навколо
Ставленнявідп
до незнайомих
овіде
Ставлення до самотності
й за
Ставленняодні
до майбутнього
Ставленийєю до нового
Ставленнятемо
до невдач
ю
Ставлення до пригод
роби
Ставлення до лідерства
ти не
Ставленнямождо критики
Ставленняна.до опіки і настанов
№ НазвиСтавлення
тем до правил
Номері законів
обраних
відповідей
Оцінення себе в дитинстві
І Самопочуття Ставлення до школи
II Настрій Оцінка себе в цей момент
Реєстраці ві_____________________________________________________ __
йний В
бланк №2 ідзн
(друге
обстежен ачт
ня) е у
гра
П фі
різв “Но
ище мер
, ім обр
’я, ани
по х
бат відп
ько овід
 Сексуальніей”проблеми
Ставленняном до одягу
Ставленняери до грошей
тих
Ставленнявідпдо батьків
Ставленняові до- друзів
Ставленнядей,до людей навколо
Ставленняякідо незнайомих
най
Ставленнябільдо самотності
Ставленняшедо майбутнього
СтавленняВам до нового
Ставленняпід до невдач
ход
Ставленняять.до пригод
СтавленняБільдо лідерства
Ставленняшедо критики
Ставленнятрь до опіки і настанов
ох
Ставленнявідпдо правил і законів
Оціненняовідсебе в дитинстві
Ставленняейдо школи
за
Оцінка себе в цей момент
одн
ією Бл
тем анк
фік
ою сац
оби ії
рат рез
и не уль
мо та
тів
жна
.
П
№ Назви тем Номер обраних
різв
відповідей
ище,
І Самопочуття ім
II Настрій 'я,
по
III Сон і сновидіння
бат
IV Пробудження від сну ьков
V Апетит і ставлення до їжі і_____________________________________________
VI Ставлення до спиртних напоїв В
ік_____________________
 Д оак
ата____________________
тив
ним
Граф и
ік речо
підр вина
ахун
ку ми____________________________________________________________
балів Р
1 изик
0 суїц
9
идн
8 их
7 + спро
б______________________________________________________________
6 + + + + + + 4 + +
- Р
5 + изик
4 ран
ніх
3
ста
2 тев
их
1 сто
Г Ц л А С п ш Е I н к
сунк
ів у
у дівч
ато
________________________
П к______________________________________________________________
сихо Т
пат ип
ія акце
нту
_______________________
деза ації
дап або
тац псих
опа
ія_____________________
Р тії____________________________________________________________
изик
злов З
жив .
анн
я Діаг
псих нос
тик хок
а орек
ста ційн
ну а
агре роб
сії у ота
підл з
іткі діть
в ми,
Вия які
в біль
агре ш
сії у агре
підл сив
ітків ні
є порі
про вня
бле но з
мою інш
, яка ими.
все Т
біль ермі
ше н
хви “агр
лює есія
учи- ”
телі надз
ві вича
бать йно
ків. част
Завд о
анн вик
ям ори
пси стов
хол уєть
ога ся
пов сьог
инн одні
а в
стат май
и шир
пси шом
у сив
кон ніст
текс ь:
ті і як
том вро
у дже
пот ну
ребу реа
є кці
серй ю
озно люд
го ини
“оч для
ище "за
ння хис
” від ту
низк зай
и ман
наш ої
арув тер
ань ито
і рії”
дод (Ло
атко рен
вих ц,
знач Ард
ень. рі);
Різн як
і праг
авто нен
ри ня
по- до
різн на-
ому пув
ви- анн
жим я
ают (Мо
ь рріс
агре он),
сію як
і реа
агре кці
ю
осо
бис
тос
ті
на
вор
ожу
люд
ині
на-
вкол сть
ишн особ
ю исто
дійс сті,
ніст що
ь хара
(Хор ктер
ні, изує
Фро ться
мм). наяв
Шир ніст
око ю
розп дест
овс рукт
юдж ивни
ені х
теор тенд
ії, енці
що й, в
пов’ осно
язу вно
ють му в
агре сфер
сію і і
фрус суб’
трац єктн
ію о-
(Міл суб’
лер, єктн
Дол их
ард). відн
П осин
ід .
агре Ймо
сивн вірн
істю о,
мож дест
на рукт
розу ивни
міти й
влас ком
тиві поне
нт уван
люд ня
сько пере
ї шко
акти д,
внос подо
ті є ланн
необ я
хідн того
им у , що
твор прот
чій идіє
діял цьо
ьнос му
ті, проц
оскі есу.
льки А
потр грес
еби ивні
інди сть
віду має
альн якіс
ого ну і
розв кіль
итку кісн
з у
нем хара
инуч ктер
істю исти
фор ки.
му- Як і
ють всяк
в а
люд влас
ях тиві
здат сть,
ніст вона
ь до має
усун різн
ення ий
і ступ
руйн інь
вира и
жен кон-
ості: флік
від тно
май ю,
же незд
повн атно
ої ю на
відс свід
утно ому
сті кооп
до її ерац
гран ію
ично тощ
го о.
розв Сам
итку а
. собо
Над ю
мірн агр
ий е-
розв сивн
иток ість
агре не
сив- роби
ност ть
і суб’
почи єкта
нає соці
визн альн
ачат о
и небе
пове зпеч
дінк ним,
у оскі
особ льки
исто , з
сті, одн
яка ого
мож боку
е ,
стат наяв
ний жим
зв’яз и,
ок але
між їхні
агре мот
сивн ива-
істю ційн
і і
агре ком
сією поне
не є нти
жор пря
стки мо
м, а прот
з иле
іншо жні.
го - Вих
сам одяч
акт и з
агре цьог
сії о,
мож мож
е не на
набу роз-
вати діли
соці ти
альн агре
о сивн
небе і
зпеч проя
них ви
фор на
м. два
Зовн осно
ішні вні
прак типи
тичн :
і дії пер
мож ший
уть -
бути мот
схо ивац
ійна ті,
агре так і
сія поза
як нею,
сам і
оцін позв
ніст ’яза
ь, ні з
друг емо
ий ційн
— ими
інст пер
руме е-
нта жив
льна ання
агре ми:
сія гнів
як ом,
засі воро
б жіст
(ма ю).
ючи Пра
на ктич
увазі них
при псих
цьо олог
му, ів
що і біль
та й шою
інша мі-
мож рою
уть пови
вияв нна
ляти ціка
ся вити
як мот
під ивац
конт ійна
роле агре
м сія
свід як
омос пря
мий прог
вияв нозу
реал вати
ізаці мож
ї ливі
влас сть
тиви вияв
х у
особ відк
исто рито
сті ї
дест мот
рукт ивац
ивни ійно
х ї
тенд агре
енці сії.
й. Таку
Виз діаг
начи ност
вши ичну
ріве проц
нь едур
таки у
х мож
дест на
рукт пров
ивни ести
х за
тенд допо
енці мого
й, ю
мож опи
на з ту-
вели валь
ким ник
ступ а
енем Басс
віро а-
гід- Дар
ност ки.
і А
. , що
Басс диф
розд ерен
ілив ціює
поня проя
ття ви
агре агре
сія й сії й
воро воро
жіст жост
ь і і,
визн авто
ачив ри
оста виді
нню лили
як такі
реак види
цію, реак
що цій:
розв 2.
иває Ф
нега Ьич
тивн на
і агре
почу сія
ття —
й вико
нега рис
тивн тан
і ня
оцін фізи
ки чної
люд сили
ей і про
поді ти
й. інш
Ство ої
рюю лю-
чи дин
свій и.
опит 2.
увал Н
ьник епря
ма айм
агре енш
сія - ого
обхі збуд
дни жен
м ня
шля ('зап
хом альн
спря ість
мов ,
ана груб
на ість
інш ).
у 4.
люд Н
ину ега
або тив
ні ізм
на -
кого опо
не зиці
спря йна
мов ман
ана. ера
5. в
Р пов
оздр едін
ату ці
ванн від
я - пас
гот ивн
овні ого
сть опо
до
ру
вияв
до
у
акт
нега
ивн
тив
ої
них
бор
почу
оть
тті
би
в за
щон про
ти
ста нос
лих ті
звич щод
аїв і о
зако лю-
нів. дей
5. чере
О з
браз пер
а - еко
зазд нан
ріс ня в
ть і то
нен му;
ави що
сть інш
до і
інш люд
их и
за пла
ную
реа
ть
льні
наш
й
код
вига
ити
дані
.
дії. 7.
6. В
П ерб
ідоз аль
рілі на
сть агре
- в сія
діап —
азо вия
ні в
від нега
нед тив
овір них
и і поч
обе ут
реж
тів иве
як пер
чере еко
з нан
фор ня
му суб'
(кри єкт
к, а в
вере то
ск), му;
так що
і він
чере є
з пога
зміс ною
т люд
слов ино
есн ю,
их що
чин
відп
ить
овід
нед
ей
обр
(про
е, а
кля
так
тт
ож
я,
пер
за-
е-
гроз
мив
и). анн
8. я
П
ним
очу кая
тт тт
я я,
про мук
вин и
и - сові
вир сті.
аж О
ає пит
мо увал
жл
ьни я не
к мож
скла у
даєт впор
ься атис
з 75 я з
твер бажа
дже ння
нь, м
на запо
які діят
досл и
ідж шко
уван ду
ий інш
відп им.
овід 2.
ає І
“так ноді
” чи пош
“ні”. ирю
ю
Те пліт
кс ки
т про
оп люд
и ей,
т яких
ув не
ал люб
ьн лю.
ик 3.
а Я
Ба легк
сс о
а- підд
Д аюсь
ар розд
ки рату
1. ванн
Ч ю,
асом але
шви гово
дко рять
засп про
око мене
ююс за
я. моє
4. ю
Я спин
кщо ою.
мене 7.
не Я
попр кщо
осят я не
ь по- схва
добр люю
ому, пове
я не дінк
вико и
наю друз
прох ів, я
ання даю
. їм
5. це
Я відч
не ути.
завж 8.
ди К
отри оли
мую мені
те, трап
що лял
мені ося
нале обд
жит ури
ь. ти
6. кого
Я -
зна неб
ю, удь,
що я
люд пере
и жив
ав и.
болі 11.
сно Я
каят зав
тя жди
та побл
мук ажл
и ивий
сові до
сті. чуж
9. их
М
ені недо
здає ліків
ться, .
що я 12.
не
здат Я
ний кщо
удар мені
ити не
люд под
ину.
обає
10.
ться
Я вста
нік нов
оли лене
не прав
розд ило,
рато мені
вую хоче
сь ться
наст пор
ільк уши
и, ти
його
щоб
.
кид
13.
атис
І
я
нші
пре
умі
дме-
ють
там
май
же ував
зав .
жди 15.
Я
кор
част
исту о не
вати пого
ся джу
спр юся
иятл з
иви люд
ми ьми.
16.
обст
І
а-
ноді
иин до
ами. мене
14. прих
Я одят
три ь
маю дум
ся ки,
наст яких
оро я
жен соро
о з млю
люд ся.
ьми, 17.
які Я
став кщо
лять хто-
ся небу
до дь
мен пер
е шим
біль удар
ш ить
дру мене
жнь , я
о, не
ніж відп
я овім
очік йом
у.
18.
К
оли
я
розд
рато
вую
сь, я
стук
аю
двер
има.
19.
Я
наб
агат
о
біль
ш
драт
івли
вий,
ніж
здає
ться.
 20. Я
Я не
кщо мож
хтос у
ь утр
вдає има
із тися
себе
від
нача
льн супе
ика, речк
то я и,
зав якщ
жди о
чин люд
ю и не
йом пого
у дж
нап у-
ерек ють
ір. ся зі
21. мно
М ю.
ене 24.
трох Л
и юди
засм , що
учує ухи
моя ляю
доля ться
. від
22. роб
Я оти,
дума пов
инні
ю,
пере
що жив
бага ати
то поч
люд уття
ей про
не вин
люб и.
лять 25.
мене Т
. ой,
23. хто
обра льн
жав иків
мене ,я
і роб
мою
сім’ лю
ю, все,
напр щоб
ошу вон
єтьс и не
я на зазн
бійк авал
у.
26. ися.
Я 29.
не М
здат айж
ний е
на кож
груб ного
і тиж
жарт ня я
и. бачу
27. кого
М -
ене неб
охоп удь,
лює хто
лют мені
ь, не
коли под
наді о-
мно баєт
ю ься.
насм 30.
іхаю Д
ться. осит
28. ь
К бага
оли то
люд люд
и ей
вда зазд
ють рять
з мені
себе .
нача 31.
 Я місц
вима е.
гаю, 34.
щоб Я
ніко
люд ли
и не
пова бува
жал ю
и хму
мене рий
від
. злос
32. ті.
М 35.
ене Я
приг кщо
нічу до
є те, мен
що я е
мало став
робл лять
ю ся
гір
для ше,
свої ніж
х я
бать того
ків. засл
33. угов
Л ую,
юди я не
, які хви
пост лю
ійно юся.
драт 36.
уют Я
ь кщо
вас, хтос
варт
ь
і
того виво
, дить
щоб мене
їх з
пост себе,
авил я не
и на звер
таю до
уваг “сил
и. ьних
37. вира
Х зів”.
оча 40.
яі М
не ені
пока хоче
зую ться,
цьог щоб
о, мої
мене гріх
інод и
і проб
муч ачил
ить и.
зазд 41.
ріст Я
ь. рідк
38. о
І даю
ноді здач
мені у,
здає наві
ться, ть
що якщ
наді о
мно хто-
ю небу
смі дь
ютьс удар
я. ить
39. мене
Н .
авіть 42.
якщ К
оя оли
злюс вихо
я, я дить
не не
вда по-
юся моє
му, я оли
інод не
і дові
обра ряти
жаю чуж
ся. акам
43. ”.
І 46.
ноді Я
люд кщо
и хто-
драт неб
уют удь
ь драт
ує
мене
мен
одні е, я
єю гото
своє вий
ю сказ
прис ати
утні все,
стю. що
44. я
Н про
емає ньог
люд о
ей, дум
яких аю.
би я 47.
по- Я
спра робл
вжн ю
ьому бага
нена то
виді тако
в. го,
45. про
М що
ій згод
при ом
нци жал
п: кую.
“Нік 48.
Я
кщо вибу
я хнут
розс и.
ерд 51.
жус Я
я, я кби
мож всі
у зна
удар
ли,
ити
що
кого
- я
небу відч
дь. ува
49. ю,
З мен
дити еб
нств вва
ая жал
ніко и
ли люд
не ино
вияв
ю, з
ляв
яко
спал
ахів ю
гнів нел
у. егк
50. о
Я пра
част цюв
о ати.
відч 52.
ува Я
ю
себе зав
як жди
поро дум
хова аю
бочк про
а, те,
гото які
ва тає
мні учу
при ють
чин мен
и е.
зму 55.
шу Я
ють б’ю
люд ся
ей не
роб рід
ити ше і
що- не
неб част
удь іше,
при ніж
ємн інші
е .
для 56.
мен Я
е.
53. мо
К жу
оли при
на гада
мен ти
е вип
кри адк
чать и,
,я кол
поч ия
ина був
ю нас
кри тіль
чати ки
у зли
відп й,
овід що
ь. хап
54. ав
Н пер
евда шу
чі річ,
засм що
пот нес
рап прав
лял едл
а иво.
мен 59.
і Р
під ані
рук ше
уі
я
лам
ав дум
її. ав,
57. що
І біль
ноді шіс
я ть
відч люд
ува ей
ю, гов
що
ори
гото
ть
вий
пер пра
шим вду,
поч але
ати теп
бійк ер
у. мн
58. це
І не
ноді
вір
я
ю.
відч
60.
ува Я
ю, лаю
що ся
жит тіль
тя ки зі
чин злос
ті.
ить 61.
зі К
мно оли
ю я
чин
 ю оді
неп я
рави ви
льн
о, яв
мен ля
е ю
муч сві
ать й
док гні
ори в
сум
лінн ти
я. м,
62. що
Я ст
кщо ук
для аю
зах ку
ла
ист
ко
у
м
свої по
х ст
пра ол
в у.
мен 64.
і Я
пот груб
ріб уват
но ий
заст стос
осу овн
ват о
и люд
фіз ей,
ич- які
мені
иу
не
сил
под
у, я оба
заст ють
осо ся.
вую 65.
її. У
63. Ін
мен част
е о
нем дум
ає аю,
вор що
огів, жив
які неп
б рави
хоті льн
ли о.
мені 68.
наш Я
код зна
ити. ю
66. люд
Я ей,
не які
умі здат
ні
ю
дове
пос сти
тав мен
ити е до
люд бійк
ину и.
на 69.
міс Я
це, не
наві засм
учу
ть
юся
якщ
чере
о з
вон дріб
а ниці
тог .
о 70.
'ше М
луг ені
ову рідк
о
є.
при
67.
ход
Я
ить ону
в ват
гол и
ову пог
дум
роз.
ка,
72.
що
О
люд
стан
и
нім
нам
часо
ага
мя
ють
став
ся
зану
роз
дою
сер
.
дит
73.
и
В
або
супе
обр
реч
азит
ці я
и
част
мен
о
е.
підв
71. ищу
Я ю
голо
час с.
то 74. Я
тіль пра
ки гну
пог зазв
рож ичай
прих
ую
овув
люд ати
ям, своє
хоч пога
аі не
не став
зби ленн
раю я до
ся люд
вик ей.
 75. кси
Я різн
кр их
а фор
щ м
е агре
по сив
го них
д і
ж вор
ус ожи
я х
з реа
чи кці
м- й
не виз
бу нач
дь ают
, ь
ні сум
ж ою
ст отр
ан има
у них
сп балі
ер в за
еч шка
ат лою
ис .
я. Інд
К екс
ожн вор
ий ожо
збіг сті
з вкл
клю юча
чем є5і
оцін 6
юют шк
ьв али,
1 а
бал. інде
Інде кс
 агр ю
е- агре
сив сив
нос нос
ті ті є
(пр вел
ямо ичи
ї на її
або інде
мот ксу,
ива що
цій дорі
ної) вню
вкл є
юча 21+
є 4, а
шк вор
али ожо
1, З, сті -
7. 6,5
Нор —7
мо ± 3.
сь
Види форм агресивних Так ці
і ворожих реакцій є
Фізична агресія 1,25,33,48,55,62,68 ю
Непряма агресія 2, 10, 18, 34, 42, 56, 63 ме
то
Роздратування 3, 19, 27, 43, 50, 57,64, 72
ди
Негативізм 4, 12,20, 28 ко
Образа 5,13,21,29,37,51,58 ю,
не
Підозрілість 6, 14, 22, 30, 38, 45, 52, 59
об
Вербальна агресія 7, 15,23,31,46, 53,60,71,73 хі
Почуття вини 8, 16,24, 32, 40,47, 54,61,67дн
о
па
К
м’
ор
ят
ис
ат
ту
и,
ю
щ
чи
о
аг и
ре в
си ко
в- нт
ні ек
ст ст
ь і
як пс
вл их
ас ол
ти ог
ві іч
ст но
ь го
ос ан
об ал
ис із
то у
ст сф
і і ер
аг и
ре мо
сі ти
ю ва
як ції
ак і
т п
по о-
ве тр
ді еб
нк ос
и об
не ис
об то
хі ст
дн і.
о То
ан му
ал оп
із ит
ув ув
ат ал
ьн ес
ик т
ом шк
Ба іль
сс ної
а- тр
Да иво
рк жн
и ос
не ті
об Фі
хі ллі
дн пса
о (8-
к 12
о- рок
ри ів)
ст Т
ув ес
ат т
мі
ис
ст
я
ит
в
ь
ко
58
м
за
пл
пи
ек
та
сі нь
з ,
ін як
ш і
и мо
м ж
и на
ме за
то чи
ди та
ка ти
м уч
и. ня
м,
4. Т а
мо дп
ж ов
на іс
і ти
з -
а- “
пр Т
оп ак
он ”
ув аб
ат о
и “
у Ні
пи ”.
сь І
мо нс
во тр
му ук
ви ці
гл я.
яд За
і. ра
Н з
а ва
ко м
ж бу
не де
за за
пи пр
та оп
нн он
я ов
по ан
тр и
іб й
но оп
о и
д- т
но ув
зн ал
ач ьн
но ик
ві ,
як ві
и дп
й ов
ск ід
ла а
да т
є и
т щ
ьс ир
я оі
із пр
за ав
п ди
и во
т ,
ан т
ь у
пр т
о не
т м
е, ає
як пр
ви ав
се ил
бе ьн
по их
чу аб
ва о
є н
т е-
е пр
в ав
ш ил
ко ьн
лі. их
С ,
т хо
а- ро
ра ш
й их
т аб
ес о
ь по
га тоб
н і
их бут
ві и
дп на
ов одн
ід ому
ей рів
. ні
Н зі
ад всі
за м
п кла
и сом
т ?
ан 2.
ня (
м X,
и У,
до 2)
вг Ч
о и
не хв
ду ил
м ю
ай є
т ш
е. ся
Те ти
кс ,
т ко
оп ли
ит вч
ува ит
ль ел
ни ь
ка го
1. во
( ри
Д) ть
Чи ,
важ щ
ко о
зб ас
ир і
ає та
ть к,
ся як
пе то
ре го
ві хо
ри че
ти вч
, и-
на те
ск ль
іл ?
ьк 4.
и (
ти X,
ви 4)
вч Ч
ив и
ма сн
те ит
рі ьс
ал я
? то
3. бі
( ін
Д, ко
3) ли
Ч ,
и щ
ва о
ж вч
ко ит
то ел
бі ь
пр зл
ац ит
ю ьс
ва я
ти то
в му
кл ,
щ те
о бе
ти ?
не 6.
зн (
ає У,
ш Д)
ур Чи
ок част
у? о
5. тобі
( хоч
С) етьс
Ч я,
и щоб
тр учи
ап тел
ля ь не
ло пос
ся піш
, ав
щ під
о час
хт поя
о- сне
не ння
бу нов
дь ого
з мат
тв еріа
ог лу,
о док
кл и ти
ас не
у зроз
би умі
в єш,
аб про
о що
ш він
то гов
вх ори
ав ть?
 7. том
( у
X, що
2) бої
Чи шся
сил зро
ьно бит
ти и
хви нер
лює озу
шся мну
при пом
відп илк
овід у?
і 9.
або (
вик 4)
она Чи
нні тре
за- мтя
вда ть у
ння тебе
? колі
8. на,
( кол
3) и
Чи тебе
тра вик
пля лик
єтьс ают
я з ь
тоб відп
ою, овід
що ати?
ти 10.
не (
вис С)
лов Чи
лює част
шся о
на твої
уро одн
ці, окл
асн Чи
ики хви
смі лює
ють теб
ся е
над пит
тоб анн
ою, я
кол про
и ви те,
грає що
те в теб
різн е
і мож
ігри уть
? зал
11. иш
( ити
У, на
Д) дру
Чи гий
тра рік?
пля 13.
єтьс (
я, 3)
що Чи
тобі стар
став аєш
лят ся
ь ти
ниж уни
чу кат
оці и
нку, ігор
ніж , у
ти яки
очік х
ува роб
в? ить
12. ся
( вибі
X, р,
2) том
у е
що вин
теб ика
е є
зазв відч
ича утт
й не я,
оби що
раю ніхт
ть? о з
14. твої
( х
4) одн
Чи окл
був ас-
ає ник
інко ів
ли, не
що хоч
ти е
весь роб
тре ити
мти те,
ш, що
кол хоч
и еш
теб ти?
е 16.
вик (
лик X,
ают 2)
ь Чи
відп сил
овід ьно
ати ти
? хви
15. лює
( шся
С) пер
Чи ед
част тим
о у , як
теб поч
ати що
вик тобі
ону стан
ва- е
ги пога
завд но в
анн клас
я? і?
17. 19.
( (
Д, Д)
3) Чи
Чи твої
важ одн
ко окл
тобі асн
отр ики
иму смія
ват тим
и уть
такі ся
оці над
нки, тоб
яки ою,
х якщ
очік о ти
уют »ро
ь биш
від пом
теб илк
е у
бат при
ьки відп
? овід
18. і?
( 20.
4) (
Чи С)
бої Чи
шся схо
ти жий
інко ти
ли, на
свої чи
х упе
одн вне
окл ний
асн ти в
иків том
? у,
21. що
( все
X, доб
2) ре
Вик запа
она м’я
вши тає
завд ш?
анн 23.
я, (
чи X,
тур 4)
бує Чи
шся сни
ти ться
про тобі
те, інод
нас і,
кіль що
ки ти в
доб шко
ре з лі і
ним не
спр мож
ави еш
вся? відп
22. овіс
( ти
3) на
Кол пит
и ти анн
пра я
цює вчи
ш в тел
кла я?
сі, 24.
 ( ват
С) иму
Біль ть у
шіс кла
ть сі з
хло рез
пців уль
став тата
лять ми
ся твої
до х
тебе одн
дру окл
жнь ас-
о? ник
25. ів?
( 26.
Д) (
Чи Х2)
пра Чи
цює част
ш о ти
ти мрі
біль єш
ш про
стар те,
анн щоб
о, тро
якщ хи
о мен
знає ше
ш, хви
що люв
рез ати
уль ся,
тат кол
и и
тво теб
єї е
роб опи
оти тую
порі ть?
вню
 27. ься
(І пер
) Чи евір
боїш ити
ся тво
ти ю
інко гото
ли вніс
всту ть
пати до
в уро
супе ку?
речк 29.
у? (
28. Д)
( Кол
X, и ти
4) оде
Чи ржу
ти єш
відч доб
уває рі
ш, оцін
що ки,
твоє чи
сер дум
це ає
поч хто-
ина неб
є удь
сил з
ьно твої
бит х
ися, друз
кол ів,
и що
вчи ти
тель хоч
гово еш
рит вис
ь, луж
що ити
зби ся?
раєт 30.
 ( клас
С) і
Чи гово
доб рять
ре щос
ти ь,
відч що
уває тебе
ш зачі
себе пає?
з 32.
тим (
и У,
одн Д)
окл Як
асн ти
ика дум
ми, аєш,
до чи
яки втра
х чаю
хло ть
пці гарн
став е до
лять себе
ся з став
осо лен
бли ня
вою ті
пов учні
аго , які
ю? не
31. спр
( авля
ють
1,3)
ся з
Чи
нав
був
чан
ає,
ням
що
?
деяк 33.
і (
хло С)
пці Чи
у схо
же ся
на вчит
те, елі?
що 36.
біль (
шіс С)
ть Чи
твої доп
х ома
одн гає
окл твоя
асн мам
иків а в
не орга
зве ніза
ртає ції
на веч
тебе орів
уваг , як
и? інші
34. мам
(І и
) Чи твої
част х
о ти одн
боїш окл
ся асн
вигл иків
ядат ?
и
безг 37.
лузд (І
о? ) Чи
35. хвил
( юва
У, ло
Д) тебе
Чи коли
задо
воле -
ний небу
ти дь,
тим, що
як дума
до ють
тебе про
став тебе
лять
інші
? окл
38. асн
( ики
Д) ?
Чи 40.
спо (
діва І)
єшс Чи
я ти част
в о ти
май зам
бут исл
ньо ює
му шся
вчи ,
тися відп
кра овід
ще, аюч
ніж и на
ра- уро
ніш ці,
е? що
39. дум
( а-
С) ють
Чи про
вва тебе
жає в
ш цей
ти, час
що інші
одяг ?
аєш 41.
ся в (
шко У,
лу Д)
так Чи
сам маю
о ть
доб здіб
ре, ні
як і учні
твої якіс
одн ь
осо
бли задо
ві вол
пра ени
ва, й ти
яки тим,
х як
нем до
ає в тебе
інш став
их лять
діте ся
й у одн
клас окл
і? ас-
42. ник
( и?
С) 44.
Чи (
злят У,
ься С)
деяк Чи
і з доб
твої ре
х ти
одн себе
окл поч
асн уває
иків ш,
, кол
кол и
и зали
тобі шає
вдає шся
ться нао
бут дин
и ці з
кра учи
щи теле
м, м?
ніж 45.
вон (
и? І)
43. Чи
( вис
Д) мію
Чи ють
інко що
ли ти
твої не
одн мож
окл еш
асн відп
ики овіс
тво ти,
ю кол
зовн и
ішні тебе
сть і
опи
пов
тую
едін
ку? ть,
46. чи
( відч
X) уває
Чи ш
дум ти,
аєш що
ти, ось-
що ось
пер роз
ейм пла
аєш чеш
ся ся?
шкі 48.
льн (
ими X)
спр Кол
ава и
ми увеч
біл ері
ь- ти
ше, леж
ніж иш
інші в
учні ліжк
? у,
47. чи
( дум
У, аєш
X) ти
Як інко
ли з ше?
хви- 50.
люв (
ання X)
м Чи
про тре
те, мти
що ть
буде злег
завт ка
ра в твоя
шко рука
лі? ,
49. кол
( и ти
X) пра
Пра цює
цю ш
ючи над
над зав-
важ дан
ким ням
завд ?
ання 51.
м, (
чи X)
відч Чи
уває відч
ш уває
ти ш
інко ти,
ли, що
що поч
абсо инає
лют ш
но нерв
забу уват
в и,
речі, кол
які и
доб вчит
ре ель
знав го-
рані вор
ить, ання
що , чи
збир відч
аєть уває
ся ш
дати ти
клас стра
у х,
завд що
ання не
? впо
52. рає
( шся
X) з
Чи ним
ляка ?
є 54.
тебе (
пере X)
вірк Чи
а сни
твої
лося
х
тобі,
знан
ь у що
шко твої
лі? одн
53. окла
( сни
X) ки
Кол мож
и уть
вчит зроб
ель ити
гово те,
рить
що
, що
збир не
аєть мож
ся еш
дати ти?
клас 55.
у (
завд X)
Кол
и клас
вчит у
ель конт
пояс роль
нює ну
мате роб
ріал, оту?
чи 57.
здає (
ться X)
тобі, Кол
що и ти
твої вик
одн онує
окла ш
сни завд
ки ання
розу , чи
мію відч
ть уває
його ш
кра ти
ще, зазв
ніж ича
ти? й,
56. що
( роб
X) иш
Чи це
хви пога
лює но?
шся 58.
ти (
по X)
дор Чи
озі в тре
шко мти
лу, ть
що злег
вчит ка
ель твоя
мож рука
е ,
дати кол
и тест
вчит у.
ель Нап
прос рик
ить лад,
зроб на
ити запи
завд танн
ання я 58
на дит
дош ина
ці відп
пере овіл
д а
усім "Та
клас к",
ом? “+”
Опрацюванняв
результатівтой
П час,
ри як у
опра клю
цюв чі
анні цьо
резу му
льта запи
тів танн
виді ю
ляю відп
ть ові-
запи дає
танн “ - ”,
я, тобт
відп о
овід “Ні
і на ".
які Від
не пові
збіг ді,
ают які
ься не
з збіг
клю аю
чем тьс
я з рит
клю и
чем, про
- це підв
вия ище
в ну
три трив
вож ожн
нос ість
ті. дит
П ини,
ри якщ
опр о
ацю біль
ван ша
ні за
підр 75%
ахов від
уют зага
ь: льн
1. З ої
агал кіль
ьну кост
кіль і
кіст запи
ь тань
незб тест
ігів у -
по про
всьо висо
му ку
тест трив
у. ожн
Якщ ість.
о 2. К
вона ільк
біль ість
ша незб
за ігів
50% по
, кож
мож ном
на у з
гово вось
ми стан
пока шко
зник ляра
ів ,
трив яки
ожн й
ості, бага
що то в
виді чом
ляю у
ться визн
в ачає
текс ться
ті. наяв
Ріве ніст
нь ю
трив тих
ожн або
ості ін-
визн ших
ача трив
ють ожн
так их
сам син
о, як дро
у мів
пер (чин
шом никі
у в) і
вип їхнь
адку ою
. кіль
Ана кіст
лізу ю.
ють Зміст
зага овна
льн харак
ий терис
внут тика
ріш кожно
ній го
емо показн
ційн ика
ий 1. З
агал
ьна
трив
ожн
ість
у
шко
лі
-заг
аль
ний
емо
ційн
ий
ста
н
дит
ини,
пов
г
яза
ний
з
різн
ими
фор
мам
и її
вкл
юче
ння
в
жи
тт
я
шко
ли.
 2. літ
П кам
ере и).
жив 3.
анн Ф
я рус
соці тра
аль ція
ног пот
о реб
стре и в
су - дос
емо ягн
цій енні
ний -
ста нес
н при
ди ятл
ти иве
ни, пси
на хіч
тлі не
яко тло
го ,
роз що
вив не
аю дає
тьс ди
я Ті ти
соці ні
аль змо
ні ги
кон роз
так вив
ти ат
(пе и
рш свої
за по
все тре
— з би в
одн успі
о- ху,
дос тю
яга сам
ти оро
вис зкр
око ит
го тя,
резу пре
льт д
ату \явл
то енн
що. я
4. себ
С е
тра інш
х им,
сам дем
ови онс
раж тру
енн ван
я - ня
нег свої
ат х
ивн мо
і жл
емо иво
цій сте
ні й.
пер 5.
еж С
ива тра
ння х
сит сит
у- уаці
аці ї
й, пер
пов евір
'яза ки
них зна
з нь -
нео нег
бхід ат
ніс ивн
е очік
ста ува
вле ння
ння м
і інш
пер их -
е- оріє
жи нту
ван ван
ня ня
тр на
иво ав-
ги в тор
сит ите
уаці тн
ях их
пер люд
евір ей в
ки оці
(осо нен
бли ні
во свої
пуб х
ліч резу
ної) льт
зна аті
нь, в,
дос вчи
ягн нків
ень, і
мо дум
жл ок,
иво очі-
сте кув
й. анн
6. я
С нег
тра ат
х не ивн
відп их
овід оці
ати нок.
 7. сит
Н уаці
изь й
кий стр
фізі есог
оло енн
гічн ого
ий хар
опір акт
стре еру
су - та
осо підв
бли ищ
вос ую
ті ть
пси віро
хоф гідн
ізіо іст
ло- ь
гічн неа
ої дек
орг ват
аніз ног
ації о,
, які дес
зни тру
жу кт
ют ивн
ь ого
зда реаг
тні ува
сть ння
до на
при тр
сто иво
сув жн
анн ий
я чин
ди ник
ти сер
ни едо
до ви
ща. ня
8. ди
П ти
роб ни.
лем
и і Розп
стра оділ
хи у запи
тань
взає за
мин пока
ах з зник
учи ами
теля № запитань Умовне позначення
ми - в тексті
зага 2 3
льн 2, 4, 7, 12, 16,21,23, 26, X
е 28, 46,47,48,49, 50,51, 52,
нег 53, 54, 55, 56, 57, 58.
ат 1=22.
ив- С
5, 10, 15,20, 24, 30, 33,
не
36, 39,42,44.
емо І=П.
цій
не 1,3,6,11,17,19,25, 29, 32, д
тло 35,38,41,43.
взає 1=13
мин Закі
з нчен
дор ня
осл 2 3
ими 27,31,34, 37,40, 45. І
в
шк 2, 7, 12, 16,21,26 1=6 2
олі,
що
3,8, 13, 17, 22. 1=5 3
зни
жує
успі 9,14, 18,23,28. 1 = 5 4
шні
сть 2, 6, 11,32, 35,41,44,47. 1 У
нав =8
чан
 по-
казн
Клю
ч до ико
запи м
тань (абс
ді- 4 14- Д,С31- олю
X, 2, У 2 - С 15- У, Д 32 - тна
кіль
Д,33- Х,2 16- сзз-
кість
X, 4 4 - Д»3 17 — 134- незб
С5- 4 18- У,Д35 + ігів
У,Д6- X, 4 23 - С36+ у
відс
X, 2 7 - С24 + Д 41 + (У-)
отка
38- Д 25 + С 42 - х): <
49- X, 2 26 - Д43 + 50%
С 10- ^7- У, С 44 + ; >
50%
Д 11 + X, 4 28 - Л 45—
;
Х,2 12- Д 29 - Х46- >75
3 13 — С30 + У, X 4 7 -%
для
кож
Ана ного
ліз респ
резу онде
льта нта.
тів Пре
1) дста
К влен
ількі ня
сть цих
незб дани
ігів х у
знак вигл
ів яді
( (та інди
к) і віду
(ні)) альн
- за их
кож діаг
ним рам.
 2) К незбі
ількі ганн
сть я за
незбі певн
гів з им
кожн чинн
ого иком
вимі : >
рюва 50%
ння і
для >75
всьо %
го (для
клас всіх
у - пока
аб- зникі
солю в).
тне 4) П
знач одан
ення: ня
< порів
50%; няль
> них
50%; резул
>- ьтаті
75%. в при
Пред повт
став орни
ленн х
я вимі
цих рах.
дани 5) П
х у овна
вигл інфо
яді рмац
діагр ія
ами. про
3) К кожн
ількі ого
сть учня
учні (за
в, що резул
мают ьтата
ь ми
тесту нтів
). відп
овіде
5. й:
ивчення “та
самооцінкик”
підлітка (+),
(опитувальн
“ні”
ик Г.Н. (-),
Казанцевої)“не
Ін знаю
стру ” (?),
кція: вибр
Вам авш
буду и ту
ть відп
зачи овідь
тані , яка
певн найб
і ільш
твер ою
дже міро
ння. ю
Вам відп
пот овіда
рібн є
о ваші
запи й
сат влас
и ній
номе пове
р дінці
твер в
дже анал
ння і огічн
навп ій
рот ситу
и ації.
ньог Відп
о — овіда
один ти
з пот
трьо рібн
х о
варіа
шви 4. М
дко, ені
не не
зами виста
слю чає
ючис впев
ь. нено
Текст сті в
собі.
опитувальника
1. З 5. Я
азви при
чай я близ
розра но
хову таки
ю на й же
успіх здібн
у ий і
своїх вина
спра хідл
вах. ивий
2. З , як
начн біль
у шіст
част ь
ину лю-
часу дей
я навк
пере оло
бува мене
ю в (учні
приг в
нічен клас
ому у).
стані 6. І
. нкол
3. Б и я
ільші почу
сть ваю
учнів себе
радя ніко
ться му
зі не
мно потрі
ю. бним
. о,
7. Я про
все що
робл згодо
ю м
добр шкод
е ую.
(будь 11.
-яку К
спра оли я
ву). дізна
8. М юся
ені про
здаєт успіх
ься, и
що я кого-
нічог небу
о не дь,
дося кого
гну в я
майб знаю
утнь , то
ому пере-
(післ жива
я ю це
школ як
и). влас
9. У ну
будь пора
-якій зку.
спра 12.
ві я М
вваж ені
аю здаєт
себе ься,
прав що
им. усі
10. навк
Я оло
робл мене
ю дивл
багат яться
о на
таког мене
з Я
осуд рідко
ом. шкод
13. ую
М про
ене те,
мало що
турб вже
ують зроб
можл ив.
иві 16.
невд Л
ачі. юди
14. навк
М оло
ені мене
здаєт набаг
ься, ато
що прив
успі абли
шно віші,
му ніж я
вико сам.
нанн 17.
ю Я
дору вваж
чень аю,
або що я
спра пості
в йно
мені кому
зава -
жаю небу
ть дь
різні потрі
пере бний
шкод .
и, 18.
яких М
мені ені
не здаєт
здол ься,
ати. що я
15. вчус
я від
набаг пов
ато іде
гірш й
е, “т
ніж ак”
інші. під
19. неп
М арн
ені им
часті и
ше ном
щаст ера
ить, ми,
ніж по
не тім
щаст -
ить. кіль
20. кіс
У ть
житт від
і я пов
завж іде
ди й
чого “т
сь ак”
боюс під
я. пар
О ни
пра ми
цюв ном
анн ера
я ми.
рез Від
уль пер
та шог
тів. о
Під рез
рах уль
ову тат
ють у
кіль відн
кіс іма
ть ють
дру +4
гий. до
Кін +10
цев -
ий вис
рез ока
уль сам
тат ооц
мо інка
же .
бут
и в 6.
інте В
рва ивч
лі енн
від я
-10 мо
до ти
+10 вац
. ії
Р нав
езу чал
льт ьно
ати: ї
від дія
-10 льн
до ост
-4 - і
низ Діа
ька гно
сам сти
ооц ка
інка мот
; від ива
-3 цій
до ної
+3 - сфе
се- ри є
ред дуж
е
ня
скл
сам
адн
ооц
им
інка
зав
; від
дан тою
ням зон
з ою”
по- .
гля Заз
ду вич
роз ай
роб мот
лен ива
ня цій
аде ну
ква сфе
тни ру
х осо
мет бис
оди тос
к. ті
Це вив
пов чаю
’яза ть
но з ід
тим доп
, що омо
мо- гою
шви скл
діял адн
ьно их
сті мет
й оди
пов к
едін так
ки, зва
утв ног
орю о
ючи про
ядр ект
о ивн
осо ого
бис тип
тос у.
ті, є Пр
її о-
“за- ект
кри ивн
і таті
мет в,
оди отр
ки има
дуж них
е за
тру зап
дом роп
істк оно
і й, ван
крі ими
м ниж
тог че
о, мет
вим оди
ага кам
ють и,
най істо
вищ тно
ої підв
ква ищ
ліфі уєт
каці ься,
ї якщ
фах о
івця дос
- лід
пси жен
хол ня
ога, про
яки вод
й з ити
ним ан
и о-
пра нім
цює но.
. Ясн
Д о,
ост що
овір це
ніст не
ь зав
рез жди
уль при
йня их
тно. і,
Одн мо
ак, жли
у во,
вип до
адк соці
ах, аль
кол но-
и це пси
мо хол
жли огіч
во, них
вказ . А
ану том
обс у
тав рез
ину уль
слід тат
мат и,
и на отр
ува има
зі. ні з
Ці їхнь
мет ою
оди доп
ки омо
шви гою
дше , є
відн осо
ося бли
ться во
до цін
соці ним
аль и і
но- кор
пед исн
агог ими
ічн ,
их кол
та и
соці йде
оло ться
гічн не
про ю)
ін- Роз
диві діл
дуа І
І
льн .
у
діаг Назв
нос и зі
тик всіх
у, а пред
про мет
дос ів,
що
лід вивч
жен ают
ня ься в
мас шко
ови лі,
х ті,
що
вибі тобі
рок А
(шк .
ола, Под
кла оба
с ють
тощ ся_____________________________________________________________
Б
о). . Не
подо
Вив баю
чен тьс
ня я____________________________________________________________
став Роз
лен діл
ня II
до П
нав ідкр
чаль есл
них и
пре при
дме чин
тів и,
(за що
Г.Н. хар
Каз акт
анц ери
ево зую
ть ель.
тво 3.
є П
став редм
лен ет
ня потр
до ібно
пре знат
д- и
мет всім.
а. 4.
Доп П
иш редм
и ті, ет
яки потр
х не ібен
вис для
тач майб
ає. утнь
Л ої
юбл робо
ю ти.
пред 5.
мет П
, редм
том ет
у легк
що: о
1. засв
Ц оюєт
ей ься.
пред
мет
ціка
вий.
2.
П
одоб
аєть
ся,
як
викл
адає
вчит
 6. П ші
редм цікав
ет лятьс
прим я цим
ушує пред
дума мето
ти. м.
7. П 12.
редм Ц
ет ікаві
вваж окре
аєтьс мі
я факт
вигід и.
ним. 13.
8. П Б
редм атьки
ет вваж
вима ають
гає цей
спост пред
ереж мет
ливос важл
ті, ивим.
кмітл 14.
ивост Д
і. обрі
9. П відно
редм сини
ет з
вима вчите
гає лем.
терпі 15.
ння. В
10. чител
П ь
редм часто
ет хвали
цікав ть.
ий. 16.
11. В
Т чител
овари ь
цікав впли
о ває
поясн на
ює. збага
17. чення
О знань
трим про
ую навко
задов лишн
олен ій
ня світ.
при 21.
вивче П
нні. редм
18. ет
З прост
нанн о
яз цікав
пред ий.
мета Н
необ е
хідні любл
для ю
вступ пред
у до мет,
інсти тому
туту. що:
19. 1. Ц
П ей
редм пред
ет мет
допо нецік
магає авий.
розви 2. Н
вати е
загал подо
ьну баєть
культ ся, як
уру. викла
20. дає
П вчите
редм ль.
ет 3. П
редм вима
ет не гає
потрі спост
бно ереж
знати ливос
всім. ті,
4. П кмітл
редм ивост
ет не і.
потрі 9. П
бен редм
для ет не
майб вима
утньо гає
ї терпі
робот ння.
и. 10.
5. П П
редм редм
ет ет
важк нецік
о авий.
засво 11.
юєть Т
ся. овари
6. П ші не
редм цікав
ет не лятьс
прим я цим
ушує пред
дума мето
ти. м.
7. П 12.
редм Ц
ет не ікаві
вваж тільк
аєтьс и
я окре
вигід мі
ним. факт
8. П и.
редм 13.
ет не Б
атьки 18.
не З
вваж нанн
ають я
цей пред
пред мета
мет не
важл відіг
ивим. рают
14. ь
П суттє
огані вої
стосу ролі
нки з під
учите час
лем. вступ
15. у до
В уніве
чител рсите
ь ту.
рідко 19.
хвали П
ть. редм
16. ет не
В сприя
чител є
ь розви
нецік тку
аво загал
поясн ьної
ює. культ
17. ури.
Н 20.
е П
отри редм
мую ет не
задов впли
олен ває
ня на
при збага
його чення
вивче знань
нні. про
навко 1. Ц
лишн е мій
ій обов
світ. ’язок
21. .
П 2. Х
редм очу
ет стат
прост и
о освіч
нецік еним
авий. .
Роз 3. Х
діл очу
III бути
1
І кори
ому сним
ти гром
взаг адян
алі ином
вчи .
шся 4. Н
? е
Підк хочу
ресл підв
одит
и
и
найб
свій
ільш клас.
відп 5. Х
овід очу
ну бути
відп розу
о- мни
*І0ь м і
або еруд
допи ован
ши им.
те, 6. Х
чого очу
не набу
вис ти
повн
тач
их і
ає.
глиб учит
оких ель.
знан 12.
ь. Щ
7. Х об
очу това
навч риші
итис зі
я мно
само ю
стій друж
но или.
прац 13.
юват Д
и. ля
8. В розш
сі ирен
вчат ня
ься, і розу
я мово
теж. го
9. Б круг
атьк озор
и у.
прим 14.
ушу К
ють. ласн
10. ий
П керів
одоб ник
аєтьс прим
я ушує
отри .
мува 15.
ти Х
добр очу
і вчит
оцін ися.
ки. Опр
11. ацю
Щ ван
об ня
похв резу
алив льт
аті того,
в чому
П учен
ерш ь
ий взаг
розд алі
іл вчит
скла ься,
дени які
й з моти
мето ви
ю пере
вияв важа
ленн ють
я (світ
навч огля
альн дні,
их сусп
пре ільні
д- ,
меті прак
в, тичн
яким і,
відд особ
аєть истіс
ся ні
пере ІОІЦ
вага, О),
друг на
ий - осно
прич ві
ин чого
тако роби
го ться
став відп
ленн овід
я до ний
них, висн
треті овок
й - про
для пров
з’ясу ідні
ванн моти
я ви,
що лабі
лежа льні
ть в сть”
осно (12 -
ві 15
пози рокі
тивн в;
ого мод
або ифі-
нега каці
тивн я
ого С.Н.
став Кост
ленн ромі
я до ної).
окре М
мих оди
пред фіко
меті вани
в і й
до варіа
навч нт
ання мето
в дики
ціло “Інт
му. елек
туал
7.Ді ьна
агн лабі
ост льні
ика сть”
здіб для
нос підлі
ті тків
до і
нав юна
чан цтва
ня вико
М рист
етод ову
ика ють
“Інт з
елек мето
туал ю
ьна
прог ання
нозу , а
успі тако
шно ж
сті м зада
навч ного
анні темп
і у
осво иико
єнні нанн
ново я,
го що в
виду суку
діял пнос
ьнос ті
ті. відо
М бра
етод жає
ика здат
вима ніст
гає ь
від дити
досл ни
іджу до
вани коро
х тко-
висо і ри
кої мало
конц ї
ентр інте
ації нсив
уваг ної
и, діял
шии ьнос
дкос ті.
ті Крім
реак того,
ції в
на мето
запр дику
опон вход
ован ить
е низк
завд а
іанд врах
ань, овув
що ати
вияв декі
ляю лька
ть вимо
умін г
ня одно
оріє часн
нтув о,
атис воло
я в діти
умов точн
ах им
завд анал
ання ізом
, ви- різн
кону их
вати озна
і к.
Впро строго
довж заданий
обмежен квадрат і
ого часу повинне
(3-4 викону-
секунди) ватися
дослідж саме в
увані ньому.
повинні Методик
виконув а може
ати застосов
несклад уватися
ні як
завдання фронтал
на ьно, так
спеціаль і
ному індивіду
бланку, ально.
які Інстр
зачитує укція:
фахівець Слухай
. Бланк є те
аркушем уважно
, завданн
розграф я і
леним на вписуйт
25 е
пронуме відповід
рованих ь у від-
ква- повідни
дратів. й номер
Кожне квадра
завдання та.
має Перепи
тувати 5. (К
неможн вадрат
а. № 6).
Прочит Намалю
ане йте
мною чотири
завданн круги.
я не Перший
повтор круг
юється. закрес-
Працює літь, а
мо третій
швидко. підкресл
Увага! іть.
Почина 6. {К
вадрат
ємо!
№ 7).
Зміст Намалю
метод йте
ики трикутн
1. (К ик і
вадрат квадрат
№ 1). так, щоб
Напишіт вони
ь першу перетина
букву лися.
імені 7. (К
Сергій і вадрат
останню № 8).
букву Напишіт
першого ь слово
місяця. “крейда”
2. (К . Під
вадрат приголо
№ 2). сними
Напишіт буквами
ь цифри поставте
1, 6, 3. стрілку,
Непарні направле
обведіть. ну вниз,
3. (К а під
вадрат голосни
№ 4). ми
стрілку,
Напишіт
направле
ь слово
ну вліво.
“пара”
8. (К
навпаки.
вадрат
4. {К №10).
вадрат Якщо
№ 5). сьогодні
Намалю не
йте середа,
прямоку то
тник. напишіт
Розділіт ь
ь його передос
двома танню
горизонт букву
альними слова
і двома “книга”.
вертикал 9. {К
ьними вадрат
лініями. № 12).
Намалю 13. {
йте Квадра
прямоку т №
тник, а 18).
поряд Якщо в
ромб. У слові
пря- “синоні
м”
мокутни
шоста
ку буква
напишіт голосна,
ь суму то
чисел 5 і поставте
2, а в цифру 1.
ромбі — 14. (
різницю Квадра
цих т № 20).
чисел. Намалюй
10. ( те
Квадра трикутни
т № к, а в
13). ньому
Намалю коло.
йте три 15. (
крапки Квадра
так, щоб т №
при 21).
їхньому Напишіт
з’єднанн ь число
і вийшов 82365.
трикутн Непарні
ик. цифри
11. ( за-
Квадра кресліть.
т № 15). 16. {
Квадра
Напишіт
т №
ь слово 22).
“ручка”. Якщо
Голосні число 54
закресліт ділиться
ь. на 9, то
12. ( поставіс
Квадра галочку.
т № 17. {
17). Квадра
Розділіт т №
ь 19).
квадрат Якщо в
двома слові
діагонал “подару
ьними нок”
лініями. третя
Точку буква не
перетин “і”, іп
у напишіт
позначте ь суму
останньо чисел 6 і
ю 3.
буквою 18. {
назви Квадра
нашого т №
міста. 23).
 Якщо дослідже
слова ння від
“дерево” експери
і “дуб” ментато
починаю ра
ться на потрібне
одну і ту чітке
саму оголоше
букву, ння
то завдання
поставте і номера
тире. квадрата
19. { ,
Квадра оскільки
т № номери
24). завдань і
Напишіт мшдраті
ь букви в на
“М”, бланку
“К”, не
“О”, збігають
букву ся.
“М” по- Оцін
містіть в ення
квадрат, проводя
букву ть за
“К” - в кількіст
круг, ю
букву помилок
“О” в .
трикутн Помилко
ик. ю
20. { вважаєть
Квадра ся Пудь-
т № яке
25). пропуще
Напишіт не,
невикон
ь слово
ане або
“салют”.
виконан
Обведіть е з
приголо помилко
сні ю
букви. завдання
1. 2. 3 . І Іорми
виконан
ня: 0-2
6. 7. 8. помилки
- висока
11. 12. 13. лабільні
сть,
гарна
16. 17. 18.
здатніст
ь до
21. 22. 23. навчанн
я; 3-4 -
середня
І Іри лабільні
проведе сть; 5-7 -
нні низька
научува
ність, заняттях
іруднощі , а ще
в краще -
переучу як
ванні; домашнє
більше зав-
7 даппя.
помилок
- низька
успішніс
ть у
(іуді,-
якій
діяльнос
ті.

III. Діа
гност
ика
психі
чного
розви
тку
юнацт
ва
1. Тес
т на
подру
жню
сумісні
сть.
А.
Характе
рологічн
ий
аспект
суміснос
ті (А.
Доброві
ч).
Тест
дає
змогу з
певною
вірогідні
стю
визначит
и
характер
ологіч-
ний
аспект
суміснос
ті. Його
доцільно
рекомен
дувати
старшок
лас-
никам на
факульт
ативних
 14. У їжі меніІнстр
подобаються вишуканість і 2 1 0
укція: на
окремом обговорювати
15. Мені подобається 2 1 0
прочитануу книгу,
аркушіпереглянутий фільм
випишіт
ь в Аналіз
стовпчи резуль
к татів
номери :
ви- а)
словлюв
ань від 1 Підкр
до 16. есліт
Проста ь
вте парні
проти номер
кожног и на
о Вашо
номера му
набрани арку
й Вами ші і
бал окрем
(предст о
авникам підра
пари хуйте
робити свою
порізно) суму
. балів
Висловлювання за
парни
1. Для мене легше запитати дорогу у ми
перехожого, ніж шукати її на мапі висло
2. Люблю вибирати і купувати квіти влюва
ннями
3. Я прагну заводити знайомства,
які можуть принести практичну користь .
б)
4. Здається, краще діяти, ніж роздумувати
5. Мене дратує неохайний почерк або Окре
недбало виконана робота мо
підра
6. Краще зміна печалей і радощів, ніж хуйте
одноманітне життя свою
7. Думаю, немає такого, про що не можна суму
було б розповісти близькій людині балів
8. Вважаю, якщо у людини є доброта і такт, за
значить, є найголовніше непар
ними
9. Мені подобається пожартувати над тим, висло
хто здається не дуже розумним
влюва
10. Люблю лижні прогулянки (запливи н-
влітку) на достатньо довгу дистанцію нями.
11. Думаю, що людина, яка не вміє Робити
статечно триматися, навряд чи наділена разом:
великим розумом в)
12. Здається, чиста совість важливіша, ніж
Зіста
матеріальні вигоди
вте
13. Вважаю, якщо з людьми поводитися свою
м’яко, вони втрачають відчуття парну
відповідальності суму з
анало
 гічноВід 0 до 5 Ви - гармонійна пара і схожі характерами
ю Від 6 до 10 Ви - гармонійна пара і непогано
сумо доповнюєте один одного за характером
ю 11 і вище Ви - гармонійна пара, але між вами
нареч неминучі з’ясування стосунків через
еної відмінності в характерах
або У вас можливі певні труднощі у
наречВід 0 до 5 стосунках, але їх легко подолати
еного. Труднощі можна подолати, але лише з
ЗапиВід 6 до 10 часом
шіть Труднощі можуть мати затяжний
11 і вище харакгер
різни
цю Ви - різні люди, але вмієте швидко
міжВід 0 до 5 приходити до згоди Ви - складна пара,
цими але маєте спільні погляди й інтереси Ви -
числаВід 6 до 10 складна пара
ми як
Від 11 і
значе
ння Б.
М. Сумісн
г) ість
емоцій
Так них
само станів
зіста (Б.І.
вте Додон
непар ов).
ні 11, ей
суми аспект
обох. сімейн
Запи ої
шіть сумісн
різни ості є
цю вельм
між и
піши важли
як вим,
значе оскіль
ння К. ки по-
д) друж
жя в
Поди сім’ї
вітьс має
я в жити
табл єдини
ицю м
інтер емоці
прет йним
ацій і життя
обгов м.
оріть Проте
отри психо
мані логи
резул днино
з’ясув
ьтат
али,
и.
що
Таблиця подібн
інтерпрет а
ацій емоці
іііанення Значення К Інтерпретація
йна
М
сумісн
ість
зазвич
ай
досяга
- і
м.ся з
неаби
якою
праце
ю
через
емоці
йні
характ
ерист
ики
чолові
ків і
жінок
та
різні
емоці
йні
статев
і
стерео
типи.
Вияви
ти і
обгов
орити
ці нам так
стереоти часто
пи (або не ви-
емоційн стачає
у в
сумісніс повсякд
ть) енності
можна .
на Визначи
основі ти їх
отриман можна
ої за
структур допомог
и ою ран-
емоційн гування
их емоційн
складов их
их, яку переваг,
можна тобто
усередн своєрідн
ити ої
(окремо розстан
для овки
хлопців і того,
дівчат), що
а потім подобає
порівнят ться
и за по-
допомог перше,
ою по-
розрахун друге...
ку по-
коефі- десяте.
цієнта Номер
рангової рангу
кореляці (1-10)
ї. Тільки по-
пам’ятай трібно
те, що простав
тут п = ити
10; поряд з
критичн кожним
е з
значення оцінюва
г них
дорівню емоційн
є 0,564. их
Інстр станів,
укція: тобто
Життя, проранг
яке ми увати їх
хочемо у
прожи порядку
ти, має значущо
принес сті:
ти нам Характеристика емоційних станів Ра
радість нг
Почуття незвичайного, таємничого, незвіданого,
, тобто
що з’являється в незнайомій місцевості,
найпози
обстановці
тивніші
емоції,
яких
Акизитивні Радісне хвилювання, нетерпіння при придбанні
своєї
нових речей, предметів колекціонування,
мети.задово
лення від думки, що скоро їх стане щеЧисленн
більше
Праксичні і коли
Радісне збудження, підйом, захопленість,
дослідж
робота йде добре, коли бачиш, що досягаєш
успішних результатів ення
Глоричні засвідчи
Задоволення, гордість, підйом духу, коли можеш
довести свою цінність або перевагу надли
тісний
суперниками, коли тобою щиро захоплюються
Гедонічні зв’язок
Веселість, безтурботність, хороше фізичне
самопочуття, насолода смачною їжею,між
відпочинком, невимушеною обстановкою, рівнем
безпекою і безтурботністю життя моти-
иації
Альтруїстич Почуття радості й задоволення, коли вдається
ні досягне
зробити що-небудь хороше для дорогих тобі
ння і
Гностичні людей інтерес, насолода при пізнанні нового,
Гарячий успіхам
при знайомстві з вражаючими науковими и факта
в
ми. Радість і глибоке задоволення прижиттєді
з’ясуванні
сутності явищ, підтвердженні твоїх припущень
яльності і
пропозицій
. Люди,
Мобілізацій Бойове збудження, відчуття ризику, які захоплення
ні ним, азарт, гострі відчуття в хвилину володію
боротьби,
(пугнічні) небезпеки ть
Комунікати писоким
Радість, гарний настрій, симпатія, вдячність, коли
вні спілкуєшся з людьми, яких поважаєш рівнем
і любиш,
коли бачиш дружбу і взаєморозуміння,мотивац
коли сам
отримуєш допомогу і схвалення з бокуії інших
людей досягне
нь,
1 хтетичні Своєрідне солодке і красиве почуття, що виникає
шукают
при сприйнятті природи або музики, картин,
ь
віршів, інших творів мистецтва
ситуації
досягне
2. Шка ння,
ла упевнен
оцінен і в
ня успішно
потре му
би в результа
досягн ті,
енні
готові
Мот
прийнят
ивація
и на
досягне
себе
ння -
відпові-
прагнен
дальніст
ня до
ь,
поліпше
рішучі в
ння
невизна
результа
чених
тів, не-
ситуація
задовол
х,
еність
проявля
досягну
ють
тим,
наполег
наполег
ли-
ливість
ність в
в
прагнен
досягне
ні до
нні
мети,
отриму випадку
ють , а не
задовол від
ення від розра-
вирішен хунку.
ня ці- 2. Як
кавих що я
завдань, позбуду
не ся
гублять улюбле
ся в ного
ситуації заняття,
змаганн життя
я, для
показую мене
ть втратит
завзятіс ь всякий
ть при сенс.
доланні 3. Дл
перешко я мене в
д. будь-
Досл якій
ідити справі
рівень важливі
мотивац ше не її
ії виконан
досягне ня, а
ння кінче-
можна ний
за результа
допомог т.
ою шка- 4.Вв
пи ажаю,
оцінки що
потреби люди
в більше
досягне стражда
нні. ють від
Вона невдач
складає на
ться з роботі,
22 ніж від
суджень поганих
, з при- взаємин
воду з
яких близьки
можливі ми.
два 5. Н
варіанти а мою
відповід думку,
ей - більшіст
“так” чи ь людей
“ні”. живуть
Судже далеким
ння и
1. Ду цілями,
маю, що а не
успіх в близьки
житті ми.
залежит 6. У
ь від житті в
мене
було
більше
успіхів,
ніж
невдач.
7. Е
моційні
люди
мені
подобаю
ться
більше,
ніж
діяльні.
 8. Н 14. Л
авіть у інь, а не
звичайн сумнів
ій в
роботі я успіху,
прагну змушує
вдоскон мене
алити часто
деякі її відмовл
еле- ятися
менти.
9. Д від
ума своїх
ючи намірів.
про 15. Д
успі ума
х, я ю,
мож що я
у упев
забу нена
ти в
про собі
захо люд
ди ина.
16.З
обер аради
ежно успіху я
сті. можу
10. М ризикну
ої ти,
близ навіть,
ькі якщо
вваж шанси
ають не на
мене мою
леда користь
чим. .
11. Д 17. Я
ума стар
ю, анна
що в люд
моїх ина.
невд 18. К
ачах оли
винн все
і йде
обст успі
авин шно,
и, а моя
не я енер
сам. гія
12. Т поси
ерпі люєт
ння ься.
в 19. Я
мені кби я
біль був
ше, журналі
ніж стом, я
здіб писав
ност би про
ей. оригіна
13. М льні
ої винаход
бать и
людей,
ки а не про
дуже події.
суво
ро 20. М
конт ої
рол близ
ювал ькі
и
мене зазв
. ичай
 не балу за
поді кожний
збіг).
ляют
Кл
ь юч:
моїх від
план пов
ів. іді
21. Р так
івен на
ь пи
моїх та
вимо ння
г до : 2,
житт 6,
я 7,
ниж 8,
чий, 14,
ніж 16,
у 18,
моїх 19,
това 21,
риші 22;
в. від
пов
22. М
іді
ені
ні
здає
на
ться пи
, що та
нап ння
олег : 1,
лив З,
ості 4,
в 5,
мен 9,
і 10,
біль 11,
ше, 12,
ніж 13,
здіб 15,
нос 17,
тей. 20.
Ана Шкала
ліз потреби
резу в
льта досягнен
тів. нях має
стенові
Від
норми.
пові
Конкретн
ді,
ий ре-
що
зультат
збіг можна
ают оцінити
ься за
з допомого
клю ю
чем, таблиці:
сум Рівень мотивації досягнення
уют
ь Середній Високий
(по 1
Стен 1 2 3 4 5 6 пропону
и ємо за
Сума 2- 1 1 1 1 1 допомо-
балів 9 0 1 2 3 4
гою
варіанта
шкали
3. Д.
М Крауна
етодик і Д.
а Марлоу,
оцінен що
им
складаєт
мотив
ься з 20
ації
суджень,
схвале
ння На на які
відміну можливі
від два
мотивац варіанти
ії відповід
досягне ей -
ння, “/яак” чи
рівень “мі”.
мотивац
ії Суджен
схвален ня
ня - 1. Я
прагнен уваж
ня но
заслужи чита
ти ю
схвален кожн
ня у
авторит книгу
етних ,
людей - перш
значно ніж
менше повер
визнача нути
є успіх її в
у бібліо
справах
теку.
і
2. Я
звершен
не
нях.
Проте відчува
вельми ю
суттєво невпевн
впливає еності,
на коли
якість кому-
взаємин небудь
з потрібно
іншими допо-
людьми могги в
. біді.
Визн 3. Я
ачити завжди
рівень уважно
мотиваці стежу за
ї тим, як я
схваленн одягнени
я ми й.
 4. Уд людини
ома я в своїх
поводжу інте-
ся за ресах.
столом 11. Я
так само, завжди
як у охоче
їдальні. визнаю
5. Я свої
ніколи ні помилки.
до кого 12. Ін
не оді
відчував замість
антипатії того,
. щоб
6. Бу пробачи
в ти
випадок, людину,
коли я я прагну
покидав відплати
якусь ти ііі
роботу, тим же.
тому що 13. Б
не був ули
упев- випадки,
нений у коли я
своїх наполяга
силах. в на
7. Іно тому,
ді я щоб
люблю робили
полихос так, як я
ловити хочу.
про 14. У
відсутніх мене не
. виникає
8. Я внутріш
завжди нього
уважно протесту
слухаю , коли
співрозм мене
овника, просять
хто б він надати
не був. послугу.
9. Бу 15. У
в мене
випадок, ніколи
коли я не
придума виникає
в обуренн
“вагому” я, коли
причину висловл
, щоб юють
виправд думку,
атися. протиле
10. Т жну
рапляло моїй.
ся, я 16. Пе
викорис ред
товував трива
помилку лою
 поїзд Загальна
кою я сума
завж (тіп = 0,
ди тах =
ретел 20) є
ьно свідченн
прод ям
умую виражен
, що і ості
собо мотиваці
ю ї
узяти схваленн
. я.
17. Бу Ключ:
ли відповіді
випадки, “так”
коли я на
заздрив запитан
успіху ня: 1, 2,
інших. 3, 4, 5, 8,
18. Ін 11, 14,
оді мене 15, 16,
дратуют 20;
ь люди, відпо
які віді “ні”
звертают на
ься до питання
мене з : 6, 7, 9,
проханн 10, 12,
ям. 13, 17,
19. К 18, 19.
оли у
людей
неприєм
ності, я
іноді
думаю,
що вони
отримал
и по
заслугах
.
20. Я
ніколи з
посмішк
ою не
говорив
неприєм
них
речей.
Аналіз
результа
тів.
Відповіді
, які
збігають
ся з
ключем,
кодуютьс
я
м / бал.
 IV. ’я______________________По-
Мат батьков
еріа і_______________________
ли Стать_______________________________________________________
Рік
для
народж
про ення_______________________________________________________
вед Рік
енн вступу
я до
узаг школи____________________________________________________
аль Скла
нен д сім "і
ого ________________________________(рік
ана народж
ення,
лізу
професі
пси я,
хічн освіта)
ого
роз Б.
вит Факти
розвитк
ку уі
під життє
літк ві умови
а та Стан
здоров
ста ’я_____________________________________________________________
ршо
кла Серйозн
сни і
ка захворю
вання у
1. Пси батьків______________________________________________________
ході Сіме
агно йний
сти вплив
чна (культу
кар рний
та рівень,
особ освіта,
ист економі
ост чне
і станов
(під ище,
літ підгото
ок, вка до
ста школи)___________________________________________________________
ршо Поз
кла асімейн
сни ий і
к) позашкі
(орієнт льний
ована вплив
схема) (дошкіл
A. За ьні
гальні заклади,
відомос друзі,
ті не-
формал
Пріз
ьні об
вище___________________
’єднанн
 Схильність до ризику
я_________________________________________________________
B. Діагн Довільність
остика поведінки
Форми виявлення
особист
емоцій і почуттів
ості
Сфера Параметри Емоційне
5 7 ставлення
особистос - -
ті 6 8
Тривожність
1 2 к3 к4
Сфера Ціннісні орієнтації
мотивації Спрямованість спрямованість
і потреб особистості Соціальна
Рівень фрустрованість
суб’єктивного Рівень депресії
контролю діяльності
Мотивація Ставлення до себе
Мотивація Особистість як тип
досягнення
Мотивація Особистість як
уникнення невдач структура рис
Потреби (самостійність, сила,
особистості цілісність, моральна
вихованість тощо)
Продов
Акцентуація
ження
1 2 3 4
Професійні наміри
інтровертованість
1 моційно- Сила вольової
нольова саморегуляції Тип темпераменту
сфера Наполегливість Властивості
особистост темпераменту
і Імпульсивність

Д. люди
Перс
пект ни в
ива періо
розви
тку д
особ доро
исто
сті слос
(реко ті
менд
ації)
IV. Д
Мате і
ріали а
до г
моду н
ля 4. о
с
Діагн т
остик и
а к
психі а
чног п
о с
розв и
итку х
і ної
ч діяльнос
н ті
о студент
г ів
о Метод
ика
вивче
р
ння
о
мотив
з ів
в навча
и льної
т діяльн
к ості
у розро
блена
л на
ю кафед
д рі
и педаг
н огічно
и ї
психо
в логії
Ленін
градсь
п
кого
е
універ
р ситету
і (мод
о и-
д фікаці
я A.A.
р Реана,
а В.А.
н Якуні
н на).
ь Інстр
о укція;
ї уваж
но
д прочи
о тайт
е
р
навед
о
ені в
с списк
л у
о моти
с ви на-
т вчаль
і ної
діяль
1. ності
етодика .
вивченн Вибер
я іть з
мотивів них п
навчаль
 ’ять тійно
найбі отрим
льш увати
значу стипе
щих ндію.
для 6. Наб
вас. ути
Відзн глибо
ачте ких і
значу міцни
щі х
моти знань.
ви 7. Бут
знако и
м постій
“X” у но
відпо готови
відно м до
му занять
рядку .
. 8. Не
“запус
Список кати”
мотиві предм
в ети
1. Стат навчал
и ьного
висок циклу.
оквалі 9. Не
фікова відста
ним вати
фахівц від
ем. однок
2. Отр урсни
имати ків.
дипло 10. Заб
м. езпечи
3. Усп ти
ішно успіш
продо ність
вжити майбу
навча тньої
ння на профе
старш сійної
их діяльн
курсах ості.
. 11. Ви
4. Усп конув
ішно ати
вчити педаго
ся, гічні
склада вимог
ти и.
іспити 12. До
на сягти
“добре пошан
” й и
“відмі викла
нно”. дачів.
5. Пос
13. Бу На
ти під-
прикл ставі
адом отрим
однок аних
урсни резуль
кам. татів
14. До визна
сягнут чають
и ранго
схвале ве
ння місце
батькі мотив
в. у в за-
15. Ун даній
икнут вибірк
и овій
засуд сукуп
ження ності
і (школ
покара а,
ння за клас,
погане група
навча тощо).
ння. Резул
16. От ьтати
римат за-
и носят
інтеле ь у
ктуаль форму
не 1.
задово
лення.
Опра
цюва
ння
резул
ьтат
ів.
Визна
чають
частот
у
вибор
у
мотив
ів
серед
найбіл
ьш
значу
щих
за
всією
обсте
жуван
ою
вибірк
ою.
 Фор особист
ма 1. ості, які
Наз потрібн
ва о
обсте викорис
жувано товуват
ї и для
досягне
вибірки_________________________
Обс ння
яг (ціннос
ті-
вибірко
засоби)
вої
. Саме
сукупно
неповто
сті №_ рна й
1 2 3 4 5 6 7 8 9 унікаль
Номер
мотиву за на, але
списком властив
а
Кількість кожній
звернень до людині
мотиву система
Частота терміна
звернень до льних
мотиву (ціннос
тей-
Ранг
мотиву цілей)
й
інструм
2. Мет ентальн
одика их
дослід (ціннос
ження тей-
ціннісн засобів
их )
орієнта цінност
цій ей і
Кож утворю
ний з є
нас ціннісні
виділяє орієнта
для ції
себе те особист
головне ості, які
, до глибин
чого він но й
хотів би узагаль
прагнут нено
и, це і визнача
певна ють
мета, всю
якої спрямо
необхід ваність
но поведін
досягти ки,
(ціннос діяльно
ті- сті і,
цілі), і більше
цілком того,
конкрет життєді
ні яльніст
якості ь в
 цілому. цінно
Виз стей
начати А.
ціннісні Тер
орієнта міна
ції льні
конкрет
цінн
ної
ості
людини
можна
(цінн
за до- ості
помого -
ю цілі)
методи 1. Ак
ки тивн
дослідж е,
ення - діяль
рангува не
ння 13 житт
терміна я.
льних і 2. Ж
18 иттєва
інструм
мудріст
ентальн
их ь
цінност (зріліст
ей. ь думок
Зазначи і
мо, що здорови
можлив й глузд,
е що
викорис досяга-
тання ються
як 18-
життєв
рангов
ої, так і им
6- досвідо
рангов м).
ої 3. Зд
шкал, оров’
я
причом (фізи
у чне і
перетво психі
рення чне).
однієї 4. Ці
шкали в кава
робо
іншу та.
проводя 5. К
ть за
раса
такою
таблице природ
ю: иі
Закріплені ранги 1 2 3 мистец
цінностей (1-6) тва
(переж
Ранги термінальних 1 2 3,
4 ивання
цінностей (1-18)
прекрас
Ранги 1 2 3, ного в
інструментальних 4
природі
цінностей (1—18)
і
Спис
ок мистец
тві). навкол
6. Л о,
юбов
(духо колекти
вна і ву,
фізич товари-
на
близь иіі» по
кість роботі).
з 11. П
улюб ізнання
лено
ю (можли
люди вість
ною). розшир
7. М ення
атеріал своєї
ьно освіти,
забезпе кругозо
чене ру, за-
гальної
життя
культур
(відсут
и,
ність
інтелек
матеріа туальни
льних й
труд- розвито
нощів). к).
8. На 12. Рі
явніс вніст
ть
хоро ь
ших і (брат
вірни ерств
х о,
друзі рівні
в. можл
9. Х ивост
ороша і для
обстано всіх).
вка в 13. С
країні, амос
в тійні
нашому сть
суспіль як
стві, незал
збереж ежніс
ення ть в
миру думк
між ах і
народа оцінк
ми (як ах.
умова 14. С
вобо
благопо
да як
луччя
незал
кожног
ежніс
о). ть у
10. С вчин
успільн ках і
е діях.
визнан 15. Щ
ня аслив
е
(пошан
сімей
а усіх
 не урат
житт ніст
я. ь
16. Т
(оха
ворчі
сть йніс
(мож ть,
ливіс умін
ть ня
творч утри
ої мув
діяль ати
ності
в
).
поря
17. У
дку
певнені
свої
сть в
речі,
собі
поря
(свобод
док
а від
у
внутрі
спра
шніх
вах).
супереч 2. Ви
ностей, хова
сумніві ність
в). (хоро
18. За ші
дово мане
ри,
ленн
ввічл
я ивіст
(жит ь).
тя, 3. Ви
пов сокі
не запит
задо и
воле (висо
кі
нь,
дома
розв гання
аг, ).
приє 4. Ж
мно иттєр
го адісн
про- ість
иеде (почу
ття
ння
гумо
часу ру).
). 5. Ст
/». аран
Інст ність
руме
(дисц
нта
льні иплін
цінн овані
ості сть).
(цінн 6. Не
ості зале
- жніст
засо ь
би) (здат
1. Ак ність
діяти ати
само оГід
стійн ума
о, ні,
рішу раці
че).
онал
7. Не
прим ьні
ирен ріше
ність ння)
до .
недо
ліків
в
собі
та в
інши
х.
8. Ос
вічен
ість
(шир
ота
знань
,
висо
ка
загал
ьна
культ
ура).
9. Ві
дпові
даль
ність
(почу
ття
обов’
язку,
умін
ня
трим
ати
слово
).
10. Ра
ціон
аліз
м
(умі
ння
розс
удл
иво
і
логі
чно
мис
лити
,
ухва
люв
 11. С витість,
амоконт продукт
роль ивність
(стрима у
ність, роботі).
самодис 18. Ч
ципліна) уйність
. (дбайли
12. С вість).
міливіст Отр
ь у имані
відстою структу
ванні
своєї ри
думки, ціннісн
своїх их
поглядів орієнта
. цій
13. Т можна
верда перевес
воля ти в
(уміння своєрід
наполяг ний
ти на ціннісн
своєму, о-
не орієнта
відступ ційний
ати портрет
перед
особист
трудно
щами). ості за
14. Т такою
ерпиміс схемою
ть до :
погляді Гол
в і овне в
думок моєму
інших житті -
(уміння 1 і 2,
прощат якщо,
и звичайн
іншим
о,
їхні
помилк будуть
и). З і 4.
15. Ш Потім 5
ирота і 6
погляді прикра
в шають
(уміння моє
зрозумі
ти чужі життя,
погляди і,
, звичайн
поважа о, дуже
ти інші важлив
смаки, е 7,
звичаї, хоча
звички).
16. Ч воно і
есність не
(правдив найголо
ість, вніше.
щирість) Що
.
стосуєт
17. Е
фектив ься 8, 9
ність у і 10, то
справах це було
(працьо б дуже
бажано, инінг-
проте анкет
це не а на
всім визнач
вдаєтьс ення
я. А от рівня
11, 12, алкого
13, 14, лізації.
15 і 16 Що
може б
молоді
навіть і
люди
не бути
самі
в моєму
могли
житті. з’ясуват
Проте в и,
чому я наскіль
абсолю ки
тно близько
упевнен піді-
ий, так йшли
це в вони до
тому, небезпе
що чної
люди, межі
які алкогол
живуть ізації,
заради пропон
17 і 18, уємо
нічого викорис
не то-
варті. вувати
Робити так
з цього звану
скринін
мету
г-
існуван
анкету.
ня
Всь
просто ого
негідно. налічую
У ть сім
цьому рівнів
портрет алкогол
і ізації.
викорис Нульов
товувал ий -
ися повна
терміна тве-
льні резість.
цінност Перши
і. Проте й -
подібни одинич
й не або
портрет епізоди
можна чне
створит вживан
и і з ня
аналізу алкогол
цінност ю, що
ей- супрово
засобів. джуєтьс
я
3. Скр неприє
мними супрово
відчутт джуєтьс
ями. я
Другий активни
- м
епізоди прагнен
чне ням до
вживан випиво
ня з к.
ейфоріє П’ятий
ю і вже -
хорошо форму-
ю вання
витрива фізично
лістю. ї
Для залежно
цього сті від
рівня алкогол
характе ю з
рний підвищ
високий еною
ризик витрива
розвитк лістю
у до
алкогол нього,
ізму, активни
коли і м
виника похміль
ють ним
ексцеси синдро
на мом і
ґрунті прагнен
вживан ням
ня пити ще
алкогол і ще. І
ю (2 шости
рази на й - це
місяць алкогол
і ьний
частіш розлад
е), особист
трапля ості:
ються запійні
прийом пияцтва
и ,
невелик (ухвала
их доз злісніст
вранці, ь і
щоб агресив
підняти ність.
настрій. Зазн
Четвер ачимо,
тий - що
це коли до
формув треть
ання ого
психічн рівня
ої (включ
залежно но)
сті від людина
алкогол
потре-
ю, що
бує
тільки “так”
заходів чи
соціаль “ні”.
ного Відпові
контро ді за
лю, то допомо
на гою
четвер ключа
тому перевод
рівні ять в
вони бали і
вже підсум
повинні овують.
бути Запит
доповн ання
ені 1.П
захода ерше в
ми житті
медичн
вживан
ої дії.
На ня
п’ято алкогол
му ю
і залиши
ло у
шосто Вас
му
приємн
рівнях
людина і спо-
потреб гади?
ує 2. Ал
тривало кого
го ль
лікуван для
ня й Вас -
контро засіб
лю запо
ззовні. внит
Скр и
инінг- вільн
анкета, ий
що дає час?
змогу 3. Ва
визначи ші
ти друзі
рівень випи
алкогол вают
ь
ізації
часті
осо-
ше,
бистост
ніж
і,
два
складає
рази
ться з
на
14
міся
запитан
ць?
ь, на які
4. Ро
треба змов
відпові и про
дати випи
 вку вваж
викл ають
икаю Ваші
ть у рідні
Вас й
бажа роди
ння чі,
випи що
ти? Ви
5. Ч багат
и о
виника п’єте
ла у ?
Вас 9.Ч
коли- и
небудь можна
думка весело
про провест
необхід и свято
ність або
скороти день
- ги
народж
вживан
ення,
ня
абсолю
алкогол
ю? тно не
6. Ч випива
и ючи?
з’являл 10. Ч
и
ося у бува
Вас є
коли- Вам
небудь важк
відчутт о
утри
я мати
провин ся
и або від
докори прий
сумлін ому
алко
ня у голю
зв’язку ?
з 11. Ч
вживан и були
ням
у Вас
алкогол
ю? коли-
7. Чи небудь
вваж неприє
ають мності
деякі у
Ваші навчан
знай ні або
омі,
роботі
що
Ви через
багат вживан
о ня
п’єте алкогол
? ю?
8. Чи 12. Ч
 и
затри
мува
ла
Вас
міліц
ія в
стані
сп’ян
іння?
13. Ч
и
забу
вали
Ви
част
ину
мину
лого
вечо
ра
після
випи
вки?
14. Ч
и
трап
ляло
ся
Вам
вип
иват
и
вран
ці
нат
щес
ерце
,
щоб
полі
пш
ити
свій
стан
?
итанн
я
Відпо- Н
відь і
И Т
а
Аналіз результатів.
Значення відповідей для хлопців

1 > ; иш
 Значення чет-
відповіде вертий
й для
дівчат рівні
Запитання 1 2 3 4 5 6 7 -16-78
балів.
Відпо- Н 0 0 0 0 0 0 0 Підвищ
^\ВІдь і еної
Бали Т 5 5 7 1 2 8 5 уваги
а
потребу
Інте ють ті,
рпрета що на-
ція. брали
Для більше
хлопців/ 15
нульови балів,
й - насампе
другий ред ті,
рівні - що
0-20 отримал
балів; и понад
третій - 35
чет- балів.
вертий
рівні 4. Тес
-21-58 т “Чи
балів. звик я
Всі, хто до
набирає палінн
більше я?”
20 Проп
балів, аганда
потре- серед
бують молоді
підвище здорово
го
ної
способу
уваги, і
життя
їх
не
доцільн
повинна
о
обмежу
відправ
ватися
ити на
тільки
консуль тверезіс
тацію до тю. Не
нарколо менше
га значенн
(насамп я має й
еред відмова
тих, хто хлопців
набрав і дівчат
більше від
ЗО іншої
балів). шкідлив
Для ої
дівчат: звички -
нульови паління.
й - Визн
другий ачити
рівні пошире
-0-15 ння
балів; паління
третій - допомо
же 4. Ко
популяр ли Ви
ний більше
тест, в палите:
якому зранку
для чи в
полегше другій
ння половині
роботи дня?
бали 1— з
простав ранку;
лені 2-е
поряд з другій
варіанта половин
ми і дня.
відпо- 5. Ко
відей. ли Ви
Запит викурює
ання те першу
1. Скі цигарку?
льки 2—
цигарок вранці,
Ви вставш
викурює и з
те за ліжка;
день? 1 —
О після
балів - сніданку
до 15; 1 ; 0 —
бал - 15- пізніше.
25; 2 - 6. Чи
більше палите
25. Ви в
2. Як ліжку,
ий вміст коли
нікотину хворієте
в ?
цигарках / —
, які Ви так; 0
палите? — ні.
0- до 7. Як
0,8 а
мілігра цигарка
ма; 1 - приноси
0,8-1,5 ть Вам
мілігра більше
мів; 2 - задоволе
більше ння?
1,5 1—
мілігра перша;
ма. 0 -
3. Чи подаль
ковтаєте ша.
Ви дим, 8. Чи
коли важко
палите? для Вас
0— не
ніколи; палити в
1 — громадсь
іноді; 2 ких
— місцях?
завжди. 1 -
так; 0 - погір-
ні. шиться.
Анал 10 і
із більше
результ балів.
атів: Ви
підсуму повніст
йте ю
отриман призвич
і бали: аїлися
0-3 до
бали. цигарок
Ваш . Щоб
організ кинути
м ще не палити,
встиг потрібн
звикнут
і
и до
терпінн
паління
я і сила
. Вам
волі,
буде
але
легко
зробити
кинути
це
цю
необ-
шкідли
хідно.
ву
звичку. V.
4-6 Д
балів.
і
Ви вже
а
приохот
илися
г
до н
цигарок о
. с
Негайн т
о и
кидайте к
палити. а
7-9 п
балів. с
Ваш и
організ х
м вже і
залежн ч
ий від н
нікотин о
у. Якщо г
про- о
довжув р
атимете
о
так
з
само
в
багато
и
палити,
т
стан
здоров’
к
я у
швидко л
 ю рукція:
д Дайте
и відпові
н дь на
и кожне
в запита
п ння,
вибрав
е
ши свій
р
варіан
і т.
о Навпро
д ти
с запита
е ння
р постав
е те
д цифру,
н яка
ь відпові
о дає
ї варі-
т анту
а відпові
п ді.
Завжди Часто Не Рідко Ніколи
із дуже
н часто
ь 2 3 4 5 6
о 5 4 3 2 1
ї
д
о 5 4 3 2 1
р
о
с
л
о 5 4 3 2 1
с
ті

1. Діагн 5 4 3 2 1
остика
причин
паління
Інст
5 4 3 2 1
1 2 3
Д. Коли у мене 5 4
закінчуються 5 4 3 2 1
цигарки, мені
здається нестерпним
той проміжок часу,
доки я їх не дістану
3. Часткове задоволен- 5 4 с
ня мені приносить сам я
процес паління
І. Паління приносить 5 4 •
мені задоволення з
5 4 а
К. Я зпалюю цигарку,
п
коли мені ніяково і я
а
чим-небудь
л
засмучений
и
Л. Я дуже добре 5 4 т
відчуваю ті моменти, и
коли не палю ,
М. Я запалюю нову 5 4
цигарку, не помічаю- к
чи, що попередня ще о
не догоріла л
Н. Я закурюю 5 4 и
цигарку для того,
щоб “стимулювати” я
себе
0. Коли я палю, мені 5 4
з
приносить
р
задоволення
у
спостереження за ди-
ч
мом, що випускається
Про н
дов о
же
ння
в
1 л
П а
. ш
т
М у
е в
н а
і в
с
х я
о
ч і
е
т р
ь о
з н
с і
л ч
а е
б н
и и
в м
с ,
я
Р х
. о
ч
Я у

п з
а а
л б
ю у
, т
и
к
о п
л р
и о

в в
і с
д і
ч
у н
- е
в п
а р
ю и
є
с м
е н
б о
е с
т
п і
р С
и .
г
Я т
к и
щ
о с
п
я р
а
я в
к -
и ж
й н
с і
ь с
і
ч н
а ь
с к
е
н
е в
і
п д
а ч
л у
и т
в т
, я

м г
е о
н л
е о
д
п у
о
ч з
и а
н
а ц
є и
г
м а
у р
ч к
и о
ю а
Т т
. и
,
В
і к
д о
ч л
у и
в
ш з
и а
п
в а
л
р и
о в
т
і ї
ї
ц
А
и
г нал
а із
р рез
к уль
у та
, тів
:
я Над
кож
н но
е ю
літе
м ро
о
ю
ж
пос
у
тав
п те
р ту
и ци
г фру
а ,
д яку
Ни е-
виб риз
рал ує
и, зад
про ані
чит тве
авш рд
и жен
тве ня.
рд
жен І
л----------- н--------
ня, +-----------=--------
поз А
нач Ж
ене Н
ціє с
т
ю и
літе му
ро ля
ю. ці
я
Пі
д- 2,-------
сум +
-------------+
уйт -----
е ці =-----------
ци Б
фри З
, а О
гр
рез аз
уль ци
тат га
и рк
о
пос ю
тав
3
те .
над +----
при 4* ----------------
чин В
ою, І
П
що ро
хар зс
акт ла
бл
 ен .
ня +----
4 + =----
Д
. Л
С
~Ь----
"Ь ж
аг
—— =
а
——— 6
Г .
К +
Р —•;
пі —
д + --------------------------
т Е
ри М
м Т
ка зв
5 ич
ка
С від
ума 7 і
циф мен
р ше
над ніяк
при Вас
чин не
ою хар
біль акте
ше риз
11 ує.
вказ Сум
ує, а
що циф
Ви р
пал мі
ите ж7
сам і 11
е з є
цієї меж
при ово
чин ю і
и. свід
Сум чит
а ь
про гу
те, виз
що нач
це ити
дея ріве
кою нь
мір осо
ою бис
є тісн
пр ої
и- зріл
чин ості
ою з
Ва мет
шог ою
о поб
палі удо
ння. ви
про
3. О дук
пи тив
тув ної
аль кон
ник сул
осо ьтат
бис ивн
тіс ої
ної роб
зріл оти
ост пси
і хол
(03 ога
0) з
(О. кліє
С. нта
Ш ми:
теп йог
а) о
О мож
пит на
ува вик
льн ори
ик стов
дає уват
змо и
для я
ефе їхні
кти х
вно осо-
го бис
про тісн
фві их
дбо- змін
ру під
пре впл
тен иво
ден м
тів тре
на нінг
пос у
ади, осо
що бис
вхо тісн
дят ого
ь до зрос
сис тан
тем ня.
и Опи
“лю ту-
дин вал
а- ьни
люд к
ина мож
”; е
для бут
орга и
ніза заді
ції яни
відб й у
ору кор
уча екці
сни йні
ків й та
тре про
нінг філ
ів акт
та ичні
виз й
нач роб
енн оті
шкі в.
льн О
ого соб
пси исті
хол сна
ога зріл
із ість
стар хар
шок акте
лас риз
ник уєть
ами ся
- про
вип цес
уск ом
ник вну
ами трі
, а шнь
так оос
ож о-
у бис
роб тісн
оті ої
з тра
сту нсф
ден орм
там ації,
и- дже
пси рел
хол ом
ога якої
ми є
для пот
підг реб
ото а
вки осо
вис бис
око тост
про і у
фесі са-
йни моа
х кту
спе аліз
ціал ації
істі та
наб Рез
утті уль
іден тато
тич м
нос тра
ті. нсф
Кон орм
стр ації,
укт зміс
ивні том
сть осо
про бис
цес тісн
у ої
за- зріл
без ості
печ є
уєть відп
ся овід
пос аль
лідо на
вніс поб
тю удо
осо ва
бис люд
тост ино
і, а ю
про вла
дук сної
тив ко
ніст н-
ь— цеп
її ції
опт жит
и- тя
мал згід
ьни но
м із
рівн зага
ем льн
дові ими
ри мор
до аль
себе ним
. и
при моп
нци ов’я
пам зан
и та ості
осо- суп
бис ере
тою чно
місі сте
єю. й.
Р А
иси вто
про ном
пріу ніс
му
ть
зріл
ої вия
особ вля
исто єтьс
сті: я у
С вмі
ине нні
ргіч дові
ніс рят
ть и
хар вла
акте сни
риз м
ує суд
здат жен
ніст ням
ь до та
цілі діят
сно и
го відп
спр овід
ийн но
яття до
світ них,
у та ная
люд вно
ей, сті
до вла
роз сної
умі ,
ння неза
взає леж
ної ово
від поз
ото ити
чен- вне
ня став
сис лен
тем ня
и де
цін себе
нос , не-
тей. зва
К
жа
он
ючи
так
на
тні
ная
сть
вні
хар нед
акте олік
риз и.
ує К
здат реа
ніст тив
ь до ніс
шви ть -
дко здат
го ніст
вста ь до
нов заго
лен стре
ня ног
гли о
бок спр
их ийм
кон анн
такт я
ів з дис
люд гар
ьми мон
. ії:
С ство
амо рен
при
ня
йня
тт
чог
я — ось
безо нов
цінк ого,
чог мож
о уть
рані спр
ше ийм
не ати
бул щос
о: ь
тво по-
рча інш
спр ому
ямо ,
вані умі
сть. ння
Д відт
еце вор
нт юва
рац ти
ія - точ
здат ку
ніст зор
ь у
розг інш
ляд ого.
ати Т
яви оле
ща ран
з тні
різн сть
их -
рак тер
урсі пим
в, ість
ро- до
зумі різн
ння их
і дум
при ок,
йня неу
ття пер
того едж
, що ене
інш ста
і в-
люд лен
и ня
до пер
люд еж
ей ива
та нь -
под це
ій. дос
В від
ідп різн
овід ома
аль нітн
ніс их
ть пер
- ежи
виз ван
нан ь:
ня відч
себ утт
е я
авт гар
оро мон
м ії зі
пев світ
ног ом,
о здат
вчи ніст
нку ь до
і вер
при ши
й- нни
нят х -
тя осо
на бли
себ во
е раді
йог с-
о них
нас та
лідк “пл
ів. ато-
Г пер
либ ежи
инн ван
іст ь”,
ь які
змі су
ню жит
ють тя.
ста Пов
вле но-
ння та
до жит
світ тєв
у. ої
* філ
Ж осо
ит фії
тєв роз
а кри
філ ваєт
осо ься
фія у
” - нар
це ати
усві ві; у
дом роз
лен пові
ня ді
люд про
ино себ
ю е
вла відо
сної бра
ре- жає
аль тьс
нос я
ті в фор
кон мул
тек юва
сті ння
нав інд
кол иві
иш дуа
ньо льн
го у ої
по “фо
шук рму
у ли”
сен сам
овд жит
ос- тєв
кон ої
але філ
ння осо
та фії
виз є
нач жи
енн тт
я єва
сен поз
су, иці
яко я,
го жи
над тт
ає єві
люд при
ина нци
сво пи
єму та
жит жи
тю тт
чер єве
ез кре
пра до.
гне С
ння пря
до мов
щас аніс
тя ть
або мет
муд оди
рос ки:
ті. сам
Змі ооц
сто іне
вни ння
ми дес
хар яти
акт рис
ери (чи
сти- нни
кам ків)
и , які
є ься
кри опи
тері тув
ями аль
осо ник
бис ,
тісн що
ого сто
зро сує
ста тьс
ння. я
Час де-
про яки
вед х
енн рис
я 25 Ва
- шої
ЗО осо
хви бис
лин тос
ті,
.
здіб
Вік
нос
-
те
від
й,
15
ста
рокі
вле
в. ння
03 до
0- різн
Фо их
рм жи
а т-
— тєв
А их
І си
нст туа
рук цій.
ція. На
Ва ко
м жн
про е з
пон нас
уєт ту
пни ит
х ува
тве ль
рд ни
же ка
нь у 1.
бла К
нку оли
для мені
від- сум
пов но,
іде я
й нам
дай ага
те юся
від орга
пов нізу
ідь вати
“т щос
ак”, ь
як весе
що ле.
Ви 2.
з Б
ни ути
м успі
пог шни
од м
жу для
єте мен
ся, і е
“ні важ
”, ливі
як ше,
що ніж
не уміт
пог и
од люб
жу ити.
єте 3.
ся. Я
Те вва
кст жа
оп ю
спо каж
гля уть,
дан що я
ня надт
кра о
терп
си
ими
при
й до
род інш
и их.
важ 6.
лив Я
ою від
есте чува
тич ю
ною док
цін ори
ніст сум
ю. лінн
4. я,
Я кол
не и
гото серд
вий жус
чітк я на
о тих,
сфо кого
рму люб
люв лю.
ати, 7.
що я Д
хоч воє
у люд
отри ей
мат най
и кра
від ще
жит пор
тя. озу
5. мію
М тьс
ені я
част між
о соб
ою, скл
якщ адн
о их
кож сит
ен з уаці
них ях
при зав
хов
жди
ає
нео
вла
сні бхі
поч дно
утт шук
я і ати
нам при
агат нци
име пов
тьс о
я нові
дог ріш
оди енн
ти я.
інш 10.
ому М
. ені
8. легк
В о
важ відр
ізни
аю, ти
що спра
люд вжн
ина є
має коха
при ння
бор від
кува легк
ого
ти захо
влас пле
ні ння.
баж 11.
ання З
. азви
9. чай
я
У обд
уму
ю
насл
ідки
свої
х
намі
рів.
 12. уму
Н .
айбі 14.
льш Я
е
мені схи
под льн
обає ий
ться зав
, ант
кол ажу
и ват
інші и
ціну себ
ють е
мен так
е. ою
13. кіл
Я ькіс
тю
роз спр
умі ав і
ю бра
тих ти
, на
хто себ
зда е
тни стіл
й ьки
зах обо
опл в’яз
юва ків,
тис що
я на
кра себ
сою е
вит сам
вор ого
ів мен
лю і
дсь вже
ког не
о вис
Роз тач
ає лив
час о,
у. що
15. б
М інш
ене і
не обо
дра в’яз
тує, ков
якщ о
о под
спі іля
вро ли
змо мо
вни ю
к точ
вия ку
вля зор
є у.
пер 17.
еко Я
нан
ість пос
у тій
дум но
ках поч
та ува
цін юся
нос зоб
тях, ов’
що яза
від ним
різн роб
яют ити
ься усе
від від
мої мен
х. е
16. зал
Д еж-
ля не,
мен що
е бу
тих
важ
,з
ким а
я й
спі ц
лку і
юся н
, н
був і
хор ш
ош о
ий ю
нас
трі д
й. л
18. Н я
айч
асті л
ше ю
влас д
ні и
пла н
ни і и
вчи
нки є
вид
ают у
ься л
мені ю
пра б
вил л
ьни е
ми. н
19. а
Н
е р
о
д б
у о
м т
а а
ю .
, 20.
щ Б
о іль
шіс
н ть
спр ому
ав з
та них
обо .
в’яз 22.
ків, В
пок тра
лад та
ени дру
х зів
на -
мен ніщ
е, я о
вик пор
ону івн
юз яно
зад з
ово при
лен ни
ням жен
. ням
21. вла
К сно
оли ї
про гід-
бле нос
ма ті.
має 23.
баг М
ато ожу
варі ска
анті зат
в и,
ріш що
сам
ень, е
мен сил
і ьне
важ поч
ко утт
зуп я
ин лю
и- бов
тис і
я на змі
одн нил
о
моє е
ста важ
вле лив
ння им.
до 25.
жит
В
тя.
ияв
24.
М при
хиль
оя
сам ност
і до
опо
ваг інш
их є
а
дуж озна
кою
е
стр слаб
кост
ажд
ає, і
люд
кол
и ини.
26.
мен Я
і
дов поч
оди ува
тьс ю
я себ
спо е
нук зоб
ати ов’
інш яза
их ним
чин
роб
ити
ити так,
те, як
що очі
мен ку
і ють
сам від
ому мен
вид е
аєт усі
ься нав
не кол
о.
дуж
27.
 М во.
ені 29.
біль Я
ше не
под схил
обає ьни
ться й
при
роб йма
ити ти
пода ріше
рун ння
ки, спо
ніж нтан
отри но.
мув 30.
ати Я
їх, не
28. бачу
Я тісн
ого
від зв’я
чув зку
аю між
дис свої
ком м
фор тепе
т, ріш
кол нім і
и мин
пов ули
одж м.
уся 31.
у Я
тов
ари спо
стві кій
так, но
як реа
мен гую
і ,
нас кол
пра и
вді щос
не ь
вла зро
сти бле
но при
не чин
зов пи
сім шат
так, ися
як я рез
вв уль
тат
а-
ами
жа вла
ю сно
за ї
пот тво
ріб рчо
не. ї
32. пра
З ці.
адл 34.
я Т
осо е,
бис що
тог я
о роб
усп лю,
іху і те,
я
по що
жер від
тву був
ю аєт
хор ься
ош у
ими моє
вза му
єми жит
нам ті,
из не
кол вид
ега аєт
ми. ься
33. мен
У і
дос
мен тат
ев ньо
жит зна
ті чу
не щи
бул м.
о 35.
 С вабл
амо ює
влад роб
ання ота,
зали
шає що
мен потр
еу ебує
скла шир
дни оког
х о
ситу кола
ація
х. спіл
36. кува
К ння.
оли 38.
вин М
ика оє
ють став
труд ленн
нощ я до
і, я, само
пер го
ш за себе
все, мож
нам на
ага назв
юся ати
чітк дру
о жні
сфо м.
рму 39.
люв З
ати а
влас необ
ну хідн
дум ості
ку. люд
37. ина
М мож
ене е
не дост
дуж атнь
е о
при легк
о азви
позб чай
авит яз
ися пер
всіх шої
свої зуст
х річі
неба вгад
жан ую
их “рід
звич ну
ок. душ
40. у” у
Б нов
уває ому
, що знай
мені омо
подо му.
баю 43.
ться Н
люд ерід
и, ко
чию бува
пове ють
дінк мом
уя енти
не ,
схва кол
люю и
. мен
41. е
Ч спов
асом ню
я ють
впев глиб
нени окі
йу рел
влас і-
ній гійн
нікч і
емн поч
ості. уття
42. .
З 44.
 Р про
озпо доб
чин рози
аюч чли
и ву
нов люд
у ину.
спра 46.
ву, я М
пере ені
дусі не
м под
дум обає
аю ться
про , що
те, інші
яку спр
ве- ийм
личе ают
зну ь як
роб нале
оту жне
дове мою
деть турб
ся оту
зроб про
ити. них,
45. і не
Н зав
евпе жди
внен відп
ий, овід
що но
мої оцін
знай юют
омі ь.
відг 47.
укн З
утьс обов
я ’язк
про ами
мен орга
е ніза
саме тора
як я
спра юди
вля ні
юся дуж
вміл е
оіз важ
задо ко
во- под
лен олат
ням. и
48. внут
У ріш
мене ню
не супе
мож речк
е у
бути емо
яких цій і
ось розу
нега му.
тивн 51.
их Я
якос спри
тей. йма
49. ю
Н жит
авіт тєві
ь поді
якщ ї не
о гост
кни ріше
жка , ніж
спод інші
обал люд
ась, и.
я не 52.
буд Я
у легк
пере о
читу мож
вати у
її уяви
ще ти
раз. себе
50. яко
Л юсь
твар и
ино усі
ю, труд
відч нощ
ути і на
її шля
хара ху
ктер до
та своє
звич ї
ки. мет
53. и.
Д 55.
ума М
ю, ені
що влас
для тиво
люд пос
ини піхо
нере м
альн засу
о джу
відч вати
уват або
и захи
сво щат
ю и
гарм інш
оні их
ю зі люд
світ ей.
ом. 56.
54. Н
У авіт
ь
мен кол
еє ия
відч под
уття оба
, що юсь
я сам
мож собі,
у я
под розу
олат мію,
що є ціло
люд му
и, мене
яки вла
мя што
неп вує
риє те,
мни яки
й. мя
57. є.
Л 59.
юди Я
маю доси
ть ть
стри легк
мува о
тися мож
у у
свої зваж
х итис
пор я на
ивах ризи
ніжн кова
ості. не
58. ріше
У ння.
60. в’я
П зко
ри во
йня ва
то жл
вва иві
жа ші
ти, за
що інт
для ере
лю си
ди ін
ни ши
вла х.
сні 61.
інт Н
ере авіт
ь
си сер
обо
ед роз
люд умі
ей я в
час
то як
поч баг
ува ато
ю я
себ ще
е мо
сам жу
отн зро
ьо.
62. бит
М и.
ені 64.
лег Я
ко го
вда тов
єть ий
ся
коп взя
іюв тис
ати я за
мім вті
іку лен
і ня
жес нов
ти ої
люд
ей. ідеї
63. ли
У ше
мо то
єм му,
у що
жи ме
ті ні
бул цік
и аво
мо ,
ме що
нти з
, цьо
кол го
и я вий
ясн де.
о 65.
 Х ти,
ара що
кте б
риз мно
ю
ую кер
чи ува
себ ли.
е, я 68.
з Я
пов кби
ни мо
м є
пра дру
во ге
м “Я
мо ”
жу існ
ска ува
зат ло,
и, то
що для
я ме
гум не
ані це
ст. був
66. би
М най
ене
люб нуд
лят ні-
ь, ши
том й
у спі
що вро
я змо
сам вни
зда к.
тни
й 69.
люб У
ити. ви
67. ріш
І енн
нод і
і я
не осо
про бис
тих ься
про філ
бле ьм
м я и, у
зна яки
чно х
ю нез
мір роз
ою умі
кер ло,
ую хор
ся ош
вла а
сни чи
м пог
бач ана
енн лю
ям ди
і на
ли гол
ше овн
пот ий
ім - гер
заг ой.
аль 71.
но М
пр ені
ий бай
нят дуж
им е чи
и спо
уяв сте
лен ріга
ня є
ми. хто
70. сь
М за
ені тим
не , як
под я
оба пра
ют цю
ю. ина
72. міч
У ніст
ме ь та
не різн
тво оба
рча рвн
нат ість
ура - це
- озн
пое аки
тич не
на, мог
худ о
ожн жит
я, тя.
арт 75.
ист Я
ичн усв
а. ідо
73. мл
Ч юю,
асо що
м я є
зму пев
шен ні
ий ме
бут жі
и мої
різк х
им мо
з жли
люд вос
ьми тей.
, які 76.
мен М
е ої
дра дру
тую зі
ть. цін
74. уют
Д ь у
мен туп
і ати
зда ся
тніс вла
ть сни
до ми
спів пр
пер ин
ежи ци
ван па
ня. ми.
77. 78.
Н М
аві ене
ть при
зар ваб
ади лює
тог уча
о, сть
що у
б пал
зді кій
йсн суп
ити ере
що чці.
сь, 79.
за Н
що едо
лю лікі
ди в у
бул мен
и б е
ме біль
ні ше,
вдя ніж
чні чес
, я нот.
не 80.
хот Я
ів рід
би ко
пос зус
тріч на
ав маг
люд аю
ей, ся
яки зап
х ам’
роз ято
умі вув
в ати
би цік
аві
без
іст
зай
орі
вих
ї,
слів що
. б
81. пот
В ім
аж роз
ко по-
дос віс
ягт ти
и ін
усп ши
іху м.
у 83.
жи М
тті, ені
дот ва
ри жк
му о
юч зро
ись зум
мо іти,
рал чо
ьни му
х які
пр сь
ин- дрі
ци бн
пів. иці
82. мо
Я жу
ть що
так усе
сил Ва
ьно ше
зас жи
му ття
чув зоб
ати ра
лю же
дей но
. у
84. кн
М иж
ені ці.
не На-
вла пи
сти шіт
во ь
пер кор
еж отк
ива у
ти ано
чер тац
ез ію
втр до
ату цієї
вза кн
єм иж
оро ки
зум (А
інн нот
я з аці
лю я -
дь кор
ми. отк
85. ий
З вик
авд лад
анн змі
я: сту
уяв кн
іть, иги
, хо
ста ву
тті, ю
час ть
то 1
з її ба
кри л.
тич Ба
но ли
ю су
оці му
нко ю
ю). ть
О ок
пр р
ац е-
юв мо
ан за
ня ко
ре ж
зу ни
ль м
т чи
а нн
ті ик
в. ом
1. .
З С
а ир
ко і
ж ба
ни ли
й пе
зб ре
іг во
з дя
кл ть
ю у
че ст
м ен
на и.
ра 2.
 А іст
нал ь
із рис
про ,
філ що
ю вхо
зді дят
йсн ь
юю до
ть про
за прі
дво ум
ма у
чин зрі
ник лої
ами осо
: бис
•Н тос
аяв ті.
ніс 3.
ть Н
рис ая
, вн
що и
вхо м
дят и
ь вв
до аж
про а
прі ю
ум ть
у ті
зрі ри
лої си
осо ,
бис як
тос іу
ті. пр
•Р о
еал фі
ізо лі
ван ся
га ся
ю га
ть ю
зн ть
ач зн
ен а-
ня че
5- нн
7 я
с 8-
т
10
ен
с
ів.
т
4.
ен
Т
ів.
ак
и Ви
м зн
и, ач
щ ен
о ня
ре рі
ал вн
із я
у ос
ю об
ть ис
ся тіс
, но
вв ї
аж зрі
ло
а
сті
ю
:
ть
•
ся
В
ті ис
ри ок
си и
, й
як —
і на
яв д
н н
и их
м є
и ус
є і
не аб
м о
ен де
ш як
е і з
80 т
% ак
ри их
с; ри
т с,
ак як
и “
м Ві
и, дп
щ ов
о ід
ре ал
ал ьн
і- іс
зу т
ю ь
т ”,
ьс “
я, Д
є ец
не ен
м т
ен ра
ш ці
е я
50 ”,
% “
ри Г
с, ли
се би
ре н
ні й
с —
т на
ь яв
пе н
ре и
ж м
ив и
ан є
ь 40
”, —
“ 70
Ж %
и ри
т с
т пр
єв оп
а рі
фі у
ло м
со у.
фі С
я ер
”, ед
“ н
Т их
ол є
ер т
ан ак
т і,
ні щ
с о
т ре
ь ал
”. із
• у
Н ю
ео т
бх ьс
ід я,
н на
и пр
ик и
ла т
д, т
“ єв
Ві а
дп фі
ов ло
ід со
ал фі
ьн я”
іс ,
т “
ь Т
”, ол
“ ер
Д ан
ец т-
ен ні
т с
р т
а- ь
ці ”.
я” •
, К
“ ри
Г т
ли ич
би н
н и
ні
й
с
—
т
на
ьп
ер яв
е н
ж и
ив м
ан и
ь” є
, 30
“ %
Ж ри
сі і
м дані
ен 31 41 51 61 71 81
ш 32 42 52 62 72 82
е,
33 43 53 63 73 83
не
за 34 44 54 64 74 84
ле 35 45 55 65 75
ж 36 46 56 66 76
но
37 47 57 67 77
,
чи 38 48 58 68 78
є 39 49 59 69 79
се 40 50 60 70 80
ре
д
н
их
ре
ал
із
ов
ан
і.

Бла
нк
для
відп
овід
ей
Ім'я__________________
Да
та
опи
тув
анн
я_____
Вік

Інш
85 Закінчення

Риси 18
Ключ 030 форма А 0
Відповідальність 1 11 21 31 41 51 61 Життєва
71 13-14
81-8
6-7
1-3
10-11
філософія О
12
+ + + - + - + -
Децентрація 2- 12 22 32 42 52 62 72 828
- - - + + +Толерантність
+ 2-3
+ 07
Глибинність 3 13 23 33 43 53 63Автономність0
73 83-
1-278
4-5
переживань + - + - + - + -
Контактність078
Життєва філософія 4- 14 24 34 44 54 64 74 84-
- + - - + + -
Самоприйняття 708
Толерантність 5 15 25 35 45 55 65 75
+ + - - - - + Креативність
+ 1-270
Автономність 6- 16 26 36 46 56 66 76
- - + - + +Синергічність
+ 0-17
Контактність 7- 17 27 37 47 57 67 77
- + - + - - +
З. Особистісний
Самоприйняття 8- опитувальник
18 28 38 (А.Т. 48Джерсайлд)
58 68 78
+ - - - + -
За допомогою цього опитувальника оцінюють такі якості особистості+
Креативність
людини, 9 як19більш-менш
які в житті виражені 29 39стійкі 49внутрішні
59 69 79 стани,
+ - - + - + +емоційні
-
щоСинергічність
впливають на ставлення індивіда
10 20+ 30 40до людей навколо
50 і до своєї
60 70 80 роботи.
Інструкція. Наведені+нижче вислови+ відібрані
- - з типових,
- - повсякденних
+
думок людей, яким властиві особистісні емоційні проблеми і яким потрібна
групова
У 85 психокорекція або психотерапія.
питанні максимальна Прочитайте
кількість балів - 6; мінімальнауважно кожну з
- 0. Отримана
думок. (Вони
сума балів виражають
за цим питаннямбажання
додаєтьсялюдей розібратися
до суми в своємузавласному
балів, підрахованої ключем
житті і глибше
для чинника зрозуміти
“Життєва самих себе).
філософія”. Обміркуйте
В анотації їх, проаналізуйте,
за допомогою чи є
контент-аналізу
серед них такі
виділяють такі питання, в яких ви особисто хотіли б розібратися.
показники:
Вкажіть,
* Участьчи хотілося
оповідачаб уВам краще зрозуміти,
зображуваних подіях що все; це
- 1 бал означає особисто
динамічність подій
для
— 1Вас.
бал; оцінення себе у ситуації— 1 бал; оцінення самої ситуації- 1 бал;
Деякі -теми
висновок у поданих твердженнях повторюються. Відповідайте на
2 бали.
них так, немовби вони трапилися вперше. Пам 'ятайте, що “правильних 99
або “неправильних”
Таблиця відповідей
переводу сирих балів у стени на запропоновані питання немає.
Риси кожне з1тверджень
Розглядайте 2 3 як 4цілком
5 самостійне
6 7 і8відповідайте
9 10
на
нього незалежно від інших. Відзначте, чи виражає це твердження саме ту
Відповідаль 0- 2 3 4 5 6 7
проблему, з якою вам1особисто в житті доводиться постійно мати справу.
8 9 10
ність
У лівій половині опитувальника сформульовано відповідні проблеми у формі
типових висловлювань
1 Децентрація 0- людей.
2 У 3правій4 половині
5 подано
6 7 варіанти
8 відповідей
9 10
1
на них, з яких ви повинні вибрати той, який вам найбільше підходить, і
Глибинність
відзначити його99. 0- 2 3 4 5 6 7 8 9 10
переживань 1
Люди говорять: “Це - питання, д
Моя думка з цього питання т
яке стосується мене особисто. о
(Я вибираю такий варіант ві
Тому я хотів би глибше в
розібратися в ньому. ж
е
І. “Мені не легко бачити себе 1. Я думаю самен так. Це - од
людиною, яка постійно має із сфер, в якійня хотів би осо
потребу, шукає і приймає розібратися. я
допомогу з боку інших у 1 так, але це питан
2. Я думаю
вирішенні власних життєвих
К. “Хоча я намагаюсявважаю для себе
спілкуватися не дужез інш
тактовно важ
проблем. Я думаю,
людьми,щовони часто нещоб спеціально
зважають в ньому
на мої розб
почуття”
повинен мати в собі сили і 3. Це не стосується мого жи
9. “Я відчуваю,
здатність вирішувати особистіщо в цілому
4. Я не язнаю.
в житті
Мені- досить
важко ща
від
людина. Своїм
проблеми без сторонньої успіхом я зобов’язаний
на це запитання долі, що щ
допомоги” склалася, і добрій волі інших людей. Іноді я, прав
турбуюся про те, чи не вичерпається моє щастя”
Твердження
10. “Я відчуваю, що в житті є важливі речі, які я в
ніколи більше не отримаю, незалежно від старанн
1
2. “Я маю велику
11. “Япотребу постійно
схильний порівнювати
завантажувати себе себе
такоюз кількіс
іншими людьми, доводити
і брати на себе собі, що зобов’язань,
стільки я кращий за інших
що на себе сам
або, принаймні, не гірший за них”
3. “Я відчуваю,
12.що
“Я,у як
мене в житті
мені не було
здається, не в можливості для від
змозі звільнитися
ведення нормального
провини статевого життя”
або страху, пов’язаних з моїм статевим д
4. “Я не знаю13.
точно, щоздається,
“Мені я насправді
що хочу отримати
я переходжу відвід
однієї роб
життя. Я також недостатньо уявляю собі, що найважли
іншої, ВІД ОДНИХ ВІДНОСИН 3 людьми до інш
віше потрібноодного
зробити, кимв вінше,
місця життініде
бути,
не що від нього
знаходячи того, що м
отримати”
14. “Я часто відчуваю, що маю справляти н
5. “Мені важко відчувати
враження себе здібної,
більш настількисильнішої,
вільним, щоб уважнішої
бути завждинезалежної
самим собоюлюдини,
у стосунках з людьми, особливо
ніж я є насправді. У м
з тими, які займають вище положення,
відчуття, що я не відповідаю мають вищий ранг
очікуванням інших лю
або користуються великим престижем. Я вільний тільки
тими людьми,15. хто“Самотність
рівний мені- або
це одне
займаєз переживань,
нижче яке часто
положення”
6. “Хоча я думаю, що боротьба за життя — це важлива
16. Я відчуваю,
справа, але особисто для мене щовона
хочаздається
у мене колись,
досить можливо,
безнадійнимбудинок
заняттям”у фізичному і психологічному сенсі цьо
але я втратив його, а іншого не придбав”
7. “Я провів значну частину свого трудового життя в
17. “Я, як мені
атмосфері байдужості, в якійздається,
майже всі не люди
в змозі звільнитися
були далекі від
неадекватності, провини, гріха, пов’язаних з тим
один від одного”
було в моєму минулому статевому житті”
П
р
о
18. “Теоретично я знаю, що добре бути здібним, любити,
насолоджуватися, засмучуватися і переживати інші
глибокі людські почуття, але я не бачу, які наслідки це
могло б для мене мати”
 29. “Іноді мені здається,П що я схильний оцінювати
особистість на основі ртого, що було або чого взаг
о
було в моєму статевому д житті”
о
30. “Іноді я втрачаю самовладання або переживаю
в
почуття гніву, люті, які виводять мене з рівноваги
ж
е З
н а
н к
я і
1 н
ч
19. “Коли я знаходжуся удома з близькими людьми, е то
н
відчуваю, що мені чогось не вистачає. Коли я спілкуюсь з
людьми за межами мого будинку, то також відчуваю, н що
я
мені чогось бракує. Взагалі, мені здається, що ніде я не
почуваюсь повністю комфортно” 1
31. “Я
20. “Я відчуваю відчуваю,
себе що є речівід
дуже відірваним в житті, від яких мені
інших людей.
підмовитися.
Мені здається, що між мною Я вважаю,
і іншимищо в моєму
завжди віці вже на
є бар’єр”
намагатися надолужувати втрачене”
21. “Досить часто, коли хто-небудь просить мене зробити
12. кудись
що-небудь, піти “Я часто злюся
або узятий на
обурююся, коли мене підган
себе відповідальність
иять на мене
за щось, я погоджуюся, алетиск,
згодомнав’язують
жалкую свою
про цедумку,
або особли
м нечерез
відчуваю розпач можуте,
чинити опір цьому
що сказав “так” або виявляти свою
22. “Я відчуваю, що ніколи не жив відповідно до моїх
33.думаю,
ідеалів, і часто “Те, щощоя роблю,
мені це ініколи
те, що не
відбувається
вдасться” в моєму
не здається мені досить значущим. Мені хотілося
23. “У своїй роботі (викладанні,
отримувати більше догляді за дітьми,
задоволення до
від роботи, навча
машніх турботах тощо) мені часто доводиться спонукати
сімейних справ, але не можу сказати, що насправд
інших робити те або навчати тому, що мені самому не
здається достатньо значущим і важливим”
34. “У мене немає нікого, кому б я міг довірити св
24. “Мене обурює,
глибокіщоособисті
моя сім’я вимагає від
переживання, мене що
знаючи, надто
мене д
багато, проте я відчуваю, що не в змозі захищати себе,
стверджувати своє право на власні бажання і думки
35. “Ухвалюючи рішення або думаючи про зробл
25. “Я відчуваю, що крок,
мною мені необхідно завждипитанням,
я часто задаюся бути напого
що б зроби
й не допускатиінший
промахів, оскільки інші люди вмить можуть
— батько, друг, керівник або старший коле
скористатися цим”
моєму місці в аналогічній ситуації*”
26. “Іноді я 36. відчуваю, що від
“Незалежно життя
того,настільки складне
чи знаходжуся і
я на робо
заплутане, щоабоуу відпустці,
мене виникають сумніви,почуття
мене не покидає чи варто
відчуже
продовжувати того,
боротьбу”
що відбувається навколо мене, і я не відчува
27. “Іноді мені здається, що я був би розчарований і, на
віть, злякався б, якби мені дійсно вдалося зрозуміти себе”
28. “Мені стає ніяково, коли інші відкрито на людях
А
виявляють свої почуття, такі, як гнів, ніжність або страх”
н
а
л м
і е
з т
о
р д
е и
з ц
у і
л з
ь г
т р
а у
т п
і о
в в
а
В н
і і
д н
п а
о в
в к
і о
д л
і о
н
а д
е
п в
и ’
т я
а т
н и
н
я с
т
у а
н
ц і
і в
й
о е
с ж
о а
б т
и ь
с
т д
о о
с
т н
і и
, х
я ,
к п
і о
р д
а а
з н
о і
м н
и
з ж
ч
т е
в .
е К
р о
д ж
ж н
е о
н м
н у
я
м с
и т
, а
щ н
о у

н о
а с
л о
б
и д
с ж
т е
о н
с н
т я
і ,
в а

о в
п с
и ь
т о
у г
в о
а
л ї
ь х
н
и —
к
у 3
6
в .
і М
д а
п к
о с
в и
і м
д а
а л
є ь
н
4 а

т о
в ц
е і
р н
к
а о

с с
т т
у а
п н
е у
н
я о
с
в о
и б
р и
а с
ж т
е о
н с
о т
с і
т з
і а
т
і м
є е
ї т
а о
б д
о и
к
і о
н ю
ш
о д
ї о
я р
к і
о в
с н
т ю
і є
а 8,
б а
 и
м в
і о
н д
і я
м т
а ь
л
ь т
н а
а к
.
- Я
0 к
щ
б о
а
л д
і о
в с
. л
Ц і
і д
о ж
ц у
і в
н а
к н
и и
, й
в ,
і р
д е
п а
о г
в у
і ю
д ч
н и
о
, н
в а
 а
т є
е
п
а е
б р
о ш
у
і
н в
ш і
е д
п
т о
в в
е і
р д
д ь
ж ,
е т
н о
н
я в
і
о н
п
и о
т т
у р
в и
а м
л у
ь є
н
и 2
к
а б
, а
о л
б и
и ;
р я
к о
щ
о т
р
в е
і т
н ю

о —
б
и 0
р
а б
є а
л
д і
р в
у .
г В
у и
б
в і
і р
д
п ч
о е
в т
і в
д е
ь р
т
— о
г
1 о

б в
а а
л р
; і
я а
к н
щ
 о
т ц
а і
н
в ю
і є
д т
п ь
о с
в я
і
д в
і
- б
(
а
(
л
я а
х
н .
е Д
л
з я
н
а к
ю о
9
ж
9
н
о
- г
о
н
е з

де ос
в об
’я ис
т то
и ст
с і
т ви
а зн
ні ач
в ає
ть ов
ся ’я
су за
м н
а и
ба м
лі и
в, з
як пе
і вн
от и
р м
и ст
м а-
ав н
д о
о- м
сл ос
ід об
ж ис
ув то
ан ст
и і.
й В
за о
ч на
о іє
т о
и ці
р нк
м о
а ю
т ць
ве ог
р о
д ст
ж ан
е у.
н Н
н и
я ж
м че
и, п
п од
ан х
о з
на н
зв и
и м
ві и:
д С
п а
ов м
ід о
н т
и ні
х с
ст т
ан ь
ів —
ос 7,
об 15
ис ,
то 20
ст ,
і і 34
п .
ор В
яд т
ко ра
ві т
н а
о се
м нс
ер у
и іс
тв ну
ер ва
д н
ж ня
ен (ві
ь, дч
п у
ов т
’я т
за я
н бе
и зг
лу 35
зд .
я С
іс т
ну а
ва т
н ев
ня и
) й
— ко
4, н
11 ф
, лі
23, к
33 т
. -
С 3,
во 12
бо ,1
да 7,
ви 29
бо .
ру В
(с ор
т о
ав ж
ле и
н й
ня на
до с
ав т
т рі
ор й
и —
т 8,
е 25
т ,
у) З
- О,
5, 32
21 .
, Р
24 оз
, бі
ж на
ні ді
с й
т ні
ь с
мі т
ж ь
ре —
ал 6,
ьн 10
и ,
м 26
т ,
а 31
ід .
еа П
ль оч
н у
и т
м т
“ я
Я не
”- пр
2, ик
14 ая
, но
22 с
, ті
27 (б
. ез
С до
во м
бо но
да с
во ті
лі ,
-1, не
9, по
т
18
рі
,
бн
28
ос
.
ті
Б
)
ез
-1
3, с
16 т
, а
19, ні
36 ;
. 5
В —
и 6
с б
н а
ов лі
к в
и: —
7 с
— и
8 л
б ь
а н
лі о
в в
— и
н р
а а
д ж
м е
ір н
н и
о й
в е
и м
р о
а ці
ж й
е н
н и
и й
й с
е т
м а
о н;
ці 3-
й 4
н б
и а
й л
и ж
- е
п н
о и
м й
ір е
н м
о о
в ці
и- й
р н
а и
ж й
е с
н т
и а
й н.
е
м 4.
о етодика:
ці Задоволен
й ість
н шлюбом
и (В.В.
й Столін,
с Т.Л.
т Романова
а , Г.П.
н; Бутенко)
0- О
2 п
б ит
а ув
л ал
и ьн
— ик
с мі
л ст
а ит
б ь
о 2
в 4
и т
р ве
а р
д зг
ж о
е де
н н,
н б)
я. н
К е
о зг
ж о
н де
о н,
м в)
у н
з е
н зн
и а
х ю
ві .
д У
п те
ов кс
ід ті
а- о
ю п
ть ит
тр ув
и ал
м ьн
о ик
ж а
л во
ив н
і и
ва м
рі о
ан ж
ти ут
ві ь
д да
п ва
ов ти
ід ся
ей в
: де
а) щ
о о
ін ю
ш п
и од
х ан
ф и
ор х
м ва
ул рі
ю ан
ва ті
н в
ня ві
х д
ів п
ін ов
ш ід
о ей
м ви
у ра
п зи
ор ти
яд св
ку о
. ю
Д зг
ос од
лі у
д аб
ж о
ув не
ан зг
и од
й у
п з
ов
и ві
не дп
н ов
за ід
до ни
п м
о- и
м тв
ог ер
д н
же з
нн од
ям н
и. и
м,
Т як
е це
к ві
с дб
т ув
о ає
п ть
и ся
т в
у ш
в л
а ю
л бі
ь ,
н во
и н
к и
а не
1. м
К и
ол н
и уч
л е
ю з
д ча
и со
до м
вг вт
о ра
ж ча
ив ю
ут ть
ь го
ра ст
зо ро
м ту
од сп
и р
и не
й зг
ня од
тт ен
я .
од 2.
и В
н а
од ші
н ст
ог ос
о, ун
а ки
їх з
нє чо
вз ло
ає ві
м ко
ор м
оз (д
у ру
мі ж
н ин
ня о
п ю)
ог пр
ір ин
ш ос
ує ят
ть ь
ся ва
: м:
а а
) )
зг н
од ес
ен п
, о
б) кі
не й
зн і
а с
ю; т
в) р
а ін
ж ю
д ю
а ть
н Ва
н ш
я; ш
б) л
ва ю
ж б
к як
о :
ві а
д )
п вд
ов ал
іс и
т й;
и; б)
в) не
р зн
а а
ді ю;
с в)
т не
ь вд
і ал
за и
д й.
о- 4.
во Я
ле кб
н и
н ви
я. мо
3. гл
Р и,
од то
ич ба
і і га
то
др
щ
уз
о
і зм
оц ін
ил ле
и м
б су
у ча
ха сн
ра ог
кт о
ер ш
і л
Ва ю
ш бу
ог по
о ля
чо га
ло єв
- то
ні му
ка ,
(д щ
ру оз
ж ча
ин со
и): м
а пс
) е
зг ст
од ає
ен в
; нь
б) ом
не у
зн ме
а н
ю; ш
в) пр
не ив
зг аб
од ли
ен ви
. м,
5. зо
О кр
дн ем
аз а
пр се
об кс
уа В
ль и
ні по
ві рі
дн вн
ос ю
ин єт
и е
з Ва
чо ш
ло е
ві сі
ко ме
м йн
(д е
ру ж
ж ит
ин тя
о з
ю) сі
: ме
а йн
) и
зг м
од ж
ен ит
; тя
б) м
ва І
ж ін
ко ш
ск их
аз др
а уз
т ів
и; і
в) зн
не ай
зг ом
од их
ен ,
. то
6. Ва
К м
ол зд
и ає
ть з
ся, сі
щ м’
о ї і
В бл
и: из
а ьк
) ої
бі л
ль ю
ш ди
не ни
щ -
ас ду
ні, же
ні до
ж ро
ін га
ш ці
і; на
б) за
ва по
ж вн
ко у
ск са
аз мо
а сті
т йн
и; іст
в) ь;
щ а
ас )
ли зг
ві од
ш ен
і ;
за б)
Ін ва
ш ж
их ко
. ск
7. аз
Ж а
ит т
тя и;
бе в)
не
зг (
од д
ен р
. у
8. ж
Я и
н
в и
в )
а
ж б
а у
ю л
, о
щ
о б
и
б
е н
з е
п
м о
е в
н н
е о
ц
ж і
и н
т н
т и
я м
:
м а
о )
г зг
о од
ен
ч ;
о б)
л не
о зн
в а
і ю;
к в)
а не
зг д
од о
ен
. ш
9. л
Б ю
і б
л у
ь :
ш а
і )
с
т з
ь г
о
л д
ю е
д н
е ;
й
б
м )
а
ю в
т а
ь ж
к
х о
и
б с
н к
е а
з
о а
ч т
і и
к ;
у
в в
а )
н
н н
я е

щ з
о г
 о ш
д ен
е ня
н :
. а
10. )
В зг
и од
да ен
вн ;
о б)
в ва
же ж
ду ко
ма ск
єт аз
е а
пр т
о и;
ро в)
зл не
уч зг
ен од
ня ен
, і .
ли 11.
ш Я
е кб
ни и
зк Ва
а м
об зн
ст ов
ав у
ин до
ш ве
на ло
жа ся
є од
Ва ру
м ж
ух ит
ва ис
ли я,
ти то
рі Ва
ш В
о и
ю пи
др ш
у ає
ж те
ин сь
о ти
ю м,
(ч щ
ол о
ов по
ік ря
ом дз
) Ва
ст м
ал и
а є
б: та
а ка
) л
ін ю
ш ди
а на
л ,
ю як
ди Ва
на ш
; чо
б) ло
не ві
зн к
а (д
ю; ру
в) ж
т ин
а а):
са а
м )
а зг
л од
ю ен
ди ;
на б)
. ва
12. ж
ко )
ск зг
аз од
а ен
т ;
и; б)
в) не
не зн
зг а
од ю;
ен в)
. не
13. зг
Н од
ед ен
ол .
ікі 14.
в О
у сн
мо ов
го ні
чо пе
ло ре
ві ш
ка ко
(д ди
ру дл
ж я
ин на
и), ш
на ог
жа о
ль щ
, ас
бі ли
ль во
ш го
е, ж
ні ит
ж тя
п кр
е- и
ре ю
ва ть
г: ся
а в
ха я
ра к
кт і
ер В
і и
мо
го м
чо а
ло л
ві и
ка
(д п
ру р
ж и
ин
и): о
а д
) р
зг у
од ж
ен е
; н
б) н
ва і
ж ,
ко з
ск
аз ч
а а
т с
и; о
в) м
не
зг п
од о
ен с
. и
15. л
П и
о л
ч и
у с
т я
т :
я а
, )
 є
з
г т
о в
д о
е р
н ч
; и
й
б
) п
о
н т
е е
н
з ц
н і
а а
ю л
;
л
в ю
) д
и
н н
е и

з і
г ї
о ї
д м
е о
н ж
. л
16. и
Ш в
л о
ю с
б т
і
з ;
м а
е )
н
ш з
у г
 о кі
д пе
е ре
н ва
; ги
,
б як
) і
ко
н м
е пе
нс
з у
н ю
а ть
ю йо
; го
не
в до
) лі
ки
н :
е а
)
з зг
г од
о ен
д ;
е б)
н ва
. ж
17. ко
М ск
ій аз
чо а
ло т
ві и;
к в)
(д не
ру зг
ж од
ин ен
а) .
ма
є
та
18. о
У д
н
м о
о г
є о
м :
у а
)
ш
л з
ю г
б о
і д
н е
е н
м ;
а
є б
)
е
м н
о е
ц
і з
й н
н а
о ю
ї ;
п
і в
д )
т
р н
и е
м
к з
и г
о
о д
д е
и н
н .
19.
 М о
ен жа
і рт
зд ує
ає то
ть щ
ся, о:
щ а
о )
мі зг
й од
чо ен
ло ;
ві б)
к ва
(д ж
ру ко
ж ск
ин аз
а) а
ча т
ст и;
о в)
ро не
би зг
ть од
ду ен
рн .
иц 20.
і: М
го о
во є
ри
ть с
ні і
се м
ні е
тн й
иц н
і, е
не
до ж
ре и
чн т
т н
я е

м з
а н
л а
о ю
;
з
а в
л )
е
ж н
и е
т
ь з
г
в о
і д
д е
н
м .
о 21.
є М
ї о
в є
о
л с
і і
: м
а е
) й
н
з е
г
о ж
д и
е т
н т
; я

б в
) и
я
в н
и е
л
о з
с н
я а
ю
н ;
е
в
т )
а
к н
и е
м
, з
я г
к о
д
я е
н
о .
ч 22.
і Н
к е
у ма
в ю
а ть
в ра
: ці
а ю
) ті,
хт
з о
г вв
о аж
д ає,
е щ
н о
; л
ю
б ди
) на
в
сі Я
м’ к
ї пр
не ав
мо ил
же о,
ро сп
з- іл
ра ку
хо ва
ву нн
ва яз
ти мо
на їм
по чо
ш ло
ан ві
у ко
до м
се (д
бе ру
: ж
а ин
) о
зг ю)
од пр
ен ин
; о-
б) си
ва ть
ж ме
ко ні
ск за
аз до
а во
т ле
и; нн
в) я:
не а
зг )
од зг
ен од
. ен
23. ;
б) а
не )
зн
а зг
ю; од
в) ен
не ;
зг б)
од не
ен зн
. а
24. ю;
У в)
м не
оє зг
му од
по ен
др .
у О
ж пр
нь ац
ом ю
у ва
ж н
ит ня
ті і
не оц
ма ін
є і ен
не ня
бу ре
ло зу
ж ль
од т
но а
го ті
св в
іт Як
ло щ
го о
мо ви
ме бр
нт ан
у: ий
до ан
сл ий
ід от
ж ри
ув му
ан є
и 2
м ба
ва ли
рі .
ан Як
т щ
ві о
дп ві
ов н
іді ви
зб бр
іга ав
єт пр
ьс ом
яз іж
кл ни
ю- й
че ва
м рі
(ці ан
ві т
дп ві
ов дп
іді ов
на іді
ве {в
де ар
но іа
ни н
ж т
че “б
), ”)
то -1
до ба
сл л.
ід За
ж ві
ув дп
ов в.
ід К
ь, л
як ю
а чо
не ві
зб ві
іга дп
єт ов
ьс іді
я :
ні їв,
з 2в
кл ,
ю За
че ,
м, 4в
ні ,
з 5в
пр ,
ом бв
іж ,
но 7а
ю ,
ві 8а
дп ,
ов 9в
ід- ,
д Ю
ю, в,
до lie
сл ,
ід 12
ж а,
ув ІЗ
ан в,
ий 14
от в,
ри 15
му а,
є 16
0 в,
ба 17
лі а,
18 0
в, —
19 16
в, ба
20 лі
в, в
21 —
в, по
22 вн
а, а
23 не
а, за
24 до
в. во
З ле
а ні
су с
мо т
ю ь;
от 17
ри —
ма 22
ни ба
х ли
ба —
лі зн
в ач
оц на
ін не
ю за
ю до
ть в
за о-
до ле
во ні
ле с
ні т
ст ь;
ь 23
ш —
л 26
ю ба
бо лі
м; в
— ь,
ск ча
ор с
і т
ш ко
е ва
не (п
за ри
до бл
во из
ле но
ні рі
с вн
т о
ь, ю
ні мі
ж ро
за ю)
до не
во за
ле до
ні во
с ле
т ні
ь; с
27 т
— ь;
28 29
ба -
лі 32
в ба
— ли
ча -
с ск
т ор
ко і
ва ш
за е
до за
во до
ле во
ні ле
с ні
т с
т за
ь, до
ні во
ж ле
не ні
за с
до т
во ь.
ле
ні 5.
с М
т е
ь; т
33 од
— ик
38 а
ба ви
лі вч
в- ен
зн ня
ач пр
на ив
за аб
до ли
во во
ле с
ні ті
с ро
бо
т
т
ь;
и
39
Пі
-
д
48
со
ба
ці
лі
ал
в- ьн
пр о-
ак пс
т их
ич ол
но ог
по іч
вн ни
а м
кл ст
ім ал
ат а
ом си
(С с-
П те
К) ма
за вз
зв ає
ич м
ай ин
ро ,
зу за
мі до
ю во
ть ле
за ні
га ст
ль ь,
ни пр
й ив
ем аб
оц ли
ій ві
но ст
- ь
ди ро
на бо
мі ти
чн ,
ий ст
на аб
ст іл
рі ьн
й, іст
у ь і
як зр
ом о
у с-
ві та
до нн
бр я
аж ка
ен др
і ів,
єд по
ні ві
ст йі
ь ді
ко ло
ле ві
кт й
ив ос
ни но
хі ві.
ос С
об П
ис К
ти ф
х ор
ці м
ле ує
й, ть
ст ся
уп на
ін ос
ь н
зб ов
ли і
же су
нн б’
я єк
оф ти
іці вн
йн ої
их ду
і м
не ки
оф і
іці
ст
йн
ав
их
ле
вз
н
ає
ня
м
ин л
на ю
пр д
ин н-
ци і
ш н
до н
от ос
оч те
ен й.
ня К
на о
ро ж
бо н
ті: о
до ю
л л
ю ю
де д
й, и
у н
м о
ов ю
п С
ра П
ці К
, пе
ст ре
и ж
л ив
ю ає
ке ть
рі ся
вн ін
и д
цт ив
ва ід
, уа
гр ль
у н
п о
ов у
и ви
х гл
н яд
ор і
м за
і до
ці во
ле ах
н .
ос Д
ті о
аб на
о й
п бі
р ль
ив ш
аб ва
л ж
ив л
ос ив
ті и
ро х
бо кр
ти ит
в ер
пе ії
вн в
о о
м ці
у нк
ко и
ле С
кт П
ив К
і, тр
ро еб
бо а
чо ві
м д
у не
мі ст
сц и
і, за
в д
пе о-
вн во
и ле
х ні
у ст
м ь
ов аб
о н
п чл
р ен
ив ів
аб ко
л ле
ив кт
іс ив
ть у.
ро О
бо ці
ти нк
в а
ко С
ле П
кт К
ив не
і і об
ст хі
у д
пі на
нь дл
уз я
го ви
д яв
ж ле
ен н
о ня
с- ш
ті ля
ду хі
м в
ок й
, ог
о о
ці ро
н зв
ок ит
і ку
ві ,
д п
н ро
ос гн
и оз
у ня
вп С
л П
ив К
у м
на о
ви ж
рі е
ш зд
ен ій
ня сн
ви ю
ро ва
б ти
н ся
и м
ч ет
и од
х а
за м
вд и:
ан ан
ь, ке
щ ту
о ва
ст н
оя ня
ть ,
пе сп
ре ос
д те
ко ре
ле ж
кт ен
ив ня
о ,
м ін
то те
щ рв
о. ’
В ю,
ив со
че ці
н о
м ьс
ет я
рі з
ї, дв
п ох
р ча
и ст
ро и
д н.
н У
ог пе
о р
ек ш
сп ій
ер о
и ці
м н
ен ю
ту ю
. ть
ре
П ал
о ьн
р і
я у
д м
о ов
к и
і
р об
о ст
б ав
о и
т н
и и
З ро
ав бо
да ти
н .
ня У
ск др
ла уг
да ій
єт о
ці ня
н )
ю то
ю го
ть ,
те хт
са о
м ві
е, д-
щ п
о ов
й ід
у ає
пе .
р С
ш пі
ій вв
ча ід
ст н
и о
ні ш
, ен
ал ня
е ц
з и
ог х
ля дв
ду ох
на о
п ці
об н
а ок
ж іє
ан п
ня ок
(п аз
от н
ре ик
б о
и, м
до су
м б’
аг єк
ан ти
вн ро
ої во
п д
р ит
ив и
аб як
л гр
ив у
ос п
ті ов
дл и
я м,
л та
ю к
д й
и ін
н д
и ив
ро ід
бо уа
ти ль
в н
пе и
вн м
о сп
м ос
у об
ко о
ле м.
кт Ба
ив ж
і. ан
Д о
ос ох
лі о
д п
ж ит
ен и
ня вс
м іх
о чл
ж ен
на ів
п ко
ле п
кт ро
ив С
у, П
ал К
е ко
не ле
м кт
ен и-
ш ву
е ,а
7 не
5 гр
— у
8 п
0 и
% л
. ю
Ті де
ль й
к (м
и ал
у і
ць гр
о у
м п
у и
ви о
па ці
дк н
у ю
м ю
и ть
м за
о ін
ж ш
е и
м м
о и
го па
во ра
р м
ит ет
и ра
м ер
и) ш
. и
Д й
ля р
п аз
ро -
гн пі
оз д
у ч
ст ас
ій вс
ко т
ст у
і п
ка у
др л
ів ю
в д
ко и
ле н
кт и
ив н
і а
до р
сл о
ід б
ж о
ен т
ня у;
п а
ро д
во р
дя у-
ть ги
ін й
д -
ив ч
ід ер
уа ез
ль 2-
н 3
о. мі
П ся
ці ці
. нк
П о
ра ю
ви ко
ль ле
ні кт
ст ив
ь у.
п Д
ро ос
гн лі
оз д
у ж
зн ув
ач ан
н и
о м
зр да
ос ю
те ть
, оп
як ит
щ ув
о ал
ін ьн
д ик
ив иі
ід ли
уа ст
ль и
н ві
у дп
о ов
ці ід
н ей
ку .
п І
ор н
ів с
ня т
ти р
з у
о к
ц и
і з
я к
. у

П д
е у
р -
е м
д о
к
В
а п
м р
и о

о р
п і
и з
т н
у і
в
а а
л с
ь п
н е
и к
к т
, и

я р
к о
и б
й о
т
м и
і
с в
т
и т
т р
ь у
д
н о
в н
и е
х м
а
к є
о
л п
е о
к г
т а
и н
в и
а х
х
. а
б
С о
е
р х
е о
д р
о
з ш
а и
п х
р .
о
- В
п с
о і
н
о в
в о
а н
н и
и
х в
а
д ж
у л
м и
о в
к і
д ос
л и
я м
о
к В
о ас
ж о
н ці
о н
ї и
т
л и
ю за
д 1
и 0-
н б
и а
л
п ь
о н
- о
с ю
в ш
о к
є а
м л
у о
. ю
У мі
І ру
ві
ч д
ас п
т ов
и ід
ні н
за ос
вд т
а і
н п
н ер
я ел
п іч
р е
н р
и и
х ч
ду о
м м
о у
к 1
д 0
л б
я а
В лі
а в
ш —
ої ц
ос е
о а
б бс
и о
с л
т ю
ої т
р н
о о
б (н
о а
т 1
и 0
а 0
за %
д )
а с
н п
о р
м ав
у ед
к л
о и
ле во
к ,
т т
и о
ві б
. т
П о
о у
ці ві
н дс
ю у
ва т
н ні
а с
х т
а ь
р т
а а
к к
т ої
ер х
и а
с р
т а
и к
к т
а ер
п и
ос с
т т
ій и
н к
о и,
н т
а о
я б
в т
н о
а, н
0б і-
а к
лі о
в л
оз и
н т
а а
ч к
ає ог
п о
ов н
н е
бу й
ва т
є. о
В й
а б
м а
н л,
ео я
б к
хі и
д й
н ві
о д
н о
а б
п р
и а
са ж
т ає
и В
у а
ві ш
д у
п ду
ов м
ід ку
ні за
й к
гр о
а ж
ф н
і о
у ю
л х
и а
с р
т а
і к
ві т
д ер
п и
ов с
ід т
е и
к
о
ю
.
 У О
II д
ч н
ас а
т к
и т
ні е
за п
вд ер
а В
н а
н м
я т
в ре
и б
к а
о ві
р д
и п
с ов
т іс
ов т
ує и
т н
ьс а
я п
т и
о т
й а
са н
м н
и я:
й “
о Я
п к
и б
т и
ув у
а В
л ас
ь- р
н а
и п
к. т
о р
м а
з\ л
я и
в б
и т
л а
ас ку
я ,в
м я
о кі
ж й.
л ..
и ”.
ві П
с р
т и
ь в
з и
м к
ін о
и н
т а
и н
ц ні
ю ці
р єї
о ч
б ас
о т
т и
у н
н и
а В
ін а
ш м
у; сл
т ід
о о
В рі
и є
в н
и- т
б у-
ва о
т б
и о
ся т
н і
а н
вл а
ас й
ні бі
б л
а ь
ж ш
а ва
н ж
н л
я и
й во
ін ,
т а
ер щ
ес о
и, н
т а
о й
б м
т е
о н
ві ш
дз е.
н У
а в
ч ід
и п
т ов
и, ід
щ я
о х
д бу
л дь
я т
В е
ас са
в м
р ос
т ж
ій н
н ої
и х
м а
и, р
п а
ос к
т т
а ер
р и
а с
й т
т и
ес к
я и,
в ні
и ч
сл ог
ов о
и н
т е
и п
св р
о о
ю п
ос ус
о к
б а
и й
с т
т е.
у У
ду са
м м
ку о
з м
п у
р о
и п
во и
ду т
к ув
о а
л т
ь ьс
н я.
и
ку А
ні бс
ч ол
ог ю
о тн
н о
е сп
п ра
и ве
ш дл
і ив
т о
ь.
Р Ні
ез ко
ул ли
ь та
т к
а не
т бу
и ва
о
є
к
9
ре
8
м
7
и
6
х
5
а
н
4
ке 3
т 2
н 1
1 0 -----------------1 --------------
е 1 -------------------1 --------------
1 -------------------1 --------------
1 -------------------1 --------------
о 1 -------------------1 --------------
о
бг
ов
Т
о е
р к
ю с
ю т
о о
п ші
и ,
т не
у ш
в кі
а дл
л ив
ь і
н дл
и я
к л
а ю
1. ди
У ни
р са
об ні
от та
і рн
за о-
в гіг
ж іє
ди ні
є чн
щ і
ос ум
ь ов
но и
ве пр
, ац
не і.
зн 3.
ай У
ом к
е, ол
і ек
то ти
му ві
ці те
ка пл
ве ій
. др
2. у
Х ж
ор ні
вз м
ає о
м ж
ин ли
и ві
мі ст
ж ь
л пі
ю дв
дь и
м щ
и. ув
4. ат
У и
м св
ен о
е ю
ба кв
га ал
то іф
то ік
ва ац
ри ію
ші ,
в пр
по оф
ро ес
бо ій
ті, ну
як ос
і ві
ме ту
не .
ці 6.
ну В
ю ис
ть ок
і а
по се
ва ре
жа дн
ю ьо
ть. мі
5. ся
Є чн
а ті.
за 8.
рп У
ла к
та. ол
7. ек
У ти
к ві
ол бі
ек ль
ти ш
ві іс
не ть
п ви
р со
и ко
м кв
и ал
р іф
и ік
м ов
о ан
ст и
ав х,
ля ос
ть ві
ся че
до н
не и
хл х
ю п
йс ра
тв ці
а, в-
не н
че ик
сн
ів.
о
9.
с-
У
ті,
б
бе
іл
зг
ь
ос
ш
п
ос
од
ті
ар
чл
н
ен
ос
ів і
ко ус
ле та
кт тк
ив ув
у ан
ві ня
д ,
п п
ов ос
ід та
ал ча
ьн н
е ня
ст си
ав ро
ле ви
н н
ня и
до і
св
м
ої
ат
х
об ер
ов іа
’я лі
зк в.
ів. 11.
10. У
З к
ав ол
ж ек
д ти
и ві
св по
оє сті
ча йн
сн о
і ро
ре ст
м
е
о
нт пр
те од
х ук
ні ти
к вн
и іст
ь ов
пр іст
ац и
і. др
12. уз
Р ям
об і
от зн
а ай
пр ом
ос и
та, м.
не 14.
ви В
ма п
га ро
є це
сп сі
ец ро
бо
іа
ти
ль за
но в
ї ж
пі д
дг и
от є
ов м
ки о
. ж
13. л
П ив
ро іс
мо ть
ю пе
ро ре
бо го
во
ту р
не ит
со и
ро з
м то
но ва
ро р
зп и-
ш мо
а не
м бе
и зп
п еч
о ни
ро х
бо
си
ті.
ту
15.
ац
Р
ій.
об
17.
от
Б
а
іл
ви
ь
ма
ш
га
іс
є
ть
сп
в
ец
ко
іа
ле
ль
кт
ни
ив
х
і -
зн
це
ан
п
ь і
р
ум
иє
ін
м
ь.
ні
16.
й
Р
си
об
м
от
па
а
ти
бе
ч
зп
ні
еч
л
на
ю
,
д
не
и,
ма
з
є
як
тр
и
ав
м т і
и до
м ві
о ру
ж се
на ре
не д
ті пр
ль ац
к ів
и ни
до кі
бр в
е на
п ш
о ог
п о
ра ко
ц ле
ю кт
ва ив
ти у.
, 19.
ал Є
е
й м
чу о
до ж
во л
ві
и
д
в
п
оч іс
ит т
и. ь
18. п
Я о
м п
а р
ю а
ав ц
то ю
ри в
те а
т р
и о
н ф
а е
р сі
із ї.
н 20.
и В
х ел
о ик
п і
е п
р ре
мі
а
ї.
ц
21.
ія У
х
, ко
в ле
е кт
р ив
с і
т ск
а ла
т л
а ис
х я
, ві
о д
н
с
ос
в
и
о н
їт и
и вз
с ає
у м
м од
і о
ж п
н о
і м
п ог
и
і с
сп п
ів е
п ц
ра іа
ці л
. ь
22. н
Б у
і ,
л н
ь е
ш з
іс а
т в
ь е
ч р
л ш
е е
н н
і у
в в
к и
о щ
л у
е о
к с
т в
и іт
в у
у .
м 23.
а У
ю
т к
ь о
с л
е е
р к
е т
д и
н в
ю і
н т
е е
м х
а н
є і
ж к
о и
д б
н е
и з
х п
п е
о к
р и
у ,
ш з
е а
н п
ь із
т н
р е
у н
д н
о я
в т
о о
ї щ
д о
и .
с 24.
ц У
и
п ко
л ле
і кт
н ив
и і
: не
п м
р ає
а ро
в бо
и ти
л в
на ро
д ду
н кц
ор ії.
м 26.
ов Р
и об
й от
ча а
сі ле
ви гк
хі а,
д не
ні ви
д кл
ні ик
. ає
25. фі
У зи
ч
ко н
ле ої
кт пе
ив ре
і вт
п о
ос м
ті и.
й 27.
н М
о о
зн я
и р
ж
о
ує
б
ть
ся о
со т
бі а
ва м
рт а
іс є
ть в
п е
л ер
и ів
к н
е ик
з ча
ст
н
о
а
об
ч го
е во
н р
н ю
я є
д зі
л м
я н
д о
ія ю
л рі
зн
ь
і
н ви
о ро
с б
ті н
в и
с чі
ь п
о ит
г ан
о ня
к .
29.
о
Р
л
об
е от
к а
т рі
и зн
в о
у м
. ан
28. іт
К на
, У
ви
м ко
аг ле
ає кт
к ив
мі і
тл не
ив бу
ос ва
ті, є
п ко
р н
и ф
м лі
у кт
ш ів
ує мі
ду ж
м п
ат ра
и. ці
30. вн
Х ик
ор а
о м
ш и.
е, 32.
зр А
уч д
не мі
ус ні
та ст
тк ра
ув ці
ан я
ня ці
і н
те ує
х м
ні ен
ка е
. як
31. п
ра о
ці на
вн д
и н
ка ор
. м
33. ов
Є и
х
м го
о д
ж и
л н
ив і
іс п
ть ра
і ці
ст .
во 35.
ре У
ні
вс к
і о
у л
м е
ов
к
и
т
дл
я и
на в
вч і
ан в
ня з
. а
34. є
В м
ис и
ок н
а и
о м
п і
ла ж
та
л
п
ю
д и
ь н
м ц
и и
б п
у о
д в
у о
ю с
т ті
ь .
с 36.
я Бі
ль
н ш
а іс
о ть
с п
н ра
ці
о вн
в ик
і ів
в на
и вч
ал
с ис
о я
к аб
о о
ї м
в а
ю
и ть
м з
о м
г ог
л у
на
и вч
в ат
о ис
с я.
ті 37.
й Б
п і
р л
ь м
ш с
іс т
т а
ь в
ч л
л е
е н
н н
і я
в м
к д
о о
л п
е р
к а
т ц
и і.
в 38.
у Р
х об
а от
р а
а ак
к ти
вн
т
а.
е
39.
р У
и
з ко
у ле
ю кт
т ив
ь і
с зо
я вс
т ім
в не
о м
р ає
ч бр
ак
и
 у кц
в ія,
ро як
бо у
ті. я
40. ви
У п
м ус
ов ка
и ю,
ро ду
бо ж
ти е
да ва
ю ж
ть л
з ив
м а.
ог 42.
у К
ви е
бр р
ат і
и в
дл н
я и
се к
бе
зр з
уч а
н в
и ж
й д
те и
м
п ц
п і
ра к
ці а
. в
41. и
П т
ро ь
ду с
 я ік
ац
м ії.
о 44.
ї Д
м о
и б
р
о е
с о
о ф
б о
и р
с м
т л
и е
м н
и і
м
с іс
п ц
р я
а з
в а
а г
м а
и л
. ь
43. н
Р о
об г
от о
а к
ви о
м р
аг и
ає с
ви т
со у
ко в
ї а
кв н
ал н
іф я:
ї л
д а
а л
л а
ь с
н я
і, а
д т
у м
о
ш с
о ф
в е
і, р
р а
о д
з о
д в
я і
г р
а и
л і
ь д
н о
і б
т р
о о
щ з
о и
. ч
45. л
У и
в
к о
о с
л ті
е л
к ю
т д
и е
в й
і о
с д
к и
н н
д о
о п
о і
д д
н в
о и
г щ
о у
. в
46. а
М т
ій и
ке с
рі в
вн о
и ю
к
м е
ен к
е о
п н
ов о
а м
ж і
ає ч
. н
47. у
Є ,
п
м р
о а
ж в
л о
и в
в у
іс о
т с
ь в
п іт
о у
с .
ті 48.
й Х
о ж
р и
о т
ш л
е о
з м
а ,
б д
е и
з т
п я
е ч
ч и
е м
н с
н а
я д
ч к
л о
е м
н т
і о
в щ
к о
о .
л
е
к
т
и
в
у
:
п
у
ті
в
к
а
м
и
,
49. о
В г
и о
с
о к
к о
а л
е
о к
р т
г и
а в
н у
і .
з 50.
о Б
в іл
а ь
н ш
і іс
с т
т ь
ь в
к
і о
л
з е
г к
у т
р и
т ві
о б
в е
а р
н е
і а
с к
т т
ь и
в
в н
с у
ь у
ч ві
а к
с о
т ж
ь е
в н
г в
р в
о а
м ж
а ає
д с
с в
ь ої
к м
о о
м б
у о
ж в’
и яз
т- к
ті о
пі м
д б
п о
р р
и о
є т
м и
с с
т я
в за
а. пі
51. д
У в
и-
к щ
о е
л н
е н
к я
т я
и к
о і
с по
ті ка
зн
п ик
р и.
о 54.
д Р
у о
к б
о
ці т
ї. а
52.
З н
ру е
ч
н
на а
з к
мі л
н а
ні д
ст а
ь. є
53.
У н
ко а
ле
кт л
ив ю
і д
за и
в н
ж у
ди
су в
во е
ро л
ви и
ко к
ну о
ю ї
ть
ус в
і і
пл д
ан п
ов о
в
 і с
д ь
а о
л
ь г
н о
о пі
с д
т п
і р
. и-
55. є
Н м
а ст
ш в
к а.
о 56.
л Чл
е ен
к и
т ко
и ле
кт
в ив
ві у
ді ча
г ст
р о
ає пр
в ов
од
а ят
ж ь
л ра
и зо
в м
у ві
р ль
о ни
й
л ві
ь д
у ро
ж бо
и ти
тт ча
і с.
в
П
р ь_____________
о С
т т
о а
к т
о ь:
л ч
о
о л
п ов
и іч
т а/
у ж
в ін
а о
н ч
н а
я (п
Ді о
ля т
нк рі
а, б
ла н
бо е
ра пі
т д
ор к
ія ре
сл
________________________
Ц и
ех т
, и)
ві .
дд Ві
к
іл______________________
С (п
пе ов
ці н
ал их
ьн ро
іс кі
т в)
 34 48
________________________
О 35 49
св 36 50
іт
37 51
а_______________________
С 38 52
ер 39 53
ед 40 54
нь
41 55
о
мі 42 56
ся Др
чн уг
а а
ча
за ст
рп ин
ла а
т Бал № Бал Су
а
а_______________________
43
С
44
т
а 45
ж 46
ро 47
бо
48
т
и 49
50
Пе 51
р
т 52
а 53
ча
ст 54
ин
а 55
№ Ба № Бал № Ба 56
л л
1 15 29
2 16 З Я
3 17 О
31 ка
ві
4 18 32
р
5 19 33 ог
ід ве
ні ді
ст т
ь ь
то п
го о
, т
щ рі
о, б
п н
р у
и ц
н и
аг ф
о р
ді у:
, 1
В ;
0,
и 9;
пі 0,
д 8;
0,
ет 7;
е 0,
з 6;
ц 0,
5;
ь 0,
ог 4;
о 0,
3;
мі 0,
с 2;
ц 0,
я 1;
0.
р
о- О
б п
от ра
и ц
? ю
О ва
б н
ня и
ре в
зу ч
ль а
та ю
ті т
в. ь
Д с
л я,
я зв
з е
р д
у е
ч ні
н в
о 1
с 4
т ш
і к
о а
п л
р і
а п
ц р
ю е
в д
а с
н т
н а
я в
в л
сі е
п ні
о у
т л
р и
е с
б т
и, і
щ ві
о д
в п
о ив
ві и
д х
е у
й м
р ов
я ах
д п
о ра
ч ці
к ;
а 3)
м п
и: от
1) ре
п ба
от в
ре те
ба п
в л
тв и
ор х
чі і
й до
і ві
ці рл
ка ив
ві и
й х
ро вз
бо ає
ті; м
2) и
п на
от х
ре в
ба ко
в ле
сп кт
р ив
ия і;
тл 4)
 п ба
от в
ре ос
ба об
у ис
ви то
зн му
ан ма
ні те
,в ріа
ос ль
об но
ис му
то і
м со
у ці
ав ал
то ьн
р ом
ит у
ет за
і; бе
5) зп
п еч
от ен
ре ні;
ба 7)
у п
вл о
ас т
н р
о е
м б
у а
ро
зв в
ит
ку п
; р
6) п и
от н
ре ц
и 8) п
п о
о т
в р
и е
х б
а
і в
ін
в д
и и
м ві
о д
г у
л а
и л
в ь
и н
х о
м
в у
з р
а о
є зв
м и
и т
н к
а у
х в
сі
в х
ч
к л
о е
л ні
е в
к к
т о
и л
в е
і к
; т
и к
в т
у; и
9) п в
о у;
т 10)
р п
е от
б ре
а ба
в в
а хо
к ро
т ш
и ій
в ор
ні га
й ні
ж за
и ці
тт ї
є п
ві ра
й ці
п ;
о 11)
з п
и от
ці ре
ї ба
в у
сі ви
х ро
ч б
л н
е и
ні ч
в и
к х
о ус
л пі
е ха
х ти
вс лі
ьо та
го р
ко на
ле п
кт от
ив ре
у; ба
12) ;
у
13) о
п б
о и
т с
р т
е о
б г
а о

в в
н
с е
у с
с к
п у
і
л і
ь
н в
о а
м ж
у л
и
в в
и о
з с
н -
а т
н і
н
і р
о
о б
с о
т о
и
“
к в
о е
л р
т
е и
к к
т а
и л
в і
у ”
,
в т
а
ц к
і
л і
п
о о
м
у “
; г
14) о
п р
о и
т з
р о
е н
б т
а а
л
в і
”
с .
п
і Послідовніст
л опрацювання
к 1.
у
в З
а н
н а
н й
і т
я и
к
с
п
е
р о
е к
д р
н е
і -
м
а о
р
и в
ф
м п
е е
т р
и ш
ч і
н й
і
і
з
н д
а р
ч у
е г
н і
н й
я
ч
з а
а с
т
к и
о н
ж і
н
о з
ю а
в
ш д
к а
а н
л н
о я
ю .
 2. і
В
и р
з о
н б
а о
ч т
и и
т
и д
л
с я
т
у л
п ю
і -
н д
ь и
н
с и
у
б в
’
є к
к о
т л
и е
в к
н т
о и
ї в
і
п
р ш
и л
в я
а х
б о
л м
и
в з
о н
с а
т х
о н
д ь
ж
е ш
н к
н а
я л

р м
і і
з ж
н
и п
ц е
і р
ш
с о
е ю
р
е і
д
н д
і р
х у
г
а о
р ю
и
ф ч
м а
е с
т т
и и
ч н
- а
н м
и и
х
(
з М
н 1
а -
ч М
е 2
) ц
. і

Т і
у
т з
н
в а
а к
ж :
л
и н
в е
е г
а
з т
н и
а в
ч н
е і
н
н з
я н
а
м ч
а е
ю н
т н
ь я

в і
е н
л т
и е
ч р
и п
н р
а е
т
р у
і ю
з т
н ь
и с
я р
о
я б
к о
т
н и
е ;
з
а п
д о
о з
в и
о т
л и
е в
н н
і і
с
т -
ь
я
т к
и
м п
р
а и
б в
о а
б
і л
н и
ш в
и і
м с
т
а ь
с
п т
е а
к к
т о
о г
м о
а о
с к
п а
е з
к н
т и
у к

д С
л П
я К
,
л
ю я
д к
и и
н м
и
. є
3.
О с
б е
ч р
и е
с д
л н
и я
т
и а
р
і и
н ф
т -
е м
г е
р т
а и
л ч
ь н
н а
и
й ш
к
п а
л і
ь ю
н в
и а
х н
н
с я
е
р ш
е к
д а
н л
і ь
х н
и
о х
ц
і с
н е
о р
к е
д
в н
і
к х
о
л о
е ц
к і
т н
и о
в к
і
. в

М і
і н
р д
а и
в
р і
о д
з у
с а
л н
ь и
н к
и о
х м

в р
і і
д в
п н
о я
в
і р
д о
я з
х в
и
м т
о к
ж у
е
С
б П
у К
т
и й

д і
о н
- т
д е
а р
т п
к р
о е
в т
и у
м є
т
п ь
о с
к я
а
з я
к у
м
н о
е к
-
п у
р
я к
м о
и л
й е
к
п т
о и
к в
а і
з .
н З
и а
к з
в
з и
г ч
у а
р й
т
о н
в а
а в
н е
о д
с е
т н
і і

є ш
д к
н а
о л
с и
т
і н
е
д
в
і щ
д о
о
б в
р п
а л
ж и
а в
ю а
т ю
ь т
ь
у
с н
і а
х
С
о П
с К
о ,
б
л а
и л
в е
о
с м
т о
е ж
й л
и
в в
и а
-
р з
о а
б м
н і
и н
ц а
т
в ш
а к
, а
л
т
з а
а к
л и
е й
ж
н п
о і
д
в х
і і
д д

ц д
і а
л є
е
й з
м
д о
о г
с у
л
і д
д о
ж с
е т
н а
н т
я н
. ь
о
В
а т
ж о
л ч
и н
в о
о
, в
и
щ з
о н
а у
ч
и н
т а
и п
, р
я
ч м
и і
м
т
с р
а е
м б
е а

н д
е і
я
з т
а и
д
о д
в л
о я
л
е п
н о
а л
і
л п
ю ш
д е
и н
н н
а я
,
с
в о
ц
я і
к а
о л
м ь
 н бать
о ківсь
- кого
п став
с ленн
и я до
х дітей
о (А.Я.
л Варга
о , В.В.
г Стол
і ін)
ч Т
н е
о с
г т
о -
о
к п
л и
і т
м у
а в
т а
у л
ь
в н
и
к к
о
- б
л а
е т
к ь
т к
и і
в в
і с
. ь
к
6. Тест- о
опит г
уваль о
ник
с у
т м
а е
в н
л т
е о
н м
н ,
я
з
( о
О р
Б і
С є
) н
т
є о
в
п а
с н
и и
х м
о
д н
і а
а
г в
- и
я
н в
о л
с е
т н
и н
ч я
н
и б
м а
т
і ь
н к
с і
т в
р с
ь и
к х
о о
г л
о о
г
с і
т ч
а н
в о
л ю
е
н д
н о
я п
о
у м
о
о г
с о
і ю
б
, з

щ п
о и
-
з т
в а
е н
р ь
т
а в
ю и
т х
ь о
с в
я а
н
з н
а я

п д
с і
т я
е
й р
о
і з
г
с л
п я
і д
л а
к ю
у т
в ь
а
н я
н к
я
с
з и
с
н т
и е
м м
и у
.
р
Б
і
а
з
т
н
ь
и
к
х
і
в
п
с
о
ь
ч
к
у
е
т
т
с
і
т
в
а
в
щ
л
о
е
д
н
о
н
 а
д н
и н
т і
и
н з
и
, н
е
п ю
о ,
в
е о
д с
і о
н б
к -
о л
в и
и в
х о
с
с т
т е
е й
р
е с
о п
т р
и и
п й
і н
в я
т
п т
р я
и
і
с
п р
і о
л з
к у
у м
в і
н в
н
я т
о
х щ
а о
р .
а С
к т
т р
е у
р к
у т
у
й р
а
о
с о
о п
б и
и т
с у
т в
о а
с л
т ь
і н
и
д к
и а
т :
и
о
н
п
и
и
,
т
у
ї
ї в
а
в л
ч ь
и н
н и
к к
і
м Ш
а к
є а
л
п а
’
я в
т і
ь д
о
ш б
к р
а а
л ж
: а
І є
.
і
“ н
П т
р е
и г
й р
н а
я л
т ь
т н
я е
-
в е
і м
д о
т ц
о і
р й
г н
н е
е
н с
н т
я а
” в
. л
е
н т
н ь
я к
а
д м
о
п
д о
и д
т о
и б
н а
и є
. т
ь
З с
м я
і
с д
т и
т
о и
д н
н а
о
г т
о а
к
п о
о ю
л ,
ю
с я
а к
о
ш ю
к
а в
л о
и н
: а

б є
а .
 и
В з
о у
н ю
и т
ь
п
о ї
в й
а .
ж
а Б
ю а
т т
ь ь
к
ї и
ї
п
і р
н а
д г
и н
в у
і т
- ь
д
у п
а р
л о
ь в
н о
і д
с и
т т
ь и
,
б
с а
и г
м а
п т
а о
т
ч і
а
с п
у л
а
р н
а и
з .
о
м Н
а
з
і
д н
и ш
т о
и м
н у
о
ю п
, о
л
с ю
х с
в і
а
л ш
ю к
ю а
т л
ь и
:
ї
ї б
а
і т
н ь
т к
е и
р
е с
с п
и р
и
й ,
м
а н
ю е
т у
ь с
п
с і
в ш
о н
ю у
.
д
и ї
т м
и
н з
у д
а
я є
к т
ь
п с
о я
г ,
а
н щ
у о
,
д
н и
е т
п и
р н
и а
с
т н
о е
с
о д
в о
а с
н я
у г
н в
е е
л
у и
с к
п и
і й
х
у р
о
в з
у
ж м
и .
т
т З
і д
е
ч б
е і
р л
е ь
з ш
о
н г
и о
з
ь б
к а
і т
ь
з к
д и
і
б в
н і
о д
с ч
т у
і в
, а
ю
н т
е ь
 н
д и
о
н
д е
и
т д
и о
н в
и і
р
з я
л ю
і т
с ь
т
ь д
, и
т
р и
о н
з і
д
р і
а
т н
у е
в
а п
н о
н в
я а
, ж
а
о ю
б т
р ь
а
з ї
у ї
. .
/
В /
о .
“ і
К в
о с
о ь
п к
е о
р г
а о
ц
і с
я т
9
а
9
в

- л
с е
о н
ц н
і я
а .
л З
ь м
н і
о с
т
б о
а в
ж н
а о
н
и ц
й я

о ш
б к
р а
а л
з а

б р
а о
т з
ь к
к р
и а
в н
а а
є х
т
ь д
с и
я т
и
т н
а и
к ,
: п
б р
а а
т г
ь н
к у
и т
ь
з
а у
ц
і в
к с
а ь
в о
л м
е у
н
і д
в о
п
с о
п м
р о
а г
в т
а и
х
д
і и
п т
л и
н л
і е
, к
с т
п у
і а
в л
ь
ч н
у і
в й
а
ю т
т в
ь о
р
ї ч
й і
. з
В д
о і
н б
и н
о
в с
и т
с і
о д
к и
о т
и
о н
ц и
і ,
н п
ю е
ю р
т е
ь ж
и
і в
н а
т ю
е т
ь в
у
п
о і
ч с
у а
т м
т о
я с
т
г і
о й
р н
д і
о с
с т
т ь
і
з д
а и
т
н и
е н
ї и
; ,
з п
а р
о а
х г
о н
ч у
у т
ю ь
т
ь б
у
і т
н и
і
ц з
і
а н
т е
и ю
 т
н ь
а с
я
р
і з
в
н н
и е
х ю
.
Б в
а
т с
ь у
к п
и е
р
д е
о ч
в л
і и
в
р и
я х
ю
т п
ь и
т
д а
и н
т н
и я
н х
і .
, III.
п “
о С
г и
о м
д б
ж і
у о
ю з
9
і
9
ю

- в

ш с
к п
а і
л л
а к
у
в в
і а
д н
о н
б і
р з
а
ж д
а и
є т
и
м н
і о
ж ю
о .
с П
о р
б и
и
с в
т и
і с
с о
н к
у и
х
д
и б
с а
т л
а а
н х
ц
з у
а т
ь
ц
і д
є о
ю
с
ш и
к м
а б
л і
о о
ю з
н
м и
о х
ж
н в
а і
д
в н
в о
а с
ж и
а н
т
и з
,
щ д
о и
т
б и
а н
т о
ь ю
к .
и З
м
п і
р с
а т
г о
н в
н а
о ю
т
ц ь
я
с
т е
е б
н е
д
е з
н
ц д
і и
я т
и
о н
п о
и ю
с
у є
є д
т и
ь н
с и
я м

т ц
а і
к л
: и
б м
а ,
т п
ь р
к а
и г
н
в у
і т
д ь
ч
у з
в а
д
о т
в р
о у
л д
ь н
н о
и щ
т і
и в

в і
с н
і е
п п
о р
т и
р є
е м
б н
и о
с
д т
и е
т й
и
н ж
и и
, т
з т
а я
х .
и В
с о
т н
и и
т
и п
о
ї с
ї т
в і
і й
д н
о ь
с
в я
і
д ї
м
ч
у м
в а
а л
ю е
т н
ь ь
к
т о
р ю
и
в і
о б
г е
у з
з
з а
а х
и
д с
и
т н
и о
н ю
у .
, З
д
и в
т л
и а
н с
а н
о
з ї
д в
а о
є л
т і
б IV.
а “
т А
ь в
к т
и о
р
н и
і т
к а
о р
л н
и а

н г
е і
п
д е
а р
д с
у о
т ц
ь і
а
д л
и і
т з
и а
н ц
і і
с я
а 9

м 9

о -
с
т в
і і
й д
н о
о б
с р
т а
і ж
. а
є и
.
ф П
о р
р и
м
у в
и
і с
н о
а к
п о
р м
я у
м
б
к а
о л
н і
т з
р а
о
л ц
ю і
є
з ю
а
ш
п к
о а
в л
е о
д ю
і
н в
к
о б
ю а
т
д ь
и к
т і
и в
н с
ь р
к и
о з
м м
у .
Б
в а
і т
д ь
н
о к
ш и
е
н в
н и
і м
в а
и г
р а
а ю
з т
н ь
о
в
в і
и д
я
в д
л и
я т
є и
т н
ь и
с
я б
е
а з
в з
т а
о с
р т
и е
т р
а е
ж а
н в
о ’
ї я
с з
л а
у т
х и
н
я д
н и
о т
с и
т н
і і
й у

д в
и с
с ь
ц о
и м
п у
л
і с
н в
и о
. ю
І
і в
о о
н л
и ю
,
п н
р е
а
г в
н
у з
т м
ь о
з
н і
в в
с о
т р
а о
т
и к
а
н р
а а
ю
ї т
ї ь
б .
і Б
к а
. т
З ь
а к
и
п
р п
о и
я л
в ь
и н
о
с
в с
а т
в
і е
л ж
л а
я т
ь
д
и з
т а
и
н с
у о
ц
с і
у а
л ь
ь
н н
и о
м г
и о

д у
о с
с п
я і
г х
н у
е .
н П
н р
я и
м
и ц
ь
д о
и м
т у
и
н б
и а
т
і ь
в к
и и
м
а д
г о
а б
ю р
т е
ь
з
с н
о а
ц ю
і т
а ь
л
д ,
и п
т о
и ч
н у
у т
, т
ї я
ї .
і V
н “
д М
и а
в л
і е
д н
у ь
а к
л и
ь й
н
і н
з е
д в
і д
б а
н х
о а
с 9

т 9

і
, -
з
в в
и і
ч д
к о
и б
, р
д а
у ж
м а
к є
и
о к
с а
о м
б и
л .
и П
в р
о и
с
т в
і и
с с
п о
р к
и и
й х
н
я з
т н
т а
я ч
е
і н
р н
о я
з х
у
м з
і а
н
н ц
я і
є
д ю
и
т ш
и к
н а
и л
о
б ю
а
т в
ь
б з
а у
т в
ь а
к т
і и
в
с д
ь и
к т
о и
м н
у у
,
с п
т р
а и
в
л п
е и
н с
н а
і т
є и

п ї
р й
а
г о
н с
е о
н б
н и
я с
т
і у
н
ф і
а с
н о
т ц
и і
л а
і л
ь о
н д
у ш
о
н ю
е
с в
п
р п
о о
м р
о і
ж в
н н
і я
с н
т н
ь і
. з
Б
а р
т е
ь а
к л
и ь
н
б и
а м
ч
а в
т і
ь к
о
д м
и .
т І
и н
т
н е
у р
е
м с
о и
л ,
з
а д
х и
о т
п я
л ч
е и
н м
н и
я ,
, н
д е
у с
м е
к р
и й
о
і з
п н
о и
ч м
у и
т .
т Д
я и
т
д и
и
т н
и а
н
и у
я
з в
д л
а я
ю є
т т
ь ь
с с
я я

ї н
м е
п и
р х
и
с в
т п
о л
с и
о в
в і
а в
н .
о Б
ю а
, т
н ь
е к
у и
с
п н
і е
ш
н д
о о
ю в
, і
в р
і я
д ю
к т
р ь
и
т с
о в
ю о
ї
д й
л
я д
и
п т
о и
г н
а і
н ,
с У
к
а з
р в
ж ’
а я
т з
ь к
с у
я
з
н
а ц
и
ї м
ї
н в
е о
у н
с и
п
і п
ш р
а
н г
і н
с у
т т
ь ь

т з
а а
х
н и
е с
у т
м и
і т
л и
і
с д
т и
ь т
. и
н ї
у ї
д
в і
і ї
д .

т
р
у
д
н
о
щ
і
в

ж
и
т
т
я

і
с
у
в
о
р
о

к
о
н
т
р
о
л
ю
в
а
т
и
 в
Текст опитувальника
1. о
Я ї
м
з
а о
в б
ж о
д в
и ’
я
с з
п к
і о
в м
ч
у з
в н
а а
ю т
и
с
в в
о с
ї е
й ,

д щ
и о
т
и д
н у
і м
. а
2. є
Я
м
в о
в я
а
ж д
а и
ю т
и
с н
а о
. в
3. е
Я д
і
п н
о к
в а
а
ж м
а о
ю є
ї
с
в д
о и
ю т
и
д н
и и
т
и з
н н
у а
. ч
4. н
М о
е
н в
і і
д
з х
д и
а л
є я
т є
ь т
с ь
я с
, я

щ в
о і
д
п
н р
о е
р а
м л
и ь
. н
5. и
П х
о
т ж
р и
і т
б т
н є
о в
и
т х
р
и п
м р
а о
т б
и -
л
д е
и м
т ,
и
н я
у к
щ
в о

с в
т о
о н
р и
о
н ї
і ї

в т
і р
д а
в
м 7.
у Х
ю о
т р
ь о
. ш
6. і
Я б
а
в т
і ь
д к
ч и
у
в з
а а
ю х
и
п щ
р а
и ю
х т
и ь
л д
ь и
н т
і и
с н
т у
ь в
д і
о д

с т
в р
о у
є д
ї н
д о
и щ
т і
и в
н ж
и и
. т
т а
я г
. н
8. у
М д
о о
я п
д о
и м
т о
и г
н т
а и
ч
а с
с в
т о
о ї
й
н
е д
п и
р т
и и
є н
м і
н .
а 10.
м Б
е у
н в
і а
. ю
9. т
Я ь

з в
а и
в п
ж а
д д
и к
и
п ,
р
к ї
о й
л
и в
е
ж л
о и
р к
с у
т
о к
к о
е р
и
с с
т т
а ь
в .
л 11.
е Я
н
н в
я і
д
д ч
о у
в
д а
и ю
т
и р
н о
и з
ч
п а
р р
и у
н в
о а
- н
с н
и я
т щ
ь о
д
о і
.
с 13.
в М
о е
є н
ї і
д з
и д
т а
и є
н т
и ь
. с
12. я
М ,
о щ
я о
д
и і
т н
и ш
н і
а д
н і
і т
ч и
о
г н
о а
с
н м
е і
д х
о а
с ю
я т
г ь
н с
е я
в
ж н
и а
т д
т
м в
о ч
є и
ю н
к
д и
и ,
т
и я
н к
о і
ю ,
.
14. о
М к
о р
я і
м
д
и п
т р
и е
н з
а и
р
ч с
а т
с в
т а
о ,

з н
д і
і ч
й о
с г
н о
ю
є н
е
т
а в
к а
і р
т
і д
. и
15. т
Д и
л н
я а
с п
в о
о в
г о
о д
и
в т
і ь
к с
у я
п
м о
о г
я а
д н
и о
т н
и а
н в
а м
т и
р с
і н
ш о
к н
и а
з
н л
е о
з м
р е
і н
л і
а .
. 17.
16. М
М о
о я
я д
и о
т н
и а
н в
а ч
в и
б т
и и
р
а х
є о
в р
с о
е ш
п и
о м
г
а м
н а
е н
, е
я р
к а
г м
у .
б 19.
к Д
а и
. т
18. и
М н
о у
ю
с
д л
и і
т д
и
н т
у р
и
в м
а а
ж т
к и
 н
в а

ж л
о ю
р д
с и
т н
к а
и .
х 20.
Я
р
а л
м ю
к б
а л
х ю
, ,
к
т о
о л
д и
і
д
з р
у
н з
е і
ї м
о
в є
и ї
р д
о и
с т
т и
е н
и
п
о п
- р
р и
я х
д о
д н
я и
т .
ь 22.
д Д
о о
м
н о
а є
с ї
в д
г и
о т
с и
т н
і и
.
21. “
Я л
и
п п
е н
р е
е ”
й в
м с
а е
ю п
с о
ь г
п а
р н
о е
б .
л 23.
е М
м о
а я
м д
и и
т
д и
и н
т а
и н
е и
д х
о
с г
я о
г в
н о
е р
у я
с т
п ь
і
х п
у р
о
в
ж д
и і
т т
т е
і й
. ,
24.
К м
о е
л н
и і

в т
р
к о
о х
м и
п
а с
н о
і -
ї р
о
з м
н н
а о
й ,
о
м щ
о і

м б
о
я х
о
д т
и і
т л
и о
н с
а я
.
н 25.
е Я

т ж
а
а л
к і
а ю
р с
о в
з о
у ю
м
н д
и
а т
и
і н
у
з .
д 26.
і К
б о
н л
а и
,
я
я
к п
о
м р
е і
н в
н м
ю е
ю н
і
с
в д
о о
ю р
о
д с
и л
т і
и ш
н и
у м
и
з
і
о
д з
н а
о
л п
і о
т в
к е
а д
м і
и н
, к
о
в ю
о ,
н
и і

з з
д а
а
ю с
т у
ь д
с ж
я е
н
н с
я в
м і
и й
.
27. в
Я і
л
і ь
з н
з и
а й
д
о ч
в а
о с
л .
е 28.
н Я
н
я ч
м а
с
п т
р о
о
в ш
о к
д о
ж д
у у
ю
з
д п
и р
т о
и
н т
о е
ю ,

в щ
е о
с
ь м
о а
я д
у
д ю
и
т ї
и ї
н
а м
а
р л
о е
с н
т ь
е к
о
і ю
.
д 29.
о Я
р
о ч
с а
л с
і т
ш о
а л
є о
, в
л
і ю

з с
е
н б
і е
ж н
н а
і в
с о
т р
ю о
ж
з о
г м
у д
и
с т
т и
а н
в а
л
е д
н о
н с
і я
д г
о л
а
д
и в
т с
и ь
н о
и г
. о
30.
Я т
о
м г
р о
і ,
ю
щ
п о
р
о м
е
т н
е і
,
п
щ о
о д
б о
б
м а
о є
я т
ь
с с
я т
о
і с
о
з в
д у
а в
є а
т т
ь и
с
с
я
я
н
е д
о о
б
х д
і и
д т
н и
и н
м и
. ,
31.
Б а
а
т н
ь е
к
и т
і
п л
о ь
в к
и и
н
н в
і и
-
п м
р а
и г
а р
т о
и х
а
ц н
ь н
о я
г
о м
о
в є
і ї
д д
и
н т
е и
ї н
. и
32. .
Я 33.
П
п р
р и
а
г у
н х
у в
а
в л
и е
к н
о н
н і
у с
в і
а м
т е
и й
н
в и
с х
і
п р
і
ш ц
е і
н к
ь а
в
с л
л ю
і с
д я

в ж
р и
а т
х т
о я
в м
у
в с
а в
т о
и є
ї
д д
у и
м т
к и
у н
и
д .
и 35.
т У
и
н к
и о
. н
34. ф
Я л
і
д к
у т
ж і
е
з с
в
д о
и -
т
и г
н м
о у
ю
м
я а
є
ч
а р
с а
т ц
о і
ю
м .
о 36.
ж Д
у і
т
в и
и
з р
н а
а н
т о
и
, д
і
щ з
о н
а
в ю
о т
н ь
а с
я
п ,
о щ
- о
 н
б а
а
т д
ь и
к т
и и
н
м у
о .
ж 38.
у Я
т
ь в
і
п д
о ч
м у
и в
л а
я ю
т
и д
с о
я
. д
37. и
Я т
и
з н
а и
в
ж д
д р
и у
ж
з н
в і
а п
ж о
а ч
ю у
т
т -
я
. е
39. г
О о
с ї
н з
о м
в ,
н
і у
п
п е
р р
и т
ч і
и с
н т
и ь

в І
е
р л
е і
д н
у ь
в .
а 40.
н Н
ь е
м
м о
о ж
є л
ї и
в
д о
и
т н
и о
н р
и м
а
л д
ь и
н т
о и
н
в о
і ю
д .
п 41.
о Н
ч а
и й
т г
и о
, л
о
я в
к н
щ і
о ш
е
п
р -
о
в щ
о о
д б
и
т у
и
д
в и
і т
д и
п н
у и
с
т б
к у
у л
о
І
с
п д
о о
к д
і а
й с
н т
е ь
с
і я
.
б 42.
е І
з н
т о
у д
р і
б м
о е
т н
н і
е з
д
д а
и є
- т
т ь
и с
н я
с ,
т щ
в о
о
, м
о
в я
с
е д
и
і т
н и
ш н
е а
н н
е н
я
з
д с
а в
т о
н є
а ї
д
н и
і т
н и
а н
и
щ .
о 44.
М
х о
о я
р
о д
ш и
е т
. и
43. н
Я а

п м
о о
д ж
і е
л
я р
ю о
з
з д
а р
х а
о т
п у
л в
е а
т с
и в
о
к є
о ї
г д
о и
т
з и
а н
в и
г .
о 46.
д М
н о
о я
.
45. д
Я и
т
р и
о н
з а
у
м ч
і а
ю с
т
п о
р
и д
ч р
и а
н т
и у
є
с м
м е
у н
т е
к .
у 47.
В
и а
х
о д
в и
а с
н ц
н и
я п
л
д і
и н
т а
и
н в
и
д
- и
с т
у и
ц н
і с
л т
ь в
н і
е р
о
н з
е в
р и
в в
у а
в є
а с
н и
н л
я ь
. н
48. и
С й
у
в х
о а
р р
а
к в
т и
е х
р о
. в
49. а
Я н
н
н я
е
д
д і
о т
в и
і
р п
я о
ю т
і
с м
в
о п
ї о
й д
я
д к
и у
т ю
и т
н ь
і .
. 51.
50. І
З н
а о
д
с і
у м
в е
о н
р і
е з
д и
а т
є и
т н
ь и
с
я б
, і
щ л
о ь
ш
я е

н н
е е
н д
а о
в л
и і
д к
ж і
у в
,
с н
в і
о ж
ю
п
д е
и р
т е
и в
н а
у г
. .
52. 53.
У Я

м п
о о
є д
ї і
д л
я о
ю з
і
і
н щ
т о
е -
р н
е е
с б
и у
д
с ь
в
о з
є р
ї о
д б
и и
т т
и и
н
и с
. а
54. м
М о
о с
я т
і
д й
и н
т о
и ,
н
а а

н я
е к
щ
в о

з і
м
з в
р и
о р
б о
и с
т т
ь е
,
н
т е
о п
р
о и
б с
о т
в о
’ с
я о
з в
к а
о н
в о
о ю

н д
е о

т ж
а и
к т
. т
55. я
М .
о 56.
я М
о
д я
и
т д
и и
н т
а и
н
а л
ь
п н
о о
д
о с
б т
а е
є ж
т у
ь
с з
я а

м с
е т
н а
і н
т о
а м
к
о з
ю д
, о
я р
к о
о в
ю ’
я
в
о м
н о
а є
ї
є д
. и
57. т
Я и
н
р и
е .
т 58.
е Н
е е
р
і м
д а
к є
о м
а
я т
и
з
а с
х е
о к
п р
л е
ю т
ю і
с в
я
в
с і
в д
о
є б
ю а
т
д ь
и к
т і
и в
н .
о 60.
ю Я
.
59. н
Д е
и в
т и
и с
н о
а к
о
н ї
 в
д у
у ю
м
к ц
и ь
о
п г
р о
о
в
з і
д д
і
б н
н е
о ї
с .
т 61.
і Д
у
м ж
о е
є
ї б
а
д ж
и а
т н
и о
н ,
и
щ
і о
б
н
е д
и
п т
р и
и н
х а
о
д б
р а
у т
ж ь
и к
л а
а м
.
з

т
и
м
и

д
і
т
ь
м
и
,

я
к
і

п
о
д
о
б
а
-
ю
т
ь
с
я

ї
ї
 Ключі до опитувальника Шкала 2
І. “Прийняття-усунення”: 3, 4, 8,10,12,14,15,16,18,20, 23,24, 26, 27,29, 37, Сирий бал 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9
38, 39, 40, 42, 43, 44, 45, 46, 47,49, 51, 52, 53, 55, 56, 60. Відсоткови 1,5 3,4 5,6 7,8 9,7 12,2 19,2 31,1 48,8 80,3
П. “Кооперація*: 6, 9, 21, 25,31,33,34, 35,36. й 7 6 7 8 7 9 2 9 2 3
III. “Симбіоз": 1, 5, 7, 28, 32, 41, 58. ранг
IV. “Авторитарна гіперсоціалізація”: 2,19, ЗО, 48, 50, 57, 59.
V. “Маленький невдаха”: 9,11,13,17,22, 28, 54, 61. Шкала З
Сирий бал 0 1 2 3 4 5 6 7
Порядок підрахунку тестових балів. При підрахунку тестових балів за Відсоткови 4,72 19,53 39,06 57,9 74,97 86,6 92,9 95,65
всіма шкалами враховується відповідь “вірно”. й 6 3 3
Високий тестовий бал за відповідними шкалами інтерпретують як: ранг 4
Шкала
/ — відторгнення, II— соціальну бажаність, III— симбіоз,
IV — гіперсоціалізацію, V — інфантилізацію (інвалідизацію).
Тестові норми наводять у таблицях як відсоткові ранги тестових балів за Сирий бал 0
відповідними шкалами.
Відсотковий
ранг 4,41 13,86 32,13 53,87 69,30 83,79 95,74

відсоткови 14,5 45,5 70,2 84,8 93,0 96,8 99,8 99,3 10

Сирий бал 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 й 5 7 5 1 4 3 3 7 0
Відсоткови 0 0 0 0 0 0 0,6 3,7 12, 31,0 53,7 68,3 анг
й 3 9 02 1 9 5
Інформацію про сім’ю можуть дати і самі діти в творах, малюнках “Моя
ранг
сім’я”. Причому саме малюнки показують, яке значення мають сімейні
Продовження шкали 1 відносини для формування особистості учня, як ці відносини інтерпретуються
Сирий бал 12 13 14 15 16 17 18 19 20 дитиною.
Відсоткови 77,2 84,1 88,6 90,5 92,4 93,6 94,3 95,5 97,4
й 1 7 0 0 0 7 0 0 6 Використана література
ранг 1. Ануфриев А.Ф., Костромина С.Н. Как преодолеть трудности в обучении
детей. Психодиагностические методики. Психодиагностические таблицы.
Продовження шкали 1 Коррекционные упражнения. - М.: Ось-89, 1998. — 224 с.
Сирий бал 21 22 23 24 25 26 27 28 29
2. БизюкА.П. Компендиум методов нейропсихологического исследования.
Відсоткови 98,1 98,7 98,7 99,3 10 10 10 10 10 Методическое пособие. - СПб.: Речь, 2005. - 400 с.
й 0 3 3 6 0 0 0 0 0 3. Богданова Т.Г., Корнилова ТВ. Диагностика познавательной сферы
ранг ребенка. - Киев.: К.ж. КоФр, 1997. - 68 с.
Закінчення шкали 1 4. Большая Энциклопедия психологических тестов. - М.: Изд-во Эксмо,
Сирий бал 30 31 32 2005. — 416 с.
Відсотковий 10 100 100
ранг 0
Шкала 5
Сирий бал 0 1 2 3 4 5 6 7 8
 5. Воробейчук Я.Н.у Поклитар Е.А. Основы психогигиены. - K.: Здоровье,
1989. - 184 с.
6. Ковалев С.В. Подготовка старшеклассников к семейной жизни: тесты,
опросники, ролевые игры: Кн. для учителя. - М.: Просвещение, 1991. - 143 с.
7. Максимова Н.Ю., Толстоухова С.В. Соціально-психологічний аспект
профілактики адитивної поведінки підлітків та молоді. - K., 2000.-200 с.
8. Методичні матеріали для шкільного психолога. Діагностика
особистості молодшого школяра / За ред. В.Г. Панка. - K.: Інститут психології
АПН України, 1992. - 84 с.
9. Немов P.C. Психология: Учеб. для студ. пед. вузов: В 3 кн. -
3- є изд. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. - Кн. 3: Психодиагностика.
Введение в научное психологическое исследование с элементами
математической статистики. - 632 с.
10. Овчарова Р.В. Справочная книга школьного психолога. - 2-е изд., дораб. -
М.: “Просвещение”; “Учебная литература”, 1996. - 352 с.
11.Патохарактерологічний діагностичний опитувальник A.C. Пічко. -
Кам’янець-Подільський, 2000. - 48 с.
12. Познавательные процессы и способности в обучении : Учеб. пособие /
В.Д. Шадриков, Н.П. Ансимова, Е.Н. Корнеева и др. - М.: Просвещение, 1990. -
142 с.
13. Практикум по возрастной психологии : Учеб. пособие / Под ред. Л.А.
Головей, Е.Ф. Рыбалко. - СПб.: Речь, 2002. - 694 с.
14. Практикум по экспериментальной и прикладной психологии : Учеб.
пособие / Под ред. A.A. Крылова. - JL: ЛГУ, 1990. - 272 с.
15. Психология личности: тесты, опросники, методики / Н.В. Кир- шева,
Н.В. Рябчикова. - М.: Геликон, 1995. - 235 с.
16. Психология подростка: Практикум / Под общ. ред. A.A. Реана. - СПб.:
прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. - 128 с.
17. Рабочая книга школьного психолога / И.В. Дубровина, М.К. Акимова,
Е.М. Борисова и др. / Под ред. И.В. Дубровиной. - М.: Просвещение, 1991.-303 с.
18. Факторний особистісний опитувальник Р. Кеттела (для учнів від 8
до 16 років). - Кам’янець-Подільський, 1997. - 46 с.
19. LUmena О.С. Пропріум зрілої особистості // Практична психологія та
соціальна робота. - №2. - 2004. - С. 26-31.
РОЗДІЛ III.
ВІКОВА ПСИХОКОРЕКЦІЯ: МАТЕРІАЛИ ДЛЯ
ПРОВЕДЕННЯ ПСИХОКОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ З
ПРЕДСТАВНИКАМИ РІЗНИХ ВІКОВИХ
КАТЕГОРІЙ
Матеріали до модуля 1: Практичне використання
основних положень теоретичних концепцій
української та зарубіжної вікової психологи
Різні психологічні школи неоднаково трактують основні проблеми вікової
психології, а відповідно мають свій арсенал методів та прийомів психологічної
допомоги людині, що розвивається.
І. Використання методів гештальттерапії у
віковій психокорекції
Допомагаючи клієнту, гештальт-психолог виходить з того, що люди
витрачають свою енергію, жалкуючи за минулим, на тривоги
і побоювання, пов’язані з майбутнім, замість використання її для розв’язання
актуальних завдань. Важливо допомогти людині усвідомити свою потребу,
зробити її більш чіткою (сформувати гештальт)
і нейтралізувати, завершити її. Від клієнта вимагається переключитися з
раціоналізування на переживання, де найважливішим є саме бажання і
готовність клієнта прийняти сам процес актуального переживання.
Всі психотехніки, які використовуються в гештальттерапії, спрямовані на
забезпечення роботи актуальної самосвідомості та психологічної підтримки
особистості, зниження рівня контролю і заохочення до незалежності, виявлення
психологічних блокаторів, які заважають особистісному зростанню та
звільнення людини від тягаря минулих і майбутніх проблем, повернення її “Я” в
світ особистісного актуального буття. Основна ціль психокорекції - допомогти
людині краще зрозуміти життя теперішнє і взяти на себе відповідальність за свій
життєвий шлях.
 Приклади психокорекиійних вправ. іио використовуються
в гештальттерапії [10].
1.Вправи на розширення усвідомлення внутрішнього і зовнішнього
світу людини
Ці вправи є ефективними, оскільки вони дають можливість придбати
і засвоїти новий досвід, навчитися чітко розрізняти те, що людина
уявляє, і те, що реально існує.
A. Психолог просить учасника закрити очі і, дотримуючись принципу “тут і
тепер”, концентруватися на внутрішньому світі (стані свого тіла, внутрішніх
відчуттях) чи ін. Своє усвідомлення внутрішньої зони учасник починає словами:
“Зараз я відчуваю...99 і далі описує свої відчуття, що виникають на поверхні
шкіри, у м’язах, внутрішніх органах. Потім він розплющує очі і спрямовує свою
увагу на зовнішній світ. Усвідомлення навколишнього світу також
супроводжується словами: “Зараз я усвідомлюю...” і далі йде інформація про
переживання, які викликають у нього різні предмети, звуки, запахи тощо.
Б. Для усвідомлення причин виникнення різних почуттів до інших людей
можна запропонувати таку вправу.
Розділяться на пари і сядьте один навпроти одного. Подумки уявіть людину,
стосовно якої переживаєте негативні почуття. Визначте, що вам не подобається в
цій людині і промовте це вголос партнерові навпроти, ніби він і є та сама
людина. Починайте фразу зі слів: “Б цій людині мені не подобається ...” і
закінчуйте словами: "... і тому я злюся на неї99. Потім передайте слово
партнеру. Вимовляйте фрази по черзі.
B. Закрийте очі і обдумайте першу ідею, яка вам прийшла на думку. Чи
бачите ви її? Чи чуєте ви її? Чи відчуваєте ви її? Яким шляхом прийшла ця ідея?
Повторіть вправу декілька разів.
2. Інтеграція протилежностей.
Людина постійно стоїть перед вибором. Її переповнюють протилежні
бажання і тенденції, що нерідко стає причиною виникнення внутрішнього
конфлікту. Це особливо загострюється в окремі вікові періоди. Так, поєднання
полярних якостей психіки особливо характерне для підліткового віку.
Наприклад, у підлітків дуже часто цілеспрямованість і наполегливість
поєднуються з нестійкістю й імпульсивністю, потреба в спілкуванні - з бажанням
усамітнитися. Важливо, щоб клієнт усвідомив свої протилежні якості.
Методика “двох стільців”. Клієнт переживає почуття провини перед
матір’ю і в той самий час прагне самостійності й незалежності. Знаходячись на
першому стільці, клієнт розповідає матері про свої бажання, плани, оцінки й
розмірковують над тим, якими способами вони можуть виявляти турботу один
про одного.
Засвоєння різних способів вираження емпатії допоможе дітям в майбутньому
надавати підтримку один одному.
Приклади ситуацій для рольових ігор:
а) У мене вкрали велосипед.
б) Старшокласник відібрав у мене гроші на обід.
в) У мене болить живіт.
вимоги. На другому стільці він виправдовує матір, намагається зрозуміти її,
поставити себе на її місце. Клієнт навчається відрізняти реальні події від своїх
фантазій, проекцій і приходить до компромісного рішення, ідентифікуючи й
чітко описуючи всі ті протилежності, які були залучені в конфлікт.
3. Посилення уваги до почуттів.
Багато людей не усвідомлює своїх почуттів, коли вони починають торкатися
неприємних переживань. Так, підліток, який посварився з батьками, охоче і
продуктивно усвідомлює ті почуття і переживання, які реабілітують його в цій
ситуації, а батьків роблять винними. Однак він часто не усвідомлює тих
почуттів, які пов’язані з переживанням провини. Будь-який незавершений
гештальт вимагає завершення. У людей є незавершені питання, пов’язані з
іншими людьми. Найчастіше це претензії, які ніколи не були висловлені, а
найчастіше неви- раженим почуттям є почуття провини або образи.
Приклади психокорекиійних вправ для дошкільників і молодших школярів .
спрямовані на усвідомлення і розуміння своїх почуттів /61
A. Колаж почуттів. Кожній дитині пропонується зробити, використовуючи
фотографії (картинки), колаж одного з почуттів (“гнів”, "смуток”, “щастя ”,
“страх” тощо). Потім інші учасники групи намагаються розпізнати, яке саме
почуття передає цей колаж, пояснює, яким чином кожна з картинок виражає це
почуття. Якщо діти побачили в цих ілюстраціях інші почуття, їм пропонують
дати свої пояснення.
Б. “Як я проявляю свої почуття”. Кожна дитина складає список способів
невербального вираження почуттів. Ці відповіді використовують як відправну
точку для обговорення того, як різні почуття можуть виявлятись у поведінці.
Приклади:
а) Стараюсь відмежуватися від інших, коли я почуваю...
б) Не роблю домашнього завдання, коли я...
в) Хвалюсь, коли...
г) Говорю неправду, коли я...
д) Говорю іншому, що я не буду з ним дружити, коли я...
B. Рольові ігри на емпатію. Діти розбиваються на пари і розігрують перед
групою запропоновані їм рольові сценарії або, якщо захочуть, події з власного
життя. Одна дитина описує ситуацію, а інша слухає, намагається вгадати
почуття напарника і виявити розуміння й зацікавленість. Спостерігаючи за
рольовою грою, інші члени групи
г) Я отримав гарну оцінку за диктант.
Г. “Я думаю, це сталося тому, що...” (ефективна вправа при роботі з
дітьми, які пережили насильство).
Дітям пропонують перерахувати причини, через які, як їм здається, вони
перенесли насильство. Наприклад, закінчити речення: “ Інколи я вірю, що це
моя вина, тому що... 99. Завдання психотерапевта - обговорити, чому дитина
почуває себе винною. Намагаючись осмислити те, що сталося, діти поступово
позбавляються почуття провини та відповідальності за насильство, переборюють
почуття власної безпомічності. відповідальне “я хочу”. Поділіться з партнером переживаннями, пов’язаними,
Наступним кроком є закінчення речень типу: “ Це була не моя вина, тому здавалося б, з простою заміною. Усвідомлення того, що з Вами відбувається, і
що... ” того, до чого Ви прагнете, допоможе Вам відчути, наскільки все у Ваших силах,
Д. “Лист кривдникові". Виконуючи цю вправу, діти роблять спробу і зрозуміти, що в будь-якій ситуації, у будь-якому рішенні, у будь-якому виборі
протистояти насильникові. Для одних це - можливість підготуватися до зустрічі останнє слово за Вами.
з кривдником (якщо це член сім’ї), для інших - єдиний спосіб “поговорити” з
ним. Кожній дитині пропонують написати листа цій людині, розказати про свої II. Використання методів ігрової терапії з
переживання з приводу травми і почуття, які вона відчуває до неї. Дітям корекційною метою
дозволяють використовувати будь-які слова і вирази, зокрема лайку. Дитина
сама вирішує, що робити з цим листом (читати всій групі чи тільки На думку більшості психологів, що займаються проблемами розвитку дітей,
психотерапевту, порвати його чи показати іншому дорослому). ігрова терапія є найефективнішою технікою для дитячого віку, оскільки вона
наближена до реальності й потреби дитини у грі. Дорослі можуть виразити свої
Приклади психокорекиійних вправ для підлітків і старшокласників [10: проблеми і переживання в словесній формі. Діти ж повніше й безпосередніше
16]. виражають себе у грі, ніж у словах. В аналітичному напрямі психотерапії гра
А. Робота з мріями (фантазіями). розглядається
Вправи для роботи з уявою мають на меті допомогти учасникам
ідентифікувати окремі аспекти своєї особистості, які ніколи повністю ними не
усвідомлювалися.
Вправа “Старий покинутий магазин". Клієнтові пропонують закрити очі,
розслабитися, а потім уявити, що пізно вночі він проходить маленькою
вуличкою повз старий покинутий магазин. Вікна брудні, але якщо заглянути,
можна помітити якийсь предмет. Клієнтові пропонують ретельно його
розглянути, потім відійти від покинутого магазина і описати цей предмет,
побачений за вікном. Далі йому пропонується уявити себе цим предметом і,
висловлюючись від першої особи, описати свої почуття, відповівши на питання:
“Чому він залишений у магазині? На що схоже його перебування там?”
Ідентифікуючись з предметами, клієнти проектують на них свої особистісні
аспекти.
Б. Прийняття відповідальності на себе.
Люди часто схильні перекладати відповідальність за свої негативні вчинки і
почуття на інших. Багато хто у своїх вадах і невдачах звинувачує не себе, а
інших людей або обставини. Особливо це характерно для підлітків.
Вправа “Я несу за це відповідальність”. Сядьте віч-на-віч з партнером і,
дивлячись йому в очі, скажіть три фрази, що починаються словами: “Я
повинен99 (можете зробити це з дзеркалом). Партнер, дивлячись вам в очі, на
кожну вашу фразу "Я повинен99 вимовляє свою фразу: “А що трапиться,
якщо ти цього не зробиш?99 З’явиться перелік подій. Хай партнер визначить,
чи відносяться запропоновані Вами події до Вашого власного життя чи життя
Ваших близьких. Якщо партнер не може цього вирішити, то нехай визначить, чи
володієте Ви ситуацією, чи ні. Якщо реальна влада у Вас в руках, значить Ви
можете прийняти відповідальність і замінити слова “я повинен” словами
“яхочу ”, “я вважаю за краще99. Значення цієї вправи полягає в тому, що Ви
змінюєте модальний безособовий вираз “я повинен99 (а в ньому звучить не
Ваша відповідальність, а відповідальність когось, кому Ви “винні”) на особисте
 як особлива символічна діяльність дитини. Вважається, що пережи вання коли вам дуже страшно? Загрожують покарати, беруть ремінь? (Діти говорять і
дитини в грі відображають події минулого. Тому для кращого показують). Що ви робите у відповідь: плачете, усміхаєтеся, б’єтеся, боїтеся?
розуміння внутрішнього конфлікту дитини психоаналітики спостері- (Розігруються 2-3 сценки).
гають за спонтанною діяльністю дітей у грі й аналізують цю діяль-
ність (М. Клейн, А. Фройд, Г. Хаг-Хельмут, Я. Кесслер). У грі III. Використання методів когнітивноїтерапії у
дитина може вільно виразити себе, звільнитися від напруги віковій психокорекції
повсякденного життя. Програючи в символічній формі життєві
проблеми, дитина поступово вчиться справлятися з ними. Психолог Головна ідея когнітивізму - людина відображає й переживає дійсність
може за допомогою різного ігрового матеріалу відтворити стресогенну залежно від структури її індивідуальної свідомості. Саме тому нас хвилює не
ситуацію. У процесі її обігравання дитина звільняється від страху, світ, а наші уявлення про нього. Згідно з концепцією А. Елліса, людина
тривоги, напруги, викликаних психічною травмою (Д. Леві, Г. народжується з певним потенціалом, що має дві сторони: раціональну та
Хембідж). Саме ігрова терапія дає можливість глибше зрозуміти ірраціональну, конструктивну та деструктивну. Джерело психічних розладів -
внутрішнє життя дитини. Окрім того, гра є найприроднішим засобом система ірраціональних уявлень про світ, що засвоюється, зазвичай, у дитинстві,
самолікування, на який здатна дитина, тому застосовуватися вона від значущих дорослих. Ірраціональне мислення може призвести до
повинна не тільки в цілях корекції, але і з профілактичною метою. неефективної поведінки.
Метою психологічної допомоги у раціонально-емотивній терапії є допомога
Приклади психокорекиійних ігор для дітей молодшого шкільного віку [15] в переусвідомлюванні системи переконань, норм та уявлень, а також звільнення
A. Гра “Фортеця”. Мета: гра дає дітям можливість виразити агресію. клієнта від ідеї самозвинувачення. Тому основні зусилля спрямовані на способи
Хід гри. Група дітей ділиться на дві команди (за бажанням). Кожна команда раціонального осмислення дій; виявлення та реєстрацію спонтанних думок;
будує з меблів фортецю. Одна команда захищає фортецю, інша команда встановлення особистісно- го смислу події; зниження значення негативних
штурмує. Основна зброя - надувні кульки, м’ячі, м’які іграшки. уявлень; вироблення альтернативних рішень і способів дій.
Б. Гра “Зображення предметів”. Мета: виховується спостережливість, Когнітивні методи часто використовують для корекції стійких емоційних
уява, уміння бачити та розуміти іншого. розладів, розвитку впевненості в собі, здатності приймати рішення, покращення
Хід заняття. Дитина-ведучий мімікою, жестами зображає предмет, решта взаємин з іншими людьми, вирішення стресових і кризових ситуацій.
дітей його відгадує. Хто правильно назвав, стає ведучим. Дуже важливо навчити дитину самоспостереженню й самоаналізу, умінню
B. Гра “Щит і меч”. Мета: вихід агресії, емоційної напруги. розуміти власні переживання; за допомогою логічних роздумів аналізувати свої
Хід гри. Психолог тримає щит, діти б’ють по ньому мечами. дії, стосунки з людьми навколо; забезпечити її засобами самопізнання.
Г. Гра “Чунга-Чанга”. Мета: корекція емоційної сфери дитини, розвиток Необхідно звертатися до розуму дитини че
здатності розуміти емоційний стан іншої людини і уміти адекватно виразити
свій.
Хід гри. Мандрівник (психолог) пристав на своєму кораблі до Чарівного
острова, де всі живуть завжди радісно і безтурботно. Тільки він зійшов на берег,
як його оточили жителі чудового острова - маленькі чорношкірі діти. І на
хлопчиках, і на дівчатках надіті однакові строкаті спіднички, на шиї - намиста, а
у волоссі - пера. З веселою усмішкою вони стали пританцьовувати під музику В.
Шаїнського “Чунга-Чанга” навкруги мандрівника і співати:
Чудо-острів, чудо-острів. Жити на ньому легко і просто (двічі/ Чунга-
Чанга!
Мандрівник вирішив назавжди залишитися на цьому острові.
Д. Гра “Баба Яга”. Мета: корекція емоції злості, тренування здатності дітей
адекватно впливати один на одного.
Хід гри. Діти сидять на стільчиках в колі, обличчям один до одного.
Психолог просить показати, який буває вираз обличчя, поза, жести у дорослих
(мами, тато, бабуся, вихователь ), коли вони зляться на дітей. За що дорослі
найчастіше сердяться на вас? (Діти розігрують 2-3 сценки). Як лають вас старші,
 рез почуття. Підліткам можна порекомендувати фіксувати у своїх зошитах
причини виникнення впродовж тижня тих або інших емоцій,
поспостерігати за своєю поведінкою, взаєминами з іншими. Підлітки
часто вважають, що вони не такі як усі. Важливо показати, що такі ж
проблеми, які виникають у них, переживає і успішно вирішує багато
людей. Цьому сприяють різні види роботи: продумане використання
художньої літератури, групові дискусії тощо. Для успішного подолан-
ня проблемних ситуацій необхідно розвивати здатність виявляти своє
справжнє “Я”, самосвідомість, позитивне прийняття себе.
Приклади психокорекиійних вправ 14: 25/.
А. Вправа “Хто Я”. Кожному членові групи пропонується в стовпчик від
1 до 10 письмово відповісти на питання: “Хто Я? ” Необхідно
використовувати характеристики, риси, інтереси і почуття для опису себе,
починаючи кожне речення із займенника “Я”. Після цього аркуш паперу треба
приколоти на видному місці на грудях, повільно рухатись по кімнаті, підходити
до інших членів групи, уважно читати те, що написано на аркушах у кожного.
Можна коментувати перелік описів інших учасників, можна голосно прочитати
свій перелік всій групі. Обов’язково після кожної вправи здійснюється
обговорення, кожен ділиться своїми враженнями, переживаннями, думками.
Б. Вправа “Імена". Візьміть декілька аркушів чистого паперу і напишіть на
одному з них у правому верхньому кутку те зі своїх імен, до якого Ви
найбільшою мірою звикли. Це може бути ім’я, прізвище, пестливе ім’я,
прізвисько тощо. Після цього:
а) Дайте десять відповідей на питання, “Хто Я така? ”. Зробіть це швидко,
записуючи свої відповіді точно в тій формі, у якій вони приходять Вам на
думку.
б) Дайте відповідь на те ж питання як, на Вашу думку, відгукнулись би про
Вас ваші батько чи мати (виберіть по черзі).
в) Дайте відповідь на те ж питання як, на Вашу думку, відгукнувся би про
Вас ваш найкращий друг.
г) Тепер порівняйте ці три набори відповідей і в письмовій формі визначте: у
чому полягає схожість? Які розбіжності? Якщо є розбіжності, то як Ви їх
поясните стосовно самого себе? Чи поводитеся Ви по-різному з різними
людьми і які ролі приймаєте на себе при спілкуванні з близькими людьми? Як
ці розбіжності пов’язані з індивідуальними особливостями тих чи інших осіб,
тобто як їхні очікування формують ті судження про Вас, що Ви їм приписуєте?
Вкажіть, які із 10 відповідей Вашої характеристики стосувались:
1) фізичних якостей (зовнішність, сила, здоров’я тощо);
2) психічних особливостей (інтелект, емоційна сфера тощо);
3) соціальних ролей (професійна діяльність, сімейний стан тощо).
Тепер визначте послідовність, яку Ви вважаєте доцільною при
перерахуванні цих груп якостей. Чи залишаєтесь Ви також на своїх попередніх
позиціях при складанні власної характеристики? Якщо ні, то запишіть новий
порядок згаданих на самому початку якостей. Чи додалися, або змінились які-
небудь з них? Чим ви це поясните?
Якщо Ви виконали вправи, то написаний Вами висновок можна
розглядати як словесне визначення вашої Я-концепції, тобто відносно
узгодженого і зафіксованого уявлення про самого себе. Тут же відзначте
залежність Я-концепції від сприйняття Вас іншими людьми.
В. Вправа “Що хочу і що можу”. Візьміть аркуші паперу і спробуйте
відповісти на запитання, що Ви робите із того, що Вам не хотілось би робити і
навпаки, що Ви не робите із того, що Вам хотілось би робити? Дійсно, людям
часто доводиться робити зовсім не те, що їм хотілось би. Соціальні завдання і
вимоги орієнтують людину на майбутнє (досягнення соціального статусу,
виховання своїх дітей); фізіологічні і психологічні потреби — на теперішній
час, на задоволення найближчих прагнень і бажань.
1. Вкажіть три речі (це можуть бути обов’язки, заняття, розваги, справи
тощо), які Вам хотілось би робити частіше.
2. Вкажіть три речі, які Вам хотілось би перестати робити таким чином, як
Ви їх робите, або зовсім не робити.
3. Тепер поясніть, чому Ви не робите достатньо того, що зазначили в
першому варіанті і робите надто багато з того, що зазначено у другому варіанті.
Г. Вправа “Мої достоїнства та мої слабкі сторони”. Кожен з учасників
ділить аркуш надвоє і на одній половині пише: “Мої переваги ”, а на другій:
“Мої слабкі сторони ”.
Закрийте очі, розслабтесь і пригадайте своє життя, починаючи з ранніх
дитячих спогадів. Відмовтесь від будь-яких зауважень, які спотворюють Ваші
переваги. Не забудьте вчинки, які комусь можуть видатись легкими, але для Вас
були важкими. Запишіть їх. Потім виконайте те саме в другій колонці. На все
відводиться 20 хвилин. Кожен учасник повідомляє всіх про свої сильні й слабкі
сторони, про те, що він любить, цінує, приймає в собі, про те, що дає йому
почуття внутрішньої впевненості й довіри до себе в різних ситуаціях, і навпаки,
про те, що заважає йому в різні моменти життя.
 Висловлюється перший бажаючий. Він може говорити 4-5 хвилин, а якщо
закінчить раніше, то час, що залишився, все одно належить йому. Інші члени
групи не можуть висловлюватись, уточнювати деталі, просйти пояснень чи
доказів. Може статись, що значна частина часу пройде в мовчанні. Учасник,
який говорить про себе, не зобов’язаний обґрунтовувати, чому він вважає ті чи
інші якості сильними чи слабкими. Потім починає говорити наступний член
групи, що сидить справа від попереднього. Всі висловлюються по черзі. Тренер
слідкує за часом і дає сигнал, коли настає черга наступного учасника.
Після цього група ділиться на 3-4 підгрупи і обговорює те, як, опираючись
на свої сильні сторони, зробити щось справді цінне, не обмежуючись тільки
індивідуальними інтересами і потребами. Потім всі учасники групи
розповідають один одному про те, як вони збираються використовувати свої
сильні сторони для особистісного розвитку та зростання.
Д. Вправа “Скринька”. Учасникам групи пропонується на аркушах
паперу, які видає ведучий, написати ім’я кожного з них, виключаючи своє. Біля
кожного імені написати не менше трьох позитивних якостей, притаманних цій
людині. Кожному учаснику пропонується зачитати вголос те, що написали про
нього. Психолог пропонує учасникам уявити, що запропоновані картки, з
написаними на них перевагами — це скриньки з коштовностями, якими можна і
потрібно скористатися у важких життєвих ситуаціях для відновлення
позитивного емоційного настрою, віри в себе і людей.
Після закінчення вправи ведучий ставить у середину кола глечик,
пропонуючи кожному члену групи покласти в цю ємність ті власні переваги,
якими він хотів би поділитися з іншими людьми. Кожен учасник групи
підходить до глечика і, здійснюючи відповідну невербальну дію, повідомляє,
якими перевагами він хотів би поділитися. Завершуючи процедуру, тренер
перевертає глечик і ніби “роздає” його вміст усім тим, хто сидить у колі.
IV. Комплексний підхід до використання методів
різних напрямів вікової психокорекції.
Практика показує, що при роботі з дітьми різних вікових категорій в
“чистому вигляді” корекційні методи певної теоретичної концепції
використовуються рідко. Частіше в корекції застосовується комплексний підхід
із використанням багатьох методичних прийомів і методів різних
психотерапевтичних напрямів. Система ж корекційних методів складається з
урахуванням вікових, особистісних характеристик дитини і специфіки її
проблеми. Наведемо фрагмент програми корекції агресивності підлітка, як
приклад комплексного використання методів корекції різних психологічних
шкіл.
Обґрунтування комплексного використання різних методів при
психокорекції агресивної поведінки підлітків [23].
Різні методологічні й концептуальні підходи до пояснення дитячої
агресивності не дають змоги однозначно трактувати передумови виникнення
цього феномена. Дитяча агресивність — це комплексне особистісне утворення, а
причинами агресивної поведінки можуть бути як психологічні (порушення в
мотиваційній, емоційній, вольовій або етичній сферах), так і соціально-
психологічні чинники (дезінтеграція сім’ї, порушення емоційних зв’язків у
системі дитячо- батьківських відносин, особливості стилю виховання). Дитяча
агресивність з’являється на світ разом з народженням дитини і є природною
реакцією на перешкоди, що заважають задоволенню життєво важливих потреб.
Надалі розвиток дитячої агресивності залежить від ставлення до неї батьків і
найближчих родичів дитини, а пізніше
- успішності й швидкості процесів статево-рольової ідентифікації та
соціалізації.
Очевидно, що основним і найефективнішим методом корекції порушень
поведінки у дітей є поведінкова терапія. Ця техніка заснована на теорії научіння.
Теоретична схема біхевіорального підходу будується на припущенні, що
конкретна поведінка є наслідком певного впливу. Це означає, що дезадаптивна
поведінка - це результат неправильного научіння. Тому механізмами
психокорекції є сукупність прийомів формування нової поведінки шляхом
переучування (концепція оперантного научіння Б.Ф. Скіннера). В основі методів
психокорекції лежить позитивне або негативне підкріплення. Отже, об’єктом
впливу в процесі поведінкової терапії є сама поведінка людини.
Поведінкова терапія ефективна саме при роботі з дітьми. Ця ефективність
зумовлюється такими чинниками: 1) можливістю контролю соціального
середовища дитини; 2) можливістю впливу на механізми дезадаптивної
поведінки дітей; 3) відносною стислістю терапії.
Найпоширенішою формою психокорекційної роботи з дітьми, що мають
відхилення в поведінці, є тренінг соціальних навичок. Це зумовлено дефіцитом
соціальних навичок в агресивних дітей. Водночас ця техніка модифікації
поведінки дітей з порушеннями поведінки має низку недоліків: 1) техніка дає
змогу “знімати” симптоми порушень поведінки, але не впливає на їхні причини;
2) техніка не має засобів
 для профілактики порушень поведінки; 3) техніка надає короткочас ний
ефект; 4) техніка не дає змоги отримати “ефект перенесення”.
Саме тому психологи прийшли до висновку про можливість інтеграції
біхевіоризму і психоаналізу, що передбачає короткочасне використання
психоаналітичних прийомів і технік..
Сьогодні дуже плідно розвивається когнітивно-поведінковий напрям в
груповій психотерапії. Його суть зводитися до того, що разом з класичними
процедурами поведінкової терапії застосовують техніки когнітивного
переструктурування - “атаки” на ірраціональні переконання, формування
здатності до усвідомлення сутності й наслідків власної поведінки,
відповідальності, правильних установок і звичок.
Тому на підставі власного практичного досвіду I.A. Фурманов зробив
висновок про необхідність інтеграційного підходу до психокорекції агресивної
поведінки дітей підліткового і юнацького віку. Він розробив програму “Тренінг
модифікації поведінки”, у якій органічно поєднуються техніки когнітивної,
поведінкової і гештальтпсихо- терапії.
Техніки, що використовуються в тренінгу, в основному спрямовані на
навчання підлітків використанню прийому прямої відмови від небажаної
поведінки замість звичних для них способів агресивного реагування; навчання
оцінці соціальних ситуацій, підкріпленню гальмування і затухання агресивних
стереотипів поведінки, формуванню більш адаптивних поведінкових реакцій,
мінімізації тривожності тощо.
Модель програми I.A. Фурманова “Тренінг модифікації поведінки”
[23]:
1- й крок - "Усвідомлення ”: розширення інформації про власну
особистість і проблему агресивної поведінки;
2- й крок - “Переоцінка власної особистості”: оцінка того, що дитина
відчуває і думає про себе і власну поведінку;
3- й крок - "Переоцінка оточення ”: оцінка того, як агресивна по-
ведінка дитини впливає на оточення;
4- й крок — “Внутрішньогрупова підтримка ”: відвертість, довіра і
співчуття групи при обговоренні проблеми агресивної поведінки;
5- й крок - “Катарсис”: відчуття і прояв власного ставлення до
проблеми агресивної поведінки;
6- й крок - "Зміцнення Я”: пошук, вибір і ухвалення рішення діяти,
формування упевненості в здатності змінити поведінку;
7- й крок - “Пошук альтернативи ”: обговорення можливих замін
агресивної поведінки;
8- й крок - “Контроль за стимулами ”\ уникнення або протистояння
захоплення, подяка, здивування, злість, огида, полегшення, нетерпіння,
переляк, збентеження, печаль).
Процедура: “Вам будуть роздані картки з назвами почуттів”. Ознайомтеся з
ними, але не показуйте нікому. Ось цей стілець (стіл) буде постаментом.
Кожному з Вас необхідно буде підійнятися на нього і зобразити “пам’ятник”
тому почуттю, яке написане у Вас на картці. Завдання групи - відгадати, якому
стимулам, що провокують агресивну поведінку;
9- й крок - “Підкріплення”: самозаохочення або заохочення з боку
інших людей до зміни поведінки;
10- й крок- “Соціалізація ”: розширення можливостей в соціальному
житті у зв’язку з відмовою від агресивної поведінки.
Приклади корекиійних психологічних вправ, які
можна використати під час тренінгу
Суть цих вправ полягає в стимуляції змін, що виявляються в емоційній,
вольовій, етичній і поведінковій сферах.
Вправа 1. Мета: актуалізація “Я- станів” у минулому, теперішньому і
майбутньому часі, активізація самосвідомості.
Процедура: Група ділиться на трійки або четвірки і сідає в коло. Відстань
між мікрогрупами має бути не менш за 1,5-2 метри. Учасникам дається
інструкція'. “В групі виберіть того, хто починатиме вправу, вам необхідно
послідовно обмінюватися пропозиціями. Починати фразу потрібно з певних
слів, які зараз будуть названі. Вправа складатиметься з трьох серій, починати
або закінчувати які необхідно тільки за командою.
Серія 1. “Раніше я ... ”, Серія 2. “ Насправді я ... ”, Серія 3. “Скоро
УІ
я ... .
Необхідний час: 5—10 хвилин на кожну серію. Після проходження
трьох серій група утворює загальне коло і обговорює таке: що не спо-
добалося, що сподобалося у цій вправі; що було важко зробити, що легко;
у якій серії виникає найбільше труднощів; що відчували, про що думали
під час виконання вправи?
Вправа 2. Мета: актуалізація “Я-мотивацій”, посилення діагностичних
процесів мотивації, активізація процесів мотивації, активізація процесів
вольового регулювання. Процедура: така ж, як і у першій вправі.
Серія 1. “Я ніколи ...”, Серія 2. “Я хочу, але, напевно, не зможу...” Серія 3.
“Якщо я дійсно схочу, то...”.
Необхідний час: 5-10 хвилин на кожну серію. Процедура і спрямо- ианість
обговорення схожа з попередньою вправою.
Вправа 3. Мета: ознайомлення з емоціями, вербальним і невер- бальним
виразом почуттів, реагуванням на негативний досвід.
Матеріали: Наперед заготовлені картки з назвою почуттів (радість,
смуток, образа, натхнення, страх, задоволення, гнів, сором,
почуттю побудовано “пам’ятник”. “Пам’ятник” “руйнується” тільки за
командою тренера (тут потрібно прагнути, щоб висловився кожний член групи).
Після завершення цієї частини група сідає в коло і обговорює вправу.
“Поясніть, як Ви розумієте слова, вказані у Вас на картці. Спробуйте
описати, що означають ці якості, в яких життєвих ситуаціях вони
можуть виникати. Пригадайте які-небудь ситуації з Вашого життя,
коли у Вас виникали ці почуття. Розкажіть про це”. починається обговорення. Тренер звертається до кожної з груп, просить
При обговоренні емоційного досвіду бажано отримати інформацію від пояснити, як вони розуміють це прислів’я, що воно означає.
кожного учасника вправи. Що більше актуалізується почуттів і життєвих Необхідний час: 30-40 хвилин.
ситуацій, пов’язаних з ними, то краще. Необхідний час: Вправа 6. Рольове програвання життєвих ситуацій. В процесі роботи
1 — 1,5 години. групи і обговорення різних проблем нагромаджується банк життєвих ситуацій,
Вправа 4. Мета: пізнання і прояв власного ставлення до проблеми вирішення яких актуальне для підлітків. Використання техніки “рольового
агресивної поведінки, навчання розпізнавати спрямованості власних агресивних обміну ” в роботі групи надзвичайно важливе для учасників тренінгу, оскільки
імпульсів. це не тільки дає змогу “програти ”, розширити репертуар власного досвіду, але
Процедура: “Кожна людина від природи має агресивну енергію. Проте різні й познайомитися з різними моделями поведінки, асимілювати досвід інших.
люди використовують її по-різному. Одні - щоб творити, і тоді агресивну Крім того, участь в розігруванні ситуацій надає можливість членам групи моди-
енергію можна назвати конструктивною. Інші - щоб знищувати або руйнувати, і фікувати власну поведінку.
тоді їхня агресія - деструктивна. Конструктивна агресія - це активність, Окрім запропонованої програми, психологам буде корисно познайомитися з
прагнення до досягнень, захист себе й інших, власної гідності, завоювання програмою групової ігрової корекції поведінки дошкільників [7], з
свободи і незалежності. Деструктивна агресія - це насильство, жорстокість, психологічною корекцією труднощів адаптації молодших школярів в ігровій
ненависть, недоброзичливість, злість, прискіпливість, сварливість, гнів, групі [3], з програмою психологічної корекції і розвитку особистості підлітків
роздратування, упертість, самозвинувачення. Тому, щоб розуміти, що з нами [11], з програмою соціально- психологічного тренінгу для старшокласників [8],
відбувається, дуже важливо розпізнавати свої агресивні імпульси, керувати ними груповою психологічною корекцією батьківських установок [20], тренінгом
і спрямовувати в бажане русло, не заподіюючи нікому шкоди. педагогічної ефективності [9] як прикладами організації групової корекції з
Проаналізуйте власну поведінку і постарайтеся відповісти на запитання: людьми різних вікових і соціальних груп.
У якій формі (деструктивній чи конструктивній) найчастіше виявляється
Ваша агресивна енергія?
Подумайте, яким способом, як Ви справляєтесь зі своєю агресивною
енергією?
Як Ви ставитесь до власної агресивної енергії? Які Ваші звичні способи
розрядки цієї енергії?” Необхідний час: 1- 2 години.
Вправа 5 Групова дискусія. Мета: прояснення внутрішньої позиції,
формування навичок висловлення власної думки і ухвалення зворотних зв’язків,
стимуляція поведінкових змін.
Процедура: Члени групи стоять. Стільці розставляються уздовж
протилежних стін. Тренер знайомить учасників з інструкцією. “Ви знаєте, що
багатовіковий досвід людей зосереджений в різних прислів’ях і приказках. Зараз
Вам будуть зачитані деякі з них. Ті, хто згоден з їхнім змістом, сядьте на стільці
біля правої стіни, ті, хто не згоден, - біля лівої. У центрі не повинно залишатися
жодної людини. Ви повинні ухвалити однозначне рішення: “ згоден — не згоден
”.
Далі, по черзі, зачитуються наведені нижче прислів’я: “ немає такої
людини, щоб була без гріха; всяка неправда - гріх; від долі не втечеш; ризик
- благородна справа; грошей наживеш - без потреби проживеш; коли
гроші говорять — тоді правда мовчить; раз вкрав — навік злодієм став;
краще десятеро винуватих пробачити, ніж одного невинного
страчувати; хто сильніший, той і правіший; з ким поведешся, від того і
наберешся; розумна брехня краще за дурну правду; сам признався, сам на
себе і петлю надів; закон, що дишло, куди повернеш, туди і вийшло ”.
Після того, як зачитується прислів’я і учасники розділилися на групи -
 V.Питання психокорекції у підліток може не впізнати себе. Але він засудить цю провину. У результаті
вітчизняній віковій психології народжується соціально позитивна установка, а це - етична імунізація.
Б. “Метод Гуру”. Підлітка не може залишити байдужим перспектива його
Практична психокорекція дітей і підлітків в українській та російській майбутнього, його доля. За аналогією з відомою казкою, йому говорять: “Підеш
психології існує недавно. В наш час у цій сфері працюють Г.С. Абрамова, С.І. наліво - знайдеш колонію для неповнолітніх, підеш направо - знайдеш
Васьківська, В.І. Гарбузов, П.П. Горностай, І.В. Ду- бровіна, Н.І. Пов’якель, А. ганьбу, підеш прямо — знайдеш задоволення і щастя ”. Сильне враження на
Прихожан, I.A. Фурманов, Т.С. Яценко та ін. підлітків справляє молода людина, яка досягла успіху в житті. Вона розказує їм
Зокрема, В.І. Гарбузов вважає, що потребують психотерапевтичної корекції про свої помилки в підлітковому віці, про те, як знайшла правильний шлях, і про
діти і підлітки з такими особливостями: сором’язливі, невпевнені в собі; те, як живе. Вона ні до чого не закликає, не учить, не наставляє. Вона тільки роз-
гіперсоціалізовані; ті, що страждають від страху отримати погану оцінку, повідає про себе. Підлітки з асоціальною поведінкою, як і всі, мріють про краще.
неприхильності вчителів і однолітків; загострено сприймають невдачі в школі і в Так, підліток не замислюється над тим, що проживе не 90, а 70 років, якщо
спілкуванні; фізично слабкі; ті, що переживають почуття принизливої палитиме, але з тривогою реагує на повідомлення про те, що куріння призводить
безпорадності, а також всі нездатні себе захистити; ті, що мають психофізичний
- і дуже рано - до імпотенції, може бути причиною неприємного запаху з рота.
дефект або переживають почуття дефектності, вини, неприйняття іншими; діти з
Є тибетська періодизація життя. Відповідно до неї, життя людини
порушеннями у спілкуванні, замкнуті, надмірно повільні; діти з порушеннями
складається з періодів тривалістю в 12 років. Кожний новий період - це нове
статево-рольової ідентифікації.
життя. Перший період - безтурботне дитинство, другий — навчання,
При порушеннях поведінки психотерапевт використовує такі методи: метод
третій—максимальний злет. Правильно прожитий попередній період —
“психотерапевтичного дзеркала”, що формує здатність бачити свою
правильний і здоровий наступний. Неприпустимо “проспати” період або
поведінку, себе самого ніби збоку; метод “розгляду альтернатив - метод
надірватися в ньому, не слід переносити рішення проблем попереднього періоду
Гуру ”, коли дитині образно показують результат її дій “не туди” \і “не за
тим” та обов’язково принадну перспективу дій по соціально прийнятному в подальший. Кожний період має своє надзавдання, обумовлюючи тим самим
шляху; метод “компенсації”, коли позбавленому чогось дуже важливого долю, все життя. Дитинство - це період щастя, але і період підготовки до
пропонується принадна альтернатива; метод навіювання позитивних соціалізних серйозного навчання, до всього життя. В першому періоді закладаються основи
установок, а також метод “етичної імунізації”, коли дитині або підлітку особистості. Перший період - період вільного індивідуального розвитку
формують установки, прищепивши імунітет від негативних впливів [5]. вроджених якостей, зміцнення упевненості в собі і самостійності, адаптивності.
Це період соціалізації, коли на рівні фундаментальних установок засвоюється
Приклади психокорекційних вправ “хочу, але цього не можна! ”, “не хочу, але це треба! ” і “хочу, але це
А. Метод “психотерапевтичного дзеркала”. соромно, а тому неприйнятно! ”. У цих трьох фундаментальних позиціях -
- Дитина розбила вазу, але її не лають. Батько подивився на череп’я основи відповідальності, працьовитості, альтруїзму і моральності.
і, розгніваний, пішов. Мати заплакала, прибрала череп’я і мовчки вийшла з
кімнати. Малюк залишився один. Він побачив результат свого вчинку очима
батька і матері.
- Підлітку доручили провести бесіду з групою однолітків, але вони
поводяться так, як в аналогічній ситуації поводився він: розмовляють, не
слухають, встають і йдуть. Підліток усвідомлює ті незручності, які він сам
створює іншим.
- З підлітками говорить потерпілий, який постраждав від їхніх однолітків,
говорить з гіркотою; вчителька розмовляє з підлітками, висловлюючи свої
переживання так, щоб викликати співпереживання.
1 Іодію обговорюють анонімно і негативний вчинок підлітка засуджується
групою. Підлітки, що провинилися, засуджують вчинок разом зі всіма. Вони
бачать при такому обговоренні себе збоку, переживають почуття провини,
сорому, оскільки вчинок засуджений однолітками. Це каяття, катарсис і початок
здатності бачити свій вчинок очима інших. При анонімному обговоренні
 Другий період - період навчання. У ньому закладаються основи
майстерності. Хто використовує цей період ефективно, той і досягає найвищих
успіхів в житті, буде адаптований, здоровий і щасливий.
Третій період - з 25 до 36 років - ставить все і всіх на свої місця. Один - у
30-33 роки на коні, інший - під його копитом. У третьому періоді захищають
дисертації, посідають високі посади, досягають найвищого успіху, реалізуються
як батько і мати.
Про цю періодизацію розповідають підлітку, спираючись на його
фундаментальні настанови. Підлітку холеричного темпераменту за -
являють: “Ти воїн, дослідник, першопроходець. Ти ніколи не задоволь-
нишся малим. Все вирішується у другому періоді життя. Колумб був
холериком, і в другому періоді життя він підготував холеричний натиск і
перемоги третього періоду, реалізував свої холеричні завдатки!”. Підлітку
сангвінічного темпераменту говорять: “Ти активний, життєлюб, у тебе
сонячний темперамент. Використовуй його на благо. Наполеон був
сангвініком, він підготував в другому періоді свого життя тріумф
третього періоду!’’. Слова, звернені до підлітка флегматичного
темпераменту, звучать приблизно так: “За вдачею ти відповідальний,
працелюбний і наполегливий в досягненні мети. Ньютон був
флегматиком. В школі він терпляче зносив насмішки і слухався вчителів.
У третьому періоді він наздогнав і перегнав сангвініків
Підлітку-хлопчику говорять: “Сили і свіжість твого віку можна
витратити на хвилинні задоволення і безплідні розмови. Але подивимося,
до чого це приведе у третьому періоді. У ЗО років першим питанням двох
товаришів дитинства, що зустрілися, буде: “Ким ти став?”. І що ти
відповіси?”. Дівчаткам говорять: “Хто з вас хотів би бачити чоловіком,
батьком своїх дітей порожню, нікчемну людину? Ніхто. “Хто хоче -
найкращого, найрозумнішого? ” Всі. А ви подумали про те, що на
найкращого треба мати право? Треба і самому бути кращим, розумним,
бути особистістю! Але таким стають або не стають у другому періоді
життя
Зразок сценарію заняття групової психокопекиГі з підлітками 12-15 покій
[51.
Бесіда на тему “Про особистість”. Про людину говорять: “Вона сильна,
яскрава особистість!” - або: “Вона слабка особистість!”. Що це означає? Щоб
вирішити, якою особистістю є людина, дивляться, чого вона досягла, яким
етичним принципам слідує, якої мети прагне, чи вільна вона внутрішньо і чи має
почуття гідності. Якщо людина прагне до знань, самовдосконалення, якщо її
етичні принципи та життєва мета викликають пошану, якщо вона цікава,
внутрішньо вільна, упевнена в собі, рішуча, здатна захистити свою гідність, вона
- силь- иа особистість.
Якщо хлопчик, дівчинка серйозно ставляться до навчання, опановують якусь
іноземну мову, цікавляться мистецтвом, займаються спортом, багато читають і
їхній вибір книг цікавий, якщо у них розумні друзі, якщо їх помисли шляхетні, а
вчинки добрі, якщо вони авторитетні в класі, а вчителі ставляться до них з
повагою, вони - яскраві особистості.
Хлопчик - пустобрех, блазень у класі, нероба, невмілий, “ні риба, ні м’ясо”,
його не поважають, і він сам себе не поважає, принижується перед сильними.
Такий хлопчик - слабка особистість! Подумайте кожний про себе, хай
подумають і Ваші батьки, яка Ви особистість.
- Уявіть собі, що Ви кандидати для виконання важливого і відповідального
завдання. Ви перед відбірковою комісією. Скажіть про себе головне: стисло і
точно.
- Що Ви в людині понад усе цінуєте і понад усе засуджуєте?
- Основа самоповаги людини, визнання з боку інших, запорука її успіхів і
перемог, її гідної долі, гідного місця серед людей - упевненість у собі.
Упевненому в собі поступаються дорогою, йому вірять, ча ним ідуть. Ще раз
поговоримо про те, як закріпити впевненість у собі. Ви готові до такої розмови?
(Обговорення).
- Що таке самовпевненість? У всьому повинна бути міра. Знати міру -
значить бути розумним. Невпевненість в собі калічить долю, иле і нерозсудлива
самовпевненість теж калічить долю. Самовпев- нсний неминуче потрапляє в
біду або в смішне становище. Слід пам’ятати, що наявність сумніву при
ухваленні відповідальних рішень була у всіх великих людей. Я хочу, щоб ви
були упевнені в собі, але і скромні, щоб ви знали, що таке сумнів: “Чи все я
врахував?”; "Чи правда на моєму боці? ”; “Чи не помилився я? ”; “Чи
добре я все це вивчив?”; “Чи не порадитися мені з мудріш і знаючим?’’.
Обговоримо це.
- Поставте порядкові номери відповідно до рівня значущості для вас
таких потреб: смачна їжа, зустрічі з приятелями, добра книга,
пригодницький фільм, касета з улюбленою музикою, модний одяг, бесіда з
мудрим старою людиною, мопед, магнітофон, прогулянки на природі, свій
будиночок в лісі. Тут вони просто перелічені, а Ви пере пишіть їх так, щоб
найважливіші для вас речі стояли попереду, а менш важливі - позаду.
 Отже, Ви записали все вищеперераховане у певній послідовності, важливій
для Вас. Тут йдеться про дуже важливе в характеристиці людини як особистості:
про ієрархію Ті потреб. Які головні потреби, така і людина.
- Розкажіть, кожний по черзі, на що, на Вашу думку, Ви можете
розраховувати в житті (в професії, кар’єрі, спорті).
- Хто з відомих Вам акторів (співаків, спортсменів, науковців, політичних
лідерів, бізнесменів ін.) яскрава особистість? Чому? (Обговорення).
- Чи є яскраві особистості серед ваших знайомих, друзів, однокласників?
Обґрунтуйте. (Обговорення).
- Пригадайте загадки на кмітливість, байки, короткі розповіді про яскравих і
цікавих людей, мудрі притчі. (Обговорення).
- Скажіть собі: “Я хочу відбутися як сильна, яскрава особистість, і я
відбудуся як особистість! Невпевнена в собі людина спотикається і зупиняється
на самому початку шляху. Я роблю все, щоб бути впевненим у собі, розумним,
сильним, вольовим, освіченим, і я буду таким, я піду цим шляхом, шляхом удач і
перемог. А коли на шляху траплятимуться перешкоди, я буду їх наполегливо й
упевнено долати. І ніколи я не буду самовпевненим як індик, який потрапив у
юшку”.
Матеріали до модуля 2: Розвивальна робота з
дошкільниками
1 • Програма розвивальних занять з дошкільниками (А.Д.
Андреєва) [26].
Завдяки тому, що розвивальна гра є активною і осмисленою для дитини
діяльністю, в яку вона охоче включається, новий досвід, придбаний в ній, стає
особистісним надбанням дитини, оскільки його можна вільно застосовувати і в
Тема 2. Розвиток довільної поведінки у дітей дошкільного віку
Дошкільний вік - найсприятливіший період для розвитку вольової сфери
особистості дитини.
1- ше заняття: виховання у дітей здатності до свідомої
мобілізації своїх зусиль в досягненні бажаної мети (гра 5).
2- ге заняття: формування у дітей вольових якостей особистості і
здатності до довільного управління своєю поведінкою (гра 6).
3- тє заняття: виховання у дітей організованості і здатності
до вольового управління своєю поведінкою при взаємодії з однолітками.
4- те заняття: виховання витримки, уміння долати
безпосередні спонукання.
Тема 3. Розвиток цілеспрямованого слухового сприйняття у ді тей
дошкільного віку
Майже все, що дитина знає, вона (до шести років) засвоїла за допомогою
слуху. Цим же способом вона пізнаватиме велику частину того, що має
інших умовах. Перенесення дитиною 'тсвоєного досвіду в нові ситуації є
важливим показником розвитку її творчої ініціативи. Окрім того, багато ігор
учать дітей діяти розумно, логічно мислити, що розвиває уяву дітей, їхні
можливості і здібності.
Розвивальна гра є досить ефективним засобом формування таких якостей, як
організованість і самоконтроль. її обов’язкові для всіх правила регулюють
поведінку дітей, обмежують їхню імпульсивність. Поступово виникають
передумови для формування свідомої поведінки і самоконтролю, практичного
освоєння етичних норм.
Отже, в дошкільному віці розвивальні ігри створюють різносто- ронні умови
для розвитку найбільш цінних якостей особистості.
Тема 1. Розвиток навичок спілкування у дітей дошкільного віку
Запропоновані ігри будуються на взаємних ігрового партнерства за
добровільної участі кожної дитини в тому, що прийняте всіма. Суперництво у грі
неприпустимо. Встановлені правила ігор унеможливлюють причини для появи
конфліктів і взаємного неприйняття, сприяють освоєнню дітьми таких навичок
спілкування, як встановлення контакту один з одним, уміння взаємодіяти з
однолітками, поступатися і стримувати свої безпосередні спонукання, вибирати
партнера по грі або спільній діяльності.
1- иге заняття', освоєння дітьми навичок встановлення
контакту з однолітками, виявів взаємної поваги (гра 1).
2- ге заняття: розвиток здатності до узгодженої взаємодії, уміння
підпорядковувати свої дії інтересам групи (гра 2).
3- тє заняття: розвиток у дітей уміння поступатися один
одному, стримувати свої безпосередні бажання і спонукання (гра 3).
4- те заняття: оволодіння навичками вибору партера по
спільній діяльності, вияву симпатії і прив Уязаності до однолітка (гра 4).
навчитися в школі, де 70% часу проводитиме слухаючи. Не потрібно плутати
слова “чути” і “слухати”. “Чути" означає лише усвідомлювати те, що
пролунав який-небудь звук; “слухати” означає сприймати і усвідомлювати
інформацію, що міститься в почутому. Здатність слухати потрібно
цілеспрямовано розвивати у дитини з ранніх років її життя, сама собою вона не
виникає. Саме на невміння дітей слухати часто скаржаться вихователі дитячих
садочків, особливо при проведенні занять з молодшими дошкільниками. На
виховання цієї здатності й спрямовані запропоновані ігри.
1- 2-ге заняття: розвиток уміння прислухатися до навколишніх
звуків, цілеспрямовано сприймати і розрізняти їх (ігри 7- 8).
3- тє заняття: розвиток уміння розрізняти і відтворювати звуки
(гра 9).
4- те заняття: розвиток уміння виділяти звук серед інших і
сприймати його як сигнал якої-небудь дії або події (гра 10).
Тема 4. Формування цілеспрямованої уваги у дошкільників
 Увага - необхідна умова будь-якої діяльності: навчальної, ігрової, мовлення.
пізнавальної. Увага дошкільників зазвичай розвинена дуже слабо. 1- ше заняття: розвиток просторових уявлень дітей і їхнє словесне
Неорганізованість поведінки дітей, їхня підвищена імпульсивність і позначення (гра 14).
непосидючість переважно є наслідком невміння управляти своєю поведінкою і
увагою. Сама дитина не може подолати ці недоліки. їй необхідно своєчасно
допомогти навчитися управляти своєю увагою. Уваги вимагає будь-яка гра,
проте зазвичай цей аспект є допоміжним,
супутнім до вирішення інших завдань. Для того, щоб розвинути у малюка
цілеспрямованість, стійкість і зосередженість уваги, потрібні спеціальні ігри, де
це завдання стоятиме в центрі діяльності дитини.
1- иге заняття: оволодіння навичками одночасного виділення і
врахування декількох різних умов вирішення завдання (гра 11).
2- ге заняття: розвиток цілеспрямованості уваги.
3- тє заняття: розвиток стійкості уваги.
4- те заняття: розвиток стійкої зосередженої уваги.

Тема 5. Розвиток пам’яті у дітей дошкільного віку

Хороша пам’ять розвивається, як і сама дитина, під впливом спілкування і
спільної діяльності з дорослими. Важливою умовою розвитку пам’яті дитини є її
власні спеціальні зусилля - запам’ятати щось для того, щоб потім пригадати. Для
цього необхідно дати дітям ті засоби і раціональні прийоми, які допоможуть їм
утримати в пам’яті і відтворити в потрібний момент необхідну інформацію.
1- ше заняття: розвиток у дітей цілеспрямованого запам 1ятову-
вання і пригадування.
2- ге заняття: навчання дітей навичкам встановлення смислових
зв'язків між об ’єктами, як способу осмисленого запам ятовування.
3- тє заняття: розширення об'єму пам яті й уваги у
дошкільників (гра 12).
4- те заняття: розвиток вербальної пам’яті у дошкільників (гра
13).

Тема 6. Розвиток мислення і мови у дошкільників.

Практично на будь-якому навчальному або розвивальному занятті від дітей
потрібне виконання дій, в яких беруть активну участь два найважливіші психічні
процеси, нерозривно пов’язані один з одним, - мова і мислення.
При цьому зазвичай заняття будують за принципом доступності, тобто
використовують той рівень розвитку мови і мислення, якого діти вже досягай.
Розділ цієї програми спрямований на спеціальний розвиток таких процесів в
необхідній єдності. Розвиток мови передбачає розширення активного словника,
розвитку зв’язної мови і формування мовного мислення. Важливу роль в розвитку
мислення дитини відіграє уміння виділяти суттєві ознаки предметів, синтезувати
їх, встановлювати і передавати смислові зв’язки за допомогою зв’язного
 2- ге заняття: оволодіння навичками самостійного виділення
функцій предмета і позначення їх словом (гра 15).
3- тє заняття: розвиток у дітей цілісних уявлень про
навколишні предмети.
4- те заняття: оволодіння навичками елементарного аналізу і
синтезу істотних визначальних особливостей об'єктів , встановлення
їхньої подібності й відмінності.
Тема 7. Підготовка дітей дошкільного віку до навчання читати
Однією з основних передумов оволодіння навичками читання є розвиток у
дітей мислення, не прив’язаного до конкретної ситуації. Дитині важко навчитися
читати, перш ніж її мова і мислення не пройдуть певних етапів розвитку, в ході
яких виникає здатність сприймати слова незалежно від конкретного предмета
(слово перестає бути властивістю предмета), мовлення стає усвідомленим,
відірваним від конкретної ситуації, слово починає сприйматися як одиниця
мовного потоку, усвідомлюється еквівалентність усного і письмового слова.
Обстеження дошкільників, які не вміють читати, засвідчують, що багато хто з них
навіть не усвідомлює, що потік їхнього мовлення складається із слів, а вживання
дорослим одного незнайомого дитині слова часто призводить до нерозуміння
всього повідомлення в цілому. Можливо, саме через слабкий розвиток мислення
деякі діти відчувають згодом невизна- чену неприязнь до читання, погано
розуміють те, що читають самі.
Цей розділ програми розрахований на індивідуальну роботу з дитиною, але
при певній її організації може бути використаний і на груповому занятті.
Дотримання вказаної послідовності етапів роботи є обов’язковим.
1- ше — заняття: оволодіння здатністю виділяти класи об'єктів ,
предметів..
2- гезаняття: оволодіння здатністю виділяти підкласи предметів
усередині класу.
3- тє заняття: оволодіння дією виключення предмета або слова з класу.
4- те заняття: розвиток у дитини здатності сприймати слово не-
залежно від конкретної ситуації\ розуміти можливість існування різних
значень одного слова.
5- те заняття: розвиток у дитини усвідомленої мови, відірваної від
конкретної ситуації\ від її безпосереднього життєвого досвіду.
6- те заняття: оволодіння навичкою виділення з контексту нових,
незнайомих дитині слів.
7- ме заняття: розвиток у дитини здібності до розчленовування
мовного потоку на одиниці (тобто уміння виділяти слово як одиницю
мови).
8- мезаняття: формування у дитини уявлення про еквівалентність
усного і письмового слова.
Варіанти ігор. які можна використати до запропонованих тем
Гра 1. Роздувайся, куле!
Завдання гри. Навчити дитину послідовному виконанню ролі людини, яку
запрошують, і такої, що запрошує; дати їй можливість відчути увагу до себе
інших дітей і самій виявити цю увагу. Гра вимагає великої узгодженості рухів і
уваги до партнера.
Опис гри. Дорослий підходить до однієї дитини і запрошує її пограти (“Як
тебе звуть?”, “Марусе, підемо гратися!”). Узявши дитину за руку, дорослий
підходить з нею до наступного малюка і питає, як його звуть. Повторюючи ім’я
дитини, він пропонує і їй приєднатися і подати руку Марусі. Утрьох вони йдуть
запрошувати наступну дитину тощо. Коли всі діти будуть запрошені, вони разом з
дорослим беруться за руки, утворюючи коло. (“Подивіться, як нас багато! Яке
велике коло вийшло, як куля! - говорить дорослий. - А зараз давайте зробимо
маленьке коло ”.) Всі разом стають в тісне коло і починають " роздувати кулю”,
роблячи кроки назад. При цьому вимовляють такі слова: “Роздувайся, куле,
роздувайся велика, залишайся такою, та не лопайся!” Коли стає великим
коло, дорослий входить в нього і говорить: “Лопнула куля!”. Усі ляскають в
долоні, вимовляють: “Бух” і збігаються до центру. Після цього гра починається
спочатку.
Правила гри
1. Коли куля роздувається - рухатися назад і до кінця тексту узятися за руки.
2. На слові “Бух” - коло розпадається, і всі біжать до центру.
3. Давати руку будь-кому, хто опинився поряд.
Гра 2. Карусель.
Завдання гри. Навчити дітей узгоджувати свої рухи один з одним і з ритмом
тексту, що дуже корисно для розвитку слухової уваги і управління своїми рухами.
Опис гри. Ця гра також починається з послідовного запрошення дітьми один
одного в загальну гру. Всі учасники гри збираються в
 один ланцюжок, він замикається і утворюється коло. “Зараз ми ка-
татимемося на каруселі, - говорить дорослий, - повторюйте слова за мною і
рухайтеся дружно по колу; щоб карусель не зламалася ”. Тримаючись за
руки, діти разом з вихователем рухаються по колу і промовляють: “ Ледве-ледве-
ледве-ледве завертілась карусель. А потім, потім, потім все бігом, бігом,
бігом! Побігли, побігли, побігли, побігли! Тихіше, тихіше, не поспішайте,
карусель зупиняйте. Раз-два, раз-два (пауза). Закінчилася гра”. Рухи:
спочатку карусель поволі рухається праворуч. Темп мови і руху поступово
прискорюються. На слові "побігли ” карусель змінює напрям руху. Темп руху
поступово сповільнюється і на слові “раз-два ” всі зупиняються. Потім діти зби-
раються в коло, і гра починається спочатку.
Правила гри
1. Міцно тримати один одного за руки, щоб під час руху коло не розривалося.
2. Повертатися обличчям у бік руху каруселі.
3. Підкорювати темп руху і дружно хором вимовляти слова.
Гра 3. Ляльки танцюють.
Завдання гри. Навчити дітей виконувати ігрові дії по черзі, невеликими
групами. Поведінка дітей у грі регулюється певними вимогами. Гра організовує
поведінку дітей в спільній діяльності, учить користуватися загальними
іграшками, передавати їх один одному.
Опис гри. Дорослий говорить дітям: “Дивіться, які ляльки сьогодні
прийшли погратися з нами! Таким ошатним лялькам, напевно, дуже
хочеться потанцювати, але самі вони танцювати не уміють. Адже вони
зовсім маленькі і звикли, що їх беруть на руки і танцюють з ними ”.
Показує. Потім він пропонує декільком дітям вибрати ляльки і потанцювати
з ними (довільно). “А зараз, — говорить дорослий, — подумайте, кому
передати свою ляльку Гра продовжується до тих пір, поки всі діти не
потанцюють з ляльками.
Правила гри
1. На початку гри кожен вибирає собі ляльку сам, сваритися через іграшки не
можна.
2. Ляльку можна передавати тільки тому, хто ще не танцював.
Гра 4. По доріжці Валя йшла.
Завдання гри. Розвинути у дитини активну уяву. Центральним моментом гри
є вибір партнера, який дитина робить самостійно, виявляючи свою симпатію до
однолітка.
Опис гри. Всі діти ходять по колу, а хтось один (Валя), кого наперед обирає
дорослий, виконує в центрі кола рухи, що відповідають таким словам: “По
доріжці Валя йшла, Валя тапочки знайшла . Діти, тримаючись за руки, йдуть
по колу вправо, а Валя усередині кола - вліво. "Валя тапки приміряла, а як
взула - закульгала. (Валя зображає, що взуває тапочки, піднімаючи то одну, то
другу ногу, а потім стрибає на одній нозі, ніби шкутильгає). Стала Валя
вибирати, кому тапочки віддати. Колі тапки подаруй, візьми, взуй і
потанцюй . (Діти зупиняються, всі дивляться на середину кола). Валя і Коля
танцюють всередині кола, гра починається спочатку.
Правила гри
1. Виконувати рухи в суворій відповідності до тексту.
2. Вибирати тих дітей, які ще не були в колі і не танцювали.
Гра 5. Квач.
Завдання гри. Виховання у дітей сміливості, здатності мобілізуватися й
уникати небезпеки.
Опис гри. На підлозі позначено дві “зони ” - будинок для квача і будинок для
решти дітей. Між ними залишається вільний простір. Діти беруться за руки,
стають в шеренгу і дружно крокують від межі із словами: “Ми, хлоп ’ята та
дівчата, любим бігати й стрибати, спробуй- но нас наздогнати! З
останніми словами тексту, але не раніше, всі повергаються спиною до квача і
біжать у свій будинок, а квач прагне їх наздогнати. Якщо йому це вдається, то
спіймана дитина йде в будинок для квача, а гра продовжується, якщо ні, то
вибирають нового ведучого.
Правила гри
1. Іти до квача дружно, сміливо, рівною шеренгою, тримаючись за руки і
погоджуючи свої рухи з рухами інших дітей.
2. Бігти тільки після того, як буде сказано останнє слово “наздогнати
3. Не ловити тих, хто навмисне уповільнює рух до будинку. Зі всіма
правилами гри дітей треба ознайомити заздалегідь. В кінці гри слід заохотити тих
учасників, які дотримувалися правил.
Гра 6. Порожнє місце.
Завдання гри. Формування вольових якостей і оволодіння своєю поведінкою.
На відміну від попередніх ігор, дошкільникам пропонується не уявна ситуація, а
конкретне завдання, вирішення якого вимагає від дитини мобілізації її зусиль.
Дитина повинна сама обрати собі партнера, виражаючи, тим самим, симпатію
одному з однолітків. На
 явний елемент змагання стимулює дитину бути дуже уважною, зібра ною, а Гра 8. Впізнай мене.
також не порушувати правил поведінки у спільній діяльності. Завдання гри. Формування цілеспрямованого сприйняття звуків. Ця гра
Опис гри. Діти беруться за руки, стають в коло і сідають на підлогу складніша за попередню, оскільки тут дітям потрібно буде не тільки впізнати
обличчям всередину кола. Дорослий, перебуваючи за колом, обходить його, голос дитини, але й визначити, яка іграшка видає той або інший звук. Адже звуку,
промовляючи: “Вогонь горить, вода кипить, тебе сьогодні будуть мити, не що відтворює предмет, для дитини “не існує” окремо від зовнішнього вигляду
буду я тебе ловити/” Діти повторюють за ним слова. На останньому слові предмета, впізнати предмет тільки за звуком дитині ще важко.
дорослий торкається кого-небудь з дітей, просить, щоб ця дитина встала, Опис гри. Для гри необхідно три озвучені іграшки, контрастні за тембром і
обернулася до нього обличчям, а потім говорить: “Раз, два, три - біжи! ” — і характером звучання, наприклад, брязкальце, дзвоник, дитяча гармошка, барабан,
показує, у якому напрямі потрібно бігти за колом, щоб першим зайняти місце, гумова іграшка з пищиком.
що звільнилося. Дорослий і дитина з різних боків оббігають коло. Дорослий дає Спочатку дорослий пропонує дітям послухати, як звучать іграшки, подивитися
на них. Потім діти встають в коло, дорослий обирає дитину, яка встає на середину
малюкові можливість першому зайняти вільне місце і знову стає ведучим. Він
кола, і зав’язує їй очі. Діти рухаються по колу, примовляючи що-небудь ритмічне.
ще раз обходить коло і повторює слова, даючи дітям можливість засвоїти пра-
З останніми словами всі зупиняються, настає повна тиша і хто-небудь з дітей (до
вила гри. Вибравши іншу дитину, дорослий цього разу прагне першим зайняти
кого доторкнеться рукою дитина, що водить) питає: “Хто я? Назви мене”. Ди-
місце в колі. Тепер дитина стає ведучою і сама обирає собі партнера по тина, що знаходиться в колі, повинна назвати ім’я того, хто вимовив ці слова.
змаганню. Так по черзі діти змагаються один з одним. Якщо загадка відгадана правильно, обидві дитини встають у коло, а водити
Правила гри починає інша дитина. Вся процедура повторюється знову, змінюється лише
1. Обирати в партнери того, хто ще жодного разу не бігав. загадка. Тій дитині, до якої ведучий доторкнувся рукою, дорослий дає одну з
2. Бігти по колу в протилежні сторони. озвучених іграшок. “Послухай і відгадай, яка з іграшок у мене в руці? ” -
3. Той, хто не встиг зайняти місце в колі, стає ведучим. запитує дитина і створює чистий звук середньої гучності. І так далі.
Правила гри
Гра 7. Хто розбудив ведмедика? 1. Намагатися запитувати так, щоб неважко було дізнатися, хто говорить або
Завдання гри. Навчити дітей прислухатися до навколишніх звуків, яка іграшка звучить.
цілеспрямовано сприймати і розрізняти їх. 2. Правильно ходити по колу, вчасно зупинятися, дотримуватися повної тиші.
Опис гри. Діти разом з дорослим сідають на стільчики, що стоять півколом.
Навпроти них - вільний стілець. Дорослий підкликає до себе одну дитину, Гра 9. Звукові загадки.
бажано активнішу, дає їй іграшкового ведмедика, пропонує сісти спиною до Завдання гри. Навчитися не тільки відгадувати, який предмет звучить, а й
решти дітей на вільний стілець і не повертатися, доки її не покличуть. Дорослий передавати характер звуку словом або голосом. Це вчить дитину не тільки
пояснює, що ця дитина заколисуватиме ведмедика, а хтось інший його будитиме. розрізняти, а й відтворювати звук.
“Ведмедик сам повинен здогадатися, хто його розбудив, підказувати йому
не можна ”, - говорить дорослий.
Діти разом з дорослим співають колискову пісню, ведмедик “ засинає”. Але
настав ранок, треба розбудити ведмедика. Дорослий вказує рукою на дитину, не
називаючи її на ім’я, і пропонує чітко і достатньо голосно вимовити слова:
“Ведмедику, ведмедику! Досить спати, час вставати /” (Діти мають
дотримуватися повної тиші і не підказувати ведмедику), а дитині з ведмедиком -
підійти до дітей, знайти серед них того, хто вимовив слова, і відцати йому
ведмедика. Потім вибирають нову дитину, яка заколисуватиме ведмедика, і гра
починається спочатку.
Правила гри
1. Укладає і будить ведмедика тільки той, на кого вкаже дорослий.
2. Коли ведмедик спить і коли його будять, треба дотримуватися повної тиші.
3. Не підказувати ведмедику, хто його будив.
4. На активні ролі вибирають тільки тих, хто виконує всі правила гри і
дотримується тиші.
 Опис гри. Дорослий показує дітям підготовлені для гри предмети і пропонує завдання й враховувати їх при виконанні ігрових дій. Одні з цих умов вимагають
відгадати загадки: він за допомогою іграшок видаватиме звуки, а діти, не пізнавальної активності, а інші — вольових зусиль.
бачивши предмета, повинні відгадати, що звучить. Іграшки загороджують Опис гри. Як ігровий матеріал використовують картинки, що відображають
ширмою, діти дотримуються повної тиші. Коли іграшка перестане звучати, наочне оточення дитини (речі, тварин, одяг, дерева тощо).
потрібно хором сказати такі слова: “Голосок ми твій впізнали і загадку Дорослий пропонує дітям пограти з картинками: “Я показуватиму їх по
розгадали. Ти... ” (назвати іграшку). Розгадавши загадку, діти разом з дорослим одній, а ви — називатимете. Тільки називати потрібно після мого сигналу.
повинні позначити словом і передати (відтворити) звуконаслідуванням характер Спочатку уважно подивитеся, що намальовано, і пригадаєте, як це
почутого звуку. називається. Але нічого не говоріть, доки я не скажу: “Раз, два, три —
Загадавши 2-3 загадки, дорослий змінює організацію гри. Тепер за ширму говори!”Хто перший правильно назве картинку після мого сигналу, той Ті і
сідає хтось з дітей і примушує звучати яку-небудь іграшку. Відгадують загадку отримає. Давайте спробуємо ”. Перед останнім словом (“говори!”)
всі діти, але відповідає тільки та дитина, яку назве дорослий. витримується невелика пауза. Той, хто перший правильно називає картинку,
Правила гри отримує її. Необхідно мати дублікати картинок на той випадок, якщо відразу
1. Суворо дотримуватися тиші, уважно слухати, як звучить предмет. декілька дітей дадуть правильну відповідь.
2. Говорити відгадку тільки після слів "...загадку розгадали. Ти.. ”. Вголос Потім гра змінюється. Відгадувати пропонують не всім дітям одночасно, а
говорять відгадку тільки ті, кого просить дорослий. двом-трьом. Групи формують в порядку черговості. В кінці гри дорослий просить
підняти руки тих дітей, які не виграли жодної картинки. “Чому вам нічого не
Гра 10. Зустрічайте гостей. дали? Як ви думаєте?” У делікатній формі дітям треба дати зрозуміти, що
Завдання гри. Навчити дітей виділяти звук серед інших і сприймати його як причина неуспіху в їхній неуважності.
сигнал якої-небудь дії або події.
Правила гри
Опис гри. Дітям пропонують відрізнити на слух три звуки, кожний з яких
1. Перш ніж дати відповідь, потрібно уважно подивитися на картинку і
сигналізує про появу нового гостя. Сигнали різняться за тембром, висотою і
пригадати, як називається зображений предмет.
характером звучання (переривчасте, протяжне тощо).
Дорослий говорить: “Давайте пограємо сьогодні так, ніби ми господарі 2. Називати предмет можна тільки після слів: “Раз, два, три - говори! ”
й чекаємо гостей, які покажуть нам щось веселе і цікаве. Сьогодні до нас
прийдуть два “Петрушки ”, дві лялечки і два зайчики. Ви по черзі будете Гра 12. Що дістати тобі, друже?
то гостями, то господарями ”, Дітям показують іграшки і те, що вони Завдання гри. Розвиток осмисленого цілеспрямованого запам’ятовування і
уміють робити (танцювати, стрибати). “А зараз слухайте і запам пригадування предметів. Гра сприяє також розширенню об’єму пам’яті й уваги.
’ятовуйте, як господарі дізнаватимуться, який гість зараз з \явиться. Опис гри. Як ігровий матеріал використовують 10-12 добре знайомих дітям
Якщо ви почуєте такий звук (гармошка), знайте, що зараз з \являться предметів, призначення яких легко визначається
“Петрушки ”. Якщо ви почуєте ось таку музику (звучить зразок музичного
фрагменту), знайте до нас йдуть лялечки. Ну; а якщо звучить такий звук
(бубон), знайте, до нас прискакали зайчики 99, Можна повторити всю
інструкцію ще раз. Як тільки прозвучить сигнал, всі діти дружно кличуть
гостей і пропонують їм увійти. Якщо відгадано правильно, гості увійдуть і
покажуть, що вони вміють робити. Всі діти по черзі виконують ролі гостей і
господарів. Звуковий сигнал дає сам дорослий, заховавши звукову іграшку
за ширмою.
Правила гри
1. Господарі повинні вгадати, хто з гостей зараз увійде, і покликати їх.
2. Кожен гість повинен уважно слухати сигнали і, почувши свій,
приготуватися, але не виходити або не вставати з місця, поки господарі його не
покличуть.
3. Кожен гість може сам придумати, що показати господарям.

Гра 11. Раз, два, три - говори!

Завдання гри. Навчити дітей виділяти декілька різних умов вирішення
 ними - це стане смисловою опорою для пам’яті. Призначення пред- метів, що 2. Підказувати не можна.
входять в один набір, повинно відрізнятися, але при цьому бажано, щоб між двома 3. Якщо хтось не повністю виконав доручення і щось забув принести, діти
предметами одного набору можна було встановити ситуативний смисловий нагадують йому, і він йде знову за предметом, якого не вистачає.
зв’язок (тарілка - ложка, зайчик - морквина).
Гру проводять з групою дітей. Дорослий розкладає перед дітьми Гра 14. Де сховався зайчик?
5- 6 предметів, уважно їх розглядає і показує, ставить питання про назву і Завдання гри. Розвиток у дітей просторових уявлень і здібності до їх
призначення цих предметів. Потім пропонує дітям запам’ятати всі ці предмети і словесного позначення. За своїм характером це гра-завдання.
ховає їх в непрозорий мішечок. Звертаючись по черзі до кожної дитини, дорослий Опис гри. Дорослий говорить: “Потрібно відгадати, де сховався зайчик-
питає: “Що дістати тобі, друже? ” Дитина називає який-небудь предмет, пустун і що він там робить ”.
дорослий дає його і просить показати, що він збирається з ним робити. Дитина Дорослий кличе одного з дітей, потім пропонує йому встати подалі, закрити
показує призначення предмета. Вихователь попереджає, що просити можна будь- очі й вуха і не обертатися, доки його не покличуть. Дорослий пошепки
який предмет, окрім того, який вже названий. Якщо у кого-небудь виникають домовляється з іншими дітьми, куди заховати зайчика, і підказує, що він там
труднощі в пригадуванні предметів, дорослий звертається до решти дітей і робитиме. Підказувати ведучому не можна. Після слова “Пора ” той, що водить,
просить їх пригадати, який предмет ще не названий. вирушає на пошуки. Дорослий попереджає, що він повинен не тільки знайти
Правила гри зайчика, а й сказати, де він його знайшов і що зайчик там робить. Якщо ведучий
1. Просити іграшку з мішечка може тільки той, до кого звертається ведучий. не дає правильної відповіді, діти можуть допомогти йому. Хто-небудь з дітей
2. Просити можна будь-який із захованих предметів, окрім тих, що вже підходить до того, що водить, і пошепки повідомляє йому, де захований зайчик.
названі. Але загадку, що він там робить, дитина повинна відгадати сама. Можна поставити
3. Підказувати один одному не можна. їй допоміжне запитання. Кожна дитина по черзі стає ведучою.
Правила гри
Гра 13. Мамині помічники. 1. Ховати іграшку кожного разу в новому місці, яке можна легко віднайти і
Завдання гри. Розвиток словесної пам’яті у дітей. Через конкретність
позначити словом.
дитячого мислення дитині важко запам’ятати почуте слово без зв’язку з його
наочним змістом. Ця гра створює умови, які, з одного боку, учать дитину
2. Придумувати, куди заховати іграшку і відгадувати можуть тільки ті, кого
викличе дорослий.
докладати особливих зусиль для запам’ятовування, а з іншого - полегшують ці
зусилля. 3. Підказувати і видавати секрет забороняється.
Опис гри. Як ігровий матеріал використовують наочні картинки, підібрані в
комплекти, що складаються з 3-4 однорідних предметів. Кількість таких
комплектів має відповідати кількості учасників гри.
Дорослий говорить: “Я буду вашою мамою, а ви - моїми помічниками. Я
хочу зварити для вас смачний овочевий суп. Ганно, донечко, принеси мені,
будь ласка, для супу капусту, картоплю, морквину. Повтори, що мені
потрібно принести для того, щоб зварити супі” Відповівши на питання
дорослого, дитина підходить до столу, де наперед розкладені всі картинки, і
вибирає ті, які їй потрібні. Потім вона пока- зує їх всім дітям, а вони оцінюють,
чи правильно виконано доручення. Таким чином, у процесі гри мама доручає
своїм дітям принести різні предмети (3-4 види), кожного разу пояснюючи їхнє
призначення. Наприклад, потрібно купити дітям іграшки (перераховує), посуд,
щоб накрити на стіл (перераховує), принести все те, що потрібне для прибирання
кімнати (перераховує). Поступово при повторенні гри можна збільшити кількість
слів, що запам’ятовуються, до п’яти і збагачувати зміст встановлюваних зв’язків,
наприклад, до овочів для супу додати каструлю.
Правила гри
1. Виконувати мамине доручення самостійно, нічого не плутаючи і не
забуваючи.
 Гра 15. Що на картинці?
Завдання гри. Навчити дітей самостійно визначати призначення предмета і
позначати його за допомогою слова, - це важливо для розвитку інтелекту і
зв’язної мови дитини.
Опис гри. Ігровим матеріалом слугує наочне лото, картинки, які зображають
знайомі дітям предмети побутового призначення.
Перед початком гри всі діти разом з дорослим розглядають картинки. Потім
дорослий роздає дітям, що сидять з одного боку столу, по одній великій карті, а
дітям, що сидять з іншого боку, - по одній маленькій картинці. Необхідно наочно
показати дітям, як пов’язані між собою зображення на великій і на маленьких
картках. Діти, що отримали маленькі картинки, пропонуватимуть їх тому, у кого
на великій карті є така ж картинка. Той, хто віддасть свою картинку, відразу
отримає іншу. Малюнок на картинці не можна нікому показувати, хай діти самі
здогадуються, але для цього їм треба загадати загадку. Дорослий дає приклад
загадки: “На моїй картинці намальоване те, що надягають на голову ; коли
йдуть гуляти, якщо холодно. Здогадалися? Правильно, це шапка Головне
правило гри: не можна називати те, що намальоване на картинці, потрібно
загадати про нього загадку, розповісти, що з ним роблять, а після того запитати,
кому потрібна ця картинка. Діти, що отримали великі карти лото, мають уважно
стежити за загадками і прагнути відгадати всі загадки, щоб не пропустити своїх
картинок. Всю цю достатньо складну для дітей інструкцію необхідно наочно
пояснити.
Після закінчення гри діти міняються місцями, і гра продовжується знову.
Правила гри
1. Не можна називати предмет, зображений на картинці, можна тільки
загадувати про нього загадку.
2. Не можна показувати свою картинку, доки діти не відгадають загадки.
3. Відгадувати загадку потрібно всім разом, а отримує картинку тільки той, у
кого така ж картинка зображена на великій карті і хто її вчасно попросить.
4. Рекомендується закривати зображення на карті, перевертаючи картинки
малюнком вниз. Це допомагає дітям бути уважними, оскільки поступово
незакритих малюнків стає все менше; адже увага дітей цього віку ще вельми
нестійка, вони швидко стомлюються.
2. Матеріал до занять з теми "підготовка дітей
дошкільного віку до навчання читання"
1- ий етап. Елементарне узагальнення.
Методика. Використовують різні варіанти ігор “В слова” з омонімами:
ручка, каток, коса тощо. Можна скласти розповіді, у яких ці слова
використовують у різних контекстах, обговорити з дітьми, чому зміст
розповідей виявляється різним, хоча слово там одне і те ж. Можна скласти
розповідь-жарт, в якій зміст використовуваних омонімів не відповідає
контексту розповідей.
4- ий етап. Усвідомленість мови, розуміння логіко-
Заняття 1. Завдання. Навчити дитину виділяти класи предметів.
Методика. Дитина має навчитися називати одним словом сукупність
предметів або зображень:
а) для наймолодших дітей використовують наочні або малюнкові різновиди
одного і того самого предмета (різні столи = стіл, різні шапки = шапка);
б) для старших дітей - різні предмети або їхнє зображення, що належить до
одного класу (посуд, меблі).
2- ий етап. Узагальнення, диференціація, класифікація.
Заняття 2. Завдання. Навчити дитину виділяти підкласи усередині класів
предметів.
Методика.
1. Дитині пропонується набір предметів або їхні зображення, які утворюють
клас і включають хоча б два підкласи (наприклад, набір м’ячів, причому частина з
них білі, частина - червоні). Перед дитиною постає завдання згрупувати їх за
підкласами.
2. На малюнку зображені кішки, які сплять - чорні й білі. Дитина має
відповісти на запитання: “Яких кішок більше - чорних чи тих, що сплять? ”
(можна використовувати будь-які варіанти подібних загадок).
3. Дитині пропонують 16 карток із зображенням людей, тварин, рослин і
речей. Спочатку перед нею кладуть в ряд по одній картинці з кожного класу, а
потім по черзі показують інші. Дитина повинна вказати, куди їх покласти, давши
узагальнену назву кожній групі.
Заняття 3. Завдання. Навчити дитину дії виключення предмета або слова з
класу (зворотна до попередньої).
Методика. Класичний варіант методики “четвертий - зайвий дитині дають
набори, що складаються з чотирьох предметів або їхніх зображень, причому три
предмети становлять один клас, а четвертий є зайвим, хоча тематично може
цілком підходити до перших трьох (наприклад, пальто, черевики, шапка, шафа).
Дитина повинна виключити той предмет, який вона вважає тут зайвим, і
обґрунтувати своє рішення;
Та ж методика “четвертий — зайвий ”, але замість предметів або їхніх
зображень використовують тільки поняття.
3- ій етап. Розширення змісту, відрив слова від конкретної ситуації.
Заняття 4. Завдання. Навчити дитину розумінню омонімів.
граматичних конструкцій.
Заняття 5. Завдання. Сформувати у дитини готовність ставитися до мови з
певним ступенем абстрагування від контексту.
Методика. Дитині пропонують ігри-загадки типу: “Чи однаковий зміст
виразів: чашка стоїть на столі; чашка стоїть під столом; сні- данок
перед обідом; обід після сніданку? 99
Можна скласти невелику розповідь (2-3 речення) з подібних “ пере-
вернених” (але таких, що зберігають правильні просторові характеристики)
пропозицій, і попросити дитину переказати її в “звичній99 формі.
5- ийетап. Повна усвідомленість мови.
.
Заняття 6 Завдання. Навчити дитину виділяти нове слово з контексту.
Методика. Дитині зачитують розповідь, в якій використано 1-2 незнайомі
слова (в процесі читання значення цих слів не пояснюється), і пропонують
поставити будь-які запитання до цієї розповіді. Важливо звернути увагу на
характер запитань, які поставила дитина: чи стосуються вони змісту розповіді,
чи незнайомих слів (останнє зазвичай властиве дітям, що вже навчилися читати,
або дітям з високоосвічених сімей).
6- ийетап. Розчленування мовного потоку на одиниці.
Заняття 7. Завдання. Розвиток у дитини здатності розуміти слово
як одиницю мови.
Методика. Дорослий вимовляє прості речення без сполучників і після
кожного запитує дитину: “Скільки слів я зараз вимовив? 99 Дитина може кожне
слово чимось позначати, наприклад, загинати пальці.
навчання (1-ий клас, 1-ше півріччя).
Спостереження фахівців показують, що період адаптації до школи важкий
для всіх без винятку дітей, оскільки вступ до школи і початковий період
навчання викликають перебудову всього способу життя і діяльності дитини.
Зміна режиму дня, включення в шкільний колектив, навчальна діяльність, нові
обов’язки, новий статус у сім’ї - усі ці чинники впливають на психіку дитини і її
організм. У складнішому положенні через свої психологічні й фізіологічні
особливості в початковий період навчання знаходиться соматично ослаблений
школяр.
Для повноцінного включення дитини в навчально-виховний процес
необхідно укріплювати її психіку, розвивати емоційно-вольову сферу, знімати
гостроневротичні реакції, нейтралізувати страхи і емоційно-негативні
переживання. З цією метою можна використовувати елементи психогімнастики.
Психогімнастика - це курс спеціальних занять (етюдів, вправ, ігор),
спрямованих на оволодіння елементами саморозслаблення і умінням виражати
різні емоційні стани.

7- ий етап. Усвідомлення еквівалентності усного і письмового слова.

Зайняття 8. Завдання. Сформувати у дитини розуміння того, що
одне написане слово відповідає одному вимовленому.
Методика. Дитині пропонують написані або надруковані речення. Вона
повинна, не читаючи, відповісти, скільки слів у кожному реченні.
Матеріали до модуля 3: Корекція психічного
розвитку дитини в шкільний період
І. Психокорекційна робота з молодшими школярами
1. Програма психокорекційноїроботи з молодшими соматично
ослабленими школярами (Л.П. Уфімцева, Т.К. Окладнікова).
Відомо, що у соматично ослаблених школярів у зв’язку з астенічним
синдромом відбувається сповільнений розвиток психічних новоутворень віку,
тобто більш пізнє, ніж у здорових дітей, формування системи довільних
регуляцій і емоційно-вольової сфери.
З цієї причини соматично ослаблені учні відрізняються недостатнім рівнем
розвитку уваги, зменшенням обсягу пам’яті, підвищеною стомлюваністю і
виснажуваністю психічних процесів. Такі школярі не уміють долати труднощів,
підпорядковувати свої дії певним вимогам і правилам. їм важко організувати
свою діяльність і поведінку.
У зв’язку з цим була розроблена програма психокорекційних занять. Вона
включає низку етапів, кожний з яких зумовлений характером труднощів, що
виникають у дітей в процесі шкільного навчання.

1- ий етап. Забезпечення успішності адаптації до шкільного

 Психогімнастика включає елементи емоційно-комунікативного і акторського
тренінгу, аутотренінгу й елементи групової психотерапії. Заняття будуються за
певною схемою і складаються з 4-х частин:
I частина. Розминка.
Мета: подолати інертність фізичного і психічного самопочуття, підняти
м’язовий тонус, підвищити увагу й інтерес дітей до заняття, налаштувати на
активну роботу і контакт один з одним.
II частина. Психом 'язове тренування.
Мета: зняття психоемоційної напруги шляхом чергування протилежних за
характером рухів, що супроводжуються, поперемінно, м’язовою напругою і
розслабленням; збалансування психічної й рухової активності дітей, навіювання
бажаного настрою, поведінки і рис вдачі.
III частина. Мімічні й пантомімічні етюди на вираження окремих
якостей характеру й емоцій.
Мета: виразне зображення і розуміння окремих емоційних станів, пов’язаних
з переживанням тілесного і психічного комфорту або ж його відсутністю, що
виникають під впливом соціального середовища.
IV частина. Завершення.
Мета: закріплення почуття приналежності до групи, до колективу.
Набір до групи психогімнастики здійснюється з урахуванням не-
йродинамічних властивостей нервової системи і психоемоційних особливостей
особистості дитини (емоційні розлади, викликані синдромом тривоги,
депресією, ейфорією і дисфорією). В групі повинно бути не більше 6-8 чоловік.
Ефект корекційних дій виявляється в зниженні тривожності, в появі бажання
вчитися, спілкуватися з однолітками.
Оцінюють досягнуті результати методом психодіагностики (тест
“Тривожність”, анкета-опитувальник, спостереженням за поведінкою і станом
здоров’я дітей).
2- ий етап. Формування довільності психічних процесів (1 клас ,
2- ге півріччя).
Проблема недостатнього розвитку довільних процесів учнів початкової
школи викликає цілу низку навчальних проблем: погану дисципліну і невміння
працювати самостійно, виникнення психоемоційної напруженості, підвищену
стомлюваність та інші.
Проведення корекційних заходів щодо формування довільності психічних
процесів зумовлене ще й тим, що до семи років система довільних регуляцій
тільки починає формуватися. А у зазначених дітей вона має або характер
розвитку, що запізнюється, або такий, що відхиляється від норми через
особливості домашнього виховання (гі- перопіку, вседозволеність). Такі умови
виховання інфантилізують дитину, утруднюють формування самостійності та
зумовлюють затримку в розвитку довільності психічних процесів.
Критерієм відбору в корекційні групи є несформованість довільної уваги,
пам’яті; гіперактивність учнів тощо. Заняття проводять підгрупами або
індивідуально, з урахуванням рівня розвитку довільності психічних процесів.
Структура занять
I частина. Вступна. Ігри та вправи, що сприяють умінню діяти за
правилом.
II частина. Основна.
1. Вправи, ігри й завдання на розвиток довільної уваги, пам’яті.
2. Формування уміння послідовного аналізу і спостереження і планомірного
виконання завдання.
III частина. Завершальна. Завдання і вправи на розвиток самоконтролю і
адекватної самооцінки.
3- ій етап. Корекція і розвиток пізнавальних процесів (2 клас,
1- 2-ге півріччя). Критерієм відбору в групи корекції пізнавальної ді-
яльності є низький рівень засвоєння соматично ослабленими дітьми навчальної
програми.
Причинами порушення пізнавальної діяльності дітей, що часто хворіють, є:
підвищений рівень астенії; низька працездатність; наявність прогалин у знаннях
через пропуски по хворобі й недостатню підготовку в дошкільний період;
несформованість мотивації учіння і довільність психічних процесів; наслідки
травм тощо.
Психокорекційну роботу організовують індивідуально або підгрупами з
урахуванням специфіки порушення пізнавальної діяльності.
Структура занять
I частина. Вступна. Вправи й ігри на організацію довільної уваги.
II частина. Основна.
1. Завдання, що розвивають логічне мислення, уміння мислити самостійно.
2. Ігри і вправи на розвиток різних форм сприйняття, пам’яті.
III частина. Завершальна. Підбиття підсумків.
Ефект дії виявляється в підвищенні успішності навчання соматично
ослабленого учня внаслідок активізації мислення, пам’яті, сприйняття,
довільності уваги й самоконтролю. Досягнуті результати корекції дітей
визначаються діагностувальними методиками.
 4- ий етап. Формування комунікативних умінь (З клас, 1-ше пів-
річчя).
Основними свідченнями відбору дітей в групи корекції комунікативної
діяльності є:
- труднощі спілкування: несформованість комунікативних умінь і навичок,
невміння погоджувати свої дії з партнерами (однолітками), нерозвиненість або
відсутність адекватних способів вирішення конфліктних ситуацій, замкнутість,
низький соціометричний статус;
- порушення поведінки: агресивність, шкідливі звички, труднощі довільної
регуляції поведінки і діяльності;
- несприятливі варіанти особистісного розвитку: труднощі формування “Я-
концепції”, неадекватні уявлення про свої якості, здібності й можливості,
невпевненість у собі, неадекватна самооцінка;
- труднощі емоційного розвитку; нездатність до емпатії, неадекватне або
неповне орієнтування дитини в емоційних станах.
Ефективним психокорекційним заходом на цьому етапі може стати групова
ігротерапія.
Структура ігрових занять
I частина. Вступна. Ритуал вітання. Планування видів діяльності, ігор і
вправ.
Мета: встановлення емоційно-позитивного контакту психолог- дитина і
формування у дитини спрямованості на однолітка й інтересу до нього.
II частина. Основна. За своїм змістом включає реалізацію відповідного
розділу програми.
Мета: Розширення поведінкового репертуару дітей через соціально
схвалювані й відповідні соціальним очікуванням форми поведінки:
- збагачення сфери соціальних мотивів, формування спрямованості дитини
на однолітка; розширення й збагачення позитивного досвіду спільної діяльності
і форм спілкування з однолітками; формування комунікативних дій і операцій;
- корекція самооцінки і рівня домагань у напрямі їхньої більшої
адекватності й реальності при загальній позитивній забарвленості; подолання
невпевненості в собі;
- формування передумов регулювання емоційних станів; подолання
підвищеної тривожності, страхів;
- розвиток здатності до емпатії; розуміння і співпереживання почуттям
іншої людини.
III частина. Завершальна. Підбиття підсумків. Рефлексія, можливе
планування наступного заняття.
Ефект корекційної дії ігротерапії виявляється у зміні особливостей поведінки
дітей (самостійності, можливості саморегуляції поведінки), в зростанні
позитивного вирішення конфліктних ситуацій. Зростає соціальна спрямованість
дій дітей, їхня готовність прийти на допомогу одноліткові. Значно підвищується
сензитивність до почуттів іншої людини, емпатія.
5- ий етап. Діагностика готовності й підготовка до переходу в
середню ланку школи (3 клас, 2-ге півріччя).
Головні складники поняття *Готовність до навчання в середній школі99
є:
- сформованість основних компонентів навчальної діяльності, успішне
засвоєння програмного матеріалу;
- достатній рівень розвитку психічних новоутворень дітей молодшого
шкільного віку - довільності, рефлексії, внутрішнього плану дій, понятійного
мислення;
- наявність навчально-пізнавального інтересу, який для школяра стає
смислоутворювальним мотивом учіння.
Проведення психологічного обстеження дає змогу визначити наявний рівень
психічного розвитку кожного соматично ослабленого учня, виявити конкретні
проблеми і труднощі, що заважають йому успішно перейти в середню ланку
школи.
Завдання діагностичного комплексу:
1. Виявити загальне ставлення кожного учня до школи, мотиви його учіння.
2. Визначити в учнів рівень саморегуляції і самоконтролю.
3. Виявити ступінь сформованості у молодших школярів внутрішнього плану
дій.
4. Визначити рівень розвитку понятійного мислення, ступінь сформованості
розумових операцій.
5. Виявити рівень розуміння соціальних відносин і сформованість
самооцінки молодшого школяра.
На основі результатів діагностики формуються развивально- корекційні
групи. Індивідуальні заняття проводять з учнями, які показали часткову
неготовність до навчання в середній школі. Групові заняття проводять для учнів
з повним варіантом неготовності до навчання в середній ланці школи.
Структура развивально-корекційних занять
І частина. Ввідна. Вправи, ігри і завдання, спрямовані на формування
довільності психічних процесів.
 П частина. Основна. Діти сідають півколом. Так вони найкраще бачать одне одного та ведучого.
1. Завдання на розвиток понятійного мислення. —Ярадий вас усіх бачити. Я знаю — ви дуже хороші діти. Погляньте,
2. Ігри і вправи на розвиток внутрішнього плану дії. я приніс сьогодні м'ячик. Для чого потрібен м'ячик?
Ш частина. Завершальна. Рефлексія. Підбиття підсумків. Коли діти говорять, для чого потрібен м’яч, вони пригадують ігри, в які
Після закінчення програми корекційних занять проводять додаткову грають самі, та позитивні емоції, пов’язані з грою з м’ячем, атмосфера в групі
діагностику для визна чення рівня психічної готовності молодших школярів до стає відкритою та невимушеною.
переходу в середню ланку. — А цей м'ячик незвичайний. На ньому написано: “Розкажи про себе! ”
Тому з його допомогою ми зараз познайомимося. У кого в руках цей
Реалізація поетапної психокорекційної допомоги молодшим соматично
м'ячик? У мене. Тому спочатку розповідати про себе буду я. Мене звуть
ослабленим школярам з урахуванням вікових особливостей психофізичного Владиславом, я люблю читати книги та дарувати подарунки. А тепер
розвитку сприятиме їхній успішній соціальній адаптації. спробуйте ви. (М’ячик передають по колу, кожний учасник розповідає про
себе. Ведучий не коментує).
2. Програма розвитку моральних якостей молодших школярів
Обґрунтування. Молодший шкільний вік — це період в житті дитини, 2. Презентація курсу (програми) (15 хвилин).
коли закладається фундамент свідомої моральної поведінки, відбувається —Ось ми з вами краще познайомилися. А чи можна сказати , що ми за
засвоєння моральних норм і правил поведінки (починає формуватися суспільна такий короткий проміжок часу добре познайомилися одне з одним? (Діти
спрямованість особистості). Моральні поняття й судження молодших школярів давали різні відповіді. Одні говорили, що можна, інші говорили, що не можна
помітно збагачуються від 1 до 4 класу, стають більш чіткими та визначеними. добре познайомитися одне з одним так швидко й аргументували це. Ведучий не
Діти 7-8 років здійснюють позитивні вчинки, переважно дотримуючись прямих коментує).
вказівок дорослих, оскільки вони хочуть бути хорошими в їхніх очах. До 9-10 — Погляньте, кого тут зображено? (Ведучий показує першу ілюстрацію
років діти набувають здатності здійснювати такі вчинки за власною (мал. 1).
ініціативою, не чекаючи вказівок.
Запропонована корекційна робота спрямована на формування в учнів
таких моральних якостей: позитивного ставлення до тих, хто навколо,
доброти, чесності, відповідальності та ін. Вона сприятиме розвитку в дітей
уміння оцінювати вчинки і поведінку людей і свою власну; формуванню
почуття єдності з групою, взаємовиручки, взаємодопомоги.
Завдяки практиці позитивного мислення діти вчаться бачити цінні якості
інших людей. Оскільки діти здебільшого вчаться, спостерігаючи й наслідуючи,
то особистість ведучого відіграє важливу роль. Поведінка, манери, кожна дія Мал. Мал.
міцно закарбовуються в дитячій пам’яті. Тому найуспішніше заняття вплинуть 1. 2.
тоді, коли ведучий у своїй поведінці, діяльності сам дотримується тих
життєвих принципів, про які говорить дітям. У процесі роботи важливою є не
лише ґрунтовність засвоєння учнями знань та умінь, а й здатність їх ви-
користовувати для організації власної поведінки й діяльності в реальному
житті.
Зміст занять
Заняття 1. Тема: “Чи знаю я себе?”
Цілі: познайомити дітей з ведучим;
— ознайомити їх з програмою;
— розширити уявлення дітей про себе;
Матеріали: м’яч; ілюстрації “Дві дівчинки”; стільці, розставлені півколом;
чисті зошити з яскравими обкладинками.
Хід заняття
1. Емоційний настрій та знайомство (10 хвилин).
 А кого зображено тут? (Ведучий показує іншу ілюстрацію (мал. 2).
Діти говорили, що на обох ілюстраціях зображено дівчаток.
—Як ви вважаєте, для того, щоб добре знати людину, чи достатньо
знати, що це хлопчик чи дівчинка та як його звуть? Що ще треба знати
про людину?
Відповіді були різні. Одні говорили, що достатньо знати ім’я, інші - що
треба краще знати людину, що вона говорить, чим вона займається.
- Що ви можете сказати про цю дівчинку? (Ведучий показує на першу
ілюстрацію).
Діти говорили: ця дівчинка акуратна, вона весела й красива.
-А що ви скажете про цю? (Ведучий показує на іншу ілюстрацію).
- Ця дівчинка невесела й брудна.
- Отже, це дві дівчинки, але які вони різні...З якою з них ви хотіли б
дружити? (Усі діти говорили, що хотіли б дружити з веселою й акуратною, а
брудніша дівчинка їм не до вподоби).
—А якщо я вам скажу, що ця дівчинка - Ганнуся - послизнулася, упала
в калюжу, забруднилася й тому така сумна, а Катруся насміхається з
неї. З ким ви хотіли б дружити? (Відповіді дітей змінюються).
Ведучий запитує дітей, чому змінилася їхня думка, й потім додає, що лише
за зовнішнім виглядом ми не можна дізнатися про людину багато.
3. Розповідь про себе (15 хвилин).
-А чи може хто-небудь з вас зараз назвати те, що вам найбільше
подобається в собі?
Це питання виявилося важким для дітей. Дехто нічого не відповів,
деякі говорили: я люблю маму й тата; батьки говорять, що я хороший; я
люблю кататися з батьком на його автомобілі; я дружу з Юлею.
Ведучий не дає оцінювальних коментарів, але кожному дякує за відповідь.
(Подяка - хороший спосіб реакції на відповідь дитини. Така реакція ведучого
дозволяє дітям не боятися висловлювати свою думку, не відчувати себе
постійно в стані стресу - “чи правильно я кажу чи ні? ” - дає змогу кожному
залишатися при власній думці, брати участь у дискусії, відчувати себе в групі
тим, ким він є).
- На наступних заняттях ми дізнаємось про деякі цінні якості, які у
нас є.
4. Домашнє завдання (2-3 хвилини).
- На заняттях нам буде допомагати чарівний альбом. У нього можна
записувати або зображати в малюнках ті хороші якості, які ви знаєте в
себе.
Потім ставить “провокаційне” запитання: - А чому лікар Ай- болить добрий -
тому що він під деревом сидить?.. Виходить, якщо посадити під деревом
розбійника, то й він буде добрим?
Ведучий разом з дітьми з’ясовує, що Айболить добрий тому, що лікує.
- А як лікарі лікують?
Діти пояснюють, що коли лікують, то: просять показати язика; слухають через
Ведучий роздає дітям зошити “Чарівний альбом” й пропонує виконати
домашнє завдання на першій сторінці.
Заняття 2. Тема: “Доброта”.
Цілі: - дати поняття “ доброта”;
- показати, як виявляється доброта в житті.
Матеріали: плакат - список добрих справ; ілюстрація лікаря Ай- болитя;
схеми вияву доброти через вчинки.
Підготовка ведучого. Проаналізувати, які добрі вчинки здійснювали діти;
які добрі вчинки ведучий здійснював сам і що при цьому відчував.
Хід заняття
1. Емоційне налаштування й бесіда за домашнім завданням (15
хвилин)
1. Ведучий. Діти, які хороші якості ви знайшли в себе? (Відповіді дітей.)
Спочатку учасник сам говорить про себе, далі ведучий з дітьми обговорює
позитивні якості цього учасника. Дітям зазвичай важко говорити про себе
хороше, а говорити хороше про когось - приємно. Ведучий задає темп
обговорення, тобто нагадує їм конкретні ситуації, в яких можна виявити якусь
позитивну якість.
2. Ведучий узагальнює, що всі ці позитивні вчинки можна назвати добрими
справами. Говорить, що добрих справ, які можуть робити люди, серед них
учасники занять, дуже багато (вивішує список добрих справ). Учасникам
пропонують прочитати їх уголос. Важливо запевнити дітей, що у кожного з них
є здібності до будь-яких добрих справ, і ми будемо вчитися виявляти ці
здібності.
II. Основна частина (25 хвилин).
Ведучий говорить про те, що доброта виявляється через вчинки, слова, думки
- добрі побажання. Звертається увага на те, що діти відчувають, коли
здійснюють добрі вчинки самі, і що відчувають, коли щодо них здійснюють
щось позитивне.
Ведучий показує дітям ілюстрацію лікаря Айболита й зачитує рядки з казки
“Лікар Айболить”:
Добрий лікар Айболить, І жучок, і хробачок,
Він під деревом сидить. І ведмедиця!
Приходь до нього лікуватись Усіх вилікує й зцілить
І корова, і вовчиця, Добрий лікар Айболить!
трубочку; дають пити пігулки; роблять уколи.
- Нічого собі добрий! Лікар дає гіркі пігулки, коле шприцем, не дозволяє
бігати та стрибати, може відвезти до лікарні... І ви стверджуєте, що він добрий?
Після цих слів у дітей можуть виникнути сумніви, ведучий разом з дітьми
з’ясовує, що все одно він добрий, тому що він лікує - робить людям добро.*
Ведучий: - Зараз ми з вами поговоримо про доброту. Як ви гадаєте, чому
деяких героїв казок, оповідань, фільмів називають добрими? (Ведучий не оцінює - Якщо я черговий, я слідкую за порядком в класі, витираю дошку.
відповіді дітей). Ведучий: - Я хочу прочитати вам оповідання про хлопчика. Послухайте його й
Діти дають такі відповіді: - Тому що вони здійснюють хороші вчинки, поміркуйте, за що цей хлопчик ніс відповідальність. (Ведучий зачитує оповідання
допомагають, рятують своїх друзів; якщо в них щось буде, то вони поділяться; Л. Пантелеєва “Чесне слово”). Замість цього оповідання можна навести який-
вони стараються приносити радість іншим. небудь яскравий приклад, випадок з життя.
Ведучий. - На початку заняття ми говорили з вами, які добрі вчинки здійснюєте Л. Пантєлеєв “Чесне слово” (уривок).
ви. А щодо вас чи здійснював хтось добрі вчинки? Мені дуже шкода, що я не можу сказати, як звуть цю маленьку людину,
Діти відповідають: - Мама все добре робить; учора тато полагодив мого де він живе, хто його тато ймама. В сутінках я навіть не встиг як слід
велосипеда; мої друзі, з якими ми граємося, інколи мені піддаються. роздивитись його обличчя. Я лише палі ’ятаю, що ніс його був вкритий
Ведучий. А які почуття у вас виникають, коли щодо вас роблять щось добре? ластовинням й що штанці на ньому були коротенькі.
Діти: - Мені стає радісніше; стає краще не тільки мені, а й іншим. Я засидівся в саду, читаючи цікаву книгу. Сад вже спорожнів. Я боявся,
Ведучий: - Які почуття у вас виникають, коли ви самі комусь робите добро? що його зачинять і пішов дуже швидко до виходу. Повернув на бокову
Діти: - Я почуваюсь героєм; стає приємно; з’являється хороший настрій. доріжку — там білів у темряві невеличкий кам \яний будиночок, які
Висновок ведучого: добрі вчинки роблять нас та інших кращими, приносять бувають у всіх міських садах — якась будка чи сторожка. А біля
радість і задоволення.
III. Домашнє завдання (5 хвилин).
- У “Чарівному альбомі” потрібно записати прислів’я про доброту. І до
наступного заняття “складати” до торбинок добрі вчинки (ґудзики, маленькі
камінці) по одному - за кожний вчинок. Ведучий роздає дітям маленькі торбинки.
Заняття 3. Тема: Відповідальність.
Цілі: - познайомити дітей з поняттям “відповідальність”;
- показати життєву необхідність цієї якості.
Матеріали: оповідання Л. Пантелєєва “Чесне слово”; велика зірка.
Підготовка ведучого: Подумати, що хорошого можна сказати про кожну
дитину. Згадати, з допомогою яких слів можна висловити своє добре ставлення до
іншого; які почуття виникають у людини, коли вона говорить щось хороше, коли
щось хороше говорять їй.
Хід заняття
I. Емоційне налаштування групи й бесіда за домашнім завданням (10
хвилин).
Ведучий просить дітей розповісти, за які вчинки вони складали ґудзики в
торбинки. Після виступів дітей ведучий говорить про те, що цими вчинками вони
зробили світ кращим, добрішим. Можна поговорити з дітьми про те, що чим
більше добра вони зробили, тим більше його у них стало й тим кращими вони
стали.

II. Основна частина (20 хвилин).

Ведучий: — Сьогодні я хочу, щоб ви познайомилися зі ще однією якістю, яка
необхідна кожному. Це - відповідальність. Як ви розумієте, що таке
відповідальність?
Діти дають такі відповіді: - Це коли ти відповідаєш за когось. Наприклад, за
молодшу сестру, коли батьки залишають вас разом.
- Відповідальність - відповідати за щось. Наприклад, за книгу. Якщо взяв
книгу, треба повернути її цілою.
 її стіни стояв маленький хлопчик, років семи чи восьми й, схиливши
голову; голосно й безутішно плакав.
Я підійшов і покликав його: — Що з тобою, хлопчику?
Той відразу; як «о команді, перестав плакати, підняв голову, подивився
на мене й сказав: — Нічого.
-Як це- нічого? Тебе хтось скривдив? - Ніхто.
— То чому ти плачеш? Ходімо — сказав я йому. - Поглянь, вже
пізно, сад зачиняється. - Я не можу піти.
— Чому? Що з тобою? - Нічого, - сказав хлопчик.
— Ти що, захворів? - Ні, не захворів. Я вартовий, - відповів він.
— Як вартовий? - Ви не розумієте. Ми граємо.
— То з ким ти граєш? — Не знаю. Я гуляв у саду сам, підійшли
хлопці й говорять: “Хочеш грати у війну?” Я говорю: “Хочу”. Стали грати.
Мені говорять: “Ти сержант ”. Один хлопчик - він генералом був... Він
привів сюди й говорить: “Тут пороховий склад. Ти будеш вартовим. Стій,
доки тебе не зміню ”. Я говорю: “Добре ”. А він ¿оворить: “Дай чесне слово,
що не підеш ”.
— Той що? -Яй сказав: “Чесне слово, що не піду”.
-А де ж вони тепер? —Я гадаю, що вони вже пішли.
— То чому ж ти тут стоїш? —Я чесне слово дав...
Я вже хотів засміятись, але потім подумав, що смішного тут нічого
нема й хлопчик правий. Якщо дав чесне слово, треба його дотримуватися.
Гра це чи ні - все одно.
Я зрозумів, що звільнити хлопчика від чесного слова й зняти його з
варти може лише військовий. Тоді я побіг шукати військового, крикнувши
хлопчику: “Почекай хвилинку ”.
На зупинці автобуса я помітив майора, й коли пояснив йому, в чому
справа, той не вагаючись сказав: — Ходімо, ходімо, звичайно!
Коли ми підійшли до саду, сторож саме збирався зачиняти браму. Ми
попросили його трохи почекати й стали шукати білий будиночок.
Знайшовши його, я покликав хлопчика. Той дуже зрадів нашому приходу.
— Товаришу вартовий, - сказав йому майор, —яке ви носите звання.
— Я— сержант, — сказав хлопчик.
— Товаришу сержант, наказую залишити довірений вам пост.
Й тоді хлопчик, приклавши руку до широкого козирка свого сіренького
картуза, сказав: - Слухаю, товаришу майор.
Майор подав хлопчику руку.
— Молодець! - сказав він. —До побачення!
Я також попрощався з хлопчиком і потиснув йому руку.
- Може тебе провести? — запитав я його.
- Ні, я живу близько. Я не боюся, - сказав хлопчик.
Я подумав, справді, йому дійсно нічого боятись. Хлопчик, у якого така
сильна воля й таке міцне слово не злякається хуліганів, не злякається й
страшніших речей.
А коли він виросте... Ще невідомо, ким він буде, коли він виросте, але
ким би він не був, можна з впевненістю сказати, що це буде справжня
людина.
Я подумав так, і мені стало дуже приємно, що я познайомився з цим
хлопчиком.
Після прочитання оповідання ведучий може поставити такі
шпитання:
- Може, хлопчик стояв даремно?
- Чому майор сказав хлопчику: “Молодець”?
- Чи є у вас друзі, котрі дотримують свого слова?
- Чи зустрічалися ви з людьми, які не дотримували слова?
- За що ніс відповідальність хлопчик?
- Ви б хотіли дружити з таким хлопчиком?
- За що вдома відповідаєте ви?
У кінці бесіди ведучий говорить, що дотримувати свого слова — це й є
відповідальність.
Ведучий: До нас сьогодні прилетіла Зірка Відповідальності.
На дошку ведучий вивішує Зірку. Діти читають слова на її промінчиках:
- Якщо ви візьмете на себе відповідальність за порядок у класі, що ви будете
робити й що у вас вийде в результаті?
Наприклад: “ПОРЯДОК”. Будемо робити... Будемо прибирати в класі;
будемо слідкувати, щоб усі речі лежали на своїх місцях; будемо прибирати свій
стіл, дошку, поливати квіти.
У результаті... Квіти будуть рости до стелі; нам будуть дякувати;
навкруги нас буде чистота й порядок.
“ВИКОНАННЯ УРОКІВ”. Будемо робити... Будемо робити добре, не абияк,
а якісно; будемо робити уроки відразу, не відкладаючи на потім.
 У результаті... Залишатиметься більше часу на ігри; учителька ставитиме за правилами; коли виконуєш обіцянки.
хороші оцінки. Ведучий: Чому інколи важко бути чесним?
“ПОВЕДІНКА”. Будемо робити... Будемо утримуватися від поганої Зазвичай діти говорять: боїмося, що покарають, соромно.
поведінки; будемо допомагати вчителеві, підійматимемо руку на уроці. Ведучий: Що ви відчуваєте, коли вас хтось обманює?
У результаті... Мама й учителі будуть хвалити; буде менше сварок. Діти: Відчуваєш образу; нам стає неприємно.
“ЗДОРОВ’Я”. Будемо робити... Будемо старатись їсти більше вітамінів; Ведучий: Як ви думаєте, коли ви когось обманюєте, що при цьому людина
будемо вранці робити зарядку, не пропускати уроків фізкультури. відчуває?
У результаті... Будемо менше хворіти. Ведучий пише на дошці “Я - чесний”, обводить його кружком. Ставить
“ДРУЖБА”. Будемо робити... Будемо допомагати іншим; будемо виручати запитання: Розкажіть, чому добре бути чесним, яке благо приносить чесність?
друзів; гратимемося за правилами. Відповіді ведучий записує у вигляді пелюсток.
У результаті... У нас буде більше друзів; інші будуть допомагати нам. Потім ведучий запитує: - Що вам допомагає бути чесними?
До зірки можна додати промені або змінит и на інші. Діти говорять: “Сміливість”, - ведучий записує слово “сміливість” па пелюстку
Важливо запитувати дітей, що вони будуть робити, оскільки вони відразу стебла ромашки. І так далі.
починають говорити, чого вони не будуть робити. Для того, щоб сформувати III. Домашнє завдання (5 хвилин).
певні навички, дитина має уявляти собі (бажано якомога яскравіше й детальніше) - Кожного дня замальовуйте в “Чарівному альбомі” по одній квітці, якщо ви
зразок бажаної поведінки. Однак дорослі частіше забороняють дитині, у
протягом дня були чесними...
результаті вона розуміє й чітко уявляє собі, чого робити не можна. Водночас не
знає, що можна й потрібно робити і як саме.
- Уявіть собі, що гномик (можна вибрати іншого персонажа) відправився в
III. Домашнє завдання (5 хвилин). подорож й потрапив спочатку в місто Нечесних, а потім в місто Чесних. Які
— Друзі! Оголосімо цей тиждень “Тижнем Відповідальності”. Сьогодні історії з ним там відбувалися? Придумайте й запишіть або можете намалювати.
ми побачили, до якого результату приводить відповідальне ставлення до будь-
якої справи. Виберіть той промінчик на нашій Зірці Відповідальності в Заняття 5. Тема: Повага й самоповага.
“Чарівному альбомі”, за який ви хотіли б відповідати. Зафарбуйте його. Цілі: — ознайомити дітей з поняттям “повага” й “самоповага”;
Прослідкуйте й дайте оцінку, як ви виконуєте взяту на себе відповідальність. До - навчити бачити й цінувати в собі та в інших позитивні якості.
наступного заняття розповісте, що у вас вийшло. Я вірю у вас! Матеріали: листівки (3-4 шт.); м’ячик; модель “Чарівний ліхтарик”; банка-
скарбничка; магнітофон; диск із записом спокійної музики.
Заняття 4. Тема: Чесність. Підготовка ведучого: Буде добре, якщо ведучий згадає для себе, якими
Цілі: - ознайомити дітей з якістю “чесність”; якостями володіють діти в групі, складе “позитивний портрет” кожної дитини.
- розповісти про її значущістю в житті. Потім проведе таку саму роботу щодо себе.
Матеріали: оповідання.
Підготовка ведучого: Вибрати художній твір.
Хід заняття
І. Бесіда за домашнім завданням, емоційна підготовка (20 хвилин).
Ведучий: Розкажіть, яку відповідальність ви на себе взяли і який результат.
(Опитати стільки дітей, скільки дозволить час.)
Для емоційного настрою можна використати оповідання В. Драгунського “Все
таємне стає явним”, Л. Пантелеєва “Велике прання”, М. Зощенка “Не треба
обманювати”.
II. Основна частина (20 хвилин).
Чесність є цінною якістю особистості, тому з дітьми варто пого- ворити про це.
Досвід показує, що навіть найменша неправда призводить до великої брехні.
Чесність вимагає від людини мужності та сміливості. Після цього заняття діти
говорять: коли говорити правду, світ стає кращим; люди стають добрішими.
Ведучий: Сьогодні я хочу поговорити з вами про чесність. Як ви гадаєте, що
таке чесність?
Діти говорять, що чесність — це: коли говорять правду; чесно грати— коли все
 Хід заняття
І. Бесіда за домашнім завданняму емоційна підготовка (10 хвилин)
- Скільки квіточок ви намалювали у своїх “Чарівних альбомах”?
- Чи завжди легко бути чесними?
Діти й ведучий можуть зачитати вигадані історії про пригоди гномика,
розглянути малюнки.
//. Основна частина (ЗО хвилин).
Кожна людина має право на добре та поважне ставлення до себе. У повазі
приховано глибокий зміст. Головне завдання ведучого - навчити дітей бачити
позитивне в інших, оскільки це є основою поваги. Погане саме впадає у вічі. А для
того, щоб побачити в людині щось хороше, інколи потрібно постаратися. Якщо ми
помічаємо негативне, то накопичуємо це негативне в собі, а помічаючи переваги
іншого, ми наповнюємося ними.
Гра №1. “Позитивне-негативне” (не більше 3-4 хвилин).
Гру проводять подібно до гри “їстівне-неїстівне”. Діти ловлять м’яча лише
тоді, коли ведучий називає позитивні якості або дії. Можна використовувати такі
слова чи словосполучення:
* зрадити *подарувати *поділитися
*жорстокість ^пробачити
^співробітництво
Гра проходить з великим піднесенням, якщо ведучий проводить її емоційно та
яскраво. Наприклад:
- Тобі зовсім не хочеться взяти жорстокість? Не хочеш, як хочеш.
- О, тобі подобається співробітництво! Береш його собі? Ведучий: Сьогодні я
хочу поговорити з вами про повагу. Як ви виявляєте повагу до інших?
Відповіді дітей: - вітаюся, дякую; коли хтось спить, ходжу тихо . Дітей
старшого віку можна спитати, як вони розуміють, що означає поважати?
Часто діти говорять, що це: — вважати щось важливим; те, з чого
можна брати приклад.
Гра №2. “Чарівний ліхтарик" (15 хвилин/
Чарівним ліхтариком може бути справжній ліхтарик, бажано казково
оформлений.
Ведучий показує “чарівний ліхтарик” дітям і говорить, що, запалюючи цей
“ліхтарик”, ми бачимо в інших лише позитивні якості.
- Зараз ми попросимо кого-небудь вийти за двері, посвітимо на нього
цим ліхтариком і дізнаємося, які в нього є якості, гідні поваги.
Ведучий запитує, хто з дітей бажає вийти, щоб на нього посвітили " чарівним
ліхтариком ”. Якщо таких дітей багато, для вибору використовують будь-яку
лічилку.
Після того як дитина вийшла за двері, ведучий вмикає спокійну музику,
запалює ліхтарик і пропонує дітям згадати якості, гідні поваги, дитини, яка
вийшла за двері. Потім він записує на листівці якості, які перераховують діти.
Після цього ведучий просить когось з дітей покликати того, хто вийшов.
Далі ведучий розповідає дитині все те хороше, що про неї говорили діти, і
вручає листівку. Наприклад:
- Сашко, коли ми засвітили ліхтарика й подивилися на тебе, ми
побачили, що ти володієш величезним скарбом...
Досвід проведення цієї гри показує, що найбільш конструктивною є робота,
коли гру проводять не більше трьох разів.
Часто в процесі гри можна дізнатися про дітей багато нового. Діти говорять
одне про одного приблизно таке:
- Йому можна довіряти, він не розповість таємниці іншим.
- Вона смілива. Дівчатка часто бувають сміливішими за хлопців ,
тільки вони слабші.
III. Робота в альбомі (5 хвилин).
Ведучий; Бачити позитивне в інших — золоте правило поваги. Чому це
так важливо?
Діти: — Тоді легше розмовляти, дружити; я довіряю цій людині й можу
з нею гратися.
Ведучий: Як ви гадаєте, чому це правило називається золотим ”?
(Ведучий коротко записує відповіді дітей на дошці.)
Діти говорять: -Коли користуєшся цим правилом, виявляєш доброту; в
цьому правилі нема хитрості чи злості.
IV.Домашнє завдання (1-2 хвилини).
Посвітіть “чарівним ліхтариком ” на своїх друзів (чи на тих дітей у групі, на
яких не посвітили ліхтариком) й запишіть у “ Чарівному альбом” ті їхні якості,
які заслуговують на повагу. Це буде похвальним словом другові.
3. Розвиток різних видів пам’яті й уваги дітей молодшого шкільного
віку [1;17]
Загальні рекомендації Найбільші можливості для навчання прийомам
осмисленого запам’ятовування надає класифікація. Після того, як дитина навчи-
лася групувати предмети за провідними ознаками, потрібно показати
їй, що, виділяючи й називаючи групи однорідних предметів, їй легше їх
запам’ятати. Навчання дітей класифікації сприяє успішному оволодінню
складнішим способом запам’ятовування - значеннєвим групуванням. Труднощі,
які трапляються в молодших школярів у вирішенні пізнавальних і мнемічних
завдань, багато в чому є результатом недостатньо розвиненого логічного
запам’ятовування.
Ще один спосіб запам’ятовування - значеннєве співвіднесення, в основі якого
лежить методика А.Р. Лурії й Л.С. Виготського. Цей спосіб полягає у встановленні
значеннєвого зв’язку між словом і картинкою. Дитині ставлять завдання -
запам’ятати декілька слів. Для цього їй пропонують підібрати з декількох
картинок ту, яка допомогла б запам’ятати це слово.
Особливо корисно навчати дітей складати план тексту під час підготовки до
переказу. Спочатку вчать складати план у вигляді послідовного ряду картинок.
Якщо немає ілюстрацій, то можна лише називати, яку картинку варто було б
намалювати до початку розповіді, яку потім.
Приклади вправ
Вправа 1. “Уявні образи й емоції”
Прочитайте рядки з 1 по 10. Після кожного рядка заплющте очі, щоб
зосередитися, і уявіть собі відповідну картину.
1. Лев, що нападає на антилопу.
2. Собака, що махає хвостом.
3. Муха у вашій юшці.
4. Мигдальне печиво в коробці у формі ромба.
5. Блискавка в темряві (застигла картинка, що потім змінюється).
6. Пляма на вашій улюбленій сорочці або блузці.
7. Діамант, що виблискує на сонці.
8. Крик у темряві ночі.
9. Радість материнства.
10. Товариш, що краде гроші з вашого гаманця.
Тепер візьміть аркуш паперу й, не перечитуючи списку, спробуйте знову
візуалізувати, що згадаєте. Запишіть це. Назвіть відповідні картинки. Коли
закінчите, спробуйте проаналізувати викликані ними емоції. Порівняйте ваш
список з поданим і зробіть висновки. Які з образів та емоцій найкраще
закріпилися у вашій пам’яті.
Вправа 2. “Ланцюжки слів"
Пропонуються ланцюжки слів, об’єднаних за змістом. їх потрібно запам’ятати.
Дають перше слово з кожного ланцюжка, а учасник має
згадати друге й третє і т. д. для всіх ланцюжків. Гра розвиває логічну пам’ять
дітей. Варіанти запропонованих слів:
ліс - ведмідь - барліг читання - очі - книга весна - сонце -
струмок пісня — музика - слова ріка - рибалка - юшка сад
- земля - рослини бджола - вулик — мед озеро - берег -
вода Вправа 3. “Хто більше запам’ятає”
Перший учасник гри називає будь-яке слово, наприклад, квітка. Наступний
учасник повторює це'слово й вимовляє будь-яке своє, наприклад, квітка, ліс.
Третій учасник гри повторює вже два попередні слова (квітка, ліс) і вимовляє
своє: школяр і т. д. Переможцем стає той, хто зможе відтворити більшу
кількість слів.
Вправа 4. “Запам’ятовуємо малюючи”
Ведучий послідовно називає слова, після кожного названого слова робить
паузу. За цей час учасники гри повинні якимось малюнком відобразити назване
слово. Нехай малюнок буде не зовсім зрозумілий для інших, аби тільки учасник
міг потім по черзі назвати всі слова. Хто запам’ятав найбільшу кількість слів,
той і виграв.
Вправа 5. “Кольори”
Ведучий пропонує всім учасникам по черзі назвати п’ять предметів одного
кольору (’червоного, зеленого, синього тощо). Той з учасників гри, хто за 1
хвилину не зможе пригадати п’ять предметів названого кольору, вибуває з гри.
Повторювати вже названі предмети не можна. Вправа 6. “Форма предметів”
Ведучий пропонує всім учасникам по черзі назвати п’ять предметів однакової
форми (круглі, прямокутні тощо). Той з учасників гри, хто за 1 хвилину не
зможе пригадати п’ять предметів, що мають названу ознаку, вибуває із гри.
Повторювати вже названі предмети не можна. Вправа 7. “Чий предмет?”
Діти кладуть на стіл по одному предмету. Ведучий намагається запам’ятати,
хто який предмет і в якій послідовності поклав. Перемагає той, хто дав
найбільшу кількість правильних відповідей.
Вправа 8. “Слова до теми”
Пропонують назвати якнайбільше слів, що стосуються до теми: осінь, зима,
літо, іграшки, школа, математика, музика, книги, мистецтво, танці, живопис
тощо. На кожну тему дають 5 хвилин. Гра розвиває вербальну пам’ять дітей.
Вправа 9. “Переказ по колу”
Ведучий читає текст. Учасники гри уважно слухають. Переказ починають з
певного гравця. Далі - за годинниковою стрілкою. Кожний
 учасник говорить по одному реченню. Потім усі разом ще один раз слу хають
текст і доповнюють переказ, виправляючи зроблені помилки.
Вправа 10. “Пісні”
Основна мета гри - згадати якнайбільше пісень. Перший учасник співає
куплет будь-якої пісні, другий має згадати й проспівати куплет іншої пісні, але в
якому обов’язково мусить бути хоча б одне слово з попередньої пісні тощо. Той
з учасників, хто протягом 1 хвилини не може підібрати пісні, вибуває з гри.
Вправа 11. “Рухова пам’ять”
Гравці розбиваються на дві команди. Ведучий просить учасників гри вибрати
по представнику від обох команд і журі. Представники команд танцюють
протягом 15 секунд. Члени кожної команди спостерігають за ними. За сигналом
ведучого представники кожної команди мають повторити рухи танцюриста-
супротивника якомога точніше. Журі оцінює рухову пам’ять учасників гри,
визначає команду переможця, а потім і гравця, що володіє кращою руховою
пам’яттю.
Вправа 12. “Перебіг асоціацій”
Учасники сідають у коло. Ведучий вимовляє випадкові слова. Один з
учасників вголос описує образ, об’єднуючи друге слово ведучого з першим.
Потім, створивши образ, учасник пропонує своє слово наступному, хто сидить
від нього зліва. Той пов’язує це слово з другим словом попереднього учасника, а
своє власне слово - уже четверте в цьому ланцюжку - передає як завдання своєму
сусідові ліворуч. Гра рухається колами, і наприкінці кожного кола ведучий за
секундоміром повідомляє час, витрачений на його проходження. Добре
візок келих
бджола кіт
жовтець сонце
маргаритки вода
Вправа 18. “Плутанка”
Вибирають ведучого. Інші гравці, взявшись за руки утворюють коло. По
команді ведучий виходить із кімнати й повертається туди, коли його покличуть.
Поки він відсутній, гравці починають заплутуватися, міняючи своє положення в
колі, але не відриваючи рук одне від одного. Коли ведучий увійде, йому потрібно
відгадати, у якому ж порядку спочатку стояли гравці.
Вправа 19. “Калейдоскоп”
Усі гравці стають півколом перед екраном. Ведучий виходить до екрана, стає
обличчям до учасників. Гравці називають ведучому по черзі колір, котрому
кожний з них надає перевагу. Потім ведучий відвертається, гравці швидко
міняються місцями. Коли ведучий повернеться, йому потрібно сказати, якому
гравцеві який колір подобається. Наступним ведучим буде той, чий колір не
відгадали, а потім - усі інші.
Вправа 20. “Розвідник”
Вибирають одного з учасників — “розвідника Ведучий просить: “Завмерли!”.
підготовлені учасники можуть брати участь у “забігу” на кілька кіл. Ведучий має
право зненацька зупинити гру й запропонувати кому-небудь з учасників
відтворити всі слова. Якщо учасник пам’ятає тільки свої слова - він
зорієнтований лише на особисте досягнення, а не на командну гру.
Вправа 13. “Віднайди знайомі предмети”
Дитині пропонують картку із зображенням 5-6 знайомих предметів і просять
запам’ятати їх. Потім пропонують другу картку із зображенням 8-10 знайомих
предметів. Дитина має відшукати серед них ті, які були на першій картці.
Можливий аналогічний варіант із зображенням фігур.
Вправа 14. “Що я не згадав”
На столі викладають 8-10 предметних картинок і навмання називають їх,
окрім двох. Дитина має сказати, які предмети дорослий “забув” назвати.
Вправа 15. “Повтори почуте”
Постукати по столі певну кількість разів у певному ритмі й попросити дитину
відвторити почуте.
Вправа 16. “Намалюй фігуру”
Показати дитині протягом 10 секунд таблицю з намальованими на ній
геометричними фігурами й запропонувати намалювати фігури, що запам’яталися.
Можливі різні варіанти зображень.
Вправа 17. “Перелік і контекст”
Спробуйте перегрупувати наведені нижче слова так, щоб полегшити їхнє
запам’ятовування. Придумайте історію, що звела б їх разом, і подумки уявіть собі
хід подій. Дайте простір своїй уяві, панда повітря
Вся група нерухомо завмирає. Кожний намагається запам’ятати свою позу, а
“розвідник” намагається запам’ятати всіх. Уважно вивчивши пози й зовнішній
вигляд учасників, “розвідник” заплющує очі (або виходить із кімнати). У цей час
учасники роблять кілька змін у своєму одязі, позах, просторовому розміщенні
тощо. Після того, як зміни зроблені, “розвідник” розплющує очі (заходить до
кімнати). Його завдання — виявити всі зміни.
 II. Психокорекційна робота з підлітками триває на фазі ближчого знайомства учасників групи один з одним і тренером у
процесі виконання запропонованих вправ. З метою визначення особливостей
1. Корекційно-розвивальна програма для підлітків з трудно щами у спілкування учасникам тренінгу пропонують кілька тестових методик. Ці самі
спілкуванні методики учасники групи виконують і після психокорекційної процедури.
Обґрунтування програми Поточну психодіагностику проводять методом зворотного зв’язку на підставі
Мета програми передусім полягає в тому, щоб створити підліткові умови для інтерпретації поведінкових реакцій, рефлексії почуттів і емоційних станів,
повноцінного спілкування; змоделювати такі ситуації, в яких у дітей:
констатації вербальних і невербальних виявів підлітків. За часовими параметрами
— знімається страх перед самостійними висловлюваннями;
-розвивається готовність прийняти і надати допомогу в потрібній діагностичний етап у тренінговому процесі триває до проведення тренінгу,
ситуації; протягом другого етапу (переростаючи в поточну діагностику протягом III етапу і
-розвиваються навички аналізувати свої вчинки і події\ що відбу- контрольну діагностику наприкінці IV етапу).
ваються, усвідомлювати своє ставлення до світу; 2. Орієнтовний етап (2 заняття).
— формується уміння цінувати свою і чужу роботу; Тема: Моя індивідуальність. Мета етапу: емоційне згуртування учасників
-закріплюється відчуття радості від спільної праці й творчості. групи. Основний зміст утворюють психологічні вправи, спрямовані на зняття
Заняття будують так, що кожний учасник “проживає” різні ситуації, напруги і згуртування групи, а також на самовизначення і самоусвідомлення. На
визначаючи свою здатність до лідерства, підтримки й творчості, до визнання цьому етапі здійснюється визначення тренінгової мети і її співвіднесення з
переваг іншого, переконання, примушення й уміння відстоювати свою позицію особистісними цілями учасників групи.
тощо. Підліток пізнає себе як партнер по спілкуванню, відкриває в собі Тема занять (зразок занять подано нижче):
найрізноманітніші сторони особистості: ті, які допомагають встановлювати 1. “Знайомство” (1,5 години).
контакти, і ті, які заважають цьому процесу. 2. “Який я насправді” (1,5 години)
На першому засіданні вводять певні правила співпраці, зокрема: 3. Етап формування - (9 занять).
1. Спокійний доброзичливий тон і схвалення всього, що відбувається. Цей етап збігається з періодом “штурму”, входження в інтенсивне осягнення
2. Правило звертатися один до одного тільки на ім’я. отриманих знань. Активізується бажання учасників “швидше” відкоригувати
3. Заняття потрібно починати в колі спілкування: у колі немає початку і кінця; наявні настанови і здобути певні навички.
у ньому всі рівні. Коло можна утворити стоячи, сидячи на стільцях, на килимі, Під час етапу формування відбувається демонстрація та апробація методів і
лежачи на килимі тощо. Головне, щоб кожний бачив і одне одного. прийомів формування комунікативних знань і умінь.
4. Немає акторів і глядачів - усі учасники. Звичайно, не всі підлітки зможуть Блокова структура заняття (коли послідовно здійснюється робота над
взяти участь у тій чи іншій грі. Проте всі без винятку мають бути залучені в розвитком комунікативної, перцептивної та інтерактивної сфер
процес обговорення окремих вправ, усього заняття тощо. З першого засідання
вводять “об'єднувальний предмет ” (ним може бути м’ячик, гумова або м’яка
іграшка тощо). Цей символ передають у колі послідовно з рук в руки, і кожен при
цьому повинен висловити свою думку, ставлення, враження тощо. Спочатку деякі
підлітки соромляться розкривати своє ставлення до того, що відбувається,
аргументуючи: “Вже всі сказали ”, “Я не знаю, що ще сказати ” тощо.
Потрібно переконати цих учасників залучитися до кола.
5. На першій зустрічі ввести правило “штрафного ” (особливий сигнал —
шипіння змії). Цей звук може виконувати роль і застереження “не кривдь, не
зачіпай мене!”, і негативного ставлення “ти сказав грубість, мені це не
подобається... ”).
Корекційно-розвивальну програму окремих властивостей спілкування
розроблено для дітей підліткового віку, вона складається з 15 занять
тривалістю 1,5 години, які проводять один раз в тиждень із групою не
більше 14 чоловік.
Програма включає такі етапи:
1. Діагностичний етап починається до тренінгового процесу, інтенсивно
 спілкування) дає змогу учасникові, виробивши послідовно певні вміння,
знаходити своє місце в груповому рішенні, за необхідності брати на себе роль
лідера, адекватно оцінювати ситуацію, надавати допомогу і підтримку решті
членів групи.
Більшість занять будується в ігровій формі. Це дає змогу і керівникові, й дітям
вільніше відчувати себе в умовно-імпровізаційній ситуації. Проте ігрова ситуація
вносить певні корективи в побудову спілкування за запропонованими блоками -
інформаційним, інтерактивним, перцептивним. Передусім це стосується
умовності, яка є основою будь-якої гри. Умовність виявляється і в самому
виділенні блоків спілкування, а також і у виборі ігор. Річ у тому, що в кожній
запропонованій ситуації як обов’язкові елементи наявні всі сторони спілкування,
проте метою тієї або іншої гри є тренінг якої-небудь однієї зі сторін: уміння
працювати з отриманою інформацією, здібності до взаємодії з іншими людьми,
прагнення розуміти і приймати чужу точку зору тощо.
Характеристика особливостей формування кожного з блоків
спілкування
1. Інформаційний блок спілкування (3 заняття).
Мета першого ігрового блоку полягає в знайомстві учасників з основними
прийомами з обміну інформацією, у формуванні уміння її опрацьовувати,
знаходити життєво важливе в ній для вирішення яких- небудь проблем.
Наведені нижче вправи до цього блоку розвивають логічну пам’ять
(тобто уміння використовувати спеціальні прийоми осмислення і
запам’ятовування отримуваної інформації на основі схожості,
контрасту; семантичної близькості й асоціацій), допомагають знайти
високу швидкість переробки інформації, поглиблюють сприйняття
(розуміння як прямої\ так і непрямої інформації), тренують гнучкість
засвоєння інформації (легкість переходу від однієї асоціації до іншої).
Усі ігри, включені в інформаційний блок, є інтеграційними, хоча й пов’язані з
якою-небудь певною стороною інформаційного складника спілкування:
отримання інформації, збереження, відтворення і передача.
Коротка характеристика кожної із сторін:
1. Психологи виділяють два основні шляхи отримання інформації: за
допомогою органів чуття (зір, слух, нюх, дотик, смак) і за допомогою
умовиводів. Часто два ці шляхи зливаються в одне ціле, що необхідно для
вирішення якого-небудь завдання.
2. Під збереженням інформації передусім розуміють уміння утримувати
здобуту інформацію. У процес збереження і переробки інформації включаються
всі компоненти пізнання: сприйняття, пам’ять, уява, мислення. Розрізняють
пасивне та активне збереження. У першому випадку інформація відтворюється в
первинному вигляді, тобто в тому, в якому її було отримано. При активному
збереженні інформації “текст” піддається певним змінам ( підключення образної
та асоціативної сфер мислення тощо).
3. Успішне відтворення і передача інформації залежить від тих засобів, якими
користуються люди, включені у процес спілкування. До таких засобів обміну
інформацією відносять: мову, лист, жести, міміку і пантоміміку, пара- та
екстралінгвістичні системи (інтонація, паузи тощо) і навіть систему
організації простору спілкування (комфортність, ступінь довіри тощо).
2. Перцептивний блок спілкування (3 заняття).
Мета перцептивного блоку спілкування полягає у формуванні образу іншої
людини. Це досягається умінням зрозуміти через зовнішні дії людини її
внутрішній світ, психологічні особливості, які так химерно відображаються в
поведінці.
Якщо спробувати охарактеризувати ігри перцептивного блоку в трьох словах,
то ми отримаємо: почуття — співчуття — розуміння. Тому що почуття - це
те, що може і об’єднати, і роз’єднати людей.
Ігри на сприйняття і взаєморозуміння допомагають не тільки дізнатися щось
нове про людей, що оточують нас, але й зрозуміти їхню позицію, відкрити для
себе деякі причини їхньої поведінки. Вислів: “ Зрозуміти - значить пробачити;
пробачити - значить прийняти ” не є випадковим. Добре було б навчитися,
зустрічаючись з людьми (і дітьми), приймати їх такими, які вони є, а не лише
такими, якими ми хотіли б їх бачити.
Сьогодні механізм вибудовування перцептивної сторони спілкування багато в
чому орієнтований на гуманістичну концепцію Карла Роджерса. Не зупиняючись
детально на викладі основ цієї теорії, зупинимося на понятті “прийняття ” за
Роджерсом: “Я зрозумів, що щиро приймати іншу людину і її почуття зовсім не
так просто, в усякому разі не простіше, ніж розуміти її. Чи справді я можу
дозволити іншій людині відчувати ворожість до мене? Чи можу приймати її гнів
як дійсну і законну частину її особистості? Чи можу я прийняти її, якщо вона ди-
виться на життя і свої проблеми зовсім по-іншому, ніж я? Чи можу приймати
людину, яка чудово ставиться до мене, обожнює мене і хоче бути таким, як я? Все
це входить у сприйняття людини, і все це нелегко”.
Отже, у перцептивній стороні спілкування необхідно виробити вміння
зрозуміти і прийняти спочатку самого себе, а потім (так само)
 й інших. Саме такий підхід і закладений у найрізноманітніших тре- нінгах Ухилення від взаємодії: обидві сторони уникають ситуацій, що передбачають
спілкування. участь у спільній діяльності.
У цей блок включено ігри, надані Ендрю Флюгельманом і Лаурою Односторонню протидію: одну із сторін, яка не тільки не сприяє, але й
С. Франк (збірник ігор “Пригоди в класній кімнаті”) Головною метою їхньої достатньо активно перешкоджає досягненню мети. Така протидія може
програми спілкування є “розвиток чуттєвої сфери людей як головного виявлятися в прямій або завуальованій формі.
інструменту пізнання себе й інших Протидію: обидві сторони активно перешкоджають одна одній в досягненні
У завдання цього блоку входить: розвивати повагу і самоповагу; долати мети діяльності (виражена конфліктна форма взаємодії).
внутрішню тривожність; вчитися підтримувати один одного; уміти Компромісну взаємодію: сторони залежно від ситуації схильні взаємодіяти то
довіряти; досягати успіху без суперництва; вірити , що все це необхідне і в в формі співпраці, то у формі протидії.
школі. Інтерактивна сторона спілкування розкривається як вироблення
Керівники тренінгу сподіваються, що учасники будуть активні, налаштовані учасниками стратегії сумісних дій.
на взаємодію, чесні, добрі до себе й людей навколо, матимуть почуття гумору. Проте, зупинившись тільки на розробці стратегії, ми хтозна чи досягнемо
бажаної мети. Річ у тому, що будь-яка стратегія передбачає певні дії, спрямовані
3. Інтерактивний блок спілкування (3 заняття). на її оптимальне здійснення. Якщо ж суб’єкти спілкування не володіють
Мета: вироблення учасниками стратегії сумісних дій. елементарними навичками взаємодії і співпраці, то досягнення визначеної мети у
Будь-яка наша дія завжди так чи інакше взаємопов’язана з вчинками інших кращому разі може віддалитися на невизначений термін, а в гіршому - так і не
людей, що оточують нас. Людина постійно перебуває в системі взаємних дій відбутися.
найрізноманітніших суб’єктів спілкування. Однак грамотно побудувати
Ігри інтерактивного блоку (ігри на взаємодію) відрізняються від попередніх
спілкування вдається тому, хто не тільки пам’ятає про зворотні реакції, але й
передусім тим, що розвиток групової активності оснований на визначенні місця
наперед планує та прораховує їх. З цієї точки зору сам процес людських
кожного члена групи в тій або іншій ситуації, на заохоченні пошуку проблемного
взаємодій нагадує гросмейстерську партію в шахи.
рішення, на знаходженні нових шляхів для співпраці, на умінні довіряти. Усе це в
Спільну діяльність зазвичай розглядають як організовану систему активності
сукупності розвиває в людині здатність орієнтуватися в нових умовах, не боячись
індивідів, які взаємодіють, спрямовану на освоєння об’єктами матеріальної і
видатися смішною.
духовної культури.
Однією з найважливіших умов у цьому напрямі є знання особистістю своїх
До основних ознак спільної діяльності належать: співприсут- ність
сильних сторін у співпраці. Хто ж я: лідер чи статист? Чи можу я відстояти свою
учасників діяльності в часі і просторі; наявність єдиної мети, загальної
точку зору або спасую? Маю мужність визнати помилковим власне рішення і
для всіх учасників мотивації; наявність органів організації і керівництва
поступитися в новій ситуації? Готовий до взаємодії в спілкуванні чи вважаю за
(управління процесом спільної діяльності); розподіл процесу діяльності
краще вирішувати проблему одноосібно? Відповіді на ці й багато інших питань
між учасниками діяльності; узгодженість індивідуальних операцій
отримують учасники ігор під час тренінгу.
учасників спільної праці для отримання кінцевого продукту; отримання
єдиного кінцевого результату (сукупного продукту); виникнення в процесі Ці ігри допомагають людині вирішити такі проблеми: краще пізнати
діяльності міжособистісних відносин, які, своєю чергою у роблять вплив себе самого, зрозуміти свою відмінність від інших; знайти і за
на успішність спільної діяльності.
У спільній діяльності розрізняють такі механізми поведінки учасників:
сприяння (дії, що ефективно сприяють досягненню результатів); протидія
(неузгоджені дії, які усвідомлено або неусвідомлено перешкоджають досягненню
мети взаємодії), бездіяльність (ухилення, активний відхід від взаємодії з
учасниками діяльності).
Серед стратегій гуманітарних взаємодій дослідники виділяють:
Співпрацю: активну допомогу один одному в досягненні результату.
Співпраця може здійснюватися одночасно або послідовно для сторін, що
взаємодіють.
Одностороннє прийняття: активні дії однієї сторони і прийняття процесу
діяльності іншою стороною без активного включення в загальну роботу.
 кріпити нові засоби і шляхи для взаємної підтримки людей у груповій Хід роботи
взаємодії (слова, що підтримують, невербальні форми спілкування, 1. Повідомлення мети занять, організаційних умов роботи тренінгової
пропозиція ситуацій, в яких люди не бояться виявити себе, мають на году групи (тривалість роботи і відпочинку, організація перерв тощо). Тренер
мати такий вигляд, який хочеться самій людині, тощо); розвивати такі розповідає дітям про те, що вони зустрічатимуться 1 раз в тиждень на спеціальних
здібності, які одночасно навчають бути лідером і звичайним учасником в заняттях, де будуть грати, малювати, ділитися своїми радощами й переживаннями,
ситуаціях групового рішення; розвивати здатність до відкритої взаємодії учитися краще розуміти себе та інших, вмінню спілкуватися.
зі світом, зберігаючи при цьому свою індивідуальність. 2. Обговорення мети і завдання психотехнічної процедури . У формі
групової дискусії з’ясовуються очікування підлітків і підходи до розуміння
4. Етап закріплення (2 заняття).
майбутньої постановки проблеми. Потім тренер заняття пояснює: для того, щоб
Мета етапу: підвищення комунікативних умінь. Вправи закріплювального
кожному в групі було зручно, потрібно дотримуватися деяких правил. Психолог
характеру.
називає попередньо підготовлені правила, а діти після ознайомлення та
Етапи плавно “переростають” один в один. Протікання процесу в потрібному
обговорення висловлюють свої думки щодо цих правил. Якщо хтось із дітей не
напрямку забезпечується поєднанням саморе- гулятивних процесів у психіці
погоджується з правилами, він може запропонувати свої або змінити ті, які
підлітків, саморегуляції й рефлексії тренінгової групи і цілеспрямованого
оголосить тренер.
керування ними з боку тренера. Основні “підпроцеси”, якими керує тренер, що
Правило перше: добровільність. Кожен із учасників бере участь в іграх та
реалізує корекційно-розвивальну програму, - це розвиток особистості відповідно
виконанні вправ за власним бажанням.
до мети корекції, навчання, діагностика групи і групових впливів. Кожний з
Правило друге: слухати уважно, не перебивати.
перерахованих процесів сам по собі може успішно піддаватися керівництву в
Правило третє: критикувати не людину, а її конкретний вчинок.
інших сферах життя дитини, однак тільки в тренінгу й груповій роботі можливе
Правило четверте: казати тільки те, що думаєш. Не треба говорити
та необхідне одночасне керування й узгодження цих процесів. Саме таке
неправду, краще відмовитися від відповіді.
поєднання вищевказаних процесів забезпечує інтенсивність і ефективність пси-
Правило п’яте: не обговорювати за межами групи надану інформацію.
хокорекційних впливів.
Спілкуємося тільки тут і зараз.
Структура психокорекційної програми включає: 3. Знайомство. Кожен із вас зараз зробить візитку, тобто вкаже на картонці
1) співбесіду тренера з групою у формі коротких вступних слів, що своє ім’я, яким буде користуватися. Ви можете взяти собі будь-яке ім’я:
позначають преамбулу, основні поняття і зміст основних етапів; теперішнє, ігрове чи кумира. Протягом усіх занять звертайтеся одне до одного за
2) активні методи навчання: рольові ігри; цими іменами.
3) вправи для групових дискусій; А тепер познайомимося. Кожний учасник називає своє ім’я і розповідає про те,
4) психомалюнки: малюнок родового герба тощо; чим він любить займатися, що робити.
5) психогімнастику, яка сприяє розвитку процесів групової динаміки 4. Вправа “Один для одного”. Подумайте над тим, де й чим може бути
та емоційній комфортності; корисним для вас кожний член групи. Наприклад, ви написали тренінгове ім’я
6) методи релаксації, що є головними в процесі навчання й особис- “Ігор” і навпроти зробили запис: “Із ним можна по
тісного зростання і допоміжними для підтримки на високому рівні
працездатності учасників групи в процесі заняття;
7) демонстрацію моделей необхідної поведінки: здійснює тренеру
вигляді спеціальних ілюстрацій (прикладів з життя, кіно, літератури
тощо); пошук підлітками бажаних для засвоєння зразків поведінки.
А. Фрагмент корекційно-розвивальної програми
Орієнтовний етап. Тема: Моя індивідуальність
Перше заняття. Тема: Знайомство.
Мета: знайомство з учасниками групи, створення позитивної мотивації й
зацікавленості підлітків у заняттях, взаємної довіри й поваги; ознайомлення з
основними правилами роботи тренінгу; навчання елементів ауторелаксації.
 5. чати бізнес, піти в турпохід і поговорити про футбол ”.
Навпроти імені “Оля ” ви написали: "З нею можна створити сім ую,
виховати двох дітей, поговорити про театр і поезію ”.
Отже, вам потрібно проаналізувати список усіх членів групи, а потім ми
вислухаємо один одного. Думаю, що всім буде цікаво дізнатися, для чого він
може бути потрібним.
6. Ауторелаксація *Ліс”. Заплющте очі. Зручно сядьте, покладіть руки на
коліна долонями догори. Уявіть собі ліс. Я люблю бувати в ньому. Свіже повітря,
лісова прохолода завжди приваблювали мене. Дорога не стомлює мене, а,
навпаки, надає впевненості та сили. Ось він, мій улюблений ліс!
Усі стежинки в ньому знайомі. Ось ця веде до березового гаю. Я йду туди.
Дихається легко, рівно, глибоко... Легкий вітерець колише верхівки дерев, вони,
вітаючись, вклоняються мені. Навкруги тиша, тільки десь стукає дятел, а пташки
співають свої прості пісні, радіючи кожній новій миті дня. Дихається легко, рівно,
глибоко...
Я заходжу до березового гаю й уявляю собі, що я не людина, а рослина в
цьому гаю: Я—трава, Я—ромашка, Я — білий гриб, Я — шишка на гілці, Я
— берізка, Я— кульбаба, Я— велика сосна.
Свіже повітря пронизує все навкруги. Дихається легко, рівно, глибоко.
Натішившись лісовою прохолодою і тишею, я повертаюся додому.
7. Вправа “Риса характеру”. Підлітки сідають у коло. Психолог пропонує
дітям: “Нехай кожен із вас подумає, яку рису характеру він найбільше цінує у
людях. Після того, як ви зробите свій вибір, придумайте невеличке оповідання,
історію, притчу, які б мали інформацію про обрану вами рису характеру.
Вислухавши ваше оповідання, інші учасники групи мають зрозуміти, про яку
рису характеру йде мова”.
8. Закінчення заняття. Стати в коло. Покласти руки одне одному на плечі.
Привітно подивитися одне на одного і попрощатися.
Друге заняття. Тема: Який я насправді?
Мета: встановити контакт з підлітками і створити позитивну мотивацію перед
заняттями, первинне освоєння самодіагностики і способів саморозкриття, яке
веде до змін особистості.
Хід роботи
1. Привітання. Стати в коло. Покласти руки один одному на плечі. Привітно
подивитись один на одного і привітатись.
2. Продовження знайомства. Зараз у нас буде можливість продовжити
знайомство. Зробімо це так: той, хто стоїть у центрі кола, пропонує помінятися
місцями всім тим, хто володіє якимось умінням. Це уміння він називає.
Наприклад, коли я кажу: “Пересядьте всі ті, хто вміє користуватися комп
’ютером ”, - усі ті, хто вміє ним користуватися, мають помінятися місцями. При
цьому той, хто стоїть у центрі кола, намагається в момент пересідання зайняти
одне з місць, яке звільнилося, а той, хто залишився у центрі кола без місця,
продовжить роботу.
Використовуємо цю ситуацію для того, щоб більше дізнатися один про
одного. Крім того, треба бути дуже уважним і постаратися запам’ятати, хто
мінявся місцями, коли називалося те чи інше уміння. Це нам знадобиться пізніше.
3. Самодіагностика “Який я у спілкуванні”.
Інструкція. Для більш продуктивної роботи під час занять вам необхідно
отримати інформацію про рівень вашої комунікабельності й товариськості у
спілкуванні. Ми це зробимо за допомогою тесту "Який я у спілкуванні? ”
Уважно прочитайте запитання і дайте відповідь “ так ”, “так і ні ”, “ні”.
Відповідайте відверто.
1. Чи багато у тебе друзів?
2. Чи завжди ти можеш підтримати розмову в компанії друзів?
3. Чи можеш ти подолати замкненість, сором’язливість у спілкуванні з
людьми?
4. Чи буває тобі нудно наодинці зі самим собою?
5. Чи завжди ти можеш знайти тему для розмови, коли зустрічаєш знайомого?
6. Чи можеш ти приховати своє роздратування при зустрічі з неприємною тобі
людиною?
7. Чи завжди вмієш приховати поганий настрій, не переносячи
його на близьких?
8. Чи можеш помиритися першим після суперечки з другом?
9. Чи можеш утриматися від різких зауважень при спілкуванні з близькими
людьми?
10. Чи здатен ти у спілкуванні піти на компроміс?
11. Чи вмієш ти у спілкуванні ненав’язливо відстоювати свою точку зору?
12. Чи утримуєшся ти в розмові від осудження знайомих під час
їхньої відсутності?
13. Чи виникає в тебе бажання, коли ти дізнався щось цікаве, розповісти це
друзям?
Опрацювання результатів
За кожну позитивну відповідь, тобто “так ”, поставте собі 3 бали. За кожну
відповідь “так і ні” — 2 бали. За кожну негативну відповідь “ні” — 1 бал.
Тепер визначте суму всіх набраних балів.
 Інтерпретація результатів:
від ЗО до 39 балів
Ти людина товариська, маєш задоволення від спілкування з близькими
знайомими і незнайомими людьми. Ти цікавий у спілкуванні, друзі і знайомі
цінують тебе за вміння вислухати, зрозуміти, дати пораду. Але не переоцінюй
своїх можливостей, іноді ти буваєш занадто балакучий. Будь уважним до
співрозмовників, стеж за їхньою реакцією, старайся не стати нав’язливим.
від 20 до 29 балів
Ти в міру товариська людина, але у спілкуванні відчуваєш деякі труднощі.
Друзів у тебе мало, не завжди можеш знайти спільну мову зі знайомими людьми.
Іноді у розмові буваєш нестриманим, неврів- новаженим. Треба бути щирим,
уважним, доброзичливим у ставленні до своїх співрозмовників. Окрім того, не
завадило б подолати деяку невпевненість у собі.
до 20 балів.
Ти людина сором’язлива, замкнута, у компанії майже завжди мовчиш,
віддаєш перевагу самотності, а не спілкуванню з людьми. Хоча це зовсім не
означає, що в тебе немає друзів і знайомих. Очевидно, вони цінують тебе за
вміння вислухати, зрозуміти, пробачити. Але, якщо тобі хочеться вільно
висловлювати свою точку зору, дискутувати на рівних, стати цікавим
співрозмовником, потрібно подолати свою сором’язливість і бути щирим у
суперечці, активно підтримувати розмову.
4. Вправа “Де я почуваюся впевнено?”
Підліткам протягом 5-7 хвилин пропонують заповнити перші дві колонки
такої таблиці:
Де я почуваю себе Чому? Де я почуваю Чому?
невпевнено? себе впевнено?
Потім дають 5-7 хвилин на заповнення третього і четвертого стовпчиків.
Кожний з учасників зачитує свої варіанти і робить узагальнені висновки за
допомогою тренера і групи, відповідаючи на запитання “Чому? ”, про причини
власної впевненості або непевності в різних життєвих ситуаціях. Вправа
спрямована на усвідомлення власних страхів і побоювань, виявлення
малоусвідомлюваних причин неповного прийняття себе. Зазвичай цю вправу
використовують на початку етапу формування.
5. Вправа “Сильні-слабкі якості”
Кожному учасникові пропонують подумати над якостями, які допомагають
йому в житті, сприяють налагодженню контактів з іншими людьми (умовно
названі “сильними якостями особистості ”), і тими, які заважають (умовно
названі “слабкими”). Назвати свої сильні й слабкі якості, спочатку повторивши
якості двох попередніх партнерів. Починає говорити тренер, повторення якостей і
називання власних йде по колу (за годинниковою стрілкою або проти неї).
Перший учасник повторює тільки якості тренера, тренер і завершує коло,
повторивши якості двох останніх учасників кола. Інтерпретація психологом назва-
них якостей і помилок у дотриманні інструкції стосується уявлень підлітків про
себе й якості, які допомагають або заважають спілкуватися, що відрізняє цю
вправу від використання в інших видах тренінгів.
6. Групова дискусія. Обговорюють результати, отримані в ході попередніх
ігор і вправ, виробляють визначення психокорекційної мети - формування
комунікативних, перцептивних, інтерактивних умінь. Таким чином,
діагностичний етап змінюється постановчим.
7. Закінчення заняття. Стати в коло. Покласти руки один одному на плечі.
Привітно подивитися один на одного і попрощатися.
Б. Вправи на розвиток комунікативної сторони спілкування ЯЗІ
1. Вправа “Візитна картка, або знайомство ”
Для першої вправи знадобиться маленький м’ячик, який легко перекочувати в
долонях (шишка, камінчик тощо). Завдання: кожний з учасників має розказати
про себе. Але завдання ускладнюється тим, що кожна нова “візитна картка ”,
окрім повторення інформації, яка вже прозвучала, мусить додавати щось нове.
Наприклад:
1- ий учасник: Мене звуть Антон, мені 14 років.
2- ийучасник: Мене звуть Ганна, мені 15 років, я люблю цукерки.
3- ій учасник: Мене звуть Олена, мені 15 років, Я не люблю цукерок,
зате мені подобається танцювати... тощо.
У грі формується первинне сприйняття групи загалом. Учасники вчать
виділяти головну інформацію, “приміряти” її, включатися в процес кругового
спілкування
Обговорення: хто протримався довше за всіх? Що було важчим: підтримувати
ритм чи стежити за вибуванням гравців? Як виявлялося зниження уваги у гравців?
2. Вправа “СупермаркетЗ групи вибирають трьох-чотирьох добровольців,
які покидають аудиторію. Іншим пропонують таке завдання:
 - Уявіть собі, що ви - група людей, які планують добре відпочити у
найближчий день. Ви не обмежені ніякими матеріальними рамками, тому
прийшли до прекрасного супермаркету, щоб підібрати собі все необхідне для
майбутнього походу. Але є одна умова: ви купуєте тільки ті товари, які
починаються на букву ... (наприклад, “с”: суп, софа, солярка тощо). Та
пам’ятайте, що ті, хто вас обслуговує, не знають про домовленість. їхнє завдання
полягає в тому, щоб без вашої підказки зрозуміти, які товари ви візьмете зі собою
в дорогу.
Потім запрошують групу “обслуговувального персоналу супермаркету” з
проханням подбати про незвичайних клієнтів. Причому не забудьте, що
“клієнти ” мають тільки ствердно або негативно відповідати на пропозицію
купувати товари. Отже:
- Шановні покупці, ми пропонуємо вам намети... Ні? Тоді, можливо,
рюкзаки?., тощо.
Скільки часу буде потрібно групі на те, щоб відокремити інформацію на слух?
Якими засобами вони скористаються для вирішення завдання?
Гра розвиває уміння аналізувати різні канали отримання інформації (слух, зір
тощо).
З. Вправа “Я подарую тобіГрає пара учасників. Інші “обмежуються” роллю
уважних спостерігачів.
Суть гри: двоє людей, сидячи один навпроти одного, можуть протягом
декількох хвилин дарувати найнеймовірніші подарунки. При цьому вони мають
дотримуватися таких умов:
— на початку кожної репліки обов’язково звучить подяка: “Спасибі,
Руслане (Марино, Ігорю тощо) за подарунок...
— обов’язково перераховують усі вже подаровані речі і додають нову.
Наприклад, після четвертого обміну подарунками можна почути
таке:
—Дякую тобі, Світлано! Я тобі подарував стіл, ти мені подарувала
квітку, я тобі подарував віник, ти мені подарувала посудомийну машину, я
подарував тобі вічне свято, ти мені — молодильне яблуко , я тобі
подарував земну кулю, ти мені подарувала острів скарбів, а я тобі дарую...
Хто перший допустить дві помилки підряд? Хто краще утримує інформацію?
Хто у пошуках подарунків йде нетрадиційним шляхом?
Гра, крім інформаційного навантаження, учить не боятися прямого
включеного контакту, уміти імпровізувати, зосередженості й доброзичливості.
4. Гра “Розкажи казку99. Гра, яка буде цікава людям будь-якого віку. Казки
люблять усі, багато хто із задоволенням придумує свої казково-сучасні сюжети.
Здавалося б, що може бути незвичайного (суперінформативного) у такій грі? Але
річ у тому, що казка розповідається з кінця...
Форма гри: за ланцюжком (що більше учасників, то довша казка). Основна
умова та сама, що і в попередній грі, але тут спочатку потрібно сказати щось нове,
а потім повторити попередні репліки. Перший учасник говорить звичайну
заключну фразу (наприклад: “1 жили вони щасливо і померли в один день”).
Наступний вигадує ті події,які відбулися перед цим.
 5. Вправа “Емоції99. Проводять з метою формування та розвитку умінь
невербального спілкування, усвідомлення переживань. Кожен учасник отримує по
1-3 картки, на кожній з яких написане слово, що означає емоцію або емоційний
стан (наприклад: радість, захоплення, замилування, подяка, інтерес, гнів,
задоволення, подив, чекання, зневіра тощо). Пропонується кожному учасникові,
одержавши відповідну картку, зобразити зазначений емоційний стан невербально.
Інші учасники прагнуть зрозуміти і відчути самі (можливо, повторюючи
відповідні невербальні дії того, хто зображує) цей емоційний стан і назвати його.
Формування уміння рефлексувати і вербалізовувати емоційні стани—як власні,
так і партнера взаємодії - триває і в наступних рольових іграх.
6.1 не те, щоб “ТАК99, і не те, щоб “НІ99. Учасники гри сідають у коло.
Зовні кола перебувають добровольці, які розмовляють з тими, хто сидить.
Питання ставлять у такій формі, щоб можна було відповісти “так99 або “ні99. Але
відповіді дають дивні, іноді такі, що не відповідають істині. Як і в попередній грі,
добровольці мають з’ясувати, від чого залежить та чи інша відповідь.
Розгадка не така вже й складна: відповідь залежить від пози сидячого. Якщо
руки схрещені на грудях (поза, закрита для спілкування), на будь-яке питання
людина відповідає “ні99. В іншому випадку відповідь завжди позитивна.
Варіант: ноги тих, хто сидить (схрещені), теж можуть бути сигналом тієї чи
іншої відповіді. Обговоріть - кому було важче: тим, хто відгадував, чи тим, хто
потрапляв у смішне становище, кажучи нісенітницю? Як настав інсайт —
відкриття таємниці? Що послужило мотивом, поштовхом? Хто в трійці займався
збором інформації, хто її відстежував, хто генерував ідеї?
7. Вправа “Сумістити несумісне99. Потрібні ручка (олівець), папір для
кожного учасника.
 Перед вами список із 10 слів: швець, горіхи, булка, байте, селера, перукар,
ножиці, банани, комар, кореспонденція.
Передусім покласифікуйте і згрупуйте запропоновані слова на ваш вибір.
Потім спробуйте в одному реченні пов’язати між собою не менше трьох слів з
різних груп. Для зв’язку слів можливе об’єднання їх за допомогою різних
критеріїв (наприклад, “кореспонденція з комаром і бананами”).
Чиї класифікації найповніші? Чиї образні ряди запам’ятовуються?
Уміння групувати предмети та асоціативне запам’ятовування, за даними
психологів, допомагають поліпшити засвоєння інформації.
Варіант: скласти розповідь за отриманими класифікаціями.
8. Вправа “Подарунковий набір”. Як і в попередній грі, вам знадобиться
письмове обладнання.
Гра проходить у два етапи. На першому - учасники дарують один одному
найнеймовірніші подарунки: торішній сніг, щоденник з п ’ятірками,
дипломат з фальшивими доларами, трамвай, дірку від бублика , комету
тощо. У результаті в кожного має вийти набір з трьох предметів або явищ. (Три в
цій грі - оптимальне число. Якщо подарунків виявилося більше, виберіть із них
три найдорожчі). Завдання другого етапу: придумати не менше дев’яти речень, в
кожному з яких використано весь набір (тобто всі три слова).
Важко сумістити острів, олівець і БМВ без коліс у реченнях. Але тут і вступає
ваше уміння працювати з інформацією творчо. У когось вийдуть просто речення
— і це добре, у когось ціла розповідь, а хтось напише вірші...
9. Інформація в газеті. Для роботи потрібні матеріали з газет і журналів
однакового обсягу.
Заняття відбувається у формі змагання. Завдання: перед вами два невеликі
газетні матеріали. Ваше завдання - прочитати вголос обидва уривки,
дотримуючись умови - читати по черзі (по одному абзацу з кожного матеріалу).
Потім переказати повний текст кожного уривка.
Варіант: по черзі читають переказ.
Чий переказ виявиться ближчим до оригіналів? Хто витрачатиме на цю роботу
меншу кількість часу?
Гра допомагає виділяти необхідну інформацію в різних потоках, а також
розвиває здатність до швидкого переключення уваги.
10. Вправа 66Слово з пісні”. У групі вибирають учасника, який покидає
аудиторію. Решта учасників вибирає пісню (слова якої мають бути відомі
тому; хто вийшов). Кожний у колі отримує слово з пісні. Наприклад, 1-ий
учасник — “в лісі”, 2-ий - “росла собі”, 3-ій— “ялиночка ” тощо.
Після цього повертається учасник, чия роль полягає в тому, щоб відгадати
задуману пісню. Він ставить запитання учасникам, а ті, відповідаючи на нього,
В. Вправи на розвиток інтерактивної сторони спілкування ПЗІ
1. Психогімнастика “Плутанина”. Учасники стають у тісне коло (якщо
членів групи непарна кількість, то тренер бере участь теж; при парній кількості
учасників групи і двох тренерах останні також беруть участь у вправі,
демонструючи модель невербальної доброзичливої, позитивно емоційно
забарвленої поведінки, уникаючи вербальних підказок розв’язання визначеного
завдання). Пропонують усім витягнути вперед праву руку і взятися за руку з
обов’язково повинні вставити своє слово з пісні:
- Що ти робиш сьогодні увечері? - Хочу провести вечір в лісі, на
природі.
- Що ти зараз читаєш? — Зараз я розмовляю з тобою, але у мене до речі,
з 'явилася ідея почитати роман “Ялиночка ”.
Скільки часу потрібно ведучому, щоб зібрати слова з пісні? Чи легко було
ховати слова-підказки? Як учасники допомагали ведучому?
Гра вчить аналізу і переробці отриманої інформації, розвиває не- вербальні
форми спілкування.
11. Вправа “Телеграма ”. Хто з нас не посилав телеграми? Що в ній є
головним? Звичайно ж, лаконічний, емоційний зміст. Групам пропонують
послати один одному телеграми. Об’єднують їх початкові букви слів, наприклад:
ВТЛВРКМПЗ (підбір букв може бути найрізноманітнішим).
Завдання: скласти такий текст телеграми, в якому кожне (значуще) слово
послідовно починалося б із запропонованої букви. Отже, перше слово
починається на “В”, друге на “Т”тощо. Для зв’язку слів можна вставляти
прислівники і розділові знаки в необмеженій кількості.
Наприклад: Великі Томати Лежать під Вагоном. Робимо Кетчуп або
Міняємо Помідори на Звірів.
Питання для обговорення: чия телеграма виявилася смішною? жахливою?
життєвою? експресивною? Як впливають певні частини мови, розділові знаки на
зміст? Чи легко було працювати в групі при
складанні телеграми?
12. Вправа “Ноїв ковчег”. Біблійна ситуація: рятуючись від всесвітнього
потопу, в кораблі біля Ноя опинилося сім пар тварин. Назви тварин чоловічої і
жіночої статі (наприклад: кобила, жеребець, голуб, голубка, свиня, кабан
тощо) написані на картках, які озвучують учасники.
Завдання: використовуючи тільки невербальні форми спілкування (і не
показуючи картки з текстом один одному), знайти свою пару.
Інформація для роздумів: хто відчував себе некомфортно і чому?
Допомагали чи ускладнювали спілкування невербальні канали передачі
інформації в цій грі? Який ризик існує при програванні описаної ситуації?
13. Вправа “Кішка, яка гуляє... ”. Всі стають в коло, залишаючи більше
місця в центрі. Учасникам пропонують по черзі пройти через коло, але не
звичайною ходою. Якщо людині важко це зробити, запропонуйте їй пройти — як
шпигун (крадькома навшпиньки), як супермо- дель, як солдат на параді
тощо.
одним із членів кола, але не із сусідом. Потім витягнути вперед ліву руку і взяти
за руку іншого учасника. Ведучий дає завдання розплутатися так, щоб вийшло
коло. Час розплутування і його особливості психолог інтерпретує як постановку
подальшої психокорекційної мети. Відеозапис цієї психогімнас- тичної вправи
підсилює діагностичний ефект для учасників групи.
2. *Передавання емоційУчасники стають у коло, щільно приклавши долоні
кожної з рук, зігнутих у лікті й піднятих до рівня плеча, до долонь партнерів
ліворуч і праворуч. Пропонують невербально передати свій емоційний стан по опинилися на безлюдному острові. Життя сповнене небезпек: отруйні рослини і
колу через долоні, починаючи з тренера або будь-якого учасника групи. По тварини; зливи, коротка, але люта холоднеча; можуть бути і візити людожерів із
закінченні кожної з “передач” учасники групи висловлюються про свої почуття і сусідніх островів. У найближчі декілька років ви не зможете повернутися до
порівнюють їх із настроєм того, хто передає. Вправа сприяє формуванню нормального життя, у рідний край. Ваше завдання — створити для себе
рефлексії своїх емоційних станів і виробленню уміння вживатися в почуття нормальні умови, у яких ви змогли б вижити. Зрозумійте серйозність і небезпеку
інших людей. того, що діється. Іноді за цих обставин втрачають люди людську подобу,
3. Вправа “Описуспіхи-невдачі”. Учасникам пропонується письмово спалахують сварки і бійки зі смертельними наслідками. Тут не місце для розваг і
описати дві ситуації взаємодії з іншими людьми з їхнього особистого досвіду, в розмов - вам потрібно їсти й пити, зробити собі житло, щоб сонце не спалило
одній з яких вони досягли успіху, а в другій — зазнали невдачі. Наприкінці вашу шкіру і ви змогли сховатися в сезон дощів від злив, а взимку від холоду.
кожної ситуації пропонується дати відповідь - “хто? ” чи “що? ” несе Вам потрібно організувати на острові господарство, розподілити обов’язки,
відповідальність за результат ситуації? На опис виділяється десять-п’ятнадцять вирішити питання про владу. Якою вона буде, хто буде приймати остаточне
хвилин. Всі учасники “пускають” по колу замки, ознайомлюючись зі змістом рішення? Як розподілятиметься їжа? Що будете святкувати?
тексту. Паралельно психолог підраховує кількість ситуацій, у яких учасники Розробіть морально-психологічний кодекс взаємовідносин приблизно з 15-20-
групи побачили не тільки свій внесок, але і внесок протилежної сторони, а також ти пунктів. Правила мають допомагати вирішенню кон
кількість невдалих вихідних результатів, у яких оповідачі звинуватили
протилежну сторону або зовнішні обставини. З підведенням підсумків кожному
учасникові пропонується висловитись — чому хотілося приписати
відповідальність комусь іншому?
4. Казка про трьох. Учасники об’єднуються в групи по троє. Кожен
присвоює собі певну букву (або А, або В, або С). Потім тренер дає завдання:
трійця повинна виробити спільне рішення - у який колір пофарбувати будинок,
або де призначити місце зустрічі? Ситуація ускладнюється тим, що кожен
гравець позбавлений одного з каналів сприймання або передачі інформації:
1. Гравець А — у нього зав ’язані очі, він не бачить, але чує і говорить.
2. Гравець В — закриті вуха, він не чує, але може бачити і рухатися.
3. Гравець С — все бачить і чує, але при цьому не може рухатися і
говорити.
5. Психогімнастика “Руки". Використовується для самоствердження
підлітків у можливості паралельно з власними переживаннями рефлексувати
переживання інших і стосунки з ними.
Кожен член групи по черзі сідає на стілець перед групою або в центрі кола,
закриває очі і кладе руки на коліна долонями догори. Учасники по черзі
підходять до нього, торкаються своїми долонями до його долонь, намагаючись
вкласти в дотик своє ставлення до цієї людини. Той, хто рефлексує, вказує, в
який бік варто відійти кожному, “хто доторкнувся ”, тим самим розділяючи
учасників на підгрупи відповідно до сприйнятого ним “ставлення ”. Після
закінчення процедури той, хто рефлексує, відкриває очі й дивиться на
сформовані ним підгрупи, висловлюючись про відчуті переживання. Учасники
підгруп також висловлюються щодо власних очікувань і переживань.
Психогімнастичні вправи, що сприяють активізації психічної діяльності,
відпочинку і встановленню позитивного мікроклімату в колективі тренер
вибирає відповідно до індивідуального стилю роботи і самопочуття членів
групи.
6. Вправа “Безлюдний острів”. У результаті корабельної аварії Ви
 кретних проблем і запобіганню конфліктам. Потрібно також передбачити
санкції за порушення встановлених правил.
Обирається літописець, який буде фіксувати основні події.
7. Вправа “Що в імені тобі моєму”. Для цієї гри знадобиться м’яч (або
м’які іграшки невеликого розміру: колобок, зайчик, кошеня тощо).
Учасники утворюють коло. Ведучий кидає м’яч і називає ім’я того, хто
ловить подачу. Потім цей учасник також називає ім’я гравця і кидає йому м’яч.
(Важливо, щоб м’яч обов’язково пролітав через внутрішньо- груповий простір).
Так до тих пір, поки ім’я кожного учасника не буде названо. Остання людина
називає ім’я ведучого, і коло замикається. А зараз повторіть цю процедуру і
з’ясуйте, чи всі гравці запам’ятали, від кого прийшов до них м’яч і до кого був
відправлений?
8. Імітаційна гра “Скеля”. Учасники стають у шеренгу, що є “живою
скелею ”. Уздовж скелі "йде дуже вузька стежка ”. Кожний з учасників є не
тільки “частиною скелі”, алей “альпіністом”, завдання якого пройти уздовж
неї так, щоб не впасти в “прірву”. Проводиться відеозапис, у ході перегляду
якого акцентується увага учасників на умінні одночасно виконати поставлене
завдання (пройти по вузькій стежці) і врахувати стосунки з людьми, які є
спільниками у виконанні цього завдання. Недоліки в прояві такого роду уміння
поряд з урахуванням інших психологічних характеристик пов’язані з емоційним
ставленням до себе і різними аспектами життєдіяльності людини.
9. Благородні пірати. Завдання: уявіть собі, що ви - удачливі пірати. Ви
повертаєтеся додому після тривалої морської подорожі. Ваші трюми повні
коштовностей, і... ще в трюмі є кінь. Все було б добре, але одного разу налетів
шторм. Він заніс ваш корабель невідомо куди. Але найгірше те, що під час
шторму пропали майже всі запаси питної води. Її залишилося на тиждень. А
пливти - не менше десяти днів. А тут ще кінь в трюмі, який і “як кінь ”...
Правда, на шляху трапився острів, але абсолютно скелястий, кам’яний... Отже,
як же вам, благородні пірати, дістатися живими додому?
Усі ми вміємо говорити про гуманізм. Але як насправді вчинити з тваринами
і людьми в екстремальних ситуаціях? І знову, при бажанні, у вас буде про що
поговорити з учасниками тренінгу.
10. Прогулянка з компасом. Ще одна гра “на довіру”. Група поділяється
на пари, де є той, кого ведуть (турист), і хто веде (компас). Кожному, кого
ведуть (він стоїть попереду, а ведучий позаду, поклавши партнерові руки
на плечі) зав’язують очі.
Завдання: пройти все ігрове поле вперед і назад. При цьому турист не
може спілкуватися з компасом на вербальному рівні. Ведучий (компас) рухом
своїх рук допомагає туристові тримати напрям, уникаючи перешкод - інших
туристів з компасами.
Інформація для обговорення: описати почуття людини із зав’язаними очима,
яка вимушена покладатися на свого партнера. Що сприяло або що заважало
почуттю довіри? Як ті, що вели, допомагали тим, кого вели?
11. Телеграф. Група сідає в коло. Кожний вибирає собі прізвисько, що
складається з 1-2 складів: Весна, Мак, Рись, Я, Диван тощо. Кожний по черзі
повторює свій ігровий псевдонім для інших.
Завдання: зараз усі ми утворюємо телеграфну мережу. Ваше “ім ’я ” - ваш
позивний. Щоб зв’язатися з іншим учасником, ви маєте назвати свій позивний, а
потім - позивний потрібної вам станції. Та станція називає своє ім’я
(підтверджує прийом), а потім викликає наступного і так далі. Якщо
відбувається пошкодження станції, яка приймає (не почув, не назвав свого
позивного тощо), вона закривається на ремонт (учасник схрещує руки на
грудях - поза, закрита для спілкування). Після цього той, хто випадково
викличе пошкоджену станцію, буде і сам зачинен на ремонт. Спробуємо: “Весна
— Рись ” — “Рись — Мак ”, Мак —Диван ”...
З часом завдання необхідно ускладнити - задати телеграфний ритм. Усі разом
двічі плеснули в долоні, потім двічі по колінах; знову в долоні, знову по колінах
і, не збиваючись з ритму: “Весна -Диван ”...
Варіант: можна спочатку домовитися про те, що учасники дають собі назви
тварин - Змія, Бик, Кішка, Пес тощо. Тоді, якщо вперше трапляється збій
(пошкодження станції в попередньому варіанті ), то гравець починає
користуватися “умовним кодом”, звуками, які видає його звір. І тоді в аудиторії
можна почути найрізноманітніші позивні.
Г. Вправи на розвиток перпептивної сторони спілкування [131
Основними прийомами пізнання і прийняття іншої людини є ідентифікація
або уподібнення (роби, як Він - зрозумієш, який Він), і рефлексія, тобто
прагнення усвідомити, як сприймається Він не тільки сам собою, але й іншими
людьми. От чому більшість ігор має схожу форму: на першому етапі учасник
працює індивідуально (пізнає сам себе), а потім включається в загальне
обговорення запропонованих питань: пізнає і пропонує себе, визнає і приймає
інших.
1. Фамільний герб. Рано чи пізно людина починає ставити серйозні
питання: “Що я роблю з моїм життям? Можливо, просто відсиджуюся?
Або сліпо йду за чиїмись вказівками? Чи сам контролюю напрям свого
життя ” Гра “фамільний герб” допомагає вибрати правильні відповіді на
ці непрості питання.
 Завдання: ведучий пропонує кожному з учасників зобразити контури
фамільного герба, якого необхідно наповнити внутрішнім змістом. Для цього
важливо визначити деякі моменти вашого життя:
Досягнення або подія, яку ви оцінюєте як найзнаменнішу у власному
житті.
Подія, яку ви вважаєте найбільш значущою в сімейному житті.
Річ (або предмет), за допомогою якого вас може зробити щасливою
інша людина.
Подія, яка запам яталася вам як найнепередбачуваніша.
Ви дізнаєтеся, що вам залишилося жити один рік, але в цей рік усім
вашим справам гарантований успіх. Ваші дії?
2. Вправа “Я тебе розумію ”. Кожному підлітку пропонують серед
учасників групи обрати людину, стан і думки якої він зможе відгадати з виразу
очей обличчя, пози тощо.
Учасникам дають 3 хвилини для того, щоб написати те, про що думала
обрана людина під час занять, що відчувала.
3. Вправа “Не в своїх санях”. Ця гра розвиває уміння прийняти інший
спосіб життя, він відрізняється від вашого.
Ведучий наперед готує картки двох видів. На одних картках позначені
найменування (людей і предметів), на інших — низка запитань.
Завдання: добровольцям вручають картки з назвами. Учасники гри кажуть
групі свою назву. Потім їм ставлять запитання, на які вони мають відповісти
згідно зі своїм новим статусом.
Наприклад. Галина отримала картку з назвою " жаба 99. На питання:
“Твояулюблена їжа? ” вона упевнено говорить: “Мухи!”.
Назви: жаба, круча, коротун, здоровило, товстун, йог, помідор, чукча,
китаєць, людина з важким характером, хлопчисько 12 років, панночка 15
років, вчитель, що пропрацював у школі 15 років тощо.
Питання: Ваша улюблена їжа? Що ви любите робити найбільше на
світі? Чим вас можна розсмішити? Якими словами вас можна зробити
щасливим? сумним? злим? гордим? упевненим? тощо.
Після гри спробуйте відповісти на запитання: Легко чи важко було вам “в
чужих санях”? Чому все-таки нам іноді так хочеться опинитися не “в своїх
санках ”?
4. Вправа “Коло нашого життя ” Ця гра теж примушує задуматися і про
своє життя, і про життя інших людей. Ведучий креслить на підлозі коло і
пропонує наступне завдання:
— Це зріз вашого життя, одного типового дня. Спочатку, розділимо
коло на чотири умовні частини пунктирними лініями. В кожній чверті - шість
годин. Тепер хто-небудь покаже, скільки часу у нього йде: на сон; на школу; на
друзів; на роботу; на сім 9ю; на самотність; на хатню роботу; на все
інше?
Дивлячись на коло свого життя, задайтеся питаннями: Чи задоволені тим, як
проходить день? Хай в ідеалі, але що хотілося б змінити в цьому колі? Що легко
і що важко змінити у вашому житті? Чого не вистачило для вірного
відображення вашого життя (творчості, музики тощо)? Чому все-таки ми
очікуємо і прагнемо змін?
5. Вправа “Карусель ”. Часто ми розуміємо, як важливо уміти вчасно
говорити компліменти людям. Це правильно, але, при цьому, часто забуваємо
про те, що не менш важливо уміти приймати компліменти. В “каруселі99 можна
повчитися і тому, й іншому.
Завдання: група ділиться на дві команди. Одна команда утворює маленьке
коло (спиною один до одного). Друга команда робить велике коло, причому,
кожний з учасників великого кола стоїть обличчям до учасника першої
команди. Ведучий говорить: “Кожний, хто стоїть в зовнішньому колі, повинен
сказати щось добре тій людині, яка знаходиться напроти нього. Ті, хто стоять у
внутрішньому колі зумійте подякувати своєму партнеру за добрі слова.
Внутрішнє коло залишається на місці, а учасники зовнішнього роблять крок
убік - опиняються віч-на-віч з іншим членом внутрішнього кола. І знову
— добрі слова з тієї й з іншої сторони. І так до тих пір, поки ви не обійдете
все коло і не станете напроти того, з кого почали. Отже, почнемо!”
Коли коло буде пройдене, учасники зовнішнього і внутрішнього кіл повинні
помінятися місцями і почати все спочатку. Було б непогано в кінці заняття
обмінятися думками: що виявилося складніше - придумувати компліменти
чи відповідати на них?
6. Вправа “Маска, я тебе знаю”. Для того, щоб прийняти людину,
потрібно уміти спостерігати, аналізувати, співставляти... Спробуємо?
Інструментарій: по два аркуші паперу на кожного учасника, олівці,
фломастери, ручки. Завдання: кожен малює на одному аркуші автопортрет
(можна для швидшого впізнавання підкреслити деталі зовнішності, одягу
тощо), а на іншому пише не менше 10 слів, які по-різному характеризують
його спосіб життя (наприклад, баскетбол, привабливість, щастя, любить
молодіжну естраду тощо).
Потім всі листи з автопортретами складаються в одну купку, а з ха-
рактеристиками - в іншу. Кожний з учасників навмання бере листок з будь-
якої купки і шукає відповідний йому в іншій. При цьому бажано обґрунтувати
свій вибір. Питання для роздумів:
 — Що важче: встановити портретну або внутрішню схожість?
— Чи можна деякі характеристики (або автопортрети) зачисли-
ти до багатьох людей? Чому так (ні)?
— Чим відрізняються люди?
— Чи добре, що люди різняться один від одного? Чому так (ні)?
7. Вправа “Пам’ятник любові* 3 аудиторії виходять четверо хлопців і
четверо дівчат. Ті, що залишилися, утворюють коло, усередині якого хлопець і
дівчина спільно створюють скульптуру, що втілює любов {дружбу, ненависть,
образу тощо - за завданням ведучого). Коли творчий процес стає
реалізованим, ведучий запрошує одну дівчину з числа тих, хто покинув
аудиторію. Дівчину підводять до скульптури, ознайомлюють з назвою і творчим
задумом, а потім пропонують їй внести свої зміни до фігури {тобто побувати
у ролі скульптора). Після того, як вона “виправить ” що-небудь у позах або
виразі обличчя скульптур, їй пропонують стати на місце скульптури вже з
урахуванням змін.
Згодом настає черга одного з хлопців, що виходили з аудиторії. Завдання
повторюється: змінити скульптуру; а потім стати на місце іншого. І так
доти, доки всі не побувають в ролі скульптора і скульптури.
Інформація до роздуму: які почуття ми переживаємо, коли нам пропонують
що-небудь виправити у чужій роботі? Що ми відчуваємо, коли виникає
необхідність замінити кого-небудь собою? Чи часто ми самі Стаємо жертвами
власних поліпшень чийогось життя? Як потрібно ставитися до “обміну ролями
”?
8. Вправа “Озирнися, йдучи" Завдання на перший погляд досить просте: ви
розходитеся у різні боки, але в якийсь момент повинні обернутися і
подивитися один на одного. Причому, обернутися ви повинні одночасно.
Зробити це буде непросто, оскільки ви домовляєтеся про це без допомоги
жестів. Отже, вам залишаються лише відчуття. Подивіться один одному в очі,
спробуйте сприйняти свого партнера. Оберніться один до одного спинами. Чи є
відчуття зв’язку, що об’єднує вас? Якщо так, то розійдіться...
Кількість спроб для кожної пари необмежена. Проте, якщо двоє людей у
такій ситуації “побачать ” один одного з першої або другої спроби, отже, між
ними є незриме тяжіння.
9. Крок назустріч. Групу розбивають на пари.
Завдання 1. Повернувшись обличчям один до одного, учасники з’єднують
свої долоні з долонями партнера. Потім одночасно роблять крок назад, не
відпускаючи долоні. Потім, ще крок назад і ще... При цьому між партнерами
постійно є контакт очей і долонь. “Відступають” якомога довше. Коли
учасники вважають, що “дійшли до межі ”, то починається зворотний процес.
При цьому долоні продовжують надійно зв’язувати партнерів.
Завдання 2. Пари ті самі, але завдання змінено. Партнери стоять один перед
одним на відстані двох-трьох кроків. Потрібно гойднутися назустріч один одному
{не відриваючи ніг від підлоги) так, щоб з’єднатися долонями {як у завданні 1).
Вийшло? Чудово. Тепер кожний робить крок назад і знову спрямовується
назустріч своєму партнерові. І ще крок назад...
Гра навчає довірі, допомагає визначити оптимальну дистанцію для
спілкування, для контакту, засвідчує, наскільки важлива тактильна підтримка у
спілкуванні.
10. Торкнися мене. Після того, як у парах встановлений незримий зв’язок,
можна переходити до наступного ступеня.
Завдання: визначте, хто на даний момент провідний у вашій парі. Станьте
обличчям один до одного. Той, хто “веде”, повинен покласти руки на плечі
партнеру. Тепер обидва заплющіть очі і спробуйте відчути те незриме тяжіння,
яке допомогло вам у попередній грі. “Ведучі” повинні погладити плечі і руки
своїх партнерів. Темп ваших дотиків повинен бути таким, яким, на вашу думку,
він буде найприємніший. Пам’ятайте, ви не бачите, є лише тактильні відчуття.
Поміняйтеся ролями. Після дотиків та поглажувань кожному учасникові потрібно
по черзі вербально виразити двома-трьома словами свій емоційний стан.
Цікаво дізнатися: які почуття опановують нами, коли ми відчуваємо, що інша
людина є в наших руках? Що, на наш погляд, у цей момент відчуває інша
людина?
11. Вправа “Валіза в дорогу". Рано чи пізно настає такий час, коли заняття
добігає кінця. У цей момент важливо, щоб учасники могли допомогти один
одному в умінні бачити себе збоку. Однією з таких вправ є “валіза в дорогу”.
Суть гри: один з гравців сідає спиною до інших. Ведучий говорить, що
учасники повинні допомогти зібрати багаж тому, хто йде. Але до " багажу ”
кладуть не речі (мило, зубна паста, рушники), а... особисті якості, які допоможуть
у житті. Причому потрібно називати ті якості, які справді властиві цій людині. І
водночас звучать слова, що позначають явища, які варто залишити у будинку,
адже вони можуть нашкодити в далекій дорозі.
У цій грі важлива роль ведучого, який стежить за тим, щоб “ вантаж”
особистості відчутно перевищив те, що залишається.
 12. Вправа “Я вам пишу". Цю гру доцільно проводити на одному з
останніх занять. Гра відбувається у колі. Потрібен папір і ручка для кожного
учасника. Завдання: зараз ми займемося епістолярним жанром. У кінці заняття
кожний з нас отримає лист, у написанні якого візьмуть участь всі присутні.
Передусім, підпишіть свій лист у нижньому правому кутку (ім’я, прізвище - як
вам заманеться) і передайте його сусіду праворуч.
У вас в руках виявився лист із зазначенням імені вашого сусіда. Адресуйте
йому декілька слів. Що писати? Все, що вам хочеться сказати цій людині: добрі
слова, побажання, визнання, сумнів; це може бути і малюнок... Але ваше
повідомлення має містити одну-дві фрази...
Для того, щоб ваші слова ніхто, окрім адресата, не прочитав, потрібно
загнути верхню частину аркуша і передати його сусіду праворуч. На вас очікує
коротке послання наступній людині. Так триває доти, доки ви не отримаєте назад
листа з вашими власними ім’ям і прізвищем. Цей лист, зробивши коло, побував у
руках кожного з учасників, і кожний напише вам те, що, можливо, давно хотів
сказати. Такий круговий лист сприяє обміну взаємними “емоційними понижу-
ваннями” кожного з учасників.
Ведучий радить цей лист зберегти і у важкі життєві моменти заглядати у
нього.
III. Психокорекційна робота зі старшокласниками
1. Програма та схематичний виклад змісту тренінгу “Профілактика
наркоманії серед підлітків та молоді” (час проведення - 1 день) [14]
Тема: Проблеми, пов’язані з наркотиками, та профілактика перших стадій
вживання наркотиків.
Мета: Підвищити рівень поінформованості молоді з проблем, пов’язаних з
наркотиками. Розвинути навички, що запобігають вживанню психоактивних
речовин.
Завдання: З’ясувати рівень поінформованості учасників зі згаданої
проблеми; дати достовірну інформацію про психологічну залежність, про
причини та наслідки вживання наркотиків; формувати у молоді навички
відповідальної поведінки; перевірити рівень засвоєння інформації.
Організація проведення: Тривалість етапів залежить від особливостей
групи та досвіду тренера. Відхилення від розкладу не повинні викликати тривогу
та невпевненість. У цьому випадку тренеру варто проявити гнучкість. У
плануванні роботи потрібно заздалегідь продумати, які вправи можна додати,
якщо робота відбуватиметься дуже швидко, і навпаки, який етап ви зможете
скоротити та як ви чинитимете у разі виникнення затримок. У запропонованому
плані тривалість кожного етапу зазначено приблизно.
План проведення:
1. Організація настанови
Цей етап слугує для створення демократичної атмосфери, заохочення до
спілкування. Він задає тон подальшої роботи семінару-тренінгу.
Вступ (3 хвилини). Тренер оголошує мету та завдання семінару.
Знайомство з тренером (3 хвилини). Знайомство може бути проведене у
будь-якій зручній формі. Добре, якщо тренер розповість про свою професійну
діяльність, досвід роботи. Власні очікування та побажання стосовно цього
семінару-тренінгу. Не варто обмежуватися лише інформацією “Мене звати...”
Знайомство учасників семінару-тренінгу. Гра “Мене звати... ” (10
хвилин).
Мета гри: підготувати групу до подальшої спільної роботи та створити
відповідний настрій. Матеріали; ватман і різнокольорові фломастери.
Група стає у коло. Перший учасник пише на ватмані своє ім’я і ще що-небудь,
пов’язане з іменем. Наприклад: “Мене звати Мата, але однокласники
називають мене Пухнастою Мишею ”. Потім передає лист наступному
учасникові. Кожний наступний учасник робить те ж саме. Після того, як останній
учасник напише своє ім’я, ватман вивішують на стіну і залишають там протягом
всього дня тренінгу.
Очікування учасників (15 хвилин). Учасникам роздають невеликі аркуші
паперу, на яких вони записують свої очікування від семінару (кожне
побажання на окремому аркуші). Згодом на великому листі робляться написи
“Очікується ” і “Виконано
На етапі обговорення очікувань усі занотовані побажання прикріплюють під
написом "Очікується ” Надалі кожний учасник має змогу переміщувати аркуші
зі своїми очікуваннями у графу “Виконано
Якщо протягом семінару були реалізовані не всі побажання учасників, то
тренер повинен наприкінці семінару обговорити це з групою і з’ясувати, що
робити з нереалізованими очікуваннями: запланувати наступний семінар,
запропонувати індивідуальну консультацію чи рекомендувати потрібну
літературу.
Альтернативний варіант: запропонувати учасникам по черзі висловити
очікування і записати їх на великому аркуші чи на дошці.
Прийняття правил роботи групи (20 хвилин).
 2. Оцінка рівня інформованості, актуалізація проблеми
Гра “Спірні твердження99 (15 хвилин). Гра дає змогу тренерові оцінити
рівень інформованості та актуалізувати проблему для учасників. Ця гра є певним
анонсом тієї інформації, що зможуть отримати учасники.
Гра “Асоціації99 (ЗО хвилин). Мета: визначити рівень знань учасників групи,
створити підґрунтя для глибшого змісту подальшої роботи і дискусій. Матеріали:
ручки, аркуші паперу для кожного з учасників.
У грі обов’язково бере участь уся група. В ході гри визначають початкове
ставлення групи до проблеми. Ставлять завдання: назвіть одне-два слова, які
спадають вам на думку, коли ви чуєте слова: “наркотики, наркоманія,
залежність ”.
Гра може бути проведена у двох варіантах: усно або письмово.
Варіант 1: учасники по колу висловлюють одну-дві асоціації, які викликають
ці слова.
Варіант 2: учасники отримують по невеликому аркушу паперу, на якому
записують власні асоціації до цих слів.
Після цього всі перелічені асоціації обговорюють, з’ясовують причини їхнього
виникнення і створюють міф про наркоманію у нашій культурі.
Потрібно звернути увагу, що асоціації бувають різними. Найчастіше вони
відображають особистісне ставлення людини до цієї проблеми, навіть
неусвідомлюване.
Перерва на каву (15 хвилин)
Мозковий штурм “Причини та наслідки вживання наркотиків (20
хвилин). Причини вживання наркотиків занотовують в одну частину таблиці,
наслідки - в іншу. Приклад таблиці:
Причини Наслідки
Щоб отримати нові відчуття Смерть від передозування
Модно Втрата поваги тих що навколо
За компанію Хвороби, що передаються через
спільні шприци (гепатити, СНІД)
На зло батькам Конфлікти з батьками
Висновок: Майже у всіх випадках людина обирає сама, чи вживати їй
наркотики, чи ні. Той, хто обирає наркотики, непрямо обирає і відповідні
наслідки.
Рухова вправа, “Молекули ” (“Броунівський рух ” -10 хвилин).
Всі учасники збираються тісною групкою біля тренера, заплющують очі та
починають хаотично рухатись у різні боки, видаючи певний звук. Через деякий
час тренер подає один сигнал - це означає “тихо і замри!”, два сигнали —
“вишикуватисяу коло з заплющеними очима ”, три сигнали -
“розплющити очі та подивитись на фігуру, що утворилася ”.
Інший варіант гри: під музику всі учасники довільно рухаються. У будь-який
момент тренер може дати сигнал: “Зберіться в групи по п'ятеро осіб! (по
троє, по семеро...)”. Учасникам (“атомам”) потрібно швидко організувати такі
групи (“молекули ”), ставши групою у коло та взявшись за руки. І так кілька
разів, змінюючи кількість учасників у групах (кількість “атомів”у
“молекулах”).
3. Інформаційний блок
Теоретичний матеріал та дискусія (60 хвилин). На цьому етапі доцільно
обговорити такі поняття: наркотики і наркоманія; механізм та
особливості впливу наркотиків на організм молодої людини; наслідки та
характерні прояви вживання наркотичних речовин; адик- тивна
поведінка; причини, що підштовхують до вживання наркотиків; міфи та
хибні уявлення про наркотики у молодіжному середовищі; роль впливу
групи на тих, хто почав вживати наркотики, стратегії протидії тискові
однолітків.
Логічно розпочати цей етап з відповідей на ті питання, які викликали масові
ускладнення на етапі “оцінка рівня інформованості ”. Метод роботи - лекція чи
інтерактивна форма (дискусія, під час котрої тренер уточнює, коригує та
деталізує відповіді учасників).
Перерва па обід (60 хвилин).
Рухова вправа “Вишикуйтесь за ростом 99 (15 хвилин). Мета: подолання
бар’єрів у спілкуванні між учасниками та їх розкріпачення.
Учасники стають щільним колом, заплющують очі. їхнє завдання полягає в
тому, щоб із заплющеними очима вишикуватися за ростом. Після того, як
учасники виконають завдання, тренер дає команду розплющити очі і подивитися,
що вийшло. Після вправи можна обговорити, чи було складно виконати це
завдання, як почували себе учасники.
Ця гра має декілька варіантів. Можна дати завдання вишикуватися за
кольором очей (від найсвітліших до найтемніших), за кольором волосся, за
теплом рук тощо.
Історія про... (20 хвилин). Мета: аналіз дій, що їх виконують герої
“історій”. З’ясування поглядів учасників на подану проблему. Моде
 лювання найоптимальніших стратегій дій учасників. Матеріали: тексти
історій, аркуш ватману; фломастер.
Всіх учасників методом жеребкування поділяють на три-чотири команди.
Зачитують історію з життя старшокласників. Учасників просять оцінити дії та
поведінку героїв за 10-бальною шкалою з погляду їхньої ефективності та
морально-етичних норм. Отримані результати зводять у велику таблицю на
аркуші ватману та аналізують. Кожна команда зачитує рейтинги, отримані в
груповому обговоренні, і коротко пояснює, що слугувало причиною появи саме
такого результату.
Приклад історії: Дмитро та Оксана кохають одне одного. Вони навчаються в
одному класі. Одного разу Дмитро під час дискотеки . завів Оксану до класу та
запропонував їй спробувати вжити наркотик. Він пояснив, що нещодавно почав
колотися, йому дуже подобається, і він хоче, щоб їй теж було добре. Оксана
відмовилася від пропозиції та втекла зі школи. Всю ніч вона думала, що робити,
і, врешті-решт, вирішила розповісти однокласниці Галі, у якої брат загинув під
колесами мотоцикла, яким керував наркоман. Галя пообіцяла вирішити
проблему. Вона розповіла класному керівникові, а той - директорові школи.
Батьків Дмитра викликали до школи, щоб поділитися інформацією про сина.
Дмитра помістили на лікування до закритого стаціонару. Ніхто з класу, навіть
Оксана, не відвідали його. Лише друг Іван не змінив свого ставлення та
провідував його. Коли Дмитро вийшов з лікарні, він вирішив, що наркотики
більше вживати не буде, але і з Оксаною підтримувати стосунки більше не
збирається.
На прикладі обговорення історії можна зробити висновки, наскільки
складно: відмовити близькій людині; прийняти самостійне рішення;
зробити правильний вибір; визначити, який вибір є правильним;
відмовитися від дискримінуючої пропозиції.
Перерва на каву (15 хвилин).
Рухова вправа (15 хвилин). Вибір вправи - на розсуд тренера.
Гра “Життя з хворобою ” (ЗО хвилин).
Мета: усвідомлення учасниками проблем, пов’язаних з наркоманією; зміна
поглядів на проблеми тих, хто вживає наркотики.
Матеріали: невеликі картки з паперу (5x5 см), ручки для кожного
учасника. Тренер видає кожному учасникові по 12 карток і просить
написати:
на чотирьох картках — назви улюблених страв;
на чотирьох картках - назви улюблених занять, захоплень;
на чотирьох картах - імена близьких чи коханих людей.
Коли всі учасники заповнили картки, тренер каже: “Давайте поставимо себе
на місце людини, яка потрапила у залежність від наркотиків, для того, щоб краще
зрозуміти, що може відбуватися в її житті. Отже, людина обрала задоволення, яке
вона отримує від наркотику. За будь-яке задоволення потрібно платити... І не
тільки грошима. Тому я прошу віддати по одній картці з “ улюбленою стравою,
заняттям, близькою людиною Учасники самі вибирають і віддають три
картки. Далі залежність потребує наступних жертв, і учасники вибирають і
віддають ще по три картки. Після цього, тренер сам проходить по колу і, не
дивлячись, відбирає по одній картці у кожного учасника - це символізує те, що
наркоман вже не спроможний сам контролювати ситуацію. Все, що залишилося в
учасників - це можливий варіант того, що наркоманія може зробити з життям
людини.
Обговорення:
Як себе почували учасники під час гри?
Як зараз себе почувають?
З чим (або з ким) було розлучатися найважче?
Після гри обов’язково проводять емоційне^ розвантаження для того, щоб
вивести учасників з ігрової ситуації. Його текст може бути таким: “Те, що
відбувалося зараз, було лише грою. Я сподіваюся, що це ніколи не зачепить вас
та ваших близьких. Я сподіваюсь, що ніхто з вас не зіткнеться з такою ситуацією
у житті. Все це було лише грою і закінчилося разом із грою...”.
Після цього учасники діляться пережитими відчуттями. Якщо напруга емоцій
у групі залишається високою, потрібно зробити невелику (5 хвилин) перерву або
виконати вправу на зняття тривожності.
Під час цієї гри доречно поводитися обережно, оскільки в групі можуть бути
учасники, що вживали наркотики, чи є на тій чи іншій стадії залежності. У цьому
випадку гра може спричинити різний вплив: з одного боку, показати, яким
небезпечним є подальше вживання, а з іншого - викликати у людини
почуття безвиході. Тому, якщо тренер не впевнений у своїх можливостях
опанувати ситуацією і не зашкодити учасникам, краще замість цієї гри виконати
більш нейтральні вправи.
4. Етап набуття практичних навичок
Вправа “Відмова99 (40 хвилин). Мета: дати можливість учасникам оволодіти
навичками впевненої поведінки, аргументованої відмови в ситуації вибору.
Група ділиться на три підгрупи. Кожній підгрупі пропонують окрему
ситуацію:
 однокласник (сусід, знайомий, лідер дворового угруповання) просить педагогами, психологами, вихователями практичної навчальної підготовки, що
дозволу виготовити наркотику тебе вдома; допоможе їм ефективно працювати вже на початку власної професійної
однокласник (сусід, знайомий, лідер дворового угруповання) просить діяльності. Заняття проводитимуться у вигляді семінару- тренінгу, де, окрім
залишити якісь речі; теоретичних та методологічних засад, акцентуватимуть на отриманні власного
однокласник (сусід, знайомий, лідер дворового угруповання) просить практичного досвіду, що ґрунтується на власних переживаннях та висновках
сказати неправду його батькам про те, що якась його річ лежить у тебе. щодо розв’язання проблем підліткового віку.
Завдання для підгруп: протягом 7 хвилин придумати якомога більше Програма охоплює тематичні бесіди, рольові ігри, психогімнас- тичні вправи,
аргументів для відмови у такій ситуації. Після цього кожна підгрупа “розіграє ” які допоможуть відчути ситуації, характерні для підліткового віку, зсередини
свою ситуацію перед рештою учасників. Один учасник грає роль того, хто внутрішнього світу підлітка.
вмовляє, інший - того, хто відмовляється. Тренер пропонує використати у Саме такий підхід допоможе спеціалістам ефективно працювати з підлітками,
кожній з ситуації по три стилі відмови: впевнений, агресивний, невпевнений. оскільки вони краще розумітимуть саме внутрішні, психологічні труднощі
Кожний стиль демонструє лише один учасник. підлітка, бачитимуть шляхи їхнього подолання; володітимуть прийомами та
Якщо тренер відчуває, що роль того, хто вмовляє, може бути виконана способами встановлення довіри підлітків до себе, що є необхідною умовою для
учасниками не на належному рівні, він може взяти її на себе. ефективної роботи з ними.
Згодом потрібно обговорити необхідність придбання таких навичок, впливу Загальна мета: Оволодіння методами практичної психологічної роботи з
тих чи інших форм відмови на подальші стосунки. Обговорюється питання про підлітками. Відпрацювання психологічних проблем підліткового віку на рівні
складності та переваги відповідальної поведінки. особистого досвіду.
5. Завершення роботи
Тренер по колу опитує всіх учасників про те, що їм сподобалось і не
сподобалось у ході семінару-тренінгу, чи виправдались їхні сподівання, які
почуття вони переживають у цей момент.
З метою оцінення ефективності своєї роботи тренер може запитати, що
учасники хотіли б змінити, організувати по-іншому; чому потрібно приділити
більше уваги у проведенні тренінгу.
Згодом тренер підводить підсумки семінару, робить висновки, роздає папки з
інформаційними матеріалами. Якщо є можливість, нагороджує найактивніших
учасників тренінгу тематичними сувенірами.
Модуль 4. Робота з людьми періоду дорослості
/. Програма для роботи зі спеціалістами, які працюють з підлітками
“Профілактика та корекція кризи підліткового віку 99 (О.В. Самойлова,
К.Г. Булгакова) [6]

Обґрунтування програми. (К-сть годин - 60; кількість занять —15).

Відомо, що підлітковий вік - найпроблемніший етап розвитку людини,
оскільки він є переходом з дитинства у дорослість. Тому у спеціалістів, що
працюють з дітьми, найбільше труднощів виникає у роботі саме з цією віковою
категорією. Є багато літератури, що висвітлює фізіологічні, психологічні,
педагогічні особливості підліткового віку. Вона спрямована на допомогу
фахівцям, що працюють з підлітками, однак ще досі у роботі педагогів,
психологів, соціальних працівників постає багато невирішених питань, особливо
практичних. Тому актуальною залишається необхідність вдосконалювати
підготовку спеціалістів, що працюватимуть з різними категоріями підлітків.
Ця програма ставить за мету отримання соціальними працівниками,
 Структура корекційних занять
Заняття 1. Психологічні особливості підліткового періоду
- Підлітковий вік як специфічний період розвитку людини.
- Психологічна структура особистості підлітка.
Практична частина: Бесіда “Чи є підліток дорослою людиною Вправа
“Явже дорослий”.
Заняття 2. Соціальні стосунки підлітків
- Основні властивості соціальних стосунків підлітків.
- Конфлікти підліткового віку.
Практична частина: Виявлення стилів поведінки в конфліктних ситуаціях.
Аналіз власної поведінки у підлітковий період. Рольова гра: “Сварка на вечірці
”.
Заняття 3. Проблема асоціальної поведінки юнаків. Девіантні та делінквентні
прояви
- Поняття девіантної поведінки.
- Поняття делінквентної поведінки.
Практична частина: Бесіда “Девіантна поведінка: потреба чи збіг
обставин ”. Вправа “Базар ”.
Заняття 4. Профілактика алкогольної, наркотичної та комп’ютерної
залежності
- Підходи до профілактики алкоголізму та наркоманії серед підлітків:
авторитарний, “залякувальний”, об’єктивний, тренінговий.
- Профілактика комп’ютерної залежності.
Практична частина: Вправа “Людина - Комп гютер ”. Рольова гра “ Чи
можу я сказати “ні ” ”.
Заняття 5. Соціальне самовизначення девіантних підлітків
- Типи соціального самовизначення девіантних підлітків (ССДП).
- Результати дослідження ССДП.
Практична частина: Бесіда-мозковий штурм “Як жити далі? ”
Заняття 6. Характерологічні особливості підлітків
- Акцентуації характеру підліткового віку.
- Методи дослідження акцентуацій характеру підлітків.
Практична частина: Бесіда “На що впливає характер”. Вправа “10
рис мого характеру, які я не можу змінити ”.
Заняття 7. Агресивність у підлітковому віці
- Агресивність. Становлення агресивної поведінки.
- Взаємодія з агресивними підлітками.
Практична частина: Вправа “Намалюй свою агресію ”. Вправа
“Двері для гніву ”.
Заняття 8. Тривожність та демонстративність підлітків
- Тривожність. Особистісна та реактивна тривожність.
- Демонстративність. Маніпулятивна поведінка підлітків. Практична частина:
Методика Спілбергера-Ханіна. Бесіда “Як взаємодіяти з маніпулятором ”.
Рольова гра “Тривожний, агресивний маніпулятор ”.
Заняття 9. Саморуйнівна поведінка підлітків
- Поняття аутоагресії. Причини аутоагресивної поведінки підлітків.
- Суїцид як крайня форма саморуйнівної поведінки.
- Профілактика суїцидальної поведінки підлітків.
Практична частина: Бесіда “Симптоми суїциду. Як спілкуватись з
людиною, котра має намір здійснення суїциду”. Вправа “Малюнок життя
”.
Заняття 10. Вплив сім’ї на становлення особистості підлітка
- Роль батьківських стосунків у формуванні особистості підлітка.
- Повні та неповні сім’ї та їхня роль у становленні особистості підлітка.
- Стилі батьківської поведінки та їхній вплив на підлітків.
Практична частина: Малюнок сім’ї. Вправа “Вдячність та претензії”.
Заняття 11. Форми та типи взаємодії батьків і дітей.
- Особливості взаємодії дорослих (батьків, учителів) з підлітками.
- Структура взаємодії дітей та батьків з погляду транзактного аналізу.
Практична частина: Виявлення власної структури взаємодії Дитини,
Дорослого та Батька. Рольова гра “Відпустіть мене на дискотеку”. Рольова гра
“Дитина, Дорослий та Батько ”.
Заняття 12. Насильство в сім’ї: його причини та наслідки
- Насильство у сім’ї. Шляхи роботи з дітьми таких сімей.
- Діти в сім’ях алкоголіків та наркоманів.
Практична частина: Вправа “10 заповідей”.
Заняття 13. Ранні сексуальні стосунки: причини та наслідки
- Ранні сексуальні стосунки, їхній вплив на розвиток особистості підлітка.
- Профілактика вагітності та захворювань, які передаються статевим шляхом.
Практична частина: Вправа “Побачення”. Аналітична бесіда на тему “Ранні
сексуальні стосунки ”.
 Заняття 14. Оптимізація стану дорослих, що працюють з підлітками - розширення сфери усвідомлюваного у розумінні вчинків іншого;
- Роль психічних станів фахівця у роботі з підлітками. - формування чутливості до невербальних засобів спілкування;
- Синдром професійного вигорання. відпрацювання ефективних засобів спілкування.
- Методи релаксації фахівця, що працює з підлітками. IV етап (5-7 зустрічі):
Практична частина: Вправа “Експрес-релаксація”. Рольова гра - проектування і конструювання кожним учасником ефективних засобів
“Затурканий учитель”. спілкування (емпатійне розуміння, уміння налагоджувати зворотний зв
Домашнє завдання: розробити проект практичної роботи з підлітками за \язок тощо);
однією з розглянутих у цей програмі проблем (описати власний підхід до - відпрацювання індивідуальних стратегій і тактик ефективного
проблеми). педагогічного спілкування.
Заняття 15. Підсумкове V етап (8 зустріч):
- Групове обговорення результатів семінару-тренінгу. - рефлексія змін, що відбулися в учасників і в групі за час тренінгу;
- Анкетування учасників з метою визначення ефективності занять, розробки - прогнозування майбутніх життєвих планів учасниками групи.
шляхів удосконалення програми. Кожна зустріч супроводжується сукупністю психотехнічних процедур. Проте
їхнє застосування не є обов’язковим. Тренер повинен відчувати потреби
2. Програма соціально-психологічного тренінгу для педагогів (Н.В. учасників, ситуацію в групі, тимчасові обмеження тощо.
Клюєва) [8] Обов'язкові процедури, які використовують на кожній зустрічі:
Особливості проведення програми соціально-психологічного тренінгу для - індивідуальна й групова рефлексія на початку і в кінці роботи (сенс цієї
педагогів роботи в осмисленні процесів, способів і результатів індивідуальної й спільної
Програма вміщує опис організаційного етапу тренінгу, куди входить: діяльності);
знайомство консультанта із замовником, з можливими учасниками тренінгу, - психогімнастичні процедури з ефектом релаксації;
діагностика і підбір учасників у групу, підготовка і оснащеність приміщення. - ведення щоденників учасниками групи;
Сам курс складається з восьми зустрічей, кожна з яких має своє при- - аналітична робота ведучого з осмислення групових процесів, змін у позиції
значення, процедурне забезпечення, опис найважливіших моментів, на які варто учасників і психофізіологічних показників (втома, інтерес тощо).
звернути увагу консультантові. В окремі зустрічі включено “Інформування ” Організаційний етап тренінгу.
(інструктаж), що проводить консультант у групі. У кінці кожної зустрічі додано Діагностика і підбір учасників в групу
список літератури, з якою ведучий знайомиться перед заняттям, а учасники - орієнтація учасників у специфіці тренінгу як методу навчання;
тренінгу - після його проведення.
Логіка побудови програми
В основу програми покладено принцип поетапності розвитку групи і
поступовості у глибшому розумінні кожним учасником себе. Кожна зустріч
логічно пов’язана з попередньої і є, у змістовному плані, основою для наступної.
Етапи тренінгу.
І етап (організаційний)
- орієнтація в специфіці тренінгу як методу навчання;
- первинна діагностика очікувань учасників і труднощів у спілку-: ванні;
- виявлення і корекція мотивації учасників.
II етап (1-2 зустрічі):
- самовизначення членів групи і визначення групою цілей своєї роботи;
- створення в групі такої атмосфери, яка б сприяла самопізнанню і самовияву;
- дестабілізація стереотипних уявлень про себе і мотиви власної поведінки;
- актуалізація кожним власного професійно-педагогічного погляду, його
концептуалізація.
III етап (3-4 зустрічі):
- переосмислення уявлень про себе на основі зворотного зв’язку, аналізу того,
що відбувається в групі, відрефлексування ситуації;
 — первинна діагностика очікувань учасників і труднощів у спілку-
ванні;
— виявлення і корекція мотивації учасників.
Комплектуванню групи передує розповідь консультанта про те,
що таке тренінг, які його цілі й можливості, які результати можуть бути
отримані. У своєму виступі ведучому бажано апелювати до тих проблем, які
значущі саме для цих людей, для цього професійного співтовариства. Також
обговорюються організаційні питання:
— тривалість роботи (програма розрахована на 8 зустрічей);
— час однієї зустрічі (3—4 години);
— кількість учасників (10—12 осіб);
— періодичність зустрічей (інтенсивна робота - 4—5 днів (так
зване занурення) по 8 годин роботи на день або двічі на тиждень по 3—4
години.
Етап комплектування групи
Проводиться індивідуальна бесіда з кожним учасником. Основні питання,
які обговорюють у бесіді:
— Що Ви очікуєте від тренінгу?
— Чи є у Вас проблеми в спілкуванні з дітьми, керівництвом, колегами
по роботі, батьками, вдома?
— Чи хочете Ви займатися у тренінговій групі?
— Чи є у Вас які-небудь побажання щодо спрямованості роботи в
тренінгу, питань, які мають бути обговорені у ньому?
В індивідуальній бесіді длявиявлення індивідуально-психологічних
особливостей учасників можливе використання психологічних методик типу:
опитувальника Кеттела, тесту Люшера, методики рівня суб'єктивного
контролю, проектних тестів. У деяких випадках (коли у консультанта
виникає підозра, що учасник має серйозні відхилення в психіці й поведінці)
використовують картковий варіант ММР1.
Не потрібно ситуацію індивідуальної бесіди перетворювати у відповіді на
запитання типу: "Що Ви тепер можете сказати про мене? ”,
“Які результати Ваших психологічних тестів?”. Щоб уникнути цього,
психологічні тести може проводити помічник консультанта.
Отже, у підборі учасників в групу потрібно керуватися такими
критеріями:
1. Бажання учасника і добровільність приходу в групу. Ця умова має бути
дотримана обов’язково, оскільки під час проведення тренін- гів адміністрація
іноді прагне зобов’язати всіх пройти тренінг. Це неприпустимо.
2. Протипоказана участь у тренінгу людей з явно вираженими фізичними
дефектами і порушеннями психічного здоров’я.
3. Приблизно однаковий вік учасників. Після 45 років участь у тренінгу не є
результативною.
4. Кількість учасників - не більше 12.
5. Однакова кількість чоловіків і жінок. Під час проведення тренінгу з
педагогами цієї вимоги можна не дотримуватись.
6. Бажана участь у тренінгу незнайомих між собою людей. Бажано, щоб
кожен член групи сам заплатив за свою участь у навчанні. Це підвищує
мотивацію учасників і в організаційному плані мобілізує їх.
Підготовка приміщення. Його оснащеність
Важливо ізолювати приміщення, щоб роботі групи ніщо не заважало. Бажано,
щоби була можливість затемнити приміщення (пригасити світло, засунути
штори). Повинні бути крісла (за кількістю учасників плюс тренер),
поставлені у коло; вільне місце для проведення психогімнастики, різних ігор,
танців (бажано, щоб на підлозі був килим або мати для гімнастики). Для
створення доброзичливої, дружньої обстановки можна обладнати затишний
куточок (столик, лампа, самовар, чашки тощо).
Приклад проведення першого заняття ЗНАЙОМСТВО В ГРУПІ
Цілі: - самовизначення членів групи і визначення групою цілей своєї
роботи;
- створення у групі такої атмосфери, яка б сприяла самопізнанню і
самовияву;
- дестабілізація уявлення учасників про себе.
Ведучий починає зустріч із розповіді про те, що учасники тренінгу можуть
отримати унаслідок навчання. У програмі ми позначили такі інформаційні
вставки, як “інформування ”. Його ведуть від імені ведучого.
Інформування. Для того, щоб досягти успіху у своїй справі, потрібно уміти
робити її легко й упевнено. Тому на нашому тренінгу ми говоритимемо не
стільки про специфічні проблеми педагогічної діяльності, скільки про вас самих,
про ваші взаємини з іншими людьми, про ті цілі, які ви перед собою ставите. Ви
дізнаєтеся про свої сильні й слабкі сторони, навчитеся краще розуміти себе і
зрозумієте, чому ви чините так, а не інакше, і що ви можете зробити, щоб стати
кращим. Ви навчитеся думати позитивно і зрозумієте, що наше життя залежить
від того, як ми його сприймаємо. Не очікуйте від мене рецептів,
 як правильно поводитися в тих чи інших ситуаціях, вирішувати конфлікти.
Лише разом ми зможемо відповісти на ці й інші складні запитання. У нашій
групі ми допомагатимемо один одному вирішувати професійні проблеми,
освоювати ефективні засоби спілкування.
Процедура 1. Принципи групової роботи
Призначення: - встановлення принципів роботи в групі;
- створення почуття відносної відособленості групи .
Хід роботи. Запропонувати членам групи сісти обличчям один до одного та
обговорити принципи роботи в групі.
Основні принципи роботи в групі:
1. Щирість у спілкуванні. У групі не варто лицемірити і брехати. Група - це
те місце, де ви можете розповісти про те, що вас справді хвилює і цікавить;
обговорювати такі проблеми, які до моменту участі у групі з яких-небудь
причин не обговорювали. Якщо ви не готові бути щирим в обговоренні якогось
питання - краще промовчати.
2. Обов’язкова участь у роботі групи протягом усього часу.
Цей принцип вводиться з огляду на те, що ваші думки і почуття
дуже значущі для інших членів групи. Ваша відсутність може привести до
порушення внутрішньогрупових відносин, до того, що в інших не буде
можливості почути вашу думку з обговорюваного питання.
3. Непоширюватн інформацію про обговорювані проблеми за межі групи.
Все, що мовиться тут, повинно залишитися між нами. Це одна з етичних підстав
нашої роботи. Не варто обговорювати чиїсь проблеми з людьми, які не беруть
участь у тренінгу, а також з членами групи поза тренінгом. Краще це робити
безпосередньо на занятті.
4. Право кожного члена групи сказати “стоп” - припинити обговорення його
проблем.
Якщо ви відчуваєте, що ще не готові бути щирими в обговоренні питань, які
стосуються особисто вас, або розумієте, що та чи інша вправа може завдати вам
психологічної травми - скористайтеся цим принципом.
5. Кожен учасник говорить лише за себе, від свого імені.
Не варто відступати від обговорення конкретної проблеми і допускати
міркування типу: “всі так думають ”, “більшість так вважає Спробуйте
будувати свої міркування приблизно так: “я думаю... ”, “я відчуваю... ”, “мені
здається... ”.
6. Не критикувати і визнавати право кожного на висловлення власної
думки. Нас достатньо критикують і оцінюють в житті. Давайте у групі вчитися
розуміти іншого, відчувати, що людина хотіла сказати, який зміст вклала у
висловлювання.
7. Спілкування між усіма учасниками і ведучим — на “ти”.
Цей принцип створює в групі обстановку, відмінну від тієї, що є за її межами.
Це буде важко, тому що ми звикли до певної ієрархічності у відносинах. Якщо
вам важко відразу перейти на “ти ” — не квапте себе. Це може відбутися під час
другої, третьої зустрічі.
Примітки для ведучого. На першій зустрічі ведучий формує у групі
спокійну доброзичливу атмосферу, хоча природні й деяка напруга і тривога, що
спочатку виникають в учасників. Цього не потрібно боятися, оскільки
конструктивна напруга акумулює енергію для всієї подальшої роботи по
дослідженню себе і перебудові міжособистісних відносин. Деякі консультанти
свідомо прагнуть створювати напругу на перших етапах роботи. Це досягається
розповіддю про можливі важкі ситуації на тренінгу, у тім числі й зриви.
Консультант може на якийсь час замовкнути, ніби передаючи ініціативу групі.
Якщо група її не сприймає - цей факт може стати предметом аналізу. Ми більш
схильні до м’якого, довірливого стилю відносин із групою з перших кроків
роботи.
Процедура 2. Знайомство
Призначення: — формування у членів групи установки на взаємо-
розуміння;
- формування першого враження один про одного;
- визначення можливих тактик і стратегій спілкування з кожним
учасником;
- створення клімату психологічної безпеки.
Варіант А
Запропонувати кожному членові групи назвати своє ім’я. Можна вибрати собі
на час роботи в групі інше ім’я. Це дає змогу дещо змінити уявлення про себе і
зруйнувати деякі стереотипи спілкування. Якщо учасникові важко вибрати собі
ім’я, то це робить група, підбираючи відповідне або залишаючи колишнє. Кожен,
представляючись, відзначає свої якості, які сприяють або заважають ефективному
спілкуванню, називає своє хоббі, девіз життя. Представлення здійснюють по
колу. Учасники мають право ставити будь-які запитання.
Варіант Б
Учасники розбиваються на пари і протягом 10—15 хвилин проводять взаємне
інтерв’ю. Після закінчення кожен презентує того, у кого брав інтерв’ю. У цій
процедурі значно вищий навчальний ефект, оскільки є можливість аналізувати, на
що звернув увагу той, хто брав інтерв’ю, чи вдалося йому достовірно
запропонувати психологічний
 портрет свого партнера, які питання ставили один одному пари. Учас ники
також ставлять будь-які запитання.
Варіант В
Презентація записується на відеоплівку. Учасники виходять за двері й
поодинці входять до кімнати з ведучим. їхнє завдання - назвати дві-три свої
якості, які сприяють спілкуванню, і дві-три якості, що заважають йому. Після
знайомства учасник виходить, за ним входить інший. Після того, як
представились всі, група збирається разом, сідає в коло й аналізує відеозапис.
Цінність цього варіанта — в наочному зворотному зв’язку і великій кількості
матеріалу, який група аналізує разом з ведучим.
Варіант Г
Кожен учасник на картці пише своє ім’я, комунікативні якості, девіз, хобі. На
розсуд ведучого до картки можуть бути вписані відповіді на різноманітні
запитання (наприклад: Що я більше всього ціную у людях? Що я не приймаю
в інших? Що я зараз відчуваю? Моя головна проблема у спілкуванні тощо).
Можна використовувати проектний малюнок. На картці, окрім тексту,
учасник малює себе або те, як його бачать інші (у символічній формі). Картку
чіпляють на одяг. Протягом 15 хвилин члени групи під музику рухаються по
кімнаті, зупиняючись один біля одного. Після цього всі сідають в коло і
обмінюються враженнями.
Особливу увагу при кожному варіанті представлення приділяють
індивідуальним цілям і очікуванням учасників від тренінгу спілкування.
Примітки для ведучого
/. Форма обговорення повинна бути м’якою, ненав’язливою. Бажане
обговорення таких питань: “Що ви відчуваєте у цей момент? ”,
“Вам важко бути в центрі уваги?”, “Від чого залежить ваше спілкування
один з одним в групі? ”, “3 ким з членів групи у вас можуть скластися
напружені стосунки?”.
2. З метою активізації уявлень можна використовувати такі
прийоми:
— гра в асоціації (“Хто кого або що мені нагадує?”; “Яку тварину,
рослину, дерево або квітку, птаха, колір, пору року нагадує мені той, хто себе
презентує?”);
- гра у перше враження. До того моменту, як учасник почав себе
презентувати, група висловлюється про те, яке перше враження справила на них
ця людина, про що свідчить її обличчя, жести, поза, які якості їй притаманні.
Той, що себе презентує, ставить по одному запитанню кожному учасникові
групи. У цих запитаннях відразу ж виявиться і спрямованість у спілкуванні, і
коло інтересів, й індивідуальні особливості. Ця техніка задає динаміку роботи
групи.
5. Особливу увагу потрібно звернути на тих осіб, які мають
психологічні особливості, що ускладнюють спілкування в групі (підвищену
чутливість до критики, загострену увагу до чужої думки, сильну
невпевненість тощо). Таких учасників ведучий підтримує, не поспішає у
висловленні думок.
Процедура 3. Рефлексія “тут і тепер”
Призначення: — знайомство із сутністю процесу рефлексії;
— відпрацювання навичок рефлексії.
Процедура З — одна з тих, які бажано використовувати на початку і в кінці
кожної зустрічі.
Ведучий пропонує кожному учасникові висловити своє уявлення про те, що
відбувається з ним і з групою. Робити це можна в будь-якій формі - вербально,
невербально, у вигляді малюнка на аркуші паперу або на дошці.
Кожний з членів групи за семибальною шкалою оцінює ступінь своєї власної
втоми, активності й інтересу до того, що відбувається. Після того, як ця
процедура виконана, ведучий подає основні поняття роботи рефлексії.
Інформування
Одним з основних засобів, що сприяють ефективному спілкуванню, є
рефлексія. Більше того, можна вважати рефлексію ключовим моментом розвитку
особистості.
Можна виділити два типи рефлексії (за предметом, на який вона
спрямована):
— рефлексія як техніка осмислення процесу, способів і результа-
тів розумової роботи й практичних дій. Цей тип роботи розглядають як
“поворот свідомості”, унаслідок якого з’являється можливість побачити себе,
своє мислення, свою свідомість ніби “збоку”. Він розширює поле
усвідомлюваних елементів мислення і діяльності, сприяє осмисленню перешкод і
утруднень в конкретних ситуація, знаходженню способів їхнього подолання;
— рефлексія станів — спрямована на усвідомлення своїх переживань і
станів упродовж роботи. Людина має розуміти причини виникнення у себе
таких станів, як роздратування, напруга, задоволення тощо. У цьому випадку
зі станом легше справитися або, навпаки, змоделювати його. Така рефлексія дає
змогу відтворити нормальну працездатність.
 Вивчати рефлексії важко і починати потрібно з того, щоб в якийсь момент
часу сказати собі “стоп”, заглянути в себе і поставити собі запитання: “Чому це
відбулося?”, “Що приховане за тією чи іншою моєю дією? ”
Умовно цей процес можна зобразити так:
1. “Я” здійснюю вихід рефлексії\ тобто - здійснюю такий “поворот
свідомості”, за якого бачу себе і свою ситуацію ззовні;
2. “Я” знаходжуся у позиції рефлексії, тобто займаю позицію зовнішнього
спостерігача стосовно самого себе, своєї ситуації;
3. “Я” здійснюю рефлексивне ставлення, тобто ставлюся до себе, до своєї
ситуації як до цілого з позиції рефлексії, дивлюся на себе ніби збоку.
Процедура 4. Ведення щоденника
- відпрацювання навичок аналізу своєї поведінки і поведінки членів
групи;
— вербалізація усвідомлення свого психічного стану.
Запропонуйте учасникам почати вести щоденник, в якому вони
повинні описувати те, що з ними відбувалося під час тренінгу, свої почуття,
переживання, думки. Спершу можна кожному дати листок з такими запитаннями:
1. Що було для мене головним на першій зустрічі?
2. Чи вдалося мені більше дізнатися про себе?
3. Я зрозумів, що я...
4. Я був здивований, виявивши, що я...
5. Наскільки я був щирим сьогодні у прояві своїх думок і почуттів?
6. Я відчув сильну агресію (або роздратування), коли...
7. Що я ще хотів сказати самому собі?
Примітки для ведучого. Щоденникові записи може и використати ведучий
принаймні для таких цілей:
Щоденник як спосіб самоаналізу; самопізнання і самодіагностики
учасників тренінгу. Сам факт, що члени групи описують те, що відбувається з
ними - суттєвий момент в саморозвитку.
Щоденникові записи як початковий матеріал для початку роботи на
наступній зустрічі. За бажанням учасника (ів) чи на розсуд ведучого найбільш
значущі фрагменти щоденника зачитують й аналізують.
Щоденник як матеріал для аналітичної роботи ведучого. За що-
денниковими записами ведучий робить висновки про психологічний стан
учасника, його взаємини з групою. Також це можливість простежити зміни в
описі учасником того, що відбувається від першого до останнього дня тренінгу.
Після першої зустрічі не варто давати учасникам завдання читати яку-небудь
літературу з психології спілкування. Бажано зорієнтувати на роздуми про самих
себе.
3. Приклади вправ із групової психотерапії [18]
А. Ролі виживання в сім’ї: психодрама
Цілі: Поведінкові. Члени групи:
а) братимуть участь у структурованій психодрамі;
б) обговорювати свою сім’ю, порівнюючи її із зображеною в психодрамі;
в) впізнавати ролі, які вони грають у своїй сім’ї.
Пізнавальні. Члени групи:
а) досягатимуть усвідомлення сім’ї як системи;
б) досягатимуть розуміння динаміки розвитку дисфункціональної сім’ї;
в) поліпшуватимуть розуміння динаміки своєї власної сім’ї;
г) розвиватимуть самосвідомість.
Метод. Керівник коротко тлумачить ролі виживання, які з’являються у
дисфункціональних сім’ях. Він керує структурованою пси- ходрамою, яка
зображає “проблемну сім 9ю ”. Опрацьовування відбувається, коли учасники
психодрами обговорюють свої ролі у грі та власній сім’ї.
Інструкції. Розтлумачте групі ролі виживання, які з’являються в
“проблемних сім’ях”. Поясніть, що ці образні варіанти поведінки стали відомі,
коли почали вивчати сім’ї алкоголіків. Учені були здивовані, дізнавшись,
наскільки ці сім’ї схожі. Виявляється, члени сім’ї реагують на алкоголізм батьків
легко передбаченим способом. Члени таких сімей переконані, що вони повинні
думати, відчувати і поводитися певним чином для того, щоб вижити у своїх
сім’ях. Шерон Вегшейдер-Круз визначила таку поведінку як *ролі
виживанняЗгодом з’ясувалося, що алкоголізм є не єдиною причиною, яка
породжує ці зразки поведінки. Інші проблеми спричинили ту ж динаміку,
наприклад, проблемою міг бути не алкоголізм батька чи матері, а те, що
батько - гравець або “трудоголік ” чи мати має звичку витрачати гроші;
проблемою могли бути робота батька або депресія матері, запальність і
насильство з боку батька. За наявності будь-якої з цих умов, сім’я будується за
певними зразками. Щоб показати ці зразки, група розіграє п’єсу.
Поясніть, що брати участь у грі будуть майже всі члени групи. Це неважко, у
кожного лише одна репліка. Спочатку група повинна від
 сунути всі меблі до стін кімнати. Попросіть кого-небудь виконувати роль
Батька. За задумом цієї п’єси, Батько — алкоголік. Заохочуйте членів групи
розібрати ролі самостійно; якщо бажаючих немає, повідомте, що вимушені
будете самі вибрати людей. Зазвичай, якщо ви будете наполегливі, добровольці
з’являться або група “визначить” кого-небудь. Коли буде обрано претендента на
роль Батька, попросіть його встати у центр кімнати поряд з вами. Поясніть, що
протягом декількох років у Батька проблема зі спиртним і що з кожним роком
він п’є дедалі більше. Репліка Батька в цій пародії: ЛЯ хочу випити. Я повинен
випити ".
Тепер запитайте, хто хоче бути Матір ’ю. Мати приєднується до Батька
на середині кімнати. Скажіть, що Мати немов не помічає алкоголізму Батька.
Дозволити собі усвідомити всю серйозність залежності Батька від алкоголю для
неї дуже страшно, хоча насправді алкоголізм лякає її все життя, відтоді, як вона
дізналася про нього. Він загрожує її сім’ї, її фінансовій та емоційній безпеці,
відносинам з Батьком, її статусу в суспільстві — усьому. Її репліка: “Все
добре. Тут немає жодної проблеми". Щоб показати відсутність у Батька
емоційної сили, попросіть його встати позаду Матері й покласти руки їй на
плечі.
Потім виберіть старшу дитину (немає значення - хлопчика чи дівчинку).
Поставте його поряд з Матір 'ю. Ця дитина переконана, що якщо вона буде
достатньо хорошою, то в сім’ї буде лад. Цю дитину називають Героєм сім ї і у
неї чудові досягнення майже у всьому. Ймовірно, вона - хороший учень, або
хороший спортсмен, або має надійну роботу. Герой сім'ї - надійний і
відповідальний. Його репліка: “Усе гаразд. Мамо. Ти можеш на мене
покластися". Герой сім'ї і Мама повинні узятися за руки.
Друга дитина — Бунтівник / “Цап відбувайло ". Коли ця дитина підростає,
простір для того, щоб бути хорошою, цілком заповнено Героєм сім X Друга
дитина вірить, що вона ніколи не зможе стати такою ж хорошою, як Герой, і
тому її пошуки спрямовані на те, щоб бути поганою. Заняття Бунтівника - йти
проти цінностей сім’ї. Бунтівник погано вчиться, обирає сумнівних друзів,
може бути не в злагоді із законом, імовірно, зловживає алкоголем й іншими
психоактивними речовинами і, де б не знаходився, зазвичай, провокує
неприємності. Врешті-решт, все погане, що відбувається в сім’ї, звалюють на
Бунтівника / “Цапа відбувайла”. Насправді, ця дитина ясніше, ніж хто- небудь
інший, розуміє, що відбувається в сім’ї. Бунтівник все знає про Батька, і це
його злить. Роль Бунтівника полягає в тому, щоб бігати навколо Батька,
Матері й Героя, розмахуючи кулаками і примовляючи: “Я ненавиджу тебе,
Батьку. Геть з мого життя!" Найімовірніше, Бунтівник - це дитина, у якої
серйозні проблеми.
Третя дитина, у міру того як вона росте в цій сім’ї, оцінює ситуацію як
безнадійну. Батько весь час або п’є, або вже п’яний, або кричить на Матір, або
бешкетує. Мати вдає, що це не важливо. Герой зайнятий тим, щоб відбутися, у
Бунтівника постійно неприємності. Третя дитина виживає, стаючи непомітною.
Її називають Покинутою дитиною. Ця дитина проводить велику частину часу в
спальні, зі сте- реонаушниками у вухах. У школі вона сидить на останній парті й
ніколи не піднімає руку. Ця дитина відчуває себе самотньою в компанії
однолітків. Бути одному - означає відчувати себе у безпеці, але це також означає
відчувати свою самотність. Найімовірніше, що ця дитина впадає в депресію і,
можливо, думає про те, щоб накласти на себе руки. Член групи, що грає
Покинуту дитину, сидітиме на стільці на деякій відстані від решти членів сім’ї.
У цієї дитини немає ніякої репліки.
Четверта дитина в цій сім’ї - це Хвороблива дитина. Вона зрозуміла, що
єдиноправильний спосіб отримати надію на задоволення своїх потреб - це бути
хворою. Ця дитина можливо, найсумніший персонаж, оскільки відчуває себе
гідною уваги, тільки коли вона хвора. Хвороблива дитина сидить на підлозі.
“Здається, я захворюю!" — вона промовляє цю репліку тоді, як згинається і
тримається за живіт.
Улюбленця сім’ї називають Талісманом. Як засвідчує його ім’я, ця
наймолодша дитина привертає увагу й інтерес завдяки своїм дитячим
кривлянням і поведінці. Сім’я може збиратися біля цієї маленької “світлої
плями", яка відволікає їх від серйозніших справ. Талісман стрибає навколо
членів сім’ї, тягне їх за рукави або спідниці й скиглить: “Пограйте зі мною".
Останній член цієї сім’ї необов’язковий. Однак, якщо у вас достатньо
учасників, використовуйте і цю роль. Це Свекруха, мама Батька. Вона стоїть на
стільці і кричить на Матір: “У всьому ти винна!"
Тепер у вас є всі виконавці, і вони знають свої ролі. Кожен виконавець
повинен подати свою репліку, щоб ви могли переконатися, що всі пам’ятають їх.
Поясніть, що в цій драмі всі говорять свої фрази одночасно. Перелічіть ще раз
персонажів, які беруть участь у п’єсі, і те, що вони зобов’язані робити
(Бунтівник, який бігає навколо; Хвора дитина, яка згинається; Талісман ,
який стрибає навколо, і Свекруха, яка вказує пальцем).
Час починати. Дайте вказівку виконавцям почати виконувати свої ролі, коли
ви скажете: “Почали!”, і повторювати репліки й дії доти,
 поки ви не скажете: “Стоп!” Полічіть до трьох і скажіть “Поча ли!”.
Командуйте “Стоп!”, коли стане ясно, що учасники зрозуміли суть.
Зазвичай, перша спроба буває пробною і не викликає особливого
ентузіазму. Дійте як хороший режисер і спонукайте виконавців
заохоченнями й зауваженнями. Закликайте їх до того, щоб вони по-
справжньому “одягай” свої ролі і відчули те ж, що відчувають їхні
персонажі. Розпочніть дію знову. Зупините їх після декількох циклів,
і хай учасники сядуть там, де вони зараз знаходяться.
Щоб опрацювати цю психодраму, дайте можливість кожному персонажеві
розповісти про свій досвід. Запитайте кожного, починаючи з Батька, на що це
схоже - грати таку роль. Ви будете здивовані, наскільки точно будуть виражені
почуття, що приховані за ролями виживання. Обмін думками виглядає
приблизно так.
Керівник: Що означало для Вас бути Батьком у цій сім ’ї?
Батько: Я не знаю (пауза). Було схоже, що у мене немає ніякого
контролю над чим-небудь: ні над собою, ні над моєю сім ’єю.
Керівник: Що Ви відчували, не маючи контролю над тим , що від-
бувається?
Батько: Це було жахливо! Вважається, що батьки повинні володіти
ситуацією. Я думаю, що як чоловік я відчував себе неспроможним.
Продовжуйте так, доки не настала черга Покинутої дитини. Залиште цей
персонаж, неначе ви забули про нього, і продовжуйте з Талісманом. Група
через деякий час почне нагадувати вам, що ви пропустили Покинуту дитину.
Визнайте, що ви зробили це свідомо, тому що саме це відбувається з
Покинутою дитиною у сім’ї - вона забута, покинута. Потім Покинута
дитина ділиться досвідом.
Висновок. Запитайте членів групи, чи впізнають вони себе і свої сім’ї у цій
психодрамі. Частіше обговорення відбувається спонтанно, а не по колу.
Зазвичай піднімаються такі питання, як:
Член групи: Чи можна тимчасово бути в одній ролі, а згодом перейти
на іншу?
Керівник: Чи траплялося таке у вашій сім ”ї?
Член групи: Мій брат був Героєм, а я- Бунтівником. Але коли він виїхав
і вступив до інституту, я думаю, що я ніби став Героєм. Це можливо?
Керівник: Так, це можливо, тому що Ви повірили, що з’явилася мож-
ливість заповнити “простір ”, що звільнився. Можливо також, що Ви
якось відчули, що вашій сім ї необхідно, щоб тепер Ви були Героєм.
Член групи: Я думаю, що виконував у своїй сім 7 більш ніж одну роль.
Що це означає?
Керівник: Розкажіть нам про те, як змінювалася ваша сім ’я. Ви могли
прийняти іншу роль, тому що щось змінилося?
Член групи: У моїй сім ’ї Покинутою дитиною був старший. Чому
так?
Керівник: Розкажіть нам про свою сім 'ю.
Сімейні ролі
Члени “заснованоїна соромі ” неблагополучно! сім’ї часто різними
способами пристосовуються до стресу.
Герой сім’ї. Чутливий і дбайливий. Беручи на себе відповідальність за
проблеми сім’ї, Герой намагається поліпшити ситуацію. Він бореться за успіх,
але оскільки сім’я не змінюється, врешті-решт відчуває себе невдахою.
Бунтівник / “Цап відбувайло ”. Протилежність до Героя сім 7. Намагається
домогтися визнання деструктивною поведінкою, привертає до себе увагу тим, що
потрапляє в біду, ображається чи зовсім відмовляється спілкуватися.
(Відзначте: будь-яка увага краща, ніж цілковите ігнорування).
Покинута дитина. Приносить сім’ї полегшення, піклуючись про свої
проблеми самостійно й уникаючи неприємностей. Сім’я не звертає уваги на
Покинуту дитину. Результатом цього є її самотність і страждання.
Хвороблива дитина. Знаходить схвалення і увагу єдиним доступним їй
способом - постійно хворіючи.
Талісман. Допомагає сім’ї пережити стрес, будучи чарівним і смішним. Але
цей гумор не дає змоги Талісману подолати особистий біль і самотність.
Б. Альтернативи гніву
Цілі. Поведінкові. Члени групи:
а) заповнюватимуть в групі бланки про гнів;
б) обговорюватимуть свої дії, коли відчувають гнів;
в) обмінюватимуться ідеями про здорові способи подолання гніву.
Пізнавальні. Члени групи:
а) вивчатимуть реакції гніву у себе й у інших;
б) розрізнятимуть адекватні “здорові” і неадекватні “хворі” реакції гніву;
в) визначати помилкові переконання щодо гніву.
Матеріали. Копія бланка “Альтернативи гніву” і текст аПомилкові
переконання щодо гніву” для кожного члена. Ручки й олівці. Дошка.
 Метод. Члени групи самостійно заповнюють бланк “Альтернативи гніву”.
Згодом група проводить “мозковий штурм ”, щоб відповісти на питання: “Що
ви робите, коли гніваєтеся'?” Керівник записує кожен спосіб (<адекватний і
неадекватний) на дошці. Результати опрацьовують шляхом спрямованого
обговорення в групі. Озвучують і обговорюють копії тексту “Помилкові
переконання щодо гніву”.
Інструкції. Роздайте бланки. Дайте вказівки членам групи знайти спокійне
місце і самостійно заповнити бланки; дайте їм на це приблизно 15 хвилин. Коли
група знову збереться, поставте питання: “Що ви робите, коли гніваєтеся?”
Записуйте на дошці всі відповіді. Заохочуйте членів групи придумувати стільки
способів вираження гніву, скільки можливо. Часто досліджувані дають такі
відповіді: кидаю що-небудь; нічого не роблю; зводжу рахунки; розповідаю
другові про це; не зважаю; б 'ю що-небудь (зазвичай стіну); кричу; ховаюся
в комірці; верещу; йду прогулятися; лаюся; бігаю; заспокоююся; б'ю кого-
небудь (б'юся).
Обговоріть кожну відповідь з групою і вирішіть, чи є така реакція адекватною
(здоровою). Ігнорування, “замикання в собі'', бездіяльність (відсутність реакції)
- не є дуже здоровими способами, але і не шкодять.
Опрацюйте бланки на основі цього обміну ідей, обговорюючи кожне питання.
Висновок. Підведіть підсумок заняття, назвавши шість основних емоційних
станів: лютий; радісний; сумний; переляканий; винуватий; самотній.
Обґрунтуйте думку, що всі ці емоції у людини існують - вони не хороші і не
погані. Те, як вони виражаються, може бути хорошим або поганим. Закличте
групу спробувати що-небудь нове наступного разу, коли вони відчуватимуть гнів
(“приміряти" нову поведінку у відповідь на гнів; упевнитися, що це здорова
поведінка).
Примітки автора. Спричинені гнівом емоційні спалахи, насильство,
проблемна поведінка - одна з основних причин, з приводу якої підлітків
скеровують на групову психотерапію. Часто депресія і суї- цидні спроби є
результатом гніву, спрямованого всередину, на себе. Під час роботи з
тривожними клієнтами потрібно шукати альтернативи неадекватним
(хворобливим) реакціям на гнів.
Бланк
Альтернативи гніву
1. Коли я розгніваний, я, зазвичай, (відзначте, що ви робите)_________
2. Чи приносить ця реакція мені користь? Чому так або чому ні?
3. Як у моїй сім’ї виражають гнів?
Мама: _____________________________________________________
Тато: _______________________________________________________
Брат/сестра:________________________________________________
Значущі інші:_______________________________________________
4. Як я можу поліпшити спосіб, яким я долаю гнів?_______________
Помилкові переконання щодо гніву:
* Переживати гнів погано.
* Гнів - це даремна витрата часу й енергії.
* Хороші, милі люди не відчувають гніву.
* Нам не слід гніватися.
* Ми втратимо контроль і будемо як божевільні, якщо почнемо гніватися.
* Люди підуть від нас, якщо ми станемо гніватися на них.
* Іншим людям ніколи не варто гніватися на нас.
* Якщо інші гніваються на нас, то ми, мабуть, зробили щось не так.
* Якщо інші гніваються на нас, це означає, ми примусили їх відчувати гнів і
повинні змінити їхні почуття.
* Якщо ми гніваємося, то хтось інший примушує нас відчути гнів, і ця людина
відповідальна за зміну наших почуттів.
* Якщо ми гніваємося на кого-небудь, то відносини з ним вичерпані, і ця
людина повинна піти.
* Якщо ми гніваємося на кого-небудь, то нам слід покарати цю людину за те,
що вона примушує нас відчувати гнів.
* Якщо ми гніваємося на кого-небудь, то ця людина повинна змінити те, що
вона робить не так, щоб ми більше не гнівались.
*Якщо ми гніваємося, то ми повинні вдарити кого-небудь або зламати що-
небудь.
* Якщо ми гніваємося, то ми повинні кричати і верещати.
* Якщо гніваємося на кого-небудь, то це означає, що ми більше не любимо
цієї людини.
* Якщо хтось відчуває гнів на нас, то це означає, що ця людина більше не
любить нас.
* Гнів - це гріховне почуття.
* Допустимо переживати гнів тільки тоді, коли ми можемо виправдати наші
почуття.
 Використана література 18. Психосоциальная коррекция и реабилитация несовершеннолетних с
девиантным поведением / Под ред. С.А. Беличевой. - М., 2000.
I. Ануфриев А.Ф., Костромина С.Н. Как преодолеть трудности в обучении 19. Семья в психологической консультации: опыт и проблемы пси-
детей. Психодиагностические методики. Психодиагностические таблицы. хологического консультирования / Под ред. A.A. Бодалева, В.В. Сто- лина. -
Коррекционные упражнения. - М.: Ось-89, 1998. - 224 с. М.: Педагогика, 1989. - 208 с.
2. Баранова И.В., Гупта С.Р, Фигина Е.Н. Нравственные ценности. 20. Тульчинський М.М. Особенности социально-психологической работы с
Развивающая программа для младших школьников: Методическое пособие для людьми позднего возраста / Психология в обучении социальной работе.
учителей и психологов. - М.: Генезис, 2004. - 144 с. Программы и технологии / Под ред. С.А. Беличевой,
3. Битянова М.Р., Азарова Т.В., Афанасьева Е.И., Васильева Н.Л. Работа B. C. Трохтия. - М., 1998.
психолога в начальной школе. - М.: Совершенство, 1998. - 352 с. 27. Фопель К. Чтобы дети были счастливы: Психологические игры и
4. Гарбузов В.И. Практическая психотерапия, или как вернуть ребенку и упражнения для детей школьного возраста: Пер. с нем. — М.: Генезис, 2005. - 255
подростку уверенность в себе, истинное достоинство и здоровье. - СПб.: АО с.
“Сфера”, 1994. - 160 с. 22. Фурманов И.А. Детская агрессивность: психодиагностика и коррекция. -
5.Діти групи “ризику психологічні, соціальні та правові аспекти. - K.: Мн.: Ильин В.П., 1996. - 192 с.
Київська міська державна адміністрація. Служба у справах неповнолітніх, 2001. 23. Чистякова М.И. Психогимнастика / Под ред. М.И. Буянова. - М.:
-192 с. Просвещение, 1990. - 128 с.
6. Захаров А.И. Как предупредить отклонения в поведении ребенка. - М.: 24. Шемелюк І.М. Психологічні особливості самоактуалізації осіб, хворих на
Педагогика, 1986. - 128 с. неврастенію: Дис... канд. психолог, наук. - K.: Київс. між- нар. ун-т, 2004. - 194 с.
7. Клюева Н.В., Свистун М.А. Программы социально-психологи- ческого 25. Я работаю психологом... Опыт, размышления, советы / Под ред. И.В.
тренинга / Яросл. НПЦ “Психодиагностика”, Фонд гражданских инициатив Дубровиной. - М.: ТЦ “Сфера”, 1999. - 256 с.
“Содействие”. - Ярославль, 1992. - 66 с.
8. Кривцова С.В., Мухаматулина Е.А. Тренинг: навыки конструктивного
взаимодействия с подростком. - М.: Генезис, 1999. - 180 с.
9. Кузикова С.Б. Основы возрастной психокоррекции. - Сумы: СДПУ, 2001. -
316 с.
10. Кузикова С.Б. Психологическая программа коррекции и развития
личности в подростковом воздаете: Учеб.-метод. пособие. - Сумы: СДПУ, 1998.-
800 с.
II. Козлов Н.И. Лучшие психологические игры и упражнения. -
Екатеринбург: Узд-во АРД ЛТД, 1997. - 144 с.
12. Коротаева Е.В. Хочу, могу, умею! Обучение, погруженное в общение. -
М.: “КСП”, Институт психологии РАН, 1997. - 224 с.
13. Максимова Н.Ю., Толстоухова С.В. Соціально-психологічний аспект
профілактики адитивної поведінки підлітків та молоді. - K., 2000.-200 с.
14. Овчарова PB. Практическая психология в начальной школе. - М.: ТЦ
“Сфера”, 1998. - 240 с.
15. Осипова A.A. Общая психокоррекция: Учеб. пособ. для студ. вузов. - М.:
ТЦ “Сфера”, 2000. - 512 с.
16. Познавательные процессы и способности в обучении: Учеб. пособ.
для студ. пед. ин-тов / В.Д. Шадриков, Н.П. Онисимова, Е.Н. Корнеева и др.; Под
ред. В.Д. Шадрикова. - М.: Просвещение, 1990.-142 с.
17. Психология социальной работы / О.Н. Александрова, Н. Боголюбова,
Н.Л. Васильева и др.; Под общей ред. М.А. Гулиной. - СПб.: Питер, 2002. - С.
329-335.
 Серія «Українська книга» Навчальне видання

КУТІШЕНКО Валентина Петрівна СТАВИЦЬКА Світлана

Олексіївна

ПСИХОЛОГІЯ РОЗВИТКУ
ТА ВІКОВА
ПСИХОЛОГІЯ:
Практикум

Керівник видавничих проектів Ю.В. Піча Редактор-коректор Н.І.

Станкевич Комп’ютерна верстка В.П. Богуславця

Здано на складання 22.01.2009 р. Підписано до друку 31.03.2009 р.

Формат 60x84/16. Папір офсетний. Друк офсетний. Гарнітура Тайме. Ум.
друк. арк. 30,8. Обл.-вид. арк 31,25.

Видавництво «Каравела», просп. Рокосовського, 8а, м. Київ, 04201,

Україна.
Тел. (044) 592-39-36, 360-36-99. E-mail: caravela@ukr.net
www.caravela.kiev.ua Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої
справи до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів
видавничої продукції: ДК №2035 від 16.12.2004 р.

Надруковано в друкарні ПП “Діса-Плюс” м. Харків, вул. Леніна, 29, кв. 5,

тел. 8 (057) 759-70-84

Зам. № 9