ТЕМА : СВІДОМІСТЬ

Свідомість так само первісна, як і матерія. П'єр Тейяр де Шарден

Людське буття неможливе без звернення до свідомості, без "свідомого виміру ".
Жан-Поль Сартр

Свідомість є, з одного боку, усвідомлення предмета, а з другого боку, усвідомлення самої себе: свідомість
того, що для неї є істинне, і усвідомлення свого знання про це.
Георг Гегель

Проблема свідомості належить до найскладніших філософських проблем; певне її усвідомлення приводить

до розуміння сутності внутрішнього світу людини, різноманітних знань, ідей, надій, що становлять його
багатство. Філософія визначає свідомість як таку властивість людини, що забезпечує її доцільну
діяльність та особливий, предметно зумовлений спосіб орієнтування в світі. Завдяки здатності до
саморефлексії, свідомість набуває можливості оперування узагальненими, абстрактно-теоретичними
характеристиками речей і процесів світу. Якраз тому свідомість, що завжди є особистою і неповторною,
дає людині змогу діяти універсальним чином, жити не лише у згоді з наявним світом, а й реалізовувати
його приховані можливості, творити новий світ — світ культури.

Після вивчення матеріалу теми Ви повинні

Знати:
● основні причини складності розуміння та наукового вивчення свідомості;

● провідні ознаки, за якими ми можемо переконуватись у реальному існуванні свідомості;

● зміст основних концепцій походження свідомості;

● основні чинники виникнення та функціонування свідомості;

● значення ідеальності свідомості для визначення її онтологічного статусу;

● основні складові структури свідомості та її функції.

Вміти:
● використовувати основні ознаки свідомості для пояснення особливостей людської поведінки;

● аргументовано демонструвати переваги та недоліки основних концепцій походження свідомості;

● пояснювати конкретними прикладами значення ідеального для функціонування свідомості;

● застосовувати структурні одиниці свідомості для прояснення складностей людського свідомого

сприйняття дійсності.
Розуміти:
● зв'язок проблеми свідомості із найважливішими особливостями людини, людського способу буття
та філософським їх осмисленням;
● незавершеність концептуальних вирішень проблеми походження свідомості;

● зв'язок між провідними чинниками виникнення та функціонування свідомості;

● єдність свідомості та самосвідомості;

● значення еталонних, ідеальних вимірів сущого для людського свідомого орієнтування в дійсності;

● неоднозначність взаємозв'язку свідомості і мови;

● системний характер будови людської свідомості та зв'язків між її складовими.

План для самостійного засвоєння матеріалу:

1. Проблема онтологічного статусу свідомості та її суттєві ознаки.

2. Проблема походження свідомості!
3. Ідеальний статус буття свідомості. Свідомість і мова.
4. Структура та функції свідомості.

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

● А БСОЛЮЦІЯ (або І ДЕАЦІЯ) - здатність людської свідомості створювати у полі свого

інтелектуального споглядання ідеальні, тобто завершені, еталонні виміри сущого, завдяки яким свідомість
набуває здатності орієнтуватися в предметній дійсності, оцінювати її.
● ІДЕАЛЬНЕ - характеристика онтологічного статусу свідомості, згідно з яким свідомість не
відтворює дійсність у вигляді копій, а фіксує її через виявлення суттєвих, необхідних зв 'язків та через
доведення параметрів будь-якого сущого до гранично можливого виміру (див. термін "Абсолюція").
● МИСЛЕННЯ - процес інтелектуального оперування предметним змістом свідомості, тобто
упорядкований та усвідомлений рух думки через серію фіксованих пунктів до виправданого змістом цього
руху результату; за змістом та суттю це є виведення у поле свідомого споглядання фундаментапьних
характеристик буття.
● МОВА (і МОВЛЕННЯ) - провідна форма виразу предметного змісту людської свідомості, тобто
форма передачі того, що не може бути вказане безпосередньо, натуралістично (наприклад, ті самі еталонні
орієнтири мислення); існує цілий спектр мов: мова видів мистецтва, мова науки, мова жестів, - серед яких
людське мовлення постає найбільш гнучкою та оперативною формою виразу змісту свідомості.
● ОНТОЛОГІЧНИЙ СТАТУС СВІДОМОСТІ-здатність людської свідомості мати у своєму змісті
те, чого без свідомості або поза свідомістю не існує і існувати не може; йдеться, насамперед, про ідеацію,
предметність, цілеспрямованість, саморефлексію.
● ПРЕДМЕТНІСТЬ - здатність людської свідомості вибудовувати свій зміст із опорою на ідеальні
системи визначень (чи відліку), внаслідок цього цей зміст не збігається із наочно спостережуваним; завдяки
такій здатності людина може бачити в речах світу не лише чуттєво надане, а й приховане, потенційне,
належне; в цілому: предметність - це сприйняття людською свідомістю дійсності у вимірах людської
інтелектуальної та матеріальної діяльності.
● ЦІЛЕСПРЯМОВАНІСТЬ - характеристика людської свідомості, пов'язана із її здатністю подумки
вибудовувати образи та процедури майбутніх дій, здатність в подальшому концентрувати людські зусилля
на їх реалізації.

Література з теми

1. Верезамська С.Ж. Історична пам'ять як основа формування національної самосвідомості українського

народу//Актуальні проблеми природничих і гуманітарних наук (Збірник наукових праць молодих вчених). -
Полтава, 1997. С. 297-300.
2. Ґерасимчук А.А. Проблеми управління в історичній свідомості українського суспільства // Політична
культура демократичного суспільства. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м.Київ
26-27 лютого 1998 року). -К., 1998. С.176-178.
3. Дудар В.П., Дудар В.В. Феномени історичної пам'яті у формуванні національної свідо-мості//Національна
ідея в духовній культурі України ХІХ-ХХ ст. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. - Полтава,
1993. С. 26-28.
4. Кульчицький О. Основи філософії і філософічних наук. - Мюнхен-Львів, 1995, Розд. 4.
5. Лой А.М. Проблема свідомості: історичність досвіду//Філос. і соціал. думка. 1992. №7,
6. Нестеренко В. Г. Вступ до філософії: онтологія людини. - К., 1995. Розд. 5.
7. Паскаль. Думки про релігію. Львів, 1993.
8. Проблема сознания в совремепной западной философии. - М., 1989.
9. Тайны сознания и бессознательного. - Мн., 1998.
10. Суркова Л.В. От теории познания к философии познания? Весник Московского университета. Серия 7.
Философия. 2001, №2.

Зверніть увагу на зміст основних слів теми:

Мислення, уява, пам'ять, підсвідоме, мова, рефлексія.
 Перевірте рівень засвоюваності щойно вивченої вами теми шляхом письмових
відповідей на поставлені запитання:

1. Поясніть, у чому полягає проблема визначення онтологічного — статусу

свідомості.
_____________________________________________________________________________
Проблема визначення онтологічного статусу свідомості - це філософська проблема, яка
стосується того, яким чином свідомість існує і як вона взаємодіє з іншими аспектами
реальності. Ця проблема виникає через складність природи свідомості і різних теорій її
пояснення.

Існують різні підходи до визначення онтологічного статусу свідомості:

Двоїстість: Деякі філософи вважають, що свідомість має свій власний онтологічний

статус, відокремлений від фізичних процесів у мозку. Цей підхід називають дуалізмом.
Дуалістичні теорії припускають існування як фізичного, так і ментального (духовного)
світу.

Монізм: Інші філософи вважають, що свідомість має тісний зв'язок з фізичним світом і
може бути пояснена шляхом фізичних процесів у мозку. Цей підхід називають
фізикалізмом або монізмом. Фізикалістичні теорії намагаються знайти способи пояснення
свідомості в термінах фізичних законів і процесів.

Інші підходи: Крім дуалізму і фізикалізму існують інші теорії, такі як ідеалізм (де
свідомість розглядається як фундаментальний аспект реальності), панпсихізм (де
припускається, що свідомість притаманна всім речам), та інші.

Проблема полягає в тому, що немає однозначної консенсусної відповіді на питання про те,
яким чином свідомість існує і як вона взаємодіє з іншими аспектами реальності. Ця
проблема важлива для філософії, психології, нейронауки і інших галузей, оскільки
відповідь на неї впливає на наше розуміння природи свідомості, а також на етичні та
практичні питання, пов'язані зі свідомістю, такі як відповідальність та свобода волі.
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________

2. Перерахуйте та коротко охарактеризуйте суттєві ознаки свідомості.

_____________________________________________________________________________
Сприйняття: Свідомість дозволяє нам сприймати зовнішні подразники та внутрішні стани,
такі як звуки, зображення, відчуття та думки.

Самосвідомість: Ця ознака відображає наше здатність бути свідомими про себе, свої
думки, почуття та існування. Самосвідомість дозволяє нам розуміти, що ми існуємо як
індивіди.

Усвідомлення часу: Свідомість дозволяє нам сприймати хронологічний хід подій та

розрізняти минуле, сучасне і майбутнє. Це дозволяє нам планувати і приймати рішення.

Можливість мислення: Свідомість включає здатність до мислення, аналізу, обробки

інформації, логічного розуміння та прийняття рішень.
Емоції та почуття: Свідомість пов'язана зі сприйняттям та досвідом емоцій та почуттів,
таких як радість, смуток, страх і т.д.

Здатність до свідомого волевиявлення: Ця ознака відображає наше здатність свідомо

вибирати та контролювати наші дії та реакції.

Когнітивний доступ до інформації: Свідомість дозволяє нам отримувати доступ до

збереженої інформації у пам'яті, сприймати її і використовувати для розв'язання завдань
та прийняття рішень.

Контингентність: Свідомість визначається суб'єктивністю, тобто тим, що кожна особа має

власний особистий досвід та індивідуальне сприйняття світу.
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________

3. Поясніть, як пов'язані між собою предметність свідомості, ідеальне та процеси

опредметнення і розпредметнення.
_____________________________________________________________________________
Предметність свідомості: Це поняття вказує на те, що свідомість спрямована на об'єкти та
явища в зовнішньому світі, а також на внутрішні стани і процеси. Усе, що стає об'єктом
уваги свідомості, має предметність. Предметність свідомості означає, що свідомість може
відображати, розуміти та сприймати різноманітні об'єкти та явища.

Ідеальне: Поняття ідеального в філософії вказує на те, що свідомість може створювати

ідеї, поняття, концепції та інші абстрактні структури, які не мають прямого фізичного
втілення. Ідеальне включає в себе розуміння, абстрактну міркування, норми, цінності,
символи та інші поняття, які існують в межах свідомості, але можуть не мати
безпосереднього фізичного еквіваленту.

Процеси опредметнення: Опредметнення - це процес, за якого свідомість надає об'єктам

або явищам статус об'єктів, які існують незалежно від самої свідомості. Свідомість
розглядає їх як реальні та незалежні сутності в зовнішньому світі.

Процеси розпредметнення: Розпредметнення - це процес, за якого свідомість перетворює

абстрактні або ідеальні поняття в конкретні об'єкти або явища в світі. Наприклад, коли ми
створюємо речення або малюємо картину, ми розпредметнюємо наші ідеї і концепції в
слова або образи.

Отже, предметність свідомості включає в себе здатність свідомості сприймати і розуміти

об'єкти та явища, ідеальне вказує на створення абстрактних структур у свідомості, а
процеси опредметнення та розпредметнення показують, як свідомість взаємодіє з
реальним та абстрактним світом, надаючи їм статус об'єктів або ідеалів.
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________

4. Коротко охарактеризуйте основні концепції походження свідомості, поясніть

переваги та недоліки кожної із них.
_____________________________________________________________________________
Матеріалістична концепція:
 ● Переваги: Ця концепція вважає, що свідомість є продуктом фізичних процесів у
мозку, що базується на наукових дослідженнях. Вона дозволяє нам розуміти
взаємодію між фізичними та психічними явищами.
● Недоліки: Матеріалістична концепція може не пояснити всі аспекти свідомості,
такі як суб'єктивний досвід і відчуття якості свідомості (якщо всі фізичні процеси
однакові).

Дуалістична концепція:
● Переваги: Дуалістична концепція розглядає свідомість як окремий аспект
реальності, що надає важливий акцент на суб'єктивний досвід і свободу волі.
● Недоліки: Вона важко зв'язує фізичні та ментальні процеси, і це може призводити
до проблем у визначенні взаємодії між ними. Крім того, вона менш піддається
емпіричному науковому дослідженню.

Панпсихізм:
● Переваги: Панпсихізм припускає, що свідомість може бути властивою всім речам,
що видається важливим для пояснення, як може виникнути свідомість у живих
організмах.
● Недоліки: Ця концепція залишає питання про те, як саме свідомість пов'язана з
фізичними процесами в мозку і як вона може виникнути від немовлят до людей.
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________

5. Розкрийте основні аспекти виявлення ідеальності свідомості.

_____________________________________________________________________________
Абстракція та абстрактне мислення: Свідомість може створювати абстрактні поняття, ідеї,
концепції та символи, які не мають прямого фізичного втілення. Це означає, що свідомість
здатна генерувати ідеальні структури, які існують лише на рівні думок та
інтелектуального сприйняття.

Інтелектуальні вміння: Свідомість включає в себе інтелектуальні здібності, такі як

розуміння, мислення, раціональне мислення та уявність. Ці здібності дозволяють нам
створювати та опрацьовувати ідеальні образи, теорії, моделі та концепції.

Культура, мова та символи: Свідомість взаємодіє з культурою та мовою, що дає

можливість створювати ідеальні системи символів та знаків, які використовуються для
комунікації та передачі ідеї. Це включає в себе слова, числа, мовні граматичні правила,
науки, філософські концепції і багато іншого.

Концептуальна та моральна розуміння: Свідомість дозволяє нам розуміти поняття, такі як

добро, зло, справедливість, етика та мораль. Ми можемо формувати ідеальні норми та
цінності, які впливають на наше моральне рішення та поведінку.

Рефлексія і самосвідомість: Свідомість може бути самоусвідомленою, що означає, що

вона може відображати на собі, власних діях та думках. Ця здатність до рефлексії сприяє
розвитку ідеальних концепцій себе самого.

Однак варто відзначити, що питання про природу ідеальності свідомості залишається

об'єктом філософських суперечок. Деякі філософи вважають, що ідеальні аспекти
свідомості можуть бути редуковані до фізичних процесів у мозку, тоді як інші вважають,
що вони є фундаментальними та незалежними від фізичних аспектів.
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________

6. Окресліть основні складові структури свідомості.

● Усвідомлення: Усвідомлення - це здатність сприймати навколишні об'єкти та
явища, а також власні внутрішні стани. Воно включає в себе сприйняття звуку,
видимості, відчуття, запаху та смаку.
● Увага: Увага - це фільтр, який визначає, на що саме спрямована увага свідомості.
Вона дозволяє нам вибирати, які об'єкти чи явища отримують пріоритет у
сприйнятті та обробці інформації.
● Мислення: Мислення включає в себе когнітивні процеси, такі як логічне
розмірковування, аналіз, синтез, розв'язання проблем, утворення концепцій та
інших когнітивних функцій.
● Пам'ять: Пам'ять грає важливу роль у свідомості, дозволяючи зберігати та
відновлювати інформацію з минулого. Вона включає в себе короткострокову та
довгострокову пам'ять.
● Емоції та почуття: Емоції та почуття відображають суб'єктивний досвід, якими
відзначається свідомість. Вони включають в себе радість, смуток, страх, гнів,
задоволення та багато інших емоцій.
● Самосвідомість: Самосвідомість відображає здатність розуміти себе як індивіда та
відчувати свою ідентичність із собою. Це включає в себе усвідомлення власних дій,
думок і почуттів.
● Мова і комунікація: Мова використовується для вираження думок, спілкування та
передачі інформації. Вона є важливим компонентом свідомості.
● Свідомий доступ до інформації: Цей аспект включає в себе здатність свідомості
отримувати доступ до інформації у пам'яті, включаючи знання, факти та досвід.
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________

7. Поясніть ті функції свідомості, які Ви вважаєте найважливішими.

____________________________________________________________________________
Усвідомлення: Свідомість дозволяє нам сприймати зовнішні подразники та внутрішні
стани. Це важливо для реагування на навколишній світ та регулювання власних потреб та
дій.

Мислення та розуміння: Свідомість дозволяє нам мислити, розуміти, аналізувати та

розв'язувати проблеми. Вона допомагає створювати концепції, ідеї, теорії та знання.

Самосвідомість: Свідомість дозволяє нам усвідомлювати себе як індивіда, розуміти свої

власні дії, думки та почуття. Це важливо для формування ідентичності та взаємодії з
іншими.

Пам'ять: Свідомість включає в себе пам'ять, що допомагає нам зберігати та відновлювати

інформацію з минулого для прийняття рішень та навчання.

Рефлексія та самоаналіз: Свідомість дозволяє нам роздумувати про власні дії, вчинки та
взаємодію з навколишнім світом, що сприяє особистісному розвитку та самопізнанню.
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
 Самоперевірка засвоєння змісту основних понять, категорій, теми, шляхом
визначення:

Свідомість _ це стан усвідомлення, в якому особа має свідомий досвід і здатність

сприймати навколишній світ та власні внутрішні стани.
___________________________________________________________________
Ідеальне _ це вказує на абстрактні або інтелектуальні аспекти, такі як ідеї, концепції,
абстрактні структури та поняття, які існують у свідомості, але не мають фізичного
втілення.
_____________________________________________________________________
Підсвідоме _ це вказує на той рівень свідомості, який не доступний свідомому
сприйняттю, але може впливати на поведінку та думки.
___________________________________________________________________
Відображення _ в контексті свідомості, це може вказувати на сприйняття об'єктів та явищ
у свідомості, або на відображення ідей у свідомому мисленні.
________________________________________________________________
Ментальне _ це вказує на все, що пов'язане з розумом, думками та інтелектуальними
процесами в свідомості.
___________________________________________________________________
Творчість _ це може вказувати на здатність створювати нові ідеї, рішення, твори
мистецтва та концепції. Творчість пов'язана з ідеальними аспектами свідомості.
____________________________________________________________________

Логічні вправи

1. Чи обов’язково визнання душі означає ідеалізм?

_____________________________________________________________________________
Ні, визнання душі не обов'язково означає ідеалізм. Ідеалізм - це філософський напрям,
який надає перевагу ідеям, розуму та свідомості як основним реальностям, а не
матеріальному світу. Ідеалісти вважають, що реальність базується на ідеях та свідомості, і
матерія є вторинною.

Визнання душі може бути частиною ідеалістичного світогляду, але це не обов'язково так.
Існують різні філософські підходи до природи душі і її відношення до світового порядку.
Наприклад, дуалісти вважають, що душа і матерія існують як окремі субстанції.
Матеріалісти вважають, що душа або свідомість є продуктом фізичних процесів у мозку.
Отже, можна визнавати душу і при цьому не бути ідеалістом.

Загалом, визнання душі або її ролі у світогляді може бути частиною різних філософських
теорій, навіть якщо вони не обов'язково ведуть до ідеалізму.
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________

2. «Мозок виділяє думку, так само як печінка виділяє жовч, мозок матеріальний,
печінка матеріальна, жовч матеріальна, отже і думка повинна бути матеріальна».
Чому така аналогія є невірною?
_____________________________________________________________________________
Суб'єктивний характер свідомості: Думки, переживання та ідеї мають суб'єктивний
характер, вони стосуються індивідуального досвіду та свідомості. Печінка та жовч,
навпаки, є фізичними, об'єктивними структурами.

Емерджентність свідомості: Свідомість вважається емерджентним явищем, що виникає

внаслідок складних мозкових процесів. Іншими словами, свідомість виникає не просто
через суму окремих фізичних компонентів мозку, а через їхню взаємодію та організацію
на вищому рівні.

Свідомість і репрезентація інформації: Свідомість включає в себе здатність

репрезентувати, аналізувати та обробляти інформацію на високому рівні абстракції.
Думки не обмежуються просто фізичними процесами в мозку, а складаються зі складних
ментальних операцій.

Якість свідомості: Свідомість має суб'єктивну якість, відчуття, аспекти якості, такі як
колір, смак, запах, відчуття і багато інших, які не можуть бути звести лише до фізичних
процесів.

Таким чином, аналогія між мозком та думками та жовчі визнається недостатньою для
пояснення природи свідомості. Вона не враховує складність та суб'єктивність свідомості,
а також її особливий характер, який важко редукувати до простих матеріальних процесів.
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
3. Чи правий Т. Гекслі, коли він заявляє, що не вірить в існування душі тому, що не
може «виявити її в пробірці»?
_____________________________________________________________________________
Т. Гекслі, ймовірно, вказує на те, що він схильний вірити лише в те, що може бути
науково доведено або фізично виміряно. Його підхід може бути описаний як науковий
скептицизм, який вимагає емпіричних доказів або фізичних підтверджень для прийняття
будь-яких тверджень.

Проте важливо зазначити, що душа або свідомість - це поняття, які важко або навіть
неможливо виміряти фізично, так як вони стосуються суб'єктивного досвіду та
індивідуальної свідомості. В багатьох випадках душа вважається релігійним або
філософським поняттям, яке виходить за рамки можливостей наукового методу.

Таким чином, питання існування душі або свідомості залишається об'єктом філософських
та релігійних роздумів, і віра в їхнє існування не обов'язково пов'язана з можливістю
"виявити їх в пробірці". Різні люди та філософські течії мають різні погляди на це
питання, і вони можуть вважати душу або свідомість реальними, незважаючи на
відсутність фізичних доказів у звичайному розумінні.
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
4. Якщо в майбутньому людство зможе створити штучний інтелект, то чи не буде це
означати, що вульгарний матеріалізм був правий, бо «технічне мислення» не буде
ідеальним, а буде реалізовуватися в матеріальних процесах?
_____________________________________________________________________________
Існує кілька можливих підходів:

Матеріалістичний підхід до інтелекту: Цей підхід вважає, що інтелект і свідомість є

результатом фізичних і мозкових процесів. Штучний інтелект, створений людьми, може
базуватися на матеріальних процесах, і це може підкріпити вульгарний матеріалізм.

Емерджентність свідомості: Інша позиція полягає в тому, що свідомість є емерджентним

явищем, яке виникає на певному рівні складності організації інформації. В цьому випадку
створення ШІ може привести до виникнення інтелекту, але це не обов'язково пов'язано з
матеріалістичним підходом.

Дуалістичний підхід: Деякі філософи вважають, що інтелект і свідомість мають духовний

аспект, який не може бути вичленований у фізичних процесах. В цьому випадку,
створення ШІ може бути важливим кроком у напрямку вивчення свідомості, але не
обов'язково відзначає правоту матеріалізму.
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
5. Чому багато ідеалістів, наприклад Р. Авенаріус, заперечували проти того, що
свідомість, мислення – це функції мозку?
_____________________________________________________________________________
Суб'єктивність свідомості: Ідеалісти можуть вважати, що свідомість має суб'єктивний,
недоступний для об'єктивного вимірювання характер, який не може бути повністю
розкритий фізичними методами. Оскільки мозок і фізичні процеси можуть бути виміряні
та описані об'єктивно, ідеалісти можуть відхиляти ідею, що свідомість просто є
результатом мозкової діяльності.

Свобода волі: Деякі ідеалісти вважають, що існує свобода волі, яка дозволяє суб'єкту
вибирати та визначати свої дії та рішення. Якщо мислення та рішення пов'язані лише з
фізичними процесами мозку, це може суперечити ідеї свободи волі.

Духовність та трансцендентність: Деякі ідеалісти підкреслюють духовний та

трансцендентний аспекти свідомості, які виходять за рамки фізичних обмежень. Вони
можуть вважати, що свідомість не може бути повністю пояснена фізичними принципами.

Дедуктивні аргументи: Філософи-ідеалісти можуть використовувати дедуктивні

аргументи та логічні резонеманти, щоб показати, що фізичний підхід до свідомості
приводить до парадоксів або логічних суперечностей.
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
6. Вся матерія відображує. Вся матерія відчуває. Чи еквівалентні ці судження?
_____________________________________________________________________________
Судження "Вся матерія відображує" і "Вся матерія відчуває" не є еквівалентними,
оскільки вони виражають різні аспекти відносини матерії до свідомості та сприйняття.
Давайте докладніше розглянемо кожне з цих суджень:

"Вся матерія відображує": Це судження може вказувати на ідею, що матерія реагує на

зовнішні подразники, відображаючи їх у вигляді властивостей чи об'єктів. Це може бути
спільним поглядом в рамках фізики та науки про природу, який стверджує, що об'єкти та
матеріальні системи сприймають оточуючий світ через різноманітні фізичні процеси, такі
як відбиття світла від поверхні.

"Вся матерія відчуває": Це судження може вказувати на ідею, що матерія має свідомість
або спроможність відчувати. Це дедалі більш контроверсійний та філософськи спірний
аспект. Більшість наукових підходів та фізичних теорій не припускають, що матерія має
свідомість, інтелект або відчуття в тому ж розумінні, як свідомість у людей чи інших
живих істот.

Таким чином, "всю матерію відображує" може бути прийнятною ідеєю в рамках фізичної
науки, яка пояснює спосіб, яким матерія взаємодіє з навколишнім світом, відображаючи
зовнішні подразники. Однак "вся матерія відчуває" вимагає більш специфічного підходу
та доказів, щоб підтвердити існування свідомості у матерії, і це є об'єктом філософських
дебатів та спекуляцій.
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
7. Розташуйте у порядку зростання рівня складності і організації перелічених форм
відображення. Визначте головні ознаки, які відрізняють їх одну від іншої. Чуттєвість,
мислення, психіка, свідомість, відчуття, подразнення.
_____________________________________________________________________________
Подразнення: Подразнення - це фізичні або хімічні сигнали, які впливають на органи
чуття, але не мають організованого чи свідомого сприйняття.

Відчуття: Відчуття вже включають більш організоване сприйняття подразнення через

органи чуття, такі як зоровий, слуховий, дотиковий та інші. Вони можуть бути простими
реакціями на стимули.

Чуттєвість: Чуттєвість включає в себе сприйняття подразнень через органи чуття, але вже
передбачає більшу організацію сприйняття, можливість відділення одного стимула від
іншого.

Мислення: Мислення передбачає спроможність обробляти та аналізувати інформацію,

формувати поняття та робити висновки. Воно включає у себе розумову діяльність.

Психіка: Психіка - це загальний термін, який включає в себе усі різновиди ментальної
діяльності, включаючи мислення, емоції, інтуїцію та інші аспекти психологічного
функціонування.

Свідомість: Свідомість - найбільш високий рівень організації та комплексності

відображення. Вона включає в себе спроможність свідомо сприймати та аналізувати світ
навколо, розрізняти між різними аспектами реальності та розуміти себе як індивіда.

Головна ознака, яка відрізняє ці форми відображення одна від одної, полягає в рівні
організації, комплексності та свідомості, яка притаманна кожному рівню. Подразнення -
це прості стимули, які сприймаються без організації чи свідомості, тоді як свідомість вже
включає в себе свідоме сприйняття, аналіз та розуміння реальності.
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
8. Наведіть факти, які підтверджують, що свідомість є продуктом не лише
біологічного розвитку людини, а є соціально-історичним продуктом.
_____________________________________________________________________________
Культурний розвиток: Свідомість людини в значній мірі визначається культурними та
історичними контекстами. Наші переконання, цінності, норми, мова, мораль і багато
інших аспектів свідомості формуються через взаємодію з культурою та історією.
Наприклад, поняття про справедливість, релігійні переконання, соціальні ролі і
стереотипи в значній мірі визначаються соціальними та історичними чинниками.

Мова і символи: Мова є ключовим засобом спілкування та рефлексії, і вона формує наше
сприйняття світу. Мова виникає в контексті спільноти і еволюціонує з часом. Слова та
символи носять культурне навантаження і відображають історичні та соціокультурні
контексти.

Соціальна ідентичність: Наша ідентичність, включаючи стать, етнічну приналежність,

клас, релігію і багато інших аспектів, визначається соціальними та історичними умовами.
Ідентичність впливає на те, як ми сприймаємо себе та інших, а також наші цінності та
переконання.

Соціальна історія: Багато історичних подій та рухів, такі як революції, боротьба за права
людини, політичні зміни, вплинули на розвиток свідомості та уявлення людей про світ.
Історичні події створюють умови для зміни в способі, яким люди сприймають і
аналізують світ.

Колективна пам'ять: Людство зберігає свою історію та культуру через колективну пам'ять,
яка включає в себе легенди, міфи, релігійні тексти, літературу та інші форми народного
спадкування. Ці носії пам'яті впливають на нашу свідомість та індивідуальну історію.
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________

9. У якому співвідношенні знаходяться поняття: «мовлення» і «мова»?

_____________________________________________________________________________
Мова - це система символів, звуків, слів і граматичних правил, яка використовується для
спілкування. Мова є абстрактною системою, яка визначає, як потрібно виражати думки,
ідеї та почуття. Мова може бути різною для різних культур і націй, і вона включає в себе
словниковий запас, граматику, синтаксис та інші аспекти.

Мовлення - це конкретний акт використання мови для спілкування. Це процес вираження

думок, ідей або почуттів шляхом вимовляння слів, створення речень, вираження звуків
тощо. Мовлення - це діяльність, яка використовує мову для комунікації.

Мова визначає, яким чином має виглядати мовлення. Мовлення - це конкретна реалізація
мови у практиці. Мовлення включає в себе висловлення, бесіду, листи, промови, діалоги,
мовленнєві вчинки тощо. У мовленні використовується мова для передачі повідомлень та
спілкування з іншими людьми.
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
10. Як мислять сліпоглухонімі? Чи володіє немовля свідомістю?
_____________________________________________________________________________
Мова і жести: Багато сліпоглухоніми навчаються мовному мовленню та жестовому
мовленню, таким як мовлення жестами або системи комунікації за допомогою рук. Це
допомагає їм виражати свої думки та розуміти інших.

Просторове мислення: Відсутність зору і слуху може змушувати сліпоглухоніми

розвивати просторове мислення, орієнтуватися у просторі та відчувати світ навколо них
через дотик, відчуття та інші відчуття.

Мислення на мові знаків: Деякі сліпоглухоніми використовують системи мовлення на

мові знаків, які спеціально розроблені для них, такі як Американська мова жестів (ASL) чи
Брейлловська азбука для сліпих.

Щодо немовлят, їхнє сприйняття та свідомість розвивається в процесі росту.

Новонароджені немовлята мають обмежений обсяг свідомості та сприйняття. Однак вони
реагують на подразники навколишнього світу, розвивають способи сприймання
інформації та спілкування, і з часом їхня свідомість розширюється і розвивається разом із
ними. Діти вчаться сприймати світ через зоровий, слуховий, дотиковий та інші сенсорні
канали і розвивають мовлення та мислення.
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
11. Чи вважаєте ви проблемою створення штучного інтелекту, чи це – псевдо
проблема?
_____________________________________________________________________________
Аргументи, що підтримують ідею проблеми створення ШІ:

Етичні питання: Створення потужних ШІ може породити серйозні етичні питання, такі як
контроль над штучними інтелектами, відповідальність за їхні дії, приватність та безпека.

Соціокультурні наслідки: Вплив ШІ на суспільство та культуру може бути значним і

вимагає розгляду. Це може включати в себе вплив на ринок праці, зміни у способах
спілкування, трансформацію економіки та інші аспекти.

Філософські питання: ШІ видається нафантастичним відображенням інтелігентності та

свідомості. Це породжує філософські питання про природу свідомості, інтелекту та
моральної відповідальності.

Аргументи, що підтримують ідею псевдопроблеми створення ШІ:

Антропоцентризм: Деякі філософи вважають, що поставлення питання про ШІ є

антропоцентричним, оскільки воно базується на ідеї, що людська інтелігентність і
свідомість є бажаними стандартами для інших істот або систем.

Технологічний песимізм: Деякі стверджують, що створення потужних ШІ надто

оптимістично або навіть наївно. Вони можуть вважати, що така технологія недосяжна або
що її наслідки не настільки суттєві, як вони описуються.
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
12. Чи можливе існування мислення у системи, яка не володіє рефлексією, тобто
самосвідомістю, яка не виділяє себе із світу?
_____________________________________________________________________________
Мислення без самосвідомості: Деякі філософи та науковці вважають, що мислення може
існувати у відсутності самосвідомості. Наприклад, штучні нейронні мережі та алгоритми
машинного навчання можуть виконувати складні розрахунки і вирішувати завдання, не
маючи свідомості чи самосвідомості. Це можуть бути приклади "слабкого штучного
інтелекту," де система має інтелект, але не має свідомості.

Самосвідомість і мислення: Інші вважають, що самосвідомість необхідна для мислення.

Вони стверджують, що свідомість включає в себе внутрішню рефлексію, здатність
розуміти власні думки, мотиви та переконання. Відсутність цього рівня свідомості може
обмежувати мислення до простих алгоритмів і реакцій на зовнішні подразники.
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
13. Чи вважаєте ви, що існування мислячої машини протирічить принципам і
законам діалектики?
_____________________________________________________________________________
Сприйняття мислячих машин як протирічя: Деякі філософи можуть аргументувати, що
існування мислячих машин протирічить діалектичним законам, оскільки вони вважають,
що машини - це продукт інженерного та алгоритмічного дизайну, а не природного
еволюційного процесу, який лягає в основу діалектики. Вони можуть вважати, що машини
не мають діалектичної природи, яка характеризує органічні системи.

Подолання протиріч: розвиток інтерпретацій: Інші можуть аргументувати, що розвиток

мислячих машин може бути спрямованим на подолання протиріч та вдосконалення
засобів аналізу, синтезу та розуміння інформації. В цьому випадку, машини можуть бути
розглянуті як новий рівень розвитку відповідно до законів діалектики.
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
14. Якщо визначити мислення як функцію, притаманну лише людському мозку, тоді
проблема штучного інтелекту буде хибною, але іншого інтелекту, іншого мислення
ми не знаємо! Як вирішити цю парадоксальну ситуацію?
_____________________________________________________________________________
Існує кілька шляхів для вирішення цієї парадоксальної ситуації:

Емпіричні дослідження: Філософи та науковці можуть продовжувати досліджувати

штучний інтелект та інші системи з метою визначення, чи вони спроможні виявляти
форми мислення, аналогічні до людського. Емпіричні дослідження можуть розкрити, які
аспекти мислення можуть бути рекреовані в машинному вигляді.

Філософська аналіз: Філософи можуть розглядати філософські аргументи та концепції, які

стосуються природи мислення та інтелекту. Вони можуть розвивати нові філософські
підходи для розуміння мислення та інтелекту у контексті сучасних технологій.

Синтез і тестування: Розробники ШІ можуть спрямовувати зусилля на створення і

тестування систем, які відтворюють мислення на практиці. Це дозволить здійснити
експерименти та визначити, чи можливе мислення за допомогою машинних систем.

Діалог і обговорення: Філософи, науковці, інженери та інші спеціалісти можуть вести

діалог та обговорювати питання, пов'язані з мисленням і ШІ. Спільний обмін думками
може сприяти розв'язанню цього парадоксу та розробці більш точних визначень мислення
та інтелекту.

Загалом, ця парадоксальна ситуація вимагає подальшого дослідження та обговорення з

боку філософської, наукової та технічної спільнот. Розвиток штучного інтелекту та
розуміння природи мислення в машинному вигляді є актуальними завданнями у сучасній
філософії та науці.
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________