Тема 5.

СВІДОМІСТЬ ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА БУТТЯ, ЇЇ СУТЬ І

СТРУКТУРА
План
1. Основні філософські концепції свідомості.
2. Походження свідомості, її соціально-практична суть і основні
властивості.
3. Структура свідомості. Свідомість і самосвідомість. Душа і дух.
4. Індивідуальна і суспільна свідомість. Структура суспільної
свідомості.
5. Свідомість та проблема штучного інтелекту.

1. Основні філософські концепції свідомості

Основні філософські концепції свідомості відображаються в історії
філософії від античності до сьогодення. Ось деякі з них:
1. Дуалізм – відображення свідомості як окремої сутності від тіла і
матерії. Це значить, що свідомість не може бути звідси пояснена, а є
відокремленою від матеріального світу. Цю концепцію підтримували такі
філософи, як Рене Декарт та Джон Локк.
2. Монізм – відображення свідомості як прояву матерії. Ця
концепція не визнає свідомість як окрему сутність від тіла і заявляє, що вона
є результатом нейрофізіологічних процесів у мозку. Цю концепцію
підтримували такі філософи, як Бертран Рассел та Людвіг Вітгенштейн.
3. Феноменологія – відображення свідомості як прямого досвіду
світу, який зосереджується на дослідженні зовнішнього та внутрішнього
світу людини. Ця концепція підтримувалася такими філософами, як Мартін
Гайдеггер та Моріс Мерло-Понті.
4. Функціоналізм – відображення свідомості як функції, яку
виконує мозок, тобто підхід, що зосереджується на тому, яку роль виконує
свідомість у взаємодії людини з оточуючим світом. Цю концепцію
підтримували такі філософи, як Девід Льюїс та Деннетт Деніел.
 Ці концепції допомагають розуміти різні аспекти свідомості та
вирішувати питання про її походження та природі в різних аспектах.
Наприклад, концепція дуалізму розглядає свідомість як окрему сутність,
відокремлену від тіла, тоді як фізичність тіла розглядається окремо від
свідомості. Концепція ідеалізму вбачає свідомість як головну реальність, тоді
як матеріальний світ вважається лише ілюзією. Концепція матеріалізму
стверджує, що свідомість є продуктом матеріального світу, а саме мозку.
Крім того, існують інші концепції, такі як феноменологія, голізм,
емерджентність та інші, які також допомагають розуміти природу свідомості
та її взаємодію з навколишнім світом. Всі ці концепції мають свої переваги та
недоліки, і вибір конкретної залежить від того, які питання потрібно
вирішити та яка методологія підходить найкраще для дослідження
конкретної проблеми.

2. Походження свідомості, її соціально-практична суть і основні

властивості.
Походження свідомості - одне з найбільш складних питань філософії та
науки. З одного боку, є думка, що свідомість є унікальною властивістю
живих організмів, яка виникла в результаті еволюції. З іншого боку, існують
концепції, згідно з якими свідомість є свідченням духовного або
божественного походження.
Соціально-практична суть свідомості полягає в її ролі в регулюванні
поведінки та взаємодії із світом. Свідомість дозволяє нам сприймати світ
навколо нас, формувати уявлення про нього та діяти відповідно до цих
уявлень.
Основні властивості свідомості включають у себе свідомість про себе,
свідомість про світ, свідомість про інших та свідомість про час. Свідомість
про себе - це свідомість про власні думки, переживання та дії. Свідомість про
світ - це свідомість про зовнішній світ та про те, як ми його сприймаємо.
Свідомість про інших - це свідомість про інших людей та їхні думки та
почуття. Свідомість про час - це свідомість про те, що минуле вже не існує, а
майбутнє ще не настав, і що ми живемо в теперішньому моменті.

3. Структура свідомості. Свідомість і самосвідомість. Душа і дух.

Структура свідомості - це сукупність різноманітних елементів, які
утворюють здатність індивіда розуміти себе та світ навколо.
Одним з найбільш базових елементів свідомості є свідомість про
власний існування, тобто самосвідомість. Вона означає здатність індивіда
розуміти себе як окреме існування і свої власні думки, переживання, емоції,
бажання і дії.
У деяких філософських традиціях існує розрізнення між поняттями
"душа" і "дух". Душа зазвичай сприймається як недільний, інтуїтивний
аспект свідомості, тоді як дух - як її раціональна, аналітична складова. Душа
може включати емоції, почуття, інтуїцію, а дух - здатність до розуміння і
логічного мислення.
Загалом структура свідомості може варіюватись в залежності від
підходів і теорій, які використовуються в філософії та науці.

4. Індивідуальна і суспільна свідомість. Структура суспільної

свідомості.
Індивідуальна свідомість — це свідомість окремої людини, яка
формується в процесі її взаємодії з навколишнім світом та залежить від
індивідуальних характеристик людини (наприклад, особливостей її психіки,
досвіду, життєвої ситуації тощо).
Суспільна свідомість, в свою чергу, виникає в процесі взаємодії людей
між собою та залежить від соціально-історичних умов та культурних
традицій. Суспільна свідомість включає в себе певні колективні уявлення,
переконання, цінності, які передаються від одного покоління до іншого та
відображають інтереси та потреби суспільства в цілому.
 Структура суспільної свідомості включає культурні коди, які
відображають уявлення людей про світ, своїх самих та інших людей, а також
різноманітні форми інституційної організації суспільства, які сприяють
утвердженню певних соціальних норм, цінностей та правил поведінки.
У філософському дискурсі іноді виділяють ще таке поняття, як
колективна свідомість, яке означає узагальнене уявлення членів певної
соціальної групи про їх спільні інтереси та цінності.
Колективна свідомість є досить важливим поняттям в соціології та
філософії. Вона відображає спільне уявлення, цінності, ідеали, традиції,
правила та інші культурні форми життя, які характерні для конкретної
соціальної групи, колективу або суспільства в цілому. Колективна свідомість
формується під впливом соціального середовища, культури, історії та інших
факторів, які впливають на сприйняття та розуміння світу та суспільних
явищ. Крім того, колективна свідомість може змінюватись з часом,
розвиватись та адаптуватись до нових умов та викликів.

5. Свідомість та проблема штучного інтелекту.

Проблема штучного інтелекту (ШІ) полягає в тому, що створення
комп'ютерних систем, здатних вирішувати завдання, що вимагають
інтелектуальних зусиль, приводить до питань про можливість існування
штучної свідомості.
На думку деяких філософів, штучна свідомість може бути створена,
якщо вдало підібрати моделі, що дозволяють зробити інформаційний обмін
між комп'ютером і людиною настільки схожим на спілкування між людьми,
що створюється враження свідомості.
Інші філософи підходять до цього питання більш скептично,
стверджуючи, що свідомість - це складний процес, який виникає у людини
внаслідок її біологічної будови та взаємодії з оточуючим світом. Згідно з цим
підходом, створення штучної свідомості не є можливим завданням.
 У будь-якому випадку, проблема штучного інтелекту породжує
важливі етичні і соціальні питання, пов'язані з можливими наслідками
створення штучної свідомості, такими як зміна робочих місць, загроза
приватності та безпеки, а також можливі наслідки для суспільства в цілому.