ЧОР НОВІЛ

В'ЯЧЕС Л А В
МАКСИМ ОВИЧ
П І Д Г О Т У В А Л А С Т УД Е Н Т К А С З Д - 2 1 З І М И Ч С О Л О М І Я
Хтось називав його iдеалiстом, хтось - диктатором. Його поважали на
Галичинi та на Донбасi, за принциповiсть та непохитнiсть навiть у
радянських таборах називали "Зекiвським генералом", вiн зiграв одну з
ключових ролей у відновленнi незалежності України.

"Це ж такий був невгамовний чоловік. Він завжди був в епіцентрі всіх подій.
Такий вулкан, який клекотів, який не міг п'ять хвилин спокійно посидіти на
одному місці. Той, хто близько коло нього був, завжди дивувався - де у
такого немогутнього атлета, звичайнісінького чоловіка після 15 років
таборів - збиралося стільки сил, енергії, цього несамовитого бажання щось
зробити для потреб української справи".

Ярослав Кендзьор, найближчий соратник Чорновола

 ДИТИНСТВО
Майбутній яскравий борець за українську незалежність, В'ячеслав
Чорновіл народився у маленькому селі Єрки, що на Черкащині, 1937
року. Він був третьою дитиною у родині вчителів.
Нахил до гуманітарних наук, зокрема, філології, Чорновіл успадкував
від батьків - вчителя української літератури та вчительки молодших
класів.
Родина роками жила у страху, адже 1937 року був репресований батьків
брат - Петро Йосипович Чорновіл. Попри це батько В'ячеслава не уникав
небезпечних розмов та розповідав дітям і про комсомольську діяльність
у 20-30 роках, і про церкву.
До школи В'ячеслав пішов після війни 1946 року, одразу до другого
класу.
"Він був дуже старанною,
цілеспрямованою людиною із самого
шкільного життя. Він хотів знати, дуже
багато читав.
Навчився він читати у чотири роки.
Книжок було багато, але під руками була
"Війна і мір".
Дуже добре писав твори. І пробував
писати дописи до районної газети,
пробував писати і вірші.
Сам В'ячеслав казав, що він швидко
зрозумів, що поета з нього не буде, тому
покинув. Він переключився на інше -
літературознавство, журналістику".
Валентина Чорновіл, сестра В'ячеслава Чорновола
 СТУДЕНТСЬКI РОКИ
Чорновіл закінчив школу 1955 року із золотою
медаллю та того ж року залишив Черкащину.
Хлопець подався до столиці, де вступив до Київського
національного університету ім. Тараса Шевченка.
Своїм профілем він обрав філологію, але швидко
розчарувався і вирішив перейти на факультет
журналістики. Він закінчив університет з відзнакою.

“Коли він приїхав до Києва, то був дуже вражений

російською мовою на вулицях. Він сам згадував, що через
українську мову, його на вулицях питали, чи не з Польщі він
приїхав”.

Валентина Чорновіл, сестра В'ячеслава Чорновола

 З відзнакою, утім із серйозними перешкодами Чорновіл
закінчив університет 1960 року. Однак, наукова діяльність
змушена була припинитися. 1964 року він склав
кандидатський мінімум та пройшов до аспірантури
Київського педінституту. Однак до навчання його не
допустили через політичні переконання.

"В'ячеслава, коли він приїхав до Львова, місто вразило:

україномовне місто, тут Україною пахне. Нас вражала його
відвертість, його знання історії України, його сміливі
думки. Ми спочатку подумали, що то нам якогось
провокатора підселили".

Ярослав Кендзьор, найближчий соратник Чорновола

 РОКИ ЗАСЛАННЯ ТА УВ’ЯЗНЕННЯ

Провокаційні та сміливі заяви Чорновола з

часом стали виходити за межі приватних бесід,
виливаючись у публічні виступи, диспути та
заяви.
Від 1963 року молодий журналіст став
активним учасником руху шістдесятників,
співавтором та розповсюджувачем самвидаву,
організатором і учасником багатьох акцій.
Після першої хвилі арештів української 1965
року Чорновіл виступив із протестом у
кінотеатрі "Україна" на прем'єрі фільму "Тіні
забутих предків".
 Чорновіл відплачував радянській владі за
арешти сторицею: протестами, мітингами,
викривальними статтями та книгами.
За документальну збірку "Лихо з розуму", де
він описував історії репресованих, молодий
політик отримав премію міжнародного Пен-
клубу від світової спільноти та 3 роки
концтабору від СРСР (1967 рік). Книга стала
справжнім бестселером світової
журналістики. Шкода, що у СРСР книгу
оцінили тільки опозиціонери.
Пізніше «гонораром" за підпільний часопис "Український вісник" стали 6 років колонії суворого режиму
та 3 роки заслання. Покарання він відбував у Мордовії та Якутії (1972 рік).
Поява "Українського вісника" зіграла важливу роль в інформуванні української діаспори про ситуацію на
Батьківщині. Часопис передавали за кордон та важливі уривки вдавалося транслювати по радіо.

"Це був повноцінний журнал ("Український вісник") - літературно-

політичний, аналітичний. Інформації було багато про арешти,
переслідування.Там були і поезія, і художні твори Розстріляного відродження,
- те, що не бачило ще друку, - ті твори, які вдавалося вивезти із таборів. Як
вони це писали - я не можу собі уявити. Десь у хліб запихали, ковтали навіть.
І ми все це видавали".

Ярослав Кендзьор, найближчий соратник Чорновола

"Ці слідчі, які вели справу Чорновола 1972 року, стогнали, вже боялися
запрошувати його. Він знущався над ними. Його інтелект, орієнтація у будь-
якій сфері доводили їх до божевілля. Він кепкував, насміхався з них.
Витримав 83 допити.”

Ярослав Кендзьор, найближчий соратник Чорновола

У квітні 1980 року знову був заарештований на
засланні за сфабрикованим звинуваченням. Тримав
120-денне голодування протесту. Був засуджений на
п'ять років позбавлення волі. 1983 року звільнений за
протестом прокурора Якутії без права виїзду
в Україну.
Сумарно В'ячеслав Чорновіл пробув поза Україною
майже 20 років. Строк мав бути набагато меншим,
однак, КДБ знайшов за що його подовжити.

Якщо би не Чорновіл, якщо би не "Лихо з розуму", а пізніше - "Вісники", я дуже

сумніваюся, хто би проголошував незалежність України. І в Чорновола якраз була місія
майбутнього - як дійти до незалежності. Ще в той час, 70-ті роки, ніхто не вірив, що
розпадеться наймогутніша країна в світі - Радянський союз".

Осип Зінкевич, голова видавництва "Смолоскип"

 ЧОРНОВIЛ-ПОЛIТИК
1985 року В'ячеслав Чорновіл повернувся із заслання. Єдине місце, куди він зумів влаштуватися на
роботу у Львові - це кочегар у Міськрембудтресті та школі-інтернаті.
У той же час він розпочав активну політичну діяльність, через два роки відновив видання "Українського
вісника". Вже 1988 року Україну сколихнули перші політичні мітинги, які розпочалися зі Львова та
ширилися далі.Чорновіл був активним учасником та співорганізатором акцій протесту.
Чорновіл став співозасновником Народного руху України. Головними ідеями організації були незалежна
Україна, відродження її історії та національної свідомості. Чорновіл наполіг на перетворенні Руху на
політичну партію, яка отримала конкретну програму та чітку організацію.
 Новий етап у житті В. Чорновола розпочався 1987 p., коли він
став організатором та одним із робочих секретарів Української
Гельсінської спілки. 7 липня 1988 року на 50-тисячному мітингу
у Львові Чорновіл офіційно оприлюднив Декларації принципів
Української гельсінської спілки, співголовою якої став. УГС стала
першою в Україні відкритою опозиційною КПРС організацією
партійного типу.

“Була створена, заявила про своє існування, Українська Гельсинська

спілка. І проголошені її принципи. По суті, це була створена нова
політична партія - альтернатива КПРС. Програма новітньої майбутньої
Української держави. Безпосередній головним автором і редактором,
звісна річ, був В'ячеслав Чорновіл."

Ярослав Кендзьор, найближчий соратник Чорновола

Від весни 1990 року Чорновіл став народним депутатом та очолив Львівську обласну
раду. Сучасники пригадують його як блискавичного та принципового державника. Навіть
політичні конкуренти погоджувалися з винятковістю Чорновола як політика. Та не всі
були прихильниками його підходу або рішень.
Потім Чорновіл переїхав до Києва і вже був при Верховній Раді і був дуже активним і
ефективним депутатом.

У Верховній Раді утворюється

демократична Народна Рада, в якій Чорновіл
стає лідером радикального крила. Перебуваючи в
меншості, Народна Рада таки добивається в
липні 1990-го проголошення Декларації про
державний суверенітет, а в серпні 1991-го після
невдалого путчу — Акта Незалежності України й
заборони Компартії.
ВИБОРИ 1991 РОКУ

"Коли 24 серпня ми ухвалили Акт Незалежності - було ухвалене рішення

про проведення паралельно з Референдумом президентських виборів.
На "Русі", обговорюючи ці питання, буквально з вересня 1991 року ми
чітко говорили, що від політичної партії "Народний Рух України"
повинен йти В'ячеслав Чорновіл. У перегонах він став другим після
Леоніда Кравчука, хоча мав всі шанси на перемогу."

Ярослав Кендзьор, найближчий соратник Чорновола

“Він бачив Україну, по-перше, тільки демократичною. Він завжди

дивився на захід, він вважав, що Україна має бути з Європою і тільки з
Європою. Він не бачив на Сході Україну".
Юрій Ясенчук, колишній помічник-конкультант народного депутата Чорновола
 «ПРОГРАВ НЕ Я, ПРОГРАЛА
УКРАЇНА»
Уявіть, якою б могла стати Україна, якби після здобуття незалежності
президентом став Чорновіл, а не Кравчук. Бурхлива ріка історії потекла б у
зовсім іншому руслі, і можливо б ми не мали зараз війни з Росією, окупованого
Криму. Та все ж прокомуністичні настрої в країні були тоді ще сильними. Саме
тому Чорновіл сказав журналістам після перемоги Кравчука: «Програв не я,
програла Україна».
14 жовтня 1991 року на Великій козацькій раді
Вячеслава Чорновола обрано Гетьманом українського
козацтва. 21 червня 1992 року він скликає
Переяславську раду, де розриває Переяславську угоду
з Росією 1654 року.

З квітня 1992 року — на постійній роботі

в парламенті України. Народний депутат
України двох наступних
скликань — 1994 і 1998 років. Керівник депутатської
фракції Народного Руху України.
1995 року член української делегації
в Парламентській Асамблеї Ради Європи. Шеф-
редактор незалежної громадсько-політичної
газети «Час-Time», і «Час».
 ВСЕ ЖИТТЯ БОРОВСЯ
ЗА УКРАЇНУ
Бачення В’ячеслава Чорновіла щодо майбутнього України значно випереджало погляди сучасників, що
усіма силами намагалися консервувати застарілу та неефективну радянську систему, плоди діяльності
якої ми пожинаємо сьогодні.

“…Над Україною нависає Настав час вибору: або єдність і перемога та шлях до світла,
зловісна двоголова тінь або поразка, ганьба і знову довга дорога до волі.
російського імперіалізму, який
тільки й чекає остаточного
колапсу нашого суспільства,
щоб запустити хижі пазурі в Немає в нас бандерівців та москалів, східних і західних. Всі
живе тіло нашого народу”. Це ми — народ України.
пророче висловлювання було
сказане В’ячеславом
Чорноволом у 1997 році! Дай, Боже, нам любити Україну понад усе сьогодні — маючи,
щоб не довелося потім гірко любити — втративши.
Україна починається з тебе.
В’ячеслав Чорновіл