КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ

ПЕРІОДУ
СИСТЕМНОЇ КРИЗИ
РАДЯНСЬКОГО ЛАДУ
 Олесь Гончар, найпопулярніший український письменник серед ровесників, уперше опублікував
свій роман «Собор» у 1968 році. Гончар часто обговорював історичні традиції своєї культури, патріотизм,
свободолюбство та релігійні переконання. Він також згадав звичаї та традиції своїх предків та їхню любов до
свободи. Проте невдала кампанія Хрущова зі знищення храмів виявилася марною за нового радянського
керівництва. Крім того, радянська номенклатура за час перебування при владі не змінила свого релігійного
світогляду. Вважалося, що колишній радянський лідер Сталін під час перебування при владі знищив духовні
цінності народу. Отже, очікувалося, що громадськість не зрозуміє значення цих цінностей, коли вони
зникнуть з їхнього розуму. Це викликало невпевненість серед критиків щодо книги видатного українського
прозаїка.

Переслідуваний О. Гончар у романі «Собор», дія якого відбувається в Дніпропетровську. Перший секретар
обкому О. Ватченко впізнав його подобу в оповіданні та засіданні ЦК. На засіданні РКУ та Пленумі КП(б)У
він розкритикував роман як шкідливий і агресивний. Він відразу після пленуму ЦК почав переслідувати всіх,
хто підтримував роман на його батьківщині. Це були вчителі, журналісти та партійні діячі, які публічно
висловлювали своє позитивне ставлення до «Собору». Після звільнення з роботи їх вигнали з партії.
 Обурення через прямий, невблаганний характер кампанії охопило
населення. На кожному засіданні зазвичай були присутні понад 300
представників. Лист молодої інтелектуальної команди Дніпропетровська
підписали листа на ім'я голови Ради Міністрів УРСР В. Щербицького, секретаря
ЦК КПУ Ф. Овчаренка та секретаря Спілки письменників України Д. Павличка.
Через інформацію, яку містив лист, він став суто політичним документом. Надії
на підтримку виявилися марними, оскільки вимоги були висунуті. Щербицький
ніколи не підтримував їх як марнославних. Вона не дивилася на Пала Шелеста.
Комуністична партія усунула з посади керівника спілки письменників
1971 року О. Гончара. Роман був допущений до друку в 1979 році, коли
очолював Спілку письменників Павло Загребельний. У 1981 р. вийшла книга з
передмовою О. Гончара, у якій увійшли вірші Ліни Костенко «Маруся Чурай».
Протягом десятиліття вийшла в світ «Лебеді материнства» Симоненка.
 ВИСНОВОК
На мою думку, велику роль у визначенні атмосфери навколо Олеся
Гончара відіграв роман «Собор». Проте його контекст як значної частини руху
1960-х мав мало спільного з важливістю його повідомлення. «Соборність у
Радянському Союзі» Олесь Гончар написав у той час, коли в Україні панували
націоналістичні настрої. Як наслідок, це стало попередженням про те, що ситуація
в Україні погіршується.