В’ячеслав Чорновіл

(1937 — 1999)

с я з те бе»
оч и на єть в Чорновіл
р аї н а п есла
«Ук В ’ я ч
 В’ячеслав Чорновіл народився
24 грудня 1937 р. в селі Єрки
Катеринопільського району,
тоді Київської області в сім'ї
вчителів.
Батько — Максим Йосипович
— походив з давнього
козацького роду Чорноволів.
Мати — Килина Харитонівна
Терещенко належала до одного
з відгалужень славного роду
цукрозаводчиків і меценатів
Терещенків.
З батьками та сестрою. Черкащина, 1960-ті
Пішов до школи 1946 р. відразу до 2-
го класу (читав з чотирирічного віку).
Школу закінчив із золотою медаллю.
1955 р. вступив до Київського
державного університету ім. Тараса
Шевченка на філологічний факультет,
а з 2-го курсу перевівся на факультет
журналістики

Під час випускного вечора в університеті пішов на

Володимирську гірку і дав клятву, що все життя буде
боротися за Україну.
Студент Київського університету
Працював на телебаченні, потім на хвилі
хрущовської "відлиги" захопився історією
української літератури, особливо -
донедавна забороненим в СРСР Борисом
Грінченком.

В 1963-64 рр. брав участь у будівництві

Київської ГЕС.

У 1964-му вступив до університетської

аспірантури, але не був зарахований через
політичні переконання.
В 1965 р. виступив разом із
Дзюбою і Стусом на прем'єрі
"Тіней забутий предків" у
кінотеатрі "Україна" із
протестом проти арештів
інтелігенції.

За відмову давати свідчення

на закритому суді братів
Горинів засуджений до трьох
місяців примусових робіт. Найбільш відоме
фото Чорновола, яке
Підготував збірку текстів потрапило на Захід.
"Лихо з розуму" - про Початок 1970-х
арештованих у 1965-му
шестидесятників. В результаті
у 1967-му отримав три роки
таборів суворого режиму.

У Житомирі - в гостях у письменника Євгена Концевича

• В 1970-му створює підпільний журнал
"Український вісник".

• Під час масового погрому шестидесятників у

1972 році отримав від радянської влади ще один
термін - шість років таборів і три роки заслання.

• У 1972-му витримав 83 допити, але й надалі

ніколи не свідчив проти друзів.

Переказують, як один із слідчих спересердя

запитав В’ячеслава Чорновола: “Ну добре, от
уявімо, є ваша незалежна Україна. І ким ви там
себе бачите?”. І почув у відповідь: “Як ким?
Редактором опозиційної газети”.
• Письменник-дисидент Михайло Хейфець
назвав свій тюремний нарис про Чорновола
"Зеківський генерал".

• Від КГБ В’ячеслав Чорновіл отримав

прізвисько “Нєугомонний”.

Марка Підпільної пошти

України, присвячена Чорноволу -
"борцю за права людини"
Після виходу з мордовських таборів
мешкав на засланні у Якутії. У травні
1979 став членом Української
Гельсинської групи (УГГ).

У квітні 1980-го заарештований за

сфабрикованими звинуваченням
(фактично - за участь в УГГ). Засуджений
на 5 років тюрми.
На засланні в Якутії

В 1985-му повернувся в Україну. Працював кочегаром, бо більше ніде не міг

працевлаштуватися. Відновлює підпільне видання "Українського вісника".

У 1988 році ініціював створення Української Гельсинської спілки як

опозиційної КПРС організації партійного типу.
Родина: син Тарас, дружина Атена Пашко, її донька Ірина Волицька, зять Віктор Зубко та онук
Від моменту створення Народного руху
(вересень 1989 року) - його активний член, з
1992-го - співголова.

Після обрання гетьманом українського козацтва, на

У березні 1990-го обраний депутатом великій раді 21 червня 1992-го в Переяславі-
Львівської обласної ради, з квітня 1990-го до Хмельницькому проголосив зречення присяги на
квітня 1992-го - голова облради. вірність московському цареві, даної на
Переяславській раді в 1654-му.
В 1991 році В'ячеслав Чорновіл був кандидатом у Президенти України
 З Марґарет Тетчер З 1990 року - народний депутат.
З квітня 1992 р. — на постійній роботі в парламенті України. Народний депутат України двох наступних
скликань — 1994 і 1998 рр. Керівник депутатської фракції Народного Руху України. З 1995 р. член
української делегації в Парламентській Асамблеї Ради Європи. Шеф-редактор незалежної громадсько-
політичної газети «Час-Time», (з січня 1995 до травня 1998) і «Час» (з жовтня 1998 до березня 1999).
 Нагороди та премії
oЛауреат Міжнародної журналістської премії ім. Ніколаса Томаліна (1975).

oЛауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка (1996) — за збірки

«Правосуддя чи рецидиви терору?», «Лихо з розуму», книгу «Хроніка
таборових буднів», публіцистичні виступи в пресі. Премію присуджено у тому
числі за твори, раніше інкриміновані як антирадянські.

oНагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (1997).

oПрисвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена Держави (2000)

(посмертно) — за визначний особистий внесок у національне відродження
України, послідовне відстоювання ідеї побудови незалежної Української
держави, активну громадську і політичну діяльність.
 Смерть В’ячеслава Чорновола

25 березня 1999 року В’ячеслав Чорновіл загинув

за нез'ясованих обставин в автокатастрофі на
шосе під Борисполем.

Похорон В'ячеслава Чорновола став однією з

наймасовіших акцій часів Незалежності. У ньому
взяли участь від 150 до 250 тис. осіб. Це також
наймасовіший похорон в Україні. Труна з тілом була
виставлена в Київському будинку вчителя. Черга від
нього тягнулася до Хрещатика. До Володимирського
собору труну несли на руках. Після панахиди,
процесія рушила до пам'ятника Шевченку, а звідти на
Байкове кладовище.