Терешко Л.

Б
• Помаранчева революція змінила обличчя українського
суспільства, вплинула на всі сфери громадсько-
політичного, культурного та економічного життя
держави. Вона стала епохальною подією української
історії. Це не був чийсь хитромудрий план чи змова.
Вона відбувалася не в контексті якоїсь певної політики,
яка була запереченням іншої політики. Помаранчева
революція виходила з об'єктивних потреб нації і мала
всеохолюючий характер. 
 Зно
• Громадянське суспільство — це сукупність недержавних організацій,
які представляють волю та інтереси громадян. 
• Серед його найважливіших ознак
діяльність
різноманітних свобода
соціальних особистості
добровільних цінностей
об'єднань
людей можливість
вільно
плюралізм ідей
висловлювати
свої думки
пріоритет усвідомлення особою
інтересу суспільства,
громадянських держави як свого
прав порівняно власного інтересу.

з державними
законами
• Однак громадянське суспільство в Україні на межі 1990-х - 2000-х років
перебувало в зародковому стані, залишалося неконсолідованим та
значно відставало у розвитку від громадянського суспільства європейських
країн.
• Активність громадських організацій та їхній вплив на суспільне життя і
свідомість людей ще недостатні, а рівень правової захищеності індивідів і
груп людей, які у них працюють, далекий від бажаного. Засоби масової
інформації, що мали б підвищувати рівень цієї захищеності, самі поки що
потребують захисту. Тиск як з боку держави, так і з боку могутніх приватних
інтересів позбавляють ЗМІ свободи та неупередженості, а людей — повної
та об'єктивної інформації. Це особливо помітно в періоди, коли
вирішуються важливі політичні питання (під час виборів, референдумів,
кризових політичних ситуацій тощо). З цих причин не може нормально
функціонувати «сфера відкритості» (публічна сфера), у якій формується
громадська думка, здатність і готовність громадян до вирішення суспільних
справ.
 2004 року Україна готувалася до
чергових президентських виборів

• Крім того, передвиборча

боротьба позначилась як
трагічними (отруєння В. Ющенко,
що змусило його на певний час
перервати свою кампанію), так і
комічними (кинуте на знак
протесту яйце у В. Януковича під
час його поїздки до Івано-
Франківська призвело до падіння
кандидата в президенти, який від
несподіванки навіть
знепритомнів) випадками.

Вибори Президента, як і передбачалося стали переломними

в історії України. Серед 26 кандидатів на посаду
Президента розгорнулася жорстка боротьба, проте головна
передвиборча боротьба точилася між двома кандидатами:
В.Януковичем і В.Ющенком.
Президентські вибори відбулися 31 жовтня 2004 р. Перемогу здобував той, хто набрав би кількість голосів
більше 50 %.

Кандидат у президенти Отримав голосів, %

В. Ющенко 39,26
В. Янукович 39,11
О. Мороз 5,82
П. Симоненко 4,97
Н. Вітренко 1,53
Кандидат у
президенти Отримав голосів, %
А. Кінах 0,93

Опозиційні сили згрупувалися навколо В.Ющенка,
лідера “Нашої України”, колишнього голови
Національного банку України, Прем’єр-міністра 1999-
28 квітня 2001 р.
Кандидатом від існуючої влади став
чинний тоді Прем’єр-міністр України
Віктор Янукович
 (2002—2005 и 2006—2007)
Програма В. Ющенка у своїй основі мала план, що
називався “Десять кроків назустріч людям”:

створення п’яти мільйонів нових робочих місць;

забезпечення пріоритетного фінансування соціальних

програм;

збільшення бюджету шляхом зменшення податків. Для цього

необхідно вивести економіку з тіні;

рішуча боротьба з корупцією;

створення безпечних умов для життя людей;

захист сімейних цінностей і прав дітей;

сприяння зміцненню моральних цінностей і поверненню

кращих традицій вітчизняної освіти;

надання допомоги українському селу;

підвищення боєздатності армії, перетворення її до 2010 року

на професійну.

проведення зовнішньої політики в інтересах народу України.

Із програми В. Януковича:

вирішення соціальних проблем;

прискорення розвитку економіки та

боротьбі з безробіттям;

підвищення рівня заробітної платі та

пенсій;

проведення позитивної молодіжної

політики, збільшення прийому
студентів на навчання за рахунок
Державного бюджету, підвищенню
якості освіти;

розширення економічних культурних і

політичних зв’язків з Росією,
підвищенню статусу російської мови. У
ході кампанії було оголошено, що вона
стане другою державною мовою.
 Президентські вибори 2004 року
31 жовтня 2004 р. Відбувся І тур. Переможцями стали
В.Ющенко (39,26%) і В.Янукович (39,11%). О.Мороз –
5,82%, П.Симоненко – 4,97%, Н.Вітренко – 1,53%. Решта
кандидатів набрали менше 1% голосів. Нововведенням цих
перегонів було відкриття телевізійних дебатів між
кандидатами.

• 21 листопада 2004 р. Відбувся ІІ тур. Наступного дня

Центральна Виборча Комісія (ЦВК) оголосила
переможцем В.Януковича.
Коаліція опозиційних сил звинуватила ЦВК у фальсифікації
результатів виборів, оскаржила рішення ЦВК у верховному Суді
України й вивела на площу Незалежності в Києві своїх прибічників
 Незадоволені результатами виборів 22 листопада зібралися на мітинг на центральній площі Києва – майдані
Незалежності. З наступного дня мітинг переріс у масову мирну акцію протесту, яка тривала до 8 грудня 2004 р. і
дістала назву «Помаранчева революція»

Термін ЗНО
"Помаранчева революція" – це акції
протесту українських громадян, що були
викликані масовими фальсифікаціями
президентських виборів 2004 року на
користь провладного кандидата Віктора
Януковича. Ці події отримали назву за
кольором, який використовували
прибічники кандидата в президенти
Віктора Ющенка й опозиційної партії
"Наша Україна".

• жовтень- грудень 2004 р. –

«Помаранчева революція», обрання
Президентом України В. Ющенка
• Приводом стали відверті фальсифікації під
час виборів: порушення в ході голосування
та підрахунку голосів. Попри результати
екзит-полів (опитування виборців, яке
проводиться соціологічними службами на
виході з виборчих дільниць у день виборів з
метою прогнозування їхніх результатів до
часу оприлюднення офіційних даних
виборчими комісіями), які свідчили про
перемогу у другому турі виборів очільника
блоку «Наша Україна» Віктора Ющенка,
Центральна виборча комісія віддала
перемогу його конкурентові —
представнику «партії влади» Вікторові
Януковичу — Прем’єр-міністру України. Для
захисту голосів і демократії до Києва
з’їхалося сотні тисяч людей.
• Для захисту голосів і демократії до Києва
з'їхалося сотні тисяч людей. В акціях
непокори, за оцінками соціологів, брали
участь від 5 до 6 млн осіб. Протестні акції
проти фальсифікації результатів виборів
пройшли у багатьох населених пунктах
держави. Подану скаргу від імені
прихильників партійного блоку «Наша
Україна» розглядав Верховний Суд.
• Масовий спротив народу фальсифікації
владою результатів президентських виборів
2004 року отримав назву Помаранчевої
революції, бо визначальним у політичному
протесті став помаранчевий колір, який
прихильники кандидата в президенти
Віктора Ющенка використовували для
позначення своєї участі в русі (прапорці,
стрічки, шарфи або інші деталі одягу).
Уривок зі спогадів Любомира Буняка, політика, міського голови міста Львова у 2002-2005 роках

• «Аж раптом сталося несподіване та непрогнозоване: народ відчув себе

обдуреним і стихійно вийшов на вулиці столиці. Киян підтримали інші
міста України. Розпочалася так звана Помаранчева революція. Під
тиском народних мас Верховний Суд України визнав результати
другого туру президентських виборів недійсними. Фальсифікації,
зловживання та порушення законодавства [...] під час проведення
другого туру виборів були настільки відвертими й масштабними, що їх
приховати і навіть применшити було неможливо. Тому Верховний Суд
України, визнавши результати другого туру президентських виборів
недійсними та скасувавши їх, ухвалив рішення про переголосування, що
в народі стали називати третім туром президентських виборів».
• 1. Доведіть або спростуйте думку: «Під час Помаранчевої революції
формувалося громадянське суспільство».
Помаранчева революція мала великий резонанс у світі, зокрема стала лідером пошукової
системи Google. Для України це був важливий інформаційний прорив.
  
• Для знаходження консенсусу
були прийняті зміни в 205
Конституцію України, які
отримали назву Конституційна
реформа 2004 року.
• Вона урівноважувала владні
повноваження президента і
парламенту, створювала в
державі вже парламентсько-
президентську форму
правління на відміну від
президентсько-парламентської
за Конституцією 1996 року.
Одним з найважливіших результатів
перемоги помаранчевої революції
мала стати зміна правлячих еліт. Це
саме те, чого бракувало Україні для її
розвитку протягом останніх 10 років,
це причина її перебування на місці і
розвитку корупції. Адже саме
періодична зміна еліт властива кожній
демократичній державі.
• Дуже важливо, що змінюється
на краще образ України й
українців у світі. Імідж
правової демократичної
держави сприятиме творенню
привабливого інвестиційного
клімату, який зможе
забезпечити Україні стале
економічне зростання.
 • Було призначено повторне
голосування другого туру, яке
відбулося 26 грудня 2004 року.
• 26 грудня 2004
р. Переголосування ІІ туру.
Результати: В.Ющенко
(51,99%), В.Янукович (44,21%).

Таким чином, політична криза в країні була розв’язана

шляхом компромісу, народ України відстоював свої права
мирним шляхом, засвідчивши свою прихильність
демократичним ідеалам.
• І під час нього переміг Віктор Ющенко. В усіх трьох голосуваннях кожний суперник
перемагав на «своїй» території: Віктор Ющенко — у 16-ти областях Західного і
Центрального регіонів, а також у місті Києві; Віктор Янукович — у 8-ми областях
Південного і Східного регіонів, а також в АР Крим і місті Севастополі. Прихильники
В.Януковича взяли курс на сепаратизм, на розкол країни. З’їзд депутатів всіх рівнів у
Сєверодонецьку закликав до проголошення Південно-Східної Автономної Республіки.
Провідну роль у цьому процесі відіграли лідери Донецької, Луганської, Харківської
областей.
• Для розв’язання складної ситуації до України прибули представники Польщі, Литви, Росії,
ЄС.
• 3 грудня 2004 р. Зважаючи на напружену
ситуацію в країні та наявні матеріали про
порушення під час голосування, Верховний
Суд виніс рішення про переголосування ІІ
туру президентських виборів.
• 8 грудня 2004 р. Верховна Рада прийняла
рішення про переобрання ЦВК, яку очолив
Я. Давидович.
• 23 січня 2005 р. Інавгурація нового
Президента В.Ющенка.
• Прем’єр-міністром України було
обрано Ю.Тимошенко. 4 лютого 2005
 - 8 вересня 2005 ,2007-2010 Р.
Л. Лук'яненко про президентство В. Ющенка

• «В. Ющенка можна вважати перехідним президентом, більше

проповідником, ніж державним діячем. За час свого
президентства В. Ющенко втратив довіру народу. На виборах
Президента у 2010 р. за його кандидатуру проголосувала
невелика кількість виборців, що не дало йому змоги вийти у
другий тур виборів. Президентом став В. Янукович».
• Запитання
• 1. Чи згодні ви з оцінкою авторів президентства В. Ющенка? Чому?
• 2. Як ви вважаєте, чому так швидко було втрачено здобутки
«Помаранчевої революції»?
 Політика Віктора Ющенка

• Перед новообраним Президентом Віктором Ющенком і його командою

постало багато складних проблем, які потрібно було вирішувати:
примирити українське суспільство, продовжити економічні реформи,
подолати корупцію (відокремити бізнес від політики), просуватися до
НАТО і ЄС та не погіршити відносини з Росією.
Уряд поставив перед собою кілька амбітних ключових завдань:
Програма президента В. Ющен­ка «10 кроків назустріч людям»

1) наповнити державний бюджет за

рахунок лікві­дації пільг в
оподаткуванні, вільних економічних
зон і всі­ляких тіньових схем отримання
доходів; припиненням кон­трабанди,
маніпуляцій з поверненням ПДВ;
2) підвищити доходи громадян за
рахунок збільшення заробітної плати,
розширення соціальних виплат тощо;
3) реприватизація не­законно
приватизованої власності.
• Початок діяльності уряду був доволі оптимістичним. Без
підвищення податків і жодної позики збільшили доходну
частину державного бюджету, зменшили суму державного
боргу, сформували єдину систему оподаткування. Зріс
рівень доходів громадян, соціальних виплат і пенсій,
збільшилася допомога при народженні дитини.
• Значну увагу приділяли поверненню із забуття правдивої
національної історії українців, пріоритетному розвиткові
української культури. З ініціативи Віктора Ющенка були
відкриті «Мистецький арсенал» у Києві на Печерську,
реконструйовані стара козацька столиця гетьмана Івана
Мазепи в Батурині та палац Кирила Розумовського,
створено музей «Героїв Крут» на честь полеглих у боротьбі
з більшовиками в 1918 році гімназистів і студентів.
• Для формування історичної пам’яті багато зробили акції зі
вшанування жертв Голодомору 1932–1933 років.
• Проте провести ефективні реформи в державному і
приватному секторах економіки не вдалося.
За результатами роботи уряду було зменшено масштаби махінацій з податком на
додану вартість, унаслідок чого рівень надходжень ПДВ до бюджету в 2005 р.
зріс удвічі. Здійснювалася програма «Контрабанда – стоп!», під час реалізації
якої зменшилися зловживання на кордонах і, відповідно, збільшилися митні
надходження. Удалося впорядкувати та знизити в’їзне мито на
90 % імпортних товарів.
Програма президента В. Ющен­ка «10
кроків назустріч людям»

Результатом стало виконання урядом

соціальних гарантій:
підвищили мінімальну пенсію (на 17 %);
мінімальну заробітну плату (на 27 %);
зросли зарплати в бюджетному секторі (на 57
%);
започаткували виплати одноразової державної
допомоги при народженні дитини (8,5 тис. грн).
«-» Політики Ющенка

Відсутність реформ у господарському секторі стала

найбільшою проблемою післяпомаранчевих часів. Це
розчарувало людей, які підтримали Майдан. До того ж
економічну ситуацію в країні ускладнила світова фінансово-
економічна криза 2008–2009 років.
.
У Верховній Раді не вдалося сформувати міцну пропрезидентську
більшість, яка б законодавчо забезпечувала здійснення
необхідних реформ. Як наслідок, змінилося лише обличчя влади,
але не її суть.

Відсутність успіхів в економічній сфері призвела до програшу

партій національно-демократичного напряму на дострокових
парламентських виборах у 2007 році.
 З літа 2008 р. в Україні дедалі
сильніше відчувалися впливи
світової фінансової кризи.
Фінансова криза негативно
вплинула на економіку: зменшився
обсяг випуску промислової
продукції, відбувся спад
будівництва. Відштовхнуло від
України іноземних інвесторів
питання реприватизації.

Робота з термінами та
поняттями
Реприватизація – процес,
зворотний приватизації, що полягає
в повторній привати­зації після
повернення в державну власність
раніше приватизованого об’єкта.
• Перемогу вчергово отримала
«партія влади». Посаду
Прем’єр-міністра обійняв знову
Віктор Янукович (21 листопада
 2002 — 5 січня 2005 та 4 серпня
 2006 — 18 грудня 2007). На
виборах 2010 року його було
обрано Президентом України.
 СЕПАРАТИЗМ ТА ЙОГО ПОДОЛАННЯ
ВСЕРЕДИНІ КРАЇНИ

Із початку незалежності Україна стикнулася з проблемою

сепаратизму всередині країни, тобто діяльністю,
направленою на зміну статусу окремих територій
відповідно до законів держави; або ж протизаконною
діяльністю, яка передбачала відокремлення від матірної
країни частини території та її мешканців. Це явище не стало
новим.
 Економічні негаразди, політична
нестабільність, погіршення матеріального
становища населення сприяли усталенню
серед мешканців регіону ностальгії за СРСР
і поширенню сепаратистських настроїв. Під
час Помаранчевої революції були ухвалені
рішення про заснування окремих
регіональних адміністративних одиниць:
Луганська обласна рада прийняла
резолюцію про створення Автономної
Південно-Східної Української Республіки, в
Одесі проголосили самоврядну територію
«Новоросійський край».

• 28 листопада 2004 року в місті Сєвєродонецьк прихильники Віктора Януковича провели так
званий «Всеукраїнський з’їзд народних депутатів і депутатів місцевих рад», який визнав
легітимно обраним президентом України Віктора Януковича, а в разі обрання на цю посаду
Віктора Ющенка вирішено наполягати на проведенні референдуму щодо зміни
адміністративно-територіального устрою України. Прийняті рішення згодом були визнані
такими, що суперечать Конституції України. Громадянське суспільство на Донбасі було найменш
розвиненим і впливу на сепаратистські рухи не мало. Процес декомунізації регіону відбувався
поволі. Він дуже повільно звикав до нового українського часу. Проте повноцінного долучення
до України його мешканців на ментальному рівні, на жаль, так і не відбулося.
 Уривок із праці філософа Сергія
Дацюка «Стратегії сепаратизму в
Україні»

• «В основі будь-яких стратегій сепаратизму в Україні лежить уявлення, що сепаратизм

може призвести до того, що на окремих територіях у разі їхнього від’єднання від України
може бути все так само, як раніше в Україні, плюс ще краще за рахунок грошей Росії (чи
Європи). Мрія українського сепаратиста, щоби було краще, ніж є, нездійсненна. Краще не
буде. Буде тільки гірше. «Бути не з Україною, а з Росією» — це узагальнена ідея
сепаратизму, що нав’язана російськими ЗМІ протягом тривалого зомбування жителів
Сходу України. Українські люди не знають, що їх чекає в союзі з Росією. Вони думають, що їм
залишать їхні свободи і ще додадуть до цього більше грошей на життя. Так не буває.
Буває лише — втрата звичних для українців свобод в обмін на гроші».
• 1. Чим відрізняються сепаратистські мрії від реальності?
 Підсумуйте свої знання

• 1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

• - 22 листопада 2004 р. — початок Помаранчевої революції;
• - 2004 р. — проведено Конституційну реформу;
• - листопад-грудень 2004 р. — період Помаранчевої революції;
• - 26 грудня 2004 р. — Президентом України обрано Віктора Ющенка.
• 2. Поясніть значення понять: громадянське суспільство, екзит-пол,
Помаранчева революція.
 Особливо загострилося протистояння між секретарем
РНБО України П. Порошенком і Ю. Тимошен­ко. Конфлікт
вибухнув 5 вересня 2005 р., наступником Ю. Тимошенко став
Юрій Єхануров
Осінь 2005 р. – В.Ющенко відправляє у відставку уряд Ю.Тимошенко.
Новим прем’єр-міністром стає Ю.Єхануров.
В.Ющенко укладає угоду з В.Януковичем.
Переговори з «Газпромом» заходять у глухий кут. Україна входить у
новий рік, не підписавши контракту закупівлі російського газу.

Зима 2006 р. – міжнародний

скандал:
Росія звинувачує Україну в
несанкціонованому відборі
російського газу.
Верховна Рада вимагає відставку
уряду Ю.Єханурова, але В.Ющенко
не піддається тиску. ( газові війни)
 Вибори до Верховної Ради України 2006 р.
В виборах до Верховної Ради 26 березня 2006 р. голосування відбулося за партійними
списками. Результати виборів: Партія регіонів (32,14%), БЮТ (22,29%), блок “Наша
Україна” (13,95%), СПУ (5,69%), КПУ (3,66%).
• 6 ЛИПНЯ 2006 РОКУ ГОЛОВОЮ ВР УКРАЇНИ –
МОРОЗ - СВІДЧЕННЯ ДОМОВЛЕНОСТІ ПРО
СТВОРЕННЯ АНТИКРИЗОВОЇ КОАЛІЦІЇ МІЖ
ПАРТІЄЮ РЕГІОНІВ КПУ І СПУ.
• Тим часом набули чинності поправки до
Конституції,що звужували обсяг повноважень
президента. Ющенко хотів врятувати становище
шляхом підписання політичними силами універсалу
національної єдності.
• Лідер фракції БЮТ Тимошенко не підписала і
вимагала розпуску парламенту і призначення нових
виборів. Ющенко не наважився,тому подав до ВР
Укр. Кандидата Януковича на посаду прем’єра
4 серпня 2006 — 18 грудня 2007. Крім того частина
депутатів НАША Україна БЮТ перейшли до
Антикризової коаліції, яка оголосила себе КОАЛІЦІЯ
НАЦІОНАЛЬНОЇ ЄДНОСТІ.
• Виникла загроза створення в парламенті
конституційної більшості -300 депутатів під
керівництвом ПАРТІЇ РЕГІОНІВ.
 Від січня 2006 р. набула чинності
конституційна реформа, затверджена
парламентом під час Помаранчевої
революції. Вона істотно підвищила роль
партій у політичному житті. Тепер вибори
до Верховної Ради мали відбуватися
тільки за пропорційною системою.
22 вересня 2005 р. В. Ющенко, В. Янукович
і в. о. прем’єр-міністра Ю. Єхануров
підписали меморандум порозуміння між
владою та опозицією.
Антикризова коаліція проіснувала недовго.
Суперечності між В. Ющенком та
В. Януковичем у принципових питаннях
дійшли до того, що у червні 2007 р.
Президент України розпустив парламент і
призначив позачергові вибори на 30
вересня.
• Тому Ющенко 2 квітня 2007 р. видав указ
• Про Дострокові парламентські вибори до
Верховної Ради 2007 р. і призначив на 27
травня 2007 року. Більшість депутатів
визнали його неконституційним.
• Вибори відбулися 30 вересня 2007 р. Був
виданий Наказ Президента згідно з яким
виборча компанія в Україні почалася 2
серпня та завершилася 28 вересня 2007 р.
голосування відбулося за партійними
списками. У виборчих перегонах узяли
участь 20 політичних партій і блоків.
• Результати виборів: Партія регіонів
(34,37%), БОТ (30,71%), блок “Наша Україна
– Народна самооборона” (14,15%), КПУ
(5,39%), Блок Литвина (3,91%). Найменше
голосів отримала партія “Вперед Україно!”.
30 вересня 2007 р. відбулися дострокові вибори до ВРУ.
Найбільшу фракцію в парламенті 6-го скликання мала
Партія регіонів –174 мандатів, 156 мандатів, блок «Наша
Україна – Народна самооборона» 72 мандатів.
 29 листопада 2007 р. було
оголошено про створення
Коаліції демократичних сил у
складі 228 депутатів (БЮТ і НУ-
НС). Головою Верховної Ради
став А. Яценюк
• 18 грудня 2007 р. –
Парламент України
проголосував за
призначення
Ю.Тимошенко на пост
прем’єр-міністра країни.
За кандидатуру Юлії
Тимошенко
проголосували 226
народних депутатів.
Партія регіонів, комуністи
та блок Литвина не брали
участь в процедурі
затвердження прем’єра.
 Україна вступила до СОТ 2008
• Найсуттєвішими перевагами вступу України до Світовій організації
торгівлі (СОТ) стало зменшення тарифних та нетарифних обмежень
доступу українських товарів на світові товарні ринки
 Найбільш позитивним у
діяльності ВРУ V скликання
стало прийняття 28 листопада
2006 р. Закону «Про Голодомор
1932–1933 років в Україні».