1. Основні поняття про теорію особистості. Її функції та
компоненти(сторінки 3-4)
2. Теоретичні підходи до вивчення особистості( сторінка 4)
3. Найпоширеніші теорії особистості( сторінки 5-7)
4. Cписок використаної літератури
Теорії особистості
Відповідно до визначень особистості існує багато теорій особистості.
Теорія - це система взаємопов'язаних ідей, побудов і принципів, які пояснюють певні спостереження над реальністю. Теорія не може бути "правильною" чи "неправильною", оскільки це лише перевірені умовисновки чи гіпотези про те, хто такі люди, як вони живуть і чому вони поводяться так, а не інакше.
Теорії особистості виконують дві функції:
1) пояснюють поведінку людини; 2) передбачають поведінку людини. Кожна теорія включає в себе певні компоненти: 1. Структура особистості - це основні її блоки, незмінні характеристики, які притаманні людині завжди. Такими структурними одиницями є риси, якості особистості. Риса - це схильність людини поводитись певним чином. Другим прикладом структури є описання типів особистості. Тип особистості - це сукупність багатьох рис, які утворюють узагальнені поведінкові характеристики. Наприклад, за К. Юнгом, всі люди поділяються на два типи: інтровертів та екстравертів. 2. Мотивація. Цілісна теорія особистості повинна пояснювати, чому люди чинять так, а не інакше. І таких пояснювальних концепцій є багато. 3. Розвиток особистості - це простеження змін особистості від народження до кінця життя. Є багато стадійних моделей для розуміння фаз зростання. Так, наприклад, у теорії 3. Фройда - стадії психосексуального розвитку, стадії розвитку ego Е. Еріксона і т. д. Теорії особистісного зростання відрізняються тим, яку роль у розвитку особистості відводять вони генетичним чинникам чи середовищу. 4. Психопатологія - кожний персонолог шукає відповідь на питання, чому деякі люди проявляють патологічні чи неадекватні стилі поведінки в повсякденному житті. Етнологія - це вивчення і пояснення причин ненормального функціонування психіки людини. 5. Психічне здоров'я - це критерії оцінки здорової особистості та поняття здорового способу життя. На психічне здоров'я людини теж є різні погляди. 6. Змінення особистості за допомогою терапевтичних впливів, тобто пошук шляхів, як змінити особистість, як підвищити свою компетентність. Є багато психотерапевтичних напрямів, які відрізняються як методами впливу, так і поглядами автора на особистість. Ефективність теорії можна оцінити за такими параметрами: 1) наскільки її положення можна перевірити; 2) якою мірою теорія стимулює психологів проводити подальші дослідження; 3) наявність внутрішніх суперечностей; 4) економність, тобто кількість понять і концепцій в теорії; 5) широта охоплення, тобто на яку кількість поведінкових проявів її можна перенести; 6) здатність допомогти людям зрозуміти їхню поведінку та розв'язати проблеми.
Теоретичні підходи до вивчення особистості
У сучасній психології є декілька теоретичних підходів до вивчення особистості, які ґрунтуються на різних концепціях. Нараховується, як найменше, 48 варіантів теорії особистості. В основному вони зводяться до виявлення поведінки (В) людини, яка залежить від внутрішніх суб'єктивно- психологічних властивостей (Р), або соціального оточення чи особливостей ситуацій (Е), в якій особистість знаходиться.
1. Психодинамічні теорії В = F (Р) - поведінка особистості залежить тільки
від внутрішніх психологічних властивостей індивіда. 2. Соціодинамічні теорії В = F (E) - у поведінці особистості головна роль відводиться зовнішнім ситуаціям. 3. Інтеракціоністичні теорії В = F (Р, E) - взаємодія внутрішніх і зовнішніх факторів в управлінні актуальними діями людини. 4. Експериментальні теорії - на аналізі і узагальненні зібраних дослідницьким шляхом фактів. Є неекспериментальні - спираються на спостереження, досвід, не звертаючись до експерименту. 5. Структурні - виявлення структури особистості і системи понять, якими вона описується. 6. Динамічні - перетворення, зміна і розвиток особистості, тобто її динаміка - основна її тема. Найпоширеніші теорії особистості: 1. Теорія рис Г. Олпорта, Р. Кеттела - відноситься до психодинамічних, експериментальних, структурно-динамічних - охоплює все життя людини і описує її як особистість в поняттях, які характеризують внутрішні психологічні властивості. Люди за нею відрізняються за набором і ступенем розвитку у них окремих, незалежних рис, а опис цілісної особистості можна отримати на основі тестологічного або іншого, менш суворого її обстеження (узагальнення життєвих спостережень різних людей за цією особистістю, виявлення і оцінка рис на основі вивчення мови - слів, за допомогою яких описується особистість). Більш строгий метод - факторний аналіз на основі самоаналізу, опитування, спостережень і статистичної обробки. Р. Кеттел виділив 16 особистісних рис. Доповнив їх Р. Мейлі - до 34 рис. В цілому ж зараз описано біля 200 рис. Недоліки - не чіткість у виборі рис (від 5 до 34 і т. д.) - не можна передбачити поведінку людини; не враховується ситуація поведінки.
2. Теорія соціального научіння - соціодинамічна, експериментальна,
структурно-динамічна - розглядає все життя людини і описує її як особистість в термінах поведінки. Основа - вчинок або серія вчинків, їх оцінка з боку інших.
3. Теорія особистості У. Майшела - інтеракціоністична - особистісні
фактори, які разом з ситуацією визначають поведінку людини, поділяється на ряд груп: - здібності (що може сам, незалежно від ситуації, зробити зараз); - когнітивні стратегії (способи сприймання і оцінки ситуації, вибір форм поведінки у ній); - очікування (оцінка вірогідних наслідків здійснених в даній ситуації вчинків) - цінності, тобто, що є для цієї людини цінність, має сенс, значення; - плани поведінки, способи її суб'єктивної регуляції - люди діють за визначеним планом, звичними способами. 4. Психодинамічна теорія особистості. З. Фрейда - психодинамічна, неекспериментальна, структурно-динамічна, охоплює все життя людини і використовує для опису її як особистості внутрішні психологічні властивості індивіда, в першу чергу її потреби і мотиви. Заслуга в розробці безсвідомого і захисних механізмів, їх роль в детермінації поведінки. 5. Гуманістична теорія особистості (А. Маслоу, К. Роджерс) - психодинамічна і одночасно інтеракціоністична (по різному), неекспериментальна, структурно-динамічна, охоплює весь період життя людини і описує її як особистість то в термінах внутрішніх властивостей і особливостей, то в термінах поведінки. Основна увага в теоріях цього типу (їх декілька) зосереджена на описі будови та розвитку внутрішнього досвіду людини в тому його вигляді, в якому він поданий самій людині в її свідомості і мисленні. Теорія К. Роджерса базується на тому, що кожна людина володіє прагненням і має здатність до особистісного самовдосконалення. Центральним поняттям для цієї теорії є поняття Я - включає уявлення, ідеї, цілі і цінності, через які людина характеризує саму себе і намічає перспективи особистого розвитку. Я - концепція може бути позитивною, амбівалентною (протиріччя), негативною. Вона може бути реальною, видуманою і спотвореною. Узгодженість реального Я і ідеального Я. Основна потреба людини - це самоактуалізація, прагнення до самовдосконалення і вираження самого себе. 6. Теорія особистості Л.І. Божович - психодинамічна, експериментальна, структурно-динамічна, охоплює період розвитку особистості з раннього дошкільного віку до юності і використовує для опису особистості поняття, які характеризують внутрішні властивості і особливості людини. Спирається на введені Л. С. Виготським поняття про ведучу діяльність і соціальні ситуації розвитку особистості та виводить внутрішню позицію - як передумову до її розвитку, яка розуміється як сукупність провідних мотивів діяльності. 7. Теорія особистості О. М. Леонтьєва - структура і розвиток особистості на основі діяльності. Це психодинамічна, неекспериментальна, структурно-динамічна теорія особистості; охоплює все життя людини та описує особистість в психологічних (мотиви) і поведінкових (діяльність) термінах. Основою внутрішньої характеристики особистості є її мотиваційна сфера. Другим поняття є особистісний смисл (ценз) - виражає відношення цілей діяльності людини, тобто того, на що вона в даний момент спрямована, до її мотивів. Чим більше видів діяльності, тим внутрішньо багатша особистість. В практиці роботи психофізіологів широко використовується структура особистості, яка побудована на основі концепції С. Я. Рубінштейна. Вона включає 6 основних психологічних сфер особистості: 1) потребо-мотиваційна сфера (інтереси, нахили, наміри, мотиви); 2) характерологічні особливості (основні риси характеру, які проявляються в системі провідних ставлень особистості до праці, людей, себе, навколишнього світу: ініціативність, наполегливість, любов до праці, лідерство, готовність до співпраці, спілкування, конфліктність, самоврівноваженість, віра в свої сили, бережливість, акуратність тощо); 3) емоційно-вольова сфера (емоційна стійкість і напруженість, тривожність, емоційні переживання, особливості прийняття рішення, вольові якості); 4) інтелектуальна сфера (показники продуктивності і своєрідності інтелектуальної діяльності, які будуються на основі психічних процесів пам'яті, уваги, мислення, уяви); 5) комунікативна сфера (показники комунікативних якостей, стилю міжособистісного спілкування); 6) психофізіологічні особливості (основні властивості нервової системи - сила, врівноваженість, рухливість.