Проективні методи

дослідження особистості

Роботу виконали:
Воронцова Софія, Кійко Богдана, Мількова Марія.
Проективні методи психологічного дослідження – методи, що
передбачають вивчення тих аспектів особистості, які найменш доступні
безпосередньому обстеженню та опитуванню.

Гіпотеза проекції - основним принципом, який відрізняє

проективні методи від інших методів. Згідно з нею, тестовий
матеріал відображає найбільш суттєві не усвідомлені
властивості особистості досліджуваного.
 Основні принципи (виділив Лоуренс Франк)

Спрямованість на унікальне у особистості.

Особистість вивчають як відносно стійку систему динамічних процесів

організованих на підставі потреб, емоцій та індивідуального досвіду.

Проективною гіпотезою: ця система основних динамічних процесів постійно,

активно діє упродовж життя індивіда, формуючи, скеровуючи, спотворюючи,
змінюючи та переінакшуючи кожну ситуацію у систему внутрішнього світу індивіда.
Спільні ознаки проективних методик:
Невизначеність (малоструктурованість).
Відсутність обмежень у виборі відповідей.
Відсутність " правильних " і "неправильних" відповідей, які дають досліджувані.

Класифікація проективних методик за Франком

Конститутивні методики.
Конструктивні методики.
Інтерпретативні методики.
Катартичні методики.
Рефрактивні методики.
Експресивні методики.
Імпресивні методики.
Адитивні методики.
Проекція - процес приписування людиною власних потягів, почуттів та установок іншим
людям або зовнішньому світові, що дає змогу не усвідомлювати таких небажаних явищ у
самій собі (Фройд).

Класифікація проєкцій за Мюрстейном і Прайером

Класична – проекція як захисний механізм назвали
Атрибутивна – приписування власних мотивів, почуттів та вчинків іншим людям.

Аутистична – це явище, в основі якого лежить детермінованість

процесу сприйняття актуальними потребами людини.
Раціональна – відрізняється від класичної "раціональним" мотивуванням.
 Класифікація видів проекції за Д. Холмсом

Усвідомлення суб’єктом риси, Наявність у суб’єкта риси, яка Відсутність у суб’єкта риси,
яка проектується проектується яка проектується
Суб’єкт не усвідомлює свою Симілятивна проекція Проекція Панглосса і
рису Кассандри
Суб’єкт усвідомлює рису Атрибутивна проекція Комплементарна проекція
Переваги:
1. Глибоке розкриття несвідомих аспектів особистості.
2. Висока гнучкість в застосуванні - можливість адаптувати методику до конкретних
дослідницьких потреб.
3. Поглиблене розуміння мотиваційних факторів та внутрішніх конфліктів особистості.

4. Можливість виявлення емоційних аспектів та психосоціального розвитку.

Недоліки:
1. Обмежена стандартизація і нормування результатів тестування.
2. Суб'єктивність інтерпретації результатів - велика вага залежить від дослідника.

3. Можливість впливу факторів зовнішнього середовища на результати тестування.

4. Нестійкість результатів і низька репрезентативність великих груп.

 Проективні методики як клінічні інструменти
Термін "клінічний" умовно застосовують для позначення якого-небудь методу,
повʼязаного з інтенсивним вивченням окремих випадків.

Проективні методики надають більше інформації

при низькій надійності, на відміну від
психометричних тестів.

У клінічних умовах проективні методи

найефективніші при послідовному способі
прийняття рішень, допомагають знайти шлях
подальшого дослідження індивіда або висунути
гіпотезу для наступної її перевірки.
Перевага проективного експерименту -
можливість взаємної перевірки і рефлексії
завдяки принаймні двом контрольованим
зміним - стимулу та інструкції.

Проективні тести - завжди продукт спільного

спілкування обстежуваного і психолога-
діагноста.

Проективний матеріал - це діалогічні

структури, які виявляються в зовнішній
комунікації.
Теоретичні положення проективної психології Л. Абта
Проективна психологія - сукупність припущень, гіпотез та тверджень, які досі не були
формалізовані, мають своє конкретне вираження у клініцистів, котрі застосовують
проективні методи того чи іншого типу для вивчення та діагностики
особистості (Абт).

Наукове дослідження

біхевіоральне функціональне
Абт визначає такі концептуальні положення стосовно поведінки та особистості у
проективній психології:
1. Особистість розглядають як процес, а не поєднання відносно статичних рис, які індивід
використовує у відповідь на подразник.
2. Особистість є процесом, що використовується індивідом, для організації свого досвіду у
звʼязку з різного роду зовнішніми та внутрішніми змінами.

3. У проективній психології підсилюється тенденція покладатися на теорію поля як на

достатній критерій для підведення під нього проективних поведінкових даних. Поведінку
завжди вивчають як функцію взаємовідношення "людина - ситуація".

4. Під впливом психоаналітичного мислення помітна тенденція до утвердження двох

підходів у розумінні особистості: динамічного (польового)
та генетичного (історичного та еволюційного).
5. Проективні методи не прагнуть завершеного формулювання особистості у цілому,
оскільки це виходить за межі теперішніх можливостей клініцистів, а швидше намагаються
дати ряд значущих описових тверджень про особистість, які можуть бути корисними для
специфічних і часто досить вузьких цілей

6. Проективні методи потребують вичерпної, послідовної і такої теорії

особистості, яка б відповідала науковій меті: пояснення минулої поведінки індивіда та
передбачення його майбутньої поведінки.
Проективний метод, якщо розглядати його у системі психоаналізу, має такі
особливості:
1) інтерпретація проективної поведінки як вияву динаміки несвідомих потягів;

2) спрямованість проективного дослідження на виявлення причин дезадаптації

особистості (конфліктів, механізмів психологічного захисту);
3) інтерпретація невизначеності тестових умов
як зняття тиску реальності, що сприяє виявленню не
конвенціональних, а внутрішньо притаманних способів поведінки
особистості.
Обʼєктом проективного дослідження є невротична
особистість, яка перебуває під владою конфліктів.
Проективний метод, якщо розглядати його у системі психоаналізу, має такі
особливості:
1) інтерпретація проективної поведінки як вияву динаміки несвідомих потягів;

2) спрямованість проективного дослідження на виявлення причин дезадаптації

особистості (конфліктів, механізмів психологічного захисту);
3) інтерпретація невизначеності тестових умов
як зняття тиску реальності, що сприяє виявленню не
конвенціональних, а внутрішньо притаманних способів поведінки
особистості.
Контроль можна порівняти з захистом.
Захист - це індивідуальний підхід до розвʼязання конфлікту в
афективно-стресових умовах;
Контроль - це індивідуальний підхід до вирішення афективно-
нейтрального завдання.
Гештальт-принципи перцептивної організації виявляються у таких законах:

1. Закон задовільного продовження.

2. Закон подібності.
3. Закон цілісності.
4. Закон близькості.
5. Закон симетрії.
"Новий погляд" (New Look) - один із напрямків американської психології, основним
дослідницьким завданням якого було вивчення взаємозвʼязку особистісних і
перцептивних чинників у сприйманні.

В експериментальних дослідженнях Дж. Брунера та його колег було виділено два види
детермінант сприйняття: автохтонні (архетипи та символи)та поведінкові.

Закономірності:
1. Чим більшою є соціальна цінність обʼєкта, тим більша ймовірність, що він буде
вибраний серед інших альтернативних перцептивних обʼєктів, зафіксований як тенденція
перцептивної реакції і стане перцептивно акцентованим.

2. Чим більше індивід потребує якого-небудь соціально цінного

обʼєкта, тим ймовірніше він позначить його у своєму виборі .
Найважливіша характеристика "гіпотези" - її сила.

Дж. Брунер виділяє такі три механізми селективного сприймання:

1) Механізм резонансу - стимули, які відповідають потребам, цінностям особистості,

сприймаються точніше та швидше.
2) Механізм захисту - стимули, які містять потенційно загрозливу інформацію для "Я ",
розпізнаються гірше і підлягають більшому спотворенню.

3) Механізм сенсибільності - стимули, які загрожують цілісності індивідума і можуть

призвести до розладів психічного функціонування.
Апперцепція - процес, за допомогою якого новий досвід асимілюється та
трансформується під впливом слідів минулих сприймань.

Беллак виділяє чотири форми апперцептивного спотворення:

екстерналізація
сенсибілізація
проста проекція
істинна проекція.

Л. Беллак описує ще два типи поведінки, які виявляються у проективному обстеженні -

адаптивну й експресивну.
Експресивні риси виявляють, як людина робить що-небудь, адаптація та апперцептивне
спотворення вказують на те, що робить людина.
У вітчизняній психології проективні методи почали застосовувати з кінця 60-х років.

Особистісний смисл - один з головних складників людської свідомості.

Особистісний смисл - це "оцінка життєвого значення для субʼєкта обʼєктивних
обставин та його дій у цих обставинах".

Проекція, що зумовлена активністю сприймання, - це чинник, який бере участь у

формуванні образів дійсності.

Прагнення до розвʼязання невизначеності - це загальна та фундаментальна

характеристика психічного функціонування. Збільшення невизначеності спонукає
субʼєкта до активізації .
Висновок: Отже, проективні методи були чимось принципово новим у дослідженні
особистості, поставивши за мету осягнути її унікальність, розглядаючи особистість в
її цілісності, що суттєво відрізнялося від традиційних підходів, спрямованих на
вивчення окремих особистісних властивостей.
Теорія проективної психології формувалася під впливом психоаналітичної та
гештальтпсихології, згодом величезний вплив на теоретичне переосмислення ролі
особистісних факторів у перцептивних процесах мали дослідження американського
напрямку психології «Новий погляд».
 Малюнкові тести
Малюнок — одне з найважливіших джерел знань про психіку людини. Психологи
розглядають малюнок у двох аспектах: виокремлення стадій розвитку малюнка в
онтогенезі та Психологічний аналіз малюнків з метою діагностування
досліджувального (створено багато інтерпритаційних схем, залежно від теоретичного
напрямку і особистісних уподобань психолога).

Онтогенез:
Перша стадія "мазання" (2-3 роки);
Друга стадія: примітивного зображення(3-4);
Третя стадія: схематично зображення(4-9);
Четверта стадія: правдоподібно зображень (9-12)
П'ята стадія: естетичного самовираження (художники)
Онтогенез:
Перша стадія "мазання" (2-3 роки);
Друга стадія: примітивного зображення(3-4);
Третя стадія: схематично зображення(4-9);
Четверта стадія: правдоподібно зображень (9-12)
П'ята стадія: естетичного самовираження (художники)
Тест "Автопортрет"
Досліджуваному пропонують намалювати себе одного або з членами сім'ї.
Призначення методики: Практичне вивчення особливостей самосвідомості, ставленню до
себе, самооцінки особистості.
Застосовується з 10-11 років.
Тест “Малюнок людини”
Призначення методики: Визначення рівня розумового розвитку досліджувального,
особливостей емоційної сфери, особливостей спілкування досліджувального.

Застосовувати можна з дітьми від трьох років.

Тест “Неіснуюча тварина”
Призначення методики: Тест використовують для визначення загального емоційного
стану досліджувального, діагностики особливостей спілкування, творчих здібностей.
Часто використовують для первинної діагностики психічних порушень. Є однією з
найбільш популярних методик під час прийому на роботу.
Методика “Малюнок сім’ї”
Загальна інформація про методику: методика “Малюнок сім’ї” об’єднує цілу групу
проективних методик, які використовують з метою оцінки внутрішньосемейних
відносин.
Методику можна використовувати з 3,5 років.