Словник

із психології
студентки І курсу
факультету філології та журналістики
групи УА-11
Білашової Дарини Олегівни

Кафедра психології
Викладач: Дзюба Т.М.

Полтава 2021
 Практична робота № 1
Психологія як наука і практика. Психіка і
свідомість.
1) Психологія - це наука, що вивчає психічні явища (мислення,
почуття, волю) та поведінку людини, пояснення якої знаходимо в
цих явищах.
2) Психіка - це властивість високоорганізованої
матерії,суб’єктивне відображення реальності необхідне людині,
тварині для активної діяльності в ній та утворює свою поведінку;
особлива форма реальності.
3) Психічні процеси - складні утворення, в яких беруть участь різні
психофізіологічні функції та різні сторони свідомості. Психічні
процеси мають свій специфічний зміст (пізнавальні, емоційні,
вольові) і розкриваються через розвиток цього змісту.
4) Психічні стани - один з можливих режимів життєдіяльності
людини, на фізіологічному рівні відрізняється визначеними
енергетичними характеристиками, а на психологічному рівні —
системою психологічних фільтрів, що забезпечують специфічне
сприйняття зовнішнього світу.
5) Психічні властивості - це сталі душевні якості, які
утворюються в процесі життєдіяльності людини і характеризують її
здатність реагувати на певні дії і адекватно сприймати реальність.
6) Психічні утворення - це психічні явища, які формуються в
процесі набуття людиною життєвого і професійного досвіду, до
змісту яких включене й особливе поєднання знань, навичок та умінь.
 7) Фрейдизм - реакційне ідеалістичне вчення в буржуазній
психології й філософії (з кінця XIX ст.), що намагається пояснювати
явища психічного та суспільного життя людей підсвідомими
інстинктами та потягами (особливо статевими).
8) Біхевіоризм - один з напрямів психології, що пояснює поведінку
людей(чи тварин) механічними, рефлективними актами у відповідь
на зовнішні подразники. Найпоширеніша течія у психологічній
науці ХХ ст.
9) Гештальтпсихологія - напрям (школа) у західній психології
першої третини XX століття. Заснована Максом Вертгаймером в
1912 році.(Гешта́льт — це просторово-наочна форма предметів, що
сприймаються, чиї властивості неможливо зрозуміти шляхом
сумування властивостей їх частин.)
10) Когнітивна психологія - психологія, орієнтована моделювання
мислення. Галузь психології, яка досліджує пізнавальні процеси, як-
от процес вирішення проблеми, пам'ять та мовні процеси.
11) Гуманітивна психологія - один з напрямків сучасної
психології, орієнтованих на вивчення смислових структур людини.
У гуманістичній психології, як основні предмети виступають: вищі
цінності, самоактуалізація особистості, творчість, любов, свобода,
відповідальність, автономія, психічне здоров'я, міжособистісні
стосунки.
12) Принцип єдності свідомості й діяльності - принцип єдності
свідомості і діяльності відображує факт об’єднання інтегральної
форми психічного віддзеркалення світу (свідомість) і вищої форми
взаємодії зі світом (діяльність) у вищій загальній формі прояву
людини як біосоціальної істоти (особистість).
13) Принцип детермінізму психіки - відображає природу
психічних явищ, показує характер їх взаємозв'язку в дійсності. У
психології принцип детермінізму орієнтує дослідника на пошук
причин, умов і факторів, які обумовлюють виникнення та
функціонування психічних явищ.
14) Рефлекторний характер психіки - всі психічні явища — це
невіддільна частина всього рефлекторного процесу. Положення
І.М. Сєченова про нерозривний зв'язок усіх ланок рефлексу має
важливе значення для наукового розуміння психічної діяльності.
Психічна діяльність не може розглядатися ізольовано ні від
зовнішніх впливів, ні від дій людини. Вона не може бути тільки
суб'єктивним переживанням: якби це було так, то психічні явища не
мали б жодного реального життєвого значення.
15) Функціональна асиметрія великих півкуль мозку - це здатність
однієї півкулі мозку включатися на частки секунди раніше,
пригнічуючи функцію іншої півкулі, вона визначає особливості
сприйняття, запам'ятовування, стратегію мислення, емоційну сферу
людини.
16) Рефлекторне кільце (дуга) - шлях проходження нервового
імпульсу від рецептора до органа виконавця функції, анатомічна
основа рефлексу. Рефлекторна дуга складається з 5 основних
елементів: рецептор, що сприймає подразнення; чутливі (аферентні)
нервові волокна та нейрон; нервовий центр, де інформація
аналізується та інтегрується за допомогою синапсів; ефекторне
(еферентне) нервове волокно, за яким збудження йде на периферію;
орган-ефектор, який виконує певну функцію у відповідь на
збудження.
17) Зворотній зв’язок - вплив результату функціонування будь-
якої системи на характер її подальшого функціонування.
18) Галузі психології - загальна психологія, історія психології,
експериментальна психологія, генетична психологія, соціальна
психологія,порівняльна психологія, психофізіологія, науково-
прикладна психологія, психологія праці, психологія творчості,
авіаційна психологія, космічна психологія, військова психологія,
екологічна психологія, психологія спорту, вікова психологія,
психологія аномального розвитку, медична психологія, практична
психологія, психологічна служба сім'ї та соціального захисту
населення, психологічна служба системи освіти, психологічна
служба системи охорони здоров'я, практична психологія праці та
профорієнтації.
19) Метод психології - це сукупність засобів і прийомів вивчення
фактів психічних явищ та проявів психічної діяльності. Основними
методами психології є спостереження та експеримент.
20) Гіпотеза - припущення, яке перевіряють експериментально з
можливих розв'язань проблеми.
21) Метод спостереження - метод психологічного дослідження,
який полягає у спостереженні за об'єктом дослідження, реєстрації та
поясненні психологічних фактів. Метод спостережень
характеризується безпосереднім сприйняттям явищ і процесів у
їхній цілісності і динаміці.
22) Метод анкетування - метод отримання інформації шляхом
письмових відповідей респондентів на систему стандартизованих
запитань попередньо підготовлених бланків — анкет.
23) Метод бесіди - емпіричний метод одержання інформації на
основі вербальної (словесної) комунікації
24) Інтерв’ю - метод наукового пізнання, спрямований на
встановлення причинно-наслідкових залежностей у спеціально
створених умовах, які контролюються дослідником.
 25) Метод аналізу продуктів аналізу - використовують з метою
визначення поведінки, актуального стану клієнта через аналіз його
щоденникових записів, продуктів творчої, учбової діяльності і т. д.
26) Метод експертних оцінок - це прадавній науковий метод, який
дозволяє отримати об'єктивну оцінку на основі певної сукупності
індивідуальних думок експертів.
27) Біографічний метод - метод дослідження у психології,
соціології та інших суспільних науках, спрямований на вивчення
особливостей життєвого шляху особи в певному макро- та
мікросоціальному оточенні.
28) Метод тестів - проводять для того, аби дізнатись про
особистісні особливості людини, її психічний розвиток та
можливості до виконання різних завдань.

Практична робота № 2
Пізнавальна функція психіки: відчуття, сприймання,
пам’ять
29) Психічні процеси — складні утворення, в яких беруть участь
різні психофізіологічні функції та різні сторони свідомості.
30) Пізнавальні психічні процеси - психічний процес, за
допомогою якого людина пізнає світ.
31) Емоційно-вольові психічні процеси  – психічні процеси як
свідомої, так несвідомої цілеспрямованої регуляції людиною своєї
діяльності та поведінки з метою досягнення поставлених цілей.
32) Відчуття - це психічний пізнавальний процес, відображення
внутрішніх станів організму при подразненні.
33) Сприймання - це психічний процес, що полягає у цілісному
відображенні предметів, явищ і внутрішніх станів організму.
 34) Пам’ять - психічний процес, який відображає досвід людини
шляхом запам’ятовування, зберігання та відтворення.
35) Пропріоцептивні відчуття - відчуття, рецептори яких
розміщені в рухових апаратах організму. Дають інформацію про рух
і положення нашого тіла.
36) Інтероцептивні відчуття - відчуття, рецептори яких
розташовані на внутрініх органах і відображають їх стан.
37) Екстероцептивні відчуття - вид відчуттів, які відображають
якості предметів і явищ навколишнього світу. Вони утворені
аналізаторами, рецепторна часттина яких розташована на поверхні
тіла.
38) Сенсибілізація - форма взаємодії відчуттів, яка виявляється у
підвищенні чутливсті одого аналізатора при зниженні іншого, або як
результат вправляння.
39) Синестезія - взаємодія відчуттів, яка полягає у виникненні під
впливом подазника одного аналізатора відчуттів, характерних для
іншого аналізатора.
40) Абсолютний поріг чутливості - мінімальна сила подразника,
яка викликає в даних умовах ледве помітне відчуття. Чим нижчий
поріг, тим більша чутливість, і навпаки.
41) Диференційний поріг чутливості - це мінімальна різниця в
силі двох подразників, яка викликає посилення або послаблення
відчуття по відношенню до його початкової інтенсивності.
42) Адаптація - пристосування організму до зовнішніх умов
існування.
43) Зорова пам’ять - це здатність фіксувати, зберігати,
відображувати й використовувати різну візуальну інформацію,
отриману у вигляді зорового образу, деталі якого не завжди
можливо описати вербально (за допомогою слів).
 44) Слухова пам’ять - це запам'ятовування й точне відтворення
різноманітних звуків (музичних, мовних і т. п.)..
45) Емоційна пам’ять - це пам'ять на емоції та почуття. Вона
полягає у здатності запам'ятовувати та відтворювати почуття.
46) Рухова пам’ять - це запам'ятовування, зберігання та
відтворення різних рухів.
47) Ейдетична пам’ять - це особливий різновид пам'яті,
переважно на зорові враження, образи. Дозволяє втримувати та
відтворювати надзвичайно живі образи раніше побачених предметів,
об'єктів.
48) Заучування - механічне повторення формулювань або дії для
бездумного запам'ятовування
49) Відтворення - мнемічний процес, який актуалізує знання,
вміння, навички, що зберігаються у пам’яті.

Практична робота №4
Регулятивна функція психіки: увага та
емоційно-вольові процеси
50) Увага - форма психічної активності, полягає у зосередженості
суб’єкта в певний момент часу на якомусь реальному або ідеальному
об’єкті - предметі, події, образну, міркуванні.
51) Мимовільна увага - вид уваги, що виникає незалежно від
наміру та мети людини.
52) Довільна увага - вид уваги, зумовлений потребами
діяльності,який полягає у свідомо спрямованому зосередженні
уваги.
53) Післядовільна увага - вид уваги, зумовлений пізнавальним
інтересом, під впливом якого довільна увага переростає в
мимовільну.
54) Зовнішня увага - вид уваги, яка спрямоввана на довкілля і
зумовлюється зовнішніми подразниками.
55) Внутрішня увага - увага суб’єкта, пов’язана зі структурною
організацією його діяльності і спрямована на потреби, мотиви, цілі,
плани, рішення діяльності.
56) Індивідуальна увага - вид уваги, який полягає у зосередженні
суб’єкта на своєму завданні.
57) Групова увага - зосередження уваги групи в умовах роботи в
колективі.
58) Колективна увага - зосередження уваги певної групи індивідів
на оному об’єкті.
59) Концентрація - властивість уваги, яка полягає у єдності її
зосередженості та інтенсивності.
60) Інтенсивність - властивість уваги, яка означає напруження,
силу зосередження уваги на об’єкті.
61) Обсяг - кількість об’єктів, які сприймаються одночасно з
достатньою чіткістю
62) Розподіл - властивість уваги, що проявляється в одночасні й
уувазі до дво або більше об’єктів та виконанні діій з ними чи
спостереженні за ними.
63) Стійкість - властивість уваги, яка поялгає у тривалому
утриманні увагина предметі чи якійсь діяльності
64) Переключення - властивість уваги, яка полягає у довільній
зміні людиною спрямованості своєї уваги з одного об’єкта на інший
65) Коливання - періодична, короткочасна, мимовільна зміна
напруження уваги до певног об’єкта або діяльності.
66) Почуття - стійке емоційне ставлення людини до явищ
дійсності, яке відображає значення цих явищ відповідно до її потреб
та мотивів.
67) Емоція - особливий клас психічних процесів і стагів,
пов’язаних з інстинктами, потребами й мотивами, що відобажають у
формі безпосереднього тимчасового переживання, значущість для
життєдіяльності індивіда явищ і ситуацій, які діють на нього
68) Емоційний тон - це нижчий рівень вродженого (безумовно-
рефлекторного) емоційного реагування, який виконує функцію
біологічної оцінки і впливає на організм людини і тваринних
подразників через виникнення задоволення або невдоволення.
69) Настрій - загальний емоційний стан людини, що характеризує
її життєвий тонус упродовж певного часу.
70) Афект - надто сильний і відносно короткочасний за
тривалістю емоційний процес (лють, жах, відчай, екстаз), під час
якого знижується ступінь самоволодіння: дії та вчинки
здійснюються за особливою емоційною логікою, а не за логікою
розуму. 
71) Стрес - це захисна реакція організму на зовнішні подразники.
72) Пристрасть - стійке і тривале почууття, пов’язане зі стійким
прагненням людини до певного об’єкта.
73) Фрустрація - психічний стан людини, що виражається в
характерних переживаннях і поведінці і те, що викликається
об'єктивно непереборними (або суб'єктивно сприйманими як
непереборні) труднощами на шляху до досягнення мети і
розбіжності реальності з очікуваннями суб'єкта.
74) Амбівалентність почуттів - одночасність переживання
високої інтенсивності позитивних та негативних почуттів щодо
одного об’єкта.
 Практична робота №6
Проблема особистості в психології. Самосвідомість
особистості
75) Особистість - системна соціальна якість індивіда, яка виникає
в результаті його свідомої, активної взаємодії з довкіллям.
76) Структура особистості - ієрархічне утворення, яке містить
підструктури різного онтогенетичного віку.
77) Індивід - окремий організм, який існує самостійно, зокрема
людинаа, особа, одиничний представник роду людського.
78) Суб’єкт - це насамперед вільна людина, яка самостійно й
відповідально ставиться доо свого життя.
79) Індивідуальність - сукупніфсть психічних рис і досвіду кожної
людини, що утворюють її своєрідність, відмінність від інших людей.
80) Соціальність - сукупність певних рис та особливостей
суспільних відносин, інтегрована індивідами чи спільнотами у
процесі спільної діяльності в конкретних умовах, яка виявляється в
їхніх стосунках, ставенні до свого місця в суспільстві, суспільних
яявищ і процесів.
81) Активність - енергійність живих організмів,джерелом якої є
потреби.
82) Процеси особистості - складні утворення, в яких беруть
участь різні психофізіологічні функції та різні сторони свідомості.
83) Концепція особистості розвитку Е.Еріксона -
84) Мотив - пов’язаний із задоволенням певних потреб
спонукання до діяльності, у якому виявляєтьсся активність суб’єкта і
визначаєтьсчя його спрямованість.
85) Потреба - стан живої істоти, що відображає залежність її від
умов існування та спричиняє активність у ставленні до ццих умов.
 86) Спонукання - спонукання до дії; динамічний процес
фізіологічного та психологічного плану, керуючий поведінкою
людини, який визначає її організованість, активність і стійкість;
здатність людини діяльно задовольняти свої потреби.
87) Мотивація - сукупність психологічних процесів, які
спрямовують поведінку людини.
88) Самосвідомість - усвідрмлене ставлення людини до своїх
потреб і здібностей, потягів і мотивів поведінки, переживань і
думок.
89) Самооцінка - цінність, значущість, якої надає собі індивід
загалом та окремим сторонам своєї особистості, діяльності,
поведінки.
90) Рівень домагань - прагнення досягти мети тієї складності, на
яку людина вважає себе здатною.
91) Я-концепція - динамічна система уявлень людини про себе, яка
включає усвідомлення своїх фізичних, інтелектуальних та інших
особливостей, самооцінку та суб’єктивне сприймання зовнішніх
факторів, що впливають на особистість

Практична робота №7
Психологія діяльності. Спрямованість і мотиви
діяльності.
92) Активність - енергійність живих організмів, джерелом якої є
потреби.
93) Поведінка - організовану діяльність, яка здійснює зв'язок
організму з навколишнім середовищем.
94) Діяльність - усвідомлена і цілеспрямована активність людини,
зумовлена поотребами та спрямована на пізнання і перетворення
світу.
 95) Мотив - пов’язаний із задоволенням евних потреб спонукання
до діяльності, в яких виявляєтьсчя активність суб’єкта і виявляється
активність суб’єкта і визначається його спрямованість.
96) Мета - стан в майбутньому, котрий можливо змінити відносно
теперішнього та варто, бажано або необхідно досягнути.
97) Інтеріоризація - процес переходу від зовнішньої, реальної дії
до внутрішньої, ідеальної.
98) Екстеріоризація - процес переходу від внутрішньої
(психічної) до зовнішньої (предметної) дії.
99) Зворотна аферентація - сигнали із внутрішнього середовища
для комплексної оцінки стану організму, а також із зон пам'яті для
виявлення аналогічних завдань у минулому й досвіду їх вирішення.
100) Дія - відносно завершений елемент діяльності, спрямований
на досягнення певної проміжної усвідомленої мети.
101) Операція - це спланований комплекс заходів, спрямований на
передачу спеціально відібраної інформації для певної аудиторії
(клас, школа, соціальна група, район, регіон, країна, народ, нація і
т.д. – меж не має) з головною метою впливу на її розум, емойційні
стани і т.д.
102) Знання - сукупність відомостей про навколишній світ,
здатність людей орієнтуватись у системі соціальних взаємин, діяти
відповідно до обставин у різних життєвих ситуаціях.
103) Уміння - здатність людини усвідомлено застосовувати набуті
знання адекватно новим обставинам діяльності.
104) Навичка - опанування до автоматизму способами
використання певних засобів діяльності
105) Звичка - особлива форма поведінки людини, яка виявляється
у схильності до повторення однотипних дій у подібних ситуаціях.
 106) Вправляння - багаторазове виконання певних дій чи видів
діяльності з метою їх освоєння, яке ґрунтується на розумінні й
супроводжується свідомим контролем і коригуванням.
107) Перенесення навички - позитивний вплив раніше набутих
навичок на процес формування нових.
108) Інтерференція - негативний вплив раніше утворених навичок
на утворення нових.
109) Гра - вид діяльності, спрямований на відтворення і засвєння
суспільного досвіду, зафіксованого в соціально закріплених
способах виконання предметних дій - в предметах науки і культури,
кінцевим результатом якого є емоційне освоєння досвіду людини.
110) Навчання - вид практичної чи теоретичної діяльності, який за
своєю сутністю є пізнавальним процесом засвоєння людиною
соціального досвіду.
111) Праця - соціально обумовлений вид діяльності, що
виявляється у зв’язку зі значеннями, зафіксованими в закріплених
знаряддями схемах дій, мовленнєвих поняттях, соціальних ролях,
цінностях та соціальних нормах.

Практичне заняття 8
Тема. Спілкування і міжособистісні стосунки.
Психологія групи
112) Спілкування - взаємодія двох чи більше людей, яка полягає в
обміні між ними інформацією пізнавального чи афектиано-оцінного
характеру.
113) Комунікація - це складний процес, під час якого відбувається
не лише обмін інформацією, а й її формування, отримання,
відправлення, уточнення, перероблення, обговорення, розвиток.
114) Інформація - це знання, які отримує споживач (суб'єкт) у
результаті сприйняття і переробки певних відомостей.
115) Вербальне спілкування - спілкування словами, промовою,
процес обміну інформацією та емоційної взаємодії між людьми або
групами за допомогою мовних засобів.
116) Невербальне спілкування - це такий вид спілкування, для
якого є характерним використання невербальної поведінки і
невербальної комунікації в якості головного засобу передачі
інформації, організації взаємодії, формування образу і поняття про
партнера, здійснення впливу на іншого людини.
117) Комунікативна функція спілкування - це різні форми та
засоби обміну і передавання інформації, завдяки яким стає
можливим збагачення досвіду, нагромадження знань, опанування
діяльності, узгодження дій та взаєморозуміння людей.
118) Інтерактивна функція спілкування - функція впливу на інших
людей; передбачає контакти між людьми, які не обмежуються лише
потребами передавання інформації
119) Рефлексія - психологічний механізм організації самоаналізу,
який здійснюється через внутрішню роботу особистості, спрямовану
на осмислення себе, своєї поведінки, власних дій і станів,
самопізнання власного духовного світу, самоаналіз практичного
життєвого досвіду, подій.
120) Перцептивна функція спілкування - виявляється в сприйняті і
пізнанні партнерами в процесі комунікації один одного та
встановленні на цій основі взаєморозуміння.
121) Інтерпретація - це процес надання додаткового значення або
нового пояснення внутрішнім переживанням або зовнішнім подіям
клієнта, або зв'язування між собою розрізнених ідей, емоційних
реакцій і вчинків, вибудовування певного причинного зв'язку між
психічними явищами
 122) Стереотипізація - процес формування враження про людину
на основі вироблених стереотипів; віднесення соціальних об'єктів
або форм взаємодії до відомих чи таких, що здаються відомими,
явищ, приписування їм знайомих рис з метою прискорення чи
полегшення міжособистісного спілкування.
123) Міжособистісне спілкування - це взаємодія між декількома
людьми, здійснювана за допомогою засобів мовленнєвого і
немовленнєвого впливу, в результаті якої виникає психологічний
контакт і певні відносини між учасниками спілкування.
124) Особистісно-групове спілкування - це взаємодія між
особистістю і групою, за допомогою засобів мовленнєвого і
немовленнєвого впливу, в результаті якої виникає психологічний
контакт і певні відносини між учасниками спілкування.
125) Міжгрупове спілкування - участь у цьому процесі двох
спільностей, кожна з яких обстоює свою позицію, прагне до
реалізації своїх цілей, або ж обидві групи намагаються дійти згоди
щодо певного питання, досягти консенсусу.
126) Опосередковане спілкування - це вид спілкування,
протилежний до безпосереднього спілкування, і є таким, при якому
суб'єкти спілкування не контактують один з одним, але одночасно
вступають у комунікативні зв'язки.
127) Тривале спілкування - це взаємодія в межах однієї або кількох
тем, обмін розгорнутою інформацією щодо змісту предмета
спілкування.
128) Короткочасне спілкування - це взаємодія, яка виникає із
ситуаційних потреб і діяльності або взаємодії і обмежується
розв'язанням локальних комунікативних завдань.
129) Завершене спілкування - спілкування, у якому повністю
вичерпано зміст теми, до того, ж його учасники однозначно
оцінюють результати взаємодії як вичерпні.
130) Незавершене спілкування - це взаємодія, у якій зміст теми
розмови залишається не розкритим до кінця і не відповідає
очікуванням співрозмовників
131) Міжособистісні стосунки - це взаємозв'язки між людьми, що
об'єктивно проявляються в характері і способах взаємних впливів,
які здійснюють люди один на одного в процесі сумісної діяльності і
спілкування
132) Конфлікт - відсутність згоди між двома або більше
сторонами
133) Група - спільність людей, об'єднаних численними та
різноманітними більш-менш стійкими зв'язками.
134) Колектив - група людей, об'єднаних спільними цілями і
завданнями, яка досягла в процесі соціально цінної спільної
діяльності високого рівня розвитку.
 Список використаної літератури та
інтернет-джерел

1. Загальна психологія: Навч. посібник /О. Скрипченко,Л.

Долинська, З.Огороднійчук та ін. – К., 1999. – С. 5-85.
2. Павлов И. П. Условный рефлекс // Хрестоматия по психологии. –
М., 1987. – С. 76-83.
3. Вікіпедія (wikipedia.org)
4. Тлумачний словник психологічних термінів/ Валентина
Бродовська, Валерій Грушевський, Інеса Патрик; Професіонал; 2007
р.; 54-55, 88, 91, 123-125 с.
5. Характеристика різних видів емоційного реагування | Презентація.
Самоосвіта (vseosvita.ua)
6. http://www.info-library.com.ua/books-text-4908.html
7. https://subject.com.ua/psychology/psyho_pedagog/18.html
8. https://3polk.com.ua/articles/geopolitics/psyhologichni-operatsiyi-
shho-tse.html
9. https://pidru4niki.com/1494051137333/psihologiya/povedinka
10. https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/3610/kolektiv
11. http://pedagogy.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2016/11/%D0%9B
%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F-1-%D0%9C
%D0%A1.pdf