2.Виникнення та становлення Давньоруської української держави.

Періодизація її історичного розвитку:

Передумови виникнення: Східнослов'янські племена: поляни, сіверяни, древляни, дреговичі, кривичі, волиняни,
уличі, тиверці. Соціально-економічні: розвиток землеробства, ремесел, торгівлі, соціальна диференціація.
Суспільно-політичні: розпад родового ладу, виникнення військової демократії, формування племінних союзів.

Періодизація: 1. І період (IX - середина X ст.): 862: Покликання варягів на Русь. 882: Об'єднання Новгорода і Києва,
утворення Київської Русі. 911: Похід Олега на Царгород. 945: Убивство Ігоря, князювання Ольги. 988: Прийняття
християнства на Русі.

2. II період (середина X - середина XI ст.): 980-1015: Князювання Володимира Великого. 1019-1054: Князювання
Ярослава Мудрого. 1054: Розподіл Русі на удільні князівства.

3. III період (середина XI - середина XIII ст.): Феодальна роздробленість: ослаблення Київської Русі, міжусобні війни.
1223: Битва на Калці. 1240: Нашестя монголо-татар.

4. IV період (середина XIII - XIV ст.): Монголо-татарське панування. 1340-1350-ті: Збирання земель навколо Москви.
1380: Куликовська битва.

Важливі події: 862: Покликання варягів на Русь. 882: Об'єднання Новгорода і Києва, утворення Київської Русі.
988: Прийняття християнства на Русі. 1054: Розподіл Русі на удільні князівства. 1240: Нашестя монголо-татар.

Наслідки: Київська Русь відіграла важливу роль в історії східних слов'ян, заклавши основи для розвитку їх культури та
мовності. Монголо-татарська навала затримала розвиток українських земель та призвела до їх роздроблення.

3. Політична та соціально-економічна база української держави в контексті державотворчих нововведень

Володимира Великого, Ярослава Мудрого та Володимира Мономаха:

Володимир Великий: Зміцнення князівської влади: Підпорядкування удільних князів. Створення системи управління.
Запровадження єдиної системи оподаткування. Військова реформа: Створення дружини. Зміцнення оборони країни.
Прийняття християнства: Зміцнення ідеологічної єдності держави.Підвищення авторитету князя на міжнародній арені.

Ярослав Мудрий: "Руська Правда" - перший збірник законів Київської Русі. Створення системи освіти.
Розвиток культури та мистецтва. Зміцнення міжнародних зв'язків.

Володимир Мономах: "Повчання дітям" - літературний твір, що містить цінні поради з державного управління та
моральні настанови. Відновлення єдності Київської Русі. Боротьба з половцями.
В результаті діяльності цих трьох князів: Київська Русь стала могутньою європейською державою.
Зміцнилася князівська влада. Розцвіла культура та мистецтво.

Важливо:
Державотворчі нововведення Володимира Великого, Ярослава Мудрого та Володимира Мономаха відіграли важли
роль в історії України. Завдяки їх діяльності була закладена основа для розвитку української державності.

4. Поглиблення внутрішніх протиріч та процес роздрібненості і падіння Давньоруської Української держави:

Причини: Економічні: Нерівномірність економічного розвитку окремих земель.

Зростання боярського землеволодіння. Знедолення селянства. Політичні: Слабкість центральної влади.
Міжусобні війни між князями. Відсутність єдиного спадкового права.
Соціальні: Зростання соціальної напруженості. Виступи селян проти феодального гніту.

Етапи: 1. XII - початок XIII ст.: Виділення окремих князівств: Новгородське, Чернігівське, Галицько-Волинське та інші.
Зростання впливу боярства. Перші міжусобні війни.

2. XIII - середина XIV ст.: Монголо-татарська навала: 1240 битва на Калці, 1243 взяття Києва.
Ослаблення Київської Русі. Зростання значення Московського князівства.

3. XIV - XV ст.: Остаточне роздроблення Київської Русі.

Утворення на її території нових держав: Московської Русі, Великого князівства Литовського, Кримського ханства.
Наслідки: Падіння Київської Русі. Затримка розвитку українських земель. Втрата державної незалежності.

Важливо:
Процес роздробненості та падіння Київської Русі був зумовлений комплексом внутрішніх та зовнішніх факторів.
Ця подія мала значний вплив на історію України.

Тема 2. Визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.

1. Передумови, причини та рушійні сили визвольної війни під проводом Б. Хмельницького:

Передумови: Національно-релігійний гніт з боку Речі Посполитої. Засилля польської шляхти на українських землях.
Покріпачення селянства. Економічне розорення українців. Втрата Україною автономії після Люблінської унії. Ущемлення
прав українського козацтва. Зростання антипольських настроїв в українському суспільстві. Війна Речі Посполитої з
Росією. Підтримка турецького султана козаками.

Причини: Прагнення українського народу до національного звільнення.

Бажання козацтва розширити свої права та вольниці. Прагнення селянства до звільнення від кріпацтва.
Намагання міщанства поліпшити своє економічне становище.

Рушійні сили: Козацтво: Втрата своїх привілеїв. Прагнення до розширення своїх прав. Селянство:
Прагнення до звільнення від кріпацтва. Міщанство: Прагнення до розширення своїх прав та економічного розвитку.
Духовенство: Прагнення до збереження православної віри.

2. Перемога під Зборовом та формування основ Української Гетьманської держави:

Перемога під Зборовом: Битва під Зборовом (1649): перемога козацьких військ над польською армією.

Значення: Змусила Річ Посполиту піти на переговори. Підняла авторитет Б. Хмельницького та українського козацтва.

Зборівський мирний договір (1649): Умови: Створення Української Гетьманської держави. Визнання автономії України.
Розширення прав козацтва. Встановлення кордону між Україною та Річчю Посполитою.

Формування основ Української Гетьманської держави: Територія: Центральна та Північна Україна.

Державний лад: Гетьманська монархія. Гетьман - очільник держави.

Генеральна військова рада - дорадчий орган при гетьманові.

Військо: Козацьке військо. Народне ополчення.

Економіка: Сільське господарство. Ремесла. Торгівля.

Після перемоги під Зборовом (1649) українська дипломатія:

Активно використовувала сприятливі умови для забезпечення інтересів Української Гетьманської держави.
Вела переговори з Річчю Посполитою, Московським царством, Кримським ханством, Османською імперією.
Прагнула до утворення антипольської коаліції. Здобула певні дипломатичні успіхи:
Зборівський мирний договір (1649) визнав автономію України.
Білоцерківський мирний договір (1651) підтвердив ці умови.

Важливо:Дії української дипломатії після перемоги під Зборовом були спрямовані на забезпечення незалежності та без
пеки Української Гетьманської держави.

Ось деякі з ключових моментів дипломатичної діяльності після Зборова:

Переговори з Річчю Посполитою: отримати максимальну автономію. В результаті було підписано Зборівський
та Білоцерківський мирні договори, які, хоч і визнавали автономію України, але й обмежували її.

Відносини з Московським царством: Українська сторона прагнула до союзу з Москвою проти Речі Посполитої.
Було підписано Переяславський договір (1654), який поставив Україну під протекторат Москви.

Відносини з Кримським ханством: Були союзниками у війні. Однак ханство також прагнуло використовувати
Україну для своїх цілей. Відносини між Україною та Кримським ханством були складними та мінливими.
3. Головні чинники формування внутрішньої та зовнішньої політики в державі Б. Хмельницького. Структура та
становище населення української гетьманської держави:

Внутрішня політика: Чинники: Національно-визвольна війна: Зміцнення гетьманської влади.

Створення системи управління. Формування війська. Розвиток економіки. Підтримка православної віри.
Соціальні протиріччя: Прагнення селянства до звільнення від кріпацтва.
Намагання міщанства поліпшити своє економічне становище.
Військова загроза: Необхідність зміцнення оборони держави.

Зовнішня політика: Чинники: Прагнення до збереження незалежності: Союзи з іншими країнами.

Дипломатичні відносини з сусідніми державами.
Військова загроза: Протистояння Речі Посполитій. Відносини з Московським царством.
Економічні інтереси: Розвиток торгівлі. Співпраця з іншими країнами.

Структура та становище населення української гетьманської держави: Стан: Козацтво: Панівний стан.
Звільнене від податків. Становище: Мало земель. Несло військову службу.
Відігравало важливу роль в політичному житті держави.

Селянство: Стан: Основна маса населення. Залежні від феодалів. Становище: Залежні від феодалів.
Змушені платити податки та відробляти панщину. Прагнуло до звільнення від кріпацтва.

Міщанство: Стан: Незначний прошарок населення. Займалося торгівлею та ремеслами. Становище: Мало прав.
Платило податки. Займалося торгівлею та ремеслами.

Важливо:Козацтво було панівним станом.Намагання селянства до звільнення від кріпацтва. Селянство та

міщанство були залежними від феодалів.

Головні риси внутрішньої та зовнішньої політики в гетьманській державі Б. Хмельницького:

Внутрішня політика: Зміцнення гетьманської влади: Створення централізованої системи управління.

Підпорядкування місцевої адміністрації гетьману. Формування генеральної військової ради.
Створення козацького війська: Козацьке військо стало основою оборони держави.
Військова реформа збільшила боєздатність війська. Розвиток економіки: Підтримка сільського господарства.
Розвиток торгівлі та ремесел. Підтримка православної віри: Надання привілеїв православній церкві.
Захист православного населення від релігійного гніту.

Зовнішня політика: Прагнення до збереження незалежності: Дипломатичні відносини з сусідніми державами.

Союзи з іншими країнами. Протистояння Речі Посполитій: Військові дії. Дипломатична боротьба.
Відносини з Московським царством: Союз проти Речі Посполитої. Підпорядкування України Московському царству.
Економічні інтереси: Розвиток торгівлі. Співпраця з іншими країнами.

Важливо:Внутрішня та зовнішня політика Б. Хмельницького була спрямована на зміцнення Української Гетьманської д

ержави та захист її незалежності.

4. Березневі статті на Переяславській раді та їх історичне значення для подальшого розвитку української спільноти:

Березневі статті - це договір, укладений між гетьманом Богданом Хмельницьким та Московським царством на
Переяславській раді 1654 року. Цей договір мав значний вплив на подальший розвиток української спільноти.

Історичне значення: Автономія: Березневі статті визнавали автономію Української Гетьманської держави. Це дало
українцям певну свободу в управлінні своїми справами. Військовий союз: Договір передбачав військовий союз між
Україною та Московським царством. Це допомогло Україні у боротьбі проти Речі Посполитої.
Економічні переваги: Березневі статті надавали Україні певні економічні переваги, такі як звільнення від мита на торгі
влю з Московським царством.
Культурний розвиток: Договір гарантував збереження української культури та православної віри.
Вплив на українську спільноту: Березневі статті допомогли згуртувати українську спільноту та дати їй відчуття єдності.
Договір сприяв розвитку української національної свідомості.
Березневі статті стали важливою частиною української історичної пам'яті.

5.Воєнно-політичні події та розвиток українських земель після смерті Б. Хмельницького. Остаточне закріплення
поділу України:

Період після смерті Б. Хмельницького (1657) до 1687 року: Внутрішньополітична нестабільність: Боротьба за
гетьманську булаву: Іван Виговський (1657-1659) Підписав Гадяцький договір (1658) з Річчю Посполитою.
Юрій Хмельницький: (1659-1663). Проводив антипольську політику. Павло Тетеря: (1663-1665).
Проросійська орієнтація. Іван Брюховецький: (1665-1668). Лавірував між Москвою та Річчю Посполитою.
Петро Дорошенко: (1668-1676). Активна боротьба за незалежність.

Руїна: Війни, повстання, міжусобиці. Занепад економіки та культури.

Зовнішні фактори: Втручання сусідніх держав: * Московське царство: * Прагнуло підпорядкувати Україну.
* Річ Посполита: * Намагалася повернути контроль над Україною. * Османська імперія:
* Підтримувала антигетьманські сили.

Наслідки: Поділ України: * Лівобережна Україна: * Під протекторатом Московського царства.

* Правобережна Україна: * Під владою Речі Посполитої. Остаточне закріплення поділу:
* Андрусівське перемир'я (1667). * Вічний мир (1686).