Міністерство освіти і науки України

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра “ Економіки та економічної теорії”

ІСТОРІЯ ЕКОНОМІКИ
та
ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ
Тема 5: Економіка та економічна думка
середньовічних цивілізацій
(кінець V ст. – ХV ст.).

1. Основні риси економіки країн Західної

Європи у Середньовіччі.
2. Пам’ятки соціально-економічної думки
Середньовіччя.
3. Господарський розвиток та пам’ятки
економічної думки Київської Русі.
ПИТАННЯ 1
ОСНОВНІ РИСИ ЕКОНОМІКИ
КРАЇН ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ У
СЕРЕДНЬОВІЧЧІ
 СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

 Це період в історії людства, який

прийнято обмежувати тисячоліттям між
падінням Римської імперії наприкінці V ст.
до Великих географічних відкриттів, які
розпочинаються наприкінці ХV ст.
 В Європі Середньовіччя – це період
становлення нової форми Західної
цивілізації – Європейської християнської
цивілізації.
 Формування європейської
християнської цивілізації
 Після падіння Риму духовною основою
Європейської цивілізації стає християнство.
 Католицька та православна церкви стали
впливовими організаціями.
 Християнство не мало єдиної організації, йшла
боротьба за гегемонію в християнському русі.
 Формальним актом розколу християнства на
католицизм і православ’я була взаємна
анафема (прокляття), якому піддали один
одного Папа Римський і Константинопольський
патріарх 16 червня 1054 р.
 СХІДНОХРИСТИЯНСЬКА
ЦИВІЛІЗАЦІЯ ВІЗАНТІЇ (ідеологія)
 Культурною базою була античність;
 Людина – це частина світу, створіння Творця
(Бога);
 Бог представлений на Землі Церквою;
 Священство керує справами
внутрішньоцерковними, а Царство (цар) –
людськими.
Це лягло в основу організації
суспільства східнохристиянської
(візантійської) цивілізації.
 РОЛЬ ЦЕРКВИ
 ЦЕРКВА ВОЛОДІЛА СВІТСЬКИМ
БАГАТСТВОМ ТА ЗАЙМАЛА ОСОБЛИВЕ
СТАНОВИЩЕ У СФЕРІ ОСВІТИ ТА НАУКИ;
 В МОНАСТИРЯХ ЗАЛИШАЛИСЯ ЛІТЕРАТУРНІ
БАГАТСТВА МИНУЛИХ ПОКОЛІНЬ (ДОБИ
АНТИЧНОСТІ);
 ЦЕРКВА КОНТРОЛЮВАЛА УНІВЕРСИТЕТИ І
ШКОЛИ;
 З ДУХОВЕНСТВА ВИЙШЛИ ВСІ
НАЙВИДАТНІШІ ФІЛОСОФИ
СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ.
 КІНЕЦЬ ВІЗАНТІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

 1453 р. завойована турками-

османами;
 Це означало утвердження
Османської імперії;
 Ця подія заклала основи
східнохристиянської цивілізації,
носіями якої є більшість
слов’янських народів.
 Західнохристиянська цивілізація
(її становлення пов’язують з діяльністю католицької церкви)

 У цю добу (середньовіччя) господарське

життя Зах. Європи переживає процес
аграризації, який проходить в 2 етапи:
1. Перший – (V – ХІ ст.): примітивне с/г, обмін
слабкий і нерегулярний, монета рідкісна,
наймана праця майже невідома.
2. Другий – (ХІ – ХV ст.): залучення в
обробіток нових земель, відновлення
торгівлі, поширення грошового
господарства, зростання переваги купця
над виробником.
 В історіографії господарства
Середньовіччя характеризується
такими ознаками:
 Панування приватної власності, основою якої
була земля у формі феода (умовно-службове
спадкове володіння);
 монополія феодалів на землю;
 умовний характер, ієрархічна структура
земельної власності, що грунтувалася на
васальних зв’язках;
 суперечність між великою власністю на
землю і дрібним селянським виробництвом;
 В історіографії господарства
Середньовіччя характеризується
такими ознаками:
 особиста, поземельна, судово-адміністративна
й військово-політична залежність селянина від
землевласника;
 рента форма експлуатації феодально залежного
селянина;
 переважання натурального господарства та
другорядна роль обміну;
 сеньйорія, ремісничий цех, торгова гільдія як
головні господарські форми.
 ФОРМИ ФЕОДАЛЬНОГО ЗЕМЛЕВОЛОДІННЯ
 Аллод – повністю незалежне спадкове
землеволодіння; земля, що вільно
відчужується.
 Бенефіцій – умовна, неспадкова форма
землеволодіння, що передбачає несення
певної служби, найчастіше військової.
 Феод – умовна, спадкова форма
землеволодіння, що передбачає
прийняття васальної присяги сюзерену-
феодалу, який надав землю.
 ПОВИННОСТІ НА КОРИСТЬ ЗЕМЕЛЬНОГО
ВЛАСНИКА

 ОСНОВНА ФОРМА ПОВИННОСТІ –

ФЕОДАЛЬНА РЕНТА:

1. Відробіткова (панщина);
2. Продуктова;
3. Грошова (чинш).
ПИТАННЯ 2
ПАМ’ЯТКИ СОЦІАЛЬНО-
ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ
СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
 Салі́чна пра́вда або «Салічний
Закон» (кінець Vст.)
 збірник записів звичаєвого
права салічних
(приморських) франків.
Даний збірник являється
найважливішим джерелом
для вивчення
господарського життя і
суспільного ладу франків
доби Меровінгів, а
частково і Каролінгів.
 САЛІ́ЧНА ПРА́ВДА
 В документі відбито економічний лад франків у
період розкладу родових відносин і виникнення
майнової нерівності.
 Документ свідчить про поступове виникнення
індивідуально-родинної власності,
перетворення володіння на власність.
 Франки вже розмежовували поняття рухомого
та нерухомого майна.
 Після занепаду Франкської держави (ХІ ст.)
“Салічна правда” втратила своє практичне
значення.
ФОМА АКВІНСЬКИЙ
(1224-1274)
 Середньовічний теолог і
філософ, один з
найвидатніших
представників схоластики.
 Його вчення 1879р. було
проголошено єдино
істинною філософією
католицизму.
 ЕКОНОМІЧНІ ПОГЛЯДИ
СФОРМОВАНІ ПІД ВПЛИВОИ
ПРАЦЬ АРІСТОТЕЛЯ.
 ЕКОНОМІЧНІ ПОГЛЯДИ Ф. АКВІНСЬКОГО
Основні твори: “Сума проти язичників”, “Сума
теології”
 У своїх поглядах на політичний і соціальний
устрій суспільства він виступав за
централізацію влади і визнавав соціальну
ієрархію, оскільки поділ на стани “походить від
Бога”.
 Приватну власність він розглядав як
необхідний інститут людського життя.
 Виправдовував торгівлю для забезпечення
себе і своєї сім’ї засобами існування і
використання його для доброчинних справ.
 ЕКОНОМІЧНІ ПОГЛЯДИ Ф. АКВІНСЬКОГО
 Вважав, що гроші виникли внаслідок
домовленості між людьми.
 Призначення грошей – справедливий

обмін.
 Визнаючи необхідність грошей як

засобу обігу, він розглядав їх і як

міру вартості.
 Фома Аквінський засуджував

лихварство.
 ПИТАННЯ 3
ГОСПОДАРСЬКИЙ РОЗВИТОК
ТА
ПАМ’ЯТКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ
КИЇВСЬКОЇ РУСІ
 КИЇВСЬКА РУСЬ НАПРИКІНЦІ ХІ ст.
 Емблема Х-ХІ ст.
 КИЇВСЬКА РУСЬ
 Назва давньоукраїнської

держави з центром у Києві.

Виникла вона на рубежі VІІІ-ІХ ст.
внаслідок тривалого процесу
економічної, політичної та
етнокультурної консолідації
східнослов’янських племінних
князівств і в різних формах
існувала до середини ХІІІ ст.
 Становлення української державності
(“Повість минулих літ”)

 У V – VІІІ ст. слов’янські племена мали

державні утворення на чолі з князями.
 Виникають князівські слов’янські династії.
 Такою династією у полян стає “рід Кия”,
який, як вважають українські вчені, правив у
Києві до появи Рюриковичів.
 У 882р. Новгродський князь (варяг) Олег
здійснив у Києві династичний переворот,
усунувши від влади династію Києвичів.
 КИЇВСЬКА РУСЬ
 БУЛА ТИПОВОЮ
РАННЬОФЕОДАЛЬНОЮДЕРЖАВОЮ, В ЯКІЙ
ЗАВЕРШУЄТЬСЯ СТАНОВЛЕННЯ
ФЕОДАЛЬНИХ ВІДНОСИН, ЗОКРЕМА
ВІДНОСИН ВЛАСНОСТІ, ЗАКЛАДАЮТЬСЯ
ОСНОВИ ВЗАЄМИН МІЖ ФЕОДАЛАМИ ТА
ОСНОВНИМ НАСЕЛЕННЯМ З ПРИВОДУ
ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ, СТЯГУВАННЯ
ПОДАТКІВ, ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ.
 ЕКОНОМІЧНІ ІДЕЇ “Правди руської”
 В епіцентрі - питання про власність,
економічні стосунки, верховенство і
підданство, соціальний статус окремих
категорій населення;
 оберігалося право власності на підданих,
худобу, знаряддя тощо;
 за всякі злодійства визначалася висока кара;
 відсотки брали за позику на різний термін;
 майже половина статей (20 із 43) присвячена
відповідальності за порушення права
власності.
 ВОТЧИНА
 ГОЛОВНА ФОРМА ГОСПОДАРСТВА;
 ФОРМА ФЕОДАЛЬНОГО ЗЕМЛЕВОЛОДІННЯ;
 СПАДКОВА ФЕОДАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ НА
ЗЕМЛЮ;
 ВИНИКЛА В РЕЗУЛЬТАТІ ЖАЛУВАННЯ
КНЯЗЕМ ЗЕМЛІ БОЯРАМ І ВИЗНАЧАЛАСЬ ЯК
БЕЗУМОВНЕ ВОЛОДІННЯ ЗЕМЛЕЮ ЗА
НЕОБМЕЖЕНОГО РОЗПОРЯДЖЕННЯ НЕЮ
(“Руська правда”).
 ВИДИ ВОТЧИНОГО ВОЛОДІННЯ

 БОЯРСЬКА;
 КНЯЖА;

 ЦЕРКОВНА.

 ЦЕНТР ВОТЧИНИ – “КНЯЖИЙ ДВІР” ТА

ЖИТЛА СЛУГ: РЯДОВИЧІ, СМЕРДИ, ХОЛОПИ.
 НА ЧОЛІ КНЯЖОЇ ВОТЧИНИ СТОЯВ
ПРЕДСТАВНИК КНЯЗЯ – БОЯРИН-
ОГНІЩАНИН.
 КНЯЗЬ У ВОТЧИНІ ВИСТУПАВ ЯК ФЕОДАЛ-
ЗЕМЛЕВЛАСНИК.
 СИСТЕМА ПОДАТКІВ

 ПОЛЮДДЯ – ОСНОВНИЙ ПОДАТОК;

 “ПОВОЗ” – НАСЕЛЕННЯ З ТИХ

ЗЕМЕЛЬ, КУДИ НЕ ДІЙШЛИ КНЯЗІ,

МАЛО САМЕ ДОВОЗИТИ ДАНИНУ;
 УРОКИ - в 945р.ввела княгиня

ОЛЬГА: “дим”, “рало”, “плуг” –

одиниця обкладання з однієї сім’ї.
 “Погост” – місце збору данини.
 ТОРГІВЛЯ В КИЇВСЬКІЙ РУСІ
 ОСНОВОЮ ВНУТРІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ БУЛИ
МІСЦЕВІ РИНКИ. (У Києві того часу
налічувалося 8 “торгів”).
 Зовнішня торгівля велась з Візантією,
Центральною Європою, Скандинавією,
Середньою Англією, арабськими країнами.
 “Шлях із варяг у греки” – використовували
купці Дунай.
 Центри міжнародної торгівлі – Київ і
Новгород.
 Грошова одиниця – куна, гривня.
 ФЕДАЛЬНА РОЗДРОБЛЕНІСТЬ
КИЇВСЬКОЇ РУСІ
 Кінець ХІ – середина ХІІІ ст. увійшли в
історію Київської Русі як період феодальної
роздробленості.
 Формується новий центр політичного і
економічного життя – Галицько-Волинська
держава.
 Протягом ХІІІ –ХІV ст. Давньоруська
держава потрапила в економічну і
політичну залежність від Золотої Орди.
 РЕЗУЛЬТАТИ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ ТА
ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ Європейської цивілізації
періоду Середньовіччя

 СУСПІЛЬСТВО ПРАГНЕ ДО ВНУТРІШНЬОЇ

ЄДНОСТІ ТА ЗОВНІШНЬОГО
ВІДОСОБЛЕННЯ;
 ВІДБУЛОСЯ ЗАРОДЖЕННЯ ТА
ФОРМУВАННЯ СУЧАСНИХ НАРОДІВ;
 СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ СТВОРИЛО НОВИЙ
МІСЬКИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ;
 ЦЕ ДАЛО ПОТУЖНИЙ ПОШТОВХ ДЛЯ
РОЗВИТКУ СВІТОВОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ.