МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ

ІСТОРЯ ЕКОНОМІКИ ТА
ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ
 Тема 2: Розвиток господарства
та економічної думки
суспільств ранніх цивілізацій

План
• Цивілізація як
соціокультурний феномен.
• Особливості економіки
найдавніших цивілізацій.
 Питання 1

ЦИВІЛІЗАЦІЯ ЯК
СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ
ФЕНОМЕН
 ЦИВІЛІЗАЦІЯ
 Людська спільнота, яка впродовж
певного періоду часу (процес
зародження, розвиток, загибель чи
перетворення цивілізації) має стійкі
особливі риси в соціально-
політичній організації, економіці та
культурі (науці, технологіях,
мистецтві тощо), спільні духовні
цінності та ідеали, ментальність
(світогляд).
Теорія світових цивілізацій виокремлює наступні
світові цивілізації, які зміняють одна одну
 неолітична цивілізація (VIII-ІV тис. до н.е.);
 ранньокласову цивілізацію (кінець ІV -
початок І тис. до н.е.);
 античну ( початок І тис. до н.е. – середина
І тис. н.е.);
 середньовічну (VІ – ХV ст..);
 раньоіндустріальну (ХVІ –ХVIII ст.);
 індустріальну (кінець ХVIII – кінець ХХ
ст.);
 постіндустріальну (кінець ХХ - початок
ХХІ ст.).
 ВИРІШАЛЬНА ПЕРЕДУМОВА
ВИХОДУ СУСПІЛЬСТВ НА РІВЕНЬ
ЦИВІЛІЗАЦІЇ

ВИРОБНИЦТВО ДОДАТКОВОГО
ПРОДУКТУ І НА ЦІЙ ОСНОВІ
ВІДБУВАЄТЬСЯ НАРОЩУВАННЯ В
ЛЮДИНІ ВІДПОВІДНИХ КУЛЬТУРНО-
ДУХОВНИХ І СОЦІАЛЬНО-
ПОЛІТИЧНИХ РИС.
 Отже, “ЦИВІЛІЗАЦІЯ”
 Цетакий щабель розвитку
людства, коли власні
соціальні зв'язки починають
домінувати над природними і
коли суспільство починає
розвиватися і функціонувати
на своєму власному ґрунті.
 Питання 2

ОСОБЛИВОСТІ ЕКОНОМІКИ
НАЙДАВНІШИХ
ЦИВІЛІЗАЦІЙ
 МЕСОПОТАМІЯ — одне з найдавніших
вогнищ землеробства на планеті (XI-VIII
тис. до н. е., коли почався перехід від
кочового до осілого способу життя).

У III тис. до н. е. міста тут виникали

шляхом синойкізму — злиття кількох
сільських общин. Саме тут виникла і
перша державність.
 СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ПІВДНЯ
МЕСОПОТАМІЇ
 Основу економічного розвитку становило
іригаційне землеробство.
 Вирощували у XI—VIII тис. до н. е. ячмінь,
пшеницю, просо, горох, боби, гірчицю тощо,
лікарські рослини, фінікові пальми.
 Держава підтримувала садівництво, за
зрубування садових дерев у чужому садку
було встановлено штраф — півміни срібла
(252 г).
 Розвивалося також тваринництво.
 РЕМЕСЛО Півдня Месопотамії
 Будівельна справа, теслярство, ткацтво,
чинбарство (обробка шкір тварин),
пивоваріння, виробництво парфумів та ін.;
 знаряддя праці, навіть інструменти, з
глини;
 перший на планеті гончарний круг
виготовлено в Месопотамії в першій
половині V тис. до н. е.;
 тут уперше стали виробляти глиняну цеглу,
яка стала основною серед будівельних
матеріалів.
 ПИСЕМНІ ДЖЕРЕЛА ПРО ПОДІЛ ЗЕМЛІ І
ВРОЖАЮ (глиняні таблички з месопотамського міста
Лагаш)
Земля і врожай були поділені на три категорії:
1. Лани, які належали богові та оброблялися
від його імені;
2. лани, що орендувалися окремим сім ’ями
на рік;
3. лани, віддані жителям безкоштовно в
постійне користування у вигляді наділів
різного розміру.
 Утворення ВАВІЛОНСЬКОЇ держави
(II тис. до н. е.) на території Месопотамії

 Найвищим станом розвитку

цивілізації вважається час
правління царя Хаммурапі (1792 –
1750 рр. до н.е.).
 Виникає цілісна, могутня

Вавілонська імперія зі столицею

Вавілон.
Кодекс законів царя Хаммурапі
 Кодекс Хаммурапі в 282
статтях регулює майже
всі сфери життя того
часу.
 Видання законів було
важливим політичним
заходом, спрямованим
на консолідацію країни.
 В наш час стовп із законами Хаммурапі
зберігається в Парижі в музеї Лувр.
 ІСТОРИКО-ЕКОНОМІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ
ЗАКОНІВ ХАММУРАПІ
 Законодавчо констатовано
приватну власність і гарантію її
охорони з боку держави;
 (цивілізаційне) закріплення
відносин між керівником
країни і служивими людьми;
 стали основою формування
цивілізаційних ринкових
“правил гри” у суспільстві та
економіці;
 ІСТОРИКО-ЕКОНОМІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ
ЗАКОНІВ ХАММУРАПІ
 визначали соціальні групи
Вавілонії (мушкети – повноцінні
вавилоняни, авілуми – обмежеені у
правах жителі, раби);
 Законодавчо закріпив джерело
поповнення державної
скарбниці – податки, визначив
основні напрями діяльності
держави у розвитку товарно-
грошових відносин.
 ЗМІНИ У ВАВІЛОНСЬКОМУ
СУСПІЛЬСТВІ

 ФОРМУЄТЬСЯ НОВИЙ ТИП СВІДОМОСТІ

ЛЮДИНИ, ЯКИЙ НАРОДЖУЄТЬСЯ РАЗОМ З
ВИНИКНЕННЯМ МІСТ, СТАНОВЛЕННЯМ
ДЕРЖАВНОСТІ, ПОЯВОЮ НОВИХ ВИДІВ
ДІЯЛЬНОСТІ;
 УТВОРЮЮТЬСЯ ДВА ГОСПОДАРСЬКИХ
СЕКТОРИ: ДЕРЖАВНИЙ І ОБЩИННИЙ, ЯКИЙ
ПОСТУПОВО ПІДПОРЯДКОВУЄТЬСЯ
ДЕРЖАВІ ЯК ВЕРХОВНОМУ ВЛАСНИКУ
ЗЕМЛІ і МАТЕРІАЛЬНИХ БЛАГ.
 ЗМІНИ У ВАВІЛОНСЬКОМУ
СУСПІЛЬСТВІ

 ІНТЕНСИВНО РОЗВИВАЄТЬСЯ ЛИХВАРСТВО;

 СПІВІСНУВАЛИ ДЕРЖАВНА, ОБЩИННА ТА
ПРИВАТНА ВЛАСНІСТЬ НА ЗЕМЛЮ , З
ПЕРЕВАЖАННЯМ ПЕРШОЇ;
 ФОРМУЮТЬСЯ ОРЕНДНІ ВІДНОСИНИ;
 НАЙРОЗВИНУТІШИМ БУВ ДЕРЖАВНИЙ СЕКТОР;
 СФОРМУВАЛАСЯ СИСТЕМА АВТОНОМІЇ,
САМОВРЯДУВАННЯ МІСТ У ФОРМІ
ГРОМАДСЬКО-ХРАМОВИХ ОБЩИН.
 ОСНОВНІ РИСИ
ГОСПОДАРСЬКОГО РОЗВИТКУ
СТАРОДАВНЬОГО ЄГИПТУ

 Одержавлення економіки,
загальна регламентація
суспільного життя.
 Земля перебувала не в

приватній, а в державній або

державно-общинній власності;
 ОСНОВНІ РИСИ ГОСПОДАРСЬКОГО
РОЗВИТКУ СТАРОДАВНЬОГО ЄГИПТУ
 Раби не становили основної виробничої
сили суспільства. У общинах був надлишок
трудових ресурсів.
 У період припинення сільськогосподарських
робіт, пов’язаних із розливом рік, населення
потрібно було чимось зайняти. Тому, не
випадково майже всі держави
Стародавнього Сходу вели будівництво
величних культових і світських споруд -
пірамід у Єгипті тощо.
 ОСНОВНІ РИСИ ГОСПОДАРСЬКОГО
РОЗВИТКУ СТАРОДАВНЬОГО ЄГИПТУ

 Між державою і общинниками-землеробами

склалися відносини підданства;
 Держава на Сході набула форми “східної
деспотії”, тобто повного безправ’я підданих
перед лицем держави. Такий тип суспільства
називається “суспільством східного рабства”;
 Община характеризувалася стійкістю, що було
пов’язано з необхідністю створення й
утримання в належному стані іригаційної
системи.
 Економічна думка представлена
творами державних чиновників
 “Повчання гераклеопольського царя
своєму синові Мерікара”;
 “Пророцтво Іпуссера”;
 “Пророцтво Неферті”;
 “Повчання Ахтоя, сина Дуауфа, своєму
синов Піопі”;
 різні адміністративно-господарські та
юридичні документи.
 Перші пам’ятки економічної думки
“Поученіє Гераклеопольського царя
своєму сину Мерікара”
(ХХV- ХХІІ ст. до н.е.)
 Організація бюрократичного апарату
управління;
 правила управління господарством;
 матеріальна винагорода чиновникам за
якісну працю щодо обліку матеріальних і
трудових ресурсів, що супроводжувався
переписом населення.
 Перші пам’ятки економічної думки

 “Повчання Ахтоя, сина Дуауфа, своєму

сину Піопі” (2050-1750 до н.е.) (йшлося про
три галузі управління – фінансову,
військову і суспільну роботу).
 “Аннали Тутмоса ІІІ”, “Папірус
Вільбурга” (др.пол.ІІ тис.до н.е.) –
розглядались питання правового
розмежування власності.
 та ін.
 ОСНОВНІ ІДЕЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ
СТАРОДАВНЬОГО ЄГИПТУ

 Починаючи з IV тисячоліття до
н.е. було започатковано
конкретні економічні науки
(статистику, облік та аналіз
господарської діяльності,
управління і т. ін.), які набули
дальшого розвитку вже в античному
періоді (І тисячоліття до н.е. — IV
століття н.е.).
 ОСНОВНІ ІДЕЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ
СТАРОДАВНЬОГО ЄГИПТУ
 Питання організації та
управління державним
господарством, а також
уявлення стародавніх єгиптян
про власність, рабство,
товарно-грошові відносини.
 «Правила» державного
управління і керівництва
господарством.
ОСНОВНІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ
СТАРОЄГИПЕТСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ
 Економічні відносини рабів і
рабовласників;
 про державну власність на
землю;
 природний і нерівномірний
характер нерівності у
суспільстві (“Навіть дерева
нерівні між собою. Як же можуть
бути рівні люди”).
 ВИСНОВКИ
 Головна ідея перших пам’яток
економічної думки –
привернути увагу суспільства
до необхідності відродження
царсько-деспотичної форми
правління, централізованого
механізму регулювання
господарством як запоруки
ладу в країні.