Сонячне затемнення

Зате́мнення (також затьма́рення) — явище, коли одне небесне тіло тимчасово закриває світло від іншого
небесного тіла. Можливі варіанти , коли небесне тіло закриває світило від спостерігача (Сонячне
затемнення, затемнення у системах подвійних зір тощо) або спостерігається перебування одного
небесного тіла в тіні іншого: Місячне затемнення, затемнення супутників планет (в останньому разі
розташування світила щодо спостерігача не має значення).
Найбільш відомі місячні й сонячні затемнення. Крім місячних і сонячних затемнень, відбуваються
затемнення й інших небесних тіл. Наприклад, планети можуть закривати зорі, коли потрапляють на
шлях світла від них до Землі. Існує багато подвійних і кратних зір, що обертаються одна навколо
одної. Роздільної здатності телескопів може бути недостатньо, щоб побачити ці зорі окремо, але
затемнення однієї зорі іншою спостерігаються як варіації блиску затемненних змінних зір .
СОНЯЧНЕ ЗАТЕМНЕННЯ - явище, коли Місяць перебуває між Землею і Сонцем і частково чи
повністю закриває сонячний диск. Причини сонячного затемнення: Місяць на кілька хвилин
розташовується між Землею і Сонцем на одній лінії (Сонце - Місяць - Земля) і тим самим затьмарює
сонячне світло. Затемнення Сонця відбувається вдень, бувають повними і частковими. Протягом року
відбувається щонайменше два затемнення Сонця, але не більше п'яти. Із Землі затемнення можна
спостерігати через затемнене скло. Колись Сонячне затемнення вважали поганою прикметою.

Види затемнень Сонця

Часткове затемнення — відбувається тоді, коли спостерігач не знаходиться достатньо близько до лінії,
що з'єднує Сонце і Місяць, щоб потрапити в повну тінь від Місяця, потрапляючи лише в напівтінь.
 Повне затемнення — відбувається тоді, коли спостерігач знаходиться в тіні Місяця. В цьому
випадку можна спостерігати сонячну корону. Це можливо завдяки тому, що видимі кутові
розміри Місяця лише трохи більші за кутові розміри Сонця і у випадку повного затемнення,
Місяць затьмарює повністю диск Сонця, але не затьмарює корони.
 Кільцеподібне затемнення — відбувається тоді, коли, як і у випадку повного затемнення,
спостерігач знаходиться дуже близько до лінії, що з'єднує Сонце і Місяць. На відміну від повного
затемнення, у випадку кільцеподібного затемнення кутові розміри Місяця є меншими за кутові
розміри Сонця. Це відбувається, коли затемнення припадає на час, коли Місяць знаходиться
поблизу апогею своєї орбіти, або на далекій віддалі від Землі.
 Кільцеподібне-повним затемненням називається затемнення, яке в певних місцях Землі
спостерігається як повне, a в інших як кільцеподібне. Тільки близько 5 % усіх затемнень є
кільцеподібно-повними.
Протягом року відбувається (в якомусь місці Земної кулі) щонайменше два затемнення Сонця, але не
більше п'яти (при цьому не більше трьох — повні). Наприклад у 1993 році відбулося два затемнення, а
в 1935 — п'ять. Згідно зі статистикою, в кожному конкретному місці повне затемнення Сонця
спостерігається в середньому раз на 370 років. В той же час в окремих регіонах це явище може
спостерігатися й частіше і навіть два роки поспіль (наприклад у Брисбені в Австралії (05 квітня 1986 і 25
березня 1857) або на узбережжі Анголи (21 червня 2001 і 04 грудня 2002). Слід однак зауважити, що
обчислення затемнень, віддалених на тривалий проміжок часу, можуть бути помилковими. Тому в
деяких джерелах подаються різні дані, в залежності від способу обчислення. Вважається, що Місяць
поступово віддаляється від нашої планети зі швидкістю приблизно 4 см на рік. Тому менш ніж за
600 млн років, кутові розміри Місяця зменшаться і повне затемнення Сонця стане неможливим, при
цьому будуть спостерігатися лише часткові і кільцеподібні затемнення.
Поведінка тварин
Група українських дослідників вивчала біологічний вплив повного сонячного затемнення 11 серпня
1999 року у Болгарії. Зниження температури повітря під час затемнення досягало 6°—7° відносно її
нормальних значень у даний період доби. Ще до початку повної фази помітно змінилася поведінка
птахів та комах. За 24 хв. до повного затемнення ластівки стали збиратися у великі зграї, а через 1 хв.
після них те ж саме зробили і мартини. За 4 хв. до повної фази всі ластівки відлетіли до своїх гніздовищ.
Слід відмітити, що у вечірній час цієї пори року вони продовжували польоти у присмерках і за помітно
меншої освітленості. За 2 хв. до повної фази почало поступово затихати цвіркотіння коникових. У
момент настання повного затемнення повністю замовкли всі денні комахи, а присмерково-нічні види
також не виявили ніякої активності. Мартини, навпаки, галасували помітно частіше та гучніше. По
деяких селах водночас заспівали півні. Перші звуки окремих представників комах можна було почути
лише через 4 хв. після закінчення повної фази. Перші ластівки з'явились через 11 хв. після закінчення
повної фази, а через 15 хв. після неї птахи відновили звичайні маршрути своїх польотів. За хвилину до
цього (через 14 хв. після Т3) великі зграї мартинів почали потроху розпадатися. Цвіркотіння коників та
інших денних комах повністю відновилося через 20 хв., а загальна чисельність ластівок у колі зору —
приблизно через годину. До кінця часткової фази (Т4) активність тварин повернулася до звичайного
добового ритму. Розподіл птахів на місцевості під час повного сонячного затемнення 11 серпня 1999 р.
визначався, насамперед, фактором освітленості. Водночас, динаміка температури повітря з дуже малим
запізненням відбивала динаміку освітленості .