Практичне заняття № 9

ГОЛОВНІ Й ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

1.    Підмет  як головний член речення, його різновиди та способи вираження.

Підмет — головний член двоскладного речення, до якого відноситься
присудок. Він граматично не залежить від інших членів речення.
Підмет може бути виражений будь-якою частиною мови, а також словосполученням. За
своєю структурою (будовою) підмет буває простий і складений. Простий підмет
виражається одним словом, а складений — словосполученням.

Простий підмет може бути виражений:

1. формою називного відмінка іменника або особового за йменника. Наприклад:

Сяють зірниці. Спустилася ніч (П. Г.);  Ніхто не міряв серця глибочінь (А. М.)

2. субстантивованим прикметником і дієприкметником: Навіть старі хвалили Гущу (М.

К.);  Все пережите, пройдене, старе (К. Г.); 

3. числівником: Двоє ідуть (М. К.); Знову замовкли обоє(П.М.);

4. інфінітивом: Найлюбішою забавкою було йому будувати та розоряти землянки,

вали, окопи (П. М.);

5. будь-якою формою відмінюваного слова, вжитого в значенні іменника:  «Рівняйсь».

— прокотилося лунко (В. В.).

Складеним називається підмет, утворений з двох або кількох повнозначних слів.

У ролі складеного підмета можуть виступати такі синтаксично або лексично нерозкладні
словосполучення:

1. складні географічні й астрономічні назви (Донецький кряж, Велика Ведмедиця,

Чумацький Шлях, Південна Америка), назви установ (Верховна Рада України), стійкі
словосполучення (сільське господарство), складні (повні) назви осіб (Драй-Хмара
Михайло Панасович — український Поет і літературовеиь.

2. сполучення іменника або займенника у формі називного відмінка з іменником в

орудному відмінку з прийменником з: Меланка з Гафійкою йдуть курною дорогою
(М. К.);  Мати з ними порались у хаті, готовили вечерю (І. Н.-Л.).

3. сполучення іменника, що має значення сукупності, з імен ником у родовому відмінку:

Гурт хлопців підійшов до столу (О. Г.); Велика зграя журавлів кружляла невисоко і
плавно над землею (М. Р.);

4. сполучення числівників з іменником у називному або родовому відмінку: Два

штучних будинки зі скляними стелями стояли один біля другого, дивуючи очі
своєю красою (П. М.); Не великії пщиліта марно пролетіли (Т. Ш.); Тихо листом
край пе чери два дубки шептали (С. Р.);

5. сполучення прислівників з іменником у родовому від мінку: Попід стіною за столом

сиділо кілька чоловіків (М. К.); Чимало літ перевернулось, води чимало утекло (Т.
Ш.);

6. сполучення іменника, числівника або займенника у формі називного відмінка й

іменника (або займенника) в родовому відмінку з прийменником з (із): / кожний з нас
те знав, що слави нам не буде (І. Ф.); Ніхто з людей не створював землі, ніхто з
людей і не повинен привласнювати землю (М. С);

2.    Присудок  як головний член речення, його різновиди та способи вираження.

 Присудок — це головний член речення, пов'язаний координацією з підметом,
що виражає ознаку предмета, названого підметом. Найтиповіша форма
присудка—дієслово в особовій формі, що означає дію чи стан суб'єкта,
названого підметом.
Присудок буває простий і складений.
Простим дієслівним присудком називається присудок, виражений
дієсловом дійсного, умовного або наказового способу (Співали
чистими дзвінкими голосами діти ), а також фразеологізмами зі
значенням дії (Це вже ви передали куті меду (Марко Вовчок)).
Присудок, виражений дієсловом теперішнього або майбутнього часу,
узгоджується з підметом в особі й числі, а виражений дієсловом
минулого часу — у числі й роді.

Складений присудок може бути іменним або дієслівним.

Іменним складеним називається присудок, представлений сполукою
дієслова-зв’язки бути у будь-яких способових і часових формах та
іменної частини, вираженої іменником, прикметником,
дієприкметником, займенником, числівником (Тютюн був високий і
густий-прегустий (О. Довженко)).
Дієслівним складеним називається присудок, який складається з
неозначеної форми дієслова і допоміжного дієслова в будь-якій
способовій формі (Починає займатися схід сонця). При цьому на дію
підмета вказує неозначена форма дієслова. Допоміжне ж дієслово, по-
перше, вказує на спосіб і час; а по-друге, — позначає початок і
завершення, тривалість, необхідність, можливість, бажаність дії
(Воронцов мусив кілька разів крикнути, доки його почули (О. Гончар)).
З неозначеною формою дієслова у складених присудках можуть
вживатися також дієприкметники і прикметники, зокрема такі
прикметники короткої форми, як ладен, згоден, певен, рад, а також
присудкові прислівники треба, необхідно, можна, варто, слід (Я дуже
радий вам допомогти). Функції допоміжного або неозначеного дієслів
можуть виконувати і фразеологізми дієслівного типу (Брати не мали
охоти поступатися суперникам. Хлопець звик бити байдики).

3.    Другорядні члени речення:

а) означення, його різновиди та способи вираження;

Означенням називається другорядний член речення, який указує на ознаку

предмета і підпорядкований іменникові, що називає предмет.

За характером синтаксичного зв'язку з означуваним словом означення

поділяються на узгоджені й неузгоджені: Козацькі могили високі - незгаслі
вулкани Вкраїни (І. Драч); Над доріжкою з асфальту дві берізки обнялись (В.
Сосюра)
Узгоджене означення поєднується з означуваним словом граматичним зв'язком
узгодження: 3 кожної гілочки на калині звисають важкі червоні грона.
Узгоджене означення здебільшого виражається прикметниками і
дієприкметниками, а також числівниками, займенниками: У них у мріях
стільки сонця і ще не співаних пісень, що пломінкий, жаркий вогонь цей ще не
один освітить день.
 
 Неузгоджене означення поєднується з означуваним словом зв'язком керування
або прилягання: Великій меті - освічувати народ, піднімати його з віковічної
темряви - служив і Шевченків талант художника
Неузгоджені означення виражаються іменниками у формі непрямих відмінків з
прийменниками чи без них (гурт дітей, виводок каченят, сосна на кручі);
інфінітивом (бажання вчити, мрія побачити);
прислівником (дорога направо),
дієприслівником (читання лежачи).

б) додаток, його різновиди та способи вираження;

Додатком називається другорядний член речення, що означає предмет, на який

спрямована чи якого стосується дія, процес, ознака, стан.

Додатки поділяються на прямі й непрямі. 

Прямий додаток вказує на об'єкт, безпосередньо охоплений дією, процесом або

станом. Він залежить від перехідних дієслів і виражається знахідним відмінком
без прийменника: Нашу радість і сум, нашу звихрену долю материнська любов,
як весна, зігріва (В. Крищенко).

 У деяких випадках прямий додаток може виражатися й родовим відмінком без

прийменника, а саме:

·а) якщо з перехідним дієсловом вживається заперечна частка не: Не зрони сльози,
котра не зрадить ні життя, ні гніву... (Н. Кащук);

б) якщо дія поширюється не на весь предмет, а лише на його частину: Оксана

   

наливає води; Я поставив пташеняті хліба.

Непрямі додатки виражаються іменниками чи іншими субстантивованими

словами у формі знахідного відмінка з прийменником або у формах інших
непрямих відмінків як з прийменниками, так і без них: Пашить медами
скосистагора (Л. Костенко); У боротьбі немає одиниць (В. Поліщук)

Непрямі додатки залежать від перехідних і неперехідних дієслів: Мрію пестив я

свою пензлем, олівцем (М. Сингальський); Джерин садок заквітчався білим
цвітом (І. Нечуй-Левицький).

Непрямі додатки можуть також залежати від іменників, прикметників,

дієприкметників та дієприслівників: І подвиг сторожа на маяку достоїн пісні,
пензля і граніту (М. Рильський); Людські діла тривкіші від металу... (О.
Корнійчук);

в) обставина та способи її вираження.

Обставина – це другорядний член речення, який служить для граматичного

вираження різних обставин дії, стану або ознаки.
Обставини виражаються:

 незмінними формами: прислівниками, дієприслівниками, інфінітивами,

фразеологізмами:
 довкола спалахують вогні; ішли співаючи дівчата; бабуся сіла відпочити; друзі
жили душа в душу;
 відмінюваними формами: іменниками в О.в. без прийменника або в непрямих
відмінках із прийменниками:
Хлопець на щось м’яко упав; Іду я тихою ходою; іду лугом; протягом дня ми чекали
на тебе;
 лексичними або синтаксичними словосполученням:
Вона з легким серцем покидала дім; Все це він охопив одним поглядом.

Роздрукуйте цей файл. Вдома виконайте завдання 1-5, 7, 9, 10, 13

Завдання 1. Підготуйтеся до висвітлення теоретичних питань.

Завдання 2. Підкресліть у реченнях підмет, визначте його структурний
різновид( простий або складений підмет) й поясніть, чим виражений підмет.
 1. Ожило в душі незабутнє( простий, виражений прикметником)(  (М.Драй-Хмара)
. 2. За волю кожний з нас( складений, виражений займенником) поляже (Олександр
Олесь).
 3. За непослух забере тебе «Той, що в скалі сидить»( простий , виражений
займенником) (Леся Українка).
 4. Не дивиться їм грізно в очі «завтра»( простий, виражений прислівником)
(Олександр Олесь). 
5. «Бабине літо»( простий, виражений іменником) висіло на віттях як прядиво (Леся
Українка). 
6. Гусей шумливі табуни( простий, виражений іменником) напровесні чи пізно
восени злітаються над ставу тихе лоно і каламутять голубінь затону (М.Рильський).
 7. Те «геть»( простий, виражений вигуком) бігло за ним слідком і гнало вперед
(М.Коцюбинський). 
8. Хмарок рожевих цілий рій( простий, вираженний іменником) в безодні синій тане,
гасне (В.Сосюра). 
9. Господи, як це гарно – сіяти( простий,виражений неозначеною формою дієслова)
(М.Стельмах). 
10. Серпень з вереснем( складений, виражений іменниками) стискають один одному
правиці (М.Рильський). 
11. Першою думкою( складений, виражений числівником з іменником) в Остапа
було тікати (М.Коцюбинський). 
12. Починався банкет( простий, виражений іменником) на всю губу (Нар. творчість).
 13. Стоять громади скирт( простий, в ражений іменником) у тиші на стерні (І.
Гнатюк). 
14. Поле, поле…( простий, виражений іменником) А який врожай( простий,
виражений іменником)! Мов проміння – колоски( простий, виражений іменником)
пшениці (Д. Бакуменко).

Завдання 3. 

Підкресліть у реченнях прості дієслівні присудки й поясніть, чим вони

виражені.
1. Білі акації будуть цвісти в місячні ночі жагучі… (складена форма
майбутнього часу дієслова)
2. І ходив би поміж небом і землею білий вітер у пухнастих. (умовний спосіб)
3. Тож хай моргне зоря бровою срібною на місяць.(способова форма дієсл
ускладнена часткою)
4. І ніч підкови зір в долонях казки губить.(дієсл дійсного способу)
5. Дніпро мов завмирав за зиму.(дієсл дійсного способу)
6. Як непомітно вечір синій схиливсь до мене на плече .(дієсл дійсного способу)
7. А тим часом із байраку півень – кукуріку! (присудковий вигук)
8. А я теє зайченятко – хап за хвіст. (присудковий вигук)
9. Яка орда нам гідність притоптала? (дієсл дійсного способу)
10. За що ми голови складали в оці могили? .(фразеологізм)
11. Стара дзвіниця й досі ловить ґави.(фразеологізм)
12. Хай б’є з криниць живих ясна вода! .(способові форма дієсл ускладнена
часткою)

Завдання 4. Підкресліть у реченнях складені дієслівні присудки та їхні ускладнені

форми й поясніть, чим вони виражені.
 1. Дніпром починала( допоміжне слово, дієслово зі значенням початку) вже
йти(інфінітив) осіння крига (О.Кониський). 
2. М’який лапастий сніг не переставав(допоміжне слово, дієслово зі значенням
продовження дії)  падати( головне слово,інфінітив)(І.Микитенко).
 3. Кожен із нас пілоту руку потиснуть(інфінітив) рад(допоміжне слово,прикметник)
(М.Гірник). 
4. Прагну( інфінітив) небо бачити ( допоміжне слово)в синій хустині (І.Драч)
. 5. Сьогодні сніг іти(допоміжне слово, дієслово) вже поривавсь( інфінітив)
(Л.Костенко).
 6. Я ваших слів не можу(інфінітив) зрозуміти(допоміжне слово, дієслово) (Леся
Українка). 
7. Молодість здатна( допоміжне слово, прикметник) творити( інфінітив) несподіване
й неймовірне (Я. Качура). 
8. Та я повинен( допоміжне слово, прикметник) сказати( інфінітив) правду
(Д.Павличко).
 9. Тільки вночі Остап із Соломією зважились( допоміжне слово, дієслово) податись(
інфінітив) на берег (М.Коцюбинський).
 10. Народ повинен(допоміжне слово, прикметник) був уміти( інфінітив) відрізняти
правду від кривди. 
11. Інженер мусив( допоміжне слово,дієслово) погодитися( допоміжне слово,
дієслово) виїхати( інфінітив).
 12. Ніхто мене не може присилувати(допоміжне слово, дієслово) жити( інфінітив)
на хуторі (П.Куліш)

Завдання 5. Підкресліть у реченнях складені іменні присудки та їхні ускладнені

форми й поясніть, чим вони виражені.
 1. Люди – прекрасні. Земля – мов казка(складений іменний із нульовою зв’язкою)
(В.Симоненко). 
???2. Отакий-то наш отаман, орел сизокрилий (Т.Шевченко). 
3. Він був( дієслово-зв’язка) сином( іменна частина,іменник) мужика, а
став(дієслово-зв’язка) володарем(іменна частина,іменник) у царстві духа (І.
Франко). 
4. Зима тоді стояла(дієслово-зв’язка) небувала(іменна частина, прикметник)
(Л.Костенко). 
5. Адже сьогодні все навкруги було(дієслово-зв’язка)  іншим(іменна частина,
прикметник)( (О.Гончар). 
???6. Відчувати в окопі живу душу біля себе – це щастя (О.Гончар). (Це складенні
дієслівні присудки??)
???7. Чужа душа – то тихе море сліз. Плювати в неї – гріх тяжкий, не можна
(Л.Костенко). (Це складенні дієслівні присудки??)
???8. Наша ціль – людське щастя і воля (І. Франко). (Це складенні дієслівні
присудки??)
9. Три дні Лукія була((дієслово-зв’язка) сама(іменна частина, займенник) не своя
(О.Донченко). 
10. Cвіт увесь йому(іменна частина, займенник) здається(дієслово-зв’язка) без краси
і без принади (М. Драй-Хмара). 
11. Справа починала бути(дієслово-зв’язка) поганою(іменна частина, прикметник) 
(М.Коцюбинський). 
12. Я хотів би вітром( іменна частина,іменник) бути(дієслово-зв’язка), вітром бути
придністрянським (М.Рильський). 
13. Машина була(дієслово-зв’язка) напоготові(іменна частина, прикметник??).

Завдання 6. Підкресліть у реченнях підмети і присудки та охарактеризуйте способи

їх вираження. Дієслова яких семантичних груп є компонентом складного
(подвійного) присудка(Відповідь: У ролі першого компонента подвійного присудка
зазвичай використовують дієслова зі значенням спрямованого і неспрямованого
руху (іти, ходити, бігти, бігати тощо) та процесуально-локативним значенням
(сидіти, лежати, стояти та ін.), а в ролі другого – зі значенням інтелектуальної та
мовленнєвої діяльності, зрідка фізичної дії.)? Якою частиною мови виражений
другий компонент цього присудка?
Підмет присудок 
1. Найпрекрасніша мати( простий підмет, іменник) щаслива( присудок,виражений
прикметником?) (В.Симоненко). 
2. Дівчата( простий підмет, іменник) вийдуть воду брать(складений дієслівний
присудок: вийдуть-допоміжне слово, дієслово; брать-головне, інфінітив).
 3. Я(простий підмет, займенник) вас благаю вислухать (складений дієслівний
присудок: благаю-допоміжне слово, дієслово;вислухать-головне, інфінітив)мене
(Леся Українка). 
4. Мій прадід Данило разом зі своєю дружиною(складений підмет,
іменник)виховали ( присудок)шістнадцятеро дітей.
 5. Він((простий підмет, займенник)  повернувся того вечора невеселий(складений
іменний присудок: повернувся-дієслово-зв’язка, невеселий-іменна частина,
прикметник). 
6. Ішов Максим(( простий підмет, іменник) у москалі розбишакою(складений
іменний присудок: ішов-дієслово-зв’язка, розбишакою-іменна частина, іменник),
волоцюгою, а повернувся поважним чоловіком(складений іменний
присудок:повернувся-дієслово-зв’язка, чоловіком-іменна частина, іменник)
(П.Мирний). 
7. Надворі стояла( присудок) суха та тепла погода.( простий підмет, іменник)
 8. Батько( простий підмет, іменник) стояв( присудок) на порозі. 
 9. Я(простий підмет, займенник)  була( присудок) в Криму. 
10. Я(простий підмет, займенник)  була щасливою(складений іменний присудок:
була-дієслово-зв’язка, щасливою-іменна частина, прикметник). 
11. Темний ліс( простий підмет, іменник) здавався крутосхилом(складений іменний
присудок: здавалися-дієслово-зв’язка,крутосхилом-іменна частина, іменник). 
12. Вороги ( простий підмет, іменник)здавалися( присудок). 
13. Першим обізвався(складений іменний присудок: обізвався-дієслово-
зв’язка,першим-іменна частина, числівник) батько ( простий підмет, іменник). 
14. Сава Андрійович ( простий підмет, іменник) стоїть засмучений(складений
іменний присудок: стоїть-дієслово-зв’язка,засмучений-іменна частина, прикметник)
(О.Довженко). 
15. Хотіла б я (простий підмет, займенник) піснею стати(складений дієслівний
присудок: хотіла-допоміжне слово, дієслово; стати-головне, інфінітив) у сюю
хвилину ясну. 
16. Тяжка це робота – вергати скиби (складений іменний присудок із нульовою
зв’язкою??)(В.Кордун)
Завдання 7. Підкресліть у реченнях узгоджені означення й з’ясуйте способи їх
вираження. 
1. Мій(займенник) синок синьоокий(прикметник) в колисці усміхається сонно мені
(В. Сосюра). 
2. Швидко моргайте обома(числівник) очима (Підручн.). 
3. Дорожнім(прикметник) відволоженим(дієприкметник) пилом,
терпкими(прикметник) коноплями і дозрілими(дієприкметник) садами пахне ніч (М.
Стельмах). 
4. На роздоріжжі під сімома(числівник) вітрами стояло місто (3 журн.). 

Завдання 8. До виділених у реченнях слів знайдіть неузгоджені означення,

підкресліть їх і поясніть способи їхнього вираження. 
1. Народ мій є! В його(займенник р. В ) гарячих жилах козацька кров пульсує і гуде!
(В.Симоненко). 
2. Дорога ліворуч (прислівник) була наглухо закрита(прикм) дубовими завалами
(О.Гончар).
 3. Зійшов над хатою(іменник) місяць уповні (М.Стельмах). 
4. Крізь легкий туман над поверхнею(????) води вимальовується човен з двома
веслярами(іменник) (І.Ле). 
5. Знов цвіте в моїй уяві(іменник) цвіт вишневого садка (Олександр Олесь). 
6. Команда шикуватися(інфінітив) вивела Маковея з важкого забуття (О.Гончар). 
7. З туману почувся важкий тупіт коня(іменник) (М.Стельмах). 
8. Уперед біг невеличкий хлопчик літ восьми(сполучення слів) (Панас Мирний).
 9. Придбав Максим собі(займенник р.в ) сина на всю Україну (Т.Шевченко).
 10. Настає час розставатись(інфінітив) (О.Довженко).

Завдання 9. Знайдіть у реченнях прикладки й поясніть, як вони пишуться з

пояснюваним словом.

1.     Троянда барви-промінці кладе на сіножать (А.Малишко).

 Барви-промінці написано через дефіз ( пояснюваний іменник і прикладка
можуть мінятися місцями, прикладка має уточнювальне значення)

2.     І хто Поезію-царицю посміє кинуть у в’язницю? (М.Вороний).

Поезію-царицю через дефіс ( прикладка має уточнювальне значення)

3.   Широкою долиною між двома рядками розложистих гір тихо тече по

 

Васильківщині невеличка річка Раставиця (І.Нечуй-Левицький).

Річка Раставиця написано окремо (Якщо прикладка дає ім'я комусь або чомусь
і стоїть після слова, до якого відноситься, то пишеться окремо.)

4.     Стомився день, облишив косовицю, дмухнув на сонце, заморочив ліс, узяв на

плечі хмару-пуховицю та й рушив спати на небесний віз (І.Вирган).

Хмару-пуховицю написано через дефіз дефіз ( пояснюваний іменник і

прикладка можуть мінятися місцями, прикладка має уточнювальне значення.)

 
 

Завдання 10. Підкресліть у реченнях додатки і вкажіть способи їх вираження.

1. Посадила стара мати три ясени (вираженно іменником з числівником) в полі
(Т.Шевченко).
2. Вовк і лічене (субстантивований прикметник) бере (Нар. творчість).
3. Не завидуй багатому (субстантивований прикметник) : багатий не знає ні
приязні(вираженно іменником), ні любові (вираженно іменником)
(Т.Шевченко).
4. Красивим( субстанстивований прикметник) доля не поспішає
важити(інфінітивний) щастя (виражено іменником) (М.Стельмах).
5. Дід виймає шматок хліба та дрібок (виражено іменником) солі, починає й собі
снідати (Панас Мирний). *тут трохи невпевнена
6. Русявий день гаптує сни світанню (варежено іменниками) (А.Малишко).
7. На арфі (іменником) сонця теплий день заграв (Є Маланюк).
8. Я поховав немало слів (виражено іменником) (Д.Павличко).
9. І в дорогу далеку ти мене (виражено займеником) на зорі проводжала
(А.Малишко).

Якщо є частка «не» то це Р. в.

Завдання 11. Знайдіть і підкресліть у реченнях додатки, визначте, які вони (прямі чи
непрямі) і якими відмінками виражені. 
1. Літа на душу накладають пута(прямий, знахідний) (І.Франко). 
2. З журбою( непрямий, знахідний), радість обнялася (Олександр Олесь). 
3. Душа образ(прямий, знахідний) не забува (Л.Костенко). 
4. Чутно плескіт у струмочку(непрямий,родовий)  (Леся Українка). 
5. Випив доброго вина(непрямий, родовий) залізний день (П.Тичина).
 6. Отак на вулиці під тином ще молодий кобзар співав і про невольника (непрямий,
родовий)співав (Т.Шевченко). 
 7. Сонце цілує рожеву весну(прямий, знахідний) (Олександр Олесь).

 Завдання 12. Визначте, у якому з наведених словосполучень залежне слово є

неузгодженим означенням, а в якій – додатком. 
Пелюстка троянди – додаток якщо можна замінити на трояндова- означення
 розмова батьків – означення
 заміщення посади – додаток
спів солов’я – означення
вишивання сорочки – додаток
конспект студента – означення
 книжка без обкладинки – означення
цвіт терну – означення 
читання документа – додаток
 шум тополі – означ
вікна в аудиторії – додаток
подання заяви – додаток
 вичитування рукопису – додаток
визволення полонених – означення
закінчення війни – означення

Завдання 13. Знайдіть у реченнях обставини, визначте їх вид і спосіб вираження.

1.     Навколо села дрімає ліс (М.Яцків).

Навколо (де?)- прислівник,  вид обставини: Місця

2. До болю близька, до сліз дорога ця земля під ногами! (І.Нехода).

До болю, до сліз (Наскільки?)Виражено сполученням іменника у непрямому відмінку з
прийменником 
вид обставини: Міри і ступеня
3. Степами гомін ходить уночі (М. Рильський).
Уночі ( Коли ?)Виражено прийменником
вид обставини: Часу 
4. Теплий туман слався по полю і наливав балку по самі вінця (М.Коцюбинський).
По полю (Де?) (сполученням іменника у непрямому відмінку з прийменником)

вид обставини:Місця

 По самі вінця (Якою мірою?) (сполученням іменника у непрямому відмінку з

прийменником)

вид обставини:Міри і ступеню 

5. Пішов кобзар по вулиці – з журби як заграє (Т.Шевченко).
По вулиці (Де?)(сполученням іменника у непрямому відмінку з прийменником)
вид обставини: Місця
з журби(З якої причини?)(сполученням іменника у непрямому відмінку з
прийменником)
вид обставини: Причини 
6. Білокрилими кораблями пливли сліпучо-білі хмари (З.Тулуб).
Кораблями (Як?)-іменником в непрямому відмінку

вид обставини: Способу дії

7. А тим часом із діброви козак виїжджає (Т.Шевченко).
Із діброви  (Звідки?) (сполученням іменника у непрямому відмінку з прийменником)
вид обставини:Місця
8. Так ніхто не кохав. Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання (В.Сосюра).
Через …літ(Коли?) – сполучення іменника у непрямому відмінку + прийменник

вид обставини:Часу 
9. Ішов кобзар до Києва та сів спочивати (Т.Шевченко). (
До Києва (Куди?) сполученням іменника у непрямому відмінку з прийменником)
вид обставини: Місця 
10. Місяць блідий крізь туман (яким чином ) прозира (І.Франко).
Крізь туман (Яким чином/ способом ?)-(сполученням іменника у непрямому відмінку з
прийменником)
 вид обставини: Способу дії 
11. Вийшли в поле косарі косить рано на зорі (Н. тв.).
В поле (Куди?)(сполученням іменника у непрямому відмінку з прийменником)вид
обставини: Місця 
Рано (Коли?)–прислівник
На зорі (Коли?)(сполученням іменника у непрямому відмінку з прийменником)
вид обставини:Часу 
12. І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав (Т.Шевченко).
Із хмари  (Звідки?)(сполученням іменника у непрямому відмінку з прийменником)вид
обставини:Місця
Де-де ДЕ? -  прислівник вид обставини: Місця 
На ту пору
вид обставини: часу
13. Повітря тремтить від спеки (М.Коцюбинський).
Від спеки  (З якої причини ?)(сполученням іменника у непрямому відмінку з
прийменником)
вид обставини: Причини 
14. Синє море звірюкою то стогне, то виє (Т.Шевченко)
Звірюкою ( Як? Яким чином?)-іменником у непрямому відмінку , Ор.відм

вид обставини: Способу дії 

15. І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, і рушник вишиваний на щастя, на долю
дала (А.Малишко).
В дорогу куди?(сполученням іменника у непрямому відмінку з прийменником) вид
обставини: Місця
На щастя з якою метою? (сполученням іменника у непрямому відмінку з
прийменником)вид обставини: Мети
На долю якою метою?  (сполученням іменника у непрямому відмінку з
прийменником)вид обставини:Мети 
На зорі  коли ? (сполученням іменника у непрямому відмінку з прийменником)вид
обставини: Часу 
16. Від цього останнього «простіть» Кость зашарівся (Б.Антоненко-Давидович).
17. Дівчата вийдуть воду брать (Т.Шевченко).
Брать (брати)- інфінітив

вид обставини:Мети 
18.Лінивий двічі ходить, скупий двічі платить (Н. тв).
Двічі - Кількісно-означальний прислівник 
(Скільки/Як часто?)

вид обставини:Міри і ступеня