Практичні завдання:

1. Визначте предикативну основу кожного речення.

2. Схарактеризуйте різновиди підметів (простий чи складений) і присудків
(простий дієслівний, складений – дієслівний чи іменний, у т. ч. ускладнений)
та способи їх вираження.
1) Крові тої витекло чимало, бо здоров’я поверталося до Остапа
поволі, а бліді уста довго не хотіли рожевіти. (Складне речення,
перша основа – односкладне речення, присудок «витекло», простий,
виражений особовим дієсловом у значенні безособового; друга
основа – підмет «здоров’я», простий, виражений іменником,
присудок «поверталося» - простий, виражений дієсловом; третя
основа – підмет «уста», простий, виражений іменником, присудок
«не хотіли рожевіти» складений дієслівний, виражений допоміжним
дієсловом та інфінітивом).
2) Соломія вірила, що станеться якась незвичайна подія, і та віра
була в неї такою міцною, що Соломія кинула роботу, не хотіла
заробляти. (Складне речення, перша основа – підмет «Соломія»,
простий, виражений іменником, власною назвою, присудок
«вірила», простий, виражений особовим дієсловом; друга основа
– підмет «подія», простий, вираж. іменником, присудок
«станеться», виражений дієсловом; третя основа – підмет «віра»,
простий, виражений іменником, присудок «була міцною»,
складений іменний, виражений дієсловом-зв’язкою та
прикметником; четверта основа – підмет «Соломія», простий,
виражений іменником, власною назвою, присудків два: перший
«кинула», простий, дієслово, другий «не хотіла заробляти»,
складений дієслівний, виражений дієсловом-зв’язкою та
інфінітивом).
3) З кожним днем життя в циганській хаті робилося тяжчим та
тяжчим (М. Коцюбинський). (Просте речення, підмет «життя»,
 простий, іменник, присудок «робилося тяжчим та тяжчим»,
складений іменний, ускладнений, виражений дієсловом-зв’язкою
та прикметниками).
4) Я багато читав і став вірші складати так, як дід мій і татко, в
натхнення огні, і в юнацькому серці відбились крилато незабутні
Шевченка пісні… (Складне речення; перша основа – підмет «я»,
простий, займенник, присудків два – «читав», простий, особове
дієслово, та «став складати», складений дієслівний, дієслово-
зв’язка та інфінітив; друга основа – підмет «пісні», простий,
іменник, присудок «відбились», простий, дієслово.)
5) Я знайомий і з кайлом, і з пером, і з багнетом, з хворостянки я
вийшов назустріч громам. (Складне речення; перша основа –
підмет «я», простий, займенник, присудок «знайомий»,
складений іменний (є знайомий), виражений прикметником;
друга основа – підмет «я», простий, займенник, присудок
«вийшов», простий, дієслово).
6) Тільки той, хто з народом, може бути поетом, може бути поетом
лиш той, хто з життям (В. Сосюра) (Складне речення, перша
основа - підмет «той», простий, займенник, присудок «може бути
поетом», ускладнений дієслівний та іменний, виражений
дієсловом-зв’язкою, інфінітивом та іменником, друга основа –
підмет «хто», простий, займенник, присудок складений іменний,
частково пропущений (є з народом), виражений прийменником із
іменником; третя основа - підмет «той», простий, займенник,
присудок «може бути поетом», ускладнений дієслівний та
іменний, виражений дієсловом-зв’язкою, інфінітивом та
іменником; четверта основа - підмет «хто», простий, займенник,
присудок складений іменний, частково пропущений (є з життям),
виражений прийменником із іменником)
 Розбір речень
1. У наведених реченнях поставте (де потрібно) тире, підкресліть
члени речення.
2. Зробіть повний синтаксичний аналіз одного простого речення.

1) Може, й не моя це справа втручатися у ваше життя і ваші плани

(Д. Ткач).
2) Пісня і праця – великі дві сили (І. Франко).
3) Створити таку державу – значить забезпечити мир в Європі
(В. Собко).
4) Душа поезії не рима, не брязкальце для диваків
(Л. Первомайський).

Синтаксичний аналіз
1. Пісня і праця – великі дві сили.
2. Це речення, бо йому властиві всі ознаки цієї синтаксичної одиниці:
граматична організованість, семантична завершеність, інтонаційне
оформлення, предикативність. Воно є сформованою комунікативною
одиницею.
3. Розповідне речення, оскільки в ньому повідомляється думка автора, він
стверджує дану думку, констатує факт, про це свідчить інтонація
речення – акцент на початку та стихання на кінці речення.
4. Речення стверджувальне, оскільки в ньому стверджується певна істина
для автора.
5. Речення неокличне, оскільки в ньому немає окличних слів, вигуків,
часток, риторичних запитань, звертань, у інтонації речення немає
підвищення голосу у кінці.
6. Речення двоскладне, оскільки граматичну основу складають підмет і
присудок; поширене, оскільки має другорядний член речення –
 означення; неповне, оскільки частина присудка пропущена;
неускладнене, оскільки немає відокремлених членів речення.
7. Підмети однорідні – «пісня і праця», прості, поєднується з присудком
інтонаційно, виражені іменниками називного відмінку, поєднуються за
допомогою сполучника «і».
Присудок – складений іменний, виражений іменником «сили»,
дієслово-зв’язка пропущене.
Означення – «великі» (прикметник) і «дві» (числівник), узгоджені,
непоширені, пов’язані зі словом «сили», що є частиною присудка.
8. У реченні наявне тире між підметом і присудком, яке поставлене на
місці пропущеного дієслова-зв’язки, інших розділових знаків немає.