ЛЕКЦІЯ №13

Тема. Синтаксис. Речення і словосполучення як синтаксичні одиниці

План
1. Синтаксис. Основні синтаксичні одиниці.
2. Речення як основна синтаксична одиниця. Ознаки речення. Загальна
характеристика типів простого речення.
3. Суперечності у вченні про словосполучення. Поняття про
словосполучення.
4. Класифікація словосполучень:
а) за ступенем семантичного злиття компонентів;
б) класифікація словосполучень за морфологічним вираження
стрижневого (головного) слова;
в) класифікація словосполучень за структурою;
г) класифікація словосполучень за характером синтаксичних
відношень.
5. Види підрядного зв’язку слів у словосполученні.

Рекомендована література
Основна література
1. Бевзенко С.П., Литвин Л.П., Семеренко Г.В. Сучасна українська мова:
Синтаксис : навч. посіб. Київ : Вища шк., 2005. 270 с.
2. Доленко М.Т., Дацюк І.І., Кващук А.Г. Сучасна українська мова. Київ : Вища
школа, 1987. 352 с.
3. Плющ М.Я., Грипас О.Ю. Системна організація граматичної будови
української мови: таблиці, схеми : навч. посіб. Київ : Слово, 2015. 264 с.
4. Сучасна українська літературна мова : навч. посібник / C. О. Караман, О. В.
Караман, М. Я. Плющ та ін. ; за заг. ред. С. О. Карамана. Київ : Літера ЛТД,
2011. 560 с.
5. Сучасна українська літературна мова : підруч. / М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко,
Н. Я. Грипас та ін. ; за ред. М. Я. Плющ. 2-ге вид. Київ : Вища шк., 2000.
429 с.
6. Шевчук С.В., Кабиш О.О., Клименко І.В. Сучасна українська літературна
мова : навч. посіб. 2-ге вид., стереот. Київ : Алерта, 2017. 544 с.
7. Янко Н.О. Просте речення (синтаксис і пунктуація) : навч.-метод. посіб. 2-
ге вид., перероб. і доп. Чернігів : ЧНПУ імені Т.Г. Шевченка, 2013. 56 с.
8. Янко Н.О. Синтаксис словосполучення : навч.-метод. посіб. 2-ге вид.,
випр.і доп. Чернігів : ЧНПУ імені Т.Г. Шевченка, 2016. 52 с.
Додаткова література
1. Венжинович Н.Ф. Сучасна українська літературна мова : навч. посіб.

3
 Київ : Знання, 2008. 304 с.
2. Єрмоленко С.Я., Бибик С.П., Тодор О.Г. Українська мова : короткий
тлумачний словник лінгвістичних термінів / за ред. С.Я.Єрмоленко. Київ :
Либідь, 2001. 224 с.
3. Ющук І.П. Українська мова : підруч. Київ : Либідь, 2004. 250 с.

ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ:

1. Синтаксис. Основні синтаксичні одиниці

Cинтаксис (з гр. syntaxis – складання, зв’язок, побудова) – це розділ
граматики, у якому розглядаються правила поєднання слів або речень, їх
граматичні значення, функціонування в мовленні.
Основними синтаксичними одиницями мови є сполучення слів
(предикативне сполучення слів, сурядне сполучення слів,
напівпредикативні сполучення слів), словосполучення, речення та складне
синтаксичне ціле.
Словосполучення – синтаксична одиниця, що утворюється поєднанням
двох або більше повнозначних слів, пов’язаних між собою підрядним
зв’язком.
Речення – основна синтаксична одиниця, що складається з окремих
словоформ і словосполучень та виконує комунікативну функцію.
Речення є засобом формування, вираження і повідомлення думки. Може
складатися з одного слова або групи слів.
Складне синтаксичне ціле, або надфразна єдність, – це група
взаємопов’язаних за змістом і за допомогою синтаксичних засобів
речень, які порівняно з окремими реченнями виражають розвиток думки.

Приклади:
Зелена берізка, сонячний ранок, лежала на столі, зробив учора –
словосполучення.
Ранок був сонячним. Книжка лежала на столі. – прості речення.
Того року, коли повернувся Іван, весна була ранньою. – складне речення.

2.Речення як основна синтаксична одиниця. Ознаки

речення. Загальна характеристика типів простого речення

4
 ОЗНАКИ РЕЧЕННЯ

1. Предикативність Під поняттям розуміється загальна спів-

(від лат. praedicatio – віднесеність змісту речення з об’єктивної
висловлення, твердження) дійсністю.
Показується відношення ознаки (якості,
властивості, дії тощо), вираженої при-
судком, до предмета думки, вираженого
підметом.
Основними засобами вираження
предикативності є категорії модальності,
часу, способу та особи.

2. Модальність Виражає ставлення мовця до вислов-

(від лат. modus – спосіб) люваного, а також його оцінку відношення
повідомлюваного до об’єктивної дійсності.
Вказується реальність чи ірреальність,
можливість чи неможливість, ймовірність чи
неймовірність того, про що повідомляється в
реченні.
Засобами вираження модальності є
категорія способу та особи дієслова,
модальні слова, частки тощо.

3. Інтонаційна завершеність Слугує, з одного боку, засобом оформ-

лення речення, а з другого – засобом його
відмежування від інших речень у мовному
потоці.
Залежно від мети висловлювання розріз-
няють інтонації повідомлення (розповідну),
питальну, спонукальну, окличну.

4. Граматична організованість Оформленість речення за синтаксичними

(цілісність) правилами зв’язку слів (зміни форм слів для
вираження відповідних смислових відно-
шень, відповідний розподіл слів у певному
порядку тощо).

5. Відносна смислова Речення зазвичай виражає відносно

закінченість завершену думку.

5
 ТИПИ ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ,
ЇХ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Таблиця 2

1. За метою Розповідні – Питальні – Спонукальні –

висловлювання: речення, у речення, у яких речення, у яких виража-
яких про щось міститься пи- ється спонукання до дії,
або про когось тання, що ви- наказ, вимога, заборона,
розповідається, магає відповіді порада, заклик, побажання
описується; або звернення тощо за допомогою дієслів
можуть бути уваги на щось, наказового або умовного
стверджуваль- спонукання до способів, неозначеної
ними та запе- роздумів за форми.
речними. допомогою пи-
тальних займен-
ників, часток.
2. За емоційним Знов серпень Про що думаєш, Ярино, не їдь зараз...(М.Ст.).
забарвленням: диха жовтим синку? (Н.Риб.).
а) Неокличні жаром
(Є.Мал.).
б) Окличні Яке чудове А де ж тая Далі, далі від душного
сьогодні море! веселая дівчина- міста! (Л.Укр.).
дитина?!
(Т.Шевч.).
3. За характером вираження відношення змісту до дійсності
розрізняють:
Стверджувальні Загальнозаперечні Частково заперечні
Речення, Речення, Речення,
у яких підтверджується у яких заперечується те,
у яких заперечується
зв’язок між предметами що говориться в при- суб’єкт, означення чи об-
та їх ознаками, станом судку (частка не стоїтьставина (частка не стоїть
або діями в реальній перед присудком). перед підметом, обстави-
дійсності. Наприклад: ною або означенням).
Вони не мають у собі Огню не спалити, грозі Наприклад: 1. Тільки не
заперечення. не зламати здобутого веселі, а смутні думки
Наприклад: нами в боях (М.Рил.). обхопили материну голову
Вихователь творить (П.Мирн.).
найбільше багатство 2. Артем відповів не
суспільства – людину одразу (А.Гол.).
(В.Сух.).

6
 4. За наявністю необхідних за змістом членів розрізняють:
Неповні
Контекстуальні та Еліптичні Повні
ситуативні
Речення, Речення, Речення,
у яких пропущений у яких пропущений член у яких наявні всі члени
один або кілька членів речення (присудок або його речення, необхідні для їх
речення (головних або частина) не відновлюється ні розуміння поза кон-
другорядних), але їх з контексту, ні з ситуації, текстом і ситуацією
легко можна встановити значення його підказується мовлення.
з контексту або ситуації змістом речення, його будо- Наприклад:
мовлення. Наприклад: вою. У таких реченнях Я зустрів Оленку в
а) контекстуальні: обов’язково наявні обставини магазині.
1. Пташка красна своїм місця, часу, причини або
пір’ям,/ 1 * а людина – додаток. Наприклад:
своїм знанням/ 2 (Нар. 1. А в небі – райдуга-веселка.
творч.). 2. Для вас дорогі подарунки.
2. – Де ти зустрів Олен-
ку?
– У магазині!
б) ситуативні:
3. На вокзал? (біжиш,
йдеш, спішиш, шкутиль-
гаєш тощо).
5. За наявністю другорядних членів речення бувають:
Поширені Непоширені
Речення, у яких, крім граматич- Речення, у яких є тільки підмет і присудок
ного центру, є один або більше або один із головних членів, другорядних
другорядних членів. Наприклад: членів речення в ньому нема. Наприклад:
Зелені гаї шумлять. Гаї шумлять.
~~~~~ ––––––––––– –––––––––––

6. За складом предикативного граматичного центру:

Односкладні Двоскладні
Речення, у яких є один головний член речення Речення, у яких два головні
(підмет або присудок) і другого не потрібно. члени речення – підмет і
Наприклад: присудок. Наприклад:
Літній вечір... Гори (які?) в млі,/ 1 в золоті (які?) Тихо падає лапатий сніг.
вершини / 2 (О.Ол.);

_________________________________
* – скісними рисками з цифрами позначено поділ складного речення на предикативні частини.

7
 Члени речення, які виконують однакову синтаксичну функцію і об’єднуються
однаковими синтаксичними відношеннями до одного і того самого члена речення.

речення
членами
Наприклад: Любить він і ці ночі безвечірні, і цю тишу.
однорідними

Другорядні члени речення (означення, прикладки, додатки, обставини), які

виділяються інтонацією та розділовими знаками. Наприклад:
й

1. Над лугами, залитими квітневою повінню, холонув вечір, зануривши в мілкі

речення
членами

прибережки хмари (Гр.Тют.).

2. Там, далеко, на Вкраїні, сяє сонечко ясне (П.Граб.).
відокремленими

уточнювальними
Ускладнені

8
Слово або сполучення слів, що називають особу чи предмет, до яких звертається
мовець. Наприклад: Тамаро, принеси води.
звертаннями

Слова, словосполучення або речення, які граматично не пов’язані з чл. речення,

але надають йому певного відтінку в значенні, виражають ставлення мовця
7. За наявністю ускладнень:

або інших до висловлюваного або пояснюють, уточнюють, доповнюють зміст

речення. Наприклад:
1. В калині, кажуть, материна любов і мудрість (В.Скурат.).
вставними і
вставленими

2. Сяяло сонце, гралося з росою у блискітки – хто кого переблищить –

конструкціями

і зовсім не гріло (Гр.Тют.).

нення
засоби
нені

усклад-
Названі

відсутні
Неусклад-
 3. Суперечності у вченні про словосполучення. Поняття про
словосполучення. Сполучення слів, які не є
словосполученнями

У сучасному мовознавстві існують суперечності у вченні про

словосполучення. Зокрема, лінгвісти неоднозначно дають відповіді на
такі запитання:
1. Чи існує словосполучення поза реченням?
2. Чи підмет і присудок є словосполученням?
3. Чи є словосполученням сурядна одиниця?
Так, український лінгвіст О. С. Мельничук виокремлює підрядні
й сурядні словосполучення. Наприклад: теплий день (підрядне), брат і
сестра (сурядне). Крім того, до підрядних мовознавець відносить й
компоненти, які пов’язані предикативним зв’язком: ліс шумить, роки
пройшли; свято, що наближається.
Лінгвісти І. Р. Вихованець, О. Д. Пономарів, І. П. Ющук та інші
за характером синтаксичного зв’язку виділяють також два типи
словосполучень – підрядні й сурядні. Поєднання підмета і присудка
вони розглядають як предикативне сполучення слів.
На думку І. І. Дацюка; В. І. Кононенка, Д. І. Ганича [10],
Р. М. Попова, Д. П. Валькова та ін. [12], словосполучення – це
синтаксична одиниця, що утворюється поєднанням двох або більше
повнозначних слів, пов’язаних між собою підрядним зв’язком і певними
семантико-синтаксичними відношеннями. Воно складається із
стрижневого, граматично незалежного, головного, і підрядного,
граматично залежного, компонентів. Зважаючи на це, сурядні
сполучення слів та сполуки підмета і присудка вчені не рекомендують
називати словосполученнями.
Ми будемо дотримуватися останнього підходу у вченні про
словосполучення, згідно з яким не кожне поєднання слів є
словосполученням. До словосполучень не належать:
1) предикативні сполучення слів, а саме: поєднання підмета і
присудка, яке виникає тільки в реченні. Підмет і присудок становлять
граматичну основу речення і зв’язок між ними називають не
підрядним, а координаційним:

9
 Весна прийшла. Прилетіли птахи;
─── ═════ ══════ ────
2) напівпредикативні сполучення слів, які виникають також
тільки в реченні. Наприклад, між відокремленим означенням,
вираженим дієприкметниковим зворотом, й означуваним словом:
Знесилений довгою дорогою, він зупинився на мить;
˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜
3) поєднання слів на основі сурядного зв’язку, а саме: група
однорідних членів речення:
день і ніч; яблука й груші; сніг чи дощ; не друг, а ворог;
4) складені (аналітичні) форми слів, наприклад:
буду читати, будемо знати (форма майбутнього часу дієслова);
більш відомий, найбільш енергійний, менш старанно (форми
вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників і
прислівників);
став студентом, буде смішним (складений іменний присудок) та
інші;

5) поєднання слів з однією функцією, наприклад:

- повтор одного і того ж іменника в різних відмінкових формах:
з дня на день, день за днем;
- інфінітива з дієвідмінюваною формою того ж дієслова:
послухати послухаю, прочитати прочитаю тощо;
6) поєднання повнозначних частин мови зі службовими,
наприклад:
через хворобу, на озері, незважаючи на вітер, відповідно до
наказу, немов сонце, співав би, читайте ж.

10
 4. Класифікація словосполучень

КЛАСИФІКАЦІЯ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ ЗА СТУПЕНЕМ

СЕМАНТИЧНОГО ЗЛИТТЯ КОМПОНЕНТІВ

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ
↓ ↓ ↓ ↓
Синтаксично Синтаксично зв’язані Лексично Фразеологіч-
вільні (нерозкладні, цілісні) зв’язані но зв’язані
Кожний компо- 1. З кількісно-іменним 1. Складні Фразеологіч-
нент словоспо- значенням, наприклад: наукові термі- ні сполу-
лучення вико- двоє учнів, багато ни, наприк- чення слів,
нує в реченні дітей, більшість робіт- лад: ведмежі наприклад:
роль окремого ників, група студентів, вушка (тра- замилювати
члена речення. пляшка молока. ва), ціаністий очі, трима-
Такі словоспо- 2. Зі значенням вибір- калій, ромаш- ти язик за
лучення легко ковості (числівник або лікарська. зубами, бити
розкладаються, займенник + іменник 2. Власні байдики.
лексичне зна- або займенник із назви,
чення компо- прийменником з (із), наприклад:
нентів збері- наприклад: троє з Чорне море, Вивчаються у
гається. класу, хтось із нас, Кривий Ріг, розділі
Наприклад: кожен із присутніх. Верховна «Фразеологія»
червоне яблуко, 3. Зі значенням суміс- Рада України.
прочитати ро- ності виконання дії 3. Окремі за-
ман, приїхати (іменник або займенник гальні назви,
швидко, запи- + іменник або займен- що озна-
сати в зошит, ник з прийменником з чають одне
дуже сміливий (із), наприклад: Іванко з поняття:
Петриком, батько з дитячий садок
сином, ми з тобою.
4. Характеристика лю-
дини (слова з очима, з Вивчаються у
носом, зросту… + розділі
прикметник, що їх «Лексикологія»
пояснює): дівчина із
зеленими очима, хлоп-
чик середнього зросту

Примітка: Компоненти синтаксично цілісних, лексично і фразеологічно

зв’язаних словосполучень виступають одним членом речення, не членуються
на головне і залежне слово, означають одне поняття. Наприклад: Велика
зграя журавлів кружляла високо і плавно над землею (М. Рильський).
───────── ══════

11
 КЛАСИФІКАЦІЯ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ
ЗА МОРФОЛОГІЧНИМ ВИРАЖЕННЯМ СТРИЖНЕВОГО
(ГОЛОВНОГО) СЛОВА
СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ
↓ ↓ ↓
ПРИСЛІВ-
ДІЄСЛІВ-
ІМЕННІ НИКОВІ
НІ
(адвербіальні)
Стрижневе Субстан- Ад’єктив- Стрижневе
слово – тивні ні Займен- Числів- слово –
дієслово (іменни- (прикмет- никові никові прислівник
або його кові) никові) або слово
форми, Стрижневе Стрижневе Стрижневе Стрижневе категорії
наприклад: слово – слово – слово – слово – стану,
малювати іменник, прикмет- займенник, числівник, наприклад:
картину, наприклад: ник, наприклад: наприклад: дуже рано,
працювати вдалий рік, наприклад: хтось із один із особливо
над наш край, старший учнів, чотирьох, сумлінно,
книгою, зібраний від брата, кожний із п’ять зовсім
уважно урожай, охочий громадян, книг, двоє недавно,
писати, бажання поїсти, дехто із в шинелях, ліворуч від
прийшов вчитися, дуже нас вісім дороги,
сказати, кадр гарний, десятих краще за
виконуючи фільму, надзвичай- урожаю, художника,
завдання, їзда верхи, но цікавий, двоє з нас, сумно від
підписано п’ятий сильний багато розлуки
тобою місяць духом меду

КЛАСИФІКАЦІЯ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ
ЗА СТРУКТУРОЮ
І. За кількісним принципом:
СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ
↓ ↓
ПРОСТІ СКЛАДНІ
Об’єднання 2-х повнозначних Об’єднання 3-х і більше повнозначних слів,
слів або слова з синтаксично що утворюється з простого словосполучення
нерозкладним словосполучен- і залежного від нього повнозначного слова
ням. Наприклад: жити в або головного слова і простого слово-
місті, не відвідувати через сполучення. Наприклад: вкинути листа у
хворобу, жити душа в душу, скриньку, поїхати в санаторій відпочити,
читати Івана Франка цікаві прогулянки вечорами

12
ІІ. За кількістю компонентів і характером підрядного зв’язку:
СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ
↓ ↓
ПРОСТІ СКЛАДНІ
Словосполучення побудовані Словосполучення побудовані на основі
на основі одного підрядного різних видів підрядного зв’язку, що
зв’язку, незалежно від кіль- виходять від одного і того ж слова.
кості повнозначних слів. Наприклад: швидко читати книгу –
Наприклад: відома конди- швидко читати (прилягання) + читати
терська фабрика – відома книгу (керування)
фабрика + кондитерська КОМБІНОВАНІ
фабрика (узгодження); Словосполучення, що легко розкла-
купити подарунок матері – даються на 2 і більше словосполучень з
купити подарунок + купити двома чи кількома стрижневими словами.
матері (керування) Наприклад: читати цікаве оповідання –
читати оповідання (керування) + цікаве
оповідання (узгодження)

КЛАСИФІКАЦІЯ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ
ЗА ХАРАКТЕРОМ СИНТАКСИЧНИХ ВІДНОШЕНЬ
СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ
↓ ↓ ↓
З АТРИБУТИВНИМИ З ОБ’ЄКТНИМИ З ОБСТАВИННИМИ
ВІДНОШЕННЯМИ ВІДНОШЕННЯМИ ВІДНОШЕННЯМИ
Стрижневе слово Стрижневе слово Стрижневе слово
називає предмет чи називає дію або стан, а означає дію, а залежне
явище, а залежне сло- залежне – різні пред- слово – різні її обста-
во – його ознаку. мети (об’єкти), пов’яза- вини (час, місце, при-
Залежне слово – озна- ні з цією дією або ста- чину тощо). Залежне
чення. Наприклад: ном. Залежне слово – слово – обставина.
будинок (який?) з додаток. Наприклад: Наприклад: працює
каменю, день (кот- захоплюватися (чим?) (де?) у школі, поверну-
рий?) перший, зошит малюванням, шукати тися (коли?) пізно, за-
(чий?) мій, кімната (кого?) їх, забути (що?) йшов (навіщо?) ска-
(яка?) зверху спитати зати
Порівняйте: сукня з бавовни – бавовняна сукня, життя в селі –
сільське життя, цвіт акації – акацієвий цвіт (атрибутивні відношення),
але миска з пиріжками (об’єктні відношення).
Примітка: До атрибутивних відносять і словосполучення, у яких
виражаються апозитивні відношення: стрижневе слово називає предмет, а
залежне є прикладкою. Наприклад: хлопець-козак, дуб-велетень (питання
який?), студентка-відмінниця, дівчина-красуня (питання яка?), місто-герой
(питання яке?).

13
 5. Види підрядного зв’язку слів у словосполученні

ВИДИ ПІДРЯДНОГО ЗВ’ЯЗКУ

↓ ↓ ↓
УЗГОДЖЕННЯ КЕРУВАННЯ ПРИЛЯГАННЯ
Вид зв’язку, за якого Вид зв’язку, за якого Вид зв’язку, за якого
залежне слово вжи- головне слово керує залежне слово має не-
вається в тій же формі залежним словом, тобто змінну форму і приєд-
(роду, числа, відмін- вимагає, щоб залежне нується до головного
ка), що й головне, слово стояло у певному тільки за змістом, тобто
тобто залежне слово відмінку. «прилягає». Залежне сло-
узгоджується з голов- во може бути виражене
ним словом. Засоби інфінітивом, прислівни-
вираження зв’язку – ком, дієприслівником.
Засоби форми слів, приймен-
вираження зв’язку – ники, порядок слів. Засоби
форми слів, флексія, вираження зв’язку –
порядок слів. Наприклад: незмінна форма залеж-
виконати вправу, ного слова, порядок слів.
Наприклад: подивитися фільм,
уважний учень, написати у зошиті, Наприклад:
уважного учня, книга сестри, приїхати перевіряти,
уважному учневі, вищий від брата, задумати женитися,
уважним учнем помножити на три переписати двічі,
та ін. чітко усвідомлений,
мовчати посміхаючись

Примітка: Окрім розглянутих видів підрядного зв’язку, лінгвісти

Л. А. Булаховський, Б. М. Кулик, С. П. Бевзенко, І. І. Дацюк та ін. [5; 6; 15;
16] виокремлюють ще один різновид – тяжіння. Це вид зв’язку, за якого
залежне слово, що стоїть після присудка і підпорядковується йому,
семантично тяжіє до підмета й опосередковано (через присудок) пояснює
його. У ролі залежного слова можуть уживатися прикметники,
дієприкметники, а також порядкові числівники і займенники
прикметникового типу, які виконують функцію повнозначної зв’язки при
іменному складеному присудку й формально узгоджуються з підметом, але
не означають його. Наприклад: Непроглядний гай стоїть тихий і
спокійний… (Марко Вовчок). У п’ятницю Сергій прийшов утомлений.

14
ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МІЖ ВИДАМИ ПІДРЯДНОГО ЗВ’ЯЗКУ
І СМИСЛОВИМИ ВІДНОШЕННЯМИ
МІЖ СЛОВАМИ У СЛОВОСПОЛУЧЕННІ

ВИДИ ПІДРЯДНОГО ЗВ’ЯЗКУ

УЗГОДЖЕННЯ КЕРУВАННЯ ПРИЛЯГАННЯ

Атрибутивні: Атрибутивні: Атрибутивні:

моя хата, тарілка з порцеляни, можливість
новий зошит, іграшка дитини відпочити,
перша книга, прогулянка верхи
Тетянчин олівець Об’єктні:
їсти виделкою, Об’єктні:
збирати овочі, попросити зайти
думати про справи
Обставинні:
Обставинні: читати вголос,
купити на ярмарку, працювати
знаходитися біля лісу по-новому,
дуже погано

СМИСЛОВІ ВІДНОШЕННЯ

15