Практичне заняття 3
Категорія перехідности / неперехідности. Категорія стану
1. Загальна характеристика категорії
перехідности / неперехідности дієслів. Способи і засоби
вираження граматичних значень перехідности й неперехідности.
Одні дієслова в реченні вимагають, передбачають уживання
об’єкта (поширюються додатком): Батько співає колискову.
Інші не потребують об’єкта (не поширюються
додатком): Син спить. Ця властивість дієслів називається
перехідністю/неперехідністю.
Категорія перехідности/неперехідности
(транзитивности/нетранзитивности) – це морфолого-
словотвірно-синтаксична категорія, яка вказує на відношення
дії, названої дієсловом, до об’єкта.
Категорія перехідности/неперехідности: 1) має дві грамеми
(грамема перехідности, грамема неперехідности); 2) є
загальнодієслівною; 3) виражається різними способами:
передовсім через синтаксичні зв’язки дієслів – наявність чи
відсутність прямого додатка, а також їхню семантику, морфемну
будову.
Перехідні дієслова означають дію, спрямовану на об’єкт, і
вимагають прямого додатка, вираженого іменником чи
словом,ужитим у його значенні (н-д, займенником,
субстантивованим прикметником):
1) у формі З.в. без прийменника – бачити красу;
2) у формі Р.в. при запереченні – не розуміти запитання;
3) у формі Р.в. (частина від цілого) – врізати хліба,
насипати солі (Р.в. – частину) (пор. насипати сіль (З.в. – усю).
До перехідних деякі мовознавці (у тому числі Плющ М. Я.)
зараховують і дієслова бажати, зичити, що керують формами
Р. в. іменників з абстрактним значенням (бажати щастя,
зичити добра), а також дієслова сподіватися (успіху),
дивитися (кіно).
Семантичні та морфологічні ознаки перехідних (прямо-
перехідних) дієслів:
1) мають значення конкретної фізичної дії (ліпити, в’язати,
будувати; розколоти, зрубати), інтелектуальної діяльности
(читати, слухати, рахувати, множити, навчати), мовлення
(говорити, казати), руху-переміщення (котити, сунути,
нести);
2) мають у своїй основі суфікси -и-, -ува- (-юва-) (білити
зеленити, чорнити; інформувати, атестувати, делегувати,
малювати) ! АЛЕ не всі дієслова із суф. -ува- є перехідними;
3) утворюють пасивні дієприкметники: написати – написаний,
врятувати – врятований;
4) від них утворюються пасивні форми дієслова із постфіксом -
ся: споруджувати – споруджуватися, виконувати –
виконуватися, вирощувати – вирощуватися.
Неперехідні дієслова означають стан, рух, положення предмета
у просторі, тобто дію, яка не переходить на інший
предмет: стояти, спати, ходити, радіти.
Семантичні, морфологічні та синтаксичні ознаки
неперехідних дієслів:
1) мають значення стану (сумувати, лежати, висіти, світати,
дощити), звучання, зокрема передають природні та штучні
звуки, звуки тварин, комах і неживої природи (вити, клацати,
сюрчати, шуміти), односпрямованого та різноспрямованого
руху істот або транспортних засобів (звір біжить,
птах летить, мухи літають);
2) майже всі дієслова із постфіксом -ся (крім сподіватися,
дивитися) є неперехідними: Тієї ночі він (Твердохліб) не
заснув. Тинявся по кімнаті… (П.Загребельний).
3) є відад’єктивними дієсловами із суфіксами -і-, -ну-, -а-
(біліти, жовтіти, бліднути, гіркнути, худнути, добрішати,
меншати);
4) можуть мати при собі додатки, але непрямі: Хлопчик сьогодні
прийшов без мами. Деякі науковці такі дієслова, що означають
дію, спрямовану на об’єкт, але не прямо, а опосередковано,
лише частково охоплюючи його, називають непрямо-
перехідними (невласне-
перехідними): пишатися дочкою, заздрити товаришеві, чека
ти на тебе, турбуватися про дідуся. Такі дієслова лише
стосуються об’єкта, означають відношення до об’єкта, але не
виражають переходу дії на об’єкт, впливу на об’єкт.
У значенні неперехідного дієслова може вживатися перехідне,
якщо при ньому замість словоформи знахідного відмінка вжито
іншу словоформу або воно передає дію, не спрямовану на
об’єкт: Ми ж орали з тобою під жито, Волочили пшениченьки
ярі (Мал.); Хотів поворухнутись, говорити, однак і слово й рух
були б брехнею (Йов.). Такі неперехідні дієслова вказують на
здатність людини виконувати просто якусь дію або ту дію, що є
для неї професійним заняттям, пор: Хлопчик читає газету і З
п’яти років хлопчик читає.
Буває, що в прямому значенні дієслово є перехідним, а в
переносному – неперехідним або навпаки.
Напр.: Кріт риє землю; У колективі буває, що один риє проти
іншого.
Інколи від неперехідних дієслів утворюються за допомоги
префіксів перехідні: йти - перейти, їхати - переїхати, спати -
приспати.
Ураховуючи поділ дієслів на перехідні і неперехідні,
необхідно зауважити:
1) перехідні дієслова мають співвідносні (корелятивні) форми
активного й пасивного станів; у них ця категорія стану має
повний вияв, це двостанові дієслова (малювати-малюватися);
2) неперехідні дієслова не мають корелятивних форм пасивного
стану і функціонують як одностанові активні дієслова, за
сучасною теорією категорії стану, а за теорією В. Виноградова –
як позастанові.
2. Загальна характеристика категорії стану.
У мовознавчій літературі немає одностайної думки щодо
дієслівної категорії стану. Чому? Це пояснюється складністю
самого поняття (категорія стану через складність детально не
вивчається і в школі), невиразністю лексико-граматичних і
формальних ознак цієї категорії.
Існують різні погляди в мовознавців на дієслівну категорію
стану.
1. Стан дієслова є категорією, що виражає відношення дії тільки
до об’єкта; за такого розуміння її ототожнюють із поняттям
перехідности/неперехідности (Ф. І. Буслаєв).
2. Категорія стану – це відношення дії до суб’єкта і об’єкта в
реченні (О. О. Потебня, О. О. Шахматов, В. В. Виноградов,
автори «Теоретичної морфології» І. Вихованець,
К. Городенська). Теорію В. Виноградова, створену на основі
поглядів О. Шахматова, нині прийняла більшість підручників
для вищої школи.
3. Стан виражає відношення дії тільки до суб’єкта
(П. Ф. Фортунатов, О. Боднарко, І. Милославський, РГ-80). Це
так звана сучасна теорія категорії стану. Її дотримуються автори
підручника із СУЛМ за ред. А. П. Грищенка, подає у своєму
курсі лекцій з морфології В. Горпинич.
Хоча мовознавці по-різному трактують категорію стану, проте
визнають певний зв’язок категорії стану з категорією
перехідности/неперехідности, але здебільшого не ототожнюють,
а розмежовують ці дві категорії.
Термін стан є українською калькою з грецької мови.
Термін залог уживався в «Граматиці» Мелетія
Смотрицького).
Класичне розуміння стану мовознавці переглядали ще на
початку ХХ ст.
У сучасному українському мовознавстві немає одностайности в
розумінні категорії стану. Найбільш поширені дві концепції:
В. Виноградова й сучасна (О. Боднарка, І. Милославського).
3. Категорія стану за теорією В. Виноградова.
Категорія стану – дієслівна граматична (за «ТМ» – морфолого-
словотвірно-синтаксична) категорія, яка виражає відношення дії
або стану до суб’єкта (виконавця дії або носія стану)
і об’єкта (предмета, на який спрямовується дія або стан у
процесі їх реалізації).
За В. Виноградовим виокремлюють три грамеми категорії
стану: активний стан, пасивний стан, зворотний (зворотно-
середній – за М. Жовтобрюхом) стан.
Слабке місце цієї теорії – В. Виноградов не врахував того, що
категорію стану мають усі дієслова. За В. Виноградовим
категорія стану не охоплює всіх дієслів, не є
загальнодієслівною, тому що він виділяє позастанові дієслова.
[В. Горпинич пише: «Штучно утворилася група слів, яка ніби
стоїть поза категорією стану (біліти, зеленіти, молодіти).
Насправді ці слова мають категорію стану, бо вказують на дію,
яка пов’язана з суб’єктом. В. Виноградов для визначення стану
дієслів узяв не загальну, а часткову ознаку. У мові є дієслова,
лексичне значення яких не передбачає переходу на прямий
додаток, об’єкт (біліє, жовтіє, синіє), але вони мають тісний
зв’язок із суб’єктом» (с.189).]
Дієслова активного стану означають дію, не спрямовану на
граматичний суб’єкт, і утворюють разом із суб’єктом-
підметом активну конструкцію: Художник малює (намалював,
намалює) картину. (Виконавець дії чи носій стану, тобто
реальний суб’єкт, і граматичний суб’єкт збігаються).
Активний стан мають лише перехідні дієслова (малювати
картину, виконувати завдання, прати сорочку).
Дієслова пасивного стану означають дію, спрямовану на
граматичний суб’єкт, і утворюють пасивну
конструкцію: Картина малюється (намальована, буде
намальована) художником. Виконавець дії чи носій стану,
реальний суб’єкт, і граматичний суб’єкт-підмет не
збігаються. Картина є підметом, хоча реально цей граматичний
суб’єкт дії не виконує, а є об’єктом. Назва реального діяча
виступає у формі орудного відмінка і в реченні виконує роль
додатка (художником).
Дієслова пасивного стану – це неперехідні дієслова із
постфіксом -ся, утворені від перехідних без зміни лексичного
значення й можуть мати при собі додаток в О. в. ( картина
малюється художником, завдання виконується студентами,
сорочка переться дружиною). Форми активного й пасивного
станів є співвідносними.
[В українській мові взаємодіють три предикативні форми
пасивного стану:
1) пасивна форма дієслова, утворювана за допомогою постфікса
–ся (-сь) від дієслів недоконаного виду дійсного способу
(читати – читається, будувати – будується, малювати –
малюється);
2) пасивні дієприкметники, утворювані від дієслів дійсного
способу доконаного і недоконаного виду (написати –
написаний, писати – писаний),
3) віддієприкметникові предикативні форми на -но-, -то
(зроблено, написано, намальовано).]
До зворотного стану належать ті дієслова на -ся, які утворені
від перехідних дієслів, але не можуть мати при собі додатка в
О. в.: купатися, готуватися, турбуватися, збиратися.
Детальніше семантичні групи зворотних дієслів розглянемо
пізніше.
За В. Виноградовим є позастанові дієслова, до яких
належать:
1) усі неперехідні дієслова без -ся: молодіти, зітхнути,
темніти;
2) неперехідні дієслова на -ся, що без -ся не
вживаються: боятися, сміятися, пишатися;
3) неперехідні безособові дієслова: світає, темніє, не спиться,
не лежиться;
4) дієслова на -ся від неперехідних дієслів, що можуть
уживатися без -ся: стукати – стукатися, жити – зжитися,
бігати – добігатися;
5) дієслова на -ся, лексичне значення яких відрізняється від
відповідних перехідних дієслів без -ся: добити – добитися,
знаходити – знаходитися.
Отже, за В. Виноградовим є 4 групи дієслів: 1) активного
стану; 2) пасивного стану; 3) зворотного стану, 4)
позастанові.
4. Сучасна концепція категорії стану.
Сучасне розуміння категорії стану викладено в працях
О. В. Боднарка, І. Г. Милославського.
Категорія стану – відношення дії, названої дієсловом, до
суб’єкта, який виконує дію (активний) і не виконує дії
(пасивний).
Категорія стану є двочленною: грамема активного стану й
грамема пасивного стану.
Категорію стану мають усі особові дієслова (перехідні й
неперехідні) та безособові.
До активного стану належать дієслова, дію яких безвідносно до
об’єкта виконує суб’єкт, який виражається називним відмінком і
займає позицію підмета, напр.: Діти[граматичний суб’єкт
– діти – виконує дію,
активний] чудово співали [перех.] народні пісні. Бачу з вікна
чудові сади й лани. Пливе [неперех., за В. Виноградовим –
позастанове] човен, води повен. Цілуються [за
В. Виноградовим – зворотний стан] дві вишеньки на гілочці.
У дієслів activatantumсуб’єкт може бути нульовий або
виражений давальним відмінком: Надворі стихає. Мені
не спиться.
До пасивного стану належать дієслова, дію яких виконує
суб’єкт, вираженим орудним агентивним відмінком, що займає
позицію непрямого додатка, напр.: Ліс [граматичний суб’єкт
– ліс – не діє, пасивний] обстежується юними натуралістами.
До passivatantum належить також невелика група зворотних
дієслів: пасивно-зворотних (здаватися, подобатися, снитися,
подобатися. Мені подобається Львів) та пасивно-якісних
(залізо гнеться, олово плавиться, папір рветься).
За сучасною теорією категорії стану дієслова є трьох груп:
1) парностанові дієслова, які утворюють співвідносні форми
активного й пасивного станів (перевіряти (зошити) –
перевірятися); 2) одностанові дієслова лише активного
стану (таких багато); 3)одностанові дієслова лише пасивного
стану (окремі зворотні дієслова).
5. Зворотні дієслова, їхні групи за значенням.
Окремий розряд становлять неперехідні дієслова, утворювані від
перехідних засобами словотвору – додаванням постфікса -
ся: бити – битися, зупинити – зупинитися, переконувати –
переконуватися. Такі похідні дієслова мають нові лексичні
значення й кваліфікуються як зворотні дієслова. За значенням
вони поділяються на такі групи:
1) власне зворотні (дія виконується суб’єктом, який одночасно
виступає і об’єктом дії): одягатися, купатися, умиватися,
голитися (у них флексія -ся має значення „себе”);
2) загальнозворотні (дія зосереджується в самому
суб’єкті): підніматися, веселитися, зупинятися, дивуватися,
сердитися;
3) непрямо-зворотні (дія виконується суб’єктом у своїх
інтересах): запасатися, готуватися, будуватися;
4) взаємно-зворотні (дія виконується кількома суб’єктами,
кожен з яких одночасно є і об’єктом): цілуватися, обніматися,
сваритися, зустрічатися, листуватися, змагатися;
5) безоб’єктно-зворотні (дія властива суб’єктові як постійна
ознака, означають дію поза відношенням до об’єкта – тому
безоб’єктні): собака кусається, кішка дряпається,
кропива жалиться;
6) пасивно-якісні (суб’єкт може змінювати або змінює якість пасивного стану, дієслова зворотно-середнього стану і
унаслідок відповідної дії): залізо гнеться, олово плавиться, позастанові дієслова) і більш прогресивна, сучасна, за якою
папір рветься, скло б’ється; категорія стану є двочленною і властива всім без винятку
7) зворотно-пасивні (позначають мимовільні психічні процеси, дієсловам (у межах якої виокремлюють дієслова активного й
означають дію такої діючої особи, яка названа додатком у пасивного стану).
давальному відмінку): пригадуватися, уявлятися, чутися.
Пор. Мені пригадується подорож до
Будапешта і Я пригадую подорож до Будапешта.
Деякі зворотні дієслова не мають співвідносних перехідних
дієслів без афікса -ся: боятися, сміятися, подобатися,
сподіватися, пишатися, лінуватися. Виконати вправи: 298, 300, 301, 303, 307.
До зворотних належать також похідні, утворювані за участю
префіксів і афікса -ся: розбігтися, збігтися, напрацюватися,
допрацюватися, заслухатися, відлежатися, розігрітися та ін.

[За сучасною теорією категорії стану зворотні дієслова

здебільшого є одностановими й належать тільки до активного
стану (activatantum). До passivatantum (тільки пасивних)
належить невелика група зворотних дієслів (6-7
групи): здаватися, нудитися, причудитися, снитися,
приснитися, подобатися.
В. Виноградов вважав, що дієслова на -ся, які утворилися від
перехідних дієслів, але не можуть мати при собі додатка в
орудному відмінку (групи 1-7), належать до зворотного стану.
Якщо можуть – до пасивного. Інші дієслова з постфіксом –ся –
позастанові.]

6. Висновок
Отже, дієслівні категорії перехідности/неперехідности та стану є
одними з найскладніших, взаємопов’язані, але не тотожні і
мають міжрівневий характер. Категорія
перехідности/неперехідности є двочленною, тому дієслова
бувають перехідні та неперехідні. Існують різні теорії категорії
стану: В. Виноградова – у якого категорія стану є тричленною (у
межах якої виокремлюють дієслова активного стану, дієслова