Морфологія –

це розділ мовознавства, який вивчає частини мови.

Частини мови (10)
Самостійні (6) Службові (3) Вигук (1)
- Є? - Немає ? - Немає ?
- Є граматичні - Немає - Немає
ознаки граматичних ознак граматичних ознак
- Є членами - Не є членами - Є членом речення
речення речення
1. Іменник 1. Прийменник
2. Прикметник 2. Сполучник
3. Числівник 3. Частка
4. Займенник
5. Дієслово
6. Прислівник

Іменник
самостійна змінна частина мови, яка називає предмет, особу, явище, процес та
відповідає на питання хто? що?
Граматичні ознаки
1. Істота (хто? + герої казок, байок, шахові фігури, карти – валет, тура, мерці
– труп, небіжчик) – неістота (що? + сукупності – хор, полк, клас,
мікроорганізми - бактерія).
2. Власна назва (пишеться з великої літери, належить комусь, чомусь
одному) – загальна (пишеться з малої літери).
3. Конкретна назва (можна торкнутися – стіл, дерево) – абстрактна (не
можна торкнутися – радість молодь).
4. Одинична назва (піддається рахунку – зошит, листок) – збірна (не
піддається рахунку. Це сукупність, яка сприймається як ціле – листя,
волосся, проміння, ганчір’я, коріння, насіння, жіноцтво, студентство,
бурячиння…Завжди тільки однина, середній рід).
5. Число: однина (він, вона, воно), множина (вони), тільки однина, тільки
множина.
Є іменники, які мають і форму однини, і форму множини: стіл –
столи, книга – книги, палець – пальці, сценарій – сценарії, дзеркало –
дзеркала…
Є іменники, які не поставиш у множину, про них не скажеш вони.
Це тільки однина: сметана, молодь, вапно, листя, Київ…
Є іменники, які стоять у множині і їх не поставиш в однину. Це
тільки множина: канікули, надра, дрова, двері, штани, Карпати, Суми,
окуляри, ножиці, дріжджі…
6. Рід: чоловічий (він, мій); жіночий (вона, моя); середній (воно, моє);
спільний (сирота, нездара, нероба, плакса, рева, роззява, Саша, Женя,
сусіда, листоноша…).
! Іменники на позначення роду заняття, діяльності – ч. р. (адвокат, фермер,
професор, міністр директор…). Зараз нормативними є фемінітиви:
професорка, лікарка…
! Запам’ятай рід цих іменників:
ЧОЛОВІЧИЙ РІД ЖІНОЧИЙ РІД
Степ путь
Полин
Пил Бязь
Біль Акварель
Собака Туш (фарба)
Сибір Магістраль
Кір Бандероль
Насип
Накип
Бутель
Дріб
Степень
Ступінь
Нежить
Шампунь
Посуд
Продаж
Ярмарок
Аерозоль
Дніпро
Жаль
Туш (музичне)

Важко визначити рід іншомовних незмінюваних іменників. Якщо

іншомовний іменник змінюваний, то рід легко визначається за
закінченням (футбол – ч.р., марсельєза – ж.р., Стамбул – ч.р., Варшава –
ж.р….)
А якщо іншомовний іменник незмінюваний, тоді запам’ятай:
1) Неістота загальна назва – с.р. (таксі, депо, кіно, журі, авто…)
! боржомі, авеню, хінді, салямі, кольрабі, цунамі – ж.р.
сироко, торнадо, сулугуні – ч.р.
2) Неістота власна назва – рід визначаємо за родом видової назви: Осло
(місто – с.р.) – с.р.; Борнео (острів – ч.р.) – ч.р.; Чилі (країна – ж.р.) – ж.р.
3) Істота тварини – ч.р. (шимпанзе, поні, кенгуру, фламінго, колібрі…)
! цеце, фугу, путасу, івасі – ж.р.
4) Істоти люди – рід визначаємо за статтю (або ж.р., або ч.р.):
У деяких словах рід зрозумілий зразу: ж.р. – мадам, міс, місіс, фрау,
фру…; ч.р. – мачо, шевальє, ідальго, падре, кюрі, денді, месьє…
В інших випадках або ч.р., або ж.р. Головне, щоб не с.р. Аташе (мій,
моя), протеже, маестро, папараці…
5) Щоб визначити рід абревіатури, треба її розшифрувати. Який рід
опорного слова, такий рід усієї абревіатури: ЄС – Європейський Союз
(ч.р.), значить, ЄС – ч.р.
ООН – Організація (ж.р.) Об’єднаних Націй, значить, ООН – ж.р.
США – Сполучені Штати (множина) Америки, значить, рід не
визначаємо, бо множина.
7. Відміна
Враховуючи рід та закінчення в Н.в одн, розподіляємо іменники за 4
відмінами, але не всі. Поза відмінами:
- Тільки множина: двері, Чернівці…
- Незмінювані іншомовні іменники: авто, кенгуру, Перу…
- Іменники, які перейшли з прикметників: черговий, чебуречна…
Усі інші іменники розподіляємо так:
І відміна ІІ відміна ІІІ відміна ІV відміна
Ч.р. Ч.р. закінчення Ж.р. з С.р. з закінченням
Ж.р. нульве або –о нульовим –а, -я.
Спільний р. С.р. закінчення закінченням При відмінюванні
Закінчення –а, - –о, -е, -я + мати цих іменників
я з'являються
суфікси –ат-, -ят-,
-ен-.
Закінчення –я
обов'язково в
малих істот
(слоненя,
хлопченя,
зайченя...) та в
словах: ім'я,
вим'я, плем'я,
тім'я
Іменники І та ІІ відмін мають групи:
- тверда – основа на твердий приголосний: сосна, дуб
- м'яка – основа на м'який приголосний: доля, день
- мішана – основа на шиплячий (ж, ч, ш, щ): межа, кущ
Важко визначити групу в іменниках ч.р. ІІ відміни, які закінчуютбся
на –р. Постав такий іменник у множину.
Якщо закінчення –и, наголос не міняється, то це тверда група: стОляр –
стОляри, командИр – командИри…
 Якщо закінчення –і, наголос міняється, суфікс не –яр-, то це м'яка група:
кУхар – кухарІ, лІкар – лікарІ…
Якщо закінчення –і, наголос міняється, суфікс –яр-, то це мішана група:
школЯр – школярІ
! звір, снігур, комар у множині закінчення –і, але це тверда група.
8. Відмінок

Іменники мають сім відмінків:

Допоміжне
Відмінок Питання Приклад
слово
1. Називний (Н.) є — хто? що?; батько, пісня
— кого? чого? до кого?
2. Родовий (Р.) немає батька, пісні
до чого?;
Давальний
3. даю — кому? чому?; батькові(-у), пісні
(Д.)
Знахідний — кого? що? про кого?
4. шукаю, бачу батька, пісню
(Зн.) про що?;
Орудний орудую,
5. — ким? чим?; батьком, книгою
(Ор.) милуюся
Місцевий стою, — на (у) кому? на (у) на батькові(-у), у
6.
(М.) знаходжуся чому?; пісні
Кличний
7. вживається як звертання батьку, пісне
(Кл.)
Нижче, у таблицях, наведено буквені (не звукові) відмінкові закінчення
іменників за відмінами й групами. Якщо в різних іменниках тої самої відміни й
групи виступають різні закінчення, то вони подаються через кому: дуба, лісу —
-а, -у. Паралельні закінчення в тих самих іменниках подано через похилу риску
(це означає: або, або): на коні, на коневі, на коню — -і /-еві/ -ю. Закінчення, що
трапляються, як винятки, взято в дужки: бабів— (-ів). Знаком □ показано
нульове закінчення: парт, площ — □.
1. Закінчення іменників І відміни
Однина Множина
М'яка група М'яка група
Від- Тверда Мішана Тверда Мішана
мінки група Основа Основа Основа Основа
гупа група гупа
НЕ на й на й НЕ на й на й
(стіна) (круча) (стіна) (круча)
(земля) (мрія) (земля) (мрія)
Н. -а -я -я -а -и -і -ї -і
□ (-ей, -
Р. -и -і -ї -і □ (-ів) □ □ (-ей)
ів)
Д. -і -і -ї -і -ам -ям -ям -ам
Зн. -у -ю -ю -у Як у називному або родовому відмінку
Ор. -ою -ею -єю -ею -ами -ями -ями -ами
М.
Як у давальному відмінку -ах -ях -ях -ах
(на)
Кл. -е -е, -ю -є -е Як у називному відмінку
В и н я т к и:
Р. мн. — суддів, гайдамаків, ніздрів, мамів (і мам), бабів (і баб), губів (і губ), легенів (і
легень); свиней, мишей, во́шей, статей.
Ор. мн. — сльозами (і слізьми), свинями (і свиньми).

2. Закінчення іменників ІІ відміни чоловічого роду

Однина Множина
М'яка група М'яка група
Від- Тверда Тверда Мішана
Основа Основа Мішана Основа Основа
мінки група група гупа
НЕ на й на й гупа (кущ) НЕ на й на й
(стіл) (стіл) (кущ)
(день) (край) (день) (край)
Н. □, -о □ □ □ -и, (-і, -а) -і -ї -і
Р. -а, -у -я, -ю -я, -ю -а, -у -ів, □(□) -ів, (-ей) -їв -ів
Д. -ові/-у -еві/-ю -єві/-ю -еві/-у -ам -ям -ям -ам
Зн. Як у називному або родовому відмінку Як у називному або родовому відмінку
-ами, (- -ями, (-
Ор. -ом, -им -ем -єм -ем -ями -ами
ьми) ьми)
М. -ї/ -єві/ -
-і/ -ові/ -у -і/ -еві/ -ю -і/ -еві/ -у -ах -ях -ях -ах
(на) ю
Кл. -е, -у -ю -ю -е, -у Як у називному відмінку

В и н я т к и:
Н. мн. — комарі, пазурі, снігурі, звірі, друзі (хоч це іменники твердої групи); вуса (і вуси),
вівса, хліба (і хліби з іншим значенням).
Р. мн. — чобі́т, цига́н, чоловік (у значенні “осіб”); госте́й, ко́ней.
Ор. мн. — гістьми (і гостями), кіньми (і конями), чобітьми (і чоботами, чоботями).

3. Закінчення іменників ІІ відміни середнього роду

Однина Множина
М'яка Мішана М'яка Мішана
Від- Тверда Тверда
група група група група
мінки група (село) (поле) (днище)
група (село)
(поле) (днище)
-а
Н. -о -е, -я -е -а (-і) -я
(-і)
Р. -а -я -а □, (-ей) □, (-ів) □, (-ей)
Д. -у -ю -у -ам -ям -ам
Зн. Як у називному відмінку Як у називному відмінку
Ор. -ом -ем, -ям -ем -ами (-има) -ями (-ьми) -ами, -има
М. -і/ -у -і/ -ю -і/ -у -ах -ях -ах
Кл. Як у називному відмінку Як у називному відмінку

В и н я т к и:
1. Н. і Кл. мн. — очі, плечі.
Р. мн. — очей, плечей (і віч, пліч); винятки із закінченням –ів, -їв.
Ор. мн. — очима, плечима, коліньми (і колінами), крильми (і крилами).
2. Іменники тім’я, вим’я у Р., Д. і М. одн. можуть приймати суфікс -ен-: тімені, вимені (і Р.
одн. — тім’я, вим’я; Д. і М. одн. — тім’ї, вим’ї).
 4. Закінчення іменників III відміни
Множина
Від- Однина Основа на НЕшиплячий Основа на шиплячий
мінки (тінь, ніч)
(тінь) (ніч)
Н. □, (-и) -і -і
Р. -і -ей (-ів) -ей
Д. -і -ям -ам
Зн. □ -і (-ів) -і
Ор. -ю -ями -ами
М. (на) -і -ях -ах
Кл. -е (-и) Як у називному відмінку

В и н я т к и: Н. і Кл. одн — мати. Р. мн. і Зн. мн. — матерів.

5. Суфікси та закінчення іменників IV відміни:

Однина Множина
З суфіксом -ат- З суфіксом -ат-
Від- З суфіксом З суфіксом
мінки НЕ після після НЕ після після
-ен- -ен-
шиплячого шиплячого шиплячого шиплячого
(ім'я) (ім'я)
(теля) (курча) (теля) (курча)
Н. -я -а -я -ята -ата -ена
Р. -яти -ати -ені/ -я -ят -ат -ен
Д. -яті -аті -ені -ятам -атам -енам
Зн. Як у називному відмінку Як у називному або родовому відмінку
-енами (-
Ор. -ям -ам -енем/ -ям -ятами -атами
ями)
М.
-яті -аті -ені -ятах -атах -енах (-ях)
(на)
Кл. Як у називному відмінку Як у називному відмінку

6. Закінчення множинних іменників

Іменники, що вживаються тільки в множині, мають такі самі закінчення, як і іменники, що

належать до тієї чи іншої відміни: За закінченнями вони розпадаються на чотири групи:
1-й тип — подібні до іменників І відміни;
2-й тип — до іменників ІІ відміни чоловічого роду;
3-й тип — до іменників ІІ відміни середнього роду;
4-й тип — до іменників ІІІ відміни.

3-й тип
Від- 1-й тип 2-й тип 4-й тип
мінки (ножиці) (сходи) (сани)
(вила)
Н. -и, -і -и, -і -а -и, -і
Р. □ -ів □ -ей
Д. -ам, -ям -ам, -ям -ам -ам, -ям
Зн. Як у називному або родовому відмінку
Ор. -ами, -ями -ами, -ями -ами -ми/ -има
М. -ах, -ях -ах, -ях -ах -ах, -ях
 3-й тип
Від- 1-й тип 2-й тип 4-й тип
мінки (ножиці) (сходи) (сани)
(вила)
Кл. Як у називному відмінку
В українській мові можна: воєн – війн, сосен – сосон, легень – легенів,
старост – старостів, тат – татів.

Родовий відмінок іменників ІІ відміни

Іменники чол. роду в родовому відмінку однини приймають
закінчення -а,-я, коли вони означають чітко окреслені предмети:
а) назви осіб, власні імена та прізвища: промовця, робітника, студента, тесляра,
учителя; Андрія, Дмитра, Дорошенка, Франка; також персоніфіковані предмети
та
явища: Вітра, Мороза та ін.;
б) назви тварин і неплодових дерев, квітів: ведмедя, вовка, дуба, кілка, коня, пса,
ясеня, тюльпана;
в) назви предметів: гвинта, замка, малюнка, ножа, олівця, піджака, плаща,
портфеля;
г) назви населених пунктів, які складаються з одного слова: Воронежа,
Голосієва, Житомира, Києва, Лондона, Луцька, Миргорода, Новгорода, Парижа,
Святошина, Тернополя, Харкова.
ґ) назви водойм з наголосом у родовому відмінку на кінцевому складі, а
також із суфіксами присвійності -ов-, -ев- (-єв-), -ин- (-їн-): Дінця, Дністра,
Іртиша,
Колгуєва, Орла, Остра, Пирятина, Псла, Пскова, Тетерева;
д) назви мір довжини, ваги, часу тощо: гектара, грама, метра, місяця, процента,
тижня (але віку, року, кварталу, тайму); назви місяців і днів тижня: вівторка,
жовтня, листопада (але листопаду — назва процесу), понеділка; назви грошових
знаків: гроша, долара, карбованця, фунта стерлінгів, червінця; числові назви:
десятка, мільйона,
мільярда;
е) назви машин і їх деталей: автомобіля, дизеля, комбайна, мотора, поршня,
трактора;
є) математичні, фізичні, мовні терміни: атома, катода, конуса, радіуса,ромба,
сегмента, сектора, синуса, шківа, відмінка, додатка, займенника, знаменника,
іменника, трикутника, чисельника, числівника тощо; але: виду, роду, часу,
синтаксису, складу, способу, наголосу;
ж) назви частин тіла, органів: носа, пальця, шлунка, але стравоходу, попереку,
мозку.
Закінчення -у, -ю мають іменники чол. роду на приголосний, коли вони
означають нечітко окреслені предмети:
а) речовину, масу, матеріал: азоту, асфальту, бальзаму, борщу, водню, воску,
гасу,
гіпсу, граніту, квасу, кваску, кисню, льоду, меду, медку, піску, пороху, сиру,
спирту; але хліба;
б) збірні поняття: ансамблю, атласу, батальйону, березняку, вишняку, гаю, гурту,
загалу, капіталу, каравану, каталогу, кодексу, колективу, лісу, оркестру, парку,
полку, пролетаріату, реманенту, рою, саду, сушняку, тексту, товару, тому,
тріумвірату,хору; але табуна
в) назви кущових і трав’янистих рослин: барвінку, бузку, буркуну, гороху,
звіробою, молочаю, очерету, чагарнику, щавлю, ячменю (але вівса), а також
назви
сортів плодових дерев: кальвілю, ренету, ренклоду та ін.;
! банана, бамбука, ананаса, апельсина, лимона…
г) назви будівель, споруд, приміщень та їх частин: вокзалу, ґанку, даху, заводу,
залу, замку, каналу, коридору, магазину, мезоніну, метрополітену, молу, палацу,
поверху, сараю, тину, універмагу, шинку; але (переважно з наголосом на
закінченні): бліндажа, гаража, ангара, куреня, млина, хліва; еркера, карниза,
портика, балкона;
г) назви установ, закладів, організацій: інституту, клубу, комісаріату, комітету,
університету, штабу;
ґ) переважна більшість слів із значенням місця, простору тощо: абзацу, байраку,
валу, краю, лиману, лугу, майдану, рову, ручаю, світу, уривку, яру; але: горба,
хутора тощо, а також зменшені форми на -к: ліска, майданчика, ставка, ярка;
д) явища природи: вихору, вітру, вогню, граду, грому, дощу, жару, землетрусу,
інею, морозу, туману, урагану, холоду;
е) назви почуттів: болю, гніву, жалю, страху;
є) назви процесів, станів, властивостей, ознак, формацій, явищ суспільного
життя,
загальних і абстрактних понять: авралу, бігу, винятку, галасу, грипу, дисонансу,
достатку, екзамену, екскурсу, експорту, звуку (але як термін звука), ідеалу,
інтересу, канону, кашлю, клопоту, колоквіуму, конфлікту, крику, лету (льоту),
ляпасу, мажору, міражу, мінімуму, модусу, моменту, принципу, прогресу,
процесу, реалізму, регресу, рейсу, ремонту, ритму, руху, світогляду, сорту,
спорту, способу, стогону, тифу, толку, хисту, ходу, шуму; але: ривка, стрибка,
стусана;
ж) терміни іншомовного походження, що означають економічні, хімічні процеси,
частину площі й т. ін.: дебету, кредиту, аналізу, електролізу, імпульсу, синтезу,
ферменту, а також літературознавчі терміни: альманаху, епосу, жанру, журналу,
міфу, нарису, образу, памфлету, роману, стилю, сюжету, фейлетону тощо;
з) назви ігор і танців: баскетболу, вальсу, волейболу, краков’яку, танцю, тенісу,
футболу, хокею; але: гопака, тропака, козака;
и) більшість складних безсуфіксних слів (крім назв істот): водогону, вододілу,
водопроводу, живопису, живоплоту, манускрипту, родоводу, рукопису,
суходолу,
трубопроводу; але: електровоза, пароплава;
і) переважна більшість префіксальних іменників із різними значеннями (крім
назв
істот): вибою, випадку, вислову, відбою, відгуку, заробітку, запису, затору,
опіку, опуху, побуту, поштовху, прибутку, прикладу, проводу (дріт), сувою,
усміху, успіху;
ї) назви річок (крім зазначених у п. 1), озер, гір, островів, півостровів, країн,
областей та ін.: Амуру, Бугу, Гангу, Дону, Дунаю, Єнісею, Нілу, Рейну, Сейму;
Байкалу, Ельтону, Мічигану, Світязю, Чаду; Алтаю, Ельбрусу, Паміру, Уралу;
Кіпру, Котліну, Криту, Родосу, Сахаліну; Каніну, Пелопоннесу; Алжиру,
Афганістану, Казахстану, Єгипту,Іраку, Китаю; Донбасу, Ельзасу, Кавказу,
Сибіру.
Також-у, -ю пишеться у складених назвах населених пунктів (2 слова):
Давидового Броду,Зеленого Гаю, Красного Лиману, Кривого Рогу, Червоного
Ставу, Широкого Яру тощо.
Деякі іменники мають обидва закінчення — -а (-я) та -у (-ю): мосту й моста,
паркану й паркана, плоту й плота; стола й столу.

У ряді іменників зміна закінчення впливає на значення

слова: алмаза (коштовний камінь) — алмазу (мінерал), акта(документ) — акту
(дія), апарата (прилад) — апарату (установа), блока (частина споруди, машини)
— блоку (об’єднання держав, партій), буряка (одиничне) — буряку (збірне), вала
(деталь машини) — валу (насип), елементу (абстрактне) — елемента (конкретне),
інструмента (одиничне) — інструменту (збірне), каменя (одиничне) — каменю
(збірне), клина (предмет) — клину(просторове поняття), пояса (предмет) —
поясу (просторове поняття), рахунка (документ) — рахунку (дія), терміна (слово)
— терміну (строк), фактору (чинник) — фактора (маклер) і т. ін.

Кличний відмінок
І відміна ІІ відміна ІІІ ІV відміна
відміна
тв м'як міш тв м'як міш
-о -е -е - -ю -у/-е -е =Н.в.
-є у/- мати
!-ю: Олю, е !-че:
Полю, хлопче,
Катю, шевче,
Олесю, женче,
Таню, кравче,
Женю, молодче
бабусю,
доню…
Ілля – Ілле
Ігор – Ігорю
У множині Кл. в. = Н.в.

Форми імен по батькові

Чоловічі
Повне ім'я батька + суфікс –ович: Іванович, Степанович, Ігорович
(Ігорьович), Федорович, Якович…

! Ілліч, Хомич (Хомович), Кузьмич (Кузьмович), Лукич (Лукович), Савич

(Савович)

Жіночі
1) Повне ім'я батька, яке закінчується не на –й + суфікс –івн(а):
Максимівна, Іванівна, Глібівна, Ігорівна, Яківна, Іллівна, Хомівна,
Петрівна…
2) Повне ім'я батька, яке закінчується на –й + суфікс –ївн(а): Сергіївна,
Андріївна, Віталіївна, Аркадіївна…

! Микола – Миколович, Миколівна (не вживаємо)

Миколайович, Миколаївна (вживаємо)
Григорій – Григорійович, Григоріївна (не вживаємо)
Григорович, Григорівна (вживаємо)