Практичне заняття 9

Стилістичні можливості дієслова і службових частин мови

1. Стилістична характеристика дієслів.

2. Стилістичні можливості службових частин мови, вигуків і
звуконаслідувань.
3. Асиндетон і полісиндетон (пропуск або нагромадження сполучників у
тексті) як стилістичні фігури.

УВАГА! Роздрукуйте цей файл. Вдома виконайте завдання 2, 3, 5, 6, 7, 8.

Письмові завдання виконуйте на роздруківці.

Завдання 1. Прочитайте тексти, визначте їхню стилістичну

приналежність. З’ясуйте особливості використання інфінітива,
способових форм дієприкметника, дієприслівника, форм на -но, -то. У
яких стилях ті або інші форми більш поширені? Чи спостерігається
взаємозаміна часів і способів дієслова і з якою метою?

Текст 1
В неділю після вінчання йшла з церкви Нимидора у квітах і стрічках, з
вишиваним рушником у руці, весела й щаслива. Кругом неї вились дружки й
співали весільних пісень. Просто з церкви вона пішла з дружками до
батюшки, до попа, а потім до Джері. Як угледіла її Джериха, як побачила її
рум’яне лице, високий зріст, то забула навіть на той час про багатирку Варку.
Після обіду в Нимидориного дядька на застеленому столі стояло соснове
гільце, обквітчане колосками вівса, калиною та барвінком. На столі лежав
здоровий коровай, обтиканий голубами, позолочений сухозліткою; кругом
короваю лежали шишки (І. Нечуй-Левицький).
Текст 2
Досить поширеною одиницею в реченні є дієприкметникове
словосполучення — об’єднані дієприкметником залежні від нього слова.
Головним членом у такому словосполученні є дієприкметник... І одиничні
дієприкметники, й дієприкметникові словосполучення у реченні можуть бути
в препозиції і постпозиції, відокремлені і невідокремлені, безпосередньо біля
пояснюваного ними слова і на відстані від нього (Г. Гнатюк).
Завдання 2. Проведіть стилістичний експеримент. Замініть, де це
можливо, інфінітив формою дієслова дійсного чи наказового способу.
Прокоментуйте, як змінюється при цьому стилістичне забарвлення
висловлювання.

1. Став я в кутку і ну роздавати всім семикласникам і меншеньким —

кожному одно чи двоє стебел (О. Десняк). 2. А голод за що нам терпіть? —
сказали Утята і ну швидчій летіть (Є. Гребінка). 3. Люди орати, а він спати
(Нар. творчість). 4. Виконати завдання негайно!

Завдання 3. Виправте помилки, пов’язані з уживанням дієприслівників.

1. Побувавши на екскурсії, нами було написано звіт. 2. Прослухавши

вчителя мені не треба довго вчити правила. 3. Стоячи біля вікна, Наталці
чулась далека мелодія вальсу. 4. Проглянувши кінофільм, дідусеві не
сподобалися його герої.

Завдання 4. Спишіть, вибравши з дужок стилістично вмотивований

варіант. Свій вибір поясніть.

1. Бійці йшли (і) втомлено (переставляли, переставляючи) ноги в м’якій

глибокій пилюці (Григорій Тютюнник). 2. І радістю життя світилось, (лягало,
лягаючи) хлібом на столі (О. Ющенко). 3. Кривавою рікою спалахнули маки і
(блякн, блякнучи) згасали (М. Стельмах). 4. Люди скрізь прокиді лись
(поспішали, поспішаючи) на роботу (О. Іваненко), 5. Маленьке містечко
дрімає на горбі (кидає, кинувши) в ріку кам’яні стіни. (Григір Тютюнник).

Завдання 5. Прочитайте текст. Поясніть стилістичні функції службових

слів.

Іду полем, бур’янищами, раз по раз обминаючи глибокі вирви з-під снарядів,
ледве не вщерть налиті каламутною талою водою – відлига вже третій день, –
і прислухаюсь до туману: чи не обізветься де-небудь колодязна корба, а
може, потягне звідкись пахучим солом’яним димом – отак низом, при самій
землі, бо в туман завжди низом тягне. Але навкруги тиша. Тільки синиці
посвистують та інколи пошелестить угорі невидима гайвороняча зграя – наче
вітер у сосні.
І знову йду. Під ногами джвякотить мокрий сніг, поміж бур’янами вода
дзюрчить, до яру пробирається, синички пурхають з бур’янини на бур’янину.
А раз просто з-під ніг у мене заєць випорснув, аж грязючку в лице задніми
лапами кинув. Одбіг кроків на п’ять і став, як пакілець: передні лапки до
грудей приклав, вуха насторочив, а тоді як чкурне! (Г. Тютюнник).

Завдання 6. Виправте ненормативні прийменникові сполучення.

Поясніть причини виникнення таких помилок. З п’ятьма правильними
формами складіть речення ділового стилю.

Згідно наказу, відповідно постанови, незважаючи обставини, всупереч

негараздів, по можливості швидше, дякуючи перемозі, завдяки урагану,
завдяки хворобі, завдяки неврожаю, екзамен по математиці, по проханням
слухачів, коса по пояс, по поверненню додому, по моїй думці, ліки від грипу,
з відміною від тебе, під відкритим небом, купувати в розстрочку, дивлячись
на ніч, мешкати по адресу, на протязі року.

Завдання 7. Подані слова розподіліть за такими розрядами:

прийменники, сполучники, частки, вигуки, звуконаслідувальні слова.
Використовуючи слова з усіх груп, складіть невеликий зв’язний текст у
розмовному стилі.

У, на, перед, щоб, тому що, ох, не, ех, з-поза, ах, господи, бац!, ні, неначе, з-
поміж, незважаючи на, хрусь!, ляп!, би, нехай, леле, ну!, нумо!, біля, по,
цить!, киць-киць-киць, бодай, гулі-гулі, ось, це, ау, алло, коли, для того щоб,
ей, спасибі, прошу, завдяки, попід, будь ласка, бувай, гав, няв, ме-е, тук-тук-
тук-тук.

Завдання 8. Підкресліть вигуки та звуконаслідувальні слова. Які

стилістичні функції вони виконують?

1. Заревли корови по дворах; закричали гуси на плавах; протягли своє „ку-ку-

рі-ку!” горлаті півні… (П. Мирний). 2. Геть собі все темне та зле, цур тобі,
лихе та недобре! (П. Мирний). 3. Чепурненький з лиця, хоч і понуркуватий
трохи, баньками з-під чуприни тільки блись-блись (Г. Тютюнник). 4. Ходить
отак набокувато: хить-хить, ніби картоплю під луг садить (Г. Тютюнник).
5. „Гей!” – чути з її дна, висланого прив’ялою осокою (вона тягнеться й за
осями), а погонича не видно: лежить куняє або в небо дивиться, тільки гострі
полатані коліна стирчать… (Г. Тютюнник).

Асиндетон, безсполучниковість (грец. άσύνδετον – незв'язане) – це
стилістична фігура, яка полягає у пропуску сполучників, що зв’язують окремі
слова й частини фраз. Наприклад: Ліс, вогонь, кобзар, козаки, ціла картина
десь ніби чарами зникла (Іван Нечуй-Левицький).
Полісиндето́н (грец. πολυσύνδετον), або багатосполучнико́вість – стилістична
фігура, що полягає у такій побудові фрази, при якій всі або майже всі
однорідні члени речення зв’язані між собою одним і тим
самим сполучником (найчастіше сполучником «і»), тоді як звичайно в цьому
випадку з’єднуються лише два останніх однорідних члени речення.
икористовується для посилення експресії.
Плеона́зм (від грец. πλεονασμός – надлишок, надмірність) – надлишковість
засобів, що використовуються для передачі лексичного чи граматичного
змісту висловлювання. Плеоназм як властивість тексту є
протилежністю еліпсису і виявляє себе у повторенні чи синонімічному
дублюванні лексем (лексичний плеоназм) або граматичних форм
(граматичний плеоназм), а також у надто багатослівній передачі змісту, який
може бути висловлено коротше.