ПРИКЛАДНА ЛІНГВІСТИКА:

КУРСОВІ РОБОТИ
 ЗМІСТ

І. ВСТУП. ………..............................................................................................
ІІ. КУРСОВА РОБОТА. ……...........................................................................
2.1. Загальна характеристика курсової роботи. .....................................6
2.2. Порядок виконання курсової роботи………..…………….............
2.3. Попередній етап роботи над курсовою роботою. ........................
2.3.1. Визначення об’єкта та предмета дослідження. ………….
2.3.2. Формулювання мети та завдань дослідження. …………..
2.3.3. Ознайомлення з основними теоретичними джерелами з
теми курсової роботи. …………………………………………..
2.3.4. Структурування наукової роботи. ………………………..
2.4. Основний етап (етап роботи над змістом).. .......…………………
2.4.1. Робота над вступом……….... ……………………………...
2.4.2.Робота над основною частиною КР. …...………………….
2.4.3. Висновки………………….. ……………………………….
2.4.4. Перелік бібліографічних джерел…………………………...
2.4.5. Додатки ……………………………………………………...
2.5. Завершальний етап роботи над КР………………………………..
2.5.1.Оформлення результатів роботи. …………........................
2.5.2. Оцінювання завершеності роботи………............................
2.6. Захист курсової роботи. …………………………………………...

2
 ІІ. КУРСОВА РОБОТА

A journey of a thousand miles begins with a first step

(Chinese proverb)

2.1. Загальна характеристика курсової роботи.

Курсова робота (КР) − це самостійне навчально-наукове дослідження, яке
виконують із метою:
а) закріпити, поглибити, узагальнити, систематизувати знання, отримані
студентами під час вивчення певної дисципліни,
б) перевірити уміння застосовувати ці знання для розв’язання конкретного
фахового завдання,
в) розвинути первинні уміння студентів проводити сучасні наукові
дослідження.
У процесі виконання КР керівник формує у студента:
 уміння самостійно виокремити об’єкт дослідження та критично
осмислити й описати його;
 навички збору, аналізу та систематизації теоретичного матеріалу та
матеріалу дослідження;
 здатності застосовувати отримані теоретичні знання під час
розв’язання практичних завдань;
 уміння узагальнювати отримані результати та формулювати висновки.

Студенти отримують шанс навчитися мислити аналітично, тобто з маси

матеріалу вибрати лише те, що потрібне для розкриття теми, систематизувати й
аналізувати різні погляди й підходи, а далі організувати вибране в чіткій,
зв’язній та інформативній формі. Вони також вдосконалюють свої навички
читання, адже, опрацьовуючи теоретичні праці для КР, вони вчаться глибше
проникати у текст, цінувати деталі. Академічне письмо формує й систематизує
мислення, а публічна презентація вчить формулювати свої ідеї й обстоювати
свої погляди.
КР студент захищає перед студентською аудиторією та комісією у складі
викладачів кафедри, які керують КР з відповідної дисципліни.
Курсову роботу зараховують як окремий модуль, і на нього
розповсюджуються всі норми Положення про рейтингову систему оцінювання
успішності студентів. Форма контролю – диференційований залік.
Успішне написання курсової роботи передбачає, що студент має:
 ґрунтовно опрацювати теоретичний матеріал за темою КР;

3
  використати теоретичне знання для самостійного розв’язку конкретної
практичної задачі та обґрунтувати результати дослідження;
 оформити текст роботи відповідно до зразків наукової документації;
 захистити сформульовані положення та висновки.
Структура КР:
 вступ, у якому належить визначити об’єкт, предмет, мету, завдання та
методи дослідження;
 теоретична частина (Розділ 1), у якій треба проаналізувати наукові
засади дослідження, описати здобутки мовознавців у царині, у якій
проводиться дослідження, та описати методику аналізу об’єкта;
 практична частина (Розділ 2), у якій належить детально описати
аналіз самостійно відібраного мовного матеріалу та застосувати
запропоновану методику аналізу;
 висновки;
 список використаної наукової літератури, список довідкової
літератури (лексико- та фразеографічних джерел) та список джерел
фактичного матеріалу (джерел, із яких вилучено матеріал
дослідження).
КР може містити додатки, наприклад, опрацьовані текстові матеріали;
кількісні дані, отримані у результаті дослідження; приклади, які не увійшли до
основного тексту; глосарії; лексикографічні матеріали; інформацію про
використані інформаційні технології тощо.
Оформлення тексту курсової роботи має відповідати встановленим
вимогам, отож належить звертати особливу увагу на оформлення роботи. Увага
до цього аспекту виконання КР сприяє вихованню у студентів належного
ставлення до наукової праці, виховує вимогливість до себе, що стане у пригоді
під час написання дипломної роботи спеціаліста чи магістерської роботи.

2.2. Порядок виконання курсової роботи.

Раціональніше організувати роботу над КР, правильно розподілити свій
час, спланувати його, глибоко і своєчасно опрацювати вибрану тему допоможе
перебіг написання курсової роботи (Рис.1), у якому відображений зв’язок
основних кроків написання роботи. Такими кроками є:
 вибір теми дослідження;
 складання плану КР;
 пошуки потрібних наукових джерел, укладання бібліографічного списку;
 опрацювання теоретичного матеріалу (конспекти, виписки, картки,
порівняльні таблиці тощо) та випрацювання методики дослідження;

4
  застосування запропонованої методики до аналізу матеріалу,
 формулювання висновків.
Процес роботи над КР поділяється на три основні етапи:
 попередній;
 етап роботи над змістом;
 завершальний етап.

2.3. Попередній етап роботи над КР.

Цей етап починається з вибору теми КР, її осмислення та обґрунтування.
Із переліку тем, запропонованих викладачами кафедри, студент обирає ту, яка
найповніше відповідає його інтересам та схильностям. Перевагу варто надати
темі, під час опрацювання якої студент може виявити максимально свій
дослідницький та творчий потенціал. В окремих випадках керівник КР може
уточнити чи навіть змінити тему, враховуючи побажання студента. Ідеї для
вибору теми можна почерпнути з лекцій, наукових джерел, із доповідей та
повідомлень на студентських наукових конференціях, на засіданнях
студентського лінгвістичного гуртка, на семінарах, під час проходження
перекладацького практикуму тощо.
Розпочату на 3 курсі роботу можна розширювати і продовжувати до
закінчення навчання і її логічним завершенням може стати випускна
кваліфікаційна робота у вигляді дипломної або магістерської.
2.3.1. Визначення об’єкта та предмета дослідження. Об'єктом
дослідження є лінгвальна одиниця (категорія, норма, явище) наприклад, для
дисципліни контрастивна лексикологія і фразеологія української та англійської
мов: синонімічний ряд, спосіб словотвору, соціальний чи територіальний варіант
мови, лексико-семантична група слів, фразеологічні одиниці різних типів тощо.
Предмет дослідження − це лише ті суттєві характеристики об’єкта, які
підлягають безпосередньому вивченню в роботі, є головними, визначальними
для конкретного дослідження, наприклад, спільні та відмінні риси в
семантичних, структурних чи функціональних характеристиках синонімічних
рядів, лексико-семантичних груп слів тощо в українській та англійській мовах.
Визначаючи об’єкт дослідження, треба знайти відповідь на запитання: що
заплановано розглянути? Предмет вказує на конкретний аспект розгляду й дає
уявлення про те, які нові відношення, властивості, характеристики чи функції
об’єкта належить розкрити. Іншими словами, об’єктом виступає те, що
досліджують, а предметом є те, що в цьому об’єкті отримує наукове пояснення.
2.3.2. Формулювання мети та завдань дослідження. Мета дослідження
пов’язана з об’єктом і предметом дослідження, а також з його кінцевим
результатом і шляхами його отримання. Кінцевий результат дослідження

5
передбачає розв’язок певної задачі, наприклад, спрямованої на виявлення
спільних та відмінних рис у лексиці чи фразеології української та англійської
мов чи з описом певних теоретичних та практичних аспектів англо-
українського чи українсько-англійського перекладу.
Поставлена мета дослідження дає змогу визначити його завдання, які
можуть містити такі складники:
 огляд літератури з теми роботи, який не треба обмежувати переліком
думок та визначень із різних джерел; у ньому належить здійснити
спробу самостійно їх проаналізувати та погрупувати;
 формулювання свого погляду схеми аналізу зібраного матеріалу;
 детальний опис практичного аналізу матеріалу дослідження;
 узагальнення здобутих результатів.
2.3.3. Ознайомлення з основними теоретичними джерелами з теми
КР. Виконання завдань дослідження неможливе без ознайомлення з основними
теоретичними джерелами з теми КР. Самостійний пошук теоретичних джерел
здійснюють за допомогою електронних та паперових каталогів бібліотеки
кафедри ПЛ, студентської та наукової бібліотеки „Львівської політехніки”, а
також наукових бібліотек міста. Студентів кафедри прикладної лінгвістики
Національного університету “Львівська політехніка” обслуговують такі
бібліотеки: Наукова бібліотека Львівського національного університету імені
Івана Франка (вул. Драгоманова, 5) та Львівська наукова бібліотека
імені В. Стефаника НАН України (вул. Стефаника, 2).
Можна скористатися переліками використаних джерел в опрацьованих
монографіях та статтях, виносками й посиланнями в підручниках, монографіях,
словниках тощо. Особливу увагу треба звернути на покажчики змісту річних
комплектів спеціальних періодичних видань. Під час написання КР можна
використовувати й засоби Інтернету. Доцільно також користуватися
пошуковими програмами, де за ключовими словами можна зібрати
систематизований масив даних. Найповнішу інформацію про філологічну
літературу (зокрема дослідження у галузі прикладної та комп’ютерної
лінгвістики), видану в Україні та за кордоном, можна отримати в Інтернеті на
сторінці <http://www.nbuv.gov.ua> Національної бібліотеки України імені
В. І. Вернадського, а також на сайті <http://library.ukma.kiev.ua>.
Отже, джерелами для формування бібліографічного списку можуть бути:
 перелік обов’язкової й рекомендованої літератури з вивчення
навчальної дисципліни;
 бібліографічні переліки в підручниках і монографіях;
 предметні каталоги бібліотек,
 Інтернет;

6
  рекомендації керівника.
Бібліографічний список у КР має налічувати не менше 15-20 найменувань.

2.3.4. Структурування КР. Структуру майбутньої роботи відображають у

робочому плані. КР, зазвичай, складається зі вступу, основної частини (яка,
своєю чергою, містить 2 розділи), висновків, переліку використаних джерел та,
за необхідності, додатків:
План
Вступ
1. Розділ 1. …………………….
2. Розділ 2. …………………….
Висновки
Перелік використаних джерел
Перелік умовних позначень, скорочень, термінів (за потреби)
Додатки

Правильно складений план дає змогу чітко структурувати КР і визначити

порядок її виконання. Бажано складати план на основі попереднього
ознайомлення з теоретичними джерелами.

2.4. Основний етап (етап роботи над змістом).

2.4.1. Робота над вступом. КР завжди розпочинають зі вступу, у якому
формулюють основний напрям дослідження. Вступ містить:
 об’єкт дослідження,
 предмет дослідження,
 мету дослідження
 завдання,
 методи дослідження,
 короткий перелік наукових праць, які стосуються теми,
 опис структури роботи і стислий виклад її основних положень.
Необхідно відзначити надзвичайно важливу закономірність − вступ
остаточно редагують після повного завершення основної частини, оскільки до
завершення написання основної частини роботи, складно написати вичерпний
вступ. Обсяг вступу − 2-2,5 сторінки.
2.4.2.Робота над основною частиною КР. Основну частину КР необхідно
поділити на два розділи. Перший містить теоретичну базу дослідження, аналіз
літератури; історію питання; гіпотези; хід міркувань і методику аналізу мовних
фактів. Обов’язковою частиною першого розділу є огляд літератури з теми
дослідження, у якому подають найбільш цінні та найактуальніші праці.

7
Огляд має бути систематизованим аналізом теоретичної, методичної й
практичної новизни, значущості, переваг та недоліків розглядуваних праць,
які доцільно згрупувати так: праці, що висвітлюють історію розвитку
проблеми, теоретичні джерела, які повністю присвячені темі, потім ті, що
розкривають тему частково. Закінчити огляд треба коротким висновком про
ступінь висвітлення в теоретичних працях основних аспектів теми.
Другий розділ основної частини – практичний розв’язок лінгвістичної
задачі. У кожному розділі треба виокремити параграфи.
2.4.3. Висновки. Логічним завершенням курсової роботи є висновки.
Головна їх мета – підбити підсумки проведеного дослідження. Висновки
подають у вигляді окремих лаконічних положень. Дуже важливо, щоб вони
відповідали поставленим у вступі завданням.
Висновки містять коротке формулювання результатів, здобутих під час
аналізу досліджуваного питання. Із кожного з поставлених у вступі завдань
студент має зробити висновок і підсумувати результати осмислення теми.
Можна зробити узагальнення і представити рекомендації для подальших
досліджень у цій галузі знань. Необхідно мати на увазі, що вступ і висновки
ніколи не поділяють на окремі частини. Вступ і висновки орієнтовно однакові
за обсягом.
2.4.4. Перелік бібліографічних джерел. Перелік бібліографічних джерел −
це перелік книг, журналів, статей, використаних для написання КР. Цей список
оформляють за відповідним зразком (див. додаток) і укладають за алфавітом.
Спочатку подають джерела кирилицею, а потім - латиницею. Перелік
використаних словників, енциклопедій, та інших довідкових джерел формують
окремим списком. За необхідності окремо подають список використаних
джерел фактичного матеріалу.
Перелік використаної наукової літератури має містити бібліографічний
опис джерел, використаних студентом під час роботи над темою.
2.4.5. Додатки. Додатки є обов’язковим компонентом КР, якщо в них
висвітлено навчально-методичні, кількісно-статистичні та інші питання.
Додатки можуть бути різноманітні: таблиці, схеми, матеріали словників,
конспекти уроків, графіки, діаграми тощо. Додатки подають після переліку
наукових та лексикографічних джерел. У тексті роботи уміщають посилання і
на бібліографічні джерела, і на додатки. Кожний додаток розпочинають із
нової сторінки. Слово “Додаток” (Appendix) пишуть справа. Додатки
позначають послідовно літерами алфавіту (наприклад, “Додаток А”) і вказують
його назву. Якщо додаток один, то його не позначають буквою.
Якщо додаток виконано на аркушах іншого формату, ніж текстова частина
роботи, то його складають за форматом А-4.

8
 Завершуючи написання курсової роботи, необхідно систематизувати
ілюстративний матеріал. Ілюстрації можна подавати в тексті або оформляти у
вигляді додатків. Усі додатки повинні мати порядкову нумерацію та назви,
що відповідають їхньому змісту. Нумерація аркушів із додатками продовжує
загальну нумерацію сторінок основного тексту роботи.
Додатки не зараховують у визначений обсяг КР.

2.5. Завершальний етап роботи над КР.

2.5.1.Оформлення результатів роботи. Етап оформлення КР постає не
менш важливим, оскільки на цьому етапі студент має не лише згрупувати всі
матеріали КР у цілісний документ, але й оформити згідно з вимогами.
Оформлення чистового варіанту КР розпочинають, урахувавши зауваження
керівника.
Під час написання курсової роботи студенти стають авторами, у багатьох
із них це перша спроба викласти власні думки. Але й до авторської роботи
висувають певні вимоги і щодо змісту, і щодо оформлення. Згідно з метою і
завданнями КР не має бути переказом вивченого матеріалу або простою
компіляцією (компіляція − несамостійний твір, складений шляхом
запозичення, без власних спостережень і висновків), а має бути цілісною й
завершеною студентською науковою роботою, у якій має бути чітко
сформульовано проблему й дослідницькі питання й описані шляхи їх
розв’язку. Для цього під час написання тексту КР студентові треба стежити за
тим, щоб у викладі не втратити основну думку роботи. Варто постійно
контролювати відповідність змісту розділу або параграфа заявленій назві.
Кінець кожного розділу, параграфа або абзацу повинен мати логічний перехід
до наступного.
КР належить писати, дотримуючись норм літературної мови, правил
граматики і враховуючи особливості наукового стилю, якому властиві точність
й однозначність, уживання термінології.
Після підготовки чистового варіанту необхідно ще раз відредагувати
текст, виправити можливі технічні огріхи. Треба також перевірити логіку
роботи − наскільки точним є зміст абзаців та окремих речень, чи відповідає
зміст розділів їхнім назвам. Згодом варто перевірити, чи немає в роботі
„стрибків” у розкритті теми й аргументації, усунути стилістичні огріхи,
обов’язково перевірити точність цитат і посилань, правильність оформлення,
правопис тощо. Лише після такої коректури варто робити остаточний варіант
роботи для подання її керівнику.
Цілеспрямована завершальна робота з текстом характеризує
відповідальність студента за поданий матеріал.

9
 Текст КР належить набирати на комп’ютері та роздруковувати з одного
боку стандартного аркуша паперу формату А-4. Обсяг КР (без додатків)
становить 20-25 сторінок. Текст друкують через 1,5 інтервалу, 1800 знаків на
сторінці, враховуючи пропуски між словами й розділові знаки (14 шрифт,
Times New Roman). Розмір лівого поля 30 мм, правого − 10 мм, верхнього та
нижнього − по 20 мм. Абзац має дорівнювати п’ятьом знакам або 1,25 мм.
Отже, на сторінці міститься від 28 до 30 рядків.
Кожну структурну частину КР розпочинають із нової сторінки. Відстань
між назвою розділу та подальшим текстом становить два інтервали. Така ж
відстань – між назвою розділу й назвою параграфа.
Після назви, яка розташована посередині рядка, не ставлять крапку. Також
не використовують підкреслення назв і переносів у словах назви.
Титульний аркуш залучають до загальної нумерації, але номер сторінки на
ньому не проставляють, тобто перший номер друкують на аркуші роботи, на
якому міститься Зміст. Номери сторінок проставляють у верхньому правому
кутку аркуша, між номером і текстом пропуск − один рядок.
Оформлену КР належить зброшурувати.
Правила оформлення наукових робіт є спільними для всіх сфер знань і
регламентовані чинними державними стандартами, зокрема й у спрощеному
варіанті. Тому їх варто запам’ятати ще під час написання першої КР, що
зекономить багато часу та сил у подальшому. Для КР достатньо виконання
вимог, до яких належить: правильне оформлення цитат, приміток, посилань та
списку використаної літератури.
2.5.2. Оцінювання завершеності роботи. На цьому етапі остаточно
редагують текст, доопрацьовують його, ураховуючи зауваження наукового
керівника, готують роботу до захисту.
2.6. Захист курсової роботи. Захист курсової роботи проводять у
присутності комісії у складі керівника та двох-трьох викладачів кафедри.
Для захисту роботи надають не більше 15 хвилин. У доповіді (5-7 хвилин)
студент обов'язково висвітлює таке:
 поставлену мету та завдання дослідження;
 методи дослідження;
 які труднощі виникли під час виконання роботи та шляхи їх
подолання;
 одержані результати та їх цінність;
 достовірність одержаних результатів.
Після доповіді члени комісії можуть ставити додаткові запитання з теми
курсової роботи.

10
 Результати захисту курсової роботи визначають за 100-бальною шкалою,
прийнятою у “Львівській політехніці”, ураховуючи якість виконання всіх
частин КР та рівня її захисту. Оцінку за курсову роботу заносять до залікової
книжки студента та в залікову відомість.
Критерії оцінювання КР:
 змістовний аспект викладу матеріалу (логічність і послідовність,
повнота і репрезентативність, тобто широта використання наукових
джерел, обґрунтованість висновків),
 текст роботи (загальна грамотність та відповідність стандартам і
прийнятим правилам),
 оформлення посилань,
 обсяг та оформлення бібліографічних джерел і додатків,
 зовнішнє оформлення титульного аркуша,
 систематичність роботи протягом семестру.

Студента, який на захисті курсової роботи отримав незадовільну оцінку,

допускають на повторний захист, тільки після виконання нового завдання.

11
 Засоби сучасних інформаційних технологій.
Корпуси текстів різного типу.
Українська мова
 ГРАК
 Дослідницький корпус сучасної української мови обсягом 3 млн
словоформ, побудований як інформаційно-довідкова система із зручною
навігацією (Ел. адреса: <http://www.mova.info>).
 Паралельний польсько-український корпус текстів обсягом близько 3 млн
словоформ. Містить оригінальні та перекладені тексти польською та
українською мовами, які створені ХХ столітті і які належать до різних
сатилів, зокрема публіцистичного, художнього, офіційно-ділового тощо.
(Ел. адреса: http://www.domeczek.pl/~polukr).
Англійська мова
 Оксфордський корпус англійської мови (Oxford English Corpus). Корпус
містить близько двох мільярдів слів англійської мови різних стилів і
жанрів. Докладну інформацію про корпус уміщено на сторінці за адресою
http://oxforddictionaries.com/words/the-oxford-english-corpus. Для роботи
потребує використання спеціалізованих засобів Sketch Engine.
 Британський національний корпус (British National Corpus BNC) обсягом
100 мільйонів слів британського варіанту англійського усного й писемного
мовлення. Ел. адреса: http://www.natcorp.ox.ac.uk/
Німецька мова
 Реферативний корпус німецької мови (Das Deutsche Referenzkorpus –
DeReKo) найбільший у світі корпус електронних текстів німецькою мовою
обсягом понад п’ять мільярдів слів. Містить тексти різних жанрів. Для
роботи з корпусом реалізовано зручний web-інтерфейс http://www.ids-
mannheim.de/kl/projekte/korpora/
 Синтаксично розмічений корпус текстів німецькою мовою (The TIGER
Treebank) налічує приблизно 900,000 слів, які складають 50,000 речень
текстів з газети Франкфуртський огляд (Frankfurter Rundschau). Ел. адреса:
http://www.ims.uni-stuttgart.de/projekte/TIGER/ .

Програмне забезпечення, яке рекомендують використовувати для

проведення лінгвістичних досліджень.
Вибір програмного забезпечення для проведення лінгвістичних
досліджень рекомендують проводити на основі аналізу реєстру Natural
Language Software Registry (http://registry.dfki.de/), який уклали науковці
дослідницького інституту DFKI (Deutsches Forschungszentrum für Künstliche

12
Intelligenz). Серед програм належить відзначити такі:
GATE (general arhitecture for text engineering) GATE використовують
для вирішення більшості обчислювальних задач, які стосуються людської
мови. GATE дозволяє здійснювати аналіз текстів довільних типів та розмірів
(http://gate.ac.uk/)
AOT (автоматичне опрацювання текстів). Система автоматичного
опрацювання текстів дає змогу здійснювати: графематичний аналіз тексту;
морфологічний аналіз слів російської, німецької та англійської мов;
автоматичне розв’язання лексичної неоднозначності; синтаксичний аналіз
речень; семантичний аналіз тексту; лінгвістичний пошук (конкорданс) та
містить різноманітні тезауруси та словники (http://www.aot.ru/).
Засоби для автоматичного морфологічного аналізу
Ugtag – морфологічний аналізатор української мови
(http://www.domeczek.pl/~polukr/parcor/).
PC-KIMMO – програмна реалізація дворівневої фонології та морфології, яка
дозволяє розробляти морфологічні аналізатори для довільних мов
(http://www.sil.org/pckimmo/).
TreeTagger – мово незалежний морфологічний аналізатор
(http://www.ims.uni-stuttgart.de/projekte/corplex/TreeTagger/DecisionTreeTagger
.html).
Засоби для автоматичного синтаксичного аналізу
The Stanford Parser – статистичний синтаксичний аналізатор англійської
мови (http://nlp.stanford.edu/software/lex-parser.shtml)
The Link Grammar Parser – синтаксичний аналізатор англійської мови на
основі граматики зв’язків (link grammar) – оригінальної теорії синтаксису
англійської мови (http://www.link.cs.cmu.edu/link/).
PC-PATR – синтаксичний аналізатор на основі уніфікацій
(http://www.sil.org/computing/catalog/show_software.asp?id=37).
Засоби для автоматичного семантичного аналізу
Shalmaneser – поверхневий семантичний аналізатор на основі FrameNet
(http://www.coli.uni-saarland.de/projects/salsa/shal/).
TuLiPA (Tübingen Linguistic Parsing Architecture) – середовище
синтаксичного та семантичного аналізу, яке підтримує різні формалізми
(https://sourcesup.renater.fr/tulipa).
Засоби для створення WordNet подібних словників та використання
WordNet для лінгвістичних досліджень
VisDic – програма для перегляду та редагування словникових баз даних в
XML форматі (http://nlp.fi.muni.cz/projects/visdic).
WordNet-Similarity – модулі для обчислення ступеня семантичної

13
спорідненості на основі WordNet (http://search.cpan.org/~tpederse/WordNet-
Similarity/).
Засоби для розпізнавання іменованих сутностей
Stanford Named Entity Recognizer – програма для розпізнавання іменованих
сутностей англійської мови (http://nlp.stanford.edu/software/CRF-NER.shtml).
Засоби для створення онтологій
OntoStudio - середовище проектування онтологій
(http://www.ontoprise.de/en/products/ontostudio/).
Protege – редактор онтологій (http://protege.stanford.edu/).
Hozo - Ontology Editor – простий і потужний редактор онтологій
http://www.hozo.jp/
Засоби для аналізу текстів (text mining)
RapidMiner - середовище для проведення експериментів і розв’язання задач
машинного навчання та інтелектуального аналізу даних (http://rapid-i.com ,
http://rapidminerresources.com/).
Лексичні ресурси
WordNet – лексична база даних англійської мови. У словниках цієї бази
даних слова англійської мови розбито на групи синонімів — синсети, надано
коротке загальне визначення та вказано семантичні взаємозв’язки між
синсетами (http://wordnet.princeton.edu/).
FrameNet – проект побудови лексичної бази даних із використанням
семантичних фреймів (https://framenet.icsi.berkeley.edu).
Unified Verb Index – система, яка узагальнює такі лексичні ресурси дієслів
англійської мови, як VerbNet, PropBank, FrameNet, OntoNotes Sense
Groupings (http://verbs.colorado.edu/verb-index/index.php).
Каталоги програмного забезпечення:
http://billposer.org/Linguistics/Computation/Resources.html – перелік
програмного забезпечення для проведення лінгвістичних досліджень
(Computational Resources for Linguistic Research).
http://opennlp.sourceforge.net/projects.html – каталог проектів обробки текстів
природною мовою з відкритим кодом.
http://www.sil.org/linguistics/topical.html – лінгвістичні ресурси в мережі
Інтернет Літнього інституту лінгвістики (Summer Institute of Linguistics).
http://www-nlp.stanford.edu/links/statnlp.html – анотований перелік ресурсів
для опрацювання текстів природною мовою та корпусної лінгвістики.
Інтернет ресурси, які можуть допомогти у проведенні досліджень:
http://linguistlist.org – міжнародна лінгвістична спільнота
http://www.aclweb.org/ – Асоціація комп’ютерної лінгвістики
http://www.ldc.upenn.edu – каталог корпусів текстів консорціуму Linguistic

14
 Data Consortium (LDC)
http://www.elra.info – сторінка асоціації ресурсів європейських мов.
http://uisrussia.msu.ru/linguist/ – лінгвістика в Росії – ресурси для дослідників
http://www.rvb.ru/soft/catalogue/index.html – каталог лінгвістичних програм і
ресурсів у мережі Інтернет
http://uniserv.iis.nsk.su/cl/ – портал знань із комп’ютерної лінгвістики

Правила цитування
Правила цитування. Цитата є точним, дослівним уривком з якого-небудь
тексту, поданого у власний текст. Цитати, як правило, наводять тільки для
підтвердження аргументів або описів автора. Належить цитувати насамперед
авторитетну сучасну літературу та першоджерела. Загальний підхід до
цитування полягає в тому, що цитати можуть бути в кожному розділі і
підрозділі, за винятком тих місць, де автор розвиває свою позицію або
підсумовує результати дослідження.
Загальні вимоги до цитування такі:
а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій
граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей
авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не
виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих
випадках використовується вираз “так званий”;
б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення
авторського тексту та без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень,
абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і
позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на
початку, всередині, наприкінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним
стояв розділовий знак, то він не зберігається.
Якщо цитата відтворює тільки другу частину речення цитованого тексту,
то після лапок, які відкриваються, ставлять три крапки, і розпочинають її з
малої букви. Наприклад: І.Р.Вихованець констатує: „... складнопідрядні
речення з однорідною супідрядністю являють собою неелементарні
конструкції, підрядні частини яких залежать від того самого опорного чи
співвідносного слова головної частини і перебувають в однакових семантико-
синтаксичних відношеннях із ними”.
З малої літери починають цитату й у тому випадку, коли цитата органічно
входить до складу речення, незалежно від того, як вона розпочиналася у
джерелі, наприклад: Щодо складнопідрядних речень з неоднорідною

15
супідрядності І.Р.Вихованець пише, що в таких неелементарних конструкціях
„підрядні частини ... підпорядковуються різним опорним словам головної
частини, а також опорному чи співвідносному слову і головній частині в
цілому, або перебувають із нею в неоднакових семантико-синтаксичних
відношеннях”. Унизу сторінки або в дужках після цитати подають точне
посилання на видання, яке цитують. Пропуск слів, речень, абзаців під час
цитування допускають лише тоді, коли це не спотворює смисл усього
фрагмента. Такий пропуск позначають трьома крапками;
в) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;
г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми
словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у
викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і
давати відповідні посилання на джерело;
д) якщо необхідно виявити ставлення автора наукової праці до окремих
слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять
знак оклику або знак питання;
е) коли автор наукової праці, наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова,
то робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює
виділення, ставиться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора наукової
роботи, а весь текст застереження вміщується у круглі дужки. Варіантами
таких застережень є: (курсив наш. – М.Х.), (розбивка моя. – М.Х.).
Посилання в тексті наводять у вигляді номера, під яким у списку
літератури вміщено відповідне джерело. Для цього в тексті у квадратних
дужках ставиться номер, під яким у списку літератури подано назву джерела і
сторінка. Наприклад: [21, с. 48]. Якщо дослідник посилається на декілька
першоджерел, то їх виставляють за порядком списку літератури і відповідно
розділяють знаком (;). Наприклад: [21; 25; 32], або [21, с. 48; 25; 32]. Якщо ж
іде посилання на висновки, позиції інших учених, цифри, факти, то в цьому
випадку тексту посилання передує слово: “див.” (скорочено “дивіться”).
Варто зауважити, що курсову чи дипломну/магістерську роботу не треба
переобтяжувати цитатами, які погано пов'язані між собою.

Стилі оформлення бібліографічних джерел:

MLA
Zhang, Dianyuan, et al. "Syntactic and semantic analysis network for aspect-
level sentiment classification." Applied Intelligence (2021): 1-12.
APA
Zhang, D., Zhu, Z., Kang, S., Zhang, G., & Liu, P. (2021). Syntactic and
semantic analysis network for aspect-level sentiment classification. Applied

16
Intelligence, 1-12.
ISO 690
ZHANG, Dianyuan, et al. Syntactic and semantic analysis network for aspect-
level sentiment classification. Applied Intelligence, 2021, 1-12.

ДОДАТКИ
ДОДАТОК А. Вимоги до оформлення курсової роботи
Структура роботи:
1. Титульна сторінка (див. Зразок)
Розділи (обов'язкові):
2. Зміст / Table of contents (окрема сторінка)
3. Вступ / Introduction: (об'єм 2-3 стор.)
- об’єкт та предмет дослідження / research object and subject;
- мета роботи / aim of the paper;
- завдання роботи / objectives;
- теоретична та практична цінність / theoretical and practical value;
- методи дослідження / methods of research;
4. Основна частина, яка містить теоретичне підґрунтя та виклад власного проведеного
дослідження / Розділ 1. Linguistic background (theoretical part) і Розділ 2. Research Part (обсяг
20-25 стор.). Розділи можуть містити підрозділи/
6. Висновки / Conclusions (обсяг 2-3 стор.)
7. Список використаної літератури / References (15-20 позицій)
References включають список наукових, лексикографічних та літературних джерел
(Оформлений згідно бібліографічних стандартів!)

Загальні вимоги до технічного оформлення курсової роботи :

1) Текст друкується через 1,5 інтервалу, 1800 знаків на сторінці, включаючи пропуски між
словами і розділові знаки (14 шрифт, Times New Roman). Отже, на сторінці нараховується
від 28 до 30 рядків.
2) Назви розділів − 14 шрифт, Times New Roman, bold

3) Поля: - ліве − 30 мм
- праве −10 мм
- верхнє − 20 мм
- нижнє − 20 мм

17
Абзац повинен дорівнювати п'яти знакам або 1,25 мм.

4) Загальний обсяг курсової роботи

(без додатків та списку використаної літератури) − 20-25 сторінок.

5) Нумерація сторінок - зверху з правого боку

6) Курсова робота обов'язково має бути переплетена або зброшурована.

18
ДОДАТОК А. Зразок титульної сторінки
дипломної/магістерської роботи (рамка позначає межі
аркуша паперу)

19
20