СТРУКТУРА Тема 4

РОБОТИ
 ПЛАН
1. Вимоги та правила формулювання теми курсової/бакалаврської роботи.
2. Складові вступу до курсової/бакалаврської роботи: актуальність, мета, об’єкт,
предмет, завдання, гіпотези, методи, група досліджуваних.
3. Систематизація теоретичного матеріалу. Огляд літератури. Етапи вивчення наукових
джерел. Цитування.
4. Особливості проведення дослідження, опрацювання та аналізу результатів.
5. Оформлення теоретичного та емпіричного розділу курсової/бакалаврської роботи.
ЕТАПИ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
(А. А. КИВЕРЯЛГ)
 ТЕМА
• Тема (від грец. thema – основна думка, завдання, положення, яке
необхідно розвинути) – частина наукової проблеми, яке охоплює
одне або кілька питань дослідження.
• Вимоги до теми:
• Можливості розробки теми безпосередньо у навчальному
закладі. Насамперед мається на увазі той час, який студент
зможе виділити на розробку тієї чи іншої теми з урахуванням
усього навчального процесу.
• Відповідності тематичній спрямованості науково-дослідної
роботи кафедри. Наприклад, тема розробляється студентом під
керівництвом викладача, наукового керівника, отже він зможе
отримати кваліфіковану допомогу лише тоді, коли цей викладач
протягом якогось часу виконував дослідження з цього напрямку.
• Вибору теми має передувати ретельне ознайомлення з
відповідними вітчизняними і зарубіжними літературними
джерелами.
 ТЕМА

Тема бакалаврської роботи повинна бути:

• актуальною,
• конкретною,
• передбачати теоретичні дослідження,
• мати практичне значення.

Бакалаврська робота повинна враховувати:

• наукові інтереси студента,
• запити базової установи проходження практики,
• напрям наукових досліджень кафедри,
• можливості отримання студентом практичного матеріалу.
 ВСТУП

• Третій етап:
• ВСТУП пишеться на третьому етапі. Тут здійснюється
уточнення проблеми (теми) і складання змісту науково-
дослідної роботи. При складанні змісту роботи перш за все
необхідно зробити обґрунтування теми, визначити її
актуальність, новизну, поставити мету, визначити предмет,
об’єкт, розробити завдання тощо.
 МЕТА

• Мета дослідження – це те, що в найзагальнішому вигляді

потрібно досягти в кінцевому результаті дослідження.
Формулювання мети зазвичай починається словами:
“розробити методику (модель, критерії, вимоги, основи,
тощо)”, “обґрунтувати...”, “виявити...”, “розкрити
особливості...”, “виявити можливості використання...” тощо.
• Формулювання мети наукового дослідження передбачає
надання чіткої відповіді на наступні запитання:
 що досліджується?
 для чого досліджується?
 який саме результат планує одержати дослідник?
 яким шляхом або в який спосіб цей результат планується
отримати?
 ОБ’ЄКТ, ПРЕДМЕТ

• Об’єкт дослідження – це певний процес чи явище, яке

породило проблемну ситуацію, існує незалежно від суб’єкта
пізнання. Об’єкт має більш широкі межі,
ніж предмет, тому в одному об’єкті може бути виокремлено
низку предметів дослідження.
• Предмет дослідження – конкретніший за своїм змістом аніж
об’єкт дослідження. Предмет дослідження включає лише ті
елементи, зв’язки, відношення об’єкта, які мають вивчатися у
даній науковій роботі. Визначення предмета – це встановлення
меж (або обмежень) пошуку. Предмет дослідження міститься в
межах об’єкта, це частина, яка виділяється в об’єкті (це
властивості, характеристики, функції об’єкта), і саме на цю
частину має бути спрямовано основну увагу дослідника.
 ФОРМУЛЮВАННЯ ГІПОТЕЗИ

• Четвертий етап:
• Формулювання гіпотези, наукового передбачення,
припущення, висунутого для пояснення будь-яких явищ,
процесів, причин, які зумовили даний наслідок. Гіпотеза є
компасом, який визначає напрям діяльності дослідження.
• Вдало сформульована гіпотеза передбачає невизначеність
результату дослідження і спрямовує дослідження на
доведення реальності існування передбачуваного
припущення.
 ЗАВДАННЯ

• П’ятий етап:
• Сформульована мета й гіпотеза дослідження логічно
визначають завдання, які потрібно вирішувати в процесі
роботи.
• Найчастіше всього вони звучать так: 1) вивчити; 2) виявити; 3)
розробити тощо.
• Бажано, щоб відповіддю на поставлені завдання був зміст
відповідних розділів роботи.
 ЗАВДАННЯ
• Завдання дослідження формулюються як перелік дій за
допомогою слів, які означають кінцевий результат відповідних
дій. Для цього використовують такі слова, як: виділити,
визначити, виробити, виявити, відпрацювати, встановити,
дослідити, запропонувати, здійснити, обґрунтувати,
охарактеризувати, передбачити, покращити, проаналізувати,
розкрити, розробити, удосконалити, узагальнити та ін.
• Серед помилок, що найчастіше зустрічаються у цій частині
дослідження, слід звернути увагу на логіку послідовності
викладу завдань. Завдання мають давати уявлення про
послідовність кроків дослідника на шляху до досягнення мети
дослідження і мають бути підпорядковані меті.
• Не слід захоплюватися кількістю завдань, які слід вирішити. Як
правило, формулюються 4-5 завдань. Причому відповідно до
мети необхідно ставити як прикладні, так і теоретичні завдання.
 ЗАВДАННЯ
• Серед завдань обов’язково мають бути виділені
три основні групи:
• історико-діагностична – пов’язана із вивченням історії і
сучасного стану проблеми, визначенням або уточненням
понять;
• теоретико-моделююча – з розкриттям структури, сутності того,
що вивчається, та способів його перетворення;
• практично-перетворювальна.
 ЗАВДАННЯ
Завдання дослідження можуть включати такі елементи:
• з’ясування теоретичних основ дослідження;
• обґрунтування методів дослідження;
• дослідження проблем функціонування об’єкта;
• розробка рекомендацій щодо використання наукових висновків;
• емпірична перевірка запропонованих заходів.
 МЕТОДОЛОГІЯ

• Шостий етап:
• Визначення методології дослідження. У науково-дослідній
роботі застосовуються теоретичні та емпіричні методи:
 аналіз і узагальнення власного практичного досвіду та
досвіду інших,
 експеримент, спостереження чи інші дослідницькі методи,
 методи математичної статистики (порівняння, кореляція,
факторний аналіз, регресійний аналіз і т.д.).
 СИСТЕМАТИЗАЦІЯ
ТЕОРЕТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ
• Сьомий етап:
• робота з систематизації накопиченого матеріалу відповідно
до плану роботи, проведення аналізу наукових праць,
практичного досвіду, узагальнення тощо.
 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
Основними завданнями огляду літератури є:
• ознайомлення з матеріалами за темою курсової/
бакалаврської роботи, їхня класифікація, відбір найцікавіших
досліджень, основних фундаментальних праць,
найсуттєвіших результатів; при цьому треба вивчати
літературу не тільки з «вузької» теми, а й за близькими до неї
темами;
• виявлення напрямів досліджень, які викликають найбільшу
цікавість, ще недостатньо досліджені і могли б стати темою
бакалаврської роботи;
• формулювання напрямів роботи, характеристика методів й
основних розділів теоретичної та емпіричної частин роботи;
• перша редакція орієнтовного плану роботи;
• складання анотованого покажчика статей і книг за темою
роботи.
 ЕТАПИ
ВИВЧЕННЯ НАУКОВИХ ДЖЕРЕЛ

I. Загальне ознайомлення з вирішенням наукової проблеми.

II. Побіжний перегляд відібраної літератури і систематизація її
відповідно до змісту роботи і черговості вивчення,
опрацювання.
III. Читання за послідовністю розміщення матеріалу.
IV. Вибіркове читання окремих частин.
V. Виписування потрібного матеріалу для формування тексту
науково-дослідної роботи.
VI. Критичне оцінювання записаного, редагування і чистовий
запис як фрагменту тексту наукової роботи.
VII. У кінці кожного розділу – висновки: підсумки досліджень і
перелік основних нерозв’язаних проблем.
 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
В якості літературних джерел використовується спеціальна і
періодична література. Певну увагу слід приділити опрацюванню
зарубіжних видань.
Порядок систематизації літератури:
• сутність даного явища, процесу (позиція декількох авторів
збігається в такому то аспекті);
• що становить зміст даного процесу чи явища (його
компоненти, ланцюги, стадії, етапи розвитку);
• погляди вчених з приводу шляхів вирішення даної проблеми на
практиці (хто і що пропонує);
• які труднощі, виявлені в попередніх дослідженнях, трапляються
в практиці;
• які чинники, умови ефективного розвитку процесу чи явища в
даній галузі виділені вченими.
 ЦИТАТИ
• текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в
тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із
збереженням особливостей авторського написання;
• цитування повинно бути повним, без довільного скорочення
авторського тексту і без перекручення думок автора. Пропуск
слів, речень, абзаців при цитуванні допускається і позначається
трьома крапками;
• кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на
джерело, ставиться порядковий номер за переліком
літературних джерел з виділенням у квадратних дужках, а
також сторінка;
• при непрямому цитуванні (переказі думки), слід бути гранично
точним у викладенні думок автора, конкретним щодо
оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на
джерело;
• цитати мають органічно «вписуватись» в контекст наукової
роботи.
ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

• П’ятий етап – підбір матеріалу.

• Організація експерименту, спостереження, тестування,
опитування, анкетування, інтерв’ю.
• Створення гугл-форм. Вимоги та правила.
• Підрахунок результатів вручну чи в програмі Excel. Можливості
та прийоми.
 ТЕСТИ
Вимоги до тестів (Дружинін):
• однозначно сформульовані цілі, предмет і сфера
застосування методики;
• процедура проведення задана у вигляді однозначного
алгоритму;
• процедура обробки використовуються статистично
обґрунтовані методи підрахунку і стандартизації тестового
бала (за статистичними або критеріальним тестовим
нормам). Висновки на основі тестового бала повинні
супроводжуватися вказівкою на імовірнісний рівень
статистичної достовірності цих висновків;
• тестові шкали повинні бути перевірені на репрезентативність,
надійність і валідність.
 ОПИТУВАЛЬНИКИ, АНКЕТИ
Правила складання питань для опитування (Гончарук):
• кожне питання має бути логічним, окремим, хоч може
суміщати окремі підпитання;
• заборонено вживати малопоширені, малозрозумілі слова і
спеціальні терміни;
• питання мають бути короткими;
• при необхідності питання може супроводжуватися
поясненнями;
• питання мають бути конкретними, а не абстрактними
• питання не повинні містити підказку, але якщо в ньому
згадані можливі варіанти відповідей, то їх список слід дати
повним;
• питання не повинне примушувати респондентів до
неприємних для них відповідей.
 ОПРАЦЮВАННЯ ТА АНАЛІЗ
РЕЗУЛЬТАТІВ
• Восьмий етап:
• Зібрані під час експериментального/емпіричного дослідження
матеріали опрацьовують статистично, аналізують та
інтерпретують.
• Після зведення результатів дослідження може з’ясуватись, що
отримані дані недостатньо достовірні, виникає необхідність у
додатковому зборі матеріалів. Додаткова серія спостережень,
експериментів, опитувань проводиться в тих же умовах, що й
основні.
• На основі отриманих матеріалів про окремі явища, визначають
дані, які характеризують досліджуваний комплекс в цілому.
• Зведені результати дослідження підлягають вивченню та аналізу.
Головне завдання аналізу отриманих даних полягає у їх
порівнянні зі сформульованою гіпотезою та уточненням її.
 ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ

• Дев’ятий етап – складання чи уточнення розширеного плану.

• Десятий етап – систематизація всіх матеріалів дослідження,
їх узагальнення та літературне оформлення,
формулювання загальних висновків та надання
рекомендацій, укладання додатків.
 ТЕКСТ

• Для наукового тексту характерним є завершеність,

змістовна цілісність, логічність та лаконічність.
• Необхідно використовувати такі вислови, що відображають
причинно-наслідковий зв’язок, як наприклад: тому, відповідно
до чого; внаслідок того, що; у зв’язку із тим, що; крім цього й
т. д.
• Перш ніж перейти до іншої думки, слід звернутися до таких
висловів: перш ніж вказати на; слід розглянути; зупинимося
на й т. д.
• Висновки слід починати такими зворотами: таким чином; на
завершення; вищесказане дозволяє зробити такі висновки;
узагальнюючи слід визначити й т. д. [Гончарук]
 АНОТАЦІЯ
• Анотування – процес аналітично-синтетичного опрацювання
інформації, мета якого отримання узагальненої
характеристики документу, що розкриває логічну структуру
та найсуттєвіший зміст.
• Анотації використовуються для короткої характеристики
наукової статті, монографії, дисертації, бакалаврської/
магістерської роботи тощо.
• В анотації важливо подати коротку узагальнюючу
характеристику тексту з погляду його призначення, змісту,
виду, форми та інших особливостей.

Елементами анотації можуть бути:

• основна тема, проблема, мета роботи;
• результати роботи;
• що нового подає наукова робота у порівнянні з іншими.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!