МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДВНЗ «УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

ФАКУЛЬТЕТ ЗДОРОВ’Я ТА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ
Кафедра основ медицини

КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Основи патології в кардіології
та пульмонології»

Методичні рекомендації

Ужгород 2021
 Курсова робота з дисципліни «Основи патології в кардіології та
пульмонології»: методичні рекомендації / Укладач: к.мед.н., доцент Мелега
К.П. – Ужгород, 2021. – 53 с.

Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни

«Основи патології в кардіології та пульмонології» підготовлено у
відповідності до вимог робочої програми дисципліни, яка включена в
навчальний план підготовки бакалаврів зі спеціальності 227 Фізична терапія,
ерготерапія. У методичних рекомендаціях наведено вимоги до написання,
оформлення та захисту курсової роботи, взірці оформлення титульної
сторінки, бібліографічних посилань, списку використаних джерел тощо.
Методичні рекомендації призначені для бакалаврів та викладачів вищих
навчальних закладів зі спеціальності 227 Фізична терапія, ерготерапія.

Рецензент:
Ф.Г. Філак, к.мед.н., доцент кафедри основ медицини факультету здоров’я
та фізичного виховання ДВНЗ «УжНУ»

Розглянуто та схвалено до друку методичною комісією факультету

здоров’я та фізичного виховання ДВНЗ «УжНУ»,
протокол № 2, від 25 жовтня 2021 року

2
 Зміст
Вступ ........................................................................................................ 4
1. Загальні вимоги до курсової роботи……………………………...... 5
2. Етапи підготовки і написання курсової роботи………………….... 8
3. Структура, зміст і обсяг курсової роботи………………………….. 11
4. Вимоги до оформлення курсової роботи…………………………... 20
5. Мова та стиль написання курсової роботи……………………….... 29
6. Відгук наукового керівника на курсову роботу………………….... 30
7. Терміни подання курсової роботи до захисту……………............... 31
8. Порядок захисту курсової роботи………………………………….. 31
9. Критерії оцінювання курсової роботи……………………………... 34
10. Алгоритм перевірки курсової роботи…………………………….. 38
11. Поради щодо підготовки та захисту курсової роботи................... 39
Список використаних джерел………………………………………..... 44
Інформаційні ресурси в мережі Інтернет……………………………... 45
Додатки…………………………………………………………………. 47

3
 ВСТУП

Підготовка і захист курсових робіт – важлива ланка у системі навчання

та виховання майбутнього фахівця з фізичної терапії, ерготерапії.
Курсова робота з дисципліни «Основи патології в кардіології та
пульмонології» є одним із видів науково-дослідної роботи, самостійним
науковим дослідженням студента і виконується у відповідності до
навчального плану підготовки бакалаврів спеціальності 227 Фізична терапія,
ерготерапія.
Виконання курсової роботи має на меті сформувати у студентів
навички проведення наукового дослідження, творчої самостійної роботи,
сприяти оволодінню загальнонауковими і спеціальними методами сучасних
наукових досліджень, поглибленому вивченню окремого питання, теми
навчальної дисципліни, систематизування, закріплення і розширення
теоретичних знань, вмінь та навичок, визначення спроможності їх
практичного застосування у вирішенні професійних завдань,
передбачених освітньо-професійною програмою підготовки бакалаврів з
фізичної терапії, ерготерапії.
Успішність виконання курсової роботи залежить не тільки від
ґрунтовних теоретичних знань із зазначеної навчальної дисципліни, але й
значною мірою від володіння методикою наукового дослідження – вміння
студентом самостійно знаходити необхідну наукову літературу, планувати
та організовувати дослідження, аналізувати фактичний матеріал тощо. У
процесі підготовки курсової роботи та її захисту студент повинен
показати свою здатність застосовувати обсяг знань, які здобуті ним з
навчальної дисципліни, уміння аналізувати та узагальнювати відібраний
фактичний матеріал при вирішені конкретних завдань, що обумовлені
темою курсової роботи.

4
 1. Загальні вимоги до курсової роботи

Курсова робота – це дослідницько-реферативна праця, яка дозволяє

студентові виробити практичні вміння наукової праці (пошук джерел
інформації та робота з ними, реферування наукової та методичної літератури,
порівняння кількох поглядів на одну проблему тощо), виявити рівень знань з
фаху фізичної терапії, ерготерапії, продемонструвати вміння самостійно
мислити, робити узагальнення та висновки.
Курсова робота з навчальної дисципліни «Основи патології в
кардіології та пульмонології» – це індивідуальне завдання, що передбачає
теоретичний аналіз спеціальної науково-методичної літератури,
обґрунтування плану обстеження, алгоритму постановки реабілітаційного
діагнозу, інтерпретацію результатів відповідних методів дослідження,
планування відновних заходів у пацієнтів з конкретними захворюваннями
серцево-судинної та дихальної системи. Курсова робота є творчим
вирішенням конкретної задачі щодо об’єктів діяльності фахівців з фізичної
терапії, ерготерапії (освоєння алгоритму дій щодо оцінки симптомів,
планування обстежень, постановки реабілітаційного діагнозу та планування
заходів фізичної терапії у пацієнтів з серцево-судинною та бронхолегеневою
патологією), виконана студентом самостійно під керівництвом викладача
згідно із завданням, на основі набутих з даної та суміжних дисциплін знань
та умінь.
Під час написання курсової роботи важливим є формування у
студентів таких компетентностей:
• самостійно формулювати проблему дослідження, визначати мету,
основні завдання, об’єкт й предмет дослідження;
• здійснювати пошук, відбір і систематизацію різноманітної
наукової інформації за темою згідно завдань дослідження;
• здійснювати логічний, послідовний, структурований виклад
результатів власного наукового дослідження;
5
 • обґрунтовувати наукові висновки і практичні рекомендації;
• публічно презентувати й захищати результати виконаної наукової
роботи.
У ході написання курсової роботи студенту слід дотримуватися
наступних принципів: самостійності у виконанні; практичної значущості
(актуальності); комплексного системного підходу до виконання завдань
(розглядати предмет дослідження з різних позицій, під різними кутами,
у тісному взаємозв’язку явищ, логічно й послідовно); теоретичного
застосування передової сучасної методології й наукових розробок;
дослідного характеру; наявності елементів творчості.
Тематика курсових робіт має відповідати завданням навчальної
дисципліни «Основи патології в кардіології та пульмонології» і тісно
пов’язуватися з практичними потребами спеціальності Фізична терапія,
ерготерапія. Тематика курсових робіт з навчальної дисципліни щорічно
затверджується кафедрою. Студентам надається право вільного вибору теми.
Керівництво здійснюється, як правило, найбільш кваліфікованими
викладачами кафедри. Науковий керівник призначається студентові
кафедрою з метою надання йому теоретичної та практичної допомоги в
період підготовки та написання роботи.
Після вибору і реєстрації теми на кафедрі студент разом з
науковим керівником складають індивідуальний план виконання курсової
роботи, в якому вказують основні розділи роботи, їх зміст та термін
виконання, який визначається робочим навчальним планом.
Основними функціями наукового керівника є:
– поради студентові з питань вибору спеціальних літературних джерел;
– консультації з питань змісту курсової роботи;
– контроль окремих етапів виконання роботи.
Студент періодично інформує наукового керівника про хід написання
роботи і консультується з питань, які викликають труднощі. Науковий
керівник розглядає і корегує план роботи та дає рекомендації щодо
6
списку літератури. В процесі виконання роботи науковий керівник
виступає в ролі опонента, вказуючи студенту на недоліки щодо
аргументації окремих положень, оформлення роботи і рекомендує
способи їх усунення. Студент зобов'язаний брати до уваги всі висловлені
керівником зауваження та рекомендації. Разом з тим, він може
враховувати їх лише частково, якщо критичний аналіз рекомендацій дає
підстави для відхилення окремих з них. Це пов'язано з тією обставиною,
що теоретично і методологічно правильна розробка та висвітлення теми, а
також якість змісту та оформлення курсової роботи повністю покладені на
його відповідальність.
Курсова робота допомагає студентові системно показати теоретичні
знання з вивченої дисципліни, оволодіти первинними навичками дослідної
роботи: збирати дані, аналізувати, творчо осмислювати, формулювати
висновки, пропозиції та рекомендації з предмету дослідження. Виконання
курсової роботи повинно сприяти поглибленому засвоєнню лекційного курсу
і отриманню навичок у сфері вирішення практичних завдань. Це потребує від
студента не тільки знань загальної і спеціальної літератури з теми
дослідження, а й умінь проводити педагогічні, експертні та інші дослідження,
пов’язувати питання теорії з практикою, робити узагальнення, формулювати
висновки та пропозиції. Оцінювання курсової роботи відбувається у вигляді
відкритого захисту курсової роботи перед фаховою комісією.
Для того, щоб покращити якість студентських робіт та допомогти їм
обмінюватися своїми здобутками проводяться щорічні весняні
загальноуніверситетські студентські конференції, на яких студенти
ознайомлюють з результатами курсового дослідження. З їх допомогою у
студентів формується ще й інші важливі вміння: презентувати свій доробок,
публічно захищати висловлені ідеї та тези, долати страх перед аудиторією.

7
 2. Етапи підготовки і написання курсової роботи

Процес виконання курсової роботи поділяється на декілька етапів, а

саме:
– вибір теми курсової роботи обґрунтування її актуальності та
затвердження;
– складання бібліографії, пошук спеціальної медичної літератури, що
стосується теми курсової роботи;
– складання плану роботи;
– формування тексту курсової роботи;
– оформлення роботи;
– захист курсової роботи.
Активна робота з вибору теми починається зі спільної наради студентів
та викладача – наукового керівника. Доцільно при цьому врахувати
актуальність тем дослідження, професійні інтереси студента й напрям
науково-дослідницької роботи, якщо він вже визначився раніше.
Вибираючи тему курсової роботи з тематики, запропонованої
кафедрою, студент повинен зорієнтуватись у тому, щоб дослідження,
здійснене в процесі розробки курсової роботи, можливо було продовжити в
подальших наукових пошуках.
Назва курсової роботи повинна бути чіткою, короткою, відповідати
обраній спеціальності та суті дослідження. Вибрана тема погоджується з
науковим керівником і затверджується на кафедрі. Подальше її змінення або
коригування можливе лише з дозволу наукового керівника при достатньому
обґрунтуванні змін студентом.
У процесі підготовки до написання курсової роботи підбираються й
вивчаються літературні джерела, складається бібліографія. Дієву допомогу
студенту в цьому надає науковий керівник, а також працівники бібліотек.
Самостійний пошук літературних джерел здійснюється за допомогою
бібліотечних каталогів (систематичного, алфавітного), реферативних
8
журналів, бібліографічних довідників. Особливу увагу слід звернути на
періодичні видання: газети, журнали, де можна знайти останні результати
досліджень науковців. Методика вивчення літератури, як основа наукового
дослідження в курсовій роботі, залежить від характеру й індивідуальних
особливостей студента – загальноосвітнього рівня й спеціальної підготовки,
ерудиції та особливостей пам'яті, звичок і працездатності. Разом з цим є
доцільним дотримання загальних правил опрацювання літератури. Спочатку
потрібно ознайомитись з основною літературою (підручниками,
теоретичними статтями), а потім – прикладною (методичними розробками,
інструктивними матеріалами, статтями про конкретні дослідження тощо).
Вивчення складних джерел (монографій) слід починати лише після
опрацювання простіших (підручників). Вивчення книг передує вивченню
статей найновіших джерел.
Відібрана література підлягає уважній обробці. Попереднє
ознайомлення включає побіжний огляд змісту, читання передмови, анотації.
Розділи, що мають особливе значення для курсової роботи, старанно
обробляють, звертаючи особливу увагу на ідеї й пропозиції щодо вирішення
проблемних питань обраної теми, дискусійні питання, наявність різних точок
зору й протиріч.
У процесі опрацювання літератури на окремих аркушах або картках
роблять конспективні записи, виписки з тексту, цитати, цифровий матеріал.
При цьому слід обов’язково робити повні бібліографічні записи джерел:
автора, назва книги (статті), видавництва (назви журналу), року видання,
обсягу книги (номеру журналу), номеру сторінки з тим, щоб використати ці
записи для підготовки списку використаних джерел й зробити необхідні
посилання на джерела в тексті курсової роботи.
Попереднє ознайомлення з літературними джерелами є основою для
складання плану курсової роботи. План курсової роботи включає:
1) вступ;

9
 2) 2-3 взаємопов’язані і логічно побудовані параграфи, що дозволяють
розкрити тему;
3) висновки;
4) список використаних джерел.
Самостійно складений студентом план обговорюються з науковим
керівником, у разі необхідності коригується й після цього затверджується.
Формування тексту курсової роботи відбувається шляхом систематизації й
обробки зібраних матеріалів з кожної позиції плану. До тексту вносяться
тільки старанно підібрані й цілеспрямовано проаналізовані матеріали. На
цьому ж етапі обґрунтовуються пропозиції, формулюються висновки,
підбирається ілюстративний матеріал (графіки, рисунки, таблиці). У процесі
роботи визначається необхідність доповнення додатковими матеріалами.
Одержаний чорновий варіант курсової роботи доповнюється, уточнюються
деякі положення, остаточно формулюються всі висновки й пропозиції.
Текст курсової роботи повинен бути відредагованим, стилістично
витриманим як наукове дослідження. Остаточне оформлення курсової роботи
здійснюється у відповідності з вимогами щодо написання та оформлення
курсових робіт.
Слід звернути увагу, що кожен студент несе повну відповідальність за
наукову самостійність і достовірність результатів здійсненого ним
дослідження.
Виконана курсова робота у встановлений регламентом термін здається
на кафедру і після реєстрації передається науковому керівнику для
рецензування. У своїй рецензії викладач зазначає позитивні сторони й
недоліки курсової роботи, оцінює ступінь самостійності формулювання
основних положень та висновків, наявність елементів творчого пошуку й
новизни, величину масиву опрацьованої інформації, дотримання вимог щодо
змісту й оформлення роботи, а також робить висновок щодо допуску до
захисту з попередньою оцінкою за чотирибальною шкалою. У разі

10
незадовільної оцінки робота повинна бути перероблена з урахуванням
зауважень рецензента. Вдруге робота здається з попередньою рецензією.

3. Структура, зміст і обсяг курсової роботи

Курсова робота як теоретико-прикладне дослідження повинна мати

певну логіку побудови, послідовність та завершеність. Приступаючи до
виконання, студент має чітко уявляти її структуру й основний зміст.
Усі її частини повинні бути логічно пов’язані і переконливо аргументовані.
Загальний обсяг курсової роботи складає у середньому 30-35 сторінок.
Курсова робота повинна містити такі структурні частини:
1) титульний аркуш ( 1 стор.);
2) зміст (1 стор.);
3) перелік умовних позначень (за необхідності) (1 стор.);
4) вступ (2-3 стор.);
5) розділи основної частини (20-25 стор):
– перший розділ;
– другий розділ;
– третій розділ;
6) висновки (1-2 стор.);
7) список використаної літератури (2-3 стор.);
8) додатки (за необхідності).
3.1. Титульний аркуш є першою сторінкою роботи і основним
джерелом інформації, необхідної для оброблення та пошуку роботи.
Титульний аркуш курсової роботи має обов’язково містити наступну
інформацію:
а) підпорядкованість вищого навчального закладу, його найменування;
б) назву кафедри;
в) назву теми курсової роботи;
г) прізвище, ім’я та по батькові студента;
11
 д) шифр групи студента;
е) науковий ступінь, вчене звання, ініціали та прізвище, підпис
наукового керівника курсової роботи;
ж) візу наукового керівника про допуск курсової роботи до захисту;
з) місто, рік.
Приклад оформлення титульного аркушу курсової роботи див. у
додатку А.
3.2. Зміст повинен відображати конкретний поетапний план
реалізації роботи, її структуру і розміщуватись на початку роботи. Він
повинен містити назви структурних частин, що точно відповідають їх назві в
тексті роботи, із зазначенням їх нумерації та номерів початкових
сторінок. Зміст курсової роботи розташовується після титульного аркуша
з нової сторінки і має включати:
а) вступ (із зазначенням номеру початкової сторінки);
б) назви та номери початкових сторінок розділів і підрозділів,
висновків, списку використаних джерел, додатків.
Приклад оформлення змісту курсової роботи див. у додатку Б.
Перелік умовних позначень. До умовних позначень відносять
специфічну термінологію, уживану в курсовій роботі, маловідомі
скорочення, нові позначення. Якщо такі терміни в тексті роботи
повторюються менше трьох разів, їх пояснення наводяться в тексті, при
першому ж згадуванні; якщо ж вони повторюються в роботі досить
часто (більше, ніж три рази), їх розшифровку треба подати перед вступом
наукової роботи.
Перелік умовних позначень друкується у вигляді двох колонок, де
ліворуч за алфавітом подають термінологію та скорочення, а праворуч –
їх детальне пояснення.
3.3. Вступ курсової роботи повинен містити оцінку сучасного
стану обраної проблеми, а також обґрунтування необхідності її

12
розв’язання. У вступі стисло подається загальна характеристика роботи у
такій послідовності:
– актуальність теми;
– мета і завдання роботи;
– об’єкт та предмет дослідження;
– методи дослідження;
– апробація результатів (за наявності);
– публікації (за наявності);
– структура та обсяг роботи.
Вступ за обсягом не повинен перевищувати 2 – 3 сторінок.
При розкритті актуальності теми важливо зазначити, чим зумовлена
необхідність проведення дослідження: розвитком науки, суспільними
потребами, або потребами лікувального або реабілітаійного процесу.
Визначаються проблеми чи протиріччя, вирішення яких дозволить
покращити процес лікування та фіззичної терапії, ерготерапії, а також
можливі шляхи їх реалізації. Розглядаються передумови, що сприяють
вирішенню поставлених проблем чи протиріч.
В актуальності висвітлюється розкриття чи не розкриття способів
вирішення поставленої проблеми у науковій літературі, тобто приводяться
посилання на вчених, які вивчали окремі питання поставленої проблеми.
Констатація недостатності досягнутого рівня знань, зумовленого відкриттям
нових фактів, виявлення хиб існуючих концепцій чи практики, дозволяє
досліднику сформувати проблему, тобто мету дослідження.
Загально прийнято під час викладення актуальності вказувати прізвища
та ініціали провідних вчених в Україні та у світі в цілому, які
займаються дослідженнями в даній галузі, наводити назви вітчизняних та
іноземних наукових установ та організацій із зазначенням міст та країн.
При цьому, вимагається, щоб у списку використаних джерел, обов’язково
згадувались роботи вчених, які вказані як провідні у цьому списку,

13
інакше можна стверджувати, що огляд літератури у роботі проведений
недостатньо.
При формулюванні мети дослідження важливо не відхилятися від
теми, бо чіткість мети сприяє цілеспрямованій діяльності дослідника.
Зокрема, метою наукового дослідження може бути, наприклад: вивчення
особливостей фізичного розвитку та підготовленості студентів різних
напрямів підготовки тощо. Не слід формулювати мету як «Дослідження...»,
«Вивчення...», оскільки ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на
саму мету.
Мета та предмет дослідження обумовлюють визначення конкретних
завдань дослідження. Вони дають уявлення про те, на що буде
спрямоване дослідження, яким чином буде розкрита мета. Це звичайно
робиться у формі перерахування: вивчити…, встановити…, визначити…,
розглянути … і т.д.
Далі формулюються об’єкт та предмет дослідження.
Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує
проблемну ситуацію і обрання для вивчення.
Предмет дослідження – може бути аспектом розгляду, дає уявлення
про те, як розглядається об’єкт, які нові відношення, властивості, аспекти і
функції об’єкта розкриває це дослідження.
Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу
співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та
його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована
основна увага науковця, оскільки предмет дослідження визначає тему (назву)
роботи.
Методи дослідження. Перераховуються методи, що були
використані при вирішенні поставлених завдань в ході виконання
роботи, та змістовно визначається, що саме досліджувалось кожним з
них. Вибір методів дослідження повинен забезпечити достовірність
отриманих результатів (цей пункт міститься у вступі при умові, що робота
14
носить теоретичний характер, а якщо експериментальний – у другому розділі
курсової роботи).
Апробація результатів. Зазначається, на яких наукових конференціях
оприлюднено результати проведених досліджень.
Приклад оформлення апробації результатів: Результати дослідження
доповідалися і обговорювались на засіданні кафедри …, а також було
представлено на ІІІ Міжнародній студентській науково-практичній
конференції (м. Міхаловце (Словацька республіка) – м. Ужгород (Україна),
15 жовтня 2021 року (онлайн). За результатами дослідження опубліковано 1
статтю.
Публікації. Указується кількість наукових праць, в яких
опубліковані результати роботи, а також кількість праць, які додатково
відображають науковий доробок роботи.
Структура та обсяг роботи. Указується зі скількох розділів
складається курсова робота, скільки містить літературних джерел та додатків
(за наявності), друкований обсяг роботи та кількість ілюстрованого матеріалу
(таблиці та рисунки).
3.4. Розділи основної частини починаються з нової сторінки, а
завершуються стислими висновками до них. Зазвичай в основній частині
виділяють 2-3 розділи.
У першому розділі подається систематизований виклад
теоретичних відомостей про об’єкт, покладений в основу курсової роботи.
Перший розділ, з одного боку виглядає як теоретична передумова всієї
курсової роботи (служить підґрунтям для подальшого викладення
матеріалу), а з іншого – він має засвідчити рівень теоретичної підготовки
студента та його ерудицію. Літературний огляд у вигляді самостійної глави
(розділу) займає значну частину роботи, за обсягом складає 20-25%
основного тексту. У цьому розділі розглядаються, порівнюються і
аналізуються точки зору авторів-дослідників з основних питань теми:
визначення патології, причини та механізм розвитку, клінічні прояви та
15
проблеми пацієнтів з даною патологією. Незважаючи на те, що перший
розділ є теоретичним, в ньому необхідно використовувати ілюстративний
матеріал у вигляді таблиць, схем, графіків, діаграм. Обсяг розділу
залежить від кількості проаналізованої літератури і обов’язково
закінчується коротким висновком (резюме), в якому узагальнюються основні
положення, які автор хотів би виділити.
Цитування окремих частин тексту опрацьованої публікації
використовуються з метою підкріплення чи обґрунтування власної думки.
Звернення до праць інших авторів є абсолютно універсальною практикою.
Таким чином можна продемонструвати, що ми поділяємо думку відомих та
авторитетних дослідників. Можна використати працю відомого автора як
приклад – такий підхід є особливо продуктивним, коли порівнюємо дві і
більше позиції. Звернення до думок, фактів, сюжетів, викладених у працях
попередників, дозволяє помістити курсову роботу у контекст певної наукової
дискусії, пов’язати її із ширшими темами і сюжетами. Нарешті, таким чином
можна покритикувати тих авторів, з поглядами яких не погоджуємося.
Використовувати праці інших авторів можна шляхом цитування,
перефразовування, або узагальнення.
При виконанні дослівних виписок, які пізніше в тексті можуть стати
цитатами, потрібно бути особливо обережними. Переписувати потрібно
дослівно, включно з помилками і знаками пунктуації. Вдаватися до
дослівного цитування потрібно тоді, коли мова джерела є своєрідною,
живою, провокативною, або тоді, коли дослівна передача тексту є історично
важливою. Цитування варто звести до мінімуму і вдаватися до нього лише
тоді, коли воно справді необхідне. Цитуючи, ми повинні дотримуватися
кількох формальних правил:
1. Цитата повинна бути дослівною.
2. Цитата не повинна бути надто довгою.
3. Цитата повинна подаватися у лапках і супроводжуватися
посиланням на джерело у примітці.
16
 4. Вилучення певних фрагментів, яке дозволяє уникнути довгого
цитування, позначається трикрапкою...
5. Пояснення, які розривають текст цитати, подаються у квадратних
дужках – [ ].
6. Цитати, які є незавершеним реченням, граматично узгоджуються
із авторським текстом.
7. При непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів
своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути точним у
викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання результатів його
досліджень і давати відповідні посилання на джерело.
Перефразовування, переказування, як правило, становить матеріал для
більшої частини тексту курсової роботи. Це означає, що вже на етапі нотаток
студент починає писати текст своєї праці. У цьому випадку він намагається
передати думку автора якнайближче до оригіналу, але використовуючи
власну лексику. Зайве нагадувати, вдаючись до цього способу, ми також
повинні визнати авторство ідеї за допомогою примітки. Кроки, які
дозволяють адекватно передати думки чужого тексту і при цьому уникнути
плагіату є наступними:
 Виділити основні ідеї
 Змінити структуру речень
 Використовувати синоніми або слова з подібним значенням,
змінювати форми слів.
Узагальнення дозволяє одним реченням передати зміст цілого розділу
або цілої авторської праці. Перефразовуючи, узагальнюючи чи цитуючи
праці інших авторів, ми передусім маємо на меті висловити власну позицію.
Найголовніше, що при цьому слід пам’ятати – наша праця повинна бути
передусім нашою працею, написаною нашими словами. Таким чином,
використовуємо чужі тексти для того, щоб підтвердити власну думку,
проілюструвати нашу позицію, протиставити її думці авторитетів чи
продемонструвати слабкість аргументації опонентів. Слід постійно стежити
17
за тим, щоб наша думка не змішувалась у тексті із цитованою. Дослівне
запозичення чужого тексту, яке не супроводжується посиланням на джерело,
називається плагіатом і суворо карається у науковому середовищі. Робота,
автор якої допустився плагіату, знімається з розгляду незалежно від стадії
підготовки без права її повторного захисту.
Другий розділ присвячений висвітленню і аналізу сучасних методів
обстеження (фізикальних і додаткових), що застосовуються при певній
патології для підтвердження діагнозу, характеристиці новітніх підходів до
лікування та фізичної терапії пацієнтів з даною патологією. При посиланні на
праці інших авторів дотримуюються усіх наведених вище вимог.
Третій розділ розділ повинен містити обґрунтування плану
обстеження пацієнта з конкретною нозологією для постановки
реабілітаційного діагнозу відповідно до теми курсової роботи, відображати
клінічну картину захворювання та результати використаних методів
досідження з інтерпретацією показників. У разі потреби надаються
практичні рекомендації щодо вибору методів лікування та реабілітації.
3.5. Висновки повинні містити узагальнений виклад основних проблем
за темою курсової роботи, оцінку рівня досягнення мети та завдань,
поставлених у вступній частині, міркування з приводу практичної
цінності роботи в цілому та потенційної ефективності авторських
рекомендацій, а також опис нових дослідницьких проблем, виявлених в
процесі написання роботи.
Висновки краще представляти не у вигляді суцільного тексту, а у
вигляді послідовно пронумерованих абзаців, кількість яких повинна бути не
меншою, ніж кількість поставлених у роботі завдань. При цьому кожний
абзац має містити окремий завершений логічно висновок чи
рекомендацію.
Висновки є завершальною й особливо важливою частиною
курсової роботи, що має продемонструвати результати дослідження,
ступінь реалізації поставленої мети й завдань. Загальні висновки з
18
курсової роботи повинні чітко й конкретно відображати суть авторської
позиції щодо вирішення поставленої проблеми.
Викладаючи результати дослідження доцільно:
а) дотримуватися логічної послідовності, стислості й точності
формулювань;
б) конкретизувати результати;
в) чітко й переконливо аргументувати свої висновки й обґрунтовувати
рекомендації.
Обсяг висновків складає 1-2 сторінки.
3.6. Список використаної літератури обов’язково має бути
наведений наприкінці роботи, починаючи з нової сторінки. Порядкові
номери описів першоджерел у списку літератури є номерами посилань
на джерела в основному тексті роботи.
Рекомендується у роботі посилатись на джерела іноземними мовами та
наукові видання з Інтернет-ресурсів. Усі джерела в списку літератури
подаються мовою оригіналу. Слід звертати увагу на те, що серед
Інтернет-джерел допускається згадування та опрацювання тільки наукових
видань, а не будь-яких Інтернет-ресурсів типу сторінок Вікіпедії, форумів
тощо.
Основна вимога до укладання списку літератури – однотипне
оформлення й дотримання чинного Національного стандарту України
ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання.
Загальні положення та правила складання». Оптимальний обсяг вивченої
літератури при написанні курсової роботи – 15-20 джерел.
Приклади оформлення бібліографічного опису у списку
використаних джерел див. у додатку В.
3.7. Додатки оформлюють, як продовження курсової роботи,
розмішуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи. В додатках
розміщують матеріал, що є об’ємним, але необхідним доповненням наукової

19
роботи. За необхідності до додатків доцільно включати допоміжний матеріал,
необхідний для повноти сприйняття курсової роботи:
 ілюстраційний матеріал у вигляді графіків, діаграм;
 таблиці допоміжних цифрових даних;
 інструкції, методичні розробки;
 тексти анкет, тестів;
 таблиці, що займають більш ніж одну сторінку.
У тексті роботи на всі додатки мають бути надані відповідні посилання.
Додатки є необов'язковим компонентом курсової роботи і виділяються в
разі потреби. Кількість додатків не обмежується, але надмірний їх обсяг
також є небажаним.

4. Вимоги до оформлення курсової роботи

Важливим етапом виконання курсової роботи є її оформлення. Від

того, наскільки відповідально поставиться автор до оформлення своєї
роботи, багато в чому буде залежати її якість та підсумкова оцінка.
4.1. Загальні вимоги
1. Робота повинна бути віддрукована комп’ютерним способом на одній
сторінці аркуша білого паперу формату А4 через 1,5 міжрядковий
інтервал (до 30 рядків на сторінці).
2. Кегль (шрифт) Times New Roman 14 pt; абзацний відступ
повинен бути однаковим впродовж усього тексту курсової роботи – 1,25 см.
3. Загальний обсяг курсової роботи – 30-35 сторінок; до основного
обсягу не входять додатки, таблиці, що займають сторінку повністю, але
усі сторінки нумеруються.
4. Поля – відступи від краю сторінки: ліве – 30 мм, верхнє, нижнє
– 20 мм, праве – 10 мм.
5. Помилки, описки та графічні неточності допускається виправляти
підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням на тому
20
ж місці (або між рядками) виправленого зображення машинописним
способом або від руки. Виправлення повинно бути чорного кольору.
6. Прізвища, назви установ, організацій та інші власні назви у
роботі наводять мовою оригіналу. Допускається транслітерувати власні
назви й наводити назви організацій у перекладі на мову роботи,
додаючи (при першій згадці) оригінальну назву.
7. Текст роботи поділяють на розділи та підрозділи (за потреби –
на пункти та підпункти). Заголовки кожної структурної частини роботи
(наприклад, ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛ і т.д.) друкують з нової сторінки,
жирним шрифтом великими літерами симетрично до тексту, не
підкреслюючи. Переноси слів у заголовках не допускаються. Крапку в
кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох речень,
їх розділяють крапкою. Відстань між заголовком і текстом має бути за
машинного способу – не менше два рядки.
8. Заголовки підрозділів набирають з абзацу маленькими літерами (крім
першої великої), жирним шрифтом, не підкреслюючи, без крапки в кінці.
9. Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, пункту в
нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.
10. Кожен розділ слід починати з нової сторінки.
11. Такі структурні частини, як «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ
ПОЗНАЧЕНЬ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ
ДЖЕРЕЛ» не нумерують.
12. Розділи роботи нумеруються арабськими цифрами (1, 2, 3...)
без крапки й знака № (наприклад: Розділ 1).
13. Підрозділи нумерують арабськими цифрами в межах кожного
розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу й підрозділу,
розділених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад,
«2.3» (третій підрозділ другого розділу).
14. Сторінки роботи нумерують арабськими цифрами,
дотримуючись наскрізної нумерації по всьому тексту. Номер сторінки
21
проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.
Титульний аркуш входить до загальної нумерації сторінок роботи. На
титульному аркуші номер сторінки не ставлять.
4.2. Ілюстрації
1. Кількість ілюстрацій повинна бути достатньою для пояснення
тексту, що викладається.
2. Ілюстрації (рисунки, графіки, схеми, фотознімки) подають відразу ж
після їх першого згадування (посилання) і нумерують залежно від розділу та
їх порядку розташування у тексті. Ілюстрація повинна мати назву, яку
розміщують під ілюстрацією.
3. На всі ілюстрації, які є в тексті, повинні бути посилання з
тексту, причому рисунки наводяться після цих посилань. При першому
згадуванні пишеться «(рис. 2.3)», при другому – «(див. рис. 2.3)».
4. Ілюстрація позначається словом «Рис.» і нумерують послідовно
арабськими цифрами в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у
додатку. Номер ілюстрації розміщується під нею і складається з номера
розділу й порядкового номера ілюстрації, розділених крапкою.
Наприклад: «Рис. 1.2.» (другий рисунок першого розділу). Після номеру
ілюстрації подають підпис, що її пояснює.
5. Якість ілюстрацій повинна забезпечувати їхнє чітке відображення
(електрографічне копіювання тощо). Розмір малюнка повинен бути не менше
1/4 аркуша формату А4. Ілюстрації треба подавати так, щоб їх зручно було
розглядати без повороту або з поворотом за годинниковою стрілкою.
4.3. Таблиці
1. Цифровий матеріал слід оформляти у вигляді таблиць.
2. Таблицю розміщують після першого посилання на неї в тексті або на
наступній сторінці, а за необхідністю - у додатку. На всі таблиці мають бути
посилання в тексті роботи, наприклад «табл. 2.1».
3. Таблиці нумерують послідовно арабськими цифрами в межах
розділу, за винятком таблиць, наведених у додатках. Кожна таблиця повинна
22
мати назву, яку друкують малими літерами (крім першої великої) і
розміщують симетрично над нею. Назва має бути стислою і відбивати зміст
таблиці.
4. У правому верхньому куті таблиці над відповідним заголовком
розміщують напис «Таблиця» із великої літери без підкреслення з
зазначенням номера таблиці. Номер таблиці повинен складатися з
номера розділу й порядкового номера таблиці, розділених крапкою,
наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу).
Основні елементи таблиці:
Таблиця________
номер
Заголовок таблиці
Головка Заголовок граф таблиці
таблиці Підзаголовок граф Підзаголовок граф

5. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на

інший аркуш, при цьому назву вміщують над її першою частиною. При
перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) пишуть слово
«Продовження» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовження табл.
1.2».
6. Заголовки граф таблиць починають з великої літери, а підзаголовки –
з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком.
7. Заголовки граф, як правило, записують паралельно рядкам
таблиці. При необхідності допускається перпендикулярне розташування
заголовків граф. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з

23
великої літери. У кінці заголовків та підзаголовків таблиць крапки не
ставлять. Заголовки та підзаголовки граф указують в однині.
8. У таблиці обов’язково слід показувати одиниці виміру. Якщо всі
показники мають однакову розмірність, то вони виносяться в заголовок.
У випадку різної розмірності одиниці виміру надаються окремо в
заголовках граф чи строк. Одиниці виміру вказуються в скороченому вигляді
відповідно до діючих стандартів.
9. Якщо рядки або графи таблиці виходять за її формат, то в першому
випадку в кожній частині таблиці повторюється її заголовок, у другому
– бічна частина. Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається
з одного слова, його можна замінити лапками; якщо з двох і більше слів, то
при першому повторенні його замінюють словами «Те ж», а далі лапками.
Ставити лапки замість цифр, знаків, символів, що повторюються, не
допускається. Якщо цифрові або інші дані в будь-якому рядку таблиці не
наводять, то в ній ставлять прочерк (–).
10. Цифри в графах таблиці потрібно розміщувати так, щоб числа були
точно одне над другим. Числові значення величин в одній графі
повинні мати однакову кількість десяткових знаків.
4.4. Формули
1. Формули розташовують безпосередньо після тексту в якому
вони згадуються, посередині сторінки. Формули повинні бути
відокремлені від тексту. Вище й нижче кожної формули треба залишати
не менше одного вільного рядком.
2. Формули в роботі (якщо їх більше однієї) нумерують
арабськими цифрами в межах розділу. Номер формули складається з
номера розділу й порядкового номера формули в розділі, розділених
крапкою. Номер указують з правої сторони аркуша на рівні формули в
круглих дужках, наприклад: (2.1) (перша формула третього розділу). Якщо у
роботі тільки одна формула, її не нумерують.

24
 3. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять
до формули, слід наводити безпосередньо під формулою у тій же
послідовності, в якій вони подані у формулі. Пояснення значення
кожного символу й числового коефіцієнта слід давати з нового рядка.
Перший рядок пояснення починають з абзацу, словом «де» без двокрапки.
4. Застосування машинописних й рукописних символів в одній формулі
не допускається. Рекомендується застосування редактора формул
Microsoft Equation.
5. Переносити формули на наступний рядок допускається тільки на
знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку
наступного рядка. Коли переносять формули на знакові операції множення,
застосовують знак «х».
Рівняння і формули треба виділяти з тексту окремими рядками. Якщо
рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака
рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:).
4.5. Примітки
1. Примітки розміщують у роботі за необхідності пояснення змісту
тексту, таблиці або ілюстрації.
2. Примітки розташовують безпосередньо після тексту, таблиці,
ілюстрації, яких вони стосуються.
3. Одну примітку не нумерують.
4. Слово «Примітка» друкують з великої літери з абзацного відступу,
не підкреслюють, після слова «Примітка» ставлять крапку і з великої
літери в тому ж рядку подають текст примітки.
Приклад:
Примітка. ________________________________________________
5. Декілька приміток нумерують послідовно арабськими цифрами з
крапкою. Після слова «Примітки» ставлять двокрапку і з нового рядка з
абзацу після номера примітки з великої літери подають текст примітки.

25
 Приклад:
Примітки:
1. _____________________________________________________
2. _____________________________________________________
4.6. Посилання
Слід давати посилання на джерело при непрямому цитуванні –
переказі, викладі думок інших авторів своїми словами; при огляді загальних
тенденцій наукових досліджень; при зазначенні фактичних даних і
результатів попередніх досліджень.
1. Посилання в тексті статті подавати тільки у квадратних дужках,
наприклад [1], [1, 6], де цифри 1 і 6 відповідають порядковому номеру праці
або джерела у «Списку використаної літератури». Якщо посилання на
джерела підряд з 1 по 6 , тоді [1-6].
2. Посилання на конкретні сторінки наводити після номера джерела
через кому з маленької літери “с.”), наприклад: [1, с. 5]. Якщо посилання на
кілька праць, вони розділяються крапкою з комою: [1, с. 5; 6, с. 25-33].
3. Якщо використано відомості, матеріали чи твердження з монографій,
оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в
посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць
тощо з джерела, на яке дано посилання.
4. Для Інтернет-посилань обов’язково вказувати режим доступу до
певного інформаційного ресурсу. Серед Інтернет-посилань найбільш доречні
посилання на офіційні сайти організацій та установ.
5. Посилання у тексті зазвичай робиться в кінці речення.
6. При посиланнях на розділи, підрозділи, ілюстрації, таблиці,
формули, додатки зазначають їх номери. При посиланні слід писати:
«… у розділі 2…», «…дивись 1.2…», «…за 2.2…», «…відповідно до 1.2…»,
«…на рис. 2.1…» або «…на рисунку 1.3…», «…у табл. 2.1…», (рис. 2.1, табл.
2.1), «…(див. 2.4)…», «…за формулою (1.3)…», «…у додатку А…».
7. Не робити посторінкові посилання.
26
 8. Не подавати в тексті розгорнутих посилань, таких як (Іванов
А.П. Вступ до мовознавства. – К., 2000. – С. 54).
9. Неприпустиме посилання на неопубліковані та незавершені праці.
10. Цитата (пряме посилання) береться в лапки і обов’язково має
посилання на джерело із зазначеним номером сторінки.
Цитати звичайно наводять:
– для підтвердження власних аргументів;
– як посилання на авторитетне джерело;
– для критичного аналізу того чи іншого твердження.
В інших випадках краще робити непряме цитування.
4.7. Список використаної літератури
Список літератури – необхідний елемент довідкового апарату будь-якої
друкованої праці (опублікованої чи неопублікованої): монографії, дисертації,
дипломної або курсової роботи, статті, який розміщується після висновків.
1. Список включає цитовану, згадувану та вивчену автором літературу.
2. Зміст списку визначається автором роботи. Особлива увага
приділяється відображенню літератури останніх 5 років, як показник
інформованості автора про сучасний стан досліджуваної теми.
3. Список відображає всі види документів незалежно від форми
(способу) їх представлення та носія (друковані матеріали, електронні носії,
інформація віддаленого доступу тощо).
4. При складанні списку літератури можливі різні способи розстановки
бібліографічних описів джерел:
– алфавітна;
– хронологічна;
– систематична;
– нумераційна (в порядку появи посилань у тексті роботи).
4.1. Найчастіше використовується алфавітна розстановка, тобто в
абетковому порядку прізвищ авторів або назви джерела, якщо автора не має
чи їх більше трьох.
27
 4.2. При хронологічній розстановці всі джерела розташовуються за
роками публікацій, а в межах одного року – за алфавітом авторів або
назв. Хронологічний принцип дозволяє показати історію вивчення
досліджуваного питання (теми). Іноді використовують зворотно-
хронологічне розташування джерел, коли автор головну увагу приділяє
сучасному становленню теми, що вивчається.
4.3. При систематичній розстановці літератури бібліографічні описи
групуються за галузями знань, окремими темами в їх логічному
підпорядкуванні або за главами, розділами роботи, а в середині кожного
розділу – за алфавітом чи в хронологічному порядку.
4.4. Досить часто застосовується розстановка літератури в порядку
першого згадування в тексті роботи (нумераційна). Але в такому списку
важко проаналізувати охоплення теми, відповідність вказаних публікацій
посиланням на них. Список, складений таким чином, не повний, тому
що включає тільки згадану та цитовану літературу.
5. Вказані в списку публікації подають в наступному порядку:
– офіційні та керівні документи;
– роботи вітчизняних й іноземних авторів, надрукованих російською
та українською мовами в загальному алфавіті, зважаючи на
транскрипцію написання;
– твори вітчизняних та іноземних авторів іноземними мовами,
спочатку латинський алфавіт, потім східні мови, якщо є;
– інформація на електронних носіях та в мережі Internet.
6. Роботи одного автора розташовуються за алфавітом назв, а
автори-однофамільці – за алфавітом ініціалів. Скільки б робіт одного
автора не було, обов’язково треба вказувати прізвище та ініціали, не
замінюючи їх прочерками.
7. В списку літератури використовується нумерація наскрізь.
8. Усі джерела в списку літератури подаються мовою оригіналу.

28
 4.8. Додатки
Додатки слід розташовувати в кінці курсової роботи. Кожний
додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати
заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої симетрично
до тексту. Заголовки додатків розміщуються посередині рядка і
позначаються великими літерами української абетки (за винятком Ґ, Є, І,
Ї, Й, О, Ч, Ь), наприклад, «Додаток А». Далі, симетрично до тексту,
друкується заголовок додатка.
Один додаток позначається як додаток А. Додатки повинні мати
спільну з рештою роботи наскрізну нумерацію сторінок. Нумерація
ілюстрацій, таблиць та формул, розміщених у додатках, складається з
букви додатку і номеру малюнку, таблиці чи формули в ньому, наприклад:
«Таблиця В.5» (п’ята таблиця додатку В), «Рис. А.2» (другий рисунок
додатку А), «Формула В.2» (друга формула додатку В).
Якщо в додатку одна ілюстрація, одна таблиця, одна формула, їх
нумерують, наприклад: «Рис. А.1», «Таблиця А.1».
Додатки, як правило, друкують на аркушах формату А4.
Якщо додаток розміщується на декількох аркушах, то його номер і
назва пишуться тільки на першому листі, на інших вказують
«Продовження додатку А» чи «Закінчення додатку А».

5. Мова та стиль написання курсової роботи

Для наукового тексту характерним є смислова завершеність, цілісність

і зв’язність. Виклад звичайно ведеться від третьої особи – про «Я» забувають,
а говорять «МИ». Використовують:
1) послідовні роздуми: спочатку...; насамперед...; потім...; по-перше...;
по-друге...; отже...; таким чином…;
2) заперечення: проте, тимчасом, але, тоді як, аж ніяк;

29
 3) причинно-наслідкові відношення: таким чином; тому; завдяки
цьому; відповідно до цього; внаслідок цього; крім того; до того ж;
4) перехід від однієї думки до іншої: звернемося до...; раніше ніж
перейти до...; розглянемо…; зупинимося на...; перейдемо до...; треба
зупинитися на…; варто розглянути…;
5) результат, висновок: отже…; значить…; як висновок…; на
закінчення зазначимо, що…; усе вище сказане дає змогу зробити
висновок…; підсумовуючи…; слід сказати…;
6) стійкі словосполучення: навести результати; як показав аналіз,
на
підставі отриманих даних, підсумовуючи вище сказане; звідси випливає, що;
7) при посиланні на когось: за повідомленням…; на думку…; за
даними…; варто погодитись з…; на нашу думку….

6. Відгук наукового керівника на курсову роботу

Виконана і правильно оформлена курсова робота, підписується

студентом і подається на кафедру для перевірки науковим керівником. Після
отримання остаточного варіанту курсової роботи керівник ознайомлюється з
її змістом та оформленням, підписує титульну сторінку роботи і готує
письмовий відгук, в якому:
– характеризує актуальність теми, рівень виконання роботи,
правильність і глибину викладення матеріалу теми;
– оцінює ступінь самостійності виконання роботи студентом, якість
праці над нею;
– надає висновок про можливість допуску курсової роботи до захисту.
Особлива увага приділяється недолікам, не усунутим студентом, а
також обґрунтуванню можливості чи недоцільності рекомендації роботи до
захисту.

30
 При цьому, науковий керівник лише констатує можливість
(неможливість) такої рекомендації, не виставляючи диференційованої
оцінки. Бланк відгуку на курсову роботу розміщено в додатку Г.

7. Терміни подання курсової роботи до захисту

Робота може бути прийнятою до розгляду та подальшого захисту, якщо

вона надійшла на кафедру у строк, визначений календарним планом
кафедри та завчасно повідомлений студентам. Усі курсові роботи, які
надійшли після офіційно встановленого терміну, можуть бути прийняті
тільки за спеціальним розпорядженням завідувача кафедри чи за умови
встановлення додаткових термінів здачі, які визначаються кафедрою.
Курсова роботи до захисту не допускається, якщо вона:
– подана науковому керівнику на перевірку або на будь-який
подальший етап проходження з порушенням строків, встановлених
календарним планом кафедри;
– написана на тему, яка своєчасно не була затверджена по кафедрі;
– виконана не самостійно;
– побудова структури не відповідає вимогам;
– недбало оформлена.
Якщо матеріали роботи містять недопустимі прямі запозичення, то
процедура захисту не проводиться, а за результатами курсової роботи
виставляється оцінка «незадовільно».
Повторний захист курсової роботи з однієї і тієї ж навчальної
дисципліни допускається не більше двох разів.

8. Порядок захисту курсової роботи

Заключним етапом є захист курсової роботи. Він проводиться у строки,

визначені деканатом.
31
 Захист курсової роботи відбувається відкрито (можуть бути присутні
як студенти так і викладачі ЗВО) при участі наукового керівника перед
комісією у складі завідувача та провідних фахівців кафедри основ
медицини.
Захист складається з доповіді студента за темою роботи та відповідей
на запитання й проходить за таким сценарієм: голова комісії перед
початком захистів робіт встановлює регламент, оголошує тему роботи, ім’я
та прізвище студента, надає йому слово; після доповіді за дозволом
голови члени комісії задають доповідачу запитання, далі запитання задають
присутні.
Студент готує доповідь (до 10 хвилин), в якій чітко та лаконічно
викладаються основні положення курсової роботи. Доповідь студента на
захисті проводиться за таким планом: тема роботи; суть проблеми та її
актуальність; мета та завдання дослідження, їх новизна та значення для
практики; методологія вирішення завдань; результати дослідження і
висновки.
Головну увагу слід приділити актуальності досліджуваної
проблеми, її невивченим аспектам, основним результатам дослідження та
власним висновкам і рекомендаціям. До захисту курсової роботи бажано
підготувати мультимедійну презентацію у програмі Power Point на
електронному носії, в якій розмістити ілюстративний матеріал (малюнки,
таблиці, схеми тощо), для полегшення сприйняття змісту роботи.
Мультимедійна презентація створюється із дотриманням таких
правил:
1. Презентація виступу на захисті курсової роботи зазвичай не повинна
перевищувати 15 слайдів (орієнтовно 1-2 слайди на хвилину промови).
2. Усю текстову інформацію рекомендується ретельно перевірити
на відсутність орфографічних, лексичних, граматичних і стилістичних
помилок.

32
 3. Фон слайдів презентації бажано обирати однакове для всієї
презентації. Можна скористатися шаблонами, що містить програма.
4. Кольори схем, діаграм, малюнків рекомендується робити
яскравішими за тло, а, отже, краще використовувати світле тло з невеликою
кількістю декоративних елементів.
5. Ефекти анімації повинні допомагати сприйманню інформації, а
не бути самоціллю і не відволікати увагу слухачів від змісту презентації.
6. Бажано не використовувати складних прописних шрифтів.
7. Розмір шрифтів має бути не менше, ніж 20-36 pt.
8. В одному слайді доцільно вміщувати не більше, ніж 10-12 рядків
тексту.
Демонстрація презентаційних матеріалів, яка розміщена на 12-15
слайдах, повинна мати такі складові інформації:
 титульна сторінка, де вказано тему роботи, прізвище й ініціали
студента, номер групи, спеціальність –1 слайд;
 вступ, де визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, методи
дослідження, вказано структуру роботи – 3 слайди;
 стислий виклад інформації основної частини дослідження, що
містить висновки за кожним розділом, проілюстрований схемами,
таблицями, діаграмами – 7-9 слайдів;
 висновки, рекомендації, пропозиції – 1-2 слайди.
Хоча доповідь, зазвичай, готується у письмовій формі, виступати
слід вільно, не зачитуючи текст. Під час захисту курсової роботи
студент має виявити глибокі знання з вивчених розділів курсу, вміти
розкрити зміст розглянутих у курсовій роботі положень та викласти
власні результати, отримані під час написання роботи, не обмежуючись
переказом положень, наведених у спеціальній літературі.
Завершивши виступ, студент зобов'язаний коротко і, разом з тим,
вичерпно відповісти на запитання членів комісії. Студент під час відповідей
має право користуватися своєю роботою.
33
 За змістом та стилем доповіді та відповідями на запитання члени
комісії визначають рівень знань студента, його вміння виступати та
аргументовано відстоювати власну точку зору.
По закінченні захисту всіх робіт комісія проводить п’ятихвилинну
нараду, після якої голова комісії оголошує результати проведеного захисту та
загальні оцінки.

9. Критерії оцінювання курсової роботи

Курсова робота, яка відповідає викладеним у робочій програмі та

методичних рекомендаціях вимогам, оцінюється за стобальною шкалою з
урахуванням якості виконаної роботи, виступу студента і його відповідей
на запитання членів комісії по захисту. Слід пам'ятати, що висока якість
виконаної курсової роботи не є гарантією її високої оцінки, оскільки оцінка
може бути зниженою через некваліфікований захист курсової роботи.
У процесі оцінювання курсової роботи враховується низка
важливих критеріїв, які представлені в таблиці 1.
Таблиця 1
Критерії оцінювання курсової роботи
№ Кількість
Складові оцінки
з/п балів
Оцінка за оформлення роботи
1 Оформлення роботи: наявність обкладинки, титульної 0-5
сторінки згідно вимог
2 Дотримання вимог до розміщення тексту на сторінках, 0-5
ілюстрацій і таблиць
3 Структура роботи (наявність вступу, основних розділів, 0-10
висновків, списку використаних джерел); дотримання вимог
до встановлених обсягів кількості сторінок
Разом: 0-20

34
 Оцінка за змістове наповнення роботи
1 Формулювання актуальності, мети і завдань, новизни та 0-5
практичного значення роботи
2 Відповідність змістового наповнення основних розділів 0-15
роботи темі, меті та завданням дослідження
3 Стилістика та логічність викладення матеріалу: правильне 0-10
використання спеціальної термінології, грамотність
літературної української мови
4 Відповідність висновків поставленим завданням 0-5
5 Бібліографія: наявність робіт останніх п'яти років; 0-5
оформлення бібліографії відповідно до діючих стандартів;
дотримання етики
посилань
Разом: 0-40
Оцінка за захист роботи
Якість доповіді студента, спроможність чітко та лаконічно 0-15
викласти основні результати дослідження
Повнота та логічність відповідей на поставлені питания 0-10
Якість проведеної презентації (якість представлених слайдів, 0-5
їх зміст, володіння презентаційним матеріалом)
Разом: 0-40
Загальна оцінка за курсову роботу 0-100

Оцінка за написання та оформлення курсової роботи виставляється

керівником до захисту роботи. Перевірка та оцінювання курсової роботи
здійснюються комісією за 100-бальною шкалою оцінювання, а також – за
шкалами ECTS та національною (табл. 2).

35
 Таблиця 2
Загальна шкала оцінювання: рейтингова, національна та ECTS
СУМА ОЦІНКА ЗА НАЦІОНАЛЬНОЮ ШКАЛОЮ
БАЛІВ
ОЦІНКА
за 100-
ЕСТS екзамен залік
бальною
шкалою
90-100 A відмінно
82-89 B
добре
74-81 C зараховано
64-73 D
задовільно
60-63 E
не задовільно з можливістю повторного
35-59 FX
складання
не задовільно з обов’язковим повторним
1-34 F
вивченням дисципліни

Таким чином, оцінювання курсової роботи за 4-бальною (традиційною)

шкалою відповідає таким критеріям оцінювання:
А) оцінка « відмінно» (90-100 балів) ставиться, якщо студент:
1) показав глибокі теоретичні знання тієї дисципліни, з якої виконана
курсова роботи;
2) оволодів первинними навиками дослідної роботи: збирати дані,
аналізувати, творчо осмислювати, формулювати висновки;
3) дає свої пропозиції і рекомендації з предмету дослідження;
4) виконав роботу грамотно літературною українською мовою;
5) оформив роботу у відповідності до вимог і подав її до захисту у
визначений кафедрою термін;
6) на захисті продемонстрував глибокі знання теми дослідження,
твердо і впевнено відповів на запитання членів комісії.
36
 Б) оцінка « добре» (74-89 балів) ставиться, якщо студент:
1) показав досить високі теоретичні знання тієї дисципліни, з якої
виконана курсова роботи;
2) оволодів первинними навиками дослідної роботи: збирати дані,
аналізувати, осмислювати їх, формулювати висновки, але не завжди
критично ставиться до використаних джерел та літератури;
3) дає свої пропозиції і рекомендації з предмету дослідження, однак
відчуває труднощі щодо їх обґрунтування;
4) виконав роботу грамотно літературною українською мовою, але
допустив нечисленні граматичні та стилістичні помилки;
5) оформив роботу у відповідності до вимог і подав її до захисту у
визначений кафедрою термін;
6) на захисті продемонстрував добрі знання з теми дослідження,
відповів на запитання членів комісії;
В) оцінка «задовільно» (60-73 бали) ставиться, якщо студент:
1) показав достатні теоретичні знання з тієї дисципліни, з якої
виконується робота:
2) загалом оволодів первинними навиками дослідної роботи: збирати
дані, аналізувати, осмислювати їх, формулювати висновки, однак
допускає в роботі порушення принципів логічного і послідовного
викладу матеріалу, мають місце окремі фактичні помилки і неточності;
3) не може сформулювати пропозиції і рекомендації з теми
дослідження, або обґрунтувати їх;
4) допускає помилки в оформленні роботи та у використанні
спеціальної термінології;
5) допускає численні граматичні та стилістичні помилки;
6) на захисті продемонстрував задовільні знання з теми
дослідження, але не зумів впевнено й чітко відповісти на додаткові
запитання членів комісії;

37
 Г) оцінка « незадовільно» (менше 60 балів) ставиться в тому разі,
якщо автор не розкрив зміст теми, допустив суттєві помилки при
викладенні змісту питань та оформленні роботи, на захисті студент проявив
повне незнання досліджуваної проблеми, не зумів задовільно відповісти
на поставлені питання, що свідчить про несамостійне виконання курсової
роботи.

10. Алгоритм перевірки курсової роботи

Робота має бути добре вичитана, не містити граматичних та

орфографічних помилок. Основний текст має бути вирівняний по ширині.
Слід уникати:
– пропусків («пробілів») перед комами та крапками у тексті;
– розрідженого або стисненого тексту (див. параметри у меню
«Формат»/«Шрифт»/«Интервал» MS Word), які з’являються, як правило,
після сканування текстів на сканері з розпізнаванням;
– використання тире «—» (чи «–» ) замість дефісу «-» і навпаки,
причому, слід пам’ятати, що до та після «тире» слід ставити пробіл;
– слова «Я».
Посилання на літературу варто оформляти у такий спосіб: писати
[1, 2, 4], а не [1,2,4]; писати [1, 2], а не [1-2]; писати [1–3], а не [1, 2, 3].
Бажано дотримуватись коректного вживання україномовних слів та
скорочень:
– оцінка як результат, але оцінювання як процес – часто пишуть тільки
«оцінка»;
– розв’язання як процес, але розв’язок як результат – часто
пишуть тільки «розв’язання» чи «рішення»;
– «багаторазовий», а не «багатократний»;
– «правильний», а не «вірний»;
– «оскільки», а не «так як»;
38
 – «за відсутності», а не «при відсутності»;
– «обґрунтовано», а не «обгрунтовано»;
– «є», а не «являється» (за окремими винятками);
– «ВНЗ» (вищий навчальний заклад), а не «вуз» тощо.
Після завершення написання курсової роботи бажано здійснити
перевірку (з відповідним виправленням) за таким алгоритмом:
1. Перевірити чи на усі пронумеровані у роботі рисунки, таблиці
та формули є посилання в тексті.
2. Перевірити чи усі рисунки, таблиці та формули пронумеровані
підряд у межах кожного розділу.
3. Чи на всі джерела у списку використаної літератури у роботі є
посилання.
4. Чи є коректною нумерація Додатків та використані символи для
їх номерів.
5. Чи на кожну авторську роботу є посилання в усіх розділах роботи, де
це доцільно.
6. Чи на усі Додатки є посилання у тексті.
7. Чи усі заголовки «не відриваються» від тексту, що йде далі.
8. Зверстати текст, щоб кожен підпис до рисунку «не відривався»
від
самого рисунку та те саме виконувалось щодо таблиць. При цьому, не
повинно бути великих вільних місць в кінці сторінок. У крайньому випадку,
варто змінити розмір якогось рисунку чи дописати ще якесь речення.
9. Чи не є кількість пунктів у Висновках меншою від кількості
сформульованих у Вступі задач.

11. Поради щодо підготовки та захисту курсової роботи

Якісно виконана курсова робота приносить автору моральне та

естетичне задоволення. Однак процес її підготовки не завжди приємний, так
39
як супроводжується значними емоційними та вольовими напруженнями.
Стомленість нервової системи часто викликає апатію, невпевненість у
власних силах та небажання продовжувати роботу. Студенту слід бути
готовим до подібних реакцій організму і вміти їх долати. Перш за все,
необхідно розуміти фізіологічну сутність процесів, що протікають в
організмі в цей час.
Курсова робота для переважної більшості студентів є новою
формою розумової діяльності, яка потребує максимальної мобілізації
творчих сил. Тільки в муках творчості можливий швидкий і якісний
розумовий прогрес. Мозкова функція під час інтенсивної розумової
діяльності адаптується до нового рівня активності хвилеподібно в
наростаючій прогресії. Інтелектуальні здібності піднімаються на новий
рівень, що загалом дозволяє підвищити продуктивність розумових
операцій. Іншими словами, всяке долання труднощів у підготовці роботи
іде на користь розумовому вдосконаленню.
Найбільше труднощів чекають студента на початку роботи на
етапі «втягування». Невпевненість і страх перед новизною та
невизначеністю об’ємів розумового навантаження характерні для всіх
новачків. Але вони поступово зникають у процесі планомірної
систематичної роботи. Чим ближче до її завершення, тим цікавішою
вона стає. Ця закономірність характерна для будь-якої творчої роботи.
Кожний студент зазвичай старається виконати свою роботу найкращим
чином і отримати найвищу оцінку.
Практика свідчить, що загальна оцінка за курсову роботу залежить
не тільки від якості її оформлення, чіткої доповіді та правильних
відповідей. В деякій мірі на оцінку також впливає вміння кожного студента
«себе подати», тобто створити навколо позитивний емоційний фон та
залишити після свого виступу хороше враження. Адже не секрет, що
викладачі звертають однакову увагу як на знання, так і на поведінку

40
студента, навіть на його зовнішність. В цьому сенсі можна говорити про
два компоненти оцінки: об’єктивний та суб’єктивний.
Існують базові загальні правила, які у поєднанні з методом "проб
та помилок", ретельним спостереженням за реакціями людей на ту чи
іншу ситуацію, постійною корекцією власної поведінки, дозволяють обійти
помилки та досягти значних індивідуальних успіхів у цьому напрямі. Отже,
оволодіти мистецтвом психологічного впливу на оточуючих може будь-хто,
хто достатньо вірить у свої здібності і наполегливо працює над собою.
Для таких студентів надаємо декілька порад психолога:
 для досягнення мети використай максимально психологічний чинник -
завоюй симпатію або хоча би прихильність викладача;
 грубих, нечуйних, невблаганних викладачів не існує, є студенти, які не
знають як завойовується авторитет;
 авторитет завойовується роками, а губиться за одну хвилину;
 найбільш постійними складовими авторитету є охайний зовнішній
вигляд, пунктуальність, чесність, правдивість, старанність,
працьовитість, уважність, відповідальність, терпеливість, скромність,
ввічливість, дисциплінованість, активність, відвертість, життєрадісність,
впевненість, серйозність, послідовність вчинків, сміливість, повага до
старших та колег по навчанню, тяга до знань;
 викладачам завжди не подобається невихованість, грубість, лінь,
зазнайство, неуважність, неповага до оточуючих, безвідповідальність,
неохайність, пасивність, нечесність, нехлюйство, безцеремонність,
жорстокість, підлість, плаксивість, непідготовленість,
некомпетентність, гординя, лестощі, підлабузництво, нахабність;
 за кращу оцінку потрібно боротися не під час іспиту, а задовго до
нього, протягом всього часу вивчення дисципліни;
 викладачі симпатизують студентам, які проявляють непідробний
інтерес чи захоплення їх дисципліною;

41
 викладачі поважають студентів, які своєчасно і якісно виконують
навчальні завдання;
 викладачам подобаються студенти, які консультуються з ними з усіх
проблемних питань;
 викладачі переконані, що студенти, які постійно спізнюються на
заняття або пропускають їх, проявляють неповагу як до предмету
навчання, так і до них самих;
 до викладачів похилого віку повинно проявлятися максимум уваги; їх
вікові недоліки не повинні помічатися в жодному разі;
 про викладачів не рекомендується говорити погано, навіть при їх
відсутності, а також у колі найкращих друзів, так як все таємне з часом
стає явним;
 студенту не личить задавати викладачу питання типу, чому у іншого
студента краща оцінка, в той час як інша робота нічим не
відрізняється від його роботи;
 проханням викладачів слід відмовляти тільки в надзвичайно
екстремальних ситуаціях, коли його прохання об’єктивно не може
бути виконане, або ж воно принижує чиюсь честь і гідність; в цьому
разі слід вибачитися і обов’язково в коректній формі пояснити причину
відмови;
 доповідь на захисті слід починати словами «Шановний голово, шановні
члени комісії та присутні!»; завершувати доповідь - словами «Дякую за
увагу»; ніколи не використовувати слова «Я провів дослідження...», «Я
визначив...»;
 відповіді на питання необхідно починати словами «Дякую за
запитання! Шановний ...!»; всі відповіді повинні починатися після
невеликої паузи, яка дозволить сформулювати думку, бути максимально
короткими і по суті питання; якщо питання стосується проблеми, яка
не досліджувалася, відповідь повинна бути приблизно такою: «Шановний
Іване Івановичу! Піднята Вами проблема безумовно заслуговує на увагу,
42
 однак її вивчення не входило у завдання наших досліджень. В наступних
наших роботах ми безумовно повернемося до її вивчення».
 забороняється на захисті вступати в емоційну суперечку з будь-ким;
відповідати потрібно тільки з дозволу керівника захисту; дискусія
повинна бути коректною з максимальною шанобливістю до учасників
дискусії.

43
 Список використаних джерел

1. Богдановська Н.В. Фізична реабілітація хворих різних нозологічних форм.

Навчальний посібник. Запоріжжя, 2011. 314 с.
2. Вимоги до написання та захисту курсових робіт : навч.-метод. посіб. / упоряд.
Б. С. Крищук, О. М. Севастьянова. Хмельницький : ХГПА, 2011. 53 с.
3. ДСТУ 8302:2015. Бібліографічне посилання Загальні положення та правила
складання. [Чинний від 2016-07-01]. Вид. офіц. Київ : ДП «УкрНДНЦ», 2016.
20 с. (Інформація та документація).
4. Внутрішня медицина: підручник / Н.М. Середюк, Є.М. Нейко, Г.П.
Вакалюк та ін.; за ред. Є.М. Нейка. – К.: Медицина, 2009. – 1104 с.
5. Внутрішня медицина: Підручник: у 3 т. — Т. 1 / К.М. Амосова, О.Я.
Бабак, В.М. Зайцева та ін.; За ред. проф. К.М. Амосової. К.: Медицина,
2008. 1056 с.
6. Внутрішня медицина: Підручник: у 3 т. — Т. 2 / А.С. Свінцицький, Л.Ф.
Конопльова, Ю.І. Фещенко та ін.; За ред. проф. К.М. Амосової. К.:
Медицина, 2009. 1088 с.
7. Внутрішні хвороби: Підручник / За ред. І.М.Ганджі, В. М. Коваленка.
Київ "Здоров'я", 2002. 992 с.
8. Внутрішні хвороби: Навч. посібник / За ред. О. О. Якименко. Одеса:
Одес. держ. мед. ун-т, 2003. 372 с.
1. Григус І. М. Фізична реабілітація в пульмонології : навчальний посібник. 2-ге,
виправлене. Рівне : НУВГП, 2018. 258 с.
2. Заболевания сердца и реабилитация. Под.ред. М.Л. Поллока, Д.Х.
Шмидта. К.: Олимпийская литература, 2000. 402 с.
3. Івасик Н. Фізична реабілітація при порушенні діяльності органів дихання.
Львів, 2012. 192 с.
9. Кардиореабилитация: практическое руководство. Под ред.. Дж. Ниебауєра;
пер. с англ. М.: Логосфера, 2012. 328 с.
10. Кардиореабилитация / Под ред. Г.П. Арутюнова. М., 2013. 336 с.
44
11. Передерій В.Г., Ткач С.М. Основи внутрішньої медицини / Том І /
Підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів. Вінниця:
Нова книга, 2009. 640 с.
12. Передерій В.Г., Ткач С.М. Основи внутрішньої медицини / Том ІІ /
Підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів. Вінниця:
Нова книга, 2009. 784 с.
13.Опорно-інструктивні матеріали до написання та захисту курсової роботи :
метод. посіб. / Н. В. Стаднік, А. О. Клочко, А. М. Лукіянчук, Н. В. Бодрик.
Біла Церква, 2014. 52 с.
14.Основи діагностичних досліджень у фізичній терапії [навч. Посібник для
студентів вищих навчальних закладів] / Т. Бойчук, М. Голубєва, О.
Левандовський, Л. Войчишин. Л.: ЗУКЦ, 2010. – 240 с.
15. Практикум з внутрішньої медицини: навчальний посібник / К.М.
Амосова, Л.Ф. Конопльова, ЛЛ. Сидорова, Г.В. Мостбауер та ін. К.:
Український медичний вісник, 2010. 416 с.
16. Реабилитация при заболеваниях сердечно-сосудистой системы / Под ред.
И.Н. Макаровой. М.: ГЭОТАР-Медиа, 2010. 304 с.
17. Руководство по кардиологии / под ред. В.Н. Коваленко. К.: МОРИОН,
2008. 1424 с.
18. Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх
органів / За ред. проф. Ю.М. Мостового. – 22-ге вид., перероб. – Київ,
Центр ДЗК, 2017. – 616 с.

Інформаційні ресурси в мережі Інтернет

1. Навчально-методичні матеріали навчального курсу «Основи патології в

кардіології та пульмонології» на сайті електронного навчання ДВНЗ
«УжНУ». URL: https://e-learn.uzhnu.edu.ua/course/view.php?id=6214
2. Робоча програма дисципліни «Основи патології в кардіології та
пульмонології» на сайті електронного навчання ДВНЗ «УжНУ». URL:
https://e-learn.uzhnu.edu.ua/course/view.php?id=6214

45
3. Сайт Empendium / Портал для лікарів / Внутрішні хвороби. Підручник,
заснований на принципах доказової медицини. URL:
https://empendium.com/ua/
4. Державний експертний центр МОЗ України / Реєстр медико-
технологічних документів / Галузеві стандарти та клінічні настанови.
URL: https://www.dec.gov.ua/cat_mtd/galuzevi-standarti-ta-klinichni-
nastanovi/
5. Компендіум — лікарські препарати / Підручники / Внутрішня медицина
(В.І. Денесюк, О.В. Денесюк, за ред. В.М. Коваленка, 2019). URL:
https://compendium.com.ua/uk/tutorials-uk/
6. Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх
органів. Невідкладні стани в терапії / За ред. проф. Ю.М. Мостового, 2015.
URL:
https://pidru4niki.com/90176/meditsina/suchasni_klasifikatsiyi_ta_standarti_lik
uvannya_zahvoryuvan_vnutrishnih_organiv_nevidkladni_stani_v_terapiyi

46
 Додаток А
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА ОСНОВ МЕДИЦИНИ

КУРСОВА РОБОТА

з дисипліни «Основи патології в кардіології та пульмонології»

(назва дисципліни)

на тему:
Ішемічна хвороба серця (ІХС): епідеміологія, етіологія,
чинники ризику, патогенез, класифікація та особливості клінічного
перебігу різних форм захворювання

Студента_ІІІ_ курсу _1_ групи

спеціальності__227 Фізична
терапія, ерготерапія______
Іванова Івана Івановича
(прізвище та ініціали)

Керівник:_________________________
(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

Національна шкала ________________

Кількість балів: ____Оцінка ECTS _____

Члени комісії ________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)
________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали

Ужгород – 2021 рік

47
 Додаток Б
Приклад оформлення змісту курсової роботи

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ………………………………………3

ВСТУП .............................................................................................................4
РОЗДІЛ 1. (НАЗВА) ........................................................................................6
1.1. (Назва) ....................................................................................................... 6
1.2. (Назва) .......................................................................................................12
РОЗДІЛ 2. (НАЗВА) ........................................................................................20
2.1. (Назва) ........................................................................................................20
2.2. (Назва) ........................................................................................................25
ВИСНОВКИ ......................................................................................................30
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………................................. 32
ДОДАТКИ ..........................................................................................................34

48
 Додаток В

Зразки
оформлення бібліографічного опису у списку використаних джерел
з урахуванням Національного стандарту України ДСТУ 8302:2015

Характеристи
Приклад оформлення
ка джерела
1. Вагіна О. М. Політична етика : навч.-метод. посіб.
Запоріжжя : ЗНУ, 2017. 102 с.
Книги:
2. Горбунова А. В. Управління економічною
Один автор
захищеністю підприємства: теорія і методологія :
монографія. Запоріжжя : ЗНУ, 2017. 240 с.
1. Батракова Т. І., Калюжна Ю. В. Банківські операції :
навч. посіб. Запоріжжя : ЗНУ, 2017. 130 с.
Два автори 2. Горошкова Л. А., Волков В. П. Виробничий
менеджмент : навч. посіб. Запоріжжя : ЗНУ, 2016.
131 с.
1. Аніловська Г. Я., Марушко Н. С., Стоколоса Т. М.
Інформаційні системи і технології у фінансах : навч.
посіб. Львів : Магнолія 2006, 2015. 312 с.
Три автори 2. Кузнєцов М. А., Фоменко К. І., Кузнецов О. І.
Психічні стани студентів у процесі навчально-
пізнавальної діяльності : монографія. Харків :
ХНПУ, 2015. 338 с.
1. Бікулов Д. Т, Чкан А. С., Олійник О. М.,
Маркова С. В. Менеджмент : навч. посіб.
Запоріжжя : ЗНУ, 2017. 360 с.
Чотири і
2. Операційне числення : навч. посіб. / С. М. Гребенюк
більше
та ін. Запоріжжя : ЗНУ, 2015. 88 с.
авторів
3. Основи охорони праці : підручник
/ О. І. Запорожець та ін. 2-ге вид. Київ : ЦУЛ, 2016.
264 с.
1. Березенко В. В. PR як сфера наукового знання :
монографія / за заг. наук. ред. В. М. Манакіна.
Автор(и) та
Запоріжжя : ЗНУ, 2015. 362 с.
редактор(и)/
2. Бутко М. П., Неживенко А. П., Пепа Т. В.
упорядники
Економічна психологія : навч. посіб. / за ред.
М. П. Бутко. Київ : ЦУЛ, 2016. 232 с.
1. Міжнародні економічні відносини : навч. посіб. / за
Без автора ред.: С. О. Якубовського, Ю. О. Ніколаєва. Одеса :
ОНУ, 2015. 306 с.

49
 2. Службове право: витоки, сучасність та перспективи
розвитку / за ред.: Т. О. Коломоєць, В. К. Колпакова.
Запоріжжя, 2017. 328 с.
3. Антологія української літературно-критичної думки
першої половини ХХ століття / упоряд. В. Агеєва.
Київ : Смолоскип, 2016. 904 с.
1. Енциклопедія Сучасної України / редкол.: І. М.
Дзюба та ін. Київ : САМ, 2016. Т. 17. 712 с.
2. Новицкий О. М. Сочинения : в 4 т. / ред. изд.:
Багатотомні
Н. Г. Мозговая, А. Г. Волков ; авт. вступ. ст.
видання
Н. Г. Мозговая. Киев ; Мелитополь: НПУ им. М.
Драгоманова ; МГПУ им. Б. Хмельницкого, 2017. Т.
1. 382 с.
1. Бондар О. Г. Земля як об'єкт права власності за
земельним законодавством України : автореф. дис.
... канд. юрид. наук : 12.00.06. Київ, 2005. 20 с.
Автореферати
2. Гнатенко Н. Г. Групи інтересів у Верховній Раді
дисертацій
України: сутність і роль у формуванні державної
політики : автореф. дис. ... канд. політ. наук :
23.00.02. Київ, 2017. 20 с.
1. Авдєєва О. С. Міжконфесійні відносини у
Північному Приазов'ї (кінець XVIII - початок XX
ст.) : дис. ... канд. іст. наук : 07.00.01 / Запорізький
національний університет. Запоріжжя, 2016. 301 с.
Дисертації
2. Левчук С. А. Матриці Гріна рівнянь і систем
еліптичного типу для дослідження статичного
деформування складених тіл : дис. ... канд. фіз.-мат.
наук : 01.02.04. Запоріжжя, 2002. 150 с.
1. Конституція України : офіц. текст. Київ : КМ, 2013.
96 с.
2. Про освіту : Закон України від 05.09.2017 р. № 2145-
Законодавчі VIII. Голос України. 2017. 27 верес. (№ 178-179). C.
та нормативні 10–22.
документи 3. Про вищу освіту : Закон України від 01.07.2014 р. №
1556-VII. Дата оновлення: 28.09.2017. URL:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 (дата
звернення: 15.11.2017).
1. Гетьман А. П. Екологічна політика держави:
конституційно-правовий аспект. Тридцать лет с
Частина экологическим правом : избранные труды. Харьков,
видання: 2013. С. 205–212.
книги 2. Коломоєць Т. О. Адміністративна деліктологія та
адміністративна деліктність. Адміністративне
право України : підручник / за заг. ред.
50
 Т. О. Коломоєць. Київ, 2009. С. 195–197.
3. Алексєєв В. М. Правовий статус людини та його
реалізація у взаємовідносинах держави та
суспільства в державному управлінні в Україні.
Теоретичні засади взаємовідносин держави та
суспільства в управлінні : монографія. Чернівці,
2012. С. 151–169.
1. Антонович М. Жертви геноцидів першої половини
ХХ століття: порівняльно-правовий аналіз.
Голодомор 1932-1933 років: втрати української
нації : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ,
4 жовт. 2016 р. Київ, 2017. С. 133–136.
Частина
2. Анциперова І. І. Історико-правовий аспект акту про
видання:
бюджет. Дослідження проблем права в Україні
матеріалів
очима молодих вчених : тези доп. всеукр. наук.-
конференцій
практ. конф. (м. Запоріжжя, 24 квіт. 2014 р.).
(тези,
Запоріжжя, 2014. С. 134–137.
доповіді)
3. Кононенко Н. Методология толерантности в
системе общественных отношений. Формирование
толерантного сознания в обществе : материалы VII
междунар. антитеррорист. форума (Братислава,18
нояб. 2010 г.). Киев, 2011. С. 145–150.
1. Кучеренко І. М. Право державної власності. Великий
енциклопедичний юридичний словник / ред.
Ю. С. Шемшученко. Київ, 2007. С. 673.
Частина
2. Пирожкова Ю. В. Благодійна організація.
видання:
Адміністративне право України : словник термінів /
довідкового
за ред.: Т. О. Коломоєць, В. К. Колпакова. Київ,
видання
2014. С. 54–55.
3. Сірий М. І. Судова влада. Юридична енциклопедія.
Київ, 2003. Т. 5. С. 699.
1. Коломоєць Т. О. Оцінні поняття в
адміністративному законодавстві України: реалії та
перспективи формулювання їх застосування. Вісник
Запорізького національного університету.
Юридичні науки. Запоріжжя, 2017. № 1. С. 36–46.
Частина
2. Левчук С. А., Хмельницький А. А. Дослідження
видання:
статичного деформування складених циліндричних
продовжувано
оболонок за допомогою матриць типу Гріна. Вісник
го видання
Запорізького національного університету. Фізико-
математичні науки. Запоріжжя, 2015. № 3. С. 153–
159.
3. Левчук С. А., Рак Л. О., Хмельницький А. А.
Моделювання статичного деформування складеної
51
 конструкції з двох пластин за допомогою матриць
типу Гріна. Проблеми обчислювальної механіки і
міцності конструкцій. Дніпропетровськ, 2012.
Вип. 19. С. 212–218.
1. Кулініч О. О. Право на освіту в системі
конституційних прав людини і громадянина та його
гарантії. Часопис Київського університету права.
2007. № 4. С. 88–92.
2. Коваль Л. Плюси і мінуси дистанційної роботи.
Частина Урядовий кур'єр. 2017. 1 листоп. (№ 205). С. 5.
видання: 3. Біленчук П., Обіход Т. Небезпеки ядерної
періодичного злочинності: аналіз вітчизняного і міжнародного
видання законодавства. Юридичний вісник України. 2017. 20-
(журналу, 26 жовт. (№ 42). С. 14–15.
газети) 4. Bletskan D. I., Glukhov K. E., Frolova V. V. Electronic
structure of 2H-SnSe2: ab initio modeling and
comparison with experiment. Semiconductor Physics
Quantum Electronics & Optoelectronics. 2016. Vol. 19,
No 1. P. 98–108.

1. Влада очима історії : фотовиставка. URL:

http://www.kmu.gov.ua/control/uk/photogallery/gallery
?galleryId=15725757& (дата звернення: 15.11.2017).
2. Шарая А. А. Принципи державної служби за
законодавством України. Юридичний науковий
електронний журнал. 2017. № 5. С. 115–118. URL:
http://lsej.org.ua/5_2017/32.pdf.
3. Ганзенко О. О. Основні напрями подолання
правового нігілізму в Україні. Вісник Запорізького
Електронні
національного університету. Юридичні науки.
ресурси
Запоріжжя, 2015. № 3. – С. 20–27. – URL:
http://ebooks.znu.edu.ua/files/Fakhovivydannya/vznu/ju
ridichni/ VestUr2015v3/5.pdf. (дата звернення:
15.11.2017).
4. Яцків Я. С., Маліцький Б. А., Бублик С. Г.
Трансформація наукової системи України протягом
90-х років ХХ століття: період переходу до ринку.
Наука та інновації. 2016. Т. 12, № 6. С. 6–14.DOI:
https://doi.org/10.15407/scin12.06.006.

52
 Додаток Г
Приклад оформлення відгуку наукового керівника на курсову роботу

ВІДГУК
на курсову роботу з дисципліни
«Основи патології в кардіології та пульмонології»
студента(ки) ІІI курсу спеціальності
227 Фізична терапія, ерготерапія
___________________________________________
(прізвище, ім’я та по батькові студента)
на тему: ______________________________________________

Охарактеризувати роботу за такими пунктами:

Актуальність обраної теми.
Структура роботи: відповідає вимогам, частково відповідає, не
відповідає.
Мета дослідження: досягнута повністю, частково, не досягнута.
Завдання дослідження: виконані повністю, частково, не виконані.
Характер новизни дослідження (за наявності): високий, середній,
низький.
Науково-теоретичний рівень роботи: високий, середній, низький.
Правильність та обґрунтованість висновків.
Практична цінність (за наявності).
На підставі розгляду змісту курсової роботи вважаємо за необхідне
зробити наступні зауваження:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________

Загалом робота заслуговує _______________ (позитивної,

негативної) оцінки та __________ (може, не може) бути допущена до захисту.

Науковий керівник підпис П.І.Б.

53