Варіант 2

Завдання 1.
1.1 Політика формування власного капіталу банку.

Управління капіталом передбачає реалізацію таких завдань:

 формування власних ресурсів в обсягах, що забезпечують розвиток
банку;
 забезпечення ефективного використання накопиченої частини капіталу
банку.
З метою забезпечення ефективності управління цим процесом
розробляється спеціальна фінансова політика, спрямована на
залучення власних фінансових ресурсів з різних джерел відповідно до
потреб його розвитку в плановому періоді.
Політика формування власного капіталу банку являє собою частину
загальної фінансової стратегії підприємства, що полягає в
забезпеченні необхідного рівня самофінансування - забезпечення
необхідного розміру капіталу.
Розробка політики формування капіталу банку здійснюється в кілька
етапів.
1 етап - аналіз формування капіталу банку в попередньому періоді.
Метою такого аналізу є виявлення потенціалу формування власного
капіталу та його відповідність темпам розвитку банку. Аналізується:
 динаміка обсягу капіталу банку; відповідність темпів зростання
капіталу банку темпам зростання його активів, кредитного
портфеля та портфеля цінних паперів;
 динаміка питомої ваги капіталу банку в загальному обсязі ресурсів у
передлановому періоді;
 джерела формування капіталу банку: співвідношення внутрішніх і
зовнішніх джерел; вартість залучення власного капіталу з різних
джерел;
 достатність капіталу банку в передплановому періоді.
2 етап - визначення загальної потреби в капіталі банку.
Основна проблема при визначенні доцільного для банку розміру
капіталу - це вибір прийнятного співвідношення капіталу і
зобов'язань: чим більша питома вага капіталу, тим більшою є
фінансова незалежність банку, але чим більша частка запозичених і
залучених коштів, тим більшою є прибутковість власного капіталу
(ефект фінансового левериджу).
Таким чином, це вибір між надійністю (вона тим вища, чим більший
розмір капіталу) і прибутковістю (тим більша, чим меншою є сума
капіталу).
На розмір капіталу, необхідний банку, впливають такі фактори:
 2.1 Зовнішні - вимоги державного регулювання (насамперед,
нормативні вимоги НБУ). З метою забезпечення фінансової стійкості
банки України мають виконувати певні нормативи.
Мінімальний розмір регулятивного капіталу (НІ) діючих банків та
знову створених банків визначається нормативними актами
Національного банку України.
Норматив адекватності регулятивного капіталу (норматив
платоспроможності Н2) відображає здатність банку своєчасно і в
повному обсязі розрахуватися за своїми зобов'язаннями, що ви-
пливають із торговельних, кредитних або інших операцій грошового
характеру. Чим вище значення показника адекватності регулятивного
капіталу, тим більшою є частка ризику, що приймають на себе
власники банку, і навпаки: чим нижчим є значення показника, тим
більшою є частка ризику, що іі приймають на себе
кредитори/вкладники банку.
Норматив адекватності регулятивного капіталу встановлюється з
метою запобігання надмірному перекладанню банком кредитного
ризику та ризику неповернення банківських активів на
кредиторів/вкладників банку.
Значення показника адекватності регулятивного капіталу визначається
як співвідношення регулятивного капіталу банку до сумарних активів
і певних позабалансових інструментів, зважених за ступенем
кредитного ризику та зменшених на суму створених відповідних
резервів за активними операціями та на суму забезпечення кредиту
(вкладень у боргові цінні папери) безумовним зобов'язанням або
грошовим покриттям у вигляді застави майнових прав.
Норматив (коефіцієнт) співвідношення основного капіталу до
сукупних активів (далі - норматив Н3) відображає розмір основного
капіталу, необхідний для здійснення банком активних операцій.
Нормативне значення нормативу Н3 має бути не меншим за 7 % та
встановлюється з метою визначення спроможності банку захистити
кредиторів і вкладників від непередбачуваних збитків, яких може за-
знати банк у процесі своєї діяльності залежно від розміру різно-
манітних ризиків.
Показник адекватності основного капіталу банку розраховується як
співвідношення основного капіталу до загальних активів банку.
Нормативні значення показників Н2 та НЗ встановлюються та
переглядаються НБУ.
2.2 Внутрішні фактори:
 розмір банку;
 загальна схильність банку до ризику;
 цілі банку на ринку;
  очікуване зростання банку, його плани і перспективи (завоювання
нових ринків; розширення мережі філій);
 передбачуване впровадження нових послуг і рівень іх ризику;
 обсяг і структура активних операцій, зокрема, питома вага ризикових
активів та їх прогнозне зростання.
Розрахована загальна потреба визначає необхідну суму капіталу
банку, яка має формуватись як за рахунок внутрішніх, так і зовнішніх
джерел,

1.2 Оцінка потреби банку в ліквідних коштах.

Метод структурування фондів (поділу джерел фінансування).

Завдання аналізу ліквідності ускладнюється, якщо банк використовує принципово
різні джерела залучення коштів. У такій ситуації обґрунтованим стає застосування
методу структурування фондів (поділу джерел фінансування). Сутність методу
полягає у встановленні відповідності між конкретними видами джерел та
напрямами використання ресурсного потенціалу.
Частина ресурсів, яка сформована за рахунок мінливих джерел, таких як вклади
до запитання, залишки на розрахункових рахунках клієнтів, вкладається в
короткострокові позики та цінні папери. Кошти, одержані з відносно стабільних
джерел (строкові вклади, депозити), можуть бути спрямовані на видачу
довгострокових кредитів і придбання облігацій.
Так, в загальному випадку всі банківські пасиви поділяють на чотири групи.
1.Поточні зобов'язання («гарячі гроші») — кошти, які можуть бути зняті з рахунків
без попередження і які чутливо реагують на зміни процентних ставок на ринку. Це
— міжбанківські позики з нефіксованим строком погашення, одержані позики
«овернайт» (враховуються за строком «до одного дня»).
2.Мінливі зобов'язання — це кошти, значна частина яких може бути вилучена з
банку в будь-який час, але певна сума залишків перебуває на рахунках. До них
входять кошти до запитання юридичних та фізичних осіб, кошти бюджету та
позабюджетних фондів, коррахунки інших банків, кредиторська заборгованість та
транзитні рахунки (враховуються за строками «до семи днів»).
3.Стабільні зобов'язання, або основні вклади — джерела коштів, за якими
ймовірність дострокового відпливу грошей мінімальна. До даної групи належать
ощадні рахунки, депозитні сертифікати, строкові рахунки, недепозитні джерела
коштів з фіксованими строками погашення, кошти від продажу цінних паперів.
4. Безстрокові пасиви — власні кошти банку, такі як статутний капітал,
нерозподілений прибуток, резерви.
У разі потреби кожен банк може застосувати власний підхід до групування пасивів,
який точніше відображає специфіку його діяльності.

Метод аналізу показників(коефіцієнтів) ліквідності.

Аналіз ліквідності банку може здійснюватись за допомогою методу
коефіцієнтів, які характеризують рівень забезпеченості банку ліквідними
засобами. У процесі аналізу значення обчислених коефіцієнтів порівнюються
з нормативами, середньогалузевими показниками або з рівнем, який
визначений банками на базі практичного досвіду.
Результати порівняльного аналізу дають змогу виявити загальні тенденції
зміни ліквідності банку й імовірність виникнення проблемних ситуацій, а
також вжити відповідних заходів щодо поповнення ліквідних активів або
реструктуризації балансу.
Аналіз показників ліквідності застосовується, як правило, для здійснення
контрольної функції. Центральні банки ряду країн вдаються до цього методу,
встановлюючи нормативи ліквідності, додержувати яких зобов'язаний
кожний банк. Подібна практика діє і в Україні.
А саме, для визначання потреби в ліквідних коштах та з метою управління
ліквідністю виділяють три основні групи коефіцієнтів (табл. 11.1):
 коефіцієнти для розрахунку обсягу і структури зобов’язань банку;
 коефіцієнти для визначення обсягу і структури ліквідних коштів, що
знаходяться на балансі банку;
 коефіцієнти, що дають можливість визначити здатність виконання
банком своїх зобов’язань за рахунок ліквідних активів.
Таблиця 11.1 - Економічний зміст основних коефіцієнтів ліквідності
Показник Порядок Економічний зміст показника
розрахунку
1. Коефіцієнти для визначення обсягу і структури ліквідних коштів, що
знаходяться на балансі банку та які є математичним
обґрунтуванням стратегії управління ліквідністю через управління
активами:
1.1 Коефіцієнт Характеризує загальну якість активів, а
відношення саме показує частку високоліквідних
Квл=
високоліквідних активів активів (Авл) у сумі загальних чистих
Авл / А
до суми загальних чистих активів (А).
активів
Орієнтовне значення – не менше 15 -
20%
1.2 Коефіцієнт Характеризує якість кредитного
співвідношення портфеля банку та показує частку
Кпк =
проблемних кредитів та проблемних (прострочених) кредитів
Кпр / Кн
суми наданих кредитів (Кпр) у загальній сумі наданих кредитів
(Кн).
 1. Коефіцієнти для розрахунку обсягу і структури зобов’язань банку, що
дають математичне обґрунтування стратегії управління ліквідністю
через управління пасивами:
2.1 Коефіцієнт Характеризує стабільність ресурсної
співвідношення бази банку та залежність її від
Кзп = З /
зобов’язань та сукупних зовнішніх джерел запозичень, яка
П
пасивів показує частку зобов’язань банку (З) в
загальному обсязі ресурсів банку(П)
2.2. Коефіцієнт Характеризує нестабільність зовнішніх
відношення нестійких джерел запозичень ресурсів банку на
зобов’язань (депозитів до основі дослідження частки нестійких
запитання та одержаних Кнз = зобов’язань (НЗ) в загальному обсязі
міжбанківських кредитів і НЗ / З зобов’язань (З)
коррахунків банків) до
суми загальних
зобов’язань
1. Коефіцієнти, що дають можливість визначити здатність виконання
банком своїх зобов’язань за рахунок ліквідних активів та які дають
математичне обґрунтування стратегії управління ліквідністю через
збалансоване управління активами і пасивами:
3.1 Коефіцієнт покриття Характеризує миттєву ліквідність
нестійких зобов’язань банку та показує його здатність
Кп = Авл /
(високоліквідні активи в погашати нестійкі зобов’язання (НЗ) в
НЗ
процентах від нестійких будь-який момент (терміново) за
зобов’язань) рахунок високоліквідних активів
(Авл)
Орієнтовне значення – не менше 20%.
3.2 Коефіцієнт вилучення Визначає ризик вилучення коштів
коштів (високоліквідні клієнтами банку у кризові періоди на
Квк = Авл /
активи в процентах від основі дослідження змін
Д
суми всіх депозитних співвідношення високоліквідних
вкладень клієнтів) активів (Авл) та суми депозитів
клієнтів (Д)
3.3 Коефіцієнт Характеризує здатність банку
співвідношення кредитів, залучати депозити (Д) для підтримки
Ккд = Кн /
наданих клієнтам та кредитних операцій банку (Кн).
Д
депозитних вкладень
Орієнтовне значення – 70 – 80%
клієнтів
3.4 Коефіцієнт Показує ступінь незалежності
співвідношення ресурсної бази банку від одержаних
міжбанківських кредитів Кмбк = міжбанківських кредитів на основі
наданих та одержаних (у МБКн / дослідження співвідношення суми
тому числі коррахунки МБКо міжбанківських кредитів наданих
банків) (МБКн) та одержаних (МБКо)

Також, досить поширеними коефіцієнтами, що використовують для аналізу

та оцінки ліквідності банку, є коефіцієнти миттєвої, загальної, поточної,
генеральної, довгострокової ліквідності. Для розширення можливостей
аналізу, посилення ефективності управління ліквідності банків, поряд з
основними коефіцієнтами банкам доцільно впроваджувати інші додаткові
коефіцієнти (табл. 11.2)
Таблиця 11.2 - Відносні показники оцінки рівня ліквідності
Показник Порядок Економічний зміст показника
розрахунку
1 2 3
Коефіцієнт Кд = Ад / Зд Характеризує можливість банку
виконувати зобов’язання з початковим
довгострокової
строком погашення більше 1 р. (Зд) за
ліквідності рахунок активів з початковим строком
розміщення більше 1 р. (Ад). Орієнтовне
значення – не більше 120 %
Коефіцієнт загальної Кз = А / З Характеризує можливість банку в
погашенні всіх зобов’язань (З) всіма
ліквідності
активами (А). Орієнтовне значення – не
менше 100 %
Коефіцієнт Характеризує здатність банку залучати
депозити (Д) для підтримки кредитних
співвідношення Ккд = Кр / Д
операцій (Кр) Орієнтовне значення –
кредитів і депозитів 70–80 %
Коефіцієнт Кг = (Авл + Характеризує можливість банку в
Ам) / З погашенні всіх зобов’язань (З)
генеральної
високоліквідними активами (А) і
ліквідності
шляхом реалізації майна (Ам)
зобов’язань
Коефіцієнт спів- Показує частку зобов’язань, які банк
відношення висо- може виконати в будь-який момент
Кс = Авл / З
коліквідних активів і
залучених коштів
Характеризує частку високоліквідних
 активів
Коефіцієнт Квл = Авл / (Авл) у робочих активах банку (Ар).
відношення Ар
високоліквідних Орієнтовне значення – не менше 20 %
коштів до робочих
активів
Показники якості і стабільності ресурсної бази банку
Показник структури Пзск = Зз / З Показує частку зобов’язань до
запитання (Зз)
залучених коштів
в загальному обсязі залучених коштів
(З)
Показник залежності Пм = (МКо – Показує ступінь залежності від
від міжбанківського МКн) / З міжбанківських
ринку кредитів (МКо – міжбанківські кредити
отримані,
МКн – міжбанківські кредити надані)

Не менш важливим етапом оцінки коефіцієнтів ліквідності є виявлення

того, наскільки банк дотримується нормативів ліквідності, встановлених
Національним банком України (НБУ). Здебільшого з цією метою
застосовується метод коефіцієнтів, який дає можливість не тільки оцінити
рівень ліквідності окремого банку, але й здійснювати порівняльний аналіз
ліквідності різних за розмірами банків. Одержані значення порівнюються з
нормативними значеннями або аналізуються в динаміці.
Метод фондового пулу (аналіз надходжень і платежів) джерел і
використання коштів (методи грошових потоків).
Аналіз потреби у ліквідних засобах за методом фондового пулу полягає у
зіставленні загальної потреби в ліквідних засобах з наявними джерелами їх
надходження, які перебувають у розпорядженні банку. Особливістю підходу
є те, що всі надходження банку розглядаються як єдиний пул без
диференціації за джерелами фінансування. Якщо наявні ліквідні кошти за
обсягом перевищують їх використання, то існує надлишок ліквідності, який
необхідно швидко інвестувати в дохідні активи до виникнення потреби в
грошових коштах.
Коли потреба в ліквідних коштах за обсягом перевищує їх наявність, то банк
стикається з дефіцитом ліквідності. Перед менеджментом банку постає
завдання пошуку найдешевших і найдоступніших джерел поповнення
ліквідних коштів.
Основні етапи застосування методу фондового пулу:
 визначення планового періоду для оцінювання потреб ліквідності;
 прогнозування обсягів кредитів і депозитів для обраного періоду;
 обчислення очікуваної динаміки зміни обсягів ліквідних коштів
протягом планового періоду;
 оцінка нетто-ліквідної позиції банку протягом планового періоду;
 складення плану дій у разі виникнення дефіциту або позитивного
сальдо ліквідності.
Метод фондового пулу доцільно застосовувати, коли ресурсна база банку
достатньо однорідна, а можливості використання недепозитних джерел
поповнення ліквідних коштів обмежені.

Завдання 2. Дайте визначення термінів:

фінансовий менеджмент банку,обов’язкові резерви.
Фінансовий менеджмент банку являє собою сукупність форм організації
внутрішніх фінансових відносин, способів формування фінансових ресурсів
та їх використання з метою досягнення поставлених перед банком цілей з
урахуванням мінливих умов зовнішнього середовища. Фінансовий
менеджмент охоплює управління фінансовими процесами, що перебувають у
компетенції банку.
Фінансовий менеджмент у банку включає такі напрями управління:

 активами і зобов'язаннями банку;

 власним капіталом;
 банківськими ризиками;
 прибутковістю;
 ліквідністю та резервами;
 банківськими портфелями — кредитним, цінних паперів, реальних
інвестицій;
 процесом фінансового планування та формування бюджетів.

Фінансовий менеджмент у банку визначається як система управління

фінансовим напрямком його діяльності в цілому, а також на рівні окремих
банківських операцій.
Обов’язкові резерви — це певна сума активів, які банк згідно з чинним
законодавством зобов’язаний зберігати в центральному банку. Роль резервів
можуть виконувати лише певні види активів — кошти на коррахунку в
центральному банку та готівкові кошти в касі банку.
Обов’язкові резерви в повному обсязі можуть бути використані банком лише
в разі припинення його діяльності. Тоді центральний банк дає дозвіл на
використання резервів для розрахунків за зобов’язаннями банку. У решті
випадків використання резервних коштів обмежене і регламентується угодою
між звичайним та центральним банком, якою визначаються характер та
частота використання зарезервованих коштів, терміни поповнення залишків
на резервному рахунку, гарантії та санкції. Як правило, на суму обов’язкових
резервів відсотки не нараховуються, тому по суті резервні кошти є
«втраченими» для банку, тобто неприбутковими активами.

Завдання 3. Розв’язати задачу.

Дати характеристику сукупного кредитного ризику банку на основі
розрахунку таких показників:

 ефективність кредитних вкладень, що приносять доход;

 якості управління кредитним портфелем банку з позиції обсягів
неприбуткових кредитних вкладень;
 степеня агресивності кредитної політики банку;
 рівня доходності кредитних вкладень банку з урахуванням
можливих втрат за кредитами;
 коефіцієнта сукупного кредитного ризику банку з урахуванням
достатності резервів.

Результати розрахунків оформити у таблиці за формою:

Відносне відхилення (у %)
Базовий Звітний Оптимальн значення показника у звітному
Коефіцієнт
період період і межі періоді від
оптимуму базового періоду

K3 5,08 4,3 2-3,5 115-22,6 -15,35

K4 22,27 22,2 - - -0,31

K5 3,59 4,63 0,5-3 826-54,33 28,97

K8 64,35 63,47 40-60 58,68-5,78 -1,37

K16 -19,76 -17,17 - - 13,11

K17 72,15 76,45 - - 5,96

Вихідні дані для розрахунків:
Величина, млн. грн.
Показник Позначення базовий звітний
період період
Кредитні вкладення всього СЗАГ 592 798
Кредитні вкладення, що не приносять доходу С(-) 33 56
(проблемні)
Кредитні вкладення, що приносять доход С(+) 512 581
Процентні доходи, отримані від кредитних ПД 114 129
вкладень
Процентні витрати, виплачені за ресурси ПВ 88 104
кредитування
Розрахунковий резерв за кредитними РР 143 162
операціями
Фактично створений резерв за кредитними РФ 120 135
операціями
Активи банку А 920 1210

K3((114-88)/512)*100=5,08
((129-104)/581)*100=4,3

K4 (114/512)*100=22,27
(129/581)*100=22,2

K5 (33/920)*100=3,59
(56/1210)*100=4,63

K8(592/920)*100=64,35
(768/1210)*100=63,47
K16 ((114-88-143)/592)*100= -19,76
((129-104-162)/798)*100= -17,17

K17 (592-143)2 /(592*(592-120))*100= 72,15

(798-162)2/(798*(798-135))*100=76,45