Тема 2.

Загальний аналіз активних операцій банку

Метою даної теми є оволодіння студентами методикою аналізу

структури та динаміки активних операцій банку, ліквідності та ризиковості
банківських активів.
Основні питання теми:
1. Аналіз складу активних операцій банку
2. Аналіз ліквідності та ризиковості банківських активів
Вивчення даної теми сприяє формуванню у студентів таких
компетенцій: вміти проводити вертикальний та горизонтальний аналіз
активу балансу банку, аналізувати структуру і динаміку активних
операцій банку, групувати активи за типами операцій, за строками
розміщення, за рівнем ліквідності, за ступенем ризику, за впливом на
рівень дохідності банку, проводити аналіз ліквідності та ризиковості
банківських активів.

2.1. Аналіз складу активних операцій банку

Активні операції банку – це операції, що направлені на розміщення

банками власного капіталу та залучених ресурсів з метою отримання
прибутку, забезпечення діяльності та підтримання необхідного рівня
ліквідності.
До активних операцій банків відносять:
операції з вкладення банківських ресурсів у грошові кошти в
готівковій і безготівковій формі з метою підтримання ліквідності банку;
розрахункові операції, пов'язані з платежами клієнтів;
касові операції з приймання і видавання готівки;
інвестиційні операції з вкладення банківських ресурсів у цінні папери;
фондові операції з купівлі-продажу цінних паперів;
валютні операції з купівлі-продажу іноземної валюти на
внутрішньому і міжнародному валютних ринках;
депозитні операції з розміщення тимчасово вільних ресурсів банку
в депозити в НБУ та інших комерційних банках;
операції з купівлі-продажу банківських коштовних металів на
внутрішньому і міжнародному валютних ринках.
Наведена класифікація банківських операцій не є винятковою і не
має чітких безумовних меж, адже багато операцій можуть одночасно
1
виступати в ролі як активних, так і пасивних.
Наприклад, залучення коштів на депозит вважається пасивною
операцією, оскільки збільшує ресурсну базу банку. Разом з тим отримані
на депозит кошти розміщуються у вигляді залишку на
кореспондентському рахунку в центральному банку або в операційній
касі банку, що є активною операцією. Таким чином, розподіляти
банківські операції на суто активні чи пасивні доцільно й економічно
можливо під час аналізу підсумкових результатів здійснення цих
операцій, що відображаються у змінах сум відповідних статей у певних
розділах банківського балансу.
Водночас для аналізу потрібне більш чітке визначення активів. Так,
у бухгалтерському обліку активи трактуються як ресурси, що
контролюються банком як результат минулих подій, використання яких,
імовірно, сприятиме в майбутньому зростанню економічної вигоди.
Іншими словами, це економічні ресурси, контрольовані банком у
результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до
надходження економічних вигод у майбутньому.
Активні операції найбільш повно відображають мету банківської
діяльності – отримання прибутку, тобто дохідне розміщення власних та
залучених коштів. Кошти розміщаються від імені банку, але самому
банку його основні ресурси – залучені кошти не належать, що визначає
високий ризик та відповідальність за проведення активних операцій.
Необхідність раціонального розподілу ризиків для запобігання можливих
збитків робить неможливим вкладати кошти тільки у високодохідні
операції та передбачає використання різноманітних з позиції ризику та
дохідності операцій. Серед цих операцій обов’язково є ті, що здатні
забезпечити банку своєчасне та повне повернення залучених коштів,
тобто підтримувати потрібну ліквідність, проте ці операції, як правило, не
приносять високий дохід. Таким чином, дохідність та ліквідність – головні
критерії оцінки активних операції банку та управління активами банку.
Пошук оптимального відношення між вимогами дохідності та
ліквідності (виявлення напрямів розміщення ресурсів банку, які дають
найбільший дохід) – головна мета аналізу активних операцій банку.
Таким чином, метою аналізу активів банку та операцій з ними є, з одного
боку оцінка раціональності фактичної структури активів з погляду
забезпечення прибутковості та стабільності роботи банку, а з іншого –
визначення шляхів її оптимізації та узагальнюючої оцінки, прогнозу
майбутніх результатів діяльності і фінансового потенціалу банку.
2
 Мета аналізу активів банку конкретизується у таких завданнях:
1. Дослідження та оцінка динаміки складу та стану активів.
2. Дослідження та оцінка якості активів.
3. Визначення узагальнюючої оцінки активів і способів оптимізації їх
структури.
Для виконання цих завдань аналізу активних операцій доцільно
виконувати в два етапи:
1. Загальна оцінка стану активів банку з позиції ліквідності, ризику
та дохідності;
2. Аналіз окремих активів банку, що мають найбільший вплив як на
ліквідність та дохідність, так і на загальний склад активів (рис. 2.1).
Перший етап аналізу припускає кількісну та якісну оцінку стану
активів банку. Загальна оцінка стану активів банку складається з аналізу:
складу та структури активів банку на підставі кількісної оцінки
розміру та питомої ваги окремих видів активів за різними
класифікаційними ознаками;
якісного складу активів банку з позиції ліквідності та строків
розміщення;
якісного складу активів банку з позиції ризику та дохідності.
Оцінка активних операцій банку повинна визначити пріоритети
діяльності банку, його місце на ринку банківських послуг, найбільш
небезпечні, ризикові вкладення та найбільш вигідні, перспективні, а
також допомогти у формуванні кредитної політики і вироблення
загальної стратегії управління активами банку. Головним джерелом
даних для проведення фінансового аналізу банку є його баланс, у якому
відображено всю інформацію про наявність фінансового та нерухомого
майна, власником якого є банк; обсяг та склад зобов'язань контрагентів
перед банком та зобов'язань банку перед контрагентами. Для
проведення аналізу баланс банку потрібно очистити від статей, які
збільшують обороти банку, але не є реальними джерелами та
вкладеннями коштів. При цьому загальні активи зменшуються на
нараховані та прострочені доходи, витрати майбутніх періодів,
розрахунки між філіями та іншими підвідомчими установами банку.
Вартість основних засобів, нематеріальних активів та господарських
матеріалів ураховується в чистих активах за мінусом зносу.
Оцінка стану активів повинна здійснюватися як щоденно, в процесі
спостерігання за станом ліквідності та платоспроможності, так і на звітні
дати для ефективного управління банком. Ця оцінка, як правило, не несе
3
ізольований характер, вона є обов’язковою складовою аналізу балансу
банку та аналізу виконання нормативних показників ліквідності,
фінансових результатів діяльності.
1-й етап
Загальна оцінка стану активів банку

За типами операцій
Аналіз складу, структури та динаміки За контрагентами
активів банку (вертикальний та активних операцій
горизонтальний аналіз)
За видом валюти

За рівнем ліквідності
Аналіз ліквідності активів банку
За строками розміщення

Аналіз ступеня ризику активів банку За ступенем ризику

За видами активів, що
Аналіз дохідності активів банку надають доходи
За видами активів, що не
надають доходи

Оцінка
диверсифікованості
та раціональності
складу і структури
активів банку

2-й етап
Аналіз якості окремих видів активів за ступенем їх
впливу на ліквідність, рівень ризику, оборотність та
дохідність банку

Рис. 2.1. Схема аналізу активних операцій банку

Загальний аналіз активів банку ґрунтується на застосуванні

методик вертикального та горизонтального аналізу, які передбачають
обчислення та подальшу оцінку таких показників: процентні
співвідношення окремих показників з агрегованим показником; абсолютні
зміни кінцевих показників порівняно з початковими (базисними); темпи
зростання або призростання показників в аналітичному періоді.

4
 У процесі вертикального, або структурного аналізу активів
застосовується метод групувань. Види угруповань активів банку
залежать від поставленої мети аналізу. Групування активів банку
здійснюється за такими ознаками: за типами операцій банку (кошти та
готівка банку, кредити, інвестиції, споруди й обладнання банку, цінні
папери, інші активні операції); за контрагентами активних операцій; за
видами валют; за строками розміщення; за рівнем ліквідності; за видами
ризику; за ступенем ризику; за впливом на рівень дохідності банку.
Вертикальний аналіз структури балансу дає змогу робити висновки
про перерозподіл вкладень у різні види активів і про зміни джерел
фінансування підприємства. Результати цього аналізу використовуються
в процесі оцінки якості складу активів та їх оптимізації. Вони, як правило,
оформлюються в таблиці та графічно у формі секторних або
стовпчикових діаграм.
Горизонтальний, або трендовий, аналіз дає змогу вивчити динаміку
активів у цілому й окремих їх видів у часі, визначити загальні тенденції їх
зміни або тренда. Результати цього аналізу оформляються графічно у
формі стовпчикових діаграм та лінійних графіків, що полегшує
визначення лінії тренда.
Приклад аналізу динаміки, складу та структури активів банку та їх
оцінка наведені у табл. 2.1.
Виходячи з даних, можна сказати, що загальна сума активів банку
за 2008 р. зросла на 53,13 % та досягла 33,8 млрд грн У 2009 р. сума
активів збільшилася на 22,4 млрд грн, або на 66,42 %, і склала 56,2 млрд
грн Таким чином, можна простежити тенденцію до збільшення активів
ПАТ «Світбанк». Темп призростання у звітному році прискорився і
залишається досить високим. Це свідчить про стрімкий розвиток
діяльності банку та про його активну роботу на кредитному,
міжбанківському та фондовому ринках.
Структура активів банку покращилась, як з точки зору ліквідності,
так і прибутковості. Постійно збільшувалася питома вага робочих
активів, переважно за рахунок зростання якості кредитного портфеля та
погашення дебіторської заборгованості. У 2009 р. змінився пріоритет
банку у бік забезпечення ліквідності за збереження прибутковості.
Банк постійно розширював обсяги кредитних операцій, які на
початок 2009 р. складали 25,7 млрд грн та збільшилися на 76,1 %
порівняно із попереднім роком, а на початок 2010 р. кредити, надані
клієнтам, досягли 37,9 млрд грн (темп призростання 47,63 %).
5
 Таблиця 2.1
Структура та динаміка активів ПАТ «Світбанк»
  01.01.2008 р. 01.01.2009 р. 01.01.2010 р. Відхилення за 2008 р. Відхилення за 2009 р.
Статті активів Зміни
Темп Зміни Темп
  Тис. грн струк-
 % Тис. грн  % Тис. грн  % Тис. грн прир., структури, Тис. грн прир.,
тури,
% % %
%
Грошові кошти та 1 413
2 885 676 13,08 2 520 691 7,46 3 934 124 7,00 -364 985 -12,65 -5,62 56,07 -0,46
залишки в НБУ 433
Цінні папери, що
1 154
рефінансуються НБУ 50 672 0,23 21 361 0,06 1 175 743 2,09 -29 311 -57,84 -0,17 5404,16 2,03
382
та емітовані НБУ
Кошти на коррахунках
526 790 2,39 659 390 1,95 1 255 137 2,23 132 600 25,17 -0,44 595 747 90,35 0,28
в інших банках
Кредити, надані іншим
4 283
банкам та строкові 1576640 7,15 1593300 4,72 5 876 790 10,45 16 660 1,06 -2,43 268,84 5,74
490
кошти в інших банках
Кредити та 11 426 12 245
14 281 242 64,74 25 708 027 76,11 37 953 207 67,52 80,01 11,37 47,63 -8,59
заборгованість клієнтів 785 180
Цінні папери  у
торговому портфелі 0 0,00 1 027 950 3,04 965 463 1,72 1 027 950 100,00 3,04 -62 487 -6,08 -1,33
банку
Цінні папери  у
портфелі банку на 1 016 578 4,61 133 822 0,40 0 0,00 -882 756 -86,84 -4,21 -133 822 -100,00 -0,40
продаж
Цінні папери  у
портфелі банку до 0 0,00 0 0,00 45450 0,08 0 0,00 0,00 45 450 100,00 0,08
погашення
Інвестиції в
асоційовані та дочірні 116 998 0,53 119 061 0,35 552 765 0,98 2 063 1,76 -0,18 433 704 364,27 0,63
компанії
Основні засоби та
1 082 886 4,91 1 310 541 3,88 1 533 758 2,73 227 655 21,02 -1,03 223 217 17,03 -1,15
нематеріальні активи
Нараховані доходи 225 310 1,02 416 652 1,23 840 033 1,49
191 342 84,92 0,21 423 381 101,62 0,26
Інші активи 295 303 1,34 266417 0,79 2078936 3,70
-28 886 -9,78 -0,55 1 812 519 680,33 2,91
Усього активів 11 719 22 434
22 058 095 100,00 33 777 212 100,00 56 211 406 100,00 53,13 – 66,42 –
117 194

6
 У структурі активних операцій кредитний портфель на 01.01.2009 р.
займав 76,1 %. У попередньому році відбулося зростання його питомої
ваги на 11,37 %, що могло викликати проблеми з ліквідністю.
За 2009 р. питома вага кредитів, наданих клієнтам, зменшилася на
8,59 %, проте залишалася досить високою – 67,52 %. Це не свідчить про
зменшення дохідності, оскільки обсяг чистого процентного доходу за
поточний рік значно збільшився. Для збереження якості кредитного
портфеля необхідно постійно контролювати кредитний ризик і проводити
всебічну оцінку кредитоспроможності, оскільки за такої високої питомої
ваги кредитів може виникнути загроза втрати ліквідності.
Відбувалося поступове зростання кредитів, наданих іншим банкам,
та строкових депозитів в інших банках, які також входять до складу
дохідних активів. У 2009 р. ця стаття активів зростала найбільш
прискореними темпами.
Також необхідно звернути увагу на зростання обсягів операцій з
цінними паперами, що рефінансуються НБУ та операцій з цінними
паперами у торговому портфелі. Так, на початок 2008 р. обсяг операцій з
високоліквідними цінними паперами становив 50,6 млн грн, а вже на
початок 2010 р. він зріс до 1 175,7 млн грн У структурі активних операцій
ці цінні папери складали на початок 2009 р. 0,06 %, на початок 2010 р. –
2,09 %. Зросла величина цінних паперів і  у торговому портфелі, хоча у
структурі активів вони займають незначне місце.
Протягом 2008 р. відбувалося зменшення високоліквідних активів,
до яких у першу чергу належать грошові кошти та залишки в НБУ. Їх сума
знизилася за 2008 р. на 364,9 млн грн, або на 12,65 %, а за 2009 р.
відбулося зростання цієї статті на 1 413,4 млн грн, або на 56,07 %.
Питома вага цього виду активів зменшилася за 2008 р. на 5,62 %, а за
2009 р. – на 0,46 %.
Таким чином, у 2009 р. структура активів більш оптимальна, ніж у
2008 р., оскільки банк намагається не тільки збільшувати обсяг дохідних
активів, які є найбільш ризиковими, а й підтримує ліквідність на
належному рівні, що сприяє зміцненню його фінансової стійкості.

2.2. Аналіз ліквідності та ризиковості банківських активів

Під ліквідністю розуміється спроможність банку швидко

перетворювати свої активи в грошові кошти без втрати їх вартості з
метою виконання боргових зобов’язань.

7
 Для оцінки активів за рівнем ліквідності складається наступна
таблиця (табл. 2.2).

Таблиця 2.2
Динаміка і структура активів ПАТ «Світбанк» за рівнем ліквідності
Групи 01.01.2008 р. 01.01.2009 р. 01.01.2010 р. Відхилення за Відхилення за
активів за 2008 р. 2009 р.
рівнем Зміни Зміни
Тпр.,  струк Тпр., струк-
ліквід- Тис. грн  % Тис. грн  % Тис. грн  % Тис. грн Тис. грн
% тури,  % тури,
ності % %
Високо-
ліквідні 3 463 138 15,70 3 201 442 9,48 6 365 004 11,32 -261 696 -7,56 -6,22 3 163 562 98,82 1,85
активи
Ліквідні
15 991 771 72,50 27 039 678 80,05 43 496 015 77,38 11 047 907 69,08 7,55 16 456 336 60,86 -2,67
активи
Низько-
ліквідні 295 303 1,34 266 417 0,79 2 078 936 3,70 -28 886 -9,78 -0,55 1 812 519 680,33 2,91
активи
Неліквід-
999 686,9 4,53 1 542 482 4,57 1 897 660 3,38 542 794,7 54,30 0,03 355 178,7 23,03 -1,19
ні активи
Недохід-
1 082 886 4,91 1 310 541 3,88 1 533 758 2,73 227 655 21,02 -1,03 223 217 17,03 -1,15
ні активи
Квазі-
225 310 1,02 416 652 1,23 840 033 1,49 191 342 84,92 0,21 423 381 101,62 0,26
активи
Всього
22 058 095 100,0 33 777 212 100,0 56 211 406 100,0 11 719 117 53,13 – 22 434 194 66,42 –
активів

Як видно з таблиці, відбувається зростання високоліквідних активів

протягом 2009 р. – на 3 163 млн грн (темп призростання 98,82 %), а у
2008 р. вони значно зменшилися – на 364,9 млн грн, або на 12,65 %. У
структурі активів високоліквідні активи відіграють достатню роль – на
початок 2008 р. вони становили 15,7 %, 2009 р. – 9,5 %, 2010 р. – 11,3 %.
Тобто банк поки що має можливість виконувати зобов’язання перед
клієнтами. На початок 2009 р. спостерігалася найбільш низька питома
вага цих активів, що вимагає обачності та оптимального управління
ліквідністю та ризиковістю. Ліквідні активи також мають тенденцію до
зростання в абсолютній величині. За 2008 р. вони збільшились на
69,1 %, а за 2009 р. – на 60,9 %.
Це відбулося, в основному, за рахунок активності банку на
кредитному ринку. Питома вага недохідних та неліквідних зменшується,
що свідчить про підвищення якості активів за рахунок зменшення
дебіторської заборгованості, простроченої і сумнівної заборгованості за
кредитами.
Якісна оцінка стану активів припускає аналіз активів банку з позиції
ризику. Ризик – це ймовірність того, що події, очікувані або неочікувані,

8
можуть мати негативний вплив на капітал та/або надходження банку. Під
банківським ризиком розуміють можливість зазнати втрат у разі
виникнення несприятливих для банку обставин [Error: Reference source
not found].
Також під ризиком у банківській діяльності розуміється можливість
порушення ліквідності та вірогідність фінансових втрат, пов’язаних із
зовнішніми та внутрішніми факторами, що впливають на діяльність банку
(рис. 2.3).

Фактори, що впливають на стан активних операцій банку

Зовнішні Внутрішні
Загальний стан економіки Стан менеджменту банку;
країни; професійний рівень
інфляція; співробітників підрозділів та
потенціал фінансового та служб банку, що відповідають за
фондового ринку; виконання активних операцій;
фінансовий стан кредитна політика банку, її
потенційних позичальників обґрунтованість;
банку; політика банку з управління
дійовість процедур ліквідністю;
банкрутства; зміст процентної політики
наявність позитивного банку;
інвестиційного клімату; склад та структура ресурсів
наявність сталого банку, основні напрямки
законодавства тощо. депозитної політики банку;
фінансовий стан банку, рівень
його витрат

Рис. 2.3. Фактори, що впливають на стан активних операцій

банку
Таким чином, ризик є тим показником, що визначає відношення між
ліквідністю та дохідністю банківських операцій. Як правило,
високоризикові вкладення мають високу дохідність, але оцінюються як
низьколіквідні активи (кореспондентський рахунок у НБУ, залишки коштів
у касі банку) не мають ризику, але й не приносять конкретних доходів
банку. Проте непряма участь таких вкладень у формування доходу
очевидна, бо без наявності коштів на кореспондентських рахунках банк
не в змозі виконувати зобов’язання перед клієнтами, здійснювати
посередницькі операції та отримувати відповідний дохід щодо них.
Можливі й інші поєднання ліквідності та дохідності операцій банку;
9
наприклад, основні засоби, якщо вони не здаються в оренду,
відрізняються низькою ліквідністю, відсутністю ризику та дохідності.
Таким чином, без аналізу банківського ризику неможлива успішна
банківська діяльність щодо ліквідного й дохідного розміщення активів.
Для якісної оцінки активів банку вони поділяються на п’ять груп за
ступенем ризику та підсумовуються з урахуванням відповідних
коефіцієнтів зважування.
1 група (процент ризику – 0 %) – це готівкові кошти; кошти в
НБУ; боргові цінні папери, що рефінансуються НБУ, у портфелі банку на
продаж та інвестиції; боргові цінні папери центральних органів
державного управління у портфелі банку на продаж та інвестиції;
2 група (процент ризику – 10 %) – короткострокові й довгострокові
кредити, надані центральним органам державного управління;
3 група (процент ризику – 20 %) – короткострокові й довгострокові
кредити, надані місцевим органам державного управління, та нараховані
доходи за ними; боргові цінні папери місцевих органів державного
управління  у портфелі банку на продаж та інвестиції;
4 група (процент ризику – 50 %) – кошти до запитання в інших
банках (крім простроченої заборгованості та прострочених нарахованих
доходів); нараховані доходи за борговими цінними паперами у портфелі
банку на продаж та інвестиції; зобов’язання з кредитування, надані
банкам та клієнтам; куплені, але не отримані валюта і банківські метали;
активи до отримання;
5 група (процент ризику – 100 %) – усі інші активні рахунки.
Визначення рівня ризику активних операцій виконується за такою
формулою:

Aі x KR
R= , (2.1)
100 %

де R – рівень ризику активних операцій;

Aі – залишок активів i-тої групи активів, грн;
i – 1, 2, 3, 4, 5;
KR – коефіцієнт ризику встановлений НБУ,  %.

Для оцінки якості активів за ступенем дохідності використовується

така класифікація активів:

10
 активи, що не приносять дохід або неробочі активи – рахунки, що
не дають доходу банку. До їх складу входять: кошти в розрахунках;
резерви; дебітори; кошти, вкладені у майно та господарські матеріали.
активи, що приносять дохід або робочі активи: кошти на
коррахунках, касові активи, кошти, розміщені в інших банках, кошти,
вкладені в ціні папери, надані кредити, інші активи, що дають дохід.
Також ці активи можна згрупувати за видами активів, що приносять
доходи:
процентні (кошти в НБУ та інших банках, надання кредитів
клієнтам, операції з цінними паперами);
непроцентні доходи (комісійні доходи за операціями з НБУ, з
іншими банками, з клієнтами, з цінними паперами, на валютному ринку
та ринку дорогоцінних металів; інші банківські доходи: дивіденди,
консультаційні послуги, орендні платежі; інші операційні доходи:
реалізація майна, штрафи, пені; зменшення резервів; непередбачувані
доходи).
У процесі аналізу складу та структури дохідності активів банку
визначається питома вага кожного виду активів. Аналіз виконується у
динаміці.
Для аналізу активів за ступенем дохідності необхідно також
здійснити порівняння розміру вкладень та доходу, що дозволяє зробити
висновок щодо ступеня дохідності різних вкладень.
Порівняльний аналіз якості активів доцільно проводити за
допомогою коефіцієнтів. Коефіцієнтний аналіз дає змогу оцінити в
динаміці якість активів за такими критеріями, як дохідність,
ризикованість, ліквідність, оборотність.
Дохідність активів може бути проаналізована за допомогою
коефіцієнта дохідності:

Доходні активи
КДОХ = . (2.2)
Активи, всього

Цей коефіцієнт характеризує ділову активність банку з погляду

ефективності розміщення ресурсів, тобто він дозволяє виявити, яка
частина активів приносить дохід. У міжнародній практиці вважається, що
цей коефіцієнт має бути вище 93 %. Збільшення частки недохідних
активів більше як на 7 % може призвести банк до банкрутства.
Враховуючи специфіку розвитку українських банків середнє значення
цього коефіцієнта коливається в межах 70 %.
11
 Аналіз якості активів з позиції ліквідності можна провести за
допомогою коефіцієнта ліквідності активів. Проте цей коефіцієнт може
бути розрахований за умови розроблення критеріїв ліквідності кожного
виду активів банку. Нині у вітчизняній та зарубіжній практиці відсутні
подібні розробки. За основу зважування активів за станом ліквідності
можна взяти методику розрахунку загального коефіцієнта ліквідності
(хоча під час оцінювання ліквідності окремих видів активів не сповна
враховано ступінь ліквідності окремих з них):

Активи, зважені за ступенем ліквідності

КЛІКВ АКТ = . (2.3)
Активи, всього

Зважуючи активи за ступенем ліквідності, необхідно відповідні

активи помножити на такі коефіцієнти ліквідності: пролонговані кредити –
на 0,3; прострочені та безнадійні кредити – на 0; прострочена та
безнадійна дебіторська заборгованість – на 0; прострочена та
безнадійна заборгованість за операціями з цінними паперами – на 0;
основні засоби та нематеріальні активи – на 0,5; решта активів – на 1.
Оборотність активів є основним показником ділової активності
банку. Чим швидше обертаються активи, тим більше прибутку отримає
банк, а відповідно й ефективніше він працює. Розрахунок коефіцієнта
оборотності активів здійснюється за такою формулою:

Дохід банку за період

N= . (2.4)
Середні активи

Збільшення кількості оборотів, що здійснюють активи, є позитивним

явищем. Зростання цього коефіцієнта не тільки позитивно впливає на
підвищення ефективності роботи банку, а й підвищує його ліквідність та
сприяє вивільненню ресурсів з обороту.
Оберненим показником, що характеризує прискорення оборотності
активів, є показник тривалості одного обороту активів у днях.
Зменшення цього показника свідчить про прискорення оборотності
активів і вважається позитивним явищем. Після загального аналізу
оборотності активів доцільно провести аналіз оборотності окремих видів
активів і оцінити їх вклад у підвищення ліквідності та прибутковості
роботи банку.

12
 Питання для самодіагностики

1. Які фактори впливають на стан активних операцій банку?

2. Перерахуйте основні види активних операцій банку.
3. Укажіть мету та завдання аналізу активних операцій банку.
4. Що є інформаційною базою аналізу активних операцій
комерційного банку?
5. З яких етапів складається аналіз активних операцій банку та які
види групувань активів використовуються на кожному з них?
6. Як здійснюється вертикальний та горизонтальний аналіз
активних операцій банку?
7. На які основні групи поділяються активи банку залежно від рівня
ліквідності?
8. Дайте визначення ризику банківської діяльності. З якими
операціями пов'язані найбільші ризики?
9. Яка схема проведення аналізу активів банку залежно від ступеня
ризику?
10. Яка формула використовується для визначення рівня ризику
активних операцій банку?
11. Які активи банку відносяться до робочих та неробочих?
12. Як розраховуються коефіцієнти дохідності, ліквідності,
оборотності активів банку та який їх економічний зміст?

13