НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК

УКРАЇНИ: ЙОГО ЗАВДАННЯ,

ФУНКЦІЇ ТА ІСТОРІЯ
РОЗВИТКУ.

Савчук Юлії та Бойчук Тетяни, 171

Національний банк України

 Згідно з Конституцією Національний банк України — це центральний банк
держави, основною функцією якого є забезпечення сталості грошової одиниці.
Конституція України, визначаючи особливий статус НБУ, установила повноваження
Верховної Ради України і Президента України стосовно формування Ради
Національного банку і призначення на посаду та звільнення з посади голови
Національного банку.

На законодавчому рівні правове становище НБУ регулюється спеціальним

законом «Про Національний банк України», який був ухвалений Верховною Радою
України 20 травня 1999 р. Стрімкий розвиток банківської системи обумовив
необхідність прийняття окремого закону про центральний банк країни, який би
підвищував його відповідальність за забезпечення стабільності грошової
одиниці, чітко окреслював його статус і місце в системі органів державної
влади.

Згідно з законом Національний банк — це центральний банк України,

особливий центральний орган державного управління, функції, операції,
повноваження і принципи функціонування якого визначені в Законі. Про окремі
функції (напрями діяльності) Національного банку згадується в деяких нормах
Закону України «Про банки і банківську діяльність»
Основними завданнями Національного банку є:
• всебічне зміцнення грошового обігу в
республіці, проведення заходів, спрямованих на
забезпечення конвертованості карбованця (власної
валюти) і розвиток валютного ринку;
• забезпечення спрямування кредитних ресурсів в
пріоритетні галузі економіки і перш за все на
розвиток ринку товарів і послуг;
• аналіз грошево-кредитних відносин в республіці
і їх прогнозування;
• здійснення функцій резервного банку,
зберігання і управління резервними фондами
грошових знаків, дорогоцінних металів і
золотовалютних запасів;
• організація розрахунків між комерційними
банками через кореспондентські розрахунки, а
також інші кредитно-розрахункові операції згідно
Закону Української РСР "Про банки і банківську
діяльність"(без обслуговування клієнтів).
• здійснення контролю за додержанням банками, їх
філіями і установами положень і економічних
нормативів, встановлених відповідно до Закону
України "Про банки і банківську діяльність"
Національний банк згідно з покладеними на нього завданнями:

• бере участь у розробці основних напрямків і тенденцій економічного і соціального розвитку

народного господарства України, державного бюджету України, прогнозу грошових доходів і витрат
населення;

• розробляє основні напрямки єдиної грошево-кредитної політики, згідно з якими здійснює регулювання
грошового обігу в республіці;

• концентрує кредитні ресурси, створені за рахунок коштів статутного та інших фондів, залишків коштів
республіканського бюджету, коштів на депозитних рахунках і коштів в обігу та в міжбанківських
розрахунках, а також переданих за плату Ощадним банком коштів, які формуються за рахунок вкладів
населення;

• на договірних засадах продає і купує кредитні ресурси;

• утворює фонд регулювання кредитних ресурсів банківської системи республіки за рахунок частини залучених
банками ресурсів і депозитів, визначає розміри формування цього фонду;

• організує і здійснює інкасацію, перевозку грошових знаків та інших цінностей;

• проводить єдину кредитну політику в республіці, встановлює правила розрахунків і ведення касових операцій, порядок ведення обліку і
звітності у банках, визначає розмір плати за залучені із інших банків ресурси виходячи із загальної процентної політики;

• здійснює регулювання рівня банківських процентних ставок шляхом їх зміни по своїх кредитах, що надаються комерційним банкам;

• організує і здійснює разом з Міністерством фінансів України через свої обласні управління, розрахункові центри і комерційні
банки касове виконання державного бюджету республіки;

• зосереджує на рахунках у своїх установах валютні кошти валютного фонду Кабінету Міністрів України, приймає участь у розробці
зведеного валютного плану, забезпечує проведення єдиної валютної політики, представляє інтереси України у відношеннях з банками
інших країн, в міжнародних банках, розробляє порядок і правила здійснення операцій в іноземній валюті, із золотом і
дорогоцінними металами. Встановлює офіційні курси іноземних валют до національної валюти, публікує ці курси в пресі, організує
роботу республіканської валютної біржі при Національному банку України;

• спільно з комерційними банками здійснює обслуговування державного боргу, виконує операції, пов'язані з розміщенням державних
позик, їх погашенням і виплатою процентів по них;

• реєструє заново створені комерційні банки на території України в Республіканській книзі реєстрації банків, а також проводить
перереєстрацію банків за плату в розмірі 10 тис. карбованців, за ліцензії на виконання операцій в іноземній валюті - 5 тис.
карбованців;

• дає дозвіл на створення комерційних банків за участю іноземних юридичних осіб і іноземних громадян.

• дає дозвіл комерційним банкам на відкриття їх філій і представництв як на території України, так і за її межами;

• визначає порядок реєстрації комерційних банків і видачі ліцензій;

• готує кадри для банківської системи в середніх спеціальних учбових закладах, проводить перепідготовку банківських
спеціалістів на договірних умовах;

• установлює комерційним банкам такі економічні нормативи: мінімальний розмір статутного фонду; граничне співвідношення між розміром
власних коштів банку та сумою його активів; показники ліквідності балансу; розмір обов'язкових резервів, що розміщуються у
Національному банку; максимальний розмір ризику на одного позичальника. Встановлює порядок їх розрахунку.
 Національний банк України — «банк банків». Він виконує
роль кредитора останньої інстанції для банків і здійснює їх
рефінансування. На різних етапах становлення банківської
системи в Україні рефінансування здійснювалося через різні
механізми. До 1994 р. Національний банк проводив селективну
політику адресного рефінансування комерційних банків, тобто
рефінансування відбувалося переважно шляхом надання за
рішеннями органів державної влади централізованих цільових
кредитів банкам за пільговими процентними ставками без
визначеного забезпечення для кредитування підприємств і
організацій. Ці кредити призначалися для підтримання
переважно неплатоспроможних суб’єктів господарювання і
здебільшого не поверталися. У сучасних умовах

Національний банк використовує ринкові механізми

рефінансування, зокрема надання кредиту овернайт через
постійно діючу лінію рефінансування, надання кредиту шляхом
проведення кредитних тендерів, рефінансування шляхом
здійснення операцій «прямого» репо.

Національний банк України як «банк банків» відіграє

важливу роль у забезпеченні надійного та ефективного
функціонування платіжної системи країни.
Висновок:
Національний банк — орган банківського
регулювання. Національний банк України —
банкір і фінансовий агент уряду. Національний
банк України — провідник грошово-кредитної
політики держави. Національний банк — орган
валютного регулювання і контролю. Національний
банк України — інформаційно-статистичний та
аналітичний центр банківської системи.
Дякуємо за увагу!