Банківська система Польщі

Основні етапи становлення банківської системи

Польській варіант ринкової реформи банківської системи помітно відрізнявся від більшості країн
Центральної і Східної Європи з центрального банку виділяли три-чотири великі галузеві банки, які і
дотепер займають домінуючі позиції на ринку банківських продуктів.
Реформа банківської системи Польщі розпочалася з 1989року створенням дворівневої
банківської системи. У Польщі, крім трьох національних спеціалізованих, було виділено
дев'ять регіональних універсальних банків. Наступним етапом реформування банківської системи
можна вважати 1991 рік, під час якого польський уряд прийняв рішення про приватизацію цих 9
банків. Завдяки цьому їх було перетворено в акціонерні компанії, причому до кожної з них входив
один і той самий акціонер - Державне казначейство.
Основні функції та завдання центрального банку Польщі були визначені Законом "Про
банківську діяльність в Республіці Польща", який було прийнято 31 січня 1989року. Також у
ньому визначена основа створення комерційних банків (мінімальна кількість засновників для
цих банків має бути три юридичних або 10 фізичних осіб).
У результаті перетворень рівень концентрації банківського капіталу дотепер помітно менший,
ніж в інших країнах Центральної Європи. Ядро банківської системи утворюють 15 регіональних і
спеціалізованих банків (62 % ринку).
Комерційні банки Польщі ще неглибоко проникли в економіку. Польща поки що країна, де
переважають готівкові розрахунки - тільки 40 % населення мають банківський рахунок.
У 1996році держава планувала поглинання п'яти регіональних банків, що залишилися, двома
великими спеціалізованими кредитними інститутами - Bank Handlowy і Pekao. Метою було створення
могутньої сили з трьох національних банків для противаги банкам з іноземним капіталом. До 1996
року іноземцям належало 14 % сукупних банківських активів, у 2001 - більше 36 %.
До останнього часу створення великої кількості комерційних банків здавалося помилкою: вони
були розкидані по всій території, заробляли в основному на держоблігаціях, прибутковість яких
дозволяла не піклуватися про розвиток. Але в 1996 році ситуація почала змінюватися на краще.
Конкуренція посилилася, прибутковість держоблігацій впала в півтора рази, дрібні банки
ліквідовувалися або поглиналися, і на перший план висувалися регіональні банки.

WIKI
PKO Bank Polski (Powszechna Kasa Oszczędności Bank Polski, PKO BP) — найбільший банк
Польщі, перебуває у державній власності. Разом із PKN Orlen та Biedronka складає трійку
найдорожчих польських брендів.
Банку PKO BP належить 100% акцій українського Кредобанку.
Однак поки що найбільший банк у країні - РКО, який має велику філіальну мережу. У Польщі,
як і Угорщині приватизацію та продаж банків другого рівня в основному віддали іноземцям. Серед
нерезидентів на польській сцені найбільш активний голландський ING, який купив сьомий за
величиною банк, а у восьмому і дев'ятому придбав великі пакети акцій. ING називає Польщу своїм
другим внутрішнім ринком і проводить там надзвичайно агресивну політику розширення.
Другий рівень банківської системи Польщі включає:
 1. Державні банки, які створюються за розпорядженням уряду, оперують коштами,
виділеними з державної казни.
 2. Кооперативні банки, що здійснюють діяльність на основі кооперативного права.
 3. Державно-кооперативні банки, які створюються за розпорядженням уряду, але фонди
складаються і з державних, і з кооперативних коштів.
 4. Банки у формі акціонерних товариств, що створюються за погодженням Національного
банку Польщі та Міністерства фінансів.
 Результатом поточних тенденцій, очевидно, стане боротьба п'яти-шести великих, добре
капіталізованих банків, більшість з яких буде вільна від політичного втручання. Жорстка конкуренція
уже приводить банки в нові сфери діяльності.

СТАН
Макроекономічна ситуація в країні дуже сприятлива і створює хорошу кредитну і депозитну
базу: найвищий темп зростання ВВП (5-7 % на рік), інфляція знижується (менше 20 % річних),
бюджетний дефіцит тримається в межах 3 %. Хоча поки банківський сектор Польщі не можна
назвати зрілим і здоровим, його перспективи оцінюються експертами як непогані щодо вступу
Польщі до Європейської валютної системи і входження Національного банку Польщі до складу
Європейських центральних банків.

Особливості функціонування центрального банку Польщі

Правовий статус, принципи організації і основи діяльності Національного банку Польщі (далі -
ИБП) визначені Конституцією Польщі та Законом "Про Національний банк Польщі", що був
прийнятий 29 серпня 1997 року. Він визначає сучасні форми польської банківської системи, а також
структуру та обсяг діяльності центрального банку. Відповідно до закону НБП є центральним
банком Республіки Польщі, має статус юридичної особи і право використовувати печатку із
державним гербом, має відокремлене майно, що є об'єктом права державної власності та
перебуває у його повному господарському віданні.
НБП належить виключне право емісії грошових знаків Республіки Польща. Відповідно до
Конституції основна роль Національного банку Польщі - це утримання стабільного рівня цін та
зміцнення польської валюти. НБП регулює грошовий обіг у державі та рівновагу платіжного балансу.
Також його діяльність полягає у наданні кредитів уряду, обслуговуванні державного боргу та
касовому обслуговуванні бюджету.
Основними завданнями Національного банку Польщі є:
 1) організація грошових розрахунків;
 2) розпорядження девізними резервами;
 3) ведення банківського обслуговування державного бюджету;
 4) регулювання ліквідності банків та їх рефінансування;
 5) формування умов, необхідних для розвитку банківської системи;
 6) підготовка звітного платіжного балансу, а також звіту про зовнішні зобов'язання держави.
Органами управління Національного банку Польщі є:
 1) голова НБП;
 2) Рада грошової політики;
 3) Правління НБП.
Голова НБП призначається на 6 років Сеймом за поданням Президента Республіки Польща.
Може виконувати функції протягом двох термінів. Одночасно є головою Ради грошової політики.
Рада грошової політики (далі - РГП) складається з дев'яти членів, призначених на 6-річний термін
Сеймом, Сенатом, Президентом та Головою НБП. Під час виконання функцій члени зобов'язані
припинити діяльність у політичних партіях та профспілках.
 Основне призначення Ради грошової політики - щорічне визначення напрямів грошової
політики. У межах реалізації грошової політики РГП визначає рівень процентних ставок НБП,
принципи операції відкритого ринку та перерахування обов'язкового резерву комерційними банками.
РГП також оцінює діяльність Правління НБП.
Рада грошової політики визначає щорічні основи грошово-кредитної політики та представляє їх
Сейму одночасно з внесенням Кабінетом Міністрів проекту Закону про державний бюджет. Крім
того, вона подає Сеймові звіт із виконання затверджених основних положень грошово-кредитної
політики не пізніше 5 місяців від закінчення бюджетного року.
Враховуючи основні положення грошово-кредитної політики, Рада грошової політики1:
 1) визначає розмір процентних ставок НБП;
 2) визначає принципи та процентні ставки обов'язкового резерву банків;
 3) визначає верхні межі зобов'язань, які виникають під час повернення позичок та кредитів,
що були отримані НБП у іноземних банківських і фінансових установах;
 4) затверджує фінансовий план НБП та звіт його діяльності;
 5) приймає річні фінансові звіти НБП;
 6) визначає правила операцій відкритого ринку.
Основні засади грошово-кредитної політики розробляються на основі:
 - прогнозів економічного і соціального розвитку Республіки Польща на коротко-, середньо- та
довгостроковий періоди;
 - показників проекту державного бюджету Республіки Польща на плановий рік;
 - аналізу очікуваних результатів грошово-кредитної політики за рік, що передує плановому,
на який розробляються Основні засади грошово-кредитної політики.
Розробка Основних засад грошово-кредитної політики Республіки Польща здійснюється
щорічно. У них повинні міститися:
 - стислий огляд макроекономічної та фіскальної ситуації в країні за минулий і поточний роки
та основних проблем розвитку економіки і соціальної сфери;
 - очікувані зміни зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної ситуації та їх вплив на
економіку країни;
 - оцінка можливого впливу заходів державної політики на розвиток економіки та соціальної
сфери;
 - основні параметри грошово-кредитної політики на плановий рік та прогнозні показники на
три наступні роки.
Підготовка Основних засад грошово-кредитної політики передбачає:
 1. Аналіз економічного і соціального розвитку країни за минулий та поточний роки, у тому
числі динаміку валового внутрішнього продукту за його складовими; інфляцію та фактори її
формування; проведення фіскальної політики; зміни у соціальній сфері, які включають зайнятість
населення, його доходи та інше.
 2. Аналіз стану розвитку основних секторів економіки, домашніх господарств, нефінансових
підприємств і організацій; державних фінансів; фінансового сектору.
 3. Аналіз стану грошово-кредитного ринку Польщі та реалізації грошово-кредитної політики
у минулому та поточному роках.
Динаміка та джерела формування монетарної бази та грошової маси; структура грошової маси;
чисті внутрішні активи; монетарні коефіцієнти; кредити в реальний сектор економіки.
 4. Аналіз чинників формування валютного курсу та оцінка впливу валютного курсу на
грошово-кредитну сферу та економіку в цілому. Стан резервів НБП.
  5. Аналіз використання інструментів, за допомогою яких здійснювалось регулювання
грошово-кредитного ринку Польщі, а також характеристику прогнозу макроекономічного розвитку
країни, включаючи валовий внутрішній продукт за його складовими; рівень інфляції; показники
бюджету і платіжного балансу; ринок праці; доходи населення та заробітну плату.
 6. Характеристику показників основних засад грошово-кредитної політики на плановий рік:
o а) визначення кінцевої та проміжної мети грошово-кредитної політики з урахуванням
макроекономічної ситуації і стану грошово-кредитної сфери;
o б) механізм забезпечення прогнозного рівня інфляції. Прогнозні показники
монетарної бази, грошової маси, темпів їх зростання;
o в) прогнозну динаміку курсу національної валюти відносно світових резервних валют;
o г) узгодженість грошово-кредитної політики з економічною політикою уряду.
Правління НБП здійснює управління поточною діяльністю НБП та займається реалізацією
постанов РГП. До складу входять голова та 6-8 членів, серед яких 2 віце-голови. Члени правління
призначаються президентом за пропозицією голови НБП. Призначення правління - реалізація
постанов РГП та прийняття рішень і ухвал щодо діяльності НБП.
Відповідно до закону про НБП була також створена Комісія банківського нагляду (далі - КБН),
що визначає принципи діяльності банків та здійснює нагляд за виконанням законів і статуту, а також
періодично виконує оцінку економічною стану банків. Головою КБН є голова НБП, а до її складу
входить 6 членів. Роль виконавчого органу Комісії виконує Генеральний інспекторат банківського
нагляду.
У виконанні своїх завдань НБП співпрацює з відповідними органами держави у формуванні та
реалізації основних засад грошово-кредитної системи, зокрема:
 1) передає державним органам інформацію щодо реалізації грошово-кредитної політики та
ситуації в банківській системі;
 2) співпрацює з міністром фінансів у розробці фінансових планів держави;
 3) висловлює свій погляд щодо проектів правових актів у галузі економічної політики;
 4) надає власну резолюцію щодо проектів правових актів, які стосуються діяльності банків та
пріоритетні для банківської системи1.
Згідно зі статтею 3 Закону "Про Національний банк Польщі" основною функцією Національного
банку Польщі є збереження стабільного рівня цін, при одночасній підтримці економічної політики
уряду. Для виконання зазначеної функції Національний банк сприяє дотриманню стабільності
банківської системи, а також стабільності грошової одиниці.
Центральний банк є визначальним в ринковій економіці Польщі, тому на нього покрадено
виконання таких базисних функцій:
 1. Емісійний центр . НБП має монопольне право емісії валюти, яка є законним платіжним
засобом Польщі. Національний банк Польщі визначає кількість валюти, необхідної для обігу.
 2. Банк банків. НБП виконує регулюючі функції щодо інших банків, для того щоб гарантувати
безпеку депозитів вкладникам та стабільність банківського сектору. НБП організовує грошово-
кредитну клірингову систему, поточні міжбанківські взаєморозрахунки і бере активну участь на
ринку міжбанківських кредитів. Національний банк Польщі відповідальний за стабільність і безпеку
банківської системи. Як банк банків, НБП контролює дії інших банків і, зокрема, їх діяльність
відповідно до вимог банківського законодавства.
 3. Центральний банк уряду. НБП надає банківські послуги уряду, обслуговує рахунки уряду
та інших державних установ і виконує їх платіжні доручення.
До другорядних функцій Національного банку Польщі можна віднести:
 - виступає кредитором останньої інстанції для банків і організовує систему рефінансування;
  - встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і
звітності, захисту інформації, коштів та майна;
 - визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками;
 - визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських технологій, створює,
координує та контролює створення електронних платіжних засобів, платіжних систем, автоматизації
банківської діяльності та засобів захисту банківської інформації;
 - здійснює банківське регулювання та нагляд;
 - складає платіжний баланс, здійснює його оцінку та прогнозування;
 - представляє інтереси Республіки Польщі в центральних банках інших держав, міжнародних
банках та інших кредитних установах, де співробітництво здійснюється на рівні центральних банків;
 - здійснює, відповідно до визначених спеціальним законом повноважень, валютне
регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює
валютний контроль за банками та іншими фінансовими установами, які здійснюють валютні операції;
 - аналізує стан грошово-кредитних, фінансових, цінових та валютних відносин.
Нагляд за діяльністю банків здійснює Комісія банкового нагляду (далі - Комісія). Рішення та
визначені Комісією завдання виконує та координує організаційно виділений в межах структури НБП
генеральний Інспекторат банківського нагляду.
До завдань Комісії належать:
 1) визначення принципів діяльності банків, які забезпечують безпеку депозитних рахунків
клієнтів банку;
 2) нагляд за банками в галузі дотримання законів, статуту та інших приписів закону та
фінансових норм;
 3) проведення періодичних оцінок економічного стану банків та передача їх Раді, а також
вплив грошової, податкової і контрольної політики на їх розвиток;
 4) надання висновку про правила організації банкового нагляду й відзначення порядку його
здійснення.
До складу комісії входять:
 1) голова комісії - голова НБП;
 2) заступник голови комісії - міністр фінансів або делегований ним віце-міністр (державний
секретар або віце-секретар) у Міністерстві фінансів;
 3) представник Президента Республіки Польща;
 4) голова Правління Банківського гарантійного фонду;
 5) голова Комісії з цінних паперів і бірж або його заступник;
 6) генеральний інспектор банківського нагляду.
Комісія приймає рішення в межах своїх повноважень більшістю голосів за присутності, як
мінімум, половини складу Комісії. У випадку рівної кількості голосів вирішальним є голос голови
Комісії.
Для формування пропозиції грошей та кредитної діяльності НБП нагромаджує обов'язкові
резерви банків. Обов'язковим резервом банків є виражена у національній валюті частина грошових
коштів у будь-якій валюті, що нагромаджені на банківських рахунках; кошти, одержані від продажу
цінних паперів, та інші кошти, що піддягають поверненню, прийняті банком, за винятком коштів,
прийнятих від іншого вітчизняного банку, а також кошти, прийняті від іноземного банку на підставі
угод, укладених перед днем набрання чинності закону, або кошти, одержані з-за кордону на строк
менше ніж 2 роки.
 Кооперативні банки утримують обов'язковий резерв у банку, в якому вони асоційовані, а
регіональні банки асоційовані в Банку харчового господарства А.Т. (BG S.A.) Вони утримують
резерви на рахунку в тому банку в сумі, яка відповідає резервам асоційованих у них кооперативних
банків і власним обов'язковим резервам. Суми обов'язкових резервів регіональних банків BG S.A.
передає на свій рахунок у НБП. Асоційовані кооперативні банки, які діють поза структурою Банку
харчового господарства А.Т., зберігають власні обов'язкові резерви у кооперативних банках, які в них
асоційовані, на своїх рахунках у НБП.
Процентна ставка обов'язкового резерву банків може бути диференційована залежно від періоду
зберігання грошових коштів та виду валюти. Ця ставка визначається щодо середньомісячних ставок.
Правління НБП визначає правила та порядок нарахування й утримання обов'язкових резервів у НБП,
у тому числі види банківських рахунків, яких не стосується обов'язок утримання резервів. Крім того,
може визначати розмір готівкового резерву в національній валюті, зберігання якого в банківських
касах буде рівноцінне утриманню резервів у НБП. У випадку порушення обов'язку утримання
резерву банк виплачує на користь НБП відсотки від різниці між сумою, яка підлягає зберіганню на
рахунках, та сумою, яка фактично є на тих рахунках.
НБП може надати банкам кредит рефінансування в національній валюті з метою поповнення їх
грошового запасу. При наданні кредиту рефінансування НБП керується спроможністю банку
повернути його разом з відсотками у строках, передбачених на його повернення, із застереженням.
НБП може надати кредит рефінансування також банку для реалізації програми процедури
оздоровлення банку.
Кредит рефінансування може надаватися:
 1) до чітко визначеного розміру суми в межах кредитного рахунку;
 2) під заставу цінних паперів - до розміру, рівного визначеній частині номінальної вартості
цих паперів (ломбардний кредит);
 3) в іншій формі, прийнятій Правлінням НБП.
Голова НБП оголошує визначені Радою ставки дисконтну та переобліку векселів, процентні
ставки кредиту рефінансування й ломбардного кредиту та обов'язкового резерву банків. У випадку
загрози для реалізації грошово-кредитної політики Рада може в порядку постанови ввести або
обмеження розміру грошових коштів, наданих банками у розпорядження позичальників, або
обов'язок утримання безвідсоткового депозиту в НБП від іноземних коштів, використаних банками й
вітчизняними підприємцями.
Кредити, взяті НБП у іноземних банківських і фінансових установах, можуть призначатися на
надання кредиту вітчизняним банкам у іноземній валюті. Національний банк Польщі може: емітувати
та продавати цінні папери; продавати та купувати цінні папери державної скарбниці в операціях
відкритого ринку; організовувати оборот цінними паперами, емітентом яких він є, та цінними
паперами державної скарбниці. НБП може приймати цінні папери для зберігання та управління, а
також використовувати їх як предмет застави.
Національний банк Польщі виконує традиційні функції центрального банку, однак із вступом
країни до Європейського валютного союзу він підтримує усі положення Європейського центрального
банку щодо впровадження основних засад грошово-кредитної політики, а також мінімізації
взаємозв'язків з державним сектором економіки.
Характеристика банків другого рівня

Реформа, яка почалася у 1989 році, сприяла створенню дев'яти великих регіональних
комерційних банків, які розпочали свою діяльність 1 лютого 1989 р. Спочатку це були державні
банки, що у 1991 році були реорганізовані в одноосібні товариства Державної скарбниці. На сьогодні
частина банків - акціонерні товариства.
Правова основа польської банківської системи закладена в Законах "Про Національний банк
Польщі" і "Про банки" (від 19 серпня 1997 року). Згідно з Законом "Про банки" в Польщі прийняті
такі принципи діяльності банків, як універсальність, самостійність, конкурентоспроможність,
самофінансування та комерціалізація.
 Банки в Польщі поділяються за формою власності, характером послуг, що пропонуються, і типом
клієнтів.
Банк вітчизняного господарства - єдиний банк, що повністю належить Державній скарбниці.
Серед акціонерних товариств виділяють:
 - банки, контрольний пакет акцій яких належить Державній скарбниці (AT "Польська
ощадкаса");
 - комерційно-державні банки, відокремлені від НБП, що стали акціонерними товариствами;
 - банки-акціонерні товариства з контрольним пакетом, що належить польському або
іноземному приватному капіталу.
Якщо взяти до уваги характер послуг, що пропонуються, то усі банки можна поділити на
універсальні, які пропонують стандартні депозитні та кредитні послуги, та спеціалізовані. На
сьогодні польський банківський сектор характеризується диверсифікацією. На польському ринку
функціонують банки, що спеціалізуються на фінансуванні діяльності, пов'язаної з охороною
навколишнього середовища (Банк охорони середовища), або банки, що обслуговують металургійну
галузь (AT "Банк Ченстохова").
Іпотечні банки також належать до банків, що пропонують спеціалізовані послуги. їх
функціонування регулює Закон "Про Іпотечні банки та заставні листи". У Польщі функціонує
невелика кількість іпотечних банків, проте іпотечні кредити пропонуються більшістю комерційних
банків, наприклад Польська ощадкаса, AT "Промислово-торговий банк".
Інвестиційні банки - чергова підгрупа спеціалізованих банків. Займаються консалтинговою
діяльністю та організацією випуску цінних паперів. У Польщі роль інвестиційних банків виконують,
насамперед, небанківські інститути, що належать іноземним інвестиційним банкам. Також на ринку
капіталів з'явилися польські банки, що пропонують послуги у сфері організації та гарантуванні емісії
(underwriting).
За тином клієнтів банки поділяються на роздрібні, що обслуговують окремих клієнтів, та оптові,
що пропонують послуги клієнтам, що займаються господарською діяльністю. Усе частіше
корпоративні банки створюють відділення роздрібної банківської системи, основна мета діяльності
яких акумулювання коштів (у формі депозитів чи вкладів), необхідних для фінансування кредитної
діяльності.
Польські банки характеризуються низьким рівнем концентрації капіталу. Найбільші банки -
Польська ощадкаса, AT "Пекао", Банк харчової промисловості і Торговий банк - контролюють майже
50 % капіталу банківського сектору. Для порівняння: у країнах-членах Євросоюзу три-чотири великі
банки контролюють 75-80 % капіталу сектору. Така ситуація спостерігається у Великобританії та
Німеччині.
Кооперативні банки залишаються досить важливими для польських хліборобів та не відіграють
важливої ролі в національній банківській системі. Проте у 2005 році їхня частка в банківських
послугах зростала третій рік поспіль. На кінець 2005 року кооперативні банки володіли 6,6 %
депозитів нефінансового сектору, і на них припадало 7,1 % загального обсягу кредитів. Сума балансу
кооперативних банків зросла за рік і становила 5,3 % суми балансу всього банківського сектору в
2005 році. З 600 кооперативних банків тільки два (Кооперативні банки розвитку Samopomoc Chlopska
і Krakowski Bank Spoldzielczy у Кракові) були незалежними. Всі інші кооперативні банки об'єднані в
трьох організаціях: AT "Мазовецький регіональний банк", AT "Економічний Вели-копольськиЙ банк"
і AT "Банк польського кооперативного руху".
В останні роки спостерігався швидкий розвиток банківської мережі. У 2005 році вітчизняна
мережа комерційних банків (без обліку головних управлінь і представництв) включала понад З 100
відділень і майже 6 000 інших установ (невеликі відділення, пункти обслуговування клієнтів та ін.).
Ринок банківських карток динамічно розвивається в Польщі. У минулому році використання
банківських карток зросло більш ніж на 15,1 млн раз. Польські банки пропонують усі типи
банківських карток, хоча дисконтні картки складають близько 88 % із загальної кількості
споживання. З іншого боку, ринок кредитних карток зріс на 7,8 % порівняно з 4,8 % на кінець 2004
року.
 Щоб виграти в конкурентній боротьбі, польські банки повинні активно інвестувати у свої
мережі, а також в автоматизацію та інформатизацію. Багато комерційних банків (зокрема,
кооперативні банки) пропонують свої послуги через Інтернет. Ряд банків надає своїм клієнтам
можливість побити опеоапії за допомогою звичайних мобільних телефонів з використанням
технології WAP або телетексту. Більше того, на ринку уже існують віртуальні банки. Наприкінці
2004 року їх нараховувалося три ("Мбанк", "Інтелі-го" і "Фольксваген банки Дайрект") при AT "БРЕ
Банк", "ПКО банк Польський" і AT "Фольксваген банк Польські" відповідно .
Модернізація банків розвивається швидкими темпами, але великі капіталовкладення в розвиток
технологій істотно збільшують вартість операцій. Ще більш дорогим є підвищення якості
обслуговування клієнта і впровадження нових банківських продуктів. Проте кінцевий результат
безперечно позитивний, особливо для клієнтів. Загальні позитивні економічні умови 2006 року
сприяли досягненню в банківському секторі кращих результатів, ніж у 2005 році. На початок 2006
року з 56 діючих у Польщі комерційних банків 13 котирувалося на Варшавській фондовій біржі
(ВФБ), а їхня частка в капіталізації ВФБ досягла 33 %.
Основні зміни у структурі банківської власності були результатом злиття або іноземного
інвестування, а також підвищення капіталу в банках, контрольованих державою. У 2005 році з 52
приватних комерційних банків, що діють у Польщі, 46 було під контролем іноземних акціонерів. До
них належала одна філія іноземного банку, 24 акціонерні товариства з 100-відсотковою іноземною
власністю, 15 - з переваженням іноземного капіталу і 6 банків, контрольованих опосередковано.
Іноземні акціонери послідовно нарощують свої вкладення в польський банківський сектор,
причому контрольовані іноземними інвесторами банки становлять близько 70 % від суми балансу
банківського сектору. Згідно з даними Національного банку Польщі найбільші інвестиції в
польському банківському секторі були зроблені німецькими, американськими, бельгійськими і
голландськими фінансистами.
У 2004 році процес консолідації комерційних банків призвів до зникнення трьох невеликих
банків, що ввійшли до складу більш великих партнерів. Виникло два нових банки: AT Іпотечний банк
"Nykxedit", четвертий земельний банк у Польщі і AT "HSBC Банк Польска".
Клієнти всіх банків, створених і діючих відповідно до польського законодавства, захищені
системою страхування депозитів - Банківським гарантійним фондом (Bankowy Fundusz Gwarancyjny),
створеним у листопаді 1994 року. У 2004 році БГФ давав 100-відсоткові гарантії за внесками до суми
1 тис. євро і до 90 % за внесками від 1 до 22,5 тис євро. Додатково Національний банк Польщі
здійснює захист заощаджень у таких банках шляхом нагляду і призначення своїх управляючих при
виявлених фінансових труднощах.
Приєднавшись до Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), Польща
дозволила іноземним банкам з 1999 року вільно відкривати свої філії. У зв'язку з цим з 1999 року
іноземним банкам уже не потрібно отримувати ліцензію на ведення банківської діяльності в Польщі.
Можна просто відкрити свою філію в будь-якому населеному пункті на території країни без
необхідності попередньо отримати ліцензію і починати повний обсяг операцій, включаючи відкриття
back office.
Лібералізація правил і порядку відкриття іноземних банків у Польщі зводиться в цілому до
впровадження принципу "національного режиму". Це означає, що юридичні підстави для відкриття в
Польщі філій іноземних банків є такими ж, як і для польських банків, і до них висуваються ті ж
вимоги. Нові умови забезпечують жорстку конкуренцію на ринку банківських продуктів та послуг,
що, з одного боку, сприяє більшому задоволенню потреб клієнтів, а з іншого - збільшує витрати
комерційних банків, які направляються на удосконалення асортименту послуг, що пропонуються.

Основні банківські продукти, що пропонуються банківським сектором

 Банківські продукти - широкий набір послуг, які надає банк своїм клієнтам. За різними
критеріями, наприклад щодо змісту, банківські продукти можна поділити на кредитні, депозитні,
обслуговування поточної діяльності клієнта (наприклад, іноземних трансакцій), обслуговування
трансакцій на грошовому ринку та ринку капіталів.
Можна також поділити банківські продукти на класичні (обслуговування клієнтів у сфері
кредитів, депозитів і т.д.) та нові (наприклад, обслуговування грошового ринку і ринку капіталів,
іноземних трансакцій, факторинг, форфейтинг, лізинг, злиття). Чіткої межі поділу немає, оскільки і
деякі нові продукти можуть стати класичними залежно від рівня розвитку ринку банківських товарів і
послуг. Типові банківські послуги, що пропонуються польськими банками, надано у таблиці 13.2.
Таблиця 13.2 - Типові банківські продукти, які пропонуються польськими банками

Для фізичних осіб Для юридичних осіб

Розрахунковий рахунок та рахунок

Поточні рахунки
заощаджень

Ощадна книжка Кредити на загальні цілі

Житлова книжка Кредити на особливі цілі

Ощадні бони Кредити на сільське господарство

Валютні рахунки для вітчизняних фізичних Викуп кредиторської

осіб заборгованості

Валютні рахунки для іноземних фізичних осіб Банківські гарантії та поруки

Споживчий кредит Зовнішні операції

Кредити на житлові цілі Інструменти грошового ринку

Зовнішні операції Надання консорціумних кредитів

Купівля/продаж валют Лізинг

Скриньки та сейфи Факторинг, форфейтинг

Постійна конкуренція між банками та боротьба за клієнтів змушує банки до поповнення

традиційної пропозиції новими продуктами і послугами та надання комплексних послуг для
задоволення різних потреб клієнта. Важливими клієнтами комерційних банків стали органи
територіального самоврядування, для яких банки намагаються опрацьовувати пропозиції активного
консалтингу, особливо у сфері фінансового самоуправління.
Як основні види послуг, у межах фінансового консалтингу можна виділити:
 - аналіз фінансової ситуації суб'єкта самоуправління;
 - консалтинг з питань інвестування фінансових надлишків суб'єкта самоуправління;
  - консалтинг з питань фінансування інвестиційних проектів;
 - консалтинг з питань опрацювання концепції випуску цінних паперів;
 - консалтинг з питань приготування та проведення процедури публічних замовлень на
фінансові послуги;
 - фінансування за рахунок випуску муніципальних облігацій.
Все більше банків Польщі розширює свою традиційну депозитно-кредитну діяльність послугами
такого типу, як продаж страхових полісів, участь у відкритих інвестиційних фондах та пенсійні
забезпечення. Особливо привабливими для банків є включення до пропозицій послуг страхових
продуктів.
Приклад типових пакетів банківських послуг, що поєднують традиційні банківські послуги та
страхування:
 - фінансування житлових потреб (іпотечні позики, посередництво в обороті нерухомістю,
страхування житла);
 - фінансування продажу автомашин у кредит (лізинг, ци--вільна відповідальність,
страхування автомобіля);
 - накопичення матеріальних надбань (страхування життя, управління фондами, інвестиційний
консалтинг).
Банківські продукти пропонуються в стаціонарних пунктах продажу (відділеннях банку) або
нестаціонарних пунктах. Стаціонарними пунктами продажу є центральні відділення банків
(централізована форма) та відділення банків (децентралізована форма). Продаж у нестаціонарних
пунктах відбувається лише у місцевостях з низьким рівнем урбанізації. Продаж банківських
продуктів відбувається за посередництвом пошти. У Польщі розвиток стаціонарних одиниць
обслуговування (відділення банків) є недостатнім. Насамперед, такі одиниці знаходяться у великих
містах.
Сучасні канали дистрибуції - це, насамперед, використання банкоматів, телефонного зв'язку та
комп'ютерів, home banking та internet banking.
Банкомати у Польщі є двох видів - однофункціональиі та багатофункціональні.
Однофункціональиі банкомати реалізують одну послугу, наприклад виплата готівки, а, у свою чергу,
багатофункціональні банкомати дозволяють реалізувати велику кількість послуг, наприклад, крім
виплати готівки, переказ грошей чи перевірка стану коштів на рахунку. У Польщі банкомати стали
широко застосовуватися з 1995 року, тоді їх налічувалося 500 шт. їх кількість постійно зростає, проте
показник на 1 000 жителів є набагато нижчим, ніж у країнах Євросоюзу.
З використанням банкоматів пов'язане використання банківських карток. Банківські картки
можна поділити на кредитні картки, дебетові картки, картки до банкоматів та ідентифікаційні картки.
Власник кредитної картки платить за товари та послуги, а розрахунок з банком відбувається пізніше
(термін визначає банк). Власник дебетових карток може користуватися ними лише до закінчення
сальдо на банківському рахунку.
Картки до банкомату використовують лише у банкоматах, неможлива безготівкова купівля
товару чи послуг у торгових пунктах. У свою чергу ідентифікаційні картки слугують для
підтвердження особи клієнта банку.
На польському ринку динамічно зростає кількість платіжних карток. Проте, порівняно з
країнами Євросоюзу, кількісне зростання платіжних карток досить низьке. Лідерами випуску
платіжних карток для індивідуальних клієнтів на польському ринку є AT "Пекао", РКО BP, Банк
Сілезький та Промислово-торговий банк. Платіжні картки обслуговуються такими організаціями, як
Polcard, Visa International, American Express і Europay.
Крім того, клієнт може контактувати з банком та отримувати банківські продукти за допомогою
телефонного зв 'язку. На сьогодні банки пропонують такі послуги 24 години на добу без вихідних.
Більшість польських банків використовує телефонних зв'язок, але обмежується пропозицією
найпростіших послуг.
 Home banking робить можливим контакт клієнта з банком за допомогою комп'ютера та
програмного забезпечення банку. Для того, щоб користуватися послугами home banking, клієнт має
мати інформаційну систему, систему програмного забезпечення, що обслуговує доступ до
інформаційних ресурсів банку, доступ до телекомунікаційного пристрою. Послуги home banking
поділяються на on-line, коли клієнт отримує поточні дані в режимі реального часу, та off-line, коли
доступ до необхідних даних здійснюється на вимогу клієнта з часовим лагом.
Доступ за посередництвом Інтернату - це найсучасніша форма контакту банку з клієнтом та
продажі банківських послуг. Він пропонує найшвидший та найпростіший доступ до банківського
рахунку та дає можливість знизити вартість послуг та можливість презентації певних продуктів.
У Польщі банки почали використовувати Інтернет для продажу своїх продуктів та реклами з
1998 року, від відкриття Інтернет-відділення Загального господарського банку в Лодзі.
Банківська інтернет-діяльність розвивається у Польщі досить швидкими темпами. Інтернет-
послуги для індивідуальних клієнтів пропонуються такими банками: Банк Сілезький, AT "Пекао",
"Фортісбанкпольська", "Торгбанк", "Інтеліго", mBank, РКО BP, "Фольксвагенбанк", Банк харчового
господарства, Пет-робанк, "Нордеабанк", Мультибанк.
Отже, широкий спектр банківських продуктів дозволяє польським комерційним банкам
задовольняти потреби клієнтів як в межах країни, так і за кордоном. Такий активний розвиток дає
можливість досягати необхідних результатів діяльності, які дозволяють конкурувати польській
банківській системі з банківськими системами країн Європейського валютного союзу, що є
запорукою стабільності не тільки даної сфери, але й країни в цілому.