Professional Documents
Culture Documents
Чума Лекция АД Укр
Чума Лекция АД Укр
Конвенц йна (стара назва «карантинна» в д тал. carante) хвороба - це хвороба, система
нформац ї та заходи проф лактики якої зумовлен м жнародними угодами (конвенц єю), тобто.
це хвороби, як п дпадають п д д ю м жнародних медико-сан тарних правил та п длягають
м жнародному сан тарно-еп дем олог чному нагляду.
Основна мета правил полягає у забезпеченн протиеп дем чного захисту держав в д занесення
нфекц й. Правила зобов'язують нац ональн органи охорони здоров'я негайно пов домляти
ВООЗ про виникнення конвенц йних хвороб та регулярно пов домляти про еп дем олог чну
ситуац ю в країн . У свою чергу, на ВООЗ покладається в дпов дальн сть за швидке поширення
одержуваної нформац ї. В даний час до конвенц йних хвороб в дноситься чума, жовта
лихоманка та холера.
Для своєчасного виявлення ООІ особливо важливе значення мають методи експрес-д агностики. Вся
робота з м кробами-збудниками ООІ проводиться у спец альних лаборатор ях.
ЧУМА
ЕПІДЕМІОЛОГІЯ
Джерело – хвора людина, хвора тварина (щури, к шки, лисиц , собаки та нш гризуни,
хижаки, а також верблюди). Переносники – блохи, як можуть проковтнути разом з
кров'ю при укус до 5000 чумних паличок. У передшлунку чумн палички розмножуються
так активно, що через 3 тижн майже повн стю закупорюють просв т травної трубки,
утворюючи своєр дну м кробну пробку (чумний блок). В н повн стю закупорює
стравох д блохи. П д час чергового укусу тваринного блоха зригує в ранку кров разом з
чумними паличками. Так чумна нфекц я передається новому хазяїнов . Заразлив сть
бл х переважно збер гається близько 7 тижн в, а за деякими даними до 1 року.
Machine Translated by Google
ПАТОГЕНЕЗ
Укус комахи (блоха, воша) - може утворитися шк рна форма (пустула на
м сц укусу), - нфекц я м грує за л мфатичною системою (запалення
л мфатичних вузл в -2 - 6 день) - л мфатичн вузли зб льшуються, спаюються
утворюють бубони (бубонна форма), - некроз л мфатичних вузл в (вих д
м кроорган зму в кров, вид лення токсину) - можлива форма та занесення нфекц ї
легеневу тканину – утворення вторинних бубон в. При пов тряно-краплинному шляху
передач розвивається первинна легенева форма. КЛАСИФІКАЦІЯ
1. Локальн форми -
шк рна форма -
шк рно - бубонна форма
- бубонна форма 2.
Генерал зован
- внутр шньо - дисем нован (первинно-септична, вторинно-септична) -
зовн - дисем нован (первинно-легенева, вторинно-легенева)
КЛІНІКА
Інкубац йний пер од зазвичай триває 3-6 д б,
при легенев й форм в н скорочується до 1-2 дн в, у щеплених може
подовжуватися до 8-10 д б. Продромальний пер од Початок раптово з
сильного головного болю, ознобу, п двищення температури до 39-40оС.
Синдром нтоксикац ї швидко наростає, з'являється спрага, нудота, блювання,
м'язов бол , розбит сть. Може з'явитися блювання «кавової гущавини». Швидко
розвивається порушення св домост – збудження, марення, почуття страху, порушення
координац ї, хода, що хитається, порушення мови. Зовн шн й вигляд хворого - одутле
червоне обличчя з темними колами навколо очей, страждальне. Хворий нагадує п'яну
людину. Шк рн покриви гаряч , сух , язик потовщений, вкритий густим б лим
нальотом - крейдяний язик. На шк р з'являються петех ї темно-червоного в дт нку.
Слизов оболонки ротоглотки г перемован з крововиливами, мигдалики з гн йним
нальотом. З боку ССС – тах кард я, ниткопод бний пульс, АТ знижений, тах пное.
Жив т здутий, у важких випадках спостер гається криваве блювання, р дке
випорожнення до 10 – 12 раз в на добу з дом шкою кров . Кр м загальних прояв в,
при чум розвиваються поразки, притаманн форм.
окремих кл н чних
Шк рна форма чуми
Machine Translated by Google
Легенева чума -
первинно-легенева пневмон я
Захворювання має надгострий початок: -
на тл повного здоров'я раптово з'являються швидке п двищення температури т ла,
з'являється озноб, сильний головний б ль, слабк сть, розбит сть, нудота, блювання.
Характерн г перем я шк рних покрив в, кон'юнктиви, н'єкц я судин склер.
Хвор стають збудженими або загальмованими, їх невиразна мова. Порушується
координац я рух в, з'являється тремор, утруднюється артикуляц я. Тиск знижується, пульс
ниткопод бний. Прискорене дихання стає поверхневим, може бути кашель з прозорим
мокротинням, пот м к льк сть мокротиння зб льшується з'являється дом шка кров -
розвивається набряк легень. Якщо хвор з легеневою чумою не отримують адекватної
ет отропної терап ї, вони гинуть на 3-4 добу в д р зко вираженої серцево-судинної та
дихальної недостатност .
Однак можлива так звана блискавична теч я чуми,
коли в д початку захворювання до летального результату проходить не б льше
одн єї доби. вторинно-легенева форма чуми Кл н чно под бна до первинної, але
розвивається як вторинне захворювання п сля будь-якої форми чуми. Прогноз завжди
серйозний, летальн сть сягає 40-90%. Септична форма чуми – первинно-септична зустр чається
р дко (1-3%). Збудник проникає через шк ру та слизов оболонки в дразу потрапляє в
кров. Початок хвороби раптовий: р зко п двищується температура до 40-410С, з'являється
тах кард я, задишка, слабк сть, марення, крововиливи, кровотеч , явища нфекц йно-
токсичного м окардиту, мен нгоенцефал ту. вторинно- септична є ускладненням нших
кл н чних форм характеризується дуже важким переб гом, наявн стю вторинних вогнищ,
бубон в, виражених прояв в гемораг чного синдрому.
ДІАГНОСТИКА
Д агноз встановлюється на основ :
Machine Translated by Google
Л кування чуми
Терм нова госп тал зац я вс х ос б хворих на чуму та ос б з п дозрою є суворо
обов'язковою. Хворий госп тал зується до окремого боксу (умови суворої золяц ї)
Медичний персонал, який обслуговує хворого, одягається у спец альний протичумний
костюм. Пост льний режим до 7-10 дня нормальної температури. Догляд за шк рою та
ротовою порожниною. Проф лактика пролежн в, шпитальної нфекц ї. Вар ант д єти з
п двищеною к льк стю б лка (високоб лкова д єта). Вживання р дини до 1,5-2,5 л/добу
(чай, компот, кис ль, морси, наст й шипшини, фруктов соки та н.). При тяжкому переб гу
призначається додаткове ентеральне харчування (еп ти) та парентеральне харчування.
Медикаментозне л кування
Істор я. У середн в ки чума практично не л кувалася, д ї зводилися в основному до вир зування чи
прип кання чумних бубон в. Н хто не знав справжньої причини хвороби, тому не було уявлення, як її
л кувати. Л кар намагалися застосовувати саами химерн засоби. До складу одного такого з лля входила
сум ш з патоки 10-р чної витримки, др бно порубаних зм й, вина та 60 нших компонент в. В дпов дно
до ншого методу. Хворий по черз мав спати на л вому боц , пот м на правому. Починаючи з XIII
стол ття, еп дем ю чуми намагаються обмежити за допомогою карантин в.
стану.
Прогноз
Бубонна форма чуми без в дпов дного л кування зак нчується летально у 60-90% випадк в.
Легенева форма чуми призводить до смерт вс х хворих.
Machine Translated by Google
Своєчасно розпочате л кування при бубонн й форм чуми знижує частоту летальних
насл дк в до 10% б льше. Прогноз при легенев й форм чуми несприятливий. Якщо
правильний д агноз не буде встановлений в дпов дну терап ю не розпочато протягом
перших 15 годин.
Критер ї виписки хворих з стац онару А) при
бубонн й форм – не ран ше 4-х тижн в з дня кл н чного одужання, 3-х негативних б/
пос вах пунктату з бубон в.
Неспециф чна 1.
Попередження занесення збудника чуми з-за кордону досягається на основ
М жнародних медико-сан тарних правил та правил щодо сан тарної охорони територ ї
(сан тарний огляд вантажних та транспортних засоб в, що прямують через портов м ста;
медичний огляд, обсервац я громадян, як прибувають з країн, неблагополучних 2. Комплекс
заход в, спрямованих на скорочення еп зотичної активност природних вогнищ чуми та
попередження захворювань людей у цих осередках зд йснюються протичумними та н.
закладами охорони здоров'я (нагляд за чисельн стю популяц ї гризун в та зайцепод бних,
боротьба з гризунами та ектоп , еп дрозв дка, медичне спостереження за населенням, сан.-
просв т робота серед населення та н.) 3. При виявленн хворого на чуму проводиться
комплекс первинних п/еп дем чних заход в та надал карантинних заход в. у
територ альний центр Держсанеп днагляду не п зн ше 12 годин п сля виявлення
хворого. 5. Хворий госп тал зується до спец ально-орган зованих госп тал в. 6. В
осередку проводиться поточна та заключна дез нфекц я. 7. Дератизац я проводиться при
еп зоот ї чуми серед гризун в. Особи, що стикалися з хворими на чуму, п длягають
золяц ї (обсервац я) та медичному спостереженню протягом 6 дн в з обов'язковою
термометр єю 2 рази на день; Ус м контактованим проводиться екстрена проф лактика
(див. нижче). Специф чна У природних осередках чуми проводиться мун зац я населення
живою (штам EV НДІЕГ) сухою протичумною вакциною. Захворюван сть внасл док
вакцинац ї серед щеплених знижується у 5-10 раз в. П сля щеплення протичумною
вакциною мун тет збер гається протягом року. Повторно щеплюються через 6 м с. особи,
яким загрожує повторне зараження: пастухи, мисливц , прац вники с льського господарства
та прац вники протичумних установ.
Machine Translated by Google
Домашнє завдання
додаток
ЧУМА
З стор ї:
Маска з Венец анського карнавалу. Маска Л кар Чуми (Medico della Peste), схожа на
жахливий пташиний дзьоб, в дсилає до сторичної правди: За старих час в одним з
найстрашн ших лих для Венец ї була чума, яка в дв дувала м сто к лька раз в
знищувала величезну к льк сть житт в. Маску Medico della Peste у звичайний час не
носили, але п д час еп дем ї її одягали л кар ,в дв дуючи пац єнт в. У її довгий
дзьобопод бний н с пом щали р зн ароматичн ол ї та нш ароматичн
речовини – вважалося, що вони обер гають в д зараження чумою. Поверх одягу л кар
носив темний довгий плащ з лляної або вощеної матер ї, через що скидався на злов сного
птаха, а в руц тримав спец альний палицю – щоб не торкатися до зачумленого руками. У
минулому венец анц носили маски не лише п д час карнавалу, а й у будн . Венец я була
залишається м стом невеликим частково зольованим в д материка, тому м сцев
жител непогано знали один одного в обличчя. Можлив сть зустр ти на вулиц знайомого
в самий нев дпов дний момент, ймов рно, дуже заважала венец анцям в особистому та
громадському житт . Тому вони вигадали звичай носити маски, завдяки яким можна було
приховати як особист сть соц альне становище, нав ть стать. Нарешт , уряд м ста
Венец ї вир шив навести лад заборонив, поряд з багатьма речами, нос ння масок
протягом б льшої частини року. Особливо суворо стежили, щоби н хто не ходив з закритим
обличчям у дн церковних свят. Для маскараду в дводилося к лька пер од в на р к, з
них був Карнавал. Багато масок карнавалу – це вар анти масок тал йської комед ї дель
арте, особливого виду вуличного театрального д йства. До них в дносяться Арлек н,
Коломб на, Педрол но, Пульч нелла та нш персонаж , кожен з яких в др знявся
певним характером, стилем повед нки та манерою одягатися. До класичних масок, як не
пов'язан з театром, в дносяться Баута, Венец анська дама, К т, Доктор Чуми та Вольто.
Автор Бабука