Запорізький державний медичний університет

Кафедра соціальної медицини, громадського здоров’я, медичного і

фармацевтичного права

Підготувала:
Студентка 4 курсу, 1 групи,
1 Мед.факультету

Запоріжжя 2022
застосування біологічних агентів (патогенів)
безпосередньо для навмисного прихованого зараження
довкілля людини або шляхом скоєння вибухів,
створенням умов для аварій іншим методом на об'єктах
біотехнологічної промисловості, у мікробіологічних
лабораторіях, що працюють з патогенними для людини
та тварин мікроорганізмами, з елімінацією останніх у
зовнішнє середовище межі цих об'єктів (лабораторії).
Закидання в обложене місто мертвого коня за
допомогою метальної машини.
З малюнка Леонардо да Вінчі (1445-1520).
 передові технології дозволяють збільшити
можливість воєнізувати патогенні
мікроорганізми внаслідок:
 спрямованого мутагенезу
 створення нових типів вірусів
 розвитку функціональної геноміки
Зростання числа експертів у біонауках, викликане
розвитком:
- біотехнології
- фармакології
- галузей, пов'язаних з охороною навколишнього
середовища та забезпечення здоров'я
- Доступності інформації
Перше покоління – традиційні патогени
Друге покоління – генетично модифіковані
патогени
Третє покоління – молекулярна зброя
за вибірковістю дії
Для поразки людей
Для ураження тварин
Для ураження сільськогосподарських
рослин
Для ураження матеріально-технічних
засобів
Категорія А (високопріоритетні агенти,
що становлять ризик для національної
безпеки)

Variola major (натуральна віспа) Bacillus anthracis (сибірка) Yersinia

pestis (чума) Токсин Clostridium botulinum (ботулізм) Francisella
tularensis (туляремія) Флавівіруси геморагічних лихоманок: Ебола,
Марбург ін. родинні віруси
 Coxiella burnetti
Категорія B Виды p.Brucella (бруцеллез)
(високопріоритетні агенти) Burkholderia mallei (can)
Альфавирусы: венесуэльского
энцефаломиелита, восточного и западного
энцефаломиелита
Токсин рицин из Ricinus communis
(клещевины обыкновенной)
Эпсилон токсин Clostridium perfringens
(газовая гангрена)
Стафилококковый энтеротоксин В (патогены
пищевого и водного происхождения):
Виды рода Salmonella,
Shigella dysenteria
Escherichia coli 0157:H7
Vibrio cholerae
Cryptosporidium parvum и др.
Категорія C (найбільш пріоритетні агенти
-емерджентні патогени, які можуть бути
сконструйовані та дисиміновані)

Nipah virus (болезнь Нипах)

Хантавирусы
Клещевые вирусы
геморрагических лихорадок
Клещевые энцефалитные вирусы
Желтая лихорадка
Мультирезистентный
туберкулез
За тривалістю інкубаційного періоду:
Швидкої дії (ботулінічний токсин)
Уповільненої дії (чума, туляремія, ВЕЛ)
Відстроченої дії (Ку-лихоманка, натуральна
віспа)
За контагіозністю:
Висококонтагіозні (чума, натуральна віспа)
Контагізні за певних умов (жовта
лихоманка, висипний тиф)
Неконтагіозні (туляремія, ку-лихоманка,
ботулізм, сап)
За стійкістю збудника у навколишньому
середовищі:
Малостійкий (до 3 годин) – чума, жовта
лихоманка, ВЕЛ
Відносно стійкий (до 24 годин) – сап,
бруцельоз, туляремія
Високостійкий (понад 24 годин) – сибірка,
Ку-лихоманка
 гени, тобто молекули ДНК, що проникають в
організм і кодують шкідливі білки, такі як білкові
токсини, білки-репресори, що пригнічують
найважливіші функції людини, регулятори
функцій, активатори малігнізації, інгібітори
імунітету;
 малі регуляторні РНК (siRNA і miRNA), що
проникають в організм і вибірково вимикають
синтез функціонально важливих білків в організмі;
 пріони - інфекційні білки, що порушують процеси
утворення просторової структури функціонально
важливих білків.
 симптоми вірусного захворювання, обумовленого
вірусом
 можливий тривалий (роки) інкубаційний період
 різноманітна симптоматика, нехарактерна для
відомих інфекційних захворювань
 повітряно - краплинний (аерозольний)
використовуються генератори аерозолів. При
використанні повітряно-краплинної передачі
досягається найбільший вражаючий ефект
 Харчовий та водний (терористи контамінують
харчові продукти та воду)
 трансмісивний (реалізується шляхом розсіювання на
місцевості або в приміщенні штучно заражених
переносників - бліх, комарів, кліщів)
 Контактний (об'єкти контамінують патогенними
мікроорганізмами або їх токсинами)
 Причины низкой вероятности данного сценария
заключены в том, что технически сложно:

обеспечить
создать патогены надлежащие успешно
и токсины для метеорологические отработать
аэрозольной условия для дисперсионный
дисперсии террористической механизм
атаки
 1. "Кімната" - замкнене приміщення, що погано вентилюється, об'ємом
 до 400 куб. м.
 2. "Зал" - приміщення, що має об'єм понад 400 куб. м.
 3. "Будівля" - конструкція, що відрізняється від моделі "зал"
наявністю
 вертикальних повітряних потоків та можливістю герметизації окремих
приміщень.
 4. "Туннель".
 5. "Метро" - як сукупність "залів" та "тунелів".
 6. "Ландшафтний жолоб" - простір, протяжний в одному
 напрямі та обмежений по краях таким чином, що повітрообмін
 через ці межі утруднений, що дозволяє значний час
 підтримувати вражаючу концентрацію біологічного аерозолю.
 7. "Одиничний транспортний засіб" - автомобіль, автобус,
 морське, річкове, повітряне судно, вагон, залізничний потяг тощо.
Письма с рецептурой спор возбудителя сибирской язвы.
А. Конверт письма на имя ведущего телекомпании Эй-Би-Си Тома Брокау (Tom Brokaw).
Б. Конверт письма на имя сенатора Томаса Дашли. В. Письмо сенатору Дашли
 Брюс Едвард Івінс (Bruce Edwards Ivins,
1946-2008).
 співробітник USAMRIID, де він пропрацював
18 років
 Розробляв генноінжинерні вакцини від
сибірки
 Загинув від передозування седативного
препарату за нез'ясованих обставин
 "Неможлива епідеміологія" захворювання.
Наприклад, випадки у неендемічних
районах.
 Локалізованість епідемічного вогнища.
Випадки захворювання виникають з
підвітряного боку від розпилення
бактеріального аерозолю.
 Поширеність легеневих поразок.
 Вищі показники захворюваності та
смертності, не характерні для цієї хвороби.
 Нижчі показники захворюваності у
персоналу, захищеного від експонування
(наприклад, у тих, хто був усередині
 масове зараження людей та формування
множинних вогнищ за рахунок активації
механізмів передачі збудників інфекцій
 значна тривалість заражаючої дії джерел
інфекції
 відсутність захисту населення від контакту
з заразними хворими, навколишнім
середовищем, що становить епідемічну
небезпеку
 плановапідготовка та вдосконалення
навчання фахівців,
 проведення тренувальних навчань,
 навчання населення способам захисту від
інфекційних хвороб,
 створення та підтримка спеціальних
фінансових фондів, необхідного резерву
лабораторного обладнання, засобів
індивідуального захисту, запасів
діагностичних препаратів, забезпечення їх
своєчасної заміни та поповнення.
 посилення спостереження за епідемічною
ситуацією у зоні відповідальності при
загрозі вчинення біотерористичного акту
 направлення за необхідності груп
експертів щодо оцінки
 підвищення готовності сил та засобів для
ліквідації епідемічного вогнища,
викликаного біотерористичним актом
 уточнення планів.
 проведення першочергових
протиепідемічних заходів
 організація захисту від наслідків
біотерористичного акта.
Завдання СЕР:
визначення місця скоєння біологічного
терористичного акту біля міста (населеного
пункту)
оцінка епідеміологічної обстановки
виявлення епізоотій серед виявлених у районі
розвідки домашніх чи диких тварин
відбір проб та доставка до лабораторії для
специфічної індикації біологічних агентів
встановлення по можливості меж вогнища
біологічної поразки
Карантин - це система тимчасових
організаційних, режимно -
обмежувальних, адміністративно
- господарських, санітарно -
епідеміологічних, санітарно -
гігієнічних та лікувально -
профілактичних заходів,
спрямованих на попередження
поширення інфекційної хвороби
та забезпечення локалізації
епідемічного, епізоотичного або
епіфітотичного.
 повна ізоляція епідемічного вогнища із встановленням збройної
охорони (оточення)
 створення обсерваторів
 раннє виявлення інфекційних хворих, їх ізоляція та госпіталізація
до спеціально виділеного лікувального закладу;
 обмеження спілкування між окремими групами населення;
 встановлення протиепідемічного режиму для населення,
 -контроль за забезпеченням населення продуктами харчування
та водою
 встановлення протиепідемічного режиму роботи медичних
установ, що знаходяться в осередку
 проведення заходів щодо знезараження об'єктів зовнішнього
середовища та санітарної обробки ураженого населення
 - проведення екстреної та специфічної профілактики
 Обсервація - режимно - обмежувальні заходи, що
передбачають поряд з посиленням медичного та
ветеринарного спостереження та проведенням
протиепідемічних, лікувально - профілактичних та
ветеринарно - санітарних заходів, обмеження
переміщення та пересування людей або
сільськогосподарських тварин у всіх суміжних із
зоною карантину. обсервації
 обмеження виїзду, в'їзду та транзитного проїзду
транспорту через обсервовану територію
 проведення знезараження заражених об'єктів
зовнішнього середовища
 активне раннє виявлення інфекційних хворих, їх
ізоляція та госпіталізація;
 проведення екстреної профілактики серед
контактних осіб;
 посилення ветеринарно-бактеріологічного контролю
у тваринництві
 встановлення протиепідемічного
 режим роботи медичних закладів;
 загальне керівництво та контроль за виконанням
заходів з локалізації та ліквідації вогнища ГОІ
 інформація про виникнення епідемічного вогнища;
 накладання обсервації або карантину залежно від
санітарно-епідеміологічної обстановки
 затвердження плану ліквідації епідемічного вогнища
(спалаху) та контроль за його виконанням
 зняття обмежувальних заходів або карантину після
завершення протиепідемічних заходів
 створюються групи: консультативна,
санітарно-епідеміологічна, спостереження
за дотриманням протиепідемічного режиму
та біологічною безпекою, лабораторна,
госпітальна, медичного спостереження за
населенням, евакуації, дезінфекційна,
зоолого-паразитологічна, карантинна,
ветеринарна, адміністративно-
господарська та ін.
 розрахунок перепрофілювання відділень лікарні для
прийому інфекційних хворих
 розрахунок створюваних медичних формувань
 схеми розгортання приймально-сортувального
відділення лікарні з урахуванням надходження
інфекційних хворих
 організація захисту персоналу та хворих при загрозі
можливого біологічного теракту
 організація переведення лікарні на суворіший
протиепідемічний режим роботи
 організація санітарно-епідеміологічної розвідки
 організація матеріально - технічного та
транспортного забезпечення роботи
 організація управління та зв'язку
Надзвичайна ситуація - зовні несподівана, раптово
виникає обстановка, що характеризується різким
порушенням процесу або явища, що встановився, і
що робить значний негативний вплив на
життєдіяльність людей, функціонування економіки,
соціальну сферу і природне середовище. У
мирний час такі ситуації можуть виникати
внаслідок виробничих аварій, катастроф, стихійних
лих, екологічних лих (катастроф), диверсій чи
факторів воєнно-політичного характеру.
Усі НС мирного часу розбивають на п'ять груп:
1) що супроводжуються викидом небезпечних
речовин у довкілля;
2) пов'язані з виникненням пожеж, вибухами та
їх наслідками;
3) на транспортних комунікаціях;
4) викликані стихійними лихами;
5) воєнно-політичного характеру.
Головне завдання у боротьбі зі стихійними лихами та катастрофами є
зведення до мінімуму людських втрат, числа постраждалих та
зменшення їх страждань.
Основні напрями боротьби з катастрофами: мінімізація кількості
постраждалих, якщо лихо не можна запобігти, тобто. проведення
захисних заходів, включаючи та медичний захист; порятунок жертв
катастрофи; своєчасне забезпечення першої медичної допомоги;
надання пораненим наступних видів (довлікарської та першої
лікарської) медичної допомоги з евакуацією до медичних закладів;
забезпечення кваліфікованої та спеціалізованої медичної допомоги;
створення постраждалим нормальних умов життєдіяльності.
Для зменшення згубних наслідків стихійного лиха чи катастрофи є
медичні профілактичні заходи:
- надання відповідного укриття для постраждалих;
- Створення умов для виконання елементарних норм особистої гігієни;
- Забезпечення доставки питної води;
- Забезпечення доброякісним продовольством.
Основні причини травматизації, захворюваності та
смертності людей при стихійних лихах та катастрофах:
травматичні (термічні) ушкодження, психоемоційні стреси,
епідемічні (ендемічні) захворювання, комбіновані
ураження.