Professional Documents
Culture Documents
Лекція 1
Лекція 1
Вступ
1.1. Біологічні
основи
паразитології
План
1.Визначення та зміст ветеринарної
паразитології, зв'язок її з біологічними,
медичними та ветеринарними науками.
2.Коротка історія розвитку
паразитології. Розвиток ветеринарної
паразитології в Україні.
3.Економічні збитки від паразитарних
хвороб.
4.Завдання ветеринарної паразитології
щодо створення достатку продуктів
5.Типи взаємовідносин
організмів у природі.
6.Походження паразитизму та
поширення його в природі.
Паразитоценози.
7.Систематика паразитів.
8.Живителі паразитів.
9.Класифікація паразитів.
Ектопаразити.Ендопарази
ти.
10.Вплив паразита на
живителя.
11.Вплив живителя на
Паразитологія (від грец. parasitоs –
нахлібник, дармоїд і logos – вчення) –
комплексна біологічна наука.
загальна – агрономічна –
вивчає взаємові вивчає організ-
дносини ми, які спричи
паразитів та їх нюють хвороби
хазяїв у рослин
ветеринарна –
медична – вивчає
вивчає організ-
організми, які
ми, які спричи-
нюють хвороби у спричинюють
тварин хвороби у людей
Хвороби, спричинені
зоопаразитами, називають
інвазійними (паразитар-
ними).
біофіз загальною вірусо
икою біологією логі
патологічн
біохі
та єю
ою фізіоло зоологією. міїєю
гією та
патанатом
ією фармак
ологією
Паразито
клінічною
діагности логія епізоот
кою
ологією
веринарно-
ОВС та внутрішні
санітарно
ми незараз
юексперт економі хірургі ними хворо
изіою кою єю бами
Історія розвитку паразитології
Аристотель наводить дані про аскарид, теній,
гостриків, описав цистицеркоз свиней. Він уперше
ввів термін “entomon” (комаха).
Гіппократ виявив вплив деяких паразитичних
червів на здоров’я людини. Він уперше запропонував
термін “helmins”, звідки й походить назва
“гельмінт”.
Ібн Сіна (Авіценна), який описав патологію тварин
при гельмінтозах, запропонував засоби для їх
лікування.
Франческо Реді вперше довів, що мухи й оводи
розвиваються з яєць.
Винайдення в XVII ст. голландським дослідником
А.Левенгуком мікроскопа відкрило нову еру в історії
К.І. Є.Н.
Скрябін В.Л. Якимов В.О. О.П.
Павловський
створив заснував Догель Маркевич
створив учення
гельмінто школу засновни основополо
про природну
логічну протозоологі к жник
осередковість
школу ві еколого- української
трансмісивних
хіміотерапев паразито школи
хвороб.
тів логічної пара-
школи зитологів
Економічні збитки від інвазійних
хвороб.
-Масова загибель та вимушений забій
хворих тварин.
-Зниження продуктивності хворих
тварин.
-Погіршення якості шкури великої
рогатої худоби при паразитуванні
личинок підшкірного овода або
іксодових кліщів, вовни овець – при
псороптозі, меду бджіл – при ноземозі.
-Інвазійні хвороби негативно
позначаються на репродуктивних
властивостях тварин, спричиняють
аборти.
-Молодняк від хворих тварин
народжується недорозвиненим, зі
зниженою природною резистентністю.
-Уражений збудниками інвазійних
хвороб молодняк погано росте і
розвивається.
-Лікування хворих тварин пов’язано зі
Завдання ветеринарної
паразитології.
1. Лікування хворих тварин та
профілактика інвазійних хвороб.
2. Забезпечення благополуччя
господарств щодо інвазійних хвороб.
3. Пошуки надійних та зручних
методів, засобів обеззараження гною,
стічних вод від інвазійного начала.
4. Розкриття шляхів циркуляції
збудників.
Взаємовідносин
и
Їх ділять на:
механічні – у тілі яких паразит не
розвивається, а лише накопичується
(мухи-жигалки для трипаносом);
біологічні – у тілі яких збудник
проходить частину циклу свого
розвитку (іксодові кліщі для бабезій).
Паразитичні організми за часом
паразитування поділяють на:
тимчасові паразити – розвиваються
від яйця до статевої стадії і
розмножуються у навколишньому
середовищі, а на тварин нападають
тільки для живлення (ґедзі, комарі
тощо). Вони, як правило є зовнішніми
паразитами або ектопаразитами;
стаціонарні паразити – живуть
усередині (внутрішні або ендопаразити)
чи на поверхні тіла хазяїна впродовж
постійні – весь цикл їх розвитку від
яйця (личинки) до імаго відбувається
всередині або на поверхні тіла тварин
(наприклад, трихінели, воші);
ларвальні – викликають
захворювання в личинковій стадії
(оводи, цистицерки).
За ступенем специфічності:
суворо специфічні – розвиваються в
обмеженому колі живителя (бичачий
ціп’як розвивається тільки у людини);
неспецифічні – паразитують у
широкому колі живителя (фасціоли – у
диких і свійських тварин).
Паразитів, які розвиваються в організмі
лише одного хазяїна, називають
однохазяїнними або моноксенними, якщо
два і більше різних видів хазяїв, їх
називають багатохазяїнними або
Хвороботворний вплив паразитів на
організм хвороботворний вплив паразитів на
організм тварин залежить :ід:
виду збудника;
вірулентності;
місця локалізації;
інтенсивності інвазії;
стадії розвитку;
фізіологічного стану хазяїна,
зокрема імунного статусу;
віку;
Механічний вплив – пошкодження
цілісності тканин шипами, гачками при
міграції личинок (яєць) по організму.
Інокуляторний вплив – у період міграції
паразити заносять в органи і тканини
хазяїна різні види мікроорганізмів.
Токсичний вплив – вивчений
недостатньо (наприклад, при масовому
нападі мошок на велику рогату худобу
під впливом гемолітичної отрути
розвивається симуліотоксикоз).
Трофічний вплив – паразити
живляться соками й тканинами
хазяїна, що веде до порушення обміну
речовин, гіповітамінозів.