МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ
Кафедра епізоотології та інфекційних хвороб

КУРАЦІЯ
з епізоотології та інфекційних хвороб
на тему:
Аналіз діагностичних методів та оздоровчих заходів
за емфізематозного карбункулу великої рогатої худоби у АТ “Передовик”
Криворізького району Дніпропетровської області

Виконав: студент 1 групи 5М курсу ФВМ

____Роженко Рузана Олексіївна_______
прізвище, ім’я та по батькові студента

Керівник: ___асистент_______________
посада,
_____Савченюк Михайло Олександрович___
прізвище, ім’я та по батькові викладача

Біла Церква
2022
 Вступ
Емфізематозний карбункул, або емкар (в англомовних джерелах –
blackleg disease) зустрічається в усьому світі і є одним з найпоширеніших
клостридіозів великої рогатої худоби в межах України – на нього припадає до
40% випадків, що реєструються. Захворювання завдає значних збитків світовому
сільському господарству. Як і інші клостридіози, вважається грунтовою
інфекцією. Вперше був виділений як самостійна нозологічна одиниця в 1872 Ф.
Шабером, що відокремив хворобу від подібної на неї сибірки. Три роки потому,
1875, Болінгер підтвердив інфекційну природу даної хвороби.

Перша вакцина в Радянському Союзі була запропонована С. М.

Муромцевим (1926), це була формолвакцина. Після нього у 1960 Ф. І. Каган і А.
І. Колесова виготовили гідроксиалюмінієву. Наразі існують і інші. До хвороби
високо сприйнятливі велика та дрібна рогата худоба, хоча серед перших
зустрічається частіше. Людина на емкар не хворіє, але збудник може інфікувати
людину – є повідомлення про випадки зоонозної газової гангрени і
клостридіального некротичного ентериту, спричинені тим самим збудником.

Вибір даної теми для курсової пов’язаний з наведеними вище даними,

що свідчать про актуальність її для сучасної ветеринарної медицини.

1
 ІІ. Огляд літератури
Збудник хвороби. Захворювання відносять до групи клостридіозів, так
як збудником є Clostridium chauvoei. Має форму палички довжиною 2-8 мкм і
шириною 0,5-0,7 мкм (за даними John F. Prescott і колег, довжиною 2-20 мкм і
шириною 0,5-2 мкм). Поліморфна, рухлива, капсулу не утворює. Облігатний
анаероб. Добре приймає анілінові фарби при фарбуванні і в мазках з патматеріалу
і молодих культур за Грамом фарбується позитивно. Вегетативна форма бактерії
продукує ряд ензимів для задоволення власних потреб в поживних речовинах, які
бере з оточуючого навколишнього середовища. Крім того, продукує екзотоксин,
котрий чинить некротичну і летальну дію. В лабораторних умовах культивується
виключно в анаеробних умовах, за температури 36-38 за Цельсієм. Для
вирощування чистих культур збудника використовують рідкі (бульон Кітт-
Тароцці та бульйон Мартена) та щільні живильні середовища. На сироватковому
агарі утворює сочевицеподібні або круглі колонії, на глюкозо-кров’яному агарі –
колонії у вигляді виноградного листя або перламутрових гудзиків, з зоною
гемолізу.

Збудник утворює спору, причому часто спора більша за розмір

вегетативної клітини і тому надає їй «розтягнутого» вигляду. Спори можна знайти
в грунті, стічних водах і фекаліях. В грунті можуть зберігатися 20-25 років, на дні
стічних вод – до 10, в гниючих трупах до 3 місяців, а в гниючих м’язах – до 6,
засоленому м’ясі – 2 роки і більше. Ендоспори високостійкі до температур (як
високих, так і низьких), іонізуючого випромінювання, багатьох дезінфектантів.
Пряме сонячне випромінювання знищує спору за 24 години, текуча пара за 5-6
годин, автоклавування – за 30-40 хвилин, кип’ятіння – за 2 години.

Епізоотологія хвороби. В природних умовах на емфізематозний

карбункул хворіє велика рогата худоба, буйволи, рідше – дрібна рогата худоба
(вівці, кози), а також лосі і олені. Причому більш схильні до хвороби тварини з
доброю вгодованістю, м’ясних порід. В стаціонарно неблагополучних зонах
2
виражена стійкість серед великої рогатої худоби до 3-місячного віку і старше 4
років. Чутливі і лабораторні тварини – морські свинки. Коні, свині, собаки і коти,
птахи і гризуни до хвороби резистентні.

Джерелом збудника виступають інфіковані тварини, трупи загиблих від

емкару, а також контактні до них об’єкти навколишнього середовища – пасовища,
вода, грунт. Несвоєчасно проведені профілактичні заходи сприяють поширенню
інфікування і утворення неблагополучних осередків хвороби.

Реєструється хвороба спорадично, має літньо-осінню сезонність,

особливо в спекотний період, випадки захворювання у стійловий період та у
господарствах з безприв’язним утриманням без випасу пов’язані зі згодовуванням
контамінованих збудником кормів. В епідемічних зонах проходить по типу
ензоотій, з рівнем летальності 85-95%.

Зараження відбувається аліментарно через споживання тваринами

сухих, колючих (що в процесі пережовування призводить до травмування
слизових оболонок) контамінованих кормів, а крім того, можливе при кастрації,
родах, у овець – також при стрижці вовни.

Патогенез. Після зараження, від місця свого проникнення, збудник

потрапляє у кров або лімфатичну систему і розноситься по усьому організму,
осідаючи у м’язах, в тому числі можливе і ураження м’язів серця та діафрагми.
Було виявлено випадки обсіменіння печінки та селезінки збудником у частини
здорового поголів’я тварин без клінічних ознак хвороби. Якими конкретно
клітинами відбувається розповсюдження збудника тілом, наразі достеменно
невідомо. При зниженні місцевої опірності м’язових тканин (удари, травми, рани
тощо зі збереженням анаеробних умов даного середовища для збудника)
clostridium chauvoei починає активно розмножуватися, виділяючи токсини,
агресини і ензими (гіалуронідазу, нейрамінідазу). Під їхньою дією в м’язах
розвивається гострий запальний процес – міозит з явищами міонекрозу, який
супроводжується емфіземою – утворенням на місцях запалення зон підшкірної

3
акумуляції газів. В зонах ураження збільшується проникність капілярів, продукти
запалення надходять в кров’яне русло і зумовлюють загальну інтоксикацію
організму, дистрофічні зміни в паренхіматозних органах і порушення їхньої
функції, що й призводить до загибелі тварини, найчастіше в перші 36 годин від
початку розвитку хвороби.

Клінічні ознаки та перебіг хвороби. Перебіг хвороби у великої рогатої

худоби типово гострий. Інкубаційний період триває частіше 1-2 доби, зрідка буває
до 5. Його завершення характеризується появою перших неспецифічних клінічних
ознак – лихоманкою: температурою тіла 41-42 градуси, втратою апетиту, сильним
пригніченням, тахікардією і тахіпное, а крім того, ціанозом слизових оболонок.
Одночасно з появою цих симптомів або дещо раніше розвиваються розлади
опорно-рухового апарату: заклякання суглобів, кульгавість. По всьому тілу
починають з’являтися і швидко збільшуватись в розмірах запальні набряки,
найчастіше в ділянці крупа, попереку, плеча, холки, рідше – шиї і підгрудка,
міжщелепового простору. Спершу вони гарячі, обмежені, щільні й болючі, згодом
стають безболісні й холодні. При перкусії звук їх тимпанічний, за пальпації чути
крепітацію. Шкіра в зоні набряку бура або чорна, суха, не еластична. У разі
розтину цих припухлостей на поверхню виходить піниста темно-червона або
чорна рідина, що має запах згірклого масла. Реґіонарні лімфовузли тверді,
збільшені. У випадку ураження м’язів язика та внутрішніх органів – проявляються
і симптоми, асоційовані з цими органами. Хвороба триває від 12 годин до 1 доби.
Перед загибеллю температура тіла різко знижується нижче норми. Зустрічаються
випадки атипового надгострого перебігу хвороби без прояву типових симптомів і
розвитку емфізем. Такий перебіг типовий для овець, а також для молодняку
великої рогатої худоби до 3-місячного віку.

Діагностика і диференційна діагностика. При постановці діагнозу

враховують результати клінічного дослідження, епізоотичні дані, але
визначальними є результати лабораторної діагностики. Найпростіший метод, що
може використовуватись – мікроскопія мазків-відбитків з патологічного
4
матеріалу, посів на живильне середовище з виділенням чистої культури та
біопроба на морських свинках. У лабораторію для дослідження відправляють
ексудат з набряків і шматочки уражених м’язів від загиблої тварини, якщо було
проведено розтин – також шматочки селезінки, печінки, нирок, кров з серця. Все
це необхідно робити якомога швидше, не пізніше, ніж за 4 години після загибелі
тварини і дотримуючись всіх пересторог щодо недопущення поширення спорової
інфекції. З патматеріалу роблять посіви на живильне середовище, а також мазки-
відбитки. Для біопроби суспензією з патматеріалу заражають двох морських
свинок. Згідно з «Інструкцією про заходи з профілактики та боротьби з
емфізематозним карбункулом» діагноз вважається встановленим при отриманні
однієї з умов: 1) з патматеріалу від хворої тварини виділено і ідентифіковано
культуру, типову для даного збудника, а хоча би одна з заражених морських
свинок загинула з розвитком типових патолого-анатомічних ознак хвороби, а з її
органів виділено збудника; 2) хоча би одна з заражених морських свинок загинула
з розвитком типових патологоанатомічних ознак, а з її органів виділено збудника
навіть якщо збудника не було виділено з патматеріалу від загиблої тварини.

За кордоном методику з біопробою не застосовують. Натомість,

проводять мікроскопічне дослідження зрізів уражених м’язів, методами РІФ,
ПЛР, імуногістохімічного аналізу, MALDI.

Диференційна діагностика полягає в диференціації емкару від сибірки і

злоякісного набряку. 1) На сибірку хворіють всі види свійських тварин, в той час,
коли на емкар – тільки велика та дрібна рогата худоба. Набряки, які виявляють
при сибірці, не характеризуються крепітацією за пальпації, на відміну від емкару.
2) Злоякісний набряк вважається рановою інфекцією, трапляється спорадично.

Лікування. При виявленні хворої тварини, лікування необхідно

розпочинати якомога раніше, адже перебіг хвороби дуже швидкий, а лікування
може бути ефективним лише на початковій стадії розвитку хвороби.
Застосовують внутрішньом’язово антибіотики (переважно групи пеніциліну).
Деякі автори рекомендують введення в товщу запального набряку 1-2% розчину
5
пероксиду гідрогену, 3-5% розчин карболової кислоти, лізолу або фенолу,
застосування сироватки проти емкару. Поєднують протимікробну терапію з
симптоматичною. Лікування вцілому малоефективне, і навіть за умови одужання,
більшість цих тварин назавжди лишаються з кульгавістю.

Профілактика. Єдиним ефективним ветеринарно-санітарним заходом

профілактики у неблагополучних господарствах та зонах є вакцинація всього
сприйнятливого поголів’я однією з наявних на ринку України вакцин.
Профілактична вакцинація у неблагополучних пунктах проводиться щовесни (за
14 днів до початку випасу або раніше), з застосуванням вакцини всім тваринам
віком від 3 місяців до 4 років. Кратність застосування та дози залежать від
конкретного застосованого препарату. Імунітет зберігається протягом 6 місяців.
Необхідно також дотримуватись правил карантинування новоприбулих до
господарства тварин.

Заходи боротьби. У неблагополучних пунктах у випадку наявності

старих захоронень тварин та скотомогильників, неблагополучних пасовищ і
водойм, їх обгороджують, знешкоджують, закривають для доступу тваринам, за
наявності там залишків трупів, їх регулярно очищують. В випадку появи емкару у
господарстві, впроваджують обмеження: забороняється ввезення, вивезення та
перегрупування рогатої худоби, вивезення об’ємистого фуражу, зібраного із
заражених пасовищ, вимушений забій хворих і підозрюваних щодо захворювання
корів, закопування трупів тварин, використання на харчові цілі молока від хворих
корів. Всіх чутливих тварин піддають регулярному клінічному обстеженню.
Підозрюваних з інфікуванні тварин терміново щеплюють, хворих – ізолюють і

лікують. Корми, підстилку та гній, забруднені екскретами хворих тварин, трупи

загиблих тварин разом з шкурами спалюють, розтин не проводять без потреби.
Молоко від хворих тварин знезаражують сухим хлорним вапном або кип’ятінням.
Дезінфекцію приміщень проводять триразово з інтервалом 1 година (10 %-й
гарячий розчин їдкого натру, 4 %-й розчин формальдегіду, різні розчини
хлоровмісних препаратів з вмістом у розчині не менш як 5 % активного хлору; 1 л
6
розчину на 1 квадратний метр площі). Землю на місці загибелі тварин від емкару
або випадкового забою чи розтину трупа обпалюють, зрошують розчином
хлорного вапна з вмістом активного хлору 5 % із розрахунку 10 л на 1 м2, а ґрунт
перекопують на глибину 25 см, перемішуючи з сухим хлорним вапном, що
містить не менше 25% активного хлору. Для знезараження спецодягу та предметів
догляду за тваринами використовують 1 %-й активований розчин хлораміну чи 4
%-й розчин формальдегіду або 1,5-годинне кип’ятіння в 2 %-му розчині
кальцинованої соди.

Обмеження з неблагополучного господарства знімають через 14 діб

після останнього випадку загибелі або видужання тварини, щеплення всього
чутливого поголів’я та здійснення остаточної дезінфекції.

ІІІ. Власні дослідження і спостереження.

3.1 Коротка характеристика господарства
3.1.1. Місце розташування господарства

АТ “Передовик” у с. Червоне, Криворізького району, розташоване у

західній частині області на відстані 5 кілометрів від північної межі Кривого Рогу.
Поряд з селом проходить межа Дніпропетровської і Кіровоградської областей.
Віддаль від залізничної станції Рядова - 1 км. Вся земельна площа господарства
розташована в одному земельному масиві площею 3411 га, з яких 480
використовують як кормову базу для тварин, в тому числі як пасовища.
3.1.2. Напрям виробничої діяльності:
Господарство спеціалізується на вирощуванні зернових і технічних культур,
виробництві молока, відгодівлі великої рогатої худоби.
3.1.3. Головні економічні показники:
За господарством закріплено 3411 га земель, в тому числі сільськогосподарських
угідь 2103 га, орних 955 га, пасовища - 84 га, сінокоси - 218 га, багаторічні
насадження 51 га. Дані про цей і минулий рік висвітлені в таблиці 3.1:

7
 Таблиця 3.1 – Структура земельних угідь АТ “Передовик”
Показники На 1.01.2021 На 1.01.2022 2022 р. до
Площа, га % Площа, га % 2021р, %
Всього 3190 100 3411 100 106,9
землі
У т.ч. с/г 2068 64,8 2103 61,1 101,6
угідь
Рілля 917 28,7 955 27,9 104,1
Пасовища 53 1,6 84 2,4 158,4
Сінокоси 110 3,4 218 6,3 198,1
Багаторічні 52 1,6 51 1,4 98
насадження

Проаналізувавши дані таблиці виявили що в 2022 році кількість земельних

угідь збільшилась на 298.8 га, в тому числі сільськогосподарських угідь 35 га,
орних 38 га. сінокосів – 108 га, пасовищ – 31 га. Кількість агаторічних насаджень
зменшилась на 1 га.
Гослодарство отримує значні прибутки внаслідок здачі рослинної продукції
(зернові, бобові культури), вирощування тварин та здачі на забій, виробництво
молочної продукції.
Пункти здачі сільськогосподарської продукції: вся продукція тваринного та
рослинного походження здається в м'ясокомбінати та переробні підприємства
Криворізького району.
Зв'язок господарства з районним центром і пунктами здачі
сільськогосподарської продукції здійснюється шляхами з твердим покриттям.
Врожайність основних сільськогосподарських культур:
зернові - всього 47,0 ц
в тому числі одима пшениця 13 ц
озиме жито 11 ц

8
ячмінь ярий 11 ц
овес 12 ц
зернобобові 12 ц
кукурудза на силос 200 ц
кормові коренеплоди 200 ц
багаторічні трави на зелений корм 150 ц
на сіно 45 ц
однорічні трави на зелений корм 150 ц.
Господарство забезпечене всіма необхідними кадрами, які мають відповідно
вищу, або середню-спеціальну освіту.
3.1.4. Кількість тварин на території господарства:
Таблиця 3.2 – Поголів'я тварин і виробництво продукції у АТ
“Передовик”
Показники Одиниці виміру На 1.01.2020 р. На 1.01.2021 р.
ВРХ гол.. 480 487
У т.ч. корів гол.. 110 107
Середній надій кг 5000 6000
на 1 корову/рік
Добовий приріст г 1000 1000
живої маси телят
Виробництво ц 6050 6420
молока
Маса, всього ц 5000 5000
Вихід телят на гол.. 90 96
100 корів
Згідно за даними таблиці, вцілому показники чисельності тварин, надоїв
молока і виробництво м'яса збільшилось, поголів’я корів зменшилось.

3.1.5. Кормова база:

Господарство самозабезпечується кормами, які вирощуються на землях
господарства.

9
 3.1.6. Розміщення приміщень:
Показано на схемі:

Позначення:
1. Огорожа господарства
2. Дезбар’єр
3. Приміщення для утримання ВРХ
4. Бухгалтерія
5. Контрольно-пропускний пункт
6. Літні табори для ВРХ
7. Приміщення для відгодівлі молодняку
8. Складське приміщення

10
 3.2. Ветеринарний стан господарства:
Вся територія господарства огороджена, огорожа без пошкоджень. При в'їзді в
господарство розташований ветсанпропускник і дезбар'єр шириною 2,5 м,
довжиною 5.2 м, глибиною 0.5 м. Дезбар'єр заправлений дезрозчином. При вході у
виробничі цехи та приміщення є дезкилимки. Територія ферми достатньо
озеленена: на території навколо виробничих приміщень насаджені кущі і
неплодові дерева. В господарстві відсутня параформалінова камера. На території
господарства є переносні дезінфекційні установки.
Прибирання гною проводиться зранку і ввечері, за необхідності також в
середині дня. Стічні води знезаражуються хлорним вапном, а потів спускаються в
загальну каналізацію. Захоронення трупів і абортованих плодів, після з'ясування
причин смерті і аборту, захоронюються на скотомогильнику.
У господартві дотримуються всіх ветеринарно-санітарних заходів щодо
недопущення проникнення і поширення збудників інфекційних хвороб. В
господарстві відсутній санітарний транспорт.
Параметри мікроклімату приміщень для утримання тварин:
1. Температура повітря в приміщеннях: 10-15⁰С для дорослих тварин і 12-17⁰С
для молодняку
2. Відносна вологість 60%;
3. Швидкість руху повітря: 0,7-1.0 в приміщенні для утримання дорослих тварин і
0.3-0.5 в приміщенні для молодняку
4. Вуглекислий газ: 0.1-0.15%
5; Аміак: 5-8 мг/м3;
6. Сірководень: 5-10 мг/м3;
7. Мікробне забруднення: 20-115 тис/м3;
8. Вміст пилу: 0.53-37.0 мг/м3;
9. Коефіцієнт природного освітлення: 0.7-0.8
10. Природне освітлення: 4.0-5.0 на м2 площі у ватах.

11
 Тип утримання дорослих тварин - прив’язний, молодняку – безприв’язний в
огорожах з доступом на вулицю.
Санітарний день проводиться І раз на тиждень.
Дезінфекція, дератизація і дезінсекція проводиться протягом року за
графіком або додатково за необхідності.
Санітарна бойня на території господарства відсутня.
Ветеринарне обслуговування в господарстві проводиться згідно з нормами
щодо неподущення виникнення і поширення інфекційних хвороб.
3.3 Характеристика конкретного випадку емфізематозного карбункула
в АТ “Передовик”
У кінці травня велика рогата худоба АТ “Передовик” була переведена зі
стійлового утримання на пасовищне. До переведення тварин годували грубим
кормом (солома), змішаним із зеленою масою. У господарстві нараховувалось 487
голів великої рогатої худоби. З них було 107 корів, 38 нетелей, решта –
різновіковий молодняк. У перший день після вигону тварин на пасовище загинуло
5 нетелей. Ці тварини були добре вгодовані і здорові. Смерть наступила швидко, у
2-х нетелей із 5 загиблих на тілі були виявлені набряки. Трупи були здуті,
задубіння слабко виражене, в деяких місцях тіла утворилися пухлини, за
надавлювання на які спостерігалась крепітація, слизові оболонки – синюшні.
Лікар ветеринарної медицини запідозрив емфізематозний карбункул.
Зважаючи на епізоотичну ситуацію, необхідно: відібрати матеріал для
лабораторного дослідження і дати теоретичне обґрунтування діагностичних тестів
захворювання; розробити план організаційно-господарських і ветеринарно-
санітарних заходів у господарстві; розрахувати потребу в лікувальних препаратах
та біопрепаратах, дати економічну оцінку витратам на ветеринарні заходи.
3.4. Аналіз загальних та спеціальних заходів у ліквідації хвороби
3.4.1. Діагностика емфізематозного карбункула
Емкар в господарстві виявляють шляхом клінічного дослідження,
враховуючи епізоотичні дані, але визначальними є результати лабораторної
діагностики. Для дослідження в лабораторію відправляють ексудат з набряків і

12
шматочки уражених м’язів від загиблих тварин одразу після виявлення трупів,
уникаючи розтину і вживаючи усіх заходів для недопущення поширення спорової
інфекції. В лабораторії проводять мікроскопію мазків-відбитків з уражених
органів, посів на живильне середовище для виділення чистої культури збудника
та біопробу з зараженням двох морських свинок, займає дослідження 8 діб. Для
діагностики також застосовують мікроскопічне дослідження зрізів уражених
м’язів, методи РІФ, ПЛР, імуногістохімічний аналіз, MALDI.

У разі підозри на захворювання, все сприйнятливе поголів’я піддають

регулярному клінічному огляду з обов’язковою термометрією.

У неблагополучних зонах усе сприйнятливе поголів’я вакцинують з

профілактичною метою за 14 днів до початку випасу або ж вже після оголошення
господарства неблагополучним щодо емкару. В благополучних зонах вакцинацію
чи іншу специфічну профілактику не проводять.

13
IV. План заходів щодо ліквідації захворювання
Погоджено Затверджено
Головний лікар ветеринарної Протокол засіданням правління
Медицини Криворізького району агрофірми 27 травня 2022 р
ПЛАН
заходів із ліквідації емфізематозного карбункула ВРХ у АТ “Передовик”
Криворізького району Дніпропетровської області
І. Загальні відомості:
На день складання плану у господарстві є 482 голови ВРХ, з яких 342 телят,
33 нетелів і 107 корів.
Тварини утримуються в типових цегляних примішеннях. Входи у
приміщення мають дезкилимки. Підлога в примішенні бетонна, стіни
забетоновані та побілені. Роздача кормів автоматична. Гній видаляється за
допомогою скребкового транспортера у вигрібну яму. Вентиляція у приміщеннях
приточно-витяжного типу. Стан мікроклімату відповідає нормам.
Раціон складається з соломи та зеленої маси власного виробництва, не
збалансований за білком та жиророзчинними вітамінами. Годівля тварин
родильного відділення на фермі ВРХ збалансована за всіма поживними
речовинами. Тварин виганяють на випас з травня по жовтень включно. В якості
підстилки використовують солому.
Дотримання кратності годівлі дає позитивний ефект на отримання
продукції.
Порушення комплектування вікових та фізіологічних груп не виявлено.
ІІ. Епізоотологічні дані:
Дата появи захворювання - 26.05.22р
Вид тварин, уражений хворобою - ВРХ
Неблагополучний пункт – АТ “Передовик”
Кількість сприйнятливих тварин – 333

14
 Захворіло тварин з початку прояву хвороби – на 18.05.22 – 0 голів, на
25.05.22 – 5 нетелей.
На день складання акту із хворих залишилася 1 тварина.
Діагноз встановлений комплексно з урахування епізоотологічних даних,
клінічних ознак та результатів лабораторного дослідження.
Останні дослідження тварин проводилися 18.05.22р.
Назва заходів Строк виконання Відповідальний за
виконання
І. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ГОСПОДАРСЬКІ
1. На неблагополучну 27.05.2022р
ферму накласти
карантин
2. Провести клінічний Щодня Гол. лікар вет. мед. осп-
огляд і термометрію ва
всього поголів’я
3. Ізолювати хворих та 27.05.2022р -ІІ-
підозрюваних у
захворюванні тварин
4. Клінічно здорове 27.05.2022р -ІІ-
поголів’я віком від 3
місяців до 4 років
вакцинувати
5. Трупи тварин постійно -ІІ-
спалювати
6. Проводити На час карантину -ІІ-
дезінфекцію після
кожного випадку
виділення хворих
тварин
7. Проводити поточну постійно -ІІ-

15
дезінфекцію,
дезинсекцію та
дератизацію і
знищувати бродячих
собак та кішок
8. Провести ремонт До 30.05.2022р. Зав.фермою
огорожі ферми
9. Проводити 1 раз на тиждень Гол.лікар, зав.фермою
санітарний день на
фермі
10. Оновити розчин у 28.05.2022р Зав.фермою
дезбар’єрі при в’їзді на
ферму
11. Підтримувати постійно Гол.лікар вет.мед. госп-
дезбар’єри і дезкилимки ва
в робочому стані
ІІ. ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНІ ЗАХОДИ
1. Заборонити ввезення
ВРХ у господарство та постійно Зав.фермою
її вивезення
2. Заборонити
перегрупування тварин постійно Гол.зоотехнік

3. Поліпшити умови
утримання та годівлі постійно Гол.зоотехнік
тварин
4. Гній, підстилку і Гол.зоотехнік,
залишки кормів постійно зав.фермою
спалювати
5. Заборонити
відвідування ферми постійно Голова госп-ва
16
сторонніми особами
6. Карантин зняти через
14 днів після
припинення Після виконання усіх Районне управління
захворювання і пунктів вет.мед.
виділення хворих
тварин, провести
санітарний ремонт
приміщень і повний
комплекс ветеринарних
заходів
7. Проводити
ревакцинацію
молодняку та дорослих Після зняття карантину Гол.лікар вет.мед. госп-

тварин раз на рік перед ва

початком випасу
8. Заборонити випас
ВРХ і використовувати
корми, зібрані з На час карантину Зав.фермою
благополучних
пасовищ після
перевірки
9. Провести перевірку
придатності пасовищ
для випасу, виявити До 3.01.2022 Гол.лікар вет.мед. госп-
джерело збудника ва
ІІІ. ЗАХОДИ ПО ОХОРОНІ ЗДОРОВ’Я ЛЮДЕЙ
1. Не допускати до постійно Зоотехнічна та
роботи на тваринницьких ветеринарна служба
фермах осіб, які не господарства
пройшли медичного
17
обстеження не менше 2-х
разів на рік і тих, кому не
виповнилось 18 років
2. Забезпечити До 28.05.2022р Голова госп-ва,
обслуговуючий зав.фермою
персонал новим
спецодягом та взуттям.
Перевірити наявність
мила та паперввих
рушників біля
умивальників, оновити
розчин у дезкилимках,
перевірити і за потреби
оновити аптечки
першої медичної
допомоги
3. Провести 27.04.2021р. Зав.фермою
роз’яснювальну роботу
серед обслуговуючого
персоналу ферми,
населення щодо емкару
(читання лекцій)
Підписи:

Керівник господарства
Лікар ветеринарної медицини
Зоотехнік господарства

18
 V. Підрахунок збитків та витрат у АТ “Передовик” проти емкару
1. Економічний збиток від загибелі тварин розраховували за формулою:
З1 = Ц х (М х Ж) – Вф,
де Ц – закупівельна ціна одиниці продукції, грн;
М – кількість загиблих, вимушено забитих або знищених тварин, гол;
Ж – середня маса тіла однієї тварини, кг;
Вф – фактична виручка від реалізації продуктів забою (м'ясо, шкіра) та трупної
сировини (грн).

Підрахунок: 63×(6×344)-0=130 032 грн

2. РОЗРАХУНКИ ВИТРАТ НА ПРОВЕДЕННЯ ВЕТЕРИНАРНИХ ЗАХОДІВ

Матеріальні витрати:
2.1. Затрати на лікування хворої телиці:
Введення антибіотиків (байтрил): 2,80×16= 44,80грн
Шприці і голки: 8,50 грн
Сума 44.80+8.50=53.30 грн
2.2. Витрати на проведення щеплення сприйнятливого поголів’я:
Всього ВРХ – 333 (193 телят, 33 нетелів, 107 корів)
Використовували Концентровану ГОА формол-тіомерсалову вакцину проти
емкару ВРХ та овець (ЕМКАР). Вводили внутрішньом'язово.
Ціна однієї дози 2,78 грн×333=925,74; шприци 333×2=666; вата 0.5г/голову = 0.03
грн/гол×333=9,99грн; спирт 0.5 г/гол=0.14 грн×333=333.14грн
Сума=1 934,87 грн.
2.3. На дезінфекцію:
Використовували хлопне вапно, ціною 35 грн/кг (32% активного хлору).
2.3.1.1. Дезінфекція на місці загибелі тварин
Загинувших тварин 6, обробити 3*3 метри площі від кожної, отже площа до
обробки 54 м.кв. Відповідно до інструкції, необхідно використовувати розчину 10
19
л/м. кв. Отже, загалом розчину:
54*10=540 л
Використовували 5,3% розчин (1 кг вапна на 6 літрів води).
Отже, 540/6= 90 кг хлорного вапна потрібно.

2.3.1.2. Перекопування ґрунту на місці загибелі тварин:

54 м. кв. на глибину 25 см: 13,5 м. куб. Відповідно до інструкції,
використовуємо 1 частину вапна на 3 частини ґрунту, отже 13,5/3=4,5 м.куб.
хлорного вапна необхідно. 4,5 куб.м. вапна= 8550 кг вапна необхідно.

2.3.2.Для дезінфекції приміщень – Загальна площа тваринницьких приміщень

господартва: 14 600 м. кв. + 100 м. кв. майданчик для телят=14 700 м.кв.
Відповідно до інструкції, використовуємо 1 л розчину (з мінімальним вмістом
активного хлору 5%) на квадратний метр, отже необхідно 14700 л розчину,
використовуємо 5,3%, тобто 1 кг вапна на кожні 6 літрів готового розчину:
14700/6=2540 кг вапна. Дезінфекцію необхідно повторити тричі, тому 2540*3=
7 620 кг.

3.3. Дезінфекція інвентарю, що використовувався при роботі з тваринами:

48 л розчину 5,3% (1 кг вапна на 6 літрів розчину)=8 кг вапна

3.4. Сумарно необхідно вапна: 90+8550+7620+8=16 268 кг

Сума: 16 268*35=569 380 грн витрачено на дезінфекцію.

2.4. На ремонт огорожі, оновлення дезбар’єрів і дезкилимків, доукомплекутвання

аптечок, новий робочий одяг і взуття для персоналу, що працює у
безпосередньому контакті з тваринами: 13 000 грн+5 000 грн+800 грн+12 000 грн
=30800 грн
2.5. На закупівлю кормів (на 1 тиждень):
2.5.1. Якщо врахувати, що дійній корові необхідно до 2 кг сіна в день на кожні

20
100 кг маси, а середня маса тіла всіх корів господарства 550 кг, то:
107*2*5,5=1177 кг сіна необхідно для дійного стада на день.
Жому (концентрований корм): на голову такої продуктивності необхідно в
середньому 30 кг на добу. 30*107= 3210 кг на день на дійне стадо.
Через відсутність можливості випасу, в якості соковитого корму згодовувати
моркву, зібрану з власних пасовищ минулорічного урожаю.
2.5.2. Для нетелів: 1,5 кг на 100 кг маси, середня маса тіла 344 кг, отже:
32*1,5*3,45=165 кг сіна на день для групи нетелів.
Жому (концентрований корм): на голову такої очікуваної продуктивності
необхідно в середньому 18 кг на добу. 18*32=630.
Через відсутність можливості випасу, в якості соковитого корму згодовувати
моркву, зібрану з власних пасовищ минулорічного урожаю.
2.5.3. Молодняк було вирішено на строк в 1 тиждень перевести повністю на
комбікорм або молоко, знезаражене кип’ятінням (для вікових різних груп).
2.3.4. Ціна на різнотравне сіно, яке закуповували, 3,5 грн/кг. Бурякового жому
200 грн/тонну=0,2 грн/кг. Витратили на закупівлю сіна: (1177+165)*7*3,5= 32 879
грн. Витратили на закупівлю жому: (3210+630)*7*0,2= 5 376. Загалом витратили
на закупівлю кормів: 32879+5376= 38 255 грн.
6. На лабораторні дослідження: 2 500 грн за дослідження патологічного
матеріалу від хворих тварин, 1500 грн за дослідження проб ґрунту з пасовищ,
всього 4000 грн
7. Понаднормова робота лікаря: 1800 грн за увесь період обмежень (75 грн за
кожну понаднормову годину)
Таблиця економічних збитків та витрат господарства:
Показники Кількість, грн
Загальна сума збитків та витрат на 776 255,17
проведення ветеринарних заходів
Сума витрат на ветеринарні заходи 646 223,17
Збитки від недоотримання продукції 130 032

21
VI. ВИСНОВОК
На основі описаних вище в таблиці даних про економічні збитки у АТ
“Передовик» можна дійти висновку, що дане захворювання несе за собою
надзвичайно великі економічиі збитки, що призводить до низької рентабельності
господарства.
Виникають такі випадки при недотриманні ряду ветеринарних заходів, а саме:
випасу на неперевірених пасовищах, годівля кормом, зібраних з таких пасовищ,
відсутність перевірки на наявність поблизу скотомогильників, напування з
неперевірених водойм.
Щодо цього конкретного випадку виникнення емкару можна єказати, що АТ
“Передовик» було оголошене неблагополучним шодо емфізематозного
карбункула 27.05.22р., захворювання виникло 26.05.2022 серед нетелів ВРХ, з
яких 5 загинули в перший день, а ще 1 отримала антибіотикотерапія, яка не дала
позитивного ефекту і тварина загинула через добу після прояву першим
симптомів хвороби. 26.05.2022 одразу після виявлення трупів тварин було
відібрано патматеріал для лабораторного дослідження і методом РІФ
підтверджено емкар. В процесі діагностування хвороби виявили, що поблизу
нового пасовища, яке створили тільки цього року, знаходився старий
скотомогильник, який не був виявлений раніше, так як перевірка була проведено
недостатньо уважно. На момент дослідження, також з’ясувалося, що територія
ферми була не повністю огороджена, що з малою вірогідністю мало вплинуло на
появу емкару в господарстві, але могло би вплину на занесення в господарство
інших хвороб. Відомі випадки відвідування ферми сторонніми особами. Для АТ
«Передовик» було складено план ліквідації хвороби: накладено карантин,
проведено лікувальні, організаційно-господарські та профілактичні заходи, які
понесли за собою великі економічні збитки, що полягали у виправленні недоліків
ведення господарювання у даному господарстві і проведенні всіх лікувально-
профілактичних заходів.
Зважаючи на особливості перебігу хвороби, діагностувати її на перших проявах
не вдалося, і 5 з 6 тварин, що захворіли, загинули менш ніж за добу після початку
22
захворювання, ще одна – через 1,5 доби. Важливу роль у відсутності значного
поширення відіграла професійна і злагоджена робота спеціалістів ветеринарної
медицини і головного зоотехніка господарства, завдяки чому провели ефективні і
правильні заходи щодо ізоляції хворих та підозрілих тварин, недопущення
споживання тваринами контамінованих кормів і контакту здорових тварин з
екскретами та трупами хворих, значно зменшивши потенційні збитки від загибелі
тварин. Найбільші витрати при цьому відносяться до проведення дезінфекції.
Менша частина була витрачена на господарські заходи, і найменша – на
безпосередньо ветеринарні – лікування хворої нетелі та профілактичні вакцини
для здорового поголів’я, чутливого до захворювання.

23
VII. РЕКОМЕНДАЦІЇ
У зв’язку з тим, що через наявність не виявленого вчасно скотомогильника на
території пасовища, господартво знаходиться на неблагополучній території.
Неблагополучне пасовище необхідно закрити для випасу і повідомити
ветеринарну службу району про небезпеку. Щороку все чутливе до хвороби
поголів’я ВРХ має отримувати нову дозу вакцини від емкару не менш, як за 14
днів до початку випасу. Необхідно вкрай уважно слідкувати за станом будівель,
паркану, дезбар’єрів у господарстві, якістю кормів, покращити умови проживання
та збалансувати раціон тварин.

24
Список використаної літератури
1. Епізоотологія з мікробіологією: Підручник/Г.В.Козловська, Л.Є.Корнієнко,
М.Г.Наконечна та ін.; За ред. В.П.Постоя.-К.:Вища освіта, 2006.- 543 с.
2. Каришева А. Ф. Спеціальна епізоотологія: Підручник. — К.: Вища освіта,
2002. — 703 с.
3. Pathogenesis of Bacterial Infections in Animals, 5th Edition by John F. Prescott,
Janet I. MacInnes, Filip Van Immerseel, John D. Boyce, Andrew N. Rycroft, José
A. Vázquez-Boland
4. Veterinary Infectious Diseases in Domestic Animals, 3rd Edition by Ahmed El-
Sawalhy
5. Clostridial Diseases of Animals by Francisco A. Uzal, J. Glenn Songer, John F.
Prescott, Michel R. Popoff
6. Корнієнко Л.М. Планування ветеринарних заходів: Навч. посіб. / Л.М.
Корнієнко, Л.Є. Корнієнко, Б.М. Ярчук; за ред. Л.М. Корнієнко. - К.:Центр
учбової літератури, 2010. - 320 с.
7. Сапронозні інфекційні хвороби тварин / Л.Є. Корнієнко, В.В. Недосєков,
В.О. Бусол та ін.: монографія; за ред. Л.Є. Корнієнка, В.О. Бусола. – Біла
Церква: Білоцерків. держ. аграр. у-т, 2009. – 300 с.

25