Трохимець Ю. В.

, 9301
РОБОЧИЙ ЗОШИТ №6
Тема: Стронгілоїдоз

Завдання 1. Етіологія та епідеміологія стронгілоїдозу

Аспект етіології та Відповідь
епідеміології
Збудник стронгілоїдозу Strongyloides stercoralis

Джерело інфекції Хвора людина або носій

Механізм зараження Фекально-оральний, контактний

Життєвий цикл збудника Запліднені самки, які паразитують у слизовій оболонці

порожньої кишки, відкладають там яйця, з яких у просвіт
ліберкюнових залоз, а потім і кишечнику виходять
рабдитоподібні личинки. У цих личинок, що потрапили в
просвіт кишечнику різні шляхи:
- Разом з фекаліями личинка потрапляє в ґрунт, де
рабдитоподібні личинки перетворюються на інвазивні
філярієподібні, які здатні пенетруючи шкіру людини,
інвазувати її.
-За наявності зовнішніх сприятливих умов розвивається
вільноіснуюче покоління гельмінтів: із рабдитоподібних
личинок, що потрапили в ґрунт, формуються статевозрілі
форми, які можуть розмножуватись у навколишньому
середовищі.
- Цикл перетворення рабдитоподібних личинок на
інвазивні філяріозні може закінчуватись вже у кишечнику.
У цьому випадку філярієподібна личинка проникає крізь
слизову кишки і потрапляє в кров. Процес аутоінвазії.

Завдання 2. Складові механізму патогенезу стронгілоїдозу

 Фаза патогенезу Наслідок
Потрапивши в організм Кров- легені- глотка-тонкий кишечник
людини філяривидні
личинки починають
міграцію
Самки що живуть
в Виділяються з фекаліями у навколишнє середовище або
перетворюються на інвазивні личинки-аутоінвазія
слизовій оболонці кишки
відкладають яйця на дні
ліберкінових залоз
Аутоінвазія Через капіляри кишечника проникає в систему ворітної
вени, а потім у печінку, або шляхом прориву кишкової
стінки потрапляє в черевну порожнину і печінку

Кишкова фаза, ураження Крововиливи, еозинофільна інфільтрація, ерозії, виразки

слизової оболонки (через
20-30 днів після
зараження

Завдання 3. Перерахуйте основні клінічні синдроми гострої міграційної стадії

стронгілоїдозу:
1. В зоні проникнення личинок- еритематозні висипання
2. Кашель з мокротинням, сухі та вологі хрипи — при проникненні в легені
3. Еозинофілія, лейкоцитоз, підвищене ШОЕ
4. Міалгія, артралгія, пропасниця неправильного типу
хронічної стадії стронгілоїдозу:
розлитий біль в животі, зниження апетиту, відрижка, печія, нудота, блювання, розлад
випорожнення «непереможна діарея», чергування проносів і запорів

Завдання 4. Назвіть методи діагностики стронгілоїдозу.

1. Метод Бермана
2. Метод Шульмана
3. ЗАК (еозинофілія)
4. ПЛР, ІФА, мікроскопія калу
5. Дослідження мокроти

Завдання 5. План лікування пацієнта зі стронгілоїдозом : (вкажіть групи препаратів,

дозування):
1. Етіотропна терапія: інвермектин дітям масою більше 15 кг – 200мг/кг 1-2 дні, через
14 днів –повторно; _ альбендазол – дітям старше 3 років по 400мг впродовж 3 днів, (дітям
1-2 років 200мг); тіабендазол (мінтезол) 25 мг/кг на добу в 2 прийоми(максимально 3 г )
протягом 3 діб, дорослим 500 мг 3 рази на добу – 5 днів, курси повторити 2-3 рази через
14 днів______________________________________________________
2. Симптоматична терапія:
1) Ібупрофен (НПЗП): Для дітей в сиропі: від 1 року до 3 років – по 5 мл 3 р/добу;
від 4 до 6 років – по 7,5 мл 3 р/добу; від 7 до 9 років – по 10 мл 3 р/добу; від 10 до
12 років – по 15 мл 3 р/добу. – препарати вибору Нурофен, Ібуфен. Для дітей
старше 12 років та дорослих по 0,2 г 3 - 4 рази на добу – препарати вибору
Нурофен, Імет, Бруфен, Ібупром
2) Дротаверин (спазмолітик) (Дорослі: звичайна середня щоденна доза становить
120 – 240 мг (3 – 6 табл) в 2 – 3прийоми. Діти: віком від 1до 6 років рекомендована
добова доза становить 40 – 120 мг в 2 – 3 прийоми, віком після 6 років -80 – 200 мг
(2 – 5 табл в 2 – 5 прийомів) – препарат Но-шпа
3)Ніфуроксазид (похідні нітрофурану) Від 2 до 6 місяців 1 – 2 мірні ложки на 2,5
мл 2 р/добу, від 6 місяців до 6 років 1 мірна ложка на 5 мл 3р/добу, старше 6 років 1
мірна ложка на 5 мл 4 р/добу. Дози для дорослих 1 мірна ложка на 5 мл 4 р/добу.
3. Допоміжна терапія:
- Пробіотики: Лінекс (Немовлята і діти віком до 2 років: по 1 капсулі 3 р/добу.
Діти віком від 2 до 12 років: по 1–2 капсули 3 р/добу. Дорослі і діти віком від 12
років: по 2 капсули 3 р/добу). Ентерол (Дітям до 6 років: 1 пак.1 - 2 р/день.
Дорослим та дітям старшим 6 років: по 1 - 2 пак. 2 р/день). Ентерожерміна
(Дорослі – по 1 флакону 2–3 р/добу, діти – по 1 флакону 1–2 р/добу. Лактовіт
форте (Призначається дорослим та дітям 2 р/день, за 40 хвилин до їжі. Добові
дози: дітям до 2 років по 1 капсулі, відкривши капсулу та розчинивши вміст в
молоці; старше 2 років по 2 капсули; дорослим – 2, максимально 4 капсули.
- Сорбенти: Атоксіл (Добова доза для дорослих і дітей старше 7 років становить 12
г, при необхідності можна збільшити до 24 г; для дітей від 1 до 7 років добова доза
становить 150-200 мг на 1 кг маси тіла. Добову дозу розподіляють на 3-4 прийоми)
- Регідратаційна терапія – Глюкоза 0.5% + NaCl 0.9%

ТЕСТИ
Збудником стронгілоїдозу є :
А. Entamoeba histolytica
Б. Strongyloides stercoralis
 В. Yersinia enterocolitica
Г.сlostridium difficile
Д.Helicobacter pylori
2. джерелом інфекції при стронгілоїдозі є:
А. Мишовидні гризуни
Б. Людина.
В. Велика рогата худоба
Г. Птахи
Д. Летючі миші
3. Основний фактор передачі збудника стронгілоїдозу є:
А. їжа;
Б. вода;
В. повітря;
Г. ґрунт;
Д. живі переносники.
4. Особливістю життєвого циклу Strongyloides stercoralis є:
А. Наявність філярієподібних личинок
Б. наявність рабдитоподібних личинок
В. Аутоінфекція
Г. Наявність вільноживучих особин
Д. наявність яєць
5. Фактори ризику розвитку важкого стронгілоїдозу:
А. Надмірна вага
Б. Европеоїдна раса
В. спадковість
Г. Імуносупресивна терапія.
Д. споживання сирого мяса
6. «золотим стандартом» діагностики стронгілоїдозу є:
А. Визначення ДНК Strongyloides методом ПЛР
Б. Пряме дослідження (препарування під мікроскопом)
В. Метод культивування Harada-Mori на фільтрувальному папері
Г. Дослідження випорожнень методом Берманна
Д. Аспірація вмісту дванадцятипалої кишки
7. характерна ознака хронічного стронгілоїдозу:
А. Блукаючі личинки (Larva currens)
Б. головний біль
В. Біль у мязах
Г. порушення сну
Д. Гіпертермія
8. препарат вибору для лікування стронгілоїдозу:
А. Цефтриаксон
Б. Азитроміцин
В. Івермектин
Г. Амоксицилін
Д. Флуконазол
9. Ендемічні райони для стронгілоїдозу:
А. Африка
Б. Південна Америка
В. Південно-Східна Азія
Г. Східна Европа
Д. Всі відповіді вірні
10. до якого ряду выдносять збудника стронгылоъдозу:
А. Monhysterida
Б. Panagrolaimida
В. Plectida
Г. Rhabditida
Д. Selachinematida

Задача 3
Дитина, 14 років після повернення з південної Америки, де провела канікули,
відчула загальну слабкість, підвищення температури тіла до субфебрильних
цифр, з'явилися болі в животі, діарею з чергуванням з закрепами. В поліклініці
здали аналізи крові та калу. В крові виявлено помірний лейкоцитоз з
еозинофілією. Аналізи калу на паразитарні захворювання, виявлено личинкиS.
Stercoralis .
1. Поставте клінічний діагноз.
Стронгілоїдоз
2. план лікування.
- Інвермектин 200мг/кг 2 дні, через 14 днів –повторно --- етіотропна терапія
- Нурофен форте 400 мг — по 1 табл. 2р/добу 3-4 дні --- антипіретик
- Ніфуроксазид — по 5 мл 4/добу 5 днів --- на прояви інфекційної діареії
- Ентерожерміна форте — по 1 фл. 2 р/день 5 днів --- пробіотик
- Но-шпа — по 2 табл. 3р/день 3 дні --- спазмолітик
- Глюкоза 0.5% + NaCl 0.9% в/в --- регідратаційна терапія