Презентація на тему

«Аскаридоз»

Підготувала студентка 5го курсу 14-а групи

Шніп В.В.
• Аскаридоз(лат. ascaridosis, англ. ascariasis) –
антропоноз,пероральний геогельмінтоз,що
характеризується в ранній міграційій фазі
наявністю алергічногог синдрому та ознак
ураження органів дихання,а в пізній(кишковій
фазі)-ураженням дигестивної системи
Актуальність і географічне
поширення
• Аскаридоз поширений у всіх кліматичних
зонах земної кулі, за винятком районів
вічної мерзлоти, високогір’я і пустель.
• У світі, за приблизними оцінками,хворіють
понад 1,4 млрд людей.
• Це захворювання є найпоширенішим
геогельмінтозом серед населення України,
у сільській місцевості захворюваність
вища. Найменша захворюваність на
аскаридоз установлена в південній сухій
степовій зоні України, найбільша — у
північній вологій лісовій зоні.
Етіологія
• Збудником аскаридозу є аскарида (Ascaris
lumbricoides)
• Дорослі аскариди мають веретеноподібну форму.
Живі збудники або ті, що тільки виділилися із
прямої кишки, червонувато жовтого кольору, після
загибелі стають білуватими.
• Самець помітно менший, ніж самиця, довжина
його становить 15—25 см, товщина — 2—4 мм,
задній кінець тіла загнутий гачком на черевну
поверхню.
• Самиця має пряме тіло завдовжки 25—40 см і
завтовшки 3—6 мм,хвостовий кінець загострений у
вигляді конуса. Одна зріла самиця здатна
відкласти за добу до 245 тис. яєць, як запліднених,
так і незалліднених.
• Незапліднені яйця не можуть спричинити інвазію.
• Тривалість життя дорослої аскариди — близько 1
Епідеміологія
• Джерело інфекції - єдиним джерелом інвазії є хвора людина. Однак яйця
аскарид, які виділяються з випорожненнями, неінвазивні, тому хворі на
аскаридоз люди не можуть бути джерелом інвазії для оточуючих під час
близького побутового спілкування з ними.
• Дозрівання яєць з розвитком у них інвазивної личинки відбувається в
грунті.Дозрівання яєць відбувається лише за сприятливої температури,
вологості і достатньої аерації.
• За температури + 24 °С яйця можуть дозрівати до стадії інвазивної личинки
протягом 12-16 днів, а за нижчої темпе-ратури цей процес затягується до
кількох місяців. Згубно діє на яйця висихання, швидко вони гинуть у сухому
піску, але вологий пісок - ідеальне середовище для збереження і
дозрівання яєць. За сприятли-вих умов яйця зберігають свою інвазивність у
грунті протягом 10--12 років. Вони досить стійкі до низьких температур,
добре переносять заморожування.
 Механізм зараження — фекально-оральний

Шляхи передачі — контактно-побутовий, аліментарний,

водний.Зараження відбувається в разі проковтування зрілих яєць .

Факторами передачі є переважно овочі та ягоди, на поверхні яких

містяться частинки ґрунту, а також вода і забруднені руки.Вирішальне
значен-ня має вживання в Їжу немитої городньої зелені - салати, огірків,
по-мідорів, таких ягід, як суниці, полуниці, тощо.

Чутливість до аскаридозу загальна, заразитися можна в будь-якому віці і

навіть у разі потрапляння в кишечник поодиноких зрілих яєць ас-карид.
Але діти зазнають найбільшого ризику зараження через недо-статність
дотримання заходів особистої гігієни, частішого вживання в їжу немитих
ягід і овочів.

Сезонність -у зоні помірного клімату зараження

частіше відбувається у весня-но-літньо-осінні місяці, в
умовах тропічного клімату - цілий рік.
 Патогенез
У патогенезі аскаридозу виділяють 2 фази:
Ранню(міграійну)
Пізню(кишкову)
Міграційна
Міграційна фаза.
фаза. У У разі потрапляння
разі потрапляння інвазивних
інвазивних яець у тонку кишку 3 них
яець у тонку
вивільняються і легень
личинки, які, активно просвералюючи слизову оболонку,
досягають кровоносних судин. Прониклі в судини системи ворітної вени
личинки з током крові заносяться в кровоносні судини печінки, звідки
потрапляють у нижню порожнисту вену і мале коло кровообігу

У період міграції в кров виділяються продукти життєдіяльності личинок і

продукти розпаду загиблих особин, що призводить до сенсибілізації
організму та виникнення різних алергічних реакцій, вираженість яких
перебуває у прямій залежності від кількості яєць, що потрапили до
організму. Крім того, міграційна стадія проявляється пошкодженням
органів,
 У печінці за масивної інвазії можуть виникнути геморагії, що іноді
призводить навіть до порушення функції цього органа. Частина ли-чинок
затримується і гине в печінці, а частково в легенях. Навколо них
утворюються гранульоми, що складаються з еозинофілів, лімфоцитів,
макрофагів з наступним розсмоктуванням паразитів

Потреба в кисні на певному етапі розвитку примушує личинок, що

потрапили в мале коло кровообігу, просверллювати легеневі капіляри,
внаслідок чого разом із кров'ю,, вони потрапляють в альвеоли, а після в
бронхіоли та бронхи.,що супроводжкується і появою нфільтратів,
Отримавши «свою» порцію киснюличинки прагнуть знову потрапити в
місце основного проживання кищечник. Тому вони починають із бронхіол
і бронхів пересуватися вгору, в ротову порожнину. Сприяють пересуванню
личинок до глотки рухи миготливого епітелію дихальних шляхів і рух
личинки.

У ротоглотці личинки змішуються зі слиною і проковтуються

потрапляючи знов у шлунок.Тривалість фази 8-15 днів
 Кишкова фаза.У тонкий кишці відбувається дозрівання дорослих.
Прикріплюючись до слизової оболонки кишки, аскариди спричиняють місцеве
порушення кровопостачання і трофіки, гіперемію, крововиливи, запалення.

Пошкодження слизової оболонки нерідко супроводжується порушенням

усмоктування, пристінкового травлення, помірно вираженим діарейним
синдромом. Дорослі особини можуть навіть перфорувати стінку кишки, а в
разі масивної інвазії - спричиняти кишкову непрохідність.

Міграція дорослих аскарид у кишечнику може супроводжуватися їх

заповзанням у жовчні ходи, рот і далі в дихальні шляхи.

Аскариди, що живуть у кишечнику, поглинають вуглеводи, жири,білки,

вітаміни, мікроелементи, що надходять із харчовими продуктами. Унаслідок
цього в інвазованої особи зменшується маса тіла, розвивається гіповітаміноз
Клініка
• За малої інтенсивності інвазії рання фаза аскаридозу має субклінічний
або безсимптомний перебіг. Інкубаційний період при клінічно
вираженій формі короткий — 1—2 дні.
• На 2—3-й день після зараження з’являються :
 нездужання, слабість, субфебрилітет (але можливе підвищення
температури тіла до фебрильних цифр, з ознобом),
 уртикарна екзантема,
 біль у животі, нудота, розлади випорожнень.
 Виникає сухий або з незначною кількістю слизистого, кров’янистого
мокротиння кашель.
 У легенях вислуховують сухі і вологі хрипи, під час перкусії виявляють
вкорочення перкуторного звуку, що свідчить про розвиток
еозинофільних інфільтратів, у деяких випадках виникає пневмонія або
плевропневмонія.
• При масивному зараженні може розвиватися гранульоматозний
гепатит із гепатоспленомегалісю, порушенням пігментного
обміну і лабораторними ознакамицитолізу, а також
міокардіодистрофія.
• У дітей раннього віку масивна інвазія аскаридами за відсутності
адекватної терапії може призвести до летального наслідку.
Пізня (кишкова) фаза зумовлена перебуванням гельмінтів у
кишках.
 Хворі скаржаться на зміну апетиту, зазвичай зниження його,
нудоту, блювання, переймистий біль у животі (у надчеревній,
навколо пупковій або правій здухвинній ділянці).
 Деяких хворих турбуютьпроноси, інших — закрепи або
чергування проносів і закрепів.
 З боку нервовоїсистеми при аскаридозі зазвичай виникають
головний біль, запаморочення,підвищена стомлюваність,
зниження розумової концентрації та уваги
 . Спостерігають неспокійний сон, страхітливі сновидіння, істеричні
напади, епілептиформні судоми, менінгізм.
 При масивній інвазії у дітей раннього віку виявляють блідість
шкіри і слизових оболонок, зниження маси тіла, затримку
фізичного розвитку, у результаті порушення засвоєння вітаміну А
розвиваються розлади зору
Ускладнення
Кишкова непрохідність (механічна і спастична) через
клубок аскарид, прорив кишкової стінки з розвитком
перитоніту, апендицит, холапгіогепатит, холестатична
жовтяниця, панкреатит; якщо приєднується
бактерійна інфекція, то розвиваються гнійний
холангіт, абсцеси печінки, гнійний плеврит,сепсис,
абсцеси черевної порожнини.

У деяких випадках аскариди проникають у

дихальні шляхи, спричинюючи асфіксію.

У рідкісних випадках аскариди виявляють у

сечових органах, нососльозовому каналі,
слуховій трубі, середньому вусі, зовнішньому
слуховому ході,навколонирковій клітковині.
Діагностика
 Неспецефічна діагностика
 У загальному аналізі крові в ранній фазі кількість
лейкоцитівзазвичай нормальна, і лише іноді
спостерігається лейкоцитоз. Характерна еозинофілія,
яка сягає у деяких хворих 60—80 %. Вона з’являється,
як правило, одночасно з інфільтратами в легенях.
ШОЕ зазвичай нормальна, збільшення її виявляють
рідко. У пізній фазі можлива помірна анемія, а от
еозинофілія може навіть зникати.
 Під час рентгенологічного дослідження легень у
ранній фазі визначають наявність округлих, овальних,
зірчастих, фестончатих, багатокутних
інфільтратів.Вони можуть бути поодинокими і
множинними, розташовуватися в одній частціабо в
усій легені. Контури інфільтратів нерівні,
розпливчасті;. Еозинофільні інфільтрати виникають
протягом 2—3 тиж. В окремих хворих, зникнувши,
вони з ’являються знову через деякий час і
зберігаються місяцями.
Специфічна діагностика
грунтується в основному на
результатах паразитологічного
дослідження випорожнень.
У ранній фазі іноді можна виявити
личинкиаскарид у мокротинні, у пізній
основним методом діагностики є
мікроскопічнедослідження
випорожнень на яйця аскарид. Якщо
інвазія тяжка і виражена, томожна
досить легко виявити яйця і під час
дослідження звичайного мазка. В
інших випадках установиш діагноз
допомагають дослідження мазка за
Като, методи збагачення
(Фюллеборна, Калантарян, із
детергентами тошо).
Критерії встановлення діагнозу
Діагноз аскаридозу грунтується в
міграційній стадії на:
• даних епідеміологічного анамнезу
(вживання в їжу немитих овочів);
• наявності алергічних проявів у
вигляді кропивниці, свербежу,
пропасниці, що виникають без
очевидної причини;
• виявленні синдрому Леффлєра
(еозинофільні "леткі" інфільтрати в
легенях у поєднанні з еозинофілією).
• Підтверджується діагноз виявленням
личинок у мокротинні.
.
У кишковій стадії запідозрити
наявність аскаридозу допомагають:
• наявність відповідного
епідеміологічного анамнезу;
• іноді - відомості про попередній (за
1-2 міс) епізод «безпричинних»
алергічних реакцій;
• наявність дисфункцій кишечнику
різного характеру і ступеня
вираженості;
• ознаки загальної інтоксикації
(слабкість, підвищена
стомлюваність, зниження
працездатності);
• помірна еозинофілія в крові.
Лікування
Дітей із масивною інвазією краще лікувати в умовах стаціонару або денного
стаціонару.
• Більшість препаратів, що їх застосовують длялікування аскаридозу, ефективні
тільки відносно статевозрітої стадії цього гельмінта
• Піперазину адипінат застосовують 2 дні поспіть по 1,0—2,0 г 2 рази на день
з інтервалом між уживаннями 1,5—2 год. При закрепах через 3 гол після
вживанняпіперазину призначають проносний засіб.
• Левамізол застосовують по 0,15 г одноразово через 1 год після їди, бажано
після легкої вечері.
• Пірантел вживають по0,01 г/кг маси тіла під час або після їди одноразово чи
подшивши дозу на 3 вживання; при інтенсивній інвазії — 2—3 дні поспіль
• Мебендазол призначають 2 дні поспіль по 0,1 г 2 рази на день через 1 год
після їди.
• Альбендазол ефективний щодо всіх стадій розвитку гельмінтів. Його
застосовують по 0,4 г на добу одноразово або за 2 вживання після їди; при
інтенсивній інвазії — 2—3 дні поспіть. За відсутності ефекту лікування
альбендазолом курс можна повторити через 3 гиж.
• Застосовують і симптоматичні засоби (ферментні препарати, полівітаміни). З
метою запобігти посиленню алергічних проявів обов’язковим є призначення
десенсибілізувальних і антигістаміни их препаратів. При анемїзації показані
Профілактика
В основі профілактики лежать заходи щодо виявлення та оздоровлення
вогнищ аскаридозу.
Вогнища аскаридозу залежно від рівня ураженості населення поділяють
на три типи:
• інтенсивні (ураженість понад 30 %),
• середньої інтенсивності (6--30 %),
• низької інтенсивності (нижче ніж 6 %).
Робота, спрямована на боротьбу з аскаридозом, полягає у вжитті са-
нітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів. Санітарно-
гігієнічні заходи включають охорону грунту від забруднення екскре-
ментами хворих, знезараження фекалій, що використовуються як
добрива.
Лікувально-профілактичні заходи включають обстеження населення 3
метою виявлення осіб, інвазованих аскаридами, їх вчасне лікування та
контроль його ефективності. У разі вилікування хворих надходжен-ня яєць
паразита в навколишие середовище припиняється, що сприяє
запобіганню новим зараженням.