Ехінококоз

Підготувала:
Студентка 7 групи 5 курсу
Коваленко Орина
 Ехінококоз
(лат.echinococcosis)

тяжка хронічна хвороба, що

характеризується розвитком у
печінці, рідше у легенях і інших
органах солітарних або чисельних
кістозних утворень
Етіолог
ія
Збудник- личинкова
стадія гельмінта
Echinococcus granulosus
Родина:Taeniida
e
Рід:Echinococcus
 Морфологія
• Статевозрілий гельмінт, який паразитує в тонкій кишці
мʼясоїдних тварин родини псових( вовки,собаки,
• лисиці) Тривалість його життя – до 6 міс., іноді- до року
• Д рібний гельм інт , щ о має до вжину до 3- 5 м м ,
ширину 0, 25- 0, 8 мм
• Він складається з грушоподібної
головки( сколекса ), шийки і 3- 4 члеників.
• Головка має 4 присоска , втяжний хоботок оточений
дво м а рядам и гачків, щ о з абезпе ч уют ь м іцну ф іксацію
гельмінта до слизової оболонки кишечнику.
• Ост анній ч леник має мат ку , напо внену запліднен им и
яйцями ( до 800), легко відділяється від решти і з
ф екаліям и по трапляє в навколиш нє серед ови щ е,
там внаслідок його руйнування вивільняються
• яйця.
Всеред ині д озрілого яйця ро звиваєтьс я ше ст игач ко ви й
• зародок( онкосфера)
Ж и влення паразита від буваєтьс я ч ерез по верхню тіла
вмістом кишки
• Епідеміологія
•
 Основне джерело інвазії - домашні собаки, рідше - вовк, шакали.
• Епідеміологія • Зараження людини відбувається при контакті з
інвазованими тваринами, при зборі ягід і трав, пиття води із забруднених
• яйцями гельмінта джерел.
 Яйця можуть бути на шерсті інвазованих собак,на продукти харчування
•  можуть заноситися мухами.
•  Собаки й інші м'ясоїдні заражуються при поїданні органів, уражених
ехінококовими міхурами, що локалізуються найчастіше в печінці і
• легенях.
 Доведено також можливість трансплацентарної передачі гельмінтозу.
 Хвора людина для оточуючих небезпеки не становить,будучи свого роду
біологічним тупиком
 Доведено 2 типи осередків ехінококозу- природний( без участі
людини,існування підтримується дикими савцями і дикими
• хижаками ,які зʼїдають цих тварин)і синантропний (створюється
внаслідок діяльності людини,його формують свійські тварини і собаки)
•  Зараження людини відбувається в основному в теплу пору року .
 У воді яйця залишаються інвазивними до 2 тижнів при t+18…+20
•
 Цикл розвитку
• Статевозрілі форми паразитують в організмі остаточного живителя -
у тонкому кишечнику собаки, кішки, вовка, шакала, койота, рись,
гієни, лева.
• Остаточні живителі виділяють останні членики ехінокока, зрілі
яйця з фекаліями, забруднюючи шерсть тварин і навколишнє
середовище.
• Собаки заражаються ехінококозом при поїданні печінки, легень та
інших органів хворих на нього сільськогосподарських тварин.
• Проміжними живителями ехінокока є вівця, буйвіл, верблюд, кінь,
північний олень, свиня, деякі сумчасті, білка, заєць, людина.
• Проміжні живителі заражаються при заковтуванні разом з кормом
чи водою онкосфер або зрілих члеників паразита.
• Вівці забруднюють яйцями ехінокока свою вовну на пасовищі коли
лежать на зараженій ними траві. Це створює небезпеку зараження
людей, які доглядають овець, особливо під час стрижки їх.

Тривалість життя в кишках собак 5—6 міс, інколи більше

• У травному каналі проміжного хазяїна яйце ехінокока звільняється від оболонки,
і зародок (онкосфера) заглиблюється в слизову оболонку тонкої кишки. Потім
онкосфера проникає через лімфатичні і венозні судини в систему ворітної вени, в
результаті цього більшість зародків ехінокока заносяться з течією крові
насамперед у печінку, де вони в більшості випадків затримуються і розвиваються
в ехінококові кісти.
• Інші зародки долають печінковий бар'єр через нижню порожнисту вену і правий
шлуночок серця потрапляють у легені, де частина онкосфер затримується.
• В капілярах легенів, частина потрапляє у велике коло кровообігу і може
бути занесена в решту органів і тканин проміжного хазяїна.
• Тому частіше за інші органи уражаються ехінококом печінка (в 44-85% випадків),
легені (10% випадків), значно рідше нирки, селезінка, головний мозок, м'язи
тощо.
• Для досягнення інвазивності пухирчатої стадії необхідно близько 5
• міс. Ріст ехінококового міхура може продовжуватися багато років.
• У біологічному циклі розвитку ехінокока людина – сліпа гілка.
• Таким чином, інвазивною стадією для проміжного живителя є яйця гельмінта,
що містять онкосфери, для остаточного живителя — фінозна стадія (пузирі
ехінокока).
• Шкідлива дія паразита полягає в отруєнні організму
людини продуктами його обміну і механічному тиску
ехінококової кісти на навколишні тканини й органи.
• Ступінь тяжкості перебігу ехінококозу залежить
від місця розвитку (локалізації) і розміру кісти.
 Клініка
Клінічний перебіг ехінококозу залежить від локалізації та розміру міхура, швидкості його
росту, наявності і характеру усклад-нень, варіантів поєднувального ураження органів,
характеру змін, що виникають у цих органах у разі росту ехінокока, реактивності організ-
му, тривалості паразитування гельмінта.

Латентний період - від моменту зараження до появи перших клінічних симптомів - може надто

0
варіювати (від кількох місяців до десятиріч). Іноді увесь процес перебігає безсимптомно, і ехінокок частіше у
вигляді кальцинату може бути випадковою знахідкою під час оперативного втручання або інструментального
дослідження, що проводиться з іншого приводу.

1 Клініка періоду перших (ранніх) проявів може носити неспецифічний характер, при цьому переважають
загальнотоксичні та алергічні реакції - слабкість, нездужання, зниження працездатності, періодично - головний біль,
іноді виникають диспепсичні явища, можливі підвищення температури і поява сверблячих уртикарних висипань.
Вира-женість цих проявів може бути дуже незначною (якщо, наприклад, поодинока кіста локалізується в оці) або

02
чіткою (у разі численних кіст у печінці та легенях).

0 У подальшому, в міру прогресування захворювання, чітко проявляються органні

ознаки, зумовлені локалізацією ехінокока (ознаки порушення функції печінки,
легень, ЦНС тощо).

3 Основне місце локалізації ехінококових міхурів - печінка

(первин-ний «фільтр» для крові, що надходить із v. portae) і легені. У
цих органах можуть виявлятися поодинокі і численні міхури.

04
 Стадії ехінококозу
Швидкість наростання симптомів пов'язана з локалізацією ехінокока. Клінічні прояви
неспецифічні - ознаки алергічної реакції, еозинофілія.

1. до появи суб'єктивних ознак;

перша - латентна, з моменту проникнення в організм

2. друга - слабо виражені, переважно суб'єктивні

розлади
3. третя - різко виражені об'єктивні симптоми;
4. четверта - ускладнення.
 Ехінококоз головного
мозку
• Навколо паразита формується сполучнотканинна капсула, оточена
валом з запально-зміненої тканини мозку. Виявляються осередки
розм'якшення і крововиливів.
• Прояви паразитування в мозку складаються з гіпертензійного
синдрому і осередкових симптомів. Головні болі, запаморочення,
блювота, застійні диски зорових нервів, загальні епілептичні
припадки. Характер осередкових симптомів залежить від локаліза ції
ехінокока.
• Найбільш часто виникають коркові епілептичні припадки з подаль шим
розвитком парезу в тих кінцівках, в яких були судоми. Виникають
психічні розлади: марення, депресія, недоумство.
• Перебіг хвороби неухильно прогресує з наростанням осередкових
симптомів і підвищенням внутрішньочерепного тиску.
• Диференціальний діагноз проводять з пухлинами мозку.
 Ехінококоз
головного
мозку,множинні
паразити в півкулях
і шлуночках Т
мозку.
МР
 Ехінококоз печінки

• Ехінококоз печінки зустрічається часто (50-70% випадках

ехінококозу).
• Міхури переважно локалізуються в правій частіі.
• У разі розміщення в ділянці воріт печінки першим проявом моде
бти жовтяниця, зумовлена здавленням жовчної протоки.
• Онкосфери з кишкової стінки з кровотоком портальної системи
заносяться в печінку, де більшість осідає в дрібних капілярах.
• Ехінококові кісти повільно прогресивно ростуть і прориваються в
паренхіму печінки, жовчні протоки або вільну черевну
порожнину.
• Найбільш ранній симптом: відчуття тяжкості і болю в епігастрії та
області правого підребер'я.
• Нагноєння міхура призводить до розвитку клінічної картини
абсцесу печінки. При розкритті абсцесу можливі гнійний плеврит
або перитоніт. Прорив абсцесу в жовчні протоки - причина
гнійного холангіту. Розрив неінфікованого міхура супроводжує
комплекс алергічних реакцій, аж до розвитку анафілактичного
шоку.
 Ехінококоз серця

• Виявляють в 0,2-2% випадків ехінококозу.

• Характерний для осіб старше 20 років, хоча описані випадки і у
дітей.
• Паразити зазвичай досягають серця через коронарний кровотік.
Вони ростуть повільно в тканинах міокарда і кісти утворюються в
терміни 1-5 років. При ехінококозі серця найбільш часто
уражається міокард лівого шлуночка.
• Відзначаються болі в грудній клітці і ознаки ішемії міокарда.
Компресія коронарних артерій кістами може стати причиною
інфаркту міокарда. У третини хворих основним клінічним
проявом є серцева недостатність. Хвороба може проявлятися
злоякісними порушеннями ритму серця, включаючи шлуночкову
тахікардію.
Ускладнення - прорив кіст в порожнині серця або перикарда,
здавлення коронарних судин з розвитком ішемії міокарда,
порушенням провідності серця, обструкція шлуночків і емболія
легеневих артерій. Можливо нагноєння кісти.
 Ехінококоз легенів
• Кашель і виділення пінистої мокроти з гнійним запахом, іноді з
домішкою крові.
• Болі в грудях, задишка.
• У разі обтурації бронха виникають ателектаз легені, ознаки
дихальної недостатності. За локалізації кісти в нижніх відділах
легені, ближче до діафрагми, зʼявляються сильний, іноді нестерпний
біль, обмеження рухливості грудної клітки. Сильний біль
супроводжує і здавлення міжреберних нервів.
• Ехінококоз легень нерідко ускладнюється нагноєнням міхурів і їх
проривом в бронхи і плевральну порожнину.
• Під час прориву, як правило, розвиваються астматичні явища і
можливо обсіменіння органів.
• При прориві міхура у великий бронх, якщо через нього
виділилися всі
• елементи кісти, настає самовилікування. Проте це відбувається рідко.
Можна виявити скорочення перкуторного звуку над зоною
локалізації великого міхура і ателектазу.
Ехінококоз ока
 Лабораторна діагностика
• Клінічний аналіз крові –лейкоцитоз,анемія,збільшення
ШОЕ,еозинофілія досягає 10-25 %.
• У разі розриву кісти, сколекси можуть бути виявлені в
мокротинні, фекаліях,сечі.Забарвлення за Цілем-
Нільсоном.
• рентгенологічне обстеження(округлі утворення)
• УЗД,
• серологічні реакції- РНГА, ІФА, РЗК.
• Специфічної реакція Касоні, яка при ехінококозі буває
позитивною в 89-90 % випадків. 0,2 мл стерильної
ехінококкової рідини вводять внутрішньошкірно. При
позитивній реакції на місці введення рідини
з'являється почервоніння, а далі суцільне інтенсивне
почервоніння (шкірна анафілаксія).
• Контрастні методи: трансумбілікальна
портогепатографія, селективна ангіографія черевной
артерії, сканування за допомогою радіоактивних
ізотопів, комп'ютерна томографія.
 Видалення ехінокока можливе оперативним шляхом.
Застосовуються:
1). Відкриті операції за допомогою лапаротомії; 2).
Лікування Закриті лапароскопічні операції;
3)Закриті мінімально інвазивні черезшкірні операції під контролем
ультразвуку через проколи черевної стінки (видалення кісти без
пошкодження і видалення органів під місцевою анестезією).
4)При неможливості хірургічного втручання можливе застосування
альтернативного лікування - електромагнітної хвильової терапії за
допомогою фізіотерапевтичних приладів.
Ехінококоз головного мозку: видалення ехінококових міхурів.
Якщо операція неможлива смерть настає при наростаючих явищах
внутрішньочерепної гіпертензії або в епілептичному статусі.
Ехінококоз печінки: на ранніх стадіях розвитку кіст
медикаментозне.
Ехінококоз серця: проводиться пряма санація і висічення кіст.
Призначають бензимідазоли (албендазол, мебендазол).
При розтині кісти особливу увагу звертають на ізоляцію
порожнин тіла і тканин від ехінококової рідини, так як її
потрапляння у порожнини (черевну, грудну та ін) або на стінки
рани може призвести до обсіменіння.
 Ехінококові кісти

Загальний обсяг видалених у

хворого кіст склав 1700,0
мл
 Профілактик
а
• Організація санітарного контролю на бойнях.
• Виключення можливості використання
уражених ехінококом органів тварин або
згодовування їх собакам.
• Належний ветеринарний нагляд за собаками,
особливо за
домашніми, а при утриманні та спілкуванні з
ними найсуворіше дотримання правил
особистої гігієни.
Дякую за
увагу!